To see the other types of publications on this topic, follow the link: Мікрофони.
Journal articles on the topic 'Мікрофони'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Мікрофони.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Коваленко, Валентина, Майя Мар’єнко та Аліса Сухіх. "Особливості впровадження змішаного навчання у закладах загальної середньої освіти". New pedagogical thought 107, № 3 (2021): 86–90. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-86-90.
Full textAbstract:
У статті розглядаються особливості впровадження змішаного навчання у закладах загальної середньої освіти. Проаналізовано наукові дослідження та публікації з означеного питання, визначено, в яких роботах досліджено проблему впровадження змішаного навчання в заклади освіти. У представленому дослідженні змішане навчання розглядається як освітня концепція, суб’єктами якої є учень та вчитель. Уточнено особливості змішаного навчання та розглянуто моделі дистанційного навчання. Проілюстровано відмінності між поняттями «змішана модель навчання» та «змішане навчання». Проаналізовано моделі змішаного навчання: face-to-face, одночасна робота груп, ротації, перевернутий клас. Визначено умови, за яких відбувається вибір моделі використання дистанційних технологій навчання. Окреслено переваги застосування у роботі вчителя хмарного сервісу Google Classroom. Окремим пунктом розглянуто інформаційну безпеку під час упровадження змішаного навчання, зокрема досліджено не лише безпеку в хмаро орієнтованих системах навчання, але й психологічну безпеку та психологічний комфорт під час використання означених систем. Проведено опитування щодо визначення причин, чому учні не вмикають камери чи мікрофони у ході проведення дистанційного уроку. Встановлено, що якість навчання у змішаному форматі передусім залежить від готовності вчителя адаптувати свій підхід до викладу матеріалу у навчальному процесі.
2
Zahynailo, Ye, та S. Prihodchenko. "Розвиток засобів локалізації та розгляд базових методів акустичної локалізації". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 56 (28 вересня 2024): 160–64. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-56-20.
Full textAbstract:
У статті розглядається шлях розвитку галузі просторової локалізації. Визначаються основні види просторових локалізацій за способом виявлення джерел сигналу та приклади використання різних локаторів. Розглядається принцип радіолокації та як її приклад - радар, задля більш повного аналізу існуючих локаторів акустичного простору. Локалізація джерел акустичних сигналів розглядається з моменту створення першого пристрою, який поклав початок розвитку галузі. Також розглядається головний принцип за яким стояли перші локатори, а саме інтерференції хвиль. Розглядаються інші локатори за видом отримання сигналу (активність, пасивність) та приводяться приклади та сфери в яких тій чи інший вид локатора може бути застосований. В статті розглядаються різні методи визначення джерел звуку, такі як: визначення джерел за часом затримки (Time delay estimation) або метод формування променя (Beamforming). Приводять приклад використання масиву мікрофонів, як основного пристрою який дає можливість застосовувати наявні методи акустичної локації. Детально описується метод розрахунку локації за затримкою в часі та приводяться базові формули представлення сигналу відносно кожного мікрофону, формули розрахунку кроc-кореляції та узагальненої крос-кореляції. Виділення особливості локалізації в середах з високим рівнем відношення сигналу до шуму (SNR) та варіанту вирішення даної проблеми. Детально описується процес акустичної локалізації методом формування променю та процес що стоїть за ним. Приводяться можливі варіанти використання нейронних мереж задля покращення ефективності наявних алгоритмів чи можливості створення новітніх алгоритмів на базі нейронних мереж
3
Демидко, Олександр Сергійович. "ВПЛИВ УМОВ ЕМБРІОНАЛЬНОГО РОСТУ ТА РОЗВИТКУ НА ФОРМУВАННЯ РУБЦЕВОЇ ФЕРМЕНТАЦІЇ У ТЕЛЯТ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4(63) (27 грудня 2023): 3–8. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.4.1.
Full textAbstract:
Особливості процесів травлення у передшлунках жуйних тварин визначається наявністю симбіонтної мікрофлори та мікрофауни. Розщеплення компонентів корму у полі гастричних тварин забезпечують понад 150 видів бактерій та біля 60 різновидів протозоа. В процесі росту та розвитку тваринного організму формуються процеси рубцевого травлення, які залежать від значної кількості факторів. Важливе значення в цьому плані набувають питання щодо зрілості організму при народженні та наступного його формування. Нами встановлено, що формування процесів рубцевого травлення у період стабілізації росту та розвитку тваринного організму залежать від ступеня зрілості його при народженні. У 6-місячних тварин, вік яких вважається періодом стабілізації функцій органів травлення, рубцева ферментація мала наступні показники. Загальна кількість мікроорганізмів у вмісті рубця більше, виявилась у тварин з високим рівнем ембріонального звʼязку, в 1,07–1,02 рази та в 1,64–1,70 рази (р<0,01). Кількість Protozoa у рубці тварин першої групи до та після годівлі була більше, ніж у телят другої групи в 1,17–1,12 рази (р<0,05) та в 1,98–1,81 рази, ніж у тварин третьої групи (р<0,001). Рід у Entodinium в рубці тварин першої групи становить 51,68 %, у телят другої групи 59,53 % та 54,09 % у тварин третьої групи від загальної кількості Protozoa. Скоротлива діяльність рубця у телят першої групи в 1,13–1,16 рази більше, ніж у телят другої та в 1,24–1,18 рази більше, ніж у тварин третьої групи (р<0,05). Час утворення осаду найменше у тварин третьої , він виявився в 1,38–1,44 рази коротше, ніж у телят першої групи (р<0,01). Активність рубцевої мікрофлори тварин першої групи була в 1,51–1,38 рази (р<0,01) та 1,67–1,61 рази менше, ніж у телят другої та третьої групи. Активність інфузорій вірогідно більше виявилась у телят другої та третьої групи в 1,39–1,38 та в 1,67–1,61 рази (р<0,01).
4
Гаврилюк, В. А., та Р. Я. Мелимука. "ЕМІСІЯ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТІВ ЗА РІЗНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 47, № 1 (2022): 42–47. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2022.1.6.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано проведені дослідження основних процесів пов’язаних із трансформацію органічної речовини на меліорованих ґрунтах зони Західного Полісся України. Також проведено аналіз зміни кліматичних умов на досліджуваній території за останні десятиліття та визначено вплив даних змін на продуктивність ґрунтового покриву. В процесі описано проблему втрати органічного вуглецю пов’язаного із сьогоденними тенденціями глобального потепління, адже підвищення середньорічної температури повітря підвищує інтенсивність емісії вуглекислого газу із ґрунту, що призводить до погіршення показників родючості та навіть до втрати гумусу. Вимірювання інтенсивності емісії вуглекислого газу із поверхні ґрунту проводилось на різних типах меліорованих ґрунтів, а саме: дерново-підзолистих, торфових та лучно-болотних, за допомогою портативного газоаналізатора Testo 535. Однією з умов для проведення досліджень є стан даних ґрунтів за різного сільськогосподарського призначення, відтак дослідження проводились на: цілинних землях, частково порушених угіддях, відведених під вирощування ягідників, зокрема лохини, розораних землях сільськогосподарського використання. Також дослідження проводились на визначення мікробіологічної активності ґрунтового покриву, адже даний показник безпосередньо впливає на продуктивність родючого шару, оскільки мікробіологічна активність включає метаболічні процеси і реакції, які відбуваються у товщі ґрунтового покриву за участю мікрофлори та мікрофауни. Зокрема дослідження проводились на визначення активності целюлозолітичних мікроорганізмів за методикою інтенсивності розкладу лляного полотна Є. М. Мішустіна на органогенних та мінеральних ґрунтах різного сільськогосподарського призначення. Наведено ряд рекомендацій для регулювання органічного вуглецю в наземних екосистемах, які насамперед пов’язані із емісією вуглекислого газу із ґрунтового покриву в атмосферу. Рекомендовані заходи спрямовані на уповільнення процесів розкладення розкладання органічних сполук у ґрунті та покращення умов для їх закріплення.
5
Voronkina, I. A., S. S. Kheder, A. M. Maryutshenko, V. F. Dyashenko, G. P. Taranenko та P. V. Ovetchyn. "ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ МІКРОФЛОРИ КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ З ДІАРЕЄЮ ТА ПІДОЗРОЮ НА CLOSTRIDIUM DIFFICILE-ІНФЕКЦІЮ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (28 січня 2020): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10473.
Full textAbstract:
Якісний та кількісний склад мікрофлори у шлунково-кишковому тракті може змінюватись у залежності від різних чинників. При цьому в слизовій оболонці можуть виникати запальні процеси, які сприятимуть розвитку такої ендогенної інфекції, як Clostridium difficile-інфекція (CDI).
 Мета – вивчити характер змін якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника у хворих з підозрою на CDI.
 Матеріал і методи. Бактеріологічним методом досліджено зразки біотичного матеріалу (фекалії), відібрані від 73 хворих з клінічними проявами CDI. Отримані проби підлягали дослідженню на дисбактеріоз та наявність збудника CDI.
 Результати. При обстеженні хворих з діареєю та підозрою на СDІ збудник C. difficile було виділено у 9,7 %. Дисбіотичні порушення складу мікрофлори кишечника виявлені у всіх без винятку пацієнтів. Характер порушень мікрофлори в обох групах відповідав 2 та 3 ступеням тяжкості. У пацієнтів з наявністю C. difficile виявлено знижену кількість представників нормобіоценозу в 10 і більше разів, переважання кокових форм у загальній кількості мікробів та підвищення кількості грибів роду Candida. У схеми корекції стану мікрофлори кишечника хворих з діареями, у фекаліях яких виявлено C. difficile, доцільно включати препарати, направлені на елімінацію збудника (метронідазол, фідаксоміцин тощо) або проводити трансплантацію фекальної мікробіоти.
6
Smiyan, O. I., Kh I. Vasylyshin, T. P. Bynda та K. G. Kozlova. "Характеристика мікробіоценозу товстої кишки в дітей переддошкільного віку, хворих на негоспітальну пневмонію, асоційовану із залізодефіцитною анемією". CHILD`S HEALTH, № 1.52 (19 березня 2014): 20–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.1.52.2014.75602.
