To see the other types of publications on this topic, follow the link: Доступність інформації.
Journal articles on the topic 'Доступність інформації'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Доступність інформації.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Гоголь, Б. М. "Доступність публічної інформації як важлива гарантія права на інформацію". Вісник господарського судочинства, № 1 (2015): 149–54.
Find full text
2
Мельник, А. В. "Доступність географічної інформації в сучасних умовах". Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вип. № 24 (2009): 302–4.
Find full text
3
ДЕМЧЕНКО, Юрій Валентинович. "БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ВАГОННОГО ГОСПОДАРСТВА". ITSynergy, № 2 (29 грудня 2023): 134–47. http://dx.doi.org/10.53920/its-2023-2-9.
Full textAbstract:
Стаття присвячена опрацюванню питань рівню забезпечення інформаційної безпеки вагоноремонтних підприємств, захисту систем зберігання і обробки комп'ютерних даних, при яких зберігається повна конфіденційність, доступність і цілісність всієї наявної інформації. Головною умовою нормальної роботи, повинні бути максимальні знання про всі структурні складові та критерії інформаційної безпеки комп'ютерних даних. Так з кожним наступним роком зростає нагальна роль інформаційної безпеки виробничих процесів, оскільки наше суспільство вступило в нову епоху інформаційних війн, де цінність первинної інформації має неспірній пріоритет. Хоча навіть проста інформація – це не тільки товар, а й значний інструмент для маніпуляції, порушення технологічних процесів, створенню конфліктів, отримання грошової винагороди. Існує нагальна потреба захисту від інформації людини, що тут розглядати ми не будимо, а розглянемо проблему захисту інформації від людини. Отже, інформаційна безпека, це комплекс захищеності всієї інформації та зв’язаної з нею виробничої інфраструктури, від всіх, як випадкових так і навмисних дій, внаслідок чого проходить збій в самій наявній інформації, а також в інфраструктурі підтримки. Мета стороннього проникнення в комп'ютерні мережі підприємства ззовні має ціль нанесення шкоди або знищення якихось наявних даних, заволодіння конфіденційною інформацію з можливим її використанням в противоправних цілях.
4
Ісмайлов, Надір, Дашкін Мухамадлі та Вазуфа Худієва. "Методи та засоби пошуку інформації в цифровому середовищі". Grani 25, № 5 (2022): 31–34. http://dx.doi.org/10.15421/172257.
Full textAbstract:
Поєднуючи мільярди людей у всьому світі, Інтернет є головною опорою цифрового суспільства. Від винаходу писемності до наших днів ми живемо в час, коли інформація виробляється та використовується найбільше у формі, якої ніколи не було в історії. Безперечно, технологічні чинники важливіші для такого швидкого створення та поширення інформації. З цієї причини XIX століття називають «століттям інформації та технологій». Цифрові технології, які дозволяють ефективно виробляти та розповсюджувати інформацію, також забезпечують доступність інформації для кожної людини. У наш час той факт, що значна частина населення світу має доступ до Інтернету, а час, проведений у віртуальному просторі, з кожним роком зростає, чітко видно, що Інтернет відіграє ключову роль у наданні інформації. Як відомо, друкарський верстат був винайдений у XV столітті. Іншими словами, друк інформації на папері використовується як стандартна форма передачі знань та інформації вже понад 500 років. У наш час ми спостерігаємо зміну епохи, яка існувала століттями. Таким чином, інформація, зареєстрована з винаходом писемності, доставлялася користувачам різними способами протягом історії. Проте важливо звернути увагу на рівень наукових досліджень на тлі того, що носії інформації змінювалися і будуть змінюватися. Таким чином, носії інформації є також матеріальними носіями, що відображають соціальний зміст. Сьогодні ми живемо в епоху, коли мобільних телефонів більше, ніж людей. За термінологією Маклюена, телефони стали частиною людського тіла. Водночас на основі досліджень встановлено, що протягом дня люди проводять в мережі Інтернет близько 7 годин. У зв'язку з цим стрімкий розвиток інформаційних технологій формує всі сфери життя людини, а також процес інформаційного забезпечення.
5
Данько-Сліпцова, Анна. "Особливості Telegram як інтернет-платформи поширення соціально значущої інформації". Український інформаційний простір, № 2(12) (20 листопада 2023): 275–86. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.2(12).2023.291193.
Full textAbstract:
Війна змінила інформаційні звички українців. Ще до 24 лютого більшість із нас, попри значну цифровізацію, доступність інтернету та наявність смартфонів, надавали перевагу перегляду телевізійних каналів. І хоча телебачення постійно втрачало частину своїх глядачів, однак це було не так критично й воно все ж домінувало серед ЗМІ як таке, інформацію з якого найбільше споживають українці. Однак після 24.02.2022 дослідження, проведені Київським міжнародним інститутом соціології, засвідчили, що умови, в яких опинилися українці, стали причиною зміни звичок у споживанні інформації. Навіть попри те, що найбільші телеканали об’єдналися в телемарафон і намагалися висвітлювати новини найоперативніше, все ж інформації не вистачало, адже вона змінювалася не лише щогодини, а й щохвилини й була життєво необхідною для українців та й усього світу. І саме в цей час увага українців переключилася на Telegram-канали. Для цього було декілька причин.
 Наявність у населення гаджетів і доступність інтернету сприяла тому, що смартфон, який завжди був під рукою, замінив екран телевізора, який не завжди можна було ввімкнути і якого не було у сховищах під час обстрілів. Серед інших переваг телеграм-каналів – легкість отримання та поширення інформації, її незначний обсяг та доступність; велика кількість абонентів, яку можна приєднувати до телеграм-каналів, та відсутність цензури, яка існує, наприклад, у фейсбуці. До того, телеграм легше завантажується навіть при мінімальному інтернеті, і це важливо під час зникнення інтернет-мережі в умовах вимкнення світла. Свої телеграм-канали створили багато традиційних ЗМІ, протее водночас на цій платформі почали виникати й інші канали, які не є журналістським творінням, однак які активно перепощували інформацію з різних джерел. Саме такий перехід українців у цю соціальну мережу зафіксували й дослідники КМІС. Однак, поряд з перевагами, телеграм має і численні небезпеки. Зокрема, через легкість поширення контенту він є одним із провідних майданчиків для поширення недостовірної інформації. Через неможливість прослідкувати засновників каналів, їхню анонімність, а також через складність у юридичному впорядкуванні є труднощі щодо відстеження та припинення діяльності відверто антиукраїнських телеграм- каналів. Через недостатню медіаграмотність багато користувачів сприймали ці канал як медіа, вважаючи інформацію в них такою ж достовірною й перевіреною, як і в традиційних ЗМІ. Проте маємо одразу зауважити, що телеграм-канали не є медіа, а лише платформами для поширення різноманітної інформації. Відповідно, жодної відповідальності за її достовірність, дотримання журналістських стандартів чи бодай чогось іншого, що стосується журналістики, тут не відстежено.
6
Petrenko, O. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МЕГАПОЛІСУ". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 26–33. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.03.
Full textAbstract:
Узагальнено концептуальні основи вдосконалення державного регулювання пасажирського транспорту мегаполісу. Доведено, що основою регулювання процесів пасажирських перевезень, особливо на транспорті загального користування, фінансування якого здійснюється з бюджету міста, є інформація про планові та фактичні показники транспортної роботи перевізників, а правильність управлінських рішень залежить від достовірності первинної інформації. Відповідно для підвищення ефективності управління транспортним комплексом на рівні мегаполісу необхідно забезпечити достовірність первинної інформації про виконання транспортної роботи, а також доступність до первинних даних усіх структур, що забезпечують транспортний процес. Назріла необхідність створення ефективної міської інформаційної системи у сфері транспорту.
7
Мушій, М. С. "ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Ірпінський юридичний часопис, № 3(12) (11 грудня 2023): 335–42. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-3(12)-2023-335-342.
Full textAbstract:
Статтю присвячено питанням доктринального розуміння поняття та ознак публічної інформації. Наголошено, що публічна інформація є важливим елементом забезпечення відкритості та прозорості влади, а також засобом забезпечення можливості громадського контролю за діяльністю органів влади. Право на доступ до публічної інформації є однією з основних засад демократії та правової держави. Закон України «Про доступ до публічної інформації» встановлює, що кожен має право на доступ до публічної інформації, яка перебуває у володінні або під контролем органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які здійснюють завдання публічного характеру. Підкреслено, що наукові дослідження природи публічної інформації є важливим напрямом пізнання адміністративно-правовою наукою суспільних процесів та взаємодії між інститутами громадянського суспільства та окремими індивідами і публічно-владними структурами. Дослідження в цій сфері включають вивчення впливу інформації на суспільство. Наприклад, як публічна інформація впливає на різні соціальні групи та як вона використовується для формування переконань та психологічних стимулів поведінки людей. У сучасній юридичній науці можна виділити загальне (широке) та спеціальне визначення поняття публічної інформації. Одним із основних принципів публічної інформації є її відкритість та доступність для всіх, хто бажає її використовувати. Це допомагає забезпечити прозорість управління та демократію в суспільстві, а також забезпечує можливість використання цієї інформації для розвитку науки, бізнесу та інших галузей діяльності. З позицій публічного управління така інформація виступає як важливий ресурс та результат процесу адміністрування. Важливими ознаками публічної інформації є її достовірність, відкритість, поширена цифрова форма, пов’язаність з адміністративними процедурами, що була отримана або створена у процесі виконання своїх обов’язків суб’єктами владних повноважень.
8
Побережник, Василь, та Іван Опірський. "РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ МЕТОДУ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ БЛОКЧЕЙН ДЛЯ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ОБМІНУ ПОВІДОМЛЕННЯМИ". Ukrainian Information Security Research Journal 25, № 2 (2023): 62–70. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.25.17673.
