Journal articles on the topic 'Матрица проекции'

Ольга Эрнестовна Бессонова – доктор социологических наук, ведущий научный сотрудник, Институт экономики и организации промышленного производства СО РАН. Адрес: 630090, Новосибирск, просп. Лаврентьева, д. 17. E-mail: beol@ngs.ru
 Цитирование: Бессонова О.Э. (2019) Контрактный раздаток и солидаризм – новая веха российской матрицы // Мир России. Т. 28. № 1. С. 7–31. DOI: 10.17323/1811-038X-2019-28-1-7-31
 В статье раскрывается содержание интегрально-институциональной парадигмы, которая является новым теоретическим инструментом анализа социально-экономической эволюции. В новой парадигме происходит смена интеллектуальных координат: на глобальном уровне рынок и раздаток (нерыночные институты) рассматриваются как универсальные механизмы координации, а на локальном практическом уровне – как «равноценные руки» государства. Переосмыслена версия общемировой и российской эволюции в ракурсе цивилизационной, формационной и институциональной проекций. Обосновывается тезис, что социальное государство и демократия в развитых западных странах – результат инклюзивного синтеза рынка и раздатка. Вскрывается институциональная дилемма современности – не социализм (план) или капитализм (рынок), а квазирынок или контрактный раздаток. Главный практический результат новой парадигмы – это обоснование необходимости перехода России к демократическому порядку открытого доступа на базе институциональной матрицы контрактного раздатка и идейной платформы солидаризма с целью преодоления системного институционального кризиса квазирынка.

Стаття присвячена проблемі визначення сутності культурних парадигм Заходу та Сходу. Зроблено смисловий акцент на питанні про причини розмежування західної та східної культурних традицій. Наголошується, що біфуркацію Схід–Захід неодмінно слід пов’язувати з періодом «осьового часу» (VIII–II ст. до н.е.), визначеного К. Ясперсом як центральний момент, вихідна точка світової історії, осягнення смислу якої здатне наблизити до розуміння всесвітньої історії в цілому. З огляду на питання про причини біфуркації Схід–Захід доводиться важливість і продуктивність дослідження Е. С. Кульпіна, який з позицій соціоприродної історії запропонував пояснення феномена поляризації матриць соціальних цінностей Сходу й Заходу й обгрунтував, що ця поляризація була зумовлена першою чергою наявністю двох негативних тенденцій у кліматі Землі періоду «осьового часу» – аридизації та похолодання раннього залізного віку.
 Особливу увагу у статті приділено проблемі визначення сутності й з’ясуванню причин поляризації світоглядних цінностей Заходу та Сходу. Доводиться необхідність врахування того, що К. Ясперсу вдалося лише зафіксувати феномен «осьового часу», проте не вдалося його пояснити, тобто показати його значення в контексті «до-осьових» і власне «осьових» культур, що, врешті решт, і призвело до наявності своєрідних «білих плям» – порушених, але так і не розв’язаних питань в його концепції. У зв’язку з цим було показано, що ліквідувати, «закрити» ці «білі плями» дає можливість здійснення компаративного аналізу концепцій двох авторів – К. Ясперса та М. О. Чмихова. Головним здобутком проведення такого роду компаративного аналізу стала ідея про те, що поляризація світоглядних матриць Заходу та Сходу зумовлена реальною загрозою трансформації перевіреної не одним тисячоліттям світоглядної «формули» П>С (домінування у світогляді природних сил над соціальними) на свою протилежність (С>П) саме в «осьовий» період. Більше того – в такий спосіб вдалося пов’язати докорінно відмінний зміст систем соціальних цінностей Заходу та Сходу зі змістом їхніх діаметрально протилежних світоглядних парадигм.

В статье рассмотрен один из подходов решения актуальной задачи защиты авторских прав на изображения, хранящиеся в современных информационно-телекоммуникационных сетях, на основе скрытного внедрения идентифицирующей автора информации непосредственно в защищаемые файлы. Приведены основные положения метода субполосного скрытного внедрения данных в изображения на основе относительного изменения проекций изображения-контейнера на собственные векторы субполосных матриц косинус-преобразования. На основе вычислительных экспериментов исследована устойчивость к внешнему разрушающему воздействию в виде аддитивного случайного шума данных, внедренных на основе данного метода. Результаты вычислительных экспериментов показали, что метод субполосного скрытного внедрения имеет преимущество по сравнению с рассмотренными известными методами скрытного внедрения с позиций устойчивости восстановления внедренных данных к воздействию аддитивного случайного шума.

У статті проаналізовано мотиваційний механізм вторинної номінації дериваційних процесів, що виявляються у структурно-семантичних відношеннях між твірними та похідними мовними одиницями, співвідно- шення ономасіологічних структур фразеологічних одиниць і складників етносвідомості у проекції на національно- мовну картину світу.Мета статті – схарактеризувати сакральні фразеологічні одиниці як маркери колективного позасвідомого, заіндексовані кодами релігійного, культурного досвіду народу, що маніфестують психоментальні особливості етносу, структуру етносвідомості й опосередкують творення стійких зворотів разом із сакральною мовою та когнітивно-дискурсивною, синергетичною й функційно-семіотичною науковими парадигмами. Концептуальні модифікації фразео- логічних одиниць у номінаційних процесах абсолютизують з’ясування того факту, що при творенні номінативних одиниць зі статусом фраземи використовуються мотиваційні механізми, що на вербальному рівні виявляються у струк- турно-семантичних зв’язках, а на когнітивному є способом мовної репрезентації концептуальних реляцій синергетич- ної системи етносвідомості і зумовлює принципово новий погляд на диференціацію мотиваційних функцій [Селіванова 2000]. Мотиваційні механізми модифікують мовний сегмент у структурно-семантичних зв’язках, заіндексовані кодами зі структурою свідомості: мисленням, психічними функціями, інтеріоризацією дійсності та відчуттям світу, а також механізмом відображення референтів у ментальності та позначення їх у мовній системі. Номінативні процеси у фразеосистемі визначають механізм взаємодії дійсності, мислення та мови, притаманний певному етносу, що імпле- ментуються методом дослідження мотивації вторинних найменувань різного номінативного статусу як фразеологічних одиниць, так і стійких сполук. Це когнітивно-ономасіологічний аналіз, який встановлює зв’язок ономасіологічної структури фразеологічної одиниці зі структурою концепту, звідки обирається мотиватор, та семантикою дериватів. Когнітивно-ономасіологічний аналіз здійснюється у два етапи і є двовекторним за напрямками дослідження: від слова до думки та від думки до слова. Першим етапом є концептуальний аналіз, що дає змогу встановити структуру ментально-психонетичного комплексу (О.О. Селіванова) як концепту, його внутрішні та зовнішні зв’язки в концептосистемі. Концептуальний аналіз досліджує можливості та закономірності селекції мотиваторів ономасіологічних структур фразеологічних одиниць у сакральній літературі, що і окреслює актуальність дослідження.

В рамках марковской теории нелинейной фильтрации в дискретном времени предложены и исследованы алгоритмы фильтрации только декартовых координат и частоты и декартовых координат маневрирующего объекта многопозиционной радиосистемой в трехмерном пространстве, соответственно только по угломерным и по частотно-угломерным измерениям с учетом наличия пропусков и аномальных наблюдений. При этом максимальный состав вектора состояния подвижного источника радиоизлучения включает частоту, декартовы координаты и проекции скорости в трехмерном пространстве. Вектор наблюдения содержит в своем максимальном составе измеренные значения частоты, азимута и угла места источника радиоизлучения, поступающие с выходов радиоприемных устройств обнаружителей-пеленгаторов многопозиционной радиосистемы, и учитывает возможность получения аномальных измерений. При фиксации пропуска наблюдение соответствующего обнаружителя-пеленгатора экстраполируется. Фильтрация вектора состояния осуществляется на основе условно-линейного по отношению к пропускам наблюдений фильтра. При этом начальная оценка вектора состояния и ее ковариационной матрицы может задаваться исходя из априорной информации. Показано, что дополнительный учет изменения не только угловых координат маневрирующего источника радиоизлучения, но и часты его сигнала вследствие эффекта Доплера приводит к более существенному уменьшению ошибки местоопределения по сравнению с расширенным фильтром Калмана.

Рассматривается открытый кутрит, эволюция матрицы плотности $\rho (t)$ которого определяется мастер-уравнением Горини-Коссаковского-Сударшана-Линдблада с одновременными когерентным (в гамильтониане) и некогерентным (в супероператоре диссипации) управлениями. Для управления кутритами в работе предлагается использовать не только когерентное управление, но и, вообще говоря, зависящие от времени скорости декогеренции, которые настраиваются так называемым некогерентным управлением. В данном подходе некогерентное управление делает скорости декогеренции зависящими от времени специфическим контролируемым образом и в рамках четкого физического механизма. Рассматриваются задача максимизации перекрытия Гильберта-Шмидта между конечным состоянием системы $\rho (T)$ и заданным целевым состоянием $\rho _{target}$ и задача минимизации квадрата расстояния Гильберта-Шмидта между этими состояниями. Для обеих задач производится овеществление, строятся соответствующие функции Понтрягина, сопряженные системы (с двумя вариантами условий трансверсальности для двух терминальных критериев) и градиенты целевых функционалов, адаптируются одно-, двух- и трехшаговые методы проекции градиента. Для задачи максимизации среднего также адаптируется регуляризованный метод Кротова первого порядка. В вычислительных экспериментах анализируются, во-первых, работа методов и, во-вторых, получаемые процессы управления с точки зрения рассмотрения окружения как ресурса в виде некогерентного управления.

