Academic literature on the topic 'Господарські відносини'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Господарські відносини.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Господарські відносини"
1
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Поняття, ознаки та види господарських правовідносин на ринках небанківських фінансових послуг". Право України, № 2019/08 (2019): 181. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-181.
Full textAbstract:
Необхідність удосконалення правового регулювання господарських відносин на ринках небанківських фінансових послуг (НФП), незначна кількість теоретичних досліджень і недостатня розробленість проблематики цієї правової кате горії зумовлює актуальність зазначеної статті. Мета статті – сформулювати визначення господарських правовідносин на ринках НФП, виділити основні їх ознаки та види. На підставі виділених основних ознак запропонувати визначення господарських правовідносин на ринках НФП. Класифікувати зазначені правовідносини за різними критеріями. Для повного розкриття господарських правовідносин на ринках НФП були проаналізовані основні погляди на визначення категорії правовідносин у теорії права та в дослідженнях із теорії господарського права. У результаті проведеного аналізу основних ознак, властивих господарським право відносинам на ринках НФП, запропоновано визначати господарські правовідносини на ринках НФП як врегульовані господарсько-правовими нормами законодавства про ринки фінансових послуг суспільні відносини, що виникають у сфері економіки між спеціальними суб’єктами господарювання та іншими учасниками відносин на ринках НФП щодо організації та здійснення професійної фінансової діяльності. Пропонується також виділяти загальний об’єкт господарських правовідносин на ринках НФП – фактичне господарське відношення щодо надання небанківських фінансових послуг та спеціальний об’єкт – фінансовий продукт, зокрема й фінансові активи. Зроблено висновок про те, що господарські правовідносини на ринках НФП є окремим видом господарських правовідносин, які характеризуються наявністю притаманних їм кваліфікуючих ознак: сфера здійснення; особливий (обмежений) суб’єктний склад; особливий об’єкт, зміст й економічна сутність правовідносин; спрямованість на задоволення інтересів учасників таких відносин; значний ступінь державного регулювання і саморегулювання; свідомо-вольовий характер; поєднання майнових та організаційних елементів. Господарські правовідносини на ринках НФП пропонується класифікувати за такими критеріями: характером правовідносин; взаємним становищем сторін; сферою виникнення та дії; сферами здійснення професійної фінансової діяльності.
2
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Корпоративні відносини, що виникають у процесі створення професійних учасників ринків небанківських фінансових послуг". Право України, № 2021/06 (2021): 183. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-06-183.
Full textAbstract:
Незначна кількість теоретичних досліджень і, як наслідок, недостатня розробленість проблематики корпоративних відносин, що можуть виникати у процесі створення професійних учасників ринків небанківських фінансових послуг (НФП), зумовлюють актуальність зазначеної статті. Метою статті є аналіз існуючих у господарсько-правовій доктрині позицій щодо правової природи і поняття корпоративних відносин, організаційно-правових форм функціонування суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність із надання НФП, а також корпоративних відносини, що можуть виникати у процесі їх створення. На підставі виділених ознак запропонувати визначення професійного учасника ринків НФП. Більшість професійних учасників ринків НФП є юридичними особами, що створюються у формі господарських товариств, а отже, можуть бути суб’єктами корпоративних відносин. Після набуття професійним учасником ринків НФП статусу юридичної особи визначеної корпоративної організаційно-правової форми у складі корпоративних відносин можуть виникати організаційно-господарські (щодо управління цим суб’єктом) і майново-господарські відносини (щодо розподілу прибутку й одержання його частини (дивідендів), відчуження часток у статутному капіталі, цінних паперів тощо). У результаті проведеного дослідження авторка зробила висновок, що професійні учасники ринків НФП є учасниками господарських відносин, зокрема й корпоративних, виключним видом господарської діяльності яких є діяльність із надання НФП (професійна фінансова діяльність), реалізують при цьому господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків, закріплених у відповідних нормативно-правових актах, що регулюють певний вид професійної фінансової діяльності), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Про-понується в ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, поряд із видом фінансової послуги, зазначати відповідного професійного учасника, який може її надавати, оскільки запропоновані зміни покращать процес сприйняття та застосування положень цього Закону.
3
Мілімко, Лариса, та Жанна Яківчук. "МІСЦЕ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СИСТЕМІ ПРАВОВІДНОСИН УКРАЇНИ (ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ ПІДХІД)". Scientific works of National Aviation University. Series: Law Journal "Air and Space Law" 4, № 61 (2021): 164–71. http://dx.doi.org/10.18372/2307-9061.61.16365.
Full textAbstract:
Мета: на основі аналізу чинного законодавства, поглядів вчених визначити місце господарських правовідносин у системі правовідносин України, дати їх характеристику та внести пропозиції до удосконалення цих правовідносин за сучасних умов. Методи: дослідження проведено з використанням таких методів як історичний, аналіз, синтез, екстраполяція. Результати: у статті автором дана характеристика господарських правовідносин, визначено їх місце в системі правовідносин України. Акцентовано увагу на тому, що господарські правовідносини урегульовані нормами господарського права, що на нинішньому етапі являє собою комплексну галузь права, норми якої регулюють відносини господарської сфери в публічній і приватній площині. Господарські правовідносини тісно пов’язані з адміністративними та цивільними правовідносинами, однак окреслені межами господарської діяльності та її організацією, специфічним суб’єктним складом та спрямованістю на задоволення публічних інтересів поряд із приватними. Не дивлячись на відмежування ГК України (ст. 4) відносин у сфері господарювання від інших відносин, в практичній площині виникає низка проблем з цього приводу і щодо яких здійснюються спроби вирішення в судовому порядку. Таким чином дана проблема потребує подальших досліджень та наукових розробок. Обговорення: проблеми щодо визначення місця господарсько-правових відносин в системі права України.