Full textAbstract:
Метою дослідження було визначення особливостей мікробіоценозу товстої кишки у хворих із негоспітальною пневмонією залежно від супутньої залізодефіцитної анемії легкого ступеня. Матеріали та методи. Обстежено 48 пацієнтів із негоспітальною пневмонією і 18 практично здорових дітей. Бактеріологічне дослідження кишкової мікрофлори проводилося за методом Епштейн-Литвак. Результати досліджень продемонстрували, що кишкова мікрофлора пацієнтів із негоспітальною пневмонією відрізняється від показників здорових осіб. Для мікрофлори товстої кишки в дітей із негоспітальною пневмонією в цілому характерні зменшення облігатних бактерій (біфідобактерій, нормальної кишкової палички, лактобактерій) і зростання умовно-патогенної мікрофлори. У товстій кишці хворих із негоспітальною пневмонією, асоційованою із залізодефіцитною анемією, відбуваються більш значні зміни в мікробіоті (дефіцит біфідобактерій, лактобактерій, зниження загальної кількості кишкової палички і зростання титру стафілокока, дріжджоподібних грибів, умовно-патогенної мікрофлори). Таким чином, порушення мікробіоти товстої кишки у дітей, хворих на негоспітальну пневмонію, асоційовану із залізодефіцитною анемією, можуть стати підставою до включення пробіотичного препарату в комплекс патогенетичної терапії.
7
Voronkova, O. S., E. A. Sirokvasha, T. M. Polishko та A. I. Vinnikov. "Нормальна мікрофлора урогенітального тракту та її роль у підтриманні імунітету слизових оболонок". Biosystems Diversity 16, № 1 (2008): 51–56. http://dx.doi.org/10.15421/010809.
Full textAbstract:
Проаналізовано взаємозв’язки мікрофлори та імунологічних механізмів урогенітального тракту. Розглянуто стан нормофлори сечостатевої системи та деякі аспекти імунологічного регулювання складу мікрофлори. Проаналізовано дані про взаємну обумовленість змін у складі мікроорганізмів, що колонізують слизову оболонку репродуктивного тракту, та імунних механізмів, що підтримують сталість мікробіоценозу УГТ.
8
Недін, Лариса Миколаївна. "Монотеатр перед мікрофоном у контексті майстерності актора". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 26 (25 лютого 2020): 69–74. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.26.2020.202592.
Full text
9
Kovalenko, N. K., K. S. Ogirchuk, O. A. Poltavska та ін. "Структурно-функціональний стан кісткової тканини та мікробіоценоз кишечника в жінок у постменопаузальному періоді". PAIN, JOINTS, SPINE, № 2.06 (22 жовтня 2012): 80–85. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1507.2.06.2012.82246.
Full textAbstract:
Вивчено склад мікрофлори дистального відділу кишечника 25 жінок віком 50–79 років, здорових і хворих на остеопороз, залежно від їх харчування. Кількісний склад мікрофлори кишечника жінок, хворих на остеопороз, свідчить про наявність дисбактеріозу, зумовленого зниженням вмісту біфідо- та лактобактерій і збільшеним рівнем небажаної мікрофлори. Проаналізовано склад 78 нутрієнтів у раціоні харчування досліджених жінок. Показано, що раціон харчування пацієнток із захворюванням на остеопороз є більш калорійним та збагаченим на есенціальні нутрієнти, ніж раціон здорових жінок. Проаналізовано показники мінеральної щільності кісткової тканини залежно від кількісного складу представників дев’яти груп мікроорганізмів, виділених із вмісту дистального відділу кишечника. Вірогідно встановлено, що зі збільшенням кількості ентерококів у вмісті дистального відділу кишечника спостерігається погіршення структурно-функціонального стану кісткової тканини.
10
Voronkova, O. S., E. A. Sirokvasha, T. M. Polishko та A. I. Vinnikov. "Вплив уведення суспензії клітин золотистого стафілокока на склад мікрофлори піхви мишей при імуносупресії". Biosystems Diversity 17, № 3 (2009): 8–13. http://dx.doi.org/10.15421/010959.
Full textAbstract:
Досліджено вплив інтравагінального введення суспензії клітин добової культури індигенного штаму Staphylococcus aureus на склад мікрофлори піхви мишей при створенні у тварин експериментальної імуносупресії. Показано, що за умов експериментальної імуносупресії введення клітин стафілокока викликає розвиток генералізованої інфекції. У складі мікрофлори піхви мишей відбуваються зміни, пов’язані зі зниженням кількості лактобацил і зростанням кількості стафілококів і представників ентеробактерій.
11
Aussi, Marvan. "Особливості умовно-патогенної мікрофлори пацієнток із перинатальними втратами". ACTUAL INFECTOLOGY, № 3.04 (1 липня 2014): 106–10. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.3.04.2014.82464.
Full textAbstract:
Актуальність проблеми діагностики умовно-патогенних мікроорганізмів урогенітального тракту не підлягає сумніву в даний час. Мета даного дослідження — вивчення умовно-патогенної мікрофлори в пацієнток із перинатальними втратами в І триместрі. Під спостереженням перебували 184 вагітні з перинатальними втратами віком 19–34 роки: 110 вагітних, обстежених і пролікованих за розробленою схемою (основна група); 74 — за загальноприйнятою (група порівняння). Контрольну групу становили 30 умовно здорових вагітних.Для біоценозу піхви характерна динамічність, у мікробних асоціаціях із часом виникають природні або вимушені зсуви в кількості й наявності окремих мікроорганізмів. Але в ряді випадків ці коливання мають патологічний характер і закінчуються не мимовільним відновленням, а, навпаки, розвитком клінічно вираженого захворювання, що може прогнозувати наявність L.plantarum у кількості близько 6 • 107 КУО/мл.
12
RYABOKON, T. S. "CATALOGUE OF THE PALEOGENE AND NEOGENE MICROFOSSILS COLLECTIONS OF UKRAINE BY M.V. YARTSEVA." Geology and mineralogy bulletin of Kryvyi Rih National University 47, no. 1 (2022): 66–92. http://dx.doi.org/10.31721/2306-5443-2022-47-1-66-92.
Full textAbstract:
Представлено анотований каталог форамініфер, остракод, тинтіннід з палеогеннових відкладів України, складений за колекціями мікрофауни Марії Вікторівни Ярцевої (1909-1996), які зберігаються у відділі стратиграфії та палеонтологій кайнозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України (м. Київ, Україна). Наявна інформація про голотипи дрібних і крупних бентосних форамініфер, описаних дослідницею з еоценових і олігоценових відкладів Українського щита і Західного Причорномор’я. Наведено повний перелік публікацій М.В. Ярцевої, пов’язаний з її колекцією мікрофауни.
13
САЙ, В. А., І. В. ТАРАЙМОВИЧ та Т. А. САЦЮК. "ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ МИТТЯ ПЛОДООВОЧЕВОЇ СИРОВИНИ". Товарознавчий вісник 2, № 15 (2022): 63–71. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-16-5.
Full textAbstract:
Мета. Метою роботи є обґрунтування процесу миття плодоовочевої сировини з одночасним знезараженням мікрофлори на її поверхні за допомогою ефективного екологічного окислювача.
 Методика. Під час організації та проведення дослідження застосовано відомі загальнонаукові та спеціальні методи, як аналіз, синтез, порівняння. З допомогою структурно- логічного методу рекомендовано бачення впровадження в процесі миття плодоовочевої сировини нового екологічного методу знезараження її поверхні від наявної мікрофлори.
 Результати. Страви з плодоовочевої харчової сировини займають вагоме місце в щоденному раціоні людини. Вони є основним джерелом біологічно активних та поживних речовин. На шляху «від поля до столу» плодоовочева сировина проходить низку технологічних операцій з перетворення її в готові страви. Актуальним завданням в процесі переробки плодоовочевої сировини є максимальне збереження її харчових властивостей. Однією із підготовчих операцій процесу перероблення плодоовочевої сировини є видалення з її поверхні ґрунтових забруднень, слідів отрутохімікатів, мікроорганізмів.
 У статті представлено аналіз досліджень процесів миття плодоовочевої сировини. Виявлено, що існуючі технологічні прийоми мають низку недоліків, а саме у процесі знезараження мікрофлори. Використання для знезараження хлоровмісних речовин надає плодоовочевій сировині неприємний хлорний запах і смак та підвищує вміст у стічній воді побічних хлороорганічних сполук. Також спостерігається недостатнє знищення мікрофлори із за пасивності хлору до певних типів мікроорганізмів.
 За результатами проведеного дослідження в статті представлено технологію процесу миття плодоовочевої сировини з наступним обеззараженням її поверхні озоном. Озон має високу ефективність проти всіх мікроорганізмів і їх спор та розкладає токсини, наявні на поверхні плодоовочевої продукції. Він не змінює природні якості та споживчі властивості плодоовочевої сировини. Застосування озону для обеззараження плодоовочевої сировини має високу ефективність і забезпечує повну екологічну безпеку за рахунок відсутності побічних дій та придатності до швидкого розкладання з утворенням кисню.
 Практична значимість. Обґрунтовано процес миття плодоовочевої сировини з одночасним знезараженням її поверхні від мікрофлори за допомогою озону. Отримані результати дослідження можуть бути використані у технологічних процесах приготування харчових продуктів з плодоовочевої сировини.
14
Войтов, В. А., Ю. В. Чепурний та М. М. Шелудько. "Методика дослідження власних частот коливань клапанного механізму двигуна внутрішнього згорання". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 142–46. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.18.
Full textAbstract:
Проведеними експериментальними дослідженнями було встановлено, що вібрація має акустичну природу. Доведено, що у якості чутливого елементу системи діагностування можливо використати спрямований мікрофон ЕМ-8800 та регістратор акустичного шуму шумоміра 1 класу Robotron 00023. Завдяки цьому стале можливим отримати амплітудно-частотну характеристику на усьому чутному звуковому діапазоні від 100 Гц до 20 кГц. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що спрямований мікрофон EM-8800 має широкий динамічний діапазон вимірюваного сигналу в 70 дБ і високий граничний рівень звукового тиску в 150 дБ. Це приводить до того, що при діагностуванні клапанного механізму двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ), який генерує сигнали вібрації з широкосмуговим спектром і що має значну спектральну щільність, потрібні значення частоти дискретизації 32 кГц і більше. Завдяки цьому стале можливим отримати частоту власних коливань випускного клапану – 4630,12 Гц. Зокрема встановлено, що високі значення частоти дискретизації забезпечують точнішу передачу форми сигналу. Це дозволяє стверджувати про практичну привабливість запропонованих технологічних рішень.
