Contents
Academic literature on the topic 'Утилізація тепла'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Утилізація тепла.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Утилізація тепла"
1
Лавренченко, Г. К., М. Б. Кравченко та Б. Г. Грудка. "Термодинамічне дослідження нового циклу для виробництва енергії, холоду і тепла". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 4 (2019): 217–26. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i4.1630.
Full textAbstract:
У промислових енергетичних установках утворюється велика кількість відносно низькотемпературного тепла, утилізація якого може забезпечувати енергозбереження та захист навколишнього середовища. При утилізації відпрацьованого тепла вдається виробляти електроенергію, тепло для опалення або гарячого водопостачання, а також холод. Для цієї мети підходить цикл Каліни, що дозволяє при використанні низькотемпературного тепла реалізовувати зазначені процеси. Робочим тілом в досліджуваній установці є водоаміачний розчин. При аналізі показників установки враховується, що в ній не тільки потреби в теплі і холоді, а й електроенергії – непостійні. Виходом із цієї ситуації є створення установок, які можуть виробляти електроенергію, тепло і холод як одночасно, так і окремо. Причому, бажано, щоб цим вимогам задовольняла одна установка, а не кілька, які включаються або вимикаються у міру виникнення потреби в тому чи іншому вигляді енергії, тепла або холоду. Це дозволить, по-перше, зменшити термін окупності таких установок за рахунок того, що вони будуть працювати практично безперервно, змінюючи лише кількість і якість виробленої енергії, по-друге, поліпшити енергетичні показники самих установок, так як при їх експлуатації не доведеться витрачати час і енергію на висхід установки в необхідний режим роботи. Наведено характеристики установки при експлуатації її в «зимовому» і «літньому» режимах роботи. Урежимі тригенерації показники запропонованої установки порівнювалися з характеристиками теплової машини для отримання механічної енергії; водогрійного котла для вироблення тепла; холодильної машини для охолодження. Ступінь термодинамічної досконалості теплової і холодильної машин склала 23,7%, що для установок, що використовують викидне тепло, цілком прийнятно
2
ЧЕРНЕГА, Віталій. "ВИКОРИСТАННЯ ЗНОШЕНИХ ШИН ІЗ АСПЕКТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 23 (2024): 276–81. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i23.1549.
Full textAbstract:
Після переходу виробництва шин від натуральних матеріалів до виробництва синтетичних шин, світ підходив з кожним роком до проблеми накопичення відпрацьованих шин. Відповідно з того часу до сьогодні, були впровадженні способи утилізації шин, економічно вигідні та екологічно доцільні. Які будуть наведенні у статті, та проаналізовані щодо їх актуальності у наш час. Важливим завданням є накопичення відпрацьованих шин, обумовлене з їх зберіганням та утилізацією - це стає глобальною екологічною проблемою. Висока екологічна небезпека зношених шин обумовлена, з одного боку, токсичними властивостями матеріалів, з яких вони виготовлені, з іншого — властивостями понад сто хімічних речовин, що виділяються в довкілля під час експлуатації, обслуговування, ремонту та зберігання шин. Створення масштабної промисловості з утилізації автомобільних шин є найважливішою економічною задачею, вирішення якої призведе до розвитку значущої системи переробки, тобто поліпшення екологічної ситуації. У цій статті наведено інформацію про можливі напрямки використання старих автомобільних шин, накопичення та утилізація яких завдає значних проблем навколишньому середовищу. Основними сферами використання зношених шин є: використання цілих шин і частин шин, руйнування старих шин при високих температурах, піроліз, використання зношених шин як палива в цементній промисловості, виробництво енергії та тепла, виробництво вторинної гуми та виробництво гумової крихти. Відомі два принципово різні види технологічних процесів переробки зношених шин, сьогоднішній день в основному застосовуються методи переробки гуми, які забезпечують максимальне збереження хімічної складової, з метою виробництва гумовмісних виробів з відновленої гуми. Ключові слова: використані автомобільні шини, основні сфери використання, утилізація, забруднюють навколишнє середовище, відпрацьовані шини.
3
Чен, Г. М., Л. І. Морозюк, В. О. Єрін, В. В. Соколовська-Єфименко та О. С. Воловик. "Термодинамічний аналіз комбінованої компресорно-ежекторної холодильної машини". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (2021): 165–75. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2167.