Статья посвящена анализу когнитивно-оценочной интерпретации понятия «гордость». Цель статьи – исследовать способы оценочной, референтной, языковой и содержательной интерпретации концепта в художественном тексте. Основные направления и идеи исследования заключаются в понимании интерпретации как процесса и результата субъективного понимания человеком мира и себя в этом мире, как процесс и результат субъективной репрезентации мира, основанной, с одной стороны, на общечеловеческих представлениях о мире, и, с другой стороны, на личном опыте взаимодействия человека с миром. Это проекция мира, знание о мире. Научная новизна – в привлечении к анализу концепта интегративного подхода, использовании интерпретативного, когнитивно-матричного и концептуального методов анализа. Методология исследования включает применение матричного формата знаний, концептуального анализа; когнитивно–матричного моделирования; моделирование частной когнитивной матрицы, контрастивно-сопоставительного анализа. Основные результаты: показана возможность привлечении интерпретативного подхода к анализу концепта «гордость», выявлены способы когнитивно-оценочной интерпретации, описана концептосфера художественного текста. В ходе сложной референтно-языковой и содержательно-интерпретирующей оценочной деятельности концепт «гордость», объективированный в языковой форме, формируется в результате понятийного осмысления признаков истинной гордости. Ключевые слова: концепт, интерпретация, категоризация, концептуальный анализ, когнитивно-матричный анализ.

В данной статье на основе анализа определений понятия «инновацион-ный потенциал» дано авторское определение. Представлена структура инновационного по-тенциала. Представлен индекс измерения инновационного потенциала страны. Авторамиразработан и представлен ресурсно-процессный подход к проектированию инновационно-го потенциала. Разработана матрица, сочетающая в себе ресурсный и процессный подходы.В качестве ресурсов выделены: материальные, кадровые, финансовые, информационные.Процессный подход предполагает формирование инновационного процесса поэтапно, чтодает экономический эффект с дальнейшей синергией эффектов и позволяет получить ре-зультат как отдельно по этапам, так и в целом по процессу. Комбинация этих двух подходовпозволит создать основу для проектирования инновационного потенциала. Показана рольоценки и проектирования инновационного потенциала. Авторами представлено проекти-рование инновационного потенциала высокотехнологичных видов производств. Показа-ны внешние условия и ресурсы, имеющие отношение к проектированию инновационногопотенциала. Разработаны и представлены основные направления проектирования иннова-ционного потенциала: научно-исследовательское, технологическое, организационно-про-изводственное, маркетинговое, воспроизводственное. Представлены основные критериипроектирования: результативность, эффективность, поиск новых возможностей и перспек-тив, постоянное наращивание внутреннего потенциала; поиск стратегического развитияисходя из возможностей и путей взаимодействия с внешней средой.

У статті систематизовано підсумки соціологічного супроводу стратегічного планування розвитку територіальної громади, розглянуто на прикладі територіальної громади Прикарпатського регіону сильні vis-à-vis слабкі проекції візії на основі як кількісного так і якісного методологічних підходів. Представлено результати вивчення культурної матриці свідомості територіальної громади за методикою ціннісних профілів Ш. Шварца, а також на основі концепції спіральної динаміки розвитку культур та еволюції цінностей (В. Грейвз, Д. Бек, К. Кован) в контексті аналогічних даних по Україні в цілому, а також крізь призму замірів на теренах країн колишнього СРСР та Західної Європи. Розглянуто індикатори лояльності та задоволеності станом справ в громаді, сприйняття влади, суб’єктності, соціальної участі та повсякденні практики. Зроблено висновки про те, що з метою забезпечення ефективності процесів стратегічного планування розвитку громад, необхідно напрацьовувати автентичні підходи та практики, адаптовані до специфіки соціокультурного середовища Прикарпатського регіону. 

В статье рассмотрена адаптивная антенная решетка (ААР), весовые коэффициенты которой совмещены с весовыми коэффициентами части эквалайзера без обратной связи, а выходной сигнал комбинируется с выходным сигналом части эквалайзера с обратной связью. Такие решетка и распределенный эквалайзер функционируют как единый многоканальный адаптивный фильтр, обеспечивающий прием полезного сигнала в условиях его многолучевости и наличия сигналов источников внешних помех. Представлены архитектура антенной решетки/эквалайзера, математическое описание многоканальных адаптивных алгоритмов его работы: рекурсивного алгоритма по критерию наименьших квадратов RLS (Recursive Least Mean Squares) на основе леммы об обращении матрицы MIL (Matrix Inversion Lemma), QR-разложения и преобразования Хаусхолдера с квадратичной вычислительной сложностью, а также простых алгоритмов по критерию наименьшего квадрата LMS (Least Mean Square), нормализованного LMS-алгоритма NLMS (Normalized LMS) и алгоритма аффинных проекций AP (Affine Projection) с линейной вычислительной сложностью. Результаты моделирования линейной антенной решетки с числом антенн/каналов, равным восьми, принимающей полезный сигнал 16-PSK, прошедший через двухлучевой канал связи, при наличии от одного до четырех источников помех с отношением сигнал–помеха (ОСП) –30 дБ по каждой помехе, при отношении сигнал–шум (ОСШ) в каналах решетки 10–30 дБ, демонстрируют эффективность предлагаемого решения.

Актуальность. Прогнозирование характера течения глаукомной оптической нейропатии (ГОН) на старте мониторинга является важной составляющей предикторной и превентивной медицины. Цель. Разработка обучающей модели прогнозирования скорости прогрессирования ГОН на основе результатов клинических и инструментальных методов обследований при первом визите больного. Материал и методы. В исследование включены 59 пациентов (59 глаз) с начальной стадией первичной открытоугольной глаукомы, разделенных на три группы: с медленным, умеренным и быстрым прогрессированием (по данным экспертного заключения). Проведен анализ по 40 параметрам, полученным инструментальными методами обследования, включая оптическую когерентную томографию в режиме ангиографии. Данные обработаны с использованием дискриминантного анализа на основе частичных наименьших квадратов (PLS-DA). Результаты. Используя метод PLS-DA (метод многоклассовой дискриминации с помощью проекций на латентные структуры) для трех групп (классов), получилось построить границы между ними. Численно можно представить результаты в виде матрицы ошибок и показателей «чувствительности», «специфичности и «эффективности» как для каждой группы, так и объединенных показателей для всех групп сразу. На основе данных машинного обучения и тестовых групп показана достоверная зависимость скорости прогрессирования от включенных в выборку параметров. Выводы. Получены предварительные данные, свидетельствующие о высокой эффективности разработанной модели прогнозирования характера течения ГОН, что является ключевым фактором в персонализированном подходе к мониторингу и лечению.

Цель исследования — рассмотреть краниометрические данные о популяционной изменчивости на территории Северной Евразии под углом зрения генетических и отчасти лингвистических фактов. Измерения 66 серий мужских черепов разных эпох (от мезолита до раннего бронзового века) с этой территории обработаны статистическими методами, специально предназначенными для изучения пространственных закономерностей, в частности градиентов. С помощью неметрического многомерного шкалирования матрицы расстояний D2 (с поправкой на численность) получена двумерная проекция взаимоположения групп, построено минимальное остовное дерево, показывающее кратчайший путь между точками в многомерном пространстве. Обнаруживаемые генетическими и краниометрическими данными восточно-западные градиенты на территории Северной Евразии свидетельствуют, видимо, не столько о смешении, сколько о незавершенности процесса дифференциации бореального надрасового ствола. Западный компонент, представленный в Сибири и Центральной Азии носителями афанасьевской культуры, вероятно, мало повлиял на генетический облик местных популяций. Восточный компонент, проникший в неолите из Забайкалья в Прибайкалье, смешался там с автохтонным палеосибирским. Главный генетический маркер коренного населения — аутосомный компонент ANE — присутствовал в Сибири с верхнего палеолита. Автохтонными следует считать и обе евразийские формации — северную и южную. Статистический анализ позволил включить в их состав новые группы, причем границы первой расширились на восток до Кузнецкой котловины, а второй — на запад до Среднего Прииртышья. Участие восточно-европейских групп в генезисе северной евразийской формации и протоуральской общности обнаружить не удается.

