To see the other types of publications on this topic, follow the link: Теплота згоряння.
Journal articles on the topic 'Теплота згоряння'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Теплота згоряння.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
ЦУРКАН, ОЛЕГ, АНАТОЛІЙ СПІРІН, ВОЛОДИМИР РУТКЕВИЧ та АНДРІЙ ДІДИК. "ВИКОРИСТАННЯ ШКАРАЛУПИ ВОЛОСЬКИХ ГОРІХІВ В ЯКОСТІ ПАЛИВА". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 343, № 6(1) (2024): 429–33. https://doi.org/10.31891/2307-5732-2024-343-6-64.
Full textAbstract:
При повній переробці волоських горіхів окрім основного продукту – ядра горіха, залишається в тому числі і його шкаралупа. Технологія переробки волоських горіхів передбачає наявність процесу сушіння який є найбільш енергозатратним для всієї технології. Найбільш розповсюджені в сільському господарстві сучасні конвективні сушарки витрачають 5,5 – 6,0 МДж/кг випаруваної вологи. В умовах сьогодення при значному дефіциті традиційних джерел енергії доцільно звернутись до альтернативних палив, одним з яких є шкаралупа волоського горіха. Вона має високу теплоту згоряння (21 МДж/кг) і низьку зольність. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те що проблема використання рослинних решток в якості палива розробляється вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Основна увага приділена відходам основних культур що вирощуються в Україні: пшениця, кукурудза на зерно і соняшник. Використання відходів як палива вимагає специфічних умов організації процесу горіння, експлуатації паливоспалювальних установок і облаштування систем очищення продуктів згоряння. Аналіз останніх досліджень показує що питання теорії та практики згоряння шкаралупи волоських горіхів залишається відкритим. Основна увага приділяється «традиційним» паливам із рослинних решток. Метою досліджень є зменшення затрат енергії при переробці волоських горіхів шляхом розробки теоретичних та практичних заходів та засобів для використання шкаралупи горіхів в якості палива. З енергетичної точки зору шкаралупа волоського горіха стоїть в одному ряду з традиційними паливами які використовують в тому числі і в сільському господарстві. Адже теплота згоряння паливних брикетів з волоського горіху становить близько 21МДж/кг, причому при дуже малій зольності (близько 1 %). Для порівняння: теплота згоряння умовного палива становить 29,35 МДж/кг, природного газу 33-38 МДж/м3, бурого вугілля в середньому 24 МДж/кг, деревини 10-12 МДж/кг.
2
Molchanov, Lavr Serhiiovych, Anatolii Gryhorovych Cherniatevych, Volodymyr Viktorovych Vakulchuk та Olena Anatoliivna Chubina. "КОМПЛЕКСНИЙ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ КОНСТРУКЦІЇ ВЕРХНІХ продувальних ПРИСТРОЇВ НА ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЦТВА СТАЛі в кисневих конвертерах". Modern Problems of Metalurgy 1, № 22 (2019): 62–72. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2019.01.07.
Full textAbstract:
У статті наведено результати розрахунково-аналітичної оцінки впливу конструкції верхнього продувального пристрою на основні техніко-економічні показники процесу виплавки сталі в кисневих конвертерах з донною подачею нейтрального газу. Проведення комплексної економічної оцінки базувалося на сумуванні відхилення відносних витрат виробництва, що пов’язані з забезпеченням виплавки залізовуглецевого напівпродукту (вартість основних шихтових матеріалів), без врахування вартості модернізації основного технологічного устаткування. За результатами проведених досліджень встановлено, що при використанні класичної конструкції верхньої кисневої фурми нижча теплота згоряння конвертерного газу складає 10 МДж/м3. У порівнянні з класичною конструкцією двоярусна, двоконтурна та триярусна фурми забезпечують зниження нижчої теплоти згоряння конвертерного газу на 8,5, 4,4 та 27,1 % відн. відповідно. При компенсації зниження теплоти згоряння димових газів за рахунок використання природного газу та врахування усіх основних параметрів технологічного процесу виплавки сталі економія складає 3,23 $ США / т сталі для двоконтурної, 6,81 $ США / т сталі – для двохярусної та 11,61 $ США / т сталі – для трьохярусної конструкції фурм у порівнянні з використанням класичної конструкції.
3
КРАВЧЕНКО, В. І. "ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦІНКА БІОПАЛИВА НА ОСНОВ І ОСАДІВ СТІЧНИХ ВОД ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ТА БУДІВЕЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(89) (1 липня 2024): 32–37. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.4.
Full textAbstract:
У статті розглянуті підходи до термоутилізації комунальних відходів в частині осадів стічних вод та одержання продуктів спалювання, які можуть використовуватись як будівельний матеріал. Утворення біовідходів у вигляді осадів стічних вод на сьогодні досягли обсягу 5 мільярдів тон і продовжують накопичуватися на мулових майданчиках комунальних очисних споруд. Такий стан створює екологічну небезпеку навколишньому середовищу і є серйозною проблемою, що вимагає термінового її вирішення. Застосовуючи термохімічну переробку осадів як паливо на промислових та комунальних підприємствах, можна отримувати теплову енергію і золові відходи, які використовувати як заповнювач асфальто-бетонних і звичайних будівельних сумішей на мінеральних в’яжучих. У ході проведення дослідження було отримано біопаливо у вигляді пелет, для виготовлення яких як сировину використовували осади комунальних стічних вод та тирсу хвойних дерев, як відходи механічної їх переробки. Експериментальним шляхом встановлені основні теплотехнічні характеристики пелет: щільність, зольність та теплота згоряння. Результати показали, що суміш осадів стічних вод та тирси при пресуванні дозволяє виготовляти щільні (вище 1,0 г/см3) та висококалорійні гранули із теплотою згоряння вище 18,0 МДж/кг навіть при відносно невисоких тисках (> 130 МПа). Одержані при спалюванні зольні залишки не стійкі, легко руйнуються з переходом у гетеродисперсний стан і придатні для застосування як будівельний матеріал. Застосування такого способу утилізації осадів стічних вод дозволить у комплексі розв’язувати проблеми ресурсозбереження, енергоефективності та захисту довкілля: утилізувати осади стічних вод, знизити собівартість продукції будівництва і скоротити витрати природної сировини та паливно- енергетичних ресурсів.
4
Березюк, О., М. Лемешев та Д. Черепаха. "ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ ПІДПРИЄМСТВ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ НА ЧАСТКУ В ПРОДУКОВАНИХ ЗОЛОШЛАКОВИХ ВІДХОДАХ AL2O3 ЯК ДОБАВКИ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ БУДМАТЕРІАЛІВ". Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction, № 24 (16 грудня 2023): 74–78. http://dx.doi.org/10.31734/architecture2023.24.074.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження у роботі є золошлакові відходи, які містять, зокрема, Al2O3 підприємств теплоенергетики, щорічний обсяг яких в Україні становить 8 млн т, а приріст зайнятих земельних площ – 22 тис. га. У країнах ЄС більше 92 % таких відходів утилізуються. Тому визначення регресійної моделі прогнозування частки Al2O3 у продукованих золошлакових відходах підприємств теплоенергетики від основних параметрів впливу, яка може бути використана під час розробки стратегії повторного використання промислових відходів при виробництві будматеріалів, є актуальним науково-технічним завданням. Отримано багатофакторну квадратичну регресійну залежність прогнозування частки Al2O3 у продукованих золошлакових відходах підприємств теплоенергетики від основних параметрів впливу: потужність підприємства теплоенергетики, тривалість експлуатації, нижча теплота згоряння палива. Встановлено, що за критерієм Фішера гіпотезу про адекватність отриманої регресійної моделі можна вважати правильною з 95 % достовірністю. Коефіцієнт кореляції становить 0,99723, що свідчить про достатню достовірність одержаних результатів. Отриману регресійна залежність можна використати під час розробки стратегії повторного використання промислових відходів при виробництві будматеріалів. Установлено, що серед факторів впливу, які розглядалися, найбільше частка Al2O3 в продукованих золошлакових відходах підприємств теплоенергетики залежить від нижчої теплоти згоряння палива, а найменше – від потужності підприємства теплоенергетики. Побудовано поверхні відгуків цільової функції – частки Al2O3 у продукованих золошлакових відходах підприємств теплоенергетики, які дозволяють наочно проілюструвати залежність цієї цільової функції від окремих параметрів впливу.
5
Косой, Б. В., Б. Г. Грудка та Д. Б. Босий. "Гібридні тригенераційні установки для багатоцільових енерготех-нологічних комплексів". Refrigeration Engineering and Technology 60, № 4 (2024): 249–56. https://doi.org/10.15673/ret.v60i4.3003.
Full textAbstract:
Більшість електроенергії у світі виробляється на конденсаційних електростанціях. Це означає, що теплова енергія перетворюється на електричну за допомогою парової турбіни. Середній коефіцієнт корисної дії традиційних електростанцій становить приблизно 38 %, а понад 60 % виробленої енергії втрачається у навколишнє середовище у вигляді невикористаного відпрацьованого тепла. Тригенераційна установка являє собою крок у напрямку енергетичної децентралізації та підвищення ефективності. Вона використовує відпрацьоване тепло, щоб підвищити загальну ефективність системи. Діоксид вуглецю та азот необхідні для інтенсифікації нафто- та газовидобутку. Їх можна отримувати з димових газів, що утворюються після спалювання природного газу. Аналіз показує, що в тригенераційній установці, що працює на природному газі, вигідніше спочатку виробити електроенергію та теплоту, а потім виділити діоксид вуглецю та азот. У когенераційній установці двигун внутрішнього згоряння, що працює на газі, приводить в дію генератор, який виробляє електроенергію. При цьому утворюється надлишкове тепло, і його можна використати за допомогою теплообмінника. При цьому виникають дві проблеми, що важко вирішувати: продукти згоряння після когенераційної установки містять 8-10% кисню; потенціал одержуваної теплоти виявляється низьким. Запропоновано декілька варіантів усунення недоліків. Це дозволило створити автономно та ефективно діючі багатоцільові енерготехнологічні комплекси, що використовують тільки природний газ, з метою вироблення електроенергії, теплоти, рідкого низькотемпературного діоксиду вуглецю та чистого газоподібного або рідкого азоту. Енерготехнологічні комплекси дозволяють включати до свого складу також і повітророздільні установки, що сприяє розширенню номенклатури вироблених продуктів, зокрема, за рахунок кисню. У цих комплексах повністю реалізується високий енергетичний потенціал газу
6
Григорський, С. Я., та О. В. Іванов. "Розрахунок фізичних властивостей суміші природного газу з воднем на основі фундаментального рівняння стану AGA-8". Oil and Gas Power Engineering, № 1(37) (30 червня 2022): 60–68. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9868-2022-1(37)-60-68.
