To see the other types of publications on this topic, follow the link: Зміцнення здоров’я.
Journal articles on the topic 'Зміцнення здоров’я'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Зміцнення здоров’я.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
ПРІМА, РАЇСА, ДМИТРО ПРІМА та КАТЕРИНА ШОВШ. "ПРОБЛЕМА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ В УГОРЩИНІ: ГЕНЕЗА Й МАРКЕРИ ДЕФІНІЦІЮВАННЯ". Comparative Professional Pedagogy 14, № 2 (2024): 25–31. https://doi.org/10.31891/2308-4081/2024-14(2)-3.
Full textAbstract:
У статті окреслено деякі аспекти ґенези й основні маркери дефініціювання ключових понять дослідження проблеми здоров’язбереження в Угорщині. У площині розкриття ґенези порушеної проблеми завдяки аналітичним матеріалам зосереджено увагу на появі періодичних видань, які пропагували здоров’я та здоровий спосіб життя, перших відомостей про збереження здоров’я в Угорщині, висвітлення питань, що стосувалися санітарної освіти, значної концептуальної трансформації в теорії освіти щодо формування уявлень про здоров’я, розширення інституціоналізації санітарної освіти Угорщини впродовж XVIII – ХХ століття. Узагальнено, що в процесі інституціоналізації санітарної освіти лише частково вдалося досягти початкової мети медичної роботи в школі та навчальної програми медико-санітарної освіти, але як визначальний фактор це мало певний вплив на стан здоров'я населення Угорщини та на концепції здоров'я. Основними маркерами дефініціювання ключових понять дослідження проблеми здоров’язбереження в Угорщині визначено тлумачення категорій «здоров’я», «здоров’яспрямована діяльність», «здоров’язбережувальне середовище», «здоров’язбережувальні технології» в україно-угорському науковому дискурсі. Актуалізована необхідність виокремлення й характеристики дефініції «сприяння здоров’ю» («health promotion»), що вживається в Оттавській хартії (Ottawa Charter, 1986) – одному з програмних документів ВООЗ, який використовують у країнах світу при формуванні державної політики в галузі охорони здоров’я. За визначенням угорських науковців, поняття «health promotion» характеризується як пропаганда, популяризація здорового способу життя, що полягає в поширенні політики сприяння здоров’ю, створенні здоров’язбережувального середовища, розвитку партнерської взаємодії, особистісних навичок та підвищенні рівня доступності медичних послуг з охорони здоров’я. Дефініцію «egészségfejlesztési tevékenységek» (в перекладі: «заходи щодо зміцнення здоров’я») потрактовано як здоров’яспрямовану діяльність, націлену на здійснення системи заходів щодо зміцнення здоров’я, яка передбачає надання необхідної інформації про формування, збереження і зміцнення здоров’я, піклування та контроль за власним здоров’ям. Поняття «kedvező környezet» (в перекладі: «сприятливе середовище») як інструментальний простір впровадження здоров’язбереження у закладах освіти Угорщини схарактеризовано як природне і техногенне середовище, сприятливе для посилення контролю за здоров’ям людини.
2
Момот, О. О. "ВПЛИВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 132–37. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.15.
Full textAbstract:
У статті визначено та теоретично обґрунтовано пріоритет сімейного виховання на формування культури здоров’я особистості дитини як сукупність знань, умінь і навичок ведення здорового способу життя, психологічне самовдосконалення, соціальний та фізичний розвиток, що залежить від традиційної складової цього впливу, способу організації життя, участі обох батьків у вихованні, правильної організації вільного часу сім’ї, ставлення батьків до здоров’я. Культура сімейного виховання головним чином визначає культуру особистості дитини. Успіх сімейного виховання багато в чому залежить від організації домашнього життя, традицій сімейного життя. Здоров’я – основна загальнолюдська цінність, тому одним із пріоритетних напрямів культури здоров’я є створення стимулюючої, позитивної, здоров’язберігаючої, духовної та морально-психологічної атмосфери в сім'ї, оволодіння необхідними знаннями, вміннями та навичками для збереження та зміцнення здоров'я, забезпечення відповідних умов для навчання та формування фізично та психічно здорової людини, покликаних формувати здоровий світогляд, культуру здоров'я. Основна вимога до сімейного виховання – це вимога любові. Харчування відіграє важливу роль у формуванні культури здоров’я дитини. Воно має бути раціональним, врівноваженим, помірним та різноманітним, це перший ключ до здоров'я та добробуту, гарантія ефективності навчально-виховного процесу. Роль сімейного виховання у сформованості культури здоров’я дитини визначається рівнем зміцнення здоров’я, вмінням уберегти й покращувати своє здоров’я та оточення і сприймати його як найвищу цінність. Культура здоров’я сприяє формуванню особистості дитини як повноцінного члена суспільства, пристосованого до життя в цьому середовищі та здатного пристосовуватися до змін соціуму.
3
Смірнова, В. Л., О. О. Шемаєв, and Н. Я. Панчишин. "SIGNIFICANT EVENTS IN THE PERIODS OF THE ORIGIN AND FORMATION OF THE HEALTH PROMOTION HISTORY." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (April 30, 2024): 108–16. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2024.1.14633.
Full textAbstract:
Мета: висвітлити визначні події в періоди започаткування та становлення історії промоції здоров’я і їх вплив на сучасне уявлення про зміцнення та збереження здоров’я. Матеріали і методи. Для досягнення мети дослідження використано метод аналізу та синтезу документів, історико-хронологічний метод й узагальнення. Результати. Становлення історії промоції здоров’я простежено на основі здійснення аналізу тематичного змісту шести глобальних конференцій, присвячених зміцненню та збереженню здоров’я. Визначено ключові події в періоди започаткування та становлення історії промоції здоров’я. Запропоновано періодизацію й охарактеризовано періоди започаткування та становлення промоції здоров’я. На підставі аналізу результатів глобальних конференцій із промоції здоров’я і відповідних документів розглянуто еволюцію підходів Всесвітньої організації охорони здоров’я до формування концепції зміцнення та збереження здоров’я. Висновки. Встановлено, що період започаткування (1974–1986) позначається визначенням поняття «промоція здоров’я» і базових підходів та стратегій розвитку. Період становлення (1988–2005) характеризується збільшенням кола питань із промоції здоров’я, пов’язаних із підвищенням якості здоров’я в країнах, що розвиваються; формуванням сприятливого середовища для здоров’я; зміцненням здоров’я у XXI ст.; подоланням нерівності у сфері здоров’я та промоцією здоров’я в глобалізованому світі. Детальну характеристику змін уявлення про визначення, стратегії та концепції промоції здоров’я представлено у відповідних публікаціях двох глосаріїв із промоції здоров’я.
4
Sivák, Tomáš. "The importance of health promotion assistants in public health." Україна. Здоров’я нації 1, no. 2 (2023): 22–25. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.2.1.2022.258898.
Full textAbstract:
Мета. «Здорові регіони» є єдиною організацією, яка проводить просвітницькі заходи щодо здоров’я в маргіналізованих ромських громадах. Метою цієї статті було вказати на важливість асистентів зі зміцнення здоров’я в системі охорони здоров’я Словацької Республіки, до якої також входять маргіналізовані ромські громади через втручання помічників зі зміцнення здоров’я.Методи. Для написання цієї статті використовувався описовий метод.Результати. У статті детально описано конкретні втручання асистентів з питань зміцнення здоров’я, які виникають у системі охорони здоров’я під час роботи з маргіналізованими ромськими громадами.Висновки. Положення помічників з зміцнення здоров’я в суспільстві відображає їхню незамінну роль у громадському здоров’ї.Ключові слова: помічник із зміцнення здоров’я, громадське здоров’я, маргіналізовані ромські громади.
5
Москалець, Оксана. "ВПРОВАДЖЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 257–61. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-53.
Full textAbstract:
Здоров’я – це безцінне багатство людини, від якого залежить вся її життєдіяльність, а той, хто не піклується про здоров’я змалку, залишається без майбутнього. З давніх-давен відомою є істина, що досить легше здоров'я втратити, ніж його відновити. На уроці математики, у молодший класах, вчитель має акцентувати увагу не лише на матеріалі уроку, але й на здоров’я учнів, та їх гарному самопочутті. Для цього існують здоров'язбережувальні технології, які необхідно поширити та інтегрувати у кожний урок математики. Вчителеві початкової школи, який володіє сучасними педагогічними знаннями, доцільно організувати свою подальшу діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення усіх суб’єктів педагогічного процесу. В статті розглядається процес використання здоров’язбережувальних освітніх технологій на уроках математики, що сприятиме збереженню і зміцненню здоров’я молодших школярів.
6
Бєлкова, Тетяна. "КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ СТОСОВНО ЇХ СПОСОБУ ЖИТТЯ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 182, № 26 (2024): 48–53. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.242608.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст однієї з ефективних форм удосконалення збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді в умовах воєнної агресії в Україні. Слід зазначити, що, враховуючи реалії сьогодення, поняття «здоров’язберігаючі технології», яке об’єднує всі напрямки діяльності вищого медичного закладу освіти щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я студентів, стає надзвичайно актуальним. Важливу роль у покращенні показників здоров’я серед підростаючого покоління відіграє дисципліна «Фізичне виховання», а саме самостійні заняття з використанням усіх можливих видів фізичної активності. Оптимізація рухової активності шляхом виконання фізичних вправ під час занять фізичною культурою і спортом підвищує розумову діяльність і сприяє оздоровленню молоді. Доведено, що природна потреба у систематичних заняттях фізичними вправами, організація здорового способу життя студентів тісно пов’язана з вирішенням виховних завдань. Здоров'язберігаючі технології навчання та виховання передбачають послідовну систему активних дій усіх учасників освітнього процесу, спрямованих на створення здоров'язберігаючого середовища для формування життєво важливих умінь, що визначають збереження та зміцнення здоров'я та орієнтацію на здоровий спосіб життя, гармонійний розвиток фізично та психічно здорової особистості. Метою даної статті є належна організація фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів задля їхнього здоров’язбереження в умовах вкрай обмеженої рухової активності з використанням технологій дистанційного навчання. Методологія. Систематизація та вивчення наукових публікацій, аналіз наукової та навчально-методичної літератури, Інтернет-джерел, розкриття основних визначень досліджуваної проблеми, узагальнення та висновки. Наукова новизна полягає у впровадженні онлайн-занять з фізичного виховання, що сприятиме ефективності самостійної діяльності та позитивно вплине на професійну підготовку та фізичний розвиток студентів денної форми навчання, які перейшли на дистанційну форму навчання. Висновки. Автор статті приходить до висновку, що вирішення проблеми охорони здоров’я студентів вищих медичних закладів освіти засобами фізичного виховання можливе шляхом пошуку новітніх ефективних методів, які б урізноманітнили зміст фізкультурно-оздоровчих програм, задовольняти інтереси учнів і краще впливати на їх фізичну підготовку.
