To see the other types of publications on this topic, follow the link: Майбутні учителі фізичної культури.
Journal articles on the topic 'Майбутні учителі фізичної культури'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Майбутні учителі фізичної культури.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Антоніна Петрівна, ЧИЧУК, ВІЗАВЕР Вікторія Арпадівна та ЛАРІНА Тетяна Вячеславівна. "ПРОФЕСІЙНА МАЙСТЕРНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 10 (21 листопада 2024): 58–63. https://doi.org/10.59694/ped_sciences.2024.10.058.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність поняття «професійна майстерність», окреслити шляхи її формування у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Професійну майстерність учителя фізичної культури розглянуто як сукупність якостей особистості, яка володіє професійною компетентністю, інноваціями в системі освіти, здатна до креативності, саморозвитку й характеризується сформованими громадянськими, морально-етичними якостями. Ключові слова: професійна майстерність, здоров’язбережувальна діяльність, майбутні учителі фізичної культури, адаптація, професійна компетентність, інновації в системі освіти
2
Начинова, Олена Василівна. "ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ОЗДОРОВЧИХ СИСТЕМ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ". Olympicus, № 4 (30 грудня 2024): 37–41. https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-4.6.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до впровадження оздоровчих систем засобами фізичного виховання в освітні установи. Розглянуто стан здоров'я шкільної молоді та доведено необхідність впровадження оздоровчих технологій в сучасну школу. Досліджено рівень підготовленості бакалаврів фізичної культури до впровадження фізкультурно-оздоровчих систем в заклади освіти. Матеріали та методи: аналіз наукової літератури, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, математична обробка одержаних даних. В експерименті брали участь студенти четвертого курсу, майбутні учителі фізичної культури, кількістю 30 осіб. Проведено анкетування учасників експерименту з власним рівневим оцінюванням особистої підготовленості до оздоровчої роботи зі школярами. Обробка одержаних результатів засвідчила середню (20–65%) і достатню (20–60%) підготовленість здобувачів до означеного виду професійної діяльності. Паралельно запропоновано здобувачам, учасникам анкетування, розробити, змоделювати оздоровчі заходи (завдання) для досягнення визначеної мети. Аналіз виконаних робіт показав середній рівень підготовленості у 35% студентів, а достатній лише у 25% випадків. Результати, представлені студентами, засвідчили не відповідність задекларованого рівня підготовленості здобувачів фактичному рівню готовності до проведення оздоровчих заходів. Визначено, що бакалаври фізичної культури не в змозі об’єктивно оцінити рівень власної підготовленості до впровадження оздоровчої роботи в школі. Консультативно-методичне забезпечення впровадження оздоровчої роботи є найбільш проблемним для майбутніх учителів фізичної культури, де майже чверть студентів визнали та показали низький рівень підготовленості.
3
Kondratska, Galina Dmitrivna. "Здоров’язбережувальна складова у формуванні безпеки життєдіяльності". Health, sport, rehabilitation 3, № 2 (2017): 32–36. http://dx.doi.org/10.34142/hsr.2017.03.02.05.
Full textAbstract:
В сучасному суспільстві проблему безпеки життєдіяльності дітей достатньо чітко окреслюють усі засоби масової інформації. Сучасна школа несе відповідальність за формування дитини. Концепція школи розкриває зміст здоров’язбережувальних технологій для формування здорової дитини. Однак недостатньо наголошується, що здоров’язбережувальні технології є першим кроком до формування безпеки життєдіяльності дитини. Для вирішення завдання освіти необхідний комплексний підхід до використання здоров’язбережувальних технологій для безпеки життєдіяльності. Аналіз освітніх програм, дозволяє чітко зрозуміти, що майбутні учителі фізичної культури володіють відповідними компетентностями для формування безпеки життєдіяльності школярів. Система підготовки фахівців фізичної культури, дає можливість по кроково формувати знання студентів з фізичного, інтелектуального, духовного розвитку, що впливає на здоров’язбережувальну складову освітнього процесу. Використання системного, функціонального, інформаційного, комунікативного, аксіологічного та інтегрованого підходів та комплексу принципів: об’єктивності, конкретності, науковості, діалектичності, детермінізму, професійного спрямування є достатньо вагомим кроком у поглиблені знань майбутніх учителів фізичної культури у вивченні здоров’язбережувальних технологій для формуванні безпеки життєдіяльності школярів.
4
Сергій Миколайович, ЯЩУК, та МАСЛЮК Руслан Вадимович. "СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ УЧНІВ У ЗМАГАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 5 (23 листопада 2023): 55–60. http://dx.doi.org/10.59694/ped_sciences.2023.05.055.
Full textAbstract:
У статті розкрито проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації групової взаємодії учнів у змагальній діяльності. Визначено роль фізичної культури та спорту, фізкультурної діяльності у всіх сферах життя суспільства, включаючи освіту. Доведено, що кожен вид спорту характеризується: своєю змагальною тематикою та характером студентської діяльності; складом вправ та способом їх проведення у змагальній боротьбі (технічні та тактичні навички); власними правилами змагань. Ключові слова: готовність, підготовка, майбутні вчителі, фізична культура, спорт, фізична підготовленість, організація, групова взаємодія, учні, змагальна діяльність.
5
Стасенко, О. А. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (2021): 242–47. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-37.
Full textAbstract:
У статті наголошується на тому, що вдосконалення державних стандартів в освітній галузі є одним із ключових напрямів реформування системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури, оскільки педагогічна діяльність фахівця, який формує особистість дитини, певною мірою складна. Визначено, що підготовка студента як майбутнього вчителя фізичної культури неможлива без усвідомлення себе як суб’єкта педагогічної діяльності, яка повинна включати як набуття спеціальних знань, умінь та навичок, так і формування професійних компетентностей відповідно до вимог сучасних закладів середньої освіти. Узагальнено досвід фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури, який набувається у процесі вивчення психолого-педагогічних, медико- біологічних та спеціальних дисциплін. Установлено, що одним із першочергових завдань фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури, які постають перед сучасною системою вищої педагогічної освіти, є ефективний пошук та використання оптимальних шляхів підвищення ефективності навчальних технологій, спрямованих на формування професійних компетентностей майбутніх педагогів. Доведено, що формуванню професійної компетентності у закладах вищої освіти педагогічного профілю має приділятися велика увага. Майбутні учителі фізичної культури повинні вміти різноаспектно вирішувати комплексні завдання і проблеми в галузі фізичної культури, керуючись принципами толерантної комунікації, творчої й інноваційної професійної діяльності у виробничих ситуаціях, що характеризуються невизначеністю умов та вимог сьогодення. Обґрунтовано структуру особистості вчителя фізичної культури, в якій знаходять своє відображення загальні та фахові (предметні) компетенції, а також програмні результати навчання (знання), уміння й комунікація. Акцентується увага на оволодінні системою практичних умінь та навичок займатися головними видами і формами раціональної фізкультурної діяльності в закладах середньої освіти; збереженні й зміцненні здоров’я, розвитку і вдосконаленні психофізичних можливостей, якостей та властивостей особистості; набутті досвіду творчого використання фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової діяльності для досягнення особистих і професійних цілей; формуванні загальної культури, гуманістичної спрямованості, компетентності, педагогічних здібностей та педагогічної техніки; умінні спілкуватися з колегами, учнями та їхніми батьками.
6
Zakhozha, Nataliia, Svitlana Savchuk, Volodymyr Zakhozhyi, Ninel Matskevych, Oksana Usova та Olena Demianchuk. "Психологічний компонент готовності майбутніх фахівців фізичного виховання до професійної діяльності". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-03-09.
Full textAbstract:
Актуальність. З огляду на те, що сутність професійної готовності до педагогічної діяльності трактується дослідниками як цілісний прояв особистості, комплексна здібність до роботи певного типу, результат професій- ної освіти й виховання, зрілості особистості, значний інтерес викликає дослідження психологічного компонента підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання. Мета роботи – висвітлити мотиваційний та емоційний компоненти психологічної готовності як складової частини професійної готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання; виявити їх рівень. Методи – аналіз спеціальної науково-методичної літератури, анкету- вання, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати. Окреслено, що професійна готовність являє собою інтегральне особистісне утворення, яке включає психологічну установку на досягнення поставленої мети, оптимальну суму знань, необхідну систему вмінь, навичок, мотиви, потреби, здібності, особистісні якості. Визначено рівень психологічної готовності студентів третього та четвертого курсів факультету фізичної культури, спорту та здоров’я. Основними мотивами обраної професії респонденти назвали любов до дітей і соціальну значущість професії. Висновки. Професійна діяльність учителя фізичної культури висуває високі вимоги як до фахового рівня, так і до його особистісних якостей, зокрема вміння володіти собою, не порушуючи внутрішнього спокою дитини, особливої атмосфери, вселяти довіру до себе, а також ураховувати побажання батьків. Загалом за всіма показниками рівень мотиваційного та емоційного компонентів психологічної готовності майбутніх учителів фізичного виховання до роботи з дітьми можна констатувати вищим від середнього. Дані експерименту свідчать, що майбутні вчителі фізичного виховання роблять свідомий вибір на користь формування позитивного ставлення до фізичної культури, зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя.
7
СОЛТИК, Олександр. "ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА ЗАСАДАХ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ". Psychology Travelogs, № 1 (25 серпня 2022): 98–116. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2022-1-7.
Full textAbstract:
Успішна реалізація сучасної шкільної реформи «Нова українська школа» потребує в першу чергу якісного кадрового забезпечення. Поряд із головним принципом НУШ, який полягає в тому, що у шкільній освіті мають працювати умотивовані учителі, ще більша увага акцентується на якість професійної підготовки вчителів - предметників, в тому числі і вчителів фізичної культури. Так, теперішній стан шкільної освіти вимагає конкурентоздатного, творчого, адаптивного вчителя фізичної культури, який володіє сучасними педагогічними уміннями та навичками, спроможний якісно і ефективно здійснювати діяльності вчителя фізичної культури у закладах середньої освіти.
8
Дмитро Анатолійович, ПРІМА, та ГАЦ Георгій Опанасович. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У КОМАНДНИХ ВИДАХ СПОРТУ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 5 (23 листопада 2023): 40–44. http://dx.doi.org/10.59694/ped_sciences.2023.05.040.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано деякі теоретичні аспекти проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації групової взаємодії старшокласників у командних видах спорту. Внесено уточнення щодо трактування феномену «професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури». Наголошено на характерологічних ознаках групової взаємодії та командних видів спорту, що враховані в дефініціюванні досліджуваного поняття. Ключові слова: групова взаємодія, групова діяльність, командні види спорту, майбутній учитель, фізична культура, підготовка, старшокласники
9
МОСЕЙЧУК, Юрій, та Яна ЄРЕМІЯ. "ПОГІРШЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ’Я УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ОНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ У НАПРЯМІ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, № 1 (30 березня 2023): 29–34. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2023.1.4.