Full textAbstract:
В сучасних реаліях, швидкий обмін інформацією становить важливий аспект діяльності людини. Відповідно, інформація, яка циркулює в системах обміну повідомленнями потребує захисту. Для реалізація цього існує низка способів, втім швидкий розвиток технологій може спонукати до пошуку альтернативних рішень. Одним з таких рішень може стати технологія блокчейн, яка ще не широко застосовується в даному контексті, втім набула популярності в сфері криптовалют та децентралізованих фінансових сервісів, зокрема через можливість забезпечення приватності користувачів. Основна ідея блокчейну полягає в тому, що це розподілена децентралізована мережа, яка дозволяє зберігати інформацію в незмінному виді та надавати доступ до неї всім користувачам мережі одночасно та запобігає існуванню користувачів із особливими правами, що дозволяє розглядати технологію блокчейн як основу для побудови якісної системи обміну повідомленнями забезпечуючи цілісність та доступність до інформації. В даній статті розглянуті особливості технології блокчейн та децентралізованих застосунків, проведено аналіз слабких та сильних сторін та можливостей, які вони можуть запропонувати такій системі, а також запропоновано концепцію методу використання технології блокчейн для побудови системи обміну повідомленнями. Окрім цього проаналізовано недоліки такої системи та запропоновано методи для їх подолання.
9
Легенчук, Сергій Федорович, Ірина Михайлівна Царук та Тетяна Петрівна Назаренко. "Принципи захисту даних у системі обліку: управлінські аспекти". Економіка, управління та адміністрування, № 2(96) (7 липня 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-61-69.
Full textAbstract:
Обґрунтовано необхідність проведення досліджень у напрямі підвищення рівня безпеки бухгалтерських даних в умовах удосконалення системи обліку на основі технологічних інновацій. Описано загальний процес перетворення даних на інформацію в інформаційних системах. Проаналізовано загальну модель функціонування бухгалтерських інформаційних систем. Обґрунтовано сутність поняття бухгалтерських даних у вузькому й широкому розумінні та поняття облікової інформації. Розглянуто поняття безпеки інформаційної системи обліку. Проаналізовано підходи вчених до виокремлення принципів захисту даних. Обґрунтовано сутність окремих принципів захисту бухгалтерських даних (цілісність, конфіденційність, доступність). Визначено систему правил, якої необхідно дотримуватись працівникам бухгалтерської служби для забезпечення цілісності бухгалтерських даних на підприємстві. Визначено причини порушення конфіденційності бухгалтерських даних. Визначено роль принципів безпеки даних у підвищенні якості облікової інформації.
10
Журавльова, Ірина. "Доступність і відкритість інформації у стратегії розвитку бібліотеки ВНЗ". Вища школа, № 7 (2008): 44–54.
Find full text
11
Сасіна, Ірина Олександрівна. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДОСТУПНОСТІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З КОГНІТИВНИМИ ПОРУШЕННЯМИ (ОГЛЯД МІЖНАРОДНИХ ДОКУМЕНТІВ ТА ДОСЛІДЖЕНЬ)". Inclusion and Diversity, № 3 (14 березня 2024): 67–71. http://dx.doi.org/10.32782/inclusion/2024.3.12.
Full textAbstract:
У статті розкрито аналіз змісту міжнародних документів щодо забезпечення доступності для людей з інвалідністю. Проаналізовано статті Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, в яких розкрито зміст поняття «доступність» та описано основні характеристики інформаційної доступністі. Мета статті полягає у тому, щоб детально проаналізувати міжнародні правові документи, стандарти та наукові дослідження щодо забезпечення інформаційної доступності для людей з когнітивними порушеннями. Визначено, що інформаційна доступність є пріоритетним напрямом багатьох міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО та Всесвітньої організації охорони здоров’я. Громадські організації в усьому світі (Plain Language Action and Information Network, Inclusion Europe, Netzwerk Leichte Sprache, AbilityNet та інші) розглядають необхідність забезпечення інформаційної доступності для людей з когнітивними порушеннями як необхідність захисту інтересів даної категорії осіб. Окреслено основні напрями наукових досліджень з доступності інформації для людей з когнітивними інтелектуальними: 1) висвітлення змісту практичних розробок фахівців; 2) залучення людей з порушеннями когнітивного розвитку до робочих груп з розробки та оцінки доступності інформаційних ресурсів; 3) цілеспрямовані спостереження за використанням доступних інформаційних ресурсів людьми з когнітивними порушеннями у повсякденному житті; 4) оцінка доступності формату адаптованої інформації для людей з когнітивними порушеннями. Проаналізовано алгоритм створення доступних інформаційних ресурсів у форматі легкого читання, що включає: розробку проєкту; створення макету; вимоги до використання спеціальної лексики документу; дотримання правил написання речень; оформлення дизайну макету; дотримання правил відбору зображень; перевірку тексту цільовою аудиторією.
12
Мушій, М. С. "СУБ’ЄКТИ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Ірпінський юридичний часопис, № 4(13) (10 березня 2024): 56–62. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-4(13)-2023-56-62.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанням суб’єктному складу суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації. Наголошено, що публічна інформація є важливим елементом забезпечення відкритості та прозорості влади, а також засобом забезпечення можливості громадського контролю за діяльністю органів влади. Право на доступ до публічної інформації є однією із основних засад демократії та правової держави. Підкреслено, що запитувачами можуть бути не лише резиденти України, законодавство не робить прив’язки до статусу громадянства або обов’язкової реєстрації певної юридичної особи в Україні, а тому доходимо до висновку про можливість віднесення до запитувачів доступу до публічної інформації та іноземних громадян і юридичних осіб нерезидентів. Запитувачами публічної інформації також можуть бути суб’єкти, які здійснюють професійну діяльність у сфері використання отриманої публічної інформації та мають визначений законом обов’язок її збереження, забезпечення конфіденційності отриманої інформації, що дозволяє запропонувати надавати їм більш розширений доступ до інформаційних ресурсів, зокрема і до інформації, яка відзначається певними обмеженнями. Розпорядниками інформації є суб’єкти владних повноважень, які як учасники суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації виступають як суб’єкти адміністративного права, наділені властивостями здійснення публічного управління та адміністрування. Водночас спірним є включення окремого суб’єкта суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації як структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників, які не наділені окремим правовим статусом (правосуб’єктністю) для самостійної участі у відносинах доступу до публічної інформації. Правове регулювання у сфері забезпечення права на доступ до публічної інформації передбачає закріплення позитивних обов’язків органів влади та їх посадових осіб щодо поширення і захисту публічної інформації; визначення способів поширення такої інформації та меж її доступності; встановлення відповідальності за порушення правил про доступність інформації.
13
ЦАРЕВИЧ, Оксана. "ДОТРИМАННЯ КРИТЕРІЇВ НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ ЯК ОДИН ІЗ ІНСТРУМЕНТІВ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ". Law. State. Technology, № 1 (3 серпня 2023): 50–55. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2023-1-7.
Full textAbstract:
Наукова стаття присвячена висвітленню оцінюванню якостей надання публічних послуг як елемент запобігання корупції. Якість надання публічних послуг як елемент запобігання корупції має базуватися на критеріях, які повинні бути затвердженні на рівні законодавчого органу у вигляді стандартів, у разі порушення яких повинна наставати юридична відповідальність працівників органів публічної адміністрації. Встановлено, що до критеріїв оцінювання якості надання публічних послуг як елемент запобігання корупції належать: результативність, простота (або доступність), терміновість (або своєчасність, строковість, оперативність), зручність, відкритість, мінімальна (справедлива) вартість та доступність її оплати, професійність, повага до особи, рівність тощо. Акцентовано увагу, що одним із ключовим критерієм оцінювання якостей надання публічних послуг як елемент запобігання корупції є відкритість. Зокрема, критерій відкритості передбачає відкритість та доступність інформації, необхідної споживачам публічних послуг як елемент запобігання корупції (наприклад, які документи потрібно подати для отримання послуги, скільки буде тривати розгляд звернення особи, розмір та порядок оплати, хто є відповідальним за надання послуги тощо), а також можливість отримання консультативної допомоги, яку працівники органів публічної адміністрації повинні надавати у формі заповнення заяв, формулярів, роз’яснення порядку та процедури (адміністративний регламент) отримання публічної послуги, допомоги в підборі та оформленні документів тощо. Для цього необхідна для отримання послуги інформація, зразки заповнення документів, опис процедури надання послуги тощо має розміщуватись на інформаційних щитах у приміщенні органу, в брошурах та інших довідкових матеріалах про надання публічної послуги. При цьому важливо, щоб інформація була повною, актуальною та зрозумілою, з мінімальним використанням спеціальної термінології, а також легкодоступною (через телефонний зв’язок або Інтернет). Окрім того, доступність та зручність надання послуг може оцінюватись і за якістю та оперативністю спілкування надавачів публічних послуг як елемент запобігання корупції з їх споживачами.
14
Mikluha, O. L., та N. M. Pozniakovska. "АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ: ЦИФРОВА ДОСТУПНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 96 (2021): 195. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202116.
Full textAbstract:
У статті здійснено дослідження доступності даних для аналізу стану виконання місцевого бюджету, що дозволяє застосувати запропоновану методику аналізу у розрізі завдань: оцінка структури місцевих бюджетів; аналіз виконання дохідної частини місцевих бюджетів; аналіз виконання видаткової частини місцевих бюджетів. Проведено моніторинг якості, доступності, прозорості і відкритості даних щодо стану виконання місцевих бюджетів, представлених на Державному веб-порталі бюджету для громадян Єдиному державному порталі відкритих даних, вебпорталах казначейства, органів місцевого самоврядування. Запропоновано удосконалення інформаційного середовища щодо застосування та візуалізації системи показників ефективності використання коштів бюджетів для прийняття відповідних управлінських рішень.
15
Shtrimaitis, O. V., O. M. Fylypiuk, T. M. Nesteruk, O. P. Myalyuk та O. V. Sadovnik. "ВАЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ОСВІТНЬОГО РЕСУРСУ ДЛЯ ЯКІСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ". Медична освіта, № 2 (15 серпня 2019): 47–50. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10343.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз структури електронного освітнього ресурсу як інноваційної технології освітнього процесу та ефективності його використання в КЗВО «Рівненська медична академія».
 У результаті дослідження встановлено високу ефективність та продуктивність освітнього процесу із застосуванням електронного освітнього ресурсу. Визначено переваги підготовки студентів до підсумкового тестового контролю з використанням електронного освітнього ресурсу, що доведені вищими показниками якісної успішності здобувачів освіти. Залежно від дисципліни показник якісної успішності студентів був вищий на 16–18 %.