7
Миронюк, Іван Святославович, Геннадій Олексійович Слабкий та Вікторія Йосипівна Білак-Лук’янчук. "Комплексна характеристика територіальних громад гірської географічної зони як чинник до оптимізації діяльності по збереженню та зміцненню здоров’я населення". Intermedical journal, № 2 (30 червня 2025): 147–51. https://doi.org/10.32782/2786-7684/2025-2-26.
Full textAbstract:
Вступ. В умовах проведеної адміністративно-територіальної реформи та реформування системи охорони здоров’я в Україні територіальні громади являються базовим рівнем по забезпеченню збереження та зміцнення здоров’я населення. Мета дати комплексну характеристику територіальної громади як базового рівня розвитку системи охорони здоров’я регіону по збереженню та зміцненню здоров’я населення. Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі Довжанської сільської територіальної громади Хустського району Закарпатської області. Матеріали: паспорт територіальної громади. Методи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу. Результати та їх обговорення. До складу Довжанської сільської територіальної громади входить вісім населених пунктів із чисельністю населення від 109 до 7075 жителів. Всього в громаді проживає 16 575 осіб із наступною віковою структурою: 22,8% дітей, 56,0% населення працездатного віку та 21,2% населення старше працездатного віку. Найменшу частку складає населення у віці 15-18 років – 4,8% та 0-6 років – 6,5%. Відмічається несприятлива демографічна ситуація. Загальна протяжність автодоріг в межах громади становить 144,2 км, з них 70% потребують капітального ремонту та в осінньо-весняний період є умовно прохідними. На території громади функціонує комунальне некомерційне підприємство «Довжанський центр первинної медичної допомоги» в складі якого діє п’ять амбулаторій загальної практики-сімейної медицини та в трьох населених пунктах громади функціонують аптеки. На території громади розташовано пункт постійного базування бригад екстреної медичної допомоги Іршавської станції екстреної медичної допомоги. Населення трьох населених пунктів позбавлене можливості отримувати не тільки доступну первинну, а і долікарську медичну допомогу. Населення громади не має можливості отримати доступну стоматологічну допомогу, яка ВООЗ віднесена до первинної допомоги. Висновки. Аналіз комплексної характеристики населених пунктів, структури населення та інфраструктури по забезпеченню життєдіяльності та збереження та зміцнення здоров’я населення вказує на низький та нерівномірний доступ жителів різних населених пунктів громади до умов по збереженню та зміцненню здоров’я. Питання збереження та зміцнення здоров’я населення в громаді не є пріоритетним. Ситуація вимагає проведення в громадських слухань із зазначеного питання та прийняття та виконання комплексної цільової програми по забезпеченню конституційних прав населення громади на збереження та зміцнення здоров’я.
8
Скалій, Олександр, та Катерина Мулик. "ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ". Education. Innovation. Practice 12, № 10 (2024): 43–48. https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i10-006.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання мотивації дорослого населення до фізкультурно-оздоровчої діяльності, зокрема через використання мобільних додатків. В умовах низької фізичної активності сучасного суспільства, що супроводжується зростанням захворюваності, викликаної малорухливим способом життя, важливим завданням стає пошук ефективних інструментів для заохочення до активності. Регулярні фізичні вправи є ключовими для зміцнення здоров’я, профілактики хронічних захворювань і підвищення якості життя. Результати дослідження вказують, що мобільні додатки для контролю фізичної активності мають значний вплив на мотивацію користувачів. Зокрема, фітнес-додатки сприяють формуванню та підтримці здорових звичок завдяки функціям моніторингу активності, встановлення персоналізованих цілей і зворотного зв’язку. Встановлено, що чоловіки та жінки мають певні відмінності в перевагах щодо використання додатків. Чоловіки частіше обирають програми, орієнтовані на розвиток витривалості та силових показників, тоді як жінки надають перевагу комплексним додаткам, спрямованим на підтримання загального тонусу, харчування і контроль ваги. Також, згідно з дослідженням, люди, які використовують додатки, демонструють вищий рівень мотивації до фізичної активності, ніж ті, хто не користується ними, зокрема, щодо зміцнення здоров'я, покращення настрою, зняття втоми та підвищення працездатності. Таким чином, мобільні додатки є ефективним інструментом для мотивації дорослого населення до фізкультурно-оздоровчої діяльності. Завдяки можливості контролю за досягненнями, нагадуванням про тренування та інтерактивним функціям, додатки забезпечують додатковий стимул для регулярних занять руховою активністю, сприяють зміцненню здоров’я та покращенню самопочуття користувачів.
9
Шукатка, Оксана Василівна, та Наталія Анатоліївна Олійник. "ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Гуманітарний форум 1, № 1 (2023): 35–39. http://dx.doi.org/10.60022/1(1)-6gf.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання особливостей формування навичок здорового способу життя в учнів молодших класів. Формування здорового способу життя є предметом наукового інтересу широкого кола сучасних вітчизняних і зарубіжних учених, вимагаючи конкретизації в межах нашої наукової розвідки. Важливість такого дослідження закріплена численними державними документами, законами, постановами й указами, що визначають формування навичок і здібностей учня до формування, збереження і зміцнення здоров’я одним із пріоритетних завдань сучасної вітчизняної середньої школи. Належну увагу приділено розгляду питання формування культури здоров’я та здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я молодших школярів та їх гармонійного розвитку. Визначено основні завдання початкової школи, щодо формування здорового способу життя молодших школярів, це формування системи знань про здоров’я та здоровий спосіб життя учнів; формування потреби у здоров’ї та свідомому ставленні до нього учнів; оздоровлення дітей; профілактика захворювань; формування моральної культури, самопізнання, умінь та навичок з фізичного та морального самовдосконалення; навчити використовувати отримані знання у повсякденному житті. Особлива увага акцентується на питанні створення оптимальних умов, які сприяють більш ефективній освітній роботі, щодо формування навичок здорового способу життя школярів початкових класів. Розкрито проблему ролі педагога у формуванні здоров’я та здорового способу життя школярів. Акцентується увага на тому, що вчитель повинен не тільки вирішувати оздоровчі завдання, планувати і використовувати педагогічні засоби, які необхідні для формування знань та умінь, але і стимулювати учнів власним прикладом до здорового способу життя. Ключові слова: здоровий спосіб життя, навички, молодші школярі, освітній процес, педагогічні умови, вчитель.
10
KUSHNIRUK, S., and T. BELKOVA. "THE ESSENCE OF THE CONCEPT OF «HEALTH» AND THE PECULIARITIES OF ITS PRESERVATION IN ADOLESCENT CHILDREN." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 3 (2023): 374–82. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-3-374-382.
Full textAbstract:
У статті здійснено науково-теоретичне обґрунтування питань щодо формування у свідомості особистості уявлень про здоровий спосіб життя, та можливостей застосування освітніх технологій з метою збереження і зміцнення здоров’я дітей підліткового віку, окреслено теоретичні аспекти тлумачення суті поняття «здоров’я» з метою розробки системи його формування у середовищі дітей підліткового віку. Виокремлено, класифіковано основні морфо-функціональні та психофізіологічні особливості змін, що відбуваються в опорно-руховому апараті, нервовій, ендокринній, імунній та серцево-судинній системах організму дитини цього вікового періоду й зумовлені дорослішанням, нервово-психічним і фізіологічним розвитком. Важливе наукове, освітнє і суспільне значення має застосування здоров‘язберігальних технологій як основний напрям у розв’язанні проблем щодо збереження та зміцнення здоров’я молоді в умовах сучасного освітнього простору. Визначальним чинником у формуванні ціннісного ставлення до здоров’язбереження, як встановлення особистості, є виховний, педагогічний аспект. Підвищений інтерес дослідників до поняття «здоров’язберігаючі технології» свідчить про актуальність проблеми, а протиріччя підходів до її визначення і місця в освітньому процесі вказує на недостатню теоретичну розробленість педагогічного феномену поняття «здоров’язберігаючі технології». Суть здоров’язберігаючих технологій є забезпечення умов фізичного, психічного, соціального та духовного комфорту, що сприяють продуктивній навчально-пізнавальній та практичній діяльності учасників освітнього процесу, заснованої на науковій організації праці та культури здорового способу життя особистості. Тому, впровадження в освітній процес загальноосвітніх закладів і ЗВО України оздоровчих технологій дає змогу розширити резерви психофізіологічних функцій організму людини, відновити її здатність до саморегуляції та самовідтворення, компенсувати наслідки функціональних порушень і навіть призупинити патологічний процес. Автор статті доходить висновку про те, що розв’язання проблеми збереження здоров’я дітей підліткового віку можливе завдяки визнанню пріоритету здорового способу життя, пошуку нових і ефективних форм та методів, що урізномаїтили б зміст оздоровчих програм та сприяли забезпеченню всебічного та гармонійного розвитку. Оскільки в сучасному розумінні метою навчання є всебічний розвиток дитини з урахуванням її вікових та індивідуальних особливостей разом із збереженням та зміцненням здоров’я, то й, відповідно, здоров’язберігаючі технології постають як єдина система організаційних форм та технологічних одиниць, головною метою яких є зміцнення і збереження здоров’я особистості. Ключові слова: здоров’я, підлітковий вік, освітній процес, психофізіологічний розвиток, здоров’язберігальні технології, здоровий спосіб життя.
11
Приходько, Володимир, Олександр Томенко та Володимир Вілянський. "ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ЗМІЦНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ’Я ПРАЦЮЮЧИХ ТА КРИТИКА ПРОПОНОВАНОГО ПІДХОДУ". Education. Innovation. Practice 11, № 3 (2023): 24–31. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i3-004.
Full textAbstract:
У «Концепції розвитку системи громадського здоров’я» відмічено, що радянська система охорони здоров’я зберіглася у незмінному вигляді. Ця система практично ігнорує потреби здорового населення, що не дає змоги стримувати та комплексно впливати на підвищення рівня неінфекційних захворювань. Тож у Концепції відмічене, що існує необхідність у нових підходах та розробці програм розв’язання проблем у сфері громадського здоров’я, оскільки наявна система медичної допомоги в Україні не передбачає профілактичної складової частини. Нашу увагу привернула наукова праця [4], в якій подана узагальнююча психологічна концепція і програми зміцнення професійного здоров’я працюючих. Мета дослідження полягає у аналізі основних положень Health Management, заснованому на психологічній концепції зміцнення здоров’я працюючих, а також змістовній критиці пропонованого підходу. Показано, що програми зміцнення професійного здоров'я фахівців – це комплекс заходів фірми організаційного та індивідуального характеру, спрямованих на профілактику стресу та формування способів боротьби з їх наслідками. І. А. Бурлакова відмічає, що наповнення змістом програми професійного самозбереження є процесом достатньо індивідуальним, тут не може бути назавжди заданих рішень. У цілому погоджуючись з пропонованим підходом до зміцнення професійного здоров’я з боку фірми, звернемо увагу на його складові, які знаходяться на рівні сподівань, а не плану дій. Це використані словосполучення, не забезпечені відповідними заходами у змісті концепції: «інстинкт самозбереження», «стимулювання здорового способу життя», «готовність до постійного само змінювання» «тощо. Нами доведено, що до порядку денного поставлена тема непрофесійної фізкультурної освіти (НпФО) здобувачів вищої освіт, яка натомість сприяє включенню особистості у будівництво власного здоров’я - Bbuilding one's own health.
