To see the other types of publications on this topic, follow the link: Системна класифікація.
Journal articles on the topic 'Системна класифікація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Системна класифікація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
TYSHCHENKO, V. "SUBSTANTIATION OF THE SYSTEMIC SPEECH DISORDERS CLASSIFICATION." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 2 (2023): 199–209. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-2-199-209.
Full textAbstract:
У статті висвітлено проблему обґрунтування та моделювання сучасної класифікації системних порушень мовлення. Зазначена проблема давно постала в логопедічній науці та практиці у зв’язку з поширеністю цього мовленнєвого розладу та високим інтересом науковців до проблем вивчення методів діагностики та подолання окремих видів системних порушень мовлення. Однак цілісної, повної, узагальненої класифікації цих порушень на сьогодні немає. Це не лише негативно впливає на формування наукових уявлень про цей вид мовленнєвих розладів, а й завдає значної шкоди практичній діяльності логопеда – неточність формулювань логопедичних висновків щодо системних порушень мовлення, відсутність диференційованих методів діагностики та подолання близькоспоріднених розладів, випадіння з поля зору науковців і практиків цілого ряду системних порушень мовлення через їх відсутність в офіційних класифікаціях мовленнєвих порушень в Україні. З огляду на це в представленому теоретичному дослідженні визначено таксономічні критерії для аналізу системних порушень мовлення і на їх основі створено класифікацію, яка враховує дизонтогенетичні, етіологічні, структурні характеристики та розкриває всю широту розладів цієї групи з позицій логопедії, психології, нейропсихології, нейролінгвістики, медицини. У класифікації представлено три групи системних порушень мовлення, що відображають три варіанти мовленнєвого дизонтогенезу: затримку мовленнєвого розвитку, системне недорозвинення мовлення та системний розпад мовлення. У кожній групі розлади розподілено за структурою дефекту (первинні та вторинні) та/або за характером органічного генезу (резидуальні та прогредієнтні). Класифікація сприятиме уточненню наукових уявлень про системні порушення мовлення та їхню таксономію, варіативне розмаїття, а також нормалізації формулювань висновків логопеда в разі встановлення діагнозу системного порушення мовлення. Важливим є і введення до кола наукових інтересів логопедії цілої низки системних порушень мовлення, які раніше розглядали. Ідеться про системні порушення мовлення прогредієнтного генезу, зокрема первинно прогресуючу афазію, а також системні порушення мовлення при деменції в осіб з хворобою Альцгеймера, Паркінсона, Піка, бічним аміотрофічним склерозом, розсіяним склерозом, марганцевою енцефалопатією, шизофренією, епілепсією та ін. Ключові слова: логопедія, систематичні порушення мовлення, класифікація, критерії класифікації, мовленнєвий дизонтогенез, первинні та вторинні порушення мовлення, резидуальні та прогредієнтні порушення мовлення.
2
Каплієнко-Ілюк, Юлія Володимирівна, та Ігор Олександрович Гутнік. "Музика для флейти: історичний огляд у контексті жанру". Південноукраїнські мистецькі студії, № 1 (6 червня 2024): 80–83. http://dx.doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.13.
Full textAbstract:
У статті наведено аналіз історичного шляху еволюції музики для флейти. Проведено дослідження й аналіз репертуару для флейти в контексті жанру, виявлено проблемні питання сучасної жанрової класифікації флейтової музики та надано оцінку перспективи використання жанрового аналізу в популяризації творів для флейти. У дослідженні виявлено, що флейта є одним із найдавніших музичних інструментів, що використовується людством. Водночас популярність флейти на сьогодні невпинно зростає. Цей факт обумовив створення значної кількості творів для цього музичного інструмента, але повна системна класифікація музичних жанрів, де використовується флейта, яка б враховувала історичний контекст, відсутня. Флейтове виконавство в Україні має багаторічну традицію, крім того, багато сучасних українських композиторів використовують флейту у своїх творах. Як видно з наведеного нами огляду, флейта проникає в усі жанри класичного й сучасного музичного мистецтва, що робить питання систематизації та створення жанрового каталогу флейтової музики актуальним теоретичним і практичним питанням музикознавства. Створення загальнодержавного та регіонального класифікатора творів для флейти сприятиме популяризації творчості сучасних композиторів, розширить коло професійних флейтистів. Відзначено, що дослідження та систематизація репертуару для флейти з урахуванням жанрових різновидів, розробка нових класифікацій жанрів флейтової музики можуть стати підґрунтям подальшого наукового пошуку в цій галузі.
3
Kovalova, А. "ОЦІНКА І КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО РИЗИКУ ПРИ ВИКОНАННІ ДОРОЖНІХ РОБІТ НА ПРИКЛАДІ МІСТА КИЄВА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (2022): 121–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.121.
Full textAbstract:
В роботі визначається комплексний виробничий ризик за допомогою системної моделі для працюючих на відкритому повітрі при реконструкції автотранспортних шляхопроводів з урахуванням метеорологічних факторів, забруднення атмосферного повітря та хронічного впливу шуму від автотранспортних засобів. Запропоновано методологію системного підходу до визначення професійного ризику на основі ієрархічної дворівневої системної математичної моделі, яка враховує всі закономірності впливу основних небезпечних факторів. Запропоновано кваліфікаційну шкалу для оцінки виробничого ризику ризику для здоров’я працюючих. Визначено, що значення ризику для здоров’я працюючих при виконанні дорожніх робіт не може бути отримано на основі існуючих нормативних документів, оскільки вони не враховують ризик від постійного шумового навантаження від автотранспортних засобів на шляхопроводах, що додатково посилюється температурним впливом в теплі місяці року. Розроблена системна математична модель оцінки та класифікації значення виробничого ризику для працюючих на відкритому повітрі, яка враховує всі закономірності впливу основних небезпечних факторів забруднення міського середовища та проведено її апробацію для умов м. Києва. Результати роботи актуальні для удосконалення управління безпекою працюючих при виконанні дорожніх робіт за рахунок комплексного врахування всіх шкідливих факторів впливу при оцінці виробничого ризику.
4
Bilousova, Roksana. "System qualification of library science and bibliography terms." Terminological Bulletin, no. 5 (2019): 148–54. http://dx.doi.org/10.37919/2221-8807-2019-5-19.
Full textAbstract:
The article studies thematic groups of library science and bibliographic terminology that contributes to systematization of the named terminological system. The structure of the analyzed terminological groups, their peculiarities and quantitative characteristics are outlined. There have been collected the terms that differ in their structure: single-word (simple and complex) and consisting of many words (expressed by phrases). For example: indeksuvannia (indexing), ekspres-katalogizatsia (express cataloging), vydavnytcha produktsia (printed output), etc. However, we do not aim to consider the terms of library science and bibliography in this perspective. We would consider these terms by their meaning. Such analysis has enabled us to allocate 10 groups whose meanings are encoded in the core term of the compound structure. These terms include: types of bibliographic manuals and indexes (120 terms), terms to designate editions (113 terms), names of systems and classifications (88 terms), names of types of catalogs and card files (69 terms), terms to designate information (50 terms), titles designating types and kinds of libraries (49 terms), terms for designating types of bibliography (48 terms), names of document types (36 terms), names for the types of library funds (33 terms), titles of library services units (11 terms). Thus, having considered the groups of library science and bibliographic terms in which the primary meaning is encoded in the core term, we have discovered 10 lexical-semantic groups with different numbers of scientific nominations. The largest number of terms (there are 120 units) is used to indicate the types of bibliographic manuals and indexes. The smallest number of terms, there are 11, denote the names of the units of the library services. All this data characterizes the library science and bibliographic terms as a system that has its own distinct structure, hierarchy, and verbal content.
5
Vozniuk, Yuliia. "Semantic derivation in terminological system of the public-polygraphic branch." Terminological Bulletin, no. 5 (2019): 155–63. http://dx.doi.org/10.37919/2221-8807-2019-5-20.
Full textAbstract:
The emphasis is on dynamic processes and actualization of specific models and means of word formation in the modern Ukrainian language. The concept of neosemantization is described, which reflects a wide range of methods for updating nominative units, as well as hyponyms: internal (introspective) word formation, secondary nomination, semantic derivation, lexico-semantic way of word formation. The reasons for the quantitative and qualitative modification in the terminological system of the publishing and printing sphere are outlined: the development of the editorial specialty, the tendency of increasing the volume of Ukrainian-language scientific, popular science, educational, periodical professional literature, the growth of the number of Ukrainian translations of foreign-language professional literature. It is proved that the characteristic feature of term creation at the present stage of the development of the printing and publishing sphere is intensive scientific work in the field of national lexicography, the search for optimal models of terminology, taking into account the peculiarities of the Ukrainian resource of terminological systems. For this purpose, the types of semantic derivation are analyzed on the examples of lexemes represented in the terminological dictionaries of the public-polygraphic sphere and scientific and educational works that represent the particular branch of scientific knowledge (aparat, blok, liniika, korydor, khvist, spusk, holovka, vhaniaty, vyhaniannia etc.). Various methods of verbalization of concepts about processes and phenomena of this branch, optimal ways of termination taking into account features of the Ukrainian language resource of terminological systems on the basis of the theory of G. Paul about varieties of semantic changes are considered: 1) narrowing; 2) amplification and 3) the transfer of the value of the already existing word to another object of the nomination, metaphorization of its available values. A comparative analysis of semantic changes was made based on academic general dictionaries (Dictionary of the Ukrainian language in 11 volumes (1970-1980) and Dictionary of the Ukrainian language in 11 volumes. Additional volume in two books (2017) and the edition “Norms of the Ukrainian Scientific and Technical Language. Interpretative Dictionary of Terms in the Publishing, Printing and Packaging Sector” edited by P. Talanchuk etc. (2006). The active development of the modern Ukrainian publishing and printing terminology system is demonstrated, as evidenced by the emergence of new terms-the generic notions of this sphere of Ukrainian society, as well as the creation of new terms-hyponyms to clarify already known concepts. It is shown that the verbalization of such new concepts is carried out based on both specific and borrowed resources of the nomination. In this area, we observe a system of external, inter-systemic and intra-system polysemy, different types of semantic derivation, the consequences of which are the termination or secondary termination of the studied words, intra-language migration of terms. The multidisciplinary nature of the printing industry is generalized and the necessity of determining the semantic content of the defined terms and their standardization within the limits of the studied terminology system is generalized.
