To see the other types of publications on this topic, follow the link: Гігієнічна продукція.
Journal articles on the topic 'Гігієнічна продукція'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Гігієнічна продукція.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Приліпко, Т. М., Н. М. Богатко, А. Ф. Богатко, Л. В. Руснак та Н. О. Вакуленко. "АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ХАРЧОВОЇ БЕЗПЕКИ". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 47 (30 травня 2025): 205–10. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-2.29.
Full textAbstract:
У статті подано результати аналізу ефективності застосування міжнародних законодавчих актів і приватних стандартів операторами ринку харчових продуктів для забезпечення виробництва безпечних харчових продуктів. З метою регламентації виробництва харчових продуктів, їх якості, асортименту, правил реалізації, заходів щодо профілактики харчових отруєнь, запобігання фальсифікації тощо, державні органи видають закони, постанови, стандарти й інструкції, сукупність яких називають харчовим законодавством. Однак інтенсифікація і глобалізація сучасного виробництва харчових продуктів і міждержавних торгових відносин зумовили необхідність створення міжнародного харчового законодавства з метою впровадження жорсткіших вимог до безпеки харчових продуктів. З огляду на це, прийнято Кодекс Аліментаріус, застосовано приватні стандарти щодо контролювання безпечності харчових продуктів. Установлено, що впровадження стандарту BRC дає змогу надавати за необхідності всі підтвердження харчової безпеки; продукція буде відповідати всім вимогам безпеки та якості; завдяки сертифікації BRC забезпечується наявність інструментів для вдосконалення продукту, зміни якості роботи, підвищення безпечності; можливість зменшення кількості відходів у процесі виробництва продукції. В Україні застосують положення законодавства щодо покарання за випуск операторами ринку харчових продуктів небезпечної та неякісної продукції, зокрема Кодексу України «Про адміністративні правопорушення». У статті 166²² «Порушення вимог щодо безпечності харчових продуктів» прописано, що невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур (GVP, GMP, GHP, GLP), які ґрунтуються на принципах системи аналізу небезпечних чинників і контролю в критичних точках (НАССР), тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від 60 до 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; уведення в обіг неправильно маркованих харчових продуктів тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від 38 до 53 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оператори ринку харчових продуктів, які дбають про конкурентоспроможність свого підприємства на ринках збуту продукції, виробництво безпечних харчових продуктів, дотримання санітарно-гігієнічних вимог на виробництві продукції, беззаперечно виконують вимоги міжнародних стандартів.
2
Горач, О. О. "ДОСЛІДЖЕННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ ВИМОГ ДО ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ ТА В КРАЇНАХ ЄС". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (30 грудня 2024): 167–73. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.6.18.
Full textAbstract:
В статті проведено дослідження санітарно-гігієнічних вимог до харчових підприємств в Україні та в країнах ЄС. Санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств харчової промисловості є важливим аспектом забезпечення безпечності харчових продуктів та захисту здоров'я споживачів. В умовах глобалізації та інтеграції в міжнародну економічну структуру питання стандартів якості та безпеки харчових продуктів набуває особливого значення для багатьох країн, в тому числі і для України. Європейський Союз вже давно запровадив комплексні заходи для забезпечення високих стандартів безпечності харчових продуктів, які є основою національних систем у країнах-членах ЄС. Однак в Україні гігієнічні та санітарні вимоги до підприємств харчової промисловості змінюються з переходом на європейські стандарти та приведенням законодавства у відповідність до вимог ЄС. Водночас, забезпечення належного контролю та дотримання цих вимог має безпосереднє відношення не лише до здоров'я населення, але й до конкурентоспроможності українських харчових продуктів на міжнародному ринку. Встановлено сильні та слабкі сторони існуючої в Україні законодавчої системи в сфері санітарно-гігієнічних вимог до харчових підприємств. Представлені нормативно-технічні документи за якими здійснюється контроль за безпечністю виробництва харчових продуктів, а також основні вимоги до харчових підприємств. Відповідно до проведеного дослідження санітарно-гігієнічних вимог до харчових підприємств, можна зробити висновок, що Україна потребує вдосконалення систем управління та моніторингу, особливо на муніципальному рівні, для забезпечення більш ефективного впровадження санітарно-гігієнічних вимог. Необхідно підвищувати кваліфікацію та оснащення підприємств, тобто створювати сприятливі умови для малих підприємств для повного впровадження системи НАССР та забезпечення високих санітарно-гігієнічних стандартів. Визначено, що основна відмінність між санітарно-гігієнічними вимогами України та ЄС полягає в тому, що в ЄС діють більш жорсткі правила та контроль, що забезпечує високий рівень безпечності харчових продуктів. Україна має потенціал для вдосконалення власної системи на основі досвіду ЄС. Вимоги до безпечності харчових продуктів в Україні та ЄС схожі, але ЄС має більш сувору та централізовану систему контролю, а технічні регламенти є більш деталізованими та стандартизованими. Україна повинна вдосконалити свої системи контролю та підвищити підзвітність і прозорість на всіх етапах виробництва та зберігання харчових продуктів, щоб в повній мірі відповідати європейським стандартам якості.
3
Горач, О. О., та Л. П. Вогнівенко. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (27 березня 2025): 311–16. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.1.31.
Full textAbstract:
В статті розглянуто санітарно-гігієнічні вимоги до виробництва безглютенових продуктів харчування спеціалізованого призначення. Безглютенові продукти споживають не лише люди з целіакією – генетичним захворюванням, при якому організм не може належним чином перетравлювати і переробляти глютен, а й споживачі, які утримуються від глютену через дієту. Виробництво спеціальних продуктів харчування потребує особливої уваги фахівців галузі до дотримання санітарно-гігієнічних вимог, оскільки харчові підприємства використовують одні й ті ж виробничі лінії для різних типів сировини, тому навіть повністю безглютенові рецептури можуть містити залишки інгредієнтів з попередніх партій, що містять глютен. Тому перехресне забруднення є основною проблемою у виробництві безглютенових продуктів харчування.Для безглютенових продуктів використовується міжнародний стандарт Codex Alimentarius (Кодекс Аліментаріус) верхня межа вмісту глютену в якому не повинна перевищувати 20 мг/кг. В Європейському Союзі діє Регламент ЄС 828/2014, що встановлює вимоги до маркування продуктів, що містять менше 20 мг/кг глютену. Гігієнічні вимоги до безглютенових продуктів також можуть бути впроваджені за допомогою міжнародних стандартів ISO: ISO 17025 – встановлює вимоги до компетентності лабораторій для тестування продуктів на наявність глютену. ISO 22000 – це стандарт системи управління безпечністю харчових продуктів, що охоплює всі аспекти безпечності продуктів, включаючи безглютенові продукти. Безглютенові продукти також можуть бути сертифіковані Організацією з сертифікації безглютенових продуктів (GFCO), однією з найбільш визнаних органів сертифікації безглютенових продуктів, який видає сертифікати на продукти з вмістом глютену менше 10 мг/кг. GFCO перевіряє не тільки те, чи містить продукт глютен, але й усі етапи виробництва, включаючи постачальників сировини, переробку, пакування та зберігання. Отже, використання стандартів дозволяє уникнути ризику перехресного забруднення при виробництві безглютенових продуктів харчування, а отже забезпечує контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог при їх виробництві.
4
Ощипок, І. М., К. В. Макарук та О. А. Сінчук. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНОЇ ГІГІЄНІЧНОЇ ПРАКТИКИ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 31 (22 грудня 2022): 117–25. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2022-31-15.
Full textAbstract:
Анотація. Розглянуті в статті питання нерозривно пов’язані із здоров’ям суспільства у всіх державах світу. Показано, що безпека харчових продуктів при їх виробництві залежить від застосування таких належних виробничих практик, як GMP (Good Manufacturing Practic, Належна виробнича практика), належна гігієнічна практика (GHP) і впровадження системи Hazard Analysis and Critical Control Points (НАССР). Висвітлено питання ролі і значення основ дотримання правил гігієни при виробництві, яка гарантує отримання високоякісної і безпечної для споживача продукції. Наведено стадії й умови розвитку мікробної інфекції. Інформовано про умови, що впливають на забруднення виробництва продуктів харчування і розмноження бактерій, а саме: температуру, гігрометрію, ступінь зневоднення їжі, кислотність. Вода має важливий вплив на розвиток мікроорганізмів. Як і всім живим істотам, мікробам потрібна для росту вода. Вода міститься у всіх продуктах. У вільній формі вона використовується вірусами, бактеріями або пов’язаними з їжею іншими компонентами, такими як сіль або цукор. Показано роль повітря, яке має важливий вплив на розвиток мікробів. Відображено причини невідповідності загального бактеріального навантаження на їжу та розглянуто віруси, які позначені залежно від їх потреби у кисні. Розглянуто моноцитогенні листерії, які можуть забруднювати харчові продукти. Патогенним для людини вважається лише Listeria monocytogene. Приготовлена їжа може залишатися забрудненою внаслідок недостатньої термічної обробки або бути забрудненою перехресним забрудненням після обробки. Найімовірніші причини невідповідності харчових продуктів усуваються профілактикою. Запропоновані заходи боротьби з Моноцитогенами, штамами Clostridium botulinum, які мають характеристики, роду Clostridium (грампозитивні, анаеробні, термостійкі спороутворюючі бацили). Штами Clostridium botulinum поділяються на три групи (I, II і III) на основі їх бактеріологічних ознак. Наявність спор і можлива здатність до синтезу нейротоксинів є основними характеристиками Clostridium botulinum. Забезпечення якості продовольства досягається в основному за рахунок впровадження й дотримання систем управління якістю продукції та стандартів, що фіксують вимоги до них.
5
ДОМБРОВСЬКА, О. П., Л. А. ЧУРСІНА та О. М. МАНДРА. "АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КОНОПЛЯНИХ ВИРОБІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗА ІННОВАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (2021): 168–81. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-17.
Full textAbstract:
Мета. Метою є вивчення споживних характеристик конопляних виробів,одержаних за інноваційними технологіями. Розробці нових способів отримання конопляних виробів за інноваційними технологіями приділяється значна увага в усьому світі. В роботі доведено, що розширення системи оцінки якості споживних характеристик нових виробів, одержаних зі стебел та насіння конопель, що отримуються за інноваційними технологіями є актуальним питанням.
 Методика. Під час дослідження використовували передбачені діючими стандартами методи. Огляд джерел технічної та товарознавчої літератури здійснювали за допомогою інформаційно-аналітичних методів порівняльного та системного аналізу.
 Результати. У статті представлено аналіз існуючого стану переробки стебел і насіння конопель в різних країнах світу. Проведено аналіз якості одержаних виробів за різними технологіями. Встановлено, що в Україні, не дивлячись на підвищення технологічної активності виробників конопляного волокна і насіння, майже повністю відсутнє товарознавче оцінювання якісних властивостей одержуваних нових виробів, які впливають на організм людини. В роботі наведено оцінку товарознавчих характеристик конопляної продукції на основі існуючої нормативної бази та визначені завдання з розширення цієї оцінки в залежності від функціонального призначення інноваційних виробів. Особливої уваги потребують дослідження санітарно-гігієнічних властивостей, антисептичних характеристик виробів із конопель, оскільки нормативні документи для їх визначення відсутні. Все це є підґрунтям для подальших досліджень. В перспективі будуть досліджені споживні характеристики з урахуванням санітарно-гігієнічних, антисептичних, фізико-механічних властивостей та енергетичної й лікувальної цінності харчових продуктів з конопель.
 Наукова новизна. В роботі виокремлено існуючу систему оцінки якості конопляних виробів на основі застарілої нормативної бази. Показники якості, за якими здійснюється сучасна характеристика конопляних виробів, не відображають функціональне призначення інноваційних товарів із стебел та насіння конопель, у зв’язку з цим не можуть бути використані для визначення їх конкурентоздатності на вітчизняному та світовому ринках. Тому, на основі проведеного аналізу, в роботі доведена необхідність розширення системи показників якості конопляних виробів, які враховували б вплив їх на організм людини, тобто санітарно-гігієнічні, антисептичні, біологічні властивості, а також енергетичну та лікувальну цінність харчових продуктів із конопель.
 Практична значимість. Запропоновані дослідження можуть бути використані для створення нормативних документів на конопляні волокна, отримані за інноваційними технологіями. Отримані результати досліджень можуть бути використані при виявленні фальсифікованих конопляних товарів, що перетинають кордон України.