12
Співак, А. П. "Місце фізичної реабілітації в системі збереження та зміцнення громадського здоров’я населення". Україна. Здоров’я нації 1, № 2 (2023): 31–37. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.2.1.2022.258907.
Full textAbstract:
Мета дослідження: визначення місця фізичної реабілітації в системі збереження та зміцнення громадського здоров’я населення.Матеріали та методи. Методи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу. Матеріали: законодавчі акти з розвитку системи громадського здоров’я та реабілітації.Результати. Представлено місце фізичної реабілітації в системі збереження та зміцнення громадського здоров’я населення на сучасному етапі розвитку суспільства тa реформування системи охорони здоров’я.Висновки. Фізична реабілітація виступає складовою збереження та зміцнення громадського здоров’я населення.Ключові слова: фізична реабілітація, громадське здоров’я, збереження, зміцнення, роль.
13
БУДЗИН, Віра. "ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ЗРОСТАННЯ СУСПІЛЬНИХ ЗАГРОЗ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, № 2(68) (6 листопада 2023): 17–21. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2023-2(68)-3.
Full textAbstract:
У статті визначено основні принципи системи громадського здоров’я як найбільш соціально ефективні, комплексні та стійкі способи зміцнення здоров'я населення та зниження тривалості захворювань. В останні роки проводиться активна діяльність із впровадження у систему оздоровчої профілактики мотивацію людей до ведення здорового життя. Для планування реформування системи охорони здоров'я та соціальної підтримки потрібна низка концептуальних підходів щодо збереження рівня громадського здоров’я. З’ясовано, що глобальні проблеми, такі як зростання неінфекційних захворювань, старіння населення, зростаючі витрати на охорону здоров'я, підкреслюють важливість інвестицій у громадське здоров'я та створюють потребу в комплексних послугах системи охорони здоров'я. Досліджено новітні стратегії громадського здоров'я, раціонально орієнтовані, тобто відбувається визнання суспільством того факту, що охорона здоров'я населення лише зусиллями традиційної медицини не може забезпечити бажаних результатів дозволяє порушити питання про межі діяльності служб системи охорони здоров’я у різних секторах публічного управління та зон відповідальності за показники громадського здоров'я. Доведено, що зростання основних показників громадського здоров'я, як найбільш соціально ефективних, комплексних та стійких способів зміцнення здоров'я населення та окремих людей, зниження тягаря хвороб, досягнення цілей сталого розвитку та загального охоплення послугами охорони здоров'я усіх верств населення є незалежним від соціального стану. В останні роки Міністерство охорони здоров’я веде активну роботу з впровадження в систему медичної профілактики модель мотивації громадян до ведення здорового способу життя. Обґрунтовано, що для подальшого розвитку системи громадського здоров'я на національному та місцевому рівнях потрібно більше ефективності щодо охорони здоров’я населення в її окремих територіальних утвореннях пов’язаних із укрупненням закладів охорони здоров’я та створення відповідної логістики для кожного населеного пункту, що входить в громаду. Основною ціллю є вивчення основних характеристик системи громадського здоров’я та результатів її впливу на суспільне благополуччя населення.
14
Харченко, Н. В., В. О. Зюзін, В. О. Коршенко та А. В. Костріков. "ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я ТА ЙОГО ДЕТЕРМІНАНТИ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (8 листопада 2022): 4–9. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2022.2.13298.
Full textAbstract:
Мета: проаналізувати дані літературних джерел і висвітлити заходи, що спрямовані як на всю спільноту, так і на індивідуальні потреби щодо здоров’я. Матеріали і методи. Проведено аналіз літературних джерел, що орієнтовані на поліпшення середовища життєдіяльності людини, зменшення факторів ризику, що формують значний тягар захворюваності та смертності серед населення, і стимулювання тих факторів, які, навпаки, сприяють зміцненню та збереженню здоров’я. Використано бібліосемантичний (вивчення фахової сучасної міжнародної літератури з досліджуваної проблеми) та аналітичний методи дослідження. Результати. Досягнення цілей громадського здоров’я на національному рівні є можливим, серед іншого, завдяки належно побудованій і розвиненій системі громадського здоров’я як сукупності суб’єктів публічного та непублічного сектора (у тому числі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, фізичних та юридичних осіб), які здійснюють ряд заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я населення, запобігання хворобам та збільшення тривалості життя. Висновок. З урахуванням євроінтеграційного вектора розвитку України політику щодо охорони здоров’я передбачено формувати шляхом побудови системи громадського здоров’я, яка є комплексом інструментів, процедур і заходів, що реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров’я населення, запобігання захворюванням, подовження активного та працездатного віку й заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднаних зусиль усього суспільства.
15
Дегтярьова, І. В., А. А. Войда та Ю. М. Гасан. "ІЗОМЕТРИЧНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ СИЛИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 101–5. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.13.
Full textAbstract:
Для збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді потрібно передбачати раціональне поєднання нових підходів до фізичного виховання. Застосування різноманітних технологій серед студентів, які займаються у спеціальних медичних групах, має важливе значення для зміцнення здоров’я та розвитку особистості. Силові вправи повинні забезпечувати необхідний рівень різнобічної фізичної підготовки студентів з відхиленнями у стані здоров’я. У роботі було досліджено ефективність використання ізометричних вправ для розвитку силових якостей серед студентів спеціальної медичної групи Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Покращення силових показників студентів експериментальної групи надало змогу виконувати більшість запропонованих вправ на заняттях з фізичного виховання у повному обсязі, сприяло позитивним змінам в організмі. Ізометричні вправи можна рекомендувати для використання серед студентів з ослабленим здоров’ям.
16
Дегтярьова, І. В., А. А. Войда та Ю. М. Гасан. "ІЗОМЕТРИЧНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ СИЛИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 101–5. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.13.
Full textAbstract:
Для збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді потрібно передбачати раціональне поєднання нових підходів до фізичного виховання. Застосування різноманітних технологій серед студентів, які займаються у спеціальних медичних групах, має важливе значення для зміцнення здоров’я та розвитку особистості. Силові вправи повинні забезпечувати необхідний рівень різнобічної фізичної підготовки студентів з відхиленнями у стані здоров’я. У роботі було досліджено ефективність використання ізометричних вправ для розвитку силових якостей серед студентів спеціальної медичної групи Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Покращення силових показників студентів експериментальної групи надало змогу виконувати більшість запропонованих вправ на заняттях з фізичного виховання у повному обсязі, сприяло позитивним змінам в організмі. Ізометричні вправи можна рекомендувати для використання серед студентів з ослабленим здоров’ям.
17
Zapukhliak, Ivanna, та Oleksandra Romashko. "РОЗВИТОК УПРАВЛІНСЬКИХ КОМПЕТЕНЦІЙ КЕРІВНИКІВ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ЯК ЧИННИК ЗМІЦНЕННЯ БЕЗПЕКИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 1(21) (3 липня 2020): 35–48. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-1(21)-35-48.
Full textAbstract:
Анотація. У статті доведено, що одним із напрямів зміцнення безпеки здоровя є формування системи ефективного менеджменту закладів охорони здоров’я. Саме через результативність роботи працівників охорони здоров’я можна зміцнити здоров’я населення, досягнути високого рівня його популяції, яке є основою соціально-економічного, наукового, культурного розвитку будь-якого суспільства та є важливою складовою соціальної безпеки. Метою статті єрозроблення профілю компетентностей керівника медичного закладу, виявлення фактичного рівня володіння управлінськими компетенціями та сформувати рекомендації щодо забезпечення розвитку управлінських компетенцій у керівників вітчизняних закладів охорони здоров’я задля зміцнення безпеки здоровя населення країни. Обгрунтовано, що у сучасних умовах, важливим є вміння керівників медичних закладів налагодити співпрацю з усіма зацікавленими сторонами, застосовувати сталий smart-підхід до охорони здоров’я, запроваджувати новітні технології і досягнення у сфері медицини, саморозвиватися і сприяти розвитку інших працівників. Все це вимагає формування у керівників закладів охорони здоров’я нових управлінських якостей та компетенцій. З огляду на це, керівнику медичного закладу не достатньо мати тільки високий рівень медичних знань, необхідним є також володіння елементами фінансового менеджменту, стратегічного планування та маркетингу, управління ризиками та конфліктами, мати високу готовність до змін. Вважаємо, що саме розвиток управлінських компетенцій керівників медичних закладів сприятиме ефективнішому управлінню закладами охорони здоров’я, що, своєю чергою, забезпечує одну з найвагоміших складових соціальної безпеки – здоров’я окремої людини - колективу - суспільства. Розглянуто вітчизняний та зарубіжний досвід формування необхідних управлінських компетенцій у керівників закладів охорони здоров’я, що дозволило систематизувати інформацію та побудувати відповідний профіль компетентостей для вітчизняних медиків-управлінців. На основі проведеного опитування щодо рівня володіння управлінськими компетенціями вітчизняними медиками-управлінцями, виявлено напрями їх покращення та обґрунтовано необхідність здобуття медиками управлінської освіти з використанням концепції освіти впродовж життя.
18
Смірнова, В. Л., О. О. Шемаєв та Н. Я. Панчишин. "ВИЗНАЧНІ ПОДІЇ В ПЕРІОД РОЗВИТКУ ІСТОРІЇ ПРОМОЦІЇ ЗДОРОВ’Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (19 липня 2024): 102–8. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2024.2.14795.
Full textAbstract:
Мета: висвітлити визначні події в період розвитку історії промоції здоров’я і їх вплив на сучасне уявлення про зміцнення та збереження здоров’я. Матеріали і методи. Для досягнення мети дослідження використано метод аналізу й синтезу документів, історико-хронологічний метод та узагальнення. Результати. Визначено ключові події в період розвитку історії промоції здоров’я. Запропоновано періодизацію й охарактеризовано період розвитку промоції здоров’я. На підставі аналізу результатів глобальних конференцій із промоції здоров’я та відповідних документів розглянуто еволюцію підходів Всесвітньої організації охорони здоров’я до формування концепції зміцнення та збереження здоров’я. Встановлено, що уявлення про зміцнення та збереження здоров’я змінювалися від «права та обов’язку кожного щодо зміцнення здоров’я» до сприйняття промоції здоров’я як основного компонента «суспільства добробуту». Висновки. Період розвитку (2005–2023) пов’язується з актуальними напрямами глобальної співпраці, таким як: розвиток промоції здоров’я та усунення прогалин у її реалізації; здоров’я в усіх політиках; промоція здоров’я в контексті цілей сталого розвитку, здоров’я для всіх і всі для здоров’я; створення суспільства добробуту, досягнення благополуччя з використанням підходу, спрямованого на промоцію здоров’я. Детальну характеристику змін уявлення про визначення, стратегії та концепції промоції здоров’я представлено у відповідних публікаціях третього глосарія з промоції здоров’я (2021), який включає 12 основних термінів та 47 загальних визначень.