В работе представлены непрерывная и дискретная оптимальные векторно-матричные модели гибридного шагового двигателя в пространстве состояний. На каждом шаге алгоритма управления в матрице состояния рассчитывается необходимый вращающий момент, соответствующий переменному моменту сопротивления нагрузки на валу двигателя и гармонически изменяемому моменту с частотой, пропорциональной числу пар полюсов и скорости вращения вала. Момент на валу двигателя рассчитывается в зависимости от текущей угловой скорости вращения, определяемой по датчику угла поворота вала шагового двигателя между двумя фиксированными моментами и расчетной угловой скорости в будущие моменты времени, определяемой алгоритмом вычисления траектории (или по фиксированной уставке). Гармонически изменяемый момент шагового двигателя определяется в модели по функции синуса за период движения между двумя рядом стоящими полюсами. Для реализации оптимального управления шагового двигателя был использован квадратичный функционал качества, минимизирующий энергию управления и перемещения. Путем решения уравнения Риккати вычисляются значения оптимальных напряжений в проекциях осей d и q при векторном управлении. Разработана модель шагового двигателя в программном продукте SimInTech, позволяющем представлять векторно-матричные непрерывные и дискретные модели. В целях практической реализации управления производится расчет фазных напряжений с помощью обратного преобразования Парка.

При анализе симметричности распределения радиофармпрепарата (РФП) между полушариями головного мозга (ГМ) по данным однофотонной эмиссионной компьютерной томографии (ОФЭКТ) отмечено, что существуют квазисимметричные области перфузии внутри полушарий. В данной работе изучено это наблюдение, что в перспективе позволит разработать новые количественные критерии функционального состояния мозга с точки зрения эффективной перфузии, а также даст новые знания о структурно-функциональных закономерностях ГМ. Авторами разработана методика для оценки внутриполушарной симметрии (ВПС) перфузии ГМ по данным ОФЭКТ. Для этого проанализированы 32 ОФЭКТ изображения пациентов с различным уровнем перфузии головного мозга. Сцинтиграфические исследования ГМ проведены с 99mTc-ГМПАО на гамма-камере E.Cam (Siemens) с коллиматором LEHR. ОФЭКТ проводилась через 15–20 мин после введения РФП. Томографическое исследование включало сбор 128 проекций для матрицы 128×128, активность РФП для введения составляла 740 МБк. Разработанная методика автоматизированной стандартизации пространственной ориентации ОФЭКТ изображения ГМ реализована в программном обеспечении «ScintyBrain» в среде Matlab 2018. Основными критериями поиска квазисимметричных линий профиля перфузии ГМ предлагается использовать коэффициент взаимной корреляции r и среднеквадратическое отклонение между ними. Количество выделенных пар линий профиля зависит от заданного порога rmin. Анализ экспериментальных данных показал, что для количественной оценки ВПС ГМ рекомендуется использовать значение rmin = 0,94. В работе представлена гипотеза существования внутриполушарной квазисимметрии перфузии ГМ. Разработанная методика анализа ВПС дает новую диагностическую информацию о пространственном распределении РФП и является принципиально новым инструментом для оценки взаимосвязи нарушения кровообращения тканей ГМ в его различных сегментах.

В роботі автоматизація процесу обробки даних проводиться з використанням позиційно-чутливого детектору, який був створений в Інституті ядерних досліджень НАН України та встановлений в приладі швидкісного рентгенівського аналізу реального часу, розробленому в ІПМ НАН України (рис.1.) Рис. 1. Схема позиційно-чутливого детекторуПрацюючи з позиційно-чутливим детектором ми отримуємо матрицю інтенсивностей 256 на 256 для кожного кадру зйомки. За допомогою програми Multifit ми виконуємо наступні кроки:⦁ отримання інтегральних інтенсивностей по осі абсцис.⦁ Обробка отриманого розподілу методамиroot .⦁ Апроксимація функцією Гауса.⦁ Виведення в окремий файл характеристик піку. ⦁ Графічне представлення розподілу та функції апроксимації в графічному вигляді (jpeg).Розглянемо обробку конкретного експерименту(рис. 2.) Висота по осі ординат Положення на осі абсцис FWHM9357.565317 168.509268 7.994927Рис. 2. Обробка експериментальних данихМожна спостерігати деяке відхилення піків від ідеального Гауса. Це можна пояснити тим, що позиційно-чутливий детектор зчитує деяку ділянку кільця дифракції(рис.3.). Саме тому проекція на вісь абсцис буде дещо спотворена. Рис. 3. Рентгенограми лінії (110) a- фазиМінімізувати цей спотворення можливо, якщо оперувати не повним масивом 256 на 256, а деякою частиною n на m елементів. Особливу увагу, звісно, треба приділити саме вибірці найбільш лінійної ділянки по осі ординат.

У статті досліджено можливості грантової допомоги за Програмою МАТРА, яку впроваджує Королівство Нідерландів в Україні. Аналіз підтримки програми продемонстрував, що для нашої країни вона актуалізувала грантовий конкурс із можливістю залучення 300.000-500.000 євро на проект. Акцентовано, що Програма МАТРА в цьому конкурсі орієнтована на громадські та освітні організації, які бажають реалізувати проекти задля задоволення потреби українського народу під час війни, подолання наслідків російської агресії, продовження процесу реформ, підготовки до післявоєнного відновлення та реконструкції та європейської інтеграції України. Відзначено, що у фокусі уваги програми - неприбуткові організації, які офіційно зареєстровані в Україні. Втім, до участі у конкурсі допускаються і міжнародні організації. Наголошено, що грантові інструменти Програми МАТРА є суттєвим механізмом допомоги українському суспільству задля реалізації ініціатив збереження та відновлення країни в умовах війни і повоєнний період. Фокусними темами програми є: посилення соціальної єдності та інклюзивності, тобто участі молоді на місцевому рівні в громадах, які постраждали від війни; підтримка вразливих категорій, тобто реінтеграція внутрішньо переміщених осіб та ветеранів війни; зміцнення верховенства права з акцентом на незалежному судочинстві, доброчесності, прозорості та підзвітності; сприяння належному управлінню та боротьбі з корупцією, зокрема в регіонах; надання підтримки зусиллям із відновлення / реконструкції України, включаючи прозоре відновлення; сприяння парламентській демократії, підтримці демократичної участі та мобілізації громадян: надання підтримки зусиллям щодо інтеграції в ЄС, включаючи адвокацію реформ. Розроблено рекомендації для організацій-заявників, врахування яких сприятиме отриманню грантового фінансування. Підсумовано: як наслідок реалізації профінансованих Програмою МАТРА проектів очікується вагомий вплив діяльності грантоотримувачів на різні сфери задля збереження та відновлення України в умовах війни та повоєнний період.

Сьогодні для авіабудування ПрАТ “Дніпроспецсталь” виплавляє більше ста марок сталей і сплавів з особливими експлуатаційними властивостями. Подальший розвиток підприємства та забезпечення конкурентоспроможності цієї та іншої продукції пов’язано з управлінням портфелем енергозберігаючих проектів, спрямованих на виконання таких завдань, як оптимізація енергетичного балансу, мінімізація споживання енергоресурсів, оптимізація енергоефективності та ін. На прикладі ПрАТ “Дніпроспецсталь” розглянуто основні етапи процесу управління ризиками для підприємств оборонно-промислового комплексу України. Акцент зроблено на розробці методів і моделей формування портфеля проектів енергозбереження з урахуванням стратегічних цілей обмеженості ресурсів і ризиків, яка дозволяла б здійснювати багатокритерійний вибір проектів, враховуючи при цьому: різноманітність вирішуваних завдань на металургійних підприємствах; планування реалізації проектів в різному часовому аспекті, що існують між проектами взаємозв'язку і координаційні узгодження, ризики, а також механізми фінансування. Розглянуто організаційні аспекти управління ризиками при реалізації проектів енергозбереження на металургійному підприємстві. В результаті реалізації процесів системи управління ризиками визначено перелік критичних ризиків і їх власників, проведена оцінка причин ризиків, розроблені заходи щодо їх управління. Розглянуто методи аналізу ризиків та невизначеності при управлінні портфелем проектів з використанням методів матриць взаємовпливу, векторного аналізу і багатокритеріальної експертної оцінки сукупного ризику. Практичне застосування такого підходу істотно підвищує можливість вибору найкращого проекту для реалізації з урахуванням сукупного ризику проекту в портфелі. Крім того, це дає можливість визначити і оцінити взаємовплив проектів через зміну сукупних ризиків проектів при їх одночасній реалізації. За допомогою запропонованого підходу і моделей оцінювання ризиків був сформований портфель проектів енергозбереження ПрАТ “Дніпроспецсталь”, куди увійшли перспективні до реалізації проекти у відповідності до енергетичної стратегії.

Метою дослідження є аналіз особливостей транскордонного трансферу технологій в умовах техноглобалізму, визначення його впливу на розвиток глобальної інноваційної екосистеми та формулювання рекомендацій для оптимізації механізмів міжнародного науково-технологічного обміну. Методологія дослідження передбачає використання комплексного підходу, що включає порівняльний аналіз щодо вивчення процесів транскордонного трансферу технологій у контексті техноглобалізму. Для визначення ключових факторів, що впливають на ефективність транскордонного трансферу технологій в умовах техноглобалізму, було проведено аналіз чинників таких як рівень інфраструктури, політичні умови та правові бар'єри. Побудовано матрицю SWOT-аналізу транскордонного трансферу технологій в умовах техноглобалізму, яка довела, що цей процес має значний потенціал для розвитку світової економіки, але й містить певні ризики: нерівність у доступі до технологій, правові бар'єри, залежність від іноземних технологій. Обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення політики та стратегій транскордонного трансферу технологій в умовах техноглобалізму: розвиток правової та регуляторної інфраструктури, стимулювання інвестицій у науково-дослідні та інноваційні проекти, покращення доступу до технологій для країн, що розвиваються, підвищення рівня освіти та навичок у сфері інновацій та технологій, сприяння співпраці між країнами та приватними компаніями, розвиток інфраструктури для трансферу технологій. Дослідження транскордонного трансферу технологій в умовах техноглобалізму має важливе практичне значення для формування ефективної політики в галузі інновацій та розвитку національних економік. Результати можуть бути використані для удосконалення механізмів міжнародного співробітництва та технологічного обміну між країнами: знизити технологічну відсталість та прискорити інтеграцію новітніх технологій в промислові процеси. Крім того, вивчення трансферу технологій сприяє створенню сприятливих умов для інвестицій та розвитку високотехнологічних секторів економіки.

