Log in

Relevant bibliographies by topics / Емоційна взаємодія / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Емоційна взаємодія.

Journal articles on the topic 'Емоційна взаємодія'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Емоційна взаємодія.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Яворовська, Яна Ігорівна, та Зореслава Юріївна Крижановська. "ЕМОЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ МІЖ БАТЬКАМИ ТА ДІТЬМИ: РОЛЬ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ В РОЗВИТКУ СТОСУНКІВ". Психологічні студії, № 1 (28 березня 2025): 140–46. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.1.18.

Full text

Abstract:

У запропонованій статті здійснено теоретичне дослідження емоційної близькості батьків з різною прив’язаністю. Робота будувалася на основі системного аналізу науково-теоретичних досліджень щодо проблеми проявів емоційної близькості батьків з різним стилем прив’язаності у їх стосунках із дітьми. У статті зроблено спробу інтеграції наукових положень щодо проблеми емоційної близькості батьків у їх стосунках із дітьми. Предмет дослідження був визначений емоційною близькістю батьків з різною прив’язаністю. Основну увагу в статті було зосереджено на впливі стилю прив’язаності на емоційну близькість в

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Помиткіна, Любов Віталіївна. "ХАРАКТЕРИСТИКИ КОМПЕТЕНТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЕКІПАЖУ ЛІТАКА В УМОВАХ ЕМОЦІЙНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 18 (1 червня 2021): 141–48. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.18.15489.

Full text

Abstract:

У статті подані результати теоретичного та емпіричного дослідження основних характеристик компетентної взаємодії екіпажу літака в умовах емоційної напруженості. Метою статті було обгрунтування необхідних характеристик для компетентної взаємодії екіпажу літака. До необхідних характеристик екіпажу для компетентної взаємодії віднесено: емоційний інтелект, як пoказник здатнoстi людини дo спiлкування, вмiння усвiдoмлювати свoї емoцiї та рoзумiти пoчуття iнших людей; здатність до ефективної комунікації, як обміну інформацією, розуміння емоцій і намірів людей, що спілкуються, оскільки потрібно вміти

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

ГАБА, Ірина. "ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3(56) (7 березня 2023): 45–50. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.7.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано поняття «емоційна саморегуляція» в контексті одного з найважливіших компонентів функціонування особистості; визначено емоційну саморегуляцію як навичку керування емоціями, знаходження конструктивних способів впоратися з негативними емоціями й управління вираженням сильних емоцій. Зазначено, що у дошкільному віці відбувається активний розвиток усієї емоційної сфери, спостерігається підвищення рівня обізнаності дошкільника про причини емоцій і почуттів, способи їхнього вираження, у розширенні кола об'єктів емпатії та форм її прояву, а також у послідовній активізації всіх

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

ЯКУБА, Валентина, Галина ЦАПРО та Надія ГЛАДУШ. "ЕМОЦІЙНА ВРАЗЛИВІСТЬ У ТВОРАХ ОУШЕНА ВУОНГА: ЛІНГВІСТИЧНИЙ ПІДХІД". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 61 (30 травня 2025): 181–87. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2025.61.21.

Full text

Abstract:

Стаття аналізує емоційну вразливість у творах Оушена Вуонга, зокрема On Earth We’re Briefly Gorgeous та Night Sky with Exit Wounds, з лінгвістичної перспективи. Дослідження розглядає використання прикметників і те, як вони сприяють емоційній складності тексту. Виділено чотири типи прикметників, які посилюють цю складність: емоційні, метонімічні, часові та тілесні. У статті детально проаналізовано, як ці прикметники підсилюють крихкість і нестабільність персонажів Вуонга. Вибір описових слів створює і загострює лексичну напругу шляхом поєднання делікатних і жорстких виразів («tender» і «crushed

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Стельмашук, Жанна. "ЕМОЦІЙНО-ЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Інноватика у вихованні 2, № 19 (2024): 163–70. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i19.634.

Full text

Abstract:

У статті на основі аналізу-психолого-педагогічних та нормативних джерел розкрито сутність понять «емоційний інтелект», «емоційна компетентність», «етична компетентність» та «емоційно-етична компетентність вчителя початкової школи». З’ясовано, що в наукових доробках як зарубіжних, так і вітчизняних учених емоційно-етичну компетентність особистості розглядають як інтегроване поняття, що базується на змістових характеристиках емоційної та етичної компетентностей. Встановлено, що емоційна компетентність є динамічною комбінацію поглядів, цінностей, знань про емоції, вміння вираження, розуміння, кер

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Навроцький, Володимир. "Цінності, оцінки й емоції в обгрунтуванні прийняття рішень". Actual Problems of Mind, № 24 (11 грудня 2023): 249–59. http://dx.doi.org/10.31812/apm.7686.

