To see the other types of publications on this topic, follow the link: Лідерські позиції.
Journal articles on the topic 'Лідерські позиції'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Лідерські позиції.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Тлустенко, Алла. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІДЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ” У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ". Grail of Science, № 29 (19 липня 2023): 281–84. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.07.2023.045.
Full textAbstract:
Сучасні вчені по-різному підходять до визначення поняття лідерської компетентності, розуміючи під нею професійну здатність реалізовувати лідерські управлінські цілі, завдання, функції та технології, розуміння власного стилю управління, уміння взаємодіяти з носіями інших стилів під час прийняття рішень, сформований набір лідерських якостей (мотивація, знання, лідерські якості, стійка лідерська позиція), процес досягнення результату за допомогою певної діяльності.
2
Єфименко, Тетяна Іванівна. "Академія фінансового управління: етапи розвитку та завдання сьогодення". Вісник НАН України, № 7 (21 липня 2023): 86–95. http://dx.doi.org/10.15407/visn2023.07.086.
Full textAbstract:
Статтю присвячено деяким підсумкам 30-літньої діяльності Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», яка своїми результатами наукових досліджень та їх впровадженням у суспільну практику постійно підтверджує лідерські позиції в удосконаленні системи управління державними фінансами України.
3
H.K., Radchuk, and Lohvys O.I. "LEADERSHIP QUALITIES IN A INTEGRATED STRUCTURE PERSONALITIES OF THE TEACHER." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 93–100. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-12.
Full textAbstract:
The article analyses the main psychological theories and considers the theoretical aspects of the concept of leadership qualities in future teachers. Purpose. The purpose of the publication is scientific study and systematization of experience on this issue, to identify the essential characteristics in the holistic structure of the personality of future teacher leaders in the educational space of Institutions of Higher Education.Methods. In the research were used such a theoretical methods: content analysis, synthesis, classification and generalization of scientific and theoretical provisions of the concept of "leadership qualities" in the modern educational environment. The methodological basis of the article is the scientific concepts of native and foreign researchers who have dealt with issues of leadership and leadership qualities. Different approaches of scientists on understanding the essence of leadership qualities of the individual and their features are considered. The components and criteria of leadership qualities from the standpoint of the psychology of work of the teacher are described. Leadership qualities of future teachers has an important role of the formation.Results. As a result of theoretical and methodological research, we analyzed, systematized and identified the following components of leadership qualities in the holistic structure of the future teacher's personality from the point of view of psychology of pedagogical work: motivational-value, emotional-communicative, organizational-regulatory and reflexive-evaluative.Conclusions. It is concluded that in the conditions of modernization of the educational system the teacher-leader becomes an important strategic resource of all transformations, and is able to generate and perceive innovations, ready to show activity and creativity. Subjectivity and congruence are defined as the fundamental qualities that determine the purposeful development of important personal and professional characteristics that contribute to the development of personality to the position of a leader.Key words: leadership, leadership qualities, future teachers, pedagogical activity. У статті проаналізовано основні психологічні підходи і теорії, розглянуто теоретичні аспекти поняття лідерських якостей у майбутніх педагогів. Мета публікації – наукове вивчення та систематизація досвіду з даної проблематики, виявлення сутнісних характеристик у цілісній структурі особистості майбутніх педагогів-лідерів в освітньому просторі закладу вищої освіти.Методи. Під час проведення дослідження використовувалися такі теоретичні методи: контент-аналіз, синтез, класифікація та узагальнення науково-теоретичних положень поняття «лідерські якості» в системі сучасного освітнього середовища. Методологічну основу статті становлять наукові концепції сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників, котрі займалися питаннями лідерства та лідерських якостей, зокрема у педагогів. Розглядаються різні підходи та погляди науковців на розуміння сутності лідерських якостей особистості та їхні особливості. Описуються структура, компоненти та критерії лідерських якостей з позиції психології праці педагога. Підкреслюється важлива роль формування лідерських якостей у майбутніх учителів. Результати. У результаті теоретико-методологічного дослідження нами проаналізовано, системати-зовано та виокремлено такі компоненти лідерських якостей у цілісній структурі особистості майбутнього педагога з точки зору психології педагогічної праці: мотиваційно-ціннісний, емоційно-комунікативний, організаційно-регулятивний та рефлексивно-оцінювальний. Висновки. З’ясовано, що в умовах модернізації освітньої системи педагог-лідер стає важливим стратегічним ресурсом усіх перетворень, здатним генерувати і сприймати інновації, готовим проявляти активність і творчість. Основоположними якостями, що зумовлюють цілеспрямований розвиток важливих особистісно-професійних характеристик, які сприяють розвитку особистості до позиції лідера, визначені суб’єктність і конгруентність. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо в дослідженні лідер-ських якостей та розробленні психолого-педагогічного супроводу в процесі фахової підготовки педагогів.Ключові слова: лідерство, лідерські якості, майбутні педагоги, педагогічна діяльність.
4
Прищепа, С. М. "ЛІДЕРСЬКА ПОЗИЦІЯ ШКОЛЯРІВ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА УСПІШНОГО ВИПУСКНИКА ШКОЛИ". Modern engineering and innovative technologies, № 26-03 (30 квітня 2020): 63–67. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2023-26-03-020.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано сутність понять «лідер», «лідерство» та «лідерська позиція». Окреслено актуальність необхідності формування у закладах загальної середньої освіти лідерської позиції, продемонстровано важливість даної проблеми у нормативних документ
5
Клочко, Алла Олексіївна. "РОЛЬ ЛІДЕРСТВА В ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЯХ В УМОВАХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 6 (21 березня 2023): 120–25. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.6.19.
Full textAbstract:
В умовах сучасного суспільства від лідерської позиції менеджера освіти залежить не тільки ефективність роботи освітньої організації, а й його задоволеність роботою та злагодженість у виконанні завдань. У статті на основі емпіричного дослідження виділено три типи менеджерів освітніх організацій за лідерською позицією: «Менеджерський», «Лідерський», «Гармонійний». Констатовано, що менше, ніж у п’ятої частини опитаних менеджерів виявився тип «гармонійний». Отримані дані свідчать про необхідність посилення розвитку лідерського потенціалу менеджерів освітніх організацій, який, на нашу думку, має «виливатися» в цілеспрямований процес формування й поглиблення відповідних якостей і навичок, який передбачає виробленню особистої вмотивованості, стійкого бажання бути лідером, розвитку професійної компетентності, аналітичності, гнучкості, передбачливості, упевненості в собі, умінні планувати й ставити мету, готовності ухвалювати рішення й брати на себе відповідальність тощо. Зазначене вказує на проблеми зі сформованістю готовності менеджерів виконувати не лише функції відповідно до своєї діяльності та професійних обов’язків, а й бути лідером у своєму колективі. Проаналізовано роль лідерства в освітніх організаціях в умовах сучасних організаційних змін. Нововведення, передбачені реформою, не повинні здійснюватися адміністративними методами, які притискатимуть ініціативу її безпосередніх виконавців. Саме тому потрібно розвивати насамперед професійні компетентності менеджерів освітніх організацій, які в умовах змін одержують додаткові повноваження, котрі вимагають лідерських якостей, відповідальності, професійної майстерності та використання інноваційних стилів управління. Результати дослідження показали необхідність впровадження спеціальної психологічної підготовки менеджерів освітніх організацій до формування лідерської позиції в умовах організаційних змін. Отримані результати можуть бути використані у практиці діяльності освітніх організацій та для психологічної підготовки менеджерів освітніх організацій.
6
Кукса, В. М., Н. М. Третяк та А. І. Маренич. "УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ОПЕРАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ". Український економічний часопис, № 9 (30 травня 2025): 68–72. https://doi.org/10.32782/2786-8273/2025-9-11.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене комплексному аналізу цифрової трансформації управління персоналом і операційної діяльності АТ КБ «ПриватБанк». Виявлено, що зростання конкурентоспроможності банку забезпечується впровадженням сучасних цифрових технологій, серед яких автоматизація HR-процесів, big data-аналітика, штучний інтелект, гейміфікація та e-learning. У сфері операційної діяльності ключовими процесами є централізація функцій, застосування ІТ-рішень і автоматизація завдань. Запропоновані напрями сприятимуть підвищенню гнучкості та результативності банку, покращенню якості клієнтського обслуговування, створять умови для професійного розвитку персоналу. Поєднання інновацій у двох ключових напрямах управління дозволяє АТ КБ «ПриватБанк» зберігати лідерські позиції у фінансовій сфері.
7
Полякова, Юлія, Оксана Шайда та Юлія Задорожна. "ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Сталий розвиток економіки, № 4(51) (25 грудня 2024): 153–61. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-51-22.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню особливостей інноваційної діяльності країн світу, зокрема країн-членів ЄС. З’ясовано тенденції змін валових внутрішніх витрат на НДДКР окремих країн. Розглянуто сутність та призначення нової діючої європейської інноваційної програми. Проведено економетричне дослідження кластеризації країн ЄС за показниками інноваційної діяльності та патентної активності. Виділено п’ять кластерів: інноваційні лідери, розвиваючі інноваційні системи, перспективні інноватори, інноваційні аутсайдери, початковий рівень інноваційності. Окремої уваги приділено вивченню особливостей інноваційної активності Німеччини, яка за результатами кластерного аналізу показує лідерські позиції. Обґрунтовано, що вітчизняні компанії в період війни довели прагнення ефективно працювати і створювати нові технологічні розробки. В умовах поствоєнного відновлення та реалізації євроінтеграційного курсу досвід реалізації інноваційної політики країн-членів ЄС для України стає надзвичайно важливим.
8
Антонюк, Лариса, та Єгор Давиденко. "СТАЛЕ ІНВЕСТУВАННЯ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Сталий розвиток економіки, № 2 (53) (7 травня 2025): 518–26. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-73.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним аспектам впливу сталого інвестування на формування міжнародної конкурентоспроможності національної економіки в умовах цифрової та зеленої трансформації. Обґрунтовано, що сучасні підходи та стратегії сталого інвестування призводять до стимулювання інноваційного розвитку. Наведено теоретичну інтерпретацію сталої конкурентоспроможності як багатовимірного поняття. На основі аналізу останніх результатів Індексу сталої конкурентоспроможності продемонстровано, що країни з високим рівнем сталого інвестування посідають лідерські позиції у глобальних рейтингах конкурентоспроможності. Надано характеристику основним тенденціям в стратегіях сталого інвестування поряд із аналізом динаміки обсягів сталого інвестування. На основі аналізу поточного стану сталого фінансування в Україні були ідентифіковані ряд проблем його розвитку. Одним із ключових ризиків виокремлено відсутність окремого структурного державного підрозділу влади з просування сталих іноземних інвестицій, основні функції якого було окремо визначено.