6
Tovkun, Lidia. "Внесок ІІ Українського санітарно-харчового з’їзду 1936 р. у розвиток гігієни харчування в Україні". Pereiaslav Chronicle, № 15 (20 серпня 2019): 95–101. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-95-101.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню проблем гігієни харчування на ІІ Українському санітарно-харчовому з’їзді в Одесі у 1936 р. Проблема споживання безпечних харчових продуктів була завжди актуальною для людства. Ця ж проблема потребувала негайного вирішення і в Україні у другій половині 30-х рр. ХХ ст. – в умовах пережитого голодомору і тогочасних змін державної політики країни. Саме через це питання поліпшення харчування почали розглядатися на Першому Всеукраїнському санітарно-харчовому з’їзді (1934 р.) і продовжувалися на ІІ Українському санітарнохарчовому з’їзді у 1936 р. в Одесі. З’ясовано, що в українській історіографії відсутнє наукове дослідження щодо ґрунтовного розгляду діяльності ІІ Українського санітарно-харчового з’їзду, котрий відігравав важливу роль для розвитку гігієни харчування як наукової, так і поліпшення практичної галузі в Україні у 1930-х роках. Метою дослідження є на основі доступних джерел і літератури розглянути питання гігієни харчування на ІІ Українському санітарно-харчовому з’їзді у 1936 р. Ця розвідка є однією зі складових, яка сприятиме кращому розкриттю проблеми розвитку гігієни як науки в Україні у міжвоєнний період 1921-1941 рр. Методологія даного дослідження ґрунтується на сукупності принципів об’єктивності, історизму та системного аналізу фактів і подій. Використано методи теоретичного дослідження, історіографічного, джерелознавчого та термінологічного аналізу. Встановлено, що ІІ Український санітарно-харчовий з’їзд 1936 р. підвів підсумки щодо гігієнічного стану підприємств харчової промисловості країни за останні три роки; визначив завдання подальшої гігієнізації виробництв на харчових підприємствах. Обговорено доповіді з питань санітарної характеристики і гігієнізації виробництв в окремих галузях харчової промисловості й окремих територіальних районах; торгівлі харчовою продукцією в Україні і завдання її санітарно-гігієнічного поліпшення; чергові питання гігієни громадського харчування; санітарно-гігієнічний контроль якості харчових продуктів; профіль і підготовка санітарно-харчових кадрів. Розглянуто науково-дослідні питання: пришвидшені методи хімічного дослідження харчових продуктів, бактеріоскопічні методи дослідження харчових продуктів, діагностика токсину ботулізму у харчових продуктах і корелятивний зв’язок фізико-хімічних і бактеріологічних показників у харчових продуктах. Обговорено зміни до санітарно-харчового законодавства країни: проект санітарно-харчового кодексу, питання нормування солей тяжких металів у харчових продуктах і нормативи санітарно-гігієнічної оцінки харчових продуктів. Опрацьовані питання впровадження дієтичних продуктів у виробництво харчової промисловості.
7
Ордановська, Олександра Ігорівна, та Катерина Володимирівна Ромащенко. "Інформаційні технології в освіті: проблеми, сучасний стан, практичний досвід". New computer technology 16 (14 травня 2018): 293–98. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.852.
Full textAbstract:
Метою дослідження є визначення психолого-педагогічних, дизайн-ергономічних, санітарно-гігієнічних, техніко-технологічних факторів, що впливають на результати освітнього процесу з використанням інформаційних технологій. Задачами дослідження є аналіз сучасного стану втілення інформаційних технологій в освітніх закладах; з’ясування вимог щодо створення і використання електронних інформаційних продуктів навчального призначення, а також розробка відповідних експериментальних методик. Об’єктом дослідження є освітній процес з фізики в закладах загальної середньої освіти. Предметом дослідження є використання інформаційних технологій, зокрема, технологій створення і використання електронних інформаційних продуктів навчального призначення. В роботі стисло представлено аналіз сучасного стану використання інформаційних технологій у закладах загальної середньої освіти; узагальнено і систематизовано перелік показників, за якими доцільно проводити експертизу якості інформаційної продукції навчального призначення; надано відповідні рекомендації щодо створення і використання інформаційних продуктів навчального призначення за результатами відповідного експериментального дослідження і практичного досвіду. Результати дослідження планується узагальнити для формування рекомендацій щодо використання і створення інформаційних продуктів навчального призначення з урахуванням специфіки освітнього процесу профільної школи.
8
Котелевич, В. А. "ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА ТВАРИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ, ЩО ВИРОБЛЯЄ ТОВ «ЖИТОМИРСЬКИЙ М’ЯСОКОМБІНАТ», ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (30 вересня 2022): 159–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.03.21.
Full textAbstract:
Забезпечення населення якісною і безпечною продукцією є проблемою надзвичайно актуальною іглобальною, адже в багатьох країнах світу та в Україні існує дефіцит якісної сировини Тому метоюнаших досліджень було провести ветеринарно-санітарну оцінку тваринницької продукції, щовиробляє ТОВ «Житомирський м’ясокомбінат», за показниками якості і безпечності. Для вирішенняпоставленої мети нами проведено аналіз звітної документації за 2021 рік, ветсанекспертизупродуктів забою, відібрано зразки м’яса, субпродуктів від здорових тварин та після зачистки зпричин інвазійних і незаразних хвороб і проведено мікробіологічні дослідження в бактеріологічнійлабораторії ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України». Встановлено, щопричинами вибраковки субпродуктів були інвазійні та незаразні хвороби, які спричиняютьпогіршення їх санітарної якості та біологічної цінності. Найбільшу кількість вибракувано вим’я(42,7 %) з причин маститу та легень (26,8 %) з причин плевриту, пневмонії та аспірації кров’ю,значно менше – печінки з причин фасціольозу та токсичної дистрофії. МАФАнМ печінки, яказачищена з причин фасціольозу вища, ніж в цьому ж органі, отриманому від здорових тварин,на86,0 %, з причин токсичної дистрофії – на 91 %. Мікробна контамінація і біологічна цінністьотриманих продуктів забою тварин знаходиться в прямій залежності від ступеня ураження їхгельмінтами, що необхідно враховувати при проведенні ветеринарно-санітарної оцінки. Запоказниками безпеки (мікробіологічні, антибіотики, мікотоксини, пестициди, радіонукліди, токсичніелементи) усі продути (субпродукти яловичі заморожені першої та другої категорії, яловичина внапівтушах та яловичина знежилована охолоджена, жир-сирець яловичий заморожений), щовиробляє ТОВ «Житомирський м’ясокомбінат», відповідають спеціфікації та є безпечними дляспоживача. Кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмв (КУО в1 г), БГКП (колі-форм), патогенні, мікроорганізми в т.ч. сальмонели в (25 г.) та L. monocytogenes в(25 г) у всіх зразках м’яса ТОВ «Житомирський м’ясокомбінат» були в межах нормативних вимог.Дотримання належної гігієнічної та виробничої практик, застосування системи управліннябезпечністю продуктів забою НАССР на підприємстві, контроль ризиків забезпечують отриманняякісної та безпечної продукції. Визначена необхідність посилення заходів профілактики інвазійнихта незаразних хвороб з боку фахівців ветеринарної медицини.
9
Москвяк, Н. В. "ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА СПОЖИВАННЯ СТУДЕНТАМИ ОСНОВНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА СТРАВ". Актуальні проблеми профілактичної медицини, № 29 (6 травня 2025): 103–10. https://doi.org/10.32782/2786-9067-2025-29-14.
Full textAbstract:
Одним із ключових елементів профілактики низки захворювань, особливо в період здобуття вищої освіти, є раціональне харчування. Мета дослідження полягала у вивченні та гігієнічному оцінюванні харчових звичок студентів медичної галузі впродовж навчального року та зіставленні отриманих показників з результатами аналогічних досліджень у Республіці Польща.Матеріали та методи. У дослідженні використовувався метод діагностичного опитування студентів-медиків за анкетою, яка складалась із 13 блоків запитань. Пропонувалось дати відповіді, що стосувались кратності споживання продуктів рослинного та тваринного походження, а також вказати основний асортимент готових страв у своєму харчуванні. Серед респондентів частка хлопців і дівчат становила 61,5 та 38,5% відповідно.Результати. Студенти не дотримуються якоїсь спеціальної дієти, за винятком двох осіб, які мають непереносимість лактози. Проведене дослідження показує, що половина учасників анкетування харчується тричі на день, частка осіб, що споживають їжу два, чотири або п’ять разів становить 29, 16 і 3% відповідно. У раціоні третини студентів свіжі фрукти представлені не менше як 3–4 рази на тиждень, жоден із респондентів не вказав на відсутність цих продуктів у своєму харчуванні. Натомість низькою є кратність споживання сирих і варених овочів. Серед обстежених студентів не виявлено вегетаріанців. Найчастіше кратність споживання м’яса, переважно курятини, перебуває в діапазоні від 3–4 до 5–6 разів на тиждень. Закономірно для нашого реґіону занизький рівень споживання риби. В осіб чоловічої статі серед гарнірів домінує картопля, не менше третини дівчат віддає перевагу рису, гречці або пшону. Декілька разів на місяць 55,5% опитаних відвідують ресторани швидкого харчування. За результатами порівняльного аналізу особливостей харчування студентської молоді України та Польщі встановлено, що в сусідній європейській державі вищий рівень споживання фруктів, овочів, риби, м’яса та ковбасних виробів, а також солодощів. Поміж здобувачів вищої освіти в обох країнах виявлено вірогідну різницю в періодичності використання у власному харчуванні фастфуду.Висновки. Представлене дослідження окреслює низку проблемних питань у харчуванні досить великої групи людей, які здобувають медичний фах у закладах вищої освіти. Установлено занизький рівень споживання українськими студентами сирих і свіжих овочів, риби, а також переважне приготування м’ясних страв із курятини, яка не вважається продуктом високої харчової цінності. Суттєвим недоліком харчування університетської молоді в Польщі є значна частка в раціоні продуктів з високим енергетичним складником, а саме ковбасних виробів і солодощів.Зазначені результати зумовлюють необхідність подальшого поглибленого вивчення харчових уподобань вибраних контингентів населення з метою активної промоції концепції адекватного та збалансованого харчування.
10
Циганенко, О. І., Я. В. Першегуба, Н. А. Склярова та Л. Ф. Оксамитна. "Еколого-гігієнічні проблеми сучасного харчування спортсменів. Шляхи вирішення". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (21 жовтня 2016): 31–36. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.2.31-36.
Full textAbstract:
Мета роботи – на основі аналізу джерел наукової інформації визначити шляхи вирішення еколого-гігієнічних проблем сучасного харчування спортсменів. При проведенні досліджень використані методи теоретичного аналізу літератури: узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Аналіз наукової літератури та інших джерел інформації показав, що еколого-гігієнічні проблеми харчування спортсменів полягають у тому, що під час складання харчових раціонів спортсменів: • не враховуються екологічні типи харчування; • недостатньо використовується харчування як засіб підвищення природної екологічної стійкості організму спортсменів до несприятливих чинників навколишнього середовища; • не контролюється надходження з їжею токсичних речовин; • відсутні фахівці-екологи, які спільно зі спортивними лікарями і дієтологами впроваджували б у практику положення екології харчування в сфері спорту. Запропоновано системний підхід, який включає: врахування екологічних типів і можливостей харчування як фактора підвищення екологічної природної стійкості організму спортсмена до дії природних небезпечних чинників; обмеження надходження до організму спортсменів токсичних речовин з їжею за рахунок ширшого використання продукції екологічного (біологічного) землеробства; використання харчування для профілактики та лікування десинхронозу; можливість вивчення дисципліни «Екологія харчування у сфері спорту» у рамках магістратури за спеціалізацією «Екологія фізичної культури і спорту».
11
Боснюк-Григор’єва, Ю. "Нові правила виробництва, маркування та обігу органічної продукції". Історико-правовий часопис 14, № 2 (2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/22.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні положення Закону України «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обороту і маркування органічної продукції», визначені вимоги до виробництва, контролю за виробництвом (сертифікації) та відповідальність за недотримання відповідних вимог. Наведено вимоги до найбільш поширених видів маркувань «біо», «еко», «органік». Відзначено переваги необхідності дотримання високих стандартів якості органічної продукції, що призводить до необхідності впровадження світових тенденцій звернення органічної продукції на законодавчому рівні в Україні. Новий закон не тільки підвищує стандарти виробництва органічної продукції, що є позитивним явищем, однак і підвищує навантаження на національного виробника. Зроблено висновок, що дотримання норм, встановлених Законом України «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обороту і маркування органічної продукції», розширює для виробника ринок збуту сільськогосподарської продукції і спрощує процедури її експорту в інші країни. Зростання рівня гігієнічних вимог та стандартів безпечності харчових продуктів на світовому ринку зумовлює необхідність впровадження світових стандартів обігу органічної продукції на законодавчому рівні в Україні. Впровадження в Україні реєстрів операторів, органів сертифікації, органічних насіння і садивного матеріалу дасть можливість громадянам, суб'єктам ринку органічної продукції, учасникам ринку, іншим зацікавленим особам отримувати актуальну, перевірену інформацію щодо операторів органічного ринку, органів сертифікації, які мають право на проведення сертифікації органічного виробництва або обігу органічної продукції, а також наявності на ринку України органічних насіння і садивного матеріалу.
12
Маненко, Алек Костянтинович, Ольга Петрівна Касіян, Галина Михайлівна Ткаченко, Надія Іванівна Данилишин та Жанна Євгенівна Головацька. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВЛАШТУВАННЯ ЧИСТИХ ПРИМІЩЕНЬ У ПРОЄКТАХ ХІРУРГІЧНИХ, АКУШЕРСЬКИХ СТАЦІОНАРІВ ТА НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ". Public Health Journal, № 3 (25 серпня 2023): 68–74. http://dx.doi.org/10.32782/pub.health.2023.3.8.
Full textAbstract:
Актуальність. Перед проєктувальниками та адміністрацією закладів охорони здоров’я постає актуальна необхідність обов’язкової адаптації нормативно-технологічної документації України до вимог ISO 14644-1:1999 IDT «Чисті приміщення та пов’язані з ними контрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти» стосовно будівництва «чистих приміщень» у проєктах реконструкції хірургічних й акушерських стаціонарів, а сучасні фармацевтичні підприємства не можуть випускати конкурентоспроможну продукцію без впровадження в технологічний процес «чистих приміщень» на підґрунті нормативів ISO, GMP, GLP – найкращих виробничих та лабораторних практик. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – проєкти реконструкції та капітального ремонту операційних хірургічних блоків і пологових залів дитячої кардіохірургії Львівської обласної клінічної лікарні, Львівського обласного перинатального центру та проєкт «Приведення ТФЦ АТ «Галичфарм» до вимог GMP». У процесі експертизи проєктів на базі Львівської філії «Укрдержбудекспертизи» при розгляді проєктної документації оцінено відповідність проєктних матеріалів вимогам ДСТУ ISO 14644-1: 2009 (ISO 14644-1: 1999 ID) та іншим нормативно-технічним документам. Результати дослідження. Гігієнічна й санітарно-епідеміологічна експертиза проєктів реконструкції та капітального ремонту хірургічних й акушерських стаціонарів, а також технологічного регламенту фармацевтичного підприємства виявила недоліки, які могли б спричинити підвищення рівня внутрішньолікарняних інфекцій та випуск недоброякісної фармацевтичної продукції. На зауваження були розроблені такі додаткові проєктні пропозиції щодо будівництва «чистих приміщень», як використання в пологових й операційних залах та в технологічному процесі АТ «Галичфарм» стельових і стінових сандвіч-панелей, одно- і двостулкових дверних блоків, повітророзподілювачів з фільтрами тонкого очищення повітря, світильників у герметичному корпусі та іншого обладнання.
