To see the other types of publications on this topic, follow the link: Об’єкти нерухомості.
Journal articles on the topic 'Об’єкти нерухомості'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Об’єкти нерухомості.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Пилипенко, Л. М., та П. М. Сороковий. "МЕТОДИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДЕВЕЛОПЕРАМИ МАЙБУТНІХ ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ МАЙНОВИХ ПРАВ НА НИХ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 7 (07) (31 липня 2023): 96–103. http://dx.doi.org/10.32782/dees.7-16.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сутність майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них як об’єктів бухгалтерського обліку. Проаналізовано відповідність цих об’єктів обліку критеріям активів згідно з нормативними документами з бухгалтерського обліку. Обґрунтовано приналежність спеціальних майнових прав на майбутні об’єкти нерухомості до нематеріальних активів девелопера, визначено порядок їхнього визнання та рахунки для синтетичного обліку. Сформульовано способи оцінювання справедливої вартості спеціальних майнових прав на майбутні об’єкти нерухомості за витратним, доходним та порівняльним підходами. Запропоновано методику синтетичного обліку девелопером господарських операцій із залучення фінансування на будівництво майбутніх об’єктів нерухомості та реалізації споруджених об’єктів.
2
ПАВЛОВ, Костянтин, Алла СУР’ЯК, Олександр КРАСНЕВИЧ та Олександр ПОЛТОРАК. "МОНІТОРИНГ АКТИВНОСТІ НА ВІТЧИЗНЯНОМУ РИНКУ ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 2 (29 червня 2023): 166–72. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2023-8-22.
Full textAbstract:
У статті здійснено спробу розглянути стан та тенденції на житловому ринку нерухомості у довоєнний та воєнний періоди. Проведено критичний огляд наукових та інформаційних напрацювань за даною проблемою. Враховано стан ринку нерухомості у довоєнний період, проаналізовано напрями попиту на об’єкти житла. Окреслено зміни споживацьких уподобань на об’єкти житла у зв’язку з війною. Узято до уваги психологічні чинники впливу на споживацьку поведінку. Проведено моніторинг зростання та зменшення споживацької активності на об’єкти житла у низці регіонів України. Дано пояснення стратегії ділової активності забудовників об’єктів житла. Простежено пожвавлення об’єктів житлового будівництва за сучасних умов у тих регіонах, які є далекими від бойових дій. Обґрунтовано та концептуалізовано динаміку цін на об’єкти житлової нерухомості у певних регіонах. Окреслено ряд заходів, які державні уповноважені органи запрограмували та частково уже реалізовують. Відведено важливе місце у підтримці реалізувати низку необхідних реформ у частині інституціоналізації ринку житлової нерухомості. На даний момент нерухомість в Україні можна назвати вигідною, але ризиковою інвестицією. Звичайно, будь-який великий капітал вкрай насторожено ставиться до таких фактів. Державні уповноважені органи запрограмували та частково реалізовують концепцію доступної іпотеки та низку реформ у галузі нерухомості. Важливе місце у підтримці вітчизняного ринку нерухомості належить інвестиціям, а вірніше інвесторам. Саме інвестори покликані виконувати функцію експертів по моніторингу відновлення ринку житлової нерухомості у нашій державі. На разі, актуальним для України є формування нової системи інституціоналізації ринку. Ринки нерухомості в більшості країн не настільки організовані чи ефективні, як ринки інших, більш ліквідних інвестиційних інструментів. Окремі об’єкти нерухомості є унікальними і не є взаємозамінними, що робить оцінку інвестицій менш об’єктивною. На відміну від інших інвестицій, нерухомість фіксується в певному місці та отримує більшу частину своєї вартості від цього місця. Що стосується житлової нерухомості, відчуття безпеки району та кількість послуг чи зручностей поблизу можуть підвищити вартість нерухомості. З цієї причини економічна та соціальна політика держави має сприяти добробуту населення.
3
Shcherbyna, Andrii. "ФОРМИ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТАМИ ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(22) (2020): 138–49. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-138-149.
Full textAbstract:
В умовах зношеності житлового фонду в Україні ефективне управління його збереженням вимагає удосконалення законодавства, а на рівні власників житла – пошуку нових організаційно-правових форм управління багатоквартирними будинками. У статті розглянуто комбінації моделей спільної власності на об’єкти житлової нерухомості з організацією управління без створення та зі створенням юридичної особи. Порівняно з недоліками організації вітчизняних ОСББ проаналізовані дуалістична модель кондомініуму, в якій поєднано спільну власність на будинок і ділянку, індивідуальну власність на квартиру та організаційну форму асоціації власників; унітарна модель асоціації зі спільною власністю на увесь об’єкт нерухомості та правами користування квартирою; фінська унітарна модель житлового підприємства зі створенням товариства з обмеженою відповідальністю. У розглянутих моделях порівняні механізми мобілізації коштів власників та можливості залучення зовнішнього фінансування для здійснення капітальних ремонтів. Зроблені висновки про численні переваги фінської моделі, зокрема для нових склад-них житлових об’єктів та комплексів.
4
Пшик, Б., І. Тяжкороб, Н. Галайко, З. Лапішко та О. Сідельник. "НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ У ПРОЦЕСАХ ФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (2022): 84–97. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3653.
Full textAbstract:
Анотація. Гарантування захисту фінансових інтересів інвесторів у житлове будівництво є актуальною проблемою для України, оскільки інвестиції громадян у житлове будівництво не захищені жодним економічним механізмом. Наявні законні шляхи фінансування будівництва об’єктів нерухомості нездатні повною мірою захистити інтереси громадян у цій сфері та забезпечити прозоре залучення коштів. Проведений аналіз динаміки обсягів упродовж 2012—2020 років дав змогу зафіксувати тенденцію до зниження обсягів будівництва житла, зумовленої зростанням цін на нерухомість, підвищенням процентних ставок за іпотечними кредитами, а найбільше — погіршенням фінансового стану населення внаслідок поширення коронавірусної пандемії COVID-19. У процесі аналізу виявлено суттєву різницю між обсягами введеного в експлуатацію і розпочатого будівництва житла, що свідчить не лише про зниження платоспроможного попиту на вітчизняному ринку житлової нерухомості, а також імовірність збільшення кількості недобудованого житла і поглиблення фінансових ризиків громадян, які вклали гроші в зазначене житло на початковому етапі його будівництва. Розроблено підхід до зміцнення фінансової безпеки громадян у процесі житлового будівництва, який базується на укладенні договорів інвесторами не із забудовником, а з фінансовою установою, яка контролює хід будівництва і перераховує кошти відповідно до графіка виконаних робіт. Обґрунтовано впровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки. Це дасть можливість накопичувати житлові заощадження на рахунках, які будуть використані для поліпшення житлових умов. Сформульовано пріоритети державної політики, спрямованої на захист фінансових інтересів домогосподарств на ринку житлової нерухомості в Україні: формування бази даних із достовірною і прозорою інформацією про діяльність забудовників та її ретельний аналіз з метою недопущення виникнення проблемних об’єктів житлового будівництва; залучення банків, страхових компаній та інших фінансових посередників до участі у фінансуванні житлового будівництва шляхом розроблення відповідних депозитних, кредитних і гарантійних продуктів; упровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки; створення гарантійних механізмів для виплат компенсацій інвесторам житлового будівництва в разі банкрутства забудовника; запровадження обов’язкового страхування відповідальності забудовників при фінансуванні об’єктів житлового будівництва; здійснення інвентаризації проблемних незавершених об’єктів житлової нерухомості та розроблення фінансових механізмів для забезпечення їх добудови і введення в експлуатацію; окреслення правових механізмів для гарантування державою майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості, у які вкладено кошти громадян. Ключові слова: домогосподарства, житлове будівництво, індивідуальні інвестори, фінансова безпека, фінансування житлового будівництва. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 17.
5
Білецький, І. В. "БУДІВЕЛЬНА ГАЛУЗЬ ТА РИНОК ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ ЯК ОБ’ЄКТИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ". Підприємництво та інновації, № 26 (3 лютого 2023): 14–18. http://dx.doi.org/10.32782/2415-3583/26.2.
Full textAbstract:
У статті здійснено визначення місця державного управління в системі розвитку будівельної галуззі та ринку житлової нерухомості України, а також розкриття положень щодо їх співвідношення з іншими елементами інституційної структури розвитку сектору житлової нерухомості. Дано характеристику основним діючим законодавчим актам в сфері будівництва з деталізацією питань, що о ними регулюються. Окреслено розподіл повноважень щодо здійснення містобудівного нагляду. Визначено, що проведення реформи децентралізації в країні вплинуло на перерозподіл функцій між усіма суб’єктами галузі будівництва. Встановлено, що для забезпечення інституційної ієрархії державного управління будівництвом і житлово-комунальним господарством на обласному рівні функціонують управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури, управління житлово-комунального господарства, а на районному – відділи містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства. Обґрунтовано, що державне управління будівельною галуззю та ринком житлової нерухомості ґрунтується на врахуванні інтересів державного, регіонального рівнів та місцевого самоврядування, що спричинено розподілом держаної власності на загальнодержавну та місцеву з відповідним закріпленням за органами місцевого самоврядування об’єктів будівництва. Окреслено співвідношення державного управління як інституту макрорівня з такими елементами інституційної структури, як міжнародні норми, принципи і стандарти, саморегулюючі організації, неформальні обмеження (неписані правила) діяльності будівництва. Доведено, що активізація різних складових державного управління будівельною галуззю та ринком житлової нерухомості сприятиме розвитку ринкового механізму, підтримці ініціативи виробників та опосередковане забезпечить розвиток інституційних систем на нижчих рівнях, що в загальному підсумку забезпечить вигідні умови функціонування всім учасникам процесу.
6
Shepel, Inessa. "Оподаткування нерухомості: вітчизняна й зарубіжна практика та облік". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 2, № 2 (2016): 92–104. http://dx.doi.org/10.51599/are.2016.02.02.09.
Full textAbstract:
Вивчено міжнародний досвід системи оподаткування нерухомого майна. Наведено систему оподаткування нерухомості в європейських країнах із зазначенням видів податків і ставок їх застосування. Розглянуто етапи впровадження податку на нерухомість майна в Україні. Висвітлено об’єкти оподаткування нерухомості та платників податків як в Україні, так і розвинених зарубіжних країнах. Охарактеризовано варіанти обліку податку на нежитлову нерухомість в Україні із зазначенням кореспондуючих рахунків бухгалтерського обліку.