9
Танасійчук, Володимир. "Особливості регулятивно-поведінкового компоненту лідерської позиції фахівців соціальних служб". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 266–79. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-266-279.
Full textAbstract:
У статті презентовано результати дослідження особливостей регулятивно-поведінкового компоненту лідерської позиції фахівців соціальних служб як важливого чинника їх успішної професійної діяльності у складних умовах сьогодення. Наведено результати емпіричного дослідження, за якими виявлено недостатній рівень регулятивно-поведінкового компоненту лідерської позиції (здатності конструктивно розв’язувати проблемні ситуації професійної діяльності, соціальної сміливості, комунікативної толерантності) для значної кількості (дві третини) фахівців соціальних служб. Подано результати дисперсійного аналізу, що свідчать про статистично значущі відмінності у показниках регулятивно-поведінкового компоненту лідерської позиції досліджуваних фахівців Зокрема, щодо їх здатності конструктивно розв’язувати проблемні ситуації залежно від статі й віку показано, що з віком така здатність зростає, особливо в жінок. Стосовно соціальної сміливості вищі показники виявлені у фахівців соціальних служб, які обіймають керівні посади, а також у тих фахівців, які проживають у місті. Щодо комунікативної толерантності вищі показники виявлені у жінок порівняно із фахівцями, при цьому на основі порівняння фахівців з різним типом освіти – за фахом (профілем професійної діяльності), спорідненою чи за іншою спеціальностями зроблено висновок про проблеми професійної освіти фахівців у контексті розвитку професійно важливих якостей особистості, становлення їх лідерської позиції. Окреслено перспективи подальших досліджень, які, з одного доку, полягають в емпіричному дослідженні інших компонентів (ціннісно-смислового, когнітивно-рефлексивного, афективно-оцінного) лідерської позиції фахівців соціальних служб, а з іншого – у розробленні та апробації програми розвитку регулятивно-поведінкового компоненту лідерської позиції фахівців. Ключові слова: фахівець соціальних служб, лідерство, лідерська позиція, комунікативна толерантність, соціальна сміливість, здатність до прояву лідерської позиції в поведінці.
10
СВАТЮК, Оксана, та Андріана МАНЧУК - БОЙКО. "УПРАВЛІННЯ EQ ЛІДЕРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 березня 2024): 139–47. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2024-11-19.
Full textAbstract:
Досліджено формування комплексу знань та умінь щодо управління емоційним інтелектом та якостями лідерів. Серед завдань виділено: дослідження теорій з визначення рівня лідерського потенціалу, дефініції лідерства у менеджерів підприємства, оцінку впливу емоційного інтелекту на керівників підприємства на основі анкетування, обґрунтування рекомендацій. Новизна дослідження - обґрунтування пріоритетних заходів з управління емоційним інтелектом (EQ) та лідерством менеджерів для створення бренду лідера в соціальних мережах, мобільних додатках, хмарних технологіях. Цифрові технології оптимізують велику кількість рутинних задач бренду-лідера. Застосовано такі методи дослідження лідерства як аналізу показників, порівняння характеристик емоційного інтелекту, бальне оцінювання, опитування. Для досягнення цілей використано - гіпотезу дослідження, що припускає наявність позитивного зв’язку між характеристиками лідерів та емоційним інтелектом менеджерів. Це означає, що менеджери з більш виразними рисами особистості також мають дужче виразні професійні навички та знання. Аналітичний метод для проведення дослідження взаємозв'язку між характеристиками лідерів і менеджерів. Методику дослідження лідерського потенціалу проведено на основі конкретного підприємства, а власнику запропоновано унікальні методи визначення характеристик емоційного інтелекту та розвитку лідерського потенціалу працівників. Досліджено лідерські позиції менеджерів у командах конкретної організаційної структури підприємства. Це зроблено шляхом професійно-особистісного опитування, мотиваційного опитування, динамічного тесту здібностей, опитуванням колег, асесмент-центрів, оцінки цілей, результатів та лідерських навичок. Визначено за 100-бальною шкалою лідерський потенціал 3 осіб на підприємстві. Створено та проведено анкетування з метою опитування працівників підприємства. Проаналізовано емоційний інтелект (EI або EQ) та характер керівників підприємства під час оцінювання потенціалу керівників. Обґрунтовано ознаки розвиненого EQ: здатність визначати та описувати почуття людей; усвідомлення власних сильних сторін та недоліків; вміння прощати помилки собі та іншим; здатність приймати зміни; живий інтерес до інших людей; прояв уваги до почуттів інших людей; емпатія як опіка про працівників; прийняття відповідальності за результат своєї поведінки; вміння керувати емоціями у складних ситуаціях; управління особистим емоційним інтелектом та своїми підлеглими в умовах війни.
11
Михайлишин, У. Б., І. Ю. Шмідзен та А. І. Малета. "САМООЦІНКА У ФОРМУВАННІ СТАТУСУ ПІДЛІТКІВ У ГРУПІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (30 жовтня 2023): 121–25. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.24.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему дослідження самооцінки у формуванні статусу підлітків у групі. Проаналізовано поняття самооцінки та її особливості. Розглянуто основні підходи до її трактування. Узагальнено, що самооцінка проявляється у здатності оцінювання людиною себе, своїх здібностей, якостей, можливостей. Визначено роль самооцінки у саморегуляції поведінки, виявлено прогностичну, корегувальну або процесуальну, ретроспективну функції. Встановлено, що самооцінка особистості формується у результаті міжособистісних взаємин та може бути взаємопов’язана із займаним статусом людини у групі. Позиція яку замає особистість у колективі, її соціально-психологічна адаптація також визначаються рівнем самооцінки. Здійснено емпіричне дослідження самооцінки та формування статусу підлітків у групі з подальшою статистичною обробкою даних (коефіцієнт кореляції Пірсона). Підібрано комплекс психодіагностичних методик: методика діагностики рівня самооцінки С. А. Будассі; методика діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейна; методика на визначення рівня самооцінки Г. Н. Казанцевої; соціометрія. Узагальнивши результати методик дослідження рівня самооцінки особистості виявлено, що у переважної частини досліджуваних підлітків переважає адекватна самооцінка. Менша частина учнів мають надмірно завищений або занижений рівень самооцінки. Особи, у яких адекватний рівень самооцінки можуть ставити реально досяжні цілі. У них проявляється здатність об’єктивно оцінити себе, співставити свої знання, уміння, здібності та можливості із наявною ситуацією при виконанні певних завдань. Показники соціометричного дослідження свідчать про те, що між досліджуваними учнями позитивні взаємини. У колективі панує сприятливий соціально-психологічний мікроклімат. За допомогою статистичної обробки даних, а саме кореляційного аналізу, визначено взаємозв’язок між показниками методик. Встановлено, що самооцінка позитивно корелює із соціометричним статусом особистості. Чим вищий рівень самооцінки виявлено у підлітків, тим більше вони схильні займати лідерські позиції у колективі. І навпаки, чим нижчий рівень самооцінки виявлено у досліджуваних учнів, тим нижчий соціометричний статус вони можуть займати, а саме позиції ізольованих та зневажених у колективі.
12
Fedchyshyn, N. O., та O. H. Permyakova. "РОЛЬ РОДИНИ Й СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НІМЕЧЧИНИ І ФРАНЦІЇ: ІСТОРІЯ ТА ДОСВІД". Медична освіта, № 1 (14 травня 2019): 181–86. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10134.
Full textAbstract:
Мета роботи – з’ясувати вплив родини й сімейного виховання на навчально-виховний процес у Німеччині та Франції в історичному аспекті.
 Основна частина. Інноваційні технології не можуть замінити виховання людини, і важливість родини поступово зростає: усвідомлюється роль виховання підростаючого покоління (формування громадянина). Вивчення історичного досвіду Німеччини та Франції щодо сімейного виховання, у виховному процесі яких втілено передові ідеї європейської педагогічної думки і які займають лідерські позиції у навчально-виховному процесі, є сьогодні актуальним. З педагогічної точки зору на основні принципи і засади теорії шкільної організації, педагогічні спільноти Німеччини та Франції констатували першочергове право родини на виховання дитини.
 Висновки. Гербартіанство забезпечило у Німеччині всі належні передумови для освітньої політики й практики, де поєднані: сімейне виховання, креативне навчання, належний відпочинок, релігійне осмислення сенсу життя. У Франції для підтримки сімей та всіх, хто займається вихованням й освітою дітей, створені асоціації сімейної освіти, які підтримуються державою та місцевими органами влади, благодійними спільнотами й чисельними партнерами.
13
Rambu, Nicolae, N. O. Fedchyshyn та O. H. Permiakova. "ФІЛОСОФСЬКИЙ І ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В НІМЕЧЧИНІ ТА ФРАНЦІЇ: МИНУЛЕ Й СЬОГОДЕННЯ". Медична освіта, № 3 (31 жовтня 2019): 128–34. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10536.
Full textAbstract:
У статті узагальнено педагогічний та історико-філософський досвід естетичного виховання у Німеччині та Франції. Обґрунтовано, що естетичний розвиток дитини є важливим елементом виховного процесу. На основі аналізу філософської концепції та педагогічних поглядів Й.-Ф. Гербарта з’ясовано, що у виховному процесі дитини чільне місце належить естетичній складовій (художній потенціал, вільне й творче вираження думки, переживань). Обґрунтовано актуальні підходи німецького мислителя до розв’язання важливих проблем виховання та естетичного розвитку дитини. Розкрито модель естетичного розвитку дитини у Франції, ставлення до навколишньої дійсності і мистецтва, уміння сприймати прояви прекрасного у природі, побуті, людських взаєминах. Пояснено необхідність виховання здатності до естетичної діяльності (творчості, задоволення, формування естетичних смаків, почуттів, ідеалів).
 Вивчення історичного досвіду Німеччини та Франції щодо естетичного виховання, у якому втілені передові ідеї європейської педагогічної думки і які займають сьогодні лідерські позиції у навчально-виховному процесі, становить значний інтерес серед вчених, педагогів-практиків. З педагогічної точки зору, естетичне виховання у Німеччині та Франції ґрунтується на першочерговому розвитку у дитини естетичного сприйняття, креативності, мистецького бачення: художнє слово, музика, живопис.
14
КОВБАТЮК, Марина, Вікторія ШКЛЯР, Георгій КОВБАТЮК та Олексій ШКЛЯР. "НАЦІОНАЛЬНІ ЕКОНОМІКИ США, КИТАЮ ТА НІМЕЧЧИНИ ЯК СИСТЕМОУТВОРЮЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ". Economic Synergy, № 2 (30 червня 2025): 89–116. https://doi.org/10.53920/es-2025-2-7.