13
Яворовський, О. П., В. М. Рябовол та Т. С. Зазуляк. "ПОРІВНЯЛЬНА ТОКСИКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НОВИХ НАНОПОРОШКІВ TiO2 ТА TiO2-Ag". Актуальні проблеми профілактичної медицини, № 26 (26 січня 2024): 103–13. http://dx.doi.org/10.32782/2786-9067-2023-26-12.
Full textAbstract:
Анотація. Наночастинки, зокрема діоксиду титану, широко застосовуються в різних галузях, таких як медицина, електроніка, будівництво, косметична та інша промисловість. За результатами просвітлюючої електронної мікроскопії встановлено, що нанопорошок TiO2 містить агрегати, наночастинки переважно розміром від 20 нм до 30 нм. Встановлено для нанокомпозиту TiO2-Ag, що срібло локалізується на поверхні діоксиду титану, середні розміри наночастинок TiO2 становлять від 13 нм до 20 нм і Ag – від 35 нм до 40 нм. Виявлено залежність летальності лабораторних тварин від дози введених нанопорошків TiO2 і TiO2-Ag внутрішньоочеревинним шляхом. Летальність виявилась вищою при введенні композиту нано-TiO2-Ag у порівнянні з нано-TiO2. LD50 для нанопорошку TiO2 дорівнює 4783,30 мг/кг, LD50 для нанопорошку TiO2-Ag рівна 724,44 мг/кг, що дозволяє їх віднести до 3 класу (помірно небезпечні) небезпечності хімічних речовин за класифікацією ГОСТ 12.1.007-76.Нанопорошки TiO2 і TiO2-Ag у нативному вигляді викликають тимчасове слабковиражене запалення слизової оболонки ока. При одноразовому і повторному нанесенні мазі нано-TiO2 і нано-TiO2-Ag на шкіру, подразнення не спостерігалось. Нанопорошки TiO2 і TiO2-Ag накопичуються у печінці лабораторних тварин при внутрішньоочеревинному введенні. Встановлено, що зі збільшенням введеної дози (від 4000 мг/кг до 10000 мг/кг) в тканині печінки лабораторних мишей зростає накопичення титану (при дії нано-TiO2) та титану і срібла (при дії нано-TiO2-Ag). Характерними мікроскопічними ознаками токсичної дії нанопорошків TiO2 та TiO2-Ag після внутрішньоочеревинного введення лабораторним мишам є дистрофічні зміни гепатоцитів, некроз паренхіми печінки, тоді як запальні реакції зустрічаються рідше. В умовах in vitro показано, що наноматеріали у концентраціях 30 мкг/мл нано-ТіО2-Ag здатні підвищувати функціональну активність мононуклеарних клітин периферичної крові за продукцією прозапальних цитокінів IL-1, IL-6, TNF-α та продукцію IL-4 у донорів (p<0,05), що свідчить про можливий потенційний вплив на формування хронічного запалення та алергічних реакцій у відповідній категорії працівників нановиробництва. При вивченні впливу наноматеріалів на статеві клітини кнурів, показано, що найбільш чутливим маркером виявився показник виживання сперміїв, значення якого достовірно знизилось за дії наночастинок ТіО2 в дозі 1/10 LD50, що є наслідком порушенням активності мітохондріальних ензимів і, відповідно, ресинтезом АТФ. Розраховані ОБРВ р.з. математичними рівнями із врахуванням коефіцієнтів нанобезпеки і запасу на рівні для нано-TiO2 – 0,3 мг/м3, а для нано-TiO2-Ag – 0,2 мг/м3.
14
Нєміріч, О. В., О. А. Коваль та С. Р. Вознюк. "ПРОЄКТУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЦЕХІВ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ КРИТИЧНИХ ТОЧОК ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ СИСТЕМИ ХАССП В ТЕХНОЛОГІЇ БІСКВІТНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ В ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 2 (29 травня 2025): 329–35. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.2.31.
Full textAbstract:
Безпека харчових продуктів є важливим аспектом у виробництві бісквітних напівфабрикатів, оскільки вони піддаються високому ризику мікробіологічного забруднення через значний вміст вологи та білків. У сучасних умовах ринку, де споживачі стають все більш вимогливими до якості та безпечності продуктів, особливо важливо впроваджувати ефективні методи контролю на всіх етапах виробництва [1, 2]. Бісквітні напівфабрикати широко використовуються в кондитерській промисловості, закладах ресторанного господарства, що підкреслює необхідність розробки дієвих систем моніторингу їхньої безпечності та якості.У статті аналізуються основні ризики, що виникають під час виробництва бісквітних напівфабрикатів, зокрема біологічні, хімічні та фізичні забруднення. Визначено критичні контрольні точки, які потребують особливої уваги для запобігання небезпечних чинників [3]. Проаналізовано значення системи НАССР у регулюванні якості продукції, визначено перспективи її використання в харчовій промисловості [4, 5].Планування приміщень відповідно до принципів системи НАССР сприяє мінімізації ризиків забруднення, оптимізації виробничих процесів та підвищенню загальної ефективності виробництва. Важливими аспектами є просторове розміщення ключових зон, визначення критичних контрольних точок і забезпечення оптимальних умов зберігання та обробки сировини і готової продукції [7]. Результати дослідження акцентують увагу на необхідності комплексного підходу до забезпечення безпеки бісквітних напівфабрикатів, що включає ретельний відбір сировини, контроль виробничих процесів, дотримання санітарно-гігієнічних норм, а також впровадження сучасних технологій для моніторингу якості при проєктуванні закладу ресторанного господарства. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення технологічних процесів та заходів, спрямованих на підвищення безпечності бісквітних напівфабрикатів на виробництві [6].
15
Котелевич, В. А., С. В. Гуральська та В. М. Олішевський. "Ветеринарно-санітарна оцінка молока-сировини за умови удосконалення технології підвищення якості і безпечності у «ПРАТ ПК Поділля»". Scientific Progress & Innovations 27, № 1 (2024): 118–25. http://dx.doi.org/10.31210/spi2024.27.01.20.
Full textAbstract:
Молоко – це унікальний продукт за поживними речовинами, біологічною цінністю, рентабельністю виробництва та попитом на споживчому ринку, важливий складник у раціоні населення. Проте у разі використання промислових технологій виробництва молока виникають питання щодо збереження здоров’я тварин, продуктивності та якості і безпечності отриманої продукції. Встановлено, що рівень захворюваності корів на мастит залежить від факторів, які постійно контролюються у ПРАТ ПК «Поділля», а саме: дотримання регламентів годівлі, санітарно-гігієнічних вимог (дезінфекція), умов утримання, контроль кількості соматичних клітин, застосування відповідних схем лікування за результатами виявлення чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків, чітко виражений бактеріальний статус молока, постійний контроль критичних точок бактеріального забруднення доїльного обладнання, щоденний контроль та аналіз рівня захворюваності. Використання новітньої технології виробництва молока в господарстві та посилення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо його обробки, зберігання, транспортування з роками (2020–2023) сприяло значному покращенню його якості та безпечності. Якщо 2020 року 78,15 % зразків молока за кількістю соматичних клітин відповідали вимогам екстра і вищого ґатунку, то 2023 року – 85,45 %. Статистичний аналіз експертних висновків за КСК у пробах молока в різні пори року показав, що у літній період 81, 53 % зразків відповідали вимогам екстра та вищого ґатунку, в зимовий – 87,41 %. Попри те, що взимку температура у приміщеннях суттєво знижена, збільшення захворюваності корів на мастит не було. Значно покращилась і якість молока. Якщо показник вмісту жиру понад 4 % 2020 року був виявлений лише у 24,27 % зразків, то 2023 – у 48,62 %. Вміст білка 2020 року понад 4 % показали 6,33 % проб, а 2023 – 35,58 %. Отже, виробництво якісного і безпечного молока в умовах ПРАТ ПК «Поділля» – це результат кропіткої роботи виробників та посиленого контролю на всіх етапах його виробництва за вимогами системи НАССР на всьому ланцюгу «від ферми – до споживача», забезпечення належної виробничої та гігієнічної практики (GMP/GHP) виробництва молока та благополуччя тварин.
16
Зелена, Маріанна, Марія Ковалів та Світлана Юрченко. "ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ФАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". Молодий вчений, № 1 (132) (28 лютого 2025): 42–46. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2025-1-132-14.
Full textAbstract:
Вивчення стану харчування студентів в сучасних умовах є надзвичайно актуальним. Метою дослідження була гігієнічна оцінка режиму харчування та кратності споживання окремих груп харчових продуктів під час навчання студентками-медиками за допомогою анкетування. У результаті дослідження встановлено у більшості студентів порушення режиму харчування, зменшення кратності споживання м’яса та м’ясопродуктів (2-3 рази на тиждень або рідше), риби та морепродуктів, горіхів (раз на місяць або рідше). Натомість крупи, хліб і хлібобулочні продукти більшість студенток споживає регулярно. Виявлена значна частка молоді, які не включають у свій щоденний раціон фрукти та овочі, або включають їх у недостатній кількості. За отриманими даними виокремлюється група ризику серед студентів з нераціональним харчуванням з метою впровадження рекомендацій щодо правильної організації харчування.
17
Krasnov, V. "Радіоекологічні дослідження у лісових екосистемах України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 14 (13 січня 2018): 210–16. http://dx.doi.org/10.15421/411629.
Full textAbstract:
Проаналізовано основні наукові публікації і нормативні документи щодо ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення. У процесі досліджень порушено такі проблеми: вивчення міграції радіонуклідів у лісових екосистемах, санітарно-гігієнічні, обгрунтування лісокористування, здійснення лісогосподарських заходів, економічні. Проведені дослідження дали змогу вченим обґрунтувати новий напрям у лісівництві – радіоекологію лісових екосистем, а також регламентувати використання продукції лісового господарства та проведення лісогосподарських заходів на територіях, забруднених радіонуклідами.
18
Pasichniy, V. M., О. V. Khrapachov та А. І. Marynin. "ВИКОРИСТАННЯ МОДИФІКОВАНОГО ГАЗОВОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ВАКУУМУВАННЯ ПРИ ПАКУВАННІ І ЗБЕРІГАННІ ОХОЛОДЖЕНОГО М’ЯСА ТА НАПІВФАБРИКАТІВ З НЬОГО". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (2016): 68–72. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6813.
Full textAbstract:
Охолоджене м’ясо є одним із найпоширеніших продуктів на споживчому ринку, який користується великим попитом, як в натуральному вигляді, так і у вигляді напівфабрикатів, тому його виробництву приділяється дуже велика увага. Збереження споживчих характеристик таких продуктів протягом всього терміну їх зберігання можливе за рахунок їх пакування в полімерні багатошарові матеріали з застосуванням вакууму або модифікованого газового середовища (МГС). На доцільність вибору необхідної системи пакування впливають не тільки кінцевий споживач та бажані терміни зберігання зазначеної продукції, а насамперед: дотримання гігієнічних вимог, температурних режимів та мінімального часу на переробку і пакування, а також властивості самого продукту. Оскільки не існує однієї універсальної системи пакування для всього асортиментного ряду м’ясопродуктів, перед тим, як виготовляти та пакувати такий продукт, виробник проводить аналіз споживчих його характеристик і властивостей, ринку збуту, зовнішнього вигляду упаковки, її призначення, умов транспортування та термінів реалізації і зберігання того чи іншого продукту. Якщо у виробника виникає потреба у виготовленні напівфабрикатів у вигляді відрубів, великих шматків та сімейної і порційної упаковки, він, як правило, розглядає і пакування під вакуумом, і в модифікованому газовому середовищі. А отже для цього, обов’язково слід враховувати вплив вакууму та газової суміші на характеристики продукту та термін його реалізації.
 Серед основних показників, які впливають на термін зберігання м’яса та м’ясопродуктів, є активніть води (aw) та рН. Питання зовнішнього вигляду пов’язані з пігментом міоглобіном, який, в залежності, від умов пакування (з застосуванням вакууму або модифікованого газового середовища) змінює колір м’яса. Тому при застосуванні пакування в МГС, слід послідовно підходити до підбору складу газової суміші, враховуючи вид продукту, тип обладнання, співвідношення «продукт/газ» в упаковці тощо. А при вакуумному пакуванні охолодженого м’яса слід інформувати споживачів про можливу зміну кольору продукту під дією вакууму. Обидві системи пакування направлені на збереження свіжості та безпечності продукту протягом всього терміну його зберігання та реалізації. Вивчення процесів, які при цьому відбуваються, зосереджене на їх цілеспрямоване застосування в м’ясопереробній галузі з метою підвищення стандартів якості такої продукції.
19
Букалова, Н. В., Т. М. Приліпко, Н. М. Богатко та ін. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА-СИРОВИНИ КОРОВ’ЯЧОГО ТА ЙОГО МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (29 липня 2022): 119–27. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.3.13.