4
Солодченко, С. В. "ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА РИНКОМ НАФТОПРОДУКТІВ: ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 44 (23 березня 2023): 85–94. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461/2022-44-2-85-94.
Full textAbstract:
У статті розглядаються правові засади державного контролю на окремому ключовому для економічної безпеки держави ринку – ринку нафтопродуктів України. Визначено місце відносин державного контролю серед господарських відносин, а саме – серед організаційно-господарських відносин, принципи державного контролю, які є загальні для всіх галузей та сфер національної економіки. Висвітлено особливості здійснення державного контролю та його окремого елементу – державного нагляду за ринком нафтопродуктів у воєнний час. Надано оцінку процесу дерегуляції господарської діяльності, який безпосередньо вплинув і на ринок нафтопродуктів в Україні та правове забезпечення його функціонування, збору статистичних даних на ринку, як підстави для прийняття управлінських рішень та рішень щодо здійснення додаткових регуляторних заходів з метою стабілізації ситуації відносно забезпечення економіки й оборони України нафтопродуктами (паливом). Підтримано пропозиції окремих державних органів щодо посилення впливу держави на ринок, в тому числі можливості здійснювати заходи, направлені на запобігання дефіциту. Зроблено висновок про те, що державний контроль (та нагляд як складовий елемент) входить до сукупності організаційних господарських правовідносин, а саме: до їх окремого виду – організаційно-функціональних правовідносин.
 Ключові слова: державний контроль, господарське право, організаційно-господарські відносини, ринок нафтопродуктів.
5
КОВАЛЬ, ІРИНА, та ЮЛІЯ ПАВЛЮЧЕНКО. "Охоронна функція господарського права". Право України, № 2019/08 (2019): 15. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-015.
Full textAbstract:
Завдання держави щодо належного упорядкування та ефективного розвитку господарських відносин обумовлює потребу в існуванні сукупності правових норм, здатних врегулювати зазначені відносини, які утворюють галузь господарського права. При цьому процеси інноваційних перетворень у суспільному виробництві призводять до ускладнення і зміни господарських зв’язків, що відображається на меті правового регулювання господарських відносин задля забезпечення більш високого рівня їх розвитку. З урахуванням цього існує потреба у переосмисленні змісту функцій господарського права, зокрема охоронної функції. Мета статті полягає у розкритті змісту й особливостей реалізації охоронної функції господарського права. У процесі дослідження проаналізовано наукові погляди щодо функцій права, їх особливостей, видів функцій права та значення. Крім того, зроблено висновок про взаємообумовленість і взаємозв’язок мети та функцій господарського права у вирішенні завдання щодо утвердження і зміцнення суспільного господарського порядку в економічній системі. Доводиться, що тлумачення охоронної функції господарського права переважно в контексті захисту порушених прав суб’єктів господарської діяльності призводить до звуженого розуміння цього напряму впливу господарсько-правових норм. З урахуванням того, що господарські відносини становлять результат тісного перетинання та взаємодії приватних і публічних інтересів учасників відносин у сфері господарювання, обстоюється думка, що саме цим визначається зміст охоронної функції господарського права та її призначення максимально забезпечити належне дотримання, виконання, використання, застосування відповідних правових норм. Обґрунтовується, що для ефективної охорони господарських відносин і забезпечення правопорядку в економіці охоронні господарсько-правові норми мають регламентувати: 1) заходи й умови попередження господарських правопорушень; 2) підстави, форми і способи захисту прав учасників відносин у сфері господарювання; 3) підстави, заходи і порядок застосування заходів господарсько-правової відповідальності. Для розкриття особливостей реалізації охоронної функції господарського права охарактеризовано заходи попередження господарських правопорушень (превентивну (попереджувальну) складову), захист прав та законних інте ресів учасників відносин у сфері господарювання (центральну складову) та засто сування господарсько-правової відповідальності як складові охоронної функції господарського права. На підставі проведеного дослідження зроблено висновок, що охоронна функція господарського права становить вплив господарсько-правових норм на відносини у сфері господарювання, який здійснюється через диспозитивні й імперативні засоби правового регулювання, які забезпечують впорядкування господарських відносин на основі поєднання індивідуального підприємницького (майнового) інтересу з загальносуспільними і державними потребами.
6
Голіна, О. В. "ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПОСЛУГ ЯК ОБ’ЄКТІВ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 49 (3 червня 2025): 36–47. https://doi.org/10.33216/2218-5461/2025-49-1-36-47.
Full textAbstract:
У статті досліджуються питання правового режиму послуг як об’єктів договірних відносин у сферігосподарювання. Висвітлено ключові аспекти економіко-правової природи послуги та відзначено, що їїуніверсальною (незмінною) ознакою у межах господарського обороту є товароздатність. Надаєтьсяавторське розуміння правового режиму послуги як певного порядку регулювання відносин з надання послуг,що формується завдяки поєднанню (комбінуванню) різних за своєю природою правових засобів, у томучислі тих, що легітимізують інструменти й засоби державного регулювання відповідного ринку послугта / або господарської діяльності, що здійснюється в його межах, а також засобів саморегулювання (утому числі професійного ринкового та індивідуально-договірного саморегулювання), з метою реалізаціїпотреб та законних інтересів замовників, а також підтримки господарського правопорядку. У контекстіаналізу окремих видів послуг (транспортних, фінансових, житлово-комунальних тощо), розглянутоосновні складові конструкції «правовий режим послуг».Констатовано, що особливим правовим режимом у сфері господарювання наділяються «соціальнозначущі послуги», яким у межах даної статті приділено окрему увагу. Визначено, що підґрунтямправового режиму послуги, як об’єкта господарських прав, є правовий режим господарської діяльності,пов’язаної з наданням відповідного виду послуг. Проаналізовано наявні нормативні підходи щодозмістового наповнення поняття «обслуговування». Підкреслено необхідність подальшого розвиткузаконодавчих положень щодо укладення та виконання договорів з надання послуг, у тому числі з обслуговування. Ключові слова: послуга, обслуговування, сфера господарювання, правовий режим, договір, господарська діяльність, господарські відносини.