19
Tanasiichuk, Iuliia. "МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНА СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". World Science 3, № 6(58) (2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062020/7118.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз мотиваційно-ціннісної складової підготовки майбутнього вчителя фізичної культури фізичної культури до здійснення здоров'язбережувальної діяльності. Встановлено, що її характеризує: зрілість і ієрархія мотивів в здоровому способі життя на основі ціннісних орієнтацій, ставлення майбутніх фахівців до здорового способу життя і своєї майбутньої професії як цінності. Звідси мотивуючі діяльність фактори розділені на три групи: потреби, мотиви, ціннісні орієнтації (установки). Можна вважати, що потреби (як джерело мотивації), мотиви (як причини мотивації) і установки (як механізм мотивації), є елементами першого рівня ієрархічної структури мотиваційної готовності. Доведено, щосі інші елементи є похідними від них. Зокрема, до похідних віднесено волю, емоції, цінності, потреби.Показниками мотиваційно-ціннісної сфери обрано: мотиваційну переконаність та ціннісне ставлення до професійної діяльності (націленість на формування ціннісного ставлення до власного здоров’я учнів засобами фізичної культури; переконання в необхідності формування здорового способу життя учнів), усвідомлення соціальної значущості здоров'я та способу життя, необхідного для формування, збереження і зміцнення здоров'я особистості; ціннісне ставлення до здоров'я своїх вихованців і власного здоров'я, усвідомлення здоров'я як цінності, можливості реалізувати свої потреби в здоров'ї в конкретній діяльності, формування позитивного ставлення і ціннісно-смислових установок, переконання в необхідності здорової життєдіяльності для самовдосконалення, самоствердження, для реалізації життєвих і професійних цілей; емоційно-ціннісне ставлення до здорового способу життя; дієвість вольових зусиль для прояву здоров’ятворчості в практичній діяльності, формування якостей, що характеризують психоемоційну стійкість особистості: витримки, тактовності, доброзичливості, акуратності і старанності у зміцненні здоров'я.
20
БАБАЛІЧ, Вікторія. "РЕАЛІЗАЦІЯ ВОЛОНТЕРСЬКИХ ПРОГРАМ СПЕЦІАЛЬНИХ ОЛІМПІАД (НА ПРИКЛАДІ РЕГІОНІВ ЄВРОПИ ТА ЄВРАЗІЇ)". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective 2, № 1 (2024): 61–70. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.1.50.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано волонтерські програми Спеціальних Олімпіад, які реалізовано в регіонах Європи та Євразії. Мета – представити зміст волонтерських програм Спеціальних Олімпіад та дослідити їх поширення в регіонах Європи та Євразії. Теоретичний аналіз науко-педагогічної літератури; Internet-ресурсів методи статистичної обробки одержаної інформації. Досліджувались волонтерські програми Спеціальних Олімпіад Європи та Євразії (58 регіонів). Встановлено, що існують три види програм Спеціальних Олімпіад: навчальні; паралельні; національні. Навчальні націлені на опанування руховими навичками в обраному виді спорту. До навчальних належать програми тренування рухової активності, програма для юних спортсменів, об’єднаний спорт. Це інклюзивні програми, які покликані об’єднати спортсменів з вадами і без та їхні сім’ї для проведення різних спортивних заходів. Паралельні націлені на підтримку здоров’я спортсменів з інвалідністю – це програма «здорові спортсмени», яка реалізовується за напрямами: «Зміцнення здоров’я», «Здоров’я ніг», «Радість бути здоровим», «Здорові вуха», «Відкриті очі», «Здорова усмішка», «MedFest», «Сильний розум». Загальнонаціональні програми більше приділяють увагу змагальній діяльності спортсменів з розумовими відхиленнями. У досліджені охарактеризовано зміст волонтерських програм на прикладі регіонів Європи та Євразії. З’ясовано, що програми SO поступово поширюються в країнах Європи та Євразії. Запровадження, таких програм та постійна волонтерська підтримка безумовно сприяє кращій інтеграції людей з інвалідність у суспільство, покращує їх фізичне, психічне здоров’я. З огляду на це вагомим є досвід країн, які досягли значних успіхів, таких як Великобританія, Німеччина, Греція.
21
Trush, Nadiia. "Здоровий спосіб життя у системі чинників формування здоров’я дітей дошкільного віку". Освітній простір України, № 9 (17 лютого 2017): 151–55. http://dx.doi.org/10.15330/esu.9.151-155.
Full textAbstract:
У статті розглянуто вплив способу життя людини на її здоров’я та самопочуття. Основою формування навичок здорового способу життя в дошкільників стануть знання про будову тіла, засоби збереження та зміцнення здоров’я людини, необхідність дбайливого ставлення до власного здоров’я
22
Стахів, Олексій, та Ігор Зощук. "Конкурентоспроможність закладів охорони здоров’я в умовах мінливого безпекового середовища". Scientific Bulletin of Polissia, № 1(28) (2024): 470–83. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2024-1(28)-470-483.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу передумов формування конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я в умовах мінливого безпекового середовища. Досліджено основні параметри, за допомогою яких оцінюється конкуренція у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано видатки на охорону здоров’я в Україні за період 2018-2024 рр. Доведено, що зміцнення конкурентних позицій нерозривно пов'язане з інноваційною спрямованістю та розвитком зовнішніх економічних відносин. Визначено основні передумови для забезпечення ефективного стратегічного управління закладами охорони здоров’я. Досліджено ключові етапи моніторингу та оцінки стратегічного потенціалу забезпечення конкурентоспроможності у сфері охорони здоров’я. Окреслено фактори, що впливають на конкурентоспроможність закладів охорони здоров'я в умовах мінливого безпекового середовища.
23
Фролова, О. О. "ПЕДАГОГІЧНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (2021): 346–57. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-346-357.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано педагогічні фактори формування ціннісного ставлення школярів до здорового способу життя. Найбільш важливими з етапів формування культури здоров’я визначено: пізнання категорій «здоров’я», «розвиток здоров’я», «здоровий спосіб життя», «культура здоров’я» (когнітивний компонент); розвиток і формування відносин до цих категорій (емоційний компонент); формування ціннісних орієнтацій, свідома оцінка цих категорій, відносин до власного здоров’я та здоров’я оточуючих (аксіологічний компонент); виведення знань, відносин, оцінки і ціннісних орієнтирів на поведінковий рівень (поведінковий компонент); їх самореалізація (творчий компонент) і власне формування культури здоров’я – здатність до рефлексивного ціннісного визначення мети, поява життєвих сенсів, стійких мотивів, які контролюють всі попередні етапи (особистісно-діяльнісний компонент) (Садовий, Трифонова, 2020, с. 227). Завдяки останньому компоненту особистість управляє своїм здоров’ям шляхом цілеспрямованого вдосконалення механізмів збільшення адаптаційних і компенсаторних резервів на організаційному, психічному і соціальному рівнях, а також усвідомлено і активно використовує оздоровчі технології.
 Відтак, специфіка змісту оздоровчих технологій в школі повинна визначатися організаційно-педагогічними, статевими та індивідуальними відмінностями і складається з адаптації особистості школяра до постійно змінюваних соціальних умов в освіті, полягає у становленні активної, усвідомленої позиції, самовизначенні і перетворенні особистості, яка навчається. Вивчення проблеми ставлення до здоров’я школярів показало, що обов’язковим фактором є усвідомлення цінності здоров’я і прагнення діяти у напрямку його зміцнення і вдосконалення.
24
Брич, В. В. "ЗМІЦНЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЯК СТРАТЕГІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ПОГЛЯД ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (15 квітня 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12853.
Full textAbstract:
Мета: проаналізувати погляди та підходи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) до зміцнення реабілітації як стратегії системи охорони здоров’я.
 Матеріали і методи. Під час дослідження використані метод системного аналізу, бібліосемантичний та інформаційно-аналітичний методи. Матеріалами стали оприлюднені інформаційні джерела та документи ВООЗ.
 Результати. ВООЗ в останнє десятиліття значну увагу приділяє розвитку реабілітаційного напрямку в системах охорони здоров’я. Розроблено ряд документів із рекомендаціями щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг. Експертами ВООЗ сформовано 4-стадійний процес зміцнення реабілітаційної системи, який включає оцінку ситуації, стратегічне планування, розробку процесу моніторингу й оцінки, реалізацію стратегічного плану. Для оцінки результатів реабілітації в системах STARS та FRAME застосовується ланцюжок із 4 компонентів, характерний для моніторингу й оцінки різних програм, а саме вкладені ресурси, безпосередні результати, проміжні результати, кінцеві результати. ВООЗ адаптувала ланцюжок до системи реабілітації, що дозволяє проведення якісної та кількісної оцінки її потенціалу й ефективності. Також було визначено концепцію організації реабілітаційної допомоги та реабілітаційні послуги за категоріями. 
 Висновки. ВООЗ представила рекомендації щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг. Їх слід використовувати країнам при плануванні і реалізації заходів на національному та субнаціональному рівнях.
25
Ляшук, Артем. "ЗАГРОЗИ І ВИКЛИКИ ДЛЯ СИСТЕМИ КІБЕРБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА РЕЄСТРІВ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 6 (29 грудня 2023): 113–21. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6246-2023-6-113-121.
Full textAbstract:
У статті розкрито ключові загрози та виклики для системи кібербезпеки інформаційних системи та реєстрів сфери охорони здоров’я. Розглянуто особливості Концепції електронної охорони здоров’я «e-Health» та з’ясовано, що щодо системи кібербезпеки нею передбачено інформатизацію закладів охорони здоров’я, затвердження концептуально-еталонної бази цифрових компетенцій медичних працівників, розвиток інформаційної культури та цифрової компетентності, кібербезпеки та кібергігієни медичного персоналу та пацієнтів. Відзначено шляхи забезпечення якості, безпечності та доступності електронної охорони здоров’я у напрямку кібербезпеки. Проаналізовано особливості Угоди про позику від 22.12.22 №9468-UA між Міністерством охорони здоров’я України та Світовим Банком в рамках проєкту «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя», якою передбачено щодо кібербезпеки розробку основних модулів системи електронної охорони здоров’я, включаючи реєстрацію медичних працівників, портал даних пацієнтів, модулі системи електронної охорони здоров’я для груп інвалідності та реабілітації, покращення кібербезпеки даних, пов’язаних зі здоров’ям, інтеграцію цифрових систем охорони здоров’я з пов’язаними системами в сусідніх країнах і зміцнення систем електронної охорони здоров’я в усіх закладах охорони здоров’я. З’ясовано, що повномасштабне вторгнення ворога на територію України принесло нові загрози та виклики, пов’язані з необхідністю підвищення рівня кіберзахисту інформаційних систем та реєстрів та розвитку електронної охорони здоров’я загалом. Відзначено ключові загрози та виклики, пов’язані з впливом війни на систему кібербезпеки сфери охорони здоров’я. Розкрито основні завдання робочої групи у контексті розробки та реалізації Концепції стратегічних напрямів розвитку кібербезпеки у сфері електронної охорони здоров’я. Представлено технічні та організаційні заходи щодо забезпечення належного рівня кібезбезпеки у сфері охорони здоров’я.
