To see the other types of publications on this topic, follow the link: Діагностичні алгоритми.
Journal articles on the topic 'Діагностичні алгоритми'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Діагностичні алгоритми.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Cherska, M. S., та S. V. Kutsevlyak. "Новий сучасний скринінговий комплекс профілактичної медицини". Endokrynologia 29, № 3 (2024): 207–12. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2024.29-3.207.
Full textAbstract:
Резюме. Кардіометаболічні захворювання є серйозною глобальною проблемою для здоров’я, яка вражає мільйони людей у всьому світі. Розв’язання цієї проблеми потребує багатогранного підходу, який включає зміни способу життя, медичні втручання та стратегії охорони здоров’я для зменшення поширеності та впливу цих захворювань. Комплексне обстеження є ключовим елементом профілактики та раннього виявлення кардіометаболічних захворювань. Завдяки ретельному збору анамнезу та діагностиці ми можемо вчасно визначити ризики та розробити індивідуальні програми лікування та профілактики, які значно покращують прогноз та якість життя пацієнтів. Мета. Розробити діагностичну систему для визначення ризиків серцево-судинних, обмінних та ниркових захворювань. Матеріали. Аналіз проведено по базі PubMed Central за ключовими словами «кардіометаболічні захворювання», «діагностика та профілактика кардіометаболічних захворювань», за період з 2019 року по 2023 рік. Результати. Розробили діагностичну систему IDIS2GO для автоматизації збору та оцінки медичних і діагностичних даних на основі останніх рекомендацій світових професійних асоціацій, використовуючи алгоритми штучного інтелекту та навчаючи власні нейронні мережі. IDIS2GO складається з трьох частин: перша частина – історія пацієнта (питання, включені до обстеження, спрямовані на виявлення факторів ризику та потенційних проблем зі здоров’ям); друга частина – діагностичні процедури (на підставі відповідей на вищезазначені питання користувачі можуть провести наступні діагностичні процедури для більш детальної оцінки стану здоров’я пацієнта); третя частина — це шкали оцінки ризиків (серцево-судинні захворювання, ліпіди, діабет і надзвичайні ситуації). Таким чином, IDIS2GO – нова діагностична система, призначена для оптимізації процесу медичного огляду. Це портативне інтегроване рішення, яке включає передові інструменти діагностики та потужну програмну платформу для моніторингу стану здоров’я в реальному часі та підтримки прийняття клінічних рішень. IDIS2GO поєднує в собі алгоритми оцінки серцево-судинного ризику (SCORE2 і SCORE2-OP) і скринінг діабету для комплексної оцінки ризику. Система IDIS2GO допомагає зібрати всі ці дані у єдиний екзаменаційний файл. Дані автоматично потрапляють в хмарне сховище і можуть бути передані в будь-яку інформаційну систему, забезпечуючи їх доступність для лікаря в зручний час. Лікар може інтерпретувати дані, оцінити їх і дати необхідні рекомендації.
2
Maltsev, D. V. "Нерешённые проблемы и перспективы исследований рассеянного склероза: вирусологические, иммунологические и терапевтические аспект". Likarska sprava, № 5-6 (29 червня 2014): 3–19. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2014-(5-6)-01.
Full textAbstract:
Розсіяний склероз – важлива і невирішена проблема сучасної неврології. Незважаючи на велику кількість публікацій, в сучасній теорії розсіяного склерозу залишається багато проблем, без вирішення яких неможливий подальший прогрес у діагностиці та лікуванні. У статті висвітлено невивчені питання патогенезу цієї хвороби та вказано найперспективніші напрями досліджень, результати яких дозволили б оптимізувати існуючі діагностичні й терапевтичні алгоритми. Обговорюються мікробні тригери, імунопатологічні механізми, асоціація з імунодефіцитом, ефективність імунотерапії та побічні ефекти імуносупресантів, а також результати додаткової антимікробної терапії.
3
НЕСТЕРЕНКО, Андрій, та Марина ФІЛІППОВА. "ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ ДІАГНОСТУВАННЯ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕЙ В СИСТЕМАХ КЕРУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (28 листопада 2024): 248–55. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2024-80-31.
Full textAbstract:
Проведення діагностики онлайн промислових технологічних процесів є ефективною процедурою для підвищення функціональної безпеки самого процесу та зменшення економічних втрат, спричинених збоями в роботі чи несправностями обладнання, що збульшує тривалість ремонтного простою. Раннє розпізнавання несправностей, що виникають, викликає потребу для операторів технологічних процесів вживати відповідних дій, які би могли дозволити відносно швидко та успішно проводити діагностування з метою попередження збоїв. Таким чином, блокування та заходи безпеки, передбачені та реалізовані в системах керування при правильному підході до діагностування фактично не будуть активовані, а отже, зупинка процесу не відбувається.Таким чином, діагностичні процедури гарантують, серед іншого, значну економію при виконанні технологічного процесу. При цьому точне та якісне діагностування, дозволяє ізолювати несправності та застосовувати відповідні рішення та ремонтні дії. Точність діагностування можна визначити шляхом додавання кількості несправностей, виявлених у кожному елементарному блоці. Чим менша кількість несправностей зібрано в елементарному блоці, тим точніша процедура діагностування. Діагностичні тести виявляють набір характерних симптомів, пов’язаних із несправністю або набором несправностей. Вони можуть бути визначені або як патерн конкретних значень (симптомів) діагностичних сигналів, а також як певні послідовності (порядки) цих сигналів. В роботі проведено аналіз застосування систем діагностування для виявлення несправностей в системах керування технологічними процесами. Було проведено моделювання технологічного процесу роботи турбіни для виробництва електроенергії. Моделювання проводили в пакеті прикладних програм MATLAB/Simulink. В якості вхідних сигналів використовували функції лінійного висхідного сигналу. Як компоненти системи використано модулі компресора, турбіни, контролера та пальника. Отримані графіки перехідних процесів та функцій залишків для виявлення несправностей. Виявлення несправностей має часову затримку, яку можна зменшити засновуванням додаткових алгоритмів аналізу функцій залишків.Отримані результати виявлення несправностей на різних давачах є достатніми для промислових діагностичних застосувань, враховуючи також, що мінімальна кількість виявлених несправностей може бути зменшена, якщо застосувати додаткові алгоритми аналізу залишків.
4
Журило, О. А., А. І. Барбова, О. В. Павлова та Л. Б. Скоклюк. "Алгоритми феногенотипової діагностики та моніторингу лікування туберкульозу з медикаментозною стійкістю з використанням сучасних швидких методів". Infusion & Chemotherapy, № 4.1 (30 грудня 2022): 24. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2022-4.1-16.
Full textAbstract:
Молекулярно-генетичні (МГ) методи використовуються з метою виявлення, диференційної діагностики та визначення медикаментозної чутливості (МЧ) мікобактерій до антимікобактеріальних препаратів I та II ряду, обов’язково паралельно супроводжуються класичними культуральними дослідженнями на рідких і щільних поживних середовищах, не використовуються для бактеріологічного моніторингу в лікуванні хворих на туберкульоз (ТБ).
 Швидка МГ-діагностика має використовуватись як початковий метод для всіх випадків захворювання з клінічною підозрою на ТБ. Алгоритми діагностики мають бути доступні в усіх регіонах України. Швидкі діагностичні тести є ключем до встановлення діагнозу всіх можливих випадків ТБ. Пріоритетом має бути використання швидких МГ-тестів на противагу звичайним – мікроскопії, бактеріологічному методу як початкових діагностичних тестів для дорослих і дітей, у яких підозрюється ТБ легень. Звичайна мікроскопія має використовуватись як початковий діагностичний тест тільки в тих лабораторіях, у яких немає швидких МГ-тестів, і за відсутності можливості своєчасного транспортування зразка до закладів, у яких ці методи доступні.
 Враховуючи те що GeneXpert MTB/RIF Ultra показує швидші та кращі результати, ніж інші генофенотипові методи, доцільно використовувати його на початковому етапі для виявлення мультирезистентного ТБ. Автоматизація процесу дослідження забезпечує меншу ймовірність людських помилок і вищий рівень відтворення результатів.
 Висока валідність результатів нового методу Xpert MTB/XDR порівняно з МГ LPA-тестуванням МЧ М. tuberculosis і культуральним тестуванням МЧ свідчить про те, що він швидко впроваджується в практику роботи протитуберкульозних лабораторій 3-го рівня в Україні. Методика визначення профілю МЧ штамів М. tuberculosis із використанням методу Xpert MTB/XDR імплементована до діагностичного лабораторного алгоритму ТБ в Україні.
 Сучасний стан лабораторної діагностики ТБ характеризується активним упровадженням у практичну діяльність високотехнологічних методів разом із наявними класичними. Кожен із методів має свою діагностичну нішу, але незрівнянно більший ефект досягається при впровадженні «діагностичного ланцюжка», що полягає в поєднанні класичних фенотипових методів із прискореними методами культуральної діагностики та молекулярно-генетичними технологіями. Саме такий підхід є раціональним, ефективним і всебічним за бактеріологічної верифікації діагнозу ТБ.
 Чи доцільно впроваджувати на сучасному етапі в діагностику ТБ більш вартісні технології секвенування? На нашу думку, доцільно. Лише кілька років тому метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) був дорогим і сприймався скептично, поки не було напрацьовано достатньої доказової бази. Поступове здешевлення ПЛР-технологій зробило ПЛР-діагностику ТБ, зокрема з МЧ, однією з найпоширеніших в Україні.
 Так само варто ставитися й до технологій NGS (Next Generation Sequencing) і вже сьогодні впроваджувати їх у діагностичну практику на базі мікробіологічних лабораторій великих фтизіатричних центрів. І тоді, в міру розвитку та вдосконалення технології, NGS у перспективі набуде поширення. Швидке (протягом кількох днів) отримання в одному тесті повної інформації про збудника сприятиме вдосконаленню діагностики ТБ і, як наслідок, підвищенню ефективності терапії, а також поглибленню знань про біологічні властивості збудника ТБ, що виведе заходи з контролю ТБ на новий рівень.
5
Левчик, Л. О., В. О. Бабенко, К. С. Бовсуновська, В. А. Павлов та Є. А. Настенко. "ДІАГНОСТИЧНІ АЛГОРИТМИ ВИЗНАЧЕННЯ ГЕНЕТИЧНИХ МУТАЦІЙ РАКУ ЗА ДОПОМОГОЮ АНАЛІЗУ МЕДИЧНИХ ТЕКСТІВ". Біомедична інженерія і технологія, № 8 (30 грудня 2022): 64–76. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2022.8.271038.
Full textAbstract:
Сучасний стан аналітичних інструментів діагностики, до яких відноситься і генетичне тестування, дозволяють розраховувати, що процес діагностування онкологічних захворювань може бути автоматизованим. Однак, об’єм ручної роботи, необхідної для діагностики ракових пухлин, залишається значною перешкодою для прогресу в даній області. Процес секвенування пухлини здатний виявити тисячі генетичних мутацій, але задача полягає в тому, щоб відрізнити ті мутації, які сприяють зростанню рака (драйвери), від нейтральних мутацій (пасажирів). Ця задача потребує від клінічного патолога ручного аналізу та класифікації кожної мутації на основі інформації, отриманої з клінічної літератури. Використання комп’ютеризованих методів аналізу медичних текстів здатне автоматизувати даний етап діагностики ракових пухлин. Мета даної роботи полягала в оцінці ефективності використання методів обробки природної мови у поєднанні з машинним навчанням для автоматизованого визначення типів генетичних мутацій раку з медичних текстових даних. Наявна для використання база медичних текстових даних, що містить 3321 спостереження, і анотована по 9 типам генетичних мутацій раку провідними дослідниками та онкологами центру Меморіалу Слоуна Кеттерінга (Нью-Йорк, США). Дані були надані в рамках конкурсу по машинному навчанню спільнотою фахівців з Data Science - Kaggle. Для розв’язання багатокласової задачі класифікації використані моделі машинного навчання: мультиноміальний наївний Байєс, мультиноміальна логістична регресія, випадковий ліс, метод групового урахування аргументів, багатошаровий перцептрон, та рекурентна нейронна мережа з довгою короткостроковою пам’яттю. Модель багатошарового перцептрона виявилась найбільш ефективною для визначення типу генетичної мутації, продемонстрував точність передбачення 65.1% на тестовій вибірці, що склала 25% від загального набору даних. Друга по точності модель (випадковий ліс) досягла точність у 64.9%. Одержані результати перевершили результати учасників конкурсу Kaggle, де найвища точність класифікації (64.7%) була досягнута за допомогою лінійної моделі, заснованій на методі опорних векторів.Поєднання методів обробки природної мови та машинного навчання показує великий потенціал для застосування в медичній галузі, зокрема, у визначенні типів генетичних мутацій раку на основі текстових даних. Це надає можливість для автоматизації дій медичного персоналу в процесі діагностики. Для досягнення більш ефективних результатів планується проведення подальших досліджень.