Full textAbstract:
У статті виявлено взаємозв’язок стану здоров’я учнівської молоді і необхідності організації спеціальності предметно-методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в закладах вищої педагогічної освіти України в сучасних умовах. Установлено, що нині середня школа виявилася не досить готовою до усвідомлення значення фізичного виховання для формування здоров’я нації, виховання гармонійно розвиненої особистості й удосконалювання регулятивних систем організму учнів. Реформи, що тривають, змінили соціальний статус фізичного виховання, але не забезпечили впровадження здоров’язберігаючих технологій в освітній процес, не гарантували створення здоров’язберігаючого освітнього простору. Підкреслено, що специфіка професії вчителя фізичної культури в сучасних умовах потребує від нього на лише професійних знань і вмінь, а й готовності до творчого та критичного мислення, ефективної діяльності, оскільки він виконує важливу соціальну функцію – сприяє фізичному, духовному, розумовому розвитку та вихованню особистості. Основні напрями розбудови сучасної загальноосвітньої школи вимагають пошуку й апробації ефективних інноваційних предметно-методичних шляхів здійснення вчителем фізичної культури навчально-виховної діяльності серед учнів. Ведучими цілями освіти в даний час стають не тільки виконання практичних нормативів, не обсяг засвоєних рухових умінь та навичок, а різнобічний розвиток особистості, підготовка дитини до дорослого життя, її психологічна та соціальна адаптація. Резюмовано, що за даними даними Центру медичної статистики та інших відомств, приблизно 90% дітей мають відхилення у фізичному та психічному здоров’ї; 30-35% дітей вступають до школи вже з хронічними захворюваннями; за роки навчання в школі в 5 разів зростає кількість порушень зору та постави, у 4 рази збільшується кількість порушень психічного здоров’я, у 3 рази збільшується кількість дітей із захворюваннями органів травлення. На основі аналізу наукової літератури, констатовано, що вимоги до фізичного розвитку школярів постійно зростають, тому провідною метою факультетів фізичної культури педагогічних ЗВО стає підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних здійснювати нестандартний, оригінальний підхід до професійної діяльності.
 Ключові слова: фізична культура, здоров’я учнівської молоді, професійна підготовка, майбутні учителі фізичної культури, студенти, заклади вищої освіти, заклади загальної середньої освіти.
 
 The article reveals the relationship between the state of health of students and the need to organize the specialty of the subject-methodical training of future teachers of physical education in the institutions of higher pedagogical education of Ukraine in modern conditions. It has been established that currently the secondary school is not sufficiently ready to realize the importance of physical education for the formation of the health of the nation, the education of a harmoniously developed personality and the improvement of the regulatory systems of the students' body. Ongoing reforms changed the social status of physical education, but did not ensure the introduction of health-preserving technologies into the educational process, did not guarantee the creation of a health-preserving educational space. It is emphasized that the specificity of the profession of a physical education teacher in modern conditions requires not only professional knowledge and skills, but also readiness for creative and critical thinking, effective activity, since he performs an important social function - promotes physical, spiritual, mental development and education of the individual . The main directions of the development of a modern comprehensive school require the search and approval of effective innovative subject-methodical ways of the physical culture teacher's implementation of educational activities among students. Currently, the leading goals of education are not only the implementation of practical standards, not the amount of acquired motor skills and skills, but the versatile development of the personality, the preparation of the child for adulthood, his psychological and social adaptation.It is summarized that according to the data of the Center for Medical Statistics and other agencies, approximately 90% of children have deviations in physical and mental health; 30-35% of children enter school already with chronic diseases; during the years of schooling, the number of visual and posture disorders increases by 5 times, the number of mental health disorders increases by 4 times, and the number of children with diseases of the digestive organs increases by 3 times. Based on the analysis of scientific literature, it was established that the requirements for the physical development of schoolchildren are constantly increasing, therefore the leading goal of the physical culture faculties of pedagogical higher education institutions is the training of highly qualified specialists who are able to implement a non-standard, original approach to professional activity.
 Keywords: physical culture, health of schoolchildren, professional training, future teachers of physical culture, students, institutions of higher education, institutions of general secondary education.
10
Лівак, П. Є. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ, ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 014.11 СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА)". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (14 червня 2024): 67–73. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2024-1-09.
Full textAbstract:
Формування сучасної системи освіти у сфері фізичного виховання і спорту потребує аналізу підходів до підготовки майбутніх фахівців, що сприятиме окресленню нагальних завдань щодо її покращення. Для цього необхідно комплексно оцінити напрями становлення та розвитку майбутнього фахівця в період навчання в закладі освіти. Здійснення констатувального аналізу сучасного стану процесу підготовки майбутніх вчителів фізичної культури потребує вивчення актуальних досліджень науково- методичного характеру, отриманих із відкритих джерел. За результатами проведеного дослідження визначено проблематику підготовки майбутніх учителів фізичної культури спеціальності 014.11 Середня освіта (Фізична культура), яка полягає в необхідності безперервного формування професійної компетентності протягом навчання в закладі вищої освіти. Виявлено, що вагоме значення для набуття професійної компетентності має розвиток мотиваційного складника, яка починається з рішення вступити на конкретну спеціальність і розвивається протягом усього періоду навчання. Доведено, що від мотивації залежить ступінь опанування ключових компетентностей учителя фізичної культури теоретичного й практичного характеру. Визначено, що теоретичний блок підготовки майбутніх учителів фізичної культури передбачає поступове опанування основ і специфіки фізичного виховання різних вікових груп. Установлено, що основна увага має бути приділена формуванню теоретичної підготовленості до роботи з контингентом тих, хто навчається в закладах загальної середньої освіти. Виявлено, що практичний блок підготовки має передбачати безперервність процесу розвитку практичних навичок протягом усього періоду навчання студента в закладі освіти. Стверджується важливість педагогічної практики для формування практичної підготовленості майбутніх учителів фізичної культури. Отже, процес формування професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури має здійснюватися комплексно, з урахуванням своєчасного оцінювання стану підготовленості за ключовими ознаками, що характеризують формування професійної компетентності здобувачів освіти спеціальності 014.11 Середня освіта (Фізична культура).
11
Tanasiichuk, Iuliia. "Preparation model of future physical-education teachers to form pupils' responsible attitude to their own health." Pedagogical Education:Theory and Practice, no. 28 (July 1, 2020): 404–17. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2020-28-404-417.
Full textAbstract:
У статті розкрито структуру моделі, її провідну ідею. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування в учнів ціннісного ставлення до власного здоров’я. Провідною ідеєю побудови моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування в учнів ціннісного ставлення до власного здоров’я стала єдність цілей, завдань, закономірностей, принципів, змісту, форм, методів, засобів діяльності. Відповідно модель включає такі блоки: методологічно-цільовий (мета – підготовка майбутніх учителів фізичної культури до формування в учнів ціннісного ставлення до власного здоров’я), підходи (аксіологічний, системний, особистісно-орієнтований, компетентнісний, культурологічний та діяльнісний), принципи (загальні та специфічні), змістовно-технологічний (етапи (мотиваційно-адаптаційний, пізнавально-операційний, діяльнісно-практичний), зміст (дисципліни: «Педагогіка», «Вступ до спеціальності», «Професійна діяльність у сфері фізичного виховання», «Психологія», «Психології здоров’я», «Здоровий спосіб життя та профілактика ВІЛ/СНІДу», «Контроль у фізичному вихованні», «Теорія й методика фізичного виховання», «Охорона праці та безпека життєдіяльності», «Основи медичних знань», «Основи екології»; психолого-педагогічний практикум «Теоретичні основи формування в учнів ціннісного ставлення до власного здоров’я», спецсемінари «Формування ціннісного ставлення учнів до власного здоров’я», «Формування здорового способу життя учнів засобами фізичних вправ», «Здоров’я людини як предмет комплексного міждисциплінарного дослідження», тренінг «Фізичне самовиховання»), форми (проблемна лекція, семінар, тренінг, практикум, лабораторно-практичні заняття, вправи (правильний «вдих і видих», рухові дії̈ на силу, стрибучість, витривалість, гнучкість тощо), рухливі ігри, старти всією сім’єю, екскурсії̈та походи з друзями, загартовування, заняття в групах (клубах), які об’єднують любителів оздоровчого бігу й ходьби, велоспорту та ін., самостій не тренування за індивідуальним планом), методи (мозковий штурм, круглий стіл, пресконференція, ділова гра, кей с-метод, написання рефератів), технології̈ (підготовка студентів до використання засобів оздоровлення учнів на уроках та в позаурочний час, формування креативності май бутнього вчителя фізичної̈ культури, педагогічного спілкування май бутніх учителів фізичної̈ культури в аспекті формування в учнів ціннісного ставлення до власного здоров’я), засоби (фізичні вправи, природні сили природи (сонце, повітря, вода), гігієнічні (особиста гігієна, режим, харчування, сон тощо), інструментальні чинники (тренажери, гімнастичні снаряди), діяльнісно-результативні критерії̈ (мотивацій но-ціннісний , когнітивно-змістовий , діяльнісно-рефлексивний ), рівні (високий, середній, низький), результат (готовність майбутніх учителів фізичної культури до формування в учнів ціннісного ставлення до власного здоров’я).
12
АЛЄКСЄЄВ, О. О. "СТРУКТУРНІ СКЛАДНИКИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (2022): 17–24. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.3.
Full textAbstract:
У статті викладено структуру готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями. У структурі окресленого феномену виокремлено: компоненти (мотиваційно-аксіологічний, когнітивно-інтегративний, діяльнісно-проєктувальний, рефлексивно-творчий), критерії (мотиваційний – стійка мотивація студентів до реалізації гуманістичної, особистісно зорієнтованої освітньої парадигми в процесі фізичного виховання учнів шляхом індивідуалізації занять фізичною культурою задля збереження та зміцнення здоров’я школярів; пізнавальний – здатність студентів інтегрувати загальнопедагогічні й специфічні знання про особливості організації індивідуальної роботи з учнями на уроках фізичного виховання в процесі проєктування рішень професійно зорієнтованих колізійних завдань; поведінковий – вияв майбутніми вчителями фізичної культури сформованих загальнопедагогічних і спеціальних умінь проєктувати методику організації індивідуальної роботи з учнями на уроках фізичного виховання та в позаурочний час, що інтегрує надбання педагогіки, психології, фізіології, гігієни й забезпечує збереження та зміцнення здоров’я школярів із різним рівнем розвитку фізичних здібностей; рефлексивний – здатність студентів до систематичної самооцінки ефективності професійно-педагогічних дій, спрямованих на забезпечення індивідуалізації фізичної активності школярів і безперервної самоосвітньої діяльності в напрямі збагачення знань, умінь, навичок щодо інноватизації засобів фізичного виховання в напрямі організації індивідуальної роботи з учнями), показники готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями й визначено й схарактеризовано її рівні (низький, задовільний, достатній, високий), запропонована сукупність компонентів і критеріїв оцінки рівня сформованості окресленої якості, що виявляється в конкретних ознаках, розроблена на основі теоретико-експериментальної роботи й інтегрує думки експертів, у ролі яких виступали викладачі закладу вищої освіти, методисти й студенти. Сформованість показників компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями свідчить про певний рівень її розвитку.
13
Kyselytsia, Oksana, Yuriy Moseychuk та Elena Moroz. "Становлення соціальної зрілості старшокласників (у контексті діяльності вчителя фізичної культури)". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 12–19. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-12-19.