26
ОЛІЙНИК, Галина, та Світлана КОРОТНЮК. "СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ'Я У СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ". Humanitas, № 5 (27 грудня 2024): 55–60. https://doi.org/10.32782/humanitas/2024.5.8.
Full textAbstract:
У статті розкрито поняття «ціннісне ставлення до здоров’я» та «ціннісні орієнтації на здоровий спосіб життя». Визначено мету дослідження, яка полягає в обґрунтуванні соціальних чинників формування ціннісного ставлення до здоров’я у старших підлітків. Обґрунтовано, що однією з важливих характеристик ставлення до здоров'я у підлітків є моральний розвиток, який набуває особливої значущості та сенсу з розвитком формального мислення у означеному віці. Досліджено, що важливим засобом формування ціннісного ставлення до здоров’я у старших підлітків може стати туристсько-краєзнавча робота, насамперед за рахунок реалізації навчально-пізнавальної, розвивальної, фізкультурно- оздоровчої, соціалізуючої та педагогічно орієнтованої функцій. Проаналізовано цінну роль театральних засобів у корекції, профілактиці соціальних відхилень (порушень поведінки, тютюнокуріння, суїцидальних проявів), забезпечуючи зміцнення життєвих сил учнів і формування ціннісного ставлення до здоров'я. А також важливим засобом формування ціннісного ставлення до здоров’я у старших підлітків є залучення їх до різних видів трудової діяльності, виховання у них ставлення до праці як цінності, без чого життя є збідненим і беззмістовним. Здійснено аналіз дієвих методів формування позитивно-дієвого ставлення до здоров’я, а саме метод тренінгу дозволяє вдало вирішувати завдання, пов'язані з розвитком навичок самоконтролю і самопізнання, активізацією творчого потенціалу, профілактики адиктивної поведінки. Висвітлено, що серед соціально-педагогічних умов формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я є: забезпечення вільного вибору й доступності змісту, форм, методів роботи; трансляція взірців особистісно значущих вчинків, поведінки і діяльності, що спрямовуються на збереження і покращення підлітками власного здоров’я; формування системи знань, що створює передумови для формування у них ціннісного ставлення до здоров'я.
27
Волошин, Олена, та Ірина Копко. "ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ НАРОДНОЇ ПЕДАГОГІКИ В УМОВАХ ЛІТНЬОГО ОЗДОРОВЧОГО ТАБОРУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (10 квітня 2021): 485–93. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.097.
Full textAbstract:
Життя та здоров’я людини Конституція України визнає, як найвищі соціальні цінності, при цьому соціально-економічний розвиток суспільства залежить від рівня цих цінностей. Встановлено, що Українська держава на всіх рівнях намагається сприяти процесу повноцінного виховання здорової молоді, формувати повноцінне її духовне, фізичне, психічне та соціальне здоров’я. Визначено, що концепція формування здоров’язбережувальної компетентності у підлітків базується на створенні умов для зміцнення різних видів здоров’я засобами народної педагогіки, психологічного комфорту та здійснюється шляхом визнання ними пріоритету здорового способу життя, як основного чинника збереження здоров’я, утвердження свідомого ставлення та громадянської відповідальності за власне здоров’я.
28
Семенович, Сергій Васильович, Ірина Василівна Давидюк та Тетяна Валеріївна Бутенко. "ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА І ФІЗИЧНА ОСВІТА ЯК СТОРОНИ ЄДИНОГО ПРОЦЕСУ". Природнича освіта та наука, № 3 (18 жовтня 2024): 62–66. http://dx.doi.org/10.32782/nser/2024-3.09.
Full textAbstract:
У статті висвітлено теоретичні висновки. Фізична підготовка й фізична освіта є важливими компонентами єдиного процесу, спрямованого на розвиток і підтримку фізичної культури людини. Ці два аспекти тісно взаємопов’язані та доповнюють одне одного, формуючи цілісний підхід до зміцнення здоров’я, підвищення працездатності й покращення якості життя. Фізична підготовка передбачає цілеспрямоване тренування фізичних якостей людини, як-от сила, витривалість, швидкість, гнучкість і координація. Фізична освіта охоплює широкий спектр діяльності, спрямованої на навчання теоретичних та практичних основ фізичної культури і спорту. Фізична підготовка та фізична освіта повинні розглядатися як дві сторони єдиного процесу, що спрямований на гармонійний розвиток особистості. Вони забезпечують усебічний підхід до зміцнення здоров’я, формування стійких навичок і знань, а також мотивації до постійного самовдосконалення у фізичній сфері. Актуальність проблеми фізичної підготовки та фізичної освіти зумовлена необхідністю зміцнення здоров’я населення, зниження економічних витрат на медичне обслуговування, покращення загального рівня освіти, соціальної інтеграції та психічного благополуччя. Розв’язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу, який передбачає як розвиток фізичних якостей через тренування, так і забезпечення належної освіти щодо здорового способу життя і значення фізичної активності. Синергетичний ефект поєднання фізичної підготовки і фізичної освіти полягає у взаємному посиленні та створенні нових можливостей для всебічного розвитку особистості. Це поєднання забезпечує більш ефективне засвоєння знань, формування здорових звичок, підвищення мотивації до фізичної активності й покращення загального стану здоров’я населення. Фізична освіта є критично важливим аспектом у всебічному розвитку особистості, її значення важко переоцінити. Вона сприяє формуванню не тільки фізичних якостей, а й розумових, емоційних та соціальних навичок. Належна фізична освіта є фундаментальним складником загального розвитку особистості. Вона сприяє не лише фізичному здоров’ю, а й психічному благополуччю, розумовому розвитку та соціальним навичкам. Інтеграція фізичної освіти в навчальні програми та її підтримка на всіх рівнях освіти є важливими для забезпечення гармонійного розвитку кожної особистості та створення здорового й активного суспільства.
29
Krut, A. G. "Здоров’я порожнини рота підлітків як потенціал зміцнення загального здоров’я". Health of Society 10, № 5 (2022): 141–45. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.5.2021.274.
Full textAbstract:
Актуальність. У підлітковому віці вперше відбуваються або підсилюються негативні для здоров’я поведінкові патерни з наслідками в наступних вікових періодах. Погіршення здоров’я призводить до втрати або зменшення в популяції інтелектуального, економічного, соціального, культурного, духовного потенціалу, що негативно впливає на національну безпеку держави. Мета: провести теоретичний аналіз стану здоров’я порожнини рота підлітків України та чинників, що обумовлюють його розлади; запропонувати підходи до його покращання. Матеріали та методи. Дані державної й галузевої статистики, міжнародних баз даних здоров’я населення; наукова інформація; методи: бібліосемантичний; контент- та статистичного аналізу; графічний; узагальнення. Результати. Поширеність хвороб порожнини рота українських підлітків висока – 33,9 на 100 тис. населення відповідного віку, при меншій чисельності контингенту, ніж осіб 10-14 та 20-24 років. Регіональні відмінності ураження карієсом виглядають наступним чином: у Волинській області – 96,67%; Луганській – 75,0%; Дніпропетровській – 78,33%; Київській – 95,0%; Полтавській – 63,33%; Одеській – 76,0%; м. Львів – 80,0%. Високі рівні виявлені у містах Біла Церква Київської області, Тернопіль, Харків, Полтава, Чорноморськ Одеської області. Поширеність запалення тканин пародонту становила по регіонам 53,2%, симптому кровоточивості ясен – 37,9%. Показано, що для підлітків характерні низька фізична активність, порушення режиму й складу раціону харчування, вживання алкоголю, тютюнопаління, низький рівень гігієнічних навичок; це сприяє розладам загального здоров’я, зокрема, порожнини рота. Висновки. Існує нагальна потреба у: підвищенні ефективності профілактики захворювань порожнини рота шляхом впливу на чинники ризиків через тісну взаємодію сім’ї й суспільних інституцій; комплексному лікуванні патологій дітей і підлітків; покращанні доступності стоматологічної допомоги.
30
Борисевич, Леся, Оксана Шукатка та Олег Мартинів. "ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ ЯК ЧИННИК ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ У ЗВО". Education. Innovation. Practice 12, № 5 (2024): 7–11. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i5-001.
Full textAbstract:
Фізична активність має вирішальне значення для здоров’я кісток, так само, як звичайна їжа живить наше тіло. Важливо включити фізичну активність у свій спосіб життя, і найкраще починати розвивати здорову культуру з дитинства. Заохочення фізичної активності серед молоді в навчальних закладах є ефективним способом досягнення цієї мети. Щоб цей процес був успішним, необхідно мотивувати молодь до свідомого вибору здорового способу життя. Оскільки мотивація виникає через розуміння важливості виховання здорової культури серед студентів, вищі навчальні заклади відповідають за донесення до студентів цінностей здоров’я та методів його збереження. Створення потреби у фізичній активності має важливе значення для успішної реалізації. Цього можна досягти за допомогою уроків фізичної культури, побудованих на принципах здорового способу життя. Різноманітні фізичні навантаження, захоплюючі тренування та спортивні змагання можуть допомогти молодим людям розвинути любов до руху та зробити його невід’ємною частиною свого життя. Вибір активного способу життя – це інвестиція у своє здоров’я та майбутнє. Чим раніше людина починає включати фізичні навантаження, тим міцнішими будуть її кістки, і тим легше буде підтримувати хорошу фізичну форму протягом усього життя. У статті аргументовано користь фізичних вправ для організму людини: автори обґрунтовують тезу про те, що фізичні вправи покращують фізичне здоров’я шляхом зміцнення м’язів тіла, підвищення загальної витривалості, покращення настрою та зниження стресу, позитивного впливу на якість сну, підтримки нормальної ваги та підвищення загального рівня енергії в організмі. Автори доводять актуальність і значущість щоденної фізичної активності для формування культури здоров'я у студентів.
31
Совтисік, Дмитро. "СОЦІАЛЬНІ ЦІННОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ У ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". SWorldJournal, № 30-03 (30 березня 2022): 38–47. https://doi.org/10.30888/2663-5712.2025-30-03-068.