6
Ушенко, Олександр Григорович, Михайло Петрович Горський, Олександр Володимирович Дуболазов, Олександр Валерійович Олар, Володимир Григорович Олійник та Олександр Генадійович Лінючев. "Комп’ютерні алгоритми одержання поляризаційних карт для контролю однорідності полімерів у поліграфічній промисловості". Технологія і техніка друкарства, № 1(75) (30 червня 2022): 24–28. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(75).2022.265686.
Full textAbstract:
У цій науковій статті в стислій та систематичній формі представлено нові результати традиційних методів лазерної поляризаційної інтроспекції для дослідження полікристалічної архітектоніки фазово-неоднорідних полімерних шарів, які, крім лінійного та кругового подвійного променезаломлення, також мають оптично анізотропне поглинання. Такі оптично анізотропні механізми включають лінійний і круговий дихроїзм. Наявність таких механізмів призводить до фазових зсувів між ортогонально (лінійно та циркулярно) поляризованими компонентами складних амплітуд лазерного випромінювання. Це призводить до діагностичної неоднозначності диференціації поляризаційних проявів механізмів подвійного променезаломлення та дихроїзму. Запропоновано новий алгоритм диференціальної реконструкції матриці Мюллера параметрів лінійного та кругового дихроїзму шляхом аналітичного розкладання поляризаційної матриці Мюллера на основі компонент поляризації (диференціальна матриця 1-го порядку) та деполяризації (диференціальна матриця 2-го порядку). Ця робота спрямована на узагальнення методів лазерної поляриметрії на випадок частково деполяризованих оптично анізотропних шарів метилакрилату. Розроблено методику експериментального визначення заданих парціальних матричних операторів та статистичну оцінку реконструйованих координатних розподілів випадкових значень параметрів амплітудної анізотропії. На цій теоретико-експериментальній основі запропоновано та експериментально обґрунтовано метод диференціального відображення матриці Мюллера для відтворення лінійного та кругового подвійного променезаломлення та розподілу параметрів дихроїзму частково деполяризованих шарів метилакрилату. У рамках статистичного підходу визначено найбільш чутливі діагностичні параметри - статистичні моменти вищих порових моментів, які характеризують асиметрію та перевищення координатних розподілів матриці Мюллера над розподілами параметрів лінійного та кругового дихроїзму.
7
Bobryk, M., та V. Reznichenko. "Актуальні діагностичні рішення клінічного завдання «Оцінка рівня йодного насичення організму»". Endokrynologia 24, № 3 (2019): 259–63. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.259.
Full textAbstract:
У статті наведено актуальні алгоритми ведення пацієнтів із йододефіцитом, у тому числі оптимальний комплекс лабораторної оцінки тиреоїдного статусу перед призначенням терапії — визначення рівнів ТТГ, вільн. Т4 (та вільн. Т3), АТПО (та АТТГ), при підозрі на гіпертиреоз — визначення антитіл до рецептора ТТГ стимулюючих, за наявності додаткового утворення в ділянці щитоподібної залози — визначення рівнів паратгормону, кальцію іонізованого, 25-гідроксивітаміну D, кальцитоніну. Обґрунтовано необхідність ураховування інтерферуючих факторів, які впливають на результати досліджень (супутні стани у пацієнта, приймання препаратів, дотримання пацієнтом умов преаналітичного етапу), у тому числі можливість отримання хибних результатів, якщо пацієнт приймає препарати біотину та лабораторне до- слідження проводилося за біотин-залежною методикою імуноаналізу.
8
Нікітін, Д. М., та О. М. Рибіцький. "Інтелектуальні автоматні системи для обробки та аналізу діагностичних даних автомобіля". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 58 (26 березня 2025): 143–51. https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2025-58-17.
Full textAbstract:
У статті розглядається підхід до автоматизації процесу діагностики технічного стану автомобілів із використанням інтелектуальних автоматних систем. Основна увага приділяється застосуванню автоматних моделей, які дозволяють підвищити точність аналізу діагностичних параметрів транспортних засобів та зменшити ймовірність помилкових висновків. Запропонована система базується на методах спектрального аналізу, зокрема ортогональних поліномах Фур'є, що дає змогу суттєво зменшити середньоквадратичну похибку діагностичних розрахунків. Дослідження охоплює такі ключові аспекти, як діагностика автомобіля за допомогою OBD-2, методи отримання та обробки кодів помилок DTC, а також використання автоматних моделей для аналізу технічного стану транспортних засобів. Описано основні труднощі інтерпретації OBD-даних та запропоновано підхід, що поєднує автоматні алгоритми з методами спектрального аналізу для підвищення точності діагностики. Запропонована система має можливість адаптації на основі історичних даних, що дозволяє їй самостійно змінювати свої діагностичні параметри залежно від накопиченого досвіду. Таке навчання базується на аналізі трендів, ідентифікації аномалій та коригуванні параметрів автоматної моделі для підвищення точності діагностики. Чисельне моделювання, проведене в рамках дослідження, підтвердило ефективність застосованої методики. Розроблена інтелектуальна автоматна система для діагностики автомобіля демонструє високий потенціал у сфері автоматизованого технічного контролю. Використання автоматних моделей дозволяє підвищити ефективність аналізу діагностичних параметрів, зменшити ймовірність хибних висновків та підвищити загальну надійність транспортних засобів. Перспективи подальших досліджень включають розширення застосування ймовірнісних методів для роботи з великомасштабними наборами діагностичних даних.
9
Danilov, Yu V., K. V. Motkov та T. I. Shevchenko. "Методи математичного моделювання у вирішенні проблеми морфологічної верифікації впливу чорнобильського чинника на яєчка шахтарів Донбасу – ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС". Likarska sprava, № 1-2 (18 лютого 2014): 20–26. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2014-(1-2)-03.
Full textAbstract:
Проведено порівняльне квалітативне і квантитативне гістологічне та імуногістохімічне дослідження тканини яєчок (29 параметрів) 27 секційних спостережень. Розроблено спосіб морфологічної диференціальної діагностики змін, викликаних впливом чорнобильського чинника та/або несприятливих умов роботи у підземних вугільних шахтах шляхом створення математичної моделі морфогенезу за методом Байєса. Практичне його використання забезпечує точність і достовірність діагнозу (не менше 95 %), незалежність від рівня кваліфікації й особистого досвіду лікаря, дозволяє уніфікувати, оптимізувати та індивідуалізувати діагностичні алгоритми, відповідає вимогам доказової медицини.
10
Danilov, Yu V., K. V. Motkov та T. I. Shevchenko. "Методи математичного моделювання у вирішенні проблеми морфологічної верифікації впливу чорнобильського чинника на передміхурову залозу у шахтарів Донбасу – ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС". Likarska sprava, № 7-8 (28 серпня 2014): 28–34. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2014-(7-8)-05.
Full textAbstract:
Проведено порівняльне квалітативне і квантитативне гістологічне та імуногістохімічне дослідження тканини передміхурової залози (25 параметрів) 27 секційних спостережень. Розроблено спосіб морфологічної диференціальної діагностики змін, викликаних впливом чорнобильського чинника та/або несприятливих умов роботи у підземних вугільних шахтах, шляхом створення математичної моделі морфогенезу за методом Байєса. Практичне його використання забезпечує точність і достовірність діагнозу (не менше 95 %), незалежність від рівня кваліфікації і особистого досвіду лікаря, дозволяє уніфікувати, оптимізувати та індивідуалізувати діагностичні алгоритми, відповідає вимогам доказової медицини.
11
Shved, M. I., N. M. Kovbasa, N. I. Yarema, T. O. Dobrianskyi, I. M. Herasymets та O. A. Prokopovych. "РОЗВИТОК ОБШИРНОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА ВНАСЛІДОК МНОЖИННИХ АНЕВРИЗМ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (6 травня 2020): 188–94. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11086.
Full textAbstract:
Широкий діапазон коливань поширеності аневризматичної хвороби коронарних судин (від 0,02 до 1,4 %) пов’язують не лише з рідкісністю патології, а й з неспецифічністю клінічних проявів та труднощами візуалізаційної діагностики.
 Мета – аналіз сучасних підходів до діагностики та лікування пацієнтів із множинними аневризмами коронарних судин, ускладнених гострим інфарктом міокарда, та розбір власного клінічного випадку для оцінки клінічної адекватності запропонованого діагностично-лікувального алгоритму.
 Матеріал і методи. Використали системний аналіз, бібліосемантику та аналіз випадку захворювання на множинні аневризмами коронарних судин. 
 Результати. Наведений клінічний випадок характеризується типовою клінічною симптоматикою гострого коронарного синдрому (ГКС), причиною якого стали множинні аневризми коронарних артерій. Ідентифікували етіологію ГКС шляхом проведення контрастної коронароангіографії. Згідно із запропонованим діагностично-лікувальним алгоритмом ведення таких хворих пацієнту проведено аортокоронарне шунтування і призначено подвійну антиагрегантну та статинотерапію, що дало стабільний клінічний ефект.
 Висновки. Різноманітність клінічних проявів аневризматичної хвороби серця зумовлює суттєві діагностичні труднощі даної хвороби і обґрунтовує необхідність використання різноманітних діагностичних візуалізаційних підходів (коронаровентрикулографія, комп’ютерна томографія, аортографія), а безпосередня тактика лікування хворих на аневризми/ектазії коронарних артерій повинна бути індивідуалізована на основі запропонованого діагностично-лікувального алгоритму.
12
Ліскіна, І. В., О. О. Мельник, Л. М. Загаба, С. Д. Кузовкова та А. Ф. Гренчук. "ПООДИНОКІ ВОГНИЩЕВІ УРАЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ ЗАПАЛЬНОГО ҐЕНЕЗУ: ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (26 січня 2023): 116–25. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13198.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. У повсякденній клінічній практиці лікарі зіштовхуються із випадковими рентгенологічними виявами одиночних та множинних вогнищ-вузликів у легенях, які можуть бути як доброякісними, так злоякісними. Важливо мати напрацьовані алгоритми діагностики і лікування та подальшого спостереження утворів різної етіології. В сучасних дослідженнях недостатньо уваги приділено одиночним утворам запального характеру, можливостям їх діагностики та менеджменту. Мета – визначити клініко-анатомічні особливості та етіологію одиночних вогнищевих утворів легень запальної природи. Матеріал і методи. Групу дослідження склали пацієнти з одиночними вузликами в легенях запального ґенезу, які перебували в стаціонарі Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України» впродовж п’ятирічного періоду, усього 107 випадків. У всіх пацієнтів кількість утворів у легенях не перевищувала трьох, їх максимальні розміри були ≤3 см. Результати. Легеневі вузли запального ґенезу найчастіше були представлені лише одним утвором (78,5 % пацієнтів). У більшості випадків локалізація вузлів була у правій легені – 56,6 %, а саме у її верхній та нижній частках – 39,0 % та 44,2 % випадків відповідно. Розмір вузлів був у межах 11–20 мм у 45,2 % випадків; в 54,8 % випадків вони мали округлу форму. При рентгенологічному виявленні або підтвердженні наявності легеневих вузликів у 77,6 % випадків відразу проводили оперативні втручання з морфологічним дослідженням тканини утворів. Частіше утвори були інфекційної природи, туберкульоми склали 29,9 %. На момент госпіталізації 74,8 % пацієнтів з одиночними вогнищевими утворами легень запальної етіології не мали попереднього клінічного діагнозу, у 15,9 % випадках була необхідність проведення диференційної діагностики, лише у 9,3 % випадків було встановлено нозологічну форму захворювання. В результаті проведених діагностично-лікувальних заходів етіологію утворів було встановлено в 91,6 % випадків, у 3,7 % випадків залишилася необхідність подальшої диференційної діагностики та у 4,7 % випадків природа вузликів не була встановлена. Висновок. У результаті комплексного обстеження та низки лікувально-діагностичних процедур етіологія одиночних вузликів у легенях запальної природи встановлена у 91,6 % випадків. Лише в 4,7 % пацієнтів природа утворів не була визначена.