15
Безусов, Анатолій Тимофійович, Наталія Вікторівна Доценко, Тетяна Миколаївна Афанасьєва та ГАННА ІГОРІВНА ПАЛВАШОВА. "РОЗРОБКА БІОТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН З КЛІТИННИХ СТІНОК LAC. PLANTARUM". Scientific Works 2, № 85 (2022): 120–27. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2248.
Full textAbstract:
підтримуючи на певному рівні, що важливо при виробництві варених ковбас.
 Вміст вологи є важливим показником, тому що волога є чинником розвитку мікрофлори, а також вона обмежена ДСТУ. Що стосується зміни вологи, можна зробити висновки, що вологість фаршу змінюється в залежності від залишкової мікрофлори. Спочатку мікроорганізми споживають вологу і тому її кількість зменшується, а далі при приготуванні ковбасних виробів – збільшується, так як були зруйновані зв’язки між самими клітинами і, крім цього, додаткова волога могла потрапити із холодильника. Далі йде процес усушки і кількість вологи знову зменшується.
16
Гаргаун, Р. В., О. М. Куник та Д. Г. Сарібєкова. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ПОЛІОРГАНОСИЛОСКАНОВИХ РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ ДО РОЗВИТКУ ПАТОГЕННОЇ МІКРОФЛОРИ". Вісник Херсонського національного технічного університету 76, № 1 (2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021.1.15.
Full text
17
Salata, V., M. Kuhtyn, V. Semanjuk та Y. Perkij. "Динаміка мікрофлори охолодженої і примороженої яловичини за її зберігання". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 73 (2017): 178–82. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7337.
Full textAbstract:
The article contains results of research on the study the dynamics of microbiological changes in frosted and chilled beef during storage. It is established that observance of all veterinary and sanitary requirements in the procurement of beef in slaughter departments, microbiological indicators of meat meets the standards of the EU Regulation №2073/2005. In 8 days of storage at a temperature of 0 °C the total number of microorganisms on the surface of the half carcasses increased in 16.6 times, and after 16 days – 3 350 times and exceeded the permissible level according to standards 1.3 times and 258 times respectively. In 8 days of storage of beef number of Enterobacteriaceae on the surface of half carcasses grew in 87 times and meet the established standards to 316.22 CFU/cm2 of surface or to 3162,2 CFU/cm3 of flushing. Storage of meat up to 16 days at a temperature of 0 °C leads to increase the amount of Enterobacteriaceae into thousands of times, which exceeded the permissible level of bacteria according to EU regulations. It is also established the growth in beef the number of psycho traffic microorganisms in 350 times after 8 days of storage and in 52 thousand times in 16 days. By comparing the number of psycho traffic microorganisms with the the number of MAFAnM during storage of beef it was determined that psycho traffic microorganisms on the surface of the cooled meat was 12.4 times less, compared to the number of MAFAnM, but due to the faster rate of reproduction at this temperature their number on the eighth day of storage was already 1.7 times higher. Psycho traffic microorganisms of chilled meat for its storage were dominant microflora, which indicates its primary role in the occurrence of microbiological defects of meat. It was found that the temperature storage mode of chilled meat 0 ± 0,5 °C is not suitable for bacterial growth of genus Enterococcus and they gradually die. Established that storage of meat in frosted condition inhibits or completely stop the development of mesophilic microorganisms within 20 days. It is revealed the growth of bacteria of genus Enterobacteriaceae within 10 days at 2.3 times, and over the next 10 days of storage – in 4.1 times. However, the total number of 1 cm3 of flushing from the the surface of the meat does not exceed 300 CFU. Number of psycho traffic microorganisms that are able to withstand low temperatures and survive and multiply under these conditions was increasing on the surface of beef half carcasses on storage temperature -2– -3 ° C. Their numbers grew after 10 days in 4.5 times, and in furthering the next 10 days, ie 20 days – in 7.9 times and amounted to 2.2·105 cfu/cm3 of flushing from the surface. Despite the fact that the meat corresponds the standards for the number of MAFAnM, the development of psycho traffic microorganisms in frosted meat requires constant monitoring of the quality evaluation of beef.
18
Kovalenko, N. I., T. M. Zamaziy та I. V. Novikova. "АНАЛІЗ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ УМОВНО-ПАТОГЕННОЇ МІКРОФЛОРИ, ВИДІЛЕНОЇ ПРИ НЕГОСПІТАЛЬНИХ ПНЕВМОНІЯХ". Інфекційні хвороби, № 3 (3 грудня 2020): 44–49. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11454.
Full textAbstract:
Метою дослідження було вивчення чутливості до антибіотиків мікрофлори, виділеної від хворих на негоспітальні пневмонії.
 Матеріали і методи. Визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків проводили методом дифузії в агар (метод стандартних дисків) відповідно до Наказу МОЗ України № 167 від 05.04.2007 р.
 Результати досліджень та їх обговорення. У ході досліджень було виявлено абсолютну чутливість стафілококів до кларитроміцину та ампіциліну, S. pyogenes – до ципрофлоксацину, азитроміцину, кларитроміцину, цефтриаксону та левоміцетину, S. anhaemolyticus – до ампіциліну, амоксиклаву, пеніциліну, цефоперазону, кліндаміцину, кларитроміцину, левоміцетину та амікацину, S. pneumoniae – до амоксиклаву, цефоперазону, цефтриаксону, іміпенему, левофлоксациину, азитроміцину, кларитроміцину і ванкоміцину. Стрептококи групи viridans були чутливими до левоміцетину в 93 % випадків, а щодо інших антибіотиків вони виявилися резистентними у 30-84 % випадків.
 Більшість досліджених штамів кокової мікрофлори була резистентною до інших антибіотиків. Так, до меронему показали стійкість від 33 до 72 % штамів, до іміпенему – 12-46 %, до оксациліну – 61-90 %, до цефтазидиму – 33-71 %, до цефепіму – 18-56 %, до азитроміцину – 25-48 % штамів, до левофлоксацину – 25-46 %. Усі досліджені штами P. aeruginosa були резистентними до ампіциліну, оксациліну, амоксиклаву, цефтазидиму, цефепіму, а чутливість до інших антибіотиків коливалася в межах від 5 до 38 % штамів.
 Гриби роду Candida проявили найбільшу чутливість до ністатину (88,1 %). Клотримазол був ефективний у 40,3 % випадків, кетоконазол – у 39,2 %. Найнижча активність була у амфотерицину (13,6 %), ітраконазолу (11,9 %) та флуконазолу (11,4 %).
 Висновки. Таким чином, відзначається зростання резистентності грибів роду Candida до триазольних антимікотиків, а бактерійної флори, виділеної від хворих на негоспітальну пневмонію, до фторхінолонів, амінопеніцилінів, цефалоспоринів, макролідів (азитроміцин), із збереженням її чутливості до кларитроміцину.
19
Портянко, Т. В. "РОЛЬ МІКРОФЛОРИ У ВИНИКНЕННІ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТУ В КОТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2012): 196–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.48.
Full textAbstract:
Наведено літературні дані про вплив мікрооргані-змів зубної бляшки на розвиток хвороб пародонту.Визначено видовий склад мікрофлори ротової по-рожнини при запальних захворюваннях пародонтув домашніх котів і порівняно з клінічно здоровимитваринами. Встановлено, що при гінгівітах пере-важає кокова мікрофлора, зокрема золотистийстафілокок, при пародонтитах збільшується час-тка ентеробактерій. Досліджена чутливість ви-ділених мікроорганізмів до антибіотиків і дають-ся рекомендації до їх застосування.
 The literary over are brought data about influence ofmicroorganisms of dental name-plate on development ofillnesses of periodontium. Specific composition ofmicroflora of oral cavity is certain at the used for settingfire diseases of periodontium for domestic cats andcomparatively with clinically healthy animals. It is setthat a coccal microflora prevails at gingivitises, inparticular yellow-green staphylococcus, part ofenterobacters increases at parodontium. Aninvestigational sensitiveness of the distinguishedmicroorganisms to the antibiotics and theserecommendations are to their application.
20
Щербак, Олена, та Олексій Щербак. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ЗМІНОЮ МІКРОФЛОРИ КИШКІВНИКА ТА ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ". Grail of Science, № 34 (17 грудня 2023): 345–48. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.08.12.2023.77.
Full textAbstract:
В статті розглянутий зв’язок змін мікрофлори кишечника як кількісних так і якісних при таких захворюваннях щитоподібної залози, як хвороба Грейвса та тиреоїдит Хашимото. Проаналізовано наявні сучасні статті, що досліджували вплив та наявність в мікрофлорі мікроорганізмів, які можуть впливати на перебіг зазначених захворювань.
21
Стоцька, Ольга Ігорівна, та Олександр Григорович Стоцький. "ЧУТЛИВІСТЬ МІКРОФЛОРИ ШКІРИ СОБАК, ХВОРИХ НА ДЕРМАТИТИ, ДО АНТИБІОТИКІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4(63) (27 грудня 2023): 114–18. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.4.18.