Full textAbstract:
Актуальність. Соціальна зрілість – складне соціально-психологічне явище, яке включає низку компонентів: самосвідомість, світогляд, моральну зрілість, соціальні почуття. Формування соціальної зрілості та її компонентів відбувається під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Особливого значення набуває виховання й закріплення комплексу особистісних якостей, моральної самосвідомості та соціальних почуттів – основи соціальної зрілості. Соціальні почуття покликаний виховувати і вчитель фізкультури, який формує не лише фізичне, але й моральне здоров’я, соціальну активність, почуття відповідальності, групової інтелектуальної, вольової, емоційної й організаторської єдності та інші важливі особистісні якості вихованців. Тому ставимо за мету виявити шляхи та фактори становлення соціальної зрілості в учнівської молоді під впливом фізкультурних занять, під час яких, окрім фізичного, формується моральне здоров’я, соціальна активність, почуття належності до команди, почуття групи. Методи дослідження – аналіз наукової літератури, спостереження, індивідуальні та групові бесіди, анкетування, тестування, методи статистичного опрацювання результатів дослідження. Результати роботи. Доводимо, що заняття з фізкультури й спорту дають змогу старшокласникам усвідомити існування багатьох форм суспільно корисної діяльності, де вони можуть розкрити себе, свої потенційні можливості, знайти місце їх застосування як у професійному плані, так і в суспільстві. Висновки. Аналіз емпіричних досліджень засвідчує важливу роль занять із фізкультури й спорту у формуванні компонентів соціальної зрілості старшокласників: самоорганізації, самопізнання, вольових та морально-соціальних якостей, почуття групи, взаємодопомоги, уважності, культури спілкування тощо. Виявлено дисонанс між вимогами старшокласників щодо особистості вчителя фізкультури сучасної школи й вимогами майбутніх учителів: учні ставлять більше серйозних вимог, ніж майбутні вчителі, що може вплинути на ставлення учнів до самих занять та на результати роботи вчителя.
14
Отравенко, Олена Вікторівна. "ПСИХОФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 109 (17 квітня 2025): 70–77. https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2025-109-9.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в системному аналізі характеристик основних понять дослідження, обґрунтуванні важливості психофізичної підготовки, визначенні критеріїв, показників і рівнів сформованості психофізичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Методи дослідження: аналіз і синтез – для вивчення наукових джерел; узагальнення результатів спостереження сприяло обґрунтуванню важливості психофізичної підготовки до професійної діяльності й надання рекомендацій, моделювання – для розроблення структури компонента; класифікація і систематизація – для впорядкування знань про його реалізацію. Результати підтверджують попередні дослідження, водночас розширюючи розуміння основних понять: «підготовка», «майбутній учитель фізичної культури», «професійна підготовка», «психофізична підготовка майбутніх учителів фізичної культури», «педагогічна діяльність». Авторка статті обґрунтувала важливість психофізичної підготовки до професійної діяльності, яка містить фізичну складову, психологічну складову, професійну адаптивність, розвиток мотиваційно-ціннісної сфери, засоби й методи формування психофізичної готовності здобувачів вищої освіти до професійної діяльності. Основними критеріями психофізичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури визначено такі: фізичну підготовленість, психологічну стійкість, мотиваційно-ціннісну сферу, інтелектуальні здібності, комунікативні навички й фізіологічні показники. Кожен із цих критеріїв включає показники, що оцінюють рівень усвідомлення й важливості психофізичної підготовки. Рівні сформованості оцінюються за трьома ступенями: низьким (адаптивним), середнім (репродуктивним) і високим (творчим). Висновки. Психофізична підготовка майбутніх учителів фізичної культури визначена нами як важливий компонент професійної діяльності, психологічної та професійно-прикладної фізичної підготовки, оскільки вона поєднує розвиток фізичних здібностей із формуванням психологічної стійкості. Освітня траєкторія майбутнього вчителя фізичної культури збагачується можливістю здійснювати навчально-пізнавальну, науково-дослідну діяльність паралельно зі спортивно-тренувальною, дає студентам змогу підвищити рівень стресостійкості, проявити психолого-педагогічні вміння й навички, сформувати професійні та особистісні компетентності майбутнього фахівця щодо планування й організації освітньої, фізкультурно-оздоровчої й спортивно-масової діяльності в закладах загальної середньої освіти. Результати дослідження підтверджують доцільність упровадження психофізичної підготовки в навчальний процес і надають рекомендації для їх ефективного використання.
15
Науменко, Наталія. "ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ОСВІТНІХ РИЗИКІВ". NEW COLLEGIUM 113, № 1 (2024): 70–76. http://dx.doi.org/10.34142/nc.2024.1.70.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школина прикладі Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Мета статті — висвітлення особливостей формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки в умовах сучасних освітніх ризиків під час вивчення навчальної дисципліни «Фізична культура з методикою навчання». Для реалізації поставленої мети проаналізовано підходи до розуміння сутності поняття здоров’язбережувальна компетентність учителя початкових класів, що являє собою здатність педагога здійснювати самостійне й методично правильне застосування методів фізичного виховання та зміцнення здоров’я та включає в себе готовність досягати оптимального рівня фізичної підготовленості для забезпечення повноцінної соціальної та професійної діяльності. Сформованість здоров’язбережувальної компетентності вчителя передбачає усвідомлене і систематичне використання фізичних методів для підтримання здоров’я і досягнення потрібного рівня фізичної готовності, що сприяє ефективній самореалізації в процесі професійної діяльності. Визначено особливості формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи з урахуванням освітніх ризиків, що передбачає аналіз та оптимізацію змісту освітніх компонентів в навчальних планах та програмах фахової підготовки з урахуванням реалій сьогодення. Проаналізовано до- свід практичної підготовки майбутніх під часвикладання навчальної дисципліни «Фізична культура з методикою навчання». Визначено, що реалізація завдань здоров’язбереження відбувається за рахунок створення безпечних оздоровчих умов для дітей під час навчання та в позаурочний час.
16
КЛІШ, І. С., Н. Г. ДЕНИСЕНКО, О. П. МИТЧИК та Л. Є. СЕВЕРІНА. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», № 1 (19 березня 2025): 44–51. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2025.1.7.
Full textAbstract:
В умовах реформування шкільної освітньої системи важлива роль належить професійності вчителя в цілому й зокрема вчителя фізичної культури. Успішність педагогічної діяльності сучасного вчителя залежить від здатності налагоджувати конструктивну професійну комунікацію та взаємодію зі всіма учасниками освітнього процесу.Звідси очевидною є актуальність проблеми формування комунікативної компетентності вчителя фізичної культури Нової української школи. У статті комунікативна компетентність розглядається як складова професійної компетентності майбутнього педагога та показник педагогічної майстерності.Метою статті є визначення особливостей формування професійної компетентності в майбутніх учителів фізичної культури Нової української школи. Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення.Комунікативну компетентність потрактовано як здатність учителя фізичної культури ефективно використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування для досягнення педагогічних цілей, організації навчально- виховного процесу, підтримки позитивного емоційного клімату й налагодження взаємодії з учнями, колегами та батьками. Акцентовано увагу на усвідомлене інтегративне розуміння здобувачами освіти понять «спілкування» та «комунікативність». Визначено особливості формування комунікативної компетентності а майбутніх учителів фізичної культури НУШ: врахування специфіки змісту та функцій навчальної дисципліни «фізична культура» в новій українській школі; системності та неперервності досліджуваного процесу. Проаналізовано роль пропедевтичної практики з професійної комунікації вчителя фізичної культури в закладах загальної середньої освіти, яка забезпечує єдність навчання та практичної підготовки здобувачів освіти. Подальшого дослідження потребує розробка методики та інструментарію діагностики сформованості комунікативної компетентності в майбутніх учителів фізичної культури НУШ.
17
Гончаренко, Іван Сергійович, та Ольга Володимирівна Шевченко. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Health & Education, № 4 (13 грудня 2023): 240–45. http://dx.doi.org/10.32782/health-2023.4.34.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя фізичної культури. Проаналізовано поняття «педагогічна майстерність», яку трактують як певне явище, що має педагогічну діяльність та виражається у процесуальному та результативному аспектах. Визначено, що слід розуміти під поняттям «педагогічна майстерність учителя фізичної культури», а саме уміння вибирати доцільні методи та засоби навчання; вміння використовувати різні форми проведення занять з фізичної культури; спрямування професійно-педагогічної діяльності на розвиток та покращення фізичного стану учнів; формування рухових навичок та здібностей у різних видах рухової активності; та серед найголовнішого – формування в учнів позитивної мотивації до занять фізичною культурою та руховою активністю. Основоположниками поняття педагогічної майстерності є Костянтин Дмитрович Ушинський, Василь Олександрович Сухомлинський та Іван Андрійович Зязюн. Сформульовано передумови формування педагогічної майстерності як учителя загалом, так і фахівця з фізичної культури зокрема. Визначено структурні компоненти, рівні та критерії сформованості педагогічної майстерності майбутнього учителя фізичної культури. До структурних компонентів ми віднесли морально-духовні якості, педагогічну техніку, професійно-педагогічну компетентність, педагогічну культуру та педагогічну творчість. До критеріїв слід віднести такі ознаки його діяльності, як: гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, демократичність, творчість. Необхідними умовами педагогічної майстерності є гуманістична позиція педагога й професійно значимі особистісні риси і якості. Зазначено рівні сформованості педагогічної майстерності майбутнього учителя фізичної культури. Високий рівень – студенти вмотивовані на педагогічну діяльність; середній рівень – компетентність студентів часткова, так само як і оволодіння знаннями щодо професійної діяльності; низький рівень характерний тим, що на механічному рівні відтворюють знання, вміння та навички, яких набули під час навчання у вищому навчальному закладі.
18
ГАРБАР, Дмитро. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE 1, № 1 (2025): 107–13. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).14.
Full textAbstract:
У статті представлено наукове обґрунтування програми формування здоров’язберігаючої компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі фахової підготовки. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою у підготовці педагогічних кадрів, здатних ефективно впроваджувати здоров’язбережувальні технології у навчальний процес, формувати культуру здорового способу життя серед учнівської молоді та сприяти покращенню їхньої фізичної активності. Мета дослідження – наукове обґрунтування програми формування здоров’язберігаючої компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі фахової підготовки, що базується на сучасних методологічних підходах, сприяє підвищенню ефективності професійної підготовки та формуванню стійкої мотивації до здорового способу життя у педагогічній діяльності. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної, практичної літератури, нормативних документів; педагогічні спостереження, педагогічний експеримент; соціологічні методи дослідження; методи математичного аналізу. У дослідженні взяли участь 38 студентів, які навчаються на бакалаврському рівні за спеціальністю 014.11 Середня освіта (Фізична культура) Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Запропонована програма базується на комплексному підході, що включає інтеграцію теоретичних знань, практичних навичок та мотиваційних чинників. Вона передбачає вирішення низки завдань: підвищення рівня фізичної підготовленості студентів, формування психоемоційної стійкості, розвиток навичок саморегуляції, підтримки емоційного балансу, соціальної інтеграції та професійної комунікації. Програма реалізується у три основні етапи: підготовчий, основний та контрольно-рефлексивний, що забезпечує її системність, поетапність та ефективність. Визначено ключові компоненти здоров’язберігаючої компетентності: аксіологічний, мотиваційний, інформаційно-когнітивний, психофізіологічний, фізкультурно-оздоровчий, культурологічний та комунікативний. Особлива увага приділена індивідуалізації навчання, що передбачає врахування фізичних можливостей та особистісних характеристик студентів. Результати дослідження підтверджують, що запропонована програма сприяє комплексному розвитку професійних компетентностей майбутніх учителів фізичної культури, підвищенню їхньої мотивації до здорового способу життя та впровадженню інноваційних технологій у освітній процес. Впровадження цієї програми сприятиме підготовці конкурентоспроможних фахівців, які зможуть ефективно реалізовувати здоров’язбережувальні стратегії у педагогічній діяльності.