Full textAbstract:
Досліджено вплив мольної частки водню в природному газі на його основні фізичні властивості із застосуванням рівняння стану газу на основі вільної енергії Гельмгольца (AGA-8). Із використанням методів регресійного аналізу, лінійної алгебри, теоретичних та методологічних основ гідравліки і газової динаміки, методів теорії розрахунку фізичних властивостей газів отримано відповідні уточнені математичні моделі термічних та калоричних властивостей газу в суміші з воднем. Розглянута задачу на розрахунок основних фізичних властивостей природного газу із заданим компонентним мольним складом при додаванні до його складу водню із фактичним мольним вмістом після змішування із газом. Проведено порівняння між собою нормативних методик розрахунку фізичних властивостей газу відповідно до багатокомпонентного рівняння стану реального газу AGA-8 та класичної методики розрахунку властивостей газу з урахуванням фактичного вмісту водню у складі природного газу. Встановлено, що при визначенні густини та нижчої теплоти згоряння і числа Воббе газоводневої суміші за нормальних умов можна без суттєвої втрати точності використовувати спрощену класичну методику розрахунку (за молярною масою газу чи за густинами окремих компонентів газу за нормальних умов). При зміні мольної частки водню в газі від 0 до 40 % кінематична в’язкість газу за нормальних умов збільшується майже на 60 %. При цьому відповідне значення динамічної в’язкості газу зростає лише на 2 %. Тобто при гідравлічних розрахунках газових мереж можна нехтувати зміною динамічної в’язкості газу за нормальних умов, а враховувати лише зміну густини газу. Густина, нижча об’ємна теплота згоряння та відповідне число Воббе за нормальних умов адекватно описуються лінійними залежностями від мольної частки водню в складі газу. Динамічну та кінематичну в’язкість газу за нормальних умов можна описати за допомогою полінома другого степеня від мольної концентрації водню.
7
Малісевич Н. та Середюк О.Є.,. "МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ТЕПЛОТИ ЗГОРЯННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ НА ВИМІРЮВАННЯ ЙОГО ВИТРАТИ ТОРЦЕВИМИ СОПЛАМИ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 липня 2020): 63–72. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-9.
Full textAbstract:
Анотація. Проведено аналіз відомих нормативних документів і технічних рішень для визначення теплоти згоряння природного газу. Охарактеризовано патентозахищений метод і алгоритм контролю теплоти згоряння, який базується на вимірювання температури спалювання газу за умови вимірювання витрати природного газу за допомогою спеціальних звужувальних пристроїв – торцевих сопел. З використанням комп’ютерного моделювання досліджено взаємозв’язок фізичних характеристик і компонентного складу природного газу з його теплотою згоряння за умови вимірювання витрати газу торцевими соплами. Отримані алгоритмічні залежності між теплотою згоряння природного газу і його коефіцієнтом стисливості, який визначається впливом густини газу і вмісту негорючих компонентів. Кількісно оцінено вплив зміни густини природного газу на коефіцієнт стисливості і теплоту згоряння газу порівняно із зміною вмісту азоту і вуглекислого газу. Досліджено вплив густини газу і вмісту азоту на показник адіабати і коефіцієнт розширення газу при вимірюванні витрати торцевим соплом пальника. Результати моделювання дозволили запропонувати ітераційно-експериментальний метод розрахунку теплоти згоряння природного газу при його експериментальному визначенню без безпосереднього вимірювання густини газу.
8
Кравченко, В. І., та В. П. Кравченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ГРАНУЛЬОВАНОГО ПАЛИВА, ВИГОТОВЛЕНОГО З ОСАДІВ СТІЧНИХ ВОД". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (30 грудня 2024): 234–40. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.6.26.
Full textAbstract:
На сьогодні продовжують зростати масштаби утворення та накопичення різноманітних відходів, зокрема осадів стічних вод (ОСВ) на каналізаційних очисних спорудах населених пунктів. Такий стан призводить до відчуження осадами продуктивних сільськогосподарських земель та забруднення довкілля, що потребує їх негайної обробки та утилізації. Одним із ефективних способів переробки ОСВ може бути виготовлення з нього гранульованого біопалива. В роботі розглянуто питання утилізації ОСВ шляхом виготовлення з них біопаливних пелет. Для експериментів з виготовлення пелет використовувалися зразки мулових осадів з очисних споруд ОКВП «Дніпро-Кіровоград» у м. Кропивницький після центрифугування вологістю 75–80% двох видів: сирий осад та надлишковий активний мул. Експерименти здійснювалися за розробленою методикою досліджень на спеціально розробленому лабораторному пресовому пристрої. Через високу вологість зразків мулових осадів (75–78%), перед виготовленням з них пелет здійснювалась попередня їх підготовка шляхом термічної (підсушування) та механічної (подрібнення) обробки. З підготовлених мулових осадів вологістю 12–15% при стискуванні до кінцевих тисків 130,5…217,5 МПа у пресовому пристрої з вертикальним пуансоном і закритою матрицею утворюються зразки пелет з якісною фактурою і густиною 1150–1260 кг/м3, що відповідає вимогам європейських стандартів ρ ≥1,0 г/см3. Визначена зольність виготовлених зразків біопаливних пелет на суху масу складала 24–41%, а розрахована за формулою Д. Мендєлєєва теплота згоряння складала 16–20 МДж/кг, що порівняно з теплотою згоряння брикетів з дерев’яних відходів, бурого вугілля, торфу. Отримані результати проведених експериментальних досліджень можна розглядати як оціночні. Загалом вони підтверджують перспективу подальших досліджень і розробок в напрямку технологій і обладнання для виготовлення біопаливних пелет з осадів стічних вод та подальшої їх утилізації шляхом використання в теплоенергетичних установках.
9
Лавренченко, Г. К., О. Г. Слинько, В. М. Галкін, С. В. Козловський та А. С. Бойчук. "Термодинамічний цикл комбінованої воднево-паротурбінної установки". Refrigeration Engineering and Technology 58, № 3 (2022): 164–72. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v58i3.2488.
Full textAbstract:
На зміну вуглецевій енергетиці, що суттєво біо- і тепло- забруднює атмосферу Землі, йде екологічно чиста воднева енергетика. Тому будь-які зусилля, спрямовані на прискорене просування водневої енергетики в практику, актуальні й виправдані. В даній роботі розглядається один з можливих варіантів використання водню у якості палива комбінованої воднево-паротурбінної установки (КВПТУ) з ізохорним процесом його окиснення в повітрі камери згоряння. В установці також використовується гідродинамічний спосіб перетворення води в насичену пару та ізохорний процес її перегріву за рахунок теплоти згоряння водню. У циклі реалізовані ізохорні процеси згоряння водню у повітрі і перегрів насиченої пари, що утворюється з води, яка дроселюється на поверхню камери згоряння водню. Це зменшує кількість теплоти, яка затрачується для досягнення максимальних заданих значень температур та тисків води і водню наприкінці відповідних процесів. Для ілюстрації можливості та ефективності пропонуємого способу перетворення теплоти згоряння водню в повітрі в роботі виконані теплові розрахунки зразкових «ідеалізованих» термодинамічних циклів двох варіантів установки: в першому варіанті паро-азотна суміш розширюється до атмосферного тиску, у другому – нижче атмосферного тиску. Гідродинамічний спосіб перетворення малої кількості води в насичену пару виключає втрати теплоти, які властиві класичному паровому котлу і необхідні для введення його в робочий режим. Крім того, виключаються втрати теплоти в навколишнє середовище як з викидними газами, так і від неповноти згоряння палива. Це забезпечує значення термічного ККД ηt такої комбінованої воднево-паротурбінної установки рівним 0,4818. При секундній витраті водню МH2 = 90 г/с, теоретична потужність NT такої установки складає 6064 кВт, а питома витрата bТ водню становить 0,05337 кг/(кВт∙год)
10
Карпілов, О. Ю. "Засіб автоматизации контролю робочого середовища газотурбонагнітачів". Automation of technological and business processes 13, № 3 (2021): 4–8. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2150.
Full textAbstract:
У великих морських та річкових транспортних кластерах частка забруднень повітряного середовища, що належить судновим енергетичним установкам, перебільшує 7 % від загальної кількості викидів шкідливих речовин. Екологічний збиток, викликуваний роботою теплових двигунів внутрішнього згоряння, складається як з забруднення середовища газами, що відробили, так й "температурному забрудненні" - викидах у довкілля великої кількості низькотемпературної теплоти. Надлишкова теплота ініціює різні кліматичні аномалії глобального характеру. Істотний вплив на катастрофічні процеси виявляє "парниковий ефект", що приводить до зміни характеру променистого теплообміну між земною поверхнею й шарами атмосфери внаслідок збільшення вмісту в ній діоксиду вуглецю. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (UN FCCC) і Кіотський протокол 1997 р. визначили державні зобов'язання для країн-учасниць відносно зниження викидів СО2 . В 1997 р. на Міжнародній конференції сторін Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення із судів (МАРПОЛ) була прийнята Резолюція 8 по "викидах вуглекислого газу із суден", у якій Міжнародної морської організації (ІМО) у співробітництві із Секретаріатом Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату було запропоновано запровадити комплекс заходів щодо вивчення впливу викидів парникових газів із суден з метою встановлення кількості й відносного процентного вмісту викидів вуглекислого газу з суден. На підставі аналізу результатів досліджень, виконаних у 2007 р., визначено, що частка викидів парникових газів у міжнародному судноплавстві вже склала приблизно 2,7 % світових викидів С2. Для подальшого зниження впливу суден та кораблів на якість навколишнього середовища необхідна реорганізація енерговикористання в суднових енергетичних установках. Поставлена задача вирішується тим, що волоконно-оптичний датчик вуглекислого газу, що складається з основи, світловода, мембрани, джерела випромінювання та фотоприймача та який відрізняється тим, що світловод є револьверного типу, зафіксований у основі, з одного боку сполучається з розгалужувачем, джерелом випромінювання та фотоприймачем, зв'язаних з блоком живлення та реєстрації. З другого боку світловод на торці має віддзеркалюючий шар та сполучений з мембраною, яка є газопроникною. Внутрішні отвори світловода вкриті шаром оксиду індію-олова, а зовні світловод вкритий термокомпенсаційною оболонкою та захисним чохлом.
11
Ярошенко, В. М. "Термодинамічна ефективність газодинамічного наддуву двигунів внутрішнього згоряння". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 5-6 (2020): 304–11. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1660.
Full textAbstract:
Енергетична ефективність суднових двигунів внутрішнього згоряння суттєво залежить від ефективності систем утилізації теплоти вихідних газів, так як їх термічні потенціали складають більше половини теплового потоку, який формується при згорянні палива. Одним із ефективним методів утилізації теплоти вихідних газів являються системи газотурбінного наддуву, що дозволяє підвищити ефективний коефіцієнт корисної дії та суттєво збільшити потужність двигунів внутрішнього згоряння без допоміжного збільшення їх габаритів. При термодинамічному аналізі термомеханічних систем найбільш доцільним являється метод функцій (ексергетичний), який по відношенню до традиційного методу циклів є більш простим та універсальним, так як не потребує визначення та аналізу допоміжних моделей порівняння. Застосування ексергетичного методу при термодинамічному аналізі систем газотурбінного наддуву дозволяє враховувати не тільки кількісні показники при енергетичних перетворюваннях в процесах , але і визначати якісні характеристики енергетичних потоків. В роботі приводиться методологія розрахунку енергетичних та ексергетичних потоків в системі газотурбінного наддуву на основі турбоагрегату з газовою турбіною та відцентровим компресором, які найбільш часто використовуються в двигунах внутрішнього згоряння. Проведені розрахунки ексергетичних показників вихідного газового потоку суднового двигуна внутрішнього згоряння з системою газотурбінного наддуву та побудована на їх основі діаграма ексергетичних потоків дозволяють визначити при цьому процеси з найбільшим рівнем необоротності (рівнем деградації енергії), як в абсолютних так і в відносних показниках. Такий підхід дозволяє рекомендувати першочергові заходи для оптимізації процесів енергетичних перетворень в двигунах внутрішнього згоряння з метою підвищення їх загальної техніко-економічної ефективності
12
Коротинський, М. А., та С. Є. Аболешкін. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УТИЛІЗАЦІЇ ТЕПЛОТИ СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 34–37. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.34-37.