Рассмотрена задача выявления аномальных наблюдений в данных больших размерностей на основе метода многомерного шкалирования с учетом возможности построения качественной визуализации данных. Предложен алгоритм модифицированного метода главных проекций Торгерсона, основанный на построении подпространства проектирования исходных данных путем изменения способа факторизации матрицы скалярных произведений при помощи метода анализа кумулятивных кривых. Построено и проанализировано эмпирическое распределение F -меры для разных вариантов проектирования исходных данных Purpose. Purpose of the article. The paper aims at the development of methods for multidimensional data presentation for solving classification problems based on the cumulative curves analysis. The paper considers the outlier detection problem for high-dimensional data based on the multidimensional scaling, in order to construct high-quality data visualization. An abnormal observation (or outlier), according to D. Hawkins, is an observation that is so different from others that it may be assumed as appeared in the sample in a fundamentally different way. Methods. One of the conceptual approaches that allow providing the classification of sample observations is multidimensional scaling, representing by the classical Orlochi method, the Torgerson main projections and others. The Torgerson method assumes that when converting data to construct the most convenient classification, the origin must be placed at the gravity center of the analyzed data, after which the matrix of scalar products of vectors with the origin at the gravity center is calculated, the two largest eigenvalues and corresponding eigenvectors are chosen and projection matrix is evaluated. Moreover, the method assumes the linear partitioning of regular and anomalous observations, which arises rarely. Therefore, it is logical to choose among the possible axes for designing those that allow obtaining more effective results for solving the problem of detecting outlier observations. A procedure of modified CC-ABOD (Cumulative Curves for Angle Based Outlier Detection) to estimate the visualization quality has been applied. It is based on the estimation of the variances of angles assumed by particular observation and remaining observations in multidimensional space. Further the cumulative curves analysis is implemented, which allows partitioning out groups of closely localized observations (in accordance with the chosen metric) and form classes of regular, intermediate, and anomalous observations. Results. A proposed modification of the Torgerson method is developed. The F1-measure distribution is constructed and analyzed for different design options in the source data. An analysis of the empirical distribution showed that in a number of cases the best axes are corresponding to the second, third, or even fourth largest eigenvalues. Findings. The multidimensional scaling methods for constructing visualizations of multi-dimensional data and solving problems of outlier detection have been considered. It was found out that the determination of design is an ambiguous problem.

У статті розглядається дослідження процесів перенесення в економічному охолоджувачі повітря непрямого випарного типу. Принцип роботи пропонованого охолоджувача повітря ‒ використання ефекту випарного охолодження. Вода (прісна або морська) є робочим агентом, що витрачається. Охолоджувачі повітря випарного типу відрізняються низькою собівартістю та малими експлуатаційними витратами. Матриця охолоджувача організована системою щілинних каналів. Для виготовлення насадки використовуються дешеві, екологічно безпечні та поширені матеріали: пластини або плівки на основі поліетилену, полістиролу чи поліпропілену та пористі неткані матеріали на основі поліпропілену або целюлози (флізелін). Описано організацію комп'ютерного моделювання тепло-масоперенесення у системі плоских каналів складного (у плані) профілю за малої величини зазору, який у 15-50 разів менше ширини каналу. В якості математичної моделі приймається система рівнянь: нерозривність, Нав'є-Стокс в проекції на координатні осі, тиску і Фур'є-Кірхгофа. Для спрощення постановки завдання запропоновано прийом усереднення величини швидкості третьої координати (за зазором в каналі). Зосередження проводиться з урахуванням профілю швидкості. Таким чином, здійснюється перехід від тривимірної до двовимірної математичної моделі. Для вирішення отриманої системи рівнянь використано модифікований різницевий метод розв'язання. У цьому випадку використовується апроксимація за триточковою схемою одночасно членів рівняння з другою та першою похідними. Вирази для коефіцієнтів апроксимуючої формули виходять методом аналітичного рішення. Схема має абсолютну стійкість. Під час комп'ютерного моделювання виділяються дві задачі. Одна ‒ спільне вирішення рівнянь нерозривності та Нав'є-Стокса. Друга ‒ розрахунок поля тиску. Виконується ітераційне узгодження рішень щодо визначення полів тисків та швидкостей потоків. Проводились дослідження функціонування охолоджувача повітря, зібраного за схемою перехресного струму (схема Мунтерса). Описано організацію натурного експерименту на макеті охолоджувача повітря. Наводяться результати натурного та обчислювального експериментів, проведених авторами. Зазначається гарне узгодження результатів експериментів.

У статтi розглянуто романи найпопулярнiших письменникiв України та Польщi - «Країна гiркої нiжностi» Володимира Лиса й
 «Останнi iсторiї» Ольги Токарчук в контекстi збереження родової й нацiональної пам’ятi, репрезентованої через форму спогадiв. Деконструювання минулого в обох творах вiдбувається через спогади трьох жiнок (бабусi - дочки - онуки). Накладаючись на подiї теперiшнього, спогади розширюють часопросторовий континуум твору через ретроспекцiю та проспекцiю. Основну увагу зосереджено на кореляцiї iндивiдуальної та колективної пам’ятi, репрезентованiй у низцi iсторiй, викладених у романах. Пiд час аналiзу використано студiї з культурологiї, психологiї, соцiологiї, фiлософiї А. Ассман, Я. Ассмана, П. Нора, Р. Тердiмана та iнших.
 Вказано, що iндивiдуальна пам’ять людини як найважливiший вимiр її буття в епiцi розгорнута через родову пам’ять, що накладається на iсторичну пам’ять народу. Простiр пам’ятi у текстi означений рiзними формами збереження iнформацiї й творить горизонт живого спогаду. У романах концепт пам’ятi осмислюється на iндивiдуальному, соцiальному, культурному, нацiональному, iсторичному рiвнях. Iндивiдуальна пам’ять жiнок старшого поколiння поєднана з iсторичною травмою вимушених переселенцiв i дiтей «ворогiв народу». Генетична пам’ять стає матрицею iдентичностей Даздраперми - Вiталiї - Олесi («Країна гiркої нiжностi») та Параскеви - Iди - Маї («Останнi iсторiї»). Маркером цiєї пам’ятi у творах є українська мова та релiгiйнiсть.
 Український i польський твори зближують форма оповiдi, теми пам’ятi, повторюваностi жiночої долi, самотностi, материнського iнстинкту, нацiональної iдентичностi. Три жiночi долi - це символiчна проекцiя людини на тлi iсторичних подiй XX столiття в Польщi та Українi.

В настоящей статье представлен обзор основных решений, доступных сегодня для формирования как краткосрочных, так и долгосрочных проекций заболеваемости болезней глаза и его придаточного аппарата в студенческой среде. С другой стороны, существует ряд проблем, связанных с многообразием факторов, влияющих на заболеваемость, статистической необоснованностью и противоречивостью имеющихся результатов анализа данных. Представлены результаты математического моделирования зависимости показателя заболеваемости от наиболее влиятельных факторов образовательной и социальной среды. Перечислены важнейшие направления разработки математических моделей распространения заболеваемости. С помощью разработанного программного комплекса проведена серия вычислительных экспериментов по оценке и прогнозированию заболеваемости обучающихся в вузах разного профиля. Показана эффективность применения методики многовариантного моделирования и прогнозирования, указаны их ограничения и возможности практического применения. По расположению обобщенной области благоприятного прогноза в факторном пространстве можно определить время воздействия неблагоприятных для зрения факторов, которое должно составлять не более 10 ... 11 часов в сутки, количество профилактических мероприятий должно составлять не менее 3 ... 4. При этом риск развития миопии составит не более 0,4, вероятность усталости глаз за компьютером составит не более 0,4, вероятность дискомфорта глаз на занятиях составит не более 0,15. Исходя из характера прогноза, определяется длительность диспансерного наблюдения, а также потребность профилактических мероприятий по устранению или ослаблению действия неблагоприятно влияющих социально-гигиенических и медико-биологических факторов конкретного больного. Использование прогностической матрицы в практическом здравоохранении позволяет существенно улучшить работу по профилактике офтальмологической заболеваемости и является одним из эффективных мероприятий диспансеризации студенческой молодежи, так как дает возможность выделить из числа обучающихся группу с высоким риском неблагоприятного исхода заболевания This article provides an overview of the main solutions available today for the formation of both short-term and long-term projections of the incidence of eye diseases and its adnexa in the student environment. On the other hand, there are a number of problems associated with a variety of factors affecting the incidence, statistical unreasonability and inconsistency of the available data analysis results. The results of mathematical modeling of the dependence of the incidence rate on the most influential factors of the educational and social environment are presented. The most important areas of developing mathematical models for the spread of morbidity are listed. With the help of the developed software package, a series of computational experiments was carried out to assess and predict the incidence of students in universities of various profiles. The effectiveness of the application of multivariate modeling and forecasting methods is shown, their limitations and practical application possibilities are indicated. By the location of the generalized region of favorable prognosis in the factor space, it is possible to determine the exposure time of factors unfavorable for vision, which should be no more than 10 ... 11 hours a day, the number of preventive measures should be at least 3 ... 4. At the same time, the risk of development myopia will be no more than 0.4, the probability of eye fatigue at the computer will be no more than 0.4, the likelihood of eye discomfort in the classroom will be no more than 0.15. Based on the nature of the forecast, the duration of the follow-up observation is determined, as well as the need for preventive measures to eliminate or weaken the action of adverse social, hygienic and biomedical factors of a particular patient. The use of the prognostic matrix in practical health care can significantly improve the work on the prevention of ophthalmic morbidity and is one of the effective medical examinations for students, since it makes it possible to distinguish among the students a group with a high risk of an unfavorable outcome of the disease