Full text

Abstract:

Прийняття рішень є одним з головних структурних компонентів соціальної взаємодії. Коли висувається вимога обґрунтувати відповідне рішення, звичайною відповіддю на цю вимогу є побудова аргументів. Вони встановлюють переваги між альтернативними діями. Така аргументація спирається на переваги між цінностями. Переваги між цінностями, у свою чергу, встановлюються їх оцінюванням, приписуванням ступенів важливості цінностей для прийняття рішень. У такий спосіб оцінені цінності входять у процес обґрунтування прийняття рішень. Успішність обґрунтування прийнятого рішення залежить, значною мірою, від пер

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Хроленко, Артем. "Відеомонтаж і специфіка глядацького сприйняття: «психологія кадру» та структурні зв’язки в екосистемі кіно". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 51 (23 грудня 2024): 76–83. https://doi.org/10.31866/2410-1176.51.2024.318357.

Full text

Abstract:

Мета статті – дослідити складний зв’язок між відеомонтажем й емоціями глядачів під час залучення й перегляду фільму як важливий структурний елемент екосистеми кіно. Результати дослідження. Наголошено, що симбіотичний зв’язок між монтажем фільму, глядацьким сприйняттям та емоційною реакцією є важливим чинником розвитку та функціонування екосистеми кіно на сучасному етапі. Стверджується, що монтаж фільму пов’язаний зі складною взаємодією емоційних реакцій та когнітивних процесів у сприйнятті глядача. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в рамках українського аудіовізуального дискурсу розгля

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Дементьєва, Т. "СКЛАДОВІ ПЕДАГОГІЧНОГО АРТИСТИЗМУ ВИКЛАДАЧА". NEW COLLEGIUM 114, № 2 (2024): 88–90. http://dx.doi.org/10.34142/nc.2024.2.88.

Full text

Abstract:

Розглядається педагогічний артистизм як осо- блива риса професійної компетентності викладача вищої школи. Дається визначення цього поняття, а також виділяються його складові: креативність, емоційна залученість, взаємодія між викладачем та студентами, гнучкість, комунікативність, ентузіазм, артистичність. Робиться висновок про те, що викла- дач, який володіє педагогічним артистизмом, може зробити навчальний процес більш захоплюючим, емоційно насиченим та ефективним.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Джулай, Анастасія Ігорівна. "ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права, № 4 (13 грудня 2022): 220–26. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.34.

Full text

Abstract:

У статті презентовано основні результати емпіричного дослідження особливостей розвитку емоційного інтелекту майбутніх психологів. Зазначається, що емоційний інтелект практичних психологів – це складне інтегративне утворення, яке визначається здатністю усвідомлювати, розуміти та контролювати власні емоційні стани, емоції та почуття інших у процесі міжособистісної взаємодії, що зумовлює успішність їхньої майбутньої професійної діяльності. Як з’ясувалось, найбільший вплив на розвиток емоційного інтелекту майбутніх психологів, окрім гармонійного співвідношення його компонентів (ідентифікації емоці

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

ПЕРСАНОВА, Ірина. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА : ВЗАЄМОДІЯ АКТОРА ТА ГЛЯДАЧА". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 50 (3 лютого 2025): 407–11. https://doi.org/10.35619/ucpmk.50.993.

Full text

Abstract:

Аналізуються психологічні особливості сприйняття сценічного мистецтва, зокрема у контексті важливості взаємодії актора та глядача. Констатується, що сучасні сценічні практики дедалі більше фокусуються на глядацькому сприйнятті та взаємодії між виконавцем і аудиторією. Дослідження вказують на важливість психологічних, когнітивних і нейрофізіологічних механізмів, що визначають емоційний відгук глядачів. Ключовими аспектами ефективного сценічного дійства у цьому контексті є: емоційна виразність актора – використання методів переживання та фізичних дій для створення глибокого зв’язку з аудиторією;

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Асатрян, Сусанна Артурівна. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, № 1 (29 квітня 2025): 7–11. https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.1.1.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню розвитку емоційного інтелекту (ЕІ) у майбутніх психологів як важливого чинника їхньої професійної компетентності. Визначено, що сучасна система підготовки фахівців у галузі психології переважно зосереджена на засвоєнні теоретичних знань і професійних навичок, однак недостатньо уваги приділяється формуванню емоційної компетентності. Недостатній рівень розвитку емоційного інтелекту може призводити до труднощів у роботі з клієнтами, зниження якості психологічного консультування та зростання ризиків професійного вигорання.Розглядаються основні концепції емоційного інт

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Демчук, Вадим. "ЕТАПИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Інноватика у вихованні 2, № 19 (2024): 216–25. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i19.586.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема етапів та педагогічних умов розвитку емоційного інтелекту підлітків у процесі творчої діяльності. Емоційний інтелект у підлітковому віці відіграє ключову роль у формуванні особистості, соціальних відносин та успішної адаптивної поведінки. У підлітковому віці відбуваються значні зміни в емоційній сфері. Мета статті – проаналізувати етапи та педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту підлітків у процесі творчої діяльності. Проаналізовано емоційний інтелект у підлітковому віці як важливий аспект їх розвитку, який впливає на різні сфери життя. Розвиток емпатії

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

КОВАЛЬЧУК, Ольга. "СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2024): 48–54. https://doi.org/10.32782/apv/2024.5.7.