Full textAbstract:
Основними факторами, що впливають якість продуктів харчування, є якість сировини, технічний і технологічний рівень підприємств, система менеджменту якості і безпеки харчових продуктів Якість молока не може бути покращена в процесі переробки, в кращому випадку її можна стабілізувати, тому система управління якістю молока повинна бути орієнтована на технологічні процеси його виробництва і первинну обробку з використанням профілактичного підходу. Санітарно-гігієнічна якість виробництва молока є складною проблемою, яка визначається низкою факторів, які об’єднуютьcя в поняття «технологія і культура виробництва». Загальне бактеріальне забруднення молочної сировини слід розглядати як сукупність джерел потрапляння мікроорганізмів в технологічне середовище, зокрема мікрофлори поверхні вимені і частин; мікрофлори каналів вимені; мікроорганізмів доїльного обладнання, молочних ліній, молочної упаковки; мікрофлори персоналу і навколишнього середовища. Під час резервування і транспортування молока відбувається розмноження мікроорганізмів, внаслідок чого зростає їх кількість і може змінюватись якісний склад та співвідношення між окремими групами і видами. Характер цих змін залежить від температури і тривалості зберігання молока, початкового ступеня його забруднення та складу мікрофлори. Бактеріологічні дослідження молока-сировини проводили, визначаючи кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ), наявність бактерій групи кишкової палички (БГКП), патогенних стафілококів та стрептококів, які є збудниками маститу. За результатами дослідження сирого незбираного молока коров’ячого, викладеними у статті, установлена його контамінація не лише мікрококами, психрофільними мікроорганізмами родів Achromobacter, Pseudomonas, Aeromonas, Enterobacter, але й патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами (стафілококами, стрептококами, кишковою паличкою, коринебактеріями), які спричинюють виникнення запалення молочної залози і є збудниками харчових отруєнь людей. Відповідно до вимог ЄС, значне підвищення нормативів безпечності та якості молока-сировини за вимогами національного стандарту (ДСТУ 3662–2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови») вимагає перегляду нормативної бази стосовно санітарно-гігієнічних та технологічних умов одержання, його первинної обробки на потужностях з виробництва незбираного коров’ячого молока-сировини. Для визначення ефективності санітарної обробки і нормативної чистоти доїльного обладнання й молочного устаткування досить надійним та інформативним показником є встановлення титру ентерококів, оскільки нині широко використовуваний з цією метою титр бактерій групи кишкової палички має дещо нижчу результативність, а тому не зовсім виправданий.
20
Deputat, Yu M., та A. Yu Zhaldak. "Гігієнічна оцінка середньодобового раціону харчування військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (2021): 60–70. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-060.
Full textAbstract:
Вступ. Харчуванню військовослужбовців приділяється значна увага, оскільки воно на пряму впливає на фізичний та психологічний стан, і як наслідок на виконання бойового завдання. Встановлено, що досліджень з вивчення особливостей харчування військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України проводилося мало. Разом з тим, навчально-бойова підготовка цього виду Збройних Сил України супроводжується значними фізичними та психоемоційними навантаженнями, що підвищує вимоги до раціону харчування та актуалізує дане дослідження.
 Мета. Здійснити гігієнічну оцінку нутрієнтного складу фактичного середньодобового раціону харчування військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
 Матеріали і методи. Проведено розрахунки енергетичної та харчової цінності фактичного добового раціону харчування військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України за тижневими розкладками продуктів військових частин з використанням таблиць хімічного складу продуктів харчування. 
 Результати. Встановлено, що співвідношення білків, жирів і вуглеводів у фактичному раціоні за масою складало 1:1,04:3,8 і не відповідало фізіологічній нормі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров’я України для працівників 5 групи фізичної активності (особливо важкої фізичної праці). При середньодобовій масі білка у фактичному раціоні 140±4,0 г, мав місце неоптимальний вміст ессенціальних амінокислот в ньому. Жирова квота у середньодобовому раціоні складала 146,6±5,7 г, задовольняючи на 95% встановлені вищезгаданим наказом норми (154 г). Вміст вуглеводів становив 525±12,3 г, що на 10,4% нижче нормованого наказом значення (586 г). Аналіз вітамінного та мікроелементного складу фактичного раціону засвідчив про недостатність вітамінів С та РР, а також зменшену кількість мікроелементів – Са (кальцію) на 27% та J (йоду) на 80%, що може мати негативні наслідки для організму військовослужбовців.
 Висновки. Середньодобова калорійність фактичного раціону харчування військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України становить 3977 ккал та не відповідає нормам фізіологічних потреб наказу Міністерства охорони здоров’я України - 4100 ккал. Встановлена білкова квота фактичного раціону незбалансована за рахунок недостатньої кількості тваринних білків - 44 %, при рекомендованих 50%. Виявлено незбалансованість жирних кислот за рахунок зниження поліненасичених жирних кислот, що забезпечують 5,1% енергетичної цінності добового раціону та вдвічі нижче рекомендованих наказом Міністерства охорони здоров’я України. Забезпеченість фактичного добового раціону військовослужбовців вітаміном С становить 71%, а вітаміном РР 91% відповідно до добових потреб згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України. Встановлена знижена кількість в раціоні Са (кальцію) на 27% та J (йоду) на 80% відповідно до рекомендацій.
21
Гавриленко, О. С., О. А. Хоміцька та О. В. Загорулько. "ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ М'ЯСА ТА М'ЯСНИХ ПРОДУКТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 74–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.14.
Full textAbstract:
У статті наведено результати досліджень якості та безпечності м'яса та ковбасних виробів українських виробників за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками. Проаналізовано основні показники безпечності продуктів, які реалізуються в торговій мережі. По результатам досліджень встановлено основні причини невідповідності згідно з діючими стандартами – це показник загального мікробіологічного забруднення (МАФАМ) і перевищення кількості бактерій групи кишкових паличок, що свідчить про порушення технологічних режимів та санітарно-гігієнічних вимог виробництва, зберігання, транспортування та реалізації.
 The article contains research results of quality and safety of meat and sausages of Ukrainian producers on organoleptic, physical-chemical and microbiological parameters. We analysed basic parameters of safety products that are sold in the trading network. The results studies found the main causes of non-compliance under the current standards – a measure of total microbial contamination (MAFAM) and excess amounts of E. coli bacteria, indicating a violation of technological regimes and hygiene requirements of production, storage, transport and sale.
22
Чечет, О. М., С. В. Шуляк, А. І. Кобиш, З. В. Малімон та Ю. А. Омельчун. "МОНІТОРИНГ ЗАБРУДНЮВАЧІВ ХІМІЧНОГО ТА РАДІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ У КОРМАХ ДЛЯ ПРОДУКТИВНИХ ТА НЕПРОДУКТИВНИХ ТВАРИН ЗА 2021 РІК В УКРАЇНІ". One Health Journal, № II (5 березня 2023): 17–25. http://dx.doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-ii-03.
Full textAbstract:

 Нині екосистема є джерелом небезпечних факторів хімічного та радіологічного походження внаслідок активного розвитку промисловості, урбанізації, неконтрольованого застосування пестицидів, речовин хімічного захисту. Крім того наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС до теперішнього часу спричиняють радіаційне забруднення значної частини території України. Це, в свою чергу, призводить до накопичення токсикантів, радіонуклідів у кормах, надходження яких до організму тварин та харчових продуктів тваринного походження, становить загрозу для здоров’я людини. У зв’язку з цим актуальним є контроль та моніторинг за вмістом пестицидів, важких металів, мікотоксинів, радіонуклідів та інших токсикантів у кормах. Державний моніторинг кормів в Україні здійснюється на засадах оцінки ризику з метою контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо безпечності та оцінки придатності продукту, а також задля недопущення обігу небезпечних кормів. Згідно Плану державного моніторингу на 2021 р. Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи проведено лабораторний аналіз показників безпечності кормів для продуктивних та непродуктивних тварин із різних областей України. За результатами моніторингових досліджень одержано інформацію про рівень контамінації кормів пестицидами, мікотоксинами, важкими металами та радіонуклідами. Була встановлена невідповідність деяких зразків кормів вимогам безпеки в контексті наявності мікотоксинів. З огляду на це актуальними є заходи, спрямовані на мінімізацію ризиків для здоров’я тварин і людини, пов’язаних як з кормами безпосередньо, так і з навколишнім середовищем, забезпечення виробництва якісної продукції та попередження надходження до організму людини токсичних речовин у кількостях, що перевищують гігієнічні норми та становлять загрозу для здоров’я.
23
Кучерук, Н. І., та Н. І. Трішкіна. "ОЦІНКА СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА ЕКСПЕРТИЗА МЕБЛІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 22 (14 лютого 2025): 258–64. https://doi.org/10.32782/2708-0366/2024.22.29.
Full textAbstract:
Стаття актуальна тим, що в ній піднімаються питання, які пов’язані з оцінкою споживчих властивостей та експертизою меблевих товарів. Проведений аналіз літературних джерел підтвердив, що спостерігається недостатня кількість публікацій стосовно питань оцінки споживчих властивостей та експертизи меблевих товарів. За останній рік спостерігається відновлення меблевого виробництва. В статті досліджено основні вимоги до меблів, а саме: функціональні, конструктивні, естетичні, ергономічні, гігієнічні, вимоги до міцності та довговічності. Досліджено фактори, що впливають на якість меблів. Конкретизовано алгоритм проведення експертизи меблевих товарів. Зроблений висновок, що завоювання ринку та прихильності споживачів неможливе без створення продукції високого класу та якості, конкурентоспроможної ціни та відповідно вимогам національних стандартів.
24
Карпенко, А. В., Ю. Ю. Гурбик та Н. М. Карпенко. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНО-ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 2 (65) (27 квітня 2022): 26–39. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/65-4.
Full textAbstract:
У статті виконано ґрунтовний та комплексний аналіз інституціонально-інституційного середовища, в якому відбувається діяльність підприємств харчової промисловості в Україні. Охарактеризовано нормативно-правову базу та міжнародні стандарти, що забезпечують функціонування підприємств харчової промисловості України (Конституція України, загальні та спеціальні Закони України, що регулюють відносини у харчовій промисловості, підзаконні нормативно-правові акти, система HACCP тощо). Досліджено макрорівневу інституційну систему регулювання сфери безпечності та якості харчових продуктів, а також інституційну систему державного контролю у сфері виробництва та обігу харчових продуктів. Встановлено, що важливим компонентом інституціонального забезпечення діяльності підприємств харчової промисловості є інститут санітарних заходів безпечності харчових продуктів та інститут гігієнічних вимог, визначено їх сутність та основні складові. Розроблено модель інституціонально-інституційного забезпечення діяльності підприємств харчової промисловості України.
25
Білий, О. "Вина суб'єктів господарювання як умова відповідальності за безпеку продукції". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 175–81. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.961.
Full textAbstract:
У статті приділяється увага вині як умові господарсько-правової відповідальності за безпеку продукції. Здійснено науковий пошук змісту концепту «вина» в сфері безпеки продукції. Серед низки наявних у науковому обігу тлумачень поняття «вина» виявлено, що в його основі перебуває удавана воля суб'єк- та господарювання, а не механічно складене волевиявлення працівників, з яких формується трудовий колектив і саме цей фактор є ключовим для виокремлення у товаро-продовольчій сфері. Розглянуто оціночне розуміння поняття «вина» в межах поведінкової та психологічної концепцій а також згруповані в юридичній літературі доктринальні погляди щодо вини суб'єкта господарювання як умови відповідальності. Надана юридична характеристика вини у сфері безпеки продукції шля- хом виявлення структури, змісту, форми, сутності, ступеню та обсягу. Роз’яснено, що структура вини проявляється через дії, мотив та волевиявлення суб'єкта господарювання. Встановлено, що домінуючим моментом змісту вини є вольовий. Формою вини є випадок коли товаровиробник (оператор ринку) має вчиняти протиправне діяння в сфері товаровиробництва свідомо та з власної волі. Загострена увага на психо-емоційному стані працівника під час процесу товаровиробництва як складника сутності вини як умови господарсько-правової відповідальності за безпеку продукції. Встановлено, що в сфері безпеки продукції ступінь вини формують належні умови праці суб’єктів господарювання, факт дотримання чи недотримання санітарно-гігієнічних норм, рівень заробітної плати. З’ясовано, що вина супроводжується непрямим умислом, а ціною помилки при виробництві продукції є життя і здоров’я споживача. Розглянуто принцип презумпції вини у сфері безпеки продукції. Наостанок відмічено, що «умови» є частиною більш широкого поняття «підстави» і тому їх не можна ототожнювати.
26
Сhernysh, M. S., та O. V. Niemirich. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОРОШКУ З БАНАНІВ НА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ЖЕЛЕЙНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (2016): 126–29. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6825.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасний стан виробництва і споживання десертів із желейної продукції та встановлено, що найбільшу популярність мають желе з натуральних інгредієнтів без цукру. Найбільш популярними вони є серед дітей. Перспективним напрямком збагачення желейної продукції є використання порошків (представляють собою дрібнодисперсну порошкоподібну структуру з вираженим смаком та ароматом), що дозволяє прискорити технологічний процес, розширити асортимент, зменшити трудомісткість, поліпшити санітарно-гігієнічні умови, підвищити харчову цінність. На сучасному етапі розвитку винаходяться нові технології приготування даної страви з застосуванням інноваційних інгредієнтів. Представлено результати практичного обґрунтування технології молочного желе з порошком з бананів, що дозволяє підвищити якість страви та розширити асортимент продукції. В якості об’єктів дослідження було використано желе молочне як контрольний зразок; як дослід – желе молочне з використанням порошку з бананів. В об’єктах визначали органолептичні показники якості, титровану кислотність, щільність, масу сухих речовин за загальноприйнятими методиками. На першому етапі дослідження було виявлено, шо з підвищенням температури середовища для відновлення значення коефіцієнта водопоглинення збільшується, а також що відновлююча здатність води більша для даного порошку. Наступним етапом було вивчення впливу порошку з бананів на властивості желейної маси за допомогою додавання желатину, в результаті чого, було встановлено, що з підвищенням дозування порошку з бананів, тривалість застигання збільшується. На останньому етапі досліджень було встановлено раціональне дозування порошку з бананів, яке забезпечує високі органолептичні властивості, такі як, виражений смак та аромат банану. Таким чином, зважаючи на те, що отриманий зразок є найближчим за фізико-хімічними показниками до натурального продукту, можна зробити висновок, що використання порошків як з фруктів так і овочів, є перспективною та актуальною темою для подальших досліджень.
