To see the other types of publications on this topic, follow the link: Традиційне навчання.

Journal articles on the topic 'Традиційне навчання'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Традиційне навчання.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

ГУРАЛЬ, Інеса, та Ліана СМОЛОВИК. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ПРІОРИТЕТАМИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИБОРІ ФОРМАТУ НАВЧАННЯ ТА ЇХНЬОЮ УСПІШНІСТЮ". Human Studies Series of Pedagogy, № 48 (6 липня 2023): 64–71. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.9.

Full text
Abstract:
В зв’язку з вимушеною роботою українських вищих навчальних закладів у віддаленому режимі спочатку в кризових умовах пандемії, а потім військових дій, всі учасники освітнього процесу накопили солідний досвід у реалізації різних технологій навчання. Напрацьовані підходи потребують осмислення, якісного аналізу та обґрунтування можливостей вдосконалення нових форм навчання. Великий інтерес викликає взаємозв’язок результатів навчання та пріоритетів студентів у виборі очного традиційного, змішаного та онлайн форматів навчанням. В статті досліджено зв’язок сприйняття студентами різних технологій навчання в різних навчальних дисциплінах з їх академічною успішністю. Аналіз результатів опитування свідчить, що для навчальних дисциплін, які є або традиційно складними для освоєння студентами, наприклад, математика, або важливими для майбутнього фаху, вибір формату навчання статистично значуще відрізняється для студентів з різними академічними досягненнями. З дисциплін гуманітарного циклу академічна успішність студентів не пов’язана з вибором моделі організації навчання. Встановлено, що студенти, які успішно навчаються, для вивчення математики вважають найкращим традиційне очне навчання. Найменш привабливим для них є онлайн навчання, яке для студентів з низькими досягненнями, навпаки, вважається оптимальним. Для дисциплін, які пов’язані з наступною діяльністю, кращі студенти вважають оптимальним змішаний формат навчання. Студенти з гіршою успішністю надають перевагу традиційному очному та дистанційному формату. Отримані результати емпіричного дослідження в подальшому потребують аналізу причин виявлених уподобань студентів, їх залежності чи незалежності від академічної успішності. Ці результати можуть дати орієнтири для проектування та реалізації освітньої політики в університеті в післякризовий період.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Триус, Юрій Васильович, та Інна Володимирівна Герасименко. "Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологія у вищій школі". Theory and methods of e-learning 3 (13 лютого 2014): 299–308. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.353.

Full text
Abstract:
Вступ. Швидкий розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ) змінює практично всі сфери діяльності людини, серед яких освіта займає одне з перших місць щодо впровадження інновацій на основі ІКТ. Сьогодні поняття он-лайн навчання міцно закріпилося у свідомості сучасних студентів, а Internet значною мірою перетворився на освітній простір, надаючи студентам більші можливості для доступу до інформаційних ресурсів і для співпраці. Стрімкими темпами розвиваються нові підходи до навчання: дистанційне навчання, електронне навчання, мобільне навчання, он-лайн навчання (навчання через Internet), комбіноване навчання (див., наприклад [1]-[8]). Але, на думку фахівців у галузі освіти, саме комбіноване навчання (blended learning) є одним з перспективних інноваційних трендів у вищій школі.Розглянемо деякі теоретичні і практичні аспекти впровадження комбінованого навчання у ВНЗ, як інноваційної освітньої технології.1. Що таке «комбіноване навчання»? Вlended learning (змішане, гібридне або комбіноване навчання) – вже давно популярний термін у галузі корпоративних тренінгових програм. Ще наприкінці 90-х ХХ століття багато компаній почали активно використовувати технології електронного навчання, оскільки при великій зайнятості співробітників потрібний індивідуальний набір засобів подання матеріалу та методів навчання, що передбачає обов’язкову самостійну роботу особи, що навчається.«Комбінованими називають такі програми навчання, в яких заняття в аудиторіях комбінуються з дистанційними заняттями, часто за допомогою он-лайн інструментів, що надають можливість студентам отримати консультації викладачів у віддаленому режимі. До таких інструментів належать Internet-форуми, відеоконференції і телефонні технології в мережі Internet, наприклад, Skype» [9].Комбіноване навчання в першу чергу спрямоване на навчальні та професійні потреби кожного з учасників освітнього процесу. Якщо при традиційному навчанні в лекційному залі від усіх студентів очікується якийсь загальний рівень підготовленості, а заняття проходять за стандартною схемою, де індивідуальні здібності та навички майже не враховуються, то заняття за комбінованою формою надають кожному студенту можливість самостійно обирати як темп засвоєння навчального матеріалу, так і пріоритети в навчанні. Комбіноване навчання підходить для студентів, які з певних причин не можуть щодня бути на заняттях у ВНЗ (за станом здоров’я, за сімейними обставинами, тимчасова або постійна робота, особливо на старших курсах навчання), а також для осіб, чия професійна діяльність вимагає довготривалих поїздок і відряджень, тобто відсутності протягом певного періоду в місті, де знаходиться ВНЗ.За принципами комбінованого навчання проходить перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців або отримання другої вищої освіти. Так, випускник, що вже має диплом бакалавра, може отримати магістерський ступінь у тій галузі, де він зайнятий, без відриву від виробництва. Навчання за такими програмами пропонують університети Німеччини, Великобританії та інших країн (див., наприклад, [10]-[11]). У багатьох європейських університетах певні модулі викладають одночасно традиційним і дистанційним студентам, щоб останні не почували себе в ізоляції. Комбіноване навчання також відкриває двері європейських університетів іноземним студентам, які не мали раніше можливість з фінансових чи інших причин розраховувати на одержання вищої освіти в Європі.Розглянемо сутність поняття «комбіноване навчання», його основні характеристики та особливості впровадження у ВНЗ України.2. Аналіз поняття «комбіноване навчання»У сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі можна знайти багато різних перекладів і тлумачень поняття «Вlended learning». Це пов’язано з неоднозначним перекладом слова «blend» (англ.): «змішувати», «сполучати», «гармонувати», «комбінувати» та ін. Тому «Вlended learning» перекладають як «гібридне навчання», «змішане навчання», «комбіноване навчання». Враховуючи тлумачення слів: «гібрид» (з грецької ὕβριδικά – помісь) – комбінація двох або більше різних об’єктів або характеристик, властивостей у одному об’єкті», «суміш» – сукупність предметів різного виду, сорту, «змішувати» – порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно, «комбінувати» – сполучати, об’єднувати або розташовувати що-небудь у певному порядку; об’єднувати спільним технологічним процесом чи адміністративно» (див., наприклад, [12]), як і багато інших дослідників будемо термін «blended learning» перекладати як «комбіноване навчання», оскільки, на нашу думку, цей термін найповніше відображає суть і найбільш характерні риси цього навчання.Б. Колліс і Дж. Мунен розглядають комбіноване навчання як «гібрид традиційного очного та онлайн-навчання, за якого навчання відбувається як в аудиторії, так і у мережі, причому онлайн-складова стає природнім розширенням традиційного аудиторного навчання [13, 9].А. Хейнце, К. Проктер зазначають, що комбіноване навчання – це «навчання, що підтримується ефективним поєднанням різних способів доставляння навчальних матеріалів, моделей викладання та стилів навчання, і ґрунтується на прозорій взаємодії між усіма учасниками навчального процесу [14, 10].Сутність методології «Blended learning», яка в освітніх дослідженнях зарубіжних авторів трактується як «змішування різних навчальних середовищ і поєднує в собі традиційне навчання «face-to-face» в аудиторії та методи з більш сучасною комп’ютерно-опосередкованою діяльністю» [2], подана на рис. 1. Рис. 1. Схематичне подання методології «Blended learning» [2] Розглянемо поняття комбінованого навчання у роботах деяких вітчизняних науковців.В роботі О. Ф. Мусійовської [15] комбіноване навчання – «це інтегрована форма різних видів Інтернет-навчання, електронного дистанційного та традиційного навчання, за якої навчальний матеріал у будь-якому електронному виді (текстовому, аудіо- або відеоформаті, у вигляді РРТ-презентацій, flash-анімації, Веб-ресурсів та ін.) передається студентові через Інтернет або локальні мережі для самостійного опрацювання, а закріплення та перевірка якості здобутих студентом знань і навичок проводиться в аудиторії під безпосереднім керівництвом викладача з використанням традиційних і мультимедійних засобів навчання».Т. І. Коваль [16, 5] зазначає, що комбіноване навчання – це «органічне поєднання традиційних і комп’ютерно-орієнтованих методів, комплексне використання паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, впровадження як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу за принципом взаємного доповнення».В. М. Кухаренко та інші автори вважають, що комбіноване навчання – це «вид е-навчання, у якому спільно використовуються методи та засоби традиційних форм навчання та е-навчання. При цьому частка технологій е-ДН в навчальному процесі може коливатися від 30% до 80% [17, 2].У роботах А. М. Стрюка (див., наприклад, [18]) комбіноване навчання тлумачиться як спосіб реалізації змісту навчання, що інтегрує аудиторну та позааудиторну навчальну діяльність за умови педагогічно виваженого поєднання технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання з метою ефективного досягнення навчальних цілей.Сутність комбінованого навчання з позицій вітчизняних авторів можна подати у схематичному вигляді (на рис. 2).Рис. 2. Комбіноване навчання = Традиційне+ Електронне+ Дистанційне+Мобільне навчання 3. Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологіяГоловним завданням трансформації вищої школи на сучасному етапі розвитку суспільства є створення найсприятливіших умов для тих, хто навчається, в здобутті ними вищої освіти, підвищенні кваліфікації, реалізації свого інтелектуального потенціалу за рахунок впровадження в навчальний процес інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.Існуючі й майбутні інноваційні педагогічні технології не можна реалізувати без широкого використання інноваційних інформаційних технологій, в першу чергу комп’ютерних і телекомунікаційних, оскільки саме з їх використанням можливо у повній мірі розкрити дидактичні функції цих технологій, реалізувати потенційні можливості їх використання.Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у вищій школі, на думку авторів, це важлива складова об’єктивного процесу комп’ютеризації та інформатизації освіти, побудови інформаційного суспільства, а також найважливіший чинник впровадження педагогічних інновацій у навчальний процес.«Інновація – це не будь-яке нововведення, а тільки таке, що істотно підвищує ефективність діючої системи. … Інновації – це ідеї та пропозиції (в багатьох випадках засновані на результатах відповідних спеціальних наукових досліджень і інженерних розробок), що можуть стати основою створення нових видів продукції чи значно поліпшити споживчі характеристики (технічні, економічні тощо) існуючих товарів, створення нових процесів, послуг, чи будь-чого, що може покращити «якість життя» людства» [19].Педагогічна інновація – сукупність нових професійно-педагогічних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем виховання, навчання й розвитку учнів (студентів) з позицій освітніх підходів, зорієнтованих на зміну навчального процесу з метою формування якісно іншої педагогічної практики і підвищення якості освіти. При цьому основними освітніми підходами здійснення інновацій у вищій школі є: акмеологічний підхід, андрагогічний підхід, діяльнісний підхід, кваліметричний підхід, компетентісний підхід, особистісно-орієнтований підхід, професіографічний підхід, синергетичний підхід.Сьогодні інноваційні технології в освіті ґрунтуються на інтеграції інноваційних педагогічних технологій та інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій навчання.Інноваційна педагогічна технологія – система оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів і які цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в педагогічну практику з метою підвищення якості освіти.Серед педагогічних технологій, що як найкраще інтегруються з ІКТ є: навчання у співпраці; ситуаційне навчання; метод проектів; методи проблемного навчання; продуктивне навчання.Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання – оригінальні технології (методи, засоби, способи) створення, передавання і збереження навчальних матеріалів, інших інформаційних ресурсів освітнього призначення, а також організації і супроводу навчального процесу (традиційного, електронного, дистанційного, мобільного) за допомогою телекомунікаційного зв’язку та комп’ютерних систем і мереж, що цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в педагогічну практику з метою підвищення якості освіти.Серед сервісів і послуг мережі Internet, використання яких забезпечує впровадження інноваційних ІКТ в навчальному процесі ВНЗ, можна виділити:електронна пошта, списки розсилки, веб-форуми;FTP, файлообмінні мережі (Usenet);чати, вебінари (WizIQ);соціальні мережі (Facebook, Twitter);потокове мультимедіа, YouTube, Internet-радіо, Internet-TV;IP-телефонія, Skype, Google Talk;Web 2.0 (wiki, сервіси Google, Flickr, Digg.com, блоги).Разом з тим, не дивлячись на те, що сьогодні традиційна система вищої освіти не задовольняє повною мірою потреби студентів й вимоги інформаційного суспільства до підготовки майбутніх фахівців, а завдяки використанню дистанційних, електронних та мобільні технології студент і викладач можуть плідно співпрацювати не тільки під час занять в аудиторії, а й за межами навчального закладу, не варто повністю відмовлятися від традиційних форм організації, методів і засобів навчання, що добре відомі й в деяких реальних педагогічних ситуаціях є просто незамінними.Враховуючи вище сказане, будемо вважати, що комбіноване навчання – це цілеспрямований процес здобування знань, набуття умінь і навичок, засвоєння способів пізнавальної діяльності суб’єктом навчання й розвитку його творчих здібностей на основі комплексного і систематичного використання традиційних й інноваційних педагогічних технологій та інформаційно-комунікаційних технологій навчання за принципом взаємного доповнення з метою підвищення якості освіти.4. Особливості організації комбінованого навчання у ВНЗЯк зазначалося вище, тенденція в організації навчального процесу у ВНЗ чітко розвивається в напрямі комбінованого навчання, яке органічно поєднує в собі як традиційні (очні), так і комп’ютерно орієнтовані методи, засоби і форми організації навчання.Залежно від технічних можливостей ВНЗ, підготовки його професорсько-викладацького складу у комбінованому навчанні можна поєднати такі види навчальної діяльності студентів під керівництвом викладача (див., наприклад, [15]):традиційні практичні заняття або семінари з відеоконференціями та вебінарами;традиційні заняття з наступним їх обговоренням у форумах, чатах або з використанням листування через електронну пошту;групову роботу над завданнями для самостійного виконання із подальшим його обговоренням в аудиторії;лекційні заняття в мережі Internet з практичними і лабораторними заняттями в аудиторії;лекційні заняття в аудиторії з консультаціями з викладачем через мережу Internet;виконання індивідуальних завдань і надсилання результатів їх виконання для перевірки викладачеві, використовуючи сервіси мережі Internet;реалізація рольових ігор та дослідницьких проектів у віртуальному середовищі у позааудиторний час або під час аудиторних заняття;інші комбінації використання технологій дистанційного, електронного, мобільного навчання та традиційних форм, методів і засобів навчання.Як правило, комбіноване навчання з дисципліни складається з таких етапів:самостійне опрацювання студентами теоретичного матеріалу з використанням технологій електронного, дистанційного або мобільного навчання;засвоєння практичних вмінь і навичок у формі традиційних аудиторних занять з використаннях інноваційних педагогічних технологій;обговорення проблемних ситуацій в он-лайн і/або офф-лайн режимі з використанням технологій електронного, дистанційного або мобільного навчання;поточний та проміжний контроль і оцінювання навчальних досягнень студентів з використанням автоматизованих засобів контролю, зокрема комп’ютерного тестування;проведення підсумкового контролю з дисципліни (екзамену, заліку) і/або захисту курсової роботи у традиційній (очній) формі.Комбінована модель навчання – це модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів у традиційному навчанні із застосуванням елементів асинхронного й синхронного дистанційного і мобільного навчання. У ВНЗ комбіноване навчання рекомендується як складова традиційного навчання при проведенні як аудиторних занять, так і організації самостійної роботи студентів. Основне завдання комбінованого навчання: успадкувати переваги як традиційного, так і дистанційного навчання й зменшити їх недоліки.Основна проблема при впровадженні комбінованого навчання у ВНЗ, полягає в тому, що таке навчання вимагає високого ступеня самоорганізації та особистого контролю тих, хто навчається, і якщо цей ступінь не досить високий, то навчальний матеріал може залишитися незасвоєним або неправильно зрозумілим, що вплине на якість навчання. Тому цілеспрямована робота з формування у студентів уміння самостійно навчатися і здобувати знання, бути комунікабельним і вміти працювати у команді є, на думку авторів, не менш важлива ніж формування в них ІКТ-компетентностей.В Черкаському державному технологічному університеті створено систему електронного навчання (СЕН) на базі Moodle [20], яка призначена для підтримки навчального процесу студентів різних форм навчання (денної, заочної, дистанційної), організації їх самостійної роботи, а також для проведення різних видів контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів у автоматизованому режимі. СЕН ЧДТУ доступна в мережі Internet керівництву університету, викладачам і студентам у відповідності до прав доступу до інформаційних ресурсів і підсистем цієї системи [21].Для організації комбінованого навчання, контролю і оцінювання навчальної діяльності студентів у середовищі системи електронного навчання ЧДТУ створено загальну структуру електронного навчального курсу (ЕНК), а також його структурних елементів: структура курсу, календарний
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Говорун, Тетяна, Олена Білоус, Христина Берладір, Kирило Ханюков та Віталій Варакін. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ У ВИКЛАДАННІ ІНЖЕНЕРНИХ МАТЕРІАЛОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН". Distance Education in Ukraine: Innovative, Normative-Legal, Pedagogical Aspects, № 3 (9 серпня 2023): 136–45. http://dx.doi.org/10.18372/2786-5495.1.17773.