 Структура електронного освітнього ресурсу КЗВО «Рівненська медична академія» представлена у зручній та гнучкій формі, що забезпечує оперативний доступ до інформації, високу оперативність оновлення матеріалів шляхом безперервного впровадження інновацій викладачами та безперешкодного завантаження оновлених матеріалів. Студенти відмічають високу доступність інтерфейсу та інформації навчально-методичних помічників. Електронний освітній ресурс, розміщений у локальній мережі вищого навчального закладу, дозволяє забезпечити здобувачів освіти необхідною інформацією, підвищує рівень та якість освітніх послуг.
16
Шепета, О. В., та О. К. Тугарова. "Основні вимоги до створення служби захисту інформації на підприємстві". Прикарпатський юридичний вісник, № 3(32) (16 жовтня 2020): 74–77. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).607.
Full textAbstract:
Перед сучасним приватним підприємством гостро стоїть питання забезпечення захисту інформації, яка циркулює на підприємстві. Це пов'язано з розвитком інформатизації підприємства, з постійним зростанням вартості інформації, з одного боку, і активністю інформаційно-аналітичних структур і різного роду порушників, з іншого. Аналіз наукових публікацій дає підстави стверджувати, що у зв'язку зі збільшенням інформаційних потоків на підприємстві обов'язково треба створювати службу захисту інформації. Натепер захист інформації дедалі більше стосується саме суб'єктів підприємницької діяльності, яким потрібно захищатися від витоку своєї інформації. За результатами негативного впливу на основні властивості інформації (конфіденційність, цілісність, доступність) вирізняють фактори дестабілізації техногенного, антропогенного, природного характеру. Тому діяльність служби захисту інформації підприємства повинна регулюватися нормативно-правовими актами, які створюються керівництвом підприємства, в основі яких доцільно використовувати рекомендації міжнародних стандартів серії ISO 2700 і дотримуватись національних правових норм інформаційної безпеки.
 Метою створення служби захисту інформації є організаційне забезпечення завдань керування комплексною системою захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, здійснення контролю за її функціонуванням. На службу захисту інформації покладається виконання робіт із визначення вимог із захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, проєктування, розроблення і модернізації комплексної системи захисту інформації, а також з експлуатації, обслуговування, підтримки працездатності комплексної системи захисту інформації, контролю за станом захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
 Комплексний захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах передбачає використання спеціальних правових, фізичних, організаційних, технічних і програмно-апаратних засобів захисту інформації. Контроль за вищевказаними заходами, відповідальність за їх виконання і реалізацію покладається на службу захисту інформації підприємства.
17
Дейнека, Олег, та Олег Гарасимчук. "ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЗБЕРІГАННЯ ВЕЛИКИХ ОБСЯГІВ ДАНИХ У СУЧАСНОМУ СВІТІ". Ukrainian Information Security Research Journal 25, № 4 (2023): 197–207. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.25.18225.
Full textAbstract:
У сучасному світі, зберігання великих обсягів даних стає надзвичайно актуальною проблемою. Споживачі та організації постійно генерують великі обсяги інформації, і ця тенденція зростає. Щоб забезпечити ефективне та безпечне зберігання цих даних, важливо розглянути виклики та стратегії, які використовуються в цій галузі. Світовою тенденцією в зберіганні даних є розширення можливостей доступу до інформації. Організації активно впроваджують різні типи доступу, такі як хмарні рішення, віртуалізацію та розподілені системи зберігання. Це дозволяє забезпечити більшу доступність та швидкість отримання даних, що є важливим у сучасному виробничому середовищі. Організації повинні дотримуватися вимог існуючих стандартів безпеки та нормативних актів для забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації. Це означає, що вони повинні встановити належні процедури, контролі та моніторинг, щоб захистити дані від несанкціонованого доступу та інших загроз. Обсяги інформації продовжать зростати, і разом з цим зростатиме і важливість забезпечення безпеки та прозорості її зберігання. Розробка нових стратегій та технологій для забезпечення цього стане докладним завданням для галузі зберігання даних у майбутньому.
18
Тріщук, О. В., та О. С. Гриценко. "Довіра українських користувачів до інтернет-медіа в умовах кризи, спричиненої пандемією COVID-19". Обрії друкарства, № 1(9) (30 грудня 2021): 74–86. http://dx.doi.org/10.20535/2522-1078.2021.1(9).240609.
Full textAbstract:
З’ясовано відображення теми довіри до медіа в численних наукових дослідженнях. Проаналізовано результати опитувань щодо довіри до інтернет-медіа під час карантину, спричиненого пандемією коронавірусу COVID-19. Визначено ступінь довіри до різних джерел інформації, розуміння серед респондентів питань маніпуляцій і фейків. Використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження довіри до інтернет-медіа в цей період. Виділено причини, завдяки яким респонденти перетворилися на активних користувачів соціальних мереж і стали більше довіряти онлайн-платформам: а) швидкість поширення інформації про кількість інфікованих у країні та світі, уведення обмежень тощо; б) доступність інформаційних сайтів, новин, аналітичних матеріалів повсякчас і в будь-якому місці; в) можливість аналізувати декілька джерел одночасно.
19
Дзяна, Галина Олексіївна, та Ростислав Борисович Дзяний. "РОЛЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРИНЦИПУ ПУБЛІЧНОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ УКРАЇНИ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 1 (30 травня 2025): 7–12. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2025.1.1.
Full textAbstract:
У статті розкрито один з фундаментальних принципів демократичного врядування – принцип публічності, основи для реалізації якого, через гарантії свободи слова, права на звернення та права на інформацію, закладені в Конституції України. Акцентовано увагу на основних аспектах принципу публічності, таких як: відкритість та доступність інформації про діяльність органів публічної влади, прозорість прийняття рішень, участь громадян у процесах прийняття рішень, підзвітність та відповідальність органів влади. Встановлено, що відкриті дані є потужним інструментом для забезпечення доступності інформації, сприяння прозорості та підзвітності влади перед суспільством. З’ясовано, що впродовж останніх років Україна досягла значних успіхів у сфері відкритих даних та займає високі позиції у міжнародних рейтингах. З 2020 року Україна піднялася у рейтингу відкритих даних із 17-го місця на 6-те у 2021 році та утримується у трійці лідерів упродовж 2022–2024 років. Незважаючи на повномасштабну війну, Україна залишається одним з лідерів в сфері відкритих даних серед країн Європи та займає 3-ю сходинку за останнім рейтингом The Open Data Maturity 2024. Виявлено основні проблеми і виклики в роботі з відкритими даними в умовах війни: ризик розкриття чутливої інформації, що може становити загрозу для національної безпеки, оборони, критичної інфраструктури та безпеки громадян, обмежений доступ до низки державних реєстрів та порталів відкритих даних, ускладнення збору даних, ризик пошкодження інфраструктури, баланс між безпекою та прозорістю. Зроблено висновок, що в умовах воєнного стану має працювати система моніторингу за використанням відкритих даних, необхідно регулярно переглядати класифікацію даних та критерії оцінки ризиків, проводити аудит безпеки відкритих даних, оперативно реагувати на загрози, підвищувати рівень обізнаності та кваліфікації користувачів відкритих даних з питань безпеки та відповідального використання інформації.
20
Usov, Yaroslav. "ПРОБЛЕМИ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 145–51. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-145-151.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У статті висвітлено проблеми захищеності інформаційного середовища, запропоновано аналіз низки звітів провідних організацій у сфері захисту інформації щодо загроз кібербезпеці за останній рік, сформульовано означення захищеного інформаційного середовища (ІС) та виділено його складові. Постановка проблеми. Забезпечення захисту інтересів особи, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, які стосуються питань кібербезпеки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток систем захисту інформації та забезпечення кібербезпеки загалом зробили провідні вітчизняні та закордонні науковці. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Значний обсяг накопичених у цій галузі знань, недостатньо дослідженою залишились проблеми захищеності інформаційного середовища. Постановка завдання. Стратегія кібербезпеки України має за мету створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства й держави. Виклад основного матеріалу. Кіберпростір є інформаційним середовищем, яке функціонує за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, тобто сукупності інформаційних та телекомунікаційних систем, які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Висновки відповідно до статті. Враховуючи існуючу останню аналітику щодо ризиків та загроз кібербезпеці, можна зробити висновок, що для забезпечення захисту інформації: за напрямками (технічний, інженерний, криптографічний та організаційний) та забезпечення захисту властивостей інформації (цілісність, конфіденційність, доступність), інструментальними оболонками ІС мають стати: апаратні, програмні, правові та апаратнопрограмні засоби захисту інформації
21
РАВЛЮК, Віталій, та Олексій ВАВРІЧЕН. "ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНИХ МЕРЕЖ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (2021): 314–29. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.576.
Full textAbstract:
У роботі визначено захищеність інформаційно-комунікаційної системи під якою ми вважатимемо її здатність забезпечувати цілісність, конфіденційність та доступність інформації, виявляти зловмисні втручання та не допускати їх впливу на інформацію. Наведено комерційні методики визначення рівня захищеності інформаційно-комунікаційної системи орієнтовані на реалізацію функцій, узгоджених з менеджментом та працівниками компанії, визначено позитивні аспекти такого підходу та недоліки.
 Проведено аналіз стандартів, що у свою чергу не дало вичерпної відповіді на питання побудови інформаційно-комунікаційної системи заданого рівня захищеності, оскільки положення стандартів дають можливість оцінити ризики кібербезпеки, а не захищеність. Ступінь ризику найчастіше оцінюється як низький, середній, високий чи критичний. За результатами огляду положень міжнародних стандартів інформаційної безпеки та нормативних документів України, що регламентують розробку та безпечне функціонування інформаційно-комунікаційних систем можемо констатувати факт, що питанню числового вимірювання рівня захищеності увага не приділяється.
 Враховуючи вектор загроз інформаційній безпеці та різноманіття засобів захисту корпоративної мережі здійснено огляд сучасних інструментів кібербезпеки, що існує на ринку, та встановлено, що користуються попитом багатофункціональні платформи, які поєднують кілька інструментів (антивірус, міжмережевий екран, сканер вразливостей тощо). Виявлено, що актуальним є питання вибору інструментарію захисту інформації в інформаційно-комунікаційній системі, враховуючи необхідні функції забезпечення безпеки та наявні ресурси підприємства.