Full textAbstract:
В роботі було проведено аналіз дослідження зразків патологічного матеріалу від хворих собак, що свідчило про неоднорідність мікробіоти за дерматитів у собак. Так в переважній більшості випадків виділялася поліінфекція, у трьох випадках з п’яти і у двох випадках моно. Слід відмітити, що в асоціації збудників завжди був присутній Staphylococcus aureus. Дослідження чутливості виділеної мікрофлори до антибактеріальних препаратів 8 груп дисковим методом, дало можливість отримати неоднорідні результати. Так, до препаратів групи фторхінолони – марфлоксину, офлоксацину, ципроколіну та енроксилу 5% мікробіота була високочутливою практично до всіх антибіотиків цієї групи. І лише Pseudomonas aeruginosa чутливою у пробі 5 та у другій пробі за її асоціації з Staphylococcus aureus. До препаратів цефалоспоринового ряду мікробіота проявляла різну чутливість від помірно чутливої до високочутливої. Так, до цефтриаксону чутливою була мікрофлора у першій пробі та Pseudomonas aeruginosa у другій за асоціації з Staphylococcus aureus і в 5 при виділенні лише Pseudomonas aeruginosa. При вивченні чутливості до кобактану встановлено, що у першій та четвертій пробах Staphylococcus aureus проявляв високу чутливість до нього була чутливою. Крім того, високочутливими до препарату були Staphylococcus aureus зразок три та Pseudomonas aeruginosa у п’ятому. Затримка росту (від 18 мм) до препарату цефтіфуру вказувала, що Enterococcus faecalis був чутливим у першій та четвертій пробах та Pseudomonas aeruginosa у другій та п’ятій. При цьому високу чутливість проявляв Staphylococcus aureus у першій, другій, третій та четвертій пробах (затримка росту 27 мм). До цефатаксиму у другій пробі Staphylococcus aureus був високочутливим, в той час як Pseudomonas aeruginosa мала помірну чутливість. При вивченні чутливості до цефалексину нами встановлено, що у другому зразку виділена асоціація Staphylococcus aureus з Pseudomonas aeruginosa мали затримку росту від 17 перший та 11 другий збудник. В четвертій пробі за асоціації Staphylococcus aureus та Enterococcus faecalis зона лізису була більшою у другого збудника (від 19 мм) при показнику 12 мм у першого. Зона затримки росту у п’ятій пробі вказувала про чутливість Pseudomonas aeruginosa до цього антибіотика.
22
Лізунов, Сергій, та Євгеній Філобок. "УДОСКОНАЛЕНА СИСТЕМА АКТИВНОГО ПРИДУШЕННЯ ЗВУКУ". Ukrainian Information Security Research Journal 23, № 4 (2022): 221–25. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.23.16768.
Full textAbstract:
Зазвичай, для усунення просочування інформації по акустичному каналу, застосовують або звукоізоляцію, або генератори корельованих акустичних перешкод. У першому випадку (пасивний метод) потрібні значні витрати часу на проведення робіт по звукоізоляції. У другому випадку (активний метод) наявність генераторів шуму створює дискомфорт при проведенні переговорів. Саме випромінювання є демаскуючою ознакою, що полегшує зловмисникам визначити час і місце переговорів. Недоліки обох перелічених вище методів можуть бути зменшені при застосуванні систем активного пригнічення акустичних шумів. Системи такого активного шумозаглушення ґрунтуються на процесі інтерференції хвиль. Попри те, що сам по собі метод дозволяє ефективно пригнічувати навколишні звуки, реальні пристрої не завжди справляються з цим завданням, особливо з акустичними коливаннями з частотою більше тисячі Герц. Річ у тому, що на реєстрацію звуку і обчислення протилежної хвилі у мікроконтролера йде деякий час. Через це звук, що випромінюється ним, вже не повністю протилежний до звуку, що входить, а відстає від нього по фазі. Цей недолік можна зменшити, якщо сигнал, який потрібно подавити, подавати на вхід такого пристрою по електричному або електромагнітному каналу. Завдяки тому, що електричний сигнал поширюється швидше за звукові коливання, прилад починає обробляти сигнал ще до його приходу у вигляді акустичної хвилі. Шумозаглушення таких систем працює для звуків з частотою до 4 кГц, що є досить прийнятним для спектру мовної інформації. Таким чином, на межах контрольованої зони можна знизити рівень акустичних хвиль від джерел інформації з обмеженим доступом до безпечної величини. Такі системи можна також з успіхом використовувати в режимних приміщеннях, де циркуляція акустичної (мовної) інформації заборонена взагалі. Подальше удосконалення такої моделі можливе, якщо врахувати такі залежності (характеристики) приміщення між точкою розташування джерела звуку, що придушується (доповідач), і точками каналів витоку акустичної інформації на границях контрольованої зони: часові (час поширення акустичної хвилі),- частотні (АЧХ і ФЧХ), ревербераційні (відбиття звукових хвиль від перешкод). Ці характеристики можуть бути зняті завчасно і внесені в електронні блоки управління, які виробляють пригнічуючи сигнали. У цьому випадку кожен блок заздалегідь готовий до перетворення отриманого від мікрофона сигналу з метою вироблення максимально ефективного сигналу придушення. При цьому, в принципі, можна взагалі відмовитися від використання додаткових мікрофонів біля кожного каналу витоку мовної інформації. Подальше вдосконалення системи активного придушення звуку направлено на підвищення її ефективності, прихованості факту та місця проведення перемовин, зменшення енергоспоживання системи.
23
Lytvynenko, K. O., P. M. Bоdnar, T. O. Lysiana, I. G. Ponomariova та O. A. Kovalshuk. "Стан мікроекології кишечника у хворих на цукровий діабет типу 2 та неалкогольну жирову xворобу печінки". Likarska sprava, № 5-6 (29 червня 2014): 82–87. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2014-(5-6)-10.
Full textAbstract:
Значне поширення цукрового діабету типу 2 (ЦД 2) та неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) зумовлює удосконалення існуючих методів лікування. Сучасні наукові дані вказують на причинно-наслідкові паралелі між порушенням мікробіоценозу кишечника, дисбалансом імунної системи та НАЖХП. Досліджували мікробіоту кишечника у 64 хворих на ЦД 2 з НАЖХП, у 26 хворих на ЦД 2 і у 28 з НАЖХП. Виявлено значні порушення мікробіоценозу кишечника у хворих на ЦД 2 у поєднанні з НАЖХП. Декомпенсований дисбактеріоз зареєстровано у 71,9 % хворих даної групи, який проявлявся у збільшенні кількісних показників висівання транзиторної мікрофлори з патогенними властивостями та дефіциті захисної сапрофітної мікрофлори.
24
Chemerys, Y. O., V. I. Pertsov, O. M. Boitsova та I. G. Denisenko. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ У ВІДДІЛЕННІ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (29 червня 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11482.
Full textAbstract:
Мета дослідження – встановити кількісний і якісний склад мікрофлори верхніх дихальних шляхів новонароджених пацієнтів та визначити чутливість її до антибактеріальних препаратів.
 Матеріали та методи. Проведено мікробіологічне дослідження посівів із верхніх дихальних шляхів та визначення чутливості мікрофлори до антибактеріальних препаратів у 201 пацієнта, які були госпіталізовані та проліковані у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених дітей КНП «Міська дитяча лікарня № 5 Запорізької міської ради». Дослідження проводились при госпіталізації хворого до відділення, надалі посiви здійснювали кожні 7 днів.
 Результати дослідження та їх обговорення. Достатню чутливість грампозитивних мікроорганізмів, які переважали в посівах на всіх етапах дослідження, виявили до ванкомiцину, деяких карбапенемів, лiнезолiду, кліндаміцину протягом всього дослідження. При дослiдженнi чутливості грамнегативної мікрофлори до антибіотиків виявилась висока чутливість до сучасних захищених пеніцилінів, карбапенемів, аміноглiкозидiв, фторхiнолонiв, а при вивченні чутливості у повторних посівах із верхніх дихальних шляхів пацієнтів виявлено, що досить висока чутливість зберігається до карбапенемів та аміноглікозідів.
 Висновки. Грампозитивні мікроорганізми переважали в мікробіологічних дослідженнях як при госпіталізації, так і при вторинних дослідженнях. Застосування антибактеріальної терапії з урахуванням чутливості флори є запорукою швидшого покращення клініко-біологічних показників пацієнта і, як наслідок, скорочення терміну перебування у відділенні інтенсивної терапії.
25
Babinets, L. S., Yu Ya Kotsaba та O. V. Denefil. "Ентеропанкреатичний синдром і його вплив на трофологічні порушення при хронічному панкреатиті". GASTROENTEROLOGY, № 4.50 (1 серпня 2013): 61–65. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.4.50.2013.86383.
Full textAbstract:
При дослідженні мікрофлори товстого кишечника у хворих на хронічний панкреатит у 72 % випадків був знайдений дисбіоз різного ступеня вираженості. Було виявлено, що дисбіотичні зміни спричинюють збільшення загального рівня білка крові, м’язової маси плечей та індексу маси тіла. Вони також призведуть до формування й збільшення вторинної імунної недостатності внаслідок підвищення кількості Т- і В-лімфоцитів. Був виявлений вірогідний прогностичний вплив мікрофлори товстого кишечника у хворих із хронічним панкреатитом на формування й прогресування анемії на підставі вірогідної кореляції між рівнями гемоглобіну й еритроцитів крові та кількістю лакто- і біфідобактерій (R у межах 0,3–0,6), а також умовно-патогенних організмів і загальної кількості E.coli (R у межах (–0,3) — (–0,6)).
26
Chorna, D., and G. Yavorska. "Comparison of microflora of Lviv urboland soils." Studia Biologica 5, no. 1 (2011): 25–36. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0501.103.
Full text
27
Czech, Alexander, та Olga Bordunova. "ЗАХИСНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ ХІТОЗАНУ ВІД ПАТОГЕННОЇ МІКРОФЛОРИ ХАРЧОВИХ ЯЄЦЬ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 87–92. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.15.
Full textAbstract:
Проводились дослідження розробки композиції для обробки харчових яєць курей на основі хітозану у поєднанні з потужними дезінфектантами з групи органічних перекисних сполук надоцтовою кислотою (НОК) та перекисом водню, яка піддана електроактивуванню у водному розчині з використанням електродів з титану у комплексі заходів із захисту від патогенної мікрофлори, бактеріального і вірусного походження протягом усього терміну зберігання яєць шляхом нанесення на поверхню біоцидної і водночас екологічно безпечної нетоксичної захисної плівки. Встановлено вплив на шкаралупу яєць технічного кислоторозчинного хітозану, розчину надоцтової кислоти, які піддавали електролізу у реакторі, протягом 30 хв, за температури 60-70о С. Формували дві партії яєць – контроль та дослід. Дослідну групу обробляли шляхом нанесення на поверхню яєць біоцидної і екологічно безпечної нетоксичної захисної плівки. «Штучна кутикула», до складу якої входять речовина природного походження хітозан у поєднанні з потужними речовинами з групи органічних перекисних сполук надоцтовою кислотою (НОК) та перекисом водню, була піддана електроактивуванню у водному розчині з використанням електродів з титану. На 14, 19, 28 і 33 добу з поверхні шкаралупи харчових яєць робили змиви, які досліджували на БГКП, стафілокок, сальмонели та спороутворюючі бактерії. Наведений склад композиції для обробки харчових яєць курей у комплексі заходів із захисту від патогенної мікрофлори бактеріального і вірусного походження протягом усього терміну зберігання достовірно гальмує збільшення кількості патогенної мікрофлори на поверхні харчових яєць. Рівень мікробної контамінації харчових яєць курей протягом зберігання зменшується. Так у контролі (харчові яйцях без обробки) на 14 добу з’являються бактерії групи кишкової палички (БГКП), - 15%, на 19 добу 20%, на 28 добу 40% і на 33 добу 65 %. Також кількість спороутворюючих бактерій, становить 10% і стафілококу 5%. При обробці харчових яєць курей композицією на основі хітозану рівень контамінації менший: на 14 і 19 добу БГКП не виявлено, на 28 добу становить 5 % і на 33добу 10 %, а спороутворюючі бактерії на рівні 5 %. Хітозан в комплексі з іншими дезінфікуючими речовинами дозволяє запобігти контамінації поверхні харчових яєць патогенною мікрофлорою протягом зберігання їх за підвищених рівнів температури і вологи.