7
БОБКОВА, АНТОНІНА, та АНДРІЙ ЗАХАРЧЕНКО. "Види організаційно-господарських відносин". Право України, № 2019/08 (2019): 65. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-065.
Full textAbstract:
Серед усіх господарських відносин важливе місце займають організаційно-господарські, що обумовлено їхнім впливом на будь-які відносини у сфері господарювання. Практика організаційно-господарських відносин є достатньо різноманітною, оскільки такі відносини формуються під час здійснення будь-якої господарської діяльності і, по суті, між всіма учасниками господарських відносин. При цьому вона не позбавлена суперечностей та конфліктів, що обумовлені особливостями суб’єктного складу, змісту цих відносин та їх видів. Законодавче регулювання різних видів таких відносин характеризується низкою недоліків, а доктринальні позиції щодо цих питань потребують подальшого узгодження. Метою статті є доопрацювання положень щодо видів організаційно-господарських відносин. У результаті дослідження одержано такі результати, зокрема: 1) узагальнено озна ки організаційно-господарських відносин, до яких віднесено: одним із обов’язкових суб’єктів таких відносин є суб’єкт організаційно-господарських повноважень; наявність у суб’єкта організаційно-господарських повноважень можливості здійснювати в тій чи іншій формі організуючий вплив на діяльність суб’єкта господарювання (іншого учасника господарських відносин); встановлення межі впливу суб’єкта організаційно-господарських повноважень або лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, або у межах, визначених законом; наявність у суб’єкта господарювання (чи іншого учасника господарських відносин) прав та обов’язків у межах визначених законом, що не виключає наявності у нього прав, які не заборонені законом; 2) запропоновано конкретизацію визначення поняття організаційно-господарських відносин з урахуванням зазначених вище ознак цих відносин та уточнення кола суб’єктів організаційно-господарських повноважень; 3) обґрунтовано поділ організаційногосподарських відносин за такими критеріями: суб’єктний склад; належність до корпоративних; сфера існування (внутрішні чи зовнішні); наявність майнових прав і обов’язків у суб’єктів цих відносин (організаційно-майнові чи майново-організаційні). Запропоновано внести відповідні зміни до Господарського кодексу України, що сприятиме підвищенню рівня урегульованості організаційно-господарських відносин у господарському та іншому законодавстві, більш повній реалізації учасниками цих відносин своїх прав і обов’язків, упорядкуванню судової практики із захисту прав та законних інтересів суб’єктів цих відносин.
8
Іванов, А. В. "СУТНІСТЬ ТА ОЗНАКИ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (2020): 53–59. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).434.
Full textAbstract:
Господарські правовідносини є важливими для забезпечення економічного розвитку України, адже вони є одними з основних джерел наповнення дохідної частини державного бюджету, а також забез-печують фінансування різних державних економічних і соціальних програм. Між суб’єктами господарських правовідносин можуть виникати спори, які часто ви-рішуються у судовому порядку і наслідком яких може бути виникнення господарських процесуальних відно-син між судом та учасниками господарського спору. За сучасних умов ефективність правовідносин у будь-яких сферах життєдіяльності держави залежить від ефективного використання інформаційних ресурсів. Інформаційне забезпечення стало важливою складовою функціонування держави та життя кожного її громадя-нина, тому питання, пов’язані з інформаційно-право-вим забезпечення суспільних відносин, є актуальними на сучасному етапі. Дослідження інформаційно-право-вого забезпечення господарських процесуальних від-носин в Україні, його сутності й ознак є важливим із огляду на те, що вплив інформації на сфери, пов’язані із прийняттям рішень в інтересах і від імені держави, є особливо відчутним. У цій статті нами досліджено питання сутності й ознак інформаційно-правового забезпечення господарських процесуальних відносин в Україні. Встановлено, які підходи до розуміння сут-ності інформаційно-правового забезпечення наявні у науковій літературі нашої держави, у чому полягає специфіка кожної концепції у контексті інформаційно-правового забезпечення господарських процесуаль-них відносин в Україні. Проаналізовано інформаційне законодавство, яке урегульовує господарські процесу-альні відносини. Виділено ознаки інформаційно-пра-вового забезпечення господарських процесуальних від-носин в Україні.
9
ЩЕРБИНА, ВАЛЕНТИН. "Господарсько-правова відповідальність у доктрині господарського права України та її законодавче закріплення". Право України, № 2019/08 (2019): 81. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-081.
Full textAbstract:
Інститут юридичної відповідальності є наріжним каменем будьякої галузі права. Не виняток і господарсько-правова відповідальність як інститут господарського права, який, незважаючи на своє значення у сфері захисту прав та інтересів учасників господарських відносин, не набув належного висвітлення у наукових дослідженнях. Метою статті є розкриття особливостей господарсько-правової відповідальності й застосування господарських, оперативно-господарських та адміністративногосподарських санкцій до учасників господарських відносин. Розкриваються особливості господарсько-правової відповідальності, головною з яких є сфера застосування, що зумовлює як підставу застосування заходів зазначеної відповідальності (господарське правопорушення), так і коло суб’єктів господарсько-правової відповідальності, якими є учасники відносин у сфері господарювання. Відмінними ознаками господарсько-правової відповідальності є: потерпання учасника господарських відносин від несприятливих економічних наслідків не лише майнового, а й організаційного характеру; застосування до правопорушника, крім гос подарських, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій, а також можливість визначення розміру штрафних санкцій у внутрішньогосподарських відносинах; встановлення видів та розмірів (у випадку їхнього визначення) гос подарських, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій переважно (а щодо останніх – виключно) законом; позасудовий порядок (процедура) реалізації окремих видів господарсько-правової відповідальності. Зроблено висновок, що норми Господарського кодексу України (ГК України) загалом відображають особливості господарсько-правової відповідальності як одного з видів юридичної відповідальності та особливості застосування таких заходів господарсько-правової відповідальності, як оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції, а також визнання боржника банкрутом. Водночас підкреслюється, що ГК України в частині регулювання відносин господарсько-правової відповідальності потребує певних змін і пропонуються основні з них. Зазначається, що проблеми господарсько-правової відповідальності потре бують подальших наукових досліджень із тим, щоб на основі кращих напрацювань вітчизняної та зарубіжної юридичної науки і практики створити сучасну теорію господарсько-правової відповідальності, адекватну існуючим умовам ринкової економіки.