Full textAbstract:
Бурхливий розвиток світового морського флоту, визначило його якісна зміна, збільшивши його загальну енергоємність, підвищило потужності головної енергетичної установки, суднової електростанції. Параметри суднових двигунів внутрішнього згоряння СДВЗ постійно підвищуються, що веде до збільшення параметрів утилізованого тепла. Разом з тим, обсяги низькотемпературного тепла (також його називають викидними теплом), теж збільшуються, надаючи певні можливості в його використанні. У передових наукових розробках дані конкретні розрахунки використання утилізованого тепла, яке може скласти до 10% потужності головної енергетичної установки. Сам процес утилізації тепла на сучасних судах останнім часом отримав свій розвиток в використанні енергії відпрацьованих газів головного двигуна в утиль-котлах для роботи допоміжного паротурбогенератору, і на пряму після турбіни наддуву двигуна він утилізується в турбогенераторі відпрацьованих газів. Ідея спрямована на використання низькотемпературного тепла в ГПТ на морських судах. Проаналізувавши наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, включаючи останні розробки та теплові схеми світових лідерів виробляють суднове енергетичне обладнання, за основу взято обладнання Mitsubishi Heavy Industries, Ltd (MHI).
13
Косой, Б. В., Б. Г. Грудка, С. В. Гайдук та В. В. Чубенко. "Автономні комплекси з гібридними тригенераційними установками". Refrigeration Engineering and Technology 60, № 3 (2024): 179–88. https://doi.org/10.15673/ret.v60i3.3002.
Full textAbstract:
На сьогоднішній день тригенерація – це одна з кращих технологій, що дозволяє досягати значних показників економії енергоресурсів, збільшуючи термічну ефективність енергокомплексу до 80% і більше, мінімізуючи викиди парникових газів, а також інших забруднень в атмосферу. Тригенерація найбільш затребувана у сферах, де необхідно використовувати охолодження в технологічних процесах. Насамперед це харчова промисловість. Холод, який генерує тригенераційна установка, спрямовується на охолодження сировини чи готового продукту. Також застосування тригенерації ефективно на підприємствах, де передбачається цілорічно використовувати холодильні потужності. Тригенераційна установка як більш вигідна та ефективна альтернатива класичним джерелам тепло-, холодо- та енергопостачання застосовується також у металургії, хімічній, нафтовій промисловості та інших галузях. Тригенерація – досить самостійний напрямок розвитку малої енергетики. Вона відрізняється індивідуалізмом, оскільки орієнтується задоволення потреб конкретного об'єкта в енергоресурсах. У статті розглядається застосування систем тригенерації при виробництві низькотемпературних натуральних речовин. Діоксид вуглецю є ліквідним продуктом, який одержують із димових газів, що утворюються після спалювання природного газу. Аналіз показує, що вигідніше спочатку в когенераційній установці, що працює на природному газі, виробити електроенергію та теплоту. Під час створення таких систем виникають проблеми: продукти згоряння після когенераційної установки містять 8-10% кисню; потенціал одержуваної теплоти виявляється низьким. Запропоновано декілька варіантів усунення зазначених недоліків. Це дозволило створити автономно та ефективно діючі багатоцільові енерготехнологічні комплекси, що використовують лише природний газ, з метою вироблення електроенергії, теплоти, рідкого низькотемпературного діоксиду вуглецю та чистого газоподібного азоту. У цих комплексах реалізується високий енергетичний потенціал палива
14
Лавренченко, Г. К. "Підвищення ефективності потужних паротурбінних установок у результаті використання природного газу та кисню". Refrigeration Engineering and Technology 58, № 4 (2022): 216–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v58i4.2571.
Full textAbstract:
Паротурбінні установки – основа сучасної теплоенергетики. Один із способів підвищення їх ефективності полягає у збільшенні температури робочого тіла перед турбінами за рахунок змішування водяної пари з продуктами згоряння природного газу в чистому кисні. Аналіз цього способу показав, що ефективність такої установки можна суттєво підвищити в результаті використання термохімічної регенерації (ТХР) теплоти природного газу. На підтвердження правильності прийнятих рішень наводилися розрахунки кількох типів паротурбінних установок (ПТУ) К-1200-240. Метою було розгляд та дослідження трьох задач: 1. Зменшити енерговитрати на забезпечення роботи допоміжного обладнання. 2. Зменшити витрати природного газу, кисню, а також кількість діоксиду вуглецю, що виділяється. 3. Досягти більш високої енергоекологічної ефективності застосовуваного способу. Для вирішення першої задачі було максимально знижено енерговитрати на стиснення природного газу та кисню. Для цього кисень компримувався в рідкому стані за допомогою насоса до тиску 24 МПа і потім газифікувався. Для вирішення другої задачі в камерах згоряння стали використовувати кисень та конвертований газ. У зв'язку з цим до складу ПТУ було включено блок каталітичної парової конверсії метану. Використовуваний потік газу ділився на дві частини: більша його частина (80 %) брала участь у конверсії метану, а менша (20 %) – забезпечувала теплотою процес конверсії. З метою підвищення ефективності сучасних потужних ПТУ за рахунок застосування способу збільшення ТХР теплоти проводилася двоступенева конверсія метану для одержання чистого водню, який потім спалюється в камерах згоряння і в конверторі. Для вирішення третьої задачі необхідно отримати у вигляді низькотемпературної рідини діоксид вуглецю, що видаляється з конденсаторів ПТУ, а також з димових газів, що утворилися після спалювання частини газу, який забезпечує теплотою процес конверсії. Останній варіант ПТУ К-1200-240 ТХР може забезпечувати термічний ККД – 65,5 %, а ефективний – 57,6 %, що підтверджує високу ефективність використання газу. Установка також виробить додатковий продукт – рідкий низькотемпературний діоксид вуглецю, що може повністю знизити емісію СО2 в навколишнє середовище
15
Шинкарук Х.М., Чеховський С.А., Піндус Н. М. та Романів В.М. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРМОКАТАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ЗГОРЯННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ". Перспективні технології та прилади, № 18 (7 липня 2021): 143–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-21.
Full textAbstract:
Теоретично обґрунтовано можливість застосування термохімічного детектора для визначення теплоти згоряння природного газу. Встановлено, що ступінь згоряння горючих газів в термохімічних газоаналізаторах, заснованих на вимірі температури продуктів згоряння залежить, від об’єму і типу каталізатора, швидкості потоку аналізованого газу і концентрації в ньому горючих газів, а також від температури, що визначає необхідність для забезпечення більшою мірою згоряння горючих речовин підбору товщини шару каталізатора, його активності, температури і визначення допустимих концентрацій компонентів в газовому потоці. Використання імпульсного режиму роботи в газоаналізаторах з термокаталітичним перетворювачем дозволить забезпечити сталість об’ємної витрати аналізованого газу в детектор, що є вирішальним фактором забезпечення точності вимірювання теплового ефекту каталітичного згоряння; здійснювати процес каталітичного згоряння при малих концентраціях горючих компонентів в потоці газу-носія (повітря) за рахунок підбору об’єму проби, що вводиться в аналізатор, що може забезпечити стабільність властивостей каталізатора протягом тривалого часу.
16
Тарахтій, Ольга, Владислав Жуковський, Андрій Іванеєв, Олександр Яворський та Данило Шувалов. "Аналіз теплових схем і динамічних властивостей когенераційної енергетичної установки за умови використання несиртифікованих видів палива". International Science Journal of Engineering & Agriculture 2, № 5 (2023): 9–19. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20230205.02.
Full textAbstract:
В статті проведений докладний аналіз існуючих теплових схем когенераційних енергетичних установок (КЕУ) з регенерацією тепла вихідних газів. Метою аналізу було встановлення найбільш ефективної з точки зору утилізації тепла схеми регенерації і подальше її дослідження. В якості показників ефективності схеми регенерації, насамперед, приймалися: коефіцієнт використання теплоти палива (ККД установки) і величини витрат палива на одиницю вироблення теплової енергії (тепловий ККД) і електричної енергії (електричний ККД). Для цього були проведені розрахунки енергетичних показників когенераційної енергетичної установки при різних варіантах схем регенерації тепла відхідних газів. Результати теплових та економічних розрахунків показали, що для когенераційних установок, в яких використовується в якості первинного двигуна газова турбіна, в першу чергу тепло вихідних газів слід використовувати для підігріву повітря після компресору, а вже потім – на потреби теплопостачання. Таким чином обрана схема дозволяє знизити витрату палива на 12,5 % і підвищити ККД установки до 91,22 %. Для обраної схеми витрата палива має найменше значення, а ККД – найбільше з усіх розглянутих схем. Також в роботі було проведено вдосконалення математичного опису динамічних властивостей теплових двигунів подібних енергетичних установок з метою отримання можливості урахування змін теплотворної здатності палива. В диференційне рівняння, яке описує динаміку камери згоряння теплового двигуна КЕУ введена похідна за теплотворною здатністю палива. Це дозволило провести аналіз впливу змінення теплотворної здатності палива на основні параметри енергетичної установки. Запропонована математична модель когенераційної енергетичної установки, що враховує зміну якості палива справедлива в області малих відхилень. Дана математична модель послугує основою для подальшого проведення синтезу комплексної системи автоматичного управління КЕУ.
17
Богомолов, Е. П., А. В. Опарін, and Б. В. Смажило. "ANALYSIS OF LUBRICANT SUPPLY CONDITIONS IN CYLINDERS OF SHIP FUEL ENGINES." SHIP POWER PLANTS 46, no. 1 (2023): 17–32. http://dx.doi.org/10.31653/smf46.2023.17-32.
Full textAbstract:
х досліджень використання термітного способу утворення металів з метою зменшення енергетичних і технологічних затрат та коштовних матеріалів. У техніці прийнято називати термітами порошкоподібні суміші металів з оксидами металів, при згорянні яких виділяється велика кількість тепла та досягається висока температура нагріву, що утворюється на основі взаємо заміщення розплавленого металу. Тип реакції за якою відбувається виділення великої кількості теплоти має назву екзотермічна. Основне призначення термітів при їх розробці є виробництво металів за рахунок перебігу реакцій, внаслідок яких з оксидів виділяється необхідний метал.
18
Середюк, М. Д., та С. В. Великий. "Вплив концентрації водню на властивості газоводневих сумішей та газодинамічні процеси в розподільних газових мережах". Oil and Gas Power Engineering, № 2(40) (3 квітня 2024): 53–65. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9868-2023-2(40)-25-37.