22
Вітченко, А. Ю., та Т. О. Платонова. "ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ-КВЕСТ ТЕХНОЛОГІЇ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ З ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВСТВА У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Наукові записки, № 150 (26 квітня 2021): 57–65. http://dx.doi.org/10.31392/nz-npu-150.2021.05.
Full textAbstract:
Перед системою освіти постають виклики, пов’язані з тотальною доступність інформації, діджиталізацією освітнього процесу, впровадженням дистанційного навчання. Відбувається переосмислення цілей навчання, у сучасному світі пріоритетом виступає здатність працювати з великим потоком інформації, знаходити, аналізувати, групувати, інтерпретувати та робити власні висновки. Однією з технологій, яка основані на використанні новітніх технічних засобів та мережі Інтернет, вчить знаходити необхідну інформацію, систематизувати її та вирішувати поставленні задачі, є веб-квест технологія. У статті теоретично обґрунтовано та практично перевірено ефективність використання вебквест технології на семінарських заняттях з дисципліни Лінгвокраїнознавство у закладах вищої освіти. Подано визначення поняття “веб-квест” різними дослідниками. Розкрито сутність веб-квест технології, проаналізовано переваги використання веб-квестів на семінарських заняттях з Лінгвокраїнознавства, розглянуто структурні елементи веб-квестів. Виокремлено основні етапи впровадження веб-квестів, наведено приклад використання веб-квестів на семінарських заняттях з дисципліни Лінгвокраїнознавство у закладах вищої освіти. Доведено, що використання веб-квестів дає змогу актуалізувати лінгвокраїнознавчу лексику у процесі аналізу й обговорення поставлених завдань, відпрацьовувати практичні вміння будувати монологічні висловлювання, брати участь у діалогах, підвищувати інтерес до вивчення англійської мови, формувати навички як самостійної роботи так і роботи у команді, виховувати толерантне ставлення до культури іншого народу.
23
Бандура, Тетяна. "ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-2.
Full textAbstract:
У статті розглянуто інституційне забезпечення інвестиційної діяльності чотирьох прикордонних областей Карпатського регіону. Проаналізовано доступність та наявність інформації для інвесторів на сайтах державних обласних адміністрацій: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької. На основі світового досвіду залучення інвестицій у регіони запропоновано створення агенції залучення інвестицій Карпатського регіону з представництвами у кожній з областей з функцією «єдиного вікна» та супроводом інвестора та інтернет-платформи для відображення інвестиційних пропозицій регіону.
24
Бондаренко, Тетяна Володимирівна. "ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ GOOGLE В ПРОЦЕСІ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (2020): 96–107. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2718.
Full textAbstract:
З педагогічної точки зору візуалізацію інформації варто трактувати як інструмент фіксації і трансляції унаочненого навчального матеріалу. У статті розглянуто особливості роботи ресурсів Google, підкреслено їх відкритість, доступність та значний потенціал під час інтеграції навчальних дисциплін природничо-математичного та суспільно-гуманітарного циклу в процесі візуалізації навчальної інформації. Проаналізовано додатки Google Earth, Google Mars, Google Moon, Google Sky, Google Maps, Google My Business, Google Art Project та інструмент Google Street View. Вони при підвищеному попиті на сприйняття великої кількості інформації дозволяють спрощувати подання даних через електронні засоби та ефективно сприймаються всіма учасниками навчально-виховного процесу. У статті описані можливості створення власних карт Google, які сприяють уточненню та деталізації об’єкта, що вивчається, та наведено приклади їх використання. Враховуючи певну трансдисциплінарність таких засобів картографування, подано тематику карт для предметних напрямків з географії, біології, іноземної мови, української літератури, математики, інформатики, історії, мистецтва, хімії, фізики. Розглянуто функцію панорамного перегляду вулиць Google Street View та представлено приклад використання панорамного зображення з кругозором в 360 градусів. Запропоновано поповнити інформаційний банк даних візуальною інформацією, створюючи локацію свого навчального закладу разом з додатком «Google My Business». Описано інтерактивний освітній проєкт Google Art Project, за допомогою якого створюють власні галереї, порівнюють мистецькі твори, деталізовано вивчають оцифровані об’єкти культурної спадщини світової спільноти. Виділено дослідницький, проєктний, міжпредметний та інформаційно-комунікаційний підходи, завдяки яким забезпечується активне використання геоінформаційних ресурсів у ряді предметів природничо-математичного та суспільно-гуманітарного циклів.
25
Varhatiuk, Maria. "НАУКОВО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ БЕНЧМАРКІНГУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 67–73. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-67-73.
Full textAbstract:
У статті поглиблено науково-концептуальні положення використання бенчмаркінгу як методу управління підприємствами через виокремлення та обґрунтування сутності базових принципів його застосування. До їх числа було віднесено такі: інформаційна доступність, інформаційна відкритість, достовірність інформації, наявність зразка, системність, обґрунтованість результатів, спроможність та якість, об’єктивність і неупередженість. Увага була приділена деталізації передумов, за яких ці принципи повинні дотримуватися керівництвом підприємств. Також у статті визначено базові переваги даного методу підвищення ефективності роботи окремих суб’єктів господарювання.
26
Дьяков, С., та Т. Зубрей. "Управління станом даних всередині мікросервісу". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 37 (2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226795.
Full textAbstract:
Ця робота детально розглядає проблему стану даних в сучасних системах та її вплив на архітектуру. Популярність мікросервісів підняла проблему збору інформації. Аналіз її рішень є основною темою статті. Були розглянуті різні підходи до комунікації сервісів з акцентом на визначенні їх переваг та недоліків. Проаналізовано взаємозв’язок, доступність та послідовність, визначено оптимальні випадки використання та запропоновано способи зменшення недоліків. Мікросервісна архітектура передбачає наявність декількох джерел даних, тому доступ до необхідної інформації є важливим завданням. У цій статті буде розглянуто різні підходи до роботи зі станом даних, зокрема: мікросервіс без стану, принцип розподілу відповідальності на команди та запити, пряма комунікація на вимогу з кешуванням та без кешування та event sourcing.
 Бібл. 8, іл. 2, табл. 1
27
Лобачова, Ірина. "МАЙНДМЕППІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ІНШОМОВНОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 21 (7 липня 2024): 76–86. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.21.2024.307971.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблему використання майндмеппінгу як інструмента візуалізації і систематизації іншомовного матеріалу на уроках англійської мови. Визначено, що для того щоб навчити учнів якісно користуватися іншомовним навчальним матеріалом, педагогу в освітньому процесі необхідно поєднувати традиційні та інноваційні методи навчання. Ефективним на сьогодні вважається застосування майндмеппінгу як дієвого інструмента візуалізації, систематизації та запам’ятовування іншомовного матеріалу. З’ясовано, що використання майндмеппінгу на уроках англійської мови дає низку можливостей для моніторингу та коригування когнітивних змін в учнів під час освітнього процесу; підвищення рівня їхньої креативності; полегшення формування та розвитку іншомовної компетентності, яка має безпосередній зв’язок із загальною іншомовною культурою та комунікативністю; організації усного та писемного мовлення, побудованого на логіці, аргументованості думок і ясності; формування загальних компетентностей, що насамперед пов’язані з ефективним сприйняттям іншомовної інформації, її переробленням та обміном; організації освітнього процесу в більш цікавій та інтерактивній формі завдяки швидкому розумінню іншомовної інформації; стимулювання розвитку всіх видів пам’яті та спроможності учнів контролювати свою інтелектуальну діяльність. Визначено, що майндмеппінг має низку переваг завдяки своєму функціоналу: унаочнення і доступність представленого на інтелект-карті іншомовного навчального матеріалу; структурування та зменшення обсягу інформації, яку треба засвоїти; позначення взаємозв’язків між поняттями, що гарантує більш глибоке усвідомлення предмета; зручний інструмент для проведення та візуалізації мозкового штурму на уроці. Для педагогів майндмеппінг дає змогу подати інформацію більш наочно, зменшити час на підготовку до уроку та представити навчальний матеріал у простій формі завдяки значному скороченню обсягу інформації. Зроблено висновок, що застосування майндмеппінгу на уроках англійської мови сприяє ефективному усвідомленню і систематизації іншомовного навчального матеріалу, що є підґрунтям для подальшого його використання в мовленнєвій діяльності учнів; активізації інтелектуальної діяльності здобувачів освіти в іншомовному середовищі, де вони ведуть конструктивний діалог, визначають головне і другорядне, порівнюють, установлюють причиново-наслідкові зв’язки та роблять логічні висновки.
28
Омельчак, Ганна. "Цифрова доступність при формуванні безбар’єрного середовища в туризмі". International Science Journal of Management, Economics & Finance 3, № 2 (2024): 46–55. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjmef.20240302.05.
Full textAbstract:
В статті розглядаються питання впрвадження цифрової доступності на базі IT-технологій, з використанням елементів штучного інтелекту, для створення концепції безбар’єрного середовища в туризмі для людей з інвалідністю як концепції розвитку інклюзивного суспільства. Визначено що одними з ключових чинників впливу на туризм за останні роки були глобалізація, цифровізація, стійкість. Легкість мобільності, підвищення обізнаності про нові напрямки та Інтернет як джерело інформації та торгівлі туристичним продуктом й послугою спричинили експоненціальне зростання цього ринку. Проте разом із цим зростанням відбуваються й зміни в потребах суспільства. Збільшення використання мобільних пристроїв у подорожах, впровадження нових технологій, постійно зростає рівень цифрової доступності для розбудови безбар’єрного суспільства і менш помітна різниця між діловими поїздками, поїздками на відпочинок, лікувальними, оздоровчими, реабілітаційними та іншими видами подорожей - все це приклади зміни інтересів споживачів у світі. Стале зростання кількості людей з інвалідністю впливає на акцентування уваги на розбудові безбар’єрного туристичного середовища, як одного з пріоритетних напрямів розвитку гуманістичного суспільства. Цифрова доступність як елемент безбар’єрного середовища є важливим (ключовим) елементом інклюзії інвалідів, яке дозволить людям з інвалідністю жити незалежно та повноцінно та брати участь у всіх аспектах життя суспільства. Доступне безбар’єрне середовище є важливим кроком до реалізації прав людей з інвалідністю на участь у всіх сферах життя громади. Оскільки цифрова доступність все більше проникає в усі аспекти життя та формує суспільство, стає вкрай важливим забезпечити, щоб ці трансформаційні зміни відбувалися стабільно та охоплювали різні галузі. Зрештою, вибір, який ми робимо у сфері цифрової доступності, може стати каталізатором позитивних змін при формуванні безбар’єрного середовища в туризмі.