19
Дишко, О. Л., Е. О. Косинський, І. С. Кліш та Л. П. Фукс. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ФІТНЕСУ В ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 4 (19 грудня 2023): 52–58. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2023-4-08.
Full textAbstract:
У статті аналізується проблема підготовки майбутніх фахівців фізичної культури до використання фітнесу в оздоровчо-рекреаційній діяльності. Утверджується думка, що підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів фізичної культури залежить від різноплановості їхньої освіти, від подолання стереотипу, що фізкультура спрямована лише на певні показники. Наголошено, що фізична культура покликана, передовсім, формувати мотиваційно-ціннісне ставлення до свого здоров’я. Доведено необхідність рекреаційно-оздоровчої діяльності у її зв’язку з фізичною культурою та фітнесом як елементом останньої. Обґрунтовано доцільність запровадження фітнес-технологій у підготовку студентів як для збереження їхнього власного здоров’я, так і для набуття навичок навчання фітнесу школярів у майбутньому, що знадобиться їм, зокрема, у рекреаційно-оздоровчій роботі. Викладено положення щодо успішного застосування фітнес-технологій у навчальному процесі. Наведено результати анкетування викладачів фізичної культури області та здобувачів освіти коледжу першого і четвертого років навчання щодо самооцінювання знань із методики використання фітнесу в процесі фізичного виховання в контексті оздоровчо-рекреаційної діяльності. Найвищий рівень самооцінки показали студенти четвертого курсу, найнижчий – студенти першого курсу, при цьому несподівано низькою виявилася самооцінка вчителів. Відображено результати тестування, проведеного з метою встановлення об’єктивного рівня знань із методики використання фітнесу в процесі фізичного виховання: підсумки тестування доводять, що вчителі мають значно кращі знання, ніж припускали під час анкетування, дещо кращими виявився рівень знань у студентів І курсу, а результати тестування студентів IV курсу засвідчили, що вони під час анкетування переоцінили свою підготовленість у сфері фітнесу. Зроблено висновок, що викладачі, маючи високий рівень знань із фітнесу як системи різнопланової реалізації положень валеології та ефективної здоров’язбережувальної технології, а також забезпечуючи загалом високий рівень знань і навичок здобувачів освіти, мають більше уваги приділити напрацюванню студентами компетентностей щодо проведення занять із фітнесу як учителів фізичної культури.
20
Голенкова, А. С. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ СПОРТИВНО-МАСОВИХ ЗАХОДІВ". Теорія та методика навчання та виховання, № 57 (2024): 19–30. https://doi.org/10.34142/23128046.2024.57.02.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена недостатнім вивченням питання особливостей формування професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури до організації та проведення спортивно-масових заходів. Формування професійних компетентностей, які включають організаційні, комунікативні та методичні вміння, дозволить майбутнім педагогам ефективно виконувати свої професійні обов’язки та забезпечити високий рівень фізичного виховання серед учнівської молоді. Установлено, що професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури передбачає розширення та урізноманітнення програм, використання новітніх технологій, поповнення арсеналу методів та засобів формування професійних компетентностей, підвищує вимоги до підготовки й проведення спортивно-масових заходів з населенням різних вікових та соціальних груп. Професійна компетентність майбутніх учителів фізичної культури до організації та проведення спортивно-масових заходів визначає готовність та здатність здобувача виконувати свою особисту професійну діяльність, що дозволяє ефективно вирішувати поставлені завдання з урахуванням мотивації до досягнення відповідних результатів. Мета статті полягає у визначенні особливостей формування професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури до організації та проведення спортивно-масових заходів. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи, зокрема теоретичні (теоретичний аналіз наукової літератури і нормативних документів, синтез, порівняння, узагальнення й систематизація одержаних даних), що дозволило визначити зміст та структуру професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури до організації та проведення спортивно-масових заходів. При проведені дослідження визначено основні вимоги до формування професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури для організації та проведення спортивно-масових заходів. Встановлено необхідність застосування новітніх підходів та інноваційних методів для забезпечення ефективної та цільової організації спортивно-масових заходів та підвищення їх ефективності не тільки для фізичного розвитку, а й для психологічного та соціального впливу на учасників.
21
Алєксєєв О. О. "МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 51 (30 серпня 2022): 76–82. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi51.338.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано питання конкретизації методологічних підходів у контексті професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями. Узагальнено, що методологія педагогічних досліджень розвивається з урахуванням і практичним застосуванням наукових підходів, що складають основу теорії педагогіки та сприяють розвитку й оновленню змісту освіти. Установлено, що сприйняття, засвоєння і використання засадничих основ методології освіти та педагогіки у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями дасть змогу викладачам і студентам поєднувати розуміння і пояснення структури освіти та освітньої діяльності зі структурою буття конкретної людини; прогнозувати сучасні напрями розвитку системи фізкультурної освіти в загальноосвітній школі; здійснювати проєктування й організацію освітнього процесу у вищій школі з метою розроблення, апробації, упровадження й удосконалення експериментальної системи на засадах реалізації окреслених методологічних підходів. Базуючись на власному досвіді професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, апелюючи до напрацювань сучасних дослідників, котрі вивчали різноманітні аспекти підготовки студентів за спеціальностями 014.11 Середня освіта (Фізична культура) та 017 Фізична культура і спорт, визначено методологічні підходи, які відображають специфіку реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи. До загальнонаукових методологічних підходів віднесено системний, синергетичний, діяльнісний, діалектичний, гуманістичний, процесуальний, компетентнісний, структурний. До конкретно-наукових методологічних платформ вивчення особливостей професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями віднесено: аксіологічний, акмеологічний, особистісний, нормативний, суб’єктний, контекстний.
22
Ткачівська, Інна Михайлівна. "СТРУКТУРА ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Педагогічна інноватика: сучасність та перспективи, № 5 (7 листопада 2024): 59–66. http://dx.doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-5-11.
Full textAbstract:
Проблема формування професійно-компетентного майбутнього вчителя фізичної культури, спроможного працювати в умовах постійного оновлення змісту навчального предмета «Фізична культура», у наш час набуває особливої ваги. Його професіоналізм в умовах сучасного динамічного середовища визначається основними концептуальними засадами нової української школи (НУШ), а також вимогами нормативно-правових документів освітньої галузі, які актуалізують потреби зміщення освітніх акцетів у підготовці майбутніх педагогів із суто знаннєвих до компетентнісних підходів. У статті розкрито суть та структуру поняття «предметно-методична компетентність майбутнього вчителя фізичної культури». Теоретичний аналіз науково-методичних джерел дозволив сформувати авторське визначення сутності цього поняття. Розроблено структуру предметно-методичної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури, яка складається з інформаційно-мотиваційного компонента – передбачає ґрунтовне вивчення та осмислення концептуальних положень нормативно-правових та інструктивних документів освіти України з фізичного виховання школярів, вимог навчальної програми шкільного курсу «Фізична культура» пізнавально-когнітивний – складається із загально пізнавальної частини (характеризується наявністю загальних психолого-педагогічних знань майбутніх учителів, обізнаністю з основними положеннями дидактики, теорії навчання і виховання, врахуванням вікових особливостей суб'єктів освітнього процесу) та предметно-пізнавальної частини, що передбачає оволодіння групами методів, спрямованих на отримання спеціальних знань (вербальних і практичних). Діяльнісно-творчий компонент передбачає оволодіння організаційно-методичними прийомами проведення уроків фізичної культури, оздоровчих заходів у режимі навчального дня, позакласних заходів з учнями різного шкільного віку; обізнаність з педагогічними інноваціями та їх ефективне використання при проведенні різних форм шкільного фізичного виховання в умовах педагогічної практики.
23
БЕЗКОПИЛЬНИЙ, ОЛЕКСАНДР, АНДРІЙ МАТУСЕВИЧ та ПАВЛО КАНДИБА. "РЕАЛІЗАЦІЯ КОНТЕКСТНОГО ПІДХОДУ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 151–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-151-159.
Full textAbstract:
Проблема. Обґрунтування основних методологічних засад контекстного підходу в системі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі набуває особливого значення для підвищення якості сучасної фізкультурної освіти. Мета. Розкрити сутність контекстного підходу в підготовці майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі. Методи. Аналіз літератури, методи математичної статистики, електронні таблиці “Excel”. Результати. Результати анкетного опитування підтверджують актуальність впровадження в освітній процес закладів вищої освіти сучасних технологій навчання, а також вказують на те, що значна частина викладачів не застосовують у роботі зі студентами такі форми контекстного навчання, як проблемні ситуації, ділові та навчальні ігри та кейс-технології. Система підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі, побудована з урахуванням основних положень контекстного підходу, повинна забезпечити міцний взаємозв’язок навчальної та професійної діяльності. Реалізація контекстного підходу вимагає забезпечення змістовного контексту майбутньої діяльності зі здоров’язбереження в різних формах навчальної діяльності; комплексної реалізації загально-педагогічних та специфічних принципів фізичного виховання; адаптації системи підготовки до конкретних умов навчання та контингенту майбутніх учителів фізичної культури; забезпечення взаємозв’язку між формами та методами контекстного навчання; впровадження в освітній процес таких варіацій проблемного навчання, як кейс-технології, технологія cuse-study, аналіз проблемних ситуацій, аналіз конкретних виробничих ситуацій тощо. Висновки. Контекстний підхід містить значні резерви щодо формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі. Ключові слова. контекстний підхід, професійна підготовка, здоров’язбереження, учитель фізичної культури, основна школа.
24
САВЧЕНКО, Наталія. "КРИТЕРІЇ СФОРМОВАНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 2 (19 червня 2024): 68–73. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2024.2.11.
Full textAbstract:
У статті досліджено основи педагогічної майстерності майбутніх учителів фізичної культури та зазначено важливість цього феномену. Зазначено важливість образу педагога-майстра з фізичної культури, адже він має бути здатний вирішити ті завдання які стоять перед ним найбільш ефективно. Будучи студентом закладу вищої освіти, викладачі мають закласти основу сформованості педагогічної майстерності майбутніх учителів фізичної культури, яка виступає рушійною силою успішної професійно-педагогічної діяльності. Охарактеризовано ті чинники, які сприяють формуванню педагогічної майстерності майбутнього учителя фізичної культури: творчий потенціал учителів визначається рівнем сформованості професійної рефлексії; підвищення теоретичного рівня змісту дисциплін призводить до загострення суперечності між загальними цілями освіти і здатністю майбутніх учителів вирішувати практичні завдання; система освіти зазнає серйозних змін, серед яких диверсифікація, збагачення шкільної практики новими освітніми технологіями. Зазначено основні критерії, за якими можна визначити рівень сформованості педагогічної майстерності майбутніх учителів фізичної культури, а саме: мотиваційно-ціннісний, організаційно-діяльнісний та змістовий. Мотиваційно-ціннісний критерій відображає систему мотивації та ціннісні орієнтації майбутнього спеціаліста, тому його ми розглядаємо як здатність мотивувати себе на виконання специфічних професійний завдань, базуючись на комплексі існуючих мотивів, потягів, цінностей, стимулів та потреб. Організаційно-діяльнісний критерій за яким розглядають сформованість педагогічної майстерності майбутніх учителів фізичної культури застосовується не тільки для організації процесу навчання, але й для організації діяльності викладача. Організаторська діяльність майбутнього учителя фізичної культури передбачає його включення у взаємодію з іншими особистостями які беруть участь у освітньому процесі. Змістовий критерій, за яким розглядається сформованість педагогічної майстерності майбутніх учителів фізичної культури – це чітка і стабільна система, в якій процес набуття знань, умінь і навичок, що мають відповідати певним ступеням і кваліфікаціям вчителів, є послідовним і цілеспрямованим.
