To see the other types of publications on this topic, follow the link: Гендерні та вікові особливості.
Journal articles on the topic 'Гендерні та вікові особливості'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Гендерні та вікові особливості.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Чернишов, Володимир. "Гендерні та вікові особливості вивчення правил дорожнього руху". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 151–63. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-151-163.
Full textAbstract:
За останні десятиліття проблема забезпечення безпеки руху в Україні стала особливо гострою через значне зростання в транспортному потоці частки автомобілів, збільшення інтенсивності руху, які значно ускладнюють процес руху змішаного транспортного потоку. У цих умовах першим кроком до зниження ризиків аварійних ситуацій є підготовка кандидатів у водії з урахуванням психолого-гендерних та вікових особливостей вивчення правил дорожнього руху. Актуальність дослідження підтверджується збільшенням розриву між темпами автомобілізації і розвитком вулично-дорожньої мережі, підвищенням середнього віку водія, невідповідність рівня підготовки водіїв сучасним вимогам та їхнім індивідуально-психологічним особливостям. У статті визначено психологічні чинники, що впливають на навчання водіння автомобіля. Обґрунтовано необхідність умовного поділу кандидатів у водії з урахуванням індивідуальних особливостей відповідно до статі, віку, характеру на окремі групи, що допомагає викладачеві підібрати до учнів індивідуальний підхід. Для успішного вивчення Правил дорожнього руху на основі урахування психолого-гендерних та вікових особливостей істотне значення має створення низки психолого-педагогічних умов: організація самостійної роботи майбутніх водіїв з обґрунтуванням правильності виконання предметних перетворень; використання наочно-образних і знаково-символічних моделей приватних і загальних способів дій; застосування програми психологічної допомоги на основі техніки гештальттерапії. Освоєння Правил дорожнього руху в умовах індивідуального підходу до навчання, сприяє формуванню рефлексивних компонентів мислення у відповідній предметній сфері, що виявляється в змістовному обґрунтуванні оцінки професійних якостей, що визначають успішність управління автомобілем. Встановлено, що врахування психолого-гендерних та вікових особливостей в процесі навчання дозволяє якісно підвищити рівень підготовки водія і його надійність, що, водночас, веде до зниження ризику виникнення небезпечних ситуацій на дорозі. Підвищення надійності водія досягається за допомогою оптимізації його професійного навчання і тренування навичок, що є одним із завдань організації професійного відбору і навчання. Ключові слова: індивідуальні особливості, кандидати у водії, гендерний підхід, типи темпераменту, індивідуальний підхід.
2
Попель, Майя Володимирівна. "Гендерні та вікові особливості комунікативних бар’єрів". Актуальні проблеми психології в закладах освіти 2 (27 червня 2022): 316–21. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v2i.7558.
Full textAbstract:
Кожна людина містить у собі цілий світ з найрізноманітнішими переживаннями, вічними проблемами, радощами та страхами. Як виразити точніше те, що ти відчуваєш в даний момент? Не завжди це вдається зробити досить влучно. Більшість конфліктів трапляються саме через непорозуміння між співрозмовниками, через різноманітні бар’єри.
3
Лобачова, І. М., та С. В. Помирча. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ У РОМАНІ О. ІЛЬЧЕНКА «КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ…»". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 103–19. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.09.
Full textAbstract:
У статті розглянуто функціонування гендерних стереотипів у романі О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу…» як творі художньої літератури, у якому висвітлено етнолінгвістичні норми гендерної культури українського народу. Проаналізовано гендерні стереотипи на позначення віку, зовнішності, соціальних ролей і психологічних особливостей, що вможливило зробити висновок про схожість гендерних стереотипів минулого й сучасності. Виокремлено стереотипізовані риси зовнішності та вікові характеристики чоловіків і жінок. З’ясовано, що соціальні стереотипи виражені передусім сімейними ролями. Виокремлені психологічні стереотипи вказують на позитивну оцінку чоловіка й часто негативну жінки.
4
Белов, О. О. "ГЕНДЕРНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11990.
Full textAbstract:
Мета – дослідити особливості якості життя хворих на депресивні розлади з урахуванням гендерних та вікових особливостей.
 Матеріал і методи. Клінічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок, хворих на депресивні розлади ендогенного характеру, з використанням методики оцінки якості життя Mezzich et al. в адаптації Н. О. Марути.
 Результати. Хворим на депресивні розлади притаманні низька самооцінка якості життя (ЯЖ), особливо за сферами психологічного благополуччя, загального сприйняття життя, працездатності, особистісної реалізації та фізичного благополуччя. У жінок виявлено нижчі показники ЯЖ за сферами фізичного благополуччя, психологічного благополуччя, самообслуговування і незалежності дій, працездатності, міжособистісної взаємодії та соціоемоційної підтримки, а також за інтегральними сферами суб᾽єктивного благополуччя/задоволеності та виконання соціальних ролей, і інтегральним показником ЯЖ. Оцінка ЯЖ фахівцем виявила вищі показники ЯЖ у чоловіків, при цьому значущими відмінності були лише за сферами духовної реалізації та загального сприйняття життя. Оцінка ЯЖ фахівцем була у середньому в 1,5 рази вищою, ніж самооцінка хворими. З віком показники ЯЖ за всіма сферами погіршуються.
 Висновки. Депресія супроводжується вираженим зниженням ЯЖ за всіма сферами, яке суб᾽єктивно тяжче сприймається жінками, але об᾽єктивно більше виражене у чоловіків; це погіршання стає більш вираженим з віком.
5
Іванотчак, Наталія, та Божена Івасюк. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ФІЛЬМІ ҐРЕТИ ҐЕРВІҐ «БАРБІ»". FOLIUM, № 5 (25 грудня 2024): 41–46. https://doi.org/10.32782/folium/2024.5.6.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано гендерні особливості концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у фільмі Ґрети Ґервіґ «Барбі» (2023), який став яскравим культурним феноменом і викликав жваві дискусії щодо питань жіночої та чоловічої ідентичностей та пошуку особистісної ідентичності. Мета дослідження полягала в аналізі лексико-граматичних засобів, за допомогою яких гендерні ролі та стереотипи представлені у фільмі. Ці елементи репрезентують гендерні ролі та формують сучасні уявлення про гендерну ідентичність та її трансформацію. Важливим аспектом цієї роботи є дослідження того, як образ Барбі, що сприймається як символ традиційних гендерних стереотипів, змінюється під впливом нових соціальних реалій. Проаналізовано відображення уявлень про чоловічу ідентичність на прикладі Кена та інших персонажів фільму «Барбі». Досліджується, як фільм через образи Кенів і Аллана демонструє узагальнені уявлення про маскулінність та проблеми, пов’язані зі стереотипізацією гендерних ролей. У фільмі Барбі закликає Кена до самовизначення, підкреслюючи важливість індивідуальної ідентичності, незалежної від зовнішніх атрибутів та суспільних очікувань. Особливу увагу приділено дослідженню того, як через образ Кена відтворюються традиційні уявлення про чоловічу ідентичність і як вони трансформуються в контексті сучасного суспільства. Мовні засоби використовуються для вербалізації уявлень про чоловічу гендерну ідентичність. У фільмі Кен постає не лише як символ традиційних чоловічих ролей, а й як персонаж, що шукає своє місце в соціальній ієрархії, часто перебуваючи в тіні Барбі. Це дозволяє фільму дослідити питання чоловічої незалежності та самореалізації у світі, де традиційні гендерні ролі переосмислюються. Подальшою перспективою дослідження є аналіз гендерних аспектів у сучасному кінематографі з урахуванням різних соціокультурних контекстів. Особливого значення набуває порівняльний аналіз репрезентації гендерних стереотипів у фільмах різних культур та їхнього впливу на формування загальних уявлень про гендер у різних вікових групах глядачів.
6
Kovalenko, O. Ye, та N. G. Prityko. "ХРОНІЧНА ЦЕРЕБРАЛЬНА ВЕНОЗНА ДИСФУНКЦІЯ: ПОШИРЕНІСТЬ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (23 квітня 2019): 74–79. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10052.
Full textAbstract:
На сьогодні проблема лікування та верифікації діагнозу у хворих із синдромом хронічної венозної церебральної дисфункції (СХВЦД) є одним із важливих питань прийому лікаря-невролога.
 Мета – визначити частку хворих із СХЦВД у межах неврологічного амбулаторного прийому невролога та виявити основні чинники ризику патології залежно від гендерних та вікових показників.
 Матеріал і методи. Загальноклінічне та клініко-неврологічне обстеження хворих амбулаторного прийому лікаря-невролога міської поліклініки за рік, виділення групи пацієнтів (95 осіб віком від 30 до 65 років) із клінічними ознаками СХЦВД з деталізацією анамнезу та визначенням ймовірних модифікованих та немодифікованих факторів ризику (ФР) появи патології. Хворі були розподілені на 3 вікові групи: 30–44, 45–60, 60–65 років та на 2 гендерні.
 Результати. Оцінка кількості та характеру звернень на прийомі невролога поліклініки за 2018 рік показала, що з усієї кількості випадків цереброваскулярної патології дещо більше половини складають хворі із СХЦВД, або майже третину від усієї кількості хворих (33,8 %).
 Найбільш значущою причиною, з якою загальний контингент хворих пов'язував появу СХЦВД, було статичне перевантаження, дещо меншою (всього на 2 %) – фізичне перевантаження, майже в рівних частках – черепно-мозкові травми, стрес та спадковість за материнською лінією, наступними майже рівними чинниками були спадковість за батьківською лінією та клімакс.
 Спостерігаються певні достовірні гендерні відмінності щодо чинників, з якими хворі пов'язують появу СХЦВД. Статичне перевантаження для чоловіків у 2,6 раза менш значуще, ніж фізичне навантаження, тоді як у жінок – у 1,5 раза частіше, й саме його вказано як основну причину виникнення патології. У чоловіків спадковість за материнською та батьківською лініями достовірно не відрізнялась (p>0,05), тоді як у жінок лінія матері мала тенденцію до остаточної переваги (p=0,1).
 Висновок. Різні вікові періоди хворих мали свої особливості щодо появи модифікованих та немодифікованих ФР: фізичне навантаження переважало у віковий період 45–59 років, статичне навантаження та легка ЧМТ – від 30 до 59 років, в цей же віковий період було виявлено негативну спадковість. У кожній віковій групі достовірна різниця між жінками та чоловіками (р<0,05) мала місце: стосовно фізичного навантаження – в 18–29 років; статичного навантаження – в 45–59; ЧМТ – в 60+; стресу – в 30–44 років. Тенденція p<0,1 стосувалася фактора «клімакс» у період 45–59 років. Перспективним є врахування модифікованих факторів ризику в розробці профілактичних заходів щодо СХЦВД.
7
Ponomaryova, L. I. "Особливості формування здоров’я сучасних школярів на різних етапах навчання". CHILD`S HEALTH, № 2.53 (5 травня 2014): 35–38. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.2.53.2014.75943.
Full textAbstract:
У статті наведені результати комплексного профілактичного медичного огляду школярів у динаміці їх навчання з першого по одинадцятий клас. На підставі лонгітудинального дослідження визначено статево-вікові особливості динаміки патологічної ураженості, структури захворювань та груп здоров’я учнів на різних етапах навчання в школі. Встановлено критичні періоди та гендерні особливості формування здоров’я школярів в умовах сучасного навчального закладу.