7
Березняк, В. С. "КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВʼЯЗАНИХ ІЗ ЗАХОПЛЕННЯМ ЗЕМЛІ ТА ОБʼЄКТІВ КОРПОРАТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ". Juridical science, № 9 (111) (11 березня 2020): 128–34. http://dx.doi.org/10.32844/10.32844/2222-5374-2020-111-9.15.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження сутності та системи криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень у сфері нерухомості, зокрема, пов’язаних із посяганням на землю та об’єкти корпоративної власності. Зазначається, що проблеми криміналістичної кваліфікації кримінальних правопорушень завжди привертали увагу науковців. Стосовно вчинення кримінальних правопорушень у сфері нерухомості слід наголосити, що розслідування цих діянь має важливі особливості, які, зокрема, пов’язані з вивченням певної категорії. Кожен елемент має свій зміст, який визначає інформаційну сутність діяння та визначає подальші напрями розслідування. Також є елементи криміналістичної кваліфікації дій, пов’язаних із заволодінням земельною ділянкою та корпоративним нерухомим майном. Визначено сутність криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень у сфері нерухомості, зокрема, пов’язаних із посяганням на землю та об’єкти корпоративної власності, її складових елементів, наповнення, а також встановлено кореляційні зв’язки між ними. Акцентовано на тому, що розслідування зазначених діянь має важливі особливості, які, зокрема, пов’язані з дослідженням визначеної категорії. Аргументовано, що найбільш стабільними елементами у криміналістичній характеристиці залишаються: предмет злочинного посягання, спосіб вчинення злочину, особа злочинця, особу потерпілого, слідова картина місце та час вчинення кримінального правопорушення.
8
Повар, Максим. "ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ «ЗЕЛЕНОГО» БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 8 (11 липня 2024): 107–15. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6246-2024-8-107-115.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз наукових досліджень проблем публічного управління у сфері запровадження «зеленого» будівництва та архітектури. Зазначено, що «зелене» будівництво – це підхід до проєктування, будівництва та експлуатації об’єктів нерухомості (капітального будівництва) та відповідної інфраструктури, заснований на принципах екологічної стійкості та мінімізації негативного впливу на навколишню середу. Виходячи з цього, його ознаками є: енергоефективність (використання технологій, що дозволяють знизити споживання електроенергії для опалення, кондиціювання та освітлення з метою економії ресурсів та зменшення викидів парникових газів, у тому числі за допомогою використання сонячних батарей та інших відновлюваних джерел енергії); використання екологічно чистих матеріалів (об’єкти повинні зводитися з використанням будівельних матеріалів, які не впливають на навколишнє середовище або здоров’я людини); управління водними ресурсами (багато «зелених» будинків мають системи для збирання дощової води, ефективні системи очищення води, що забезпечують її повторне використання та зниження її витрачання); «зелені» дахи та стіни (на них розміщують різну рослинність в естетичних чи природоохоронних цілях); транспортна логістика (об’єкти нерухомості зводять з урахуванням доступності громадського електротранспорту, що дозволяє зменшити використання особистого автотранспорту та скоротити викиди парникових газів); ландшафтний підхід («зелені» об’єкти капітального будівництва вписані в навколишній природний ландшафт, а на прилеглій території розташовуються зелені насадження, водні та інші природні об’єкти). З метою запровадження концепції «зеленого» будівництва в Україні та формування стандартів якості потрібно розробити та реалізовувати Стратегію формування «зелених» стандартів у сфері будівництва та архітектури, де б передбачалися умови та стандарти формування «зелених» населених пунктів з урахуванням їх екологічної безпеки. Крім того, уряд має скоригувати свою роботу у сфері політики, законодавства, оподаткування тощо. Особливо на початковому етапі мають бути вжиті ефективні заходи, що ґрунтуються на економічних, соціальних та моральних принципах, щоб компенсувати втрати інвесторів від додаткових інвестицій.
9
Лазарєва, О. В., А. Ю. Мась та К. М. Фесенко. "ВИКОРИСТАННЯ ПІДХОДІВ ФАСИЛІТІ-МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 28 (5 квітня 2024): 56–61. http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.28.2024.302771.
Full textAbstract:
Метою проведеного дослідження є обґрунтування принципів фасиліті-менеджменту, які доцільно використовувати у сфері землекористування, а також висвітлення його підходів, які слід впровадити в практику в системі управління земельними ресурсами. Методологічну основу проведеного дослідження склали наступні методи: метод узагальнення, метод дедукції та наукового узагальнення. Отримані результати представляють собою наукову основу для запровадження їх у практичній діяльності місцевих органів Держгеокадастру України. Встановлено, що в сфері землекористування доцільним є впровадження в практику принципів фасиліті-менеджменту, які забезпечить активізацію структурних зрушень під час здійснення виробничої діяльності. Встановлено, що потребують впровадження такі підходи фасиліті-менеджменту, як підтримка підприємницьких процесів, поточне обслуговування, ремонт, налагодження інфраструктурних об’єктів, здійснення постійного моніторингу та аналізу ситуації на ринку нерухомості, ухвалення концепції управління інфраструктурою, заключення договорів на експлуатацію обладнання, професійне управління, консультування з питань вибору інженерних систем та обладнання, фокусування ідей на виборі найоптимальнішого шляху використання землі під час ведення виробничої діяльності, зменшення витрат на об’єкти нерухомості та підвищення якості обслуговування, об’єднання зусиль в рамках управління капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією обладнання, перепрофілювання виробництва в середині обєктів інфраструктури.
10
Поздняков, Юрій, Ігор Брітченко, Наталія Гринів та Таїсія Наконечна. "МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ МАЙНОВИХ ПРАВ НА НЕДОБУДОВАНІ ОБ’ЄКТИ ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 45 (2022): 133–52. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.4.45.2022.3846.
Full textAbstract:
Робота відноситься до галузі економічних вимірювань вартості майнових прав та права їх вимоги, що виконуються методами незалежної експертної оцінки. Розглядаються методологічні підстави та аналіз законодавчо-нормативної бази виконання економічних вимірювань вартості майнових прав на квартири в будинках, не завершених будівництвом. Метою статті є розгляд методики незалежної оцінки майнових прав на недобудовані об’єкти житлової нерухомості; аналіз теоретичних засад, алгоритмів і методик установлення вартості права вимоги передачі цих майнових прав; виклад алгоритму методики та прикладу її апробації. Кінцевою метою дослідження є опрацювання та формулювання практичних рекомендацій, спрямованих на збільшення точності й зменшення ступеня невизначеності результатів оцінювальних робіт.Зазначено, що вимоги до здійснення економічних вимірювань таких нематеріальних активів у чинних національних стандартах оцінки (НСО) України викладено в дуже обмеженому обсязі, і це може викликати труднощі при виборі та обґрунтуванні методичних підходів і оцінювальних процедур. Виконано огляд методів оцінки нематеріальних активів; проаналізовано можливості їх застосування для встановлення вартості права вимоги передачі покупцеві майнових прав на квартири в будинках, не завершених будівництвом, при їх продажу (відступленні права вимоги) на довільній стадії готовності будинку. Запропоновано методику визначення цієї вартості на основі застосування порівняльного підходу, з об’єктивним розрахунковим коригуванням на відсоток готовності будинку. Досліджено математичні засади методики кількісного визначення вартості права вимоги досліджуваних нематеріальних активів, що базуються на основі класичного порівняльного підходу з наступною статистичною обробкою отриманого ряду результатів ринкової інформації. Описано алгоритм визначення залежності вартості майнових прав від відсотка будівельної готовності будинку. Показано, що запропоновану математичну модель можна розглядати як основу для встановлення вартості об’єкта оцінки, що відтворює вимірюване значення цієї вартості з певним статистичним розсіюванням поодиноких оцінок у серії спостережень. Зроблено висновок про доцільність переважного застосування нелінійного кореляційно-регресійного аналізу при виконанні економічних вимірювань вартості майнових прав на об’єкти житлової нерухомості в будинках, не завершених будівництвом. Сформульовано перспективні напрями подальших досліджень у цій галузі виконання економічних вимірювань.
11
Штейнгауз, Дмитро. "ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ ТА ВПЛИВ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА ЙОГО РОЗВИТОК В УКРАЇНІ". Вісник Університету банківської справи, № 2(41) (2 вересня 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249958.
Full textAbstract:
Анотація. Досліджено особливості функціонування та основні тенденції розвитку вітчизняного ринкужитлової нерухомості на сучасному етапі. Метою дослідження є визначення основних тенденцій роз-витку вітчизняного ринку житлової нерухомості на сучасному етапі, аналіз проблем і визначення перспективнихнапрямів використання фінансово-кредитних інструментів для забезпечення ефективногофункціонування ринку житлової нерухомості в Україні. Проаналізовано динаміку споживчого попитуза кількістю угод купівлі-продажу житла на фоні «ковідної кризи», структуру попиту за розміром і рів-нем комфортності житла, досліджено динаміку і структуру капітальних інвестицій у житлове будівництвоза видами активів. Виявлено проблеми неналежного фінансування потреб ремонту, реконструк-ції та оновлення старого житлового фонду, що в перспективі спричинять погіршення якості житловоїнерухомості, яка реалізується на вторинному ринку. Обґрунтовано доцільність перегляду державноїфінансової політики у сфері житлового будівництва і створення нових фінансово-кредитних інструмен-тів, що забезпечать ефективне функціонування ринку житлової нерухомості. Визначено низький рівеньінвестиційних можливостей населення у сфері будівництва житла й необхідність розвитку фінансово-кредитного інструментарію для розширення альтернативних можливостей інвестування населенняв будівництво / придбання житла. Окреслено шляхи розв’язання соціально значущої проблеми забез-печення населення України доступним житлом належної якості. Визначено основні очікувані тенденції,які будуть мати вплив на розподіл фінансових потоків і визначатимуть можливі напрями вдосконален-ня фінансово-кредитних інструментів на ринку житлової нерухомості України, а саме: 1) перерозподілкапіталу між класами нерухомості та різке збільшення інвестицій у багатоквартирні об’єкти; 2) сприят-ливі можливості для розвитку ринку привілейованих акцій та різних похідних фінансово-кредитних ін-струментів; 3) поширення і вдосконалення цифрових інструментів як складової забезпечення застосу-вання фінансово-кредитного інструментарію; 4) збереження високої ризиковості ринку нерухомості якдля інвесторів, так і для кредиторів, що зумовлює потребу вдосконалення чинної системи фінансовогомоніторингу й фінансового контролю, а також створення системи страхування інвестицій на житловунерухомість, оскільки на цьому ринку сконцентровані значні обсяги інвестицій населення.Ключові слова: ринок житлової нерухомості, житлове будівництво, фінансове забезпечення, капіталь-ні інвестиції, фінансово-кредитні інструменти, споживчий попит, доступне житло.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл.: 5.