Full text

Abstract:

Соціально-емоційне навчання є ключовим аспектом розвитку особистості молодшого школяра, що сприяє успішній адаптації до вимог сучасного суспільства. У статті досліджено особливості соціально-емоційного розвитку, його структурні компоненти та значення в контексті освітньої діяльності. Особливу увагу приділено визначенню таких особистісних рис, як емпатія, емоційна усвідомленість, самоконтроль, стресостійкість, міжособистісна взаємодія та здатність до конструктивного вирішення конфліктів. Проаналізовано основні наукові підходи до розуміння феномену соціально-емоційного розвитку, включаючи концеп

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Malkhazov, O. R. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 62–71. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).61.

Full text

Abstract:

Емоційну стійкість визначено як інтегративну властивість особистості, що забезпечується збалансованою динамічною взаємодією окремих підсистем циклічної багаторівневої функціональної системи регуляції поведінки і зумовлює ефективність управління та досягнення мети в значущих емоціогенних ситуаціях. Проаналізовано роль емоційного переживання в конструюванні образу потребового майбутнього, а також його вплив на мотивацію та поведінку особистості. Проведено дослідження впливу різних груп емоцій на емоційну стійкість, для чого було використано п’ятикомпонентну типологію базальних емоцій. Встановлен

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Панасенко, Елліна Анатоліївна, та Іван Олександрович Репринець. "ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА АКАДЕМІЧНУ УСПІШНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТА ОСВІТНІ ПРАКТИКИ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (28 квітня 2025): 101–8. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-13.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано вплив емоційного інтелекту на академічну успішність здобувачів вищої освіти.Розглянуто сучасні підходи до концептуалізації емоційного інтелекту як інтегративної здатності особистості, яка поєднує емоційні та когнітивні процеси. Автори представили аналіз наукових досліджень, що підкреслюють важливість емоційної регуляції, емпатії і стресостійкості для досягнення навчальних результатів.У статті емоційний інтелект потрактовано як інтегративну здатність особистості, що поєднує емоційні й когнітивні процеси для ефективної соціальної взаємодії та адаптації до життєвих викликі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

СУХОПАРА, Ірина. "КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 357–66. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-357-366.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема емоційної компетентності, яка допомагає вчителю встановлювати партнерські стосунки з учнями, їхніми батьками, колегами, володіти технологіями впливу на інших, організовувати освітнє середовище, освітній процес на емоційній основі, що важливо в умовах реалізації концепції Нової української школи. Емоційна компетентність майбутніх учителів початкової школи розуміється як сукупність поглядів, цінностей, набутих знань, сформованих вмінь та навичок в емоційній сфері, їх розуміння, вираження, регулювання та дозволяє успішно організовувати освітній процес на емоційній

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Лазорко, Ольга, та Тетяна Шевцова. "ЕМПІРИЧНІ РЕФЕРЕНТИ ЕМОЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІОНАЛА". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 159–73. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-159-173.

Full text

Abstract:

Мета. У статті пропонується визначення місця емоційної безпеки в структурі професійної безпеки особистості, а також емпіричних референтів емоційної безпеки. Важливим завданням бачиться визначення зв’язків загального емоційного фону та схильності до стресу з самооцінкою та професійним вигоранням за трьома шкалами: емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистих досягнень; ми припускаємо, що емоційна безпека особистості пов’язана із специфікою професійної діяльності: роботою з людьми або з документами, керівною діяльністю тощо. Методи. З метою вивчення психологічних особливосте

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Демченко, Вячеслав. "Емоційний інтелект як засіб підвищення когнітивних та креативних можливостей молодших школярів". New pedagogical thought 108, № 4 (2022): 119–23. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-119-123.

Full text

Abstract:

У статті зроблено спробу проаналізувати можливість впливу емоційного інтелекту на розвиток когнітивних та креативних можливостей сучасних школярів початкової школи, адже ця проблема є неабияк актуальною в процесі реалізації Концепції Нової української школи з притаманною їй гуманізацією системи освіти. Наведено деякі гіпотези і припущення стосовно того, що розвинена емоційна сфера дитини сприятливо впливає на розвиток її природного потенціалу. Продемонстровано прямий зв’язок між віком дитини та ефективністю розвитку її емоційної сфери. Доведено, що емоційний інтелект необхідно розвивати з ранн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Шпак, Марія. "ПСИХОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ В ОНТОГЕНЕЗІ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 10(55) (2020): 125–34. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).12.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано концептуальні основи розвитку емоційного інтелекту в онтогенезі, визначено теоретико-методологічні підходи, які дають змогу створити цілісне уявлення про сутність емоційного інтелекту людини з точки зору: системного підходу (природа, структура, функції, психологічні механізми розвитку, форми і рівні розвитку в онтогенезі); суб’єктно-діяльнісного підходу (через характеристику основних структурних компонентів діяльності – мотиваційного, змістового, операційного та результативного; визначення сенситивного періоду – найбільш сприятливого для розвитку емоційного інтелекту; ана