Full textAbstract:
У статті здійснено трендовий аналіз ролі національних економік США, Китаю та Німеччини як провідних системоутворювальних суб’єктів світової торгівлі. Обґрунтовано, що саме ці три держави формують структуру глобального товарообігу, задають напрями розвитку міжнародної економіки та чинять вирішальний вплив на динаміку зовнішньоторговельних процесів у світовому вимірі. Дослідження базується на аналізі статистичних показників експорту та імпорту зазначених країн у період 2019 – 2023 рр., зокрема на вивченні змін у товарній структурі зовнішньої торгівлі за рівнем технологічності продукції. Виявлено, що Китай зберігає лідерські позиції у світовому експорті, особливо за рахунок зростання частки середньотехнологічної продукції та активного розвитку автомобільної промисловості. США, залишаючись основним імпортером у світі, посилюють експорт високотехнологічної продукції, що підтверджує їхню орієнтацію на інноваційно-технологічну модель розвитку. Німеччина стабільно утримує позиції експортноорієнтованої економіки з домінуванням середньо- та високотехнологічної продукції, зокрема машинобудування та автомобілебудування. У роботі охарактеризовано зміни у структурі зовнішньої торгівлі кожної з країн, визначено тенденції диверсифікації, адаптації до глобальних викликів та трансформації зовнішньоекономічних стратегій. Зроблено висновок, що США, Китай та Німеччина виступають не лише ключовими експортерами та імпортерами, але й задають якісні параметри сучасної світової торгівлі. Міжнародні потоки експорту та імпорту залежать від впливу геополітичних факторів, економічних процесів на ринках збуту, зміни споживчих вподобань тощо. Чіткою тенденцією є зростання як попиту, так і пропозиції середньотехнологічних та високотехнологічних товарних груп, основними постачальниками якої є високорозвинені країни. Отримані результати можуть бути використані для формування ефективної зовнішньоекономічної політики та стратегічного планування торговельних відносин інших країн у системі глобальної конкуренції.
15
Пундєв, Володимир Васильович. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ-БІЛІНГВІВ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences, № 2 (8 вересня 2022): 28–34. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-4.
Full textAbstract:
Метою викладеного у статті дослідження було з’ясування ще неповною мірою вивченого аспекту структури лідерських якостей у студентів-білінгвів та розробка психолого-педагогічних рекомендацій викладачам з розвитку лідерських якостей у таких багатомовних студентів. Методом дослідження був констатувальний експеримент із задіянням таких психологічних методик, як: діагностика лідерських здібностей (Є. Жариков, Є. Крушельницький), «Діагностика комунікативних і організаторських схильностей» (Б. Федоришин), «Я – лідер» (А. Лутошкін). До вибірки увійшли 50 студентів ФПСР ОНУ імені І.І. Мечникова першого курсу очної форми навчання 2021 року. Результати. За першою методикою виявили, що у 40% випробовуваних лідерські якості виражені слабо, їм бажано розвивати свої якості лідера, бути більш рішучими та ініціативними. Середній рівень виявлено у 52%, ці люди на додачу до всього вольові, терплячі, добре пристосовуються до нових умов. Високий рівень лідерських якостей відзначається у двох випробуваних. Два студенти набрали більше 40 балів, що свідчить про те, що вони як лідери схильні до диктату. За третьою методикою був з’ясований п’ятикомпонентний розподіл здатності досліджуваних бути лідером у зв’язку з рівнем розвиненості їхніх організаторських і комунікативних якостей. Щоб конкретизувати, які саме лідерські якості потребують подальшого розвитку, було проведено діагностику студентів-білінгвів за допомогою тесту «Я – лідер», де конкретизуються 8 різновидів лідерських якостей. Отримано, що з найбільш високим рівнем лідерської характеристики випробовуваних (36%) була якість «усвідомлення мети»; на найбільш низькому рівні – якість «знання правил організаторської роботи» (не розвинена у 28% випробовуваних). Висновки. Серед випробуваних велика кількість проявляла недостатній рівень розвитку лідерських якостей, це оцінюється нами як негативна тенденція в їхніх особистісних та соціальних позиціях; тому ми дали психолого-педагогічні рекомендації з розвитку лідерських якостей студентів-білінгвів. Їхня практична реалізація допоможе визначити напрям, який потребує доопрацювання, та вибрати методи і прийоми для подальшого розвитку лідерського потенціалу.
16
Вітченко, A. O. "ЛІДЕРСЬКА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ: НАСЛІДУВАННЯ ЧИ ЗМАГАЛЬНІСТЬ?" Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, № 3 (2020): 112–23. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-112-123.
Full textAbstract:
Статтю присвячено осмисленню сучасної стратегії розвитку української педагогічної науки, розкриттю сутності лідерства в науково-педагогічній діяльності.
 З’ясовано, що внаслідок суттєвого корегування вектору цивілізаційного прогресу, стрімкого зростання людського чинника у процесі суспільних перетворень, надання людській діяльності випереджального та культуротворчого спрямування неабиякого значення набуває лідерська позиція вченого-педагога, його вплив на поширення педагогічних інновацій. З цією метою уточнили професіографічний портрет науковця-лідера, сформулювали критеріальні показники його лідерської діяльності (самостійність, ініціативність, ентузіазм, сміливість, рішучість, гнучкість у розв’язанні проблем, принциповість, відповідальність). До специфічних ознак науково-педагогічного лідерства віднесли те, що воно ґрунтується на беззаперечному моральному авторитеті вченого, критичному ставленні до результатів будь-якої науково-дослідницької, професійно-практичної діяльності; наукові здобутки втілюються в освітньо-виховний процес, відображаються на конкретних показниках освітньої підготовки вихованців, закладають підґрунтя для подальшої їх життєвої і професійної успішності.
 Визначено умови поширення лідерства у педагогічній науці: усвідомлена потреба колективу в лідері, успішне розв’язання завдань, інноваційний науковий пошук; особиста мотивація вченого на лідерську позицію, готовність до співпраці; змагальність, конкурентне наукове середовище; сприйнятливість колег, учнів, академічного середовища до нових ідей; особиста налаштованість на співпрацю і спільний успіх. Наголошено на тому, що поширення ідеї лідерства в академічному середовищі передбачає утвердження активного культуротворчого ставлення до розв’язання актуальних проблем навчання, виховання та розвитку особистості в сучасних соціокультурних координатах.
17
Середа, І. С. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ У СФЕРІ РОЗДРІБНИХ ПРОДАЖІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 80 (30 грудня 2024): 146–53. https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-80-19.
Full textAbstract:
В останні роки у всьому світі спостерігається суттєве зростання активності щодо здійснення електронних комерційних операцій, до яких на сьогодні долучено практично 1/3 всього населення; збільшується час, проведений користувачами в мережі, що вказує на значущість електронної комерції як складової ринкової економіки. Дослідження показують, що сутність електронної комерції трактується авторитетними міжнародними структурами й організаціями приблизно в одному контексті, зокрема робиться особливий акцент на застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій для здійснення акту купівлі-продажу, а також виділяються окремі форми господарської діяльності як складові електронної комерції. Особливості проведення електронних комерційних операцій у розвинених країнах традиційно регламентуються рядом нормативно-правових і законодавчих актів. Проведене дослідження стану глобальної електронної комерції засвідчило суттєвий приріст чисельності інтернет-користувачів, які є потенційною аудиторією для торговельних структур електронного ринку. Прямо пропорційно цьому показнику зросли й обсяги роздрібних продажів у Інтернеті, а частка електронних угод досягла практично ¼ від загального обсягу глобальної роздрібної торгівлі. Рейтингування позицій окремих країн і регіонів світу за часткою електронних роздрібних продажів засвідчило безумовну перевагу Азії, головним гравцем ринку якої є Китай. Також Азійсько-Тихоокеанський регіон займає лідерські позиції як за обсягом торговельних електронних операцій, так і за темпами залучень нових клієнтів. Високі показники розвитку електронного ринку демонструє також Північна Америка, зокрема США, які є місцем локалізації майже половини всіх комерційних сайтів світу. Найпопулярнішими категоріями серед інтернет-покупців минулого року традиційно залишаються побутова техніка й електроніка, одяг, взуття й аксесуари та продукти харчування. Крім того, дослідження поведінки споживачів на електронному ринку підтвердило, що перед здійсненням покупки користувачі уважно вивчають і порівнюють пропозиції різних продавців, враховують відгуки покупців та звертають увагу на особливості продажу та доставки товарів. Виявлені проблеми, з якими у своїй роботі стикаються сучасні суб’єкти електронної комерції, ефективно можуть бути усунені за допомогою цифрових технологій.
18
КРАСНИЦЬКА, Ольга. "ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЙНОГО СПІКЕРА". Вища освіта України, № 2 (15 жовтня 2024): 107–16. http://dx.doi.org/10.32782/npu-vou.2024.2(93).13.
Full textAbstract:
Стаття розкриває портрет професійного спікера, визначаючи ключові характеристики (властивості) особистості викладача, що забезпечують ефективність ораторської діяльності, дають змогу досягнути ораторської майстерності й стати затребуваним лектором. Серед них виокремлено риторичні знання, ораторські вміння, лідерську позицію, ораторські звички, ораторський стиль, емоційний інтелект, високий енергопотенціал, дизайн-мислення, світогляд дослідника, автентичність. Риторичні знання та ораторські вміння є засадничими для здійснення ораторської діяльності. Лідерська позиція розташовує слухачів до спікера, супутньо породжує усвідомлене прагнення наслідування, зростання та перевершення. Серед ораторських звичок представлено звичку готуватися до публічного виступу, звичку рефлексувати, звичку читати, звичку навчатися, звичку бути успішним. Емоційний інтелект і високий енергопотенціал сприяють емоційному насиченню й наповненню промови енергетично-магнетичним контентом. Дизайн-мислення та світогляд дослідника слугують джерелом створення нових знань, оригінальних виступів, інноваційних освітніх продуктів. Автентичність виявляє справжність оратора, розкриває унікальність його особистості.
19
Рутинський, М. Й., та В. В. Зайченко. "КОНЦЕПЦІЯ «FOOD PLATING» У РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ". Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 7 (28 грудня 2022): 43–49. http://dx.doi.org/10.32782/tourismhospcee-7-6.