12
Серебрій, А. Ю. "СУЧАСНЕ ІНВЕСТУВАННЯ У БУДІВНИЦТВО ЖИТЛА В УКРАЇНІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ТА ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО ЗАХИСТУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (29 липня 2024): 71–80. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-pub.2024.3.9.
Full textAbstract:
У статті розглядаються організаційно-правові форми інвестування у будівництво житла в України, висвітлюється шлях трансформації таких форм та їх розповсюдженість, яка притаманна саме ринку нерухомості. У статті наголошується на важливості створення достатніх інвестиційних умов для залучення іноземних та національних інвестицій, створення достатніх гарантій для покриття ризиків інвесторів. Будівельна галузь є стратегічною галуззю економіки будь-якої країни. Вона в собі поєднує всі галузі економіки, так як всім галузям потрібні об’єкти нерухомості для ведення своєю комерційної та некомерційної діяльності. Будівництво житлової та комерційної нерухомості напряму впливає на економічний та соціальний розвиток всієї країни. Дана сфера тісно пов’язана із іншими видами підприємницької діяльності, такими як: імпортування, виробництво, продаж будівельних матеріалів, оздоблювальних матеріалів, побутової техніки, іпотечного кредитування, сектору інвестування тощо. Показники ефективності котрих безпосередньо впливають на кількість та якість робочих місць, податків до бюджету, розвитку інфраструктури, транспортного сполучення, інженерних мереж, інфляцію, фінансовий сектор економіки, тощо. Висновки та пропозиції автора спрямовані на удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері будівництва, що має сприяти розвитку галузі, підвищенню якості будівельних робіт та створенню сприятливих умов для інвестування. Реалізація запропонованих заходів може значно покращити стан будівельної галузі в Україні та забезпечити її стійкий розвиток у довгостроковій перспективі.
13
Зверховська, В. "Становлення та розвиток правового регулювання цивільного обігу культурних цінностей". Юридичний вісник, № 3 (6 жовтня 2020): 135–40. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1933.
Full textAbstract:
У статті розглядаються осо-бливості становлення та розвитку правового регулювання культурних цінностей за цивільним законодав-ством України та міжнародним правом у порівняльно-правовому аспекті. Визначені основні етапи розвитку становлення інституту культурних цінностей, формування понять, видів, з’ясування ознак та класифікації культурних цінностей як об’єктів цивільних прав. Автором проводиться дослі-дження спеціального законодавства України у сфері охорони культур-них цінностей та зроблені відповід-ні висновки щодо необхідності його удосконалення у зв’язку з тим, що у цивільному законодавстві Украї-ни відсутня єдність у використанні дефініцій у сфері правового регулю-вання цивільного обігу культурних цінностей, не визначено чітко обме-жень у правовому обігу культурних цінностей, не встановлено вимог до суб’єктів відносин, що виникають у сфері цивільного обігу культурних цінностей, відсутня класифікація культурних цінностей, тощо.Звертається увага на історію становлення терміна «культурні цінності», яка ведеться з епохи, яка слідувала за Першою світовою вій-ною, коли світова спільнота присту-пила до вироблення загальних пра-вил і відносин, пов’язаних із певною категорією предметів, речові права на які дещо відрізнялися від анало-гічних прав на звичайний товар або об’єкти нерухомості. Звертається увага на питання, що стосувалося реституції та подальшого захисту культурних цінностей. Зазначається, що держава Україна є вже не єдиним суб’єктом права власності на культурні цінно-сті. Водночас законодавець лише допускає можливість перебування культурних цінностей у приватній власності, однак встановлює пріори-тет державної та комунальної влас-ності на зазначені об’єкти з мотивів необхідності збереження культурних цінностей для нащадків. Та зверта-ється увага на те, що основна кіль-кість цивільно-правових норм, що визначають режим культурних цін-ностей як об’єктів цивільних прав, знаходиться у ЦК України.
14
Заплітна, Ірина Анатоліївна, та Ростислав Мирославович Маркевич. "ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ЖИТЛОВОЇ ТА ГРОМАДСЬКОЇ ЗАБУДОВИ". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 187–91. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.28.
Full textAbstract:
У поданій статті приділено увагу з’ясуванню перспективи розвитку вивчення та аналізу питання правового режиму земель житлової та громадської забудови в Україні. Установле- но, що зміст таких відносин характеризується зумовленістю містобудівної документації прав та обов’язків землекористувачів і власників земельних ділянок. Підсумовано, що для земельного права України притаманна чимала кількість наукових робіт, які аналізують певні сторони питання правового режиму земель житлової та громад- ської забудови в Україні. Однак натепер у державі відсутнє ґрунтовне й комплексне вивчен- ня питання. Підіймається проблема юридичної долі земельної ділянки й розташованої на ній будівлі та її приналежності й аналізуються шляхи її розв’язання, такі як: розуміння земельної ділянки й об’єкту нерухомості самостійними об’єктами обороту; ідея єдиного об’єкта неру- хомості; принцип єдності юридичної долі земельної ділянки й розташованих на ній об’єктів нерухомості. Досліджено, що положення статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України закріплюють принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі розміщеного на ній об`єкту нерухомості та є усталеним, а його відмінність із започаткованим у римському приватному праві принципом “superficies solo cedit” полягає в тому, що в його основу покладено слідування землі за об`єктом нерухомості. Авторами надано правову оцінку прийнятого 02 лютого 2021 року Верховною Радою України в другому читанні Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки й розміщеного на ній об’єкта нерухомості)» і зроблено висновок про його неефективність через неможливість реального розв’язання нормами цього закону наявних проблем, оскільки вони також не передбачають автоматич- ності переходу прав на земельну ділянку до нового власника будівлі й не захищають нового власника будівлі, тому що не виключають його обов’язкової взаємодії з попереднім власни- ком чи органом місцевого самоврядування. Зроблено висновок про необхідність прийняття дієвих змін до законодавства, які б забез- печили реальну спроможність автоматичного переходу прав на земельну ділянку до нового власника будівлі.
15
Данилюк, М. М., та М. В. Дмитришин. "ЗЕЛЕНЕ БУДІВНИЦТВО У ДОСЯГНЕННІ СТАЛОГО РЕГІОНАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (2020): 153–62. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.153-162.
Full textAbstract:
Мета даного наукового дослідження – виявлення ключових характеристик зеленого будівництва, які необхідні для можливих переваг і перспектив.
 Методи дослідження, що були використані у процесі написання статті – порівняння, аналогії, індукції та дедукції, системного аналізу та системного підходу.
 Результати. У статті розкрито ключові характеристики, потреби та передумови існування зеленого будівництва. Розкрито різницю між традиційним та зеленим будівництвом. Охарактеризовано місце зеленого будівництва у складі зеленої економіки. Виокремлено фактори за допомогою яких об’єкти зеленого будівництва впливають на навколишнє середовище та здоров’я населення; структуровано їх в логічній послідовності появи. Досліджено системи «зеленої сертифікації». Охарактеризовано стандарт LEED, який застосовується при будівництві нових і реінноваційних проектів; внутрішній реконструкції та оздобленні будівель, що експлуатуються; житлової нерухомості; заміського житлового будівництва та котеджних поселень. Аналогічно охарактеризовано стандарт BREEAM один з найвідоміших і поширених методів оцінки екологічної ефективності будівель (офісних центрів, торгових майданчиків, промислових об’єктів, загальноосвітніх закладів, багатоквартирних будинків, судів та тюрм, наявного житлового фонду). У межах стандартів описано показники (місце для забудови, ефективність споживання води та енергії, споживання матеріалів та ресурсів, якість середовища, інновації, управління, здоров’я, транспорт, утилізація відходів, забруднення), які оцінюються та їх рейтинг у системі бальної оцінки. Виділено чинники підвищення інвестиційної привабливості об’єктів зеленого будівництва. Розроблено та описана схематична модель збільшення інвестиційної привабливості зеленого будівництво через врахування факторів впливу (унікальність, якість, відповідальність) та переваг (зменшення витрат та збільшення можливостей). Окреслено переваги зеленого будівництва для чотирьох суб’єктів: регіону, інвесторів, будівельних компаній та власників «зелених» будівель.
 Наукова новизна. Результатом публікації є побудова цілісної характеристики зеленого будівництва починаючи з передумов та потреб його існування, а завершуючи перевагами та перспективами.
 Практична значущість результатів. Результати належним чином описані та графічно зображені; це дозволяє їх використовувати у процесі подальшому науковому пошуку, практичній діяльності та з метою поповнення інтелектуального капіталу всіх зацікавлених читачів.
16
Кончинський, В., та T. Ліхоузова. "Моделі для формування ринкової вартості нерухомості". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 41 (2022): 58–64. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.41.2022.271342.
Full textAbstract:
В статті розглянуто проблему якісної та швидкої оцінки нерухомості. Запропоновано використати моделі та технології машинного навчання для створення сервісу з оцінки нерухомості за введеними характеристиками. В запропонованих моделях використано дві групи параметрів: характеристики місцевості, в якій розташовано нерухомість, та характеристики об’єкта нерухомості. Оскільки декілька об’єктів розташовані в одному регіоні, дані про регіон будуть часто повторюватись. Реалізовано дві моделі: модель з двома нейронними мережами та модель з нейронною мережею і випадковим лісом. Функцією втрат обрано середньоквадратичну помилку. Для оцінки ефективності запропонованих моделей використано дані про вже укладені угоди. Розроблений сервіс орієнтований на власників житлової нерухомості, які хочуть її продати або здати в оренду, та покупців, які хочуть перевірити справедливість ціни.Для формування вартості від користувачів потребується детальна характеристика для точного результату, але частина параметрів є необов’язковою, щоб отримати приблизну вартість для орієнтування. Крім цього на відміну від інших реалізацій даний сервіс пропонує обрати термін, протягом якого продавець хоче знайти покупця.