28
Тюлюкін, І. О. "НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОФЛОРИ ТОВСТОЇ КИШКИ У ХВОРИХ З КОЛОРЕКТАЛЬНИМ РАКОМ". Актуальні проблеми профілактичної медицини, № 28 (30 грудня 2024): 78–85. https://doi.org/10.32782/2786-9067-2024-28-10.
Full textAbstract:
Медичне визначення злоякісної пухлини слизової оболонки товстої кишки позначають як колоректальний рак (КРР). Товстою кишкою у людини називають відділ кишечника від ілеоцекального клапана (структура, що розділяє тонку та товсту кишки) до ануса (задньопрохідного отвору). Частини товстої кишки – сигмоподібна кишка, ободова кишка, сліпа кишка, пряма кишка. Іноді пряму кишку виділяють окремо. Пухлини проявляються схожими симптомами, виникають однакові ускладнення в різних відділах товстої кишки та мають подібні механізми. Саме тому всі ці захворювання об’єднані одним терміном «колоректальний рак». Це небезпечне захворювання, що потребує профілактичних, просвітницьких заходів і комплексного лікування. Метою роботи є вивчення досліджень і наукових доробок щодо порушень мікрофлори товстої кишки у хворих на колоректальний рак. Матеріали та методи. Огляд та узагальнення літератури, сучасних науково-експериментальних досліджень, які стосуються вивчення цієї проблематики. Результати дослідження: Приблизно 45% хворих на діагноз КРР помирають від цієї патології, незважаючи на лікування. Дослідження підтверджують, що, незважаючи на організацію та проведення скринінгових заходів, у 14,7–60,0% хворих КРР діагностують уперше у зв’язку з виникненням ускладнень – гострої кишкової непрохідності, кровотечі, перфорації і перитоніту. Високий відсоток невідкладних операцій у пацієнтів похилого віку з притаманною йому хронічною супровідною патологією, що є причиною великої кількості післяопераційних ускладнень (24,0–80,0%) і летальності (11,0–36,0%). Дослідження доводять, що важливу роль у розвитку інфекційних ускладнень відіграє мікрофлора товстої кишки. Порушення функціонування кишкової мікрофлори призводить до розвитку значної кількості захворювань (інфекційних, метаболічних, аутоімунних, онкологічних, неврологічних та ендокринних), у тому числі колоректального раку. Висновки. Через порушення функціонування кишкової мікрофлори підвищується ризик розвитку значної кількості захворювань (інфекційних, метаболічних, аутоімунних, онкологічних, неврологічних та ендокринних), у тому числі колоректального раку.
29
Nataliia, Ivanyshyn. "LINGUISTIC AND STYLISTIC INTERPRETATION OF IVAN DRACH’S POETIC TEXT “INTO THE MICROPHONE OF THE WELL”." South archive (philological sciences), no. 80 (November 29, 2019): 6–9. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2019-80-1.
Full text
30
Станиславив, Светлана, Александр Заславський, Тамила Шейко та Сергей Ткаченко. "ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОАКТИВОВАНИХ РОЗЧИНІВ У ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ЦУКРОВОГО ВИРОБНИЦТВА". Modern engineering and innovative technologies, № 21-01 (30 червня 2019): 59–63. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2022-21-01-064.
Full textAbstract:
У статті описано дослідження можливості застосування електрохімічноактивованих розчинів у технологічному процесі отримання дифузійного соку цукрового виробництва. Встановлено ефективність аноліту щодо контамінуючої мікрофлори дифузійного соку і він є пер
31
Privalov, M. A., та A. K. Sizenko. "Трансплантация фекальной микробиоты в лечении воспалительных заболеваний кишечника". Likarska sprava, № 11 (30 жовтня 2014): 15–21. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2014-11-03.
Full textAbstract:
Запальні захворювання кишечника (ЗЗК) – хронічні рецидивуючі захворювання, які асоціюються із значними показниками смертності та інвалідності, а також з вираженим погіршенням якості життя. Точна етіологія цих станів невідома, однак кількість даних, що підтверджують участь кишкової мікрофлори в патогенезі ЗЗК, збільшується. Незважаючи на велику кількість підходів, які активно досліджують, деякі хворі залишаються рефрактерними до стандартної терапії або відмічають розвиток побічних ефектів. Враховуючи можливу роль шлунковокишкової мікрофлори в розвитку ЗЗК, вивчають методи, спрямовані на зміну кишкової мікробіоти, однак їх ефективність неоднакова в різних дослідженнях. Трансплантацію фекальної мікробіоти (ТФМ) можна розглядати як альтернативну схему для ведення хворих із ЗЗК, але нині недостатньо інформації, що підтверджувала б її ефективність в схожих обставинах. Необхідні додаткові дані для формування зрозумілих і точних висновків, які можна буде використовувати в практичній діяльності та майбутніх дослідженнях.
32
Kravtsiv, M. I., O. M. Liulka та V. I. Liakhovskyy. "Лікування інфекцій ділянки хірургічного втручання". Klinicheskaia khirurgiia, № 8 (7 вересня 2017): 34. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.08.34.
Full textAbstract:
Узагальнені результати лікування 26 хворих, у яких після оперативного втручання виникло нагноєння лапаротомної рани. Комплексне лікування з використанням метаболітотропної терапії сприяло більш швидкому загоєнню ран та ерадикації патогенної мікрофлори.
33
Заславський, Александр, Светлана Станиславив та Тамила Шейко. "БІОПЛІВКИ ЯК ЯВИЩЕ У ЦУКРОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ". Modern engineering and innovative technologies, № 21-01 (30 червня 2019): 55–58. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2022-21-01-063.
Full textAbstract:
Детально розглянуто проблему утворення мікробіологічної біоплівки у процесі отримання дифузійного соку в цукровій промисловості. ЇЇ структуру та основні складові, перетворення та характеристики. Описано в види контамінуючої мікрофлори дифузійного соку т
34
Букалова, Н. В., Т. М. Приліпко, Н. М. Богатко та ін. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА-СИРОВИНИ КОРОВ’ЯЧОГО ТА ЙОГО МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (29 липня 2022): 119–27. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.3.13.
Full textAbstract:
Основними факторами, що впливають якість продуктів харчування, є якість сировини, технічний і технологічний рівень підприємств, система менеджменту якості і безпеки харчових продуктів Якість молока не може бути покращена в процесі переробки, в кращому випадку її можна стабілізувати, тому система управління якістю молока повинна бути орієнтована на технологічні процеси його виробництва і первинну обробку з використанням профілактичного підходу. Санітарно-гігієнічна якість виробництва молока є складною проблемою, яка визначається низкою факторів, які об’єднуютьcя в поняття «технологія і культура виробництва». Загальне бактеріальне забруднення молочної сировини слід розглядати як сукупність джерел потрапляння мікроорганізмів в технологічне середовище, зокрема мікрофлори поверхні вимені і частин; мікрофлори каналів вимені; мікроорганізмів доїльного обладнання, молочних ліній, молочної упаковки; мікрофлори персоналу і навколишнього середовища. Під час резервування і транспортування молока відбувається розмноження мікроорганізмів, внаслідок чого зростає їх кількість і може змінюватись якісний склад та співвідношення між окремими групами і видами. Характер цих змін залежить від температури і тривалості зберігання молока, початкового ступеня його забруднення та складу мікрофлори. Бактеріологічні дослідження молока-сировини проводили, визначаючи кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ), наявність бактерій групи кишкової палички (БГКП), патогенних стафілококів та стрептококів, які є збудниками маститу. За результатами дослідження сирого незбираного молока коров’ячого, викладеними у статті, установлена його контамінація не лише мікрококами, психрофільними мікроорганізмами родів Achromobacter, Pseudomonas, Aeromonas, Enterobacter, але й патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами (стафілококами, стрептококами, кишковою паличкою, коринебактеріями), які спричинюють виникнення запалення молочної залози і є збудниками харчових отруєнь людей. Відповідно до вимог ЄС, значне підвищення нормативів безпечності та якості молока-сировини за вимогами національного стандарту (ДСТУ 3662–2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови») вимагає перегляду нормативної бази стосовно санітарно-гігієнічних та технологічних умов одержання, його первинної обробки на потужностях з виробництва незбираного коров’ячого молока-сировини. Для визначення ефективності санітарної обробки і нормативної чистоти доїльного обладнання й молочного устаткування досить надійним та інформативним показником є встановлення титру ентерококів, оскільки нині широко використовуваний з цією метою титр бактерій групи кишкової палички має дещо нижчу результативність, а тому не зовсім виправданий.
35
Savel’eva, N. "The Role of Microflora in the Periodontal Diseases Initiation." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 3, no. 7 (2018): 234–37. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs03.07.234.
Full text
36
Garda, S. A. "BIOTECHNOLOGICAL ASPECTS ANALYSIS OF AGRICULTURAL POULTRY MICROFLORA." Biotechnologia Acta 7, no. 4 (2014): 25–34. http://dx.doi.org/10.15407/biotech7.04.025.