25
Синіговець, Лариса, Ігор Синіговець та Сергій Гаркуша. "ТЕХНОЛОГІЧНА СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ З КРАЄЗНАВСТВА І ТУРИЗМУ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 176, № 20 (2023): 155–63. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232023.
Full textAbstract:
Статтю присвячено розгляду актуальних питань впровадження технологічної системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури з краєзнавства і туризму в умовах дистанційного навчання. Проведено теоретичний аналіз сучасних технологій дистанційної форми навчання студентів у різних галузях освіти. Розглянуто особливості використання технологічної системи підготовки студентів з краєзнавства і туризму в умовах дистанційного навчання.Мета дослідження – визначити технологічну система підготовки майбутніх учителів фізичної культури з краєзнавство і туризму в умовах дистанційного навчання.Методологія. У процесі дослідження застосовано наукові методи аналізу, синтезу, узагальнення даних науково-методичної літератури та Internet-ресурів з питань впровадження засобів і методів дистанційного навчання в освітній процес, моделювання структури процесу навчання з краєзнавства і туризму майбутніх учителів фізичної культури в умовах дистанційного навчання.Наукова новизна роботи полягає в узагальненні знань про можливості впровадження дистанційного навчання в навчальний процес підготовки майбутніх фахівців за спеціальностями «Середня освіта. Фізична культура», «Фізична культура і спорт»; розроблена технологічна система дистанційного навчання студентів з краєзнавства і туризму, особливості її використання за формами робіт, визначені види контролю та методика оцінювання.Висновки. Аналіз використання інформаційних технологій сприяє підвищенню ефективності пізнавальної діяльності і самостійної роботи студентів, розроблена технологічна система підготовки дозволяє забезпечити високий рівень диференціації матеріалу; удосконалити контроль та корекцію одержаних знань; формувати навички пошукової діяльності у галузі краєзнавства і туризму; забезпечити доступ до пошукових систем та електронних бібліотек, інших інформаційних систем та ресурсів.
26
Леськів-Бондарчук, Ганна. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДО СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ ТРЕТЬОГО ВІКУ". Молодь і ринок, № 10/230 (6 листопада 2024): 155–59. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2024.310559.
Full textAbstract:
Для підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання до спортивно-оздоровчої роботи з людьми третього віку потрібно дотримуватися таких організаційно-педагогічних умов: сформованість мотивації до професійної діяльності та формування професійних ціннісних орієнтацій; створення сприятливого середовища для опанування системою знань та вмінь, необхідних майбутнім фахівцям з фізичного виховання для спортивно-оздоровчої роботи; застосування сучасних технічних засобів навчання, у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.
27
Лівак, П. Є. "ПРОБЛЕМА ВИКЛАДАННЯ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН МАЙБУТНІМ УЧИТЕЛЯМ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (15 грудня 2023): 20–27. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2023-3-03.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема викладання медико-біологічних дисциплін майбутнім учителям фізичної культури в умовах дистанційного навчання. Автори досліджують вплив дистанційної форми навчання на якість підготовки студентів та можливі шляхи вирішення цієї проблеми. Проведено аналіз переваг та недоліків дистанційної форми навчання. Перш за все, автори розглядають переваги дистанційного навчання, включаючи гнучкість графіку, доступ до освіти з будь-якого місця, можливість індивідуалізації навчання та використання інноваційних технологій. Дистанційне навчання також може сприяти підвищенню доступності освіти для різних категорій студентів, включаючи тих, хто не може відвідувати звичайні заняття через фізичні обмеження або інші фактори. Розглянуто такі недоліки дистанційного навчання, як недостатня взаємодія між викладачем і студентами, відсутність фізичного спілкування та можливості обговорення матеріалу, що можуть призвести до втрати мотивації у студентів і низького рівня залученості. Також, існує ризик низької якості навчальних матеріалів і недостатньої підтримки від університетів або навчальних закладів. Автори закликають використовувати збалансований підхід до використання дистанційного навчання, враховуючи його переваги та недоліки. Наведено аналіз сучасних педагогічних підходів та методів викладання медико-біологічних дисциплін в онлайн середовищі, а також обговорено переваги та недоліки цього підходу. Висвітлено практичні рекомендації щодо покращення якості навчання майбутніх учителів фізичної культури в умовах дистанційного навчання, зокрема, розвиток віртуальних лабораторій, інтерактивних вправ та мультимедійних засобів навчання. Дослідження підкреслює необхідність адаптації педагогічного процесу до сучасних вимог та реалій, щоб забезпечити якісну підготовку майбутніх учителів фізичної культури в умовах дистанційного навчання. Розглянуто дистанційну форму навчання, її появу, розвиток, значення у сучасному світі. Описано необхідність проведення очного навчання під час лабораторних та практичних занять з медико-біологічних дисциплін. Констатовано низьку ефективність дистанційного навчання в Україні за останні три роки. Зауважено доцільність рекомендацій від МОН України щодо проведення освітнього процесу у 2023–2024 роках. Зазначено позитивні результати використання інтерактивного методу подавання інформації. Розглянуто переваги змішаної форми навчання. Рекомендовано по можливості проводити освітній процес аудиторно. Дослідження підкреслює необхідність адаптації педагогічного процесу до сучасних вимог та реалій, щоб забезпечити якісну підготовку майбутніх учителів фізичної культури в умовах дистанційного навчання, що стає все більш актуальним в сучасному освітньому середовищі.
28
Kurnyshev, Yuriy, Maryna Kozhokar та Yurii Moseychuk. "ПОКАЗНИКИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (6 грудня 2018): 122–28. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.122-128.
Full textAbstract:
У статті уточнюються показники рівнів професійного розвитку майбутніх учителів фізичної культури. Теоретичний аналіз та узагальнення педагогічного досвіду дали можливість з’ясувати, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів фізкультури розглядається в контексті оновлення навчально-виховного процесу у вищій школі, формування потреби у професійному саморозвитку фахівця в галузі спорту і неперервному вдосконаленні педагогічної майстерності. Професійний саморозвиток учителя передбачає самостійне оволодіння сукупністю педагогічних цінностей, ідей, сучасних технологій, ситуацій творчості, загальною культурою і характеризується активною, ціннісно-смисловою, мотиваційною, творчою професійною діяльністю. Основною причиною такого стану є неадекватне розуміння майбутніми вчителями власного професійного саморозвитку, етапів та шляхів його формування.
 Саморозвиток майбутнього вчителя фізкультури розглядається як відносно самостійна діяльність студента із внесення змін у власну освітню траєкторію вдосконалення професійних якостей, розширення знанєвого потенціалу, підвищення рівня педагогічної та спортивної кваліфікації, спрямована на освоєння сучасних педагогічних ідей і технологій, що забезпечує професійне зростання педагога, підвищення якості освіти і виховання учнів.
29
Лой, Борис, та Олександр Гордієнко. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Theory and practice of physical culture and sports, № 3 (14 червня 2023): 74–79. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6424-1/2023-74-79.
Full textAbstract:
Анотація.
 Вступ. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування індивідуальних освітніх траєкторій є цілісним процесом, який характеризується набуттям студентами необхідних професійних знань, умінь і навичок, розвитком їх творчих здібностей, позитивною мотивацією щодо впровадження ефективних засобів застосування індивідуальних освітніх траєкторій у майбутній професійній діяльності.
 Мета. Розробка моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування індивідуальних освітніх траєкторій.
 Методи. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури; аналіз нормативних і програмно-методичних документів у сфері фізичної культури і спорту.
 Результати. У ході наукового дослідження розроблено та експериментально апробовано методику діагностики рівнів підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до майбутньої професійної діяльності. У ході дослідження розроблено модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання індивідуальних освітніх траєкторій. У ході дослідження здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нові підходи до вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання індивідуальних освітніх траєкторій. Обґрунтовано та розроблено модель забезпечення цього процесу, розробленні та експериментально перевірені педагогічні умови формування компетентності майбутніх учителів фізичної культури до застосування індивідуального підходу до учнів.
 Висновки. Застосування запропонованих підходів свідчить про їх ефективність. В процесі дослідження студенти експериментальної групи виявили вищий рівень знань щодо побудови індивідуальних освітніх траєкторій, їх значення в освітньому процесі у порівнянні зі студентами контрольної групи.
30
Alieksieiev, Oleksandr. "Соціальні та педагогічні актуалітети підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями". Педагогічний дискурс, № 31 (7 грудня 2021): 78–83. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.10.
Full textAbstract:
У статті теоретично проаналізовано сутність проблеми соціальних і педагогічних актуалітетів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями. Наголошено, що вдосконалення й осучаснення фізкультурної освіти в загальноосвітній школі відбувається з урахуванням традиційних підходів до фізичного виховання підростаючого покоління. Представлено результати компаративного аналізу наукових джерел сучасних дослідників, де всебічно розкриваються різні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Встановлено соціальні та педагогічні актуалітети професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями.
31
Проніков, Олександр. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 182, № 26 (2024): 31–35. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.242605.
Full textAbstract:
Стаття присвячена підготовці майбутніх учителів фізичної культури до педагогічного процесу безперервної дії у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО), яка здійснюється за трьома напрямами: загальнокультурним, психолого-педагогічним та методичним. Акцентовано увагу, що формування професійної компетентності у майбутніх учителів фізичної культури передбачає єдність теоретичної і практичної готовності до педагогічної діяльності. Взаємозв’язок методологічної, спеціальної, загальнопедагогічної, психологічної, професійно-етичної, дидактичної й методичної підготовки, формування сучасного стилю цілісного науково-педагогічного мислення, забезпечує їх готовність до самоосвіти, навчання протягом всього життя. Фізичне виховання передбачає формування у здобувачів освіти ЗЗСО мотивацію бережливого ставлення до свого здоров’я, досягнення задовільного стану фізичної підготовленості; розвитку фізичних і психічних якостей; творчого використання засобів фізичної культури в організації здорового способу життя. Вирішення цих завдань залежить від професійного рівня вчителя фізичної культури. Визначено, що заклад вищої освіти (ЗВО) має здійснювати у майбутніх учителів фізичної культури формування знань, які дозволять вирішувати конкретні практичні задачі: мати здібності менеджера й комунікатора, бути творчими, ініціативними, прагнути впроваджувати в практику прогресивні ідеї та досягнення науки. Ефективне розв’язання зазначених завдань може бути вирішене при умові органічного доповнення і поєднання всіх складових, що утворюють систему факторів постійного і цілеспрямованого впливу на здобувачів освіти. Зазначено, що особливістю роботи вчителів фізичної культури в сучасних умовах є їх готовність стати організаторами створення єдиного фізкультурно-освітнього простору у закладі освіти. Сформовані компетентності мають забезпечити їх підготовку до педагогічного процесу безперервної дії у ЗЗСО.
32
КУШНІРЮК, СЕРГІЙ, ЛЮДМИЛА КРАВЧЕНКО та ЛЮДМИЛА КОНОВАЛЬСЬКА. "СЕНСОВИЗНАЧАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 115–24. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-115-124.