13
Khimich, S. D., та О. М. Chemerys. "АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ПОТЕРПІЛИХ З ПРИВОДУ ПОЛІТРАВМИ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ". Klinicheskaia khirurgiia, № 9 (29 липня 2017): 61. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.09.61.
Full textAbstract:
Питання політравми є одним з найактуальніших в хірургії. В літературі є поодинокі публікації про особливості діагностики й хірургічного лікування потерпілих з приводу політравми на тлі ожиріння, чітких алгоритмів діагностичного обстеження таких постраждалих практично немає.
 Мета роботи. Розробити діагностичний алгоритм обстеження потерпілих з політравмою на тлі ожиріння з огляду на особливості перебігу травматичної хвороби та ступеня ожиріння.
 Матеріали і методи. Проаналізовані результати спостереження 54 потерпілих з політравмою, яких лікували в хірургічному відділенні Комунальної 8–ї міської клінічної лікарні Львова у 2013 – 2016 рр.
 Результати. Тривалість виконання діагностичних маніпуляцій у пацієнтів при ожирінні ІІ – ІІІ ступеня збільшувалась у середньому на (28 ± 1,4) хв, що пов’язане з технічними труднощами відбору біологічного матеріалу, необхідністю частого повторення обстеження з метою уточнення діагнозу чи проведення додаткових інвазивних маніпуляцій. Пошкодження у потерпілих при політравмі на тлі ожиріння значно тяжчі, ніж за нормальної маси тіла, що зумовлене порушенням системи метаболізму, морфологічними проявами дезорганізації, розростанням сполучної тканини з подальшою стромально–судинною дистрофією.
 Висновки. Клінічна апробація запропонованого алгоритму свідчила, що ця тактика дозволяла прецизійно оцінити тяжкість травми у потерпілих на тлі ожиріння, обґрунтувати своєчасність обрання адекватних діагностично–тактичних рішень, зокрема, застосування інвазивних методик.
14
Н. Т. Сегін. "РОЛЬ МІКРО- ТА МАКРОКАЛЬЦИНАТІВ У ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНИХ БЛЯШОК СОННИХ АРТЕРІЙ: МОЖЛИВОСТІ СОНОГРАФІЧНОЇ ТА ГІСТОЛОГІЧНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ". Прикарпатський вісник наукового товариства імені Шевченка ПУЛЬС, № 23 (78) (30 червня 2025): 19–32. https://doi.org/10.21802/2304-7437-2025-23(78)-19-32.
Full textAbstract:
Дослідження ролі та можливостей візуалізації мікро- та макрокальцифікацій у дестабілізації атеросклеротичних бляшок сонних артерій дозволить вдосконалити діагностичні алгоритми для персоналізованого підходу до ведення пацієнтів із цереброваскулярним ризиком. Метою є підвищення точності диференційної дігностики мікро- та макрокальцифікації атеросклеротичних бляшок сонних артерій у пацієнтів з супутнім цукровим діабетом та гіпертонічною хворобою шляхом сонографічної та морфологічної діагностики. Обстежено 44 особи з симптомами каротидного атеросклерозу і 40 безсимптомних пацієнтів методом доопераційної ультразвукової діагностики та гістологічної ідентифікації типів звапнень у постопераційному матеріалі. Сонографічно у бляшках відзначено нерівну поверхню з дефектами контурів, гіпоехогенністю, змішаним анехогенним сигналом. При гістологічній діагностиці попередньо сонографічно візуалізованих некальцинованих бляшок відсутні звапнення у 5 зразках безсимптомних осіб та у 4 зразках пацієнтів з клінікою атеросклерозу, не виявлено листоподібних та вузликових звапнень, а от точкові, фрагментовані та мікрокальцифікації були верифіковані у 67,5 % безсимптомних чоловіків і 75,0 % осіб із симптомами атеросклерозу. Отже, методом ультразвукової діагностики сонних артерій у пацієнтів з супутнім цукровим діабетом та гіпертонічною хворобою візуалізовано нестабільні атеросклеротичні бляшки з гіпоехогенною структурою, нерівними контурами та турбулентним кровотоком, які при наступній гістологічній верифікації містили ділянки мікрокальцинатів. Чутливість, специфічність та точність ультразвукового дослідження щодо ідентифікації типу звапнень для безсимптомних пацієнтів становила 77,1 %, 80,0 %, точність – 77,5 %, а для осіб з наявністю клінічних ознак каротидного атеросклерозу відповідно – 82,5 % 75,0 %, 81,8 %.
15
Naumchik, O. M., Iu V. Davydova, and A. Yu Limanska. "Differential diagnosis of thrombocytopenia during pregnancy: clinical and diagnostic algorithms." Ukrainian journal of Perinatology and Pediatrics, no. 2(86) (June 25, 2021): 28–40. http://dx.doi.org/10.15574/pp.2021.86.28.
Full textAbstract:
Purpose — to create an algorithm for early diagnosis and differential diagnosis of conditions accompanied by thrombocytopenia (TP) during pregnancy, as well as an algorithm for the treatment of immune thrombocytopenia during pregnancy based on analysis of clinical, laboratory data and obstetric and perinatal results of such pregnant women. Materials and methods. We analyzed 155 histories of pregnancy and childbirth of women with TP, who underwent inpatient treatment and/or gave childbirth in the obstetric clinic of the State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Academician O.M. Lukyanova NAMS of Ukraine» from January 2008 to August 2018. According to the inclusion criteria, 111 histories were selected for further analysis. Pregnant women are divided according to the etiological principle of TP into three groups: with gestational thrombocytopenia, immune thrombocytopenia, secondary thrombocytopenia. The first group included 32 women (28.8%), the second — 65 (55.6%), the third — 14 (12.6%). During the selected period of time there were 99 births, 100 babies were born, 1 twin birth. Results and conclusions. The number of platelets progressively decreases during pregnancy with a minimum in childbirth. The algorithm of examination, the decision on the initiation or intensification of treatment, the choice of monitoring tactics for TP during pregnancy, the calculation of obstetric and perinatal risks, preparation for childbirth and the choice of method depend on the cause of TP and differ significantly. Developed «Algorithm for diagnosis and differential diagnosis in the detection of thrombocytopenia during pregnancy» and «Algorithm for the treatment of immune thrombocytopenia during pregnancy» are aimed at the prevention of obstetric and perinatal complications in pregnant women with thrombocytopenia. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of an participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors. Key words: thrombocytopenia, pregnancy, diagnostic algorithm, treatment algorithm.
16
Oliynyk, L. V. "CONCEPTUAL FOUNDATIONS DIAGNOSTIC ACTIVITIES OF SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL STAFF IN HIGHER MILITARY EDUCATIONAL INSTITUTIONS." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ 54 (2023): 90–96. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi54.472.
Full textAbstract:
У статті детально проаналізовано алгоритм проведення діагностичних заходів в освітньому процесі вищих військових навчальних закладів, наведено й надано характеристику основних його етапів. Серед основних етапів проведення діагностичних заходів визначено такі: постановлення мети й завдань діагностики; з’ясування критеріїв (показників) й індикаторів діагностування об’єкта (явища); добір методик для вирішення завдань педагогічної діагностики; збір інформації за допомогою діагностичних методик; кількісне та якісне оброблення отриманих результатів; розроблення й формулювання педагогічного діагнозу; розроблення й формулювання педагогічного прогнозу; розроблення плану корегувальних заходів. Надано пропозиції щодо ефективного впровадження основних етапів проведення діагностичних заходів. З’ясовано, що для забезпечення здійснення діагностичних процедур потрібно дотримуватися послідовної реалізації всього циклу діагностики, який залежно від ситуації, об’єкта й предмета діагностики має різний зміст, однак спільний алгоритм. Зазначено, що передумовою отримання достовірної інформації щодо конкретного педагогічного явища або об’єкта в діагностичній діяльності науково-педагогічного працівника є дотримання логіки проведення діагностичних заходів. Разом із тим не виключається можливість творчого пошуку й інноваційного підходу з боку самого науково-педагогічного працівника чи керівника вищого військового навчального закладу відповідно до процесуального аспекту діагностичних заходів. Розкрито, що передумовою організації ефективного освітнього процесу у вищому військовому навчальному закладі є глибоке розуміння науково-педагогічним працівником не лише системи педагогічного діагностування в самому вищому військовому навчальному закладі, але й методології всього циклу діагностичної діяльності.
17
Стахів, О. В. "ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМНИМ РОЗВИТКОМ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я". Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична., № 36 (30 березня 2023): 180–88. https://doi.org/10.5281/zenodo.7760405.
Full textAbstract:
У дослідженні розкрито актуальність проблематики управління інституційним забезпеченням системного розвитку суб’єктів господарювання, зокрема медичної сфери. Метою дослідження є удосконалення методико-прикладних рекомендацій з формування інституційного забезпечення управління системним розвитком закладів охорони здоров’я. Доведено, що забезпечення системного розвитку закладів охорони здоров’я потребує формування необхідного для цього інституційного забезпечення. Встановлено, що інституційне забезпечення розвитку закладів охорони здоров’я складається з системи інституцій та інститутів, в якій до інституцій відносяться структурні підрозділи суб’єкта господарювання, відповідальні за процес планування, організації, реалізації управлінських заходів, здійснення аудиту та контролю їх дієвості в межах своїх повноважень, в той час як до інститутів належать програмно-цільові та організаційно-розпорядчі документи, які детермінують вектори розвитку медичного закладу, встановлюють правила, закономірності, алгоритми взаємодії між структурними підрозділами, а також зовнішніми інституціями. Показано, що узгоджена між собою сукупність елементів інституційного забезпечення системного розвитку закладів охорони здоров’я з трьох блоків: стратегічного (відповідальні підрозділи – адміністрація, відділ планування діяльності та сектор обліку й контролю), ресурсного (НR- та фінансовий менеджмент, сектор технологічного забезпечення), функціонального (лікувально-діагностичні підрозділи (у розрізі видів медичних послуг), відділ маркетингу, правова служба).
18
Sadovyi, Valentyn, Iurii Kuchyn, Kateryna Bielka, and Dmytro Sazhyn. "Diagnostic and treatment model of post-intubation injuries of the trachea." Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 141, no. 3 (2023): 61–69. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.3(141).2023.61-69.
Full textAbstract:
у медичній практиці ятрогенні ушкодження, спричинені медикаментами або медичними процедурами, вважаються найбільш небажаними, оскільки зазвичай розглядаються як навмисне завдання шкоди здоров'ю пацієнта лікарем. Також неможливо не звернути увагу на той факт, що такі випадки не завжди мають сприятливий результат. Все це створює підстави для неправильного висвітлення власного реєстру невдач і помилок фахівцями. Метою роботи було вивчити наявні наукові данні стосовно ятрогенних постінтубаційних ушкоджень трахеї та сформувати діагностично-лікувальну модель постінубаційних ушкоджень трахеї. У роботі проаналізовані наукові статті, огляди літератури та клінічні випадки вітчизняних та зарубіжних авторів, які стосуються ятрогенних ушкоджень трахеї. Вивчені джерела в своєї більшості не видавалися пізніше 2018 року. Післяінтубаційні розриви трахеї є рідкісними, але серйозними ускладненнями інтубації або трахеостомії. Серед факторів ризику цих ускладнень виділяють механічні та анатомічні факторам. Більшості з них можливо уникнути, дотримуючись правил та рекомендацій під час інтубації пацієнтів. Основними стандартами в діагностиці ятрогенних ушкоджень трахеї є рентгенологічна та ендоскопічна оцінка, які дозволяють виявити та характеризувати підозрювані ушкодження. Використання запропонованої лікувально-діагностичної моделі оцінки важкості стану пацієнта з ушкодженням трахеї може пришвидшити діагностичні пошуки та допомогти визначитися з лікувальною тактикою ведення даних пацієнтів. Лікування постінтубаційних ушкоджень можливо умовно розділити на консервативне, ендоскопічне та хірургічне. Окремо бажано відмітити тактику ендоскопічного стентування, яка стає життєздатною альтернативою хірургічному втручанню, а не резервним варіантом. Рутинний підхід у світі проблеми постінтубаційних ускладнень вочевидь тільки додає труднощів у профілактиці та веденні подібних пацієнтів. Самі по собі такі ускладнення не є дуже частими, але все одно залишаються вкрай загрозливими і можуть призвести до летальних наслідків. І, на жаль, недостатнє обговорення таких випадків утруднює розробку алгоритмів управління подібними пацієнтами. Запропонована модель діагностики та ведення пацієнтів мають на меті підвищити якість лікування таких пацієнтів, знизити кількість можливих ускладнень.