8
Goncharova, O. A. "Вплив гендерного та вікового факторів на співвідношення гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи у хворих на автоімунний тиреоїдит". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 8.64 (22 січня 2015): 62–64. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77867.
Full textAbstract:
У 292 хворих на автоімунний тиреоїдит вивчені показники тиреоїдного гомеостазу за рівнями тиреотропного гормону (ТТГ), Т3, Т4, FТ4 та їх співвідношення в групах чоловіків та жінок молодше 50 років і віком 50 та більше років. Встановлено, що міжгормональні співвідношення в межах гіпофізарно-тиреоїдної системи мають гендерні та вікові особливості. У чоловіків із віком спостерігається вірогідне збільшення співвідношення ТТГ/Т4 та ТТГ/Т3, що може свідчити про зниження чутливості тиреотрофів. У жінок виявлено зниження з віком рівнів активних форм тиреоїдних гормонів (Т3 та FТ4), про що свідчить збільшення співвідношення T4/T3 і Т4/FТ4.
9
BUTUZOVA, L., S. DMYTRIEVA та M. POLISHCHUK. "УЯВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРО ПРИЧИНИ САМОГУБСТВА СЕРЕД МОЛОДІ". Herald of Kiev Institute of Business and Technology, Vol 52 No 1 (2025) (27 березня 2025): 10–21. https://doi.org/10.37203/kibit.2025.52(1).01.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано концептуальні теорії та підходи до вивчення суїциду неповнолітніх, обгрунтовано розуміння суїциду як патологічної форми соціально-психологічної дезадаптації та соціально-психологічного феномену, що є результатом дії зовнішніх соціально-психологічних чинників суїцидального ризику і внутрішніх, індивідуальних особливостей, які мають суїцидальну спрямованість; виокремлено психологічні основи головних понять; проаналізовано індивідуально-психологічні особливості суїцидента; вивчено уявлення майбутніх педагогів про чинники виникнення та перебігу суїцидальної поведінки, розглянуто гендерні та вікові аспекти ставлення до причин самогубства серед студентської молоді з метою розробки засобів превенції та профілактики аутоагресії у підлітків і юнацтва.
10
Tykhonova, T. M. "Аналіз інформативності імунологічних маркерів повільно прогресуючого аутоімунного діабету дорослих". Likarska sprava, № 9-10 (30 жовтня 2014): 13–19. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2014-(9-10)-02.
Full textAbstract:
У результаті обстеження 116 хворих на повільно прогресуючий аутоімунний діабет дорослих (ППАДД) обґрунтовано необхідність визначення не менше двох видів антитіл щодо остаточної верифікації діагнозу. Встановлено, що найбільш доказовим є GAD ab та/або IA-2A ab. Визначено гендерні й вікові особливості частоти позитивного титру антитіл. В осіб до 45 років позитивний титр ІСА ab спостерігався достовірно рідше, ніж у хворих середнього віку (45–59 років); позитивний титр IA-2A ab частіше визначали у хворих молодого віку, ніж в осіб середнього. У жінок частота встановлення позитивного титру ІСА ab достовірно вища, ніж у чоловіків, однак частота виявлення позитивного титру IA-2A ab у чоловіків достовірно вища, ніж у жінок. Отримані дані про гендерні та вікові відмінності антитіл у хворих на ППАДД можна використовувати під час призначення цілеспрямованого обстеження хворих.
11
Бродецький, І. С. "Клініко-анамнестичні та гендерно-вікові особливості доброякісних новоутворень великих слинних залоз". CLINICAL DENTISTRY, № 3 (21 листопада 2022): 49–54. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2022.3.13327.
Full textAbstract:
Резюме. Новоутворення слинних залоз складають від 3–6 % усіх пухлин людини. Серед доброякісних новоутворень слинних залоз (ДНСЗ) – найбільш поширеними є плеоморфні аденоми (ПА), аденолімфоми, ретенційні кісти. Вони відрізняються за своїми клінічними особливостями. Вікова та статева приналежність, переважання певних анамнестичних показників має відмінності залежно від виду новоутворення, що зумовлює актуальність цього дослідження.
 Мета дослідження – виявити нові клінічні, гендерно-вікові та анамнестичні особливості доброякісних новоутворень слинних залоз.
 Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були 67 хворих на ДНСЗ, з них – по 30 пацієнтів із ПА та аденолімфомами, 7осіб із ретенційними кістами. Усі хворі пройшли загальноклінічні обстеження (розподіл за віком, статтю, опис місцевого статусу, визначення анамнезу).
 Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених досліджень хворих на ДНСЗ показали, що середній вік пацієнтів із аденолімфомами та ретенційними кістами складав (58,06±11,31) і (57,57±7,32) року відповідно, ПА – 39,58±15,39. ПА та ретенційні кісти домінували серед жінок – 21 (70 %) і 5 (71,42 %) відповідно, аденолімфоми у чоловіків – 21 (70 %).
 Висновки. Гендерно-вікова приналежність ДНСЗ відрізняється залежно від виду новоутворення. Анамнестичні особливості (перенесені оперативні втручання та супутні захворювання) були притаманні для усіх трьох груп хворих на ДНСЗ. Нових клінічних особливостей ДНСЗ не було виявлено.
12
Коллі-Шамне, Анжеліка Володимирівна, та Світлана Анатоліївна Дрібас. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ БІЖЕНЦІВ З УКРАЇНИ У ШВЕЙЦАРІЇ У ПЕРШИЙ РІК ВІЙНИ: ВІКОВІ, ОСВІТНІ ТА ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences, № 3 (2 листопада 2023): 42–54. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-3-6.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню проблем адаптації біженців з України, які знайшли притулок у Швейцарії. Мета дослідження полягала у вивченні вікових, освітніх та гендерних особливостей переживання українськими біженцями двох типів соціально-психологічних проблем: їхніх власних проблем, із якими вони стикнулися після приїзду у Швейцарію, та проблем, пов’язаних з адаптацією їхніх неповнолітніх дітей. Використання методу соціального-психологічного онлайн-опитування у червні – вересні 2022 р. дало змогу сформувати вибірку із 690 респондентів (жінки – 93,6 %) віком від 16 до 77 років. Результати. Визначено гендерні, соціальні, вікові та професійні характеристики респондентів. Надано якісний та кількісний аналіз основних проблем українських біженців у Швейцарії у перший рік війни. Показано їх зв’язок із соціально-демографічними чинниками, зокрема віком, статтю та рівнем освіти українських біженців. Визначено два типи проблем адаптації дорослих: соціально-економічні (житло, робота, фінанси, мова, культура) та соціально-психологічні (негативні емоції, переживання, конфлікти тощо), а також три групи проблем, які стосуються дітей: їх адаптація до культури та системи навчання Швейцарії; психічне здоров’я дітей; спілкування та стосунки дитини з однолітками та батьками. Показано, що за сукупністю отриманих статистично значущих відмінностей найбільш тісно з проблемами адаптації самих респондентів пов’язаний чинник «стать», найменше – чинник «вік», із проблемами адаптації їхніх дітей найбільш тісно пов’язаний чинник «вік» батьків, найменш впливовим є чинник їх освіти. Висновки. Цільовою групою превенції та програм соціально-психологічної підтримки мають стати в першу чергу жінки з вищою освітою 36–45 років, які приїхали у Швейцарію з неповнолітніми дітьми, без знання офіційних мов Швейцарії, які переживають проблеми працевлаштування та значні психічні страждання, пов’язані із ситуацією міграції. Отримані результати стануть у нагоді організаціям та спеціалістам, які надають допомогу українським біженцям.
13
Moskalenko, Valentyna Volodymyrivna, та Kateryna Volodymyrivna Maksom. "ПІДЛІТКОВА ГРУПА ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРОСТІР ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 52–64. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-52-64.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Проблема гендерної ідентичності є особливо важливою стосовно молодої людини у підлітковому віці, бо саме в цьому віці формуються гендерні якості, які визначають подальший розвиток особистості. Сьогоднішні підлітки живуть в умовах інтенсивної трансформації суспільства, що ускладнює процеси соціалізації. Постановка проблеми. Відсутність психологічних доробок, присвячених узагальненню досвіду вивчення соціально-психологічних стосунків на основі гендерних ролей у соціальнопсихологічному просторі підліткових груп. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальний аналіз наукових публікацій з проблеми ідентичності дає можливість інтерпретувати її в руслі фундаментальних теоретикоемпіричних підходів таких зарубіжних авторів як А. Адлер, Р. Дженкінс, Е. Еріксон, Дж. Марсіа, С. Московічі, Дж. Тернер, Р. Фогельсон, З. Фрейд, Ю. Хабермас, М. Шеріф, та ін. Різнобічне дослідження ідентифікації та ідентичності здійснено також у працях вітчизняних вчених: Н. Антонової, Т. Буякас, Г. Васильченко, В. Васютинського, П. Гнатенка, Т. Говорун, О. Донченко, О. Єрмолаєвої, Н. Іванової, Л. Карамушки, О. Кікінеджі, Н. Кривоконь, В. Москаленко, А. Палія, Т. Титаренко, Т. Яблонської та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Більшість авторів розглядають ідентичність особистості як важливий регулятор поведінки особистості взагалі, тоді як аспекти ідентифікації в конкретній соціальній ситуації (зокрема в умовах трансформації суспільства) не є достатньо розробленою науковою проблемою. Крім того, в майже відсутні психологічні доробки, присвячені узагальненню досвіду вивчення соціально-психологічних стосунків на основі гендерних ролей у соціально-психологічному просторі підліткових груп. Постановка завдання. Проаналізувати особливості соціально-психологічного простору підліткової групи, а також визначити фактори формування гендерної ідентичності підлітків. Виклад основного матеріалу. Проаналізовано особливості соціально-психологічного простору підліткової групи однолітків як фактора формування гендерної ідентичності підлітків. З’ясовано, що особливості соціально-психологічного простору підліткової групи визначаються єдністю конкретно-особистісних та соціально-узагальнених цінностей, що існують через співвідношення «я-ми» і виявляються у нормах і артефактах, з якими ідентифікує себе особистість. Показано, що механізми гендерної ідентифікації підлітків забезпечуються завдяки відповідності визначених особливостей соціально-психологічного простору підліткових груп віковим індивідуально-психологічним властивостям та потребам підлітків. Проаналізовано вплив реакції групування на особливості формування гендерної ідентичності. Показано також роль формування гетеросоціальності підлітків у становленні зрілої гендерної ідентичності. Висновки. Відсутність відповідності між біологічною статтю особистості і її ідентифікацією з гендерною роллю ставить під загрозу адаптованість людини до умов життєдіяльності. Дослідження порушень гендерної ідентичності, особливості і причини цих порушень на підлітковій стадії соціалізації є актуальними для теорії і практики статеворольової соціалізації.
14
Liashch, Oksana, та Demian Sembrat. "Гендерні та вікові особливості феномену емоційного вигорання серед фахівців у галузі інформаційних технологій". Personality and environmental issues 3, № 1 (2024): 57–62. http://dx.doi.org/10.31652/2786-6033-2024-3(1)-57-62.