Full textAbstract:
Глобальна тривала ковід-криза та всеохоплююча цифровізація активізували нову хвилю трансформацій у ресторанному бізнесі. Сучасні ресторани дедалі активніше конкурують в інтернет мережі, на платформах з пошуку та бронювання, у смарт-застосунках тощо. По суті, для успішності бізнесу визначальною у ХХІ столітті стає конкуренція рейтингами, балами споживацьких оцінок та цифровими вітринами в Інстаграм і мобільних за стосунках. У таких реаліях пріоритетна увага прикута до кулінарного мистецтва та візуальної естетики ресторанних страв. Сотні тисяч світлин гарно оформлених страв, що «мерехтять» у стрічках щоденного контенту приватних соціальних мереж споживачів, сьогодні формують новий світогляд потенційних відвідувачів ресторанів щодо того, як має оформлятися та виглядати їжа в прогресивному (модному, високо оціненому в інтернет-відгуках) закладі громадського харчування. Дедалі зростаючі запити пересічних споживачів спонукають рестораторів до пошуку й запровадження інноваційних концепцій та креативних технік приготування страв і обслуговування клієнтів. Перенасичення ринку пропозицією активізувало прагнення рестораторів до виокремлення власних закладів із середовища стандартизованого мас-маркету. Автори обґрунтовують твердження про те, що фудплейтинг за наступні десятиріччя перетвориться на ключову конкурентну перевагу ресторанного закладу в умовах тотального побутування технологій цифрової економіки. У статті систематизовано закордонний досвід поширення інноваційної концепції «food plating» від ресторанів високої кухні до множини гастрономічних закладів бюджетніших форматів. Ресторанний бізнес України задля виживання в несприятливі роки пандемійної й воєнної криз активно включився у глобальний тренд впровадження модних елементів фудплейтингу. Локомотивами інновацій є заклади громадського харчування найбільших міст України. У цій статті наведено факти й узагальнено тенденцію динамічного впровадження закладами громадського харчування України модних елементів фудплейтингу. Бездоганно естетичні зразки авторського фудплейтингу страв високої кухні у 2023 р. демонструє більшість ресторанів бізнес-сегменту столиці України. За відгуками в Інстаграм та оцінками на платформі Tripadvisor на початок 2023 року до когорти лідерів за естетикою фудплейтингу можемо віднести десятки ресторанів Києва. Понад два десятки «магнітів» локального фудплейтингу сьогодні творять гастрономічно-туристичну айдентику Львова. Окрему лідерську нішу за креативністю фудплейтингу займають ресторани у складі 5-зіркових готелів України. Авторами зроблено висновок про те, що Київ, Львів, Одеса та інші центри гастрономічного туризму України сьогодні здобувають лідерські позиції за креативністю фудплейтингу у регіоні Центрально-Східної Європи.
20
Кравчук Ірина. "ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ФІНАНСОВУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 3 (2022): 172–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-3-22.
Full textAbstract:
У статті визначено чинники впливу на інноваційну діяльність підприємства. Запропонована системна модель взаємозв’язку інноваційної діяльності та фінансової ефективності, що дає можливість визначити вплив змін у структурі підприємства на загальну ефективність діяльності організації. Представлена група показників для аналізу фінансової ефективності.
 На основі дослідження існуючих підходів вітчизняних та зарубіжних науковців до трактування понять «інноваційна діяльність» та «фінансова ефективність» сформульовано власне розуміння як стратегічний процес оновлення на інноваційних засадах у всіх основних компонентах соціальної системи, орієнтація на створення товарних та технологічних інновацій. Визначено основні риси інноваційної діяльності підприємства, що є передумовою структурних змін та конкурентоспроможності. Об’єктом дослідження є процес забезпечення розвитку інноваційної діяльності як складової фінансової ефективності підприємства. Предметом дослідження виступають теоретичні, методологічні засади розвитку інноваційної діяльності як складової фінансової ефективності підприємства.
 У сучасних умовах інноваційна діяльність підприємства набуває нового змісту і є однією з передумов розвитку провідних підприємств та підвищення їх конкурентних переваг на світових ринках. Вона передбачає пріоритетність інноваційних сфер, створення умов для розвитку інноваційної економіки, наукомістких сфер діяльності, що забезпечують економічний прогрес та світові лідерські позиції на ринках. Крім того, швидкі темпи росту оновлення підприємства приводять до зростання вимог якості товарів та послуг, до різноманітності їх видів, відповідно, динамічне зростання підприємства залежить від його здатності адаптуватися до технологічних змін, а зростання виробництва – від інновацій.
21
Маркелов, Андрій. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З МІЖНАРОДНОГО ПРАВА В ТЕХНІЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 23 (6 січня 2024): 75–82. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.23.18175.
Full textAbstract:
У статті розкриваються теоретичні та практичні аспекти професійної підготовки майбутніх бакалаврів з міжнародного права. Проаналізовано освітньо-професійну програму «Міжнародне право» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; уточнено поняття «освітнє середовище», «освітнє середовище закладу вищої освіти»; установлено, що освітнє середовище закладу вищої оссвіти – це цілісність, яка охоплює сукупність умов, впливів, можливостей для професійної підготовки, розвитку особистості та соціалізації майбутнього фахівця. Проведено аналіз навичок сучасного фахівця, запитуваних на сучасному ринку праці: цифрова грамотність; грамотність у використанні даних; критичне мислення; емоційний інтелект; творчість; співпраця; гнучкість; лідерські якості; самоменеджмент; саморозвиток. Представлено структуру інноваційного освітнього середовища університету з позиції організаційно-управлінської діяльності. Наведена структура складає оптимальне середовище підготовки бакалаврів з міжнародного права, де компонент «Зміст навчально процесу» містить організацію та контроль навчального процесу, відстеження державної політики та регуляторного середовища, що воно визначає; врахування тенденцій у світовому та вітчизняному ринках; забезпечення бази нормативної документації для всіх компонентів освітнього середовища, функціонування з яких вона безпосередньо визначає. Прогнозування менеджменту та оцінка ризиків: маркетинг; та аналіз ринку праці, знання виробничих та освітніх послуг; визначити потенціал університету, а також короткострокове і довгострокове прогнозування умов її господарсько-просвітницької діяльності; визначити напрями розширення спектру діяльності; провести оцінку можливих ризиків і з'ясувати способи зниження їх рівня. Коригування змісту ОПП «Міжнародне право», навчально-методичну базу
22
Журавель, Наталія. "Організаційні особливості формування професійно компетентних здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» в університетах Австралії". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР, № 6 (1) (7 червня 2024): 19–29. http://dx.doi.org/10.31392/onp.2786-6890.6(1).2024.02.
Full textAbstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню організаційних особливостей формування професійно компетентного бакалавра в закладах вищої освіти Австралії. Увага привернена до системи вищої освіти саме цієї країни, оскільки Австралія є країною-лідером з надання якісних сучасних освітніх послуг. Виявлено, що змістовні освітні програми та курси, гнучкий навчальний графік, сприятливі умови навчання, можливість майбутнього працевлаштування, диплом міжнародного зразка надають «зеленому континенту» право займати верхні щаблі рейтингів університетів світового рівня. Шляхом аналізу нормативних документів (Австралійської рамки кваліфікацій, Політики навчання та викладання в Сіднейському університеті); наукових робіт, присвячених уточненню умов отримання зазначеного освітнього ступеня, обґрунтовано висновки щодо особливостей отримання ступеня бакалавра в університетах Австралії. З позиції використання компетентнісного підходу проаналізовані компетентності, яких набуває студент бакалаврату. Розглянуто на прикладі Сіднейського університету умови зарахування здобувачів бакалаврського ступеня до університету та умови їхнього навчання з оволодіння ключовими компетентностями; визначено перспективи подальшого працевлаштування бакалаврів та продовження навчання в університеті. Наголошено на ролі освітнього середовища для отримання бакалаврами кращих академічних результатів. Досліджено, що організаційні особливості підготовки бакалавра у закладах вищої освіти Австралії зумовлюють складний, довготривалий, але цікавий та змістовний процес підготовки компетентного фахівця, який після отримання ступеня є готовим інтегруватися у професійний світ, не зазнаючи великих емоційних втрат, здатним приймати виклики сьогодення. Узагальнено, що австралійська освіта – це професійні знання, інтелектуальна незалежність, гнучкість мислення, сформовані лідерські якості, діяльність на результат, що, своєю чергою, створює фундамент австралійської освіти загалом.
23
Безсонова, О. К. "МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 55 (2020): 46–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.04.
Full textAbstract:
У статті проведено теоретичну розвідку щодо визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Доведено відсутність єдності думок науковців щодо формування набору критеріїв для оцінки сформованості лідерського потенціалу. Навпаки, арсенал критеріїв та показників досить різноманітний (когнітивний, діяльнісний, комунікативний, рефлексивний, емоційно-ціннісний тощо). У більшості праць досліджується лідерський потенціал керівників установ, лідерів місцевого самоврядування, лідерів студентського активу, державних службовців та військових. Практично відсутні дослідження критеріїв та показників сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та показники сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: особистісний (широкий світогляд, базові особистісні якості, здатність особистості до аналізу результатів діяльності та подальшого формулювання перспектив), креативно-діяльнісний (прагнення лідерської позиції у дитячій спільноті, відчуття новизни та креативний підхід до діяльності, лідерська поведінка), комунікативний (здатність до налагодження комунікації, чутливість до емоцій своїх власних та оточення), соціальний (здатність до партнерської взаємодії та досягнення взаєморозуміння, адаптивність поведінки). Визначено рівні розвитку лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: творчий, адаптивний, елементарний. На основі виокремлених критеріїв і показників надано змістовні характеристики рівнів.
24
Білецька, Н. В., Л. В. Транченко, В. В. Яворська, О. М. Транченко та Г. О. Мазур. "РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ ТА ГОСТИННОСТІ В УКРАЇНІ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 10–17. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-02.
Full textAbstract:
Сьогодні в умовах глобальних перебудов і переорієнтації галузей економіки важливим є зростання потреб і мотивів людей до туристичної діяльності. Туризм як галузь економіки поступово займає лідерські позиції в багатьох країнах світу, а також у перспективі і в Україні. Отже, маємо значний нереалізований людський, природно-ресурсний, історико-культурний, туристично-рекреаційний та науково-технічний потенціал, вдале географічне розміщення, сприятливий клімат. Також особливості ситуації в країні, економічна та політична нестабільність, умови військового конфлікту підштовхують до подальшої розбудови нашої держави, яка обов’язково повинна включати створення умов для розвитку туристичної галузі. При цьому формування високорозвинутої індустрії туризму та її інтеграція у світовий ринок туристичних послуг пов’язані з необхідністю вирішення гострих соціально-економічних проблем і залучення міжнародного досвіду. У статті розкрито, що феноменом ХХІ ст. визначають сьогодні індустрію гостинності, що стала одним із провідних напрямів соціально-економічної діяльності. Доведено, що це бізнес ХХІ ст., який сприяє створенню нових робочих місць, пошуку методів підвищення конкурентоспроможності підприємств на світовому рівні, популяризації країни на міжнародному ринку послуг та, як наслідок, підвищенню рівня національної економіки. Проте впродовж останніх років індустрія гостинності в Україні перебуває у стані стагнації, тому визначення факторів впливу на розвиток індустрії є актуальним, адже за допомогою отриманих знань можна запобігти деградації однієї з найперспективніших галузей міжнародного бізнесу. У статті розглянуто вплив чинників на розвиток індустрії гостинності, економічні дослідження потенційних можливостей цієї галузі в межах загальної стратегії соціально-економічного розвитку світу загалом та України зокрема.