Full text
Abstract:
У статті розглядається застосування однієї із популярних форм сучасної освіти для студентів інженерних спеціальностей, як «змішане навчання», яка поєднує дистанційну форму навчання в умовах сьогодення та традиційне аудиторне навчання. Розглянуто реалізацію технології змішаного навчання на прикладі курсу для студентів-матеріалознавців у Сумському державному університеті через середовище із застосуванням комп’ютерних технологій МІХ, яке об’єднує всі навчальні ресурси університету.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Skomorovska, Iryna. "Використання інноваційних технологій у професійній підготовці майбутніх вихователів ДНЗ". Освітній простір України, № 11 (16 жовтня 2017): 104–9. http://dx.doi.org/10.15330/esu.11.104-109.

Full text
Abstract:
У статті розкрито сутність понять “традиційне навчання”, “інноваційне навчання”, “освітні інновації”. Встановлено, що освітні інновації в системі вищої освіти можуть реалізовуватися у змісті освіти; формах, методах, технологіях процесу навчання і виховання; системі управління освітою. При підготовці педагогічних кадрів у ВНЗ доцільно проводити такі види лекцій, як лекцію-візуалізацію, лекцію із заздалегідь запланованими помилками, лекцію прес-конференцію тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

МАГДЮК, Ольга. "ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ З МЕТОЮ ЗАДІЯННЯ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОФЕСІЙНІ СИТУАЦІЇ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (2022): 114–20. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.18.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню особливостей організації процесу поєднання традиційних та інтерактивних технологій для задіяння студентів немовних спеціальностей в професійні ситуації іноземною мовою. Автором було зазначено, що принципові зміни в економіці, зумовлені зростаючою роллю знань, революцією в інформаційно-комунікативних технологіях, становленням глобальності ринку праці, а також політичними змінами, диктують нові вимоги до рівня підготовки фахівців, тобто змінюють соціальне замовлення суспільства – підготувати в короткий термін фахівця, який добре володіє комунікативними іншомовними компетенціями. За умови мінімальної кількості годин, зазначеної в навчальному плані, чинного державного освітнього стандарту вищої професійної освіти, що представляє собою сукупність вимог, обов’язкових узгодити нове соціальне замовлення суспільства із сучасними вимогами, сформувати іншомовні комунікативні та професійні компетенції – завдання не з легких. Якщо раніше навчання іноземної мови в немовному вузі було орієнтоване на читання, розуміння та переклад спеціальних текстів наукового стилю, то зараз необхідно думати про зміщення акценту в навчанні на розвиток навичок мовного спілкування на професійні теми та ведення наукових дискусій. Щоб досягти поставленого завдання, необхідно поєднати традиційне та інтерактивне навчання, в основі якого лежить особистісно-орієнтоване навчання. Метою традиційного навчання є передача студентам та засвоєння ними якомога більшого обсягу знань. У контексті інтерактивного навчання знання набувають інших форм. З одного боку, вони являють собою певну інформацію про навколишній світ, а з іншого боку, особливістю цієї інформації є те, що студенти отримують її не у вигляді вже готової системи від викладача, а в процесі своєї активної діяльності під керівництвом викладача, який створює умови для їхньої діяльності. Мета інтерактивного навчання – створення викладачем умов, які дозволяють відкривати, набувати і конструювати знання самими студентами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Чопик, Тетяна, Оксана Павлюк, Олександр Антонюк та Євген Павлюк. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (2020): 429–39. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.285.

Full text
Abstract:
Ця стаття має на меті висвітлення та подання загальної характеристики інтерактивних технологій, дослідження ефективності його застосування у професійному становленні майбутніх фахівців фізичної культури і спорту під час навчання у ЗВО.Актуальною проблемою є зміна принципів навчання студентів, забезпечення переходу від пасивного сприйняття інформації до творчого здобуття знань. Принцип поєднання традиційних і інтерактивних форм викладання забезпечує можливість поєднання в навчальному процесі кращих рис навчання. Традиційне навчання забезпечує соціальну взаємодію, маючи можливість безпосередньо спілкуватись з викладачем, пропонує знайомі та звичайні для студентів методи навчання; інтерактивне – створює освітній простір, у якому кожен студент може перевірити свою позицію й отримати негайний зворотний зв’язок від викладача відносно правильності відповідей.Основна мета професійного навчання майбутніх фахівців фізичної культури і спорту – створити навчально-методичну програму для вирішення як психологічних, так і педагогічних, як науково-технічних проблем.Отже, засоби інтерактивних технологій визначаються взаємодією викладачів та майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, де роль викладача полягає у творчому підході до вибору та застосування інтерактивних форм проведення занять. Навчально-пізнавальна діяльність майбутніх фахівців фізичної культури і спорту передбачає їхню активну позицію в різних способах взаємодії. Результатом такого процесу формування готовності студентів до застосування інтерактивних методів навчання очікується усвідомлене оволодіння методикою організації інтерактивного навчання. Також така робота сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, наявності вмінь упровадження інтерактивних методів навчання у практику.Перспективи майбутнього дослідження передбачають створення та розвиток методів використання деяких інтерактивних технологій, які забезпечать розвиток професійної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту під час навчання у ЗВО.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Сяо Я, Лон. "СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ В СИСТЕМІ НАВЧАННЯ АРТИСТІВ БАЛЕТУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 52 (2019): 53–68. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.52.04.

Full text
Abstract:
У статті порушено проблему підвищення ефективності класичного тренажу в системі підготовки сучасних артистів балету. Традиційне виховання та вдосконалення виконавської майстерності ґрунтується на точному дотриманні суворих вимог при максимальних фізичних зусиллях щодо виконання рухів та вправ, що є запорукою отримання необхідного результату згідно з вимогами балетного мистецтва. Однак, зважаючи на його стрімкий розвиток та філософсько-психологічну спрямованість, навчання артистів балету, окрім традиційних академічних підходів, слід спрямовувати на соматичні практики, що досі не знайшло поширення в структурі класичного тренажу. В межах хореологічного та педагогічного наукового дискурсу визначення та обґрунтування сучасних педагогічних підходів у системі підготовки висококваліфікованих балетних виконавців не знайшло повноцінного висвітлення. З огляду на це, в дослідженні окреслено, проаналізовано та запропоновано умовні назви можливих педагогічних підходів до вдосконалення виконавської техніки артистів балету на уроці класичного танцю: «анатомічний» («біомеханічний») – ґрунтується на анатомічних та біомеханічних властивостях організму, реалізується шляхом досконалого тлумачення механізму роботи м’язів, зв’язок та суглобів, що відповідають за виконання того чи іншого руху; «кінестезичний» – ґрунтується на особистому відчутті рухів виконавцем, реалізується за рахунок власного «ставлення» танцівника до специфіки руху та його покрокового опанування через фокусування спочатку на різних його аспектах, а потім комплексному засвоєнні; «асоціативий» – ґрунтується на образному трактуванні рухів та вправ, реалізується за допомогою використання педагогом влучних порівняльних характеристик; «музично-ритмічний» («евритмічний») – ґрунтується на мелодико-ритмічних властивостях рухів, реалізується за рахунок м’язового відчуття ритму та мелодії, аналітичної ритмо-пластичної інтерпретації музики; індивідуальний – ґрунтується на особистих анатомічних, технічних та психологічних можливостях танцівника, реалізується шляхом урахування індивідуальних особливостей виконавця з метою виявлення найкращих можливостей та розвитку до необхідного рівня слабко виражених. У межах кожного із зазначених підходів (окрім «кінестезичного») виокремлено традиційний елемент та визначено шляхи до їх удосконалення, як засобу створення новаторського вектору у навчанні артистів балету. Обґрунтовано сенс «кінестезичного» підходу, як такого, що досі не використовувався в системі навчання артистів балету, та виявлено доцільність його застосування. Зроблено припущення, що сучасні педагогічні підходи сприятимуть реформуванню системи класичного тренажу, покликаного виховати універсального артиста балету, здатного усвідомлювати всі аспекти рухів і власні фізіологічні та психологічні відчуття під час їх виконання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Ірина Іванівна, ПОЛУБОЯРИНА, та СНЄДКОВА Людмила Антонівна. "ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ДИСТАНЦІЙНУ МУЗИЧНУ ОСВІТУ". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 10 (21 листопада 2024): 41–46. https://doi.org/10.59694/ped_sciences.2024.10.041.

Full text
Abstract:
У статті порушується питання розробки, апробації та впровадження інноваційних методів навчання у дистанційну музичну освіту. Зʼясовано, що такими ефективними методами можуть бути: запровадження інтерактивних занять, як здатність активно взаємодіяти усім учасникам освітнього процесу в режимі бесіди, діалогу з комп'ютером або людиною; використання штучного інтелекту в дистанційній освіті (освітні платформи MOODLE та CLASSROOM, в яких використовується технології штучного інтелекту; програма PowerPoint); метод змішаного навчання, який поєднує у собі традиційне навчання в аудиторії, з технологіями онлайн-освіти, що надає більшої гнучкості для створення ефективного навчального середовища (застосування освітньої платформи AhaSlides як технічного засобу змішаного навчання); метод проєктного навчання, який дозволяє вирішувати реальні проблеми та знаходити нові рішення протягом засвоєння знань з конкретної дисципліни. Ключові слова: інноваційна педагогіка, дистанційна музична освіта, інноваційні методи навчання, цифрові технології, освітні платформи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Носенко, Юлія. "ІМЕРСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ТРАДИЦІЙНОМУ ТА У ЗМІШАНОМУ НАВЧАННІ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ". Physical and Mathematical Education 39, № 5 (2024): 34–40. http://dx.doi.org/10.31110/fmo2024.v39i5-05.

