To see the other types of publications on this topic, follow the link: Стереотип гендерний.
Journal articles on the topic 'Стереотип гендерний'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Стереотип гендерний.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
СУКАЛЕНКО, Тетяна. "ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 174–83. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.23.
Full textAbstract:
У статті уточнено зміст понять «гендер», «гендерний стереотип», наголошено, що гендерні стереотипи впливають на сприймання, запам’ятовування й інтерпретацію людиною інформації відповідно до сформованих у її свідомості уявлень про маскулінне та фемінне. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців з проблем вивчення гендерних стереотипів, визначено актуальні аспекти досліджень. У роботі гендерний стереотип витлумачено як узагальнене в культурі уявлення про приписувані жінкам або чоловікам риси зовнішності, характеру, статусно-рольові ознаки тощо. Розглянуто різні підходи дослідників до класифікації гендерних стереотипів у мові ЗМІ. Визначено мовні засоби вираження гендерних стереотипів у мові українських ЗМІ. Зосереджено увагу на описі зовнішніх та професійних характеристик осіб жіночої та чоловічої статі, гендерних ролей чоловіків і жінок. Наголошено, що поданий у медійному дискурсі опис зовнішності осіб чоловічої та жіночої статі відображає не лише світогляд автора, а й соціокультурні стереотипні уявлення про їхні зовнішні дані та моральні якості, особливості поведінки тощо. У текстах ЗМІ зовнішність жінок описують докладніше, ніж чоловіків. Краса жінки полягає в її природності, доглянутості, впевненості у собі. Із зовнішністю пов’язана риса сексуальної привабливості жінки. У сучасних медіа акцентовано увагу на тому, що в суспільстві зберігається стереотипне уявлення про жінку-матір та дружину, яка насамперед виховує дітей, займається побутом. Сучасні соціальні та політичні події зумовили з’яву нових гендерних ролей, зокрема жінки-воїна, жінки-військовослужбовця. У мові ЗМІ також відображено професійні характеристики жінки. Відповідно до стереотипних уявлень керівні посади посідають чоловіки. Жінка-керівник вважається винятком. Усі динамічні процеси всередині гендерного концептуального простору відбуваються внаслідок трансформацій та нового перерозподілу гендерних ролей між чоловіками й жінками. Медійний дискурс дає широкі можливості для подальшого вивчення гендерних стереотипів на тлі світових процесів гендерного розвитку, це й може слугувати предметом нових наукових студій.
2
Svyatnenko, I. O. "Гендерна культура ортодоксального та модерністського юдаїзму". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (2017): 49. http://dx.doi.org/10.15421/171724.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі співвідношення ортодоксально-традиційних та модерністських засад в гендерній культурі юдаїзму. Підводячи підсумки проведеного дослідження, автор відзначає, що гендерні відносини в конкретній релігійній громаді багато в чому залежать від гендерної системи суспільства країни перебування. Гендерний режим релігійної громади запозичує моделі гендерно-статевих відносин, спілкування, зразків поведінки. Провідниками запозичень і їх адаптерами нерідко стають самі члени громади. Безпосередньо через їх практики і через практики їхніх сімей відбувається іноваціонування громад, їх гендерної ідеології і релігійних інституцій.Вищеперераховані практики включають в себе поняття релігійної і світської ідентичностей, сексуальності, влади, релігійної і світської освіти й інші категорії, які безпосередньо пов’язані з поняттями гендеру і гендерних відносин. При цьому особливості гендерного позиціювання істотно різняться в патріархальній та егалітарній гендерній культурах. Гендерна ідентичність юдеїв в патріархальних культурах припускає міксування релігійних та світських уявлень про гендерні ролі. Позиціонування патріархально-релігійного укладу стикається з практиками в повсякденному житті. Найбільш помітним це перетинання стає в сексуальному житті, кар’єрній активності і сімейних стратегіях жінок. Протиріччя між гендерним позиціонуванням і практиками нерідко веде до виникнення почуття провини у членів юдейських громад в патріархальних гендерних культурах суспільства оточення, яке стає частиною їх гендерної ідентичності. У той же час значна кількість практик, не схвалюваних юдаїзмом, знаходять підтримку в гендерних культурах патріархальних суспільств, що веде до розуміння цих практик як легітимних і в рамках релігійних громад. Це твердження стосується, зокрема, індивідуальних практик вивчення жінками священних текстів.В суспільствах з егалітарною гендерною культурою гендерної етнічно-релігійної ідентичності представникам ортодоксального юдаїзму маловластиві патріархальні уявлення про жіночі ролі. Протягом останніх десятиліть їх гендерна ідентичність в контексті релігійності і поза нею розвивалася більш односпрямовано. Навіть у дуже релігійних жінок поняття релігії є слабко пов’язаним з поняттями патріархату і підлеглим становищем жінок. Результати цих змін помітнимі при реалізації індивідуальних світських і релігійних практик жінками-членами громад. Спільною рисою гендерної ідентичності жінок як в патріархальних, так і в егалітарних гендерних культурах стає визначення себе як сильної статі на противагу традиційним гендерним стереотипам щодо жіночої слабкості.
3
Куравська, Надія. "Гендерні стереотипи як джерело гендерної дискримінації та сексизму". Збірник наукових праць: психологія, № 22 (10 грудня 2018): 55–62. http://dx.doi.org/10.15330/psp.22.55-62.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі взаємозв’язку гендерних стереотипів і гендерної дискримінації. Розкривається зміст понять «гендерна дискримінація» та «сексизм», висвітлюються прояви дискримінуючих гендерних стереотипів в українській усній народній творчості. Робляться висновки про те, що гендерні стереотипи відображають становище домінування чоловіків та становище залежності жінок і що деякі українські прислів’я та приказки заохочують гендерне насильство.
4
В.И., Долгова, Бельтюкова О.В. та Овечкина К.А. "ВЗАИМОСВЯЗЬ ПОЛОРОЛЕВЫХ СТЕРЕОТИПОВ И ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО БЛАГОПОЛУЧИЯ ЛИЧНОСТИ". Журнал "Вестник Челябинского государственного педагогического университета", № 5(177) (31 жовтня 2023): 244–71. https://doi.org/10.25588/cspu.2023.177.5.012.
Full textAbstract:
Введение. Изучение содержания и особенностей полоролевых стереотипов приводит к необходимости выявления актуальных тенденций изменения стереотипных представлений. Цель работы — провести теоретическое и эмпирическое исследование характера взаимосвязей полоролевых стереотипов и психологического благополучия на примере студентов вуза. Материалы и методы. Теоретические методы: анализ, синтез, обобщение, систематизация; эмпирические: тестирование, анкетирование; статистические: вычисление коэффициента ранговой корреляции Спирмена, U-критерия Манна-Уитни. Методики исследования: «Гендерный профиль полоролевых женских стереотипов» О. Л. Кустовой; «Гендерный профиль полоролевых мужских стереотипов» О. Л. Кустовой; «Самооценка склонности к гендерной стереотипизации» О. Н. Богданович в модификации Н. П. Фетискина; «Шкала психологического благополучия» К. Рифф в адаптации Т. Д. Шевеленковой и П. П. Фесенко. В исследовании приняли участие студенты (N = 60) ФГБОУ ВО «Вятский государственный университет». Результаты. Взаимосвязь общего уровня психологического благополучия с уровнем подверженности полоролевыми стереотипами не подтвердилась, что позволяет утверждать, что полоролевые стереотипы и общий уровень психологического благополучия представляют собой независимые явления. Уровень подверженности полоролевым стереотипам различается в зависимости от пола студентов: юноши демонстрируют более высокий уровень гендерной стереотипизации, чем девушки. Обсуждение. Результаты диагностики уровня подверженности полоролевым стереотипам показали, что юноши демонстрируют более высокий уровень гендерной стереотипизации, чем девушки. У девушек, в свою очередь, выявлена прямая корреляционнаясвязь самопринятия с уровнем гендерной стереотипизации. Заключение. Проведенное исследование подтверждает теоретическую значимость работы, которая заключается в анализе и систематизации имеющихся в науке исследований по проблеме полоролевых стереотипов и психологического благополучия студентов вуза, что позволяет расширить и конкретизировать научные представления об особенностях и взаимосвязи данных феноменов у обучающихся. Результаты исследования использованы в процессе тренингового взаимодействия по развитию компонентов психологического благополучия с учётом выраженности гендерных стереотипов. Ключевые слова:социальный стереотип; полоролевой стереотип; женский стереотип; мужской стереотип; психологическое благополучие; личность; студенты вуза. Основные положения: – исследование взаимосвязи психологического благополучия и подверженности полоролевым стереотипам следует проводить с учетом гендерных, социальных и конструктивистских теорий гендерной стереотипизации и с помощью основных парадигм изучения данного феномена — гедонистической и эвдемонистической; – между системой компонентов психологического благополучия и подверженностью полоролевым стереотипам могут существовать взаимосвязи, обнаруживающие различия в уровне гендерной стереотипизациии; – трансформация полоролевых стереотипов в современной студенческой среде неизбежна, поскольку полоролевые стереотипыявляются и причиной, и следствием гендерных различий и положения мужчин и женщин в обществе.
5
Parkhomenko, О. І. "Емпіричне соціологічне дослідження гендерно-специфічних маніпулятивних технологій у сфері судочинства: проблема побудови інструментарію". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 9 (2017): 46–55. http://dx.doi.org/10.15421/1717121.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі співвідношення гендерних стереотипів ключових гендерних ідеологій та пов’язаних із ними гендерно-специфічних технологій маніпулятивного впливу в сфері сімейного судочинства. В результаті досягнення мети та реалізації завдань статті автор приходить до висновку про те, що побудова системи емпіричних індикаторів є грунтованою на ключових гіпотезах емпіричного дослідження щодо переважання в гендерній ідеології як складовій частині соціальної моралі логіки «подвійних стандартів». Згідно з цією «логікою», те, що по відношенню до представників однієї гендерної спільноти вважається гендерною маніпуляцією і навіть гендерним насильством, у ставленні до представників іншої гендерної спільноти оцінюється як соціальна норма. Оцінка відповідних гендерно-специфічних маніпулятивних технологій як легітимних випливає із мовчазної згоди практикуючих юристів із соціальною мораллю матріархального расизму, яка містить систему імплікацій щодо гендерної неповноцінності чоловіків та припущення щодо них відповідних дискримінаційних практик у сфері сімейного судочинства. Найбільшим маніпулятивним потенціалом, на думку автора, володіють норми, які відсилають до малопрояснених норм «суспільної моралі», сама розпливчатість яких уможливлює похідне від неї гендерне маніпулювання із невигідними для чоловіків юридичними наслідками.
6
ТАФІНЦЕВА, Світлана. "ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ «ГЕНДЕРНА ПСИХОЛОГІЯ»". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 155–61. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.22.