25
Снітинський, В., Р. Хірівський, П. Хірівський та Ю. Корінець. "МАРКЕТИНГОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy, № 26 (22 листопада 2022): 5–13. http://dx.doi.org/10.31734/agronomy2022.26.005.
Full textAbstract:
Вивчено ефективність застосування маркетингового підходу до управління регіональним розвитком туризму. Проведено комплексне дослідження понять «зелений маркетинг», «сталий маркетинг» та «екологічний маркетинг». Враховано відмінність підходів до цих понять з боку вітчизняних та закордонних науковців. Вказано, які саме особливості сфери зеленого туризму сприяють зростанню його привабливості на ринку туристичних послуг. Розглянуто суть та елементи маркетингового планування у процесі створення і розвитку агроосель. Подано найбільш перспективні варіанти просування туристичних послуг. Схематично описано маркетингові стратегії розвитку агрооселі та її продукції у сфері зеленого туризму. Подана трихетапна маркетингова модель розвитку агроосель сприятиме еволюції їхнього позиціонування на ринку в напрямі становлення традиційних агроосель із повним переліком супутніх послуг для довготермінового проживання усіх категорій туристів.
 Розглянуто ключові передумови відносно розвитку зеленого туризму у досліджуваному регіоні – Львівській області. Аналіз статистичних даних щодо розподілу внутрішніх туристів, обслугованих туроператорами та турагентами, за метою поїздки та регіонами демонструє лідерські позиції області, особливо у сфері лікувально-оздоровчого туризму.
 Зауважено, що в межах області зелений туризм розвивається нерівномірно. Відповідно до наявності рекреаційних ресурсів, які є невід’ємною складовою розвитку цього виду туризму, понад 95 % агроосель розташовано у південній та південно-східній частині області. У результаті проведеного SWOT-аналізу зеленого туризму у Львівській області виявлено потенційні можливості та загрозливі фактори його розвитку. На основі здійсненої оцінки розвитку сільського зеленого туризму за допомогою факторів різного впливу запропоновано комплекс заходів, призначених для вдосконалення галузі.
26
Kazarian, G. G., та R. V. Gryshova. "Умови формування системи законодавчого забезпечення прав осіб з інвалідністю в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (26 грудня 2018): 112–22. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.06.13.
Full textAbstract:
За умов сьогодення забезпечення прав осіб з інвалідністю є важливою метою нормативно-правового регулювання суспільних відносин, учасниками яких є особи з інвалідністю. При цьому відносини, пов’язані з соціально-економічним забезпеченням цих осіб, регулюються нормами різних галузей. Зазначено, що саме лідерські позиції законодавчої сфери дозволяють розуміти, на якому рівні й наскільки якісно держава, її органи й посадові особи виконують покладені на них функції щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правової бази регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні. Досліджено всі рівні нормативно-правового регулювання шляхом проведення стислого аналізу базових нормативно-правових актів, які регулюють систему забезпечення осіб з інвалідністю. Належне соціально-економічне забезпечення осіб з інвалідністю передбачає надання їм значної кількості різноманітних прав. Зокрема, передбачається забезпеченість інвалідів житлом, їх пересування, лікування, реабілітація, освіта, працевлаштування тощо. Визначено, що для ефективного нормативно-правового регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю необхідно перш за все здійснити певні координаційні роботи між усіма суб’єктами цієї системи. Ідентифіковані прогалини та недоліки у нормативно-правовому регулюванні соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні: відсутність затверджених державних стратегічних планів і програмних документів; недостатня розробленість, систематизація та впровадження інструментів механізму інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю; прогалини у бюджетному законодавстві. До концептуальних питань, які потребують вирішення, належать: гармонізація вітчизняного законодавства до міжнародних стандартів; посилення контролю за рівнем та якістю соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю; підвищення результативності координаційної діяльності між суб’єктами системи соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю; розробка ефективних механізмів фінансування соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю.
27
ХОМИН, Петро. "УКРАЇНА ЯК ЗАРУЧНИЦЯ ДЕРЖАВИ". Economy of Ukraine 67, № 2(747) (2024): 83–99. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2024.02.083.
Full textAbstract:
Розглянуто причини затяжного відставання економіки України від тих країн, які не мають порівнянного з нею природного потенціалу. Зокрема, відзначено, що незалежно від періодів, умовно поділених на тоталітарний, волюнтаристський, стагнацію й «перебудову» з імітацією переходу до ринкової економіки включно, Україна ніяк не може позбутися статусу заручниці держави, тобто апарату політичної влади в суспільстві, який ніколи не допускав не те що кардинальних змін у економічній системі, але й будь-яких косметичних на кшталт косигінської реформи чи «перебудови».
 Унаслідок приходу до влади демагогів, замість проведення виваженого реформування системи економічних відносин тривалий час відбувалося руйнування промисловості й аграрного сектору, катастрофічно знижувались обсяги випуску технічних засобів виробництва, виник критичний дисбаланс не тільки між рослинництвом і тваринництвом, але й усередині цих галузей. Отже, Україна, яка була флагманом серед країн Східної Європи, втратила свої лідерські позиції як у промисловості, так і в сільському господарстві. У свою чергу, Польща, економіку якої реформували освічені інтелектуали, з типової аграрної країни перетворилася на розвинуту промислово-аграрну державу.
 За сучасної ситуації відбувається відплив за кордон з України найбільш продуктивних за віком працівників, у тому числі й кваліфікованих спеціалістів, а значна частка створеної їхньою працею продукції з доданою вартістю нерідко імпортується Україною, чим майже подвоює прибуток зарубіжних роботодавців за рахунок мігрантів і українських споживачів. І такий стан справ набув непереборних ознак, незважаючи на те, що з державного бюджету щороку виділялися мільярдні дотації на підтримку як видобувної промисловості (зокрема, вугільної), так і сільського господарства.
28
Черкасова, С. В., та М. Ю. Купрін. "НЕДЕРЖАВНІ ПЕНСІЙНІ ФОНДИ В СИСТЕМІ НЕБАНКІВСЬКОГО ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ". Підприємництво і торгівля, № 40 (18 квітня 2024): 117–25. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1256-2024-40-15.
Full textAbstract:
В статті досліджені роль та значення діяльності недержавних пенсійних фондів як інституційних інвесторів. Зазначено, що обсяг нагромаджених активів цих інститутів залишається надзвичайно малим, мізерним є й показник співвідношення їх величини до ВВП країни. Наголошено, що НПФ у своїй діяльності виконують дві надважливі функції, що пов’язані із забезпеченням фінансового захисту своїх учасників і постачанням на розвиток економіки довгострокових інвестиційних ресурсів. Протягом досліджуваного п’ятирічного періоду виявлена позитивна динаміка щодо зростання розмірів інвестиційних активів, пенсійних внесків, інвестиційного доходу і прибутку, приросту кількості вкладників і учасників у діяльності НПФ. Проте такі динамічні процеси не посилили вагомість досліджуваних інститутів у системі небанківського інституційного інвестування. Лідерські позиції в цій системі продовжують займати венчурні інвестиційні фонди, компанії з управління активами яких реалізують бізнес-орієнтовані та ризиковані стратегії інвестування. Проаналізовані особливості реалізації інвестиційних стратегій НПФ. Наголошено на спрощенні таких стратегій та посиленні їх безпечності останніми роками. Зроблений висновок про недостатній вплив пенсійних фондів на розвиток вітчизняного фондового ринку та зосередження їх фінансових інвестицій у державних облігаціях і на банківських депозитах. Зазначена необхідність прискореного розвитку вітчизняних НПФ шляхом пошуку ефективних форм та інструментів стимулювання їх діяльності. Чільне місце серед них можуть зайняти податкові інструменти, заходи з підвищення фінансової грамотності громадян, пропагування діяльності успішно функціонуючих фондів. Зроблений висновок про необхідність розширення складу інвестиційно привабливих фінансових інструментів для НПФ за рахунок емісії довгострокових пенсійних облігацій, спрощення процедур придбання ефективних цінних паперів на закордонних ринках, посилення гарантій захисту пенсійних активів, розміщених на банківських депозитах, з боку держави.
29
Семеніхіна, Олена Володимирівна, Артем Олександрович Юрченко, Аліна Анатоліївна Сбруєва, Анатолій Іванович Кузьмінський, Олександр Володимирович Кучай та Олена Анатоліївна Біда. "ВІДКРИТІ ЦИФРОВІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ У ГАЛУЗІ ІТ: КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (2020): 331–48. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3114.
Full textAbstract:
Стаття описує результати кількісного аналізу відкритих освітніх ресурсів у галузі інформаційних технологій. Дослідження ґрунтується на вивченні вмісту десяти платформ, що надають доступ до відкритих ОР. Проведено аналіз та узагальнення інтернет-джерел для визначення популярності освітніх платформ та ресурсів на них. Здійснено кількісний аналіз даних для визначення відносної частки курсів галузі ІТ за різними параметрами: відносна частка курсів галузі ІТ загалом і на кожній платформі зокрема, мова викладання, кількісний вміст за тематичними напрямами. Кількісний аналіз проведено для окремих платформ, де передбачено доступ до відкритих освітніх ресурсів: Coursera, Edx, Udemy, MIT OpenCourseWare, OpenLearn, Intuit, Prometheus, UoPeople, OpenLearningInitiative, Відкритий Університет Майдану (ВУМ). Коротко описані вказані платформи та загальна характеристика їх вмісту. За аналізом назв курсів та анотацій до них визначено 10 узагальнених тематичних напрямів, які пропонуються платформами для галузі ІТ: програмування та розробка програмного забезпечення; алгоритми та структури даних; комп’ютерна безпека та мережі; комп’ютерна графіка, дизайн та візуалізація даних; Веб-дизайн та інтернет-технології; СКБД та SQL; штучний інтелект та робототехніка; блокчейн і криптографія; операційні системи. Доведено популярність курсів з програмування та розробки програмного забезпечення та курсів з комп’ютерної графіки, дизайну й візуалізації даних. Надано загальну характеристику українським платформам Prometheus і ВУМ. Сформульовано висновок про перспективність їх розвитку. Серед відомих освітніх платформ найбільш заповненими різними курсами є закордонні Coursera, EdX, MIT OpenCourseWare, OpenLean та Intuit. Очевидними є лідерські позиції ресурсу Udemy щодо кількості курсів загалом – 82943 та кількості курсів з галузі ІТ – 35727. Надано пропозиції щодо вдосконалення професійної підготовки фахівців ІТ-галузі: організацію самостійної роботи, проходження відкритих ОР як курсів підвищення кваліфікації, поширення авторських методик при розробці власних курсів та просуванні їх на відкриті платформи.