Full textAbstract:
Зміна соціальних цінностей і пріоритетів, що відбувається в суспільстві, докорінне та системне реформування загальної середньої освіти, побудова Нової української школи актуалізують необхідність здійснення трансформації моделей поведінки й соціального мислення у сфері освіти, переносу акцентів з авторитарних педагогічних методик на ціннісні методологічні платформи педагогіки партнерства. Педагогічна освіта в Україні повинна стати креативною, гуманістичною, людино- і культуро творчою. Нині гуманітарна складова недостатньо повно представлена в науковій освітянській літературі, чітко не сформульовані сенсовизначальні принципи, на яких повинна будуватись науково-методична і соціальна база педагогічної освіти в сфері фізичної культури й здоров’я людини. Метою роботи є дослідження й визначення основних сенсовизначальних принципів фізичної культури в Новій українській школі та окреслення можливих шляхів реалізації даних принципів в умовах трансформації системи освіти всіх рівнів. У статті показано, що результатом освіти в галузі фізичної культури та здоров’я людини має бути формування в учнів стійкої мотивації, здатності і бажання дотримуватися здорового способу життя, ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку на засадах педагогіки партнерства. Визначені ціннісні методологічні платформи педагогіки партнерства спираються на спілкування, взаємодію та співпрацю між учителем, учнем і батьками з метою побудови життєвої здоров’язбережувальної та освітньої траєкторії дитини. Зміст освіти в галузі фізичної культури і здоров’я людини базується на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві, відображає соціальний досвід матеріальних і духовних цінностей, створених людиною в процесі суспільно-історичної практики. З’ясовано, що формування єдиного європейського освітнього простору висуває певні вимоги не тільки до науково-освітнього потенціалу, але й до педагогічної майстерності, особистих й соціально-поведінкових якостей, іміджу педагогічних кадрів. У роботі досліджені сенсовизначальні принципи фізичної культури в Новій українській школі й робиться висновок, що фізична культура має стати основою для втілення нового способу життя, подальшого розвитку української нації. Підкреслюється велике значення для покращення освіти в галузі фізичної культури і здоров’я людини міжуніверситетських, регіональних і міжнародних контактів як викладачів, так і студентів, регулярний обмін досвідом на семінарах, конференціях і симпозіумах, мобільність студентів, аспірантів, викладачів, виконання ними спільних проектів, науково-дослідних програм. Ключові слова: Нова українська школа, сенсовизначальні принципи фізичної культури, педагогіка партнерства, імідж педагога, якість професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури й здоров’я людини.
33
Юденок, Віталій. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ОЦІНЮВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПРОЦЕСІ ОЦІНЮВАННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 176, № 20 (2023): 83–89. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232012.
Full textAbstract:
Проблема. У статті проаналізовано педагогічні умови формування оцінювальної компетентності майбутніх учителів фізичної культури в процесі оцінювання рухової активності здобувачів середньої освіти.Мета даної наукової розвідки – обґрунтування педагогічних умов формування оцінювальної компетентності майбутніх учителів фізичної культури в процесі оцінювання рухової активності здобувачів середньої освіти.Методологія дослідження базується на сучасних положеннях педагогічної науки і відображає взаємозв’язок методологічних підходів до вивчення процесу професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури загалом та формування в них оцінювальної компетентності зокрема.Наукова новизна. Виокремлено та проаналізовано педагогічні умови формування оцінювальної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури в процесі оцінювання рухової активності здобувачів середньої освіти.Висновки. 1. Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури школи до формування оцінювальної компетентності в процесі оцінювання рухової активності здобувачів середньої освіти має реалізуватися як цілеспрямований, систематичний та організований процес. 2. Педагогічними умовами формування оцінювальної компетентності в процесі оцінювання рухової активності здобувачів середньої освіти виступають поєднання методів, засобів та змісту навчання, які впливають на якість освітнього процесу і становлять оптимальне освітнє середовище для засвоєння майбутніми учителями фізичної культури знань. 3. Педагогічними умовами формування оцінювальної компетентності в процесі оцінювання рухової активності здобувачів середньої освіти є такі: розробка та запровадження комплексної програми підготовки майбутніх учителів фізичної культури; інформаційне педагогічне забезпечення фахової підготовки; організаційна та методична підготовка майбутніх учителів фізичної культури. 4. Ефективність педагогічних умов формування оцінювальної компетентності майбутніх учителів фізичної культури в процесі оцінювання рухової активності здобувачів середньої освіти залежить від практико-орієнтованого освітнього середовища закладу вищої освіти.
34
Палієнко, Ольга. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Scientia et societus 1, № 1 (2022): 56–62. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6327/2022/1/56-62.
Full textAbstract:
У статті висвітлені сучасні проблеми зміцнення і збереження здоров’я дітей та підлітків. Проаналізовані пріоритетні напрямки у галузі фізичного виховання, використання інноваційних засобів фізичної культури з оздоровчою метою, так як недоліки в організації фізичного виховання у загальноосвітніх школах не відповідають нормі, яка б забезпечувала оптимальний рівень здоров’я школярів. Окреслені напрямки сучасної концепції фізичного виховання, які полягають у досягненні більш вагомих результатів рухової підготовленості на основі реалізації принципово нових підходів, засобів і технологій. Прораховані вікові особливості, які стали основою для побудови диференційованої системи роботи з фізичного виховання, раціонального планування фізичних навантажень, підбору засобів та методів. Проаналізовані та практично доведені результати впровадження експериментальної програми Степанової І. на заняттях з фізичної культури серед дівчат-підлітків 13-14 років з використанням степ- аеробіки, які свідчать про комплексний позитивний вплив експериментальної програми на організм школярок, а саме – підвищення рівня розвитку аеробних можливостей, зміцнення серцево-судинної і дихальної систем, розвиток сили, гнучкості, координації рухів, тренування загальної та силової витривалості, підвищення рівня фізичної підготовленості. Доведено ефективність використання елементів степ-аеробіки і можливості їх широкого застосування без особливих умов та дорогого обладнання. Окреслені перспективи подальших досліджень: розробка науково обґрунтованої методики проведення уроків фізичної культури з використанням засобів степ-аеробіки для дівчат та хлопців середнього та старшого шкільного віку; вивчення особливостей адаптації організму школярів до фізичного навантаження під впливом занять степ-аеробікою для досягнення високого рівня здоров’я підлітків різних регіонів України; розробка програм відповідної підготовки вчителів фізичної культури.
35
Поліщук, Віталій, та Марія Поліщук. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Theory and practice of physical culture and sports 1, № 1 (2022): 61–67. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-61-67.
Full textAbstract:
Актуальність. Аналіз сучасних інноваційних підходів до здоров’язберігаючої діяльності в умовах ЗВО, свідчить про наявність обґрунтування і розробки концепцій формування здорового способу життя студентів у процесі фізичного виховання. Створено ефективну систему сприяння здоров’язбереженню особистості в умовах педагогічної освіти, що реалізується в період навчання у ЗВО. Запропоновані до використання інноваційні здоров’язберігаючі технології дозволили забезпечити єдність і взаємозв’язок блоків даної моделі з метою сприяння формуванню здорового способу життя особистості студента, а також – формування у них готовності до здоров’язберігальної діяльності у роботі зі школярами.
 Доведено, що концепцію сприяння здоров’язбереженню особистості можна ефективно реалізовувати в системі педагогічної освіти при високій організаційній культурі педагогічного навчального закладу, підготовленості викладача (педагогічного колективу) до даної роботи, достатньому науково-методичному забезпеченні та застосуванні адекватних поставленим завданням критеріїв оцінки діяльності студентів.
 Мета дослідження – визначити компоненти підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності.
 Методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез та узагальнення даних науково- методичної літератури щодо застосування інноваційних здоров’язберігаючих технологій у процесі фізичного виховання студентської молоді, що реалізується в період навчання у ЗВО.
 Результати. Здоров’язбережувальне освітнє середовище – це сукупність психолого- педагогічних, екологічних, фізкультурно-оздоровлювальних, медичних, гігієнічних, виховних чинників, які спрямовані на зміцнення та збереження здоров’я учасників освітнього процесу. Раціональна організація навчального процесу, на наш погляд, є організація занять на основі принципів здоров’язбереження, використання здоров’язбережувальних технологій, організація і проведення рухових перерв, дотримання правил особистої та громадської гігієни в психолого- педагогічному просторі навчального закладу.
 Здоров’язбережувальна діяльність у вищому навчальному закладі має ґрунтуватися на системному підході, що передбачає участь у ній усіх суб’єктів навчально-виховного процесу. Відповідно до цього метою здоров’язбережувальної освітньої технології є забезпечення умов фізичного, психічного, соціального і духовного комфорту, що сприяє збереженню та зміцненню здоров’я суб’єктів освітнього процесу, їхній продуктивній навчально-пізнавальній і практичній діяльності, яка ґрунтується на науковій організації праці та культурі здорового способу життя особистості [10].
 Особливістю підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності, на наш погляд, виходячи зі специфіки здоров’язбереження, доцільно виокремити мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний і професійно-здоров’язбережувальний компоненти.
 Висновки: здоров’язбережувальна професійна діяльність учителя фізичної культури – складне, поліфункціональне соціальне явище з управління процесом здоров’язбереження, що передбачає впровадження фізкультурно-оздоровлювальних, еколого-гігієнічних, психо- валеологічних, медико-валеологічних, оздоровчо-розвивальних та інших здоров’язбережувальних методик у навчально-виховний процес, які не зашкоджують, а сприяють зміцненню і збереженню здоров’я, спрямовані на формування здоров’язбержувального освітнього середовища.
36
КУРНИШЕВ, Юрій. "ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ВАРІАТИВНИХ МОДУЛІВ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, № 4 (29 грудня 2023): 73–78. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2023.4.9.
Full textAbstract:
У статті висвітлено проблеми професійної підготовки фахівців з фізичної культури у вітчизняному науковому просторі й нормативно-правові основи професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, визначено сутність і структуру їхньої готовності до реалізації варіативних модулів.
 Розроблене науково-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури може бути впроваджено в практику закладів вищої освіти.
 Аналіз наукових джерел дозволив розкрити зміст базових понять дослідження й охарактеризувати підготовку майбутніх учителів фізичної культури до реалізації варіативних модулів у процесі професійної діяльності як спеціально організований освітній процес у педагогічних університетах, що спрямований на отримання кваліфікації, яка дозволить ефективно виконувати професійні завдання щодо гармонізації особистості учнів засобами фізичної культури та хореографії в закладах загальної середньої освіти.
 Підготовку майбутніх учителів фізичної культури та хореографії до реалізації варіативних модулів у процесі професійної діяльності розглядаємо як спеціально організований освітній процес у університетах, що спрямований на отримання кваліфікації, яка дозволить ефективно виконувати професійні завдання щодо гармонізації особистості учнів засобами фізичної культури і хореографії в закладах загальної середньої освіти.
 Встановлено, що в нормативно-правових документах зафіксовано необхідність реформування системи фізичного виховання учнів на засадах варіативності.
 Водночас теоретичний аналіз наукових досліджень свідчить, що проблема підготовки майбутніх фахівців ще не достатньо досліджена в педагогічній теорії, а тому не знайшла належного відображення в практичній діяльності навчальних закладів.
37
Хіміч, Віта, Ірина Квасниця та Наталія Демченко. "ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ СПОРТИВНО-ХОРЕОГРАФІЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Молодь і ринок, № 5/225 (15 червня 2024): 21–25. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2024.304925.