Full textAbstract:
Обґрунтовуючи актуальність дослідження, слід відмітити, що на сьогодні збереження і зміцнення здоров’я є однією із головних стратегічних завдань розвитку країни. Мета статті-дослідити і систематизувати стереотипи думок студентської молоді про здоровий спо
32
Орленко, Ірина, та Олена Солнцева. "ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ТА ПІДТРИМКИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ОСВІТИ". Наша школа: науково-практичні студії, № 1(5) (28 лютого 2024): 34–39. http://dx.doi.org/10.61339/2786-6947.2024.1(5).315576.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальну тему сьогодення - збереження та зміцнення ментального здоров’я освітянської спільноти України під час воєнних дій. У цей час питання здоров’я населення набуває виняткової актуальності, оскільки саме від нього залежить здатність країни до відновлення і процвітання. В умовах довготривалої військової агресії рф проти України підтримка ментального здоров’я українців є пріоритетним завданням, що дозволяє уникнути психологічної дестабілізації населення України. Авторки показують важливість підтримки ментального здоров’я фахівців у сфері освіти та розробки відповідної політики і програми заходів психологічного супроводу. Розкрито алгоритм організації системної роботи з підвищення обізнаності педагогів щодо особливостей та симптоматики психотравматизації у дітей і дорослих, розвитку навичок емоційної саморегуляції у стресових ситуаціях та методів надання першої психологічної допомоги у кризових ситуаціях. Дослідниці наголошують, щоприділяючи увагу ментальному здоров’ю, заклад освіти робить стратегічну інвестицію у своє майбутнє. Психологічно здорові фахівці закладів освіти створюють більш продуктивне та сприятливе навчальне середовище навіть у найскладніших умовах. Під час війни ця підтримка стає особливо важливою, оскільки допомагає учасникам освітнього процесу впоратися зі стресом, тривогою та іншими психологічними викликами. Це не лише сприяє академічним успіхам, але й зміцнює соціальні зв’язки, покращує комунікацію та підвищує рівень загального задоволення від навчання і роботи. Інвестуючи в ментальне здоров’я, заклад освіти забезпечує собі стабільність і розвиток, адже здорові, мотивовані та щасливі учасники освітнього процесу є запорукою інновацій, творчості та прогресу у будь-якій галузі.
33
Бєлкова, Тетяна Олександрівна. "ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ В КОНТЕКСТІ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Health & Education, № 4 (13 грудня 2023): 235–39. http://dx.doi.org/10.32782/health-2023.4.33.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання здоров’язберігаючих технологій, які створюють максимально можливі умови для збереження, зміцнення та розвитку особистісного та фізичного здоров’я всіх суб’єктів освітнього процесу/ Характеристикою здоров’язберігаючого освітнього середовища є організація освітнього простору на всіх рівнях, у якому якісне виховання, розвиток, навчання здобувачів не супроводжується нанесенням шкоди їхньому здоров’ю. Як наслідок, з метою формування, збереження та зміцнення цих складників здоров’я в діяльність освітньої організації впроваджуються технології, які допомагають вирішити найважливіші завдання – зберегти здоров’я особистості, стимулювати її до активного здорового способу життя. Проблема формування звички до здорового способу життя у здобувачів вищої освіти, що забезпечується правильно організованим, грамотним і цілеспрямованим освітнім процесом з використанням здоров’язберігаючих технологій, сьогодні є дуже актуальною. Метою здоров’язберігаючих освітніх технологій вважатимемо забезпечення умов фізичного, психічного, соціального та духовного комфорту, що сприятиме продуктивній навчально-професійній діяльності учасників освітнього середовища. Використання здоров’язберігаючих освітніх технологій сприяє усвідомленню здобувачами вищої освіти того, що здоров’я людини є найвищою цінністю суспільства. Одним із важливих завдань освітнього процесу буде створення умов для формування у здобувачів навичок самоорганізації та самоконтролю, що сприятиме збереженню здоров’я та активізації рухової діяльності. Автор статті доходить висновку, що вирішення проблеми здоров’язберігаючих технологій у контексті освітнього середовища можливе завдяки мобільності особистості, її адаптації до будь-яких змін і нових ситуацій у житті. Одним із критеріїв мобільності є здатність до самоаналізу, яку необхідно розвивати в навчанні, передаючи здобувачам знання, уміння, практичний досвід освітнього процесу, заради їхнього щасливого майбутнього. Інтроспективна й оцінююча діяльність значима для здорового освітнього середовища й розвитку професійної та соціальної мобільності в контексті освітнього середовища. Тому для забезпечення всебічного гармонійного розвитку особистості необхідні мотивація і турбота про здоровий спосіб життя, пошук нових ефективних форм і методів, які б урізноманітнювали зміст оздоровчих програм.
34
Dorozh, I., та A. Kovalchuk. "ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ НУШ". Research Notes, № 1 (27 червня 2023): 43–53. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2023-pp-1-43-53.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано наукові здобутки щодо формування здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів в освітньому процесі НУШ. Обґрунтовано напрями та зміст діяльності вчителя щодо розвитку здоров’язбережувального освітнього середовища НУШ, а саме: застосування інтеграційного підходу та валеологізація навчальних предметів, інтеграція навчальних предметів з предметами, які сприяють формуванню ціннісного ставлення учнів до власного здоров’я та здорового способу життя; розробка та впровадження різних навчальних програм, організація позакласних і позашкільних заходів, які спрямовані на поглиблення знань про здоровий спосіб життя та мотивацію ціннісного ставлення молодших школярів до здоров’я; розробка та проведення разом з шкільним психологом психологічних тренінгів, індивідуальних консультацій з метою розвитку навичок з відновлення емоційного стану учня; організація співпраці з медичними працівниками, психологічною службою школи щодо діагностування порушень фізичного та психічного здоров’я молодших школярів. Уточнено поняття «компетентність», «здоров’язбережувальна компетентність» та «здоров’язбережувальне освітнє середовище». Доведено, що здоров’язбережувальна компетентність є результатом інтеграції еколого-валеологічної та фізичної освіти учнів і виявляється у готовності самостійно вирішувати завдання, пов’язані з підтриманням, зміцненням і збереженням власного здоров’я. встановлено, що здоров’язбережувальна компетентність у молодших школярів формується шляхом підготовки та проведення певних тематичних заходів, оскільки саме сукупність освітньо-виховних, оздоровчих і лікувально-профілактичних заходів може сприяти формуванню та розвитку даної компетентності. Встановлено, що формування здоров’язбережувального освітнього середовища НУШ дає можливість зміцнити здоров’я молодших школярів, сформувати у них культуру ціннісного ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку учнів, прогнозувати можливі зміни здоров’я та проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні позаурочні заходи з метою забезпечення зміцнення здоров’я.
35
Мешко, Г. М. "Шляхи гармонізації особистості майбутнього вчителя в системі підготовки до збереження і зміцнення професійного здоров’я". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 139–46. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3503.
Full textAbstract:
Мешко Г. М. Шляхи гармонізації особистості майбутнього вчителя в системі підготовки до збереження і зміцнення професійного здоров’я.
 У статті здійснено аналіз шляхів гармонізації особистості майбутнього вчителя у контексті підготовки його до збереження і зміцнення професійного здоров’я (формування індивідуального стилю педагогічної діяльності; формування позитивного, саногенного мислення; актуалізація духовно-творчого потенціалу).
36
Бєлкова, Тетяна. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ»". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, № 185-186(29-30) (18 лютого 2025): 3–10. https://doi.org/10.58407/visnik.242901.
Full textAbstract:
У статті досліджено сучасні підходи до вдосконалення збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді в умовах воєнної агресії в Україні. Слід зазначити, що, враховуючи реалії сьогодення, поняття «здоров’язбережувальне освітнє середовище», яке об’єднує всі напрямки діяльності закладу вищої освіти щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я здобувачів, є надзвичайно актуальним. У вирішенні цієї принципової проблеми велике значення має оздоровча діяльність сучасного закладу освіти. Тут закладається стрижень особистості, інтенсивно формуються основні соціальні установки, світоглядні основи, звички, розвиваються пізнавальні здібності, емоційно-вольова сфера, утверджуються різноманітні взаємини з навколишнім світом, життєві цінності, в тому числі здоров'я. Освітнє середовище, в основі якого лежать принципи збереження та зміцнення здоров’я здобувачів закладу та стимулювання позитивних процесів фізичного, інтелектуального, розумового та духовного розвитку особистості, назвали здоров’язбережувальним, а показниками його якості в системі освіти є динаміка стану здоров'я майбутніх фахівців, рівень підготовки та освіти. Рівень професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації до формування здоров’язбережувального освітнього середовища є пріоритетною складовою успішності закладу вищої освіти, ефективності використання нових засобів навчання, що сприяють збереженню здоров’я здобувачів і відповідають вимогам часу. Мета статті: теоретично обґрунтувати сучасні підходи до визначення сутності поняття «здоров’язбережувальне освітнє середовище» в закладі вищої освіти, що полягає в активізації професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації. Методологія. Систематизація та вивчення наукових публікацій, аналіз наукової та навчально-методичної літератури, Інтернет-джерел, розкриття основних визначень досліджуваної проблеми, узагальнення та висновки. Наукова новизна полягає у визначенні та уточненні поняття «здоров’язбережувальне освітнє середовище», яке виступає як категорія, в якій втілюються та закріплюються досягнення здорового способу життя в напрямку оздоровчо-реабілітаційної роботи, їх розуміння, вміле використання, засвоєння та застосування в практичній діяльності, що сприяє ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації. Висновки. Автор статті приходить до висновку, що аналіз різноманітних сучасних підходів та літературних джерел щодо розуміння сутності такого поняття, як «здоров’язберігаюче освітнє середовище», дає змогу стверджувати, що воно поєднує в собі сукупність певних умов і здоров'язбережувальні педагогічні технології. Гігієнічні, психолого-педагогічні, організаційні, лікувальні, еколого-рекреаційні, освітні, фізкультурно-реабілітаційні, які забезпечують, вдосконалюють та виховують культуру здоров’я сучасного майбутнього фахівця.
37
Shekera, O. G., та I. V. Stovban. "Вплив соціально-економічних чинників ризику на формування розладів репродуктивного здоров’я у чоловіків". Health of Society 12, № 1 (2023): 4–7. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.12.1.2023.301.