27
КАРПУТІНА, Маргарита, Дар’я ХАРГЕЛІЯ та Оксана ВІТРЯК. "Безпечність і якість напоїв на основі сорго". INTERNATIONAL SCIENTIFIC-PRACTICAL JOURNAL "COMMODITIES AND MARKETS" 43, № 3 (2022): 99–107. http://dx.doi.org/10.31617/2.2022(43)08.
Full textAbstract:
Вступ. Умови існування харчових підприємств на сучасному етапі визначаються наявністю діючої й результативної системи менеджменту безпечності та якості. Згідно з принципами НАССР аналіз небезпечних факторів необхідно проводити як щодо сировини, так і напівпродуктів, з метою виявлення можливих ризиків отримання невідповідної продукції. Проблема. Використання у виробництві безалкогольних напоїв соку цукрового сорго (СЦС) як основи в рецептурі продукту дасть змогу отримати високоякісний соковий напій, збагачений біологічно активними речовинами. Метою статті є аналіз безпечності та якості сусла на основі СЦС як напівпродукту, встановлення параметрів його пастеризації для отримання безпечних і високоякісних напоїв. Методи. Як об’єкт дослідження використано цукрове сорго сорту Фаворит. Для визначення фізико-хімічних та мікробіологічних показників сусла на основі СЦС і готового напою застосовано загальноприйняті та стандартизовані методи досліджень. Результати дослідження. Встановлено, що мікробіота соку цукрового сорго і сусла на його основі представлена переважно мезофільними аеробними та факультативно-анаеробними мікроорганізмами, спороутворювальними бактеріями й дріжджами. При цьому у соку, суслі та готовому напої відсутні бактерії групи кишкової палички (коліформи) й умовно-патогенні мікроорганізми, зокрема коагулазопозитивні стафілококи. Для забезпечення відповідності сусла та безалкогольного напою на його основі гігієнічним вимогам щодо вмісту мікроорганізмів і збереження у продукті важливих біологічно активних речовин похідної сировини встановлено режим пастеризації сусла: температура 78 ± 2.0 °С, тривалість 15–20 хв. Висновки. Отримане сусло на основі соку цукрового сорго може бути рекомендовано як безпечний напівпродукт для виробництва як сокових, так і ферментованих безалкогольних напоїв.
28
ВАРДАНЯН, А. О., О. О. ГАРАНІНА та Я. В. РЕДЬКО. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ". Fashion Industry, № 1 (28 червня 2024): 61–70. http://dx.doi.org/10.30857/2706-5898.2024.1.3.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити вплив умов на ефективність фарбування та комплексні показники якості текстильних матеріалів з антибактеріальними властивостями на основі суміші волокон, призначених для виробів індивідуального захисту військовослужбовців.Методи. У ході дослідження реалізовано розроблені технології фарбування бавовняно-поліестерних текстильних матеріалів. Проведено бібліометричний аналіз науково-технічної літератури. Визначення показників споживних характеристик розроблених зразків антибактеріальних текстильних матеріалів виконано у відповідності до стандартизованих методик текстильного матеріалознавства.Головні результати. Обґрунтовано доцільність використання інтенсифікатора в процесі опорядження текстильних матеріалів. Подано результати експериментальних досліджень зазначених матеріалів: дані аналізу комплексних показників якості досліджуваних тканин, а саме гігієнічних показників та показників стійкості до фізико-хімічних впливів. Експериментально для кожного випробуваного зразка текстильного матеріалу визначено: гігроскопічність, паропроникність, повітропроникність, стійкість до мокрого та сухого тертя, стійкість до багаторазового прання. Обґрунтовано, що для створення антибактеріальних текстильних матеріалів розроблені матеріали повинні поєднувати високу гігроскопічність, повітро- і паропроникність з достатнім поглинанням вологи. За результатами досліджень гігієнічних та експлуатаційних показників розроблених зразків антибактеріальних текстильних матеріалів підтверджено високий рівень властивостей, які обґрунтовують доцільність їх використання для текстильних виробів військового призначення.Наукова новизна. Визначено показники гігієнічних та експлуатаційних властивостей розроблених зразків антибактеріальних текстильних матеріалів на основі суміші поліестерних та бавовняних волокон, їх відповідність нормативним документам на методи випробування, що регламентують вимоги до текстильної продукції. Досліджено вплив інтенсифікатора на ефективність фарбування, а саме інтенсивність забарвлення, стійкості до прання, сухого та мокрого тертя.Практична значимість. Використання інтенсифікатора із заданими антибактеріальними властивостями при фарбуванні тканин із суміші волокон забезпечує отримання зразків забарвлених текстильних матеріалів, призначених для виробів індивідуального захисту військовослужбовців з високими гігієнічними та експлуатаційними характеристиками.
29
Крупельницький, Т. В., та В. М. Соколюк. "Вплив технологій утримання та доїння корів на санітарно-гігієнічні показники молока-сировини". Scientific Progress & Innovations 26, № 3 (2023): 69–75. http://dx.doi.org/10.31210/spi2023.26.03.13.
Full textAbstract:
У статті наведено дослідження організації технології виробництва молока в господарстві за безприв’язно-боксового і прив’язного утримання корів. З’ясовано, що на одній із молочнотоварних ферм використовують програмне забезпечення управління стадом Dairy Plan C21. Перед і після доїльну обробку шкіри дійок корів проводять засобами на основі пробіотичної культури Bacillus subtilis, препаратами Bablle Pure і Зоопротект Форте. За результатами досліджень отримано дані щодо виробництва і реалізації, проаналізовано показники безпечності і якості молока-сировини з трьох відділків. Валове виробництво молока на молочнотоварній фермі «Сокиринці» складало 1240,77 тон, середньорічний надій на одну корову – 7560,0 кг, товарність – 98,1 %. Виробничі показники на відділеннях «Почапинці» і «Голенищево» становили: виробництво молока – 916,23 і 943,95 тон, середньорічний надій на одну фуражну корову – 7542 і 7902 кг, товарність 97,9 % і 96,8 % відповідно. З’ясовано, що середньорічні показники кількості МАФАнМ у сирому збірному молоці з молочнотоварної ферми «Сокиринці» за безприв’язно-боксового утримання становили 21±4,2 × 104 тис.КУО/см3, а прив’язного – (відділення «Почапинці» і «Голенищево») 19±3,4 × 104 і 21±4,3 × 104 тис.КУО/см3 відповідно. За результатами досліджень було встановлено, що кількість соматич-них клітин у збірному молоці від корів, за різних способів їх утримання, була в межах норми. Так, у молоці корів відділення «Сокиринці» цей показник становив 253,0±17,22 тис./см3, «Почапинці» і «Голенищево» – 255,6±29,12 та 289,1±27,05 тис./см3 відповідно, тобто молоко отримане від корів на трьох відділеннях від-повідає вимогам вищого ґатунку. Слід відмітити дещо нижчий рівень жиру в молоці корів з молочнотоварної ферми «Почапинці» і «Голенищево» 3,7±0,107 % та 3,66±0,093 % порівняно з молоком від корів з молочно-товарної ферми «Сокиринці» – 3,91±0,103 %. Вміст білка в молоці корів з різних відділень був на рівні 3,18±0,069 % і 3,19±0,072 та 3,24±0,035 % відповідно. За результатами досліджень у сирому збірному молоці не виявлено залишків антибіотиків, важких металів, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів та інгібуваль-них речовин. Отримані дані вказують, що молоко яке виробляється в господарстві і реалізується на переробні підприємства відповідає вимогам національного стандарту, є придатним для виготовлення безпечної і якісної продукції.
30
Onul, N. M., E. M. Biletska, S. I. Valchuk, H. M. Yuntunen, I. V. Pоkhmurko, and T. M. Bielska. "HYGIENIC ASSESSMENT OF THE QUALITY OF FOOD PRODUCTS BY THE CONTENT OF ESSENTIAL AND TOXIC MICRO ELEMENTS." Hygiene of populated places 2022, no. 72 (2022): 107–16. http://dx.doi.org/10.32402/hygiene2022.72.107.
Full text
31
Гавенко, Микола Миколайович, Олена Георгіївна Котмальова та Марта Тарасівна Лабецька. "Дослідження адгезійної міцності самоприклейних етикеток при маркуванні фармацевтичних паковань". Технологія і техніка друкарства, № 4(82) (30 грудня 2023): 41–48. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(82).2023.295549.
Full textAbstract:
Маркування фармацевтичного паковання за допомогою самоприклейних етикеток, насамперед, повинно виконувати інформативно-попереджувальну функцію, оскільки часто від чіткості нанесення таких даних залежить здоров’я людей. Такі етикетки також повинні бути надійними та стійкими до температурних впливів та механічних навантажень, безпечними та доступними за вартістю виготовлення. Для виготовлення самоприклейних етикеток характеристики клею вибирають з урахуванням технології його нанесення, вимог до використання, композиційного складу та гігієнічних обмежень. Правильно підібраний клей та його характеристики визначають зручність нанесення, час схоплювання, рівень адгезії, умови використання. Клейові композиції можуть зберігати свої властивості при низьких чи високих температурах, під прямим УФ-випромінюванням або контакті з вологою, бути нейтральними за складом тощо. В роботі досліджено вплив зовнішніх чинників на зміну експлуатаційних показників самоприклейних етикеток, які використовуються для маркування фармацевтичної продукції, шляхом визначення їх адгезійної міцності.
32
ШУРДУК, І. В., та О. А. ПРЯДКО. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ М'ЯСНИХ ВИРОБІВ МІКРОНУТРІЄНТАМИ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (2021): 106–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-11.
Full textAbstract:
Мета. Основною метою дослідження було удосконалення товарознавчих властивостей м'ясних виробів при додаванні білково-мінеральної добавки та отримання нових видів виробів збагачених кальцієм. Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити наступні завдання: визначити оптимальну кількість внесення білково-мінеральної добавки та її вплив на органолептичні показники м'ясних виробів.
 Методика. У дослідження використовували авторські методики для визначення кальцію в ковбасних виробах. Для визначення органолептичних показників проводили дегустаційну оцінку якості готових виробів за п'ятибальною системою.
 Результати. М’ясна продукція, як і інша їжа людини, створювана на різних виробництвах, складаються з природних компонентів і харчових добавок. Кількість використовуваних добавок залежить від різних чинників, але, в цілому, м’ясопромислові підприємства задіюють у своїй роботі багато різних доповнень для досягнення різноманітних цілей. Отримання економічної вигоди, подовження термінів придатності, полегшення, прискорення і оптимізація виробничих технологічних процесів, сприяння збереженню структури і створення привабливого товарного вигляду, спрощення транспортування і збільшення стійкості до всіляких негативних змін, поліпшення смаку і якості... Виробляючи м’ясну продукцію, важливо розуміти, що має значення, передусім, той товар, якому притаманна висока якість. Властивості продукту повинні забезпечувати не тільки харчову, а й біологічну цінність, а м’ясні вироби, в цілому – відповідати високим
 функціонально-технологічним якостям і санітарно-гігієнічним нормам. І чи не головна роль цьому питанні відведена якості, як основної сировини, так і харчовим добавкам. В даній роботі доведено, що додавання білково-мінеральної добавки в кількості 8% покращує товарознавчі показники досліджуваних м'ясних виробів і збільшує кількість в них кальцію. Встановлено, що залежність вмісту кальцію в варених ковбасних виробах від кількості білково-мінеральної добавки має лінійний характер і рівномірно збільшується. Так при концентрації 1% вона становила 0,091 мг на 100 г продукту, при 5% - збільшилася майже в 4 рази, при 8% – майже у 7 разів, а при 10% – майже у 9 раз. А внесення білково-мінеральної добавки більше 8% негативно впливає на органолептичні властивості ковбас.
 Практична значимість. Запропоновано використання білково-мінеральної добавки при виробництві ковбасних виробів для збагачення їх кальцієм і покращення їх товарознавчих показників.
33
ПРИТУЛЬСЬКА, Наталія, Дмитро АНТЮШКО та Наталія НЕСТЕРЕНКО. "Закон України "Про систему громадського здоров’я" – крок до євроінтеграції". International scientific-practical journal "Commodities and markets" 48, № 4 (2023): 44–55. http://dx.doi.org/10.31617/2.2023(48)04.