10
Ляховецький, О. О. "ФОРМИ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИН". Kyiv Law Journal, № 3 (9 грудня 2024): 73–78. https://doi.org/10.32782/klj/2024.3.11.
Full textAbstract:
Анотація. Стаття присвячена аналізу форм (засобів, різновидів) діджиталізації діяльності суб’єктів господарювання через виникнення і реалізацію господарських правовідносин. Діджиталізація – це не мета, а постійний процес, завдяки якому у діяльність підприємств втілюються сучасні цифрові досягнення, внаслідок чого вони не прив’язані до жодного фізичного активу. Для успішної трансформації бізнесу необхідно розробити чітку стратегію, інвестувати в технології та розвивати компетенції персоналу. Основними сучасними формами діджиталізації є: електронний документообіг, який передбачає перехід від паперових документів до електронних; електронна комерція, завдяки якій відбувається продаж товарів та послуг через інтернет; інтернет-маркетинг, мета якого поялгає у просування товарів та послуг в інтернеті; індустрія 4.0, застосування якої дозволяє автоматизацію виробничих процесів за допомогою цифрових технологій та використання роботів, сенсорів, штучного інтелекту. Зазначені форми є обʼєктами господарсько-правового регулювання та господарських відносин. Внаслідок діджиталізації зʼявляються цифрові господарські правовідносини які представляють собою сукупність юридичних зв’язків, що виникають у процесі здійснення господарської діяльності за допомогою цифрових технологій. Ці відносини охоплюють широкий спектр взаємодій між суб’єктами господарювання, споживачами та державою у цифровому середовищі. До особливостей цифрових господарських правовідносин можливо віднести: віртуальність, тобто багато процесів відбуваються в цифровому просторі, без фізичного контакту між суб’єктами; глобальність, що означає відсутність географічних обмежень під час здійснення на практиці, що дозволяє вести бізнес у масштабах усього світу; швидкість, тобто транзакції здійснюються миттєво, інформація поширюється з величезною швидкістю; анонімність, яка дозволяє часто не ідентифікувати точну особу учасника правовідносин та нові види майна, а саме: цифрові активи, криптовалюти, інтелектуальна власність у цифровому форматі.
Dissertations / Theses on the topic "Господарські відносини"
1
Мордовець, Є. В. "Господарські відносини та критерії їх відмежування від інших правовідносин". Thesis, Університет державної фіскальної служби України, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/54519.
Full textAbstract:
ГК України чітко визначає предмет відмежування господарських правовідносин від інших. І таке відмежування здійснюється за предметною ознакою, тобто у порівнянні предмета правового регулювання з предметами, які притаманні кожній окремій галузі. Таким чином, перш за все слід визначити до якої галузі права належить конкретна ситуація, проаналізувати її суб’єктий склад, предмет та мету. Хоча на практиці іноді це зробити досить важко. Виходячи з цього, слід звернути увагу саме на критерії, що вирізняють одну галузь права від іншої і розширити дане поняття в ГК України задля запобігання віднесення справи до непідвідомчого органу.<br>ХК Украины четко определяет предмет отграничения хозяйственных правоотношений от других. И такое отмежевание осуществляется по предметному признаку, то есть в сравнении предмета правового регулирования с предметами, которые присущи каждой отдельной отрасли. Таким образом, прежде всего следует определить к какой отрасли права относится конкретная ситуация, проанализировать ее субъектный состав, предмет и цели. Хотя на практике иногда это сделать довольно трудно. Исходя из этого, следует обратить внимание именно на критерии, которые отличают одну отрасль права от другой и расширить данное понятие в ХК Украины для предотвращения уноса отнесения рассмотрения дела в неподведомственные органы.<br>Economic Code of Ukraine clearly defines the object of separating economic relationships from others. And a disassociation carried out by subject basis, ie over the subject of legal regulation of subjects inherent in each individual area. Therefore, we must first determine which area of law belongs to a particular situation, to analyze the composition of its subject, object and purpose. Although in practice sometimes quite difficult to do. Therefore, we should pay attention on criteria that distinguish one from another branch of law and expand this concept in the Economic Code of Ukraine in order to avoid referring to the case being beyond the body.
2
Зубова, А. О. "Господарські правовідносини у галузях лісового та водного господарства". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/19763.
Full textAbstract:
Зубова, А. О. Господарські правовідносини у галузях лісового та водного господарства : магістерська робота : 081 Право / А. О. Зубова ; керівник роботи Апанасенко К. І. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра цивільного, господарського права та процесу. – Чернігів, 2020. – 106 с.<br>Лісове та водне господарство – це дві галузі, які мають багато спільних рис і є тісно взаємопов’язаними одна з одною. По-перше, це галузі, в яких основою для виробництва товарів, робіт, послуг є природні ресурси, що вилучаються безпосередньо із навколишнього середовища. По-друге, від ресурсів, якими оперують підприємства цих галузей та сировини, яку вони постачають на ринок для реалізації, залежать майже всі інші виробничі сфери - від енергетики до виробництва паперу, тощо. По-третє, від кількісного та якісного стану таких ресурсів – лісів та вод — в буквальному сенсі залежить наше життя і життя всіх живих істот. Ми не можемо відмовитись від промислового та побутового використання лісових і водних ресурсів, але ми можемо робити це дбайливо та виважено, зокрема, спираючись на норми законодавства, які встановлюють оптимальні умови господарювання у цих сферах, для цілей економічного зростання при збереженні довкілля. Отже, господарські правовідносини у галузях лісового і водного господарства є актуальною темою дослідження, бо стан їх урегульованості напряму впливає на діяльність по втручанню у природні сфери, від збалансованості яких ми залежимо.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автором було:
1) запропоновано внести зміни до Водного кодексу України стосовно права надання в оренду частин водних об’єктів (стор.55);
2) запропоновано внести зміни до Лісового кодексу України стосовно запровадження конкурсного відбору тимчасових лісокористувачів (стор.38).