На сьогоднішній день існує багато компаній у всьому світі, що займаються розробкою систем машинного перекладу (СМП), за допомогою яких здійснюється переклад на різні мови світу. Серед них можна виділити такі: SYSTRAN (США, systransoft.com), Langenscheidt (Німеччина, langenscheidt.de), Transparent Language (США, transparent.com), LANGUAGE ENGINEERING CORPORATION (США, lec.com), Translation Experts (США, tranexp.com), Linguatec (Німеччина, linguatec.net), SDL (Великобританія, sdl.com), STAR (Швейцарія, star-group.net), ATRIL (США, atril.com), Alis Technologies (Канада, alis.com).Вивчення джерел щодо комп’ютерних технологій перекладу й опрацювання текстів свідчить, що проблеми перекладу і розпізнавання образів за допомогою машини тісно пов’язані із проблемами штучного інтелекту і кібернетикою. Проблеми створення штучної подібності людського розуму для вирішення складних завдань і моделювання розумової діяльності вивчаються досить давно. Вперше ідею штучного інтелекту висловив Р. Луллій у XIV столітті, коли він намагався створити машину для вирішення різноманітних задач з основ загальної класифікації понять. А у XVIII столітті Г. Лейбніц і Р. Декарт розвили ці ідеї, запропонувавши універсальні мови класифікації всіх наук [1].Ці ідеї лягли в основу теоретичних розробок у галузі створення штучного інтелекту. Проте розвиток штучного інтелекту як наукового напряму став можливим лише після створення електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Це сталося у 40-ві роки ХХ століття.Термін «штучний інтелект» був запропонований в 1956 р. на семінарі, присвяченому розробці логічних завдань з аналогічною назвою у Стенфордському університеті. Штучний інтелект – розділ комп’ютерної лінгвістики та інформатики, де розглядаються формалізація проблем та завдань, які нагадують завдання, виконувані людиною. При цьому у більшості випадків алгоритм розв’язування завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не вирішене питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп’ютером «розумності», хоча стосовно штучного інтелекту було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тьюринга або гіпотеза Ньюела-Саймона [2].Після визначення штучного інтелекту як самостійного розділу науки відбувся його поділ за двома основними напрямками: нейрокібернетика і кібернетика «чорного ящика». Розпізнавання образів – традиційний напрямок штучного інтелекту, близький до машинного навчання і пов’язаний з нейрокібернетикою. Кожному об’єкту відповідає матриця ознак, за якою відбувається його розпізнавання. Машинний переклад належить до кібернетики «чорного ящика», головним принципом якого є принцип, протилежний нейрокібернетиці, а саме: немає значення, як побудований «розумовий» пристрій – головне, щоб на задані вхідні дії він реагував, як людський мозок.Слід зазначити, що сьогодні науковці розглядають штучний інтелект як один з напрямків інформатики, метою якого є розробка апаратно-програмних засобів, за допомогою яких можна користувачу-непрограмісту ставити і вирішувати завдання, що традиційно вважаються інтелектуальними [2].З другої половини 1960-х рр., коли людство вступило в епоху комп’ютерних технологій, використання комп’ютерів звільнило людей від багатьох видів рутинної роботи, будь то трудомісткі обчислення чи пошук необхідних елементів в різних базах даних. При цьому слід мати на увазі, що принципова відмінність комп’ютерних технологій від будь-яких виробничих технологій полягає саме в тому, що в одному випадку технології не можуть бути безупинні, тому що вони поєднують роботу рутинного типу (скажімо, оперативний облік) і роботу творчу, яка не піддається поки що формалізації (прийняття рішень), а в іншому випадку функція виробництва безупинна і відображає строгу послідовність всіх операцій для випуску продукції (конвеєризація процесу).Переклади текстів з однієї мови на іншу можна віднести до рутинної роботи, але тільки частково. Дійсно, з одного боку, в роботі будь-якого перекладача є досить велика кількість елементів формалізму, хоча, з іншого боку, у даний час жоден серйозний переклад не може бути виконаний зовсім формально.Усі переклади можна розділити на технічні і літературні. Межа між ними є дуже «розмитою» (проміжне положення займають, наприклад, переклади ділових листів). Особливістю технічних перекладів є необхідність у першу чергу знати стандарти фахових понять. Специфіка ж літературного перекладу полягає в тому, що потрібно одержати текст, за художньою цінністю максимально близький до оригіналу. Якість виконання з використанням комп’ютера технічних і літературних перекладів у теперішній час зовсім різна: технічні переклади є якісніші, ніж літературні. Останній факт особливо відчутний при перекладі віршованих форм  тут використання комп’ютера практично неможливе: його використання поступається поетам-перекладачам.Переклад текстів  одна з перших функцій, яку людина спробувала виконати за допомогою комп’ютера. Всього через кілька років після створення перших ЕОМ з’явилися і програми машинного перекладу. Датою народження машинного перекладу як галузі досліджень прийнято вважати 1947 р. Саме тоді У. Уівер [3] (який написав трохи пізніше, у 1949 р., разом із К. Шенноном книгу з основ теорії інформації), написав лист Н. Вінеру, «батькові кібернетики», порівнявши в цьому листі завдання перекладу із завданням дешифрування текстів.Завдання дешифрування до цього часу вже вирішувалися (і небезуспішно) на електромеханічних пристроях. Більше того, перша діюча ЕОМ за назвою Colossus-1, сконструйована в Англії в 1942-43 рр. знаменитим математиком і логіком А. Тьюрінгом, автором теоретичного автомата «машина Тьюрінга», разом з Х. А. Ньюменом, використовувалася під час війни для розшифровування секретних німецьких кодів. Оскільки ЕОМ Colossus-1, як і всі перші обчислювальні машини, конструювалася і використовувалася головним чином для військових цілей, відомості про неї стали відомі набагато пізніше її введення в експлуатацію. У 1944 р. Г. Айкен сконструював обчислювальну машину МАРК-1 на електромеханічних елементах і установив її в Гарвардському університеті. Ця машина також використовувалася для виконання завдань дешифрування. Відзначимо також, що завдання дешифрування доводилося і доводиться нерідко вирішувати не тільки військовим, але також археологам і історикам при спробах прочитати рукописи давніми, забутими мовами [4].Після листа У. Уівера Н. Вінерові відбувся ряд гострих наукових дискусій, потім були виділені гроші на дослідження. Сам Н. Вінер, що вільно розмовляв 13-тьма мовами, довгий час оцінював можливості комп’ютерного перекладу дуже скептично. Він, зокрема, писав: «...що стосується проблеми механічного перекладу, то, відверто кажучи, я боюся, що межі слів у різних мовах занадто розпливчасті, а емоційні й інтернаціональні слова займають занадто велике місце в мові, щоб який-небудь напівмеханічний спосіб перекладу був багатообіцяючим... В даний час механізація мови... уявляється мені передчасною» [5, 152]. Однак, всупереч скепсису Вінера і ряду інших вчених зі світовими іменами, у 1952 р. відбулася перша міжнародна конференція з машинного перекладу. Організатором цієї конференції був відомий ізраїльський математик І. Бар-Хіллел. Він прославився в першу чергу застосуванням ідей і методів математичної логіки в різних напрямках досліджень з теорії множин і основ математики, але видав також ряд робіт із загальної теорії мови, математичної лінгвістики, автоматичного перекладу і теорії визначень (у СРСР була дуже популярна монографія «Основи теорії множин», написана І. Бар-Хіллелом разом з А. А. Френкелом) [3].Незабаром після конференції 1952 р. був досягнутий ряд успіхів у академічних дослідженнях, які, у свою чергу, стимулювали комерційний інтерес до проблеми машинного перекладу. Вже в 1954 р. знаменита фірма IBM разом із Джорджтаунським університетом (США) зуміла показати першу систему, що базується на словнику з 250-ти слів і 6-ти синтаксичних правилах. За допомогою цієї системи забезпечувався переклад 49-ти заздалегідь відібраних речень. Вже до 1958 р. у світі існували програмні системи для машинного перекладу технічних текстів, найдосконаліша з яких була розроблена в СРСР і мала запас 952 слова.