Full text
Abstract:
Формулювання проблеми. Масове впровадження цифрових технологій, таких як хмарні та веб-сервіси, штучний інтелект і імерсивні рішення, сприяє підвищенню доступності освіти, покращенню якості навчального процесу та комунікації, розвитку інклюзивних та персоналізованих середовищ. Упродовж останніх років спостерігається стрімкий розвиток і поширення імерсивних технологій, їх поступове перетворення на важливий складник сучасної освіти. Поєднання змішаного навчання з імерсивними технологіями надає учням доступ до різноманітних ресурсів і стимулює їхню активну участь. Такий підхід створює інтерактивне середовище, де учні занурюються у віртуальні сценарії, відчуваючи себе частиною процесу. Матеріали і методи. Застосовано теоретичні методи науково-педагогічного пошуку. Зокрема, аналіз дослідницьких робіт вітчизняних і закордонних дослідників, експертів. У результаті синтезу, узагальнення аналітичної роботи здійснено порівняльний аналіз специфічних особливостей використання імерсивних технологій у традиційному та змішаному навчання в закладах загальної середньої освіти. Це дозволить краще зрозуміти сутність, переваги і відмінності використання цих технологій у різних моделях навчання, що сприятиме подальшому проєктуванню освітнього процесу з урахуванням цих особливостей. Результати. Визначено параметри для порівняння особливостей використання імерсивних технологій у традиційному та змішаному навчанні в ЗЗСО: контекст використання, взаємодія між учнем і вчителем, індивідуалізація навчання, гнучкість та доступність технологій, соціалізація та співпраця, навчальне середовище, мотивація учнів, оцінювання знань, ресурсна забезпеченість, технічна підтримка, інтерактивність освітнього процесу, розвиток навичок саморегуляції, роль батьків у навчанні, педагогічний підхід, розвиток навичок саморегуляції. Здійснено порівняльний аналіз особливостей використання імерсивних технологій у традиційному та змішаному навчанні в ЗЗСО за визначеними параметрами. Розглянуті особливості використання імерсивних технологій в традиційному та змішаному навчанні в ЗЗСО узагальнено у вигляді таблиці. Висновки. Аналіз особливостей використання імерсивних технологій в традиційному та у змішаному навчанні в ЗЗСО за багатьма параметрами показав, що основні відмінності стосуються гнучкості їх застосування, рівня індивідуалізації освітнього процесу, взаємодії між учнем та вчителем, а також доступності та можливостей розвитку навичок саморегуляції, автономії, соціалізації. У змішаному навчанні ці технології забезпечують більшу автономність учня, адаптивність до індивідуальних потреб і розширюють доступ до навчальних ресурсів. Водночас традиційне навчання надає перевагу безпосередньому контролю з боку вчителя та підтримці соціальної взаємодії в класі. Виявлені особливості використання імерсивних технологій в традиційному та у змішаному навчанні в ЗЗСО важливо враховувати при плануванні уроку, доборі засобів навчання для досягнення дидактичних цілей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Терещенко, Тетяна. "ЦИФРОВІ НОСІЇ ЯК ЗАСІБ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (2020): 181–86. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.207.

Full text
Abstract:
У статті оцінюється дієвість персоналізованого навчання, визначається доцільність впровадження цифрових засобів у традиційне заняття з метою підвищення ступеня персоналізації, обґрунтовується важливість використання цифрових носіїв для персоналізованого навчання іноземної мови. Доведено, що інформаційно-технологічний супровід особистісно-орієнтованого навчання вважається домінантною освітньою тенденцією, характерною рисою сучасної освітньої моделі. З’ясовано, що цифрові носії використовуються не лише для того, щоб зробити зміст заняття більш цікавим та заповнити його сучасною інформацією, а більшою мірою з метою персоналізації процесу навчання. Використання цифрових носіїв можна розглядати лише як складову частину комплексного процесу персоналізації. Успішне застосування цифрових носіїв для персоналізації передбачає поєднання фаз індивідуалізованого та кооперативного навчання у загальному навчальному процесі. У статті окреслено основні проблеми застосування інформаційно-технологічного супроводу на заняттях з іноземної мови. Доведено, що керівництво викладача і систематичне залучення студента до планування траєкторії навчальної діяльності є передумовами до вичерпного і ефективного застосування цифрових носіїв.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Демидчук, А. С., та С. М. Шамало. "СПЕЦИФІКА ВИКЛАДАННЯ У МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ДИСТАНЦІЙНОМУ ФОРМАТІ". Медична освіта, № 3 (9 листопада 2024): 32–37. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.3.14707.

Full text
Abstract:
Викладачі сучасних медичних ЗВО у світовій освітній практиці є викладачами безпосередньо, практикуючими лікарями, а також дослідниками одночасно. Вони мусять формувати у студентів-медиків позитивну мотивацію до навчання, нести відповідальність за якість здобувачів освіти та володіти високими професійними здібностями. Викладачу медичного університету потрібно постійно аналізувати й оцінювати та підлаштовувати себе у відповідь на зміни в педагогічній діяльності та професійно-педагогічному середовищі. Сьогоденні медичні ЗВО, поряд із традиційними формами, також мусять розвивати навчання на основі сучасних та інноваційних освітніх технологій виховання. Педагогічні працівники адаптуються до мінливого напряму сучасної медичної освіти, готують студентів-медиків, у тому числі із використанням компʼютерних технологій. У рамках освітнього середовища університету, а також за його межами постає можливість реалізувати різноманітні форми комп’ютерної взаємодії між викладачами та студентами. Компʼютерні технології на даний час використовуються при вивченні всіх дисциплін (теоретичних та клінічних) у сучасних медичних університетах світу. Програмне забезпечення призначене та є дуже вагомим для початкової, поточної та безперервної освіти студентів-медиків. Освітні університетські платформи надають доступ до електронного онлайн-навчання, сприяють засвоєнню нової інформації й оснащені всім необхідним для підготовки та використання студентами відповідними навчальними матеріалами, які є необхідними при ефективному навчанні. Студенти-медики, у свою чергу, постійно звертаються до надійних джерел інтернет-ресурсів, щоб отримати додатковий матеріал, розширити свої знання і поліпшити свою практику. Під час пандемії COVID-19 у всіх країнах світу започаткувалося активне онлайн-навчання, що дало можливість продовжити безперервну медичну освіту. На жаль, після пандемії впровадження цифрових форматів навчання студентів-медиків в Україні не зупинилося через військове вторгнення росії. Онлайн-навчання хоча і має велику кількість позитивних моментів, але воно не може повністю замінити традиційне аудиторне навчання. Тому українські викладачі повинні і надалі вдосконалювати свої знання в цифрових технологіях для онлайн-навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

БЕРЕСТЮК, Л. В., А. Б. ПАВЛЮК та С. Б. ШЕЛУДЧЕНКО. "ВИКОРИСТАННЯ ҐАДЖЕТІВ ЯК ЗАСОБУ НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», № 3 (30 грудня 2024): 33–39. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.3.5.

Full text
Abstract:
Використання ґаджетів сприяє розвитку комунікативних навичок, індивідуалізації навчання та поглибленню знань учнів з англійської мови та зарубіжної літератури. Тому у статті ґаджети розглядаються як засіб навчання в процесі вивчення цих дисциплін. Інтеграція ґаджетів у процес вивчення англійської мови відкриває широкі можливості для покращення якості мовної підготовки учнів. Важливою перевагою є можливість використовувати інтерактивні додатки для навчання граматики, лексики, вимови та інших мовних аспектів. Завдяки сучасним додаткам, учні можуть виконувати вправи з різних мовних тем у зручному для них режимі з можливістю автоматичного оцінювання та аналізу помилок. Це дозволяє значно скоротити час на перевірку завдань та покращити ефективність зворотного зв’язку. Важливою складовою освітнього процесу є вивчення зарубіжної літератури. Використання ґаджетів у цьому контексті також відкриває нові можливості, оскільки це спрощує процес читання і робить його більш інтерактивним та динамічним, й учні можуть скористатися функціями пошуку, виділення важливих уривків, додавання нотаток тощо. Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що неабияка увага приділяється проблемам використання сучасних технологій у навчальному процесі. Аналізуються можливості інтеграції цифрових технологій у традиційне, змішане та дистанційне навчання. Відзначено переваги, такі як доступ до інтерактивних матеріалів, розвиток мовних та комунікативних навичок, а також можливість індивідуалізації навчального процесу. Обговорюються виклики, пов’язані з використанням технологій, зокрема ризики відволікання учнів та нерівність у доступі до ресурсів. Стаття підкреслює важливість ролі вчителя у впровадженні технологій та формуванні навичок критичного мислення у учнів. Використання ґаджетів у навчанні може значно покращити якість освіти, але вимагає комплексного підходу до навчання, підготовки педагогів та врахування можливих ризиків, пов’язаних з їх використанням.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Попова, Людмила Степанівна, Ірина Миколаївна Зелепугіна, Наталія Тарасівна Сеннікова та Ганна Вячеславівна Попова. "Деякі особливості викладання вищої математики при дистанційній формі навчання". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (3 квітня 2014): 214–17. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.436.

Full text
Abstract:
Традиційні форми навчання студентів передбачають проведення групових занять в певні години у певному місці, при безпосередньому контакті між учнем та вчителем. Останнім часом, завдяки розвитку інформаційних технологій, комп’ютерних мереж та засобів зв’язку з’явилась можливість розвитку нової форми навчання – дистанційної. Характерною особливістю дистанційного навчання є те, що студент має можливість практично повністю самостійно, в індивідуальному темпі одержувати необхідні йому знання, в незалежності від місця розташування вузу. Використовуючи комп’ютерні мережі, студент може користуватись для свого навчання різноманітними навчально-методичними та іншими матеріалами викладачів та вчених будь-яких навчальних закладів та іншою літературою, звітувати викладачу про виконання завдань, одержувати потрібні консультації. А викладач, за допомогою розроблених тестів, може контролювати якість засвоєння матеріалу і, при необхідності – коректувати процес навчання.В наш час дистанційна форма навчання розглядається в світі як один з найбільш ефективних і перспективних способів підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Ця форма навчання має певні переваги перед традиційними і основне – це те, що студенти мають рівні можливості для навчання незалежно від місця їх проживання, соціального статусу, національності, а в деяких випадках – стану здоров’я, можливість навчатися без відриву від виробництва, зменшення транспортних і готельних витрат. При цьому, студент може сам обирати навчальні предмети, методи їх вивчення, викладачів та інше. Є можливість проведення занять за індивідуальним розкладом і в індивідуальному темпі. При цьому термін одержання освіти можна змінювати в залежності від індивідуальності студента.При традиційних формах навчання колективне навчання більш ефективне. Саме колективні настанови, що задають безпосередньо лідери серед самих учнів, виявляють дух і настрій навчального процесу. Вплив лідера в колективі може бути як позитивним, тоді процес навчання активізується, так і негативним, що призводить до зниження активності учнів в процесі одержання знань. Учбові плани складають, орієнтуючись на середнього студента. Проведення занять у великих групах зменшує витрати на навчання, але не дає змогу викладачеві працювати із кожним студентом у індивідуальному темпі. При дистанційній освіті колектив учнів-однодумців можна створювати більш гнучко за допомогою віртуальних класів, об’єднуючи студентів у відповідності з їх здібностями. Процес навчання повинен ініціюватись, підтримуватись і направлятись досвідченим педагогом та психологом. Таким чином диференційоване навчання є однією з переваг дистанційного навчання. Для його успішної роботи та підтримки зворотного зв’язку між учнями та вчителем необхідно мати психологічний портрет та карту процесу навчання для кожного учня, тобто необхідна служба психологічної підтримки, розвинута гнучка система тестування, розвинута служба програмних засобів навчання, систем коректування процесу навчання, продумана система стимулюючих факторів.Традиційні форми навчання передбачають безпосередній контакт між учнем та вчителем. Іноді між учнем та вчителем виникають специфічні бар’єри, які носять соціальний або психологічний характер. Під час дистанційного навчання ці бар’єри зникають зовсім або зменшується їх значимість. Але не можна недооцінювати і той позитивний вплив особистості викладача на студента при безпосередньому їх спілкуванні, ту позитивну емоційну окрасу, яку надає вчитель своїм заняттям, намагаючись зацікавити студентів в одержанні знань.У віртуальному класі за рахунок колективної організації процесу спілкування можливо більш ефективно розв’язати проблему розвитку зацікавленності до предмету, що вивчається.Зворотний зв’язок між учнем та вчителем при дистанційному навчанні може здійснюватись шляхом створення системи тестування для неперервного контролю та аналізу засвоєння матеріалу. Для спілкування викладача і групи студентів згодом, з розвитком системи дистанційного навчання можливі використання телемостів.Відомо, що освітня роль математики полягає в тому, що вона активізує і розвиває інтелектуальні здібності людини, формує вміння проводити аналогії, логічно обґрунтовувати власну точку зору, творчо застосовувати одержані знання. Методика викладання математики неперервно розвивається, змінюється для найкращого втілення цієї мети в сучасних умовах, особливо при використанні нових форм навчання. При вивченні математики дуже важливим є систематизація знань, а також якість засвоєння базових знань, які формуються і накопичуються, починаючи з початкової школи, з набуття навичок усних розрахунків, які стимулюють розвиток пам’яті. Спостерігаючи проблеми, що виникають у студентів, які не мають таких навичок, ми підтримуємо тих досвідчених шкільних викладачів, які не дозволяють учням до певного віку користуватись калькуляторами при розв’язанні задач.При традиційних формах навчання активізуються одночасно декілька механізмів сприйняття інформації: через зір і слух; механічно (при запису), емоції. Все це активізує різні ділянки роботи мозку. Відсутність однієї з них – згубна. Відомо, що в цьому пересвідчилися в багатьох розвинених країнах світу. Тому, при дистанційній формі навчання особливо гостро постає питання про розвиток методик, які б передбачали і активізували таку самостійну роботу студентів, при якій комп’ютер не був єдиним засобом навчання, щоб запобігти одностороннього розвитку. Тим більше, що основну частину учбового матеріалу студент має засвоїти самостійно. Тому, перш за все, студент повинен бути готовим до самостійної роботи і мати зацікавленість в отриманні нових знань.Математика оперує абстрактними поняттями, між якими існує логічний зв’язок. Втрата логічного зв’язку призводить до часткового або повного нерозуміння подальшого матеріалу, як теоретичного так і при розв’язанні задач. Використання тільки довідкового матеріалу не може повністю поновити логічний зв’язок. Особливість математики полягає в тому, що кожне абстрактне поняття повинно фіксуватися в асоціативній пам’яті студента для подальшого оперування ним при розв’язанні конкретних задач і аналізі результатів. Важливим моментом при вивченні математики є написання математичних символів, знаків дій. Тому необхідно не тільки бачити формули на екрані комп’ютера, але й самостійно їх прописувати на аркуші паперу. Особливо це стосується тих розділів математики, коли для подальшого навчання необхідний процес “технічного” оволодіння навичками (наприклад, диференціювання, інтегрування, тощо). Такі навички здобуваються тільки шляхом запису.Безумовно, дистанційна форма навчання є перспективною на сучасному етапі, але всі методики обов’язково повинні містити обґрунтовані досвідченими психологами елементи. Вивчення математики не зводиться до засвоєння певних формул, понять, методів, навіть там, де математика не є фаховою дисципліною. Тому при складанні методик вивчення вищої математики при дистанційній формі навчання необхідно застосовувати не тільки новітні інформаційні технології, але й передбачати традиційне безпосереднє спілкування учня з вчителем, проведення прикладних, учбових науково-дослідних робіт.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Белан, Тетяна, Владислав Ющенко та Вадим Овдієнко. "ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 178, № 22 (2023): 97–101. http://dx.doi.org/10.58407/232216.