 Бібл. 7, іл. 3, табл. 1.
17
Bereznyak, V. "СПОСІБ ЯК ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕРІ НЕРУХОМОСТІ". Juridical science 1, № 5(107) (2020): 137–44. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.17.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що складність розслідування кримінальних правопорушень у сфері нерухомості викликана тим, що вони характеризуються складним механізмом та специфічною технологізацією. Тому особливої актуальності набуває питання про криміналістичну характеристику кримінальних правопорушень даної категорії. У свою чергу, спосіб вчинення кримінального правопорушення є центральним її елементом. Проте, без володіння правоохоронними органами інформацією щодо основних способів, за допомогою яких вчиняються кримінальні правопорушення зазначеного виду, гарантувати успіх не завжди можливо, оскільки розслідування за таких умов здійснюється в умовах інформаційної недостатності. Для встановлення об’єктивної істини вельми важливим є й встановлення дій з підготовчої діяльності. Метою статті є аналіз сучасних форм злочинної діяльності у сфері нерухомості, а також надання характеристики способам підготовки та вчинення кримінальних правопорушень у сфері нерухомості. Стаття присвячена описанню способів незаконних дій, вчинюваних у різних напрямах сфери нерухомості: сфері будівництва, на вторинному ринку нерухомості, у сфері земельних відносин та ін. Наголошується, що спосіб вчинення кримінальних правопорушень у сфері нерухомості є повноструктурним, тому обов’язково містить окрім дій із безпосереднього вчинення ще й дії з підготовки та приховування такого злочину. Наголошено, що характерним для мети, з якою вчинюються вбивства для заволодіння нерухомим майном – це те, що вона може бути різною для організатора та виконавця цього злочину. Зроблено висновок, що вчиненню кримінальних правопорушень у сфері нерухомості, у 100% випадків передує підготовка, що складається із заздалегідь продуманих, узгоджених між суб’єктами дій. Зміст підготовчих дій залежить від обраних схем продажу майбутнього об’єкту будівництва, об’єкта нерухомості на вторинному ринку, наявності корупційних зв’язків з органами державної влади, які мають відношення до видачі певних дозволів, та від обраного способу вчинення кримінальних правопорушень даної категорії в цілому.
18
ФУРСА, ЄВГЕН. "Транснаціональний нотаріальний процес: становлення нового напряму науки про нотаріат". Право України, № 2021/01 (2021): 246. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-01-246.
Full textAbstract:
Сучасний стан розвитку теорії нотаріального процесу можна визнати задовільним, оскільки вчені виконали значну роботу з аналізу та вирішення тих проблем, із якими стикаються нотаріуси та інші уповноважені на вчинення нотаріальних дій особи. Тому вважаємо доцільним привернути увагу до малодосліджених питань, які пов’язані з вчиненням нотаріальних проваджень з іноземним елементом. У зв’язку з цим у статті запропоновано підходи до формування такого поняття, як “транснаціональний нотаріальний процес”, визначення його складових і функцій. Мета статті полягає у тому, щоб сформувати концептуальні підходи до сприйняття сутності, змісту транснаціонального нотаріального процесу, його місця у правовій системі, значення для науки й охорони безспірних прав суб’єктів цивільних відносин з іноземним елементом через вчинення нотаріальних дій і висловити автор ські гіпотези на предмет такого поняття, як “іноземний елемент” у теорії нотаріального процесу. Тоді, коли значна частина українців перетинає кордони України, вступає у різноманітні відносини в іноземних країнах, а також на території України іноземні громадяни набувають права власності на об’єкти нерухомості, не можна не володіти інформа цією про те, які наслідки виникатимуть при вступі їх до шлюбу, у разі смерті тощо. Тому потрібно активно збирати і систематизувати інформацію про те, які особливості спадкування будуть у випадку смерті громадянина України за кордоном та іноземця в Україні, хто і які нотаріальні дії в такому або подібному випадках має право вчиняти. Практично в кожній країні світу існує своя система спадкування, яка відрізняється від вітчизняної моделі, але в Україні вони залишаються практично недослідженими. В іноземних країнах напрацьовано величезний досвід діяльності нотаріусів, який залишається так само мало вивченим українськими вченими, але його аналіз мав би показати оптимальні шляхи удосконалення організації та діяльності українського нотаріату, налагодження зв’язків між нотаріусами різних країн. Водночас величезні обсяги інформації мають бути систематизовані, інакше вони так і залишаться не використаними. Всі наведені аргументи й спонукали автора до дослідження означеної проблематики.
19
Shchavynska, Yu. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВИЙ ТА СУДОВИЙ ЗАХИСТ РЕЧОВИХ ПРАВ В УКРАЇНІ". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 164–70. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.20.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що право має бути захищеним нормами права, а також відповідними інструментами, що практично втілюється в правореалізацію. У сфері адміністративно правового захисту права власності особливе місце займає захист речових прав, адже до них належать практично всі об’єкти нерухомості, а також інші найбільш важливе для громадян і суспільства майно. Провідним інструментом публічного адміністрування у сфері адміністративно-правової охорони речових прав є інститут державної реєстрації. Проте як у будь-якій іншій сфері, у процесі реєстрації речових прав можуть виникнути помилки, а то і зловживання. Їх необхідно виправляти. Саме для цього законодавець передбачив таку стадію реєстрації речових прав, як оскарження рішень (актів) державних реєстраторів. Це може здійснюватися у квазісудовий (адміністративний) та судовий способи. У статті з’ясовано зміст і сформовано поняття «адміністративно-судовий захист речових прав в Україні». Доведено, що це адміністративна діяльність суб’єктів публічної адміністрації, вищих за ієрархією щодо державних реєстраторів, а також системою господарських судів. Вона спрямована на виявлення за змістом і сутністю порушених прав та інтересів власників речових прав, здійснених актом державної реєстрації речового права, та відновлення їх у процесі ухвалення апеляційного за своєю сутністю юридичного рішення. Зроблено висновок, що адміністративно-правий та судовий захист речових прав в Україні – це адміністративна діяльність суб’єктів публічної адміністрації, вищих за ієрархією щодо державних реєстраторів, а також системою господарських судів, направлена на виявлення за змістом і сутністю порушених прав та інтересів власників речових прав, здійснених актом державної реєстрації речового права та відновлення їх у процесі ухвалення апеляційного за своєю сутністю рішення. Адміністративно-правий та судовий захист речових прав в Україні щодо оскарження актів рішень державних реєстраторів стосовно реєстрації речових прав є складною міжгалузевою конструкцію правознавства, в якій беруть участь норми цивільного права (щодо встановлення права власності), адміністративного (стосовно реєстрації речових прав), адміністративного при здійсненні квазісудового оскарження рішень державних реєстраторів та господарсько-процесуальних норм права при здійсненні судового оскарження.
20
Кривов’язюк, Ігор. "ВПЛИВ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ НА ТЕНДЕНЦІЇ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇН СВІТУ ТА УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 4 (2022): 142–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-18.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості розвитку ринку нерухомості у взаємозв’язку з динамікою економічних процесів. Основною метою дослідження є встановлення впливу ринків нерухомості на зміни в економіці країн світу та України. Критичний аналіз наукових підходів учених сьогодення відносно вирішення проблеми підвищення інвестиційної привабливості та подальшого зростання економіки виявив, що зміст їх наукових публікацій в своїй основі розкриває важливість процесів прийняття рішень у сфері операцій з нерухомістю і вивчення ринків зокрема. Проте, поза увагою лишається вивчення змін, що стосуються не тільки формування інвестиційної привабливості ринків нерухомості, але й більш глибокого вивчення впливу ринку нерухомості на тенденції в економіці країн світу та України. Актуальність представленої наукової проблеми полягає у необхідності вивчення перспективності вкладання капіталу в знерухомлені активи на основі встановлення тенденцій розвитку ринків нерухомості, а також визначення впливу ринку нерухомості на тенденції в економіці країни чи групи країн. Методологічну основу дослідження становить комплекс використаних для отримання кінцевих результатів методів: табличний, аналітичний та порівняння - при формуванні рейтингу інвестиційної привабливості країн світу для іноземних інвесторів; абстрактно-логічний та регресійного аналізу - для розкриття взаємозв’язку розвитку ринку нерухомості та тенденцій в економіці країн світу та України; узагальнення - при зведенні висновків за результатами досліджень. Об’єктом дослідження є світовий ринок нерухомості як сукупність національних ринків, істотно відмінних один від одного асинхронністю розвитку, обсягами інвестування, рівнем цін на нерухомість та ризиків, які супроводжують їх формування. У статті розкрито основні результати застосування наукових методів дослідження для встановлення взаємозв’язку розвитку ринків нерухомості з динамікою економічних процесів. Результати дослідження носять прикладний характер і мають практичну цінність при обгрунтуванні вибору нерухомості в якості об’єкта інвестування.
21
Гофман, Мирослава, Галина Пекна, and Вадим Солонець. "PARAMETERS OF THE REAL ESTATE MARKET AS A BUSINESS ENVIRONMENT." "Scientific notes of the University"KROK", no. 2(74) (June 30, 2024): 31–41. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2024-74-31-41.