Full textAbstract:
Актуальність. В умовах демографічної кризи в Україні, вивчення умов та факторів, які мають значення для формування, збереження і зміцнення репродуктивного здоров’я, залишається актуальним на довгострокову перспективу. Деталізація впливу соціально-економічних факторів ризику на формування репродуктивного здоров’я у чоловіків репродуктивного віку, з встановленням сили такого впливу є надзвичайно інформативним для обґрунтування сучасних медико-організаційних моделей системного впливу на багатоаспектність його формування та збереження. Врахування гендерних особливостей збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я чоловіків відповідає сучасним міжнародним програмним документам і стратегіям збереження та зміцнення здоров’я населення в світі та країн Європейського регіону, зокрема. Метою дослідження є вивчення впливу основних соціально-економічних чинників ризику на формування розладів репродуктивного здоров’я у чоловіків. Матеріали та методи. У роботі представлено результати медико-соціологічного дослідження (810 осіб), доповненого факторним аналізом впливу основних соціально-економічних чинників на формування репродуктивного здоров’я у чоловіків. Результати додатково проведеного медико-профілактичного обстеження дозволили сформувати основну (402 особи) та контрольну (408 осіб) групи дослідження. Для кількісної оцінки результатів дослідження на всіх його етапах застосовано системний підхід, статистична обробка отриманих результатів з розрахунками χ2, показників відношення шансів та їх довірчих інтервалів, критерію V Крамера та коефіцієнта Пірсона. Результати. Опитування за пріоритетністю складових шкали життєвих цінностей у чоловіків виявило, що 32,22±1,64 % чоловіків на перше місце за значимістю в житті поставили матеріальне благополуччя, ще 23,83±1,50 % на перше місце поставили власне здоров’я, робота/зайнятість для кожного четвертого чоловіка (24,44±1,51 %), за значимістю в житті посіла 6-е місце, в той час як відпочинку 26,17±1,54 % визначили 5-е місце. Результати факторного аналізу демонструють зростання ризику розладів репродуктивного здоров’я у чоловіків, які за шкалою життєвих цінностей надають першочергового значення задоволенню матеріально-побутових потреб (OR = 2,32; р < 0,0001), роботі/зайнятості (OR = 2,53; р < 0,0001), сексуальній сфері (OR = 6,88; р < 0,0001) та/або он-лайн спілкуванню (OR = 2,02; р = 0,001), а не здоров’ю (OR = 0,88), відпочинку (OR = 0,49) чи культурним інтересам (OR = 0,97). Доведеним ризик їх розвитку залишаються у чоловіків, які не задоволені своїми прибутками/заробітною платою (OR = 3,13; р < 0,0001), відмічають ризик втрати роботи (OR = 2,80; р < 0,0001) та вважають, що рівень їх достатку не дозволяє їм вільно користуватися платними медичними послугами (OR = 2,01; р < 0,0001). Прагнення забезпечити матеріальне благополуччя родини в поєднанні з незадоволеністю чоловіка своєю зайнятістю/роботою відносно заробітної плати (OR = 3,13; р < 0,001) та його переживаннями щодо ризику скорочення/звільнення (OR = 2,80; р < 0,0001) доведено негативно впливає на репродуктивне здоров’я чоловіка. Висновки. Результати дослідження показали наявність доведеного впливу окремих соціально-економічних чинників на формування розладів репродуктивного здоров’я у чоловіків. Отримані доказові дані впливу соціально-економічних чинників ризику на формування розладів репродуктивного здоров’я у чоловіків можуть бути використані для обґрунтування медико-організаційних моделей. Обґрунтування, розробка та реалізація таких моделей на регіональному рівні дозволить в цілому системно підійти до збереження і зміцнення репродуктивного здоров’я чоловіків.
38
Demchenko, I. S. "Громадське здоров’я: міжнародно-правові підходи до визначення". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (3 травня 2018): 53–58. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.02.08.
Full textAbstract:
У статті досліджуються міжнародно-правові підходи до визначення громадського здоров’я. Громадське здоров’я розглядається: як комплексна наука та мистецтво профілактики захворювань, продовження життя та зміцнення здоров’я, як система охорони здоров’я, як здоров’я населення, як зобов’язання уряду та/або колективне право. Розглядається також національний підхід до визначення громадського здоров’я.
39
Губа, Н. О., Н. О. Мосол, О. В. Пономаренко, К. І. Світла та Д. А. Хрищанович. "СУБ’ЄКТИВНЕ ПОЧУТТЯ САМОТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ САМОІЗОЛЯЦІЇ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19". Problems of Modern Psychology, № 2 (7 жовтня 2021): 24–32. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-3.
Full textAbstract:
У статті представлено результати дослідження переживання самотності студентської молоді під час пандемії COVID-19. Самотність є складним, динамічним і доволі суперечливим феноменом. Проблема самотності заслуговує на особливу увагу в контексті ситуації карантину та самоізоляції під час пандемії COVID-19. Студентство як особлива вікова та соціальна група асоціюється з самотністю та певними проблемами у сфері психічного здоров'я, що пов’язано зі значними трансформаціями у їхньому житті на етапі навчання у закладах вищої освіти. Результатами дослідження визначено високий рівень суб’єктивного відчуття самотності, пов’язаний з погіршенням психічного здоров’я молодої людини. Такі студенти відчувають невдоволення життям та собою, в них присутні думки про те, що вони нікому не потрібні, у них відсутня підтримка з боку друзів, сім’ї, вони більш замкнуті в собі, мають тенденції до відчуження від соціуму. Було визначено, що кількість молодих людей, які відчувають високий рівень суб’єктивного відчуття самотності суттєво не змінився в період пандемії. Підтверджено, що заходи з профілактики та промоції психічного здоров’я, зокрема в контексті зниження або запобігання самотності під час COVID-19, повинні першочергово розроблятися для тих соціально-демографічних груп, які вже є групою ризику. Розробка ефективних та дієвих засобів корекції проблем самотності в умовах тривалої вимушеної ізоляції та розробка програм психологічної допомоги та спеціалізованих ресурсів допомагає вирішити проблему поліпшення психічного здоров’я. В межах реалізації у Запорізькому національному університеті проєкту «Зміцнення психічного здоров'я студентів та учнів в умовах вимушеної соціальній ізоляції під час пандемії» розроблено онлайн ресурс психологічної допомоги «3D САМ», який містить психологічні техніки та вправи, спрямовані на зміцнення психічного здоров’я студентів.
40
Fedchenko, Каrina. "Формування ціннісного ставлення до здоров’я особистості як психолого-педагогічна проблема". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 186–92. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.186-192.
Full textAbstract:
У статті відображено проблему формування, зміцнення та збереження ціннісного ставлення до здоров’я в широкому розумінні на особистісному та суспільному рівнях. Ціннісне ставлення до здоров’я – це індивідуальні, вибіркові, свідомі зв’язки особистості з дійсністю, що відображають взаємозалежність потреб особистості з предметами, об’єктами та явищами оточуючого світу, що сприяють формуванню і збереженню здоров’ю або навпаки, загрожують йому.Цінності та ціннісні новоутворення є основними, “первинними” якостями особис-тості, що визначають мотиви поведінки і формують характер людини.Виходячи з того, що здоров’я є гармонія біологічного, душевного і духовного буття людини, проблема здоров’я не може бути розглянута в незалежності від цінностей людини як посередників досягнення вищого рівня існування буття. Кожна людина в певний період свого життя неминуче стає перед індивідуальним ціннісним вибором: куди піти далі і які цінності обрати.
41
Пилюк, Наталя. "ДІАГНОСТИКА РІВНЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СПЕЦІАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ". Social Work and Education 8, № 1 (2021): 129–37. http://dx.doi.org/10.25128/2520-6230.21.1.10.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст понять «здоров’я», «здоровий спосіб життя», «культура здорового способу життя» і «культура здоров’язбереження». Встановлено, що цілісне розв’язання проблеми збереження та зміцнення духовного, фізичного та соціального здоров’я учнів, реалізація якого відбувається у здоров’язбережувальній діяльності, практичні реалізація якої здійснюється за допомогою здоров’язбережувальних технологій. Обгрунтовано зміст феномену «Готовність соціального педагога спеціального закладу освіти до реалізації здоров’язбережувальній діяльності у спеціальному закладі освіти» та визначено його структуру. Здійснено діагностику рівнів сформованості означеного феномену у студентів спеціальності «Соціальна робота».
42
Шукатка, О. В., та І. В. Криворучко. "ІСТОРІОГЕНЕЗ РОЗВИТКУ ІДЕОЛОГІЇ ЗДОРОВ’Я В НОРМАТИВНО-ПРАВОВОМУ КОНТЕКСТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-20.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз напрямів міжнародної та вітчизняної політики щодо збереження та зміцнення здоров’я молоді. Досліджено історію розвитку ідеології здоров’я, проаналізовано нормативно-правові документи та рішення світових конференцій щодо збереження здоров’я. Констатовано, що в Україні формується соціальна освітня політика з питань забезпечення здорового способу життя, яка б відповідала європейським та світовим стандартам. Проаналізовано, що в Україні існують певні недоліки, які перешкоджають реалізації напрямів соціальної політики у сфері охорони здоров’я. Вказано, що найголовнішими напрямами вирішення недоліків є створення максимальних можливостей для засвоєння та усвідомлення фізичного виховання відповідно до індивідуального потенціалу, фізичних особливостей студентів. Узагальнено, що в Конституції України та інших нормативно-правових документах вказані права на соціальне страхування, медичну допомогу та охорону здоров’я на основі рішень хартій, конвенцій та засідань Організа́ції Об’є́днаних На́цій та Всесвітньої організації охорони здоров’я. Проаналізовано рішення Оттавської хартії 1986 року як доказ того, що на міжнародній арені права на збереження здоров’я відіграють важливу роль у формуванні здорового способу життя молоді. Здійснено загальний аналіз філософських поглядів античних вчених, вчених Середньовіччя, Ренесансу щодо збереження і зміцнення здоров’я. Оцінено роль «медичної поліції» у формуванні санітарно-правових норм у провідних країнах Європи. Констатовано, що перші кроки у формуванні міжнародної політики збереження здоров’я були здійснені в середині ХІХ століття, а перші законодавчі акти були створені у 1948 році. Проаналізовано підсумки першої міжнародної конвенції в Парижі, Алма- Атинської та Оттавської конференцій. Підсумовано, що держава несе відповідальність за здоров’я кожного громадянина, надавши медичне та соціальне забезпечення, відповідні умови для правильно ведення здорового способу життя молоді, особливо студентів; що питання про збереження та зміцнення здоров’я молоді активно обговорюється в урядах країн, всесвітніх міжнародних організаціях, конференціях.
43
Korobka, Larysa. "Психологічні засоби підвищення адаптивності спільноти до наслідків воєнного конфлікту". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 43(46) (15 липня 2019): 63–71. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).25.