Full text
Abstract:
Мета роботи. Акцентувати увагу на перевагах і недоліках електронного навчання в закладі вищої освіти.Методологія. Для вирішення поставленої мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (вивчення й аналіз психолого-педагогічних, філософських джерел, офіційних і нормативних документів; порівняння й узагальнення поглядів учених на проблему) й емпіричні (спостереження за освітнім процесом студентів).Наукова новизна. У статті уточнено суть поняття «електронне навчання». Досліджено історію входження електронного навчання в освітній процес закладу вищої освіти. Зазначено, що основна мета електронного навчання – це передати необхідні знання майбутнім фахівцям за допомогою засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено на тому, що електронне навчання не замінює в цей час і не замінить в майбутньому традиційне навчання, його застосування сприяє збагаченню процесу викладання у закладі вищої освіти. У статті виділені переваги і недоліки електронного навчання, проаналізовано шляхи подолання труднощів, які виникають у освітньому процесі з освітньому процесі з використанням електронних засобів.Висновки. Електронне навчання в професійній підготовці майбутніх фахівців використовується для підвищення якості навчання шляхом поліпшення доступу до Інтернет-ресурсів, надає можливість отримувати знання студентам, які паралельно працюють, а також забезпечує безперервність освітнього процесу у складних для країни умовах. Організація освітнього процесу з використанням електронних технологій навчання створює умови для збільшення обсягу індивідуальної роботи, сприяє формуванню в майбутніх фахівців стратегій, методів і прийомів самонавчання та є основою для посилення позитивної мотивації до навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

ЄФРЕМОВА, Олена, Луїза КОТЛЯРОВА та Олександра ГРИЩЕНКО. "СУТНІСТЬ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В ВІТЧИЗНЯНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Дидактика, № 6-7 (20 січня 2024): 15–20. http://dx.doi.org/10.58407/didactics.23.6-7.2.

Full text
Abstract:
У статті визначено сутність змішаного навчання у закладах вищої освіти. Виокремлено проблеми змішаного навчання у вітчизняній вищій школі. Доведено, що важливо підібрати кваліфікований персонал для служб, які впроваджують і забезпечують функціонування змішаного навчання в університетах. Обґрунтовано, що результатом змішаного навчання може удосконалення методики викладання окремих освітніх компонентів як обов’язкових, так і вибіркових. Доведено, що під час реалізації змішаного навчання важливими завданнями є: постійна підтримка викладачів і студентів на всіх рівнях; моніторинг активності на платформі; опитування користувачів; вчасне реагування на критичні ситуації як технічного, так і організаційного характеру; планове оновлення та оптимізація. Мета статті – охарактеризувати сутність впровадження змішаного навчання у вітчизняних закладах вищої освіти. Висновки. 1. Змішане навчання – це метод навчання, який об’єднує синхронне (традиційне, очне) навчання та асинхронне (цифрове) навчання. 2. Проблеми змішаного навчання у вітчизняній вищій школі: залежність від технологій; змішане навчання дає змогу здобувачам вищої освіти працювати у власному темпі; зменшення очного спілкування; шаблонність завдань. 3. Результатом змішаного навчання може бути зміна освітнього процесу з підвищенням загальної успішності здобувачів або цифрової грамотності та удосконалення методики викладання окремих освітніх компонентів як обов’язкових, так і вибіркових. 4. Необхідно підібрати кваліфікований персонал для служб, які впроваджують і забезпечують функціонування змішаного навчання. 5. Під час реалізації змішаного навчання важливими завданнями є: постійна підтримка викладачів і студентів на всіх рівнях; моніторинг активності на платформі; опитування користувачів; вчасне реагування на критичні ситуації як технічного, так і організаційного характеру; планове оновлення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

ЗОРОЧКІНА, Т. С., Н. В. БАЙДЮК та Д. Р. ЗДІР. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «ПЕРЕВЕРНУТОГО НАВЧАННЯ»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», № 1 (25 червня 2024): 63–69. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.1.10.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто організаційно-методичні засади підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування технології «перевернутого навчання». Встановлено сутність та зміст технології «перевернутого навчання», її компоненти. Перевернуте навчання» трактується як освітня модель, в якій традиційне представлення лекції перевтілюється у її обговорення, у якому розкриваються дискусійні питання, презентуються проекти, виконуються практичні роботи тощо, а відеолекція при такому підході є ключовим компонентом у технології перевернутого навчання. Схарактеризовано підходи до організації перевернутого навчання: типовий перевернутий клас (The Standard Inverted Classroom), орієнтований на дискусію перевернутий клас (The Discussion-Oriented Flipped Classroom), сфокусований на демонстрації перевернутий клас (The Demonstration-Focused Flipped Classroom), псевдоперевернутий клас (The FauxFlipped Classroom), груповий перевернутий клас (The GroupBased Flipped Classroom), віртуальний перевернутий клас (The Virtual Flipped Classroom), «перевернутий» викладач (Flipping The Teacher). Визначено, що підготовка майбутніх вчителів початкових класів до застосування технології «перевернутого навчання» передбачає ознайомлення студентів з ключовими аспектами технології, способами її реалізації в освітньому процесі початкової школи та застосуванням технології «перевернутого навчання» під час викладання фахових дисциплін. Перевагами технології «перевернутого навчання» вважаються раціоналізація використання аудиторного часу, більш усвідомлене засвоєння студентами матеріалу, посилення автономної позиції студента в освітньому процесі, оптимізація розвитку критичного мислення і креативності у студентів, їх перетворення на інтегративну частину освітнього процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Лобацький, Андрій Олександрович. "ІНТЕГРАЦІЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В КУРСИ КОМП'ЮТЕРНИХ НАУК У КОНТЕКСТІ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ". Health & Education, № 1 (23 травня 2024): 217–22. http://dx.doi.org/10.32782/health-2024.1.29.

Full text
Abstract:
У сучасних умовах освітнього процесу, особливо у сфері комп'ютерних наук, змішане навчання виявляється ефективним інструментом для розвитку фахової компетентності студентів. Цей підхід поєднує традиційне навчання з дистанційними елементами, забезпечуючи більшу гнучкість та доступність освіти. У статті проводиться аналіз впливу втілення змішаного формату навчання на курсах комп'ютерних наук на формування професійних компетенцій студентів. Розглядаються теоретичні аспекти та ключові переваги змішаного формату освіти, його можливі складнощі та недоліки. Окрема увага приділяється аналізу того, як змішаний формат навчання може забезпечити глибше засвоєння теоретичних матеріалів, удосконалення практичних умінь та зростання мотивації учнів. Метою дослідження є аналіз впливу змішаного навчання на розвиток фахової компетентності студентів курсів комп'ютерних наук. Завданням є вивчення теоретичних підходів до змішаного навчання, оцінка його ефективності, а також аналіз способів інтеграції змішаного навчання в освітній процес. Методологія дослідження охоплює аналіз, систематизацію та узагальнення наукової літератури. Це дає змогу отримати комплексне розуміння переваг та викликів, асоційованих із цим підходом до навчання. Висновки дослідження підкреслюють, що змішане навчання сприяє підвищенню мотивації студентів, дає змогу краще адаптувати навчальний матеріал до індивідуальних потреб учнів та розвиває їхні дослідницькі та аналітичні здібності. Однак успішна інтеграція змішаного навчання вимагає від викладачів готовності до постійного самовдосконалення та освоєння нових технологічних інструментів. Важливим є забезпечення доступу до необхідних ресурсів та технічної підтримки для всіх учасників освітнього процесу. Акцент робиться на важливості підтримки міжособистісної взаємодії та колаборації в онлайн- та офлайн-форматах, що є ключем до успішної адаптації студентів та підвищення їх активності та залученості. У підсумку змішане навчання відкриває нові можливості для підвищення якості освіти в галузі комп'ютерних наук та підготовки кваліфікованих фахівців, здатних ефективно працювати в динамічному інформаційному середовищі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

ГАРАПКО, Віталія, Вікторія ЙОВДІЙ та Маріам ДЕШКО. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ЦИФРОВИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ". Human Studies Series of Pedagogy, № 48 (6 липня 2023): 48–53. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.7.

Full text
Abstract:
Сучасна система освіти 21-го століття забезпечує ефективні освітні можливості та розроблена так, що здобувач є центром цієї системи. Доступність і справедливість системи освіти можуть бути досягнуті за допомогою цифрового середовища, яке забезпечує розширені можливості персоналізованого навчання. ООН у документі «Цілі сталого розвитку (ЦСР) 4» закликає країни «забезпечувати інклюзивну та справедливу якісну освіту та сприяти можливостям навчання протягом усього життя для всіх». Проаналізувавши кожне з ключових слів у ЦСР 4, зрозуміємо, що різнотипові ресурси, які реалізують цілі та є необхідними для досягнення головної мети навчання всього життя, є дуже амбітними та дороговартісними. «Інклюзивний» передбачає персоналізоване навчання всіх дітей, яке всі педагоги вважаюють найкращий спосіб навчання. «Справедливий» означає, що всі здобувачі отримають доступ до однакової освіти, незалежно від їхнього соціального, економічного та/або географічного положення. «Якість» означає використання останніх результатів наукових досліджень для формування ефективної системи освіти та навчання. І останнє, але не менш важливе, навчання слід розглядати як процес, що триває все життя. Це означає, що загальною метою сучасного освітнього процесу є пристосування навчального матеріалу та інструментів до широкого вікового спектру здобувачів. Сучасна освітня система значною мірою покладається на вчителів і звичайні інструменти, такі як підручники, стандартизовані навчальні програми, традиційне оцінювання на основі іспитів і великі аудиторії. Щоб розширити цей перелік для досягнення ЦСР 4, потрібні значні інвестиції в освітній сектор. Але є більш дешевий і ефективний варіант- це використання технологій. Технології можуть і вже змінюють освітню сферу на всіх її рівнях та етапах здобуття, оцінювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Антошина, І. В. "ІНФОРМАЦІЙНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ". Знання європейського права, № 3 (6 вересня 2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.217.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто аспекти реалізації права на освіту в умовах пандемії за допомогою дистанційної форми навчання. Встановлено, що зміна способів передачі інформації безпосереднім чином зумовлює трансформацію інститутів влади. Одним із напрямів реалізації влади в умовах цих змін є управління інформаційними потоками. Здійснення інформаційної влади все частіше розглядаються крізь призму розвитку інформаційно-комунікацій­них технологій. Поширення дистанційної освіти є відображенням розвитку інформаційного суспільства. Доведе­но, що розвиток дистанційної освіти, як і будь-які інновації в цій сфері, порушують традиційне функціонування цього соціального інституту і вимагають змін юридичних і організаційних підходів в його регулюванні як на між­народному, так і національному рівнях. Дистанційне навчання є однією з найбільш фінансово доступних і житт­єздатних форм навчання, пов’язаною з використанням електронних засобів масової інформації для різних цілей навчання, які варіюються від їх додаткового застосування у звичайних аудиторних формах навчання до повної заміни особистих комунікацій інтерактивними зустрічами. Розвиток технологій і міждисциплінарних підходів - ключові фактори дистанційної освіти, а використання Інтернету є основним компонентом такого виду навчання.
 Встановлено, що на глобальному міжнародному і регіонально-міжнародному рівнях майже сорок років вибу­довується механізм регулювання дистанційної освіти. Криза, яка викликана COVID-19, стала стимулом для інно­вацій в освітній сфері та вдосконалення організаційно-правових механізмів регулювання дистанційної освіти. Обґрунтовано думку про те, що право на освіту має бути адаптованим до різних контекстів і потреб мінливого суспільства. Нерозвиненість інформаційно-телекомунікаційних мереж у різних регіонах світу в умовах пандемії значно ускладнює реалізацію фундаментального права людини - права на освіту і підсилює нерівність у сфері освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Krul, Larysa, та Stepan Nedilskyi. "Особливості організації мовно-літературної освіти молодших школярів в умовах НУШ". Освітній простір України 17 (15 листопада 2019): 338–46. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.338-346.

Full text
Abstract:
В статті окреслено особливості організації мовно-літературної освіти молодших школярів в умовах Нової української школи з урахуванням нормативних документів, типових освітніх програм, методичних рекомендацій, авторських навчальних програм, підручників та посібників.Обгрунтовано, що мовно-літературну освітню галузь зосереджено на вивченні дітьми рідної, водночас й іноземної мови задля формування іншомовної комунікативної компетентності. Відтак розширюється поле комунікації, передбачено потенційні можливості й потреби особистості у міжкультурному спілкуванні.Узагальнено, що особливістю організації мовно-літературної освіти молодших школярів стають уміння учителя, який обирає за якою програмою навчати учнів, а відтак визначає пріоритети навчання: традиційне чи інтегроване, звичне чи інноваційне, спрямо-ване на формування знань чи зорієнтоване на формування практичних умінь і навичок, а відтак і реалізацію діяльнісного підходу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Подоляк, Михайло. "Порівняльний аналіз традиційного, дистанційного та змішаного навчання англійської мови у ЗВО". Ukrainian Educational Journal, № 4 (23 січня 2023): 87–97. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-87-97.

Full text
Abstract:
Події останніх років в Україні та світі сприяли розвитку нових освітніх трендів та форм навчання. Дистанційні та змішані форми навчання, які ще до 2020 року були добровільними та маловідомими, з пандемією та російською агресією стали обов’язковими та широко застосовуваними. Ця стаття є продовженням та логічним доповненням експериментального дослідження ефективності навчання іноземної мови у ЗВО, використовуючи традиційну, дистанційну та змішану форму навчання, опубліковані в науковому журналі Register Journal №15(1). Результати експериментів продемонстрували, що найефективнішою формою навчання іноземної мови виявилася змішана. Ця форма увібрала в себе усі переваги традиційної та дистанційної форм, елімінувавши недоліки кожної з них. У статті аналізуються відгуки студентів на дистанційну, традиційну та змішану форму навчання професійної іноземної мови. З цією метою нами було обрано студентів та сформовано три групи. Кожна з груп навчалася відповідно до обраної форми (традиційна, змішана та дистанційна). Експеримент тривав протягом одного семестру або 16 тижнів. Опісля експерименту студенти пройшли опитування, в якому зазначили, що загалом вони були задоволені дистанційною та змішаною формою навчання. Також, відповідно до результатів опитувань, студенти традиційної та дистанційної форми навчання обрали б переважно змішану форму навчання іноземної мови у ЗВО. Серед переваг такої форми навчання піддослідні зазначали: зручний час та місце навчання; часте повторення матеріалів; цікаві та інтерактивні навчальні матеріали; інтеракція з викладачем та поміж студентами; якісніший розвиток усного мовлення. Тому гіпотетичним вибором студентів з-поміж трьох форм навчання була б змішана форма навчання іноземної мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Мандро, Леся, та Г. Михайлишин. "ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ «SOFT SKILLS» МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Grail of Science, № 29 (19 липня 2023): 303–6. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.07.2023.050.