Full textAbstract:
У статті автором уточнено зміст поняття «форма організації навчання», з’ясовано роль форм навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» у формуванні майбутнього конкурентоздатного фахівця із егалітарним світоглядом, умінням протистояти гендерним стереотипам та здатністю здійснювати професійну діяльність на засадах гендерного підходу. Здійснено аналіз форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Розглянуто такі форми організації навчання студентів: конкурс студентських есе «Батьки – частина нашого світу» у номінаціях «Моя мама – професіонал» та «Мій люблячий тато»; масові відкриті онлайн-курси на інтернет-платформах Prometheus, Academic Earth, EDX, TED; гендерний кінозал з добіркою фільмів до кожної теми освітнього компонента; граодорож гендерними планетами «Маскуліність», «Феміність», «Андрогінність»; тренінг з формування гендерно-чутливої поведінки особистості з метою навчання культури толерантної поведінки; науковий студентський гурток «Гендер на тендер», спрямований на з’ясування й розуміння причин і наслідків соціокультурної та гендерної проблематики; круглий стіл «Впровадження гендерного підходу в діяльність сучасного закладу освіти» для публічного висвітлення та обговорення актуальних проблем гендерних досліджень на всіх рівнях освіти. Розкрито зміст та особливості організації зазначених форм навчання студентів. Обґрунтовано доцільність їх використання під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Визначено, що впровадження означених форм організації навчання сприятиме розвитку навичок систематичного та критичного аналізу гендерних проблем, виявленню та протидії гендерним стереотипам, а також формуванню недискримінаційного середовища та готовності вийти за рамки традиційних соціально-рольових уявлень. Метою статті є визначення форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» та конкретизація змісту й особливостей їх організації. Висновки. Обґрунтовано впровадження форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» з метою формування толерантного ставлення до осіб, що мають гендерні відмінності та уміння цінувати й поважати різноманітність та мультикультурність.
7
Савинская, Ольга, Наталия Лебедева та Ксения Вилкова. "Гендерные стереотипы и женские стратегии в высшемSTEM-образовании: обзор междисциплинарного поля". Journal of Social Policy Studies 20, № 3 (2022): 505–20. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2022-20-3-505-520.
Full textAbstract:
В статье представлен обзор публикаций об измерении и анализе гендерных стереотипов в высшем образовании, опубликованных в международных журналах за последние тридцать лет (1990–2020) с целью систематизировать теоретико-методологические подходы к определению гендерных стереотипов в STEM-образовании и обозначить их роль в трансформационных процессах современного высшего образования и развитии социокультурной открытости современных университетских сред. Для достижения цели использованы как открытые (Google Scholar), так и закрытые (JSTOR, EBSCO, Scopus, Web of Science, American Psychological Association) базы научных публикаций. В результате отбора для анализа использована 61 статья, посвященная следующим темам: способность и уверенность в своих способностях в STEM-предметах, самооценка, настойчивость, гендерные роли, мотивация, ценности, социальный дискомфорт, низкая доля девушек в технических специальностях, гендерный разрыв в достижениях, неравномерный отсев студентов, разные карьерные планы. Одним из критериев отбора и фактором измерения послужили гендерные стереотипы в высшем образовании. На основе проанализированных статей предлагается определение гендерных стереотипов, выделяются позитивные и негативные стереотипы и их значение для формирования неравенства, подробно описываются популярные психологические теории гендерных стереотипов – угроза подтверждения стереотипа и имплицитные теории, описываются методики их измерения. Раскрывается, как гендерные стереотипы позволяют изучить основные аспекты гендерного неравенства в высшем образовании: статус меньшинства в академической среде, связь гендерной и профессиональной идентичности, мотивация, настойчивость и студенческий отсев, устойчивость в получении STEM-профессии. Обозначается необходимость дальнейшего межстранового исследования и развития методик измерения гендерного неравенства. Ставится вопрос о возможности осознанного выбора профессионального пути в современном высшем образовании.
8
Воробйова, Світлана. "Чоловічі прислів’я як засіб відображення мовної картини світу". International Science Journal of Education & Linguistics 2, № 4 (2023): 54–60. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjel.20230204.07.
Full textAbstract:
Стаття досліджує роль чоловічих прислів'їв у відображенні мовної картини світу та їхній вплив на культуру та суспільство. В статті зроблено аналіз різних перспектив, таких як гендерний аспект, культурний контекст, мовні особливості та соціальний контекст. В роботі розглянуто поняття «прислів'я» та надані значення в мовленні даного терміну. Також було досліджено термін «менталітет», так як будь-який народ має свій власний менталітет, який формується через стереотипні уявлення про характер та звички народу. Національний менталітет – це система уявлень громадської групи людей, відтворення спільного досвіду попередніх поколінь. Ключовими словами при визначенні менталітету є підсвідомі стереотипи та картина світу, а стереотип – це образ дійсності, який функціонує у суспільній свідомості, спрощений і вартісний, опирається на знання про світ, але такий, що встановлюється через традиції і не змінюється. Сьогодні гендерні дослідження займають провідне місце у мовознавстві. Виникає нова наука гендерологія, яка охоплює широкий спектр питань та напрямків, які безпосередньо пов’язанні з гендером, де провідним напрямком є гендерна лінгвістика, яка має на меті дослідження співвідношення понять «мови» та «гендеру». У центрі гендерних досліджень представлені соціальні та культурні чинники, які визначають ставлення суспільства до чоловіків та жінок. Щодо нових лінгвістичних концепцій, основна функція мови полягає в орієнтації особистості у власній когнітивній сфері. Таким чином, мова розглядається як система орієнтованої поведінки у тій чи іншій ситуації, з якою щоденно зіштовхується людина. В статті зроблено наголос на детальний аналіз чоловічих стереотипів, які показали, що для чоловіків зовнішній вигляд не так важливий, як для жінок. Припущення полягає в тому, що будь-який чоловік, навіть самий звичайний на вигляд, завжди може знайти собі дружину і ніколи не залишиться сам. Для чоловіків важливі такі риси характеру, як сміливість, працьовитість, хоробрість, відвага. Однак були знайдені і проаналізовані прислів'я, які не вказують на найкращі якості чоловіків, такі як егоїзм і схильність до сварок. У той же час в обох культарах і в англійській і в українській чоловіча половина населення вважає, що вони завжди в усьому праві.
9
Синякова, В. Б. "Гендерний стереотип як спосіб репрезентації гендерної культури суспільства". Соціальна робота в Україні: теорія і практика, № 3/4 (2013): 67–74.
Find full text
10
Е.А., Василенко, Василенко С.А. та Шабалина А.А. "ГЕНДЕРНЫЕ СТЕРЕОТИПЫ В СОЗНАНИИ СОВРЕМЕННОЙ РОССИЙСКОЙ МОЛОДЕЖИ: ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ И ИСТОРИКО-КУЛЬТУРНЫЕ АСПЕКТЫ". Журнал "Вестник Челябинского государственного педагогического университета", № 4(176) (6 лютого 2024): 197–212. https://doi.org/10.25588/cspu.2023.176.4.011.
Full textAbstract:
Введение. В статье представлены результаты исследования, посвященного изучению гендерных стереотипов у студенческой молодежи. Рассматриваются функции гендерных стереотипов, основные тенденции их трансформации в современном обществе и особенности этого процесса в России. Материалы и методы. Исследование проводилось с помощью модифицированного варианта опросника О. Л. Кустовой. Студентам предлагалось представить себе образ «идеального мужчины» и «идеальной женщины», а затем оценить степень интенсивности характеристик этих образов. Предложенные студентам характеристики представляли собой личностные качества и описания поведенческих особенностей, которые были разделены на «соответствующие гендерному стереотипу» и «несоответствующие гендерному стереотипу». Для оценки использовалась 10-балльная шкала. Результаты. В ответах респондентов обоего пола при характеристике женского идеального образа средняя оценка характеристик, не соответствующих гендерному стереотипу, выше, чем соответствующих. Что же касается мужского идеального образа, то он оценивается респондентами обоего пола более консервативно: средняя оценка черт, соответствующих традиционному гендерному стереотипу, выше, чем несоответствующих. Обсуждение. В идеальном женском образе происходит усиление выраженности черт, не соответствующих традиционному гендерному стереотипу. Это является ожидаемым явлением, поскольку современные женщины все больше связывают свой личностный рост с самореализацией на работе. Идеальный мужской образ, хотя и становится более многогранным, в целом, сохраняет преобладание черт традиционного мужского стереотипа. Большую роль в этом играют исторические и культурные факторы: доминирование в российской культуре традиционных ценностей; ускоренный выход женщин на рынок рабочей силы в послереволюционный период, их вынужденная занятость в мужских профессиях в военные и послевоенные годы. Испытав на себе бремя тяжелого мужского труда, российские женщины стремятся иметь рядом сильного мужчину. Ответственность мужчины за обеспечение семьи и тяжелые виды деятельности при ориентации на равенство и демократический характер отношений в семье разделяют и большинство мужчин. Заключение. Результаты исследования показывают, что традиционные гендерные стереотипы в сознании российской молодежи еще очень сильны, хотя идет процесс их трансформации. Женский традиционный гендерный стереотип размывается гораздоинтенсивнее, чем мужской, который, напротив, является в значительной степени сохранным. В настоящий момент можно выявить некоторые несоответствия ожиданий юношей и девушек относительно распределения лидерства и выполнения различных социальных ролей в семье. Ключевые слова:социальная перцепция; стереотипизация; социальные стереотипы; гендер; гендерные стереотипы; гендерная идентичность; мужественность; женственность. Основные положения: – традиционный образ «идеальной женщины» в сознании российской молодежи интенсивно размывается, тогда образ «идеального мужчины» продолжает в значительной степени сохранять традиционные черты; – размывание традиционного женского образа является ожидаемым явлением, поскольку современные женщины все больше связывают свой личностный рост с самореализацией на работе; сохранение традиционного образа «сильного мужчины» можно объяснить как особенностями российской культуры, с ее ориентацией на традиционные ценности, так и историческим своеобразием динамики разделения труда между полами в нашей стране; – можно выявить некоторые несоответствия ожиданий юношей и девушек относительно распределения лидерства и выполнения различных социальных ролей в семье.
11
Чорнодон, Мирослава. "ОСОБЛИВОСТІ ВИСВІТЛЕННЯ ГЕНДЕРНИХ КОНЦЕПТІВ В СУЧАСНОМУ МАС-МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ". Молодий вчений, № 1.1 (113.1) (31 січня 2023): 93–96. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-113.1-22.
Full textAbstract:
У статті з’ясовано особливостігендерних концептів сучасної періодики для жінок і чоловіків. Проблема гендерної концептосфери розглядається у векторі психолінгвістичного аспекту. Проведене дослідження дало змогу визначити, які тлумачення концептів «жінка» та «чоловік» можна виявити на сторінках сучасної гендерно маркованої періодики і таким чином детально проаналізувати гендерну концептосферу через призму видових характеристик концептів. Визначено особливості вживання гендерних концептів у сучасній періодиці для жінок та чоловіків. Виявлено найчастіше вживані похідні цих макроконцептів, тобто їх мікроконцепти та детально їх проаналізовано. З’ясовано, що видання для жінок та чоловіків насичені різноманітними гендерними концептами, які вживаються у різних контекстах. Гендерні стереотипи, які реалізовані в концептах-мінімумах та максимумах, використовується в різних сферах життєдіяльності – в тому числі сферах діяльності, які ніби не пов’язані з проблемами взаємовідносин між статями – тому, що стать легко ідентифікується індивідом; стереотипні уявлення про чоловіків та жінок співвідносні з його особистим досвідом, а взаємини між статями сприймаються як найбільш очевидні, а відповідно, легітимні.