В період з 1954 р. по 1964 р. уряд і різні військові відомства США витратили на дослідження в галузі машинного перекладу близько 40 млн. доларів. Однак незабаром «запаморочення від успіхів» змінилося повною зневірою, що доходила практично до повного заперечення здійсненності машинного перекладу. До подібного висновку прийшли на основі звіту, виконаного спеціальним комітетом із прикладної лінгвістики (ALPAC) Національної Академії наук США. У звіті констатувалося, що використання систем автоматичного перекладу не зможе забезпечити прийнятну якість у найближчому майбутньому. Песимізм ALPAC був обумовлений, головним чином, невисоким рівнем розвитку комп’ютер­ної техніки того часу. Справді, труднощі роботи з перфокартами і величезними комп’ютерами I-го і II-го поколінь (на електронних лампах чи транзисторах) були чималими. Саме з цих причин перші проекти не дали істотних практичних результатів. Однак були виявлені основні проблеми перекладу текстів природною мовою: багатозначність слів і синтаксичних конструкцій, практична неможливість опису семантичної структури світу навіть в обмеженій предметній галузі, відсутність ефективних формальних методів опису лінгвістичних закономірностей [6].До поширення персональних комп’ютерів машинний переклад міг бути швидше цікавим об’єктом наукових досліджень, ніж важливою сферою застосування обчислювальної техніки. Причинами цього були:висока вартість часу роботи ЕОМ (з огляду на той факт, що кожну обчислювальну машину обслуговувала велика група системних програмістів, інженерів, техніків і операторів, для кожної машини було потрібне окреме, спеціально обладнане приміщення і т.п., «комп’ютерний час» був дуже і дуже дорогим);колективне використання ресурсів комп’ютера. Це часто не дозволяло негайно звернутися до електронного помічника, зводячи нанівець найважливішу перевагу машинного перекладу перед звичайним  його оперативність.За результатами звіту ALPAC дослідження з комп’ютерного перекладу припинилися на півтора десятка років через відсутність фінансування. Однак у цей же час відбувся якісний стрибок у розвитку обчислювальної техніки за рахунок переходу до технологій інтегральних схем. ЕОМ III-го покоління на інтегральних схемах, що використовувалися у 1960-ті роки, до кінця 1960-х  початку 1970-х років стали витіснятися машинами IV-го покоління на великих інтегральних схемах. Нарешті, у 1970 р. М. Е. Хофф (Intel) створив перший мікропроцесор, тобто інтегральну схему, придатну для виконання функції великої ЕОМ. До середини 1970-х років з’явилися перші комерційно розповсюджувані персональні комп’ютери (ПК) на базі 8-розрядних мікропроцесорів фірми Intel. Це була на той час комп’ютерна революція.Саме поява ПК стала сильним додатковим стимулом для вдосконалювання комп’ютерного перекладу (особливо після створення комп’ю­терів Apple II у 1977 р. і IBM PC у 1981 р.). Поновленню досліджень з комп’ютерного перекладу сприяло також підвищення рівня розвитку техніки і науки взагалі. Так, у 1970-ті рр. одержала поширення система автоматизованого перекладу SYSTRAN. Протягом 1974-75 рр. система була використана аерокосмічною асоціацією NASA для перекладу документів проекту «Союз-Аполлон». До кінця 1980-х років за допомогою цієї системи перекладали з кількох мов вже близько 100 000 сторінок щорічно. Розвитку комп’ютерного перекладу сприяло ще і зростання інтересу дослідників і проектувальників до проблеми штучного інтелекту (тут явно переважали лінгвістичні аспекти) і комп’ютерного пошуку даних [7].Починаючи з 1980-х рр., коли вартість машинного часу помітно знизилась, а доступ до них можна було одержати в будь-який час, машинний переклад став економічно вигідним. У ці і наступні роки удосконалювання програм дозволило досить точно перекладати багато видів текстів. 1990-ті рр. можна вважати справжньою «епохою Відродження» у розвитку комп’ютерного перекладу, що пов’язано не тільки з широкими можливостями використання ПК і появою нових технічних засобів (у першу чергу сканерів), але і з появою комп’ютерних мереж, зокрема глобальної мережі Internet.Наприклад, створення Європейської Інформаційної Мережі (EURONET DIANA) стимулювало роботи зі створення систем автоматизованого перекладу. У 1982 р. було оголошено про створення європейської програми EUROTRA, метою реалізації якої була розробка системи комп’ютерного перекладу для всіх європейських мов. Спочатку проект оцінювався в 12 млн. доларів США, але вже в 1987 р. фахівці визначили сумарні витрати по цьому проекту більш ніж у 160 млн. доларів [4].Використання глобальної мережі Internet об’єднало мільйони людей, що говорять різними мовами, у єдиний інформаційний простір. Домінує, природно, англійська мова, але: є користувачі, які нею зовсім не володіють чи володіють дуже слабко; існує безліч Web-сторінок, написаних не англійською мовою.Для полегшення перегляду Web-сторінок, описаних незнайомою користувачеві мовою, з’явилися додатки до браузерів, за допомогою яких здійснюється переклад обраних користувачем фрагментів Web-сторінки або всієї Web-сторінки, що переглядається. Для цього досить лише скопіювати частину тексту та вставити його у відповідне поле або «натиснути» на спеціальну кнопку меню. Прикладом такого комп’ютерного перекладача є програмний засіб WebTransSite фірми «Промт», створений на базі програмного засобу Stylus, який можна використовувати в різних браузерах (Netscape Navigator, Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera та ін.) або, наприклад, Google Translate – це сервіс компанії Google, за допомогою якого можна автоматично перекладати слова, фрази та Web-сторінки з однієї мови на іншу. В системі Google використовується власне програмне забезпечення для перекладу на основі статистичного машинного перекладу. З вересня 2008 р. підтримуються й переклади українською мовою. Користувач уводить текст, поданий мовою оригіналу, та вказує мову, якою цей текст потрібно подати.Проблемами машинного перекладу в теперішній час займається ряд відомих компаній, таких як SYSTRAN Software Inc., Logos Corp., Globalink Inc., Alis Technologies Inc., Toshiba Corp., Compu Serve, Fujitsu Corp., TRADOS Inc., Промт та інші. З’явилися також компанії, що спеціалізуються на машинному перекладі, зокрема компанія SAP AG, яка є європейським лідером у розробці програмного забезпечення і протягом багатьох років використовує системи машинного перекладу різних виробників при локалізації своїх програмних продуктів. Існує і служба машинного перекладу при комісії Європейського Союзу (обсяг перекладу в комісії перевищує 2,5 млн. сторінок щорічно; переклади всіх документів виконуються оперативно 11-тьма офіційними мовами, забезпечують їх 1100 перекладачів, 100 лінгвістів, 100 менеджерів і 500 секретарів) [8].Проблемам комп’ютерного перекладу значна увага науковців приділяється в галузі лінгвістики, зокрема в Україні у Київському державному університеті лінгвістики, дуже міцною є лінгвістична школа Санкт-Петербурга та Москви. Не можна не згадати такі праці, як фундаментальна монографія Ф. Джорджа «Основи кібернетики» [5], Дж. Вудера «Science without properties», О. К. Жолковського «О правилах семантического анализа», Ю. М. Марчука «Проблемы машинного перевода», Г. С. Цейтіна, М. І. Откупщикової та ін. «Система анализа текста с процедурным представлением словарной информации» [6] та інші, в яких сформульовані основні принципи і проблеми практичної реалізації машинного перекладу. Ці монографії містять цікавий фактичний матеріал і можуть бути корисні педагогу в побудові курсу лекцій з комп’ютерних технологій перекладу й опрацювання текстів.Протягом багатьох років науковці в галузях лінгвістики, кібернетики, інформатики вели інтенсивні пошуки моделей і алгоритмів людського мислення і розробок програм, але так сталося, що жодна з наук – філософія, психологія, лінгвістика – не в змозі запропонувати такого алгоритму. Таким чином, штучний інтелект як «генератор знань» [9, 139] ще не створений, машинний переклад є частково структурованим завданням, а тому втручання людини в створення досконалих перекладів буде потрібне завжди і її треба, як слід, цього навчати.