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Маляр, О. І. "Емоційна взаємодія в сім"ї та її врахування у роботі соціального працівника". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Педагогіка. Соціальна робота", вип. 1 (44) (2019): 111–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Маляр, О. І. "Емоційна взаємодія в сім"ї та її врахування у роботі соціального працівника". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Педагогіка. Соціальна робота", вип. 1 (44) (2019): 111–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Мамедов, О. О. "ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ДЕВЕЛОПЕРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ". Journal of Modern Psychology, № 4 (6 грудня 2024): 33–41. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2024-4-4.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено вивченню професійних компетентностей персоналу девелоперських організацій. Досліджено професійну діяльність 175 осіб у період 2023–2024 рр. Методики дослідження: «Визначення діяльнісної ефективності організації», «Діагностика емоційного інтелекту», «Діагностика мотивації досягнень». Виокремлено три групи чинників впливу на ефективність діяльності організації у групі керівників (ГК) та фахівців (ГФ): розвиваючі – «продуктивні», що підвищують ефективність, у яких тип управління та відносини зрілі, демократичні; провокуючі – «утримуючі», що розбалансовують ефективність та в яких

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

ВАСЮК, Катерина. "ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ І ПСИХОЛОГІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ". Psychology Travelogs, № 1 (28 березня 2024): 136–48. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2024-1-13.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню проблеми міжособистісної взаємодії майбутніх психологів і педагогів в залежності від рівня емоційної стійкості. Емоційна стійкість являється одним з важливих компонентів у структурі емоційно-вольової сфери, яка забезпечує належний рівень стресостійкості та вольового контролю. Були проаналізовані дослідження щодо проблеми емоційної стійкості майбутніх фахівців і здійснене емпіричне дослідження особливостей міжособистісної взаємодії в осіб з різним рівнем емоційної стійкості. В результаті дослідження виявлені достовірні відмінності у способах вирішення конфліктів та

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Вовченко, Ольга. "Роль емоційного інтелекту у формуванні емоційної компетентності підлітків з порушеннями розумового розвитку". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 76–89. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-76-89.

Full text

Abstract:

Анотація.Стаття присвячена дослідженню складної, малодослідженої та неоднозначної категорії у спеціальній психології як «емоційний інтелект» та його вплив на формування «емоційної компетентності» у підлітків з порушеннями розумового розвитку. Динамізм сучасного українського суспільство створює нові виклики для навчання, виховання та розвитку осіб, що мають психофізичні порушення, зокрема порушення розумового розвитку. Активно змінюються пріоритети, умови життя, методика освітніх процесів, правила взаємодії між людьми в цілому. Важливим при цьому є створення, соціальних, психологічних та педаго

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

ВІТКОВСЬКА, Інна. "РОЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ У РОЗВИТКУ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ". Humanitas, № 6 (30 грудня 2024): 8–12. https://doi.org/10.32782/humanitas/2024.6.2.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу ролі соціальної роботи у розвитку адаптаційного потенціалу внутрішньо переміщених осіб в Україні в умовах війни. Авторка зазначає, що процес адаптації внутрішньо переміщених осіб є складним і тривалим, адже він вимагає значної підтримки, ресурсів і уваги з боку держави, громади та інших соціальних структур для успішного інтегрування цих осіб у нове середовище. У статті визначено, що успішність адаптації залежить від багатьох чинників, але передусім – від адаптаційного потенціалу самої людини. Адаптаційний потенціал внутрішньо переміщених осіб у статті визначається як

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Косарєва, Оксана Іванівна. "ХАРАКТЕРНІ ПОЗИЦІЇ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК У СТАВЛЕННІ ДО ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 183–88. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.164.

Full text

Abstract:

Анотація. В даній статті висвітлені результати емпіричного дослідження відмінностей у позиціях чоловіків і жінок у ставленні до дітей дошкільного віку, а також результати вивчення батьківсько-дитячої взаємодії. З метою оцінки особливостей батьківсько-дитячої взаємодії в дослідженні використовувалась методика «Взаємодія батьки-дитина» І. Марковської. Для оцінки ступеня та модальність значущості матері та батька для кожної дитини використовувався редукований варіант методики «Сімейний тест стосунків» Д.Антоні та Е.Бене. Відтак, для більшості чоловіків характерні такі позиції у взаєминах з