12
Костіна, Тетяна. "АНАЛІЗ СТАНДАРТИЗОВАНОГО ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ У СФЕРІ ГЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (2020): 81–88. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).07.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу методичного інструментарію, який використовується у сфері гендерних досліджень. Проведено теоретичний аналіз можливостей використання методів та методик, що використовуються у західній психології. Зокрема, представлені основніметодики, які на сьогодні застосовуються у психології гендерних досліджень: Bem Sex-Role Inventory (BSRI), Implicit Association Test (IAT), Gender Bias Quiz. Підкреслено, що при дослідженні гендерно чутливих питань (гендерна нерівність, гендерна дискримінація, гендерний дисбаланс тощо) варто поєднувати експліцитні методи дослідження (прямі запитання, пряме шкалування, пряме оцінювання) із використанням імпліцитних (використовують опосередкований механізм для вимірювання не усвідомлених установок). Серед проаналізованих у роботі методик, до експліцитних належать Bem Sex-Role Inventory (BSRI), Gender Bias Quiz; до імпліцитних – ImplicitAssociation Test (IAT). Особливого значення при дослідженні ставлення особистості до гендерної проблематики (зокрема, до гендерної нерівності) набувають методичні прийоми і техніки, які дозволяють отримати інформацію, яку надає людина поза межами ефекту соціального схвалення. Зазначено, що процедура такого дослідження є більш складною та потребує від науковця вміння провадити якісний аналіз, що дозволяє виявляти часто приховані чинники поведінкових проявів. Проведений науковий пошук показав, що при дослідженні гендерної проблематики (гендерні стереотипи, ставлення до гендерної нерівності, гендерного дисбалансу тощо) важливо поєднувати методи, що дозволяють отримати як кількісні показники (наприклад, рівень прояву гендерних упереджень), так і якісні, щоможуть бути отримані за допомогою інших методів, наприклад, методу контент-аналізу.
13
Иоффе, Е. В. "ВКЛАД ГЕНДЕРНОЙ ПСИХОЛОГИИ В РАЗВИТИЕ СОВРЕМЕННОЙ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯ". Modern Psychology 2, № 2 (4) (2019): 162–69. http://dx.doi.org/10.46991/sbmp/2019.2.2(4).162.
Full textAbstract:
В данной статье представлены теоретические и научно-практические предпосылки разработки онлайн-курса «Актуальные проблемы гендерной психологии в образовании». Курс соответствует вызовам современности, которые ориентируют педагогов на общение, свободное от гендерных стереотипов, на создание условий для реализации потребностей и интересов всех обучаемых независимо от половой принадлежности. В рамках курса предлагается изучение новых тем с учетом последних научных разработок в области гендерной психологии, имеющих особое значение для сферы образования. Рассматривается специфика гендерной социализации в различных образовательных учреждениях; гендерные стереотипы педагогов по поводу учебных и профессиональных предпочтений детей и подростков разного пола; особенности поведения педагогов в отношении гендерно-неконформных детей; гендерные проблемы в однородных по полу коллективах; развитие гендерной компетентности педагогов.
14
Фісенко, Т. В., O. O. Балюн та Ю. Ю. Росковінська. "Гендерна стереотипізація в рекламі". Обрії друкарства, № 2(14) (31 грудня 2023): 226–42. http://dx.doi.org/10.20535/2522-1078.2023.2(14).295400.
Full textAbstract:
Попри тренд на толерантність у світі протягом останніх років, рекламний ринок нерідко досі використовує інструменти сприяння гендерній дискримінації та створює стереотипізовані гендерні образи. Така тенденція має негативні наслідки для суспільства та гальмує його розвиток у сучасному динамічному світі. У дослідженні на прикладі світових та українських брендів розглянуто приклади використання популярних гендерних стереотипів.
 Гендерні стереотипи не є новим явищем. Вони століттями формувалися у свідомості громадськості, а сьогодні медіапростір, зокрема реклама, лише сприяють їх підкріпленню. Гендерна стереотипізація є соціальною проблемою.
15
Доброєр, Н. В. "Роль гейші в японській культурі: гендерний стереотип". Культура України, Вип. 47 (2014): 147–54.
Find full text
16
Ilina, Nina. "PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL ASPECT OF GENDER STEREOTYPES: RETROSPECTIVE ANALYSIS." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 54, no. 1 (2024): 68–73. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2024-1-54-68-73.
Full textAbstract:
У статті представлені результати ретроспективного аналізу ролі гендерних стереотипів у багатьох сферах життєдіяльності, зокрема в педагогічній практиці, у сім’ї, у творчості. Охарактеризовано стереотипи, їх вплив на формування гендерної нерівності, дискримінації, що унеможливлює особистісне самовизначення, заважає людині зреалізувати свій творчій потенціал. Зазначено, що гендер як соціальний конструкт формується в процесі соціалізації суб’єкта, засвоюючись як комплекс стереотипів поведінки. З’ясовано вплив гендерних стереотипів на представників різної статі, зокрема на здібних, обдарованих дітей дошкільного та шкільного віку. Ключові слова: андрогінія, гендер, гендерні відмінності, гендерні стереотипи, маскулінність, фемінінність, здібності, обдарованість, ретроспекція.
17
Бежнар, Г. П. "ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В РЕКЛАМІ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 32 (1 лютого 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1015.
Full textAbstract:

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Бежнар Г. П. Гендерні стереотипи в рекламі: проблеми й перспективи. – Стаття.
 Реклама як частина масової культури впливає на наше сприйняття світу, інших людей і самих себе. Гендерні стереотипи, які активно використовуються в рекламі, настільки сильно впливають на людину, що у 2019 році у Великій Британії введено заборону на використання гендерних стереотипів, які можуть завдати шкоди, призвести до образи чи зневаги. Подібний крок визвав широкий резонанс і викликав чимало запитань. Метою статті є дослідження гендерних стереотипів у рекламі. Сьогодні, попри наявні зрушення в гендерному дискурсі, усе ще залишається живим уявлення про те, що жінки повинні використовувати свої знання та досвід у межах приватного, а чоловіки – публічного простору. Ці традиційні гендерні стереотипи створюються, зокрема, шляхом постійного, тривалого впливу рекламних образів на споживачів, що призводить до певних соціальних ефектів. Гендерна упе- редженість залишається помітною рисою XXI століття. Звичні образи жінок у великих ЗМІ – це «гламурне сексікошеня, свята мати, хитра відьма або жорсткий кор- поративний і політичний альпініст». Дослідники також стверджують, що більшість героїв і дійових осіб на телебаченні – це чоловіки, а чоловічий спорт набагато поміт- ніший, ніж жіночий, що потенційно завдає шкоди жіночій самооцінці. На міжнародному рівні реклама все ще відповідає традиційним гендерним уявленням. Негативними наслідками використання гендерних стереотипів у рекламі є обмежені соціальні ролі; система цінностей, яка базується лише на зовнішній красі; об’єктивація людини. Якщо засоби масової інформації зображують лише вузький діапазон ролей для чоловіків і жінок, то набір соціальних ролей, які люди вважають прийнятними для двох статей, зменшується. Необхідно зазначити, що сьогодні образи жінок і чоловіків виходять за межі сте- реотипного розуміння. Людство знаходиться в тому культурному моменті, коли все більше визнається, що традиційні способи гендерних репрезентацій уже не мають сенсу. Як зазначає М. Рокіта, якщо «виробники реклами не представлені повним спектром поглядів і цінностей, є ризик, що світ, створений у рекламі, увічнить стерео- типи». Ключем же до позитивних соціальних змін має стати «різноманітність у всіх сферах, включаючи маркетинг». Усвідомлення гендерної нерівності, визнання різних гендерних ідентичностей, можливість аудиторії активно спілкуватися з творцями реклами сприятимуть розширенню функціонального поля гендерних репрезентацій згідно з реаліями сучасного світу, що є надзвичайно важливим для розвитку суспільства на шляху гуманізму.
 
 
 
 
18
Гареева, З. К., та М. Н. Никулина. "Гендерные стереотипы в воспитании". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 104, № 1 (2023): 91–93. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2023-23.
Full textAbstract:
В данной статье рассмотрена теоретическая информация о гендерном воспитании студенческой молодежи, даются определения понятиям «гендер» и «гендерное воспитание». На основе проведенного исследования среди студентов выявлены гендерные стереотипы студенческой молодѐжи, выяснено понимание гендерного воспитания и его необходимости в современном мире. Сделан вывод о том, что для развития гармоничного общества педагогическая деятельность должна быть направлена на разрушение гендерных стереотипов, создание условий для полной самореализации и раскрытия способностей каждой личности независимо от биологического пола.
19
Дяченко, Алла. "Нівелювання гендерних стереотипів у сучасних творах декоративно-прикладного мистецтва й дизайну". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 50 (27 червня 2024): 134–44. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.50.2024.306802.
Full textAbstract:
Метою статті є аналіз та оцінка ролі сучасного декоративно-прикладного мистецтва та дизайну в процесі розмивання гендерних стереотипів і формування інклюзивного розуміння гендерних ідентичностей. Результати дослідження. Стаття містить комплексний аналіз та систематизацію засобів, завдяки яким сучасні українські митці та дизайнери впливають на переосмислення гендерних стереотипів через свої твори. У статті розкрито як естетичне, так і соціальне значення декоративно-прикладного мистецтва та дизайну в контексті гендерної рівності; окреслено вихід за межі традиційних підходів до оцінки мистецьких творів. Визначено, що гендерні стереотипи є складником соціокультурної тканини сучасного суспільства, який впливає на формування ідентичності та поведінку особистості з моменту її народження. Традиційні уявлення про гендерні ролі глибоко вкорінені в повсякденні аспекти життя – від вибору кольору дитячих іграшок до професійної орієнтації та сімейних взаємин. Особливість дослідження полягає у впровадженні міждисциплінарного підходу, що об’єднує теорії гендерних студій, мистецтвознавства, культурології та дизайну для всебічного аналізу як візуальних, так і концептуальних аспектів декоративно-прикладного мистецтва та дизайну. Наукова новизна. В роботі визначено головні стратегії, які використовують митці та дизайнери для розширення уявлень про гендер, зокрема гендерно-нейтральний дизайн, критичне переосмислення традиційних гендерних ролей через мистецтво, а також упровадження інклюзивності та різноманітності як основних принципів творчого процесу. Висновки. Сучасні твори декоративно-прикладного мистецтва та дизайну демонструють значний потенціал у переосмисленні та нівелюванні гендерних стереотипів. Митці та дизайнери використовують свої творчі платформи для формування оновлених уявлень про гендер, пропонуючи альтернативні візуалізації та інтерпретації гендерних ідентичностей. Дослідження підтвердило, що сучасне мистецтво та дизайн мають неабияке значення для розширення меж традиційних гендерних ролей, надаючи можливість для розширення суспільних уявлень щодо диференціювання гендерних моделей поведінки. Митці та дизайнери використовують інноваційні підходи та методи для висвітлення гендерної проблематики, зокрема гендерно-нейтральний дизайн, критичне переосмислення гендерних символів.
20
Лобачова, І. М., та С. В. Помирча. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ У РОМАНІ О. ІЛЬЧЕНКА «КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ…»". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 103–19. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.09.
Full textAbstract:
У статті розглянуто функціонування гендерних стереотипів у романі О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу…» як творі художньої літератури, у якому висвітлено етнолінгвістичні норми гендерної культури українського народу. Проаналізовано гендерні стереотипи на позначення віку, зовнішності, соціальних ролей і психологічних особливостей, що вможливило зробити висновок про схожість гендерних стереотипів минулого й сучасності. Виокремлено стереотипізовані риси зовнішності та вікові характеристики чоловіків і жінок. З’ясовано, що соціальні стереотипи виражені передусім сімейними ролями. Виокремлені психологічні стереотипи вказують на позитивну оцінку чоловіка й часто негативну жінки.
21
Фісенко, Тетяна, Оксана Балюн та Юліана Росковінська. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ СТЕРЕОТИПІЗАЦІЇ У РЕКЛАМІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 1 (11) (28 червня 2024): 60–64. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2024.1.11.