Full textAbstract:
The research focuses on gender and age aspects of emotional burnout among information technology (IT) professionals and examines the influence of various factors, such as gender and age, on the occurrence and development of emotional burnout in IT workers. The research analyses the relationship between gender and emotional burnout, reveals possible differences in the perception of the working environment, stressful situations, and the ability of coping strategies between men and women in the IT field. The influence of age factors on emotional burnout is also studied, it is analyzed how the levels of stress and burnout change during different stages of career growth. The research aims to identify the specifics of coping with stressful situations and effective methods of preventing emotional burnout for different groups of IT workers. Various aspects of emotional burnout are considered, including stress at work, dissatisfaction with career growth, age, and gender differences in the perception of workload and emotional well-being. The study aims to expand the understanding of the problem of emotional burnout in the context of the IT industry and provides grounds for the development of personalized strategies to support and manage emotional risks in this professional environment. In addition, specific recommendations are offered for the development of gender-sensitive and age-oriented burnout prevention programs (individual support strategies, stress management training and creation of working conditions conducive to maintaining mental health). Also presented are directions for further research in this area for a deeper understanding of gender and age aspects of burnout, studying the relationship between working conditions and emotional burnout, developing, and evaluating the effectiveness of intervention programs, as well as considering the latest technologies and changes in the work environment. These studies will contribute to the expansion of knowledge about emotional burnout and the development of more effective strategies to prevent and overcome it.
15
Коломоєць, Галина, Олег Бондарчук та Денис Бондарчук. "Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»): кількісний та якісний аналіз". Нові технології навчання, № 96 (30 грудня 2022): 87–96. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.2022.96.12.
Full textAbstract:
У статті актуалізовано питання патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Обґрунтовано проведення військово-патріотичних ігор, які довели свою ефективність, зокрема Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), окреслено її мету та завдання.
 Визначено цінність військово-патріотичних ігор у контексті виховання патріотизму молодого покоління. Доведено, що військово-патріотичні ігри мають необхідний виховний потенціал для виховання громадян-патріотів, які шанують українські традиції, бережуть та примножують духовні цінності, здатні реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства.
 Актуалізовано питання удосконалення виховних впливів військово-патріотичних ігор. Проаналізовано результати анкетування учасників Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).
 Проведено віковий, гендерний та регіональний аналіз учасників дослідження. Розкрито питання проведення в освітніх закладах заходів патріотичного спрямування, системності залучення учнів. Охарактеризовано знання учасників щодо ігор патріотичного спрямування.
 Проаналізовано пріоритетність видів (тем) занять у грі «Джура». Зроблено висновки щодо ключових характеристик, притаманних військово-патріотичним іграм.
 У подальших наукових розвідках варто ретельно проаналізувати та описати регіональні, гендерні, вікові особливості результатів анкетування. Стаття описує результати проведеного дослідження; містить 5 діаграм, перелік використаних джерел.
16
Kiro, L. S., M. Yu Zak, O. V. Chernyshov та M. V. Sverdlova. "Харчова поведінка та ожиріння: гендерно-вікові особливості". Endokrynologia 26, № 2 (2021): 119–27. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.119.
Full textAbstract:
Надмірна вага та ожиріння — одна з найскладніших медичних і соціальних проблем сучасності. Для сучасного суспільства характерні фактори, які обумовлюють ожиріння: малорухливий спосіб життя, нераціональне харчування з великою часткою рафінованих продуктів, переїдання, психологічні стреси тощо. Проте роль порушень харчової поведінки (ХП) у формуванні надлишкової ваги та ожиріння вивчені недостатньо. Метою роботи є визначення особливостей різних типів ХП при надмірній масі тіла та ожирінні в залежності від гендерно-вікових чинників. Матеріал і методи. Проведено опитування 210 пацієнтів (105 жінок і 105 чоловіків). Вік жінок коливався від 19 до 60 років (середній вік становив 41,5±11,2 року), вік чоловіків — від 22 до 60 років (середній вік — 42,3±12,3 року). Всіх пацієнтів було розподілено на дві клінічні групи: 1-а група — 70 осіб (35 жінок і 35 чоловіків) з надлишковою вагою (індекс маси тіла (ІМТ) від 25,8 до 29,3 кг/м2; середній показник 27,5±1,31 кг/м2); 2-а група — 72 особи (36 жінок і 36 чоловіків) з ожирінням 1 ступеня (ІМТ від 30,0 до 33,9 кг/м2; середній показник 31,74±1,03 кг/м2). Контрольну групу склали 70 осіб (35 жінок і 35 чоловіків) з нормальною вагою (ІМТ від 19,5 кг/м2 до 23,9 кг/м2; середній показник 22,41±1,43 кг/м2). Оцінку розладів ХП проводили за допомогою адаптованого Нідерландського опитувальника ХП (The Dutch Eating Behaviour Questionnaire, DEBQ). Результати. У пацієнтів 1-ої та 2-ої груп здоровий тип ХП зафіксовано рідше, ніж у контрольній групі, у 5,38 раза (D=13,561, p<0,01) та в 10,45 раза (D=21,043, p<0,05) відповідно. У 1-й групі обмежувальний тип ХП серед жінок був зафіксований в 1,7 раза частіше, ніж у чоловіків (D=0,852, p<0,01). У 2-й групі обмежувальний тип ХП серед чоловіків зафіксований в 1,3 раза рідше, ніж серед жінок (D=0,382, p<0,01). Висновки. Обмежувальні розлади ХП є одним із провідних факторів розвитку надмірної ваги та ожиріння. Корекція розладів харчування в людей, що страждають ожирінням, повинна проводитися з урахуванням гендерних і вікових особливостей пацієнта, щоб отримати позитивні результати при коротшому курсі лікування.
17
Boyko, T. Y. "Епідеміологічні особливості запальних захворювань кишечника за даними ДУ «Інститут гастроентерології НАМНУ»". GASTROENTEROLOGY, № 1.47 (1 січня 2013): 12–16. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.1.47.2013.86234.
Full textAbstract:
Проведений ретроспективний аналіз історій хвороби 843 пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом та 222 — із хворобою Крона, які знаходились на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» із 2001 по 2011 р. Отримані дані свідчать про загальну тенденцію зростання числа запальних захворювань кишечника за останнє десятиріччя. Установлено вікові та гендерні особливості запальних захворювань кишечника в обстеженого контингенту хворих. Показано вплив урбанізації та соціального статусу на розвиток хвороби. Для визначення обсягу відповідної медичної допомоги цій категорії хворих та створення програми профілактики, ранньої діагностики, адекватної індукційної та підтримуючої терапії необхідне проведення повномасштабних епідеміологічних досліджень в усіх регіонах України.
18
Orlyk, T. V., та V. V. Povorozniuk. "Гендерні особливості перебігу вертебрального больового синдрому в осіб різного віку". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 2.72 (7 травня 2015): 103–7. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.2.72.2015.78403.
Full textAbstract:
З метою вивчення частоти вертебрального больового синдрому залежно від віку та статі, а також наявності вертебральних переломів проведено ретроспективний аналіз даних спеціалізованих медичних карток Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу 4809 осіб віком 25–89 років, із них 4213 жінок та 596 чоловіків.Встановлено, що в жінок вираженість вертебрального больового синдрому вірогідно збільшується з віком: у грудному відділі хребта — у вікових групах 60–74 років та 75–89 років, а в поперековому — у всіх вікових групах. У чоловіків рівень болю в грудному відділі з віком вірогідно не змінювався, а у поперековому був вірогідно вищим у групах 45–59 років та 60–74 років. В осіб жіночої статі без вертебральних переломів вірогідно вищий рівень болю в грудному відділі у групі 60–74 років, а в поперековому — у вікових групах 60–74 років та 75–89 років. У чоловіків рівень болю в грудному відділі був вірогідно нижчим у групах 60–74 років та 75–89 років, а в поперековому відділі вірогідно не змінювався з віком. Наявність вертебральних переломів у жінок збільшує ризик розвитку вертебрального больового синдрому в грудному відділі в 1,25 раза, у поперековому — в 1,15 раза, а в чоловіків не змінює.
19
Притико, Н. Г. "КЛІНІЧНІ СИНДРОМИ У ХВОРИХ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ЦЕРЕБРАЛЬНОЮ ВЕНОЗНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ У МЕЖАХ АМБУЛАТОРНОГО ЗВЕРНЕННЯ". НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 3, № 3-4 (2020): 44–50. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.3(3-4).2019.06.
Full textAbstract:
Резюме. Венозна дисциркуляція головного мозку поширена, але непроста для верифікації та лікування нозологія.Мета – визначення особливостей клінічних синдромів у хворих із хронічною церебральною венозною дисфункцією залежно від гендерних та вікових показників і показників артеріального тиску в межах амбулаторного звернення лікаря-невролога.Матеріали та методи. 122 хворих із венозною енцефалопатією за 2017–2019 роки, вік – 53,6 ± 10,27 року, 98 жінок та 24 чоловіки. Хворих було розподілено на 3 вікові групи: 30–44, 45–59, 60–65 років та на 2 гендерні. Також їх було розподілено на групи згідно з клінічними синдромами: вогнищевих порушень, астеновегетативний, ангіодистонічний, псевдотуморозний, психопатологічний (за класифікацією М.Я. Бердичевського). Хворим було проведено клініко-неврологічне обстеження.Результати та їх обговорення. Спостерігалися певні відмінності щодо гендерних та вікових показників: у гендерному аспекті розрізнялися пацієнти з психопатологічним синдромом: жінок – 3%, чоловіків – 8%. Розбіжність спостерігалась у хворих із псевдотуморозним синдромом: жінок – 14,3%, чоловіків – 9%. У віковому аспекті майже однаково у всіх вікових групах (крім чоловіків старше 60 років – 0%) був присутній психопатологічний синдром (20%), ангіодистонічний переважав серед жінок віком 45–59 років та старше 60 років (31%), вогнищевий превалював серед жінок віком старше 60 років (45,5%), мінімум спостерігався у чоловіків віком 30–44 роки (4,5%) та жінок віком 45–59 років (26,7%). Цифри артеріальноготиску також різнилися: серед пацієнтів з астеновегетативним синдромом достовірно переважали гіпотоніки – 73,4%. Домінування гіпертоніків було серед пацієнтів із псевдотуморозним синдромом – 87,5%.Цифри артеріального тиску у пацієнтів з ангіодистонічним синдромом різнилися менше: гіпертоніків – 35,6%, гіпотоніків – 12,2%, пацієнтів з умовно нормальними цифрами артеріального тиску – 35,6%. Вогнищевий синдром відзначався меншими різницями у цифрах: гіпертоніків – 55,9%, пацієнтів із нормальними цифрами артеріального тиску – 27,9%, гіпотоніків – 16,3%. Психопатологічний синдром відзначився відсутністю гіпотоніків, невеликим відсотком (20%) гіпертоніків.Висновок. Є певні відмінності показників артеріального тиску у пацієнтів із різними синдромами в межах синдрому хронічної церебральної венозної дисциркуляції: більшість пацієнтів із гіпотонією становили пацієнти з астеновегетативним синдромом – 73,4%, домінування гіпертоніків переважало серед пацієнтів із псевдотуморозним синдромом і становило 87,5%.
20
Komshuk, Tetiana. "Шлуночкова система головного мозку в постнатальному онтогенезі в чоловіків". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(332) (29 грудня 2018): 165–68. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-165-168.
Full textAbstract:
У ході морфометричного дослідження магнітно-резонансних томограм проаналізовано співвідношення розмірів окремих структур шлуночкової системи в представників чоловічої статі різних вікових періодів. Вивчено гендерні особливості та міжпівкульну асиметрію відповідних показників.