Full textAbstract:
Метою роботи є уточнення закономірностей впливу об’ємної концентрації водню на фізичні та термодинамічні властивості газоводневої суміші, газодинамічні режими експлуатації розподільчих газових мереж та обсяги передачі ними енергії до споживачів. На базі сучасних методів врахування реальних властивостей газів досліджено вплив об’ємної концентрації водню у діапазоні (0-100) % на густину, вищу і нижчу теплоту згоряння, вище і нижче число Воббе, кінематичну в’язкість газоводневих сумішей за стандартних умов, що встановлені для розподільних газових мереж України. Побудовано графічні залежності, виконано їх математичне моделювання. Результати уточненого розрахунку властивостей газоводневих сумішей використані для проведення багатоваріантних газодинамічних розрахунків газопроводу низького тиску за повного діапазону його завантаження. Одержано уточнені результати щодо впливу об’ємної концентрації водню на газодинамічну енерговитратність газових мереж низького тиску за витрат, що мали місце для природного газу. Уточнено значення коефіцієнтів збільшення витрат в газопроводі низького тиску для компенсації зменшення вищої та нижчої об’ємної теплоти згоряння газоводневої суміші. Визначено ступінь зростання гідравлічної енерговитратності газопроводу низького тиску для передачі ним енергії, яку забезпечував природний газ. Всі результати досліджень відповідають стандартній температурі 0 оС. У практиці експлуатації розподільних газових мереж є випадки зміни стандартної температури з 0 оС до 20 оС. Це зробило доцільним проведення додаткових досліджень властивостей газоводневих сумішей і газодинамічної енерговитратності газопроводу низького тиску за стандартної температури 20 оС.
19
Miroshnichenko, I. V., D. V. Miroshnichenko, I. V. Shulga, and Y. S. Balaev. "THE FORECAST OF COKE COMBUSTION HEAT." Journal of Coal Chemistry 2 (February 2020): 11–21. http://dx.doi.org/10.31081/1681-309x-2020-0-2-11-21.
Full text
20
Воробьёв, Леонид, та Евгений Скляренко. "ТЕПЛОТЕХНИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ТОПЛИВ ИЗ БИОМАССЫ". Modern engineering and innovative technologies, № 08-02 (29 червня 2018): 19–30. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-08-02-039.
Full textAbstract:
Представлено результати калориметричних досліджень теплоти згоряння зразків композиційних палив на основі лушпиння соняшника, соломи пшениці та деревинної тирси в суміші із відходами сільськогосподарського виробництва. Запропоновані емпіричні формули для
21
Vasilenkov, V. E. ,., and A. B. Grabarchuk. "Experimental determination of heat of combustion of fuel." Energy and automation 2018, no. 2 (2018): 159–67. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2018.02.159.
Full text
22
Скляренко, Євген, та Леонід Воробйов. "КАЛОРИМЕТРИЧНА МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ЗГОРЯННЯ ПАЛИВ З ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ". Modern engineering and innovative technologies, № 29-01 (30 жовтня 2023): 39–54. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2023-29-01-013.
Full textAbstract:
Розглянуті питання утилізації твердих побутових відходів (ТПВ) з виробництвом нових палив на їх основі і запропонована технологія їх виробництва з наперед заданими теплотехнічними характеристиками, зокрема, їх теплоти згоряння. Проведено аналіз існуючих м
23
Колодницька, Руслана Віталіївна. "Моделювання витрати палива альтернативних дизельних палив для автомобільного транспорту". Технічна інженерія, № 1(91) (3 липня 2023): 3–9. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-3-9.
Full textAbstract:
Обмеження використання автомобілів, що споживають дизельне паливо в Європі, які мають великі викиди оксидів азоту, приводить до того, що такі автомобілі все більше і більше завозяться на територію України. Автомобільний транспорт з дизельними двигунами стає одним із найбільших забруднювачів повітря в Україні з усього автомобільного транспорту. Найбільш розповсюдженим замінником дизельного палива у Європі є біодизель (дизельне біопаливо), яке, як правило, додається у дизельне паливо. Використання біодизельного палива в автомобільному транспорті пов’язано з деяким збільшенням оксидів азоту і витрати палива. Біодизель має більшу густину і, як правило, більше цетанове число і меншу теплоту згоряння, ніж дизельне паливо. Витрата палива для ТЗ, як правило, вимірюється експериментально. Але у випадку використання нових альтернативних палив потрібна оцінка витрати цього палива порівняно з дизельними паливом. Адаптації моделей витрати палива до альтернативних дизельних палив потребують додаткових досліджень. Ще не до кінця зрозумілий вплив характеристик альтернативних палив на його витрату. Отже, дослідження в цій області є досить актуальними, особливо у час воєнних дій, коли потрібно економити як паливо, так і енергію, яка витрачається на експериментальні дослідження. 
 У роботі розглянуто моделі витрати палива в застосуванні до альтернативних дизельних палив. Проаналізовано вплив характеристик дизельного біопалива на його витрату. Розраховано значення цетанових чисел, густини і теплоти згоряння для молекул, з яких складається дизельне біопаливо з утилізованої соняшникової олії. Запропоновано нові коефіцієнти в моделі витрати палива, які показують кращий збіг з експериментальними даними, ніж попередня модель. Підраховані також витрати енергії у випадку використання дизельного палива та біодизеля в автомобільному транспорті.
24
Скляренко, Евгений, та Леонід Воробйов. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ЗГОРЯННЯ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ПАЛИВ З ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ ІЗ НАПЕРЕД ЗАДАНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ". SWorldJournal, № 20-01 (30 липня 2023): 11–20. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2023-20-01-008.
Full textAbstract:
Розглянуті питання утилізації твердих побутових відходів (ТПВ) з виробництвом нових палив на їх основі. Запропонована технологія виробництва палив з ТПВ з наперед заданими теплотехнічними характеристиками, зокрема, їх теплоти згоряння. Проведено аналіз ме
25
Polovinka, E. M. "Аналіз робочого процесу суднового малообертового дизеля". Herald of the Odessa National Maritime University, № 71 (24 грудня 2023): 110–23. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2023-4-110-123.
Full textAbstract:
Проведено аналіз методів моделювання робочих процесів дизелів.У сфері сучасних методів розрахунку робочих процесів дизелів склалися два напрями: термодинамічних та чисельних методів. Останні ґрунтуються на вирішенні завдань механіки рідини та газу засобами комп'ютерного моделювання. Розрахунок процесу згоряння в термодинамічних моделях зводиться до визначення швидкості тепловиділення, яка залежить від швидкості згоряння палива dx/dφ. Встановлено невирішене завдання розрахунку згоряння палива з урахуванням реальних характеристик сумішоутворення та кінетики реакцій окиснення. Запропоновано робочу методику розрахунку характеристик тепловиділення за індикаторними діаграмами. При розробці методики розрахунку dx/dϕ прийнято такі припущення:
 
 не враховані втрати на дисоціацію продуктів згоряння, що становлять умови згоряння в дизелі 0,2-0,7 %;
 не проведено коригування нижчої теплоти згоряння на величину початкової температури продуктів реакції та зміну складу газової суміші, що становить 0,8 %.
 
 Слід зазначити, що ці припущення частково компенсують один одного. Проведено обробку індикаторної діаграми суднового малообертового дизеля. Наступним етапом аналізу робочого процесу є дослідження процесу згоряння. Передбачено створення інформаційного середовища для фізико-хімічних процесів у циліндрі дизеля. При великому різноманітті уявлень про механізм формування факела, а також роль різних факторів у процесах сумішоутворення та згоряння базовим у всіх феноменологічних підходах є опис поведінки краплі розпиленого палива. З урахуванням цієї обставини аналіз, а згодом синтез робочого процесу виконано з урахуванням закономірностей прогріву і випаровування окремої краплі. Наведено методику аналізу процесів сумішоутворення та алгоритм підготовки даних для оцінки умов процесу згоряння. Використано комбінований підхід: поєднання феноменологічного та стохастичного методів. Кінцевим результатом аналізу процесу згоряння є визначення величини коефіцієнта швидкості хімічного реагування бімолекулярної схеми згоряння палива. Проведено аналіз характеристик сумішоутворення та згоряння по індикаторній діаграмі та осцилограмі паливоподачі дизеля. Отримано регресійні рівняння для коефіцієнта швидкості згоряння бімолекулярної реакції. Як визначальні прийняті чотири фактори: температура газів у циліндрі, сумарна частка згорілого палива, концентрація палива, підготовленого до згоряння та концентрація кисню. Коефіцієнт детермінації (множинний коефіцієнт кореляції) регресійної залежності становив R2 = 0,9169.
26
КЛЮЄВ, О. І., С. А. РУСАНОВ та І. А. ШАТОХІНА. "НОВІ КОНСТРУКЦІЇ ТЕПЛОВИХ АКУМУЛЯТОРІВ ДЛЯ ПЕРЕДПУСКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ АВТОМОБІЛІВ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 1(88) (1 травня 2024): 41–47. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.5.
Full textAbstract:
У даній роботі наведені розроблені конструкції теплових акумуляторів для передпускового прогрівання двигуна автомобіля. Пропонуються капсульний теплоакумулятор і теплоакумулятори у вигляді кожухотрубчастих теплообмінників з різною будовою труб. Проведені стендові і натурні випробування теплоакумуляторів, які показали доцільність їх використання для передпускового нагрівання двигуна автомобіля, оскільки це забезпечує запуск двигуна без попереднього розігріву за 5–10 с. В результаті заощаджується паливо і покращуються санітарні умови за рахунок зменшення викидів відпрацьованих газів двигуна. Запропоновано теплоакумулятор капсульного типу з шаховим розташуванням капсул. Капсули кріпляться за допомогою опірних решіток, а взаємне розміщення капсул усередині теплоакумулятора створює в ньому канали для протікання охолоджуючої рідини, що дозволяє рівномірно прогрівати теплоакумулюючу речовину. Також це дозволяє інтенсифікувати процес теплообміну за рахунок збільшення швидкості теплоносія, що омиває їх. Запропонована також конструкція теплового акумулятору з U-подібними трубками, яка складається з подвійного герметичного корпусу з зазором під теплову рідинну ізоляцію, в якому розміщений трубчастий електронагрівач, а внутрішня порожнина подвійного корпусу заповнена фазоперехідним теплоакумулюючим матеріалом та містить U-подібний рідинний теплообмінник з оребренням. Патрубок для введення охолоджуючої двигун рідини у тепловий акумулятор оснащений електромагнітним клапаном, а патрубок для виведення охолоджуючої двигун рідини з теплового акумулятора оснащений насосом з електромагнітним клапаном. Представлено також тепло акумулятори зі спіральною трубкою та зі змієвиковими трубами, в яких, на відміну від попередніх конструктивних рішень, теплоакумулюючий матеріал і теплоносій знаходяться в одному просторі герметичного корпусу, що забезпечує підвищення теплопередачі безпосередньо і спрощення конструкції теплоакумулятора.
27
Рохман, Б. Б., та С. Г. Кобзар. "КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДНОЇ УСТАНОВКИ ТА ЧИСЛОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ТЕРМОХІМІЧНОЇ ПЕРЕРОБКИ БІОМАСИ. ЧАСТИНА 2. АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ПІРОЛІЗУ В АПАРАТІ З ФІКСОВАНИМ ШАРОМ". Vidnovluvana energetika, № 3(78) (30 вересня 2024): 153–65. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2024.3(78).153-165.