Full textAbstract:
Одним з основних обов’язків держави є забезпечення цінності життя та здоров’я людини. Через це широкого поширення, визнання та застосування у світі набула практика реалізації державними і недержавними інституціями систем громадського здоров’я. Для виконання євроінтеграційних зобов’язань прийнято Закон України "Про систему громадського здоров’я", що зумовлює необхідність чіткого розуміння його змісту та норм, які регулюватимуть не лише заходи щодо моніторингу, реагування, профілактики захворювань в країні, а й процесу створення належних умов для санітарно-епідемічного благополуччя населення, усіма зацікавленими суб’єктами, включно з операторами ринку і споживачами продукції. Проте з набуттям Законом чинності виникла проблема, пов’язана з проведенням санітарно-гігієнічної експертизи. Під час виконання дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, а саме: науковий аналіз змісту та вимог Закону України "Про систему громадського здоров’я" та інших доповнювальних законодавчо-нормативних актів, їх конкретизації, порівняння, синтезу, узагальнення, резюмування, визначення перспектив практичної імплементації, формулювання підсумкових висновків. На основі аналізу положень дослідженого Закону встановлено, що ним регламентовано основні принципи, завдання, суб’єктів, їх повноваження, визначено процедури реалізації системи громадського здоров’я, імплементації державної політики щодо профілактики та лікування захворювань, популяризації здорового способу життя людей, збільшення його тривалості, якості відповідно до визнаних світових, зокрема європейських, досвіду та реалій. Визначено також, що передбачені норми зумовлюють правову колізію щодо гарантування безпечності представленої на ринку продукції. Прийняття Закону України "Про систему громадського здоров’я" має позитивний вплив на удосконалення заходів для забезпечення охорони здоров’я населення, зокрема завдяки оновленню передбачених норм, інтеграції вітчизняної системи в європейську. Проте подальшого доопрацювання та врегулювання потребує ситуація, пов’язана із засвідченням та гарантуванням безпечності представленої на ринку продукції.
34
Зажарська, Наталія Володимирівна, та Іван Андрійович Бібен. "ЗАСОБИ ДЛЯ ПРЕДДОЇЛЬНОЇ ТА ПІСЛЯДОЇЛЬНОЇ ОБРОБКИ ВИМЕНІ КОРІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4(63) (27 грудня 2023): 43–50. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.4.7.
Full textAbstract:
Однією з ключових процедур, яка впливає на продуктивність та якість молока, є підготовка корів до доїння. Виконання цієї роботи має велике значення, оскільки воно впливає як на швидкість виділення молока підчас доїння, так і на якість продукту. Безпечність молока безпосередньо залежить від гігієни доїння та стану здоров’я корів. Санітарна обробка вимені є ефективним профілактичним заходом для більшості тварин. Належна гігієна доїння включає очищення та дезінфекцію вимені, допомагає уникнути захворювань вимені корів, забезпечує виробництво безпечного та якісного молока, і таким чином сприяє забезпеченню безпечності продуктів харчування для споживачів. Санітарну обробку перед доїнням раніше виконували за допомогою миття вимені та сосків водою, потім за допомогою дезінфікуючих засобів. Сучасні вимоги наголошують, що соски повинні бути продезінфіковані та висушені перед доїнням. У молочної худоби зазвичай застосовують дезінфекцію сосків наприкінці доїння, щоб обмежити колонізацію молока патогенними мікроорганізмами через сосковий канал. Вибір антисептика для догляду за вименем повинен ґрунтуватися на підтвердженій ефективності, яка є необхідною для реєстрації продукту як ветеринарного лікарського засобу. Підбір відповідного антисептика має на меті забезпечити ефективний захист вимені корів від бактеріальних інфекцій. Санація молочної залози повинна забезпечувати не лише антисептичну дію, але й підтримувати здоров’я молочних залоз. Забезпечення оптимальних умов для молочної продукції передбачає підтримку гігієни, запобігання захворювань вимені корів і збереження якості молока. Препарати, які використовуються після доїння, можуть подразнювати шкіру соска та дисбалансувати його мікробну популяцію. Тому вибір антисептика має враховувати не лише ефективність у знищенні бактерій, але і спроможність зберігати та покращувати стан молочних залоз. Діюча речовина, яка найчастіше є у складі засобів для гігієнічної обробки дійок перед доїнням – йод, хлоргексидин, молочна кислота, гліколева кислота. Багато дослідників наголошують на дотриманні належного протоколу доїння. Дезінфекція сосків до і після доїння є звичайною практикою профілактики маститу, яка є частиною програми боротьби з маститом у молочних стадах.
35
Кисла, Світлана Анатоліївна, та Тетяна Миколаївна Чабанець. "ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРФУМЕРНИХ ТОВАРІВ ТА ПАРФУМІВ. НІШЕВІ ПАРФУМИ". Expert Paradigm of Law and Public Administration, № 1(25) (5 липня 2023): 15–19. http://dx.doi.org/10.32689/2617-9660-2023-1(25)-15-19.
Full textAbstract:
Товарознавча експертиза – це дослідження товарів, сировини, обладнання з метою визначення їхньої якості, характеристик, розміру заподіяної матеріальної шкоди внаслідок їх пошкодження, вартості проведення ремонтно-відновлювальних робіт щодо них, а також їх відповідності існуючим стандартам. Департаментом експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України розглянуто та опрацьовано річні звіти науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі – НДУСЕ) про експертну роботу за 2022 рік. У 2022 році НДУСЕ на замовлення судів, органів прокуратури, Національної поліції України, служби безпеки України, фіскальних органів, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, інших організацій, адвокатів і громадян виконано 124790 судових експертиз та експертних досліджень, що в порівнянні з 2021 роком на 6530 експертиз та досліджень або на 8,7% менше. Значна кількість експертиз у 2022 році проведена НДУСЕ у кримінальних провадженнях і справах про адміністративні правопорушення – 99909 експертиз, що становить 80,1% від загальної кількості проведених експертиз. Слід зазначити, що із загальної кількості експертиз НДУСЕ виконано найбільшу кількість товарознавчих експертиз – 22,6% від загальної кількості експертиз. Така кількість товарознавчих експертиз зумовлює увагу до проведення різного роду досліджень за різними об’єктами, що мають свої особливості. У статті досліджено особливості специфіки такого виду товарів, як парфумерні. Більш детальну увагу приділено характеристиці нішевих парфумів. Визначено специфіку класифікації цієї групи товарів. Вивчено види товарознавчих експертиз парфумерних товарів, серед яких ідентифікаційна, кількісна, вартісна та експертиза справжності. До парфумерної продукції належать духи, одеколони, туалетні (запашні) води, парфумерні набори, основне призначення яких ароматизувати шкіру, волосся, одяг та ін. Деякі види парфумерних товарів застосовуються як гігієнічні та освіжаючі засоби. Ідентифікація парфумерної продукції – це встановлення відповідності найменування виробу, масової частки композиції в парфумерній рідині інформації, що зазначена на маркуванні та в супровідному документі. Одним із завдань товарознавчої експертизи парфумерної продукції є встановлення її відповідності визначеному переліку ознак, наведеному в нормативно-технічній документації.
36
Головенко, Т. М., О. О. Налобіна, О. В. Шовкомуд, О. П. Герасимчук та В. М. Козел. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ОЦІНЮВАННЯ ЛУБ’ЯНОЇ СИРОВИНИ З ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 47 (23 грудня 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.657.
Full textAbstract:
Створення програмного забезпечення CQSoilseed Flax, CQRoilseed Flax та CQSRoilseed Flax, що призначене для автоматизованого визначення загального рівня якості соломи та трести льону олійного, базувалося на розробленій авторській методології контролю якості продукції зі стебел льону олійного. Оцінювання луб’яної сировини відповідно до запропонованих комплексних систем контролю якості є трудомістким процесом. Для спрощення процедури визначення номера соломи та трести льону олійного розроблено комп’ютерні програми. Автоматизація дозволяє істотно прискорити процес визначення якості сировини. Актуальність розробки полягає в тому, що льон олійний в Україні використовується лише з метою перероблення насіння для одержання інноваційних біопрепаратів, харчових добавок та олії, а стебла майже не переробляються. Утилізація відходів після збирання насіння, а саме – стебел льону олійного, на сьогодні здійснюється у двох напрямах: спалювання на полях, що заборонено законодавством України і за що передбачені штрафні санкції, та використання сировини як підстилки для тварин. Разом із тим, ця культура у світі використовується як додаткове джерело луб’яної сировини для виробництва текстильних, технічних та целюлозовмісних матеріалів, кручених і санітарно-гігієнічних виробів, а також як армувальна складова під час виготовлення композиційних матеріалів і палива. В умовах сировинної кризи в України використання лубоволокнистої сировини з льону олійного, яка придатна для виготовлення широкого спектру промислової продукції, – це перспективна можливість підтримання вітчизняних виробників різних підгалузей легкої промисловості, що дозволяє задовольнити їхні потреби у сертифікованій сировині.
37
Строченко, Є. О. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГІГІЄНИ ПОРОЖНИНИ РОТА". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 124, № 3 (2023): 155–58. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2023-49-3.25.
Full textAbstract:
Мета роботи полягає в огляді актуальних напрямів і питань вивчення гігієни порожнини рота в сучасній стоматології. Результати. Гігієна порожнини рота – це головний профілактичний захід, який має проводитися за всіма правилами, незалежно від віку людини та стану здоров'я його зубів. На жаль, не завжди особиста гігієна дозволяє домогтися якісного очищення ротової порожнини. Дуже важливою складовою лікувально-профілактичних заходів є професійна гігієна, яку регулярно проводить лікар-гігієніст. Професійна гігієна ротової порожнини – це регулярний комплекс заходів, що проводяться лікарем-стоматологом, спрямований на запобігання розвитку карієсу та захворювань пародонту. Основні тренди у дослідженні гігієни порожнини рота включають розробку нових технологій та продуктів, вивчення мікробіома порожнини рота, використання телемедицини та вивчення впливу системного здоров'я на порожнину рота. Розробка нових технологій та продуктів спрямована на створення більш ефективних засобів для гігієни порожнини рота, таких як зубні щітки, зубні пасти та засоби для полоскання рота. Це дозволяє покращити запобігання захворюванням та підтримувати здоров'я порожнини рота. Вивчення мікробіома порожнини рота є новим напрямком дослідження, що може привести до розробки нових продуктів, спрямованих на збереження рівноваги мікробіома та запобігання захворюванням. Використання телемедицини дозволяє забезпечити доступ до професійної консультації та догляду, навіть віддалено. Це особливо важливо у віддалених або важкодоступних регіонах. Вивчення впливу системного здоров'я на порожнину рота важливо для розуміння зв'язку між цими двома аспектами здоров'я. Дослідження показують, що стан системного здоров'я може впливати на здоров'я порожнини рота і навпаки. Це дослідження допомагає розробити стратегії попередження та лікування захворювань порожнини рота та покращення загального здоров'я. Висновки. Отже, основні тренди у дослідженні гігієни порожнини рота включають розробку нових технологій та продуктів, вивчення мікробіома порожнини рота, використання телемедицини, вивчення впливу системного здоров'я на порожнину рота, статистичні дослідження та гігієнічну грамотність. Ці тренди спрямовані на покращення догляду за порожниною рота та збереження загального здоров'я.
38
Мельник, Володимир Семенович, Роман Олегович Халак, Валентина Михайлівна Кий та Олександра Михайлівна Онисько. "Рівень стоматологічної освіти в студентів різних факультетів університету м. Ужгорода". Intermedical journal, № 1 (31 травня 2024): 140–46. http://dx.doi.org/10.32782/2786-7684/2024-1-22.
Full textAbstract:
Дані, отримані в результаті проведеного анкетування студентів, дозволили визначити рівень знань про гігієну ротової порожнини. Мета дослідження: провести порівняльну оцінку знань про методи профілактики захворювань ротової порожнини в студентів різних факультетів університету м. Ужгорода. Матеріали та методи. На базі університетської стоматологічної поліклініки Ужгородського національного університету проведено анкетування та стоматологічне обстеження студентів 1-2 курсів стоматологічного та фізичного факультетів Ужгородського національного університету. Загальна кількість обстежених – 220 осіб. Середній вік респондентів становив 19.0 ± 1,2 років. Анкета містила запитання щодо основ правильного харчування: кратності прийому їжі на день, вживання солодких продуктів, напоїв, частоти вживання твердих овочів і фруктів. А також були запитання, що стосуються основних правил користування зубною щіткою (ступеня жорсткості щетини, часу, через який проводиться її заміна), визначення рівня знань основних гігієнічних навичок чищення зубів, режиму та часу. Результати. За даними анкетування, більшість опитаних прислухаються до порад стоматолога та гігієніста, чистять зуби двічі на день, змінюють зубну щітку 3-4 рази на рік та використовують зубну щітку середньої жорсткості (студенти стоматологічного факультету – 92,8; 69,6; 38,4 та 88%, фізичного факультету – 72; 56,8; 40 та 84% відповідно). Користуються додатковими засобами гігієни 52% респондентів-фізиків, використовують додаткові засоби гігієни – 43,2% опитаних студентів-стоматологів. За даними анкетування з'ясувалося, що більшість респондентів чистять зуби двічі на день (студенти-стоматологи – 73,6%, фізики – 56,8%), один раз на день чистять зуби 24% опитаних стоматологів та 40% фізиків, три рази на день чистять зуби 2,4% студентів-стоматологів та 3,2% фізиків. Також 38,4% студентів-стоматологів чистять зуби після сніданку та перед сном, 25,2% – перед сніданком і перед сном, 19,2% – перед сніданком, 6% – після сніданку, 4,8% – три рази на день, 3,2% – перед і після сніданку і 3,2% – тільки перед сном. Серед студентів-фізиків 36% чистять зуби після сніданку та перед сном, 28% – перед сніданком та перед сном, 20% – перед сніданком, 8% – після сніданку, 4% – перед сном та 4% – щоразу після їжі. Більшість опитаних стоматологів (68%) приділяють чищенню зубів 3-4 хвилини, 26% – 1-2 хвилини і 6% – 5-6 хвилин. Більшість респондентів-фізиків (60%) чистять зуби 1-2 хвилини, 36% – 3-4 хвилини і 4% – 5-6 хвилин. Висновки. Очевидно, що рівень стоматологічного здоров'я безпосередньо залежить від рівня стоматологічної освіти. Існує необхідність більшої поінформованості населення за рахунок засобів освіти (книг, брошур, плакатів, журналів, реклами), проведення санітарно-просвітницької роботи та уроків здоров'я в школах.