21
Зимогляд, Микола, та Світлана Марченко. "Гендерні особливості розвитку швидкості на спортивно-оздоровчому етапі підготовки в кіокушинкай карате". Journal of Learning Theory and Methodology 2, № 2 (2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.17309/jltm.2021.2.05.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначити особливості прояву гендерних відмінностей у швидкісній підготовленості школярів молодших класів, які займаються в секції карате на спортивно-оздоровчому етапі. Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь дівчатка 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15); хлопчики 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати. За результатами тестування спостерігаються статистично достовірні гендерні розбіжності за показниками тестів: біг 30м з високого старту – 9 (p=0,001), 10 (p=0,013) років; стрибок у довжину з місця – 7 (p=0,005), 8 (p=0,004), 9 (p=0,001), 10 (p=0,015) років; човниковий біг 4х9 – 8 (p=0,009), 9 (p=0,006), 10 (p=0,011) років; стрибки зі скакалкою – 10 (p=0,049) років; індексу швидкості – 9 (p=0,001) років; індекс швидкісної сили – 7 (p=0,001), 9 (p=0,0001), 10 (p=0,03) років. Висновки. Встановлено, що відмінності існують, але в кожній віковій групі вони різні. В 7 років діти мало відрізняються за гендерними ознаками, але з віком збільшується кількість структурних елементів швидкісної підготовленості за якими показники дівчат і хлопців статистично різні.
22
Nedelska, S. M., O. Yu Akulova, I. V. Solodova та V. I. Mazur. "Гендерні особливості та клініко-прогностичне значення маркерів нейрогенного та алергічного запалення у хворих на бронхіальну астму дітей". CHILD`S HEALTH, № 7.58 (17 грудня 2014): 43–47. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.7.58.2014.75807.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані гендерні особливості та клініко-прогностичне значення субстанції Р (subst. P), вазоактивного інтестинального пептиду (VIP) як маркерів нейрогенного запалення та інтерлейкінів-2, -4, -5 (IL-2, IL-4, IL-5) та інтерферону гамма (ІФН-гамма) як маркерів алергічного запалення у 34 хворих на бронхіальну астму (БА) дітей віком 10–17 років. Концентрація вказаних маркерів визначалася в сироватці крові методом імуноферментного аналізу двічі — при неконтрольованому та контрольованому перебігу БА. Доведено, що рівні нейропептиду (subst. P) та IL-2, -4, ІФН-гамма не мали гендерних відмінностей та не відображали ступінь контролю БА. Аналіз рівнів VIP та IL-5 встановив гендерну залежність їх коливань: рівень VIP був статистично нижчим, а рівень IL-5 — вищим у хворих хлопчиків із неконтрольованою формою БА порівняно зі здоровими хлопчиками. Можливо припустити, що схильність до БА та більш висока захворюваність на БА хлопчиків пов’язана зі зниженням рівня VIP як бронходилататора та підвищенням рівня IL-5 як маркера алергічного запалення. При досягненні контролю над перебігом БА спостерігалося підвищення рівня VIP та зниження рівня IL-5 до відповідних показників здорових дітей незалежно від тривалості захворювання. Можливо використовувати показники концентрації VIP та IL-5 як діагностичні маркери ефективності проведеного лікування та ступеня контрольованості перебігу БА.
23
Пелех, Г. Я., та О. В. Волошок. "ДЕТЕРМІНАНТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ТРИВОЖНОСТІ ЖІНОК ПЕРІОДУ ДОРОСЛОСТІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 1 (24 квітня 2024): 91–97. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.1.17.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються різноманітні чинники, які впливають на появу тривожності, як емоційного стану і як риси особистості сучасної жінки. Зокрема, розкриваються біологічні або природні передумови схильності до тривожності жінки, стан її здоров’я, наявність стресу у певні вікові періоди, а також соціально-психологічні детермінанти, такі як сімейний статус, соціальні ролі та гендерні стереотипи, батьківсько-дитячі та подружні стосунки, військовий стан в Україні. Крім того, у статті розкриваються результати емпіричного дослідження тривожності та її взаємозв’язку з особистісними властивостями та міжособистісними стосунками жінок періоду дорослості з різним сімейним статусом. Зокрема, представлені дані описової статистики, порівняльного, кореляційного аналізу заміжніх, розлучених жінок та жінок, які перебувають у цивільному шлюбі. Результати описової статистики засвідчили, що більшість опитаних жінок з різних груп мають високий рівень особистісної та реактивної (ситуативної) тривожності, а також більше половини досліджуваних мають підвищений страх, стурбованість та хвилювання. Також було виявлено, що половина досліджуваних жінок має високий рівень стресу та середній рівень суб’єктивного соціального благополуччя. У результаті порівняльного аналізу було розкрито, що найвищі показники за рівнем сімейної тривоги, нейротизму, стресу, залежності, скептицизму і недовіри спостерігаються у групі розлучених жінок. У завершальній частині статті висвітлюються методи профілактики та психокорекції тривожності жінок. Зокрема, окреслено роль фізичної активності, занять йогою, застосування релаксаційних та дихальних технік у зменшенні рівня тривожності жінки, прослуховування музики для зниження рівня стресу тощо. Запропоновані рекомендації розлученим жінкам з метою покращення рівня їх психологічного благополуччя та зниження рівня тривожності.
24
Kovalyova, OM. "Age and gender features of clinical course COVID-19." Shidnoevropejskij zurnal vnutrisnoi ta simejnoi medicini 2021, no. 2 (2021): 4–9. http://dx.doi.org/10.15407/internalmed2021.02.004.
Full textAbstract:
The article presents the review of modern publications devoted the assessment the impact of age and gender on susceptibility, clinical manifestation and outcome of COVID-19 infection. Statistical data on rate of COVID-19 in relation to age categories and adverse clinical signs of disease in different populations are shown. Old and older ages are the predictors of severe coronavirus course and mortality are emphasized. Gender features of coronavirus infection have been described according to gender cardiology with taken in account the disproportion of hypertension and coronary heart disease in male and female. Due to the scientific research the gender and age peculiarities of immune response to virus infection is considered. The definition of hypothesis “immunosenescence” underlying adverse outcome due to COVID-19 in older patients is taken. Gender peculiarities of COVID-19 are presented by evident scientific data according to the relationship between sex hormone and immune inflammation factors
25
Vlasyk, L. Y. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВИХ ЧИННИКІВ РИЗИКУ ОСНОВНИХ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ГРУПАХ ЕКОНОМІЧНО АКТИВНОГО НАСЕЛЕННЯ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (15 листопада 2019): 12–18. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10585.
Full textAbstract:
Мета: визначити особливості поведінкових чинників ризику в певних групах економічно активного населення, які можуть бути враховані при впровадженні профілактичних інформаційно-мотиваційних технологій на рівні первинної медичної допомоги.
 Матеріали і методи. Проведено поетапне дослідження особливостей поширеності поведінкових чинників ризику основних неінфекційних захворювань серед економічно активного населення, відібрано 1252 анкети для аналізу. При аналізі вибірки вибрано довірчий рівень 95 %. Використано соціологічні (анкетування, інтерв’ювання, спостереження) та статистичні методи.
 Результати. Встановлено, що більшість респондентів (53,79 %) не споживала достатню кількість фруктів, дещо менше (41,80 %) – овочів, абсолютна більшість (77,97 %) рідко споживала рибу та обмежувала сіль (71,00 %), лише 42,17 % респондентів займалися певними фізичними вправами (від зарядки до 4–5 разів на тиждень тривалістю не менше 30 хв). Поширеність тютюнокуріння серед економічно активного населення склала 27,88 %, серед чоловіків – 35,99 %, серед жінок – 20,06 %, причому серед жінок основної групи «ринок» він вищий (25,00 %), ніж серед жінок «інші категорії» (15,09 %) (р˂0,01). Жінки, які працюють на ринку, піддаються впливу тютюнового диму (активне куріння та вторинний тютюновий дим) так само як чоловіки, проте значно частіше (65,63 %), ніж жінки інших категорій (41,51 %) (р˂0,001). Куріння жінок підвищує ризик зловживання алкоголем (ВШ (OR) 3,717 95 % ДІ (CI) (2,369–5,829)). Найчастіше серед проблем із здоров’ям респонденти відзначали стрес, перевтому (34,30 %). За даними респондентів, кожний другий враховував поради лікаря, майже кожний четвертий дотримувався їх, проте відчутний результат спостерігали лише у питаннях харчування.
 Висновки. Виявлені гендерні, вікові, за місцем зайнятості особливості харчової поведінки, фізичної активності, тютюнокуріння та вживання алкоголю рекомендовано враховувати лікарям первинної медичної допомоги при проведенні профілактичних втручань у щоденній практиці.
26
Яновська, Т. А. "ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЄВИХ ПРОЦЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 2 (12 вересня 2022): 86–89. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.2.17.
Full textAbstract:
Дана стаття присвячена теоретичному та практичному аналізу проблеми розвитку мисленнєвих процесів дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку. Надається загальна психологічна характеристика молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Характеризуються психологічні засади діагностики відхилень в інтелектуальному розвитку дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтовується проблема розвитку та функціонування мисленнєвих процесів у дітей, що страждають затримкою психічного розвитку. Наголошується, що у дітей із затримкою психічного розвитку всі пізнавальні процеси розвиваються уповільнено, з відставанням від норми. Обмеження психічних і пізнавальних можливостей не дозволяють учням успішно впоратися із завданнями та вимогами, які їм пропонуються, що швидко призводить до їх шкільної неуспішності з одного або декількох предметів. Аналізуються методичні аспекти дослідження процесів мислення учнів початкових класів із затримкою психічного розвитку: виключення четвертого зайвого, прості аналогії, порівняння понять, тест шкільної зрілості. Даний психодіагностичний комплекс методик всебічно діагностує особливості розвитку всіх мисленнєвих операцій, таких як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація та абстрагування з урахуванням вікових та особистісних особливостей дітей. Проаналізовано організацію емпіричного дослідження і результати психодіагностики мислення дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку: визначення рівня розвитку мисленнєвих процесів учнів, вікові особливості перебігу мислення дітей, гендерний аспект специфіки мислення молодших школярів.
27
Volosovets, A. O., N. V. Kurdil, O. V. Ivashchenko, and O. I. Biloshytska. "Structural, gender and age characteristics of work-related poisoning in the urbanized region." One Health and Nutrition Problems of Ukraine 58, no. 1 (2023): 19–33. http://dx.doi.org/10.33273/2663-9726-2023-58-1-19-33.
Full textAbstract:
One of the topical directions of clinical toxicology in many countries of the world is the study of the specifics of acute poisonings that occur at the workplace. Aim. Study of the structural, gender and age characteristics of work-related poisoning among the population of Kyiv. Material and Methods. The medical records of 264 patients with workplace poisoning, aged 18-72, were studied; men – 184, women – 80. The patients were treated in the Kyiv City Clinical Emergency Hospital in 2002-2021. Statistical processing – Microsoft Excel 2019. Results. According to the results of the analysis of emergency medical aid appeals in the period 2002-2021 regarding acute poisonings at the workplace, it was established that, despite the significant decrease in the annual number of appeals regard ing industrial injuries, the share of acute poisonings at the workplace, among all cases of industrial injuries remains a stable indicator and equals 3.5 %. Among male patients, the most numerous age group was 21-30 years old, among women – 41-50 years old; inhalation poisoning was diagnosed in 42.4 % of patients; entry of a toxic substance through the mucous membranes of the eyes and skin in 23.1 % and 13.25 %, respectively; different ways – in 10.2%. Hospital mortality among women was 3.75 %, among men – 6.52 %, the total mortality among poisonings that occurred at the workplace was 5.7 % (15 cases). Most cases of poisoning (90.9 %) occur at enterprises and institutions that are not directly related to the use of chemically hazardous substances. Poisoning by highly toxic substances (carbon monoxide, organic solvents, ethylene glycol, heavy metals) prevailed among men, and poisoning by disinfectants and household chemicals (chlorine, ammonia, hydrogen peroxide, acids and alkalis) among women. Conclusions. Systematic monitoring and analysis of the hospital structure of poisonings at the workplace is the key to creating a safe production environment and preserving the health of the working population. Keywords: work-related poisoning, gender, age.