Full textAbstract:
Одним із ключових секторів ринкової економіки є ринок нерухомості. Це пов’язано із тим, що житло є основною потребою людини та важливим аспектом її життєдіяльності, а також процеси на ринку житлової нерухомості мають вагоме значення для економічного розвитку країни загалом. Визначено, що ринок нерухомого майна є економічним явищем, що виникає з унікальних властивостей нерухомості як особливого блага. Розгляд нерухомості як соціально-економічного явища, а також виокремлення її родових ознак дає змогу визначити ринок нерухомості як систему взаємин між продавцями і покупцями, діючу на основі цінового механізму та враховуючу соціальне значення, правовий режим володіння, природні властивості та родові характеристики нерухомості. Розглянуто різні аспекти ринку нерухомості, з’ясовано його функції та визначено суб’єктну структуру. Виділено та описано основні фактори, які впливають на процес формування цін на нерухомість. Загалом ці фактори умовно розділено на три групи або рівні: глобальні, місцеві та характеристики конкретного об’єкта. Розгляд кожної з цих груп дозволило отримати більш повний образ впливу різноманітних чинників на динаміку ціноутворення на ринку нерухомості. Також досить нестабільною є ситуація на ринку нерухомості в Україні під час війни і змінюється в залежності від багатьох факторів. Проаналізовано, що нерухомість втрачає вартість у зонах прямого воєнного конфлікту через руйнування, небезпеку для життя та зниження привабливості цих територій для життя. Додатково воєнні дії призводять до відкладення інвестицій в будівництво нових об’єктів нерухомості та розвитку відповідних інфраструктурних проектів. Дослідження виявило проблему забезпечення громадян житлом в Україні через значну різницю вартості нерухомості порівняно з доходами населення, що не дозволяє більшості українців придбати власне житло. Пропозиція перевищує платоспроможний попит, а ціни не відповідають цій ситуації, свідчачи про недосконалість ринкового механізму, на вирішення якого повинна звертати увагу держава. Авторами розроблена модель взаємозв’язку ціни за 1 квадратний метр нерухомості на первинному ринку м. Києва. У цю модель включені фактори обсягів прийняття в експлуатацію квадратних метрів у м. Києві, рівня інфляції, валового регіонального продукту на душу населення, облікової ставки Національного банку України та індексу споживчих настроїв.
22
Ivanchenko, A. M. "ОСНОВНІ ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (2021): 64. http://dx.doi.org/10.31713/ve420207.
Full textAbstract:
У роботі проаналізовано основні фінансові механізми реалізації об’єктів житлової та комерційної нерухомості як основних характеристик нерухомості. Розглянуто ризики кожного з учасників Фонду фінансування будівництва: інвестора, забудовника і фінансового посередника. Особливу увагу приділено недосконалості чинної нормативно-правової бази, яка регулює діяльність усіх учасників будівництва житла. Здійснено аналіз групування основних типових механізмів фінансування об’єктів житлової та комерційної нерухомості.
23
Нестеренко, Г. "ОЦІНКА ТА ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ПРОДАЖУ (ОБМІНУ) ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ". Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction, № 24 (16 грудня 2023): 214–21. http://dx.doi.org/10.31734/architecture2023.24.214.
Full textAbstract:
При придбанні об’єктів нерухомості в Україні проводиться експертна оцінка майна. Оподатковування операцій-трансакцій визначено статтею 172 Податкового кодексу України. 23 серпня 2023 року Нотаріальна палата України актуалізувала основні положення щодо порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна.
 Переоформлення прав на нерухоме майно завжди супроводжується досить значною кількістю і обсягом обов’язкових платежів. Всіх, хто вирішив обміняти, продати, подарувати нерухомість або планує вступити у спадок на майно, цікавить, які ж витрати у зв’язку з цим він понесе. Податки і збори при таких операціях залежать від декількох факторів. У цій статті ми маємо намір їх з’ясувати.
 Експертна оцінка майна – це порядок визначення вартості нерухомого майна при укладанні угод купівлі-продажу/оренди/застави та інших.
 Експертна оцінка майна є обов’язковим документом при оформленні зміни прав власності на майно, для того щоб було правильно нараховано суму податку на майно.
 Послуги оціночної компанії коштують відносно недорого, з ними можна заздалегідь ознайомитися в розділах сайту компаній (компанії взято вибірково, з різних регіонів країни, табл. 1).
 Логічно, що всі учасники ринку зацікавлені в тому, щоб максимально знизити вартість майна і, відповідно, заплатити менше податків. Однак значно занизити експертну оцінку технічно неможливо. Згідно з відносно новими правилами оцінки нерухомості, оціночна вартість варіює в межах 25 % від так званої «реєстрової вартості», яка визначається спеціальним державним «оціночним модулем» на сайті Фонду державного майна України.
 Єдина база даних звітів про оцінку (далі – Єдина база) – державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.
 Оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна станом на 01.08.2023 р. актуалізовано Нотаріальною палатою України з урахуванням чинної редакції Податкового кодексу, а також інформації, розміщеної на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби (табл. 2).
 Кількість продажів рахується за один календарний рік для кожної категорії майна окремо з урахуванням таких особливостей: продаж успадкованих об’єктів рахується окремо (в сумі для 1-го та 3-го пунктів) для будь-кого незалежно від виду об’єкта.
 Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір сплачує продавець, держмито – за домовленістю між покупцем і продавцем, покупець – збір до Пенсійного фонду. Хто за що платить при укладенні договору – це «внутрішня» домовленість сторін. Але здійснюються такі оплати все одно від вищевказаних платників, визначених законом (табл. 3).
 Сума, від якої сплачується податок, – це сума доходу, отриманого від продажу. Дохід визначається з огляду на ціну, яка зазначена в договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку покупець передає продавцеві за нерухоме майно, але не нижче оціночної вартості.
24
Вигівська, Ірина, Оксана Грицак та Едіна Шебештень. "Організаційно-методичне забезпечення бухгалтерського обліку та аудиту операцій з інвестиційною нерухомістю". Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, № 3 (10 вересня 2023): 308–27. http://dx.doi.org/10.58423/2786-6742/2023-3-308-327.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню організаційно-методичного забезпечення бухгалтерського обліку та аудиту операцій з інвестиційною нерухомістю. З врахуванням росту значення ринку нерухомості як інвестиційного інструменту, вимоги до якості фінансової звітності компаній, що здійснюють операції з нерухомістю, зростають. У статті досліджуються сучасні методики бухгалтерського обліку, які дозволяють ефективно відображати операції з інвестиційною нерухомістю в бухгалтерській звітності. Сконцентровано увагу на визначенні принципів оподаткування інвестиційної нерухомості та їх вплив на фінансову звітність. В процесі аналізу виявлено численні виклики, що виникають у сфері оподаткування нерухомості, оціненої за справедливою вартістю. Зокрема, проблеми пов’язані з розрахунком податкових різниць та особливостями включення балансової вартості такої нерухомості у розрахунок 10%-ного ліміту на ремонт. В результаті роботи над цим аспектом, було рекомендовано докладно описати методи оцінки у додатках до щорічної фінансової звітності, надати глибоке пояснення вибору цього підходу, що допоможе уникнути потенційних проблем з податковими органами. Також стаття розглядає методи аудиту операцій з інвестиційною нерухомістю з метою підвищення достовірності фінансової звітності і виявлення можливих ризиків та недоліків у бухгалтерському обліку. Це привело до утвердження, що об’єкт обліку вимагає більш детального уваги, ніж це зазвичай має місце в процесі аудиторської перевірки. Відповідно, був розроблений план та програма для проведення аудиторської перевірки операцій із інвестиційною нерухомістю, що надасть можливість вичерпно оцінити стан та рух цього об’єкту на підприємстві. Узагальнюючи результати дослідження, стаття надає практичні рекомендації з організаційно-методичного забезпечення бухгалтерського обліку та аудиту операцій з інвестиційною нерухомістю, що можуть бути корисними для фахівців у сфері бухгалтерії, аудиту, менеджменту та усіх зацікавлених сторін.
25
Ivanchenko, A. M. "АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ НЕРУХОМОСТІ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 93 (2021): 65. http://dx.doi.org/10.31713/ve120217.
Full textAbstract:
У роботі проаналізовано основні аспекти діяльності будівельних підприємств з реалізації об’єктів житлової та комерційної нерухомості як складових ринку нерухомості. Розглянуто ризики кожного з основних факторів, що вплинули на будівництво: інвесторів, забудовників і тенденції самого ринку. Особливу увагу приділено недосконалості чинної нормативно-правової бази, яка регулює діяльність усіх учасників будівництва. Здійснено аналіз основних типових драйверів та перепон з реалізації об’єктів житлової та комерційної нерухомості.
26
Огородник, Ирина. "Исследование особенностей маркетинга на рынке недвижимости". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(103) (27 квітня 2019): 60–62. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2023-103-13.
Full textAbstract:
У даній статті висвітлені особливості нерухомості та маркетингових досліджень на ринку нерухомості, для ефективного просування цих об’єктів на будівельному ринку. Розглянуто особливості життєвого циклу об’єктів нерухомості та дії маркетологів на різних її етапах. Показано, що дослідження ринку нерухомості є важливим інструментом для розуміння актуальних тенденцій та попиту на нерухомість, що дозволяє зрозуміти, які типи нерухомості є популярними, які регіони є найбільш привабливими для покупців та які фактори впливають на ціни на нерухомість. Маркетингові дослідження можуть бути корисні для різних груп людей, включаючи ріелторів, інвесторів та будівельників. Основною ціллю маркетингових досліджень ринку нерухомості є аналіз потреб та попиту на нерухомість серед різних груп споживачів. Це дозволяє будівельникам та ріелторам адаптувати свої продукти та послуги до потреб інвесторів, знаходити нові ринки збуту та отримувати необхідні фінансові прибутки. Крім того, дослідження ринку нерухомості можуть допомогти виявити потенційні ризики та можливості, що в свою чергу забезпечить впровадження обґрунтованих рішень щодо інвестування в нерухомість.
27
КОГУТ, Б. Б. "АДМІНСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ОБ’ЄКТА НЕРУХОМОСТІ". Law and Society, № 5 (2024): 617–22. https://doi.org/10.32842/2078-3736/2024.5.90.
Full text
28
Кохан, І. В., Т. В. Солоджук та З. М. Криховецька. "РИНОК ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ". Actual problems of regional economy development 2, № 20 (2024): 301–16. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.20.301-316.