6
Пріщенко, А. А. "ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ТОЧКАХ БІФУРКАЦІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ: ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ, ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Управління змінами та інновації, № 8 (20 грудня 2023): 35–42. http://dx.doi.org/10.32782/cmi/2023-8-6.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вирішенню актуального завдання зменшення ризиків і збереження стійкості фінансово-економічних систем при прийнятті рішень в точках біфуркації їх розвитку. Узагальнено та систематизовано види біфуркацій, надана їх характеристика та запропонована системна класифікація. Ідентифіковано причини виникнення ризикових явищ та невизначеності при прийнятті рішень в точках біфуркації та доведено, що в результаті їх взаємодії та взаємопідсилення створюються кризові ситуації. Проаналізовано можливі наслідки невизначеності при прийнятті рішень в точках біфуркації розвитку. Зазначено, що зниження невизначеності в точках біфуркації вимагає комплексного підходу, включаючи аналіз даних, моделювання, диверсифікацію портфелів, стрес-тести та активне планування. Підкреслено важливість врахування конкретних характеристик фінансово-економічних систем та глобальних та регіональних економічних умов.
7
Bordun, Oresta, and Pavlo Romaniv. "System classification of tourismology: scientific traditions and modern calls." Visnyk of the Lviv University. Series Geography 53 (December 18, 2019): 59–69. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2019.53.10655.
Full textAbstract:
This exploratory article attempts to generalize knowledge and approaches to the understanding of tourism as integrating concepts in scientific discourse on the study and research of tourism as a phenomenon of human life. There are new requirements in the study of theoretical and applied some problems before tourism science, in particular at the level of understanding of tourism as an object of scientific knowledge. The topical theoretical task is to harmonize the understanding and interpretation of tourism science, tourismology, their parts, the improvement of the concept of the separation of object-subject and methodological foundations of scientific disciplines. To solve these and other actual problems, it is necessary to combine the efforts of various sciences and their parts, individual scientists nationally and globally. The article deals with the peculiarities of tourism as a social phenomenon, an object of scientific knowledge and research, an efficient branch of economics, a part of fundamental and applied sciences, and its structure. Each science has its own subject and object of research and is a synthesis of knowledge about the phenomena of reality that it studies. However, it certainly is in certain interrelationships with other sciences. Thus, the methodological functions of tourism and tourismology are considered, such as: integrative, system-forming, structural-functional. Approaches to understanding the essence of tourism, tourism, as the fundamental categories in the scientific sense of the main object of research – tourism are described. Particular attention is paid to the geography of tourism, its place in the system of sciences and individual disciplines, their connection between them and their mutual influence. The basic directions of tourism studies are defined: the philosophy of tourism, the history of tourism, praxeology of tourism, the geography of tourism, cultural studies of tourism. We have identified tourismology and positioned it in the classification scheme over tourism in the context of scientific substantiation and conceptualization of theoretical and practical foundations of tourism studies with all its components. Key words: tourism, tourism science, tourismology, tourism geography, classification.
8
Бокій, О. В. "ВПЛИВ СИСТЕМНИХ ЗМІН В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 12, № 23 (2024): 233–45. https://doi.org/10.31073/foodresources2024-23-27.
Full textAbstract:
Предмет. Економічні процеси на ринку продовольства та системні зміни в економіці країни. Мета. Виявлення та систематизація системних змін в економіці, що впливають на ланцюги створення вартості (ЛСВ) харчової продукції. Метод. Для виконання досліджень використано методи: діалектичний, статистичний – для оцінки тенденцій зміни макроекономічних показників і показників діяльності харчової промисловості; системного узагальнення – для структуризації та класифікації чинників системних змін в економіці, що впливають на ЛСВ; порівнянь – для співставлення показників розвитку економіки, харчової продукції та сировини для її виготовлення. Результати. Надано ретроспективу системних змін і кризових явищ в економіці країни, що вплинули на розвиток ланцюгів створення вартості харчової продукції. Співставлено тенденції зміни макроекономічних індикаторів і показників ЛСВ. Оцінено рівень купівельної спроможності населення у перерахунку на харчові продукти та її динаміку на етапах системних змін. Розроблено класифікацію чинників впливу системних змін на формування ланцюгів створення вартості харчової продукції. Запропонована класифікація може слугувати дієвим інструментом для визначення напрямів розвитку харчової промисловості, а також для розроблення цілеспрямованого комплексу заходів і засобів аграрної політики для стимулювання ланцюгів створення вартості харчової продукції. Сфера застосування результатів. Призначено для наукових працівників, виробничих холдингів та органів державного управління. Результати можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях та рекомендаціях щодо покращення діяльності ланцюгів доданої вартості харчової продукції.
9
МЕНЯЙЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР, та ОЛЕГ ШЕВЧУК. "ДИДАКТИЧНІ СИСТЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 31–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-31-40.
Full textAbstract:
На основі аналізу дидактичної взаємодії у педагогічних системах та класифікації дидактичних систем (ДС), виокремлено основні групи ДС, які використовуються у інтелектуальних інформаційних системах навчання: 1)режим передачі знань – кібернетичні ДС; 2)режим застосування інформаційних систем: змішані односуб’єктні ДС; змішані двосуб’єктні ДС; змішані багатосуб’єктні розподілені ДС; гібридні трисуб’єктні ДС; гібридні полісуб’єктні ДС; гібридні багатосуб’єктні розподілені ДС. Показано, що це потребує розробки нових педагогічних підходів та системи принципів, на основі яких необхідно вести проектування, розробку та використання педагогічних систем, які засновані на інтелектуальних, експертних та експертних навчаючих системах. Ключові слова: дидактична система, дидактична взаємодія, класифікація, режими функціонування; інтелектуальні інформаційні технології навчання, інтелектуальні системи, експертні навчаючи системи
10
Азаренко, Олена, Юлія Гончаренко, Михайло Дівізінюк, Геннадій Камишенцев та Олександр Фаррахов. "Деякі аспекти класифікації безпілотних літальних апаратів в інтересах захисту об’єктів критичної інфраструктури". InterConf, № 43(193) (20 березня 2024): 624–37. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.03.2024.060.
Full textAbstract:
Розглядаються деякі аспекти класифікації безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на користь захисту об’єктів критичної інфраструктури. Спочатку проаналізовано поняття класифікація, її види та призначення. Потім дано характеристику деяким існуючим системам класифікації БПЛА. Після цього запропоновано варіант класифікації БПЛА на користь захисту об’єктів критичної інфраструктури. Зроблено висновок про десять класифікаційних ознак запропонованої класифікації.
11
Даник, Ю. Г., О. О. Писарчук, О. В. Лагодний та Г. С. Гайдарли. "Фасетна система класифікації інформаційних загроз визначеній цільовій аудиторії в кібернетичному просторі". Озброєння та військова техніка 11, № 3 (2016): 46–51. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2016.3(11).46-51.
Full textAbstract:
Запропоновано фасетну систему класифікації інформаційних загроз цільовій аудиторії в кібернетичному просторі, що усуває недоліки ієрархічних систем класифікацій і дає можливість отримувати код інформаційної загрози для каталогізації, архівації та ідентифікації. Використання запропонованої фасетної класифікації зменшує час, необхідний для ідентифікаціїінформаційної загрози в інформаційних джерелах Інтернету.
12
Бакум, Зінаїда Павлівна. "Система завдань і вправ для формування мовної особистості на профільному рівні навчання фонетики". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 4 (20 квітня 2010): 141–50. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v4i0.939.
Full text
13
Sydorova, N. M., та V. M. Tsaralunha. "Класифікація порушень функції кишечника у військовослужбовців в умовах бойових дій як таргет-вказівник напрямків роботи сімейного лікаря". Ukrainian Journal of Military Medicine 4, № 3 (2023): 5–13. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-005.
Full textAbstract:
Обґрунтування. Існують різноманітні причини порушень функції кишечника, що можуть розвинутись у військовослужбовців в умовах бойових дій. Розуміння того, що симптоми дисфункції кишечника можуть бути обумовлені не тільки функціональними розладами, як, наприклад, синдром подразненого кишечника, дозволить пришвидшити діагностику та своєчасно надавати необхідну допомогу військовослужбовцю, зменшувати період його непрацездатності. 
 Мета: розробити класифікацію порушень кишечника у військовослужбовців комбатантів.
 Матеріали та методи: системного аналізу (системно-історичний, системно-структурний), епідеміологічний, бібліосемантичний, узагальнення, прогностичний.
 Результати та обговорення. Неможливо застосувати в умовах бойових дій класифікаційні та діагностичні підходи ведення пацієнта з функціональними кишковими розладами, прийняті в гастроентерології для цивільних осіб у мирний час, коли доступ до діагностики та лікування фактично є нелімітованим. Крім того, деякі причини такого порушення при розгортанні військ можуть бути вельми специфічними та взагалі не розглядаються в мирній клінічній практиці, що спонукало авторів до розробки етіологічної класифікації порушень функції кишечника саме у військовослужбовців комбатантів. Така класифікація фіксує увагу на проблемах, з якими може стикнутись сімейний лікар під час надання медичної допомоги пацієнтам з діареєю, закрепом, метеоризмом та спазмами/ вісцеральною гіперреактивністю та не зводиться до проблем функціональних кишкових розладів, як порушень взаємодії між мозком та кишечником. 
 Висновки. На підставі запропонованої класифікації доцільно підготувати інформаційні матеріали для лікарів із роз’ясненням рівня надання медичної допомоги, кадрового ресурсу, нефармакологічних та фармакологічних заходів по профілактиці/лікуванню основних порушень функції кишечнику, що можуть виникнути в бойових умовах, зокрема із визначенням ролі відповідального самолікування у випадках, де це є доцільним.
14
Юсіфова, Гульнаре, та Орудж Гулієв. "Місце документа та його класифікація у соціальній інформаційно-комунікаційній системі". Grani 26, № 5 (2023): 122–26. http://dx.doi.org/10.15421/1723111.