30
Сафронська, І. М., Є. А. Івченко та Ю. А. Івченко. "Підходи до формування ефективного маркетингового процесу в інноваційно орієнтованих підприємствах". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 3 (289) (13 травня 2025): 130–41. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2025-289-3-130-141.
Full textAbstract:
Формування ефективного маркетингового процесу в інноваційно орієнтованих підприємствах необхідне для адаптації до змін ринку, просування інноваційних продуктів, підвищення конкурентоспроможності, оптимізації ресурсів і зміцнення лояльності клієнтів, що забезпечує стійкий розвиток, прибутковість і лідерські позиції підприємства в галузі. Метою статті є розробка науково обґрунтованих підходів до формування та вдосконалення маркетингового процесу для інноваційно орієнтованих підприємств. Для досягнення поставленої мети були розроблені етапи формування маркетингового процесу для інноваційно орієнтованих підприємств, а також детально опрацьовані заходи з дослідження та реалізації кожного етапу. В статті запропонована схема процесу розробки маркетингової стратегії, що формується через інтеграцію традиційного комплексу маркетинг-міксу та додаткових компонентів, таких як «Люди», «Процеси» та «Фізичні докази», що забезпечують позитивний клієнтський досвід і підвищують довіру до інновацій. Визначені персоналізовані комунікації та ефективні методи прогнозування попиту, планування продуктового портфеля та розробки маркетингової стратегії з урахуванням їх особливостей. Проведений порівняльний аналіз основних моделей, їх особливостей, переваг та недоліків, визначена специфіка інноваційних підприємств. Зроблено висновок про те, що маркетинговий процес в інноваційно орієнтованих підприємствах має специфічні особливості, зумовлені акцентом на розробку унікальних продуктів, технологічні інновації та швидке реагування на зміну ринкових умов. Він базується на дослідженні потреб споживачів, прогнозуванні трендів і використанні інструментів інноваційного маркетингу, включаючи цифрові технології для ефективної взаємодії з цільовими аудиторіями. Для таких підприємств характерне активне застосування нестандартних підходів, як-от краудсорсинг, відкриті інновації та партнерства, що дозволяють оптимізувати витрати й прискорити вихід продуктів на ринок. Ключовою складовою є фокус на довгострокових відносинах із клієнтами через створення додаткової вартості, персоналізовані послуги та програми лояльності, що сприяє утриманню споживачів і формуванню їхньої довіри.
31
Grubov, Volodimur M. "НОРМАНСЬКІЙ ФОРМАТ У ЛЕЩАТАХ ВЕЛИКОЇ ПОЛІТИКИ:". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 1 (2020): 156–69. http://dx.doi.org/10.15421/342017.
Full textAbstract:
В статті розглянуті онтологічні аспекти політичних позицій країн-учасниць норманського формату щодо мирного врегулювання воєнно-політичної ситуації на Сході України. В системі міждержавних відносин між Німеччиною, Францією та Російською Федерацією виокремлено сфера взаємних інтересів, що обумовлює позицію сторін і помітно впливає на динаміку виконання Мінських домовленостей. Акцентовано, що у норманському форматі політика врегулювання Німеччини базується на органічному поєднання економічної складової і феномену «нормалізації» зовнішньополітичного курсу. Франції – на гуманістичних принципах Французької революції 1789 року та політичних ініціативах і лідерстві. РФ – на трьох «червоних лініях»: безпеці східних кордонів (заперечення експансії НАТО), енергетичній стратегії В. Путіна і стратегії просування «Руського миру». України – на перегляді Мінських домовленостей та готовності до імплементації «формули Штайнмаєра». Зроблено висновок, що суперечності інтересів норманської четвірки і неможливість вирішити конфлікт на Сході України військово-силовим способом вимагає від Києва зміни тактики переговорів на площадці норманського формату й у Мінську. Гнучкість позиції повинна бути підкорена стратегічній меті – це об’єднання країни.
32
ДАНИЛОВИЧ-КРОПИВНИЦЬКА, Марта, та Павло БАШАК. "ПРОБЛЕМИ АВІАЦІЙНО-КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ ЯК ЧАСТИНИ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, № 2(62) (7 жовтня 2022): 60–65. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2022-2(62)-9.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу та систематизації проблем авіаційно-космічної галузі. За останні роки Україна активно розпродувала військове майно, техніку та зброю. Загалом експорт товарів військового призначення, у тому числі авіаційно-космічної техніки, значно ослабив військовий потенціал держави і зробив країну уразливою з військово-безпекової точки зору. До основних проблем авіаційно-космічної галузі як частини військово-промислового комплексу України автори відносять: недостатність бюджетного фінансування, відсутність власного космодрому, проблему відтоку наукової еліти, не встановлені часові рамки затвердження шостої космічної Програми, присутність на ринку державної монополії та корупції. Однією із головних проблем відсутності розвитку галузі є наявність збройного конфлікту з Російською Федерацією, що прямо вплинуло не тільки на цей стратегічний сектор, але й загалом на весь оборонно-промисловий комплекс. Правильним і економічно обґрунтованим кроком у вирішенні проблеми нарощення власного виробництва стала б боротьба із державною монополією в галузі, прийняття законопроектів, які дозволять розвиток приватного сектору на цьому галузевому ринку. Світовий досвід державно-приватного партнерства, пом’якшення регуляційних процедур, прозорість бюрократичних механізмів, антикорупційна політика в космічній галузі дозволили США, Туреччині, країнам G-7 зайняти лідерські позиції в розробці космічних програм, експорті літальних апаратів, дослідженні та освоєнні космосу. У статті наведено способи усунення проблем авіаційно-космічної галузі в цілому, а також рекомендаційні пропозиції з чітким аргументуванням та обґрунтованістю їх вчинення і до галузі, і до об’єкта дослідження. Науковий потенціал, здобутий за останні десятиліття в ІТ сфері, а також досвід в проектуванні та виготовленні військової авіаційно-космічної техніки, що підкріплювався б якісною нормативною базою, посприяв би росту підприємств, росту експортного потенціалу, можливістю поповнення власних військових запасів. Стан, в якому перебуває авіаційно-космічна галузь вимагає чітких та невідкладних дій уряду, адже з часом ситуація лише погіршуватиметься.
33
Bratilova, N., R. Matveeva, O. Butorova та Ju Scherba. "Особливості росту сосни кедрової сибірської різного географічного походження у культурах 17-46-річного віку". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (14 січня 2018): 59–63. http://dx.doi.org/10.15421/411507.
Full textAbstract:
Охарактеризовано особливості інтенсивності росту сосни кедрової сибірської 17-46-річного віку в загущених посадках залежно від місця збору насіння. Дослідження проведено у Караульному дільничному лісництві Навчально-дослідного лісгоспу Сибірського державного технічного університету (зелена зона м. Красноярська), 56°00` пн.ш., 92°30` сх.д., висота над рівнем моря становить 300 м. Дослідну ділянку створено садінням шестирічних сіянців за схемою 2 х 1 м. Сіянці вирощено з насіння, зібраного в популяціях Алтаю, Хакасії, Красноярського краю, Іркутської і Читинської областей. Середня висота дерев у 17-річному біологічному віці становила 2,2 м, у 28-річному – 7,1 м, у 46-річному – 15,9 м. Встановлено, що лідерські позиції за висотою і діаметром стовбура дерев змінюються залежно від віку. Так, 17-річні деревні рослини відрізнялися найбільшими показниками в шуміхінскому (місцевому) і північно-єнісейському варіантах. Дерева 28-46-річного віку мали перевищення за висотою та діаметром стовбура в шуміхінскому, алтайському, черемхівському, читинському варіантах (висота над рівнем моря становить 500-1000 м, пн.ш. – від 50°22` до 56°00`, сх.д. – 86°54`-108°43`). Відношення висоти дерева до діаметра стовбура змінювалося від 0,83 у 17-річному віці до 1,16 – у 46-річному. Відзначено збільшення співвідношення між висотою дерева і діаметром стовбура з віком, що свідчить про підвищену конкуренцію дерев. Кореляція між висотою, діаметром стовбура насіннєвого потомства і показниками материнських популяцій в перші роки вирощування відсутня; у 46-річному віці тіснота зв’язку між висотою, діаметром дерев і класом бонітету материнських популяцій помірна. До 46-річного віку в дослідних посадках відбувався природний відбір і збережені екземпляри, незалежно від географічного походження, відрізнялися кращими біометричними показниками. Проведено відбір кращих дерев для вирощування селекційного садивного матеріалу.
 До групи швидкорослих віднесено дерева читинського, алтайського, черемхівського і шумихінського походжень. Відсталі в рості дерева представляють північно-єнісейське, слюдянське і сонське походження. Відмінності підтверджуються показником достовірності (tф > t05).
34
Кришталь, Г. О., А. С. Касаджик та В. В. Томах. "ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 2 (74) (17 травня 2024): 46–52. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/74-6.
Full textAbstract:
Сучасна економічна динаміка та постійна зміна умов глобального ринку визначають необхідність активного застосування інновацій як стратегічного інструменту для досягнення успіху та стійкості на національному та міжнародному рівнях. Метою даної статті є докладне обґрунтування важливості інтенсифікації інноваційної діяльності з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Методологія. Авторами відмічено ключові аспекти, що визначають інноваційну діяльність, які полягають в орієнтації на нове наукове знання та впровадження нових продуктів або послуг. Наукова новизна. Зазначено форми інноваційної діяльності, такі як: організація виробництва, попередні розробки, маркетинг нових продуктів, придбання прав на інтелектуальну власність, придбання упредметненої технології та виробниче проектування, яке охоплює підготовку планів та креслень для визначення виробничих процедур і технічних специфікацій, необхідних для успішної реалізації інновацій. Інновації на підприємстві є важливим фактором, що впливає на всі сфери бізнесу і взаємодіє між ними. Для належної оцінки кожної інновації, від концепції до її впровадження на всьому підприємстві, рекомендується об'єднувати їх у єдиний портфель інновацій. Такий підхід сприяє створенню системного плану впровадження новаторських рішень і підвищує ефективність їх використання. Єдиний портфель інновацій дозволяє підприємству краще розуміти взаємозв'язок між різними ініціативами та їх вплив на різні аспекти бізнесу. Це створює можливість визначати пріоритети, адаптувати стратегії та забезпечувати взаємодію між відділами. Такий інтегрований підхід робить підприємство більш гнучким та адаптованим до викликів ринку, сприяючи його стійкому розвитку та конкурентоспроможності. Висновки. Інноваційна діяльність стає вирішальним фактором у конкурентній боротьбі, забезпечуючи умови для стійкого довгострокового розвитку підприємства. Важливо враховувати, що інновації можуть стосуватися не лише продуктів, а й процесів, організаційної структури та маркетингу. Підприємства, які активно впроваджують інновації, стають здатними адаптуватися до змін ринкового середовища, забезпечуючи необхідний рівень гнучкості та відповідність сучасним вимогам. Авторами зазначено, що інновації виступають як ключовий фактор, що допомагає сучасним підприємствам здобувати та утримувати лідерські позиції в глобальному економічному середовищі.