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Вікторія Вікторівна, ІВАНОВА, та ЛУЦА Крістіан Юрійович. "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЯК ОСНОВА ЇХНЬОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 11 (4 лютого 2025): 14–19. https://doi.org/10.59694/ped_sciences.2025.11.014.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню значущості розвитку емоційного інтелекту здобувачів педагогічних спеціальностей як основи їхньої готовності до професійної діяльності в умовах сучасних викликів. Емоційний інтелект розглядається як інтегративна якість особистості, яка поєднує когнітивні, емоційні та соціальні компоненти, забезпечуючи здатність розпізнавати, розуміти та управляти власними й чужими емоціями. У статті акцентується увага на тому, що сучасне освітнє середовище вимагає від педагогів не лише фахової компетентності, а й високого рівня емоційної компетентності, що дозволяє е

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

КОМАРНІЦЬКА, Людмила Миколаївна. "МІЖСТАТЕВІ ДИФЕРЕНЦІЙНІ ВІДМІННОСТІ СТИЛЮ ГУМОРУ ПІДЛІТКІВ". Інклюзія і суспільство, № 1 (30 травня 2025): 78–82. https://doi.org/10.32782/2787-5137-2025-1-9.

Full text

Abstract:

Вступ. Гумор є універсальним психологічним механізмом, що виконує різноманітні функції в емоційній, когнітивній та соціальній сферах. Його роль у житті людини багатогранна, а розвиток почуття гумору сприяє підвищенню якості життя та особистісному зростанню. Дослідження особливостей стилів гумору у юнаків і дівчат є актуальним у сучасних умовах, коли соціальні ролі, емоційна взаємодія та способи комунікації набувають нових форм у зв’язку з розвитком інформаційного суспільства. Гумор відіграє важливу роль у міжособистісному спілкуванні, сприяючи встановленню емоційного контакту, зниженню напруги

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

СУХОПАРА, Ірина. "ЗБАГАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ". Acta Paedagogica Volynienses, № 2 (13 червня 2022): 165–71. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.2.23.

Full text

Abstract:

Орієнтація освітнього процесу на гармонічне поєднання раціонально-смислової та емоційно-вольової сфер здобувачів освіти спонукає педагога до посилення емоційно-ціннісного компоненту навчання, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів, що визначено завданням вивчення мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі. Метою дослідження є теоретичний аналіз і висвітлення практичних аспектів збагачення емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів на уроках літературного читання. Було використано такі методи, як аналіз філософських, психолого-педагогічних наукових джерел для з’яс

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Дорошенко, Тетяна, та Лілія Сіліна. "ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА ЯК УМОВИ ЇХ УСПІШНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 175, № 19 (2023): 8–13. http://dx.doi.org/10.58407/231902.

Full text

Abstract:

У статті актуалізовано важливість формування емоційної культури молодших школярів на уроках мистецтва як умови їх успішної соціалізації. Виділено наукові тенденції, у яких представлено аналіз досліджень з проблеми формування емоційної культури та освітні документи, у яких серед обов’язкових результатів навчання молодших школярів визначено здатність регулювати власний емоційний стан засобами мистецтва, що є складовою емоційної культури особистості в цілому та умовою їх успішної соціалізації. Викладено основні положення, які висвітлюють сутність феномена «емоційна культура», надано авторське фор

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Грицюк, Ірина Михайлівна, та Світлана Олексіївна Міліщук. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО СТАРШОГО ВІКУ". Психологічні студії, № 1 (10 липня 2023): 29–34. http://dx.doi.org/10.32782/psych.studies/2023.1.4.

Full text

Abstract:

Процеси комунікації в сучасному суспільстві характеризуються високим ступенем динамічності, інтегрованістю та глобалізованістю, що обумовлюється розвитком інформаційно- комунікаційних технологій, розширенням сфер освітянського, економічного та соціального співробітництва як в межах однієї країни, так і вселенського масштабів. Означене визначає сучасні особливості спілкування між всіма членами суспільства, починаючи з дітей раннього і завершуючи людьми зрілого віку. Постає нагальна потреба у визначенні способів оптимальної комунікації, налагодження механізмів взаєморозуміння та формування збала

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

ОЛЕКСІЄНКО, Лариса, Галина ЛУКАНСЬКА та Ілона ТАЛАТ. "ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ З КЛІЄНТАМИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (66) (28 травня 2025): 86–90. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.1.12.

Full text

Abstract:

У статті визначено, що емоційний інтелект є важливим чинником, що визначає ефективність професійної діяльності соціальних працівників. Він включає здатність розпізнавати, розуміти та регулювати власні емоції, а також емпатію – врахування емоційного стану клієнтів. Високий рівень емоційного інтелекту сприяє налагодженню довірливих відносин, що є критично важливим при роботі з вразливими групами населення. Зазначено, що соціальні працівники з розвиненою емоційною компетентністю ефективніше справляються зі стресовими ситуаціями, приймають зважені рішення та підтримують стабільний емоційний стан у

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Chebykin, Oleksiy. "Психолінгвістичні механізми емоційної регуляції навчальної діяльності". Insight: the psychological dimensions of society, № 10 (3 листопада 2023): 117–36. http://dx.doi.org/10.32999/2663-970x/2023-10-6.