Full text
Abstract:
Формування та розвиток професійно важливих навичок майбутніх соціальних працівників в умовах закладу вищої освіти ґрунтується на ефективних підходах XXI століття, зокрема технологічному. Високий рівень сформованості «soft skills» уможливлюється при поєднанні традиційних та інноваційних форм, методів та технологій навчання, до яких відносимо: традиційні технології навчання, технологія особистісно-орієнтованого навчання, технологія проєктної діяльності; технологія дослідницької діяльності, інформаційно-комунікаційні технології, технологія співпраці у навчанні, ігрова технологія навчання, технологія створення предметно-розвивального середовища, здоров’язбережувальні освітні технології, технологія проблемного навчання, технологія випадку, технологія розвитку критичного мислення, технологія «branding» та «trendspotting».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

BUTUZOVA, L., S. DMITRIEVА та M. PLOTNILOVA. "ПСИХОЛОГІЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ДОРОСЛИМИ ІНШОМОВНОЇ ПЕРІОДИКИ ТА ВІДЕО ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, № 1 (2020): 26–33. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.04.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню проблеми вдосконалення технологій навчання іноземній мові у зв'язку з обґрунтованими актуальними світовими процесами зростанням відповідного попиту, в тому числі – серед осіб зрілого віку. Представлено результати дослідження психологічних особливостей та чинників сприйняття дорослими іншомовних відеоматеріалів та періодичних видань у процесі засвоєння іноземної мови. Презентовано об’єктивні (пов’язані з віком, часом, мовою, психофізіологічними змінами та досвідом навчання) та суб’єктивні (когнітивні, афективні, мотиваційні та особистісні) психологічні труднощі, що виникають при опануванні іноземної мови в дорослому віці. Визначено психологічні бар’єри у сприйнятті інформації іноземною мовою та базові чинники успішного опанування іноземними мовами у старшому віці. Охарактеризовано резерви підвищення ефективності опанування мовних навичок дорослими та окреслено шляхи подолання психологічних бар’єрів у засвоєнні ними іноземної мови. Показано, що сучасний зміст та якість навчання дорослих визначається потребою гармонізації системи освіти з особистісним розвитком індивіда, що розкривається через забезпечення відповідного середовища під час вивчення іноземних мов. Проаналізовано специфіку інтерактивної (відеоряд, публікація у періодичному виданні) та прямої (традиційне навчання) моделей у застосунку до оволодіння іноземною мовою у цей віковий період. Систематизовано особливості ускладнень та покращення сприймання дорослими оригінальних відео- та друкованих матеріалів під час вивчення іноземної мови залежно від характеристик пропонованих матеріалів. Представлено результати дослідження психологічних можливостей інтегрованої моделі навчання іноземної мови із застосуванням іншомовних відеоматеріалів та періодичних видань. Визначено базові чинники успішного сприйняття інформації іноземною мовою: фізіологічні та психологічні характеристики індивіда, його вікові особливості, педагогічні прийоми та методи занурення. Встановлено, що легкість сприйняття та засвоєння матеріалу іноземною мовою, в силу психологічного «поглинання», впливу вербальних та невербальних засобів дозволяє формувати середовище, ідентичне країні, мову якої вивчають. Інтерактивна модель навчання іноземній мові (відеоряд, публікація у періодичному виданні) концентрує увагу на візуальних особливостях та функціях мови. Це дозволяє підвищити швидкість засвоєння іншомовної лексики, уникати таких психологічних бар’єрів як втома та низька зацікавленість, стимулювати вмотивованість й формувати стійку систему мотивації навчання через становлення ціннісних орієнтацій індивіда. Розроблено оптимальні шляхи підвищення ефективності використання відео- та друкованих матеріалів, орієнтованих на носіїв мови, для опанування іноземної мови дорослими.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Коробейнік, Віталій. "ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 63 (2024): 52–79. https://doi.org/10.34142/2312-1548.2024.63.04.

Full text
Abstract:
Сьогодні роботодавці надають перевагу фахівцям, які не лише мають високий рівень спеціальних (фахових) і загальних компетентностей, а й здатні оперативно реагувати на зміни в педагогічній галузі. Підготовка відповідного конкурентоспроможного фахівця, за переконанням автора, можлива в умовах індивідуалізації освітнього процесу, що сприяє не лише особистісному професійному зростанню здобувачів, а й розвитку закладу та всієї професії в цілому. Індивідуалізація визнана ключовим чинником підвищення якості освіти та формування конкурентоспроможної особистості в умовах сучасного суспільства. Виконано огляд наявних дисертаційних досліджень з проблем підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту, зокрема у закладах вищої педагогічної освіти. Проаналізовано визначення поняття «індивідуалізація» у словниковій та довідниковій літературі, а також у відчизняних і зарубіжних наукових дослідженнях. На основі аналізу наукової літератури та власного педагогічного досвіду автора визначено сутність індивідуалізації освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту у закладах вищої педагогічної освіти як процесу проєктування та організації навчальної діяльності, заснованого на індивідуальному освітньому маршруті та траєкторії розвитку здобувача освіти, що враховує його інтереси, потреби, можливості і здібності, зокрема фізичні та психологічні особливості. До основних чинників, що сприяють розвитку індивідуалізації, віднесено: цифровізацію освіти, різнорівневі та гнучкі освітні моделі, зміни психолого-педагогічного характеру, соціальні зміни та потреби ринку праці, інклюзивність та доступність освіти, адаптацію освітнього процесу до умов військового стану та пандемії. Виявлено основні аспекти індивідуалізації: особистісно орієнтоване навчання, гнучкість освітнього процесу, що включає варіативність програм, форм і методів навчання (традиційне, дистанційне, змішане навчання), врахування когнітивних особливостей здобувачів з урахуванням стилю навчання (візуальний, аудіальний, кінестетичний) та диференціація завдань за рівнем складності, обсягом і темпом виконання, розвиток самостійності та рефлексії, застосування сучасних інформаційних технологій на різних освітніх платформах (Edmodo, Moodle, Google Classroom, а також Coursera, Duolingo, EdX, Khan Academy, LinkedIn Learning, Prometheus, Udacity, Udemy тощо), формування мотивації з використанням гейміфікації та заохочення інтересу до навчання через залучення до проєктної та дослідницької діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

БАТЮК, Тарас, та Світлана МАРКОВА. "СТАНОВЛЕННЯ МИРОНА КОРДУБИ ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛА: СТУДЕНТСЬКІ РОКИ". Східноєвропейський історичний вісник, № 25 (29 грудня 2022): 108–17. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.25.269529.

Full text
Abstract:
Мета дослідження полягає у спробі цілісної реконструкції інтелектуальної біографії Кордуби-студента. Методологія спирається на традиційне для історіографічних праць поєднання принципів (історизму, об’єктивності, холізму і системності, а також ціннісного підходу до об’єкта вивчення) та загальнонаукових (порівняння, узагальнення, аналіз і синтез) і спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний та історико-психологічний) методів наукової праці. Наукова новизна статті: на підставі широкого кола джерел (наукові праці, публіцистичні дописи, художні твори, рецензійні огляди, епістолярій та мемуари) здійснити комплексну реконструкцію інтелектуальної біографії Кордуби-студента. Висновки. Проведене дослідження переконливо довело, що роки навчання у Львівському та Віденському університетах стали періодом стрімкого формування Кордуби-інтелектуала. Завдяки небуденним природним талантам і наполегливій цілеспрямованій праці молода людина в короткому часі сформувала власний науковий стиль, досконало опанувавши фах історика. Втім, здобувши докторат у галузі українського середньовіччя, початкуючий історик не замкнувся у тиші бібліотек та архівів. Відчуваючи потреби свого народу, М. Кордуба активно занурюється у вир громадського життя, співпрацюючи з молодіжними товариствами та редакціями провідних українських часописів (“Діло”, “Буковина”, “Зоря” та ін.). Уже тоді його голос стає помітним у поліфонії суспільного обговорення важливих для народу проблем. У підсумку, завершивши навчання, М. Кордуба поступово стає одним із найбільш активних діячів національного відродження на західноукраїнських землях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Volikova, Maryna, and Olha Bratanych. "TRADITIONAL AND INNOVATIVE LEARNING IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE: ADVANTAGES AND DISADVANTAGES." Academic Notes Series Pedagogical Science 1, no. 194 (2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-194-78-84.

Full text
Abstract:
The article provides a comparative analysis of traditional and innovative learning systems; highlights the features, content, advantages and application limits of innovative educational technologies in the optics of modern concepts of pedagogical theory and practice. The content characteristics of the concept of «innovative learning» and the regularities of its course have been defined. The authors of the article define the concept of «innovative learning» in universities as a «futures», advanced training system that adequately correlates with a higher degree of development of a society that is constantly evolving and has the goal of advanced development of the personality and training a specialist who would be able to function effectively in such a society. Innovative learning in higher education provides full or partial digitalization of the educational process. The advantages and disadvantages of traditional and innovative learning have been highlighted. The requirements for the implementation of innovation in the educational process of higher education institutions have been formulated. It has been proved that modern higher education should take into account the processes that carry innovative changes, including: the introduction of analytical and information and communication learning tools, computer technologies, the involvement of teachers and students in research activities. It has been found that the quality of the implementation of the innovation process is conditioned by its goals, methods and means, knowledge and abilities, lecturers' and students' interest in achieving good results. In order for innovative learning to be truly innovative, a modern teacher of a higher education institution should have effective modern means of transferring knowledge and skills to students; organizational skills to plan and implement pedagogical impact; the ability to establish proper relationships with students, to organize and direct their activities; the ability to persuade; possess profound knowledge not only in his subject area, but also have a broad erudition. Acquiring a high level of professional qualification is a long and difficult process. The article concludes by stating the need to find an optimal balance between traditional and innovative learning, rational use of the advantages of each of them, based on the realities of each particular university.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Іванченко, О. З., О. З. Мельнікова та І. І. Міхіна. "ОЦІНЮВАННЯ СУЧАСНИХ ФОРМ ЛЕКЦІЙ СТУДЕНТАМИ ПЕРШОГО КУРСУ МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Медична освіта, № 1 (30 травня 2022): 23–29. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2022.1.12830.

Full text
Abstract:
У статті розглянено питання доцільності лекцій як виду навчальних занять за результатами анкетування студентів, а також недоліки і переваги традиційного й інтерактивного форматів проведення лекцій. На основі опитування студентів з’ясовували їх потребу у лекціях та порівнювали традиційні й інтерактивні лекції за такими ознаками, як: корисність, подолання монотонності, утримання уваги та інтересу, позитивна роль у навчанні і мотивації до самонавчання. Дослідження проведено шляхом анкетування 75 студентів 1 курсу 3 медичного факультету ЗДМУ спеціальності «Фізична терапія, ерготерапія» віком від 17 до 20 років. Питання анкети сформульовані авторами статті за допомогою дослідженої науково-методичної літератури, в якій вивчаються проблеми організації лекцій у закладах вищої освіти. За результатами анкетування студентів, лекцій потребують 77,4 % опитаних, перш за все, для отримання професійних знань і підготовки до практичних занять. Сучасні форми лекції – традиційна та інтерактивна – викликають майже однаковий інтерес близько 50 % студентів-першокурсників. Інтерактивна лекція оцінена студентами суттєво вище традиційної за показниками утримання уваги (64,5 % і 33,9 % відповідно) та позбавлення монотонності (78,5 % проти 19,4 %). Меншою мірою обидва формати лекцій відрізнялися для студентів за критеріями покращення навчання і самонавчання. При проведенні інтерактивної лекції у студентів першого курсу існують певні проблеми взаємодії з лектором – тільки 40,3 % позитивно оцінили можливість звернення викладача до них під час заняття і лише 29 % вільно звертаються самі при виникненні питань, що ми пов’язуємо з незавершеністю адаптаційного процесу до навчан­ня в університеті і в новому колективі. Результати дослідження показали, що лекція залишається видом навчальних занять, якого потребують студенти, а ефективність її проведення може бути підвищена шляхом застосування інтерактивного формату.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Гуменний, Олександр. "ЕЛЕМЕНТИ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ У ВІРТУАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ". Інноваційна професійна освіта 2, № 9 (2023): 99–102. http://dx.doi.org/10.32835/2786-619x.2023.2.9.99-102.