Full text
37
Біла, Н. Ф., С. А. Шнайдер, К. І. Сафчук та Л. З. Сафарова. "ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ГІГІЄНІЧНИХ ОПОЛІСКУВАЧІВ РІЗНОГО СКЛАДУ НА СТАН МІКРОФЛОРИ ПОРОЖНИНИ РОТА". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 120, № 3 (2022): 6–8. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-45-3.2.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Вивчення впливу гігієнічних ополіскувачів на якісний стан мікрофлори порожнини рота. Методи дослідження. В основу цієї роботи покладено аналіз власних даних, отриманих в результаті проведення дослідження. У дослідженні приймало участь 40 осіб віком від 20 до 35 років. Було проведено забір мазків із слизової оболонки порожнини рота для мікробіологічного дослідження та рекомендовано подальше щоденне використання ополіскувачів різного складу 2 рази на день. Через 14 та 30 днів було проведено забір мазків для мікробіологічного дослідження. У ході проведеного дослідження, було виявлено якісні зміни у мікробіологічного стану порожнини рота під впливом ополіскувачів різного хімічного складу та зроблено порівняльний аналіз. У матеріалах, які було отримано за допомогою мікробіологічного дослідження, мікрофлора була представлена переважно: 1 група: Str. viridae, Str. a haem.; 2 група: Str. viridae; 3 група: Str. Viridae, Candida ablicans, Neisseria sicca 4 група: Str. Viridae, Candida ablicans. Окремо слід зазначити, що антисептична дія усіх досліджуваних ополіскувачів обумовлена та посилена присутністю у складі фторида натрія. Ряд досліджень доводить, що фторид – нейротоксин, який зменшує когнітивні здатності та пригнічує розумові здатності. Також негативно впливає на щитоподібну залозу та епіфіз. Наукова новизна. Інтерес представляє вплив гігієнічних ополіскувачів різного складу на стан мікрофлори порожнини рота. Висновки. Аналізуючи отримані результати, ми можемо стверджувати що, тривале використання ополіскувачів призводить до змін у якісному мікробіологічному стані порожнини рота, характер яких залежить від хімічного складу ополіскувача. Окремо слід зазначити, що антисептична дія усіх досліджуваних ополіскувачів обумовлена та посилена присутністю у складі фторида натрія.
38
Поварова, Наталя Миколаївна, Людмила Анатоліївна Мельник та Галина Всеволодівна Шлапак. "ПІДВИЩЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБІВ З М’ЯСА ПТИЦІ ШЛЯХОМ ВНЕСЕННЯ СТАРТОВОЇ МІКРОФЛОРИ". Scientific Works 2, № 85 (2022): 110–19. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2240.
Full textAbstract:
В представленій роботі наведені матеріали щодо розробки технології пролонгування термінів зберігання варених ковбас із м’яса птиці шляхом використання біотехнологічного прийому, а саме, «стартових» культур мікроорганізмів. Пропонується вводити спеціально підібрану стартову мікрофлору у фарш варених ковбас, що є принципово новим підходом для вирішення даного питання. 
 За останні роки м'ясо птиці стало одним із самих популярних видів сировини для м'ясопереробної промисловості. М'ясо птиці - якісний, багатий білками продукт з низькою калорійністю у порівнянні зі свининою та яловичиною. Різноманітність сировини, володіє різними функціональними властивостями (темне і світле м'ясо, механічно обвалене м'ясо, внутрішні органи), надає необмежені можливості для створення птахопродуктів широкого асортиментного спектру, включаючи харчові, спеціальні, кормові продукти, в тому числі комбіновані, з заданим хімічним складом і властивостями, препарати біологічно активних речовин і т.д.
 До складу м'язової тканини птиці входять майже всі водорозчинні вітаміни. М'ясо є одним з найбільш цінних постачальників вітамінів групи В. Також, м'язи птиці багаті макроелементами ( серед яких виділяють за кількістю калій, сірка, фосфор, натрій, кальцій, хлор ), а також мікроелементами ( залізо, цинк, мідь, марганець ), мають важливе значення в обміні речовин. Мінеральні речовини активізують перетравлюваність білків і їх засвоюваність.
 Властивість м'яса утримувати воду або її поглинати робить істотний вплив на його якість, технологічні та кулінарні показники. Чим вище водоутримувальна, вологовбирна здатність м'яса птахів, тим соковитіша й ніжніше виходить готова до споживання продукція, тим вище її вихід.
 Проведено скрінінг та науково обґрунтовано використання «стартової» мікрофлори шляхом дослідження ряду функціонально-технологічних, мікробіологічних, токсикологічних та органолептичних показників.
 Економічно обґрунтовано використання інноваційної розробки для виробництва ковбасних виробів; складена технологічна схема виробництва вареної ковбаси із внесенням стартової мікрофлори; підтверджено підвищення якісних показників виробів з м'яса птиці шляхом внесення стартової мікрофлори. 
 В результаті отримана продукція високої якості із стабільними у часі показниками.
39
Данко, Е. М., та В. В. Пантьо. "РОЛЬ МІКРОФЛОРИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ВИНИКНЕННІ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 126, № 1 (2024): 216–20. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2024-51-1.36.
Full textAbstract:
Хвороби тканин пародонту на сьогодні є одними з найбільш розповсюджених захворювань в стоматології. Найбільш вагомим етіологічним чинником, який зумовлює виникнення захворювань тканин пародонту є мікрофлора порожнини рота, а саме пародонто- патогенні мікроорганізми. Тому актуальним залишається вивчення та дослідження різних видів мікроорганізмів ротової порожнини та їх безпосереднього впливу на розвиток захворювань тканин пародонту. Мета дослідження – вивчення, аналіз та узагальнення даних літературних джерел щодо впливу мікрофлори ротової порожнини на виникнення захворювань тканин пародонту. Матеріали та методи дослідження. За допомогою пошукових систем PubMed, Google scholar, Research Gate проводився пошук наукових статей для їх вивчення та аналізу. Ключовими словами для пошуку були “periodontal diseases”, “risk factors for periodontal diseases”,“dental microflora”, “periodontal microorganisms”, “dental plaque”. Наукова новизна. Опрацьовано та проаналізовано результати наукових досліджень, які доводять, що мікроорганізми, які формують зубний наліт існують у формі біоплівки, яка в свою чергу, містить різні види мікроорганізмів. Бактерії, що безпосередньо зумовлюють захворювання тканин пародонту формують між собою комплекси: червоний комплекс (P.gingivalis, T. forsythia і T. denticola), помаранчевий (F.nucleatum, P.intermedia, P. nigrescens, P. micros, C. rectus, C. showae, C. gracilis, E. nodatum, S. constellatus), зелений (C. concisus, E. corrodens, A. actinomycetemcomitans), жовтий (S. mitis, S. sanguinis, S. oralis), фіолетовий (A. odontolyticus, V. parvula). Висновки. Етіологічна роль у виникненні деструктивних змін пародонту належить пародонтопатогенним бактеріям, саме вони запускають запальний механізм у тканинах пародонту. Найбільшу роль у виникненні деструктивних захворювань тканин пародонту відіграють пародонтит-асоційовані мікроорганізмами, та червоний комплекс, що є безпосередньою причиною утворення важких ступенів пародонтиту.
40
Черкасова, В. С., О. О. Вовк та Н. І. Коваленко. "МОНІТОРИНГ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ КОКОВОЇ МІКРОФЛОРИ, ВИДІЛЕНОЇ ВІД ХВОРИХ ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (19 грудня 2023): 149–54. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i4.14094.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Інфекції дихальних шляхів (ІДШ) займають перше місце серед усіх захворювань населення України та є глобальною проблемою охорони здоров’я унаслідок їхньої значної поширеності серед працездатного населення, постійного прогресування, частого поєднання різної патології легень та обтяжливого впливу на супутні захворювання. Мета – аналіз результатів мікробіологічного моніторингу антибіотикорезистентності кокової мікрофлори, виділеної від людей із бронхолегеневою патологією. Матеріал і методи. У роботі використані результати дослідження мікроорганізмів, виділених від хворих із патологією дихальних шляхів, які знаходились на лікуванні у Центрі легеневого здоров’я м. Львова у 2022 році. Результати. У роботі виявлено провідну роль стрепто- і стафілококів в етіологічній структурі бронхолегеневих захворювань. Найпоширенішими були S. pneumoniae та стрептококи групи В. Серед стафілококів переважали S. aureus, S. epidermidis та S. haemolyticus. Найчастіше стійкі бактерії виділялися до бензилпеніциліну (36–39 % стрептококів і 57–76 % стафілококів), тейкопланіну (45–49 % стрептококів і 41–65 % стафілококів) та левофлоксацину (51–63 % стрептококів). З урахуванням частоти резистентних ізолятів та частоти споживання АМП найвищий показник АМР (0,2–0,3) стрептококів також був до левофлоксацину за рахунок високої частоти споживання – 0,4 та високих показників частоти резистентних ізолятів. Низький показник АМР стрептококів до тейкопланіну (0,0004) та бензилпеніциліну (0,0002–0,0003) – наслідок низької частоти споживання. Найвищий показник АМР у гемолітичного та епідермального стафілококів також був до левофлоксацину (0,1) за рахунок високої частоти споживання цього антимікробного препарату, а до бензилпеніциліну і тейкопланіну цей показник у стафілококів був низький (0,0004–0,0005) завдяки низькій частоті споживання бензилпеніциліну (0,0007) та тейкопланіну (0,0008). Висновки. У результаті аналізу мікробіологічного моніторингу антибіотикорезистентності кокової мікрофлори, виділеної від людей із бронхолегеневою патологією, які перебували на лікуванні у Центрі легеневого здоров’я м. Львова у 2022 році, було зроблено такі висновки: найвищий показник АМР стрептококів був по відношенню до левофлоксацину за рахунок високої частоти споживання – 0,4 та високих показників частоти резистентних ізолятів: 0,63 та 0,51 у S. pneumoniae та Str. Group B відповідно. Низький показник АМР досліджуваних ізолятів до тейкопланіну та бензилпеніциліну – наслідок низької частоти споживання при високих показниках частоти резистентності.
41
Киричко, Борис, та Іван Климась. "ВИДОВИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД МІКРОФЛОРИ ЗА ЛІКУВАННЯ ПОВЕРХНЕВОЇ ПІОДЕРМІЇ У СОБАК". Аграрний вісник Причорномор'я, № 114 (31 березня 2025): 36–46. https://doi.org/10.37000/abbsl.2025.114.04.