Full textAbstract:
Ефективне функціонування банківської системи у частині її кредитної складової є основою розвитку економіки країни, особливо у період відновлення. Важливим елементом формування довгострокових фінансових ресурсів є механізм іпотечного кредитування, який сприяє додатковому збільшенню банківських активів та вирішує соціальну проблему забезпечення населення житлом. Соціально-економічна ситуація в державі часто показує поточний стан ринку нерухомості. Війна росії проти України спричинила знищення багатьох об’єктів нерухомості, призвела до великої кількості внутрішньо переміщених осіб із територій де є активні бойові дії, що викликало значну потребу в житлових об’єктах для зазначених категорій осіб, а також значно підвищило потребу в оренді об’єктів нерухомості у регіонах, які значно віддалені зони активних бойових дій. В цілому іпотечне кредитування є каталізатором економічного зростання економіки в державі, так як завдяки ньому реалізується інвестування реального сектору економіки, і відбувається стале зростання доходів у суміжних видах економічної діяльності. Механізм дії іпотечного кредитування включає не тільки фінансову складову стійкості банківських установ, а також впливає на соціально-економічну, політичну, макроекономічну сферу життєдіяльності суспільства і держави, що формує значну частку активів держави. У статті зазначається стан іпотечного кредитування в Україні в сучасних умовах, зокрема у контексті економічної нестабільності та запровадження воєнного стану. Зазначаються основні напрями регулювання, проблеми на ринку іпотечних кредитів та їх вплив на стабільність банківської системи та соціально-економічний розвиток в державі. В контексті зазначених змін, досліджується функціонування державної програми "єОселя" як практичного інструменту для збільшення іпотечного кредитування та гарантування житлових умов для громадян в умовах воєнних дій. Аналізується структура та динаміка надання іпотечних кредитів, зокрема за програмою "єОселя", а також вплив цих процесів на регіональний розподіл ринку. Таким чином, сформовано напрями розвитку та удосконалення механізмів системи іпотечного кредитування в Україні, з позиції економічної безпеки банківської діяльності, відповідає актуальним вимогам сьогодення.
29
Козій, Н. С., Я. І. Герман та І. Ю. Карманикова. "ІНВЕСТУВАННЯ БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ ТА ЙОГО ДОХІДНІСТЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (25 червня 2023): 113–30. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2023.113-130.
Full textAbstract:
У статті розкрито основні тенденції інвестування будівництва об’єктів нерухомості в Україні під час війни. Наведено можливі ризики інвестування в нерухомість та моделі вкладення коштів. Проаналізовано пропозицію житла протягом 2021–2022 рр. Авторами визначено, що 2022 року через війну критичного спаду в будівництві зазнали тимчасово окуповані території або ті, які потерпають від постійних російських обстрілів. Досліджено тенденції щодо «розмороження» процесу будівництва, зокрема малопозитивні у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Висвітлено показники будівельних майданчиків, які відновили свою роботу наприкінці 2022 року. Наведено перспективи та фактори, що передують зростанню місцевого ринку нерухомості в Польщі. У статті проведено порівняльний аналіз вартості квадратного метра на первинному та вторинному ринках в містах Польщі та України. Виокремлено основні проблеми інвестування в будівництво нерухомості та в результаті проведених досліджень визначено перспективи щодо цієї галузі.
30
Сорочан, А. В. "ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВА, ЩО ВЧИНЯЄТЬСЯ НА ПЕРВИННОМУ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 454–61. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.51.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що останні 10 років набирають обертів кримінальні правопорушення, пов’язані із застосуванням обману при укладанні угод щодо нерухомості. Такі дії вчиняються не тільки на вторинному ринку нерухомості, коли об’єкт вже існує і на нього є право володіння у певної особи, а й на первинному ринку нерухомості, коли об’єкт нерухомості виникає внаслідок будівництва. Правоохоронні органи не встигають адаптуватися під постійні стрімкі зміни у законодавстві та відпрацьовувати чіткий алгоритм, який сприятиме здійсненню дієвих заходів щодо запобігання таким проявам. Існують певні прогалини й в методиці розслідування, що не може так швидко адаптуватися під реальні потреби сьогодення. Вирішення організаційних питань, що виникають в процесі розслідування злочинів вказаної категорії, є одним з найважливіших напрямків слідчої діяльності. Водночас, створенню надійної організаційної структури має передувати оптимальне планування, управління і ефективна тактика розслідування. Метою статті є аналіз наукових підходів до поняття та структури організації та планування розслідування, а також визначення основних організаційних заходів при розслідуванні шахрайств на первинному ринку нерухомості. Проаналізовано наукові підходи, поняття та ознаки категорії «організація розслідування кримінальних правопорушень», види організації розслідування, взаємозв’язок понять «організація» та «планування» досудового розслідування. Увага приділяється описанню структурних елементів організації розслідування шахрайств на первинному ринку нерухомості. Пропонуються напрями розслідування, залежно від типових слідчих ситуацій. Наголошено, що організувати будь-яку діяльність та скоординувати дії всіх учасників означає належно спланувати, упорядкувати і проконтролювати хід виконання таких дій. Проте, аналіз криміналістичної літератури свідчить про дискусійність питань співвідношення понять «організація розслідування» та «планування розслідування». Предметом дискусії є як елементи організації та планування розслідування, так і пріоритетність кожної з діяльності.
31
Хоменко, Олексій Ігорович, та Анатолій Володимирович Гірник. "Методика опанування графічним пакетом Allplan в закладах технічної інвентаризації". New computer technology 4 (1 листопада 2013): 61–62. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.32.
Full textAbstract:
Використання засобів автоматизації суттєво підвищує продуктивність праці техніків та спеціалістів з технічної інвентаризації і стає одним з факторів, що спроможні мінімізувати таке негативне явище, як нескінченні черги до бюро. Ключова компонента таких засобів – програмне забезпечення персональних комп’ютерів. Згідно з рішеннями уряду України усі галузі господарства країни мають використовувати легальне (ліцензійне) програмне забезпечення. Таким чином, одна з головних проблем автоматизація діяльності БТІ – вибір програмного забезпечення, що забезпечує необхідну функціональність за мінімальної ціни. Одним з перспективних рішень цієї проблеми є використання графічного пакету Allplan. Цей пакет активно просувається на ринок України німецьким концерном Nemetschek AG за цінами, доступними для переважної більшості користувачів, а його функціональність навіть надлишкова для задач створення інвентаризаційних справ, технічних паспортів, тощо. Великою перевагою пакету є маніпулювання тривимірними об’єктами: хоча усі креслення для технічної інвентаризації є двовимірними, це значно спрощує та прискорює створення креслення. Крім цього, пакет забезпечує зручне комбінування двовимірних та тривимірних об’єктів. І, нарешті, неперевершена гнучкість у налаштуванні окремих функцій та елементів користувацького інтерфейсу у відповідності до потреб технічної інвентаризації та галузевих інструкцій робить цей пакет висококонкурентноздатним у порівнянні з іншими якісними графічними додатками.Певна річ, такий складний та багатофункціональний програмний додаток потребує певного часу на його опанування, що є небажаним з огляду на неминуче суміщення процесу навчання з виробничим процесом. Дещо спрощує ситуацію той факт, що концерн Nemetschek AG надає потенційним користувачам безкоштовну повнофункційну версію пакету Allplan Junior за умови, що цю версію не буде використано у комерційних цілях. Додатково час навчання можна скоротити за рахунок раціональних методик вивчення можливостей програми та особливостей роботи з нею. Відповідна методика навчання та посібник розроблені відділом №610 ДНДІАСБ. У основі цієї методики лежить наступна послідовність дій.1. Оскільки користування графічним додатком конче потребує досить високих навичок у роботі з персональним комп’ютером, перш за все у осіб, що навчаються, оцінюється рівень володіння персональною обчислювальною технікою: елементарні знання та навички по роботі у операційнім середовищі, вміння запускати програмні додатки та виходити з них, швидкість роботи на клавіатурі та вправність у маніпулюванні мишею, тощо. При необхідності особа, що опановує пакет Allplan, одержує відповідні навички окремо і додатково.2. Роз’яснюється та демонструється основна відмінність пакету Allplan від інших програм аналогічного призначення: орієнтація на дію, а не на об’єкт цієї дії, та головна і дуже зручна особливість користувацького інтерфейсу, що витікає з цього: єдині для усіх об’єктів загальні функції редагування. Паралельно з цим іде вивчення модулів, інструментів та прийомів двовимірного креслення та елементів користувацького інтерфейсу, пов’язаних з цими функціями. Роз’яснюються поняття шарів моделі об’єкту нерухомості та шарів атрибутів та відмінність цих понять від аналогічних, прийнятих у інших графічних додатках. Цей етап оволодіння пакетом закінчується створенням умовних графічних позначок, текстових позначок, налаштуванням вигляду розмірних ліній, тощо.3. Роз’яснюється поняття тривимірного архітектурного елементу та його відмінність від звичайного тривимірного тіла. Особи, що навчаються, вивчають по черзі можливості інструментів тривимірного креслення (“Стіна”, “Дверний проріз”, “Віконний проріз”, “Сходи”, тощо) та здобувають навички роботи з ними. Одночасно опановуються прийоми комбінування тривимірних архітектурних елементів з двомірними об’єктами (позначки, макроси, написи, тощо).4. Розглядаються прийоми створення об’єкту “Приміщення” та його позначення, проставлення розмірів.5. Після опанування базовим інструментарієм пакету вивчаються способи компонування креслень, створення стандартних, або типових рамок, написів, тощо, та прийомів друку готових документів.Запропоновану методику перевірено під час навчання користувачів пакету Allplan у НДІАСБ і доведено її вищу ефективність при навчанні працівників БТІ у порівнянні з опануванням програмою за підручником, запропонованим його виробником.Навчання співробітників БТІ здійснюється в Києві (в НДІАСБ) періодично по мірі надходження заявок та набору груп. Термін навчання не перевищує трьох-чотирьох повних робочих днів. Можливий також виїзд фахівців НДІАСБ для проведення навчання на місці.