Full text

Abstract:

Мета дослідження спрямована на розкриття провідних психолінгвістичних механізмів, що характеризують взаємозв’язок мисленнєво-мовленнєвих та мотиваційно-почуттєвих проявів у процесіемоційної регуляції навчальної діяльності особистості. Об’єктом дослідження є психолінгвістичні особливості мисленнєво-мовленнєвих дійта мотиваційних проявів у пізнавальній діяльностіособистості. Предмет дослідження – психолінгвістичні механізми взаємодії мисленнєво-мовленнєвих дій та мотиваційно-почуттєвих проявів у концепції емоційної регуляції навчальної діяльності.Результати. Розкрито, що в прояві психолінгвістич

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Рідкодубська, Ганна Анатоліївна. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ". Соціальна робота та психологія: освіта і наука, № 1 (28 травня 2025): 75–80. https://doi.org/10.32782/3041-1351/2025-1-13.

Full text

Abstract:

Вступ. Дослідження емоційного інтелекту набуває дедалі більшої актуальності, особливо в контексті професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Сучасна система освіти повинна не лише передавати знання, а й сприяти розвитку емоційної компетентності, що є необхідною умовою ефективної взаємодії з клієнтами. Уміння розпізнавати, регулювати та конструктивно виражати емоції є критично важливим для успішної роботи в соціальній сфері. Метою роботи є аналіз соціально-педагогічних підходів до розвитку емоційного інтелекту майбутніх соціальних працівників, визначення його ролі в професійній ді

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Ковальчук, Зоряна. "Емпіричне дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів міністерства внутрішніх справ україни". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(62)Т.2 (2023): 114–25. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2023-62-3-2-114-125.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено проблему емоційної стійкості та подано результати емпіричного дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України. У статті також проаналізовано зміни несення служби офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України у звʼязку із воєнним станом. Проаналізовано вплив професійної діяльності підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, її нових реалій на емоційну стійкість особового складу. Мета статті – емпіричне дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів Національної поліції Украї

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Лялюк, Юрій Русланович. "ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ СТРУКТУРИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна), № 2 (27 грудня 2023): 73–79. http://dx.doi.org/10.32782/2311-8458/2023-2-10.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вивченню складових структури емоційної стійкості, яка є однією з надзвичайно важливих характеристик особистості, зокрема ефективності професійної діяльності. Володіти ЕС у процесі професійної діяльності означає в умовах постійних змінюваних умов діяльності швидко знаходити рішення в складних ситуаціях і зберегти при цьому витримку та самоконтроль. ЕС в умовах напруженої діяльності опосередковується цілісним процесом саморегуляції за умов єдності когнітивних та фізіологічних проявів. Тому важливим є дослідження основних компонентів ЕС як інтегральної властивості особистості. Е

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Кулешова, Олена Віталіївна, та Олексій Володимирович Росолович. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕМПАТІЇ В УЧИТЕЛІВ В УМОВАХ ВІЙНИ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (25 квітня 2024): 82–87. http://dx.doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-11.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано проблему підвищення ролі емпатії в розвитку особистості, особливо в контексті професійних компетенцій учителів. Емпатія визначається як ключовий психологічний механізм, що сприяє розумінню й управлінню емоціями інших людей. Зазначено, що емпатійна педагогічна дія дозволяє кожній дитині розвиватися та самостійно розкривати свій потенціал, а педагогічна емпатія виступає як ціннісне утворення, що характеризується емоційним ставленням учителя до його учнів. Розглянуто роль емпатії вчителів у контексті воєнного конфлікту та його вплив на психосоціальний розвиток учнів. Зазна

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Холявкіна, Тетяна, та Денис Рибак. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА РОЗПІЗНАВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ АУДИТОРІЇЇ". Science-based technologies 65, № 1 (2025): 47–54. https://doi.org/10.18372/2310-5461.65.19926.

Full text

Abstract:

Нейромережі аналізу емоційного стану аудиторії та адаптивних механізмів зворотного зв'язку є інноваційним напрямком досліджень, особливо враховуючи те, що існуючі системи взаємодії з користувачами часто не враховують динаміку емоційних станів у реальному часі. Запропонований підхід, що базується на використанні нейронних мереж, фокусується на всебічному аналізі емоційних проявів та їх взаємозв'язків, забезпечуючи більш глибоке розуміння реакцій аудиторії та підвищення ефективності адаптивного реагування. Для забезпечення точного відстеження та аналізу емоційного стану аудиторії розробляються с

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Obukhova, Nataliia. "Емоційна обізнаність суб’єктів аудіальної медіакультури при різних стилях міжособистісної взаємодії". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 44(47) (20 грудня 2019): 135–42. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).125.