3
Дем'янчук, Олександр Ігорович. "Поняття господарсько-правових санкцій у контексті господарсько-правової відповідальності". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/52361.
Full textAbstract:
Питання щодо співвідношення господарсько-правової
відповідальності та санкцій є досить дискусійними протягом багатьох
років. Невиконання або неналежне виконання господарських зобов’язань
тягне за собою настання відповідальності суб’єктів господарювання. У
сучасному світі господарсько-правова відповідальність посідає важливе
місце у регулюванні відносин між суб’єктами господарювання для
досягнення найбільшого ефекту в розвитку економіки. Господарськоправова відповідальність – багатоаспектне поняття, яке відіграє важливу
роль у механізмі правового регулювання господарських відносин.<br>Дем'янчук О.І.
4
Курафєєва, Т. С. "Проблеми підвідомчості корпоративних спорів господарським судам". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66295.
Full textAbstract:
Визначення корпоративних прав та корпоративних правовідносин знайшло своє
закріплення в Господарському кодексі України . Корпоративні права – це права особи,
частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що
включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією,
отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі
ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені
законом та статутними документами.
5
Хортюк, Аліна Анатоліївна. "Співвідношення понять "господарсько-правова відповідальність" та "господарські санкції"". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43807.
Full text
6
Носик, Руслана Миколаївна, Руслана Николаевна Носик, Ruslana Nosyk, Дмитро Дмитрович Іваненко, Дмитрий Дмитриевич Иваненко та Dmytro Ivanenko. "Правове регулювання господарських відносин у гірничо-металургійному комплексі". Thesis, Черкаси: Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, 2021. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/11484.
Full textAbstract:
Україна має дуже потужні перспективи у розвитку своєї економіки саме завдяки гірничо-металургійному комплексу. Необхідно лише доопрацювати врегулювання відносин у межах цієї галузі саме в правовому аспекті і можливо через кілька років Україна підніметься в рейтингу, що на собі позитивно відчують усі її громадяни.<br>Ukraine has very strong prospects in the development of its economy precisely due to the mining and metallurgical complex. It is only necessary to finalize the settlement of relations within this area in the legal aspect, and perhaps in a few years Ukraine will rise in the ranking, which will be positively felt by all its citizens.<br>Украина имеет очень мощные перспективы в развитии своей экономики именно благодаря горно-металлургическому комплексу. Необходимо лишь доработать урегулирование отношений в рамках этой отрасли именно в правовом аспекте и возможно через несколько лет Украина поднимется в рейтинге, что на себе положительно почувствуют все ее граждане.
7
Деревянко, Богдан Володимирович, Bogdan Derevyanko, Катерина Вікторівна Роговець та Kateryna Rogovets. "Безготівкові розрахунки за допомогою платіжного доручення: ризики для сторін". Thesis, Донецький юридичний інститут МВС України, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6641.
Full textAbstract:
Нині ще існує ряд проблем, пов’язаних зі здійсненням безготівкових розрахунків з використанням платіжних доручень, а оскільки даний вид платежів є найбільш популярним у господарських відносинах, то потребує якнайшвидшого вдосконалення, що дозволить убезпечити обидві сторони розрахункових відносин.
Сейчас еще существует ряд проблем, связанных с осуществлением безналичных расчетов с использованием платежных поручений, а поскольку данный вид платежей является наиболее популярным в хозяйственных отношениях, то требует скорейшего усовершенствования, что позволит обезопасить обе стороны расчетных отношений.
Currently, there are several problems associated with the implementation of cashless payments using payment orders, and because this type of payment is the most popular in economic relations, it needs speedy improvement that will protect both sides of the settlement of relations.
8
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко, Bohdan Volodymyrovych Derevianko та К. В. Роговець. "Безготівкові розрахунки за допомогою платіжного доручення: ризики для сторін". Thesis, Донецький юридичний інститут МВС України, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49409.
Full textAbstract:
Нині ще існує ряд проблем, пов’язаних зі здійсненням безготівкових розрахунків з використанням платіжних доручень, а оскільки даний вид платежів є найбільш популярним у господарських відносинах, то потребує якнайшвидшого вдосконалення, що дозволить убезпечити обидві сторони розрахункових відносин.<br>Сейчас еще существует ряд проблем, связанных с осуществлением безналичных расчетов с использованием платежных поручений, а поскольку данный вид платежей является наиболее популярным в хозяйственных отношениях, то требует скорейшего усовершенствования, что позволит обезопасить обе стороны расчетных отношений.<br>Currently, there are several problems associated with the implementation of cashless payments using payment orders, and because this type of payment is the most popular in economic relations, it needs speedy improvement that will protect both sides of the settlement of relations.
9
Деревянко, Богдан Володимирович, та Bogdan Derevyanko. "Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин як можлива альтернатива кримінально-правовій відповідальності фізичних осіб". Thesis, Донецький інститут внутрішніх справ МВС України, 2003. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6689.