32
Таратула, Р., та М. О. Лапшій. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ НЕРУХОМОСТІ В УКРАЇНІ". Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction, № 24 (16 грудня 2023): 140–43. http://dx.doi.org/10.31734/architecture2023.24.140.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу та вирішенню ключових проблем, пов'язаних з оцінкою нерухомих активів на сучасному українському ринку нерухомості. Оцінка нерухомості є критично важливим елементом як для власників нерухомості, так і для інвесторів та всієї економіки країни. Стаття визначає чотири основні аспекти проблеми: відсутність стандартизації оцінки, обмежене використання сучасних технологій, відсутність централізованої бази даних та потребу в адаптації системи оцінки до міжнародних стандартів. Відсутність єдиних національних стандартів оцінки призводить до різних методологічних підходів та неоднозначності визначення ринкової вартості об’єктів. Технологічні обмеження, які ускладнюють використання сучасних інструментів, таких як штучний інтелект та аналітика даних, також є серйозною проблемою, яка обмежує об'єктивність оцінки. Відсутність централізованої бази даних з історією трансакцій та оцінок нерухомості створює труднощі в аналізі динаміки ринку. Крім того, стаття вказує на важливість адаптації системи оцінки до міжнародних стандартів для залучення інвестицій та підвищення конкурентоспроможності на міжнародному ринку. У статті також наводяться приклади попередніх досліджень, що стосуються оцінки нерухомості в Україні, які вказують на актуальність цієї проблематики та потребу в розв’язанні цих питань. Пропонуються рекомендації для подальших досліджень та розв’язання виявлених проблем у сфері оцінки нерухомості. Також у статті подано важливий огляд сучасних проблем оцінки нерухомості в Україні, дослідження спрямоване на підвищення об’єктивності та надійності процесу оцінки, що відіграє ключову роль у розвитку ринку нерухомості країни.
33
Новаковський, Дмитро. "ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ АНАЛІЗУ ІСТОРИЧНИХ АРЕАЛІВ ЯК ПРОСТОРОВИХ ДЕТЕРМІНАНТ ВАРТОСТІ НЕРУХОМОСТІ". РОЗВИТОК МІСТА, № 2 (06) (30 квітня 2025): 97–106. https://doi.org/10.32782/city-development.2025.2-12.
Full textAbstract:
У статті досліджено вплив історичних ареалів на формування вартості нерухомості у м. Львові. Оцінено значення історико-культурної спадщини як ресурсу міської ідентичності та економічного потенціалу. Проаналізовано взаємодію історичних, економічних, соціальних і інфраструктурних чинників, що визначають цінність міських земель, з акцентом на нерухомість в історичних ареалах. Зроблено акцент на міждисциплінарному підході до оцінки вартості, що враховує культурну, соціальну та історичну значущість об’єкта. Запропоновано класифікацію чинників, що впливають на цінність території, та розроблено модель інтегрованої оцінки для історичного ареалу Львова. Представлена аналітична формула взаємозв’язку між історичними ареалами та вартістю нерухомості враховує історико-культурну цінність при містобудівному плануванні та оцінці інвестиційної привабливості.
34
Лобачева, Ірина, Тетяна Китайчук та Віталій Покиньчереда. "АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ". Подільський науковий вісник 3 (2022): 32–40. http://dx.doi.org/10.58521/2521-1390-2022-23-24-5.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретико-методологічні аспекти аналізу діяльності будівельних підприємств. Спорудження будь-якої будівлі є досить масштабним і довгостроковим інвестиційним проектом, тому замовнику будівництва або його інвестору необхідний інструмент перманентного якісного моніторингу всіх процесів, як суто технічних і технологічних, так й обліково-аналітичних. Особливості аналізу будівельних підприємств обумовлені специфікою ціноутворення у цій галузі та обліку собівартості підготовчих й будівельних робіт, а також достатньо складною, як правило, багаторівневою системою розрахунків між учасниками процесу будівництва об'єкта нерухомості. Аналіз будівництва дозволяє здати об’єкт нерухомості вчасно і без зміни запланованої якості та перевищення встановленого бюджету. В умовах сьогодення для підприємства важливими питаннями є розширення мережі будівництва та зростання прибутковості основної діяльності.
35
Макарович, В. К. "ОБЛІК ІННОВАЦІЙНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ВЛАСНОСТІ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(63) (8 травня 2024): 266–74. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2024.1(63).266-274.
Full textAbstract:
Чинна модель визнання та обліку досліджень підприємства як нематеріальних активів повністю виключає можливість включення витрат на дослідження до складу вартості нематеріальних активів та уможливлює капіталізацію розробок лише за умови повної відповідності шести критеріям, визначеним МСФЗ 38. Її можна назвати умовно консервативною, оскільки вона значною мірою обмежує, однак частково дозволяє визнавати внутрішньостворені в результаті інноваційної діяльності підприємства нематеріальні активи при виконанні визначених умов. В статті проаналізовано причини необхідності розвитку системи обліку технологічних нематеріальних активів підприємства. Обґрунтовано доцільність удосконалення порядку визнання та обліку нематеріальних активів виходячи зі специфіки їх використання на підприємстві. Розглянуто історичні аспекти створення стандартів для обліку інвестиційної нерухомості. Виявлено причини відокремлення інвестиційної нерухомості в системі обліку як окремого облікового об’єкта. Обґрунтовано доцільність відокремлення інноваційної інвестиційної власності як окремого об’єкта обліку зі складу нематеріальних активів підприємства. Ідентифіковано обмеження, що вирізняють інноваційну інвестиційну власність у складі нематеріальних активів. Виділено та проаналізовано три види нематеріальних активів, що виникли в результаті здійснення інноваційної діяльності. Виділено та проаналізовано два види підприємств, які можуть обліковувати інноваційну інвестиційну власність. Обґрунтовано доцільність оцінки інноваційної інвестиційної власності в системі обліку за справедливою вартістю.
36
Іванисько, Наталія Миколаївна. "Система фінансового забезпечення житлового будівництва". Економіка, управління та адміністрування, № 1(111) (3 квітня 2025): 118–24. https://doi.org/10.26642/ema-2025-1(111)-118-124.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню питання фінансового забезпечення житлового будівництва. Метою статті є дослідження та оцінка теоретичних підходів до здійснення фінансового забезпечення житлового будівництва. Проаналізовано дисертаційні роботи з питань фінансового забезпечення для розкриття сутності, узагальнення публікацій з цієї тематики та виявлення тенденцій розвитку будівельної галузі з визначення подальших перспектив розвитку в майбутньому. Узагальнено дисертаційні роботи, проведено аналіз об’єктів дисертаційних робіт, присвячених проблемним питанням фінансового забезпечення підприємств житлового будівництва. Розглянуто поняття «система», згруповано визначальні особливості, що характеризують системний підхід, а саме: широкий спектр використання, визначення декількох типів систем, аналіз об’єкта дослідження з позиції множини елементів, можливість визначення довгострокової стратегії дослідження. Розглянуто основні принципи, на яких ґрунтується системний підхід. Обґрунтовано використання системного підходу для дослідження питань фінансового забезпечення. Проаналізовано склад елементів фінансового забезпечення з використанням системного підходу. Узагальнено методи фінансування будівництва житла, виявлено їх переваги та недоліки. Самофінансування – один з методів фінансування, що передбачає використання власних фінансових ресурсів забудовників для будівництва об’єктів житлової нерухомості. Пайове фінансування реалізується шляхом емісії простих або привілейованих акцій, зазвичай характерне для проєктів масштабного житлового будівництва. Кредитне фінансування передбачає надання позики забудовнику, що реалізується відповідно до принципів кредитування. Бюджетне фінансування здійснюється через механізм прямого фінансування з бюджету, а також із використанням державного кредиту. Змішане фінансування ґрунтується на поєднанні власних та позикових джерел фінансування. Розглянуто механізми фінансування та інвестування житлового будівництва.
37
Башкіров, Г. Б., та С. В. Бутнік. "ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ НЕЕКСПЛУАТОВАНОЇ БУДІВЛІ ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯМ ЇЇ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У ВІДПОВІДНОСТІ З СУЧАСНИМИ ВИМОГАМИ". Building production, № 75 (17 квітня 2024): 32. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.75.32-38.
Full textAbstract:
Проблема відродження занедбаних об'єктів будівництва завжди існувала в Україні та за її межами. Збільшенню таких об’єктів сприяв розвал Радянського Союзу в 1991 р., коли зупинилася велика кількість підприємств. Наявність занедбаних об'єктів призводить до неефективного використання земельних ресурсів, порушенню екології, збиткам для держави і власників таких об'єктів.Розв'язання проблеми подальшого використання занедбаних об’єктів нерухомості після їх реконструкції пов'язано з застосуванням проектних рішень, які повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.В таких будівлях потрібно запровадити усі сучасні вимоги, які висувають під час проектування нових, а саме – заходів з енергозбереження, наявність захисних споруд, врахування вимог щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.З початком війни з рф суспільство України стикнулося також з проблемою катастрофічної недостатності об’єктів цивільного захисту.В дослідженні розглянуто досвід модернізації занедбаної громадської будівлі дитячого садка. Був застосований метод візуального обстеження досліджуваного об’єкту, зіставлення результатів обстеження з наданою документацією і вимогами нормативних документів. В результаті реконструкції були виконані заходи у відповідності з сучасними вимогами, а саме: перепланування приміщень, підсилення несучих стін, влаштування сучасних систем інженерного обладнання, виконання сучасних енергоефективних заходів та вирішено питання створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Враховуючи факт воєнних дій на території України, проект реконструкції дитячого садка, на погляд авторів, містить вкрай недостатні та формальні рішення щодо влаштування об’єктів цивільного захисту – повноцінних сховищ від ракетно-бомбових ударів для забезпечення укриття людей, які там перебувають. Викладений матеріал може бути використаний під час реконструкції подібних занедбаних будівельних об'єктів та модернізації існуючих будівель для влаштування в них захисних укриттів для населення. Розглянуті основні технічні рішення щодо відновлення неексплуатованої будівлі.
38
Губар, Ю. "Реалізація моделі Інвуда в методиці кадастрової оцінки об’єктів нерухомості". Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, Вип. 1 (29) (2015): 96–101.
Find full text
39
Поздняков Ю.В., Лапішко М.Л. "ВИКОРИСТАННЯ КРИТЕРІЮ МАКСИМАЛЬНОЇ ВІРОГІДНОСТІ ПРОДАЖУ ПРИ ВІДБОРІ ДАНИХ РИНКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Економічні науки. Облік і фінанси 1, № 15 (57) (2019): 172–82. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2018-15/57-21.
Full textAbstract:
У статті сформульовано та проаналізовано критерій максимальної імовірності продажу, який конкретизує процедуру відбору даних первинної ринкової інформації при виконанні незалежної оцінки за порівняльним підходом. Розглянуто особливості застосування альтернативних процедур відбору об’єктів порівняння в умовах збалансованого та незбалансованого ринку нерухомості.
40
Левицька, Т., та Д. Железов. "Моделювання нейронних мереж для оцінки ринкової вартості об'єкта житлової нерухомості." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (15 грудня 2020): 59–64. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-10.