28
ФЕДОРОВИЧ, Анна. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ ГЕНДЕРНИХ УЯВЛЕНЬ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (6 грудня 2024): 37–42. https://doi.org/10.32782/apv/2024.4.6.
Full textAbstract:
У статті розкрито можливості гендерного виховання дітей, окреслено його особливості на різних вікових етапах дошкільного дитинства; акцентовано увагу на важливості вчасного засвоєння статево-рольових знань для успішної гендерної ідентифікації особистості. Підкреслено, що виховання хлопчика та дівчинки, засвоєння гендерних уявлень та типових манер відбувається послідовно: статево-рольова ідентифікація; гендерна константність; диференційне наслідування; гендерна саморегуляція. Доведено, що наявність елементарних гендерних знань дає змогу дитині краще пізнати себе та інших; позитивно впливає на розвиток когнітивної, афективної і регулятивної сфери особистості та формування самоцінного ставлення. З’ясовано, що сутність гендерного виховання дошкільників зводиться до обґрунтування природних відмінностей у соціальній поведінці чоловіків і жінок та демонстрації дорослими переваг різноманітних гендерних ролей. Факторами статево-рольової ідентифікації дитини є: ім’я; відмінності в одязі; оволодіння мовою, вживання відповідних займенників, відмінків; ігри (зокрема, сюжетно-рольові); ставлення і прояви батьків як до представника певної статі. Наголошено, що вихователь закладу дошкільної освіти повинен знати етапи психічного, фізичного та психосексуального розвитку дитини, щоб мати змогу помічати, осмислювати те, що відбувається з нею з метою надання своєчасної інформації про стать та гендерну поведінку. Завдання педагога: сприяти правильному розумінню малюком сутності соціально-моральних установок у взаєминах між статями та вихованню потреби керуватися ними в усіх сферах життєдіяльності. Значущим є поєднання статево-рольових уявлень з етичними правилами, зосередження на розвитку моральності дітей обох статей.
29
Voronova, Valentina, Oksana Shynkaruk, Olga Borisova, Irene Khmelnitska Khmelnitska та Victor Kostyukevich. "Особливості прояву особистісних якостей спортсменів різної статі у футболі". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3(47) (1 жовтня 2019): 78–89. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-78-89.
Full textAbstract:
Вступ. Для якісного управління підготовкою важливо враховувати не лише анатомічні, соматичні, фізіологічні, біохімічні, вікові відмінності чоловіків та жінок, а й різницю чоловічої й жіночої психології. Мета дослідження ― визначення особистісних особливостей кваліфікованих спортсменів у футболі залежно від їх статі. Методи та організація – теоретичний аналіз науково-методичної літератури, матеріалів мережі Інтернет, методи психологічної діагностики, математичної статистики. У дослідженні брали участь кваліфіковані спортсмени (16 чоловіків однієї з футбольних команд Вищої ліги; 23 жінки зі складу збірної команди України з футболу). Результати. Установлено гендерні відмінності особистісних якостей кваліфі- кованих футболістів, детерміновані вродженими гендерними особливостями: перевага в чоловіків нейрони- намічної властивості гальмування, а в жінок – збудження; показника екстравертованості (20,7 – жінки, 15,6 – чоловіки) та нейротизму (19,4 – жінки, 10,6 – чоловіки); показника ефективності роботи на увагу у футболісток (692,4) і 627,4 у чоловіків; у кваліфікованих футболісток-жінок виявлено вищий рівень мотивації, спрямованої на досягнення успіху; рівень мотивації, спрямованої на уникнення невдачі в спортсменів-чоловіків 15,4; 13,4 – жінки. 48 % футболісток і 56 % футболістів мають порушення актуального психофізіологічного стану спортсмена через різні причини – від труднощів щодо перенесення навантаження, необхідності застосування вольових зусиль для виконання запланованих тренувальних завдань (13 % – жінки; 19 % – чоловіки) до нагальної необхідності відновлення систем організму спортсмена, спрямованості на самозбереження, зниження активної тренувальної діяльності, потреба відпочинку, накопичення енергетичних запасів, посилення анаболічних, асиміляторних процесів (35 % – жінки; 37 % – чоловіки). Висновки. Спортивна діяльність у футболі диктує свої вимоги до наявності, необхідного рівня сформованості й ступеня вираженості певної професійно значущої особистісної властивості особистості кваліфікованого спортсмена/спортсменки, що вимагає певного рівня особистісної готовності кваліфікованих футболістів/ футболісток на етапі збереження спортивних досягнень.
30
КУРНИШЕВ, Юрій, та Юрій МОСЕЙЧУК. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE 1, № 1 (2025): 267–73. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).35.
Full textAbstract:
У статті досліджено вплив педагогічної майстерності на формування у студентів прагнення досягати поставлених цілей і залучення їх до активної діяльності, що визначає ефективність мотиваційного процесу. Автор розглядає стимулювання як багатокомпонентний процес, який охоплює взаємопов’язані аспекти: цілі, зміст, форми, методи та засоби педагогічної взаємодії. Враховуються психологічні, вікові та гендерні особливості студентів, їхній попередній досвід і стиль навчання. Особливий акцент зроблено на творчій співпраці у взаємодії «викладач-студент». Доведено, що зовнішні стимули є важливим фактором активізації навчальної діяльності та саморозвитку. Розглянуто організаційно-методичні підходи до формування та посилення професійного саморозвитку вчителів фізичної культури. Визначено, що саморозвиток є ключовим елементом професійного становлення, проаналізовано його структурні складові та механізми стимулювання. Обґрунтовано ефективні методичні підходи, які сприяють розвитку професійних компетентностей педагогів, зокрема через використання інноваційних освітніх технологій, самоосвіту, рефлексивну діяльність і наставництво. Окрема увага приділена організаційним аспектам удосконалення підготовки вчителів фізичної культури в умовах безперервної освіти. Проаналізовано модель активізації професійного саморозвитку, що враховує сучасні тенденції у сфері освіти та фізичного виховання. Виокремлено ефективні стратегії розвитку професійної рефлексії, самостійної навчально-пізнавальної діяльності та впровадження сучасних педагогічних технологій у професійну діяльність.
31
Mogilevskyy, S., S. Ziablitsev, and L. Denisiuk. "Gender- and age-related features of the association between TP53 Pro72Arg polymorphism and primary open-angle glaucoma." Oftalmologicheskii Zhurnal 62, no. 4 (2016): 15–19. http://dx.doi.org/10.31288/oftalmolzh201641519.
Full text
32
Kolupayev, S. M., and E. P. Bereznyak. "Gender and Age Characteristics of the Mineral Composition of Urinary Stones in Patients with Urolithiasis." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 6 (2020): 124–28. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.06.124.
Full textAbstract:
The paper presents the results of studying the features of the mineral composition of urinary stones obtained after spontaneous passage, as well as the use of minimally invasive surgical techniques. Material and methods. The study involved 61 patient with urolithiasis, depending who were examined depending on the sex and age of the patients. Infrared spectroscopy in the spectral range of 4000-400 cm-1 was used as a method for assessing the mineral composition of the stone. The next stage of the study consisted of analyzing the occurrence of stones of various mineral types in groups of patients with different gender and age characteristics. Results and discussion. Infrared spectroscopy identified a wide range of chemical compounds in urinary stones, in which calcium oxalate in the form of monohydrate (vevelite) or dihydrate (vedelite), calcium phosphate in the form of hydroxylapatite and uric acid were most often identified. Calcium carbonate, aragonite, struvite, ammonium urate, and cystine were detected in single samples. 45 patients (73.77%) had a mixed composition of the stone, consisting of two or more mineral components. Depending on the prevailing component, which is more than 50% vol. the sample, urinary stones were classified into 3 mineral types: type 1 – calcium oxalate calculi, the prevailing component of which is calcium oxalate in the form of monohydrate (vevellite) or dihydrate (veddelite); Type 2 – calcium phosphate, in which more than 50% vol. represented by apatite, hydroxylapatite or fluorapatite; Type 3 – stones, the dominant substance of which is uric acid or uric acid dihydrate. Most of the urinary stone samples were represented by type 1 stones, which were significantly more often detected in males. The study of gender dependence in the prevalence of stones of types 2 and 3, corresponding to these minerals, was not identified. Type 1 urinary stones were observed in all age categories, with a predominance in patients aged 30-39 years (41.38%). The age distribution of stones of type 2 had similar characteristics, while the maximum number of patients with this type of stone was noted in the age range of 40-49 years (40%), followed by a decrease in this indicator in older age groups. The minimum number of cases of type 3 stone formation was registered among patients aged 30-39 years (8.33%). In the following age periods, the quantitative presence of this type of stones increased with a maximum value in the age range of 50-59 years (41.67%). Conclusion. The mineral composition of urinary stones has features, depending on the sex and age of patients. The formation of oxalate-calcium urinary stones is most characteristic of men, the peak incidence occurs at the age of 40-49 years. Gender features of the distribution of stones, the dominant components of which are calcium phosphate and uric acid were not detected. The frequency of detection of uric acid stones increases with age, the inverse relationship is characteristic of the age distribution of phosphate-calcium stones
33
Rubanik, O. V., та D. R. Handrika. "Гендерні особливості стресу, тривоги та депресії в студентів під час пандемії COVID-19". Терапевтика 3, № 2-3 (2022): 69–73. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2022.3-2-3.69.
Full textAbstract:
Проведено аналіз наукових публікацій щодо психологічних особливостей у студентів різних країн в умовах їх дистанційного навчання на тлі пандемії COVID-19. Досліджено особливості показників тривожності, депресії та стресу в студентів київських вищих навчальних закладів восени 2022 року залежно від гендеру. Всього обстежено 96 студентів різних ВНЗ віком від 18 до 23 років, із них 67 дівчат і 29 хлопців. Обстеження проводили за невербальним і вербальним тестами: восьмиколірним тестом М. Люшера та опитувальником тривожності й депресії HADS. Результати обстеження показали, що за невербальним тестом М. Люшера існує тенденція частіше спостерігати високі показники стресу в хлопців, тоді як за вербальним тестом HADS частіше можна спостерігати підвищені й високі показники тривожності в дівчат. Отримані результати потребують подальших досліджень і вказують на важливість поєднання вербальних та невербальних тестів у процесі обстеження студентів, особливо хлопців, із метою вчасного виявлення їх психологічних порушень і скерування до відповідних фахівців.
34
Деревянченко, Олександр Вікторович, та Роман Вікторович Петров. "МОНІТОРИНГ ЕПІЗООТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ ЩОДО ЗБУДНИКІВ ЕКТОПАРАЗИТОЗІВ СОБАК І КОТІВ У М. СУМИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4(63) (27 грудня 2023): 9–14. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.4.2.