39
Samilyk, M. "Удосконалення технології м’якого кисломолочного сиру підвищенням біологічної цінності". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (2017): 33–37. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8007.
Full textAbstract:
Розглянуто склад молока та молочних продуктів. Акцентовано увагу на біологічній цінності і фізіологічному значенні сирів, оскільки вони містять увесь спектр поживних речовин, в тому числі й незамінних, необхідних людині для життєво важливих процесів. З огляду на узагальнення наукових позицій щодо необхідності надання продуктам функціональних властивостей виникає потреба удосконалення рецептури та традиційних методів виробництва сиру. Важливо, що це відповідає основним принципам і напрямам державної політики у сфері здорового харчування. У статті запропоновано принципово нову рецептуру і технологію виробництва кисломолочного м’якого сиру підвищеної біологічної цінності збагаченого вітамінами, мікроелементами, вільними амінокислотами, харчовими волокнами. Для сиру, виготовленого за удосконаленою технологією, передбачено використання експериментальної назви «Любомир». Представлено узагальнену функціональну схему виробництва сиру кисломолочного м’якого. Висока біологічна цінність сиру, отриманого запропонованим способом, обумовлена хімічним складом основних компонентів. Як компоненти запропоновано використовувати родзинки із зеленого винограду, волоські горіхи, яйця курячі і перераховано, джерелом яких пластичних, енергетичних та захисних речовин вони є. Висвітлено фізіолого-гігієнічне значення нутрієнтів, що входять до їх складу. Окреслено висновки та основні завдання подальших досліджень.
40
Surmasheva, E. V., Z. A. Oliinyk, L. I. Romanenko, A. I. Mikhienkova, and N. A. Nikonova. "ACTUAL PROBLEMS OF MICROBIOLOGICAL CONTROL OF QUALITY OF PERFUMERY-COSMETIC PRODUCTS, HYGIENIC-PREVENTIVE MEANS AND PERSONAL CARE PRODUCTS." Hygiene of populated places 2017, no. 67 (2017): 93–98. http://dx.doi.org/10.32402/hygiene2017.67.093.
Full text
41
Kravchuk, O. P., P. G. Zhminko, V. I. Medvedev, et al. "Assessment of hazard and hygienic rating of flubendiamide in agricultural food products of the plant origin, industrial and environmental objects." Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 82-83, no. 2-3 (2018): 13–23. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2018-82-83-2-3-13-23.
Full textAbstract:
Flubendiamide is recommended for use as an insecticide for corn, sunflower, soybean, cabbage, and tomatoes. The State Enterprise “L.I. Medved’s Research Center of Preventive Toxicology, Food and Chemical Safety” of the Ministry of Health of Ukraine conducted a study on toxicological and hygienic assessment of flubendiamide and insecticide Belt 480 SC on its basis; the justification of flubendiamide PDE (permitted daily exposure) to human, hygienic rates of the substance and the rules for safe use of the drug. Objectives. Toxicological and hygienic assessment of the use of insecticide on the basis of flubendiamide, assessment of the risk of its impact on agricultural workers and population. Methods. Expert-analytical, toxicological, physical and chemical, and hygienic. Results. According to the toxicity parameters, flubendiamide and Belt 480 SC are pesticides of the second class of hazard. The mutagenic, carcinogenic and teratogenic activity, embryo and reproductive toxicity of flubendiamide are not limiting in assessing its hazard. The results of field studies showed that residual amounts of flubendiamide were not found in the crop of corn and soybean, sunflower seeds, cabbage and tomatoes. The degree of possible occupational risk of exposure to flubendiamide in case of intake by agricultural workers via inhalation and dermal routes does not exceed the permissible level. Conclusion. Insecticide Belt 480 SC, based on flubendiamide in agriculture of Ukraine in corn, sunflower, soybean, cabbage and tomatoes under adherence to hygienic rates and regulations is not hazardous from the point of view of the possibility of contamination of agricultural crops and environmental objects with flubendiamide. Key words: insecticide, flubendiamide, toxicology, hygienic rates and regulations, assessment of hazard.
42
Лукаш, Олександр, Андрій Давиденко та Єгор Пирожков. "ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТА НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ НА БДЖІЛЬНИЦТВО У ПОЛІСЬКІЙ ЧАСТИНІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Biota. Human. Technology, № 3 (6 березня 2023): 60–72. http://dx.doi.org/10.58407/bht.3.22.6.
Full textAbstract:
Мета роботи. Встановлення екологічних аспектів негативного впливу військових дій на сучасний стан та подальший розвиток бджільництва у поліській частини Чернігівської області (Україна). Методологія. Використано дані з доступних джерел, що відображують стан бджільництва в Україні. Проведене соціологічне опитування 62-х бджолярів. Проводилося спостереження за поведінкою бджіл на двох пасіках, а також фотографування, відеозйомка, аудіозапис до, під час та після військових дій. У роботі використано дані лабораторних аналізів санітарно-гігієнічної лабораторії щодо забруднення ґрунту нафтопродуктами та важкими металами у місцях ведення бойових дій. Для розрахунку прогнозованого вмісту важких металів у меді в місцях відбору проб ґрунту використовували лінійні регресійні рівняння залежності вмісту важких металів у меді від вмісту важких металів у ґрунті. Наукова новизна. Визначено та класифіковано фактори, які спричинили військові дії 2022 року і деструктивно вплинули на стан та розвиток бджільництва у поліській частині Чернігівської області. Встановлено наслідки військових дій, які знизили позитивні екологічні ефекти бджільництва у регіоні, зокрема: зміни поведінкових реакцій бджіл, зменшення чисельності бджолиних сімей, зменшення обсягів та загроза якості продукції бджільництва (насамперед меду). Висновки. Військові дії, які відбувалися і відбуваються на території поліської частини Чернігівської області, спричинили появу низки факторів насамперед екологічних, які деструктивно вплинули на стан та розвиток бджільництва, насамперед фактори безпосередньої дії (механічне знищення пасік, шумове та сейсмічне забруднення місць утримування бджіл та територій медозбору) та фактори опосередкованого впливу – соціальні та техногенно-хімічні. Активні військові дії у поліській частині Чернігівської області спричиняли зміщення часу перебігу сезонних явищ у бджіл (насамперед весняного очисного обльоту), а шумовий ефект під час вибухів майже удвічі підвищував ранг агресії бджолиних сімей. Наслідком військових дій у поліській частині Чернігівської області є зменшення кількості бджолосімей у регіоні, насамперед у прикордонних територіях. Це може призвести до зменшення біологічної продуктивності екосистем регіону, яка реалізується через відтворення видових популяцій бджоли медоносної та бджолозапильних рослин. В місцях ведення бойових дій внаслідок забруднення ґрунту нафтопродуктами та важкими металами існує загроза екологічній безпечності продукції бджільництва. На підставі прогнозу вмісту важких металів (Zn, Pb, Cu) у меді за вмістом важких металів у ґрунті в місцях активних бойових дій доведено, що такі ділянки не придатні для збору екологічно безпечного меду.
43
Євтушенко, Ольга Тарасівна, та Світлана Вікторівна Скок. "ВПЛИВ РІСТРЕГУЛЮЮЧИХ ПРЕПАРАТІВ НА РІСТ І РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР (ОГЛЯДОВА)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 51, № 1 (2023): 53–63. http://dx.doi.org/10.32782/agrobio.2023.1.7.
Full textAbstract:
Важливим аспектом дії регуляторів росту є посилення стійкості рослин до несприятливих чинників навколишнього середовища – високих і низьких температур, нестачі вологи, фітотоксичної дії пестицидів, пошкодження шкідниками та ураження хворобами, що в кінцевому результаті сприяє значному підвищенню врожайності та поліпшенню якості продукції. Найбільш ефективними та економічно вигідними способами застосування регуляторів росту є передпосівна обробка насіння і проведення позакореневих підживлень вегетуючих рослин в основні фази вегетації. Потрапляючи на поверхню листка, регулятори росту проникають у його тканини і залучаються в біохімічні реакції обміну в рослині. Відповідно до санітарно-гігієнічної класифікації регулятори росту нового покоління відносяться до малотоксичних речовин третього і четвертого класів безпеки. У результаті їх використання не спостерігається негативного впливу на мікрофлору ґрунту, гідробіоти, вони не акумулюються у ґрунті, швидко нейтралізуються ґрунтовими сапрофітними організмами. Окрім цього, вони впливають на процес інтенсифікації фосфат мобілізуючих бактерій, різних форм симбіотичних мікроорганізмів та азотрофів, не шкодять комахам-опилювачам і компонентам навколишнього середовища. У сучасний період господарювання слід використовувати новітні методи агровиробництва, які сприяють зниженню негативного антропогенного впливу на ґрунти, витрат енергії та природних ресурсів. За таких умов необхідно розробляти та запроваджувати технології вирощування сільськогосподарських культур, які дозволили б знизити собівартість та оптимізувати живлення рослин. Одним з них є застосування рістрегулюючих речовин. Важливою характеристикою дії рістрегулюючих препаратів є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів середовища, нестачі вологи, різних перепадів температурного режиму, ураження рослин хворобами і шкідниками тощо. Багатьма дослідниками, у т.ч. України та інших країн світу, встановлено, що сучасні регулятори росту здатні підвищувати врожай основних сільськогосподарських культур на 10–30%.
44
Геник, І. Д., та Н. Г. Бек. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА РИЗИК-СПРЯМОВАНИХ ЧИННИКІВ У ПТАХІВНИЦТВІ В УМОВАХ ІНТЕНСИВНОГО ВИРОБНИЦТВА". Актуальні проблеми профілактичної медицини, № 27 (10 вересня 2024): 14–18. http://dx.doi.org/10.32782/2786-9067-2024-27-2.
Full textAbstract:
Вітчизняне птахівництво є однією з найбільш прибуткових галузей тваринництва, що забезпечує швидке повернення вкладених коштів та динамічний приріст виробництва продукції. Під час використання сучасних технологій вирощування птиці обслуговуючий персонал на робочому місці зазнає сполученого та комбінованого впливу значної кількості шкідливих чинників виробничого середовища, які негативно впливають на стан їхнього здоров’я. Метою дослідження є виявлення ризик-спрямованих чинників у птахівництві під час застосування інтенсивних технологій вирощування та забою птиці за даними гігієнічної оцінки умов праці та професійних ризиків для здоров’я птахівників. Матеріал та методи. Огляд та узагальнення даних літератури, які стосуються впливу шкід¬ливих чинників робочої зони птахоферми на здоров’я птахівників. Результати. Основними ризиками і небезпеками, що слід уважати несприятливими чинниками середовища птахофабрики, є: фізична небезпека (ризик спотикання та падіння через вологу або слизьку поверхню, переміщення вручну важких предметів, що призводить до травм опорно-рухового апарату, небезпека контакту з рухомими частинами годівниць або систем збору яєць); хімічна небезпека (вплив засобів для чищення, дезінфекції та пестицидів, які використовуються для підтримки гігієни та боротьби зі шкідниками, контакт із ліками та вакцинами, які можуть становити ризик, якщо не використовувати їх належним чином); біологічна небезпека (вплив високої насиченості робочої зони пташника пилом, пір’ям та продуктами життєдіяльності птиці, що може призвести до респіраторних проблем, таких як алергічні реакції або професійна астма, контакт із відходами птиці, які можуть містити шкідливі бактерії, такі як сальмонела або кишкова паличка); передача зоонозних захворювань (ризик зараження від птиці пташиним грипом або кампілобактеріозом, особливо під час обробки або обробки хворих птахів); психосоціальна небезпека (середовище високого стресу через щільний графік, велике робоче навантаження, відсутність соціальної підтримки чи спілкування серед працівників, що призводить до ізоляції чи конфліктів). Вивчення питань впливу шкідливих чинників закритого середовища птахофабрик на морфофункціональні, імунологічні показники здоров’я робітників та ризику їх захворюваності залишаєтьcя актуальним. Висновки. В Україні не розроблена ризик-орієнтована система профілактики виробничо зумовленої захворюваності працівників птахогосподарств. Сучасні технологічні процеси спрямовані на безпечне вирощування птиці. Способи обробки для зниження контамінації поголів’я з патогенними мікроорганізмами, емісії шкідливих газів із підстилки і за рахунок цього підвищення продуктивних показників птиці забезпечують якість і кількість виробленої продукції. Проте вдосконалення цих способів та розроблення більш ефективних і екологічно безпечних залишаються актуальними науково-практичними завданнями, якими займається переважна більшість дослідників.
45
Кубрак, Н. Р., Х. Б. Саган та В. Р. Саган. "ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ В ПЕРІОД COVID 19 ТА У ПЕРІОД ВОЄННОГО ЧАСУ: ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА". Actual problems of regional economy development 1, № 21 (2025): 326–36. https://doi.org/10.15330/apred.1.21.326-336.