Full text

Abstract:

Проаналізовано зв’язок між стилями міжособистісної взаємодії учнів, студентів та інших суб’єктів у реальному житті, їхньою емоційною обізнаністю та аудіальною медіакультурою. Виявлено особливості зв’язку аудіальної медіакультури з емоційною обізнаністю та міжособистісною взаємодією суб’єктів в аудіальному просторі. Представлено результати емпіричного дослідження емоційної обізнаності суб’єктів, що мають різні стилі міжособистісної взаємодії в медіапросторі. Вибірка, що складалася із 140 осіб віком від 14 до 23 років, досліджувалася за допомогою комплексу методик: опитувальника емоційної обізна

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Яковлева, Світлана, та Анжеліка Коллі-Шамне. "ОСОБЛИВОСТІ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПІДЛІТКІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences, № 1 (31 березня 2025): 38–43. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2025-1-5.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати теоретичного аналізу стану дослідження проблеми саморегуляції в підлітковому віці дітей із порушенням розумового розвитку. Мета – розкриття поняття й особливостей підліткового періоду розвитку дітей із порушеним інтелектом і стану їх саморегуляції. Зазначено, що підлітковий вік є складним, проходить пасивний або активний розвиток, характеризується важливими психофізіологічними перетвореннями: формуванням ціннісного «Я», самовихованням, емоційно-вольовими та комунікативними взаємодіями, потребує володіння собою, регуляції поведінки та власних емоцій. Результати.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Москвін, І. О., Л. М. Поліщук та О. В. Устянська. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ВОЄННИЙ ЧАС". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (25 грудня 2023): 29–34. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.6.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто функціонування емоційних процесів у надзвичайних ситуаціях під час війни, для цього були використані новітні онлайн-енциклопедії, велика кількість словників та дослідження українських авторів. Досліджено основну проблематику сучасної теорії емоцій, розглянуто опитування щодо емоційних станів у статті Євченко І. М. «Емоційний стан українців під час російсько-української війни». Також було освітлено опитування щодо стресу українців і самовідчуття людини під час війни та надзвичайних ситуацій у Олійника Ю. О., Романіва А. С., Параняка Н. М. та Предко В. В і Сомової О.О. Було д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Тесленко, Марина Миколаївна, та Інна Віталіївна Тесленко. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СТРУКТУРІ САМОРЕГУЛЯЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (25 квітня 2024): 155–62. http://dx.doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-21.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати теоретично-емпіричного дослідження зв’язку між емоційним інтелектом і саморегуляцією. Визначено, що емоційний інтелект (ЕQ) розглядається як здатність особистості управляти власними емоціями й емоціями інших суб’єктів під час міжособистісної взаємодії. Це інтегративна властивість особистості, що полягає у здатності розпізнавати, відстежувати й усвідомлювати власні емоції; сприймати, оцінювати та розуміти емоції інших; мотивувати самого себе й інших (попри труднощі, наполегливо йти до досягнення мети); стримувати імпульсивні дії, контролювати свій настрій. З’ясо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Кузнецова, О., та Л. Штефан. "ВЗАЄМОДІЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ОСВІТІ: ВАЖЛИВІ УМОВИ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 58 (2022): 103–14. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.10.

Full text

Abstract:

Взаємодія викладач-студент є невід’ємною складовою процесу навчання. У статті на основі вивчення даних нещодавніх досліджень досліджено умови, які забезпечують та сприяють ефективній взаємодії між викладачами і студентами. Аналізуючи феномен взаємодії викладачів та студентів, науковці наголошують на тому, що ефективна взаємодія викладача і студентів впливає на досягнення студентів у навчанні та їх особистісний розвиток, сприяючи їх інтелектуальному розвитку, самореалізації та успішності у навчанні. Вивчення підтверджує багатоаспектність процесу педагогічної взаємодії викладача і студентів та д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Hudyma, Nataliia, Nataliia Mieliekiestseva, and Olha Kovalchuk. "Primary school teacher’s readiness for formation of pupils’ emotional literacy at the lessons of language and literary educational field." Pedagogical Education:Theory and Practice, no. 29 (January 4, 2021): 266–76. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2020-29-266-276.

Full text

Abstract:

Розвиток емоційного інтелекту та формування емоційної грамотності учнів початкової школи передбачає розвиток самосвідомості, навичок усвідомлення своїх і чужих емоцій, уміння керувати своїми й чужими емоціями й ефективно взаємодіяти з людьми. У статті визначено та теоретично і практично обґрунтовано педагогічні зсади формування емоційної грамотності молодших школярів засобами емоційного спілкування; проаналізовано Державний стандарт початкової загальної освіти, типову освітню програму, концепцію «Нова українська школа» щодо формування емоційної грамотності молодших школярів; окреслено чинники

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Колісник, Роксолана Ярославівна. "ФЕНОМЕН ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна), № 2 (27 грудня 2023): 49–57. http://dx.doi.org/10.32782/2311-8458/2023-2-7.