Full textAbstract:
Поняття документа є фундаментальним поняттям книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, інформатики та інших наукових галузей документознавства. Це поняття виражає ознаки реальних об'єктів. Вони є основними об’єктами експериментальної діяльності та слугують для реалізації процесів підготовки, збору, аналітико-синтетичної обробки, пошуку, розповсюдження та використання документної інформації. Поняття «документ» вживається в усіх сферах суспільної діяльності. У кожній галузі знань, пов'язаних з документами, поняття "документ" має один або кілька варіантів значення. Наприклад, розуміння документа використовується в інформатиці, бібліотекознавстві, бібліографознавстві, музеєзнавстві, архівознавстві, бібліографії, практичних сферах цих галузей - бібліотечній справі, музейній справі тощо, що розуміються з різних сторін. Звідси фактом є те, що поняття «документ» є багатозначним і створює труднощі в обміні думками спеціалістів, які працюють у документно-комунікаційній сфері. У цьому контексті в статті проведено системний аналіз. Класифікація документів – це розподіл їх за класами з метою відображення зв'язків між документами та складання схеми класифікації.
 Класифікація це система засобів, що використовуються для визначення підпорядкованих зв’язків між класами документів та визначення їх різнорідності. Зазвичай структуру класифікації оформляють у вигляді таблиці або схеми. Для класифікації слід керуватися такими правилами: Ознака, за якою проводиться поділ, називається основою поділу, а отримані поняття складають основу поділу. Кожне поділ має здійснюватися на одній основі. Усі пороги розподілу повинні дорівнювати загальному об’єму поділу, тобто поділ має бути здійснений повністю; Межі поділу повинні взаємно доповнювати один одного. Члени підрозділу мають бути близькі до концепції, що розділяється, і не повинні переходити до підкласів нижче та вище за їхній ранг (вимога безперервності).
15
Грицевич, Володимир. "МІСТА ТА ЇХНІ АНСАМБЛІ ЯК ОСЕРЕДКИ ГЕОТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ". Географiчний часопис Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Українки, № 4 (6 листопада 2024): 60–68. http://dx.doi.org/10.32782/geochasvnu.2024.4.06.
Full textAbstract:
Запропоноване поняття гнізда геоторіальної організації, його моделювання та суміжні поняття. Розглянуто існуючі класифікації ієрархічної геопросторової організації територіальних комплексів і на їх основі розроблена двовимірна класифікація гнізд – за кількістю міст в ядрі гнізда й за кількістю зовнішніх транспортних зв’язків гнізда. Ця двовимірна класифікація вкладається в таблицю, рядки якої відповідають кількості міст ядра, а стовпці відповідають кількості зовнішніх зв’язків. У цій таблиці враховано, що на практиці ядра гнізд мають не більше, ніж дев’ять зовнішніх зв’язків. У результаті отримується «періодична система» класів гнізд геоторіальної організації. Розглянуті топології найбільших гнізд геоторіальної організації в Західному регіоні України. Опрацьовані всі такі гнізда й укладені в таблицю згідно двовимірної класифікації. Вивчений числовий розподіл досліджуваних гнізд за кількістю зовнішніх зв’язків.
16
Gorokhovatskyi, V., A. Zaporozhchenko, Т. Siryk та O. Tarasenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОЗНАК РОЗПОДІЛІВ ДАНИХ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ РЕЛЕВАНТНОСТІ ОПИСІВ ЗОБРАЖЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.068.
Full textAbstract:
Предметом досліджень статті є моделі ознак розподілів даних дескрипторів ключових точок для вирішення задач розпізнавання та класифікації візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є дослідження модифікації методу структурної класифікації на підставі зіставлення розподілів даних для фрагментів дескрипторного опису зображення. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією обчислення релевантності описів на підставі розподілів даних, вивчення властивостей цих моделей, оцінювання результативності у задачі класифікації зображень. Застосовані методи: детектор ORB для формування дескрипторів ключових точок, статистичний аналіз даних, методи побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані результати. Перехід від опису як множини дескрипторів до розподілів фрагментів, побудова та зіставлення розподілів забезпечують достатню результативність класифікації. Класифікація виконується у кілька разів швидше, ніж при використанні безпосередньо множини дескрипторів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурної класифікації зображень на основі впровадження блочної структури опису із використанням значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії при обчисленні релевантності для класифікації, підтвердження результативності запропонованого простору ознак на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації у системах комп’ютерного зору
17
Навроцький, О. "СИСТЕМНІ ВИКЛИКИ В АГРАРНОМУ БІЗНЕСІ: КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ". Bulletin of Lviv National Environmental University. Series AIC Economics, № 31 (7 липня 2024): 40–44. http://dx.doi.org/10.31734/economics2024.31.005.
Full textAbstract:
Аграрний бізнес України стикається з численними системними викликами, які потребують комплексного та багатогранного вирішення. Визначено, що системні виклики негативно впливають на стійкість та розвиток аграрного сектору України, призводять до зниження рентабельності аграрного бізнесу, втрати конкурентоспроможності на світових ринках, погіршення продовольчої безпеки країни. Запропоновано класифікацію системних викликів аграрного бізнесу України за такими категоріями: економічні (волатильність цін на сільськогосподарську продукцію; зростання цін на ресурси; брак кваліфікованої робочої сили; доступ до кредитів та фінансування); екологічні (зміна клімату; деградація земель, забруднення навколишнього середовища, зменшення біорізноманіття); соціальні (зростання нерівності; міграція із сільської місцевості; брак доступу до освіти та охорони здоров'я; зміна продовольчих звичок), політичні (нестабільність політичної ситуації, недосконалість законодавства, корупція, торгові бар’єри) та технологічні (впровадження нових технологій, брак цифрової грамотності, кібербезпека). Також визначено, що глобальні, національні та локальні системні виклики становлять значну загрозу для стійкості та розвитку аграрного бізнесу України. Класифікація системних викликів в аграрному бізнесі потребує комплексного та системного підходу до їх вирішення. Для подолання цих викликів необхідні скоординовані зусилля з боку уряду, приватного сектору та наукових кіл. Налагодження конструктивного й продуктивного діалогу між владними та бізнесовими структурами у сфері розвитку агробізнесу забезпечуватиме спільне вирішення питань розвитку бізнесу. Запропоновано шляхи подолання системних викликів, зокрема: здійснити земельну реформу, модернізувати аграрну інфраструктуру, покращити інвестиційний клімат, посилити державну підтримку аграрного сектору, впроваджувати новітні технології та обладнання, використовувати ресурси більш економно, диверсифікувати ринки збуту, адаптувати виробництво до зміни клімату та споживчих уподобань.
18
Сальник, С. В., та О. С. Салій. "Методика класифікації критичних параметрів даних в системах управління безпілотних літальних апаратів з використанням нейронних мереж". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(80) (2 вересня 2024): 83–92. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2024.80.11.
Full textAbstract:
Запропоновано нову методику класифікації критичних параметрів даних в системах управління БпЛА (безпілотних літальних апаратів) з використанням нейронних мереж. Сутність розробленої методики полягає у введенні ієрархії та деталізації процесу класифікації критичних параметрів даних в БпЛА для підвищення завадозахищеності радіоліній між БпЛА та станціями наземного керування, забезпеченні заданої якості функціонування відповідної системи управління в умовах застосування активних загороджувальних завад з використанням нейронних мереж. Запропонована методика класифікації включає в себе етапи, які відповідають послідовності застосування відповідних способів та методів у відповідній системі управління БпЛА. Запропонована методика завдяки коректній постановці завдання на дослідження, використанню перевіреного математичного апарату та програмної складової, ієрархії та деталізації процесу класифікації, модифікуванню існуючих підходів, врахуванню особливостей застосування радіомереж та БпЛА, здатна забезпечувати класифікацію критичних параметрів даних та покращувати такі показники ефективності класифікації критичних параметрів даних, як достовірність та час проведення класифікації.
19
Стьопіна, Алевтина. "Музичний спектакль для дітей як результат агрегації мистецтв". Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, № 2(51) (30 червня 2021): 76–90. http://dx.doi.org/10.31318/2414-052x.2(51).2021.239392.
Full textAbstract:
Розглянуто загальні та специфічні особливості дитячого музичного спектаклю як поєднання різних видів мистецтва — театру, музики, балету, пантоміми, виконавської майстерності — з метою характеристики та класифікації його різновидів. Виявлено, що існуючі дослідження з питань дитячого театру досі не вирішують проблеми класифікації типів дитячого музичного спектаклю. Запропоновано критерій такої класифікації, де домінує принцип переважання у виставі музичної або театральної складової. Обґрунтовано доречність позначення процесу їх поєднання терміном «агрегація», який найточніше характеризує особливий рід дифузної взаємодії компонентів різних видів мистецтва в дитячих виставах, що асоціюється з агрегацією хімічних елементів, а також однойменним принципом сучасного комп’ютерного програмування. Виокремлено основні класифікаційні різновиди дитячого музичного спектаклю: 1) музично-драматичний (з домінуванням театральної складової); 2) домінантно-музичний (опера та її різновиди); 3) домінантнохореографічний (балет та його різновиди) 4) змішаний або синтетичний (сучасний мюзикл); 5) імерсивний або інтерактивний, що передбачає зворотній зв’язок акторів з глядачами. Охарактеризовано всі види дитячого музичного спектаклю з визначенням їхніх основних закономірностей. Наведено показові приклади, що ілюструють здійснену класифікацію, які охоплюють як класичні зразки (дитяча опера «Коза-Дереза» М. Лисенка, дитячий балет «Лелеченя» Д. Клебанова), так і сучасні твори (мюзикл «Мауглі» по Дж. Р. Кіплінгу на музику В. Сташинського, спектакль-променад О. Созонова та І. Шагалова за мотивами казок О. Афанасьєва). Доведено, що дитячий музичний спектакль в сучасних комунікативних умовах художнього часопростору — це багатоскладова жанрово-стильова система, де різні види мистецтва поєднані в різноманітних пропорціях з домінуванням ознак одного чи декількох з них, синтетичне інтеграційне явище, де співіснують традиції та новації. Підкреслено, що дитяча музична вистава демонструє унікальні жанрово-стилістичні якості, особливо в світлі сучасних режисерських експериментів, тому будь-яка класифікація цього феномена є доволі умовною і визначає лише типові, константні його риси. Позначено перспективу дослідження, яка передбачає застосування виробленої класифікації при аналізі окремих зразків дитячих музичних вистав, насамперед, вітчизняних, із визначенням індивідуальних рис та контекстної специфіки кожного з них.