Full textAbstract:
Незважаючи на тенденцію до толерантності в світі в останні роки, рекламний ринок часто залишається вірним інструментам гендерної дискримінації, продовжуючи створювати стереотипізовані гендерні образи. Ця тенденція має негативний вплив на суспільство та гальмує його розвиток у сучасному динамічному світі. Гендерна стереотипізація стає проблемою, оскільки рекламні матеріали мають потенціал викликати різні емоції у споживачів, і якщо вони є гендерно упередженими, це може глибоко проникнути в підсвідомість особистостей. Теоретична основа дослідження представлена на базі наукових праць Л. Андрушко, у яких розглянуті рекламні стратегії конструювання нормативних гендерних дискурсів, роботи Т. Мельник, у якій окреслені основні гендерні ролі та стереотипи, що лежать в основі теорії про гендер. Також у межах дослідженні було опрацьовано роботи таких учених як М. Кіммел, І. Броверман, У Ліппман, Е. Оуклі, С. Павличко, Т. Марценюк та ін. Мета статті – виявлення поведінкових форм сприйняття споживачів рекламної продукції із використанням гендерної стереотипізації. Наукова новизна отриманих результатів: окреслено механізми впливу реклами з гендерною стереотипізацією на думку споживачів; досліджено рекламний ринок із порушеннями норм щодо висвітлення гендерів. У висновку слід виділити, що дослідження показало, що західний рекламний ринок використовує гендерні наративи значно рідше, ніж раніше, проте стереотипізація досі є загальним явищем серед менш популярних брендів. Однією з найбільш поширених проблем, яка залишається актуальною в рекламній продукції, є сексуальна об’єктивізація, коли людське тіло використовується як об’єкт або елемент декору. Вульгарне та неадекватне зображення осіб під прикриттям «естетики людського тіла» може призвести до серйозних наслідків, зокрема до насильства. Гендерні моделі, які систематично транслюються, мають властивість глибоко вкорінюватися у свідомість та змінювати мислення споживачів. Деякі рекламодавці, особливо ті, хто працює з маловідомими брендами, все ще вважають, що використання стереотипів є найкращим способом доносити своє повідомлення до споживача.
22
Козлова, Л. Н. "ГЕНДЕРНАЯ ЛЕКСИКА КАК СРЕДСТВО ХАРАКТЕРИСТИКИ ЖЕНСКИХ ПЕРСОНАЖЕЙ (НА ПРИМЕРЕ РОМАНА Л. УЛИЦКОЙ «ЛЕСТНИЦА ЯКОВА» И ЕГО ПЕРЕВОДНОЙ НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОЙ ВЕРСИИ)". Актуальные вопросы современной филологии и журналистики, № 4(51) (7 лютого 2024): 22–30. http://dx.doi.org/10.36622/aqmpj.2023.45.33.003.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются особенности употребления гендерно маркированной лексики в романе Л. Улицкой «Лестница Якова» при описании женских персонажей. Целью данной работы является определение возможности передачи характерологической специфики гендерной лексики в переводном тексте. Полученный методом сплошной выборки практический материал классифицируется, выделяется пять основных тематических групп, в которых характеризуются такие аспекты жизненного пространства женщины, как внешность, с преимущественным акцентированием полноты и некрасивости, профессия и род деятельности, материнство, а также даётся позитивная или негативная характеристика поведения и образа жизни. Лексический массив каждой тематической группы подвергается тщательному сопоставительному лингвистическому анализу с привлечением различных лексикографических источников. Особое внимание уделяется эксплицитному выражению принятых в обществе гендерных стереотипов и специфике их передачи в переводной версии романа. Описываются основные способы перевода гендерной лексики на немецкий язык, среди которых наиболее частотным является использование адекватной замены. Также весьма употребительны лексическое развёртывание, перераспределение значения с применением частеречной трансформации и использование абсолютных межъязыковых соответствий. Опущение и описательный перевод встречаются в исследуемых текстах редко. В заключении выделяются типичные черты гендерно маркированных лексических единиц при характеристике женских персонажей: образность, наличие оценочного и разговорного характера. Подчёркивается словообразовательная обусловленность разговорности ряда лексем, а также их окказиональное употребление, определяющее специфику индивидуально-авторского стиля Л. Улицкой. Делается вывод об общей нейтрализации разговорности гендерной лексики в переводном немецкоязычном тексте при сохранении её характерологических свойств. Ключевые слова: гендерная лексика, гендерные стереотипы, женские
23
Г. К. Шаикова. "ГЕНДЕРНЫЕ СТЕРЕОТИПЫ В РУССКОМ И КАЗАХСКОМ ЯЗЫКОВОМ СОЗНАНИИ". Bulletin of Toraighyrov University. Philology series, № 4,2023 (29 грудня 2023): 368–78. http://dx.doi.org/10.48081/fhfi9436.
Full textAbstract:
Статья посвящена проблеме стереотипизации человеческого сознания как одного из важных показателей восприятия и познания мира, отражения культуры и ценностей носителя языка. Актуальность данной работы заключается в определении способов выражения и закрепления «мужского» и «женского» в языке и социуме. В процессе исследования был проведен свободный ассоциативный эксперимент, который позволил выявить гендерные стереотипы русского и казахского языкового сознания и определить их способы выражения. Каждый индивид является носителем гендерного стереотипа, а значит речевой модели мужского и женского, отражая свою гендерную идентификацию и транслируя ее при выборе определенной речевой стратегии. В связи с изменениями ценностей людей меняются и гендерные стереотипы, стираются границы между мужским и женским, что впоследствии может привести к утрате этнических стереотипов. Возникает необходимость выработать стойкий иммунитет для сохранения ценных гендерных стереотипов, способствующих повышению степени осознанности выбора речевых средств, предотвращения коммуникативных неудач, соблюдения нравственных норм и развития человеческого сознания. Дальнейшие исследования в данном направлении позволят проследить движение границ стереотипных картин мира между мужским и женским.
24
Васильченко, О. І. "ЧИННИКИ СПРИЯННЯ ГЕНДЕРНІЙ ОБІЗНАНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-33.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу та опису практики сприяння гендерній обізнаності студентів університету під час викладання дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативної спрямованості» в контексті формування фахівця нового типу, який спроможний у майбутній професійній діяльності протистояти гендерним стереотипам та упередженням щодо ролі чоловіка і жінки. Запропонована проблема визначена також завдяки запиту українського суспільства та системи вищої освіти зокрема на необхідність пошуку нових форм та методів, які забезпечать студентів не тільки професійними знаннями та навичками, які необхідні для продуктивної професійної діяльності, але й знаннями та навичками, які дозволять майбутнім фахівцям бути ефективними у міжособистісній взаємодії у різних сферах суспільства. У статі пропонується залучення можливостей дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування» не тільки як засіб опанування іноземною мовою, але й як інструмент реалізації ідеї гендерної рівності. Завдяки ознайомленню студентів із гендерними аспектами різних сфер діяльності особистості, адже гендер як соціальний конструкт, проникаючи у всі сфери людського життя, є важливим чинником під час особистісної взаємодії та впливає на самоідентифікацію та самореалізацію особистості, студенти мали можливість проаналізувати свій досвід гендерної соціалізації, порівняти його з досвідом інших студентів та визначити можливі шляхи вирішення гендерних проблем у своєму власному житті. Запропонована стаття описує практику впровадження гендерного компоненту у зміст дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування», який спрямований на підвищення рівня обізнаності студентів щодо ідеї гендерної рівності, яка допомагає зрозуміти її переваги в контексті самоідентифікації та самореалізації особистості не тільки в майбутній професійній діяльності, але і в особистому житті. Завдяки спостереженню та співбесідам зі студентами під час навчально-педагогічного процесу були визначені основні форми та методи, які стали ефективними для досягнення поставленої мети. Міжособистісне спілкування студентів визначено основним чинником підвищення гендерної обізнаності, адже воно відповідає психофізіологічній потребі, притаманній студентському віку. Визначено пріоритетні напрями у змісті гендерного компоненту, які впливають на підвищення рівня гендерної обізнаності студентів. Завдяки запропонованому навчальному матеріалу студенти мали можливість зрозуміти формування та функціонування гендерних упереджень та стереотипів, з якими вони стикаються у своєму повсякденному житті.
25
КОВАЛЬСЬКА, Н. М. "ҐЕНДЕРНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ: АКТУАЛЬНІСТЬ І НОВАЦІЇ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(87) (30 січня 2024): 352–57. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.44.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання гендерної політики в Україні, зокрема нові підходи з боку науковців і законодавців до вирішення проблем гендерної рівності. Так, проаналізовано відповідний правовий принцип, що дає можливість установити гендерний паритет у суспільстві, нівелювавши нерівноправність жінок і чоловіків у правах і можливостях у різних сферах суспільного життя – економічній, освітній, політичній, правовій, соціальній, культурній. З’ясовано, що гендерна рівність як категорія становить сукупність суспільних ідей та норм, що через установлення гендерної справедливості в усіх сферах життя забезпечують демократичний розвиток держави та суспільства, адже в їх основі лежать гуманістичні чесноти – свобода, рівність, справедливість, законність. Відзначено, що поширеність стереотипів щодо ролей жінки й чоловіка в суспільстві була властива попереднім століттям, зокрема у ХХ-му жінка мусила, відпрацювавши на підприємстві чи в установі, займатися домогосподарством і дітьми. На відміну від такого стереотипу у ХХІ столітті припускається інша схема, за якою жінка може й не мати (не бажати) сім’ї, дітей, займається бізнесом або може створити одностатеву сім’ю. Аналогічно в сучасному світі може вдіяти й чоловік. Тобто на перше місце висувається гендерна ідентичність, а не зовнішні біологічні ознаки. Зроблено висновок, що українське законодавство вже виявляє певні новації у сфері захисту гендерних прав відповідно до європейських гуманітарних традицій і принципів. Так, за положеннями Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», визначається дискримінація за ознакою статі, що виявляється в застосуванні до представників певної статі певних обмежень щодо їх можливостей реалізувати свої права й інтереси, але при цьому вирішальними не вважаються біологічні ознаки статі, а «дійсні» або «припущені», тобто виявлені особою в її самоідентифікації. Акцентовано на тому, що гарантування рівності будь-якої людини у правах є фундаментальною засадою демократичної держави. Сюди входять і механізми попередження можливих конфліктів у цій сфері, зокрема дискримінації за будь-якою ознакою, зокрема за статтю чи гендерною ідентичністю. Ці механізми мають бути використані державою в реалізації гендерної політики.
26
ШИНКАРЕНКО, Інна. "ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ КУРСАНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ УМОВАМИ НАВЧАННЯ". Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav, № 2 (17 жовтня 2024): 385–92. http://dx.doi.org/10.31733/2078-3566-2023-2-385-392.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що гендерні стереотипи відображають особливості сприйняття людьми представників власної та іншої гендерної групи, а отже, вони орієнтують чоловіків і жінок на різні життєві стратегії, а також пропонують різні шляхи і способи самореалізації, а це визначає нерівноцінні соціальні позиції чоловіків і жінок. Простежено та проаналізовано формування гендерних стереотипів у курсантів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Окреслено, що курсанти, як найбільш динамічна, «інноваційна частина» сучасного соціуму, демонструє прихильність модернізованому соціальному конструкту, відкидаючи традиційні установки та стереотипи.
27
Петрова, Л. О., та О. Ю. Панфілов. "Гендерна рівність в армії: участь жінок у військових діях в Антитерористичній операції (операції Об’єднаних сил)". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 19–25. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.03.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу актуальних проблем ґендерної політики в армії. Обґрунтовано принцип рівності, який має декілька проявів, одним із яких є принцип гендерної рівності, що означає рівний підхід до всього незалежно від статі. Проаналізовано гендерні стереотипи, гендерні нормативи поведінки і проблеми гендерної ідентифікації у сучасному українському суспільстві. Проблеми гендерних відмінностей особистісних властивостей пов’язані з тим, що внаслідок постійних динамічних змін у світі, виникає все більше запитань щодо впливу певних гендерних стереотипів на професійну діяльність особистості. Доведено, що на сьогодні ґендерна політика у Збройних Силах України не повністю відображає загальносвітові тенденції у сфері ґендерних відносин. На підставі даних інтерв'ювання розглядаються ролі жінок в Антитерористичній операції (операції Об’єднаних сил) на сході України і їх боротьба за рівні права і можливості в своїй державі.