29
Zhukovska, Alisa. "Медіатизація політичного простору Республіки Болгарія". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (29 травня 2017): 53–65. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-01-53-65.
Full textAbstract:
Медіатизація політичного простору Республіки Болгарія. Статтю присвячено дослідженню актуального явища сучасного життя – медіатизації суспільно-політичного процесу. В статті розглянуто основні характеристики нових соціальних медіа: інформаційний обмін елементами інформаційно-комунікативної системи, інтерактивність спілкування, доступність і швидкість доставки інформації користувачу. Автором проаналізовано особливості медіатизації політики у Республіці Болгарія, основні проблеми і перспективи інформатизації публічної політики, розкриті головні тенденції розвитку соціальних медіа та громадянської журналістики, визначено роль і місце Інтернет-мереж у системі взаємодії влади і громадянського суспільства.
30
Назарук, В. Д., та К. С. Шайнюк. "Модель загроз для інформації системи дистанційного навчання Moodle". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 58 (26 березня 2025): 116–22. https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2025-58-13.
Full textAbstract:
В роботі розглянуто загрози інформаційної безпеки системи дистанційного навчання Moodle, як найбільш поширеної системи в закладах вищої освіти України. Описано основні категорії загроз, які можуть виникнути в ході впровадження та експлуатації зазначеної системи в навчальному процесі, деталізовано окремі аспекти і підготовлено детальний аналіз загроз за рахунок несанкціонованого фізичного доступ до технічних засобів оброблення та зберігання інформації, порушення встановлених правил управління і розмежування ролевим доступом, помилок та відмов (збоїв) у функціонуванні програмного забезпечення, впровадження комп'ютерних вірусів та закладних програм, неправильних навмисних або ненавмисних дій персоналу, а також надзвичайних ситуацій. Визначено та зведено в таблицю вплив зазначених загроз на основні безпекові характеристики інформації (конфіденційність, цілісність, доступність та спостережність). Задля запобігання інцидентів інформаційної безпеки в системі по кожному виду загроз розроблено та надано рекомендації щодо протидії існуючим загрозам. Розроблена модель загроз для інформації в системи дистанційного навчання Moodle може бути використана при підготовці технічного завдання для побудови комплексної системи захисту інформації (далі - КСЗІ) системи дистанційного навчання, або проведення аудиту інформаційної безпеки відповідно до положень міжнародних стандартів. В свою чергу, впровадження КСЗІ чи проведення аудиту відкриває можливість безпечно і надійно використовувати зазначену інформаційну систему в навчальному процесі закладів вищої освіти із дотриманням вимог чинного законодавства України.
31
Каткова, Т. І. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИПТОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 73 (12 серпня 2022): 54–58. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2022.73.7.
Full textAbstract:
Розвиток нових інформаційних технологій і впровадження комп‘ютерних систем в усі сфери людської діяльності стали причиною різкого зростання інтересу широкого кола користувачів до проблеми інформаційного захисту. Захист інформації – це сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфіденційність і доступність інформації за умови впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам інформації. Провідна роль у забезпеченні інформаційної безпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах відводиться криптографії, одними із головних задач є: забезпечення конфіденційності, цілісність та автентичність даних, що передаються. Криптографія – наука про математичні методи забезпечення конфіденційності (неможливості прочитання інформації сторонніми) і автентичності (цілісності і справжності автора) інформації. На сьогодні криптографія, як галузь знань, та криптографічний захист інформації, як окрема галузь діяльності, стосується: питань шифрувальної справи, новітніх технологій електронної торгівлі, систем автоматизованого управління, звітування та контролю тощо. Формування високопродуктивних методів шифрування(розшифрування) з високою криптографічною стійкістю є важливою складовою у вирішенні питання інформаційної безпеки. Методи криптографічного захисту інформації – це системи шифрування інформації, алгоритми захисту від нав‘язування фальшивої інформації (МАС-коди та алгоритми електронного цифрового підпису) та криптографічні протоколи розподілу ключів, автентифікації та підтвердження факту прийому (передачі) інформації. Криптографічна стійкість методів криптографічного захисту інформації – це властивість криптографічних алгоритмів і криптографічних протоколів, що характеризує їх здатність протистояти методам дешифрування (процес несанкціонованого відновлення оригіналу тексту повідомлення). Для сучасної криптографії характерне використання відкритих алгоритмів шифрування, що припускають використання обчислювальних засобів. На сьогодні відомо більше десятка перевірених методів шифрування, які при використанні ключа достатньої довжини і коректної реалізації алгоритму, роблять шифрований текст недоступним для криптоаналізу (наука "зламування" криптографічних перетворень). 
 В процесі роботи нами розглянуто криптографічні методи та засоби захисту інформації, які є одним з елементів комплексної системи захисту інформації. Висвітлено види шифрування, а також сутність електронних підписів. Наведено правові підстави застосування криптографічних методів захисту інформації.
32
АНДРУСЯК, Василь, Ліда ГОБИР та Тетяна ВАВРИК. "ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УНІВЕРСИТЕТУ ЗА ДОПОМОГОЮ ЧАТ-БОТА". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (12) (1 липня 2024): 6–12. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2024.1.1.
Full textAbstract:
З появою технологій навчальні заклади постійно шукають інноваційні способи покращити навчальний досвід для студентів. Чат-боти стали цінним інструментом для оптимізації навчального процесу в університетах, надаючи персоналізовану допомогу, швидкі відповіді на запити та безперебійне спілкування між студентами та викладачами. Оптимізація навчального процесу університету за допомогою чат-бота може значно полегшити спілкування між студентами та викладачами, а також сприяти швидкому доступу до необхідної інформації. Чат-бот може допомогти студентам отримувати відповіді на питання щодо навчального процесу, матеріали для підготовки до заліків та іспитів, а також надавати загальні поради щодо навчання. Крім цього, за допомогою аналітики можна виявити слабкі місця в навчальному процесі та вдосконалити його. Ця аналітика можлива завдяки використанням зовнішніх інтеграцій з такими інструментами, як: Power BI, Tableau або Qlik Sense. Додавання чат-бота до системи навчання університету може покращити доступність інформації для студентів, сприяти їх активній участі в навчальному процесі та допомогти вирішувати можливі проблеми швидко та ефективно. Наприклад, чат-бот може відповісти на питання стосовно виконання завдань, допомогти при виникненні труднощів з навчальним матеріалом або навіть вести онлайн-консультації з викладачами. Висновки. Чат-бот може стати цифровим помічником студента, який завжди готовий надати необхідну інформацію та підтримку. Це сприятиме покращенню якості навчання, збільшенню мотивації студентів та підвищенню рівня знань.
33
ПАХНІН, М. Л., та О. М. МУЗИЧУК. "ДО ПИТАННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ЗЛОЧИННІСТЬ". Вісник Кримінологічної асоціації України 32, № 2 (2024): 668–77. https://doi.org/10.32631/vca.2024.2.48.
Full textAbstract:
У статті наголошено на тому, що соціальні мережі виступають зовнішнім (технологічним, цифровим) вираженням глибоких трансформаційних процесів на рівні свідомості як окремої людини, так і колективної свідомості, змінюючи не лише технічні процеси передавання інформації, їх швидкість, зручність і доступність, але й більш глибокі, багатогранні процеси мислення людей, усвідомлення власної ідентичності в багатополярному світі множинної істини, де в світоглядні порожнечі так легко вплітаються прояви злочинності. Зазначено, що соціальні мережі у сучасному їх розумінні все більше втрачають комунікативне значення, виступаючи більше засобом організації дозвілля, миттєвого отримання неструктурованої, адаптованої під потреби та інтереси окремої людини інформації. Багато в чому це пов’язано з переосмисленням самої комунікації, яка все більше набуває візуального характеру. Стверджується, що з огляду на доступність, відкритість для будь-якого контенту, вікових і соціальних груп соціальні мережі стають майданчиком для проявів злочинності. У межах соціальних мереж також можуть утворюватися середовища девіантної поведінки, які об’єднують людей навколо певної девіантної поведінки, поведінки, яка зазвичай вважається невідповідною з точки зору суспільних норм або моральних стандартів. Особливої небезпеки девіантні соціальні мережі набувають у середовищі дітей та підлітків. Акцентовано увагу на тому, що соціальні мережі можуть також використовуватися в ході здійснення інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на маніпулювання масової свідомістю. Методики «глибоких фейків» активно використовуються державою-агресором задля створення відео та зображень у соціальних мережах, які так чи інакше дискредитують українську владу, а також сили безпеки та оборони. Подібні технології також використовуються задля виправдання вчинення воєнних злочинів на території України.
34
Куценко, Т. М., С. Ю. Альошин та О. В. Заіка. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОБЛІК В УПРАВЛІННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Підприємництво і торгівля, № 39 (28 грудня 2023): 96–102. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1256-2023-39-11.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано вплив цифровізації на інформаційне забезпечення та облік у сфері зовнішньоекономічної діяльності в контексті необхідності постійного вдосконалення і розробки нових методів та механізмів управління для підвищення конкурентоспроможності підприємства на міжнародних ринках. Наголошено, що наявність систематизованої інформації є передумовою успішного управління зовнішньоекономічною діяльністю в умовах конкуренції та глобального економічного середовища. Обґрунтовано роль інформаційних технологій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка полягає в формуванні ефективної стратегії збору, аналізу та використання інформації для успішного управління підприємством в зовнішньоекономічній сфері на основі моніторингу ринків, аналізу конкурентів та прогнозування ризиків та можливостей. Підкреслено важливість досліджень та удосконалення інформаційного забезпечення обліку та управління зовнішньоекономічною діяльністю в контексті посилення конкуренції на міжнародному ринку, складності зовнішньоекономічної діяльності та необхідності підвищення ефективності діяльності підприємства. Досліджено існуючі підходи до інтерпретації поняття «інформаційне забезпечення обліку та управління зовнішньоекономічною діяльністю», які підкреслюють значення інформаційного забезпечення для підтримки ефективних управлінських рішень та конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Обґрунтовано принципи побудови системи інформаційного забезпечення обліку та управління зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема: відкритість і доступність інформації, цільове спрямування, регулярне оновлення, конфіденційність та захист інформації, інтеграція інформації, автоматизація процесів, аналіз та прогнозування. Встановлено, що побудова ефективної системи інформаційного забезпечення обліку та управління є ключовим елементом управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства в умовах сучасних викликів та актуальних завдань управління.