20
Desyateryk, V. І., М. S. Кrykun та V. P. Frantsev. "Можливості комп’ютерної томографії для діагностики місцевих ускладнень некротичного панкреатиту згідно з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012)." Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 9–11. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.09.
Full textAbstract:
Мета. Вивчити діагностичну цінність комп’ютерної томографії (КТ) щодо змін, пов’язаних з розвитком інтра– та перипанкреатичних скупчень, згідно з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012), для своєчасного доповнення чи зміни лікувальної тактики.
 Матеріали і методи. Обстежені 62 пацієнти. Всі пацієнти розділені на дві групи: основну і порівняльну. До основної групи увійшли 30 (48,38%) пацієнтів, що перебували в клініці з 2014–2016 рр. Цим хворим за показаннями проводили КТ, а гострий панкреатит (ГП) класифікували у відповідності з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012). До порівняльної групи увійшли 32 (51,62%) пацієнти, яких спостерігали у 2011–2013 рр., у них використана перша класифікація (Атланта, 1992), а КТ проводили не системно.
 Результати. КТ має відмінні діагностичні можливості щодо виявлення інтра– та перипанкреатичних скупчень рідини у хворих з ГП: чутливість – 84,62%, специфічність – 100%, площа під ROC–кривою – 0,923 (р < 0,001).
 Оптимальний результат діагностики інтра– та перипанкреатичних скупчень рідини у хворих з ГП отримано при комплексному застосуванні разом лабораторних даних і клінічних симптомів та КТ: чутливість – 96,15%, специфічність – 100%, площа під ROC–кривою – 0,962 (р < 0,001).
 Висновки. В переглянутій класифікації (Атланта, 2012) передбачене раннє використання КТ з метою своєчасного виявлення місцевих ускладнень некротичного панкреатиту, що дає додаткові можливості для корекції лікувальної тактики. Використання КТ разом з клінічними та лабораторними даними для діагностики місцевих ускладнень некротичного панкреатиту покращує діагностичні можливості кожного з цих методів, а в сукупності вони в цілому підвищують чутливість діагностичного комплексу до 96,15%.
21
Vlasenko, Andrii. "ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГА В ПАРАДИГМАХ ІСНУЮЧИХ КЛАСИФІКАЦІЙ ПРОФЕСІЙ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, № 2 (2018): 123–32. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp123-132.
Full textAbstract:
У статті автор, на основі теоретичного аналізу сучасної наукової літератури, виокремлює найбільш застосовні варіанти психологічних класифікацій професій. Визначено місце професії психолога та психологічний тип професії психолога в системах даних класифікацій. Розглядається трактування класифікації професійних орієнтацій особистості у вітчизняній та зарубіжній психології. Виявлено основні психологічні характеристики професії психолога в умовах трансформації сучасного суспільства та реформування української школи, вимоги до особистості психолога, особливості ставлення психолога до своєї діяльності. Підкреслюється важливість психологічного супроводу особистості на всіх етапах її розвитку.
22
Сфікова, Олександра Павлівна, та Ольга Іларіонівна Хмілярчук. "Аналіз факторів впливу на якість виготовлення гнучких паковань глибоким способом друку". Технологія і техніка друкарства, № 4(74) (27 грудня 2021): 16–26. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(74).2021.251127.
Full textAbstract:
Якість гнучких паковань є загальним поняттям, що складається з двох видів сукупних елементів. Перший вид — це те, що оцінюється візуально, а другий — те, що стосується фізико-хімічних властивостей матеріалу. До першого виду відносяться такі параметри як: якісне відтворення елементів (без спотворень та сторонніх елементів), відповідність оригінал-макету (розташування фотоміток та інших елементів дизайну в потрібному місці, відповідність геометричних розмірів, читабельність, зчитуваність штрих-кодів та QR-кодів, відповідність кольорів). До другого виду відносяться параметри: міцність до стирання, скручування та розшарування (адгезійна стійкість фарби до плівки, клею до ламінату), бар’єрні властивості (в тих структурах, де вони необхідні), відсутність залишкових розчинників в шарах паковання (неприємних запахів), відповідність паковання вимогам клієнта та технологічним вимогам їх устаткування (коефіцієнт ковзання, рівнотовщинність матеріалів), відповідність системам якості (ISO 9001). Одним з важливих факторів впливу на якість виготовлення гнучкого паковання є правильність підбору друкарської фарби до задрукованого матеріалу — плівки. Всі різновиди друкарських фарб, що можуть використовуватися при виготовленні гнучкого паковання були детально проаналізовані, і на основі проведеного аналізу було розроблено класифікацію друкарських фарб, що враховує їх взаємозв’язок із задрукованим матеріалом. У класифікації розглядалися органолептичні, внутрішньоструктурні та інші особливості друкарських фарб. Було виділено наступні класифікаційні ознаки: призначення, спосіб застосування, спосіб закріплення, властивості фарб, вид основи, вид фарб, вид розчинників, вміст та наявність пігменту, вид добавок, кількість компонентів, колірна серія. Так само як і для фарб було розроблено класифікацію матеріалів (плівок), на яких здійснюється друк. У класифікації відображаються як структурні показники плівок, так і можливі друкарські властивості. Було виділено наступні класифікаційні ознаки: вид, структура, орієнтація, вид активації, спосіб активації, властивості, ступінь прозорості, спосіб застосування, деформаційна структура, товщина, блиск. На основі створених класифікацій було визначено характеристики матеріалів, що є взаємопов’язаними та можуть впливати як на властивості одне одного, так і на якість виготовлення гнучкого паковання в цілому.
23
Сацик В.О., Сацик О.В., Сацик С.І. та Решетило О.М. "СУЧАСНИЙ СТАН КООРДИНАТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ ТА СФЕРИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ". Перспективні технології та прилади 1, № 24 (2024): 92–98. http://dx.doi.org/10.36910/10.36910/6775-2313-5352-2024-24-14.
Full textAbstract:
В роботі приведені визначення координатного забезпечення, а саме: координатна система, система відліку, датум, геоїд, класифікація системи координат, приведені приклади їх використання в навігації, землевпорядкуванні, картографії та в прецизійному землеробстві Також в роботі представлена історична довідка, розкрито короткий зміст умов формування різних системи координат. Розкрито проблеми переходу з однієї системи координат в іншу, зокрема перехід України від СК-42 та СК-63 до СК-200 та перспективи і проблеми переходу до міжнародної системи координат WGS-84. Одержані результати забезпечують: розкриття ряду понять - координатна сітка, система відліку, Світова геодезична система (World Geodetic System, WGS-84); розуміння класифікації систем координат, сучасного стану координатного забезпечення в Україні, умов необхідності, перспективи та проблеми переходу від внутрішньої координатної системи до міжнародної, а також розуміння визначення та фіксації координат точок при проведенні вимірювання основних параметрів грунту розробленим нами програмно – апаратним комплексом.
24
ФЕДЧУК, Андрій Петрович, Ірина Олегівна ЦИБЕНКО та Софія Валентинівна ЖЕРЕБЧУК. "ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУР ЯК КОМПОНЕНТА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ". Economic Synergy, № 2 (30 червня 2023): 193–203. http://dx.doi.org/10.53920/es-2023-2-14.
Full textAbstract:
Ця стаття присвячена основній проблемі класифікації дослідницьких інфраструктур в Україні. Класифікація вітчизняних дослідницьких інфраструктур є важливим елементом розвитку економіки держави. Це означає, що система дослідницьких інфраструктур повинна бути організована інтелектуально та ефективно, щоб забезпечити максимальний економічний вплив. Модернізація критеріїв, що впливають на управлінські рішення щодо фінансування наукових робіт, є обов'язковим кроком на шляху до інтеграції в європейський науковий простір. Класифікація дослідницьких інфраструктур відображається в оцінці їх ефективності та впливу. Для України інтеграція до Європейського наукового простору є інструментом для поглиблення співпраці з науковою спільнотою ЄС та адаптації до стандартів і норм Європейського Союзу у галузі наукових досліджень та інновацій. Держава забезпечує інтеграцію національного наукового простору до європейського згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Концепція Європейського наукового простору складається з шести пріоритетів, визначених Європейською комісією. Згідно з цими пріоритетами, кожна країна формує свій план дій. Покращення ефективності національних наукових систем та інфраструктур визначено як один з ключових пріоритетів. Класифікація дослідницьких інфраструктур надає можливість оцінити діяльність таких інфраструктур, їх конкурентоспроможність на європейському ринку та можливість приєднання до європейських консорціумів. Крім того, така класифікація може бути використана як теоретична та методологічна основа для розробки нормативно-правових актів у визначеній галузі. Основна увага в даній статті приділена законодавчому регулюванню даної проблеми, оскільки інтеграція в Європейський дослідницький простір потребує гармонізації законодавства. Українське законодавство повне суперечностей щодо визначення дослідницьких інфраструктур та різних форм існування ДІ. Тому безпосереднє застосування європейських практик щодо класифікації українських ДІ неможливе. Спочатку необхідно здійснити мепінг всіх існуючих ДІ у різних формах. Тільки після цього, застосовуючи вже розроблені європейські підходи, впровадити національний класифікатор.
25
Богдан, Жанна. "ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ ГНУЧКИХ НАВИЧОК ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 69 (2023): 8–27. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2023.69.01.
Full textAbstract:
Актуальність проблеми визначається відсутністю змістових класифікацій гнучких навичок сучасного фахівця. Мета – концептуалізувати феномен гнучких навичок та обґрунтувати авторську класифікацію гнучких навичок майбутнього фахівця. Методи. Теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація наукової літератури щодо вивчення особливостей гнучких навичок). Результати. У статті проаналізовано характеристики та класифікації гнучких навичок. Представлено авторську модель гнучких навичок, що містить чотири блоки: комунікативні (навички вербального та невербального спілкування, соціальний інтелект, соціально-перцептивні навички, навички командотворення та роботи у команді, навички публічного виступу, само презентації та ораторська майстерність, навички листування та сторітеллінгу, вміння переконувати, вміння вести переговори, вміння вирішувати конфлікти, інтеркультурні навички спілкування та взаємодії), мисленнєві та метакогнітивні гнучкі навички (допитливість, відкритість новому досвіду, рефреймінг та гнучкість мислення, спостережливість, абнотивність, володіння мета когнітивними стратегіями, уміння вчитися, критичне мислення, системне мислення, швидкість мислення, креативність), регулятивні гнучкі навички (вольові якості, оптимізм, почуття гумору, управління увагою, самоефективність, імпліцитні теорії нарощуваних здібностей, мотивація досягнення та готовність до ризику, емоційний інтелект, саморегуляція станів, поведінки та діяльності, самоорганізація та тайм-менеджмент, рефлексивність) та кар’єрні навички (навички цілепокладання, координації та управління проектами, навички делегування та фасилітації, етика ділового спілкування, володіння етикетом, дипломатичність і толерантність, кар’єрні орієнтації на менеджмент, саморозвиток та досягнення, підприємницькі навички, лідерські якості, асертивність, навички наставництва та супервізії, навички продажів, маркетингу та реклами, навички управління персоналом, губристичність та конкурентність).