19
ГРИЩУК, Ілля, Тетяна ГОВОРУЩЕНКО, Тетяна КИСІЛЬ та Єлизавета ГНАТЧУК. "АНАЛІЗ ВІДОМИХ МЕТОДІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПІЗНАВАННЯ ДИСФУНКЦІЇ КАРДІОСТИМУЛЯТОРА". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (28 листопада 2024): 115–19. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2024-80-13.
Full textAbstract:
Пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, особливо з аритміями, необхідно спостерігати у режимі реального часу, щоб мінімізувати виникнення критичних станів, що можуть призвести до смерті. Діагностика серцево-судинних захворювань в тому числі й аритмій, також потребує постійного довготривалого моніторингу. Найкращим рішенням є постійний моніторинг частоти серцевих скорочень з використанням автоматизованих або автоматичних інструментів та технологій для моніторингу параметрів роботи серця. На коректність роботи кардіостимулятора може впливати величезна кількість факторів: вік та зношеність кардіостимулятора, електромагнітні перешкоди, проблеми з вбудованим програмним забезпеченням кардіостимулятора, некоректне або погане підключення електродів кардіостимулятора, механічні ушкодження кардіостимулятора, низький заряд батареї кардіостимулятора, вплив високовольтного обладнання, біатрофія, викликана певними медичними процедурами, електростатичні розряди у навколишньому середовищі, інтерференція від бездротових пристроїв, екстремальні температури. Усі ці ризики повинні бути мінімізовані. Нерозпізнані дисфункції кардіостимулятора можуть призвести до серйозних ускладнень в пацієнтів, тому виявлення проблем у ранній стадії є критично важливим для запобігання таких ускладнень. На сьогодні актуальною є задача розроблення мультимодальної інформаційної технології, яка поєднуватиме декілька шляхів розпізнавання дисфункцій кардіостимулятора з метою забезпечення високої надійності їх виявлення – опрацьовуватиме діагностичні дані та повідомлення з кардіостимулятора, виконуватиме моніторинг роботи серця, зчитування електрокардіограми та аналіз серцевого ритму, застосуватиме спеціальні алгоритми для виявлення аномальних ситуацій, які можуть свідчити про дисфункцію кардіостимулятора, використовуватиме сенсори, що здатні виявляти зміни в серцевій діяльності, та автоматично повідомлятиме про будь-які виявлені дисфункції. Як показав проведений аналіз, відомі на сьогодні рішення не розв’язують задачі розроблення мультимодальної інформаційної технології, яка поєднує всі шляхи розпізнавання дисфункцій кардіостимулятора з метою забезпечення високої надійності їх виявлення.
20
Царенко, Микола, та Лариса Калашнікова. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ СКАНУВАННЯ ДЛЯ КТ І КПКТ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД". Біомедична інженерія і технологія 1, № 17 (2025): 69–80. https://doi.org/10.20535/.2025.17.328322.
Full textAbstract:
Rомп’ютерна томографія (КТ) та конусно-променева комп’ютерна томографія (КПКТ) революціонізували медичну візуалізацію, забезпечуючи високоточні тривимірні (3D) анатомічні моделі для діагностики, планування лікування та хірургічної симуляції. Точність цих моделей значною мірою залежить від параметрів сканування, таких як товщина зрізу, просторове розрішення, доза опромінення, напруга, час експозиції та алгоритми реконструкції. Оптимізовані параметри можуть підвищити якість зображень та точність сегментації, тоді як неоптимальні налаштування можуть спричиняти артефакти, знижувати анатомічну точність та негативно впливати на клінічні результати. КПКТ широко використовується в стоматології та щелепно-лицевій хірургії завдяки нижчій дозі опромінення та високій просторовій роздільній здатності, тоді як КТ переважно застосовується для комплексної анатомічної оцінки через кращу контрастність м’яких тканин. Вибір параметрів сканування має забезпечувати баланс між чіткістю зображення та безпекою пацієнта. Дослідження показали, що оптимальна товщина зрізу 0.075–0.125 мм у КПКТ та 0.5–1.25 мм у КТ забезпечує найкращі результати сегментації. Доза опромінення також має бути ретельно скоригована: для КПКТ зазвичай достатньо 0.1–0.3 мЗв, тоді як для КТ рекомендовано 2–5 мЗв. Значення напруги 80–100 кВ для КПКТ і 100–120 кВ для КТ допомагає зменшити артефакти затвердіння променя, зберігаючи контрастність. Однією з головних проблем у візуалізації КТ/КПКТ є наявність артефактів, включаючи розсіювальні артефакти, артефакти затвердіння променя, артефакти руху та часткові об’ємні артефакти. Цей огляд містить комплексний аналіз параметрів сканування КТ і КПКТ, узагальнює оптимальні налаштування для різних клінічних застосувань. Завдяки покращенню протоколів сканування та використанню сучасних методів зниження артефактів можна значно підвищити точність і надійність анатомічних моделей, що забезпечить кращі діагностичні та терапевтичні результати
21
Сердюк, Ольга Юріївна, та Іван Анатолійович Маринич. "Система контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 42–49. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-42-49.
Full textAbstract:
Стрічкові конвеєри є найбільш поширеним типом транспортуючих машин безперервної дії в усіх галузях промисловості. Вони, як правило, є не тільки невід’ємною частиною технологічного процесу, а й визначають його темп, ритмічність, істотно впливають на організацію всього виробництва. На підприємствах гірничо-металургійного комплексу стрічкові конвеєри становлять близько 90 % від загальної кількості, тому питання контролю та діагностики стану обладнання конвеєра у режимі реального часу є досить актуальним завданням. Найбільш перспективним у цьому плані є створення системи контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів на базі сучасних рішень таких компаній, як Schneider Electric або Siemens, що забезпечують контроль і моніторинг усіх параметрів та дають змогу операторові відстежувати всі зміни в стані обладнання конвеєра. В статті запропоновано один із варіантів створення такої системи. Оскільки основними складовими конвеєрного обладнання є асинхронний двигун та ролики, саме контроль їх технічного стану стає на перший план. З цією метою використовують методи вібродіагностики, виміру шуму та тепловізорні, а SCADA-система дозволить їх об’єднувати та візуально відтворювати. Основою роботи такої системи є діагностичні моделі основних механізмів, які у загальному варіанті складені з п’яти рівнів: основні вузли і деталі, які найбільш уразливі і піддалися діагностиці; основні структурні параметри, що визначають надійність; характерні поламки і дефекти вузлів; характерні зміни діагностичних сигналів та діагностичні ознаки і методи діагностування. Зазначено алгоритм діагностування стану конвеєра, який відображає всі основні етапи діагностики: введення технічних умов обладнання та поступове опитування датчиків для виявлення відхилень від заданих параметрів дозволяє реалізувати систему візуалізації у режимі реального часу для контролю і моніторингу основних параметрів технічного стану конвеєра.
22
Добровська, Л. М., В. О. Бабенко та А. С. Іванченко. "КОМБІНАЦІЯ ЛОКАЛЬНОЇ ПОРОГОВОЇ БІНАРИЗАЦІЇ ТА МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ". Біомедична інженерія і технологія, № 8 (29 грудня 2022): 40–47. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2022.8.267793.
Full textAbstract:
Проблематика. Рання діагностика раку молочної залози має колосальне значення, оскільки дана патологія є одним із найбільш розповсюджених чинників летальності серед жінок по всьому світу. Чи не небезпечнішим підтипом раку молочної залози вважається інвазивна протокова карцинома. Зазвичай патологоанатоми фокусуються на областях з подібною карциномою, так як це дозволяє присвоїти оцінку агресивності усьому зразку монтування. Саме тому важливою задачею є автоматизоване виявлення карциноми при діагностиці ракових пухлин молочної залози.
 Мета. Встановлення основних етапів побудови діагностичних алгоритмів класифікації типу ракової пухлини молочної залози на основі аналізу гістологічних знімків.
 Методика реалізації. Запропоновано алгоритм на основі методу локальної порогової бінаризації для вилучення інформативних ознак з медичних зображень, та машинного навчання для побудови моделей розпізнавання типу ракової пухлини молочної залози за допомогою методів класифікації, таких як: метод групового урахування аргументів, логістична регресія, наївний байєсів класифікатор, метод k найближчих сусідів, та метод випадкового лісу. Перед виконанням алгоритму вибірку зображень було розбито на робочу (80%) для навчання моделей, та екзаменаційну (20%), яка не приймає жодної участі в експериментах аж до отримання результуючої моделі. Після застосування локальної порогової бінаризації отримуються дуети (комбінації із двох пікселей) і тріо (комбінації із трьох пікселей). При моделюванні робоча вибірка була розбита на тренувальну (75%) і тестову (25%). 
 Результати дослідження. В результаті моделювання було отримано 10 моделей машинного навчання. Найкращою з них виявилась модель KNN, навчена на дуетах бінаризованих пікселей, що дала на тестовій вибірці 78.5% точності класифікації.
 Ключові слова – молочна залоза, ракові пухлини, гістологічні знімки, візуальна діагностика, бінаризація знімку, штучний інтелект, машинне навчання.
23
АНТОЩУК, С. Г., та Н. О. КОМЛЕВА. "ОПТИМІЗАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ ДІАГНОСТУВАННЯ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(89) (1 липня 2024): 99–108. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.14.
Full textAbstract:
У даній статті розглядається актуальне завдання розробки оптимізаційних моделей для інтелектуальних систем діагностики, яке має важливе значення для підвищення ефективності діагностичних процесів у різних галузях. Стаття зосереджується на вивченні та систематизації сучасних методів математичного моделювання та алгоритмів інтелектуального аналізу даних, які використовуються для оптимізації прийняття рішень у діагностичних системах. Актуальність теми полягає в потребі інтегрувати новітні технології аналізу даних та математичного моделювання для підвищення точності, швидкості та ефективності діагностичних систем. В рамках дослідження створено оптимальні моделі, які дозволяють ефективно враховувати доступні ресурси та інструменти, необхідні для розв’язання специфічних діагностичних задач. Моделі інтегрують основні еле- менти для ефективного розподілу ресурсів і задоволення вимог експертів та визначають множину діагностич- них параметрів у сукупності з множиною засобів для їх вимірювання. Особлива увага приділяється адаптації цих моделей для специфіки різних діагностичних завдань, включаючи інтеграцію інтелектуальних компонентів, таких як машинне навчання та штучний інтелект, які сприяють підвищенню точності діагнозів та оптимізації процесів. Інтеграція в модель алгоритмів машинного навчання та штучного інтелекту передбачає використання матриця ефективності, яка відображає ступінь доцільності застосування запропонованих алгоритмів для вирішення певних діагностичних задач. Розроблена технологія моделювання інтелектуальних діагностичних систем з урахуванням цих моделей, що демонструє практичну застосовність та можливості тестування в реальних умовах. Значний обсяг роботи присвячено випробуванню розроблених моделей через реалізацію програмного інструменту «Optimization modeling of medical diagnosis». Цей інструмент не тільки дозволяє тестувати моделі в контрольованих умовах, але й забезпечує їхню адаптацію до реальних діагностичних сценаріїв, значно підвищуючи практичну цінність дослідження. Він забезпечує обчислення параметрів моделей, їх візуалізацію в зручному форматі та можливість швидкого коригування залежно від специфіки задачі.
24
Мінцер, О. П., та Н. О. Сінєнко. "ДИСКРИМІНАЦІЯ ДАНИХ В ПАТОМОРФОЛОГІЇ. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (26 травня 2023): 7–10. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2022.3.13359.
Full textAbstract:
Розглянуто питання сучасної аналітики, серед яких найгострішим є ризик дискримінації даних. Дослідження спрямовано на виявлення причин і наслідків дискримінації в інтелектуальному аналізі даних, а також на вивчення потенційних рішень цієї проблеми в патоморфології. Для встановлення складних взаємозв'язків між якістю оригінального зразка, якістю сканованого зображення, кількісними характеристиками застосованого стиснення, впливом на діагностичну інтерпретацію та інших пов'язаних діагностичних процедур (структурна класифікація, прогноз тощо) потрібно виконати значний обсяг робіт. Запропоновано алгоритм 4S (systematization, structuring stability of states), пов'язаний із використанням технології створення стійких морфологічних, гістологічних чи інших структур. Досвід його використання дає основу для обережного оптимізму.