28
Parkhomenko, O. I. "Ідеологічний дискурс гендерної нерівності в феміністичній соціології". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 4(144) (2017): 41. http://dx.doi.org/10.15421/171759.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі співвідношення теоретико-методологічних засад та ключових положень дискурсу гендерної нерівності в соціології гендеру. Автором констатовано, що проведений аналіз ідеологічного аспекту гендерного дискурсу початку XXI століття є зорієнтованим на пошук сучасної гендерної ідеології егалітаризму та толерантності, яка могла б вкоренитися в менталітеті різних суспільств. Аналіз взаємозв’язку різних ідеологій і культури дозволяє стверджувати, що будь-яка ідеологія тільки тоді може виконувати свою позитивну функцію, коли вона спирається на цінності певної культури. В іншому випадку вона не отримує соціальної підтримки. У рамках дослідження ідеологічного аспекту гендерного дискурсу в феміністичній соціології стає очевидним, що в процесі гендерної соціалізації чоловік і жінка проходять доідеологічний (до повноліття) і постідеологічний етапи. На цьому шляху в декількох напрямках (правовому, економічному, релігійному) формуються ціннісні гендерні орієнтації, відбувається засвоєння гендерних норм і їх оцінка, і тільки в подальшому відбувається зміна гендерної поведінки та набуття гендерної компетентності. У статті визначено, що для сучасного світу є характерною поліваріантність культур і моделей гендерної соціалізації. В феміністичній соціології прийнято виділяти три базові типи гендерних ідеологій і відповідних їм моделей гендерної соціалізації: а) патріархальна гендерна ідеологія і соціалізація, які характеризуються відсутністю усвідомленості, значущих змін, почуттям наступності життя, автоматичним засвоєнням поведінкових реакцій, що відповідають всім стандартам цієї культури; б) модерністська гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються такою переважаючою моделлю поведінки, як прийняття нових норм поведінки, активністю і самостійністю в жіночій поведінці, дорослі можуть вчитися у дітей, діти намагаються виробляти свій стиль поведінки, який різниться щодо поведінки їхніх батьків, конфліктом поколінь, великою соціальною мобільністю; в) сучасна гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються тим, що майбутнє для обох статей є непрогнозованим і некерованим, відсутністю взаєморозуміння між батьками і дітьми; відмінністю гендерних стандартів батьків та дітей. Для сучасної гендерної ідеології та моделі соціалізації є характерною також поліваріантність виділених нами стереотипів гендерних відносин (патріархальні, фемінні, партнерські і еклектичні), відсутність чіткого превалювання гендерних стереотипів і їх комбінації.
29
Іванотчак, Наталія, та Божена Івасюк. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ФІЛЬМІ ҐРЕТИ ҐЕРВІҐ «БАРБІ»". FOLIUM, № 5 (25 грудня 2024): 41–46. https://doi.org/10.32782/folium/2024.5.6.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано гендерні особливості концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у фільмі Ґрети Ґервіґ «Барбі» (2023), який став яскравим культурним феноменом і викликав жваві дискусії щодо питань жіночої та чоловічої ідентичностей та пошуку особистісної ідентичності. Мета дослідження полягала в аналізі лексико-граматичних засобів, за допомогою яких гендерні ролі та стереотипи представлені у фільмі. Ці елементи репрезентують гендерні ролі та формують сучасні уявлення про гендерну ідентичність та її трансформацію. Важливим аспектом цієї роботи є дослідження того, як образ Барбі, що сприймається як символ традиційних гендерних стереотипів, змінюється під впливом нових соціальних реалій. Проаналізовано відображення уявлень про чоловічу ідентичність на прикладі Кена та інших персонажів фільму «Барбі». Досліджується, як фільм через образи Кенів і Аллана демонструє узагальнені уявлення про маскулінність та проблеми, пов’язані зі стереотипізацією гендерних ролей. У фільмі Барбі закликає Кена до самовизначення, підкреслюючи важливість індивідуальної ідентичності, незалежної від зовнішніх атрибутів та суспільних очікувань. Особливу увагу приділено дослідженню того, як через образ Кена відтворюються традиційні уявлення про чоловічу ідентичність і як вони трансформуються в контексті сучасного суспільства. Мовні засоби використовуються для вербалізації уявлень про чоловічу гендерну ідентичність. У фільмі Кен постає не лише як символ традиційних чоловічих ролей, а й як персонаж, що шукає своє місце в соціальній ієрархії, часто перебуваючи в тіні Барбі. Це дозволяє фільму дослідити питання чоловічої незалежності та самореалізації у світі, де традиційні гендерні ролі переосмислюються. Подальшою перспективою дослідження є аналіз гендерних аспектів у сучасному кінематографі з урахуванням різних соціокультурних контекстів. Особливого значення набуває порівняльний аналіз репрезентації гендерних стереотипів у фільмах різних культур та їхнього впливу на формування загальних уявлень про гендер у різних вікових групах глядачів.
30
ЕФРЕМОВА, Е. М., and Ж. В. БУРЦЕВА. "On the Representation of the Female Subject and Gender Identity (Based on Yakut and Northern Literature)." Vestnik of North-Eastern Federal University, no. 5(85) (October 27, 2021): 36–42. http://dx.doi.org/10.25587/h5031-6888-9137-g.
Full textAbstract:
Аннотация. В статье рассматриваются особенности репрезентации женского субъекта в художественном произведении, предполагающие анализ текстов в ракурсе функционирования гендерных стереотипов феминности и маскулинности. Актуализируются субъектные формы выражения авторского сознания как специфичные способы присутствия автора в тексте. Особое внимание уделено субъекту состояния – форме ролевого героя, когда образ конструируется как характерная «гендерная маска». Приводятся несколько способов репрезентации женского «я» на материале лирической поэзии Л. Попова, а именно на примере стихотворений, написанныхот лица женщины. Наиболее существенные черты в трактовке гендерной идентичности автора-женщины выделяются на материале творчества А. Борисовой и Г. Кэптукэ. Выявление гендерных особенностей женской литературы и специфики конструирования женского «я» уписателей-мужчин представляет основную цель статьи. Изучение проблемы интерпретации женского субъекта в художественном произведении выдвигает ряд методологических вопросов: гендерной поэтики, критериев «мужского» и «женского» в тексте, модели «женского письма», конструирования женского «я» у поэтов-мужчин. Авторы статьи приходят к основному выводу,что проявление гендера с точки зрения оппозиции феминности и маскулинности выявляется в процессе раскрытия художественных образов, в характерном типе авторского сознания, поэтике произведений в целом. Тексты предлагается рассматривать в двух направлениях: как отражающих саму гендерную картину мира, так и гендерно репрезентирующих определенную проблематику. Женский дискурс в литературе Якутии представляет собой иной конструкт и парадигму со специфическими формами проявления и адаптации этнических элементов. Углубление в понятие «женского типа текста», маркеров гендерной поэтики и типологии женской литературы требуют новых методологических принципов исследования.
31
Егорова, Аида Июньевна, Аграфена Петровна Кондакова та Мария Амын-ооловна Кужугет. "Гендерные стереотипы в тувинских пословицах и поговорках". New Research of Tuva, № 1 (4 березня 2020): 19–34. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2020.1.2.
Full textAbstract:
В статье представлено исследование традиционных гендерных стереотипов в тувинских паремиях и их оценке опрошенными респондентами — тувинцами. Использованы методы: интент-анализа с целью выявления интенций (скрытой направленности) пословиц и поговорок, шкала оценки гендерных стереотипов. Отобрано 75 пословиц и поговорок, содержащих описание мужского и женского поведения. Для последующей оценки и составления шкалы из них отобрано 45 паремий, отражающих гендерные стереотипы и социальное поведение мужчин и женщин. В июне 2018 г. опрошено 120 тувинцев обеих полов двух возрастных групп: от 18 до 35 лет, от 35 лет и старше.В паремиях тувинцев достаточно подробно отражено содержание и четко прослеживается скрытая направленность гендерных стереотипов. В паремиях отражены традиционные семейно-родовые отношения, основанные на патриархальных установках, регламентации гендерных различий и дихотомизации мужского и женского. В мужских стереотипах, отраженных в тувинских пословицах, скрыты интенции: «Восхваление», «Оценка», «Наставление», «Совет», «Поучение». Интенции женских стереотипов тувинцев: «Наставление», «Оценка», «Восхваление», «Поучение», «Обличение». Опрошенные тувинцы в целом согласны с традиционными представлениями о женском и мужском поведении и вполне допускают проявление сексизма в отношении к женщинам. Данные установки особенно выражены у мужчин и у людей старшего поколения. Существенных различий между половыми и возрастными выборками в оценке пословиц не обнаружено.
32
Angelko, I. V., G. A. Lech та L. V. Ribun. "Гендерна сегрегація – стереотип та проблема сучасного розвитку вітчизняного ринку праці". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (2018): 31–34. http://dx.doi.org/10.15421/40280905.
Full textAbstract:
Висвітлено основні аспекти гендерної сегрегації, визначено основні форми її поширення, чинники і причини існування на вітчизняному ринку праці. З'ясовано, що гендерна сегрегація певною мірою відображає нерівномірний розподіл працівників однієї статі між різними видами трудової діяльності на ринку праці та у сфері зайнятості, створюючи цим самим нерівномірність наповнення певного професійного середовища чоловіками та жінками. Встановлено, що існування та поширення гендерної сегрегації пов'язане з наявністю низки суспільних стереотипів щодо використання та застосування праці жінок і чоловіків у різних сферах та галузях трудової діяльності. Визначено, що гендерна сегрегація – це стереотип та проблема, яка притаманна сучасному розвитку вітчизняного ринку праці щодо зайняття жінками та чоловіками певної ніші у професійній чи галузевій піраміді. Установлено, що для вітчизняного ринку праці важливим є питання впровадження дієвих заходів, що сприятимуть зміні суспільних стереотипів стосовно гендерного розподілу якості, рівня зайнятості та заробітної плати осіб двох статей. З'ясовано, що становище жінок на ринку праці України є менш сприятливим, ніж у чоловіків, насамперед через дію ринкового конкурентного механізму, наявність прямих бар'єрів для їх зайнятості, і як не дивно, репродуктивну функцію. Доведено, що на ринку праці України одночасно присутні стереотипи становища і поведінки, які дають змогу зберігати діючі механізми гендерної сегрегації, і наявність яких не дає змоги жінкам займати на рівні з чоловіками однакове становище.
33
ПОДКОРИТОВА, Лариса, та Катерина ЗОРІНА. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОСПРИЙНЯТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Psychology Travelogs, № 4 (28 грудня 2023): 221–29. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2023-4-23.
Full textAbstract:
У статті подано результати емпіричного дослідження гендерних особливостей самосприйняття студентської молоді. Представлено опис використаних у дослідженні методик і методів (тест «Двадцяти тверджень на самоставлення» (М. Кун, Т. Мак-Партланд); методика дослідження самоставлення; тест «Автопортрет»; методика «Статево-рольовий опитувальник» (С. Бем); методика «Вивчення гендерної ідентичності» (Л. Шнейдера).
 Дослідження гендерних особливостей самосприйняття студентської молоді виявило, що гендерні стереотипи мають значний вплив на формування самосвідомості серед молодих людей. Отримані результати підкреслюють, що гендерні стереотипи можуть обмежувати можливості молодих людей, заважаючи їм розкрити свій потенціал і зробити внесок у розвиток суспільства.