Full textAbstract:
На сьогоднішній день собаки та коти займають перше місце в списку домашніх тварин, і це має відповідні наслідки для їхнього здоров’я та добробуту та, водночас, для зоонозних ризиків для власників та населення в цілому. У статті наведені результати оцінки епізоотичної ситуації щодо ектопаразитозів собак та котів в центральному районі м. Суми та прилеглих територій. Проведено статистичний аналіз даних щодо ектопаразитозів за період 2019–2022 року. Дослідження проводились на базі кафедри вірусології, патанатомії та хвороб птиці факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету та ветеринарній клініці «Ветсервіс». В своїх дослідженнях використовували статистичні та клінічні методи досліджень. Вивчали епізоотичну ситуацію щодо ектопаразитозів собак та котів по журналах реєстрації прийому тварин в клініці та проводили клінічні огляди собак та котів, власники яких скаржились на свербіж у їх улюбленців. Встановлено діагнози отодектоз, демодекоз, нотоедроз, сифонаптероз у собак та котів. Встановлено, що для центрального району м. Суми та прилеглих районів найбільше розповсюдження серед ектопаразитозів собак і котів має сифонаптероз, який за 2019–2022 роки проявив тенденцію до збільшення на 35,5%. Визначали вікові, сезонні, породні, гендерні особливості перебігу сифонаптерозу собак і котів за 2019–2022 роки. Найбільш часто на сифонаптероз хворіють коти віком 4–10 років (36,8%) та віком 1–4 років (30,8%), а також собаки віком 4–10 років (36,4%) та віком 1–4 років (32,0%). Найбільше часто перебіг сифонаптерозу відмічали в теплий період року з піком захворювання в липні, що свідчить про важливість тепла та вологи для розвитку збудників, що мають можливість швидко поширюватися серед домашніх тварин. В переважній кількості (89%) хворіли безпородні коти. Найчастіше виявляли бліх у безпородних собак (18%), на другому місці німецькі вівчарки (13%), лабрадори (10%), стафордширські тер’єри (7%), той-тер’єри (5%), спанієлі (4%). У собак та котів відмічали однакову тенденцію – самці обох видів тварин частіше хворіли на сифонаптероз, ніж самки. У собак кобелі хворіли 15,4% частіше, ніж суки, а коти хворіли частіше на 18,8%, ніж кішки.
35
Belov, O. O. "ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ У ХВОРИХ ІЗ ДЕПРЕСИВНИМИ РОЗЛАДАМИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11799.
Full textAbstract:
Резюме. Дослідження клінічної феноменології депресивних розладів має важливе значення для визначення напрямків сучасного патоморфозу, прогнозування та лікування депресій.
 Мета дослідження – вивчити структуру і вираження психопатологічної симптоматики у хворих із депресивними розладами на сучасному етапі з урахуванням віку та гендерного фактора.
 Матеріали і методи. Проведено клінічне обстеження 107 чоловіків і 138 жінок із депресивними розладами ендогенного характеру (коди за МКХ-10 F 31.3, F 31.4, F 32.0, F 32.1, F 32.2, F 33.0, F 33.1, F 33.2) з урахуванням віку та гендерного фактора, з використанням опитувальника SCL-90-R.
 Результати. Депресивні розлади, окрім депресивної симптоматики, проявляються широким спектром психопатологічних проявів, серед яких домінують підвищені рівні тривожності – (2,40±0,45) бала, помірні рівні міжособистісної сензитивності – (1,73±0,48) бала та обсесивно-компульсивної симптоматики – (1,44±0,85) бала, близькі до помірних рівні соматизації – (1,05±0,51) бала і фобічної тривожності – (1,00±0,47) бала, а також невисокі рівні психотизму – (0,64±0,24) бала, ворожості – (0,55±0,77) бала і паранояльної симптоматики – (0,26±0,13) бала. У чоловіків виявлено значуще вищі показники депресії, ворожості й паранояльної симптоматики, а у жінок – тривожності, обсесивно-компульсивної симптоматики, міжособистісної сензитивності, соматизації та фобічної тривожності. Гендерні відмінності у вираженні психопатологічної симптоматики ймовірно пов’язані з різними статеворольовими моделями і специфікою гендернозумовлених патохарактерологічних змін. Вираження усіх психопатологічних проявів збільшується з віком, при цьому більш суттєве погіршення проявів психопатологічної симптоматики відбувається у віці 45 років і старше, тоді як зростання показників психопатологічної симптоматики у молодому віці виявилося менш суттєвим.
 Висновки. Клінічна картина сучасних депресивних розладів характеризується поліморфністю симптоматики і наявністю значущих гендерних відмінностей; психопатологічні прояви посилюються з віком, досягаючи найбільшого вираження у пацієнтів середнього, похилого і старечого віку, що можна розглядати як прояв сучасного клінічного патоморфозу депресій.
36
Pobokina, Halyna. "Процесуальні та результативні характеристики життєвого вибору особистості в сучасному соціумі". Psychology of Personality 11, № 1 (2021): 77–84. http://dx.doi.org/10.15330/ps.11.1.77-84.
Full textAbstract:
Анотація. Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити процесуальні та результативні характеристики життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, психодіагностичні методики на визначення життєвої позиції особистості та її життєвих завдань, вивчення актуального варіанту життя, ціннісних орієнтацій та системи життєвих смислів; особливостей смисложиттєвих орієнтацій, домінуючої особистісної спрямованості та рівня соціальної фрустрованості, соціально-психологічної адаптивності та специфіки гендерних ролей і оцінки взаємин з соціальним оточенням; методики діагностики внутрішньої / зовнішньої мотиваційної орієнтації, базових потреб, допитливості, відповідальності особистості, параметрів її самоставлення (як усвідомлюваних, так і імпліцитних), мотиваційної індукції і життєвих орієнтацій. Результати. Розкрито процесуальні та результативні характеристики життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Встановлено, що процесуальні характеристики відображають свідому включеність особистості, міру її самостійності і впевненості в ході здійснення життєвого вибору (їх особливості обумовлені статтю, віком, рівнями особистісної та соціальної зрілості в період ранньої дорослості); результативні характеристики обумовлюють зміст і просторово-часову перспективу вибору і виражені в самооцінці респондентів. Підкреслено, що характеристики життєвих виборів з точки зору його результату можна методично діагностувати за оцінками респондентів часу досягнення бажаного результату вибору. До соціально-психологічних особливостей здійснення життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості віднесено: вікові особливості розглянутого періоду онтогенезу, які детермінуються культурно-історичними, психофізіологічними і психолого-індивідуальними характеристиками особистості, її життєвою позицією та життєвими завданнями; пролонгованість у часі; спрямованість у майбутнє; усвідомлення відповідності своїх професійних і особистісних якостей вимогам професії; ступінь сформованості системи ціннісних орієнтацій та життєвих смислів і надання переваги актуальному варіанту життя. 
 Ключові слова: особистість, період ранньої дорослості, особистісна зрілість, соціальна зрілість, життєвий вибір.
37
Luchkiv, Vitaliia. "AGE PECULIARITIES OF GENDER DIFFERENCES OF EMPATHY DETERMINATION OF ASSERTIVENESS." Science and Education 42, no. 5 (2016): 205–11. http://dx.doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-33.
Full text
38
Shvets, A. V. "Гендерні особливості регуляції серцевого ритму у військовослужбовців в умовах дії інформаційного стресу різної інтенсивності". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 2 (2020): 56–65. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-056.
Full textAbstract:
Актуальність. Вивчення гендерних особливостей впливу інформаційного стресу різної інтенсивності на регуляторні функції організму військовослужбовців є актуальним у зв’язку набуттям чинності Закону про рівні права жінок і чоловіків на військовій службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях та активним залученням жінок військовослужбовців до екстремальних умов службової діяльності.
 Мета роботи – виявлення гендерних особливостей змін варіабельності серцевого ритму у військовослужбовців, які знаходяться в стані підвищеного нервово-емоційного напруження внаслідок впливу інформаційного стресу різної інтенсивності.
 Матеріали та методи. Досліджено 73 здорових військовослужбовці жіночої та чоловічої статті віком 22-25 років (з них 58% чоловіки). Для вирішення поставленої мети розроблено адекватну модель стресогенного впливу, де у якості стресогенного навантаження використовували дію інформаційного чинника різної інтенсивності. Вивчення варіабельності серцевого ритму проводили за допомогою апаратно-програмного комплексу «Cardio Sens» до застосування інформаційного навантаження, протягом обробки людиною різної за складністю та змістом інформації, а також після інформаційного навантаження. Аналіз отриманих результатів проводився методами варіаційної статистики, дисперсійного аналізу за допомогою пакета програм STATISTICA 8.0.
 Результати. Встановлено, що у жінок стрес-індекс до початку процедури тестування та під час виконання завдань на якість динамічного запам’ятовування вищий майже у 2 рази за показники у чоловіків (p<0,001), що свідчить про більшу стресочутливість у жінок. Відмінною особливістю в структурі спектральної потужності високочастотних хвиль (HF) у жінок є підвищена вагусна активність перед початком тестування, а у чоловіків вагусна активність превалює наприкінці і після його закінчення, що свідчить про більш тривалішу активність симпатичної нервової системи у них. Встановлені особливості варіабельності серцевого ритму у військовослужбовців в умовах дії інформаційного стресу різної інтенсивності обумовлюють меншу ймовірність розвитку надлишкової реакції з боку серцево-судинної системи у чоловіків під час дії інформаційного чинника, про що свідчить превалювання парасимпатичного автономного контуру регуляції серцевого ритму над центральним наприкінці усього періоду інформаційного навантаження.
 Висновки. Доведено, що ціна адаптації до інформаційного стресу у жінок-військовослужбовців є суттєво вищою при комбінованому когнітивному та темпоральному інформаційному навантаженні у порівнянні з чоловіками. При цьому відмічено також значиме напруження регуляторних функцій перед незвичними та заздалегідь невідомими умовами діяльності (тестове навантаження). Встановлені особливості впливу інформаційного стресу на енергетичному рівні організації організму військовослужбовців різної статі можуть стати підґрунтям для удосконалення психофізіологічного супроводу та виявлення психофізіологічних механізмів забезпечення високої надійності професійної діяльності військовослужбовців і, зокрема жінок, при їх направленні в реальні екстремальні умови виконання службових обов’язків.
39
Прокопенко, Олена. "Особливості духовно-ціннісної складової Я-концепції вчителів закладів загальної середньої освіти". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(62)Т.2 (2023): 187–97. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2023-62-3-2-187-197.