Full textAbstract:
З використанням побудованої в першій частині роботи моделі піролізу біомаси проведено дослідження процесу термолізу Bagasse і Wood Birch. Розглядалися різні варіанти прогріву шару за рахунок: а) електронагріву зовнішньої та внутрішньої поверхонь піролізера; б) електронагріву зовнішньої поверхні та обігріву внутрішньої поверхні піролізера продуктами згоряння; в) електронагріву зовнішньої поверхні піролізера та комбінованого обігріву внутрішньої поверхні: у перші 20 с використовується електронагрів, далі − теплова енергія продуктів згоряння з температурою 1300 °С. Показано, що: а) для швидкого піролізу необхідно в початкові моменти часу τ = 0−1 c підвести до зовнішньої та внутрішньої стінок піролізера великі потоки тепла: qw+ = 203,2 та qw− = 187,16 кДж/(с·м2), відповідно. Отримано залежності qw(τ), необхідні для регулювання температур стін піролізера; б) на виході з шару частинок Bagasse отримують такий склад газу за температури 736 °С (на суху масу): CO2 = 12,1 %; CO = 44,70 %; H2 = 17,2 %; C1,16H4 = 24,95 % (70 % CH4 + 30 % C2H4); C6H6,2O0,2 = 0,712 % і N2 = 0,3 % з калорійністю19 185 кДж/нм3; в) за температури 850 °С склад газу: CO2 = 7,13 %; CO = 51,4 %; H2 = 15,6 %; C1,16H4 = 23,71 %; C6H6,2O0,2 = 2,2 % − задовільно узгоджується з дослідними даними Zanzi R., отриманими при температурі 850 °С: CO2 = 9 %; CO = 56,2 %; H2 = 15,70 %; CH4 = 12 % і C2H4 = 6,9 %; г) основною проблемою організації швидкого піролізу Bagasse є вузький міжтрубний проміжок – 35 мм, де розташовується шар; д) для розширення проміжку до 75 мм при збереженні високих швидкостей прогріву шару необхідно використовувати рециркуляцію піролізних газів з температурою 800 °С.
28
Miroshnichenko, I. V., V. V. Gavrilyuk, D. V. Miroshnichenko, and I. V. Shulga. "DISTRIBUTION OF CALORIFIC VALUE BY COKE SIZE CLASS." Journal of Coal Chemistry 2 (2021): 4–14. http://dx.doi.org/10.31081/1681-309x-2021-0-2-4-14.
Full textAbstract:
As is known, the specificity of the layered coking process causes the development of fracturing, which determines the formation of the granulometric composition of the coke. The article presents and analyzes data on the physicochemical properties of coke of various size classes. The expediency of studying the values of the calorific value for different classes of the size of blast furnace coke has been substantiated. For this purpose, ramp coke was taken from batteries that were significantly different in size. In particular, coke oven battery I has almost twice the useful volume of coking chambers and, accordingly, the design capacity than coke oven battery II. In addition, the height of the chambers of coke oven battery I is 7000 mm, and that of coke oven battery II is 4300 mm. The above circumstances must be taken into account when evaluating the heat of combustion of various size classes of blast furnace coke. The composition of the investigated charge consisted of classic grades of coals, which are characterized by their inherent set of quality indicators. The charge for battery I was characterized by a lower burst pressure. It is shown that the value of the highest calorific value of wet quenching blast furnace coke undergoes significant changes depending on the size. Size classes less than 25 mm are characterized by maximum values of the gross calorific value, which reach 33.0 MJ/kg and more. The level of "readiness" of coke, expressed by the value of the yield of volatile substances and the actual density of the coke, significantly affects the value of the highest calorific value. Less "finished" blast furnace coke is characterized by higher values of the gross calorific value for all particle sizes. It is concluded that the value of the highest calorific value of blast furnace coke can serve as a criterion (in addition to those already available) for assessing the degree of "readiness" of blast furnace coke. Keywords: coal, coke, coke size classes, degree of readiness, heat of combustion. Corresponding author Miroshnichenko I.V., e-mail: igor.miroshnichenko@azovstal.com.ua
29
Miroshnichenko, D. V., and I. K. Malik. "Determination of the calorific value of plant material and charcoal." Journal of Coal Chemistry 2 (2023): 31–48. http://dx.doi.org/10.31081/1681-309x-2023-0-2-31-48.
Full textAbstract:
DETERMINATION OF THE CALORIFIC VALUE OF PLANT MATERIAL AND CHARCOAL © D.V. Miroshnichenko, Doctor of Technical Sciences, I.K. Malik (National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", 61002, Kharkov, Kirpichev str., 2, Ukraine) It has been shown that the calorific value of plant material is related to its elemental composition, in particular the content of carbon, hydrogen and oxygen. Different types of plant material are characterized by different elemental compositions and, therefore, have different calorific values. The purpose of the work presented in this article was to establish the relationship between the data of rapid analysis (moisture, ash content, volatile matter yield, non-volatile carbon content) and elemental (carbon, hydrogen, nitrogen, sulfur, oxygen) composition of various types of plant material and charcoal with the value of their higher heating value, as well as the impact of changes in the indicators of technical and elemental analysis on the value of the higher heating value of the studied samples. For the analysis, we used a unique database containing information on the composition and properties of plant material that can be used for the production of biogas, charcoal and torrefied biomass. A total of 362 samples were analyzed. Mathematical dependencies for predicting the higher calorific value of vegetable raw materials and charcoal based on the carbon and oxygen content and the atomic ratios between carbon and oxygen were developed. A statistical analysis of the relationship between the indicators of technical and elemental analyses, as well as the calorific value of 73 charcoal samples was carried out. The analysis of the studied dependencies has shown that they are generally characterized by satisfactory accuracy, as evidenced by the high values of the correlation and determination coefficients. Based on the data obtained, it can be concluded that the calorific value can be predicted with satisfactory accuracy based on the data on the yield of volatile substances or non-volatile carbon. The coefficient of determination in this case is 0,8002. Key words: vegetable raw materials, biomass, charcoal, elemental composition, quality indicators, calorific value, mathematical dependencies. Corresponding author: Denis Viktorovych Miroshnychenko, e-mail: dvmir79@gmail.com
30
Malik, I. K., V. V. Koval, D. V. Miroshnichenko, Aquilino Bautista Contreras, and Nader Hassan. "DETERMINATION OF THE HEAT OF COMBUSTION OF VEGETABLE RAW MATERIALS AND CHARCOAL." Chemistry, Technology and Application of Substances 6, no. 2 (2023): 61–75. http://dx.doi.org/10.23939/ctas2023.02.061.
Full textAbstract:
The values of the highest heat of combustion for the dry ashless state of combustion of 35 samples of vegetable raw materials and 35 charcoal were determined. The need for calculating indicators of their technical and elemental analysis was established. Mathematical and graphical relationships between the actual and estimated values of the highest heat of combustion of plant raw materials for the production of biogas and charcoal were developed. A statistical analysis of the dependence data was performed. The results of the analysis indicate the adequacy of the developed dependencies, and allow us to draw a conclusion about the possibility of predicting with high accuracy the value of the higher heat of combustion of vegetable raw materials by carbon or oxygen content, and charcoal for this determination of the yield of volatile substances or non-volatile carbon.
31
Сезоненко, О., та В. Алексєєнко. "Термічна деструкція полімерів: аналіз фізико-хімічних показників процесу". InterConf, № 27(133) (20 листопада 2022): 251–68. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.11.2022.024.
Full textAbstract:
Експериментальними дослідженнями підтверджено, що при термічному розкладанні зразків полімерних відходів при рівні температур, інсинераторів 850 °С, без доступу кисню, відбувається падіння маси цих відходів із виділенням великого об’єму газоподібних продуктів. Дану особливість слід неодмінно враховувати при інженерних розрахунках реакційних камер, реакторів та з’єднувальних газоходів. Аналітичні дослідження проведено методом термодинамічного аналізу з використанням універсального розрахункового комплексу Астра (TERRA). Показано, що при збільшенні температури реакції відбувається зміна складу продуктів термічної деструкції полімерних відходів шляхом зменшення мольної частки СН4 та збільшення частки Н2. Розрахунок теплотворної здатності виконувався за емпіричною формулою Менделеєва. Експериментальними дослідженнями (методом піроліз-газової хроматографії) підтверджено результати розрахунків щодо збільшення частки водню в газоподібних продуктах деструкції при збільшенні температури процесу. В результаті, за рахунок меншої об’ємної теплоти згорання водню, загальна калорійність отриманого синтез-газу суттєво зменшується. Для здійснення експериментів побудовано лабораторну установку низькотемпературного піролізу полімерів з зовнішнім підведенням теплової енергії, причому в якості енергоносія використано синтез-газ. На дослідно-промисловій установці методом низькотемпературного піролізу отримано синтез-газ стабільного складу з нижчою теплотою згоряння 24,8 кДж/м3. Показано достовірність результатів запропонованого розрахункового методу результатам інструментальних замірів. Визначені перспективні напрямки подальших досліджень, в тому числі: оптимізації процесів термічної деструкції хлорвмісних полімерних відходів; ефективного використання водню зі складу отриманого синтез-газу.
32
Miroshnichenko, I. V., D. V. Miroshnichenko, I. V. Shulga, and Yu V. Nikolaychuk. "EFFECT OF BULK DENSITY OF COAL BLEND ON THE CALORIFIC VALUE OF COKE." Journal of Coal Chemistry 6 (2020): 4–12. http://dx.doi.org/10.31081/1681-309x-2020-0-6-4-12.
Full textAbstract:
The article is devoted to laboratory studies to determine the influence of the bulk density of a coal blend (in particular, tamped) on the value of the gross calorific value of the coke obtained from it. To making up a model coal blends, coal concentrates has been selected and analyzed from the raw material base of Ukrainian coke enterprises. From the studied coals four variants of coal blends has been formed, characterized by different grades. Experimental coking of coal charges has been carried out in a 5-kg laboratory oven designed by the State Enterprise "UKHIN". The bulk coking blend has been moistened to 8 %. The blend for tamping has been moistened to 12 %, tamped into a special matrix to a density of 1.15 t/m3 , and then the tamped coal cake has been placed in a retort for coking. It has been established that the maximum value of the gross calorific value of blast-furnace coke is achieved during coking of coal blends, which are characterized by the following set of quality indicators: R0=0,91–0,94 %; Vdaf = 30,9-31,0 %; C daf = 83,80-83,83 %; Hdaf = 5,01-5,02 %; Od daf = 8,42-8,45 %. It has been shown that an increase in the bulk density of coal blends, characterized by the same set of quality indicators, from 800 to 1150 kg/m3 leads to an increase in the gross calorific value of blastfurnace coke by 0,05-0,12 MJ/kg. Hydrogen bonds are a factor that contributes to the denser packaging of coal grains in the load. For this, the number of water molecules must correspond to the number of polar bonds in carbon macromolecules. With a lack of water, not all polar functional groups present in macromolecules will participate in the formation of new bonds, which will not allow to the coal grains to be packed more tightly. On the contrary, at higher humidity, excess water molecules will take up space in the feed, not participating in the formation of bonds with carbon macromolecules, which will lead to a decrease in the bulk density in terms of dry weight.
33
Petryshyn, Ihor, O. Bas, and L. Prysyazhnyuk. "COMPLEX OF TECHNICAL FACILITIES FOR THE NATURAL GAS HEAT COMBUSTION DETERMINATION." Measuring Equipment and Metrology 79, no. 2 (2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2018.02.005.
Full text
34
Kassov, V. D., A. V. Kabatsky, E. V. Berezhnaya та S. V. Malygina. "Газоповітряний нагрівач для нагріву деталей обертання при зварюванні та наплавленні". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 17–21. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)17.