25
Романчук, К. Ю., О. С. Андросова та І. В. Комаровська. "УРАЖЕННЯ ОЧЕЙ ПРИ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗІ В ІМУНОКОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИ". Інфекційні хвороби, № 1 (9 лютого 2024): 66–69. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2024.1.14416.
Full textAbstract:
Наведено відомості про офтальмологічні прояви при Лайм-бореліозі (ЛБ), поширеність бореліозу в Україні та світі. Враховуючи те, що зазначені випадки є рідкісними, навіть на ендемічних територіях, це ускладнює діагностичний пошук у пацієнтів з ураженням очей. Підкреслена важливість детального збору епіданамнезу у пацієнтів з ураженням очей ймовірно інфекційного ґенезу. На прикладі клінічного випадку дисемінованої форми ЛБ з ураженням очей в імунокомпетентної особи, описана специфіка діагностики, клінічного перебігу та лікування. Наведені дані про динаміку кератокон’юнктивіту до та після призначення етіотропної терапії. Описаний клінічний випадок акцентує увагу на важливості комунікації між лікарями різних спеціальностей щодо вибору алгоритму діагностичних процедур і призначенням етіотропної та місцевої терапії.
26
Ogorodnik, P. V., A. G. Deynichenko, D. I. Khrystiuk та V. I. Kolomoycev. "Діагностичний алгоритм ускладненої жовчнокам’яної хвороби". Likarska sprava, № 6 (30 вересня 2013): 27–32. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2013-6-06.
Full textAbstract:
Наведені результати дослідження 312 хворих, обстежених та пролікованих з приводу ускладненої жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) з 2010 по 2012 рр. Залежно від складності встановлення діагнозу хворих розподілено на дві групи: І – 188 хворих, у яких для встановлення діагнозу використано стандартний алгоритм обстеження; ІІ – 124 хворих, у яких стандартні методи обстеження доповнені новітніми технологіями: ендоскопічною ультразвуковою сонографією та магнітно-резонансною панкреатикохолангіографією.
27
Vyshnevskyi, V. V., та T. M. Romanenko. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТРИКИ ХАУСДОРФА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НЕТИПОВИХ КАРДІОЦИКЛІВ У ТРИВИМІРНОМУ ФАЗОВОМУ ПРОСТОРІ КООРДИНАТ ВЕКТОРКАРДІОГРАМИ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (30 вересня 2019): 31–36. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.3.10430.
Full textAbstract:
Сигнал електрокардіограми відноситься до циклічних сигналів, у яких, на відміну від періодичних сигналів, можна виділити подібні, але не тотожні цикли. Тому при розробленні діагностичних алгоритмів застосовують процедури усереднення. Реальні електрокардіограми можуть мати значні спотворення окремих кардіоциклів, тому виникає потреба у визначенні нетипових циклів. У статті запропоновано алгоритм застосування метрики Хаусдорфа для визначення нетипових кардіоциклів електрокардіограми, поданої у тривимірному фазовому просторі координат.
28
СУПРУН, О. М., О. І. ОГІРКО та А. О. КРИМСЬКА. "РОЗРОБЛЕННЯ ГІБРИДНИХ НЕЙРОМЕРЕЖЕВИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМАХ". Вісник Херсонського національного технічного університету 2, № 1(92) (2025): 222–29. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.1.2.30.
Full textAbstract:
Досліджено проблему підвищення точності прогнозування в інтелектуальних системах шляхом інтеграції гібридних нейромережевих моделей. Актуальність роботи зумовлена необхідністю розроблення ефективних методів прогнозування, які забезпечують стабільність результатів та адаптивність до змінних умов. Метою дослідження є створення гібридної нейромережевої моделі прогнозування, що поєднує різні архітектури штучних нейронних мереж для підвищення точності аналізу даних, стійкості до шуму та гнучкості в умовах динамічних змін.Методи дослідження базуються на математичному моделюванні, аналізі сучасних нейромережевих архітектур та порівняльному оцінюванні їх ефективності. Використано підходи глибокого навчання з комбінуванням згорткових і рекурентних нейронних мереж, а також алгоритми оптимізації для підвищення продуктивності та зменшення обчислювальних витрат. На основі проведеного аналізу запропоновано гібридну модель прогнозування, що інтегрує механізми уваги та адаптивні алгоритми налаштування параметрів, забезпечуючи вищу точність оброблення складних залежностей у даних.Результати дослідження підтверджують, що запропонована модель забезпечує кращу узагальнювальну здатність порівняно з традиційними підходами. Доведено, що комбіноване використання згорткових і рекурентних архітектур у поєднанні з алгоритмами оптимізації підвищує точність прогнозування та сприяє зменшенню чутливості до змін у вхідних даних. Обґрунтовано необхідність застосування алгоритмів компресії та адаптивного налаштування параметрів для зниження обчислювального навантаження без втрати продуктивності.Практична цінність роботи полягає у створенні рекомендацій щодо адаптації запропонованої гібридної моделі до реальних умов у фінансовому секторі, медичній діагностиці та системах кібербезпеки. Перспективи подальших досліджень зосереджені на вдосконаленні механізмів адаптивного налаштування параметрів, підвищенні інтерпретованості результатів та оптимізації обчислювальних витрат, що сприятиме розширенню можливостей застосування гібридних нейромережевих моделей у складних аналітичних завданнях.
29
Ioffe, O. Yu, M. M. Stets, V. M. Perepadja, V. R. Antoniv та Y. P. Tsiura. "Етапний підхід у хірургічному лікуванні хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки бластоматозного генезу". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (10 вересня 2019): 11–14. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10412.
Full textAbstract:
Мета роботи: поліпшити результати хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки бластоматозного генезу шляхом удосконалення алгоритму лікувально-діагностичної тактики.
 Матеріали і методи. За період 2009–2018 рр. у хірургічній клініці КМКЛ № 3 проліковано 127 хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, що складає 5,1 % (2485 пацієнтів) від загальної кількості хворих із невідкладною хірургічною допомогою. Жінки становили 66,2 % (84 хворі), чоловіки склали 33,8 % (43 пацієнти). Середній вік хворих становив (68,2±15,4) року. Етіологічно причинами обтурації просвіту кишечника в 10 (7,9 %) хворих була пухлина сліпої кишки, у 11 (8,7 %) – висхідної ободової кишки, у 5 (3,9 %) – печінкового згину ободової кишки, у 6 (4,7 %) – поперечноободової кишки, у 5 (3,9 %) – селезінкового згину ободової кишки, у 18 (14,2 %) – низхідної ободової кишки, у 32 пацієнтів (25,2 %) рівень перешкоди локалізувався у сигмоподібній кишці та у 30 (23,6 %) – на рівні прямої кишки. Крім цього, у 10 (7,9 %) пацієнтів непрохідність зумовили проростання пухлин матки, яєчників або сечового міхура в дистальні відділи товстої кишки.
 Результати досліджень та їх обговорення. Представлено результати лікування 127 хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, що проходили лікування в хірургічній клініці КМКЛ № 3 за період 2009 – 2018 рр. Розроблено лікувально-діагностичний алгоритм етапності надання хірургічної допомоги пацієнтам із даною патологією. Етапний підхід та використання малоінвазивних методик декомпресії кишечника у вигляді стентування, реканалізації та заведення зонда проксимальніше стенозу збільшило відсоток відтермінованих оперативних втручань (до 37,8 %) та зменшило летальність на 14 %.
30
Ушенко, Олександр Григорович, Ірина Василівна Солтис, Олександр Володимирович Дуболазов та Олександр Валерійович Олар. "Цифрові алгоритми поляризаційно-голографічного 3D пошарового картографування мікроскопічних зображень полімерних плівок у поліграфічному виробництві". Технологія і техніка друкарства, № 2(76) (5 жовтня 2022): 43–47. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(76).2022.265687.
Full textAbstract:
В роботі представлено систематизовані дані оригінальних експериментальних досліджень діагностичної ефективності багатопараметричного (з використанням поляризаційного математичного четвертого порядку — вектора Стокса) пошарового тривимірного лазерного стоксово-поляриметричного цифрового відображення серії мікроскопічних зображень із поляризаційним фільтром, координатних розподілів випадкових значень параметрів азимута (плоского кута коливань вектору електричної напруженості лазера) та еліптичності (ексцентриситету траєкторії когерентного вектору електричної напруженості лазера) набору оптично анізотропних дифузних зразків, в яких множинна взаємодія, має місце лазерне випромінювання та оптичні неоднорідності. Наведено аналітичний опис методу поляриметрії Стокса з використанням цифрової голографічної реконструкції пошарових розподілів полів комплексних амплітуд об’єктного поля лазерного випромінювання за допомогою дискретного фазового сканування та алгоритму зворотного перетворення Фур’є. Як експериментальний об’єкт використано оптично неоднорідні з частковою деполяризацією шари оптично анізотропних поліетиленових плівок двох типів — високої щільності (контрольна група 1) і низької щільності (дослідна група 2). Отримано набори координатних розподілів азимута та еліптичності поляризації в серії цифрових мікроскопічних зображень поліетиленових плівок обох груп. Статистичний аналіз використовувався як аналітичний інструмент для обробки даних. Він заснований на обчисленні набору статистичних моментів 1-го порядку 4-го порядку, які характеризують поляризаційні карти азимута та еліптичності поляризації. Набір діагностичних залежностей між середнім значенням, дисперсією, асиметрією та ексцесом, які характеризують алгоритмічно реконструйовані карти розподілів азимута та поляризації мікроскопічних зображень полімерних плівок.
31
Карпенко, К. К. "Діагностичні можливості у виборі хірургічної тактики лікування посттромботичної хвороби". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (2020): 56–61. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.56-61.
Full textAbstract:
У статті розглядаються пробеми у діагностиці стенотично-оклюзивних уражень глибоких вен тазу та нижньої порожнистої вени при посттромботичній хворобі. На даний момент діагостика даної патології має різноплановий характер, хоча стратегія хірургічного лікування та вибір тактики у багатьох випадках залежить також від повноти і специфічності отриманої діагностичної інформації. Різноманітні інструментальні методики мають неоднакові рівні точності та повноти отримуваної інформації. Для визначення оптимальної схеми діагностики на практичному досвіді були застосовані та порівняні між собою найбільш доступні та вживані методи інструментальної діагностики у відповідності з Рекомендаціями американського коледжу радіології, а також оцінено їх значимість у плануванні майбутніх хірургічних чи ендоваскулярних втручань, розглянуті переваги та недоліки кожного з методів.
 Ключові слова: посттромботична хвороба, флебографія, цифрова субтракційна флебографія, мультиспіральна комп'ютерна флебографія, УЗДГ вен, алгоритм діагностики, венозна реконструкція.
32
Shved, M. I., O. A. Prokopovych, V. T. Gurskyi, B. Ya Masliy та V. P. Vivchar. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ, ЗУМОВЛЕНОГО ФЕНОМЕНОМ “SLOW-FLOW” (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ОПИС КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ)". Вісник наукових досліджень, № 2 (16 квітня 2019): 24–29. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10024.
Full textAbstract:
Феномен сповільненого коронарного кровотоку (CSFP) – це мікросудинне ураження, що полягає в сповільненні кровотоку (руху контрастних речовин) у коронарних артеріях без значного їх стенозування. Основними причинами CSFP вважають структурні й функціональні порушення в системі коронарної мікроциркуляції за рахунок ендотеліальної дисфункції, дифузної кальцифікації чи необструктивного атеросклерозу, оглушення гіпоксичної ділянки міокарда тощо. Відсутність чітких критеріїв у діагностиці та адекватних програм його лікування обґрунтовують доцільність збільшення клінічного матеріалу та дослідження механізмів його розвитку.
 Мета дослідження – проаналізувати клінічний випадок розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно діагностованим феноменом “slow-flow”, дослідити особливості клінічного перебігу коронарного синдрому Y та оптимізувати його лікування і профілактику розвитку ускладнень.