Full textAbstract:
В матеріалах статті наведені дані щодо видового і кількісного складу мікрофлори, їх чутливості до антибіотиків та динаміки рівня мікробного забруднення у процесі лікування поверхневої піодерміїі у собак. Встановлено, що в уражених ділянках шкіри хворих собак переважають асоціації Escherichia coli, Staph. еpidermidis (57,14 %) та Str. рyogenes (17,86 %), а також гриби Malassezia pachydermatis та Candida crusei (21,41 і 14,28 %). Ізольовані культури мікроорганізмів були найбільше чутливими до норфлоксацину, фурамагу та амоксициліну. Для місцевого лікування собак, хворих на піодермію, застосовували препарати «Ветмікодерм» і «Санодерм» у порівняльному аспекті. У процесі лікування хворих собак спостерігали динамічне зменшення кількості мікроорганізмів в осередках ураження в обох групах тварин. Однак, в осередках ураженої шкіри тварин, яким застосовували препарат «Ветмікодерм», рівень мікробної забрудненості був достовірно нижчим.
42
ШАПРИНСЬКИЙ, В. О., О. А. НАЗАРЧУК, В. І. ГОРОВИЙ, І. І. ДОВГАНЬ, Ю. М. БАБІНА та М. А. ВЕРБА. "ВПЛИВ АНТИСЕПТИКІВ НА МІКРОФЛОРУ ПЕРІОПЕРАЦІЙНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ДОБРОЯКІСНОЮ ГІПЕРПЛАЗІЄЮ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (28 травня 2025): 16–24. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.2.15378.
Full textAbstract:
Мета роботи: вивчити ефективність антисептичних засобів у профілактиці та лікуванні періопераційних інфекційних ускладнень у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Матеріали і методи. Для визначення ефективності впливу антисептиків на мікрофлору періопераційних інфекційних ускладнень у дослідження було відібрано 90 хворих. Вивчали видовий склад мікрофлори одержаного біологічного матеріалу в періопераційному періоді. Виділяли мікрофлору з поверхні післяопераційної рани, із дренажів та поверхні уретрального катетера. З використанням загальноприйнятих мікробіологічних методів було досліджено чутливість до антисептичних засобів провідних збудників гнійно-запального процесу. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Умовно-патогенна мікрофлора періопераційної ділянки та бактеріологічний аналіз посіву сечі у періопераційному періоді в пацієнтів із ДГПЗ характеризуються гетерогенністю, де основна частка належить представникам грамнегативної мікрофлори (Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa) та ентеробактерій (Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae ss. Pneumoniae), а серед грампозитивної мікрофлори спостерігаються стафілококи (Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermitis та Staphylococcus haemolyticus). При порівняльному аналізі у хворих, яким проводили черезміхурову простатектомію, були вищі показники мікробної контамінації, порівняно з другою та третьою групами дослідження, де проводили залобкові простатектомії (p<0,05). Це пояснюється можливістю потрапляння інфікованої сечі у передміхурові та залобкові простори через надлобкові дренажі сечового міхура, які встановлюють перед операційним втручанням. Висновки. Лапароскопічна залобкова простатектомія дозволяє досягти кращих результатів у лікуванні та меншу кількість післяопераційних ускладнень, ніж відкрита. Препарати на основі катіонних поверхнево-активних сполук володіють потужними бактеріостатичними та бактерицидними властивостями щодо стафілококів, грамнегативних неферментуючих мікроорганізмів та ентеробактерій. Необхідні подальші дослідження, щоби мати можливість рекомендувати лапароскопічну залобкову простатектомію в практику урологічних клінік України, які мають лапароскопічне оснащення.
43
Zalipska, I. Ya. "ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)» ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Медична освіта, № 3 (28 жовтня 2019): 24–27. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10499.
Full textAbstract:
У статті порушено проблему використання ефективних методів навчання дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів медичних спеціальностей. Зазначено, що ефект непередбачуваності роботи, мобільність викладача і розумна діджиталізація в освіті як нові методи та підходи до навчання завжди урізноманітнюють практичне заняття, привертають увагу, зацікавлюють і далі сприяють активній роботі студента. У дослідженні проаналізовано різнотипні завдання до теми «Мовна норма. Орфоепічні норми, норми наголосу». Наголошено на використанні цікавих інтерактивних методів навчання, як-от: «Мозковий штурм», «Фоторепортаж», «Мікрофон», «Робота в парах», «Тренувальні завдання», «Інтерактивні завдання», «Робота в групах», «Прес». Аргументовано важливість відеопрезентації на занятті, у якій відображено основні теоретичні аспекти теми.
 Встановлено, що метод «Мозковий штурм» і метод колективно-групового навчання «Мікрофон» сприяють швидкому і якісному опитуванню теоретичного матеріалу. Виконання завдання «Фоторепортаж» підвищує інтерес студентів до покращення рівня володіння українською мовою, адже виправлення чужих помилок – це дієвий метод для запам’ятовування норм літературної мови. Необхідно зазначити, щоб зосередити увагу студентів наприкінці практичного заняття, варто подавати такі завдання, які б із впевненістю їх зацікавили, мали підсумковий характер вивченого матеріалу і спонукали до покращення рівня володіння українським словом. На практичному занятті запропоновано студентам проаналізувати фрагмент телепрограми медичної тематики і виписати порушення літературних норм. Зауважимо, що робота в парах і в групах потребує більшої затрати часу, однак такі завдання є високоефективними. Безперечно, якісне виконання запропонованих завдань вимагає хоча б часткової попередньої підготовки студентів до заняття: знання теоретичного матеріалу, написання вдома запропонованих завдань, сумлінного виконання пошукової роботи.
44
Мирончук, Віталій Олександрович, та Руслан Андрійович Пеленьо. "ПОРІВНЯННЯ ДИНАМІКИ ВІДНОВЛЕННЯ МІКРОФЛОРИ У ПРИМІЩЕННЯХ ДЛЯ УТРИМАННЯ СВИНЕЙ ПІСЛЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ ЗАСОБАМИ «ВУЛКАН МАКС» І «SVITECO PIP MULTI»". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4(67) (14 березня 2025): 70–76. https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2024.4.10.
Full textAbstract:
У статті наведено результати дослідження динаміки відновлення мікрофлори на об’єктах приміщень для утримання свиней після дезінфекції проведеної засобом «Sviteco PIP Multi» та засобом «Вулкан Макс». Встановлено, що відновлення мікроорганізмів відбулося вже продовж перших 3 години після їх застосування. Використання «Sviteco PIP Multi», що містить пробіотичні Bacillus subtilis та Bacillus megaterium, забезпечило значно вищий рівень мікробного навантаження на цьому етапі дослідження. На підлозі приміщень загальна кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (МАФАнМ) становила 7,07±0,11 log КУО/см³ змиву, що перевищувало аналогічний показник для «Вулкан Макс» у 3,9 раза (р<0,001). Однак, основними представниками ізольованої мікрофлори були бацили, частка яких сягала 99,7% від загальної кількості МАФАнМ. У наступні періоди дослідження (6, 24, 48 та 72 години) за використання «Sviteco PIP Multi» відмічено мінімальне зростання МАФАнМ (на 1,4–3,6%), тоді як при застосуванні «Вулкан Макс» цей показник зростав вірогідно (р<0,05–р<0,001), досягаючи 47,8% через 6 годин та 79,1% через 24 години. У кінці виробничого циклу загальна кількість МАФАнМ на підлозі за використання «Sviteco PIP Multi» виявилася на 4,5% меншою, ніж після застосування «Вулкан Макс» (6,57±0,12 проти 6,88±0,05 log КУО/см³ змиву), при цьому бацили складали 47,1 і 29,7% відповідно. На між кліткових перегородках і стінах приміщень тенденції відновлення мікрофлори були подібними. Через 3 години після дезінфекції кількість МАФАнМ за «Sviteco PIP Multi» становила 6,68±0,13 log КУО/см³ змиву на перегородках і 6,69±0,05 log КУО/см³ змиву на стінах, що вірогідно (р<0,001) перевищувало показники «Вулкан Макс». Чисельність бацил також була вищою при застосуванні «Sviteco PIP Multi» і становила 98,9–99,4% проти 42,8–92,1% для «Вулкан Макс». На годівницях після дезінфекції «Sviteco PIP Multi» загальна кількість МАФАнМ через 3 години становила 6,52±0,04 log КУО/см³, що у 4,7 раза (р<0,001) перевищувало показник «Вулкан Макс». Протягом наступних 72 годин кількість МАФАнМ за «Вулкан Макс» зростала у 3,9 раза (р<0,001), тоді як при використанні «Sviteco PIP Multi» – залишалася стабільною або незначно знижувалася. Отримані результати свідчать про антагоністичну активність засобу «Sviteco PIP Multi» відносно неспороутворюючих мікроорганізмів, що відбувається внаслідок одночасного потрапляння із дезінфектантом на поверхні спор пробіотичних бацил, швидкої колонізації ними вивільнених дією дезінфектанту екологічних ніш та створенні тим самим конкурентних умов для розвитку іншої мікрофлори.
45
Klymnyuk, S. I., G. I. Mуkhailyshyn та L. M. Malanchuk. "МІКРОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БАКТЕРІАЛЬНИХ ВАГІНОЗІВ У ЖІНОК РІЗНИХ ВІКОВИХ КАТЕГОРІЙ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (29 червня 2019): 21–31. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10258.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Відомі на сьогодні дані вказують на те, що бактеріальний вагіноз є значно поширеним клінічним синдромом порушення мікрофлори вагіни у жінок. Інфекційно-запальні захворювання жіночої статевої системи, які виникають на фоні бактеріальних вагінозів, становлять серйозну небезпеку для організму. Розвиток захворювань органів малого таза мікробної етіології залежить від персистентних властивостей мікроорганізмів, спрямованих на інактивацію факторів природної резистентності організму.
 Мета – вивчити наукові літературні джерела, у яких висвітлюються проблеми складу мікрофлори при дисбіозах вагіни та шляхи їх мікробіологічної корекції. Визначити найчастіші форми дисбіотичних станів, збудників та їх вплив на організм жінок.