Full textAbstract:
Кассов В. Д., Кабацький О. В., Бережна О. В., Малигіна С. В. Газоповітряний нагрівач для нагріву деталей обертання при зварюванні та наплавленні // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – C. 17–21.
 Одним з важливих етапів технології наплавлення масивних великогабаритних деталей є нагрів їх до необхідної температури. При цьому, неможливість підтримувати прийняті параметри нагріву неминуче призводить до утворення дефектів в наплавленому шарі (тріщини, відшарування і ін.). Метою роботи було вдосконалення устаткування для стабільного й безпечного підтримання процесу нагріву деталей при зварюванні та наплавленні. Запропоновано конструкцію газоповітряного нагрівача для зварювання й наплавлення. При цьому газоповітряним полум'ям пальників нагрівається внутрішній лист утеплювача, випромінюваним теплом від якого нагрівається деталь. Розпечені гази, продукти згоряння відводяться в безпечне місце. Розрахунок пальників нагрівача проводиться за їх тепловою потужністю. Враховуючи неминучі втрати тепла при наплавленні, а також за конструктивними міркуваннями у нагрівач встановлено три пальники потужністю 55000 ккал/год. Було також здійснено перевірочний розрахунок пальнику. Виконано розрахунок на відсутність проскакування полум’я, яке показало безпечність його використовування. Було виконано також розрахунок розміру виходного сопла пальника. Виходячи з рекомендацій, знайдено діаметр сопла таким, що складає 2,3 мм. Нагрівач складається з двох рознімних половин (передньої і задньої), що представляють собою порожнини, усередині яких встановлено пальники. У задній половині нагрівача розташовано два пальники, в передній – один. Обидві половини вільно поступально переміщаються в напрямку поздовжньої осьової лінії установки, що зручно при установці деталі під наплавлення, а також при її знятті. Зверху і знизу половини нагрівача замикаються, утворюючи при цьому зазори для зручності наплавлення і переміщення зварювальної головки вгорі, і прибирання флюсової кірки і флюсу внизу. Оскільки пальники розташовані в закритому просторі нагрівача, потрапляння гарячих газів (продуктів згоряння) на зварювальну головку виключається, і поліпшуються умови роботи наплавників й підвищується якість металу. Нагрівач працює при високих температурах, а тому виготовляється з нержавіючої жаростійкої листової сталі товщиною 4 мм. Як показали випробування, вибрана конструкція газоповітряного нагрівача дозволяє забезпечити стабільність й безпечність процесу нагріву деталей при зварюванні та наплавленні, значно знизити втрати тепла і виконувати наплавлення без перерв. Використання нагрівача може бути рекомендоване при зварюванні та наплавленні деталей обертання в умовах виробництва.
35
Лавренченко, Георгій К., Олексій Г. Слинько, Сергій В. Козловський та Артем С. Бойчук. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРМОДИНАМІЧНОГО ЦИКЛУ ПАРОТУРБІННИХ УСТАНОВОК ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ". Journal of Chemistry and Technologies 32, № 2 (2024): 498–508. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v32i2.307446.
Full textAbstract:
У наш час виробництво електроенергії за рахунок теплоти згоряння палива здійснюється головним чином за допомогою паротурбінних установок, які працюють за термодинамічним циклом Ренкіна. В традиційному циклі Ренкіна пароутворення і перегрів пари здійснюється в ізобарному процесі, який програє ізохорному процесу тому, що частина теплоти, яка підводиться ізобарно, витрачається на передчасне розширення робочого тіла поза турбіною. Пропонується вдосконалити термодинамічний цикл Ренкіна, залишивши ізобарний процес утворення насиченої пари, а котловий і проміжні перегріви пари здійснювати в ізохорному процесі. В якості базового термодинамічного циклу для порівняння прийнято цикл суднової паротурбінної установки типу MST-14 потужністю 16200 кВт. Порівняння показників ефективності запропонованого термодинамічного циклу і циклу базової установки вказує на суттєві переваги запропонованого циклу, який дозволяє збільшити потужність установки до 29000 кВт за інших рівних умов. Вдосконалення циклу Ренкіна, що пропонується, ускладнить конструкцію паротурбінної установки і збільшить собівартість їх виготовлення, але це витрати будуть компенсовані зменшенням витрати палива і викидів карбон (IV) оксиду.
36
Бутовський, Леонід, Олена Грановська, Олег Мороз та Олександр Старченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДИФУЗІЙНО-СТАБІЛІЗАТОРНОГО СПАЛЮВАННЯ ГАЗУ ПРИ ЗНИЖЕНОМУ ВМІСТІ КИСНЮ В ОКИСЛЮВАЧІ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-26.
Full textAbstract:
Представлено результати експериментальних досліджень характеристик мікро-дифузійних стабілізаторних пальникових пристроїв при спалюванні газоподібного палива в умовах зменшення вмісту кисню у повітряному потоці. В результаті випробувань встановлено залежність втрат тиску в пальнику від конструктивних та режимних факторів. Опір пальника залежить від форми стабілізатора, коефіцієнту затінення стабілізаторної решітки і швидкості повітряного потоку. Втрати тиску збільшуються при підвищенні швидкості повітряного потоку і коефіцієнту затінення. При горінні палива додаються гідравлічні втрати від виділення тепла к камері згоряння. Одержано відповідні залежності, які дозволяють виконувати попередні розрахунки гідравлічних характеристик пальникових пристроїв стабілізаторного типу у разі відсутності змішувача вторинного повітря. У випадку роботи стабілізаторного пальника на режимах вторинного підігріву продуктів згоряння основної камери після їх охолодження в спеціальному охолоджувачі встановлено, що при збільшенні долі баласту в продуктах згоряння основної камери сталість горіння у вторинній камері на режимах «багатого» зриву погіршується, тобто значення мінімального коефіцієнту надлишку повітря збільшується. Стале горіння в стабілізаторному пальниковому пристрої забезпечується до зменшення вмісту кисню в окислювачі до 15 %.
37
Колегаєв, M. О., І. Д. Бражнік та Д. Г. Парменова. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЦЕСА ПРИМУСОВОГО ТЕПЛО-МАСООБМІНУ ПРИ ІНЕРТИЗАЦІЇ ТАНКЕРА". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 136–42. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.136-142.
Full textAbstract:
Основні принципи роботи системи інертних газів (IГ) на танкерах базуються на спалюванні дизельного палива в генераторі IГ. Продукти згоряння, отримані в процесі експлуатації генератора ІГ, після низки операцій з їх очищення і зниження температури направляються в вантажні приміщення танкера. При заповненні об'єму вантажного трюму ІГ поступово витісняють повітря, в результаті чого отримуємо основний результат –концентрація кисню в об'ємі трюму знижується до менш ніж 8% від загального обсягу трюму. При такій концентрації кисню мікроатмосфера в середині трюму вважається безпечною з точки зору пожеж або вибухів.
38
Сагін, Сергій Вікторович, та Арсеній Сергійович Сагін. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ФАЗ ПОДАЧІ ПАЛИВА В ЦИЛІНДР СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 206–15. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.21.
Full textAbstract:
Розглянути питання щодо експериментального визначення оптимальних фаз подачі палива в циліндр дизеля під час зміни одного сорту палива на іншій. Визначено, що відповідно до вимог Додатку VI Міжнародної конвенції MARPOL експлуатація суднових дизелів в деяких районах Світового океану можлива лише за умовою використання палива, вміст сірку в яких не перевищує 0,1%. Важливо ретельно аналізувати паливо для дизельного двигуна, адже характеристики палива суттєво впливають на його роботу та екологічні показники. Під час використання такого палива швидкість згоряння та тиск у камері згоряння дизеля значно вище. Це може призвести до підвищеного зносу деталей двигуна та збільшення викидів оксидів азоту. Як метод, що сприяє попередженню або зменшенню негативної дії цих явищ запропоновано переналаштування паливної апаратури високого тиску, а саме зміна кутів впорскування палива. Дослідження виконувались на судні класу General Cargo з головним двигуном 7S50ME-B9.3-TII MAN-Diesel&Turbo. Ефективність методу оцінювалась за тиском згоряння, ступенем його підвищення, температурою та концентрацією оксидів азоту в випускних газах. Експерименти показали, що метод знижує всі ці показники, що свідчить про його позитивний вплив на екологічну стійкість роботи дизеля. Метод, заснований на зміні кутів впорскування палива, дозволяє покращити екологічні та енергетичні показники роботи суднових дизелів та може бути впроваджений під час експлуатації двигунів з електронною системою управління подачею палива. | Ключові слова: впорскування палива, головна енергетична установка, динамічні навантаження, діагностування дизеля, екологічні показники, кут впорскування палива, морський транспорт, паливна апаратура, паливо для суднових дизелів, судновий дизель, теплові навантаження.
39
Ільїн, Сергій Віталійович, та Євген Єдуардович Саєнко. "ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ ЦИКЛОННО ВИХОРОВОЇ КАМЕРИ ЗГОРЯННЯ ГАЗОВОЇ ПЕЧІ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (15 вересня 2023): 63–72. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2023-1-09.
Full textAbstract:
Сучасний стан промисловості та економіки України висуває одним з основних вимог подальший розвиток технічного прогресу в країні, зменшення капітальних витрат і людських ресурсів в процесі виробництва. Останнім часом відзначається поширення циклону-вихрових пристроїв в різних областях техніки, що обумовлено можливістю інтенсифікації робочих процесів. Спеціалізовані дослідження промислових печей показують, що циклон-вихрові пристрої є одними з найбільш перспективних нагрівальних пристроїв. Циклон-вихрові пристрої забезпечують значну інтенсифікацію теплообміну, дозволяють підвищити швидкість і якість нагріву виробів, знизити витрату палива. Переваги циклон-вихрових пристроїв визначаються аеродинамічною структурою і особливою організацією руху потоків, тому механіка газів набуває тут особливого значення. Одним з ефективних енергозберігаючих методів при термообробці довгомірних виробів є застосування місцевого нагріву в термічній печі. Організація місцевого нагріву дозволяє відмовитися від будівництва і експлуатації печей великих розмірів, що дає значну економію палива і матеріальних засобів, а також дозволяє більш раціонально використовувати виробничі площі підприємств для інших технологічних цілей. Найбільш привабливим для цих цілей є застосування циклонних топок, або циклон-вихрових камер згоряння. Для плавлення кольорових металів в електронній та радіотехнічної промисловості використовуються циклонні тигельні печі, застосування яких поліпшило як процес плавлення, так і збільшило коефіцієнт використання тепла палива. Для спалювання мазуту в котельних агрегатах розроблена циклона топка. Для місцевого нагріву довгомірних прутків з тугоплавких металів розроблена і впроваджена прохідна циклонна піч, яка показала задовільні результати. При створенні такої печі необхідно було розглянути ряд питань, що стосуються як конструктивного виконання печі, так і питань теплообміну і аеродинаміки. При виборі конструктивного виконання печі прагнули розробити піч, яка при мінімальних витратах палива забезпечувала б мінімум шумових ефектів. Для інтенсифікації процесів горіння і теплообміну в печі застосована циклон-вихрова камера згоряння.
40
Dudchak, T. "Ways to increase the wear resistance of pistons of internal combustion engines (review)." Problems of tribology 102, no. 4 (2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.31891/2079-1372-2021-102-4-20-27.