34
ТЮРІНА, Діна. "ГЕНДЕРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ФАКТОР ІНТЕГРАЦІЇ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ У ВИЩІЙ ОСВІТІ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування», № 2 (5 вересня 2024): 149–58. http://dx.doi.org/10.32782/2786-5681-2024-2.19.
Full textAbstract:
У статі на основі аналізу гендерного паритету та проявів гендерної сегрегації у сфері вищої освіти України обґрунтовано необхідність інтеграції гендерного підходу у освітній процес, важливим напрямом якої є формування та підвищення гендерної компетентності здобувачів, викладачів, науковців, керівників та управлінців освітніх закладів. Методологія дослідження. Під час написання роботи ми користувалися теоретичними методами: аналіз наукової літератури з теми, синтез, дедукція, індукція, порівняння, класифікація та метод узагальнення інформації. Наукова новизна роботи полягає у тому, що розкрито, що компонентами гендерної компетентності як складової професійної та соціальної компетентностей фахівця є: змістовний (знаннєвий) компонент – це гендерні знання як інтелектуальна основа розуміння сутності та значущості гендерного балансу для суспільного розвитку та здійснення цілеспрямованих дій з його забезпечення у професійному середовищі; ціннісний компонент – гендерні цінності як усвідомлення важливості забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, подолання гендерної дискримінації та деструктивних гендерних стереотипів; процесний компонент, що визначається змістовним та ціннісним компонентами – навички та вміння розв’язання гендерних проблем. Визначено, що формування та розвиток гендерної компетентності повинні охоплювати здійснення у закладах вищої освіти аналітичних, програмно-планових, організаційно-управлінських, науково-методичних, виховних заходів системної підготовки фахівців, здатних до гендерно чутливої професійної діяльності. Висновки. Доведено, що формування гендерної компетентності є наскрізним фактором інтеграції гендер- ного підходу у суспільні процеси, умовою успішної реалізації заходів державної політики гендерної рівності не тільки в освіти, а й у всіх галузях суспільного життя.
35
Е.Б., Машкова. "МОДЕЛИ И СТЕРЕОТИПЫ РЕЧЕВОГО ПОВЕДЕНИЯ МУЖЧИН И ЖЕНЩИН В ЕВРОПЕЙСКОЙ, РУССКОЙ И КЫРГЫЗСКОЙ КУЛЬТУРАХ". Vestnik Bishkek Humanities University, № 49 (29 листопада 2019): 26–29. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.49.11.
Full textAbstract:
Аннотация: Статья посвящена вопросу гендерных различий в речи, а именно различиям в речи мужчин и женщин в европейской, кыргызской и русской культурах. Так же здесь объясняется, чем вызваны данные особенности, собраны взгляды ученых по данной проблеме. Приводятся примеры на английском языке и их эквивалентный перевод на русский язык. Целью данной статьи является сравнение английский языку женщин и мужчин (американцев), сопоставить социальные проблемы и социальный строй европейского, русского и кыргызского общества, так же проследить развитие языка в аспекте гендерной лингвистики. Ключевые слова: гендерная лингвистика, гендерные различия в речи, социо- лингвистический анализ, рефлексия, природа женщин и мужчин. Аннотация: Бул макалада эркектер менен аялдардын ортосундагы сөзүндө гендердик айырмачылыктар боюнча европа изилдөөчүлөрдүн илимий иштин баяндамасы болуп саналат, ал америкалык коомдогу акыркы жыйырма жылда байкалган. Атап айтканда, акыркы жыйырма жылдын ичинде англис жана америкалык коомдо эркектер менен аялдардын сөз айырмачылыктары, сөз гендердик айырмачылыктарга багытталган. Жөн гана, бул өзгөчөлүктөрдү улам бул маселе боюнча окумуштуулардын пикирлерин чогултуп, аны түшүндүрүп берет. Мисалы, англис тилинде берилет жана орус тилине барабар котормо жатат. Бул макалада акыркы жыйырма жыл аралыгында Америкада жашап англис аял менен эркек салыштырып, алардын коомдук көйгөйлөрдү жана бүгүнкү күндө коомдун коомдук түзүлүшүн, гендердик илими тармагында тилдин өнүгүшүнө байкоо салыштырып, окурманга мисал катары айтып берүү болуп саналат. Түйүндүү сөздөр: гендердик тил илими, сөз гендердик айырмачылыктар, со- циолингвистикалык талдоо, ой жүгүртүү, табияты аялдар менен эркектер. Abstract: The article is devoted to the issue of gender differences in speech, namely differences in speech between men and women in European, Kyrgyz and Russian cultures. It also explains how these features are caused, and the views of scientists on this problem are collected. Examples are given in English and their equivalent translation into Russian. The purpose of this article is to compare the English language of women and men (Americans), to compare social problems and the social system of European, Russian and Kyrgyz society, as well as to trace the development of the language in the aspect of gender linguistics. Keywords: gender linguistics, gender differences in speech, sociolinguistic analysis, reflection, nature of women and men.
36
Какадій, Валентина. "СТРАТЕГІЇ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ГЕНДЕРНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У НАВЧАННІ ТА РОЗВИТКУ УЧНІВСТВА У СІЛЬСЬКИХ ГРОМАДАХ УКРАЇНИ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 2(104) (3 грудня 2023): 116–26. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.2(104)2023.292313.
Full textAbstract:
Метою публікації є розкриття та оцінка наявних практик, які застосовуються в закладах загальної середньої освіти у сільських громадах й впливають на гендерні можливості у навчанні та розвитку учнівства; встановлення основних перешкод та недоліків у системі освіти, які створюють нерівні умови для учнівства різних гендерів у сільських школах; розробка конкретних стратегій та рекомендацій для покращення гендерної рівності та інклюзії у сільських школах, враховуючи певні потреби та можливості учнів і учениць.
 У статті розглядаються теоретичні основи гендерної рівності в освіті, а також особливості сільських громад України, які впливають на гендерні можливості учнівства. На основі аналізу наявних досліджень та практики автори статті визначають основні перешкоди та недоліки у системі освіти, які створюють нерівні умови для учнівства різних гендерів у сільських школах.
 До таких перешкод та недоліків авторка відносить: відсутність рівних можливостей для навчання (у сільських школах часто спостерігається нерівномірний розподіл ресурсів, що негативно впливає на якість освіти. Це може призводити до того, що дівчата та хлопці із сільських громад мають менші можливості отримати якісну освіту); гендерні стереотипи (у сільських громадах) часто зберігаються гендерні стереотипи, які обмежують можливості жінок та дівчат. Це може призводити до того, що дівчата та жінки не обирають такі професії, які вважаються традиційно чоловічими, або не займають керівні посади); недостатня підготовка педагогів у питаннях гендерної рівності (педагоги є важливими агентами змін у забезпеченні гендерної рівності в освіті. Вони повинні бути обізнані про гендерні стереотипи та мати навички для їх подолання).
 На основі аналізу наявних проблем, грунтуючись на досвіді створення і роботи антидискримінаційного центру Комунального закладу «Огіївський ліцей» Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, авторка статті розробляє конкретні стратегії та рекомендації для покращення гендерної рівності та інклюзії у сільських школах. Ці стратегії та рекомендації включають: розробку та впровадження гендерночутливих освітніх програм, які сприяють формуванню гендерно рівних цінностей та норм; підвищення кваліфікації педагогів у питаннях гендерної рівності; співпраця з місцевою громадою. Реалізація цих стратегій та рекомендацій дозволить забезпечити гендерну рівність в освіті та сприяти розвитку учнівства у сільських громадах України.
37
Мащак, С. О., та В. Борух. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ З РІВНЕМ САМООЦІНКИ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЄЮ ОСОБИСТОСТІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 2 (3 липня 2024): 26–30. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.5.
Full textAbstract:
У статті подано результати теоретичного, емпіричного вивчення особливостей взаємозв’язку гендерних стереотипів з рівнем самооцінки та самореалізації особистості. Зазначено, що професійна діяльність є важливою для життя особистості, а успішна самореалізація працівника є визначальним аспектом особистісного розвитку. Проте, дослідження демонструють, що жінки частіше стикаються з труднощами самореалізації у професійній діяльності. Існують соціальні стереотипи про те, що жінки не можуть успішно поєднувати кар’єрні досягнення з щасливим сімейним життям. А психологічні особливості чоловіків сприяють успішній професійній діяльності. Розглянуто традиційні та сучасні підходи до трактування понять гендерні стереотипи, самооцінка, самореалізація. Констатовано, що гендер – це соціокультурна стать, що позначає психосоціальні аспекти статі, відмінні від біологічних. Гендерні стереотипи формуються процесі соціалізації, коли особистість ідентифікує себе за статевими ролями, копіює відповідну поведінку, отримує підтримку, відтворює структуру досвіду щодо статевих ролей. Саме тоді і обирає соціальні очікування та стандарти щодо статевої поведінки. Самооцінка відображає загальне задоволення або незадоволеність особистості щодо себе: самоставлення, самоповага, загальна самооцінка, самопочуття, любов до себе, самоприйняття, самоставлення, установка на себе, декларована, публічна самооцінка. Самооцінка працівника може бути позитивною або негативною, впливати на самопочуття, мотивацію та поведінку. Вона є важливою складовою самосвідомості та розвитку особистості та працівника. А самореалізація особистості отримує своє трактування в контексті явища самоактуалізації. Проведене нами дослідження дає підстави стверджувати, що існує тісний взаємозв’язок гендерних стереотипів з рівнем самооцінки та самореалізації особистості. В емпіричному дослідженні прийняли участь співробітники ТзОВ «ВЕГЛО-СТАЛ» (72 респоденти). З них – 30 чоловік та 42 жінки (середній вік вибірки жінок склав 26,3 роки, серед чоловіків – 28,1 рік). У ході експериментального дослідження ми застосовували теоретичні та емпіричні методи, а зокрема, опитувальник «Маскулінність-фемінність» С. Бем, методики діагностики самооцінки, самоставлення, методика «Діагностика самоактуалізації особистості – САМОАЛ»; статистичні – коефіцієнт рангової кореляції Пірсона. Дослідження самоактуалізації серед чоловіків і жінок на підприємстві показало, що в цілому обидві групи не виявили високого рівня прагнення до самоактуалізації. Однак за окремими параметрами чоловіки були більш креативними, з вираженою потребою в пізнанні та трохи більш автономними, в той час як жінки виявилися більш спонтанними і з позитивнішим ставленням до себе, своїх характеристик, здібностей. Обидві групи демонструють відмінності відмінності та спільні риси прояву «гендеру», власної гендерної ідентифікації, уявлення про гендерні стереотипи.
38
Demianiuk, Olena, та Oksana Kosareva. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ)". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, № 4 (2018): 54–67. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp54-67.
Full textAbstract:
В статті висвітлено гендерні особливості соціальної перцепції у студентської молоді. Термін «соціальна перцепція» у загальному вигляді означає формування у свідомості людини образу іншого. Зміст поняття включає сприймання не тільки фізичних властивостей об’єкта, а також його внутрішніх характеристик: намірів, думок, здібностей, емоцій, установок, цінностей тощо. Доведено, що існує зв’язок між такими гендерними характеристиками особистості, як фемінність, маскулінність, андрогінність та соціальною перцепцією. Для представників обох статей є притаманними гендерні соціальні стереотипи і установки, які, з одного боку, базуються на гендерних особливостях, а з іншого – підкріплюючись соціальним оточенням, призводять до прояву ще більших гендерних відмінностей в сприйманні оточуючого світу, що в свою чергу може призводити до непорозумінь та конфліктів між чоловіками та жінками.