Full text
Abstract:
Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та створення цифрових навчальних середовищ дали можливість зруйнувати бар’єри, що існували в традиційних навчальних групах. Нова парадигма навчання, безумовно, вплине на традиційну модель стосунків «викладач-здобувач освіти», позбавить викладача монополії на створення змісту та перевірку набутих здобувачем освіти знань. Доцільно підкреслити,що сам процес навчання стане результатом групової роботи, де знання, створені спільно всіма, також підлягають груповому оцінюванню. Варто зазначити, що однією з головних характеристик цифрового навчального середовища є створення простору, в якому реалізовано не лише умови для навчання, але й отримання інформації, співпрацю, комунікацію тауправління даними. Таким чином, існує можливість створення комунікаційних мереж серед користувачів, сприяння навчанню, співпраці та розвитку нових ініціатив.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Гура, Т. Є., та О. І. Гура. "ЦІННІСНИЙ СКЛАДНИК ІНКЛЮЗИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (2021): 149–57. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-23.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено проблемі визначення сутності інклюзивної компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти в умовах запровадження Концепції Нової української школи. На підставі авторського інтегративного підходу інклюзивна компетентність сучасного вчителя визначена складником його цілісної професійної компетентності, складним особистісно-професійним утворенням, особливою інтегративною якістю, що забезпечує ефективність професійної діяльності фахівця із реалізації інклюзивного навчання, організації безпечного та здорового освітнього середовища, а також детермінує успішність його подальшого професійного розвитку загалом та у сфері інклюзивної освіти зокрема. З огляду на Рекомендації ради Європи щодо ключових компетентностей для освіти впродовж життя структура інклюзивної компетентності вчителя подана як єдність ціннісного, когнітивного та конструктивного компонентів. Серед них саме ціннісний компонент визначено системотвірним, інтегрувальним, методологічним. Він виявляється у: прийнятті педагогом цінностей філософії інклюзивної освіти; прийнятті власної інклюзивності, зумовленої усвідомленням особистої унікальності, неповторності та, відповідно, наявності особливих освітніх потреб; ціннісному ставленні до інклюзивного навчання, до проєктування та організації інклюзивного освітнього середовища; прийнятті ролі фасилітатора, проєктувальника індивідуальної освітньої траєкторії учнів; позитивній мотивації педагогічної діяльності та професійного розвитку, а також позитивному ставленні до необхідності зміни власної педагогічної діяльності, застосування нових освітніх стратегій. Формування інклюзивної компетентності вчителя з урахуванням її багатокомпонентної, динамічної структури є складним і тривалим процесом, що вимагає комплексності та різновекторності дій. Традиційне спрямування педагогічної освіти на оволодіння вчителями спеціалізованими професійними знаннями та уміннями для розбудови інклюзивного освітнього середовища має бути переорієнтоване на забезпечення формування у вчителів ціннісного ставлення до інклюзії як створення умов для повноцінної участі та доступу до якісних навчальних можливостей усіх учнів відповідно до їхніх індивідуальних особливостей, а не лише дітей з особливостями психофізичного розвитку, інвалідністю. Зазначене вимагає як узгодження, врегулювання нормативно- правових засад педагогічної діяльності, так і термінової зміни акцентів у професійній підготовці вчителів до інклюзивного навчання у системі вищої та післядипломної педагогічної освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Чимшир, Валентин, та Василь Желясков. "МОДЕЛЬ ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 28–33. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.28-33.

Full text
Abstract:
Стаття спрямована на розробку моделі виявлення та розвитку обдарованості студентів шляхом контролю, моніторингу та коригування освітніх процесів. У сучасному світі високій рівень інтелекту стає запорукою нових можливостей, досягнень, перспектив статусу в соціальному середовищі. Крім того, багатьма вченими, які вивчають педагогічні системи в різних умовах розвитку, визначається така класифікація обдарованості, яка фактично вказує, що кожний індивідуум обдарований, тільки потрібно визначити категорію та напрям, де він може це продемонструвати. Для досягнення мети дослідження визначаються п'ять умов розвитку обдарованості, які включають зовнішні і внутрішні якості студентів: загальні здібності; спеціальні здібності в конкретній області; спеціальні здібності неінтелектуального характеру; стимулююче оточення; випадкові фактори. Наводиться приклад виявлення обдарованості та етапи її розвитку. В основі розробленої двоетапної моделі лежить ступенева система виявлення, моніторингу та корекції педагогічної системи, спрямованої на зростання творчого потенціалу, пізнавальної діяльності та мотивації студентів до самовдосконалення.Модель першого етапу виявлення та розвитку обдарованості розкриває особливості роботи шкільної педагогічної системи. Традиційне визначення рівня інтелектуальної зрілості, первинної сформованості пізнавальних процесів, які забезпечують шкільну успішність, починається зі співбесіди, що дає змогу виявити сфери, в яких учень найбільш комфортно себе почуває.Модель другого етапу зосереджена на специфіці вищого навчального закладу та вимагає від студента емоційної зрілості, готовності до серйозного навантаження. У процесі навчання для кожного студента куратор або психолог заводить персональну картку, до якої упродовж усього навчання заносяться всі дані його інтелектуального розвитку, а потім разом з методичною радою вибудовується індивідуальний профіль його розвитку та обираються прийоми і способи подальшої роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Устименко-Косоріч, Олена Анатоліївна. "ТРАДИЦІЙНЕ ТА ЄВРОПЕЙСЬКЕ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ВИКОНАВСТВА НА ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ (НА ПРИКЛАДІ ФЛЕЙТОВОЇ КИТАЙСЬКОЇ ШКОЛИ)". Слобожанські мистецькі студії, № 2 (3 липня 2024): 101–4. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024.2.20.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу розвитку академічної флейти, яка стрімко отримала статус поширеного та популярного в Китайській Народній Республіці інструмента. Зазначено, що флейтове мистецтво характеризується високим виконавським рівнем, великою художньою творчістю й ефективною системою навчання гри на інструменті. Доведено, що характерною рисою навчальної системи є суто активна виконавська практика викладачів гри на флейті. Для них характерна неодноразова участь у національних і міжнародних конкурсах, інтенсивна робота в оркестрах і групах камерних інструментів, постійна сольна й оркестрова діяльність, дуже різноманітна репертуарна програма й інтенсивна концертна діяльність у Польщі та за кордоном. Поширення флейтового музикування знайшло відображення у творчості китайських композиторів, перекладах, обробках китайських пісень та в інструментальних творах, що зумовлено відсутністю вітчизняного репертуару на окремому етапі розвитку. Творчість китайських композиторів-флейтистів демонструє сучасні композиторські прийоми в оригінальній формі взаємодії з національними тональними, ритмічними та фактурними системами. Різноманітність пам’яток флейтової педагогіки в сучасному Китаї зумовлена впливом видатних митців із різних країн Європи та Сполучених Штатів Америки, широким проведенням концертних турів, майстер-класів і навчальних курсів протягом усієї історії до сьогодення. Теоретична цінність роботи полягає у представленні комплексної картини існування європейської академічної флейти в Китаї та логіки її розвитку. Концепція взаємодії у флейтовій музиці національного та європейського стилів є важливою для подальшого розроблення проблеми стильового плюралізму у східних художніх культурах. Принципи, що характеризують зародження та розвиток флейтового мистецтва в різних напрямах музичної культури Китаю, можуть бути використані для створення теоретичної моделі вивчення побуту європейських інструментів у позаєвропейських країнах. Ще одним порівняльним дослідженням цієї позиції в характеристиках педагогічного статусу в різних країнах Сходу та Заходу може слугувати аналіз активного акторського життя китайських викладачів гри на флейті різних поколінь у національних вимірах і за кордоном. Детальний розгляд змісту та рівня активності концертного життя, майстер-класів відомих іноземних виконавців є перспективним під час вивчення педагогічних орієнтирів неєвропейських країн.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Швець, Лілія Володимирівна, та Ірина Іванівна Шаповал. "СУЧАСНА МЕДИЧНА ОСВІТА: БАЛАНС МІЖ ТРАДИЦІЯМИ ТА ІННОВАЦІЯМИ В УМОВАХ ВИКЛИКІВ СЬОГОДЕННЯ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 4 (27 грудня 2024): 155–58. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-4-24.

Full text
Abstract:
Ця робота присвячена порівнянню традиційної системи медичної освіти з інноваційними методами навчання. Традиційна медична освіта базується на дидактичних лекціях і підручниках, що дозволяє ефективно передавати великі обсяги теоретичних знань широкому колу студентів. Однак така форма навчання часто є пасивною, обмежуючи розвиток критичного мислення та практичних навичок. Інноваційні методи, такі як кейс-орієнтоване навчання (CBL), доказова медицина (EBM), проблемно-орієнтоване навчання (PBL) та симуляційне навчання (SBL), дозволяють інтегрувати теорію з практикою, активніше залучати студентів та розвивати клінічне мислення. Вони використовують реальні клінічні сценарії та симуляції для набуття практичних навичок у контрольованих умовах, що мінімізує ризик помилок на реальних пацієнтах. Інноваційні підходи вимагають більше ресурсів для впровадження та організації навчального процесу, але вони значно підвищують якість підготовки майбутніх лікарів. Зокрема, інноваційні технології дозволяють покращити доступ до навчальних матеріалів та надають студентам можливість навчатись у будь-який час і з будь-якого місця, що є особливо важливим в умовах пандемії та збройного конфлікту. Найбільш ефективна медична освіта поєднує як традиційні, так і інноваційні методи, що сприяє всебічній підготовці студентів до майбутньої клінічної практики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Юдіна, Н. В. "ПРОГНОЗУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ТРЕНДІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 27 (7 лютого 2024): 61–66. http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.27.2023.297221.

Full text
Abstract:
В умовах інформаційного суспільства діджиталізація освіти виокремлює і формує ринок дистанційних курсів, що підвищує актуальність прогнозування його маркетингових перспектив та виокремлення ефективних маркетингових інструментів. На противагу поширеній у світі точці зору про нестачу сформованих навичок серед молоді саме у наслідок вимушеного під час пандемії COVID-19 переходу традиційної форми навчання на дистанційну, стаття надає аргументи, що справжні причини саме таких негативних наслідків пандемії крилися не у самій формі навчання, а з маркетингової точки зору, недостатньо масової готовності дистанційних курсів, як інноваційної для освітнього ринка послуги, до їх ефективного використання споживачами. Це відбулося через нехтування глобальною традиційною системою освіти аналізу низки глобальних ризиків, недостатній завчасний розвиток дистанційної освіти і підготовки до миттєвого переключення на неї з традиційної форми. У статті підкреслено, що кризові явища стають синхронними та повсякденними, що перетворює їх на «нову нормальність». У цих умовах у статті прогнозується дистанційній освіті роль не тільки інструменту пом’якшення глобальних ризиків і страхування традиційної освіти у період криз, але й відокремленого та перспективного ринку. Зокрема зазначено, що на теперішньому етапі формування ринку розробникам дистанційних курсів доцільно приділити особливу увагу товарній якості і структурі самих дистанційних курсів. Виходячи з актуальних технологій, у статті виокремленні маркетингові тренди і маркетингові інструменти ринку дистанційного навчання, а саме відсутність традиційних домашніх завдань, інтеграція технологій Штучного Інтелекту, важливість створення і монтаж відеоконтенту як у вигляді стрімів, так й асинхронних записів, наявність субтитрів. Підкреслено цінність особистості лектора, у тому числі з психологічної точки зору. Впровадження запропонованих маркетингових інструментів розробниками дистанційних курсів сприятиме подальшій комерціалізації дистанційних курсів і подальшій їх інтеграції на міжнародні ринки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Хурсенко, Світлана Миколаївна. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 2 (52) (10 серпня 2023): 81–85. http://dx.doi.org/10.32782/msnau.2023.2.12.

Full text
Abstract:
Традиційні погляди на освіту, формування знань, умінь і навичок на сьогодні не задовольняють запити сучасного суспільства. Одним з пріоритетних напрямів державної політики щодо інтеграції вищої освіти в європейський освітній простір є постійне підвищення якості освіти, модернізації її змісту та форм організації освітнього процесу, розробка та впровадження освітніх інновацій. Саме тому інноваційним методам навчання приділяється так багато уваги в навчальному процесі. Проблемне навчання найчастіше розглядають як технологію розвиваючої освіти, спрямовану на активне засвоєння знань, формування розумових здібностей і способів дослідницької діяльності, залучення до наукового пошуку та розвитку творчості. Порівняно з традиційним навчанням мета проблемного навчання значно ширша і полягає в засвоєнні не тільки результатів наукового пізнання, а й процесу отримання цих результатів, у тому числі формування пізнавальної активності здобувача освіти та розвиток його творчих здібностей. При цьому акцент робиться на розвиток мислення. Технологія проблемного навчання доступна всім студентам, оскільки показником складності заняття є наявність у його структурі етапів пошукової діяльності. При вивченні фізики необхідно використовувати інноваційні методи навчання, які сприяють кращому засвоєнню студентами навчального матеріалу та сприяють розвитку їхніх пізнавальних інтересів, що в свою чергу підвищує якість освіти. До основних переваг проблемного навчання при вивченні фізики слід віднести те, що воно розвиває розумові здібності здобувачів освіти; викликає у них інтерес до навчання та сприяє формуванню мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; пробуджує їх творчі здібності; має різнобічний характер; виховує самостійність, активність і творчість студентів; сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості, здатної вирішувати в майбутньому професійні та життєві проблеми. У статті розглянуто загальні теоретичні та часткові практичні аспекти проблемного навчання, як одного з інноваційних методів навчання у закладах вищої освіти, на прикладі вивчення фізики. Висвітлено структуру та види проблемного навчання, показано низку особливостей та переваг останнього порівняно з традиційним навчанням.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Potapenko, Mykola, Vitalii Kruhliak, and Anna Potapenko. "DISTANCE FORM OF TEACHING DRAWING AND PAINTING TO STUDENTS OF SPECIALTY 022 DESIGN." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 54, no. 1 (2024): 122–27. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2024-1-54-122-127.

Full text
Abstract:
В епоху технологічних досягнень та глобальних змін сфера освіти зазнала глибокої метаморфози. Ніде ця трансформація не проявляється так явно, як у сфері художньої та дизайнерської освіти. З поширенням цифрових платформ можливості дистанційного навчання збільшились у геометричній прогресії. У цій статті досліджуються інноваційні підходи дистанційної освіти в навчанні рисунка та живопису, спеціально розроблені для студентів, які навчаються за спеціалізацією «Дизайн» (спеціальність 022). Відходячи від традиційних занять в аудиторіях, дистанційна освіта в галузі мистецтва спрямована на подолання географічних відмінностей та демократизацію доступу до художнього навчання. З появою цифрових інструментів та онлайн-платформ розширюється простір та межі для творчості. Завдяки дистанційному навчанню студенти отримують можливість освоювати техніки рисунка та живопису, не виходячи зі свого простору, долаючи обмеження традиційного студійного середовища. Хоча дистанційна освіта надає безліч можливостей для гнучкості та доступності, вона також створює унікальні проблеми. Відсутність фізичної взаємодії та практичного керівництва потребує інноваційних педагогічних підходів для сприяння повноцінному навчанню. Ключові слова: дистанційне навчання, рисунок, живопис, спеціальність 022 дизайн, мистецька освіта, педагогічні стратегії, онлайн навчання, освітня технологія, творчі здібності
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Кім, Артур, Ганна Алєксєєва, Віталій Хоменко, Олександр Несторенко та Олена Матвійчук-Юдіна. "ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОЦЕС ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ". Молодь і ринок, № 10/218 (1 січня 2024): 32–37. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2023.292867.