Full textAbstract:
Проведено аналіз штрафних, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання. Порівняно їх із кримінально-правовою відповідальністю фізичних осіб. Запропоновано застосовувати господарсько-правові санкції до підприємств як додаткові або альтернативні кримінальному покаранню фізичних осіб.
Проведен анализ штрафных, оперативно-хозяйственных и административно-хозяйственных санкций, применяемых к субъектам хозяйствования. Проведено их сравнение с уголовно-правовой ответственностью физических лиц. Предложено применять хозяйственно-правовые санкции к предприятиям как дополнительные или альтернативные наказанию физических лиц.
Analysis penalty, operational and economic and administrative sanctions applicable to economic entities was conducted. Comparing them with the criminal responsibility of the individuals. An applied economic and legal sanctions as additional or alternative criminal punishment of individuals.
10
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bohdan Volodymyrovych Derevianko. "Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин як можлива альтернатива кримінально-правовій відповідальності фізичних осіб". Thesis, Донецький інститут внутрішніх справ, 2003. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/57341.
Full textAbstract:
Проведено аналіз штрафних, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання. Порівняно їх із кримінально-правовою відповідальністю фізичних осіб. Запропоновано застосовувати господарсько-правові санкції до підприємств як додаткові або альтернативні кримінальному покаранню фізичних осіб.<br>Проведен анализ штрафных, оперативно-хозяйственных и административно-хозяйственных санкций, применяемых к субъектам хозяйствования. Проведено их сравнение с уголовно-правовой ответственностью физических лиц. Предложено применять хозяйственно-правовые санкции к предприятиям как дополнительные или альтернативные наказанию физических лиц.<br>Analysis penalty, operational and economic and administrative sanctions applicable to economic entities was conducted. Comparing them with the criminal responsibility of the individuals. An applied economic and legal sanctions as additional or alternative criminal punishment of individuals.
Books on the topic "Господарські відносини"
1
Медведчук, С. Фінансово-господарські відносини. Держава - підприємництво (етапи становлення і перспективи розвитку. Інститут регіональних досліджень НАНУ, 2000.
Find full text
2
Господарське законодавство України: правове регулювання господарських відносин. Атіка, 2002.
Find full text
3
Господарське законодавство України: правове регулювання господарських відносин. Атіка, 2004.
Find full text
4
Правове регулювання господарських відносин за участю промислових підприємств. Право, 2000.
Find full text
5
Григор’єва, Христина Антонівна, Тетяна Євгенівна Харитонова, Андрій Йосипович Годованюк та ін. Управління агробізнесом: програма та плани семінарських (практичних) занять для здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Менеджмент» : навчально-методичний посібник. Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», 2023. http://dx.doi.org/10.32837/11300.27407.
Full textAbstract:
У навчально-методичному посібнику зібрані необхідні розробки щодо викладання здобувачам вищої освіти курсу «Управління агробізнесом» – однієї з важливих навчальних дисциплін професійної підготовки фахівців із менеджменту. Запропоновані методичні розробки враховують особливості відносин у сільському господарстві та спрямовані на всебічну підготовку фахівців з управління для ефективної роботи в цій сфері.
6
Кібік, Ольга Миколаївна, Євгенія Валентинівна Редіна, Вячеслав Олексійович Котлубай та ін. Кібік О., Редіна Є., Котлубай В., Слободянюк О., Корнілова О., Примаченко І., Візіренко С. Основи економіки : навч. посіб. Одеса : Фенікс ; Національний університет «Одеська юридична академія», 2025. https://doi.org/10.32837/11300.29819.
Full textAbstract:
Навчальний посібник «Основи економіки» охоплює фундаментальні аспекти функціонування сучасної економіки, її структуру, закономірності та механізми розвитку, розглядає ключові економічні категорії, принципи організації господарської діяльності, особливості ринкового механізму та його регулювання. Значна увага приділена державному регулюванню ринку, антимонопольній політиці та фінансовій системі, включаючи банківську діяльність, фондовий ринок, інфляційні процеси та грошовокредитну політику. Також досліджується конкурентне середовище, типи конкуренції й ринкових ситуацій. Окремий розділ присвячено економічному зростанню та сталому розвитку. Увага також приділяється підприємництву та бізнесу, їхнім видам, особливостям ведення та фінансовим результатам. Розглядається роль домогосподарств у системі економічних відносин, їхні доходи, витрати та заощадження. Окремий розділ присвячено економічній політиці держави, податковій системі, державним видаткам і заходам боротьби з тіньовою економікою. Важливим аспектом посібника є аналіз тіньової економіки, її впливу на національну економіку та шляхи детінізації. Розглядаються фактори економічного зростання, концепції сталого розвитку, глобалізаційних процесів і цифрових трансформацій в економіці. Посібник призначений для здобувачів вищих навчальних закладів, що здобувають освіту різних рівнів, практиків та інших зацікавлених осіб.
Book chapters on the topic "Господарські відносини"
1
Петруненко, Ярослав Вікторович. "РОЗДІЛ 6. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПУБЛІЧНИХ КОШТІВ ЯК АКСІОЛОГІЧНА ОСНОВА ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ". У Дослідження механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина в публічному і приватному праві. Odesa I. I. Mechnikov National University, 2022. http://dx.doi.org/10.18524/2022.978-966-928-840-0.6.203-222.
Full textAbstract:
У роботі висвітлюються окремі питання ефективного використання публічних коштів як аксіологічної основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. З’ясовано взаємозв’язок між механізмом використання публічних коштів та формуванням державної політики у сфері регулювання економічних відносин. Автором визначається поняття та критерії ефективності використання публічних коштів у процесі реалізації державної регуляторної політики. Досліджено правові засади забезпечення ефективного використання публічних коштів, визначаються шляхи удосконалення відповідного законодавства. Охарактеризовано види юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері використання публічних коштів. Особлива увага приділяється аналізу досвіду деяких зарубіжних країн у сфері забезпечення ефективного використання публічних коштів у процесі реалізації державної регуляторної політики. На підставі проведеного дослідження автором сформульовано критерії ефективності використання публічних коштів у процесі державного регулювання економічних відносин.