 Матеріали і методи. Застосовували методи системного аналізу, бібліосемантичного та описового моделювання на прикладі рідкісного випадку розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно дігностованим CSFP. Проведено огляд літератури в доступних науково-статистичних базах даних медичної інформації.
 Результати досліджень та їх обговорення. Упровадження діагностичної коронарної ангіографії дає змогу провести диференційну діагностику мікроциркуляторних порушень коронарного кровотоку, а також дозволяє оцінити адекватність запропонованого лікування. Наведений клінічний випадок характеризується типовою клінічною симптоматикою гострого коронарного синдрому (ГКС) за відсутності ангіографічних атеросклеротичних змін вінцевих судин у жінки 66 років. Запропоноване лікування засобами “Небіволол”, “Розувастатин” і комбінованими метаболічними препаратами “Левокарнітин” та “Аргінін” дало швидкий клінічний ефект, який проявився зникненням ознак ішемії та відсутністю ангінозного болю за грудниною.
 Висновки. У патогенезі розвитку ГКС вагому роль відіграють мікроциркуляторні порушення, зокрема феномен сповільненого коронарного кровотоку, що необхідно враховувати в діагностичному алгоритмі ведення таких пацієнтів. Основним диференційно-діагностичним критерієм у таких випадках є коронароангіографія, а в комплексне лікування доцільно включати бета-2-адреноблокатори, статин та метаболічно активні засоби – “Левокарнітин” і “Аргінін”, які мають ендотелійнормалізуючі, енерго- і кардіоцитопротекторні властивості.
33
ШАПРИНСЬКИЙ, В. О., В. Р. ТАГЕЄВ, Ю. А. МИРОНИШЕН, С. С. СТУКАН та Я. М. ПАШИНСЬКИЙ. "Клінічний приклад первинномножинних злоякісних пухлин (полінеоплазії)". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (9 квітня 2023): 107–10. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.13740.
Full textAbstract:
Мета роботи: проаналізувати досвід лікування ракової хвороби множинних локалізацій з основними етапами діагностично-лікувального алгоритму. Проаналізовано медичні публікації, присвячені клініці, діагностиці та лікуванню ракової хвороби множинних локалізацій, а також клінічний випадок пацієнта з полінеоплазією. Представлений клінічний кейс пацієнта, якому була виконана операція: панкреато-дуоденальна резекція за Уіплом (панкреато- єюноанастомоз – кінець-у-кінець, гепатико-єюноанастомоз, ентеро-гастроанастомоз без збереження пілоруса, ентеро-ентероанастомоз) з приводу папілярної аденокарциноми Фатерового соска, ускладненої механічною жовтяницею у 2011 році з подальшим курсом хіміотерапії. У 2013 році діагностовано аденокарциному нижнього ампулярного відділу прямої кишки. Хворому було проведено курс хіміотерапії з подальшим покращенням стану. У 2019 р. діагностовано аденокарциному поперечно-ободової кишки та виконано резекцію останньої з анастомозом кінець-у-кінець, лімфодисекцію. Отримав 3 курси хіміотерапії. Через 2 місяці виконано контрольну фіброколоноскопію, при якій виявлено поліп на широкій ніжці в низхідному відділі кишки. Виконано ендоскопічну поліпектомію. Хворий був виписаний у задовільному стані.
34
РЕШЕТНЯК, Тетяна. "МЕТОДОЛОГІЯ ДІАГНОСТУВАННЯ ПРАКТИК СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 4 (28 листопада 2024): 273–80. https://doi.org/10.31891/mdes/2024-14-36.
Full textAbstract:
В статті визначено зміст поняття стратегічного менеджменту знань як комплексу управлінських дій з розробки та реалізації корпоративної стратегії управління знаннями. Сформульовано основні завдання стратегічного менеджменту знань, серед яких окремо розглянуто завдання діагностики процесів та практик управління знаннями на всіх організаційних рівнях. Запропоновано авторський методологічний підхід до діагностування середовища обміну знаннями як ключової практики стратегічного менеджменту знань. Сформовано алгоритм діагностичної процедури, що включає три кроки оцінювання середовища обміну знаннями: діагностика структури, простору та організаційної культури Апробацію запропонованого методологічного підходу здійснено методом кейс-аналізу та інтерв’ю з представниками відомих українських компаній, зроблено висновки щодо прийнятності та напрямів удосконалення алгоритму діагностики практики обміну знаннями в стратегічному менеджменту знань.
35
Огір, О. О. "ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИЧНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ОБ’ЄКТА АБО СЕРЕДОВИЩА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 54–62. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.6.
Full textAbstract:
Проведений аналіз дав змогу виявити відсутність чітких формулювань сутності понять «діагностична візуалізація» і «діагностичне зображення». Тож пропонується визначити, що діагностичне зображення – це графічна (двомірна або тримірна) модель аномалій досліджуваного об’єкта чи середовища, для якої може бути здійснена постановка і розв’язання задачі ідентифікації. Відповідно, діагностична візуалізація – це процес побудови такої моделі, і сам цей процес має вже усталену назву «реконструкція діагностичного зображення». Цей процес розглядається в контексті дослідження об’єктів та середовищ випромінюванням ультразвукових хвиль в досліджуваний об’єкт (або в середовище) з подальшим прийняттям і обробкою відбитих коливань з метою визначення наявності аномалій, що підпадає під визначення ідентифікацію в широкому розумінні (структурна ідентифікації), або їх форми, розміру, положення, глибини залягання тощо, що підпадає під визначення ідентифікації у вузькому розумінні (параметрична ідентифікація). В роботі увага сконцентрована на певному сегменті ідентифікації у вузькому розумінні – підвищенні якості моделі, де показником якості буде визначено розрізнювальну здатність діагностичного зображення. При цьому в контексті теорії ідентифікації відомими будуть вважатися вхідні і вихідні сигнали ультразвукового дослідження, а також загальний вид моделі аномалії, а невідомим залишається алгоритм ідентифікації. Вирішення завдання в УЗ візуалізації передбачається на основі аналізу фазових співвідношень, що відповідають побудованим за певними елементарними одновимірними голограмами. Мова йде про реконструкцію зображень на основі безлічі одновимірних елементарних голограм на площину, перпендикулярну площині запису елементарної голограми та визначається сукупністю акустичних осей зондуючого простору при русі суміщеного випромінювача – приймача уздовж лінії синтезованої апертури. Такий підхід повинен дати можливість розв’язувати сумарний по амплітуді ехосигнал, що отримується в точці зондування з різних точок глибини за рахунок різниці початкових фаз комплексних амплітуд окремих гідробіонтів, які мають свої координати в площині зондування і свої значення інтенсивності з урахуванням місця розташування. Щільність скупчення, що відображає інтенсивність окремих гідробіонтів на кольоровому моніторі може бути представлена відносними колірними моделями або іншим способом досить ефективної візуальної відмінності кожного гідробіонта окремо з властивим йому розміром і сукупність всіх гідробіонтів, які визначають щільність їх у зондуючих об’ємах. Слід зазначити, що розглянуті методи отримання зображень за сукупністю одновимірних елементарних голограм можуть бути використані і в інших положеннях по розробці техніки діагностування в медицині, будівництві і т. п.
36
БОЙКО, Ольга, та Михайло ТАТАРЕНКО. "МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБКИ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ЗНІМКІВ". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 2 (31 липня 2024): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/it/2024-2-2.
Full textAbstract:
Тривимірні ультразвукові зображення відкривають нові горизонти в медичній діагностиці та лікуванні. Вони пропонують набагато більше інформації порівняно зі звичайними двовимірними зображеннями, дозволяючи лікарям «обертати» та «перевертати» зображення, щоб дослідити його з усіх можливих ракурсів. Така деталізація може виявитися критично важливою при виявленні патологій або плануванні хірургічних втручань. Однак, для ефективної роботи з такими зображеннями потрібно спеціалізоване програмне забезпечення, моделі та інформаційні технології, які здатні обробити великі об’єми даних та відтворити їх у вигляді інтуїтивно зрозумілих 3D-моделей. Розробка такого роду програмного забезпечення вимагає врахування численних технічних та медичних аспектів. Метою статті є аналіз моделей та інформаційних технологій для обробки ультразвукових знімків, що мають велике значення в медичній діагностиці. Розглянути та порівняти різні методи та моделі, які можуть забезпечити найкращі результати для обробки зображень. Методологія полягає у застосовано наступних методи наукового пошуку: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення – для розгляду основних аспектів досліджуваної проблеми, визначення теоретичних основ дослідження. У статті розглянуто основні підходи до моделювання процесів обробки ультразвукових зображень, включаючи методи покращення якості зображень, виділення контурів та структурних елементів. Описано алгоритми і програмні засоби, що забезпечують ефективну обробку і аналіз ультразвукових даних. Наукова новизна отриманих у роботі результатів полягає в формулюванні та використанні найкращих методів та моделей та інформаційних технологій для обробки ультразвукових знімків, що мають велике значення в медичній діагностиці. Увага приділяється методам фільтрації шуму, контрастування зображень та автоматичного розпізнавання патологій. Наведено результати досліджень, що демонструють ефективність запропонованих підходів у клінічній практиці. Висновки. Методи які були розглянуті спрощують використання сучасних алгоритмів для автоматизованого аналізу ультразвукових знімків. Огляд наявних інструментів демонструє, що 3D Slicer пропонує дослідникам зручні графічний та програмний інтерфейси, що полегшують впровадження і застосування новітніх алгоритмів машинного навчання в обробці ультразвукових зображень. Стаття також обговорює перспективи подальшого розвитку інформаційних технологій в ультразвуковій діагностиці.
37
Маньковський, Д. С. "КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ПРЕДИКТОРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА АЛГОРИТМ ЇХ ОЦІНКИ В СИСТЕМІ НЕВРОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12568.
Full textAbstract:
Резюме. Сучасні технології кардіохірургічних втручань (КХВ) дозволяють значною мірою впливати на структуру смертності, інвалідності та якість життя пацієнтів із критичним перебігом ішемічної хвороби, клапанними пороками серця, кардіоміопатіями. Разом з тим неврологічні ускладнення здатні суттєво впливати на перебіг післяопераційного періоду та нівелювати технічно якісне виконаня КХВ. Останніми роками загальна смертність після КХВ із використанням штучного кровообігу (ШК) характеризуються зменшенням на 20–25 %, тоді як частота гіпоксично-ішемічних уражень (ГІУ) головного мозку (ГМ) практично незмінна і, навіть, у старших вікових групах зростає.
 Мета дослідження – розробити алгоритм оцінювання ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку як компоненти неврологічного супроводу кардіохірургічних пацієнтів.
 Матеріали і методи. Дослідження виконано на клінічній базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» з використанням первинних матеріалів стосовно кардіохірургічних втручань із застосуванням штучного кровообігу; задіяно дві групи пацієнтів, що сформовані за методикою копі-пара (за ознаками: вік, стать, вид втручання): в першій (n=340 осіб) – пацієнти з ГІУ ГМ після втручань, у другій (n=340 осіб) – без ГІУ ГМ. У дослідженні використано результати рутинного неврологічного, інструментальних та лабораторних обстежень на етапах оперативного лікування із заповненням спеціальної Карти експертної оцінки неврологічного супроводу пацієнта з кардіохірургічним втручанням.
 Результати. При порівняльному міжгруповому аналізі виявлено достовірні (р<0,05) КАФ, виконано їх ранжування за показником загальної інформативності та 10 найбільш інформативних включено до алгоритму прогнозування. Наявність достовірної інформації щодо прогностичного значеня клініко-анамнестичних предикторів дозволило обґрунтувати поступовість процедури оцінки ризику та скласти відповідний табличний алгоритм, до якого в порядку зменшуваної інформативності, внесені найбільш прогностично цінні ознаки та відповідні прогностичні коефіцієнти. Технологія прогнозування досить проста та (після оцінки наявності/відсутності перелічених в алгоритмі факторів) передбачає поступове додавання відповідних коефіцієнтів до досягнення однієї із прогностичних сум, що дозволяє виконувати персоніфіковану оцінку ризику з одночасним розподілом (співвідношенням) обстежених осіб до однієї із трьох груп ризику.