<em>Излагается метод получения матричных уравнений состояния изолированных и соединенных звеньев рычажных механизмов на основе их топологических свойств, позволяющий вычислять кинематические параметры, определяющие положение всех элементов механизма. Рассматривая в декартовой системе координат звено, характеризуемое узлами и соединяющей их длиной, можно записать проекции звена на координатные оси в матричной форме, что представляет собой уравнение состояния положений изолированного звена. Любой рычажный механизм можно расчленить на отдельные звенья, а затем для каждого записать уравнение состояния положений и установить </em><em>с</em><em>оответствие между координатами узлов, не связанных между собой отдельных звеньев и координатами узлов механизма, собранного из этих звеньев. Основными исходными данными при этом являются массив звеньев, матрица топологии механизма, матрица координат узлов, область существования и законы изменения кинематических параметров ведущего звена.</em>

Потенциальные возможности тепловизионной техники в паре со сканирующим устройством, представляют не малый интерес, учитывая преимущества, которые добавляются при наблюдении за внешним объектом. Преимущества, с использованием микросканера (МС), подробно описаны в статье [1]. МС на базе плоскопараллельной пластинки позволяет эффективно отклонять проекцию сцены в плоскости матрицы фотоприёмника, но гарантировано отклонить поток на заданное расстояние представляет не простую задачу. Также, учитывая необходимость оперативной юстировки приборов в лабораторных условиях (в составе системы назначения) и нахождение ИК излучения в невидимом глазу части спектра, возникла необходимость в разработке простых методов решающих такую задачу. Основой метода является перевод измерений из области инфракрасного диапазона спектра в видимый. Все вычисления проводятся в отражённом свете с использованием необходимых параметров пластинки. Критичным параметром является клиновидность - паразитная составляющая для плоскопараллельной пластинки. Определение угла клиновидности, с использованием доступных материалов и приборов, будет рассмотрено отдельно. В утилитарных целях необходимо определить угол падения внешней сцены на пластинку микросканера. На схеме рис.1 луч лазера, проходя отверстие в экране, отражается от германиевой пластинки 3 и падает на экран в точке А. С использованием теоремы тангенса, определяется угол падения сцены α. В распоряжении все необходимые данные: толщина пластинки d; расстояние от пластинки 3 до матрицы 1; угол клиновидности θ пластинки; показатель преломления пластинки n; угол падения сцены на пластинку. Формула, для определения смещения проекции изображения L в плоскости матрицы, выводится из оптической схемы рис.2. В общем виде: Рис.1. L = L1 + L2 (1) Где L1=DZ смещение, вносимое идеальной плоскопараллельной пластинкой. Смещение, создаваемое оптическим клином с углом θ: L2=tg(α1 − φ − arcsin( n2 n1 sin(β1 − φ)))*BZ .На последнем этапе в настройке МС на базе плоскопараллельной пластинки необходимо убедиться, что путь, смещения проекции сцены, формирует условный квадрат, стороны которого лежат строго вертикально и горизонтально. Для этого в микросканер введён синхронизатор, который включает диодный лазер только в момент прохождения углов квадрата лазерным пучком. Таким образом, на экране рис.1 визуально будет виден квадрат, который пропорционально “ложиться” на матрицу приёмника со сторонами, определяемыми по (1). Проведённые эксперименты с настройкой МС подтвердили работоспособность методики.

Рассмотрена задача многопараметрического размещения элементов инте-гральных схем (ИС). Показано, что с повышением интеграции ИС неуклонно повышается степень влияния этапа физического проектирования на качество ИС, и размещение становится ключевой задачей в цикле физического проекти-рования ИС. С учетом того обстоятельства, что большинство современных вы-сокоинтегрированных ИС проектируются на основе стандартных библиотеч-ных ячеек либо программируемых логических матриц, т.е. имеют регулярную физическую структуру, в качестве основы модели монтажного пространства размещения рассмотрена модель дискретного коммутационного поля. С приме-нением модели дискретного коммутационного поля задача размещения приве-дена к известной в комбинаторике квадратичной задаче о назначениях. Это поз-воляет привести задачу размещения к механизму матричных преобразований, а расчет значений критериев качества - к матричным расчетам. Приведены об-щий вид критерия размещения на основе квадратичной задачи о назначениях, а также вид его многопараметрического представления, что позволяет свести расчеты к скалярному произведению матриц связанности элементов и расстоя-ний их размещения. При этом произвольное размещение элементов в позициях представляет собой некоторую перестановку соответствующих строк и столб-цов матрицы их связанности. С инженерной точки зрения, это означает, что па-ры элементов с большей связанностью будут размещены по возможности ближе, и наоборот. Это дает возможность, без знания структуры размещения, оценить минимальное значение критерия качества, что, в свою очередь, может служить мерой качества конкретного варианта размещения. Рассмотрен многопарамет-ри-ческий подход к задаче размещения. При этом подвергается изменению лишь матрица связанностей элементов, отражая связанность по тому или иному параметру, либо по их многопараметрическому представлению, а расчетные процедуры алгоритма размещения остаются неизменными. Приведены основ-ные подходы к решению многопараметрических задач размещения. На про-стейшем примере показан механизм применения модели квадратичного назна-чения при многопараметри- ческом размещении элементов.

На сегодняшний день возросла необходимость в получени тевловизионного изображения высокого разрешения. В условиях, когда собственное разрешение матрицы не удовлетворяет требованиям производителей тепловизоров. Решением здесь может быть использование микросканера (МС), позволяющего осуществлять сдвиг проекции изображения в плоскости матрицы на величину до нескольких пикселей. При этом МС способен решить ряд задач, таких как увеличение разрешающей способности тепловизора и устранение дефектов изображения [1]. Существует несколько вариантов микросканеров, разработанных в Филиале ИФП СО РАН «КТИПМ», различных как по принципу работы привода, так и по значению смещения проекции изображения в плоскости матрицы. МС на основе пьезоэлектрического привода, позволяет получить итоговое изображение с частотой смены кадров 50Гц (т.е. частота переключения полей 200 Гц), но имеет не большое смещение проекции ±20 мкм. МС с магнитным приводом позволяет получить смещение больше (до 120 мкм), но частота переключения полей при этом не превышает 100Гц. Привод на пьезаэлементах (ПЭ), как правило, выполняют с импортными комплектующими, поскольку отечественная база имеет куда более скромные характеристики и стоимость таких элементов высока. Второй привод может не удовлетворять требованиям конечного потребителя из-за низкой частоты обновления кадров (25Гц), что ограничивает сферу его применения. На настоящее время в Филиале ИФП СО РАН получен новый результат – микросканер позволяющий объединить в себе преимущества указанных моделей и исключить их недостатки. Микросканер использует вращающуюся плоскопараллельную пластинку для смещения проекции изображения. Величина смещения изменяется наклоном пластинки и может гибко настраиваться в диапазоне от 1 до 5 пикселей. Минимальное, для размещения МС, расстояние между компонентами оптики – от 5мм. Вращение пластинки обеспечивает синхронный двигатель с внешним ротором и датчиком положения. Синхронность управления позволяет привязать угол поворота ротора с моментом регистрации внешней сцены. Сквозная полость позволяет расположить оптический компонент и органы настройки.

Представлены теоретические и вычислительные результаты, связанные с оригинальной моделью консенсусного кластерного анализа, основанной на так называемом проективном расстоянии между разбиениями. Это расстояние определяется как сумма квадратов элементов разности бинарной матрицы инциденций одного разбиения и ее ортогональной проекции на подпространство, порождаемое столбцами матрицы инциденций другого разбиения. Оказывается, при достаточном количестве разбиений предлагаемый метод агломеративного кластеринга правильно вычисляет не только консенсусное разбиение, но число кластеров в нем.

Многочастичные оптические активные комплексы с высоким спином привлекают к себе в настоящее время большое внимание, поскольку обладают нетривиальной спиновой динамикой и могут находиться в когерентной суперпозиции нескольких базисных спиновых. Примерами таких комплексов со спином S = 3/2 являются центры окраски NV0 в алмазе и центры окраски, связанные с вакансиями кремния в карбиде кремния [1]. В данной работе представлена теория спиновой релаксации центров, описана их спиновая динамика в присутствии внешних статического и высокочастотного магнитных полей, разработана теория оптического выстраивания центров по спину и формирования сигнала оптически детектируемого магнитного резонанса (ОДМР). Одиночный центр по спином S = 3/2 имеет 4 базисных состояния с проекцией спина m =  3/2,  1/2. Ансамбль центров описывается спиновой матрицей плотности, которую можно представить в виде разложения по сферическим мультиполям, состоящим из 3 компонент спинового диполя p, 5 компонент спинового квадруполя d и 7 компонент спинового октуполя f. В сферическом приближении мультиполи релаксируют с тремя различными временами спиновой релаксации: временами Tp, Td и Tf. Конкретное соотношение между временами определяется микроскопическим механизмом релаксации. В случае, если релаксация центров связана с флуктуирующими магнитными полями, переходы идут только с изменением проекции спина на m =  1, и между временами выполняется соотношение Tp = 3Td = 6Tf. Оптическая накачка центров приводит к генерации спинового квадруполя d0, который также определяет интенсивность фотолюминесценции центров. Приложение внешнего радиочастотного поля вызывает возбуждение других компонент мультиполя и влияет на ОДМР сигнал [1]. Нами разработана теория ОДМР в условиях двухчастотного возбуждения, которая позволила количественно описать положения и интенсивности спектральных провалов в неоднородно уширенной ОДМР линии, определить параметры и механизм неоднородного уширения в исследованных структурах [2].