2
Новицький, А. М., та Н. Б. Новицька. "Теоретико правове підґрунтя дослідження електронної торгівлі як сфери суспільних відносин". У Господарсько-торговельна діяльність в Україні: теорія і практика правового регулювання. Державний податковий університет, 2024. http://dx.doi.org/10.33244/978-966-337-689-9-249.
Full text
3
Роїк, Оксана. "ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.), 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.03.
Full textAbstract:
У статті досліджено економічні аспекти розвитку туризму у сучасних умовах. На основі комплексного аналізу визначено сучасний стан розвитку туристичної сфери в Україні, висвітлено її особливості, проблеми та відображено перспективи розвитку в майбутньому як важливого сектору економіки та соціальної сфери. Визначено доцільний напрям комплексного вивчення проблематики туризму, що забезпечило виконання нагальних завдань: розгляд основних функцій туризму; аналіз сучасного стану розгортання туристичних процесів в умовах пандемії COVID-19. Викладено теоретичні передумови та обґрунтовано доцільність вирішення проблем розвитку сфери туризму як економічної категорії. Доведено, що оцінка економічного ефекту туристичної діяльності повинна базуватися на визначенні показника, який характеризує результативність господарської діяльності суб’єктів.
4
Бабій, Л. І. "ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ І ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ З ЕКСПОРТУ ТОВАРІВ". У ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇНИ. Publishing house “Liha-Pres”, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-255-8-13.
Full textAbstract:
Зовнішньоекономічна діяльність є саме тим перспективним варіантом господарювання, в умовах воєнного та післявоєнного відновлення економіки України, що має можливість гармонійно поєднувати інтереси держави в досягненні політичної й економічної незалежності з інтересами товаровиробників у збільшенні прибутку. Одним з важливих складових зовнішньоекономічної діяльності є операції з експорту, розвиток експортного потенціалу товаровиробників багато в чому залежить від ефективності роботи митних, податкових та інших державних органів, гармонізації бухгалтерського обліку і аудиту операцій з експорту. При формуванні ефективної економічної системи господарювання товаровиробників в умовах воєнного та післявоєнного відновлення економіки України особливу роль відіграють зовнішньоекономічні відносини, а саме операцій з експорту, вони стають одним з визначальних факторів економічного зростання. Для цілей обліку зовнішньоекономічної діяльності, а саме операцій з експорту було обґрунтовано необхідність застосування оборотних активів, що своєю економічною сутністю є відсутніми або обтяженими, але за якими не передано право власності з відчуженням чи без нього або обтяженнями, розроблена класифікація оборотних активів що враховує їх специфічні властивості при здійсненні операцій з експорту для забезпечення повноти і достовірності оцінки і визнання в обліку операцій з експорту. Операції з експорту товаровиробників в умовах воєнного та післявоєнного відновлення економіки України є одним з засобів утвердження виробників. Підприємства що здійснюють операції з експорту мають переваги у сфері оподаткування, це сприяє підвищенню привабливості і перспективності даної господарської діяльності, дослідження економічної сутності дало змогу визначити види операцій з експорту товаровиробників України.
Conference papers on the topic "Господарські відносини"
1
Данилюк, С. М. "Державне регулювання відносин у сільському господарстві зарубіжних країн". У INNOVATIVE VIEWS IN EUROPEAN FUNDAMENTAL SCIENTIFIC-PRACTICAL LEGAL STUDIES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-179-4-24.
Full text
2
Коваль, П. А. "ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЗНАКИ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОЇ САНКЦІЇ". У ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН: ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ НА ШЛЯХУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-268-8-13.
Full text
3
Боцула, О. І., та С. Я. Ольхович. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ". У Міжнародні економічні відносини у глобальному та регіональному вимірі. Publishing house “Liha-Pres”, 2024. https://doi.org/10.36059/978-966-397-428-6-5.
Full text
4
Мушенок, В. "Правові засади податкового регулювання господарських відносин в умовах воєнного стану". У ЗАКАРПАТСЬКІ ПРАВОВІ ЧИТАННЯ. ПРАВО ЯК ІНСТРУМЕНТ СТІЙКОСТІ ТА РОЗВИТКУ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ. ЧАСТИНА 2. Liha-Pres, 2023. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-298-5-94.
Full text
5
Вишневецька, О. В. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ". У Реформування міжнародних економічних відносин і світового господарства в сучасних умовах. Publishing house “Liha-Pres”, 2023. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-295-4-10.
Full text
6
Кириленко, М. М. "ЗАКОНОДАВЧА ОСНОВА ЗАХИСТУ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ МІСЬКИХ РАД У ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИНАХ". У ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН: ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ НА ШЛЯХУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-268-8-17.
Full text
7
Зайцев, Є. О. "Виклики у питанні господарсько-правового регулювання відносин концесії в умовах європейської інтеграції та повоєнного відновлення України". У «ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ: МІЖГАЛУЗЕВИЙ ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АНАЛІЗ ТА ПОТЕНЦІАЛИ РОЗВИТКУ» Частина І. Liha-Pres, 2025. https://doi.org/10.36059/978-966-397-490-3-12.
Full text
8
Shevchuk, Serhii. "Does the swamp have grounds to be considered a water object?" In Scientific-practical conference dedicated to World Meteorological Day "At the Frontline of Climate Action" and World Water Day "Water for a Peaceful and Sustainable Future". Ukrainian Hydrometeorological Institute of the State Emergency Service of Ukraine and the National Academy of Sciences of Ukraine, 2024. http://dx.doi.org/10.15407/conf_uhmi_cgo_2024.028.