35
Nikolaiets, Yurii. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (2014–2023)". Сіверянський літопис, № 2 (28 червня 2023): 140–52. http://dx.doi.org/10.58407/litopis.230216.
Full textAbstract:
У статті охарактеризований розвиток основних сегментів інформаційно-комунікаційного простору України в умовах російсько-української війни. Визначені чинники, які вплинули на динаміку споживання медіа громадянами України, а також умови, що визначають рівень довіри громадян до різних джерел інформації та специфіку їх верифікації. Мета полягає у визначенні впливу російськоукраїнської війни на характер змін інформаційно-комунікаційного середовища України та окресленні засобів протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям, спрямованим проти суверенітету та територіальної цілісності України. У дослідженні використані загальнонаукові методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, узагальнення, а також спеціальні методи дискурс-аналізу, контент-аналізу. Новизна дослідження полягає в тому, що воно є однією з перших в Україні спроб комплексного аналізу динаміки інформаційно-комунікаційного простору України в умовах російсько-української війни. Висновки. В умовах війни українські громадяни змогли створити комфортне для патріотів країни інформаційне поле, орієнтоване на поширення впевненості у можливості перемогти агресора. Це дозволило тривалий час успішно протистояти впливу ворожих інформаційно-психологічних операцій. Цьому певний час сприяла сформована звичка перевіряти інформацію, а також доступність альтернативних джерел контенту в соцмережах, відеохостінгах та месенджерах. З часом соцмережі все частіше почали використовувати для поширення антиукраїнських наративів, що змусило Україну вдатися до нових форм контролю за розповсюдженням інформації. Водночас зусилля держави з протидії поширенню інформації, спрямованої на порушення територіальної цілісності та суверенітету України, є недостатніми. Для виправлення ситуації потрібні скоординовані зусилля органів управління, правоохоронних органів та українського громадянського суспільства, спрямовані на формування середовища, для якого антиукраїнські випади будуть неприйнятними, а критика влади буде виключно конструктивною, спрямованою не на дестабілізацію ситуації в державі, а на покращення роботи владних структур.
36
Shnukalo, Andrii, Serhii Liubarskyi, Artur Hanhal, Valentyn Shkorupskyi та Mariia Yarmolchyk. "Цифрові технології в системі науково-інформаційної діяльності". Міжнародний науковий журнал «Military Science» 2, № 3 (2024): 161–69. https://doi.org/10.62524/msj.2024.2.3.13.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю пошуку варіантів удосконалення функціонування системи науково-інформаційної діяльності та її елементів, використовуючи новітні цифрові технологічні рішення. У зв’язку з цим дана стаття спрямована на розкриття проблемних питань використання цифрових технологій в системі науково-інформаційної діяльності, можливих варіантів їх вирішення. В особливості, такими питаннями є: доступність інформації, якість і достовірність інформації, великі обсяги інформації, відсутність стандартів та єдиної системи класифікації інформації. Провідними підходами для дослідження цієї проблеми є використання методів інформаційно-логічного аналізу та системного підходу, що дозволяють комплексно розглянути наявні рішення в області цифровізації. Розглянуто новітні потреби для ефективного виконання науково-інформаційної діяльності. Ураховуючи них та складну воєнно-політичну обстановку в Україні через збройну агресію російської федерації, запропоновано розглядати систему науково-інформаційної діяльності в синтезі цивільного сектору та Міністерства оборони України. Показано основні цифрові технології, що можна впроваджувати у науково-інформаційну діяльність, а саме: великі дані (Big Data), штучний інтелект і машинне навчання, хмарні технології, цифрові репозитарії та бази даних, інструменти візуалізації. Запропоновано використання Національної електронної науково-інформаційної системи NAUKA як інтегруючої ланки між розрізненими цифровими технологіями. Матеріали статті становлять теоретичну та практичну цінність для проведення подальших наукових досліджень стосовно порушеної проблеми, а також для впровадження цифрових технологій у діяльність суб’єктів системи науково-інформаційної діяльності, удосконалення системи в цілому, налагоджуючи інтеграцію з відповідними системами провідних країн Європи та світу.
37
Авраменко, У. В., Є. В. Матвієнко та М. М. Савчин. "РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ СПОЖИВАННЯ ШОК-КОНТЕНТУ ПІДЛІТКАМИ УКРАЇНИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА: ВПЛИВ НА ЇХ СОЦІАЛІЗАЦІЮ". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 4 (19 грудня 2023): 102–10. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2023-4-15.
Full textAbstract:
Споживання шокуючого контенту серед підлітків в Україні та його вплив на їх соціалізацію залишається актуальною темою у сучасному світі. Із виникненням нових медіа та соціальних платформ зростає доступність різноманітного контенту, включаючи той, який може впливати на психологічний стан підлітків. Ця стаття покликана розглянути проблему споживання шок-контенту серед підлітків у контексті зростання такого контенту з початком повномасштабного вторгнення в Україну. Зростання кількості відео, зображень та інших матеріалів, що має негативний вплив на емоційний стан та світогляд молоді, спонукало авторів спробувати зрозуміти масштаб проблеми та вивчити її вплив на соціалізацію підлітків. Це дослідження містить статистичну інформацію, важливу для формування програм із забезпечення здорового психічного розвитку підлітків, а саме досліджено особливості споживання шокуючого контенту серед підлітків. Дослідження проводилося онлайн із респондентами у віці від 13 до 17 років, які проживають у Запорізькому регіоні (на момент написання статті територія можливих бойових дій). Для збору статистичної інформації використовувалися анкетування та тестування на визначення рівня соціалізації за чотирма компонентами: моральністю, соціальною адаптивністю, соціальною активністю та соціальною автономністю. Визначено рівні схильності до споживання шок-контенту та критерії визначення цих рівнів. Подано кореляційний аналіз взаємозв’язку споживання шок-контенту підлітками та рівнів їхніх компонентів соціалізації. Ці результати ми вважаємо найбільш цінними в емпіричній частині дослідження. Також емпірична частина дослідження дає відповідь на питання, де саме підлітки знаходять шокуючий контент, який контент вони споживають, їхній емоційний стан після зустрічі з шок-контентом. Також зібрано статистичну інформацію щодо популярності ЗМІ та типів новин, які цікавлять підлітків. Згідно з отриманими даними, найбільшою популярністю серед опитаних підлітків користується месенджер Telegram. Він є вагомим джерелом інформації та спілкування для більшості молодих українців, але водночас саме ця платформа має найнижчий рівень захищеності від небажаного контенту.
38
ФОНАР, Л. С. "ВЕБДОСТУПНІСТЬ ОСВІТНІХ САЙТІВ: АНАЛІЗ НЕДОЛІКІВ ТА ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ". Applied Questions of Mathematical Modeling 7, № 2 (2024): 242–50. https://doi.org/10.32782/mathematical-modelling/2024-7-2-21.
Full textAbstract:
Важливість вебдоступності для освітніх сайтів та сайтів навчальних закладів є особливо критичною, оскільки ці ресурси є ключовими джерелами інформації для студентів, викладачів і потенційних абітурієнтів. Недоступність цих сайтів може перешкоджати отриманню рівного доступу до навчальних матеріалів, подачі заявок на вступ та участі у навчальному процесі. Це особливо актуально в умовах зростаючої цифровізації освіти, коли все більше навчальних матеріалів і послуг надається онлайн. Забезпечення вебдоступності є необхідною умовою для того, щоб усі користувачі мали рівні можливості для отримання освіти та доступу до інформації. Аналіз вебдоступності сайтів закладів вищої освіти Одеської області за допомогою Axe DevTools виявив численні проблеми, які можуть впливати на доступність ресурсів для користувачів. Найпоширеніші проблеми включають відсутність видимих текстових міток для кнопок, недотримання мінімальних вимог до контрасту кольорів, а також відсутність альтернативного тексту для зображень. Найпроблемнішим аспектом виявилося питання семантичної структури сторінок, що впливає на зручність навігації користувачів, особливо тих, які використовують екранні читачі. Проблеми, пов’язані з невиконанням вимог до того, що весь контент сторінки повинен бути охоплений орієнтирами, виявилися одними з найскладніших, оскільки їх виправлення потребує детального перегляду структури вебсторінок. Орієнтири допомагають користувачам, які використовують допоміжні технології, краще орієнтуватися на сайті. Відсутність таких орієнтирів може призвести до значних труднощів під час використання ресурсу. Основними причинами виникнення таких помилок є необізнаність розробників щодо стандартів вебдоступності та важливості семантичної розмітки HTML. Навіть незначні недоліки, як-от відсутність правильних тегів, можуть суттєво впливати на доступність контенту для певних груп користувачів. Це підкреслює необхідність підвищення обізнаності розробників у питаннях доступності, а також впровадження чітких вимог до вебдоступності під час розроблення та підтримки сайтів, особливо державних та освітніх установ.
39
МІНЬКО, Олег. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПУБЛІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СЕРВІСІВ В УКРАЇНІ". Law. State. Technology, № 2 (9 липня 2024): 30–34. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2024-2-6.
Full textAbstract:
Метою наукової статті є визначення особливостей нормативно-правового регулювання забезпечення безпеки публічних інформаційних сервісів в Україні. Визначено, що побудова системи електронного урядування вимагає забезпечення прозорості та відкритості діяльності сучасної держави, яка відображається у доступності інформаційних ресурсів та підзвітності перед громадськістю. Наголошено, що прозорість та доступність інформації є ключовими аспектами для забезпечення реалізації та захисту прав громадян. Встановлено, що забезпечення безпеки публічних інформаційних сервісів стає важливим компонентом механізму національної безпеки. Акцентовано, що належний рівень адміністративно-правового забезпечення публічних інформаційних сервісів функціонально має гарантувати ефективність практичної реалізації прав кожної людини, зокрема, щодо отримання державних чи адміністративних послуг, доступу до публічних відомостей та інших адміністративних актів. Підкреслено, що вирішення проблеми встановлення специфіки адміністративно-правового забезпечення вимог національної безпеки публічних інформаційних сервісів та підвищення ефективності цього механізму є стратегічним завданням розвитку сучасної держави. Обґрунтовано, що створення ефективних заходів з захисту інформації у контексті національної безпеки відображає ключовий аспект управління державою в епоху інформаційних технологій. Підкреслено, що забезпечення цілісності, конфіденційності та доступності державної інформації стає стратегічно важливим завданням для збереження національної безпеки. Зроблено висновок, що врахування принципів безпеки в інформаційному середовищі є важливим для забезпечення функціонування сучасної держави та виконання нею своїх завдань.