Full textAbstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз вітчизняних досліджень, щодо тлумачення поняття “педагогічна майстерність” з метою визначення його сутності. Проаналізовано й охарактеризовано педагогічна майстерність майбутніх учителів фізичної культури з урахуванням вимог сьогодення. Визначено та обґрунтовано процес формування педагогічної майстерності вчителя фізичної культури у процесі навчання спортивно-хореографічних дисциплін. Зазначено, що для підвищення педагогічної майстерності зі спортивно-хореографічних дисциплін майбутнім учителям фізичної культури були запропоновані теоретичні та практичні заняття, на яких вони ознайомлювалися зі значенням, сутністю, структурою педагогічної діяльності та вмінням робити аналіз. Відображено, що на практичних заняттях гімнастики з методикою викладання демонструвалися навчально-практичні заняття, формувалися професійні уміння, пояснювалися помилки, а також зверталася увага на методичні вказівки, які можуть виникати під час проведення занять.
38
СОГОКОНЬ, Олена, та Олександр ДОНЕЦЬ. "ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, № 1 (30 березня 2023): 13–21. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2023.1.2.
Full textAbstract:
В поданій статті проаналізовані шляхи підвищення професійної підготовки та запропонована модель формування професійної компетентності сучасного вчителя фізичної культури. 
 Нами визначено, що сучасна освіта потребує активних, творчих фахівців, які матимуть фундаментальну освіту, будуть володіти сформованими особистісними якостями та професійною культурою. Ми визначили специфічні якості, якими повинен володіти майбутній фахівець фізичної культури та виділили основні показники професійної підготовки сучасних вчителів. Нами доведено, що комплексне формування всіх показників професійного зростання педагога надають необхідний методичний інструментарій для реалізації навчально-виховних завдань освітньої діяльності, формування всебічно розвиненої особистості здобувача вищої освіти, розвиток його вмотивованості до навчання, підвищення рівня професійності та розуміння сучасних викликів суспільства до вчителя фізичної культури.
 Ми з'ясували, що рівень педагогічної компетентності майбутніх учителів фізичної культури – це поєднання якості знань, умінь, навичок та рівня самоорганізації особистості, що в результаті майбутньої роботи допоможе спеціалісту швидше знайти спільну мову з учнями, поступово сформувати свій авторитет, вирішувати завдання з фізичного виховання, бути в постійній взаємодії з учнями й об’єктивно оцінювати їхні результати та показники фізичного розвитку.
39
Grinchenko, I. B., M. A. Waxler та A. O. Tikhonovа. "Імідж учителя фізичної культури очами першокурсника". Health, sport, rehabilitation 2, № 2 (2016): 5–7. http://dx.doi.org/10.34142/hsr.2016.02.02.02.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вдосконалюванню професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання в Педагогічному університеті, а саме проблемі формування позитивного іміджу сучасного вчителя фізичної культури.
40
ТКАЧІВСЬКА, Інна, Леся СЕРМАН та Тарас СЕРМАН. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE 3, № 1 (2025): 66–72. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).122.
Full textAbstract:
У статті розглянуто предметно-методичну компетентність як ключову складову професійного становлення майбутнього вчителя фізичної культури в умовах реалізації компетентнісного підходу в освіті. Мета статті – визначити і теоретично обґрунтувати ефективні педагогічні умови формування предметно-методичної компетентності в майбутніх учителів фізичної культури в контексті сучасних освітніх трансформацій і вимог Нової української школи. Виділено педагогічні умови ефективного формування зазначеної компетентності, зокрема: інтеграцію теоретичної і практичної підготовки, використання цифрових технологій, розвиток soft skills, мотиваційно-ціннісну орієнтацію, створення особистісно орієнтованого освітнього середовища. Обґрунтовано необхідність посилення практико-орієнтованого підходу та розробки методичних засобів, що сприятимуть адаптації студентів до реальної професійної діяльності. Представлені положення можуть слугувати теоретичним і методичним підґрунтям для удосконалення освітніх програм підготовки вчителів фізичної культури. У результаті проведеного теоретичного аналізу встановлено, що ефективне формування предметно-методичної компетентності у майбутніх учителів фізичної культури потребує цілеспрямованого педагогічного супроводу та створення відповідного освітнього середовища. Визначено сукупність педагогічних умов, реалізація яких забезпечує якісну підготовку майбутнього вчителя до професійної діяльності в умовах оновленого змісту предмета «Фізична культура» та реформ освітньої галузі: інтеграція теоретичної та практичної підготовки;– мотиваційно-ціннісна орієнтація освітнього процесу; розвиток soft skills як підтримки предметно-методичної компетентності; створення особистісно орієнтованого навчального середовища.
41
ЄРЕМІЯ, Яна, та Іван ЄРЕМІЯ. "ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective 1, № 1 (2024): 216–19. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.1.33.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу теоретичних аспектів формування предметно-методичної компетентності у майбутніх учителів фізичної культури в контексті сучасної освітньої парадигми. Актуальність теми дослідження визначається кількома ключовими факторами: по-перше, сучасний розвиток освітніх та соціокультурних тенденцій створює нові вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, освітній процес стає більш інтегрованим та зорієнтованим на розвиток компетентностей, що вимагає від майбутніх вчителів широкого спектру знань та навичок; по-друге, зростання інтересу до фізичної активності та здорового способу життя ставить перед фахівцями у галузі фізичної культури нові завдання щодо якісної організації навчального процесу, відповідно, потреба у висококваліфікованих вчителях, які володіють сучасними методами та технологіями навчання, постійно зростає; по-третє, дослідження предметно-методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури відкриває перспективи для впровадження інновацій у навчальний процес, що сприяє підвищенню якості педагогічної підготовки та виховання молодого покоління. Розглянуто сутність понять «предметна компетентність» та «методична компетентність» з точки зору їх важливості для професійної діяльності вчителя фізичної культури. Проаналізовано основні підходи до формування цих компетентностей, включаючи інноваційні методи та технології навчання. Акцентується увага на необхідності інтеграції теоретичних знань з практичними навичками для успішної педагогічної діяльності учителя фізичної культури в сучасних умовах освіти. Розглянуто необхідність постійного оновлення методик навчання та використання інноваційних підходів в навчальному процесі для підготовки вчителів, здатних відповідати вимогам сучасного суспільства та освіти, а також важливість стажування та практичної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури в закладах освіти, що дозволяє їм отримати практичний досвід та відпрацювати свої професійні навички під керівництвом досвідчених наставників.
42
Потужній, Олександр, та Віталій Поліщук. "САМОРОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ШЛЯХОМ ФОРМУВАННЯ ЇХ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Theory and practice of physical culture and sports, № 3 (14 червня 2023): 178–83. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6424-1/2023-178-183.
Full textAbstract:
Анотація.
 Вступ. У статті висвітлено проблему формування фахової компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі професійної підготовки та на саморозвиток особистості студента у процесі навчання, розкрито сутність поняття «професійна компетентність», окреслено особливості процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійного самовдосконалення впродовж усього життя.
 Мета. Висвітлення наукових поглядів на формування професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі навчання у ЗВО та підготовки їх до професійного самовдосконалення впродовж усього життя.
 Методи. Аналіз і систематизація психолого-педагогічної та науково-методичної літератури й інформаційних ресурсів мережі Інтернет; абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, історичний аналіз, системний підхід, прогнозування.
 Результати. Застосування компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання дає можливість досягнення такого кінцевого результату освіти, що може розглядатися як сформованість у випускника професійних компетенцій як єдності узагальнених знань та вмінь, універсальної готовності до розв’язання соціальних і професійних завдань, що визначають володіння власне професійною діяльністю на високому рівні, готовність до інновацій у професійній галузі.
 Висновки. Професійна компетентність учителів фізичної культури – це, по суті, комплекс особистісних можливостей (знань, умінь, навичок, творчої активності, комунікативності), володіння відповідними компетенціями. У процесі професійної підготовки учителів фізичної культури значна роль належить формуванню усвідомленої готовності до постійного саморозвитку, творчої самореалізації і професійного самовдосконалення впродовж усього життя.
43
Чиженок, Т. М., Ю. О. Коваленко та Л. І. Кузьміна. "ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-10.
Full textAbstract:
У процесі теоретичного аналізу проблеми встановлено, що одним із головних завдань сучасної вищої школи України є забезпечення та набуття студентами знань з фізкультурної галузі, підготовка їх до професійної діяльності в умовах Нової української школи. Провідну роль відіграють та несуть відповідальність заклади вищої освіти з підготовки нового покоління педагогів, зміст і рівень кваліфікації яких адекватні інноваціям, що відбуваються в галузі фізичної культури і спорту. Сучасний рівень розвитку суспільства, освіти та науки висуває зовсім нові вимоги до підготовки фахівців, особливо відчутні потреби вдосконалення педагогічної освіти саме фахівців фізкультурної галузі, учителів фізичної культури. Фахівці зазначають, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання в закладах вищої освіти потребує вдосконалення, а в умовах сьогодення ще й швидких змін. Традиційна система освіти не може забезпечити органічне входження нової генерації вчителів у складне та швидкозмінне поле різнопланових потреб навчально-виховної діяльності в сучасній школі. Традиційний зміст, форми та методи підготовки вчителів фізичної культури до професійної діяльності, на жаль, не спроможні будь-що змінити. Реалії підготовки таких фахівців не сприяють формуванню вчителя як активної, творчої особистості, яка сучасно мислить та бере на себе відповідальність за майбутнє покоління. Загалом проблема підвищення ефективності професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання в педагогічних закладах вищої освіти залишається малодослідженою. Дане дослідження було спрямоване на аналіз і визначення професійної готовності студентів до педагогічної діяльності в закладах загальної середньої освіти. Було проведено анкетування за двома видами анкет, у результаті якого отримано дані щодо інтересу сучасних студентів до діяльності вчителя фізичної культури та рівня сформованості в них основних компонентів педагогічної діяльності за методикою М.Ф. Матвійчука. У результаті дослідження встановлено, що студенти мають позитивне ставлення до діяльності вчителя фізичної культури, а основним чинником виявлення активності в них є інтерес до засвоєння матеріалу. Сформованість компонентів педагогічної майстерності засвідчує добре володіння комунікативними, конструктивними, руховими й організаторськими здібностями, меншою мірою – гностичними.
44
Дишко, О. Л. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЄКТІВ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ ОЗДОРОВЧО- РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 3 (19 грудня 2022): 43–49. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2022-3-07.
Full textAbstract:
У статті аналізується впровадження методу проєкту у процес навчання майбутніх учителів фізичної культури в сучасних умовах розвитку педагогічної діяльності, зокрема й оздоровчо-рекреаційної роботи. Підкреслено особливу роль учителів фізичної культури в усебічному розвитку учнівської молоді. Обґрунтовується доцільність застосування методу проєктів у процес підготовки майбутніх учителів фізичної культури як одного з найдієвіших методів активного й інтерактивного навчання, доводиться його ефективність для підвищення рівня теоретичної та практичної підготовленості здобувача вищої та передвищої фахової освіти завдяки можливості моделювати цілісний зміст майбутньої професійної діяльності молодих фахівців. Відображено теоретичний та історичний аспекти використання методу проєкту в освітньому процесі, проаналізовано положення праць вітчизняних і закордонних дослідників щодо проблеми впровадження в навчання активних та інтерактивних методів, зокрема методу проєкту, його розуміння в контексті навчання студентів. Проаналізовано значення терміна «проєкт» із метою доцільності його використання. Висвітлюється ідейна основа методу проєктів, типові вимоги до використання проєктування, наводяться ознаки проєкту. Окремо виділено етапи розроблення та реалізації спортивно-оздоровчих і рекреаційних проєктів, наводяться переваги проєктної діяльності майбутнього фахівця в галузі фізичної культури і спорту. Описано етапи роботи у проєктних групах під час вивчення дисциплін «Фізична рекреація» та «Теорія і технології оздоровчо-рекреаційної рухової активності». Наведено результати опитування викладачів кафедри фізичної культури щодо використання методу проєктів у професійній діяльності й анкетування майбутніх учителів фізичної культури щодо використання викладачами методу проєктів у процесі вивчення різних навчальних дисциплін. У підсумку робиться висновок про ефективність застосування методу проєктів у процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури завдяки максимальному наближенню цього методу до реальних професійних ситуацій для підвищення мотивації студентів, упровадження студентоцентрованого навчання, розвитку фахових компетентностей і креативності.