 Результати. Дисбіоз вагіни – це поліетіологічний стан, у його розвитку беруть участь не тільки Gardnerella vaginalis, а й анаероби Mobiluncus spp., Bacteroides spp., Mycoplasma hominis та інші мікроорганізми. Єдиною причиною виникнення бактеріального вагінозу є порушення кількісного складу мікроорганізмів піхвового середовища на тлі інших дисбіотичних процесів організму. Ускладнення, пов’язані з бактеріальним вагінозом, включають хронічні запальні процеси внутрішніх статевих органів, розвиток спайкових процесів органів малого таза, неплідність, самовільне переривання вагітності на різних термінах, крім того, збудники БВ можуть впливати на розвиток злоякісних пухлин. Значною мірою дисбіози пов’язані з певними труднощами діагностики, резистентністю до лікування, надзвичайно високою поширеністю та можливістю розвитку тяжких ускладнень, особливо тих, що впливають на репродуктивну функцію людини.
 Висновки. Піхвова мікрофлора є не статичною, а мінливою макропопуляцією, в якій кількість визначених типів мікроорганізмів коливається в межах змін умов середовища їх перебування. Цей динамічний стан мікрофлори піхви не завжди беруть до уваги при аналізі результатів бактеріологічних досліджень. Вказана проблема потребує більш детального вивчення патогенетичних механізмів та шляхів медикаментозної корекції цього стану, що і буде предметом наших подальших досліджень.
46
Fedorych, P. V. "Діагностика та лікування поєднаних уражень сечостатевої системи трихомонадами різних видів і мікроорганізмами, асоційованими з бактеріальним вагінозом". Likarska sprava, № 5-6 (27 червня 2018): 100–111. http://dx.doi.org/10.31640/jvd.5-6.2018(18).
Full textAbstract:
Дослідження поєднаних уражень сечостатевої системи, викликаними різними видами трихомонад та мікроорганізмами, що асоційовані з БВ є перспективним напрямком, вивчення якого здатно призвести до значного підвищення рівня діагностичного обстеження хворих на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом, та покращення ефективності їх лікування. Проведено спеціальне дослідження біологічного матеріалу, взятого з сечостатевої системи 198 хворих на ІПСШ з хронічним перебігом. Використовувався метод ПЛР в реальному часі, ампліфікатор ДТ-96, набір реагентів «Фемофлор-16», праймери для виявлення Т. vaginalis, Trichomonas tenax та Рt. hominis. У 77 (38,8 %) з 198 пацієнтів було виявлено тихомонади: Т. tenax – у 41 (20,7 %), Рt. hominis – у 28 (14,1 %), Т. vaginalis – у 8 (4 %). У 92,2 % обстежених пацієнтів, що мали трихомонадну інвазію, в сечостатевій системі було виявлено збільшення показників мікрофлори, асоційованої з БВ. Проведено лікування поєднаних уражень сечостатевої системи, викликаних трихомонадами різних видів та мікроорганізмами, що асоційовані з БВ, за запропонованим методом, в якому в якості етіотропних препаратів загального застосування послідовно використовуються препарати cекнідокс по 2 таблетки 1 раз на день протягом 5 днів та орципол – по 1 таблетці 3 або 2 рази на день (в залежності від ваги) протягом наступних 10 днів, у 56 пацієнтів, хворих на ІПСШ з хронічним перебігом. В результаті проведеного лікування було досягнуто елімінації трихомонад у 54 осіб дослідної групи (96,4 %). Повної нормалізації рівня мікрофлори, асоційованої з БВ, досягнуто у 31 (57,4 %) пацієнта. Значне зменшення кількості цієї мікрофлори відбулось у решти 24 пацієнтів (42,6 %). Запропонований оригінальний метод лікування є ефективним, має задовільну переносимість та може бути рекомендованим для емпіричної терапії поєднаних уражень сечостатевої системи, викликаних трихомонадами різних видів та мікроорганізмами, що асоційовані з БВ.
47
Маліновська, Л. І., О. Г. Загричук, І. Я. Криницька та Л. Б. Романюк. "ВПЛИВ РІВНІВ ГЛІКЕМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ НА СТАН МІКРОБІОМУ РІЗНИХ БІОТОПІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (28 лютого 2023): 107–12. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13582.
Full textAbstract:
Вступ. Цукровий діабет, частота виникнення якого невпинно зростає в людській популяції, та ускладнення, що розвиваються в таких пацієнтів і викликані представниками автохтонної мікрофлори, спонукають до вивчення причин, які сприяють таким процесам, зокрема впливу рівня глікованого гемоглобіну та зміни патогенних властивостей мікроорганізмів у хворих на цукровий діабет.
 Для виконання цього огляду ми проаналізували статті, опубліковані у наукових журналах. При пошуку використовували бази даних провідних закордонних видань. Критеріями відбору обрано ті статті, що містять інформацію про перебіг цукрового діабету і стан мікробіому певних ділянок. В огляді наведено і проаналізовано результати вітчизняних та закордонних досліджень, з посиланнями на першоджерела, про зміну структури і певних властивостей мікроорганізмів – представників автохтонної мікрофлори ротової порожнини, шлунка, кишечника, кон’юнктиви, частоту виявлення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів у вищенаведених біотопах, їх вплив на обмін глюкози, вплив різних рівнів глікемії на біорізноманіття і вірулентні властивості мікробіоти, зокрема Staphylococcus аureus, Helicobacter pylori, Staphylococcus epidermidis та інших, зміни співвідношення аеробної й анаеробної кишкової мікробіоти у пацієнтів із цукровим діабетом і при його поєднанні з іншими нозологічними формами та в експериментальних умовах.
 Мета дослідження – проаналізувати літературні дані про зміни структури та властивостей мікробіому певних біотопів, хворих на цукровий діабет, з’ясувати вплив рівня глікованого гемоглобіну на властивості представників мікрофлори.
 Висновки. Узагальнюючи результати опрацювання літературних даних, можна стверджувати, що рівень глікованого гемоглобіну безпосередньо чи опосередковано впливає на частоту виникнення бактеріальних ускладнень у пацієнтів із цукровим діабетом, а саме шляхом підвищення вірулентних властивостей представників нормофлори різних біотопів, збільшення колонізації певним мікробом конкретних ділянок слизових оболонок або шкіри та порушення співвідношення між різними представниками окремого біотопу.
48
Pareniuk, O. Yu, K. E. Shavanova, V. V. Illienko, et al. "Diversity of microflora at the fourth destroyed unit of the ChNPP." Nuclear Physics and Atomic Energy 18, no. 2 (2017): 179–87. http://dx.doi.org/10.15407/jnpae2017.02.179.
Full text
49
Hospod, V. V., L. P. Holodok, O. A. Dregval, N. V. Cherevach, and T. V. Sklyar. "Use of Probiotic Preparations for Restoration of Women's Microflora." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 7, no. 1 (2022): 300–310. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs07.01.300.
Full textAbstract:
The purpose of the study is to compare the effectiveness of probiotics to restore the microflora of women. Materials and methods. Correction of the microflora of the urogenital tract in dysbacteriosis in the development of various pathological conditions is one of the fundamental conditions for comprehensive treatment of the underlying disease. The urogenital microflora of 80 voluntary women of different ages was examined using the real-time polymerase chain reaction method, who applied to the Medical Diagnostic Center of the Medical Academy (Dnipro) with various dysbiotic disorders. For this purpose, samples from the vagina were taken from women aged 19 to 55 years. The real-time polymerase chain reaction method was used. With the help of this method it is possible to objectively and accurately assess the system of biocenosis of the vagina in a short time by quantitative and qualitative assessment of different groups of microorganisms and identify the relationship between them. Results and discussion. A study of the antagonistic activity of probiotic strains: L. plantarum («Lactobacterin dry»), L. acidophilus («Acilact»), L. rhatnosus 573 («Bioselak»), L. reuteri RC-14 («Vagilak») was carried out as for the condition-pathogenic clinical strains S. aureus, E. coli, P. vulgaris, G. vaginalis, C. albicans, detected in dysbiotic disorders of the urogenital tract of women using the method of perpendicular strokes. The probability of differences between the compared values was estimated using Student's t-test. To correct the microflora, probiotic preparations containing lactose-containing strains were used: L. plantarum («Lactobacterin dry»), L. acidophilus («Acilact»), L. rhatnosus 573 («Bioselak»), L. reuteri RC-14 («Vagilak»). The analysis of research results was performed using statistical data processing methods. Statistical processing of the results was performed using Microsoft Excel programs. According to the results of the study, it was found that among 80 patients, 30 (37.5%) had a normocenosis. In 50 of them (62.5%) various pathological conditions of the urogenital tract of women caused by opportunistic pathogens were identified. It has been proven that in dysbiotic disorders of the microflora of the urogenital tract there is a decrease in the amount of Lactobacillus spp. from to CFU/ml, against the background of increased S.aureus, E. coli, P. vulgaris, G. vaginallis, Megashera spp., Mobiluncus spp., Peptostreptococcus spp., Candida spp. in an amount from to CFU/ml. It was determined that the strains of Lactobacillus rhamnosus 573, Lactobaccillus reuteri RC-14, isolated from probiotic preparations against opportunistic pathogens Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Proteus vulgaris, showed the greatest antagonistic activity. It was shown that cultures of Lactobacillus reuteri RC-14 and Lactobacillus rhamnosus 573 showed high activity against S. aureus (10.25 mm±0.2 mm), E. coli (9.75 mm ± 0.4 mm), P. vulgaris (9.8 mm ± 0.4 mm), G. vaginalis (9.05 mm ± 0.25 mm), C. albicans (9.75 mm ± 0.4 mm). Cultures of Lactobacillus plantarum and Lactobacillus acidophilus were less antagonistically active, with the exception of S. aureus and P. vulgaris, the zones of suppression of their growth were 8.7 mm ± 0.3 mm and 7.4 mm ± 0.3 mm. Conclusion. Positive dynamics of recovery of women urogenital tract microbiota at the use of probiotic drugs «Bioselak» and «Vagilak» is revealed. «Vagilak» probiotic proved to be more effective. The percentage of recovery of lactobacilli was 87%, with the use of «Bioselak» probiotic this figure was 69.6%
50
Kovalenko, N. I. "ECOLOGICAL ANALYSIS OF OPPORTUNISTIC MICROFLORA IN PNEUMONIA." Eastern Ukrainian Medical Journal 7, no. 2 (2019): 136–41. http://dx.doi.org/10.21272/eumj.2019;7(2):136-141.
Full text