40
Пасічник, Ігор Демидович, Валерій Євгенович Борисенко та Марія Миколаївна Августюк. "РІВНЕВА СТРУКТУРА МЕТАКОГНІТИВНОГО МОНІТОРИНГУ: ОСНОВНІ АСПЕКТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ". Психологічні студії, № 4 (11 березня 2025): 83–88. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.4.11.
Full textAbstract:
Стаття присвячена окресленню основних аспектів системно-рівневої організації метакогнітивного моніторингу як регулятивної основи метапізнання. Теоретичні та порівняльні методи аналізу, однак, дозволяють стверджувати про відсутність чіткого розрізнення об’єктної сторони метакогнітивного моніторингу, що ускладнює вибудовування його структурно-рівневої основи. Процес ефективного метакогнітивного моніторингу набуває вигляду виокремлення спеціальних навчальних/пізнавальних цілей, (само)спостереження за рівнем такої ефективності, здійснення моніторингу досягнення цілей, проспективного моніторингу відповідей, а також моніторингу ефективності засвоєння інформації. Двофазний складник суджень метакогнітивного моніторингу передбачає врахування фаз підготовки (моніторинг процедури та розуміння) та оцінювання (моніторинг ефективності засвоєння інформації). Психологічні механізми метакогнітивних суджень ураховують природу пізнавальних актів, доступність відповіді, знайомість інформації/завдання. Проміжною ланкою поміж цих двох фаз є саморефлексія, що включає особливості здійснення самосуджень. Метакогнітивні стратегії набувають вигляду орієнтаційних компонентів, планування, оцінювання та розробки необхідних процедур контролю. На рівні узагальнення метакогнітивна аспектність точності суджень метакогнітивного моніторингу передбачає застосування структурно-рівневих процесів ідентифікації ситуації, розуміння ситуаційних/проблемних аспектів, усвідомлення причин і наслідків навчальної/пізнавальної діяльності, керування діяльністю. Перспективними напрямами подальших розвідок є зосередження на детальнішому аналізі основних підходів до вивчення системно-рівневої організації метакогнітивного моніторингу як регулятивної основи метапізнання. Зокрема, вбачаємо необхідність у здійсненні теоретико-емпіричного дослідження психологічної витривалості в дискурсі метакогнітивного моніторингу.
41
Kozachenko, Nadiia. "Коли не працює критичне мислення і для чого нам здоровий глузд". Актуальні проблеми духовності, № 21 (1 жовтня 2020): 204–28. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i21.4371.
Full textAbstract:
Ідея критичного мислення набрала популярності, оскільки людина потребує методів якісної і швидкої обробки інформації. Але критичне мислення спрацьовує не завжди. Каркас методів, не наповнений достатнім знаннєвим змістом, не є самодостатнім і не вирішує проблему орієнтації в умовах надлишку інформації, факти залежать від інтерпретації, а не все в людському світі піддається систематизації. Раціональність, впорядкованість і систематичність в людській діяльності представлені на досить високих масштабах і виступають скоріш орієнтирами, але не опорою у повсякденності. Буденне сприйняття інформації передбачає швидке реагування і тим самим відрізняється від якісного розмірковування, якого потребує критичне мислення. Відтак, найчастіше стереотип виявляється набагато кращим помічником, аніж критична настанова, яка часто реалізується ретроспективно. Таким чином, критичне мислення має певні перешкоди. Ці перешкоди можуть бути подолані за допомогою використання здорового глузду. Порівняно з критичним мисленням здоровий глузд постає не настільки раціональним і методичним, але не менш важливим чинником оцінки інформації і прийняття рішень та суттєвим чинником суспільності. Здоровий глузд постає як певне відчуття власної адекватності і доречності у суспільних практиках, дозволяє здійснювати суб’єктивні судження, що є загальними для всіх, відображає почуття суспільного блага і спільного інтересу. Здоровий глузд виконує важливу функцію усвідомлення загальної норми, регулює допустимі відхилення від неї, а в індивідуальному плані постає передумовою людської здатності до усвідомлення нормальності. У гносеологічному аспекті здоровий глузд продукує відправні і кінцеві точки міркування, забезпечує можливість досягнення інтерсуб’єктивного знання, а також відіграє роль своєрідного методу пізнання, в основі якого лежить простота, природність і доступність.
42
Судук, Олена, та Анастасія Щербакова. "ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПІВ AGILE-МЕНЕДЖМЕНТУ ПРИ ЕКСПЕРТИЗІ ПРОЄКТІВ ТА УПРАВЛІННІ ЕФЕКТИВНИМИ КОМАНДАМИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 102 (2023): 297–304. https://doi.org/10.31713/ve2202325.
Full textAbstract:
В статті розкрито сутність Agile-менеджменту. Описано ефективний проєктний підхід, що базується на новій методиці Agile. Виявлено відмінності та основні принципи Менеджменту 3.0, що роблять його ефективним при керуванні проєктними командами. Розглянуто основні ідеї та принципи, що виділяють його як ціннісно-орієнтований менеджмент, з численними перевагами для досягнення успішних результатів при експертизі проєктів та командній роботі. Показано, що успіх Agile-менеджменту залежить від реалізації певних механізмів, серед яких можна виокремити: розвиток лідерства, ефективні комунікації, організаційну поведінку, самоорганізацію невеликих команд, контроль результатів з боку працівників, диверсифікацію команд, доступність менеджерів до бізнес-інформації, та єдність принципів, цілей і цінностей.
43
Хуторна, Мирослава, Юлія Жежерун та Катерина Котлярова. "ІНДИКАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ДОСТУПНОСТІ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ЯК АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253515.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є вдосконалення індикативного підходу оцінювання доступності фінансовихпослуг. Досліджено наявні підходи до оцінювання фінансової інклюзії та виокремлено її компоненти(оцінювання доступності, оцінювання залученості та оцінювання обізнаності). Систематизовано етапипобудови комплексного індикатора доступності фінансових послуг, що запропоновано структуруватив розрізі п’ятьох етапів, а саме: визначення факторів впливу на доступність фінансових послуг у країні;групування показників за функціональним призначенням; вибір методів збору інформації та оцінки по-казників; установлення критеріальних значень показників; побудова комплексного індикатора доступ-ності фінансових послуг. При розрахунку доступності фінансових послуг наголошено на доцільностіврахування повністю / частково не лише показників, які охоплюють найважливіші аспекти пропозиціїфінансових послуг з боку фінансових установ, а й показників попиту з боку населення і показниківобізнаності залежно від рівня розвитку економіки та обмежень даних. Запропоновано для розрахун-ку зазначених якісних індикаторів проводити опитування. Наведено критерії вибору респондентів дляопитування.Розроблено комплексну методику оцінювання доступності фінансових послуг на основі побудовикомплексного індикатора, який характеризує рівень доступності фінансових послуг як складової фінан-сової інклюзії та включає три групи індикаторів, а саме: індикатори пропозиції, індикатори попиту таіндикатори обізнаності. Залежно від впливу на доступність фінансових послуг кожній групі індикаторівприсвоєно вагу 50 %, 30 % та 20 % відповідно. Рівень доступності фінансових послуг залежно від зна-чення комплексного індикатора може бути високим, середнім або низьким. Запропонована комплекснаметодика дозволяє визначити порядок розрахунку ключових показників доступності фінансових послугдля оперативної узагальненої оцінки фінансової інклюзії за певний період.Ключові слова: доступність фінансових послуг, комплексний індикатор, фінансова інклюзія, рівеньдовіри, фінансова нестабільність банківського сектору.Формул: 1; рис.: 3; табл.: 3; бібл.: 11.
44
Zakharenko, Kostiantyn Volodymyrovych. "ВІДКРИТІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДОСТУПНІСТЮ ІНФОРМАЦІЇ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 2(12) (2018): 30–35. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2018-2(12)-30-35.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Завдяки глобальній комп'ютеризації, телефонізації, Інтернету у розвинених країнах кожен громадянин може внести пропозиції, висловити оцінки, застереження, інформація стає доступною нині кожному членові суспільства. Постановка проблеми. Слід звернути увагу на громадянське суспільство яке спирається на основні постулати, а саме, свободу висловлювань та інформації на основі верховенства права і поваги до прав людини. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання ролі інформаційного середовища у становленні громадянського суспільства розглядають О. Антіпова, Н. Войцих, В. Головій, С. Мошковська, Н. Петрова, А. Ракітов, В. Якубенко тощо. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Автор акцентує увагу на головній та центральній проблемі розвитку інформаційної сфери, щодо забезпечення права на вільне отримання та обмін інформацією. Постановка завдання. Розглядається інформаційний простір, його відкритість, контроль за доступністю інформації. Виклад основного матеріалу. Найбільшим досягненням інформаційного суспільства є те, що завдяки створенню нового інформаційно-технологічного середовища, інформація миттєво долає відстані, які для неї практично зникають. Слід звернути увагу на суперечності, які розгортаються в суспільстві на тлі цих процесів. Це потребує клопіткої праці та пошуку законодавчих відповідних механізмів, а також унеможливлення тиску з боку фінансових кланів та владних структур на засоби масової інформації. Це питання вирішиться, завдяки формуванню демократичних засад суспільної свідомості та принципам судового розгляду всіх конфліктних питань. Висновки. Дослідник робить висновок про стан національного медіа-ринку з яким пов’язані питання розвитку інформаційної сфери, що потребує якісних змін, а саме, змістових, правових, управлінських, технологічних.