Full textAbstract:
Представлено концепт системи з використання багатошарового персептрону для оцінки ринкової вартості об’єктів житлової нерухомості Виконано та обосновано відбір факторів, що впливають на ринкову вартість квартир. Проведено моделювання у середовищі Deductor Studio Academic та встановлено оптимальну архітектуру багатошарового персептрону та її параметри
41
Ваганова, Ірина Михайлівна. "СЕРВІТУТИ ТА УЗУФРУКТ У РИМСЬКОМУ ПРАВІ". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 9–13. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.1.
Full textAbstract:
У римському приватному праві, крім абсолютних (право власності) й обмежених прав (право володіння) відносно окремим вважалось і право на чужі речі. У такому випадку розу- міються речі на особливому титулі, які належали як їх власникам, так і особам, які не мали таких широких повноважень. У зв’язку із цим змістом права на чужі речі охоплювались: сервітути, емфітевзис, суперфіцій, узуфрукт. У Давньому Римі поява й розвиток сервітутів була зумовлена становленням та оформлен- ням інституту приватної власності, насамперед нерухомого майна. Існували, наприклад, земельні ділянки, які не мали доступу до води для поливу сільськогосподарських культур, що набиралась із річки, колодязі загального користування. Були й земельні ділянки, що не мали виходу до пасовища на полі. Тому власник ділянки міг скористуватися водою з коло- дязя загального користування, що знаходився на ділянці сусіда; власник ділянки, який не мав виходу на річку, міг програти худобу, використовуючи дорогу, що проходила через земельну ділянку сусіда тощо. Таким чином, де-факто виникали, а потім де-юре оформлю- валися сервітути, які означали право користування чужою річчю або для створення певних вигід під час використання майна, або для забезпечення благ певних осіб. Поняття “servitus” (від лат. “servire” – служити) означало слугування об’єктів нерухомості не тільки їх власникам, а й користування такими об’єктами для господарських потреб на користь власників сусідніх об’єктів нерухомості. Узуфрукт (лат. “ususfructus”; від “usus” – використання + “fructus” – дохід) – право користування чужим майном із правом присвоєння доходів від нього, але з умовою збе- реження його цілісності, цінності й господарського призначення. Предметом узуфрукту могли бути речі, вживання яких можливо без явного зносу, наприклад, земельні ділянки, тягові тварини. Гроші не могли бути предметом узуфрукту. На початку узуфрукту узуф- руктуарій складав опис майна й завіряв поручителя в тому, що він буде користуватися майном як добросовісний хазяїн. Продаж власником речі не надавала значного впливу на права узуфруктуарія. Сервітути й узуфрукт у римському класичному праві були досить розповсюдженими, а також слугували ефективними юридичними інструментами речового права. Вони забез- печували різні господарські й особисті інтереси суб’єктів римського права.
42
Nesterenko, Serhii, Yuliіa Radzinska, Serhii Khalikov, and Alexander Frolov. "INSTITUTIONAL PECULIARITIES OF UNDERGROUND REAL ESTATE VALUATION." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4(34) (2023): 236–42. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2023-4(34)-236-242.
Full text
43
Білошицька, Н. І., М. Є. Шпарбер, С. Л. Поркуян та І. О. Мирошніченко. "Проблеми у сфері технічної інвентаризації об’єктів нерухомості та шляхи їх вирішення". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 16 (27 грудня 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2021-6(16)-01.
Full textAbstract:
У роботі досліджено питання проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна в сучасних умовах, визначено коло основних проблемних ситуацій щодо питань проведення технічної інвентаризації, з якими має справу ринок. Запропоновано методичні підходи та шляхи їх вирішення з використанням сучасних програм та засобів автоматизованої роботи з базами даних.
44
ДОЛЕНКО, І. В. "НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ЩОДО УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТАМИ НЕРУХОМОСТІ В УКРАЇНІ". Law and Society, № 6 (2023): 604–9. https://doi.org/10.32842/2078-3736/2023.6.90.
Full text
45
Доленко, І. В. "ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ЩОДО УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТАМИ НЕРУХОМОСТІ В УКРАЇНІ". Law and public administration, № 3 (2022): 404–8. https://doi.org/10.32782/pdu.2022.3.62.
Full text
46
Осипенко, Катерина. "Щодо сучасного стану методичного забезпечення судової оціночно-будівельної експертизи з оцінювання об՚єктів незавершеного будівництва". International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy 1, № 3 (2022): 1–6. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjjp.20220103.02.
Full textAbstract:
Одним із завдань оціночно-будівельної експертизи є оцінка об’єктів незавершеного будівництва. Результати оціночно-будівельного дослідження у вигляді висновку експерта є одним із джерел доказів у різних видах судочинства, яке має об’єктивний характер щодо встановлення істини на його вирішення по суті. В статті зазначено перелік об’єктів незавершеного будівництва, види існуючих вартостей об’єктів нерухомості, методичні підходи. Наведені випадки, коли виникає необхідність призначення даного виду експертиз у різних видах судочинства. Проведено аналіз нормативних та законодавчих актів минулих часів. Досліджені існуючі на теперішній час методичні рекомендації, якими користуються при проведенні судової оціночно-будівельної експертизи з оцінки об’єктів незавершеного будівництва. На сьогоднішній день існує багато проблемних питань, що виникають при проведенні оціночно-будівельної експертизи з оцінки об’єктів незавершеного будівництва, які актуальні для теорії і практики проведення даного виду досліджень. У зв’язку з цим виникає потреба розроблення єдиних методичних підходів при вирішенні питань судової оціночно-будівельної експертизи з оцінки об’єктів незавершеного будівництва.
47
Прав, Юрій. "БУДІВЕЛЬНА ГАЛУЗЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ". Public management 17, № 2 (2019): 230–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-230-240.
Full textAbstract:
Розглядаються актуальні питання розвитку будівельної галузі України з урахуванням трансформаційних процесів національної економіки та переходу на євроінтеграційний вектор розвитку. Будівельна галузь є од- нією з галузей мультиплікаторів, які здатні забезпечити зростання супутніх галузей народного господарства (для галузі будівництва це понад 70 галузей промисловості), забезпечити інвестиційну привабливість економіки. Акту- альність розвитку будівельної галузі також полягає у соціальному забезпеченні через реалізацію проектів будівництва комерційної нерухомості з ме- тою розвитку малого та середнього бізнесу та житлових площ для вирішення соціально-побутових питань населення. Таким чином, актуальність розвитку будівельної галузі визначає необхідність пошуку механізмів державного ре- гулювання у будівництві з метою забезпечення ефективного функціонуван- ня будівельної сфери. Дієвим механізмом забезпечення розвитку економіки є налагодження раціональної системи державного управління. Система дер- жавного управління включає у себе комплекс взаємоузгоджуваних механіз- мів впливу на суб’єкт управління з метою реалізації управлінських функцій держави: планування, прогнозування, регулювання, організації, моніторин- гу, контролю — шляхом наділення владними повноваженнями органи дер- жавної влади відповідно до ієрархічної структури чи делегування владних повноважень у межах, зазначених чинним законодавством, органам громад- ського контролю або приватним структурам. Реалізація управлінських цілей полягає у розробці організаційно-економічного механізму через реалізацію управлінських функцій, застосування інформаційно-аналітичного забезпе- чення та формування умов для їх практичного впровадження. Отже, у статті розглядаються теоретико-методичні підходи до розвитку ефективних ме- ханізмів державного управління галуззю будівництва з урахуванням вимог національного будівельного ринку, стратегічних цілей розвитку економічної системи країни та максимальної реалізації потенціалу будівельної галузі для забезпечення її конкурентоспроможності в умовах євроінтеграційних проце- сів та виходу на світові ринки збуту
48
Новицький, М. М. "ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ТРАНСФЕРНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ: ДІАЛЕКТИКА ОПОДАТКУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ НЕРУХОМОСТІ В ГЛОБАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ". Український економічний часопис, № 9 (30 травня 2025): 90–94. https://doi.org/10.32782/2786-8273/2025-9-15.
Full textAbstract:
У сучасних умовах глобалізації економіки трансферне ціноутворення стає одним із ключових інструментів міжнародного бізнесу, що впливає на розподіл прибутків між юрисдикціями та формує основи оподаткування інвестиційної нерухомості. Актуальність дослідження цієї проблематики зумовлена низкою чинників. По-перше, стрімке зростання обсягів інвестицій у нерухомість у глобальному масштабі призводить до ускладнення фінансових потоків, що потребує розробки ефективних механізмів їх контролю. По-друге, трансферне ціноутворення, як інструмент оптимізації податкового навантаження, часто стає об’єктом маніпуляцій, що порушує принципи справедливості та прозорості оподаткування. Феноменологічний підхід до дослідження трансферного ціноутворення дозволяє розкрити його сутність як соціально-економічного явища, що виникає на межі інтересів держави, бізнесу та суспільства. У контексті інвестиційної нерухомості це стає особливо важливим, оскільки нерухомість є активом, який має як економічну, так і соціальну цінність. Діалектика оподаткування в глобальному контексті розкриває суперечності між прагненням держав до максимізації податкових надходжень та інтересами інвесторів, які прагнуть мінімізувати витрати. Крім того, актуальність теми підкреслюється зростанням уваги до міжнародних стандартів оподаткування, зокрема ініціатив OECD щодо боротьби з розмиванням податкової бази (BEPS). Ці стандарти вимагають від країн впровадження прозорих механізмів трансферного ціноутворення, що робить дослідження цієї проблематики не лише теоретично значущим, але й практично орієнтованим. Таким чином, дослідження феноменології трансферного ціноутворення в контексті оподаткування інвестиційної нерухомості є актуальним як з точки зору розвитку наукової думки, так і для формування ефективної податкової політики в умовах глобалізації.
49
Доленко, Іван. "СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ЩОДО УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТАМИ НЕРУХОМОСТІ В УКРАЇНІ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management), № 5 (2024): 129–32. https://doi.org/10.51647/kelm.2024.5.19.
Full text
50
Доленко, І. В. "МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ЩОДО УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТАМИ НЕРУХОМОСТІ". Juridical scientific and electronic journal, № 12 (2023): 661–63. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-12/166.
Full text