35
Сидорук, Світлана, Людмила Матвійчук та Михайло Лепкий. "ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ СФЕРИ HORECA У ВІЙСЬКОВИЙ ПЕРІОД". Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry 2, № 8 (2023): 5–11. http://dx.doi.org/10.32782/2708-4949.2(8).2023.1.
Full textAbstract:
У статті розкрито змістовну характеристику поняття HoReCa у сфері обслуговування, фактори розвитку сфери HoReCa у військовий період, проведено аналітичне дослідження сфери HoReCa, розкрито характеристику діяльності сфери HoReCa у сучасний період, запропоновано шляхи розвитку сфери HoReCa в Україні у воєнний період. Основною метою проведеного дослідження є визначення особливостей стратегічної діагностики сфери HoReCa у військовий період. Проведений аналіз наукових джерел по напряму розвитку сфери HoReCa свідчить, в публікаціях висвітлені недостатні елементи, що характеризують діяльність готелів, ресторанів, кафе у військовий період. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми стратегічної діагностики сфери HoReCa у військовий період передбачає наявність широкого спектру питань, що пов’язані з послугами аутсортингу, дослідженні недостатньо. Актуальність висвітлення проблеми є важливим у сфері HoReCa з точки зору сфери обслуговування, і передбачає 70% завантаженості під корпоративні замовлення. Дослідження сфери HоReCa у військовий період більш спрямований на кейтеринг. У процесі дослідження використовувалися економіко-статистичні дані, порівняння, узагальнення, конкретизація, синтезу та аналізу. Періодом дослідження обрано реальний час, напрямок розвитку якого передбачає вищий рівень послуг, зацікавлені особи, які інвестували гроші в цю галузь, можуть готуватися до зростання доходів. Ринок української їжі поза місцем проживання прямує до перспективного розвитку. Сфера HoReCa займає лідерські позиції та є показником розвитку, в ресторані/кафе на одне місце припадає 30 мешканців, це характерне для України, у Європі ця черга сягає вісім гостей за стіл. Об’єктом дослідження обрано діяльність сфери HoReCa. Дослідження підтверджує та теоретично доводить, що сфера HoReCa має свої переваги та недоліки. Результати проведеного дослідження можуть бути актуальними для гравців ринку, котрі позиціонують себе директорами різних закладів, що по’вязані з харчуванням різних форматів, громадськості, для тих, хто тільки збирається виходити на даний ринок, або шукають перспективний бізнес-план, так і для прямих споживачів сфери послуг,що шукають тренди у сфері HoReCa.
36
Журба, О. М., та Ю. І. Ясько. "КОНКУРЕНТНА ПОЛІТИКА У СИСТЕМІ ІНСТРУМЕНТАРІЮ КОНТРОЛЮ ЗА КОНЦЕНТРАЦІЄЮ КАПІТАЛУ В ЦИФРОВОМУ СЕКТОРІ ЄС". Цифрова економіка та економічна безпека, № 2 (11) (25 березня 2024): 209–14. http://dx.doi.org/10.32782/dees.11-33.
Full textAbstract:
Для забезпечення стійкого довгострокового економічного зростання необхідно також мати високий рівень конкурентоспроможності, що полягає у здатності ефективно конкурувати з іншими країнами. Оцінювати цей рівень слід з точки зору його динаміки, оскільки успішність національної економіки не залежить виключно від її стану в окремих секторах. Очевидно, що не всі галузі економіки країни завжди є конкурентоспроможними на світовому ринку, і відомі компанії можуть втратити свої лідерські позиції в майбутньому та поступитися місцем іноземним конкурентам. Окреслена ситуація зумовлює актуальність дослідження. Метою дослідження є формування системи нормативно-правових актів ЄС, які стосуються чи можуть стосуватися конкурентної політики у системі інструментарію контролю за концентрацією капіталу в цифровому секторі ЄС. В роботі розглянуто теоретичні та нормативні аспекти поняття «концентрація», описано співвідношення національного законодавства України та регіонального законодавства ЄС у сфері концентрації капіталу. В результаті проведеного дослідження, було сформовано систему нормативно-правових актів ЄС, які стосуються чи можуть стосуватися конкурентної політики у системі інструментарію контролю за концентрацією капіталу в цифровому секторі ЄС, яка складається з наступних груп: - основний нормативно-правовий акт ЄС у сфері контролю концентрації - Регламент Ради Європи про контроль концентрації між підприємствами від 20 січня 2004 року № 139/2004; - група нормативно-правових актів ЄС у сфері конкуренції загального характеру - Договір про функціонування ЄС та норми конкурентного права закріплені у приписах Ради ЄС як у приписах законодавчого органу Європейського парламенту, Регламент про застосування Договору № 17 від 06.02.1962, Регламент про застосування статті 101 розділу ІІІ Договору № 19/65 від 02.03.1965, Регламент про контроль над концентраційними діями підприємств, над контролем у результаті злиття № 4064/89 від 21.12.1989; - основний нормативно-правовий акт ЄС в цифровому секторі - Індекс цифрової економіки та суспільства. Ознайомившись зі змістом вищезазначених актів, автор роботи дійшов висновку, що наразі відсутній єдиний нормативний документ в рамках простору ЄС, в якому врегульовано питання концентрації капіталу в цифровому секторі ЄС. Його розробка може слугувати підставою подальших досліджень.
37
ЛОГВИСЬ, Ольга. "ФЕНОМЕН ЛІДЕРСТВА У КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЇ ПРАЦІ ПЕДАГОГА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 68–75. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.10.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні психологічні теорії лідерства та розглянуто теоретичні аспекти проявів лідерських якостей з позиції психології праці педагога. Актуальність заявленої тематики феномену лідерства у педагогічній діяльності зумовлена новим поглядом на роль учителя в освітньому просторі, впровадженням реформ Нової української школи (НУШ). Внаслідок цього виникає потреба у новому підході до розуміння ролі вчителя та його особистості. Надзвичайно важливо на сучасному етапі розвитку освіти загалом забезпечити всесторонній розвиток особистості учня та сприяти цьому. Проблема ролі вчителя у сучасній школі та індивідуальній освітній траєкторії дитини є актуальною та, беззаперечно, важливою. Українська освіта нині характеризується високим рівнем інтеграційних процесів. Освітня реформа, що базується на засадах лідерства, передбачає успішність професійної діяльності педагога, котра безпосередньо залежить не тільки від його фахової підготовки, а й від лідерської активності й мотивації до самовдосконалення. Мета нашої наукової розвідки – з’ясування важливості присутності лідерського компонента підготовки сучасного вчителя як основи і рушійної сили його професійного та особистісного розвитку. Обґрунтовано, що ефективність професійної діяльності педагога вимагає сформованості у нього лідерських якостей, які забезпечуватимуть ефективну суб’єктуб’єктну педагогічну взаємодію. Практична значущість нашої роботи полягає у дослідженні та з’ясуванні ролі лідерського компонента у діяльності педагога.
38
Найдьонов, М. І. "Рефлексивний інтенціонал дискурсу: до лідерської позиції психології в міжгалузевому знанні". Наукові студії із соціальної та політичної психології, Вип. 23 (26) (2009): 46–66.
Find full text
39
Гриньова, Марія, та Вікторія Ягоднікова. "РОЛЬ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ВИХОВАННІ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ". Інноватика у вихованні 2, № 13 (2021): 73–81. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.330.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню ролі неформальної освіти щодо виховання лідерських якостей підлітків в контексті сучасного бачення феномену лідерства. Розглянуто динаміку зміни підходів до пояснення цього поняття. Встановлено, що сучасні підходи, концепції, теорії та моделі лідерства зосереджують увагу на його ціннісній та емоційній основі й переважно розглядають лідера з позиції міжсуб’єктних відносин та соціальних взаємин. Визначено основі положення сучасних теорій та концепцій лідерства щодо можливостей освіти у вихованні лідерських якостей особистості, зокрема у підлітковому віці. Описаний досвід діяльності Одеської обласної школи громадянської партисипації дітей та дорослих «УСі В ДІЇ!» для членів учнівського самоврядування та педагогів-менторів як платформи неформальної освіти у вихованні лідерських якостей особистості. Окреслено значення синергії аксіологічного, автентичного, релевантного та партисипативного підходів в процесі здійснення виховання лідерських якостей особистості. Актуалізовано потребу у розробленні технології виховання лідерських якостей підлітків засобами партисипативного проєктування.
40
Горбань, Галина. "LEADERSHIP POTENTIAL OF PERSONALITY AS A RESOURCE FOR EFFECTIVE DECISION MAKING." "Scientific notes of the University"KROK", no. 2(74) (June 30, 2024): 265–72. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2024-74-265-272.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу результатів теоретичного дослідження з проблем ухвалення рішення та ролі лідерської позиції в цьому процесі, який склав основу моделювання зв’язку між психологічним особливостями, які притаманні суб’єктам ухвалення рішень та психологічним змістом становлення та виявлення лідерського потенціалу особистості. Розкрито багатоплановість досліджень лідерського потенціалу та ролі суб’єкта ухвалення рішення та показано, що їх зв’язок найчастіше вивчається у контексті менеджменту та управлінської діяльності, який конкретизується в особливостях формування лідерського потенціалу як основи ефективного менеджменту та професійної діяльності управління, розгляду керівника як лідера в процесах ухвалення рішень, а також позиціонування керівника в ролі лідера, який є модератором ухвалення групових рішень шляхом делегування та/або розподілення певних повноважень. Узагальнення наших попередніх досліджень шляхом розгортання циклу ухвалення рішень як проєктної дії дало можливість зафіксувати індивідуальні особливості суб’єкта ухвалення рішення, які складають базу цього процесу та потребують сформованості: рефлексії, цілепокладання та експертності щодо нової невизначеної ситуації. Проведений аналіз конструктів лідерського потенціалу особистості та їх ресурсність в процесах самовизначення особистості дав основу стверджувати, що такий потенціал має інтегрувати в собі сформованість усвідомлення власної компетентності, готовність діяти та оперативно виходити в позицію лідера. Запропоновано модель лідерського потенціалу особистості як ресурсу ефективного ухвалення рішень, яка є основою для його аналізу. Показано значення лідерського потенціалу особистості як одного з базових ресурсів ефективності суб’єкта ухвалення рішень. Модель наочно демонструє в якому напрямі необхідно скеровувати розвиток особистості задля розширення та змістового наповнення лідерського потенціалу як основи компетентності особистості не лише в професійній сфері, а і в сферах повсякденної життєдіяльності людини. Саме тут відкривається простір набуття здатностей необхідних для ухвалення рішень.