45
Бадер, Антон, та Світлана Вовк. "МАНІПУЛЯТИВНИЙ ВПЛИВ ДРУКОВАНИХ ТА ЕЛЕКТРОННИХ ДЖЕРЕЛ У РЕАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СКЛАДНИКА СУЧАСНОГО ЗБРОЙНОГО НАСИЛЛЯ1". Litopys Volyni, № 29 (5 січня 2024): 133–41. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.22.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що агресія рф 2014 р. супроводжувалася значним маніпулятивним тиском на український інформаційний простір. В основі трансльованих росією обґрунтувань повномасштабного вторгнення 2022 р. також покладено маніпуляції із цілою низкою понять. Підкреслено необхідність підтримки інформаційної гігієни, що неможливо без наукового аналізу технологій маніпулятивного впливу друкованих та електронних джерел інформації. Констатовано, що основними характеристиками друкованих джерел є розповсюдженість, доступність, дешевизна, можливість багаторазового використання, натомість досить низька оперативність. Електронні джерела відзначаються високою оперативністю, а радіо та телебачення ‒ масовою аудиторією. Зазначено, що сьогодні відбуваються суттєві трансформаційні процеси у визначальних характеристиках указаних інструментів інформаційного впливу. Зокрема, розширюється присутність в Інтернет-просторі традиційних ЗМІ, виробництво контенту орієнтується на глобальний рівень та фрагментується залежно від уподобань конкретної аудиторії, застосовуються механізми інтерактивного зв’язку зі споживачем та технічні можливості маніпуляції змістом матеріалу. Підкреслено, що на основі провідних характеристик і сучасних трансформацій друкованих та електронних джерел побудовано технології інформаційного впливу. Зазначено, що розповсюдженими є такі технологічні прийоми: уривчасте, вибіркове інформування; «інформаційний вал»; клішування інформації; «навішування ярликів»; «експлуатація подвійних стандартів»; оприлюднення ганебної інформації щодо супротивника; «гра цифрами»; «помилкова аналогія»; конструювання повідомлень зі змістовною незбалансованістю; експлуатація авторитету певних осіб; тиражування наявних та штучно створених міфів та фейків. Визначено, що основним засобом протидії указаним маніпулятивним механізмам є комплекс політико-правових, соціально-інформаційних та освітніх і силових заходів.
46
ФЕДІК, Юлія. "КОРЕЛЯЦІЯ ВЕРБАЛЬНИХ ТА НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У СУЧАСНИХ АМЕРИКАНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ МАСМЕДІЙНИХ КАРИКАТУРАХ". Актуальні питання іноземної філології, № 19 (30 січня 2024): 88–95. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-14.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано кореляцію вербальних та невербальних засобів у сучасних англомовних масмедійних політичних карикатурах. Завдяки комп’ютерним технологіям засоби масової інформації стали мультимодальними, що дозволяє їм одночасно використовувати різні знакові системи, такі як текст, графіку, аудіо та відео. Це суттєво підсилює вплив інформації, оскільки вона сприймається реципієнтами комплексніше та емоційніше. Доступність і простота використання різноманітних систем комунікації та соціальних мереж також сприяють поширенню інформації. Незважаючи на технологічні досягнення у сфері сучасних медіа, жанр політичної карикатури, який зародився ще в XVI столітті, не лише не витіснений із сучасного інтернет-простору, але й, навпаки, здебільшого актуалізує свою роль, активно наповнюючи журналістські матеріали, редакційні сторінки та навіть цілі вебсайти. Виявлено, що графічні та вербальні елементи мультимодальних політичних масмедійних карикатур взаємодіють між собою логічно, часто доповнюючи один одного. Вони можуть виконувати однакові, різні або одночасно декілька функцій, що сприяє декодуванню змісту повідомлюваного. У роботі охарактеризовано кореляцію вербальних та невербальних компонентів у сучасних політичних масмедійних карикатурах. Установлено такі типи кореляцій: паралельну (вербальний та невербальний компоненти підсилюють один одного, створюючи єдине ціле); комплементарний (вербальний та невербальний компоненти доповнюють один одного, забезпечуючи краще розуміння карикатури); нульовий (вербальний та невербальний компоненти не взаємодіють один з одним, і реципієнт сам інтерпретує зміст карикатури). Аналіз ілюстративного матеріалу мультимодальних політичних масмедійних карикатур засвідчив, що основна функція політичної масмедійної карикатури – критика політичних подій, рішень або вчинків політичних діячів.
47
Каменська, Ірина. "ВИКОРИСТАННЯ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ ДЛЯ РОЗВИТКУ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Порівняльно-педагогічні студії, № 1 (31 грудня 2024): 16–26. https://doi.org/10.31499/2306-5532.1.2024.309758.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі використання ментальних карт в освітньому процесі вищої школи через застосування веб-сервісу MindMeister, як інноваційного освітнього ресурсу організації інформації. Представлено аналіз наукових праць українських та іноземних педагогів, які активно досліджували та обговорювали особливості використання ментальних карт в освітньому просторі. Підготовка майбутніх фахівців професійної освіти спонукає науково-педагогічних працівників розвивати свою педагогічну майстерність шляхом опрацьовування та використання в освітньому середовищі електронних освітніх ресурсів та онлайн сервісів, задля ефективної, вдалої візуалізації навчальної інформації та з метою якісного доповнення теоретичного матеріалу у процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Одним із перспективних шляхів візуалізації навчальних даних є використання ментальних карт із застосуванням веб-сервісу MindMeister. Метою дослідження було розкрити особливості використання ментальних карт для розвитку візуалізації у процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Для досягнення мети використано комплекс теоретичних та емпіричних методів: теоретичний аналіз періодичних видань, методичної та науково-педагогічної літератури, з метою визначення сутності основних понять, виявлення сучасного стану досліджуваної проблеми та можливостей у її вирішенні; аналіз використання ментальних карт в освітньому процесі через застосування веб-сервісу MindMeister. Визначено важливість розвитку візуалізації у процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Виділено цілі використання ментальних карт в освітньому процесі та виокремлено переваги використання ментальних карт, як інноваційного освітнього ресурсу організації інформації при підготовці педагогів професійного навчання по відношенню до традиційних: інтерактивність, підтримка, продуктивність, доступність, гнучкість. Встановлено, що використання ментальних карт дозволяє оптимізувати освітній процес, впливає на розвиток візуалізації у здобувачів вищої освіти, якість запам’ятовування та сприйняття інформації.
48
Кобрюшко, О. О., та О. О. Кравцов. "Використання сучасних мультимедійних засобів в організації та проведенні навчальних практик в процесі підготовки вчителя біології". Екологічний вісник Криворіжжя 3 (12 квітня 2018): 117–21. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v3i.6887.
Full textAbstract:
Сучасні умови та розвиток технологій створюють нові специфічні умови організації навчального процесу у відповідності до нових стандартів. Мультимедійні засоби зайняли своє окреме місце в процесі навчання та доступу інформації. Доступність різних видів пристроїв з мобільним доступом до мережі Інтернет з технологіями 3G, LTE та EDGE дозволяють отримати доступ до всесвітньої мережі в будь якій точці де є покриття мережі оператора. Студенти отримують можливість користування спеціальними програмами та ресурсами, які дозволяють застосовувати їх для вирішення індивідуальних та групових завдань передбачених програмою польової практики. Актуальність дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні використання сучасних інформаційних технологій в організації та проведенні навчальних практик з ботаніки як засобу формування природоохоронного інтересу майбутніх вчителів біології.
49
Гарасимчук, Олег, Юрій Наконечний, Тарас Луковський, Роман Андріїв та Тарас Наконечний. "ЗАХИЩЕНЕ ЗБЕРІГАННЯ ДАНИХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ БЛОКЧЕЙН ETHEREUM". Ukrainian Information Security Research Journal 26, № 1 (2024): 239–51. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.26.18845.
Full textAbstract:
Постійне збільшення обсягів даних породжує проблеми, пов'язані з вибором ефективних методів та засобів зберігання, а також забезпеченням захисту цих даних від несанкціонованого доступу. У статті детально розглянуто критичну тему збереження та захисту важливої інформації в умовах зростання обсягів даних і численності кібератак. Необхідність надійного збереження і захисту даних наростає, особливо у контексті підвищеної загрози з боку зловмисників. Висвітлюється, як блокчейн-технології, особливо на базі платформи Ethereum, можуть вирішити проблеми надійного збереження і безпеки даних. Ethereum пропонує альтернативу традиційній клієнт-серверній моделі, децентралізуючи зберігання даних за допомогою розподіленої мережі вузлів. Ця технологія значно підвищує безпеку, ускладнюючи несанкціонований доступ до інформації, оскільки для злому приватного ключа потрібні значні обчислювальні ресурси. Смарт-контракти на Ethereum дозволяють створювати застосунки, які виконуються точно відповідно до заздалегідь визначених умов, без можливості втручання третіх осіб. Це особливо важливо для месенджерів, де конфіденційність і доступність даних мають принципове значення. Вартість транзакцій в блокчейні, хоча й висока, компенсується високою надійністю та безпекою зберігання даних. Застосована методологія підтверджує, що використання публічного (децентралізованого) сховища даних є безпечним, оскільки зламати приватний ключ Ethereum практично неможливо.
50
Кирило, Петренко. "Удосконалена методика оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства Оборони та Збройних Сил України". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 45, № 3 (2022): 97–100. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-97-100.
Full textAbstract:
Зміст статті полягає в оцінюванні ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, яка надає змогу приймати більш обґрунтовані управлінські рішення. На даний час існують методичні підходи, які дозволяють провести оцінювання ефективності інформаційної безпеки однак в них не враховано показники безпеки інформації: цілісність, конфіденційність та доступність.
 Метою статті є обґрунтування методики оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, яка на відміну від існуючих враховує показники безпеки інформації.
 У статті запропоновано один з підходів щодо оцінки ефективності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України. 
 Враховуючи швидкоплинність та інерційність процесів, що відбуваються в системі забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, запропонований підхід дозволяє в короткий термін визначити ефективність її функціонування та вжити заходів для оперативного реагування на виявлені загрози.
 За своєю суттю методика оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України має певну послідовність, а саме: визначення множини вхідних даних для оцінювання ефективності функціонування системи, оцінювання частинної ефективності функціонування системи за чотирма групами обраних критеріїв, оцінювання ефективності функціонування системи.