45
Соколова, О. В., Г. А. Омельяненко, В. О. Тищенко, М. О. Костіна та А. С. Скрипка. "УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКЛАДАННЯ БІОМЕХАНІКИ МАЙБУТНІМ УЧИТЕЛЯМ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (30 грудня 2024): 96–102. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2024-4-13.
Full textAbstract:
У сучасному освітньому процесі підготовка вчителів фізичної культури вимагає удосконалення методик викладання фундаментальних дисциплін, таких як біомеханіка, яка є основою для розуміння рухових процесів, котрі лежать в основі фізичної активності. Однак традиційні методи викладання часто не враховують потреб сучасної системи освіти, що зумовлює необхідність пошуку нових підходів. Мета дослідження – розробити рекомендації для вдосконалення викладання біомеханіки майбутнім учителям фізичної культури з урахуванням сучасних освітніх технологій та інтерактивних методів навчання. Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання в умовах упровадження компетентнісного підходу. Предмет дослідження – методика викладання дисципліни «Спортивна метрологія» з урахуванням компетентнісного підходу, спрямована на формування професійних компетентностей студентів. У ході дослідження використано методи аналізу наукових джерел, навчальних програм, педагогічне спостереження. Результати дослідження. Використання інтерактивних методів, таких як кейс-метод, групові проєкти та рольові ігри, сприяє активному залученню студентів до навчального процесу, формуванню аналітичного мислення та вмінь застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності. Застосування цифрових інструментів, таких як програмне забезпечення для аналізу рухів (Dartfish, Kinovea), віртуальні лабораторії та системи моніторингу рухової активності, забезпечує підвищення точності аналізу та формування у студентів навичок роботи із сучасними технологіями. Розроблення та впровадження модульного підходу до викладання біомеханіки дають змогу забезпечити систематичне освоєння матеріалу, формуючи у студентів здатність аналізувати техніку виконання вправ, розробляти рекомендації для оптимізації рухів та впроваджувати здоров’язбережувальні технології. Адаптація лабораторних робіт до завдань фізичного виховання дала змогу підвищити їхню практичну значущість, орієнтуючи студентів на реальні професійні завдання, включаючи оцінку техніки рухів, розроблення індивідуальних програм фізичної активності та аналіз ефективності вправ. Висновки. Результати дослідження підтверджують ефективність упровадження сучасних методів і технологій у викладання біомеханіки, що сприяє підготовці висококваліфікованих спеціалістів у сфері фізичного виховання.
46
ХІМІЧ, Віта. "ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ НАРОДНОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (2020): 232–48. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.411.
Full textAbstract:
У статті розглядаються особливості проведення педагогічного експерименту з проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Автор тлумачать готовність майбутніх учителів фізичної культури до використання народного хореографічного мистецтва як стійку особистісну характеристику майбутнього вчителя фізичної культури, що містить високий рівень мотивації, наявність знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного використання засобів народного хореографічного мистецтва на занятті загальної середньої освіти. Розглянуто етапи експериментальної перевірки педагогічних умов та структурної моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, яка здійснювалася шляхом проведення педагогічного експерименту. Педагогічний експеримент включав: пошуково-теоретичний, констатувальний та формувальний етап. Під час констатувального етапу педагогічного експерименту було проведено комплексне діагностування, яке містило тестування, анкетування на виявлення рівнів сформованості майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва. На основі критеріїв та показників, для оцінки початкового рівня сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності було виокремлено високий, середній та низький рівні сформованості.
 Виокремлено й описано педагогічний експеримент щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності.
 На заключному етапі формувального експерименту здійснено обробку даних, визначено результативність гіпотези, сформовано висновки. У статті описаний порівняльно-співставляючий аналіз результатів педагогічного експерименту, який засвідчив ефективність моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, та представлено результати експериментальної перевірки педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури.
47
Носко, Юлія, Олександр Архипов та Микола Носко. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКЛАДАНЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 176, № 20 (2023): 132–38. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232020.
Full textAbstract:
Мета: полягає в теоретичному обґрунтуванні концептуальних ідей, методологічних підходів і наукових засад та розробленні на їх основі системи професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до викладання фізичної культури.Методологія: відображає концептуальні зв’язки між предметом, метою, завданнями наукового дослідження, визначає постановку проблем, послідовність їх розв’язання й теоретичну спрямованість на пояснення отриманих результатів. Загальнонауковий рівень методологічного концепту дослідження базується на системі підходів, що дозволило конкретизувати зміст і сутність досліджуваної готовності, визначити й обґрунтувати специфічні закономірності, загальнодидактичні й спеціальні принципи її формування.Наукова новизна полягає в розробленні та науковому обґрунтуванні концепції підготовки майбутніх учителів початкових класів до викладання фізичної культури на засадах креативно-оздоровчої педагогіки; педагогічної системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до викладання фізичної культури, яка структурно відображає компоненти освітнього процесу і функціонально забезпечує керування процесом оволодіння майбутніми вчителями початкових класів знаннями й уміннями, необхідними для виконання професійних функцій, пов’язаних із руховим розвитком учнів початкової школи; спроєкто-вано модель педагогічної системи, що унаочнює процес поетапного формування готовності майбутніх учителів початкових класів до викладання фізичної культури на засадах креативно-оздоровчої педагогіки; визначено й обґрунтовано педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до викладання фізичної культури.Висновки. На основі аналізу тенденцій соціально-економічного розвитку українського суспільства встановлено, що зміна суспільної парадигми вимагає докорінної зміни освітньої парадигми нашої держави, зокрема у сфері фізичної культури. Пріоритетними стають проблеми буття людини нового типу, формування її здоров’язбережувального світогляду, готовності до самостійного формування здорового способу життя, утвердження етичних цінностей щодо збереження здоров’я, що може забезпечити гармонійну взаємодію людини з природою та іншими людьми глобалізованого суспільства.
48
Павлишинець, Катерина. "КОМПОНЕНТИ ТА КРИТЕРІЇ АДАПТАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 199–208. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/199-208.
Full textAbstract:
У статті розглянуто теоретичні засади адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Проаналізовано проблему реформування вищої освіти в контексті проблематики адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики, як запоруки готовності майбутніх фахівців до такого виду діяльності та майбутньої успішної професійної діяльності. З’ясовано, що в сучасних умовах реалізації освітньої парадигми актуальним стає дослідження педагогічних умов та виявлення компонентів і критеріїв адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики. Обґрунтовано й виявлено компоненти та критерії адаптації майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у процесі педагогічної практики.
49
Синіговець, Ігор, Лариса Синіговець та Вололимир Філіпов. "СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 176, № 20 (2023): 145–54. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232022.
Full textAbstract:
На основі теоретичного аналізу науково-педагогічної літератури в статті з’ясовано структурні компоненти готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації туристсько-краєзнавчої роботи в навчальних закладах, досліджено різні методи оцінювання критеріїв формування готовності майбутніх фахівців. На основі аналізу спеціальної літератури визначені компоненти готовності майбутніх учителів фізичної культури до туристсько-краєзнавчої діяльності, а саме: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і рефлексивний. Розроблені критерії, показники і рівні готовності майбутніх учителів фізичної культури до туристсько-краєзнавчої діяльності у процесі їх фахової підготовки. Встановлено відповідність кожного критерія готовності майбутніх учителів фізичної культури до туристсько-краєзнавчої діяльності показникам, які відображають якісну й кількісну характеристику її компетенцій.Мета дослідження – визначити динаміку рівнів компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації туристсько-краєзнавчої діяльності в процесі фахової підготовки.Методологія дослідження передбачає використання комплексу методів загально-наукових методів (аналіз, синтез, систематизація), педагогічний експеримент, педагогічне тестування, математичної статистики і відображає взаємозв’язок методологічних підходів до вивчення поняття процесу формування компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації туристсько-краєзнавчої діяльності в навчальних закладах.Наукова новизна. Визначена динаміка сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації туристсько-краєзнавчої діяльності та експериментально перевірена ефективність їх процесу навчання з дисциплін туристичного і краєзнавчого циклу.Висновки. Здобувачі вищої освіти фізкультурних спеціальностей повинні мати сформовану готовність до організації і реалізації теоретичних знань, практичних навичок з туристсько-краєзнавчих дисциплін. Результати педагогічного експерименту свідчать про ефективність запропонованих засобів і методів на сформованість компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання туризму і краєзнавства в навчальних закладах.
50
Волківський, Микола, та Вікторія Царук. "КОМПОНЕНТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Theory and practice of physical culture and sports, № 3 (14 червня 2023): 157–62. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6424-1/2023-157-162.
Full textAbstract:
Анотація.
 Вступ. Пріоритетним завданням сучасної вищої педагогічної освіти є орієнтація на компетентнісний підхід, у якому системоутворювальною освітньою метою є формування у майбутніх фахівців здатності поєднювати фундаментальність професійних базових знань з інноваційністю мислення та ефективною практичною діяльністю, дослідницьким підходом до вирішення конкретних навчально-виховних питань, заснованої на загальнолюдських етичних нормах. Підготовка майбутніх фахівців в вузі повинна забезпечувати формування професійної компетентності на таких рівнях, що зможе гарантувати успішне становлення висококваліфікованого та конкурентоспроможного учителя фізичної культури.
 Мета. Аналіз існуючих підходів до визначення поняття «компетентність», «професійна компетентність», визначити компоненти професійної компетенції майбутніх учителів фізичної культури.
 Методи. Аналіз і систематизація психолого-педагогічної та науково-методичної літератури й інформаційних ресурсів мережі Інтернет; абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, історичний аналіз, системний підхід, прогнозування.
 Результати. У статті розглядається проблема професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури. Аналізуються погляди вчених на поняття «компететнтнісний підхід», «компетентність», «професійна компетентність» та її формування у майбутнього вчителя фізичної культури. Характеризуються компоненти професійної компетенції у майбутніх учителів фізичної культури.
 Висновки. Компетентність у контексті нашого міркування, з одного боку, виступає характеристикою професійної діяльності фахівця, а з іншого – особливість виконуваної ним професійної діяльності обумовлює змістовну сутність компетентності, задає специфіку складу її компонентів і умов їх формування. Дана залежність компетентності від діяльності не дає можливості єдиного визначення даного явища, щоразу задаючи новий напрямок. Однак, розглядаючи численні визначення даного явища, в них можна виділити загальну інваріантну компонентність: «компетентність» – це здатність людини виконувати певну діяльність.