Full textAbstract:
В статті зроблен аналіз матеріалів, з яких виготовляють поршня для двигунів внутрішнього згоряння. Для автомобільних і тракторних двигунів, зокрема, застосовують евтектоїдні суміші типу АЛ25 і заевтектоїдні, які містять мідь, нікель, магній та марганець. Приведений хімічний склад алюмінієвих сплавів. Поршні для швидкохідних, форсованих тепловозних, середньообертових двигунів виготовляють з сірого або ковкого чавуну (СЧ24-44, СЧ28-48,СЧ32-53), а також легованого присадками ванадію, хрому, титану, міді (ВЧ45-5). Для комбінованих поршнів застосовують жаростійкі сталі типу 20Х3МВФ. Проводяться дослідні роботи над поршнями з титану і вуглепластиків. Поршні з автоматичним регулюванням ступеню стиску дозволяють обмежити теплову і механічну напруженість деталей циліндро-поршневої групи, форсувати двигун по середньому ефективному тиску в 1,5-2 рази, покращити пускові якості, забезпечити можливість використання різних марок палива. Для двигунів внутрішнього згорання, компресорів, насосів та інших поршневих машин пропонується комбінований поршень з мідно-фторопластовими вставками. Вставки з мідно-фторопластової композиції забезпечують нанесення тонкої плівки міді на поверхні тертя на протязі всього ресурсу роботи двигуна, що значно прискорює припрацювання, зменшує задири і натири, збільшує зносостійкість і довговічність деталей ЦПГ. Дані основні недоліки і переваги експлуатаційних характеристик поршнів, виготовленних з різних матеріалів. Зроблен аналіз конструкцій поршнів. Представлені основні вимоги при конструюванні поршнів, це:простота конструкції, і по можливості забезпечення симетричності відносно осі циліндра;мінімальна маса, максимальна міцність і жорсткість, зносостійкість матеріалу;ефективний відвід тепла (охолодження); мінімальна собівартість виготовлення.
41
Середюк, М. Д., та С. В. Великий. "ЗМІНА РЕЖИМНИХ ПАРАМЕТРІВ ГАЗОРОЗПОДІЛЬНИХ МЕРЕЖ ПРИ ПЕРЕВЕДЕННІ ЇХ НА ТРАНСПОРТУВАННЯ ГАЗОВОДНЕВИХ СУМІШЕЙ". Oil and Gas Power Engineering, № 1(41) (8 жовтня 2024): 96–104. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9868-2024-1(41)-96-104.
Full textAbstract:
Метою роботи є встановлення закономірностей впливу властивостей газоводневих сумішей на режими експлуатації існуючих газорозподільних мереж низького тиску, які раніше працювали на природному газі. З урахуванням реальних властивостей газів знайдено величину густини та вищої теплоти згоряння для природного газу та створених на його базігазоводневих сумішей відповідно до вимог чинних стандартів та Кодексу газорозподільних мереж за стандартних умов вимірювання об’єму, а саме, тиску 101,325 кПа і температури 0 оС, та стандартної температури згоряння 25 оС. Встановлено закономірності зміни розрахункових витрат, втрат тиску від тертя та кінцевого тиску у сталевому та поліетиленовому газопроводі низького тиску залежно від його завантаження та молярної концентрації водню у газоводневій суміші. За результатами математичного моделювання одержано аналітичні залежності втрат тиску від тертя у сталевому та поліетиленовому газопроводі низького тиску як функцію числа Рейнольдса та молярної концентрації водню у газоводневій суміші. За результатами досліджень одержано графічні та аналітичні залежності величини початкового тиску у сталевій та поліетиленовій газорозподільній мережі для повно-го діапазону зміни молярних концентрацій водню у газоводневій суміші. Як засвідчили дослідження, прогнозована величина початкового надлишкового тиску не перевищить 4000 Па, тобто буде меншою за значення 5000 Па, що є максимальним надлишковим тиском у газопроводах низького тиску. Тим самим встановлено можливість транспортування газоводневих сумішей, що містять довільну молярну частку водню, газопроводами низького тиску при збільшених витратах шляхом підвищення тиску на початку мережі після газорегуляторного пункту. Це вимагатиме відповідного налаштування регуляторів тиску та запобіжних клапанів. в.
42
Navrodska, R. A., A. I. Stepanova, S. I. Shevchuk, G. A. Gnedash та G. A. Presich. "Експериментальні дослідження теплообміну під час глибокого охолодження продуктів згоряння газоспоживальних котлів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (2018): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280620.
Full textAbstract:
Викладено результати експериментальних досліджень закономірностей тепло- і масообміну в пучках поперечно оребрених труб водогрійних теплоутилізаторів відхідних газів котельних установок під час охолодження цих газів нижче від температури точки роси водяної пари. Наведено схеми експериментального стенду і досліджуваної моделі теплоутилізатора, характеристики трубних пучків та застосовуваних біметалевих труб (зі сталевою основою та алюмінієвим оребренням), описано умови проведення досліджень. Подано результати визначення експериментального значення коефіцієнта тепловіддачі з боку димових газів у таких діапазонах зміни їхніх основних параметрів: початкових температурах tвх = 140÷180 °С і вологовмісту Х = 0,09÷0,15 кг/кг с.г., кінцевої температури tвих = 50÷100 °С, а також Reг = 5000÷10000. Отримані дані узагальнено залежністю для розрахунку цього коефіцієнта, яка є функцією Reг, Х та безрозмірної температури нагріваної води q. Для підтвердження достовірності отриманих результатів проведено їх зіставлення з даними інших досліджень для режимів роботи експериментальної моделі без конденсації вологи з димових газів у пучках поперечно оребрених труб та за її наявності в пучках гладких труб. Унаслідок проведених зіставлень отримано задовільний збіг порівнюваних величин.
43
Пазюк, В. М., В. В. Дуб та К. В. Сєдих. "ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ СУШІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (12 січня 2024): 123–30. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.14.
Full textAbstract:
При сушінні зернових культур основним завданням є підвищення інтенсивності процесу із зниженням енергетичних витрат. Інтенсивність процесу сушіння обмежена якісними характеристиками матеріалу, тому необхідність застосування високотемпературного сушіння має обмеження. Найбільш поширені технології із конвективним сушінням зерна в шахтних та колонкових зерносушарках з високою продуктивністю, також в них передбачено окремо рух теплоносія та зернового шару вздовж сушильної шахти, що має характер перехресного руху і збільшує інтенсивність. Швидкість руху теплоносія можна регулювати зміною обертання та потужністю вентилятора, а швидкість руху зернового шару частотою відкривання випускного шиберу внизу сушильної шахти. Разом з конвективним сушіння зерна в шахтних зерносушарках також реалізується кондуктивне сушіння на підігрітих коробах шахт сушарки, тобто в них реалізується конвективно-кондуктивне сушіння, що додатково інтенсифікує процес, але може привести до перегрівання матеріалу. Інтенсифікація процесу сушіння може досягатися різними способами, але основною умовою при виборі та вдосконаленні процесу сушіння зерна є отримання максимального економічного ефекту, що в свою чергу пов’язано з низькими енергетичними витратами. Енергоефективність процесу сушіння зерна оцінюється наведеними заходами із зниження витрат енергії на процес сушіння зерна. Вони поділені на три групи: заходи направлені на зменшення витрат теплоти в шахтній зерносушарці, використання нетрадиційних джерел енергії та вдосконалення експлуатації та управління роботою зерносушарки. За наведені формулами розраховані витрати теплоти в зерносушарці ДСП-32от, де втрати теплоти поділяються наступним чином: на випаровування вологи (53,2%), з відпрацьованим теплоносієм (23,9%), на нагрівання зерна та транспортних пристроїв (15%), від нагрітих поверхонь корпусу зерносушарки (6,9%) та від неповного згоряння палива (1%). Проведений аналіз заходів з зменшення питомих витрат при роботі шахтних зерносушарок, що може значно покращити енергоефективність обладнання і були запропоновані заходи направлені на вдосконалення, правильної експлуатації зерносушарки та управління процесом сушіння зерна. Реалізація заходів з інтенсифікації та енергоефективності процесу сушіння значно зменшить тривалість процесу, а також дозволить створити ефективну економічну сушильну установку із витратами теплоти значно менші за аналоги в межах 3000… 3800 кДж/кг вип. вологи.
44
Слинько, Олексій Г., Артем С. Бойчук, Сергій В. Козловський та Георгій К. Лавренченко. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРМОДИНАМІЧНОГО ЦИКЛУ ОДНОСТУПЕНЕВИХ ПАРОКОМПРЕСОРНИХ ХОЛОДИЛЬНИХ УСТАНОВОК". Journal of Chemistry and Technologies 32, № 3 (2024): 806–14. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v32i3.313076.
Full textAbstract:
Найпоширенішим пристроєм, яке використовується Людством, є холодильні машини. Їх кількість на планеті Земля суттєво уступає кількості гаджетів, але значно перевищує кількість не менш поширених автомобілів, головним пристроєм яких частіше за все є двигуни внутрішнього згоряння. Вони, виробляючи механічну/електричну енергію, забруднюють атмосферу Землі канцерогенними газами і теплотою, а холодильні установки, використовуючи цю енергію, забруднюють атмосферу теплотою. Ефективність як прямого (енергетичного) циклу, так і зворотного (холодильного) багато в чому залежить від термодинамічного циклу, на якому вони побудовані. Тому пропонується декілька удосконалень термодинамічного циклу одноступеневих холодильних машин: від самих простих до більш складних, відповідно, від менш до більш ефективних. Виконані порівняльні розрахунки показали, що перевищення головних показників ефективності холодильного циклу з обмеженим регенеративним теплообміном над показниками найпростішого базового циклу (без поверхневих переохолодження зрідженого холодоагенту і перегріву насиченої пари) не перевищують 6 %. Перевищення аналогічних показників циклу з максимальним (граничним) регенеративним ізобарним перегрівом пари і політропним процесом її стиснення над показниками циклу з обмеженим регенеративним теплообміном досягають десятки відсотків, а показники аналогічного циклу, але з ізохорним регенеративним перегрівом пари, досягають 100 %.
45
Мадей, Володимир Васильович, Сергій Вікторович Сагін та Олександр Миколайович Волков. "УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ВПОРСКУВАННЯ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ВСУДНОВИХ ДИЗЕЛЯХ ПАЛИВНИХ СУМІШЕЙ ДО СКЛАДУ ЯКИХ ВХОДИТЬПАЛИВО БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 193–205. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.20.