Full text
Abstract:
Стаття досліджує сучасні технології штучного інтелекту, які впроваджуються в сфері онлайн-навчання. Основна увага приділяється аналізу впливу цих технологій на якість навчання та доступність освітніх ресурсів. Важливим аспектом є визначення переваг і обмежень використання штучного інтелекту для різних категорій студентів та викладачів. У сучасній ері активного технологічного прогресу особливу увагу приділяють штучному інтелекту (ШІ) та його впливу на різні аспекти життя, зокрема, на освіту. Онлайн-навчання як один із ключових сегментів освіти виявляє потенціал ШІ у перетворенні традиційних педагогічних методів та наданні можливості досягнення знань всім охочим, незалежно від їхнього місця перебування чи матеріальних ресурсів. Використання ШІ в онлайн-навчанні стає актуальним та обіцяючим напрямом для подальших досліджень і розвитку цієї галузі. У статті надається прогноз можливих майбутніх напрямів розвитку систем онлайн-навчання, що базуються на штучному інтелекті. Дослідження вказує на значущий потенціал використання ШІ у навчальному процесі, його здатність трансформувати традиційні педагогічні методи та забезпечити доступ до знань для широкого кола користувачів незалежно від їхнього місця перебування чи ресурсів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Крук, Aліна. "ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛЕЙ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 8 (10 грудня 2019): 90–92. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.08.020.

Full text
Abstract:
У статті досліджено теоретичні основи змішаного навчання на основі інтеграції традиційних систем та електронної освіти. Увага зосереджена на порівняльних характеристиках традиційної та змішаної форм навчання. Окреслено переваги та доцільність організації викладання англійської мови за професійним спрямуванням методами змішаного навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Коновал, Олександр Андрійович. "Суперечності у традиційній методиці навчання електродинаміки". Освітній вимір 45 (25 червня 2015): 28–35. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2575.

Full text
Abstract:
Коновал О. А. Суперечності у традиційній методиці навчання електродинаміки.
 У статті здійснено теоретичний аналіз традиційних підходів до вивчення електродинаміки, звернуто увагу на суперечності, які виникають під час застосування класичного закону Біо-Савара і вибору умови нейтральності провідника з постійним струмом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

ЗАВРАЖНА, Олена, Алла САЛТИКОВА та Ярослав БАЛАБАН. "МОДЕЛЬ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ ПРИ ЗМІШАНОМУ НАВЧАННІ ФІЗИКИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 208–14. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-208-214.

Full text
Abstract:
Акцентується увага на тому, що на сучасному етапі під час навчання фізики в закладах загальної середньої освіти вже неактуальними стають прості формальні знання та уміння відтворювати вивчене на репродуктивному рівні. Принциповим стає компетентнісний підхід. Він виявляється в набутті учнем у процесі навчання інтегрованої здатності, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, які можуть цілісно реалізовуватися на практиці. У процесі навчання фізики в учнів мають бути сформовані відповідні компетентності, що ґрунтуються на системних фундаментальних знаннях та набутих уміннях, в основі яких лежить розуміння фізичних законів, явищ, процесів тощо. Показано, що до середини ХХ століття процес навчання відбувався традиційно за класно-урочною системою. Поява ІКТ привела до виокремлення онлайн-навчання. Переваги і недоліки кожної з цих систем враховані у змішаній системі навчання, яка поєднує традиційні форми з елементами електронного навчання, в якому використовуються спеціальні інформаційні технології, такі як комп'ютерна графіка, аудіо та відео, інтерактивні елементи тощо. Вважаємо, що оптимальною моделлю навчання в сучасних умовах є змішане навчання, оскільки воно дозволяє в достатній мірі здійснювати формування в учнів старшої школи предметної компетентності з фізики. Акцентовано увагу на тому, що формування предметної компетентності на уроках фізики є необхідним для підготовки відповідальних всебічно розвинутих здобувачів освіти. Зауважено, що розробка та вдосконалення критеріїв оцінювання рівня сформованості предметної компетентності при змішаному навчанні є важливим питанням, що вимагає додаткового дослідження. Нами запропоновано авторську модель формування предметної компетентності учнів старшої школи при змішаному навчанні фізики, яка подана у вигляді блоків, що включає взаємопов’язані між собою загально-педагогічний, цільовий, організаційно-змістовий і діагностико-коригуючий елементи. При роботі над моделлю було обґрунтовано її структуру та зміст, виокремлено та враховано її особливості. В подальшому планується апробація та аналіз результатів застосування цієї моделі. Ключові слова: змішане навчання, фізика, старша школа, модель, предметна компетентність, формування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Огірко, Михайло Олегович, Михайло Петрович Горський, Ірина Василівна Солтис та ін. "Дослідження принципів використання мультимедійних засобів навчання у різних освітніх середовищах". Технологія і техніка друкарства, № 2(80) (3 липня 2023): 86–91. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(80).2023.286152.

Full text
Abstract:
В роботі розглядаються принципи використання мультимедійних засобів навчання в різних освітніх середовищах. Досліджується вплив мультимедіа на процес навчання у традиційних класичних навчальних ситуаціях, дистанційних курсах та віртуальних навчальних оточеннях. Розглядаються основні принципи ефективного використання зображень, звуку, відео та інших мультимедійних компонентів для забезпечення кращого розуміння та запам’ятовування навчального матеріалу. Дослідження спрямоване на з’ясування оптимальних підходів до інтеграції мультимедіа в навчальний процес залежно від контексту навчання. Аналізуються різноманітні методи та стратегії використання мультимедіа для стимулювання активності студентів, покращення їх здатності до критичного мислення та сприйняття інформації. Додатково досліджується роль інтерактивних елементів мультимедіа, таких як віртуальні лабораторії, симуляції та інтерактивні завдання, у сприянні активному навчанню та засвоєнню матеріалу. Аналізуються виклики та переваги використання мультимедіа в різних навчальних контекстах, таких як традиційні лекції, онлайн курси, віртуальні класи та інші. Обговорюються можливі обмеження та пастки, пов’язані з перенасиченістю інформацією та відволіканням від основного навчального завдання. Також розглядається питання доступності мультимедійних матеріалів для людей з різними видами обмежень (наприклад, зі зниженим зором чи, навіть, відсутністю слуху), а також методи забезпечення інклюзивного навчання за допомогою мультимедіа. Висновки дослідження допоможуть визначити оптимальні підходи до впровадження мультимедіа в різні навчальні сценарії та сприяти покращенню якості навчання та розумінню навчального матеріалу студентами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Krishtafor, Daria, Olha Kravets, Vasyl Yekhalov, Yuliia Ploshchenko, Olha Pylypenko та Olha Yehorova. "Перший досвід текстової рольової гри як виду дистанційних практичних занять". Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 149, № 3 (2024): 128–36. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.3(149).2024.128-136.

Full text
Abstract:
початок широкомасштабного вторгнення в Україну у 2022 році зробив очне відвідування навчальних закладів небезпечним і не завжди можливим, що спонукало повернення до дистанційної форми, запровадженої у 2020 році під час початку пандемії COVID-19. Але у воєнний час заняття часто доводиться переривати для переходу в укриття, а зв’язок може бути нестійким. Все це спонукає до пошуку нових методів дистанційного навчання. Лікарям-слухачам, які знаходилися на циклі серцево-легеневої та церебральної реанімації, був запропонований формат текстової рольової гри у чаті месенджера Telegram. Концептуально цей формат не відрізняється від очних симуляційних сценаріїв: викладач дає слухачам сценарій та залежно від їх дій описує реакції пацієнта. Відмінністю є те, що без доступу до манекена та без можливості відпрацювання у реальному часі лікарі-слухачі описували свої дії у текстовому вигляді. У кожному сценарії брали участь три слухачі: один у ролі «лікаря» (лідер команди), двоє – у ролі «медсестер». Роль «лікаря» передбачала лікарські маніпуляції, організацію роботи команди та делегацію завдань «медсестрам», діагностику та призначення лікування. Роль «медсестри» передбачала виконання призначень лікаря та повідомлення про можливі проблеми. Решта групи спостерігала за відпрацюванням сценарію. При допущенні грубих помилок у протоколі викладач зупиняв сценарій та пропонував усій групі поміркувати та обсудити, чи все виконано вірно. У слухачів був час звіритися з конспектом лекції та клінічними протоколами. Шляхом дискусії слухачі самі обирали вірний варіант, після чого сценарій продовжувався. Лікарі-слухачі виявили високу мотивацію та зацікавленість до заняття у такому форматі. При поверненні до аудиторії слухачі, які брали участь у рольовій грі, показали значно кращий результат, ніж ті, які лише читали матеріали з теми та/або прослухали лекцію. Корекції потребували лише практичні навички на манекені. Наш перший досвід використання такого формату показав, що за відсутності можливості проведення симуляційного заняття аудиторно текстова рольова гра є більш ефективною формою навчання, ніж традиційне опитування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Пугач, Юлія, та Наталія Зайцева. "Роль освітніх платформ у формуванні мовленнєвих навичок молодших школярів". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 1, № 8 (1) (2025): 111–23. https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.8(1)/1.2025.10.

Full text
Abstract:
У статті досліджено роль освітніх платформ у формуванні мовленнєвих навичок молодших школярів у контексті сучасного освітнього процесу. Розглянуто поняття «освітня платформа» як цифрового середовища, що містить інтерактивні навчальні матеріали, вправи та комунікативні завдання, спрямовані на розвиток мовленнєвих компетентностей учнів.Проаналізовано основні підходи до визначення мовленнєвої компетентності, які включають здатність учня розуміти усне та писемне мовлення, будувати власні висловлювання відповідно до норм літературної мови та ефективно взаємодіяти у комунікативних ситуаціях.Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі цифрових технологій в освітньому процесі та необхідністю адаптації традиційних методик викладання до умов інформаційного суспільства. Використання освітніх платформ сприяє не лише засвоєнню теоретичного матеріалу, а й створює можливості для активного мовленнєвого спілкування учнів, що відповідає вимогам Нової української школи. Висвітлено популярні освітні платформи, що застосовуються у навчанні молодших школярів, їхній функціонал та ефективність у формуванні мовленнєвих навичок.Методологія дослідження базується на використанні теоретичного аналізу наукових джерел, порівняльного аналізу функціональних можливостей освітніх платформ та емпіричних методів, включаючи опитування вчителів щодо їхнього досвіду використання цифрових ресурсів у навчанні іноземної мови. Визначено особливості інтеграції цифрових ресурсів у традиційні методики навчання іноземної мови з урахуванням вікових та психолого-педагогічних особливостей учнів.У результаті дослідження сформульовано методичні рекомендації щодо оптимального використання освітніх платформ для розвитку усного та писемного мовлення молодших школярів. Визначено, що поєднання інтерактивних завдань, адаптивних технологій навчання та елементів гейміфікації сприяє підвищенню мотивації учнів, а також ефективному формуванню їхніх мовленнєвих навичок. Запропоновано стратегії використання цифрових ресурсів в освітньому процесі, які передбачають індивідуальний підхід, збалансоване поєднання традиційних і сучасних методів навчання, а також систематичний контроль за прогресом учнів.Перспективи подальших досліджень полягають у вдосконаленні методичних підходів до інтеграції освітніх платформ в систему початкової освіти, розробці нових моделей навчання, що базуються на цифрових технологіях, а також оцінці їхнього впливу на довготривалі результати у формуванні мовленнєвих компетентностей учнів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Franchuk, Tetiana, and Olena Dutko. "Modernization of the content of education in the system of school and higher pedagogical education: interdependence of processes." Pedagogical Education:Theory and Practice, no. 31 (January 10, 2022): 81–93. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-81-93.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються проблеми модернізації змісту освіти, досліджуються особливості розвитку шкільної та вищої педагогічної освіти як взаємозалежних систем. Обґрунтовано необхідність визначення спільних та диференційованих концептуальних підходів до модернізації змісту освіти та технології роботи з ним, орієнтуючись на сучасні освітні стандарти. Доведено, що таким чином забезпечується неперервність навчання школярів, студентів, фахівців стосовно розвитку інформаційної компетентності упродовж життя. Проаналізовано можливості всіх суб’єктів освітніх систем в об’єднанні та координації спільних зусиль. Предметом інтересу є продуктивні форми співпраці науковців, викладачів, студентів у межах їхніх можливостей та компетентностей на етапі переходу до компетентнісної освіти. Залучення всіх зацікавлених сторін не тільки підвищує рівень обізнаності про освітні інновації, але й практичну здатність впроваджувати їх у свою освітню чи професійну діяльність. Проблема також трактується як чинник реалізації компетентнісної освіти шляхом поступового розвитку компетентностей (навчальних, професійних, життєвих). Вони включають здатністьефективно працювати з різними джерелами інформації, які на базовому інституційному рівні закладені у підручнику. Мова йде не лише про традиційне ускладнення змісту освіти, а й про технології роботи з ним. Йдеться про персоналізовані методи роботи з текстом, інформацією шляхом її аналізу, відбору, структурування, наповнення особистими смислами в контексті вже сформованого досвіду. Обґрунтовується позиція, що цей вид діяльності повинен стати предметом самодослідження для студента, поступово збільшуючи частку функцій самоуправління у цьому складному процесі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

ЯКИМЧУК, Борис. "ВІДЧУЖЕННЯ ВІД НАВЧАННЯ ТА ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ OFF-LINE НАВЧАННЯ". Psychology Travelogs, № 3 (29 вересня 2023): 72–81. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2023-3-7.