Full text

Abstract:

У статті авторка подає детальний аналіз наукової літератури з проблеми емоційного інтелекту та констатує, що розуміння емоцій та вміння ними керувати є важливим чинником психологічного благополуччя особистості, її успішності та адаптивності. Обґрунтовує, що емоційний інтелект є здатністю сприймати та виражати емоції, усвідомлювати їх та використовувати, керувати ними так, щоб впливати на особистісне зростання та адаптивність. Аналіз наукової літератури підтверджує, що особи з високим рівнем емоційного інтелекту добре диференціюють емоції чужих та власні, управляють емоційною сферою, що зумовлю

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Саврасов, Микола Володимирович, та Торніке Георгійович Касрашвілі. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ У ЛЮДЕЙ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА НЕРВОВУ АНОРЕКСІЮ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (21 листопада 2024): 93–100. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.3.14.

Full text

Abstract:

Дане дослідження присвячене порушенням емоційного контролю у людей, що страждають на нервову анорексію. Порушення емоційного контролю у людей, які мають діагноз нервової анорексії, є предметом значного наукового дослідження через їх важливий вплив на психічний стан та характер хвороби. Ця анотація пропонує огляд найновіших відкриттів у цій області, включаючи результати клінічних спостережень та експериментальних досліджень. Розглянуті висновки вказують на те, що особи з нервовою анорексією часто демонструють дефіцити в емоційному регулюванні, включаючи обмежену здатність впоратися зі стресом т

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

СТАРИНСЬКА, Олена. "ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СУТНОСТІ ПОНЯТЬ «СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ» ТА «ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ»: НАУКОВИЙ ДИСКУРС". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3(56) (7 березня 2023): 40–44. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.6.

Full text

Abstract:

Мета статті: здійснити теоретичний аналіз основних наукових положень про психологічний смисл понять «соціальний інтелект» й «емоційний інтелект» і зіставити ці поняття. Методологія: теоретичний аналіз, узагальнення. Висновки. Зіставлення психологічної сутності понять «емоційний інтелект» і «соціальний інтелект» засвідчило їх різне змістове наповнення. Соціальний інтелект – складний інтегрований комплекс знань і здатностей особистості щодо пізнання й вирішення нею життєвих завдань, які визначають успішність її взаємодій із іншими людьми й ефективність адаптації в різних ситуаціях взаємодій. Емо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Бєлєхова, Лариса Іванівна. "ЛІРИЧНИЙ НАРАТИВ: МІЖ ПОЕТИКОЮ ПОЧУТТІВ І ДОСВІДОМ ВІЙНИ В ПОЕЗІЇ ЕМІ ЛОВЕЛ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication, № 1 (30 червня 2025): 5–8. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2025-1-1.

Full text

Abstract:

Наукову розвідку присвячено дослідженню конструювання ліричного наративу, що реалізується у поетичному тексті. Для ліричного наративу властиві характеристики поетичного тексту, зокрема образність, емоційність, особлива ритміко-синтаксична побудова, а також стрижневі риси наративу в цілому: історія про події, що оповідається наратором крізь призму фокалізатора. У ліричних наративах зазвичай спостерігається злиття наратора й фокалізатора. На відміну від прозових художніх текстів, яким притаманне розмежування на головних і другорядних персонажів, у ліричному наративі ці фігури формують ліричний о

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Василик, О. М. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ У ЖІНОК-МЕНЕДЖЕРІВ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (3 грудня 2024): 77–82. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.4.16.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати теоретичного аналізу феномену емпатії, надається визначення емпатії та описується її структура. Аналізуються основні підходи до вивчення та пояснення сутності емпатії. Емпатія визначається як здатність до розпізнавання та розуміння емоцій, почуттів і станів інших людей. Виокремлюються три види емпатії до яких належить емоційна емпатія, когнітивна і менталізація. Емоційна емпатія передбачає здатність до емоційного зараження та розділення емоційного стану іншої людини. Когнітивна емпатія проявляється через здатність до усвідомлення причин виникнення певних емоцій

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Бурлакова, Ірина, Валентина Шаповалова, Олена Бровендер та Олена Шелест. "Психологічна структура здоровʼя особистості в кризових умовах". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(62)Т.2 (2023): 15–25. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2023-62-3-2-15-25.

Full text

Abstract:

Сучасний світ стикається з непередбачуваними викликами та кризовими ситуаціями, які можуть суттєво впливати на психологічне здоров'я особистості. Розуміння психологічної структури здоров'я особистості в умовах кризи є важливим етапом у вивченні та підтримці психічного благополуччя. Психологічна структура здоров'я особистості в кризових умовах виявляється складною та многогранною. Дослідження в цьому напрямку надають підстави для більш глибокого розуміння та підтримки психічного здоров'я в умовах стресу та кризових умовах. В статті презентуються висновки емпіричних досліджень, які вказують на н

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!