26
Шпекторенко, Ігор, Ірина Хожило та Максим Хожило. "Соціальне управління: структура, основи методології практичної діяльності". Public administration aspects 12, № 2 (2024): 92–97. http://dx.doi.org/10.15421/152429.
Full textAbstract:
У статті запропоновано структуру соціального управління, побудовану згідно з характеристиками елементів структури (суб’єкт-субєктні та об’єкт-об’єктні відносини, зміст та напрями зазначених відносин). Актуальність статті обумовлена відсутністю повної наукової структури соціального управління, яка б розкривала внутрішню побудову, його неоднорідність та специфіку окремих видів (підвидів) соціального управління. Наявність структурованої та повної внутрішньої побудови соціального управління стане основою рекомендацій з методології управління цими видами з метою ефективної реалізації цілей та розвитку внутрішніх і зовнішніх функцій держави. Мета: обгрунтування раціональної (аналітичної) методології соціального управління, що базується на комплексному науковому аналізі структури зазначеного управління, наявності дослідницьких можливостей та інструментальному вирішенні проблем управління як складної системи. Результати. У статті вміщено критику сучасних найбліьш поширених поглядів на внутрішню побудову соціальног управління. Запропоновано класифікацію соціального управління: за сферами життєдіяльності суспільства; інституційний підхід до класифікації соціального управління; можливий поділ соціального управління на управління державне та управління громадське (що здійснюється, відповідно від імени держави та інститутів громадянського суспільства); згідно з характеристиками елементів структури (суб’єкт-субєктні та об’єкт-об’єктні відносини, зміст та напрями зазначених відносин). Висновки. Соціальне управління – це складне явище, яке має як об'єктивні, так і суб'єктивні характеристики. Воно є невід'ємною частиною соціальної взаємодії та органічно їй притаманне. Наукова класифікація видів соціального управління дозволяє: системно та детально досліджувати його внутрішню структуру; визначити неоднорідність та специфіку окремих видів; розробити рекомендації щодо методології пізнавальної та практичної діяльності у сфері управління.
27
Власова, Г. П., та Д. П. Гуріна. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА". Європейський правничий часопис, № 1 (2023) (22 грудня 2023): 53–58. http://dx.doi.org/10.36919/elj.1.2023.53.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано поняття правового статусу як правову категорію та досліджено його структуру, розглянуто й узагальнено погляди вчених щодо правового статусу судового експерта відповідно до чинного законодавства України. Правовий статус судового експерта запропоновано розглядати як системне утворення, основу якого складають основні елементи: права та обов’язки судового експерта, а також додаткові: відповідальність, наукова компетенція, гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку. Надано авторську класифікацію видів правового статусу судового експерта, підставами для класифікації у якій виступають вид судочинства, вид суб’єкта судово-експертної діяльності, вид (підвид) експертизи
28
Батенко, І. В., В. В. Ландишевський та М. Ю. Гавриш. "Вогневе ураження своїх військ як проблема при організації та веденні бойових дій (бою)". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2 (76) (23 серпня 2023): 18–22. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2023.76.02.
Full textAbstract:
Стаття має на меті визначити шляхи підвищення ефективності взаємодії військ у процесі виконання спільних бойових завдань. Представлена класифікація випадків вогневого ураження своїх військ та підходи до виявлення причин цих випадків, розроблений підхід до визначення “слабкої ланки” при організації та здійсненні взаємодії в процесі ведення бойових дій. Доведено, що аналіз випадків вогню по своїм, за представленою класифікацією, може підвищити ефективність взаємодії військ. Обґрунтовано створення організаційної структури, яка буде системно працювати над вирішенням проблеми вогневого ураження своїх військ, що потребує подальших досліджень в законодавчий та юридичній площині.
29
Єрмоленко, Олександр Вікторович. "НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ ДО РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ КОНЦЕНТРОВАНОГО НАВЧАННЯ". Olympicus, № 4 (30 грудня 2024): 17–23. https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-4.3.
Full textAbstract:
У статті розглядаються науково-теоретичні аспекти оптимізації процесу професійної підготовки фахівців з фізичного виховання та спорту до рекреаційно-оздоровчої діяльності на основі використання технологій концентрованого навчання. Аналіз праць науковців вказує на відсутність оптимальної технології підготовки фахівців. Зокрема, відсутнє цілісне уявлення і системна побудова процесу засвоєння знань з медико-біологічних, психологічних та нетрадиційних засобів оздоровлення, формування професійних умінь та навичок застосування фізкультурно-оздоровчих систем та розв’язання принципово нових рекреаційно-оздоровчих завдань. Пропонований навчальний матеріал та методи навчання не забезпечують цільової спрямованості на формування професійної компетентності з рекреаційно-оздоровчої діяльності. Тому, перед педагогічною наукою та практикою постає актуальна проблема в проведенні досліджень з метою пошуку шляхів оптимізації професійної підготовки фахівців з фізичного виховання та спорту до рекреаційно-оздоровчої діяльності. Метою роботи є науково-теоретичне обґрунтування необхідності оптимізації процесу професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту до рекреаційно-оздоровчої діяльності на основі використання технологій концентрованого навчання з встановленням інтегративних можливостей застосування гібридної когнітивної моделі прийняття рішень в розв’язанні принципово нових рекреаційно-оздоровчих завдань в динамічних ситуаціях. Методи дослідження: теоретико-методологічні дослідження вчених, класифікація, теоретичне моделювання, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, спостереження, методи порівняння, синтезу, аналізу. Результати. Пошук шляхів підвищення ефективності системи підготовки фахівців з рекреаційно-оздоровчої рухової активності в умовах сталого інноваційного розвитку необхідно сконцентрувати на використанні провідних педагогічних технологій формування професійної готовності до оволодіння практико-орієнтованими компетентностями. З метою оптимізації процесу підготовки фахівців з рекреаційно-оздоровчої діяльності пропонуємо уніфікувати етапну побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистісної підготовки фахівця та циклову систему навчання і представити процес формування практико-орієнтованих компетентностей з проєктування рекреаційно-оздоровчої діяльності у вигляді фазної структури побудови індивідуальної траєкторії навчання. Фазна структура побудови траєкторії навчання повинна сприяти кращому функціонуванню: процесів сприйняття та розпізнавання найбільш значимих інформаційних сигналів; розумових процесів асоціативного, відтворюваного та виробленого типу (доповнення попереднього досвіду, імітація та прийняття наступних рішень); процесів побудови імовірнісної суб'єктивної моделі (прогнозування); процесів побудови передбачуваної стратегії поведінки (приватної, масштабної та ін.). Крім того, пропонований підхід дозволить сформувати ментальні моделі в системі гібридної когнітивної моделі прийняття рішень в розв’язанні принципово нових рекреаційно-оздоровчих завдань в динамічних ситуаціях.
30
Kalmykova, Larysa, Nataliia Kharchenko та Inna Mysan. "«Я-мова» i.e. «Індивідуальна мова»: проблема функціональної генералізації". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 1 (2021): 59–99. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-59-99.
Full textAbstract:
Мета. Представити консеквенцію функціональної класифікації мов світу, здійсненої за психолінгвістичними підставами; здійснити стислий опис індивідуальної мови людини як її мовленнєво-мовної здатності, проявленої в різних функціонально-мовних іпостасях; представити первинно і вторинно функціональну групу мов як засіб реалізації комунікативно-мовленнєвих потреб, мотивів та інтенцій індивідів з урахуванням функціонально-мовної різноманітності для забезпечення успішного мовленнєвого спілкування в мікро- і макросоціумі.
 Методи: функціональний аналіз; системний аналіз, узагальнення літератури; моделювання функціональної мовленнєво-мовної компетенції людини; виокремлення властивостей різних за вторинно функціональною спрямованістю видів індивідуальних мов; класифікація національних мов за їх функціональним призначенням; дослідницький синтез; формулювання висновків.
 Результати. Функціональні властивості індивідуальної мови як біопсихонейролінгвосоціального об’єкта можуть бути описані лише при зверненні до поняття “функції”. Функції мови людини багаточисельні, тому здійснено аналіз кожної з них і презентовано його результати.
 Висновки. Підставою для функціональної класифікації мов світу може виступати генеративна система й мовна компетенція (здібність) людини. Функціональна мовленнєво-мовна здібність людини може бути представлена як її функціонально-мовна метасистема з властивими їй функціями першої мови, нерідної мови (другої й іноземної), домінантної мови, внутрішньої мови, індивідуальної мови, метамови, мови перекладу, професійної мови та інших видів мов у процесах екстерналізації й інтерналізації. Функції мов світу змінюються відповідно до змін, які відбуваються в комунікативних рангах національних мов – показниках обсягу функцій у різних видах спілкування. Кількість функцій мови в індивідів збільшується залежно від факторів, які зумовлюють актуалізацію мовленнєво-мовної здібності (біологічні, генетичні), її реалізацію й удосконалення (середовищні, соціальні, онтогенетичні тощо).