Full text
Abstract:
У статті представлено результати дослідження характеру зв’язку між вподобаннями студентами дистанційної або традиційної форм навчання із відчуженням від нього та емоційним вигоранням з врахуванням суб’єктивної оцінки успішності навчання, самоконтролю та академічного контролю. Зазначається, що вподобання у виборі дистанційної чи традиційної форм навчання відображають мотиваційно-смислові та регуляторні особливості навчальної діяльності студентів. Перехід до дистанційного навчання у ЗВО для більшості студентів виглядає малопривабливою альтернативою традиційному навчанню, що загрожує якості освіти, тоді як змішане навчання оцінюється значно позитивніше. Це надає підстави констатувати, що використання змішаної форми навчання у ЗВО видається більш виправданим.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Цянь, Чжао. "ЕТНОДИЗАЙН ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ КНР". Теорія та методика навчання та виховання, № 57 (2024): 173–82. https://doi.org/10.34142/23128046.2024.57.15.

Full text
Abstract:
Актуальність статті зумовлена потребою дослідження формування та розвитку креативного мислення у студентів фахових коледжів через впровадження інноваційних підходів у освітній процес. Етнодизайн, як синтез традиційних культурних елементів і сучасних дизайнерських практик, є важливим інструментом для розвитку творчого потенціалу студентів, поєднуючи національні традиції з інноваційними підходами. Мета статті полягає в обґрунтуванні педагогічного потенціалу використання етнодизайну в освітньому процесі фахових коледжів КНР для розвитку креативного мислення студентів через інтеграцію національної культурної спадщини і сучасних підходів до навчання. Результати дослідження засвідчили, що етнодизайн інтегрує національну культурну спадщину й традиційні естетичні цінності в освітній процес, сприяючи формуванню творчого мислення у студентів. У педагогічній думці КНР етнодизайн розглядається як інструмент для передачі знань про традиційну культуру та розвитку навичок креативного вирішення проблем. Концепції гармонійного розвитку сприяють поєднанню сучасних інноваційних методик із культурними традиціями, що забезпечує гармонійний розвиток особистості студентів, їх адаптацію до сучасних викликів та збереження зв’язку з культурною спадщиною. Етнодизайн у КНР визначається як синтез традиційної культури, мистецтва та сучасних дизайнерських практик, що сприяють збереженню національної ідентичності й розвитку креативності. Дослідження показало, що етнодизайн у китайському освітньому просторі акцентує увагу на інтеграції етнічних символів і орнаментів у сучасний дизайн, сприяючи формуванню індивідуального творчого стилю студентів. Використання етнічних мотивів із різних регіонів Китаю є основою для розвитку унікальних художніх рішень. Фольклорні елементи, такі як легенди, міфи й усна народна творчість, також відіграють важливу роль у формуванні етнодизайну, забезпечуючи багатошаровість і глибину творчих процесів. Етнодизайн як педагогічний інструмент має значний потенціал у розвитку креативного мислення студентів фахових коледжів, збагачуючи їх естетичне сприйняття, сприяючи формуванню творчих компетенцій і збереженню культурної спадщини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Чередніченко, Сергій Вікторович, Олександр Володимирович Міщенко, Володимир Іванович Гончаренко та Олександр Вікторович Химченко. "ПОРІВНЯННЯ ФІЗИЧНИХ ТА ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ УЧНІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУВАЛИ МОДУЛЬ ПАНКРАТІОН, ТА ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ". Олімпійський та паралімпійський спорт, № 2 (14 листопада 2024): 71–74. http://dx.doi.org/10.32782/olimpspu/2024.2.12.

Full text
Abstract:
У статті досліджується важливість фізичного виховання у загальній середній освіті та обґрунтовується впровадження варіативного модуля "Панкратіон". Панкратіон, як традиційне грецьке бойове мистецтво, має великий потенціал для розвитку фізичних, психічних та соціальних якостей учнів. Вивчення основних прийомів, стратегій та тактик панкратіону допомагає формувати здорові звички, покращувати фізичну підготовку та загальний стан здоров'я учнів. У статті описано методи дослідження, що використовувалися для аналізу впливу фізичного виховання на учнів, а також детальну програму занять, яка включає розминку, загальну підготовку, вивчення основних прийомів, практичне застосування, стратегії та тактику використання панкратіону, заминку та розтяжку. Програма занять побудована таким чином, щоб поступово залучати учнів до фізичної активності, надаючи їм можливість освоїти базові елементи панкратіону та розвинути важливі навички. Методи дослідження включали анкетування учнів, спостереження за проведенням занять та аналіз результатів фізичних тестів. Анкетування дозволило визначити ставлення учнів до фізичного виховання та панкратіону зокрема, їхні очікування та мотивацію. Спостереження за заняттями дало змогу оцінити ефективність навчальної програми та її вплив на фізичний розвиток учнів. Аналіз результатів фізичних тестів дозволив об'єктивно оцінити зміни в фізичному стані учнів до та після впровадження модуля "Панкратіон". Результати дослідження свідчать про позитивний вплив фізичної активності на формування стійких здорових звичок, соціальних навичок та профілактику захворювань. Зокрема, учні відзначили покращення фізичної форми, підвищення рівня енергії, покращення настрою та загального самопочуття. Важливим аспектом є також розвиток дисципліни, витривалості та самоконтролю, які є невід'ємними частинами навчального процесу панкратіону. Зважаючи на отримані результати, впровадження модуля "Панкратіон" у шкільну програму є доцільним і може стати ефективним засобом покращення фізичного виховання учнів. Це дозволить не лише зміцнити фізичне здоров'я молоді, але й сприятиме їхньому всебічному розвитку, підвищенню мотивації до навчання та формуванню позитивного ставлення до здорового способу життя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Гребінь-Крушельницька, Н. Ю., та О. О. Нідзолік. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ (НА ПРИКЛАДІ ТУРЕЦЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ)". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 1 (13 червня 2023): 26–32. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-04.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто сучасні підходи до викладання іноземних мов на прикладі англійської та турецької. Проаналізовано зміни в підходах до навчання в останні десятиліття, а саме перехід від традиційних методів навчання до сучасних. Окреслено особливості комунікативного, особистісно-орієнтованого підходів та навчання з використанням комп’ютерних технологій, здійснено їх кореляцію. Досліджено основні ідеї комунікативного підходу та вказано на його переваги над традиційним методом викладання іноземних мов. Крім того, описано різні методи і прийоми, які використовують у процесі навчання англійської та турецької мов. Розглянуто особистісно орієнтований підхід до викладання іноземних мов та зосереджено увагу на технологіях, які застосовують для покращення якості навчання, наприклад використанні онлайн-ресурсів, ігор і мультимедіа. Описано також нові підходи до навчання граматики англійської і турецької мов, у центрі уваги яких – комунікативна компетенція учнів та розвиток навичок спілкування. Актуалізовано важливість культурного аспекту в навчанні іноземних мов та запропоновано включати його до навчальних програм, розвивати соціокультурну компетентність учнів. Визначено, що застосування новітніх комп’ютерних технологій та інноваційних методів викладання мов створює можливості для кращого навчання й особистісного розвитку кожного учня у глобальному світі. Запропоновано комплексний підхід до викладання мов, який сприяє забезпеченню ефективного й цікавого навчання. Оновлені методи допомагають учням зрозуміти, як використовувати мову у практичних ситуаціях, та покращують їхні комунікативні навички. Крім того, включення культурного аспекту в навчання допомагає учням зрозуміти й оцінити культурні відмінності та спілкуватися з людьми з інших країн.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

НІМЕНСЬКА, Жанна. "ДИСТАНЦІЙНИЙ ВОКАЛ ДЛЯ АКТОРІВ: ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО ПІДХОДУ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (24 квітня 2025): 150–55. https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-21.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі дистанційної вокальної підготовки акторів у контексті трансформації сучасних музично-педагогічних методик та впровадження цифрових технологій у вокальну освіту. Метою роботи є аналіз ефективності інтеграції традиційних вокально-педагогічних підходів із цифровими засобами, що сприяють удосконаленню вокально-технічних і виконавських параметрів голосу в дистанційному форматі. Методологічний апарат дослідження ґрунтується на комплексному підході, що включає порівняльний аналіз традиційних і дистанційних вокальних методик, структурно-функціональний аналіз впливу цифрових інструментів на акустичні характеристики вокального звучання, а також емпіричне спостереження за ефективністю дистанційного навчання на основі практичних результатів студентів-акторів. Наукова новизна полягає у визначенні специфіки адаптації традиційних вокальних методик (розспівування, резонансні вправи, артикуляційні тренажі, методика формування вокальної кантилени) до дистанційного формату навчання, а також у дослідженні ролі аудіовізуальних технологій у забезпеченні високої якості вокальної підготовки. Зокрема, розглядаються можливості спектрального аналізу голосу, застосування інтерактивних платформ для розвитку музичного слуху, ритмічної координації та сценічної виразності. Визначено перспективи створення мультимедійних освітніх платформ, що синтезують сольфеджійну підготовку, вокально-технічний тренінг, роботу з музично-драматичним текстом і сценічну імпровізацію. Аналіз результатів засвідчив, що дистанційне навчання, попри технічні обмеження, сприяє розвитку самостійності студентів, стимулює їхню відповідальність за контроль вокально-технічних параметрів і розширює можливості опрацювання різноманітних джерел музичної інформації. Збереження індивідуального підходу в умовах дистанційної освіти можливе завдяки інтеграції цифрових технологій, що забезпечують детальний акустичний аналіз голосу та корекцію тембральної рівноваги, регістрової інтеграції, інтонаційної точності й артикуляційної чіткості. Таким чином, синтез традиційної вокальної педагогіки та цифрових технологій у дистанційному навчанні відкриває нові перспективи для оптимізації вокального навчального процесу та забезпечення високого рівня виконавської майстерності сучасних акторів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

ФЕДОРЧЕНКО, Юлія. "ОСОБЛИВОСТІ КОМАНДНОГО ТА ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ У ПІДВИЩЕННІ ЯКОСТІ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (20 грудня 2023): 62–66. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2023.5.10.

Full text
Abstract:
Традиційні методи навчання переважно характеризується активною участю викладача та пасивною участю студента, який отримує знання. Дані підходи є важливими, проте не можуть використовуватись, як єдині методи, оскільки за даним форматом, теоретичні знання не можуть бути добре інтегровані з клінічними знаннями. Більш того, в наведених умова, здобувачі вищої медичної освіти мають мало можливостей для розвитку клінічного мислення та здатності практичного вирішення проблем. Модель командного навчання вважається ефективним методом надання освітніх послуг, що значно сприяє академічній успішності, збільшує комунікативність здобувачами між собою та покращує навички клінічного мислення. Вказаний метод залучає, мотивує та загалом збільшує ступінь задоволення навчальним процесом у студентів у порівнянні з традиційним навчанням. Особливістю функціональних характеристики даного підходу є те, що здобувачі освіти є головними дійовими особами, які дискутують між собою під керівництвом викладачів та наставників. Варто зазначити, що результати багатьох проведених досліджень продемонстрували, що командне навчання характеризувалось високою оцінкою та ступенем задоволеності з боку здобувачів освіти. Проблемно-орієнтоване навчання – це визначальний педагогічний підхід, який включає в собі використання клінічних ситуацій для навчання студентів навичкам вирішення ключових практичних проблем та отримання знань про теоретичну та клінічну медицину. Поєднання моделі проблемно-орієнтованого навчання разом з традиційними методами може покращити здатність здобувачів вищої медичної освіти вчитися та вдосконалюватися самостійно, а також аналізувати та вирішувати практичні проблемні аспекти. Тому, система освіта у сфері охорони здоров’я повинна бути спрямована на використання таких методів навчання, які перш за все адаптовані під студента та які дозволяють йому розвинути навички для досягнення своїх професійних цілей у майбутньому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Зайцева, Галина Миколаївна, Наталія Василівна Стучинська та Тетяна Анатоліївна Лисенко. "ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ У ФАРМАЦІЇ» СТУДЕНТАМ-ФАРМАЦЕВТАМ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 3 (30 жовтня 2024): 35–40. http://dx.doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-3-4.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу досвіду проєктування змісту навчальної вибіркової дисципліни «Неорганічні сполуки у фармації» в умовах модернізації освітнього процесу в вищих медичних навчальних закладах. Основна увага приділяється впровадженню принципу вільного вибору компонентів освітніх програм, що дає змогу студентам формувати індивідуальні освітні траєкторії відповідно до власних інтересів і професійних уподобань. Такий підхід спрямований на підтримку усвідомленого та відповідального вибору студентами своєї освітньої траєкторії, що стає особливо актуальним в умовах сучасних викликів у сфері фармацевтичої освіти. У статті детально розглянуто науково-методичний підхід до розроблення основних складових частин програми вибіркової дисципліни «Неорганічні сполуки у фармації». Цей підхід не лише передбачає традиційне викладання базових знань з хімії неорганічних сполук, але й враховує сучасні тенденції у фармацевтичній науці, інтеграцію міждисциплінарних знань, а також розвиток навичок критичного мислення і наукового аналізу. Проєктування змісту дисципліни базується на принципах доступності та практичної спрямованості навчання. Курс охоплює широкий спектр тем, зокрема хімічні властивості та реакції неорганічних сполук, їхню роль у фармацевтичних процесах, а також безпеку та екологічні аспекти використання таких сполук у фармації. Особлива увага приділяється питанням щодо застосування неорганічних сполук у розробленні та виробництві лікарських засобів, їхньої взаємодії з біологічними системами та впливу на організм людини. Навчальна дисципліна побудована таким чином, щоб максимально відповідати потребам сучасних студентів, які прагнуть здобути ґрунтовні знання у сфері неорганічної хімії, а також розвинути навички, необхідні для професійної діяльності в майбутньому. З огляду на значення неорганічних сполук у фармації курс спрямований на формування у студентів цілісного уявлення про сучасний стан і перспективи розвитку цієї галузі науки. Завдяки впровадженню вибіркової дисципліни студенти отримують можливість самостійно вибирати теми та напрями досліджень, що відповідають їхнім інтересам. Це сприяє більш глибокому зануренню у навчальний матеріал, підвищенню мотивації до навчання та розвитку дослідницьких навичок. Описаний досвід проєктування змісту дисципліни демонструє важливість індивідуалізації освітнього процесу в умовах сучасної фармацевтичої освіти, а також підкреслює необхідність постійного оновлення навчальних програм відповідно до новітніх досягнень науки і технологій. Таким чином, вибіркова дисципліна «Неорганічні сполуки у фармації» є необхідним елементом освітньої програми, що дає змогу студентам не лише здобути необхідні знання, але й розвинути компетенції, які знадобляться їм у професійній діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!