Full textAbstract:
Розглянути питання управління процесом впорскування під час використання в суднових дизелях паливних сумішей до складу яких входить паливо біологічного походження. Визначено, що під час використання паливних сумішей до складу яких входить біопаливо відбувається зміна експлуатаційних показників дизеля, насамперед максимального тиску згоряння, температури випускних газів та емісії оксидів азоту з випускними газами. З метою попередження цього явища, а також з метою покращення екологічності роботи суднового дизеля та зниження механічних і теплових навантажень запропоновано виконувати переналаштовування паливної апаратури високого тиску, яке полягає в зміні кутів випередження впорскування палива. Експерименти, що підтвердили це припущення були виконані на суднових дизелях 6DK-20eTierIIDaihatsuDiesel, експлуатація яких виконувалась на паливній суміші, до складу якої входило нафтове паливо RMA10 та біопаливо FAME99.9, яке є сумішшю різних метилових ефірів жирних кислот. Експерименти виконувались для двох типів паливних сумішей: паливоRMA+10%біопалива FAME99.9 та паливоRMA+15%біопаливаFAME99.9. Цей склад сумішей забезпечував максимальне зниження емісії оксидів азоту та діоксидів вуглецю з випускними газами та мінімальне підвищення питомої витрати палива. Експериментально доведена необхідність зменшення кута випередження впорскування палива в разі використання в суднових дизелях паливних сумішей, до складу яких входить паливо біологічного походження. При цьому встановлено, що зменшення кута випередження впорскування палива зі значення -14до -9для різних експлуатаційних режимів та різного складу паливної суміші забезпечує зниження максимального тиску згоряння зі значень 9,1...15,8МПа до значень 8,7...15,5МПа (тобто на 1,9...4,4%) та зниження емісії оксидів азоту з випускними газами зі значень 6,19...7,14кг/(кВтгод) до значень 5,93...6,61кг/(кВтгод) –тобто на 4,2...7,4%.Також встановлено, що збільшення кута випередження впорскування палива зі значення -14до -20для різних експлуатаційних режимів та різного складу паливної суміші призводить до підвищення максимального тиску згоряння до значень 9,5...16,1МПа (тобто на 1,9...4,4%) та підвищення емісії оксидів азоту з випускними газами зі значень до значень 7,10...7,70кг/(кВтгод) –тобто на 7,1...7,7%. Визначення оптимальних кутів випередження палива досягається експериментальним шляхом та сприяє забезпеченню експлуатаційних показників роботи суднових дизелів. Ключові слова: експлуатаційні показники, екологічність роботи дизеля, кут випередження впорскування палива, механічна напруженість, паливна апаратура високого тиску, паливо біологічного походження, паливо нафтового походження, судновий дизель, теплова напруженість.
46
Швець, М. В. "Концепція спряжених на критичній ізохорі циклів Стірлінга, працюючих на двоокису вуглецю". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 2 (2019): 121–31. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1361.
Full textAbstract:
В роботі пропонується нова концепція реалізації циклу Стірлінга в області не тільки надкритичних, але й, власне, критичних температури і тиску, заснована на виявленій в наших попердніх роботах вираженій гетерогенній структурі надкритичних флюїдів. Існування такої гетерогенної стаціонарної наноструктури решіткового типу в достатньо широких діапазонах надкритичних властивостей, які були названи не-гіббсівською фазою флюїду, було запропановане (Роганковим В.Б та іншими) у рамках моделі ФТ (флуктуаційної термодинамики). Така флюїдна структура в практичному використанні може бути досить перспективною. Вона проявляється в наявності досить регулярного, решіткового типу просторового розподілу густини флюїду і його теплових властивостей в т.зв. мезоскопічних малих об’ємах всередині робочих порожнин стискання і розширення пропонованої схеми спряжених стірлінгів. Саме поняття спряження означає ідею максимально-ефективного використання теплоти, одержаної в циклі від джерела, шляхом поєднання двох підциклів високого (І) і помірного (ІІ) тиску вздовж критичної ізохори. В роботі введене нове поняття ступеня теплофізичної досконалості (доповнюючий прийняте поняття термодинамічної досконалості, для окремих стадій – ізоліній і вузлів – нод спряженого повного циклу типу Стірлінга-Рейліса, яке дозволяє кількісно оцінити позитивний ефект додаткової внутрішньої рекуперації на загальну регенерацію теплоти. Ізольована від навколишнього середовища конструкція обох підціклів (І) і (ІІ) і об`єднуючого стірлінга є його перевагою у порівнянні з циклами внутрішнього згоряння. В якості потенціально-перспективної робочої речовини пропонується двоокис вуглецю. Таким чином, наша мета полягає у використанні виявлених нанодисперсних властивостей флюїду для формулювання концепції створення спряженного, досить ефективного циклу Стірлінга з перспективним робочим тілом - надкритичним двоокисом вуглецю, замість традиційного використання водороду або гелію.
47
Тарарака, Валерій Дмитрович, Юрій Олександрович Подчашинський, Ларіна Олексіївна Чепюк, Юрій Олександрович Шавурський та Надія Юріївна Мазурчук. "Формулювання та аналіз вимог до метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальної системи обліку газу". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-86-94.
Full textAbstract:
Застосування інформаційно-вимірювальних систем у нафтогазовій галузі допомагає покращити комерційний облік витрати газу, що подається споживачам з метою забезпечення взаєморозрахунків із споживачами. Газорозподільні станції (ГРС) є одними з основних об’єктів магістральних газопроводів. Газорозподільні станції призначені для виконання таких операцій: приймання газу з магістрального газопроводу; очищення газу від механічних домішок; зниження тиску до заданої величини; автоматична підтримка тиску на заданому рівні; розподіл газу по споживачах; вимірювання кількості газу. Крім того, на газорозподільній станції здійснюється вторинна одоризація газу. Незалежно від пропускної здатності, кількості споживачів, тиску на вході і виході, характеру зміни навантаження (витрати газу) технологічна схема газорозподільної станції складається з таких основних вузлів: схема підключення ГРС до газопроводів, очищення газу, регулювання тиску, вимірювання витрати газу і контрольно-вимірювальних приладів (КВП), одоризації газу. Вузол вимірювання витрати та кількості природного газу (далі вузол обліку газу) призначений для вимірювання, реєстрації результатів вимірювань і розрахунків обсягу газу, зведеного до стандартних умов, а також за необхідності визначення його показників якості, враховуючи компонентний склад, щільність, вологість, питому теплоту згоряння. Виконано аналіз різних типів витратомірів та обрано ультразвуковий витратомір.
48
Gafych, I. P., та N. S. Dovbysh. "Оцінка перспектив видобування горючих сланців та пошуку покладів вуглеводнів, водню, гелію на Бовтиській імпактній структурі". Мінеральні ресурси України, № 4 (17 грудня 2024): 34–41. https://doi.org/10.31996/mru.2024.4.34-41.
Full textAbstract:
Виконано аналіз попередніх досліджень, що проводилися на Бовтиському родовищі з метою визначення умов залягання пластів і горизонтів горючих сланців та оцінки їх запасів.Запаси та прогнозні ресурси енергетичних горючих сланців (категорії С₁, Р₁, Р₂) Бовтиського родовища при бортовій теплоті згоряння 2000 ккал/кг становлять 3,9 млрд т, при 2500 ккал/кг – 996 млн т.Зіставлення основних параметрів якості горючих сланців продуктивної пачки IV горизонту показали, що на виділених площах чотирьох кар’єрних полів західної частини родовища зосереджено близько 900 млн т горючих сланців до глибини 150–170 м. Вони можуть бути об’єктом постановки детальних геологорозвідувальних робіт.Подальші дослідження горючих сланців Бовтиського родовища мають бути спрямовані на вдосконалення технології комплексної переробки, уточнення очікуваних економічних показників освоєння та за позитивних результатів – на розвідку найперспективнішого кар’єрного поля.Результати виконаного комплексу приповерхневих структурно-термо-атмо-гідролого-гідрогеохімічних досліджень дають підстави стверджувати, що в Бовтиській імпактній структурі можуть бути виявлені значні запаси вуглеводнів.Проведення в найкоротші терміни цілеспрямованих комплексних геолого-геофізичних робіт (у тому числі буріння свердловин), а на підготовчому етапі структурно-термо-гідролого-гідрогеохімічних досліджень буде сприяти нарощуванню вуглеводневої, водневої та гелієвої продукції.
49
КУЦЬ, Надія. "ДВИГУН НА ВОДІ ДЛЯ АВТОМОБІЛЯ: ШЛЯХ ДО ЧИСТИХ ІНОВАЦІЙ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 23 (2024): 126–33. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i23.1534.
Full textAbstract:
У світі, де зростає усвідомлення екологічних проблем та пошук альтернативних джерел енергії, водяний двигун для автомобіля виходить на передній план, як перспективна технологія, що може змінити світогляд автовиробників. Ця стаття вивчає концепцію водяного двигуна, його можливості та виклики, які стоять перед його впровадженням. Водяний двигун, або двигун з водяним паливом, працює на основі води, яка генерує енергію через хімічні реакції з використанням електричного струму. У цьому процесі вода розкладається на водень і кисень за допомогою електролізу, а потім водень використовується як паливо для автомобільного двигуна. Розглянуто різні можливості дисоціації води на водень і кисень, а також процеси збільшення температури й тиску в камері згоряння теплового двигуна шляхом спалювання продуктів дисоціації води та імпульсним електричним розрядом. Незважаючи на виклики, водяний двигун має великий потенціал, як екологічна альтернатива для автомобільного транспорту. З розвитком технологій водневого виробництва, вдосконаленням інфраструктури та зменшенням вартості виробництва, водяні двигуни можуть стати загальноприйнятим стандартом для автомобілів майбутнього. Водяний двигун -- це не лише інноваційна технологія, але й ключ до чистого, сталого та енергоефективного майбутнього для автомобільної промисловості та нашого середовища в цілому. Ключові слова: водяний двигун, дисоціація води, теплова енергія, механічна робота.
50
Зелений, В. П., Т. В. Носова та С. І. Мамчур. "ГРАФЕН ДЛЯ ОХОЛОДЖЕННЯ РАКЕТНОГО ДВИГУНА, ТЕПЛОЗАХИСТУ ГОЛОВНОГО ОБТІЧНИКА". Journal of Rocket-Space Technology 33, № 4 (2024): 59–62. https://doi.org/10.15421/452425.
Full textAbstract:
Анотація. Температура в камерах згоряння ракетних двигунів досягає 3000К, тому системи охолодження відіграють суттєву роль. Температура головного обтічника досягає 800 К, тому важливо забезпечити захист алюмінієвого корпусу за мінімальною вагою захисту. У даній роботі запропоновано напрямки використання графену для охолодження ракетних двигунів, теплозахисту головного обтічника.Метою роботи є обгрунтування пропозиції використання графену для виробництва сопла ракетного рідинного двигуна, використання графенових пластин для виробництва камер згоряння ракетних рідинних двигунів, Виробництво теплозахисту головного обтічника ракети–носія передбачає використання графену.Наведені обгрунтування використання графену в ракетно-космічній техніці, зокрема для теплозахисту ракетного двигуна і головного обтічника.Такий комплекс властивостей дозволяє використовувати графен в системах охолодження РД. Графенові мембрани, які здатні витримувати тиск 50-80 атм.можливо використати для відводу тепла у камері згоряння.Графіт вважається перспективним для теплозахисту вракетно – космічній техніці. Графен можна використати для охолодження сопла. Сопло складається з двох стінок, між стінками циркулює газ за кріогенних температур (рідина). Внутрішню стінку зазвичай виготовляють з міді, але густина міді у 4 рази більша, ніж густина графену, теплопровідність міді на порядок менша, ніж теплопровідність графену. Пропонується виготовитивнутрішню стінку з графену, температура плавлення якого набагато більша, ніж температура газів, що проходять через сопло, тому немає необхідності охолодження компонентами палива. Такі заходи дозволять спростити конструкцію сопла, зробитийого надійнішим, знизити вагу. Враховуючи високу вартість графену запропоновано проведення теоретичних досліджень розрахунків щодо використання графену в елементах ракетно-космічної техніки.