 Висновки. Вивчено діагностичну цінність та прогностичне значення клініко-анаменстичних предикторів ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку, складено прогностичний їх профіль, опрацьовано алгоритм персоніфікації ризику та виділено три основні прогностично несприятливі синдроми: психоневрологічний (наявність енцефалопатії, артеріальної гіпертензії, закритих черепно-мозкових травм в анамнезі), судинної дисфункції (порушення церебральної ауторегуляції, зниження фракції викиду лівого шлуночка, інсульт в анамнезі, асиметрія кровонаповнення), серцево-судинних порушень (фібриляція передсердь, «німий» стеноз сонних артерій, наявність атероматозу висхідної зони аорти).
38
Bashynska, Olha, Yuri Kamak та Sergii Nesterenko. "МЕТОД ДІАГНОСТИКИ КОМПОНЕНТІВ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ БЕЗПІЛОТНОГО АВІАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 142–50. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-142-150.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Перспективним напрямком розвитку програмно-апаратних засобів технічного діагностування є використання в їх складі інтелектуальних компонентів. Відомі засоби технічного діагностування орієнтовані на вирішення окремих вузькоспеціалізованих діагностичних задач і не забезпечують достатнього рівня універсальності, тому проблема підвищення ефективності діагностування за рахунок розробки та вдосконалення інтелектуальних засобів є актуальною і потребує подальших досліджень. Також актуальним є дослідження впливу різних факторів на роботу компонентів системи керування безпілотного авіаційного комплексу. Постановка проблеми. Сучасні системи керування безпілотним авіаційним комплексом є складними комплексами, в яких відбувається тісна взаємодія різнотипових підсистем. Використання БпАК у високотехнологічних сферах вимагає забезпечення високого рівня надійності функціонування СК БпАК та її компонентів. Одним із засобів підвищення надійності роботи є розробка і впровадження ефективних програмно-апаратних засобів діагностування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині в умовах глобальної автоматизації пристроїв та їх комплексів, питання пошуку несправностей за допомогою автоматизованих систем із кожним днем стає все більш актуальним. Пристрої та їх комплекси стають більш складними та потребують більш глибокої деталізації при пошуку несправностей. Саме тому це питання звернуло увагу на себе багатьох науковців. Так, наприклад, Є. В. Нікітенко неодноразово звертав увагу на вивчення проблем автоматизованого пошуку несправностей в електронних приладах [1; 2]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розробка науково обґрунтованої методології технічної діагностики елементів системи керування БпАК. Постановка завдання. Розробка методу діагностування компонентів СК БпАК на базі узагальненої математичної моделі програмно-апаратного пристрою діагностики. Виклад основного матеріалу. Для проведення технічної діагностики компонентів системи керування БпАК пропонується метод, що розглядає кожен елемент СК БпАК у вигляді орієнтованого графа причинно-наслідкових зв’язків. Розроблено алгоритм програмного компонента діагностичної системи СК БпАК. Висновки відповідно до статті. Сформульовано та надано математичний опис методу технічної діагности-ки елементів СК БпАК. Наведено алгоритм програмного компонента діагностичної системи СК БпАК.
39
Іванченко, А. С., К. С. Бовсуновська, І. М. Дикан, Б. А. Тарасюк, В. А. Павлов та Є. А. Настенко. "КЛАСИФІКАТОР ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ АУТОІМУННОГО ГЕПАТИТУ ТА ХВОРОБИ ВІЛЬСОНА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (17 листопада 2021): 62–73. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.233008.
Full textAbstract:
Реферат: Проблематика. При інтенсивному моніторингу профілактичного огляду пацієнтів у медичних закладах первинної ланки найбільш зручно по ультразвуковим зображенням діагностувати лише наявність чи відсутність фіброзних змін печінки. Подібний підхід є найбільш ефективним при профілактиці захворювань, при цьому алгоритм класифікації визначає лише наявність патології, а уточнення діагнозу, ступінь ураження вже знайденої патології може визначатися в подальшому у спеціалізованих медичних закладах висококваліфікованим лікарем діагностом. Однак, розробка автоматизованих систем підтримки рішень при диференціації клінічно схожих захворювань завжди є актуальною задачею в медичній практиці. Однією з таких задач є диференціація аутоімунного гепатиту і хвороби Вільсона.
 Мета. Розробити діагностичний алгоритм класифікації аутоімунного гепатиту і хвороби Вільсона за результатами аналізу ультразвукових зображень печінки.
 Методика реалізації. Дані для виконання дослідження надано Інститутом ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України – 9 знімків УЗД стосуються хворих на аутоімунній гепатит, 20 знімків пацієнтів з хворобою Вільсона. Об’єктами класифікації є області інтересу, що було виділено на ультразвукових зображеннях медичними фахівцями. Для збільшення об’єму навчальної вибірки та підвищення якості системи класифікації застосовано аугментацію одержаних зображень. В результаті для навчання (навчальна вибірка) та верифікації (тестова вибірка) було одержано загалом 600 областей інтересу (150 для аутоімунного гепатиту і 450 для хвороби Вільсона). Виходячі з припущення, що відмінності у характеристиках зображень класів знаходяться у відмінностях їх текстур в роботі розраховані текстурні ознаки на основі частот зустрічаємості патернів бінарного шаблону відтінків сірого. Для побудови класифікатора застовано алгоритм Random Forest.
 Результати дослідження. Загальна вибірка з 600 областей інтересу була розбита випадковим чином на навчальну (80%) і тестову (20%). Одержано модель класифікатору алгоритмом Random Forest з показниками якості класифікації на навчальній вибірці: точність - 100%, чутливість - 1, специфічність - 1, F-score -1, та на тестовій вибірці: точність 90,8% , чутливість 0.767 , специфічність – 0,956, F-score – 0,873.
 Висновки. Запропоновано ефективний підхід для вирішення задачі автоматичної диференційної діагностики аутоімунного гепатиту та хвороби Вільсона. На основі текстурних ознак та алгоритму випадкового лісу була отримана високоякісна модель класифікації
 Ключові слова – диференціальна діагностика, аутоімунний гепатит, хвороба Вільсона, ультразвукова діагностика, аугментація зображень, патерни, локальні бінарні шаблони, Random Forest.
40
Скурятіна, Н. Г. "Діагностично-лікувальний алгоритм при передраковій патології шийки матки у вагітних". Акушерство. Гінекологія. Генетика 3, № 1 (7) (2017): 75–80.
Find full text
41
Haschuk, A. V., O. A. Burianov, A. M. Nenko та A. M. Laksha. "Система відновного лікування хворих з наслідками ускладненої травми хребта та трофічними порушеннями в умовах спеціалізованого неврологічного центру". Likarska sprava, № 1-2 (18 лютого 2014): 117–24. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2014-(1-2)-20.
Full textAbstract:
Проведено аналіз результатів лікування 132 хворих з наслідками ускладненої травми хребта та трофічними порушеннями, яким в умовах спеціалізованого бальнеологічного санаторію застосовано систему комплексного відновного лікування, що включала патогенетично обґрунтовану комплексну підготовку, хірургічне та відновне лікування. На основі аналізу і систематизації отриманих результатів розроблено діагностично-лікувальний алгоритм та алгоритм планування хірургічної тактики.
42
Trishchynska, M. A., та I. V. Belska. "Діагностично-лікувальний алгоритм при болях нижнього відділу спини на фоні хронічного аднекситу та застосування венотонічних ефектів гідросміну в комплексній терапії". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 3.65 (6 липня 2014): 67–70. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.3.65.2014.81129.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню ефективності венотонічного препарату Веносміл (гідросмін) у комплексній терапії хронічних вертеброгенних попереково-крижових радикулопатій на фоні хронічного аднекситу. Отримані результати дозволяють сформувати діагностично-лікувальний алгоритм.
43
Кобцева, О. А. "АЛГОРИТМ АНАЛІЗУ КОНУСНО- ПРОМЕНЕВОЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ В ОРТОДОНТИЧНІЙ ДІАГНОСТИЦІ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 126, № 1 (2024): 221–25. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2024-51-1.37.
Full textAbstract:
Мета роботи. Систематизувати дані наукової літератури щодо алгоритму дослідження конусно-променевої комп'ютерної томографії (КПКТ) при діагностиці ортодонтичних пацієнтів. Матеріали та методи. Проведено пошук у інтернет-базі Medline- Pubmed, яка створена Національною медичною бібліотекою США, опублікованих наукових досліджень, що присвячені методам ортодонтичної діагностики з використанням КПКТ. Виклад основного матеріалу. Запропоновано 5 основних етапів аналізу КПКТ при проведенні ортодонтичної діагностики. Перший етап включає загальний рентгенологічний аналіз, а саме оцінку стану тканин пародонту, зубів, наявності каріозних уражень, оцінку кількості та положення зубів, товщини і висоти кортикальної пластинки. Другий етап – оцінка скелетних пропорцій: розвитку премаксиллярної зони верхньої щелепи, трансверзальних розмірів щелеп, положення центральної лінії та вимірювання довжини виросткових відростків нижньої щелепи. Третій етап – це дослідження положення голівок скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) відносно нижньощелепних ямок скроневої кістки. Четвертий етап включає в себе оцінку піку росту по шийних хребцях та ступеня окостеніння піднебінного шва. П’ятий етап аналізу КПКТ об’єднує дослідження постуральних порушень краніоцевікального комплексу та оцінку об'єму верхніх дихальних шляхів. Висновки. Використання чіткого алгоритму аналізу КПКТ при проведенні ортодонтичної діагностики дає можливість лікарю-ортодонту отримати максимальну кількість даних про стан зубощелепної системи, структурувати проведення дослідження КПКТ, обмірковано прогнозувати результати лікування, враховуючи анатомічні особливості кожного пацієнта, та зробити призначення ортодонтичного лікування більш ефективним. Тому проведення КПКТ повинно бути невід’ємною частиною у роботі лікаря-ортодонта.
44
Holovanova, Alina, та Tetyana Ostapenko. "Диференційна діагностика поліурії: клінічні випадки та огляд літератури". Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, № 4(84) (25 жовтня 2024): 30–38. https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(84).2024.04.
Full textAbstract:
Симптом поліурії може бути проявом широкого спектра захворювань, таких як цукровий діабет, нецукровий діабет, хронічний тубулоінтерстиційний нефрит, первинна полідипсія. Лікування пацієнта з поліурією вимагає, в першу чергу, проведення ретельної диференційної діагностики (клінічної, лабораторної, інструментальної) із встановленням її генезу. Робота демонструє два клінічні випадки диференційної діагностики поліурії та огляд літератури з цього питання. Описано пацієнтів з нетиповими причинами поліурії – хронічним тубулоінтерстиційним нефритом та первинною психогенною полідипсією. В огляді літератури наведено алгоритм діагностики поліурії. Окремо обговорюється патофізіологія нецукрового діабету, як центрального, так і нефрогенного, а також первинної полідипсії, які є поширеними причинами поліурії і мають бути виключені в першу чергу. Обмежена кількість наукової літератури з питань диференційної діагностики поліурії підкреслює необхідність розробки та впровадження чітких діагностичних алгоритмів. Представлені клінічні випадки та огляд літератури сприятимуть поглибленню розуміння складності діагностичного процесу та важливості індивідуального підходу до кожного пацієнта з поліурією.
45
Михалюк, Е. Л., та В. В. Сыволап. "Современные взгляды на диагностику метаболической кардиомиопатии вследствие хронического физического перенапряжения организма спортсменов". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (23 січня 2014): 3–12. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2014.1.3-12.
Full textAbstract:
Представлено огляд досліджень, присвячений діагностиці метаболічної кардіо міопатії внаслідок хронічного фізичного перенапруження (КМПФП) у спортсменів. Особливий акцент зроблено на ранній діагностиці КМПФП, заснованій на даних електрокардіографії (ЕКГ), ехокардіографії і результатах визначення парних тропонинів I у відповідь на дозоване велоергометричне навантаження. Обґрунтовано алгоритм діагностики, який дозволяє виявля ти зустрічальність КМПФП у спортсменів у 0,39 % випадків.
46
Кучіна, Катерина. "ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОМЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДІАГНОСТИЦІ ТА КОРЕКЦІЇ ДИСГРАФІЇ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ: ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ". Особлива дитина: навчання і виховання 118, № 2 (2025): 301–13. https://doi.org/10.33189/ectu.v118i2.244.