31
Коркішко, Олена, Антон Дрига та Роман Онищенко. "ЗМІСТ ТА СКЛАДОВІ SOFT SKILLS ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 2(106) (13 листопада 2024): 16–24. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.2(106)2024.314959.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст та складники «soft skills» особистості майбутніх викладачів. На основі аналізу наукових праць вітчизняних науковців зазначено, що, з одного боку, у визначенні «soft skills» науковці вказують на універсальні навички, які допомагають професійно розвиватися та будувати успішну кар’єру в будь-якій галузі, з іншого боку, низка дослідників вказують на роль та місце «soft skills» у процесі становлення фахівця під час навчання в закладі вищої освіти. Наголошено, що «soft skills» навички майбутніх викладачів – це сукупність універсальних здібностей, умінь, навичок, які здобувачі опановують під час освітнього процесу в закладі вищої освіти, що сприяють підвищенню конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг та успішній професійній діяльності. Узагальнивши наукові погляди представників психолого-педагогічних досліджень, виокремлено два підходи до класифікації «soft skills» навичок майбутніх педагогів: за спрямованістю діяльності та за характером діяльності. Виділено класифікацію «soft skills» майбутніх викладачів: міжособистісні (уміння працювати в команді, лідерські якості, емоційний інтелект, комунікація), професійні (креативність, робота з інформацією, системне мислення, мотивація, самоорганізація, управлінські якості) навички, що відповідають «soft skills» навичкам, зазначеним у професійному стандарті «Викладачі закладу вищої освіти». Акцентовано на тому, що жодна класифікація «soft skills» не може бути вичерпною, бо складно врахувати абсолютно всі можливі навички. Зауважено, що під час формування «soft skills» у майбутніх викладачів треба враховувати, які навички необхідно сформувати, як досягти мети та як діагностувати рівень опанування «soft skills». Констатовано, що сформованість «м’яких» навичок важливо розглядати через професійну підготовку майбутнього викладача закладу вищої освіти (процес (навчання – отримання знань, умінь і навичок) та результат (готовність – використання отримання знань, умінь і навичок)).
32
Kushnir, S. "Характеристика факторів та ризиків інституційного забезпечення економічної безпеки аграрного сектору". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 1(79) (28 січня 2019): 54–59. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.1.10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні чинники негативної дії та ризиків інституційного забезпечення економічної безпеки аграрного сектор, до яких можна віднести сукупність умов і факторів, а також збіг обставин, що значно збільшують ризики життєдіяльності суб'єкта бізнесу. Для формування ефективної політики щодо забезпечення економічної безпеки аграрного сектору необхідним є виявлення та чітке окреслення основних її загроз та побудови їх системної класифікації Пропонується виділяти класифікаційні ознаки загроз економічній безпеці аграрного сектору із врахуванням галузевих особливостей, розроблено багатокритеріальну класифікацію загроз економічної безпеки аграрного сектору.
33
Лиховид, П. В. "Нормалізований диференційний вегетаційний індекс як маркер ідентифікації озимих культур у системах автоматизованого картування посівів". Аграрні інновації, № 23 (21 травня 2024): 98–104. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.14.
Full textAbstract:
Мета. Вивчення можливості застосування часової серії супутникового нормалізованого диференційного вегетаційного індексу та дискримінантної канонічної функції для класифікації озимих культур (пшениця, ячмінь, ріпак) для подальшого автоматизованого картування їх посівів. Методи. Дані щодо часової серії нормалізованого диференційного вегетаційного індексу за 2018 рік у період «квітень – липень» місяць, отримані для 70 випадково обраних полів пшениці озимої, ячменю озимого та ріпаку озимого (усього – 210 полів), розташованих у зоні Степу України, було застосовано для виконання мультикласового лінійного дискримінантного аналізу та канонічного дискримінантного аналізу. За результатами математико-статистичної обробки даних було побудовано дискримінантну функцію класифікації кожної досліджуваної культури. Статистичні розрахунки виконували за рівня достовірності 95% (P<0,05). Результати. За результатами математико-статистичних розрахунків було розроблено дві канонічні функції, причому оцінка ваги кожної із них у досягненні коректних результатів засвідчила перевагу першої (82,9% проти 17,1%; канонічний коефіцієнт кореляції 0,78 проти 0,49, відповідно). Розраховані коефіцієнти і константи дозволили розробити канонічну класифікаційну функцію для ідентифікації посівів кожної з досліджуваних культур. Найкращу точність класифікації зафіксовано для посівів пшениці озимої (75,7%) та ячменю озимого (72,9%), у той час як посіви ріпаку озимого ідентифікуються найгірше – коректність передбачення склала 55,7%. Це можна пояснити спотворенням величини NDVI на посівах ріпаку озимого в період активного цвітіння культури. Автоматизоване картування озимих культур на основі розробленої канонічної дискримінантної функції є можливим для зернової групи, і залишається під питанням для ріпаку. Висновки. Результати дослідження засвідчили про можливість високоточної класифікації та подальшого картування посівів озимих зернових культур за даними часової серії нормалізованого диференційного вегетаційного індексу. Класифікація посівів ріпаку озимого потребує проведення додаткових досліджень із залученням альтернативних алгоритмів і методів.
34
Мороз, Б. І., та О. О. Шишацький. "Класифікація видів помилок в геопросторовій базі даних на прикладі державного земельного кадастру". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 58 (26 березня 2025): 92–103. https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2025-58-11.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблему класифікації помилок у геопросторових базах даних на прикладі інформації з Державного земельного кадастру України. Запропоновано розширену класифікацію помилок, яка охоплює атрибутивні, геометричні, топологічні та контекстуальні помилки. Зокрема, розглянуто помилки позиціонування, топологічні порушення, некоректні атрибутивні дані, дублювання та непослідовність даних. Стаття акцентує увагу на важливості автоматизованого виявлення помилок для забезпечення якості геопросторових даних. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень із використанням статистичних методів для ідентифікації аномалій. Запропоновані підходи сприяють підвищенню точності аналізу та підтримують прийняття рішень у геоінформаційних системах.
35
КИЩУН, Володимир, Сергій ПУСТЮЛЬГА, Володимир САМЧУК, Валерій ДЕМБІЦЬКИЙ та Валентин ПРИДЮК. "Формування класифікаційних ознак дорожніх легкових автомобілів". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (2019): 23–29. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.84.
Full textAbstract:
Постійне розширення модельних рядів провідними автомобільними фірмами, створення нових типів легковиків вимагають встановлення кваліфікаційних ознак з метою поділу їх на класи. Відсутність єдиної уніфікованої класифікації дорожніх легкових автомобілів породжує труднощі під час підготовки нормативних документів, написання наукових праць, довідкової і навчальної літератури.Дана робота присвячена розробці системи класифікації дорожніх легкових автомобілів та створенню відповідного програмного забезпечення для ідентифікації сучасних марок моделей автомобілів. На підставі сформованих у роботі сегментів були встановлені класифікаційні ознаки легкових автомобілів. Окрім числових параметрів і позначень були також запропоновані позначення і назви класів. Результати ро-боти можуть бути використані для візуалізації, інтелектуального розпізнавання, організації та регулювання дорожнього руху, а також дадуть можливість полегшити ідентифікацію транспортних засобів на дорогах Європейського Союзу.Запропонована система класифікації може стати основою для створення відповідно-го стандарту за участю міжнародної організації із стандартизації ISO.Результати проведених досліджень можуть бути ефективно використані під час проектування, будівництва об’єктів інфраструктури автомобільного транспорту, виробництва і реалізації транспортних засобів. Вони можуть стати нормативною ос-новою під час здійснення фінансових операцій, пов’язаних із експлуатацією автомобілів, зокрема: розрахунків за паркування, визначення вартості послуг із миття, оформлення податкові платежів тощо.Ключові слова: класифікація автомобілів, габаритні розміри, база автомобіля, тип кузова.
36
Шматко, О. В., І. П. Гамаюн, О. В. Коломійцев, В. Ф. Третяк, І. С. Рудаков та А. Д. Бердочник. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКА ПІДСИСТЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ У ВІДЕОПОТОЦІ". Системи обробки інформації, № 4 (179) (23 березня 2025): 70–80. https://doi.org/10.30748/soi.2024.179.08.
Full textAbstract:
В умовах стрімкого розвитку систем відеоспостереження та комп’ютерного зору, автоматизоване виявлення та класифікація об’єктів у відеопотоці стають критично важливими завданнями. Сучасні системи безпеки, моніторингу та контролю потребують ефективних рішень для обробки великих обсягів відеоданих у реальному часі, що робить розробку спеціалізованих підсистем надзвичайно актуальною. Об’єктом дослідження є процеси та методи автоматизованого виявлення та класифікації об’єктів у відеопотоці з використанням технологій комп’ютерного зору та машинного навчання. Предметом дослідження є алгоритми, методи та програмні рішення для ефективного виявлення, відстеження та класифікації об’єктів у режимі реального часу в відеопотоках. Метою даної роботи є підвищення ефективності та точності виявлення і класифікації об’єктів у відеопотоці шляхом розробки та оптимізації програмної підсистеми з використанням сучасних методів машинного навчання та комп’ютерного зору. Дослідження інтелектуальної системи виявлення об’єктів у реальному часі на базі YOLOv5 являє собою значний прогрес в області комп’ютерного зору та штучного інтелекту. YOLOv5, що володіє найсучаснішими можливостями виявлення об’єктів, відкрив численні можливості для додатків у режимі реального часу в різних областях, включаючи безпеку, спостереження, автономні транспортні засоби та багато іншого. Розроблено програмну підсистему виявлення та класифікації об’єктів у відеопотоці на основі згорткових нейронних мереж та алгоритмів комп’ютерного зору. Система демонструє високу точність розпізнавання (до 95 %) та здатність обробляти відеопотік у реальному часі зі швидкістю до 30 кадрів на секунду. У роботі досліджено та реалізовано ефективні методи виявлення та класифікації об’єктів у відеопотоці. Розроблена підсистема успішно вирішує задачі реального часу з високою точністю, що підтверджується експериментальними результатами. Запропоновані рішення можуть бути інтегровані в різноманітні системи відеоспостереження та моніторингу, забезпечуючи автоматизацію процесів виявлення та класифікації об’єктів.
37
Губерська, Н., та Л. Чуприна. "СИСТЕМА ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 64–72. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2267.