Помимо классического и аномального эффектов Холла в наноструктурах с киральными спиновыми текстурами возможен топологический эффект Холла (ТЭХ), обусловленный асимметричным обменным рассеянием носителе йзаряда на вихревыхраспределенияхнамагниченности. Ранеесчиталось, чтоТЭХвозможентолькодлятекстурсненулевымтопологическимзарядом. СуществуютдварежимаТЭХвзависимостиотвеличиныадиабатическогопараметра - отношениявременипролетаэлектроначерезобластькиральнойспиновойтекстурыковременирассеянияс переворотомспина. ПрибольшойвеличинеадиабатическогопараметраaрассеяниеописываетсявтерминахкривизныБерри, т. е. эффективногомагнитногополя, знаккоторогоопределяетсяпроекциейспинаэлектрона. Это приводит к асимметричному спин-зависимому рассеяниюносителейнаспиновойтекстуреиспиновомуэффектуХолла. Мы показали, что в этом режиме поперечный спиновый ток действительно пропорционалентопологическомузарядуспиновойтекстуры Q и не зависит от ее размера a. Режим слабой связи отвечаетмалойвеличинеадиабатическогопараметра, он не реализуется в ферромагнитных пленках, однакоявляетсяключевымдляполупроводниковыхматериалов. В этом случае асимметрия обменного рассеяния не зависит от проекции спина электрона и приводит к зарядовому эффекту Холла [1], причемкакдлякиральныхтекстурсненулевым, такисну левымтопологическимзарядом, спиновый ток при этом исчезает. С помощью анализа T-матрицы рассеяния мы установили физическиймеханизмисчезновенияспиновогоэффектаХоллаврежимеслабойсвязиприсохранениизарядовогоэффектаХолла. Добавлениеспин-независимогочленакпотенциалурассеяниявосстанавливаетспиновыйэффектХолла. Показано, чтоврежимеслабойсвязиасимметриярассеянияисчезаетвполуметаллическомслучаеиз-заподавлениярассеянияспереворотомспина [2]. Мыпредсказываемвозникновениеэффекта spin swapping дляобменногорассеяниянакиральныхспиновыхтекстурах. Этотэффектвозникаетужевпервомборновскомприближениииобусловленкорреляциейпрецессииспинаинаправлениемрассеяния. Spin swapping былизвестенранеедлярассеянияназаряженнойпримесисучетомспин-орбитальноговзаимодействия [3], возможныеэкспериментальныеследствияэффектавнастоящеевремяактивнообсуждаются. Какпоказанонами, аналогичноеявлениевозможноиприобменномрассеянии, приэтомконстантасвязии, следовательно, эффективноемагнитноеполенамногосильнее, чемвслучаеспин-орбитальноговзаимодействя, этодаетновуюнадеждунаэкспериментальноеобнаружениеэтогоэффекта.

Рассматривается метод автоматического поиска ковариационной матрицы шумов состояния для получения оптимальной оценки ошибки БИНС по курсу с помощью фильтра Калмана. Выбран критерий оптимального оценивания. Синтезирован алгоритм поиска и приведено подробное описание его реализации на практике. В качестве измерений используются разности проекций путевой скорости БИНС относительно сигналов спутниковой навигационной системы (СНС). Приведены результаты тестирования метода на синтетических данных. A method of automatic search for the covariance matrix of state noises is considered to obtain an optimal estimate of the SINS heading error using the Kalman filter. The criterion of optimal estimation is chosen. The search algorithm is synthesized and a detailed description of its im-plementation in practice is given. The differences in the projections of the SINS ground speed relative to the signals of the global navigation satellite system (GNSS) are used as measurements. The results of testing the method on synthetic data are presented.

В работе [1] исследовались оптическая ориентация и оптическое выстраивание ионов марганца в полумагнитном полупроводнике Cd0.64Mn0.36Te в режиме спинового стекла при температурах ниже 8 К, и было показано, что энергетический спектр фотолюминесценции (ФЛ) обладает большой шириной (порядка 200 мэВ) и большим стоксовым сдвигом (так же порядка 200 мэВ) относительно линии резонансного возбуждения иона марганца. При этом наблюдаемая степень поляризации ФЛ при возбуждении как циркулярным, так и линейно-поляризованным светом значительно отличалась от значений, которые были рассчитаны в приближении сферически-симметричных возбужденных состояний иона Mn, отвечающих полным моментам J’ = 3/2 и J’ = 5/2 [1]. В данной работе анализируются внутрицентровые оптические переходы в ионе марганца с учетом сильного эффекта Яна-Теллера (ЭЯТ), вызванного взаимодействием носителей заряда в возбужденном состоянии марганца с локальными тетрагональными искажениями решетки A2B6 кристалла. Показано, что учет ЭЯТ дает объяснение как спектральным особенностям ФЛ марганца в таких кристаллах, так и поляризационным свойствам ФЛ этих примесей. Разработан алгоритм расчета матричных элементов оптического перехода под действием электромагнитных волн разной поляризации из пятикратно вырожденного основного состояния 6 A1 в 12-кратно вырожденное первое возбужденное состояние 4 T1. В основе метода расчета матричных элементов лежит идея проекции 12 состояний 4 T1 на 12 сферически-симметричных состояний, отвечающих полным моментам импульса J’ = 1/2, 3/2, 5/2, после чего применяются результаты теоремы Вигнера-Эккарта [1,2]. ЭЯТ связан только с орбитальной частью волновых функций возбужденного состояния, имеющей симметрию T1, которой можно приписать эффективный орбитальный момент L=1. После расчета матрицы плотности возбужденного состояния, сгенерированной оптическими переходами под действием света данной поляризации, учет ЭЯТ сводится к подавлению недиагональных компонент матрицы плотности, отвечающим собственным состояниям эффективного орбитального момента L=1. Произведена оценка параметров матричных элементов оптических переходов в возбужденное состояние марганца. При данных параметрах переходов и учете ЭЯТ теоретически предсказано возникновение ФЛ, связанной с оптической ориентацией Mn, в сильном магнитном поле в случае коротких времен спиновой релаксации возбужденного состояния марганца, при которых в нулевом магнитном поле оптическая ориентация не наблюдается.

Цель исследования. Изучение гистоморфометрических особенностей в костной ткани и сосудистой системе челюстей у лиц с синдромом недифференцированной дисплазии соединительной ткани (НДСТ) для повышения эффективности патоморфологической диагностики врожденных нарушений развития соединительной ткани (СТ).Материал и методы. Гистологические и морфометрические исследования костных препаратов выпол- нены на секционном материале 34 паспортизированных субъектов в возрасте 36–60 лет с сохраненными зубными рядами на нижней челюсти. Исследование проводились в зонах в проекции 36 и 46 зубов с из- учением надкостницы, компактного и губчатого слоев кости. Субъекты были распределены в 2 группы: 1-я группа (n=15) – без фоновой патологии, 2-я группа (n=19) – с синдромом НДСТ при наличии не менее 6 локомоторных и локомоторно-висцеральных признаков с поражением не менее 2–3 органов. При исследо- вании гистоструктуры препараты окрашивали гематоксилином и эозином, пикрофуксином по Ван-Гизону, при морфометрии количественных показателей костной ткани и сосудистой системы (доля компактного вещества, доля губчатого вещества, численность сосудов, число гаверсовых каналов, диаметр сосудов, диаметр гаверсовых каналов, толщина сосудистой стенки, доля остеобластов, доля остеоцитов, доля осте- окластов) применяли программу ImageJ.Результаты. Ухудшение качественных показателей гистоангиоархитектоники челюстей при НДСТ про- является наличием следующих изменений: участки с дезориентацией балочных структур, увеличенные и деформированные остеоциты с расположенными в периферических отделах ядрами, дистрофические изменения остеоцитов, обеднение клеточного состава и сосудистого рисунка, увеличение объема вне- клеточного матрикса, расширение Гаверсовых остеонов, мультипликации и извитости сосудистого русла, очаги аутолитического рассасывания по типу пазушной резорбции, утолщения, искривления, нарушения пространственных взаимоотношений коллагеновых волокон, тонкостенные вены с резко увеличенным диаметром, утолщение стенок артериальных сосудов при уменьшении их просвета, участки венозной мальформации, сосуды с признаками эндотелиоза. Количественные изменения у субъектов с синдромом НДСТ по сравнению с данными у лиц без фоновой патологии реализуются следующими показателями (по Ме): снижением доли компактного вещества (в 2,14 раза), увеличением содержания губчатого вещества (в 1,42 раза), сокращением числа кровеносных сосудов (в 1,56 раза) при уменьшении их диаметра (в 1,54 раза), повышением толщины сосудистой стенки (в 2,27 раза), снижением числа гаверсовых каналов (в 1,44 раза) при увеличении их диаметра (в 2,25 раза), повышением доли остеобластов (в 3,54 раза), снижением содержания остеоцитов (в 1,78 раза).Заключение. Установленные изменения морфологии и микроангиоархитектоники челюстных костей у лиц с синдромом НДСТ свидетельствуют о незавершенности процессов «созревания» костных структур челюстно-лицевой области, прогрессировании свойственных для остеопороза дегенеративных и склероти- ческих изменений, замедлении регионарного микрокровотока, отображая специфику метаболизма СТ при коллагенопатиях. Целесообразно пересмотреть комплекс лечебно-профилактических и реабилитационных мероприятий у больных данной категории в сторону метаболической коррекции остеопении для повышения минеральной насыщенности и твердости костной ткани.