Full textAbstract:
За результатами узагальнення і систематизації даних теоретичного та емпіричного вивчення проблеми психологічних стратегій адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту в процесі зміцнення громадського здоров’я представлено організацію дослідження з метою вироблення й апробації психологічних засобів підвищення адаптивності спільноти. Обґрунтовано теоретичні засади вироблення психологічних засобів та необхідність їх застосування для підвищення адаптивності спільноти до наслідків воєнного конфлікту та зміцнення як індивідуального, так і громадського здоров’я. Запропоновано соціально-психологічну модель зміцнення громадського здоров’я як умови адаптації спільноти до кризових умов життя, у якій зроблено акценти: на сприянні комунікації, спрямованій на поліпшення поінформованості з питань здоров’я, підвищення відповідальності в ставленні до нього та набуття компетентності щодо його збереження; на посиленні відчуття зв’язності та підвищенні психологічної пружності як здатності жити повноцінним і продуктивним життям попри різні обмеження, зберігати і підвищувати рівень благополуччя; на посиленні здатності використовувати стресову ситуацію як можливість для подальшого розвитку, тобто на посттравматичному зростанні; на посиленні рефлексивних процесів та активізації індивідуальних і колективних ресурсів для подолання наслідків воєнного конфлікту. Розкрито зміст розробленої програми соціально-психологічної роботи, спрямованої на підвищення рівня когнітивної, емоційної та поведінкової компетентності громади, зокрема представників педагогічної спільноти, з метою активізації ресурсів підвищення адаптивності та зміцнення здоров’я як умови адаптації до складних життєвих ситуацій. Здійснено аналіз отриманих результатів апробації психологічних засобів, які засвідчили можливість і перспективність запобігання негативним наслідкам воєнного конфлікту через посилення відчуття зв’язності як здатності контролювати здоров’я та добробут; самоефективності як основи людської суб’єктності; індивідуальної і колективної рефлексивності щодо важливості та можливості активізації індивідуальних і колективних зусиль, спрямованих на підвищення адаптивності та подолання негативних соціально-психологічних наслідків воєнного конфлікту.
44
Slabkyi, G. O., I. S. Myroniuk, V. V. Brych та V. Y. Bilak-Lukianchuk. "МЕТОДОЛОГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я НА РІВНІ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (23 грудня 2020): 62–66. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11624.
Full textAbstract:
Мета: розробити методичні підходи до впровадження системи громадського здоров’я на рівні об’єднаних територіальних громад.
 Матеріали і методи. У ході виконання дослідження використано бібліографічний метод та метод структурно-логічного аналізу. Методичною основою дослідження став системний підхід. Під час проведення дослідження використано чинні законодавчі акти України та дані наукових публікацій.
 Результати. Узагальненими завданнями та функціями громадського здоров’я на рівні об’єднаних територіальних громад є сприяння збереженню та зміцненню здоров’я населення громади. Напрямками даної діяльності є розробка комплексної програми громадського здоров’я, епіднагляд за ризиками для здоров’я, встановлення рівня індивідуального здоров’я членів громади, відновне лікування для осіб з інвалідністю та осіб з хронічними хворобами, формування здоров’язбережувального профілю населених пунктів громади, комунікація та соціальна мобілізація в інтересах здоров’я, профілактика інфекційних та неінфекційних хвороб.
 Розроблено алгоритм впровадження та розвитку системи громадського здоров’я на рівні об’єднаних територіальних громад, який складається з 12 етапів з проведенням вивчення та аналізу ситуації щодо громадського здоров’я, розробки та впровадження комплексної міжсекторальної програми громадського здоров’я, моніторингу та оцінки її виконання, щорічного звітування перед громадою про хід виконання комплексної міжсекторальної програми розвитку системи громадського здоров’я в громаді та її корегування.
 Спеціаліст громадського здоров’я може працювати в громаді на таких посадах: фахівець з громадського здоров’я або фахівець з довкілля та здоров’я.
 Висновки. Використання запропонованого алгоритму дозволить створити на рівні громад ефективну систему громадського здоров’я зі збереження та зміцнення здоров’я населення громади.
45
БУЧКІВСЬКА, Галина, та Микола БАЛУХ. "РОЛЬ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, № 2 (29 червня 2023): 7–14. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.2.1.
Full textAbstract:
В статті розглядаються питання освітньої політики держави для забезпечення гарантій прав здобувачів освіти на досягнення якісної освіти за умови психологічної та фізичної безпеки. Показано, що комфортність і безпека освітнього середовища закладу освіти забезпечуються єдністю дій усіх учасників освітнього процесу. Проаналізовано, що у всьому світі широко обговорюється тема здоров’я молоді. Розглянуто, що педагоги не залишаються осторонь проблеми формування основ здорового способу життя. Закон України «Про освіту» серед основних принципів державної політики в галузі освіти проголошує «пріоритет ... життя та здоров’я людини» і встановлює, що заклад освіти несе відповідальність за життя та здоров’я здобувачів освіти під час освітнього процесу і створює умови, що гарантують охорону та зміцнення здоров’я здобувачів освіти. Визначено здоров’язбережувальне освітнє середовище як сукупність управлінських, організаційних, навчальних та оздоровчих умов, спрямованих на формування, зміцнення та збереження соціального, фізичного, психічного здоров’я здобувачів освіти, педагогів на основі психолого-педагогічних та медико-фізіологічних засобів та методів супроводу освітнього процесу, профілактики факторів ризику, реалізації комплексу міжвідомчих заходів щодо створення соціально-адаптованого освітнього середовища. Акцентовано, що підготовка майбутнього вчителя до розробки і створення здоров’язбережувального освітнього середовища в закладі освіти передбачає забезпечення умов для формування їхньої здоров’язбережувальної компетентності на основі традиційних та інноваційних технологій, що забезпечують збереження здоров’я учнів. Розкрито, що інтегрована характеристика педагогічної діяльності педагога охоплює не тільки його професійні особливості, але й забезпечує впровадження здорового способу життя, зміцнення здоров’я учасників освітнього процесу та формує в них ціннісного ставлення до здоров’я та здорового образу життя. Сформована здоров’язбережувальна компетентність є складником структурованої системи професійних компетентностей педагога.
46
Yakovleva, O. G. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ У ЦЕНТРІ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ". Медсестринство, № 4 (3 лютого 2020): 22–25. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2019.4.10832.
Full textAbstract:
У статті висвітлено основну мету профілактичної роботи та формування у населення мотивованого відповідального ставлення до власного здоров’я, здорового способу життя, зміцнення здоров’я населення, зниження захворюваності та смертності.
47
Камінська, Тамара В. "ВЗАЄМОДІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Journal of Strategic Economic Research, № 4 (28 грудня 2023): 32–41. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2023.4.4.
Full textAbstract:
У статті висвітлено питання взаємодії елементів організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я з точки зору сучасного аспекту. Автором виділено основні виклики, які визначають взаємодію елементів організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я України, зокрема це забезпечення фінансової стабільності системи охорони здоров’я, зміцнення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я, розвиток електронної охорони здоров’я та посилення кібербезпеки, посилення систем управління якістю надання медичних послуг на національному та регіональному рівнях. Виявлено, що в основі організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я лежить впровадження операційного плану з метою втілення cтратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. З’ясовано, що головною метою взаємодії елементів організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я є підвищення життєвого рівня та якості життя населення, забезпечення збереження здоров'я всіх громадян, для досягнення якої необхідно забезпечити заклади охорони здоров’я достатніми фінансовими ресурсами та належним кадровим забезпеченням. Визначено, що у сфері фінансового забезпечення охорони здоров’я найбільшою проблемою є дефіцит державного фінансування, що призводить до зменшення обсягів надання безплатної медичної допомоги. Вказано, що фінансування сфери охорони здоров'я здійснюється шляхом асигнувань з державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів підприємств і приватних осіб, а також інших юридично допустимих ресурсів. У статті проаналізовано динаміку зміни обсягу видатків державного бюджету України на охорону здоров’я та виявлено щорічне зростання обсягів. Виявлено, що важливим елементом організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я є кадровий потенціал сфери охорони здоров’я та визначено основні проблеми зниження цього потенціалу. Запропоновано шляхи підвищення рівня кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я. Проаналізовано показники кадрового складу та мережі закладів охорони здоров’я в Україні. Доведено, що достатній обсяг фінансування сфери охорони здоров’я та вирішення проблем кадрового забезпечення, що дозволить підвищити кадровий потенціал у сфері охорони здоров’я, будуть основними напрямками удосконалення організаційно-економічного механізму у сфері охорони здоров’я.
48
Козловська, Світлана. "ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ ЗАСОБАМИ МОТИВАЦІЇ". Modern engineering and innovative technologies, № 28-02 (30 серпня 2023): 41–48. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2023-28-02-012.
Full textAbstract:
Охорона та зміцнення здоров’я молодого покоління була і залишається однією з найважливіших проблем сучасного українського суспільства. Сьогодні використовується лише гасло здоров’я, проте соціальне середовище та реальна практика довели, що погіршення стан
49
ТРУЩЕНКОВА, Л. В., О. А. ЯНКО та П. І. СКОБЛЯК. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ЗМІЦНЕННІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (16 червня 2025): 42–45. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.1.15341.
Full textAbstract:
Мета: дослідження та аналіз можливостей впровадження інноваційних рішень у систему охорони здоров’я для підвищення якості медичних послуг, оптимізації витрат і розвитку здорових громад. Матеріали і методи. У дослідженні здійснено літературний огляд, що дало змогу проаналізувати ключові аспекти впливу впровадження інноваційних методів для покращення здоров’я населення. Результати. Використовуючи інноваційні технології в процесах реабілітації, можливо зменшити тривалість відновлення, що може призвести до зниження рівня інвалідності та більш швидкого повернення пацієнтів до активного життя. Інноваційні реабілітаційні технології можуть допомогти значно знизити витрати на медичні послуги завдяки більш ефективному використанню ресурсів, зменшенню кількості повторних госпіталізацій та скороченню часу на лікування. Також доведено, що для ефективного використання нових технологій необхідно навчати медичних працівників. Висновки. Інноваційні технології дадуть змогу покращити процеси реабілітації, дозволяючи пацієнтам отримувати високоякісні послуги, навіть на відстані. Завдяки інноваціям у реабілітації, зокрема індивідуалізації лікувальних заходів та їх моніторингу, є можливість для ефективнішої профілактики захворювань та зміцнення загального стану здоров’я на рівні популяції. Важливо інтегрувати інноваційні технології з наявними системами охорони здоров’я та забезпечити їх взаємодію з традиційними методами лікування. Це дозволить забезпечити комплексний підхід до лікування та реабілітації пацієнтів.
50
Ткаченко, Ольга, та Тетяна Царик. "ВПЛИВ ХОРЕОГРАФІЧНИХ ЗАНЯТЬ НА РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЇ ТА МОТОРИКИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Grail of Science, № 40 (26 червня 2024): 506–7. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.06.2024.083.
Full textAbstract:
Сьогодні хореографічні заняття спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я молодших школярів, формування захисних сил організму, розвитку рухових умінь, навичок і фізичних якостей, а позитивний інтерес до них пробуджують і формують культуру здоров’я.