41
Платаш, Лариса, Тетяна Петренко та Валентина Санжаровець. "СФОРМОВАНІСТЬ СТИЛЮ КЕРІВНИЦТВА У МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ – ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ФАКТОР ЕФЕКТИВНОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СОЦІАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 20 (4 листопада 2022): 26–35. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.20.16914.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідити й проаналізувати ступінь сформованості стилю керівництва у студентів спеціальності «Соціальна робота» та виявити рівень їх готовність до ефективної управлінської діяльності у соціальних закладах. Сучасні реалії вимагають від працівника сформованих лідерської позиції та досвідченої готовності до організації робочого часу, продуктивного вирішення професійних завдань, реалізації прагнення до соціальних змін, набутих ключових компетенцій щодо здійснення управлінської діяльності в соціальних закладах. Кваліфіковане виконання професійних обов’язків соціальним працівником розглядається колегами як показник успішної управлінської діяльності, а відповідно – згодом цей фахівець виконує роль керівника соціальної установи. Тому формування лідерських якостей та стилю керівництва є необхідними складовими фахової підготовки майбутніх соціальних працівників. Важливими особистісними характеристиками керівника є комунікативні вміння мотивувати (спонукати) колектив до ініціативного, творчого виконання обов’язків, досягнення якісних результатів, забезпечувати доброзичливу атмосферу. Методи та методики дослідження. Дослідження сформованості стилю керівництва у студентів спеціальності «Соціальна робота» здійснювалося на базі Національного авіаційного університету (м. Київ) (надалі – НАУ) та спрямовувалося на виявлення управлінських засобів і способів впливу, якими послуговуватимуться магістранти / випускники технічного університету на початковому етапі професійної діяльності. Результати. Важливими є позитивне соцільно-перцептивне сприйняття викладача та студентів, а також організація соціальної самопрезентації студента як керівника власної професійної діяльності, колеги у трудовому колективі та керівника соціальної установи. Висновок: Отож, простежуємо причинно-наслідковий зв’язок між сформованими та реалізованими на практиці компетенціями щодо вирішення професійних ситуативних завдань керівником соціальної установи. Атрибутивний підхід до керівництва реалізується на основі сформованих компетенцій лідерства та розв’язання проблемних ситуацій (управлінських, професійних).
42
Бугар, А. "Гнучка дипломатія Туреччини: від геополітичного балансування до зміцнення регіональних лідерських позицій". Зовнішні справи, № 4 (2012): 48–51.
Find full text
43
Цзюньцзе, Ян. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КИТАЮ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 1, № 23 (2025): 221–29. https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334084.
Full textAbstract:
У статті розглянуто погляди науковців на зміст поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя музики». Особливу увагу приділено розкриттю їх сутнісних характеристик із позицій підготовки здобувачів освіти в закладах вищої освіти Китаю. Враховуючи особливості характеристик змісту зазначених понять визначено: базові здібності, які спираються на фізіологічну здатність, що є основою для всіх видів професійної діяльності вчителів музики; професійні здібності, які передбачають професійну якість як основу різноманітних професійних знань, вмінь та навичок; здібності до викладання, що забезпечуються наявністю сучасних професійних знань, в основу яких покладено міжпредметні інтеграційні зв’язки, оволодіння якими допомагає вчителю збуджувати в учнів естетичні здібності та удосконалити власні освітні методи навчання та виховання; інноваційні здібності передбачають якісну музичну освіту, що змінює статус викладачів та забезпечує реалізацію їх власних творчих ідей; лідерські здібності забезпечують активну позицію викладача та суб’єкт-суб’єктну взаємодію викладача й студента в освітньому середовищі. Вивчення й аналіз педагогічних надбань теоретиків і практиків освіти уможливлює розуміння базових категорій компетентнісного підходу. Одним зі стратегічних напрямів сучасної мистецької освіти є впровадження компетентнісного підходу. Саме орієнтація на досягнення певного освітнього результату, пошук нових форм і методів мистецького навчання в останні десятиліття визначає ключові тенденції сучасної професійної підготовки майбутніх учителів музики. Встановлено, що поняття професійної компетентності вчителя музики разом із близькими йому категоріями фахової, методичної компетентності, а також деякими предметними компетенціями вчителя музики останнім часом міцно увійшло до наукового обігу музично-педагогічної теорії і практики.
44
Махновський, С. С. "Аналіз результатів експериментальної роботи з формування лідерської позиції студентів в освітньому середовищі класичного університету". Теоретичні питання культури, освіти та виховання, № 1 (55) (2017): 23–28.
Find full text
45
Махновський, С. С. "Аналіз результатів експериментальної роботи з формування лідерської позиції студентів в освітньому середовищі класичного університету". Теоретичні питання культури, освіти та виховання, № 1 (55) (2017): 23–28.
Find full text
46
Астахова, К. В. "ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ Й РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКИХ ПОЗИЦІЙ ХАРКОВА ЯК ЦЕНТРА ОСВІТИ І НАУКИ". ВЧЕНІ ЗАПИСКИ Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» XXX (30 квітня 2024): 321–23. https://doi.org/10.5281/zenodo.11203060.
Full textAbstract:
Події лютого 2022 р. перекроїли життя цілої країни, мільйонів їїгромадян. На жаль, серед найбільш потерпаючих від війни регіонівопинилася Харківщина, яка географічно розташована поблизунебезпечних кордонів.Роки війни завдали значних втрат місту та області. Але в той жечас Харків продемонстрував унікальні властивості, що дозволилонадати йому у медіапросторі назву «незламний».Місто витримало та витримує нелюдські перенавантаженняі втрати, продовжує працювати, захищатися та мріяти про майбутнє.Мрії можуть здійснюватися, якщо їх поступово перетворювати у цілі,а потім трансформувати в плани.Саме для цього Народна українська академія весь час повно-масштабної агресії рф працює, виконує місію навчати та навчатися іпостійно реалізує плани раннього відновлення.
47
Попов, Роман. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА СТАНОВЛЕННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ У УЧНІВ ЗАКЛАДАІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Education. Innovation. Practice 12, № 6 (2024): 120–25. https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i6-018.
Full textAbstract:
Сучасна система загальної середньої освіти спрямована не лише на передачу академічних знань, а й на формування в учнів особистісних якостей, зокрема лідерських. Високий рівень розвитку лідерських якостей сприяє успішній інтеграції школярів у суспільство, підвищує їхню конкурентоспроможність на ринку праці та формує активну громадянську позицію. Одним із ключових чинників, що впливає на розвиток лідерського потенціалу, є освітнє середовище, яке включає педагогічні методи, організацію освітнього процесу, міжособистісні відносини та позакласну діяльність. У статті розглянуто значення hard skills (твердих навичок) та soft skills (м’яких навичок) у процесі формування лідерських якостей школярів. Hard skills охоплюють аналітичне мислення, цифрову грамотність, фінансові та управлінські навички, які є необхідними для ухвалення стратегічних рішень. М’які навички, зокрема комунікативні здібності, емоційний інтелект, стресостійкість та вміння працювати в команді, визначають ефективність взаємодії з іншими людьми та здатність до адаптації в мінливих умовах. Проаналізовано методи розвитку лідерських якостей у шкільному середовищі, серед яких: проєктне навчання, дебати, рольові ігри, волонтерська діяльність, участь у шкільному самоврядуванні, коучинг та менторство. Доведено, що поєднання активного навчання, практичного досвіду та позашкільної активності сприяє формуванню у школярів відповідальності, ініціативності, креативності та навичок управління. Визначено основні проблеми, які гальмують розвиток лідерських якостей: відсутність системного підходу в освітній практиці, низький рівень інтеграції лідерських програм у навчальний процес, обмеженість методичного забезпечення. Запропоновано перспективні напрями подальших досліджень, що включають аналіз ефективності різних педагогічних методик, вивчення впливу емоційного інтелекту на розвиток лідерських якостей, дослідження взаємозв’язку між академічною успішністю та рівнем лідерських якостей учнів. Результати дослідження підкреслюють необхідність розроблення та впровадження комплексних підходів до формування лідерських якостей у школярів. Сучасна освіта має не лише забезпечувати учнів знаннями, а й створювати умови для розвитку особистісних і соціальних якостей, необхідних для успішного лідерства в майбутньому.
48
Voronova, L. A. "ВИЯВЛЕННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СЕРЕД СТАРШИХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (16 вересня 2020): 27–33. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11379.
Full textAbstract:
Резюме. Нагальна необхідність реформування системи охорони здоров’я України потребує якісно нового підходу до управління як на державному рівні, так і на рівні закладу охорони здоров’я.
 Мета дослідження – проаналізувати контингент старших медичних сестер з точки зору оцінки лідерських якостей та підготовленості в питаннях організації та управління в системі охорони здоров’я.
 Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 25 старших медичних сестер комунального закладу «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини імені проф. М. Ф. Руднєва» Дніпропетровської обласної ради», які відповіли на запитання розробленого нами опитувальника.
 Результати. При максимально можливій сумі балів, що дорівнює 250, сумарний середній бал був 180,32±4,06, що свідчить про необхідність більш ґрунтовної підготовки реальних і потенційних керівників із різних аспектів менеджменту. Їх позиції є досить сильними у відносинах із вищим керівництвом у питаннях стратегічного управління, в цілому позитивній оцінці інновацій, у глибоких знаннях професійних питань, а також в тому, що вони високо цінують колективи, в яких працюють. У той же час не завжди у них є досить чіткі критерії для оцінки якостей конкретних співробітників; вони явно не повністю довіряють і не завжди радяться з колективом, з одного боку, і, з іншого, недостатньо чітко контролюють його роботу.
 Висновки. Розвиток лідерських якостей старших медичних сестер є запорукою підвищення ефективності управління сестринським персоналом.
49
Кузьменко, Ю. А. "Проблема вияву лідерської позиції в ході контекстної практичної підготовки та стажування майбутніх магістрів з управління навчальним закладом." Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology" 1, № 17 (2019): 243–50. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2019-1-17-30.
Full text
50
Tanasiychuk, V. I. "Types of orientation and its influence on the leadership position of social services specialists." Science and Education a New Dimension IX(259), no. 101 (2021): 78–81. http://dx.doi.org/10.31174/send-pp2021-259ix101-19.
Full text