Full textAbstract:
Досліджено особливості функціонування ресторанного бізнесу в період COVID 19 та в умовах воєнного часу, здійснено порівняльну характеристику функціонування підприємств у ці періоди. Метою написання статті є огляд та аналіз діяльності ресторанної галузі під час пандемії COVID 19 та у воєнний час. Для досягнення цієї мети авторами використано різні методи дослідження: індуктивний та дедуктивний методи. Вони застосовані для вивчення кількості ресторанів та кафе в Україні, рівня чистого доходу ресторанного господарства, рівня доходу закладів громадського харчування в Україні та формування рівня базових цін на страви в ресторанах Львова. За допомогою використання методів аналізу та порівняння проведено порівняння середніх цін на продукти харчування в регіоні. Для узагальнення теоретичних концепцій та формулювання висновків використано абстрактно-логічний метод. Систематизовано проблеми підприємств ресторанної галузі під час COVID 19, зокрема суворі карантинні обмеження призвели до тимчасового або постійного закриття таких підприємств, змістився акцент на постачання, онлайн-замовлення та створення безконтактного, дистанційного обслуговування клієнтів та обмеження кількості відвідувачів. Досліджено виклики підприємств ресторанної сфери під час війни, зокрема безпека персоналу та клієнтів, продовження роботи в умовах руйнувань, відключення електроенергії та обмежених запасів продуктів харчування. Здебільшого кафе та ресторани працювали на волонтерських кухнях, готуючи їжу для Збройних сил України або переміщених осіб. Характерною рисою цього періоду було співіснування комерційних та соціальних функцій, а прибутковість була другорядною. Встановлено фундаментальні різниці функціонування ресторанних підприємств в період COVID 19 та у період війни. Зокрема під час пандемії COVID 19 відбувалася технічна та гігієнічна реструктуризація, спрямована на нові форми обслуговування. Під час війни відбулася глибока реструктуризація ролі підприємств як частини соціальної інфраструктури, зосереджена на виживанні, солідарності та підтримці населення. Перспективами подальших досліджень в даному напрямі є детальне вивчення напрямі є детальне вивчення впливу чинників макро-, мікро- і мідісередовища на діяльність ресторанних підприємств в розрізі їх регіонального розміщення.
46
Соцький, А. М. "ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЛІСУ ЯК ОСНОВНОГО РЕСУРСУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, № 10 (18 листопада 2021): 49–54. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-07.
Full textAbstract:
Ліс є ресурсно-сировинним та рослинно-ягідним постачальником, що потребує захисту держави та урегулювання його використання. Саме ці та багато інших питань лежать у правовій площині, і лісові відносини урегульовується нормами права. Зазначено, що біологічні, хімічні та інші характеристики природних об’єктів не завжди автома- тично приймаються юриспруденцією, право формує поняття природних об’єктів, керуючись своїми критеріями, і поняття ці можуть збігатися, проте можуть і відрізнятись. Саме тому не варто зако- нодавцю уникати правових колізій за допомогою використання схожих термінів, оскільки ця практика сприяє виникненню ще більшої плутанини і виникненню нових правових колізій. Поняття «земельна ділянка» та «земля» в більшості випадків охоплюють не лише простір над та під земною поверхнею, але й розташований у межах цього простору ґрунтовий покрив. Водночас, можливі ситуації, коли терміни «земельна ділянка», «земля» не будуть охоплювати ґрунт. У випадку, коли ґрунтовий покрив буде вилучено із природного середовища, тобто ґрунт перестане утворю- вати ґрунтовий покрив і буде поміщений, наприклад, у горщик із квіткою, він не буде охоплюватися ні поняттям «земля», ні «земельна ділянка», і відносини, об’єктом яких буде ґрунт у горщику, не будуть належати до предмету земельного права. Зазначено, що ліс – це природний, відтворюваний об’єкт природи, елемент екологічної системи, що складається з дерев, чагарників, іншої лісової рослинності, що зростає на землі; джерело одержання деревини та іншої лісової продукції, він виконує кліматорегулюючі, захисні, водоохоронні, санітарно- гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції, які впливають одна на одну та на довкілля. Ліс як об’єкт природи має такі ознаки: об’єкт рослинного світу, зареєстрований у державних лісо- облікових документах як ліс, об’єкт власності, управління, використання та охорони; біологічна, біо- фізична, природна і кібернетична, економічна система; відтворюваний об’єкт природи; складається з деревно-чагарникової та трав’янистої рослинності, що зростає на землі; виробляє різноманітні сиро- винні ресурси; впливає на навколишнє природне середовище.
47
Соколова, Є. Б. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЗАМОРОЖЕНОГО НАПІВФАБРИКАТУ ДЛЯ СМУЗІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 27 (3 листопада 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-02.
Full textAbstract:
У статті досліджено споживні властивості напівфабрикату для виробництва напою смузі та його показники якості впродовж 270 діб зберігання за температури –18±2 °C. Запропоно- вано рецептуру напівфабрикату для смузі, який включає в себе айву, полуницю, сік шипшини та вівсяні пластівці. Ця рецептура забезпечує оптимальну збалансованість основних нутрієнтів з одночасним збереженням високих смакових властивостей готового продукту. Протягом усього терміну низько- температурного зберігання систематично досліджували органолептичні та фізико-хімічні показ- ники. Результати органолептичної оцінки напівфабрикату показали, що продукт характеризується високою якістю. Консистенція напівфабрикату як до заморожування, так і після була однорідною, з рівномірно розподіленою м’якоттю. Колір після заморожування залишився яскравим, рівномірний по всій масі. Смак і запах яскраво виражені, приємні і гармонійні. Виявлено, що під час низькотемпера- турного зберігання в напівфабрикаті для смузі відбулися незначні зміни фізико-хімічних показників. Установлено, що масова частка сухих розчинних речовин упродовж дев’яти місяців зменшилася від 23,51% до 21,34%, вміст цукрів також зменшився на 0,58%. Під час зберігання замороженого напів- фабрикату титрована кислотність збільшилася на 0,60%, а вітамін С зменшився від 38,58 мг / 100 г до 34,18 мг / 100 г. Проте ці зміни незначні, тому не спричиняють погіршення якості напівфабрикату. Наведено результати мікробіологічних досліджень, встановлено кількісну зміну мікрофлори у процесі низькотемпературного зберігання. Кількість МАФАнМ після 30, 90, 180 и 270 низькотемпературного зберігання за температури –18±2 °С значно зменшується порівняно зі свіжовиготовленим Кількість дріжджів та плісеневих грибів також зменшується в процесі зберігання. Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних норм під час виготовлення, пакування, зберігання та реалізації, бо повного від- мирання мікрофлори не відбувається. Виготовлення даного напівфабрикату для смузі дасть змогу розширити асортимент замороженої продукції та збільшити базу місцевої переробної промисловості.
48
Хінальська, Т. Р. "ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 75 (4 квітня 2024): 59–64. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-08.
Full textAbstract:
Враховуючи важливість економічної зацікавленості у дотриманні всіх вимог у відповідності до нормативних актів, яка на сьогоднішній день є одним із основних факторів покращення стану охорони праці на сучасних приватних і державних підприємствах, виникає крайня необхідність створення економічних механізмів стимулювання роботодавця у виконання обов’язку гарантування безпечних умов, своєчасного проведення атестації робочих місць, застосування вичерпних заходів із мінімізації впливу шкідливих факторів виробництва на здоров’я працівників. У статті розглянуто економічне значення охорони праці на підприємствах харчової промисловості, що визначається ефективністю заходів щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці, а також економічним вираженням соціальної значущості охорони праці, що оцінюється за результатами, отриманими шляхом зміни соціальних показників шляхом здійснення заходів щодо поліпшення умов праці: підвищення продуктивності праці, збільшення фонду робочого часу, зменшення витрат, пов’язаних із плинністю кадрів через умови. У результаті поліпшення таких умов нормалізується психологічне середовище трудового колективу, підвищується стабільність у роботі та продуктивність. Збільшення фонду робочого часу досягається за рахунок скорочення добових втрат від виробничого травматизму. Економії, пов’язаної з матеріальною шкодою, можна досягнути за рахунок скасування витрат і компенсацій за несприятливі умови праці внаслідок недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки на робочому місці. Покращення умов, зниження виробничого травматизму та рівня виникнення професійних захворювань може мати не тільки соціальну, а й економічну вигоду, оскільки результати роботи з охорони праці призводять до збільшення фонду робочого часу та підвищення ефективності використання обладнання на підприємствах харчової промисловості, зменшення плинності кадрів, створення несприятливих умов та зменшення витрат на компенсації, а також тих, що пов’язані з виробничим травматизмом та захворюваннями робітників. Проте реалізація заходів, спрямованих на поліпшення умов та зниження виробничого травматизму та професійної захворюваності, вимагає витрат, це часто призводить до зростання собівартості продукції та зниження доходів, що негативно сприймається багатьма роботодавцями. Такі витрати вважаються збитковими.
49
Кузь, І. О., О. В. Шешукова, А. І. Максименко та О. А. Писаренко. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА В ДІТЕЙ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 118, № 1 (2022): 89–96. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.16.
Full textAbstract:
Захворювання пародонта в дітей із цукровим діабетом І типу реєструються у 85% випадків, а саме: хронічний катаральний гінгівіт (63%), хронічний пародонтит (22%). Важливо підкреслити, що запальні процеси в дітей, які страждають на цукровий діабет, зазвичай протікають із частими загостреннями. У разі погіршення перебігу основного захворювання збільшуються запальні процеси у тканинах пародонта. Компенсований перебіг цукрового діабету позитивно позначається на тривалості ремісії запального процесу в пародонті. Вибір лікарських препаратів у разі захворювань пародонта залежить від ступеня вираженості запального процесу, набряклості, кровоточивості, наявності дефектів епітелію, стадії процесу та деструктивних порушень. На стоматологічному ринку з’являється все більше продукції, призначеної для якісного й ефективного догляду за порожниною рота. Зубні пасти, які мають у складі витяжки з лікарських трав, отримали велике визнання як серед фахівців, так і серед пацієнтів. Лікар цінує такі якості, як відсутність ефекту звикання до препарату, м’якість дії, неможливість передозування, комплексність позитивних ефектів, а пацієнт – гігієнічну і лікувальну дію, а також натуральність компонентів. Мета дослідження. Проаналізувати літературні дані щодо принципів вибору засобів та методів для лікування запальних захворювань пародонта в дітей із цукровим діабетом І типу у віковий період із 6 до 12 років. Методи дослідження. Проведено огляд вітчизняних та іноземних джерел щодо комплексної терапії запальних захворювань пародонта в дітей із цукровим діабетом. Вивчено проспективні та ретроспективні когортні дослідження, дослідження «випадок – контроль» та рандомізовані контрольовані клінічні випробування. Наукова новизна. Авторами було відібрано та проаналізовано різноманітні схеми лікування та профілактики запальних захворювань пародонта в дітей із цукровим діабетом, узагальнено відомості щодо патогенетичних ланок, на які вони впливають. Висновки. Аналіз отриманих результатів дослідження свідчить, що незважаючи на велику кількість лікувально-профілактичних заходів із застосуванням сучасних лікарських препаратів, які володіють антибактеріальними, антисептичними, антиоксидантними властивостями, які пригнічують активність NF-kB, забезпечують протизапальний, імуностимулюючий ефекти тощо, запальні захворювання пародонта в дітей із цукровим діабетом І типу є серйозною медико-соціальною проблемою. Отже, лікування та профілактика захворювань пародонта в дітей з ендокринною патологією вимагають підвищеної уваги як дитячих лікарів-стоматологів, так і педіатрів та ендокринологів.
50
Editor, Editor. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТИЗИ УСТРИЦЬ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (2019): 49–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-05.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення особливостей та практичних аспектів експертизидвостулкових молюсків – устриць.Методика. Збір фактичного матеріалу щодо досліджуваної проблеми та йогоаналіз.Результати. Дослідження, висвітлені у наукових публікаціях українських науковців,значимі, але стосуються, в основному, механізмів освоєння біоресурсів моря, технічних таекологічних проблем морського промислу, організації устричного фермерства, чинників, якіберуть участь у формуванні тонких смакових властивостей цих двостулкових молюсків.Устриці є делікатесним, дієтичним продуктом високої комерційної вартості й належатьдо небагатьох видів харчових продуктів, які споживають живцем. Устриці підлягаютьобов’язковій ветеринарно-санітарній експертизі. Особливістю експертизи устрицьмікробіологічний та бактеріологічний види контролю для встановлення їх загальноїбезпечності. В ході досліджень, у першу чергу, визначають органолептичні показникимолюсків, які відображають їх свіжість. Далі виконують дослідження на присутністьпатогенної мікрофлори, визначають наявність токсинів, проводять бактеріологічнідослідження. Крім тіла молюска, досліджують також рідину, яка заповнює черепашку.Оскільки устриці є придонними організмами, їх первинна мікрофлора відповідаємікрофлорі морського осаду, мулу й води, отже одночасно з мікробіологічним контролеммолюсків проводиться контроль морської води з районів їх вирощування і видобування. Зпричини того, що устричний бізнес в Україні знаходиться на стадії початкового розвитку,державного стандарту, який регламентував би вимоги до якості устриць, не розроблено.Оскільки Україна є членом міжнародної організації Комісії Кодекс Аліментаріус, занормативний документ щодо показників якості та безпеки устриць слідвикористовувати стандарт цієї організації.Наукова новизна. В статті відображено результати аналізу якісних показників, яківідповідають за безпечність вживання в їжу сирих молюсків. Отримали подальшогорозвитку дослідження щодо надзвичайної важливості мікробіологічних критеріїв якостісирих молюсків при визначенні їх придатності до споживання та безпеки для споживачів.Практична значимість. Відображено аспекти проведення експертизи устриць;обґрунтовано необхідність дотримання гігієнічних правил у процесі природнього видобутку, культивування та зберігання двостулкових молюсків; обґрунтованонеобхідність гармонізації вітчизняного законодавства з міжнародним стосовно безпекиустриць як біологічно цінного продукту харчування.