Full textAbstract:
Дисграфія у дітей молодшого шкільного віку є поширеним порушенням, що ускладнює процес оволодіння письмом і потребує своєчасної діагностики та ефективної корекції. Традиційні методи виявлення дисграфії передбачають безпосередній аналіз письмових робіт фахівцем, що є ресурсозатратним процесом і залежить від кваліфікації спеціаліста. Використання нейромережевих технологій відкриває нові можливості для автоматизації діагностики дисграфії, що може сприяти підвищенню точності оцінювання письмових навичок. Аналіз наукових джерел підтвердив, що методи глибокого навчання демонструють високу ефективність у виявленні дисграфічних помилок. Алгоритми машинного навчання дають змогу автоматично виявляти й класифікувати типові помилки письма у дітей, що сприяє вдосконаленню діагностики дисграфії та робить її більш об’єктивною. Водночас ефективність штучного інтелекту в корекції дисграфії залишається недостатньо дослідженою. Існуючі моделі здебільшого зосереджені на автоматизованому виправленні помилок, але не враховують індивідуальних потреб учнів у процесі навчання письма. Додатковим викликом є адаптація алгоритмів до багатомовного середовища. Більшість моделей розроблено для англомовного тексту, що може ускладнити їхню інтеграцію в освітні системи інших країн. Також залишається відкритим питання етичного використання штучного інтелекту у спеціальній освіті, зокрема щодо конфіденційності даних та ризиків надмірної автоматизації корекційного процесу. Перспективним напрямом досліджень є розробка інтегрованих платформ, що поєднуватимуть автоматизовану діагностику з адаптивними корекційними завданнями. Подальші емпіричні дослідження необхідні для оцінки ефективності нейромережевих моделей у процесі корекції дисграфії та їхньої адаптації до різних мовних систем.
47
Чиркова, Тетяна. "Сучасні методи, що становлять основу вітчизняного крос-культурного консультування". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T2 (2019): 132–46. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-132-146.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз методології вітчизняного крос-культурного консультування в умовах сучасності. Дано перелік основних із них. Проведено ретельний огляд основних етапів консультування. Детально охарактеризовано діагностичний етап. Визначено специфіку контрольного етапу. Надані основні властивості тренінгу (навчання) як етапу. Запропоновано алгоритм-хід психологічної консультації. Виведені основні властивості кожного періоду та запропонована систематизація. Розписано, в чому саме полягає процесне консультування, його базові принципи. Підрезюмовано основні правила та позиції сімейного консультування, в першу чергу, з позиції безпеки, організації, екології проведення консультації безпосередньо, особливу увагу надано до етапів завершення, контролю та перевірки, уточнення проблеми, виконання подальших завдань подружжям з метою закріплення результату, що було досягнуто ними у процесі консультування. Зроблено спроби підвищення інтересу до проведення експериментів у сфері крос-культурного сімейного консультування, яке останніми роками у науковому просторі призвело до активних пошуків у методологічному контексті. Активно виведено спробу створити алгоритми, схеми та системи безпосередньо консультування, спрямовані на покращення якості самого консультування та допомоги практичному психологові-консультанту, в першу чергу. Проведено роботу щодо систематизування теоретичних знань та практичних експериментальних здобутків, які поступово систематизувалися у сукупності та знаходили практичне застосування, що призводило до покращення та виведення на новий рівень сімейного крос-культурного консультування. Доведено необхідність створення єдиного алгоритму, що допоможе психологові-консультанту працювати із парами на високопрофесійному рівні та завжди мати готову схему для роботи навіть з найскладнішими випадками. Виявлено необхідність проаналізувати здобутки та напрацювання з різних наукових точок зору, і вивести чіткий перелік дій з розгляду процесів та етапів проведення безпосередньо консультування. В такому випадку, спостерігатиметься підвищення якості консультування особливо у крос-культурному розрізі, а також – підвищення рівня довіри до консультування в цілому. Мета статті: Основною метою дослідження у статті є специфіка сучасних методів крос-культурного консультування, що становлять основу вітчизняного крос-культурного консультування, що має окремі аспекти для вивчення та дослідження у порівнянні з внутрішнім, національним консультуванням.Дослідження полягає в практичному аналізі методів, етапів, принципів та позицій чіткого, що становлять основу єдиного алгоритму практичного консультування у крос-культурному розрізі для подальшої праці із крос-культурними парами, які потребують допомоги, особливо на регулярній основі. Методи дослідження: дане дослідження у статті спирається на праці відомих вчених з етнопсихології та психології міжкультурного спілкування, у роботі використовуються як праці відомих авторів, так і сучасні монографії, адже за останні десять років інтерес вчених звертається до роботи даному напрямку наукового вивчення.Методи інтерв’ю, анкетування, а безпосередньо консультаційної роботи із міжнаціональними парами складає основу практичної частини дослідження.
48
Кулемзіна, Тетяна Володимирівна, Євген Юрійович Самора та Сергій Станіславович Таран. "Використання електронних навчальних посібників в процесі навчання рефлексотерапії лікарів-курсантів". New computer technology 4 (31 жовтня 2013): 41–42. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.21.
Full textAbstract:
Викладання основ медичних знань було і залишається одним з найконсервативніших напрямів в системі освіті. Медична діяльність ґрунтується не на математично точних закономірностях, а на досвіді та інтуїції, як викладача, так і фахівця, що починає вивчення будь-якого розділу медицини.Рефлексотерапія, хоча і має наукове сучасне обґрунтування, але значною мірою продовжує використовувати багатовікові принципи і клінічні підходи, що покладені в основу традиційної східної медицини.Впровадження сучасних комп’ютерних технологій в практику вищої освіти не обійшло й медицину. У будь-якому випадку до початку контакту з пацієнтом лікар-курсант, який має бажання засвоїти знання та навички з нової спеціальності, повинен ретельно вивчити теоретичні основи відповідного лікувального методу і зрозуміти основні закономірності і взаємозв’язки.Теорія рефлексотерапії, як і будь-яка інша медична доктрина, традиційно вивчається курсантами по підручниках на паперовому носії. Це пояснюється тим, що основна література, тобто першоджерела з відомостями, які надавалися засновниками цього напрямку в медицині, видавалися дуже давно і з того часу не передруковувалися. Тому їх можна тільки придбати у букіністичних крамницях або отримати в якості ксерокопій.На сьогоднішній момент в процесі вивчення традиційної китайської медицини використовується і декілька підручників сучасних авторів, але й вони містять матеріал з вищезазначених джерел. Це пояснюється тим, що теоретичні положення цієї давньої науки з точки зору східної медицини змінилися мало.Говорячи про рефлексотерапію, слід зазначити, що умовою успішного її опанування є зміна сприйняття людини та хвороби. Оригінальним є погляд на етіологію і патогенез захворювань. Це досить складно, враховуючи підходи до процесу викладання в вищому медичному закладі.Труднощі для початківців представляє і специфічна східна термінологія.Комп’ютерні технології все інтенсивніше впроваджуються в усі сфери сучасного життя. Комп’ютерна техніка дозволяє вивести процеси пізнання і навчання на якісно новий рівень. При використанні комп’ютера з’являється можливість досить швидко опановувати матеріал з різних джерел, дозволяє розглядати різні аспекти матеріалу просторово та співставляти його одночасно з примітками та ілюстраціями.У своїй викладацькій практиці ми використовуємо оригінальний навчальний посібник з основ рефлексотерапії.Матеріал електронного підручника підрозділяється на два розділи – теоретичний і практичний. Доступ до них здійснюється із заголовної сторінки. Далі, в теоретичному розділі, увазі курсантів пропонується меню вибору основних теоретичних положень традиційної китайської медицини, таких як теорія інь-ян, цикл у-сін, поняття про цзан-фу органи. Для розуміння вказаних питань необхідні наочні схеми і таблиці (вони відкриваються за гіперпосиланнями).Підручник створений таким чином, що дозволяє співставляти текстовий та ілюстративний матеріал з обох розділів одночасно, дозволяючи лікарю скласти уявлення про шарову структуру та топографію біологічно активних точок, сполучені методики впливу на них, відпрацювати діагностичні алгоритми та інші навички тощо.Враховуючи, що не менше ніж половині лікарів-курсантів доступні комп’ютери (вдома або на роботі), і вони вміють ними користуватися, питання про створення і розповсюдження електронних навчальних посібників набуває велику актуальність. Цей шлях отримання спеціальної інформації є дуже зручним у використанні та досить легким у розповсюдженні.Електронні навчальні посібники створюють передумови для переходу до дистанційної форми навчання в медицині. І, хоча в клінічних медичних дисциплінах очна форма навчання є традиційною і дуже важливою, електронні форми навчання за допомогою сучасного комп’ютерного обладнання можуть суттєво інтенсифікувати самостійну роботу лікарів-курсантів.
49
Felestinsky, Ya P., O. O. Dyadyk, A. O. Milyanovskaya та V. Yu Pirogovsky. "Відеокапсульна ендоскопія в діагностиці хвороби Крона". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (22 жовтня 2020): 5–10. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11457.
Full textAbstract:
Мета роботи: підвищити ефективність діагностики хвороби Крона.
 Матеріали і методи. Проведено аналіз діагностики 288 пацієнтів із синдромом подразненої кишки. Залежно від діагностичної тактики пацієнти були розділені на 2 групи. Групи хворих були порівняними за віком та статтю. В першу групу увійшли пацієнти з синдромом подразненої кишки за період з 2010 по 2013 роки, яким виконувалася діагностика традиційними методами без застосування відеокапсульної ендоскопії. Дана група налічувала 143 пацієнти (49,6 %). У другій групі пацієнтам проводилася діагностика за розробленим нами алгоритмом, тобто з застосуванням відеокапсульної ендоскопії, ілеоколоноскопії та за необхідністю ентероскопії із забором біопсії з уражених ділянок. Дана група налічувала 145 пацієнтів (50,3 %).
 Результати досліджень та їх обговорення. Отримані результати обстеження пацієнтів першої та другої групи показали, що хвороба Крона була виявлена у 20 (13,9 %) пацієнтів першої групи та завдяки використанню відеокапсульної ендоскопії, колоноскопії, ентероскопії, біопсії була виявлена у 48 (33,1 %) пацієнтів другої групи. Крім цього, у 68 пацієнтів першої групи з діагнозом синдром подразненої кишки, які знаходилися під динамічним спостереженням у нашій клініці, було проведено обстеження за розробленим алгоритмом. Результати показали, що у 25 (36,7 %) пацієнтів з 68 було виявлено хворобу Крона тонкої кишки.
50
Buryanov, О. A., V. P. Kvasha, D. A. Сhekushyn та V. O. Naumenko. "Аналіз віддалених результатів оперативного лікування вивихів акроміального кінця ключиці". TRAUMA 22, № 6 (2022): 4–9. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.22.2021.249595.
Full textAbstract:
Актуальність. Вивихи акроміального кінця ключиці є доволі поширеним травматичним пошкодженням апарату руху та опори і, за даними різних авторів, становлять від 3 до 26,1 % від вивихів інших локалізацій і близько 10 % у структурі гострих пошкоджень плечового пояса, займаючи третє місце після вивихів плеча та передпліччя. Зустрічаються переважно у чоловіків молодого, найбільш працездатного віку, що зумовлює соціальну значущість даного пошкодження. Мета дослідження: визначити чинники, що негативно впливають на анатомо-функціональний результат оперативного лікування вивихів акроміального кінця ключиці. Матеріали та методи. За період з 2015 по 2020 рік проведений ретроспективний аналіз 93 пацієнтів, яким було виконане оперативне втручання з приводу вивиху акроміального кінця ключиці. Стабілізація акроміального кінця ключиці забезпечувалась фіксацією за Вебером і використанням Hookplatе. Результати. Хороші результати отримані в 49,5 % випадків, задовільні — у 31,2 %, незадовільні — у 19,3 % пацієнтів. Незадовільні результати лікування пацієнтів мають прямий зв’язок зі зростанням тяжкості пошкодження. Так, при використанні способу фіксації за Вебером при вивихах II типу за Tossy незадовільні результати становлять 9,7 %, в той час як при вивихах III типу за Tossy — 27,0 %, при застосуванні Hookplatе — 15,8 та 29,4 % відповідно. Висновки. Причиною незадовільних результатів оперативного лікування вивихів акроміального кінця ключиці є тяжкість пошкодження та відсутність діагностично-лікувального алгоритму при діагностиці та лікуванні. При вивихах III типу за Tossy фіксація за Вебером або використання Hookplatе та ушивання пошкоджених акроміально-ключичних зв’язок не забезпечує достатньої ефективності оперативного втручання.