 Ключові слова: соціальна перцепція, гендерні стереотипи, студентська молодь.
39
Kuravska, Nadiia. "ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОДОЛАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ В ОРГАНІЗАЦІЯХ". Вісник Прикарпатського університету: філософські і психологічні науки 1, № 22 (2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.15330/vpufpn.22.32-38.
Full textAbstract:
Стаття присвячена узагальненню здобутків гендерної психології з проблематики гендерних стереотипів, поширених в організаціях та інших установах сфери зайнятості, на основі чого обґрунтовується технологія їх подолання. Ця технологія розроблена із застосуванням комплексного підходу, який передбачає реалізацію системи взаємопов’язаних заходів та впливів на масову й індивідуальну свідомість громадян з метою її переорієнтації зі стереотипної на гендерно толерантну. Описуються складники технології подолання гендерних стереотипів на макрорівні, мезорівні та мікрорівні.
40
Язловицька, Олена. "Жінки та стереотипи в англомовній та україномовній народній мудрості". International Science Journal of Education & Linguistics 4, № 1 (2025): 82–89. https://doi.org/10.46299/j.isjel.20250401.08.
Full textAbstract:
Стаття досліджує образ жінки та стереотипи в англомовній та україномовній мудолсті. В роботі розглянуто поняття «стереотип» та показано, що гендерні стереотипи породжуються узагальненими уявленнями людей про те, якими є чоловіки й жінки, які конкретні якості і моделі поведінки їм властиві та чим вони повинні займатися. Як наслідок, переважна більшість людей дотримується цієї ж точки зору і, зазвичай, віддають собі звіт, яка саме поведінка вважається правильною для представників тієї чи іншої статі. Гендерні стереотипи доволі часто мають негативне та помилкове відображення, проте їх застосування обумовлене намаганням людини спростити своє сприйняття навколишнього середовища шляхом вироблення певних шаблонів мислення – стереотипів, адже в такому випадку немає необхідності проводити додатковий аналіз та осмислення явища для виявлення його характеристик. Саме через це, вироблені багато років тому уявлення, знаходять своє відображення і сьогодні у поглядах людей, хоча вони можуть бути вже застарілими для нашого часу. Також в роботі проаналізовано три найпопулярніші образи жінки в українських прислів’ях, де він розкритий доволі детально. Першочергове значення відіграє бачення жінки у повсякденному житті, а саме важливу роль грає її зовнішній вигляд та її взаємовідносини з близькими у сім’ї. Акцент робиться на концепті «жінка-господиня», як на найбільш значимій характеристиці кожної жінки. Приваблива зовнішність, заміжжя та материнство знаходять своє відображення і в англійських прислів’ях. Образ жінки в англійських прислів’ях розкривається переважно з позитивної сторони, проте негативні відображення також мають місце. Першочергове значення відіграє жіноча врода та її вміння бути берегинею домашнього вогнища. Як в українських, так і в англійських прислів’ях є багато стереотипів про жінку, її зовнішність, розкривається образ дружини, описується жіноча врода. Окреме місце займає образ матері, який має виключно позитивне зображення і відображається як символ турботи та ласки. Для обох культур характерним є образ жінки-господині. Образ жінки в англійських та українських прислів’ях відображається за допомогою однакових гендерних стереотипів, проте з певними особливостями, обумовленими культурними, історичними, побутовими та соціальними відмінностями англомовної та україномовної країн.
41
Андреєва, M. O., О. М. Василенко та К. А. Дмитренко. "СУЧАСНІ ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В МЕДІАПРОСТОРІ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-14-23.
Full textAbstract:
У статті розкриваються та аналізуються сучасні гендерні стереотипи, що акумулюються та нав’язуються у медіапросторі. Зазначається, що основним об’єктом впливу цих стереотипів виступає учнівська молодь, як основний споживач і користувач інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Наголошується, що однією з загальних функцій соціальних мереж є формування громадської думки, і, як зазначають автори, цю функцію соціальні мережі виконують в демократичному суспільстві, організовуючи на своїх сторінках обговорення важливих соціальних проблем, надаючи можливість виступу для всіх зацікавлених громадян з широкого кола актуальних питань. Визначено основні механізми формування і збереження гендерної нерівності у соціальних мережах, охарактеризовано основне завдання гендерного виховання підлітків, визначено закономірності.
 Проведено ґрунтовний аналіз медіа-контенту на основі бесід і опитувань підлітків, зокрема учнів закладів загальної середньої освіти м. Харкова, за обраними критеріями: когнітивний, мотиваційний та поведінковий. Проведене опитування підлітків щодо виявлення найпопулярнішого у них контенту у соціальних мережах дало можливість визначити, що сфера інтересів дівчат – мода та краса, рукоділля та бьюті індустрія тощо; хлопців – спорт, тренування, музика, ігри тощо. Визначено, що гендерно-чутливі матеріали – це такі матеріали, що спрямовані на зменшення дискримінації за ознакою гендеру та висвітлюють гендерну проблематику у різноманітних сферах суспільного життя, зокрема у соціальних мережах.
 У статті представлені матеріали моніторингу, під час якого аналізувалась кількість гендерно-чутливих матеріалів в мережі Інтернет і визначено їх соціалізуючий вплив на учнівську молодь.
42
Makoviichuk, Liliana. "ФОРМУВАННЯ Й ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЕНДЕРНИХ УЯВЛЕНЬ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ". Причорноморські філологічні студії, № 7 (30 квітня 2025): 69–74. https://doi.org/10.32782/bsps-2025.1.10.
Full textAbstract:
Стаття досліджує гендерні концепти в сучасній англійській літературі, яка формує і трансформує гендерні уявлення в суспільстві. Проаналізовано твори Саллі Руні, Ієна Мак’юена й Кейт Аткінсон, які використовують мовні засоби й літературні образи для вираження складних гендерних ідентичностей і взаємин. Саллі Руні в романі «Normal People» зображує Маріанну як багатогранний персонаж, що намагається подолати соціальні очікування щодо жіночої ролі, використовуючи гендерно-нейтральну мову. Ієн Мак’юен у романі «Atonement» досліджує взаємини між гендером і владою, демонструючи, як мова впливає на формування гендерних стереотипів. Кейт Аткінсон у романі «Life After Life» розглядає різні аспекти жіночої ідентичності через образ Урсули Тодд. Дослідження Дебори Камерон, Пола Бейкера й Гайатрі Співак підтверджують важливість таких підходів у літературі. Д. Камерон підкреслює, що мова є інструментом влади, який формує гендерні реалії. П. Бейкер аналізує, як корпусний аналіз текстів дає змогу виявити закономірності у використанні мовних засобів. Г. Співак вивчає вплив глобалізації на трансформацію гендерних ролей. Мовні засоби й літературні образи у творах С. Руні, І. Мак’юена й К. Аткінсон сприяють формуванню більш гнучкого сприйняття гендерних ролей, допомагаючи авторам досліджувати взаємини між гендером, ідентичністю й рівноправністю, сприяючи розвитку більш рівноправного суспільства. Отже, сучасна англійська література активно впливає на формування і трансформацію гендерних уявлень, створюючи багатогранні жіночі персонажі, які кидають виклик традиційним стереотипам. Подальші дослідження в цій галузі можуть зробити вагомий внесок у розуміння еволюції гендерних ролей і впливу літератури на формування сучасних уявлень про гендер. Таким чином, результати дослідження підкреслюють важливість сучасної англійської літератури у формуванні і трансформації гендерних уявлень, сприяючи розвитку більш рівноправного суспільства.
43
Корольова, В. "КОНЦЕПТ «ЖІНКА» У МОВНІЙ СВІДОМОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ". Journal “Ukrainian sense”, № 1 (11 вересня 2024): 70–77. http://dx.doi.org/10.15421/462406.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Концепт «жінка» є базовим концептом української культури, складником ядра мовної свідомості, який відбиває її специфіку. Серед особливостей, що характеризують концепт, лінгвісти виокремлюють такі: концепт завжди має мовну вербалізацію; концепт «належить» усім представникам тієї чи тієї лінгвокультури; структуру концепту складають інформаційний, оцінний та асоціативний компоненти. Актуальним аспектом гендерології є реструктуризація гендерно маркованих концептів через зміни в мовній свідомості. Метою статті є аналіз характеристик концепту «жінка», зафіксованого через асоціативний експеримент. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань: зробити статистичний аналіз асоціативних характеристик, виділити ядерні асоціативні ознаки досліджуваного концепту, порівняти ядра асоціативних полів у різногендерних групах респондентів, виявити стереотипізований асоціативний шлейф концепту «жінка». Методи дослідження. До методів нашої статті залучаємо методи дефінітивного та компонентного аналізу, описовий метод з використанням прийомів інтерпретації, зіставлення й узагальнення, статистичний метод для наповнення концептосфери та побудови репрезентативної вибірки дослідження, асоціативний експеримент як засіб отримання інформації про мовну свідомість. Основні результати дослідження. Гендерний концепт «жінка» вважаємо багатомірними культурно-значущими соціопсихологічними утвореннями в колективній свідомості, опредметненими в мовній формі. Реакції, отримані під час вільного асоціативного експерименту, структурують асоціативне поле концептів з ядром і периферією. За результатами опитування асоціативний портрет жінки для фемінної аудиторії можемо узагальнити так: «краса», «роль матері», «розум», «сила», «самостійність», «турботливість». Для маскулінної групи лексема «жінка» передусім асоційована з поняттями «краса», «мати» «кохання», «доброта». Відкриті питання запопонованого асоціативного експерименту засвідчили слабку наявність гендерних стереотипів у мисленні сучасної молоді. Отже, гендерні стереотипи, незважаючи на достатню стійкість і поступовість змін протягом значного періоду життя, зазнають трансформації в мовній свідомості сучасної молоді. Це засвідчує певна бінарність відповідей на пропоновані запитання, за якими протиставлено ядерні ознаки концепту «жінка», а саме врода і цілеспрямованість. Висновки і перспективи. Реконструюючи досліджуваний асоціативний портрет, зазначимо, що для концепту «жінка» домінантною ознакою є «врода», що зумовлено впливом штампів, стереотипів, за якими складаються традиційні уявлення про типові жіночі риси. Перспективою подальших розвідок вважаємо аналіз особливостей мовного вираження гендерних концептів у різних типах сучасних дискурсів.
44
Кирейчева, Е. В., та А. В. Кирейчев. "Гендерные стереотипы в современном обществе и индивидуально-психологические особенности мужчин и женщин". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 92, № 3 (2022): 28–31. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2022-105.
Full textAbstract:
В данной работе рассматриваются результаты исследования гендерных стереотипов в современном обществе; обосновывается идея о том, что гендерные стереотипы не соответствуют индивидуально-психологические особенности мужчин и женщин. Приводятся результаты эмпирического исследования, выводы по итогу статистической обработки данных
45
Ельникова, Галина Алексеевна. "Гендерный фактор в трудовых стратегиях студентов вузов". NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право 48, № 3 (2023): 471–82. http://dx.doi.org/10.52575/2712-746x-2023-48-3-471-482.
Full textAbstract:
Гендерное неравенство в трудовой сфере закладывается в трудовых стратегиях молодежи, поэтому задача его преодоления диктует необходимость изучения роли гендерного фактора в трудовых стратегиях молодежи. Однако, несмотря на имеющиеся по данному вопросу работы, быстро меняющаяся социально-экономическая и политическая ситуация и вступление в жизнь новых поколений молодых людей обусловливают новые исследования. В связи с этим цель работы заключается в определении роли и места гендерного фактора в трудовых стратегиях студентов вузов (на примере вузов г. Белгорода). Результаты показали, что гендерный фактор в значительной степени определяет выбор студентами профессии, их отношение к карьере, способам трудоустройства и выбор организационных форм труда. Сделан вывод о том, что, несмотря на кардинальные изменения, происходящие в современном обществе, студенты в своих трудовых стратегиях ориентируется на традиционные гендерные стереотипы и гендерную идеологию.