Full textAbstract:
У статі представлено результати емпіричного дослідження духовно-ціннісної складової Я-концепції вчителів закладів загальної середньої освіти, що набуває особливої значущості в контексті конструктивного розвитку особистості в складних умовах сьогодення. Висвітлено індикатори духовно-ціннісної складової Я-концепції, зокрема, самоцінність (цінність Я) як характеристика прийняття особистістю власної цінності та цінність самотворення як процесу вибудовування себе на основі ствердження духовного начала як визначального у процесі творення себе. Наведено результати факторного аналізу, зва яким виявлено амбівалентний, суперечливий характер ціннісних орієнтацій вчителів закладів загальної середньої освіти, протиставлення в уявленнях учителів свободи й здоров’я; цікавої роботи й життєвої мудрості тощо. Презентовано авторську методику «»Цінність самотворення», за результатами якої визначено достатній рівень прояву даного феномену лише у близько третини досліджуваних. Загалом констатовано недостатній рівень духовно-ціннісної складової Я-концепції вчителів у доволі значної кількості досліджуваних. Наведено результати дисперсійного аналізу, за яким установлено гендерно-вікові відмінності духовно-ціннісної складової освітян, зокрема те, що вчителі жіночої статі, особливо старші за віком, характеризуються вищими рівнями духовно-ціннісної складової Я-концепції порівняно із вчителями чоловічої статі. Окреслено перспективи подальшого дослідження, які полягають в обґрунтуванні та апробації програми розвитку духовно-ціннісної складової Я-концепції вчителів закладів загальної середньої освіти в умовах післядипломної освіти. Ключові слова: Я-концепція, ціннісні орієнтації, цінність самотворення, вчителі, заклади загальної середньої освіти, цінність Я, духовно-ціннісна складова Я-концепції.
40
Bondarchuk, O., O. Brukhovetska, and T. Chausova. "Gender and age peculiarities of the inner freedom of future psychologists’ personality." "Bulletin of Postgraduate Education" (Series «Social and behavioural sciences»), no. 42 (2020): 39–53. http://dx.doi.org/10.32405/2522-9931-2020-13(42)-39-53.
Full text
41
Балахтар, В. В., О. О. Горова та Т. В. Чаусова. "ОСМИСЛЕНІСТЬ ЖИТТЯ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЯК ЧИННИК ЇХ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ". Problems of Modern Psychology, № 3 (27 квітня 2021): 9–17. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-1.
Full textAbstract:
У статті представлено результати емпіричного дослідження осмисленості життя учнів професійно-технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Розглянуто сутність дефініції «лідерський потенціал». Наведено результати дослідження особливостей осмисленості життя учнів професійно- технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Осмисленість життя вивчалася за методикою Д. Леонтьєва «Сенсожиттєві орієнтації», яка дала змогу виявити не лише загальний показник, а й окремі його індикатори. Констатовано недостатні рівні як осмисленості життя, так і лідерського потенціалу для доволі значної частини (близько двох третин) досліджуваних учнів. Виявлено гендерно- вікові особливості досліджуваних феноменів. Щодо осмисленості життя констатовано вищі його рівні у представниць жіночої статі, особливо старших за віком. Особливо яскраво дані відмінності проявляються за параметрами «цілі у житті» і «локус контролю-Я»: лише дещо більше десятої частини досліджуваних учнів уважають, що мають достатньо сил, щоб контролювати власне життя і будувати його за власним вибором. Стосовно лідерського потенціалу виявлено високий його рівень лише у десятої частини досліджуваних учнів професійно-технічних навчальних закладів. За результатами дисперсійного аналізу виявлено вплив осмисленості життя на рівні лідерського потенціалу: чим вищі показники осмисленості життя учнів ПТНЗ, тим вищим є рівень лідерського потенціалу. Окреслено доцільність створення спеціальних психологічних умов у процесі навчання у закладі професійно-технічної освіти, що сприятимуть зростанню як осмисленості життя учнів, так і їхнього лідерського потенціалу.
42
Шевченко, Н. О., та Л. С. Бабінець. "ОЦІНКА ГЕНДЕРНО-ВІКОВИХ ПАРАМЕТРІВ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (24 жовтня 2024): 78–83. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i3.14905.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Знання гендерно-вікових особливостей перебігу хронічного панкреатиту дозволить проводити раціональне лікування і профілактику захворювання, запобігати його незворотним наслідкам та ускладненням. Мета дослідження – оцінити результати дослідження гендерно-вікових параметрів пацієнтів із хронічним панкреатитом. Матеріал і методи. Обстежено 341 пацієнта із ХП поза загостренням із супутньою патологією. Вік пацієнтів становив від 21 до 78 років, що в середньому склало (58,17±2,46) років. Обстеження проводилось на базі Комунального Некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради та в поліклінічному відділенні КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2». Джерелом інформації були «Медичні карти амбулаторного хворого» (ф. 025/о) і «Медичні карти стаціонарного хворого» (ф.027/о) пацієнтів різного віку і статі, що хворіли на ХП, впродовж 2015–2023 рр. Проведено аналіз отриманих даних завдяки статистичним методам дослідження. Результати. Аналіз груп за віком дозволив довести, що серед молодих хворих на ХП чоловіків було на 31,6 % більше, ніж жінок (65,8 % проти 34,2 %). Середній вік пацієнтів становив (37,66±3,41) років. Різниця чоловіків і жінок в середній віковій категорії склала 10,4 % на користь чоловіків. Середній вік – (59,32±4,33) років. Серед пацієнтів старшого і похилого віку було більше жінок, ніж чоловіків, на 20,6 % (60,3 проти 39,7 % %). Середній вік – (71,34±1,45) років. Висновок. Встановлені особливості гендерно-вікових характеристик груп дослідження за віком за міжнародною класифікацією ВООЗ потребують диференційованого підходу до ведення пацієнтів з хронічним панкреатитом, що потребує подальшого вивчення клініко-патогенетичних особливостей вікових груп пацієнтів із даним захворюванням.
43
Дробот, Ольга, та Дмитро Карпілянський. "Професійне спілкування медичних працівників у лікувальних закладах США". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(62)Т.2 (2023): 284–94. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2023-62-3-2-284-294.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано наукову і методичну літературу з проблеми організації професійного спілкування медичного персоналу лікувальних закладів США. Відмічено, що далеко не для всіх із них притаманні ефективне професійне спілкування, співпраця та командна робота. Зазначено, що недоліки соціального характеру, особливості взаємовідносин між медичними працівниками, організаційні нюанси призводять до недоліків у комунікаціях, які стають важливою причиною зниження безпеки пацієнтів. Вказано, що на ефективність професійного спілкування медичних працівників впливає низка специфічних комунікативних бар’єрів до яких віднесено: відмінності в особистих цінностях, очікуваннях, особистих якостях; ієрархічність відносин; деструктивна поведінка; культурні, етнічні, вікові та гендерні відмінності; відмінності в мові та жаргоні; відмінності у графіку та професійному розпорядку; різні рівні підготовки, кваліфікації та статусу; відмінності в освіті; страх ерозії професійної ідентичності; відмінності в підзвітності, оплаті праці та винагороді; ризики, по’вязані з відповідальністю; складність догляду; потреба у швидкому прийнятті рішення. Запропоновано низку заходів для зменшення впливу недоліків у системі професійного спілкування медичного персоналу серед яких використання спеціалізованих тренінгів із інших галузей економіки та створення відповідної організаційної культури професійного спілкування у лікувальному закладі. Показано, що створення організаційної культури професійного спілкування повинно ґрунтуватися на формуванні у медичного персоналу організаційної відданості і готовності вирішувати проблеми на робочому місці, визнання та самоусвідомлення наявних проблем, заохоченні співробітників до реагування на деструктивну поведінку колег незалежно від їх статусу, навчання медичного персоналу основним навичкам, необхідним для ефективного професійного спілкування. Ключові слова:професійне спілкування, медичні працівники, лікувальні заклади, комунікативні бар’єри, організаційна культура професійного спілкування.
44
Марченко, О. Ю. "Гендерні особливості та відмінності у показниках самоопису фізичного розвитку юнаків і дівчат різних вікових категорій". Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, № 01 (2016): 24–34.
Find full text
45
H.V., Koval, and Spitsyna L.V. "Empathy as a resource of socio-psychological support in the system of factors of volunteering." Insight: the psychological dimensions of society, no. 5 (July 6, 2021): 30–45. http://dx.doi.org/10.32999/2663-970x/2021-5-3.
Full textAbstract:
The article analyzes the role and place of empathy in the specifics of socio-psychological determination of volunteering. The purpose of the research is to reveal the place and role of particular components of empa-thy in the system of factors of socio-psychological determination of volunteering. Research methods. The research was undertaken through filling up a volun-teer application form. In particular, this research relies on data obtained due to the processing of the follow-ing methods: Interpersonal Reactivity Index (“IRI”) by M.Da vis and by Portrait Values Questionnaire (“PVQ”) by S. Schwartz. It is also based on the respondents’ gen-der-age characteristics. The survey sample comprises 302 volunteers aged 17 to 80 from 15 Ukrainian cities Results.Statistically significant differences between the volunteers’ sample group and relevant normative samples regarding variances in the most IRI indicators have been shown. The complex structure of interre-lations between particular components of empathy and value-motivational tendencies of a volunteer has been reproduced. Moreover, the authors have found out the gender-age differences between the volunteers in terms of the ascertained interrelations of the com-ponents of empathy and value-motivational tenden-cies. Conclusions.The research has identified empa-thy’s peculiarities which are an important component in the system of factors of socio-psychological deter-mination of volunteering and allow establishing inter-relation with the system of personal values of a volun-teer, his age and gender. Thus, there is the interrelation between the personal value-motivational tendencies and empathic recourse which a volunteer manages in emergency. Development prospect of the issue under consideration involves a follow-up study and IRI adap-tation for Ukrainian sample.Keyw ords:empathy, personal values, voluntary move-ment, gender-age differences, motivation. Стаття присвячена аналізуванню ролі та місця емпатії в специфіці соціально-психологічного зумовлення волонтерської діяльності. Метою дослідження є розкриття місця та ролі окремих складових емпатії в системі чинників соціально-психологічного зумовлення волонтерської діяльності. Методи дослідження. Дослідження реалізовано шляхом заповнення індивідуального бланку питальника волонтера. Зокрема, для поточного дослідження використано дані, які було отримано за результатами опрацювання методик: “Міжособистісний індекс реактивності” (“IRI”) М. Девіса та “Портретний питальник цінностей” (“PVQ”) Ш. Шварца. А також характеристик гендерно-вікової приналежності респондентів. Вибірку дослідження склали 302 волонтери, віком від 17 до 80 років з 15-ти міст України. Результати.Показано наявність статистично достовірних відмінностей між вибіркою волонтерів та окремими нормативними вибірками стосовно розбіжностей за більшістю показників методики “IRI”. Відтворено складну структуру взаємозв’язків між окремими складовими емпатіїта ціннісно-мотиваційними тенденціями волонтера. Крім того, було встановлено наявність гендерно-вікових відмінностей між волонтерами щодо установлених взаємозв’язків між складовими емпатіїта ціннісно-мотиваційними тенденціями. Висновки.Виявлено особливості емпатії, що виступають вагомим складником в системі чинників соціально-психологічного зумовлення волонтерської діяльності та дозволяють установити взаємозв’язок з системою індивідуальних цінностей волонтера, його віковою та гендерною приналежністю. Зокрема, спостерігається взаємозв’язок між індивідуальними ціннісно-мотиваційними тенденціями та тим емпатійним ресурсом, яким володіє волонтер у ситуаціїдопомоги. Перспективу розробки висвітленої проблематики складає подальше дослідження та адаптація методики “IRI” для україномовної вибірки.Ключовіслова: емпатія, індивідуальні цінності, волонтерський рух, гендерно-вікові відмінності, мотивація.