Full textAbstract:
У науковій публікації здійснено класифікацію правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави в контексті необхідності їх належної правової регламентації. Проаналізовано думки вітчизняних науковців щодо поняття правових засобів та їх класифікації. Досліджено юридичну природу та зміст правових засобів у сфері забезпечення фінансової безпеки держави. До правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави віднесено посилення кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів як: легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; шахрайство з фінансовими ресурсами тощо. До інших правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави віднесено: правову регламентацію створення на основі Державного реєстру фінансових установ України Інтерактивної фінансової карти України з відображенням всієї доступної та актуальної інформації щодо діяльності банків, кредитних спілок та інших фінансових установ на території України; підвищення розміру мінімального статутного капіталу, необхідного для створення та діяльності суб’єктів господарювання, зокрема, товариств з обмеженою відповідальністю; нормативне розширення підстав для здійснення державного фінансового контролю; прийняття нової Концепції фінансової безпеки України. Сформульовано висновок про перспективність подальшого дослідження даної тематики, яка обумовлена необхідністю формування доктринальної основи удосконалення правового забезпечення фінансової безпеки держави за допомогою системи ефективних правових засобів.
38
Nosenko, D. K. "Основні тенденції розвитку партійної системи України за 1998-2014 роки". Grani 18, № 1 (2015): 125–29. http://dx.doi.org/10.15421/1715023.
Full textAbstract:
Досліджено сучасну партійну систему України, визначено її основні тенденції та особливості із врахуванням результатів парламентських виборів 2014 року. Наведено класифікації, за якими розрізняють парламентські системи. Встановлено, що партійна система зазнала суттєвих змін у порівнянні з попередніми роками. Так, за класифікацією Майра українська партійна система перетворилася з системи середніх партій на систему малих партій за рахунок того, що дві найбільші партії в парламенті мають 47,5 % мандатів. Індекс Маєра знизився майже в 2 рази, що свідчить про те, що партійна система стала більш конкурентною, процес формування коаліції стане більш тривалим, а стабільність уряду буде нижчою, ніж у попередні роки. Розраховані індекси чисельності ефективних партій, запропоновані Лааксо, Таагеперою та Голосовим, також показують, що партійна система стала більш фрагментаризованою. На основі проаналізованих результатів парламентських виборів за 19982014 роки встановлено, що зменшення чи збільшення відсоткового бар’єру на 1% значно не вплинуло на кількість партій, представлених у парламенті; жодна з партій не змогла бути присутня у кожному скликанні; існує нестабільність електоральних уподобань.
39
Малюга, В. "Засади діяльності прокуратури: система та класифікація". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 1 (102) (2016): 42–44.
Find full text
40
Малюга, В. "Засади діяльності прокуратури: система та класифікація". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 1 (102) (2016): 42–44.
Find full text
41
Малюга, В. "Засади діяльності прокуратури: система та класифікація". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 1 (102) (2016): 42–44.
Find full text
42
Іванюк, В. І., К. Р. Потапова, М. В. Наливайчук, С. О. Гуріненко та Л. Б. Вовк. "СИСТЕМА КОМП’ЮТЕРНОГО ЗОРУ АВТОНОМНИХ БЕЗПІЛОТНИХ ПІДВОДНИХ АПАРАТІВ НА БАЗІ МОДИФІКОВАНОГО МЕТОДУ SEA-THRU ТА НЕЙРОМЕРЕЖІ YOLO". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (11 січня 2024): 40–54. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.5.
Full textAbstract:
Автономні безпілотні підводні апарати (АБПА) представляють значні можливості для різноманітних завдань у водному середовищі, таких як наукові дослідження, цивільні дослідження і військові місії. Вони використовуються для вивчення підводного середовища за допомогою різноманітних бортових приладів і датчиків. Однак виявлення та класифікація підводних об’єктів залишаються складними завданнями через умови підводного середовища, такі як розсіювання і поглиблення світла. У даний час попередні методи виявлення підводних об’єктів в основному базуються на традиційних підходах до обробки зображень та комп’ютерного зору, які часто не враховують усіх складнощів підводного середовища. Пропонована робота розглядає інтеграцію реконструкції кольорів та використання глибокого навчання безпосередньо на борту АБПА. Це може вирішити виклики, пов’язані зі зменшенням якості зображень через розсіювання та поглиблення світла у водному середовищі. Розглядаючи важливість виявлення та класифікації підводних об’єктів у реальному часі, обрана стратегія інтеграції технологій не тільки покращить здатність АБПА розпізнавати об’єкти, але й зробить цей процес ефективнішим і надійнішим. Результатом буде збільшена точність та швидкість виявлення об’єктів у водних глибинах, що розширить можливості використання АБПА в різноманітних областях, включаючи військові операції, наукові дослідження та місії цивільного призначення. Дослідження зосереджується на вирішенні ключової проблеми – ефективному виявленні та класифікації підводних об’єктів в реальному часі. Інтеграція передових технологій та підходів відкриває нові перспективи для автоматизованого аналізу зображень у підводному середовищі. Покращення точності та швидкості виявлення об’єктів може розширити можливості АБПА для різноманітних застосувань, включаючи військові, дослідницькі та цивільні місії у водних середовищах.
43
Бебко, Світлана Вікторівна, Катерина Олексіївна Шіковець та Валерій Михайлович Харлім. "СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИВАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ". Journal of Strategic Economic Research, № 4 (17 грудня 2024): 19–27. https://doi.org/10.30857/2786-5398.2024.4.2.
Full textAbstract:
У статті висвітлено специфіку та ключові елементи системно-структурного аналізу як інструменту підвищення ефективності приватизації банківської сфери України. Констатовано основні типи структур та етапи системно-структурного аналізу, заснованого на принципах системного підходу. Проведено системно-структурний аналіз банківської сфери України. Розглянуто банківську систему України з урахуванням підготовки до приватизації банків з контрольним пакетом державної власності під час військового вторгнення, як сукупність взаємопов'язаних елементів, які взаємодіють між собою з метою досягнення певних цілей, зазначено її місію та роль. Визначено динаміку зміни кількості банків з 2017–2024 роки, банківську класифікацію, яка прийнята в Україні та структуру банківської системи України у 2024 році. На етапі групування елементів у підструктури проаналізовано статус системної важливості банків та їх прибутковість. При встановленні різних зв'язків і відносин між елементами, підструктурами і цілим розглянуто Укргазбанк та Сенс Банк як елементи цілого. Визначено, що Укргазбанк та Сенс Банк – два системні державні банки, які мають; 4% і 6% чистих активів відповідно; широку мережу відділень; 2,894 млн. та 1,548 млн вкладників; 3,44 та 3,43 загальний рейтинг; 12 та 13 місце серед усіх українських банків; 3,4 та 3,2 лояльність вкладників; 6 та 9 місце в ренкінгу по депозитах фізосіб; достатній регулятивний капітал; нерухомість та ліквідне майно. Отже, встановлено, що Укргазбанк та Сенс Банк – це державні банки, які мають: розвинену клієнтську базу, банківський бізнес, що працює і генерує прибуток, нерухомість, та достатньо відомий бренд на ринку України, саме тому вони є привабливими активами навіть в умовах воєнного часу.
44
Tretyak, P., та Yu Сhernevyy. "Особливості лісової типології в країнах Альпійсько-Карпатського макрорегіону". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (2 листопада 2015): 237–43. http://dx.doi.org/10.15421/411534.
Full textAbstract:
У загальноєвропейському масштабі тип лісу розуміють як категорію, визначену за складом деревної рослинності та умовами місця росту. Основою лісотипологічної класифікації лісової рослинності у гірських країнах Європейського Союзу є природничо-лісова регіоналізація та рангування типів лісу за висотними ступенями рослинності у горах. Подальша диференціація лісового континууму пов'язується з особливостями геологічного підґрунтя, рівнями родючості ґрунтів, ступенями зволоженості та діапазонами її мінливості. Кожен тип лісу у межах конкретного регіону позначається формулою, що містить послідовний ряд абревіатур наведених категорій, який завершується шифром клімаксового лісового рослинного угруповання. Досягнення лісівничих шкіл сусідніх гірських країн у побудові схем системно-структурної диференціації лісового покриву та класифікацій типів лісу можуть слугувати прототипами, за якими варто було б здійснити комплексне удосконалення лісової типології Українських Карпат.
45
Гусар, Валерія Василівна, та Тетяна Вікторівна Міхайліна. "ТЕХНІКО-ЮРИДИЧНІ ПОМИЛКИ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА МІСЦЕ У КЛАСИФІКАЦІЇ ЮРИДИЧНИХ ПОМИЛОК". Kherson State University Herald Series Legal Sciences, № 4 (2 жовтня 2024): 5–9. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2024-4-1.
Full textAbstract:
Метою наукової статті є класифікація юридичних помилок за різними правовими підставами та детальне розкриття саме техніко-юридичних помилок. Реалізація поставленої мети дозволить розмежувати наявні помилки та сприяти їх попередженню та швидкому усуненню компетентними суб’єктами у разі здійснення ними професійної практичної діяльності. Методологічну основу наукового дослідження становлять формально-юридичний метод, екстраполяція, системний метод дослідження, аналіз і синтез. Результатом статті став аналіз системи класифікаційних критеріїв та видів юридичних помилок, а саме: за ступенем визначеності, за юридичною значущістю, за мотивацією вольової діяльності суб’єкта, за видами професійної діяльності. З’ясовано, що в ході здійснення правотворчої діяльності суб’єктами нерідко допускаються техніко-юридичні помилки, які є окремим різновидом юридичних помилок. Проаналізовано міркування науковців щодо визначення поняття техніко-юридичної помилки та сформульовано власне розуміння родового поняття, згідно з яким техніко-юридичну помилку варто тлумачити як вид правотворчої помилки, що полягає в порушенні правотворчої техніки компетентним суб’єктом, і, як наслідок, негативно відображається на якості відповідного нормативно-правового акта і національного законодавства загалом. Виокремлено основні ознаки техніко-юридичних помилок та здійснено їх класифікацію за різними підставами. Особливу увагу зосереджено на класифікації, згідно з якою техніко-юридичні помилки поділяються на: мовні, логічні та процедурні. Кожен вид таких помилок проілюстровано на конкретному прикладі, що базується на нормах сучасного законодавства, зокрема наведено статті із Кримінального кодексу України та Закону України «Про Службу безпеки України». Наголошується, що тенденція зниження якості нормативно-правових актів полягає у поспішності розгляду важливих питань та, як наслідок, до систематичного допущення помилок у практичній діяльності. Тому основне завдання правової політики держави полягає у зменшенні кількості помилок, які мають суттєвий негативний вплив.