46
Kodatska, N. O. "Вільний розвиток особистості через визнання та прийняття гендерних відмінностей". Grani 18, № 2 (2015): 73–78. http://dx.doi.org/10.15421/1715043.
Full textAbstract:
У представленій статті автором розкривається механізм реалізації індивідуальної свободи в сучасному суспільстві, виявлено основні гендерні відмінності та аналізується їх вплив на самореалізацію особистості, а також визначаються особливості рольової соціалізації та формування гендерної ідентичності. Досліджуються поняття маскулінність, фемінність та андрогінність, а також сучасні гендерні стереотипи і їх вплив на формування соціальної поведінки людини. Констатується, що емоції і почуття у чоловіків і жінок практично однакові, але у зв’язку з існуючими гендерними ролями вони висловлюються порізному. Найбільші гендерні відмінності спостерігаються всфері материнства та батьківства. Підкреслюється, що відмінності між чоловіком і жінкою мають більш психологічний, ніж фізіологічний характер. Досліджується гендерний розподіл праці, який базується на умовному розподілі праці на продуктивну та репродуктивну. Продуктивна праця (оплачувана) піднімає соціальний статус особи, оцінюється суспільством як «робота» в прямому значенні слова. Репродуктивна праця (неоплачувана) включає в себе народження і виховання дітей, піклування про членів родини, ведення домашнього господарства. Зроблено висновки, що гендерні ролі мають бути гнучкими і виконуватися різними членами сім’ї в залежності від життєвих обставин та актуальних проблем окремих індивідів, з яких складається кожна конкретна сім’я. Також гендерні ролі в суспільстві в цілому можуть бути взаємозамінними та реалізовуватися індивідами залежно від їх природних здібностей та психофізіологічних особливостей.
47
КУСЯК, Людмила. "СУТНІСТЬ , ЗМІСТ І СТРУКТУРА ГЕНДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 34, № 3 (2023): 202–21. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v34i3.1496.
Full textAbstract:
Статтю присвячено теоретичним засадам формування гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Авторкою проведено аналіз сучасних наукових джерел, які дали змогу дослідити сутність, зміст та структуру гендерної культури. У статті досліджено різноманітні підходи до розуміння понять “гендер”, “культура”, “гендерна культура” та запропоновано власне трактування гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Досліджуваний феномен було представлено як систему професійно-особистісних характеристик, яка включає гендерні уявлення, знання, цінності, орієнтири, моделі поведінки, що сприяють розвитку та реалізації майбутніх офіцерів-прикордонників різної статі на рівних засадах та визначають вибір гендерної ідентичності в професійній діяльності. Результати аналізу наукових підходів до визначення компонентів гендерної культури дозволили сформувати три основні аспекти, які впливають на формування гендерної культури: теоретичний, практичний та аналітичний. З огляду на це авторкою було запропоновано структуру гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, що складається з чотирьох взаємопов’язаних та залежних один від одного компонентів: когнітивного (знання та розуміння гендерної проблематики та соціального конструювання гендеру), ціннісного (ціннісні орієнтації та ставлення гендерної рівності), поведінкового (гендерні стереотипи, моделі поведінки, гендерні ролі) та соціального (гендерна соціалізація, гендерні відносини та гендерні інституції, які впливають на досвід та можливості майбутніх офіцерів-прикордонників у контексті реалізації політики гендерної рівності та толерантності).
48
Ткалич, М. Г., та Т. П. Зінченко. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНОЇ ЗОВНІШНОСТІ ТА ДИСКРИМІНАЦІЇ". Problems of Modern Psychology, № 3 (27 квітня 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-8.
Full textAbstract:
Зовнішність, образ зовнішності і сприйняття власної зовнішності важливі не тільки з естетичної точки зору, а й впливають на самопочуття людини, входять у структуру її Я-концепції, важливі для особистісної ідентичності, формування Я-образу. Вони формуються не лише під впливом особистісних чинників, але і соціально-психологічних: суспільних норм, цінностей, стереотипів масової свідомості. Нині сфера досліджень стереотипів зовнішності стрімко розвивається, однак здебільшого вона представлена зарубіжними роботами. Вітчизняні дослідження мало представлені у цій проблематиці. Мета дослідження: емпірично дослідити ставлення до власної зовнішності, гендерних стереотипів щодо нього, питань дискримінації за ознаками зовнішності та соціально-демографічних відмінностей у цьому ставленні. Методи дослідження: авторська методика з визначення ставлення до власної зовнішності. Вибірка – 186 осіб. Аналіз результатів дозволив виокремити 5 компонентів у ставленні до власної зовнішності (шкал, які пояснюють 67,44% сумарної дисперсії): гендерні стереотипи зовнішності; дискримінація за зовнішністю; задоволеність власною зовнішністю; бажання покращити зовнішність; оцінка власної зовнішності. Були знайдені відмінності у результатах за статтю, віком і рівнем освіти респондентів. Дослідженням з’ясовано, що зовнішність є більш важливою для жінок (стать) і молодшої групи респондентів (вік), менше вона важлива для чоловіків. Власною зовнішністю менше переймається і старша група респондентів. При цьому жінки вважають себе більш привабливими, ніж себе чоловіки, однак останні більше задоволені тим, як вони виглядають; також чоловіки більше звертають увагу на дискримінацію за зовнішністю щодо чоловіків. При цьому в середньому рівень дискримінації за зовнішністю досить помірний. Однак гендерні стереотипи щодо зовнішності зберігаються і стосуються більше жінок: і в оцінці чоловіків, і в самооцінці жінками. Перспективи дослідження полягають у додатковому вивченні стереотипів зовнішності і того, як вони пов’язані з гендерною ідентичністю особистості.
49
Колушкина, А. И., and А. А. Коренев. "GENDER NEUTRALITY IN THE ENGLISH LANGUAGE: TEACHER TALK AND COURSEBOOKS." НАУЧНЫЙ ЖУРНАЛ СОВРЕМЕННЫЕ ЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИКО-ДИДАКТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, no. 4(52) (December 14, 2021): 40–53. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.51.97.006.
Full textAbstract:
Постановка проблемы. В статье рассматривается феномен гендерной нейтральности при обучении английскому языку и представлены результаты анализа речи учителей и содержания учебников. Целью данного исследования является выявление степени осведомленности учителей английского языка в России о гендерной нейтральности в английском языке и существующих стратегиях гендерно нейтрального речевого поведения на занятиях по английскому языку, а также выявление того, насколько содержание учебников по английскому языку соответствует принципам гендерной нейтральности. Результаты. Результаты исследования демонстрируют, что многие учителя и авторы учебников используют гендерно нейтральные лексические и грамматические стратегии, но при этом им не удается избегать гендерных стереотипов и неравной репрезентации персонажей, персоналий и прецедентных имен. Таким образом, предположение, что учителя английского языка используют в своей речи гендерно окрашенные лексические и грамматические средства, а также гендерные стереотипы на занятиях по английскому языку, частично подтвердилось: более 60% учителей не владеют гендерно нейтральным речевым поведением в достаточной степени. В отношении содержания учебников гипотеза также частично подтвердилась: 60% учебников содержат гендерные стереотипы, а в 90% проанализированных учебников встретился дисбаланс мужских и женских персонажей, персоналий и прецедентных имен (в сторону мужских). Выводы. Представляется целесообразной разработка особых рекомендаций по гендерно нейтральному речевому поведению на занятиях по английскому языку для учителей английского языка в России, в которых были бы учтены некоторые аспекты гендерной нейтральности в английском языке. Данные рекомендации должны соотноситься с российским социокультурным контекстом и включать в себя все необходимые объяснения о специфике гендерной нейтральности и ее важности в англоязычном контексте. State of the problem. The article explores the phenomenon of gender neutrality in language education and presents the results of classroom discourse analysis and coursebook content analysis. The purpose of the study is to reveal to what extent teachers of English as a foreign language (L2 teachers) in Russia use gender-neutral language and gender-neutral behaviour strategies in the classroom and how gender neutrality is presented in the English coursebooks (created both by Russian and international authors). The novelty is determined by the fact that this is the first attempt to analyse teacher talk and English coursebook contents in terms of their gender neutrality in the Russian socio-cultural context. Results. Results show that many lessons and coursebooks analysed use some gender-neutral vocabulary and grammar strategies, but contain gender-stereotyping and unequal representation of personalia and case names. The proposed hypothesis that English teachers in Russia use gendered lexical and grammatical means, as well as gender stereotypes in the classroom was validated to a certain extent. The overall result demonstrates that more than 60% of teachers are not gender-neutral. As for the coursebooks, most of them seem to be gender-neutral in terms of grammar, and half of them seem to be gender-neutral in terms of vocabulary. At the same time, 60% of coursebooks contain gender stereotypes and 90% do not represent males and females equally (with male superiority in number). Conclusion. Special guidelines on gender-neutral English in the classroom for English teachers in Russia should be created to provide some recommendations on the use of gender-neutral language and the use of coursebooks. These guidelines should refer to the Russian socio-cultural context and contain all the necessary footnotes for teachers to explain to them the importance of gender neutrality in the English language and to help them to explain the phenomenon to the students, who might experience certain challenges while acquiring the concept of gender neutrality that is only minimally represented in the Russian language.
50
Курбанова, М. К., Т. Б. Боранбай та А. К. Уристемова. "ГЕНДЕРНЫЕ АСПЕКТЫ СЕСТРИНСКОГО ДЕЛА: РОЛЬ МУЖЧИН В ПРАКТИКЕ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ОБЩЕСТВЕННОЕ ЗДОРОВЬЕ". Farmaciâ Kazahstana, № 6 (23 січня 2025): 199–203. https://doi.org/10.53511/pharmkaz.2025.29.28.025.
Full textAbstract:
Гендерные аспекты играют важную роль в сестринском деле и общем здравоохранении. Большинство медицинских работников в основном составляют женщины, особенно в сфере сестринского дела. Их влияние на общественное здоровье нельзя недооценивать, поскольку они часто являются первым контактом пациентов с системой здравоохранения. Изучение гендерных аспектов сестринского дела может помочь в разработке более эффективных стратегий обучения и управления для повышения качества и доступности здравоохранения. Гендерные проблемы в сестринском деле включают ряд вопросов и соображений, связанных с гендерной динамикой в сестринской профессии. Если привести пример некоторых аспектов сестринского дела, исторически сложилось так,что инициатива сестринского дела состоит из женщин, что означает, что подавляющее большинство определяет, что женщины в этой профессии. То есть этот стреотип привел к тому, что мужчины стали менее представительными в сестринском деле. Нарушение этих гендерных норм и поощрение большего числа мужчин заниматься сестринским делом имеет решающее значение для развития разнообразия в этой области. Традиционные гендерные роли и стереотипы, мужчины и женщины могут влиять на ожидания в отношении частей сестринского дела. Противодействие этим стереотипам имеет решающее значение для обеспечения того, чтобы все медсестры вносили эффективный вклад независимо от пола. Решение этих гендерных проблем требует многогранного подхода, который включает изменения в общественных взглядах, организационной политике и образовательных инициативах. Поощрение разнообразия, продвижение равных возможностей и создание поддерживающей и инклюзивной рабочей среды являются важными шагами в достижении гендерного равенства в сестринском деле.В данной статье будут представлены методические рекомендации по привлечению и мотивации к сестринскому делу мужчин-медсестер в сестринском деле с обзором общей литературы.