Full textAbstract:
Водно-болотні угіддя – важливі елементи довкілля, які характеризуються значним біорізноманіттям. На цих територіях збереглися сприятливі життєві умови для багатьох представників рослинного і тваринного світу. Водночас у багатьох випадках ці території зазнали значного і довготривалого впливу людської діяльності. Загалом болотом є своєрідна екосистема, що характеризується наявністю водного шару на поверхні ґрунту, а також великої кількості органічних решток. Болота можуть утворюватися в різних умовах – на луках, у долинах річок, на піщаних дюнах або в лісових масивах, де є водна та органічна складові. Болота можуть бути відносно малими (займати кілька гектарів площі) або великими в кілька тисяч гектарів. Важливо, що болота багаті не лише на рослинний і тваринний світ. Вони водночас є складовою гідросфери, нехай з порівняно невеликим об’ємом води. Болота, що збереглися, використовуються для різноманітних цілей, зокрема, збирання ягід, лікарських трав, полювання, а також туризму і відпочинку. Водночас водно-болотні угіддя часто розглядаються як перезволожені земельні ділянки, які в разі осушення можна ширше використати для сільського господарства і будівництва. На нашу думку, болота є важливими природними комплексами, які необхідно зберігати та охороняти. Для цього можуть бути встановлені спеціальні режими використання та охорони, а також виконуватися відповідні наукові дослідження. Засобом збереження боліт може бути їх оголошення об’єктами природно-заповідного фонду. Можливим є також встановлення обмежень господарської діяльності у межах боліт, що є прямою нормою Водного кодексу України. Про важливість боліт свідчить той факт, що болота та водно-болотні угіддя, як складові земель водного фонду, не можуть бути у приватній власності...
Reports on the topic "Господарські відносини"
1
Кудь, А. А. Комплексна класифікація віртуальних активів. KRPOCH, 2021. http://dx.doi.org/10.26697/preprint.kud.a.1.2021.
Full textAbstract:
Вступ: Однією з проблем сучасних законодавців у різних країнах є те, що вони намагаються регулювати об’єкт, не розібравшись у природі його походження, що, логічно, тягне й безліч помилок щодо його визначення в правовому полі. Відсутність уніфікованих визначень і чіткої класифікації віртуальних активів як інструментів для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна за їх фундаментальними, характерними ознаками робить практично неможливим визначення важливих для правового регулювання характеристик віртуальних активів, а отже, і їх закріплення в нормах права та встановлення належного правового режиму. Статтю присвячено вирішенню актуального та міждисциплінарного науково-прикладного завдання розроблення комплексної багаторівневої класифікації віртуальних активів. На відміну від нечисленних наявних класифікацій, які сконцентровані на фрагментах феномену віртуального активу та вибіркових способах його застосування, у статті запропоновано всеосяжне бачення співвіднесення усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє говорити про комплексність класифікації, поданої у цій статті. Мета дослідження: Розробити та обґрунтувати комплексну багаторівневу класифікацію усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє вирішити міждисциплінарне науково-прикладне завдання систематизації віртуальних активів для подальшого вироблення єдиного підходу до регулювання відносин, об’єктами яких виступають віртуальні активи різних видів. Матеріали та методи: Для дослідження природи віртуальних активів і розроблення комплексної класифікації було використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, зокрема аналіз причинно-наслідкових зв’язків, синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, систематизації й інтерпретації результатів та індукція. Результати: Окреслено триєдину природу віртуальних активів: технологічну, економіко-правову й інформаційно-прикладну. Ця класифікація віртуальних активів дозволить визначити перспективні інструменти для цілей обліку майна та прав. На відміну від інших відомих підходів до розрізнення віртуальних активів, у яких раніше необґрунтовану «першість» посідали криптоактиви (або криптовалюти), автор уперше виокремлює групу токенізованих активів. Саме ця група, завдяки наявності прямого зв’язку з майном, дозволяє вести облік, а також здійснювати переоблік майна та прав у сучасних цифрових системах обліку – децентралізованих інформаційних платформах на базі технології розподіленого реєстру (блокчейн), тоді як за допомогою криптоактивів, через відсутність прямого зв’язку з майном, неможливо вести цей облік. Автор серед віртуальних активів виокремлює цифровий актив й аналізує сутнісно-смислові особливості поняття «цифровий актив». В основу цифрового активу покладено унікальний інформаційний ресурс як первинний актив і властивість похідності від реального активу, що радикально відрізняє цифровий актив від інших видів віртуальних активів. Усе це дозволяє його розглядати як ефективний інструмент для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна. Отже, власники цифрового активу можуть здійснювати у новий спосіб облік своїх майнових і особистих немайнових прав. Ґрунтуючись на властивостях цифрового активу, автор виокремлює інші види віртуальних активів: поліактив і моноактив, із відповідними прикладами. Наводить характеристику їх властивостей і структурованих елементів, співвідносячи їх із характеристиками цифрового активу, а також пропонуючи чіткі та добре відомі фінансово-правові аналогії із реалізації взаємних зобов’язань між сторонами у традиційному правочині. У статті вперше запропоновано систематизацію семи властивостей і параметрів токенізованого активу та, як наслідок, опис властивостей трьох різновидів токенізованого активу: моноактиву, поліактиву та цифрового активу. Це дозволило подати різновиди віртуальних активів у вигляді трирівневої класифікації, в основі якої знаходиться комплексність природи віртуальних активів. У авторській класифікації виокремлено сім різновидів віртуальних активів і наведено їхню характеристику. Висновки: Загалом запропонований підхід до класифікації дозволяє дати наукову відповідь на питання про те, на якій підставі співвіднести між собою безліч відомих видів віртуальних активів і як віднести до них правовий режим держави. Ці розробки будуть корисні для законодавця практично будь-якої держави, державних органів фінансового, податкового та банківського контролю, а також для приватних компаній під час постановки на баланс та обліку віртуальних активів у своїй господарській діяльності.