46
Риженко, Дар'я, Антон Григорович та Катерина Мулик. "АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПІДЙОМУ СПОРТСМЕНА ЗАКРІПЛЕНОЮ ВІРЬОВКОЮ У ПРАКТИЦІ ГІРСЬКОГО ТУРИЗМУ". Education. Innovation. Practice 13, № 5 (2025): 46–52. https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol13i5-007.
Full textAbstract:
Запропонована робота присвячена питанням розробки теоретичного обґрунтування системи класифікації різних способів підйому спортсмена закріпленою вірьовкою. Специфіка змагань з гірського туризму визначає необхідність існування чіткої класифікації способів виконання підйому спортсмена. Існування такої класифікації яка охоплює всі можливі способи виконання підйому закріпленою вірьовкою виключає можливість отримання штрафних балів пов'язаних з порушеннями тактики виступу спортсмена на дистанції. З огляду на те, що на даний час відсутні такі критерії оцінювання способів підйому, виникає необхідність проведення досліджень у цій галузі. Метою роботи є забезпечення можливості розробки логічної та прозорої системи класифікації всіх теоретично можливих способів підйому. В якості основного інструменту для виконання поставленої задачі пропонується використання розробленого алгоритму послідовності дій при виконанні одиничного циклу підйому спортсмена. Розроблений алгоритм виконання технічних дій описує фізичні принципи протікання одиничного циклу підйому. Запропонований у роботі алгоритм дає змогу об'єктивно оцінити і класифікувати весь комплекс технічних дій, які необхідно виконати для здійснення одиничного циклу підйому. Також для опису техніки виконання підйому у якості основних критеріїв оцінювання запропоновано використовувати спосіб створення «основного зусилля підйому», і спосіб створення «основного зусилля блокування переміщення». Визначено, що зв'язок фіксуючого пристрою закріпленого на опорній вірьовці до тіла спортсмена умовно відноситься до однієї з трьох можливих груп «рука», «груди» або «нога» спортсмена. На підставі отриманих даних запропоновано укрупнену класифікацію способів підйому, в основу якої покладено спосіб створення основних зусиль. Запропонована у статті система класифікації способів підйому охоплює всі теоретично можливі способи підйому по вірьовці з використанням двох фіксуючих пристроїв. Це дає можливість проведення подальшої роботи з вироблення чіткої системи класифікації способів підйому спортсмена закріпленою вірьовкою.
47
Пліско, Є. Ю. "ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ. НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ПРАВОПОРУШНИКІВ В УКРАЇНІ (1917-2015 рр.)". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (2019): 144–59. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-144-159.
Full textAbstract:
В статті ґрунтовно розглянуто особливу галузь знань історичної науки – «історіографія» та «джерелознавство». Було проаналізовано ряд термінів: «історіографія», «джерелознавство», «джерельна база», «класифікація джерел». На методологічному рівні з’ясовано їх сутність та взаємозв’язок. Встановлено, що джерельна база історико-педагогічного дослідження розглядається в контексті історіографії педагогічної науки, тим самим відображається поетапність еволюції досліджуваного педагогічного явища. Визначено схожі характеристики між методологією наукових досліджень (дисертацій, монографій, наукових статей), історіографії та джерельної бази за специфікою їхньої міждисциплінарності.
 Встановлено, що більшість сучасних науковців (О. Адаменко, Л. Березівська, М. Богуславський, Л. Ваховський, Є. Коваленко, Е. Панасенко, Н. Сейко, О. Сухомлинська та ін.) при опрацюванні джерельної бази своїх досліджень з історії педагогіки використовують методи аналізу й синтезу літературних джерел. За допомогою чого відбувається створення певної джерельної цілісності, а наукове джерело вводиться в обіг після його комплексного вивчення. За вимогами методології дослідження історико-педагогічних явищ, використовуються й інші прийоми та комплекси методологічних підходів і фундаментальних принципів, серед яких найбільшу поширеність отримали: системний, історичний, культурологічний, аксіологічний, феноменологічний, біографічний, герменевтичний, міждисциплінарний.
 Окрему увагу приділено питанню класифікації історико-педагогічних джерел. Наведені прийоми побудови джерельної бази дослідження сучасними науковцями, які займаються аналізом та вивченням педагогічного досвіду минулого (Н. Стеценко, Л. Голубнича, І. Липський та ін.). Науково обґрунтовано поділ джерельної бази на групи за формалізованими ознаками (форма, структура, джерела, спосіб зберігання інформації). Запропоновано один із варіантів класифікації наукових джерел, який має ідею комплексного розгляду архівних матеріалів, підручників, монографій, дисертацій та іншої наукової літератури.
 Ключові слова: історіографія, джерельна база, джерелознавство, класифікація джерел, історико-педагогічне дослідження.
48
Кучерявий, Андрій Олександрович. "Викладання навчальних дисциплін з позицій упровадження технології управління самостійною навчальною діяльністю майбутніх юристів". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (2018): 243–49. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.793.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене розв’язанню проблеми невідповідності якості підготовки фахівців вимогам суспільства та галузевим стандартам.
 Мета: визначення особливостей викладання навчальних дисциплін за умови впровадження технології управління самостійною навчальною діяльністю майбутніх юристів.
 Завдання: 1) винайдення умов впровадження технології управління та її складників; 2) розгляд їх впливу на організацію викладання навчальних дисциплін.
 Об’єкт дослідження: процес підготовки майбутніх юристів.
 Предмет дослідження: система управління самостійною навчальною діяльністю студентів.
 Методи дослідження: класифікація, систематизація, моделювання, системно-структурний і системно-функціональний аналіз.
 Результати: представлено управлінські дії різних суб’єктів як елементи певної технології; встановлено вплив окремих дій на стан викладання навчальних дисциплін та функціонування самостійної навчальної діяльності студентів.
 Висновки: технологія управління передбачає залучення представників усіх ланок управління в навчальному закладі; визначена сукупність управлінських дій дійсно являє собою технологію; впровадження технології має позитивно позначитися на стані викладання навчальних дисциплін.
49
Karpa, D. М., I. H. Tsmots та Yu V. Opotiak. "Нейромережеві засоби прогнозування споживання енергоресурсів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (2018): 140–46. http://dx.doi.org/10.15421/40280529.
Full textAbstract:
Досліджено та обґрунтовано вибір нейромережевих структур для оброблення статистичних даних з метою прогнозування та виявлення аномальних показників споживання енергоресурсів. Показано, що системам на основі нейронних мереж завжди протиставлялись експертні системи, які, на відміну від перших, очевидно програмувались. Середовище, в якому працює система, не завжди є статичним і потрібні методи опрацювання даних, які могли б адекватно реагувати на зміну середовища та вміти відповідно адаптувати отримувані результати. Нейронні мережі володіють такою особливістю, як вміння навчатись. Ця особливість і є основним аргументом для застосування таких структур у системах управління енергоефективністю. Розроблена архітектура мережі та застосований процес навчання дав змогу прогнозувати показники спожитої електроенергії з урахуванням багатьох параметрів. Особливістю розробленої архітектури є можливість здійснювати перенавчання у процесі функціонування, не перериваючи його. Використання адаптивного та безперервного навчання нейромережі дасть змогу виявляти аномальні показники даних. Точність такого виявлення було перевірено на реальній вибірці даних. Аналіз отриманих результатів показує, що використання нейронних мереж хоч і потребує швидкодії і часу на навчання, проте, під час класифікації вхідного вектора, швидкодія нейронної мережі перевищує будь-який алгоритм кластеризації.
50
Рогач, І. М., М. М. Смірнов та В. В. Жорник. "Однорідні групи пацієнтів як передова система уніфікації тарифікації стаціонарної допомоги". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, № 2 (2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.78-82.
Full textAbstract:
Фінансування закладів охорони здоров’я, засноване на конкретних випадках госпіталізації однорідних груп пацієнтів, починаючи з 1990-х років, поступово стало основним засобом реімбурсації витрат лікувально-профілактичних закладів на стаціонарну допомогу в більшості країн світу з високим рівнем доходу. Мотиви, що лежать в основі розробки й імплементації систем ОГП у різних країнах, розрізняються, але в основному до них відносяться підвищення прозорості та ефективності діяльності лікувально-профілактичних установ і оптимізація їх управління. Метою роботи було вивчення та інтерпретація «case mix» підходу до класифікації випадків госпіталізації пацієнтів для оптимізації єдиної системи тарифікації лікарняних послуг, варіації якого імплементовані в багатьох розвинених країнах світу. Дані сучасної наукової літератури, в яких розкривається питання визначення груп, а також передумов і нормативів їх створення, проаналізовано та інтерпретовано для читача. Використовувався контентаналіз, метод системного і порівняльного аналізу, а також бібліосемантичний метод вивчення відповідних наукових робіт. У основній частині статті описано визначення поняття однорідних груп пацієнтів та системи обов’язкових атрибутів, якими вона повинні володіти, наведено загальні причини та етапи імплементації однорідних груп пацієнтів в національні системи охорони здоров’я, а також загальні відмінності в методиці підрахунку фактичної ставки оплати випадку госпіталізації. Відзначено, що країни, в яких імплементовані національні системи класифікацій, можуть украй різнитися за кількістю груп. Дослідження показують, що в більшості країн Європи кількість груп після їх імплементації збільшується з часом. Таким чином між 2005-2011 роками кількість груп у Німеччині збільшилась у 1,36 раза, в Англії більш ніж подвоїлась, а у Франції стала в чотири рази більше. Загальним наслідком запровадження розглянутої моделі відшкодування витрат в Європі є збільшення активності медичних закладів та витрат на охорону здоров’я, і, навпаки, у Сполучених Штатах Америки використання однорідних груп пацієнтів стримує витрати країни на дану галузь. Клініцистам і національним органам системи охорони здоров’я України рекомендовано розглянути питання впровадження системи однорідних груп пацієнтів і вивчити підхід інших країн до класифікації і розрахунку фактичної ставки оплати випадків госпіталізації для створення сучасної та ефективної національної моделі реімбурсації стаціонарної допомоги в Україні. Ключові слова: фінансування, однорідні групи пацієнтів, ОГП, DRG, відшкодування витрат, стаціонарна допомога.