46
Побокіна, Галина. "Оптимізація процесу життєвого вибору особистості у віці ранньої дорослості". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 203–9. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-203-209.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості оптимізації процесу життєвого вибору особистості у віці ранньої дорослості. До соціально-психологічних особливостей здійснення життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості віднесено: вікові особливості розглянутого періоду онтогенезу, які детермінуються культурно-історичними, психофізіологічними і психолого-індивідуальними характеристиками особистості, її життєвою позицією та життєвими завданнями; пролонгованість у часі; спрямованість у майбутнє; усвідомлення відповідності своїх професійних і особистісних якостей вимогам професії; ступінь сформованості системи ціннісних орієнтацій та життєвих смислів і надання переваги актуальному варіанту життя. Доведено, що особливості життєвого вибору залежать від гендерних особливостей та структури особистісної та соціальної зрілості, що дозволило запропонувати типологію зрілості/незрілості у контексті здійснення життєвого вибору. Визначено соціально-психологічні ресурси та барʼєри здійснення життєвого вибору в період ранньої дорослості, повʼязані з параметрами соціально-психологічної адаптації, індикаторами взаємодії з соціальним оточенням, параметрами внутрішньої/зовнішньої мотиваційної орієнтації, базовими потребами, показниками допитливості, відповідальності особистості, параметрами її самоставлення, як усвідомлюваними, так і імпліцитними, мотиваційної індукції і життєвих орієнтацій. Розроблено та апробованобагаторівневу соціально-психологічну програму оптимізації процесу життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості, яка складалася з мотиваційно-діагностичного,корекційно-розвивального та аналітико-моніторингового етапів із застосуванням методів і технік екзистенціальної, когнітивної, поведінкової корекції, терапії творчим самовираженням та ін. Проведена у межах програми корекційно-розвивальна робота позитивно вплинула на смислову сферу учасників. Встановлена значна позитивна динаміка показників за субшкалами смисложиттєвих орієнтацій, що свідчить про підвищення осмислення життя, появу цілей в житті, впевненості у досягненні поставлених цілей; сприятливе емоційне сприйняття життєвого процесу в цілому. Зміни смислової сфери особистості в період ранньої дорослості позитивно вплинули на її ціннісну сферу, що виразилося, зокрема, у підвищенні цінності досягнень, і вказувало на зростання значущості суспільного визнання, успіху у житті, своєї компетентності, цілеспрямованості та сприяло оптимізації процесу життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Ключові слова: особистість, період ранньої дорослості, особистісна зрілість, соціальна зрілість, життєвий вибір, соціально-психологічна корекція.
47
ЖУРБА, О. О. "ХОЛЕСТЕРИН ЯК КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИЙ МАРКЕР МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (2 вересня 2024): 64–70. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2024.3.14925.
Full textAbstract:
Мета роботи: вивчити частоту гіперхолестеринемії та застосування статинів у пацієнтів з ІХС різних вікових груп з урахуванням гендерних особливостей. Матеріали і методи. У дослідження увійшли пацієнти з ІХС, яким проведено коронарне шунтування на серці, що працює (n=3674), як чоловічої (n=3061), так і жіночої статі (n=613), середній вік учасників дослідження становив (60,6±0,8) років. Матеріалом для аналізу стали дані клініко-лабораторного дослідження крові. Дизайн дослідження побудований в залежності від вікової групи пацієнта відповідно до вікової класифікації ВООЗ та гендерної ознаки пацієнта. Результати. Встановлено, що найвищі рівні холестерину були у віковій групі “середній вік”, як у чоловіків – 3,54 ммоль/л, так і у жінок – 3,89 ммоль/л. З’ясовано, що частота гіперхолестеринемії була достовірно вищою у пацієнток-жінок, порівняно з відповідною частотою у чоловіків, р=0,0001, χ2=14,48. Найвища частота гіперхолестеринемії спостерігалася у пацієнтів вікової групи “середній вік”, причому у пацієнтів чоловічої статі її частота була достовірно нижчою, ніж у пацієнток тієї ж вікової групи, р=0,0001, χ2=18,08. Установлено, що зі збільшенням віку та з урахуванням статі пацієнтів відбувалося достовірне фізіологічне зниження частоти гіперхолестеринемії. Визначено, що статини достовірно частіше застосовували пацієнти-жінки – 49,4 %, порівняно з пацієнтами-чоловіками – 32,2 %, р=0,0001, χ2=73,89. Також установлено, що жінки з ІХС достовірно частіше, ніж чоловіки, застосовували статини в усіх вікових групах. Висновки. В результаті дослідження з’ясовано, що рівні холестерину залишаються достовірним клініко-лабораторним маркером для виявлення метаболічних порушень у пацієнтів з ІХС. Визначено, що найвищі рівні холестерину зафіксовані у пацієнтів середнього віку обох статей. Гіперхолестеринемія також достовірно частіше трапляється у віковій групі “середній вік”, причому з урахуванням статі достовірно частіше у пацієнток з ІХС. Визначено, що з віком відбувається достовірне зниження рівня холестерину, незалежно від прийому статинів.
48
Krutsevych, Tetiana, та Oksana Marchenko. "Вплив занять спортом на формування маскулінних та фемінінних рис характеру у школярів різних вікових груп". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1 (49) (31 березня 2020): 74–89. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-01-74-89.
Full textAbstract:
Актуальність. У статті викладено різноманітні аспекти гендерної проблематики у фізичному вихованні школярів та досліджено актуальне питання щодо прояву гендерної ідентичності в учнів, які займаються й не займаються спортом. Завдання роботи – визначити вплив занять спортом на формування гендерних характе- ристик юнаків і дівчат різних вікових груп. Методи. Застосовано теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Для дослідження вікових особливостей прояву психологічної статті використовували тест-опитувальник С. Бем «Маскулінність-фемінінність», фактор- ний аналіз та загальноприйняті методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь хлопці й дівчата 5–11 класів ЗЗСО (638 особи). Результати роботи. Обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних авторів щодо гендерної проблеатики у сфері фізичної культури й спорту. Одержано нові знання щодо впливу занять спортом на формування маскулінних рис характеру школярів. Виявлено, що в юнаків, які займаються спортом, на груповому рівні прояв властивостей маскулінності з віком посилюється на 50 %. Прояв ознак маскулінності на груповому рівні в дівчат, які займаються спортом, більше на 40 % ніж у тих із них, які не займаються спортивною діяльністю. Із 303 юнаків 92,77 % мають показник ІS андогінного типу. Лише 5,12 % юнаків репрезентують гендерну ідентичність маскулінного типу та 1 % – харак- теристики фемінінного типу. Із-поміж 335 дівчат 73,89 % віднесено до андрогінного типу особистості, 23,33 % – до фемінінного, маскулінні характеристики мають 2,78 % дівчат. Виявлено наявність у юнаків жіночих рис характеру, а в дівчат – чоловічих. Це підтверджує максимальний розвиток фемінінного та маскулінного в одній людині, що сприятиме більшій соціальній адаптації школярів. Висновки. Отримані в результаті проведеного дослідження дані дали підставу зробити висновок про те, що заняття спортом сприяють розвитку певних маскулінних рис характеру. Причому більшою мірою це стосується представниць жіночої статі. Дівчата, які активно залучені до спортивної діяльності, є більш маскулінні за тих, котрі спортом не займаються. За допомогою добору ефективних засобів і методів фізкультурно-спортивної діяльності, орієнтації на вподобані види рухової активності в школярів закріплюються моделі поведінки та особистісні якості, що формують гендер. Отримані дані є підставою для подальших поглиблених гендерних досліджень у сфері фізичної культури й спорту, результати яких стануть теоретичною основою концепції гендерного підходу у фізичному вихованні школярів.
49
Волинчук, О. В. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕМПАТІЇ ТА СУВЕРЕННОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОСТОРУ СТУДЕНТІВ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 87–92. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.17.
Full textAbstract:
У статті досліджуються характеристики емпатії та суверенності різних параметрів психологічного простору студентів. З’ясовано гендерні особливості досліджуваних феноменів. Здійснено теоретичний аналіз введення поняття суверенність психологічного простору в науковий вжиток, досліджено різні підходи до розуміння феномена суверенності. Стверджується, що суверенна особистість прагне до втілення своїх здібностей, виявляє потяг до розширення своїх можливостей та набуття нових умінь, саме тому першорядною характеристикою суверенної особистості виступають сформовані психологічні межі. За допомогою меж особистість регулює міру доступності та відкритості власного психологічного змісту. Психологічні межі виконують функцію підтримки сталого образу «Я» (С.К. Нартова-Бочавер, Т.С. Леві). Встановлено рівні сформованості суверенності тіла, території, речей, соціальних зв’язків, звичок та цінностей студентів. З’ясовано, що найкраще сформованою у студентів виступає суверенність цінностей. Теоретично досліджено підходи до вивчення емпатії, розглянуто різні її види й особливості прояву. Виявлено, що студентський вік є дуже важливим для позитивної динаміки емпатії, інтеграції її в особистісну якість. У цьому віці відбувається становлення емпатійності як вікової особливості особистості. Ще у ранньому юнацькому віці емпатія стає інтегральною характеристикою особистості, у якій проявляється її ставлення до світу, людей і до власної особистості; розвиваються її найвищі форми (Л.П. Журавльова). Емпірично встановлено, що емпатія студентів перебуває на середньому рівні сформованості. Виявлено взаємозв’язки між показниками емпатії та суверенності психологічного простору. Визначено, що параметри суверенності психологічного простору переважно взаємопов’язані з показниками полікомунікативної емпатії від’ємно.
50
Криловець, М. Г., та Т. В. Качалова. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПРОСВІТНИЦЬКОГО ТРЕНІНГУ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО БАТЬКІВСТВА". Research Notes, № 4 (28 березня 2024): 23–28. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2023-pp-4-23-28.
Full textAbstract:
Сучасне суспільство постійно зазнає трансформацій, що впливають на різні аспекти життя, зокрема і на виконання батьківських функцій молодим подружжям. У науковій статті розкрито актуальність теми формування усвідомленого батьківства молодого подружжя через застосування соціально-просвітницьких тренінгів. Метою дослідження є аналіз особливостей соціально-просвітницького тренінгу як засобу формування усвідомленого батьківства. Представлено та проаналізовано ключові аспекти соціально-психологічного тренінгу, зокрема, психологічні та педагогічні аспекти, які сприяють створенню позитивного та усвідомленого підходу до процесу виконання батьківських функцій молодим подружжям. В статті розглядаються результати досліджень, які підтверджують ефективність соціально-просвітницьких тренінгів у підготовці молодих батьків до відповідальних викликів, пов’язаних із вихованням та розвитком своїх дітей. Представлено відмінні риси соціально-просвітницьких тренінгів з усвідомленого батьківства, серед яких: спрямованість на розвиток у батьків (реальних чи потенційних) усвідомлення важливості своєї ролі та впливу на психосоціальний розвиток дітей; емоційна регуляція, яка полягає у розвитку у батьків емоційної стабільності та вироблення навичок контролю негативних емоцій; орієнтація на вивчення ефективних методів спілкування з дітьми, враховуючи їх вікові особливості; формування позитивних відносин між батьками та дітьми, сприяння взаєморозумінню та підтримці; урахування гендерних відмінностей у вихованні підростаючих поколінь; застосування практичних вправ та завдань, які допомагають батькам використовувати отримані знання в реальних сімейних ситуаціях. У статті висвітлюються практичні аспекти впровадження тренінгів та надаються рекомендації для подальших досліджень та розвитку програм з формування батьківських навичок. Загалом, соціально-просвітницькі тренінги у статті представлено як ключовий чинник у формуванні позитивного та усвідомленого підходу до батьківства.