Full textAbstract:
У статті наведено результати термодинамічного аналізу комбінованої компресорно-ежекторної холодильної машини (КЕХМ). Технологічна схема КЕХМ являє собою дві самостійні машини: парову компресорну холодильну машину (ПКХМ) і ежекторну холодильну машину (ЕХМ), що працюють за індивідуальними циклам. ПКХМ – двоступенева машина з R744, у якій відведення тепла здійснюється за транскритичними температурами. ЕХМ – ежекторна холодильна машина з двоступеневою генерацією, яка є утилізаційною машиною по відношенню до ПКХМ. Робочою речовиною ЕХМ є R601b, що входить до групи природних холодоагентів. Утилізація високотемпературного тепла, що є прямим скиданням ПКХМ, сприяє підвищенню енергетичної ефективності ПКХМ і зменшенню витрати зовнішнього охолоджуючого середовища. Доведено, що досягнення максимальної ефективності КЕХМ можливо тільки за певного поєднання ключових параметрів, що забезпечують максимальне ефективне використання регенерації тепла між циклами ПКХМ і ЕХМ. Такими параметрами визначено: тиск R744 в газовому охолоджувачі pОХ, температури генерації tГ у верхньому і нижньому ступенях генератора ЕХМ і температура кипіння t0Е у випарнику ЕХМ. Основою для дослідження обрано енергетичні аналізи циклів ПКХМ і ЕХМ, як відокремлених, так і об’єднаних в систему через загальні характеристики. Результати розрахунків комбінованої холодильної системи для температур кипіння від –30°C до 0°C з використанням холодоагенту R601b в ежекторному холодильному циклі показують, що СОРПКХМ досягає 1,88-3,62 за високим СОРЕХМ, що дорівнює 0,41-0,51. При цьому відносне зростання ΔСОР/СОРПКХМ порівняно із звичайним двоступеневим циклом ПКХМ з R744 становить 25,4-30,3%. Впровадження комбінованих компресорно-ежекторних машин на екологічно чистих робочих речовинах є перспективним напрямком удосконалення комерційної холодильної техніки
4
Шестопалов, К. О. ,., Н. О. Хлієв, and О. Я. Хлієва. "ANALYSIS OF THE FEASIBILITY OF APPLICATION OF A COMPRESSOR-EJECTOR REFRIGERATOR IN A SHIP AIR CONDITIONING SYSTEMS." SHIP POWER PLANTS 44, no. 1 (2022): 157–65. http://dx.doi.org/10.31653/smf44.2022.157-165.
Full textAbstract:
Парокомпресійні холодильні машини, що працюють за рахунок споживання електроенергії, в даний час є практично переважним типом холодильних систем, що застосовуються у судновій галузі для кондиціювання повітря та отримання штучного холоду. Слід звернути увагу, що холодильні системи на судах споживають достатньо велику кількість електроенергії. Крім того, відомо [1, 2], що більшість викидів парникових газів від суднових холодильних установок є непрямими, тобто викиди СО2 пов’язані з виробництвом електроенергії, яка переважно виробляється дизель-генераторами. Одним із перспективних шляхів підвищення ефективності парокомпресійних холодильних машин є їх поєднання з тепловикористовуючими пароежекторними холодильними машинами, які в якості джерела теплоти можуть використовувати скидну теплоту. На морських торгових суднах є великі кількості скидної теплоти, яка досі утилізується в повній мірі [3, 4]. Технічні можливості та економічна доцільність використання скидного тепла залежать від його якості, яка переважно визначається температурою – табл. 1. В судновій енергетиці переважна кількість джерел вторинної теплоти має низьку якість за температурою. Тому досить перспективним, інтересним та в тій же час складним завданням наукового дослідження у напряму підвищення ефективної усієї енергетичної системи судна є оцінка доцільності та технічної можливості утилізація саме низкопотенціїної скидної теплоти.
5
Ковальчук, Д. А., О. В. Мазур та В. А. Хобін. "Дослідження процесів утилізації тепла пароповітряних сумішей: результати експериментів, структурна та параметрична ідентифікація основних каналів об’єкту". Automation of technological and business processes 11, № 1 (2019): 32–42. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1327.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальність і необхідність застосування систем, що дозволяють утилізувати тепло пароповітряних сумішей як енергетичних відходів. Розглянуто різні варіанти утилізації на прикладі газових котлів, як джерела великої кількості енергетичних відходів у вигляді димових газів, виділені їх недоліки. Для більш глибокої утилізації тепла пароповітряних сумішей запропоновано можливість застосування теплового насоса, а також удосконалення системи автоматичного керування процесом утилізації тепла димових газів з тепловим насосом у складі, для подальшого підвищення енергетичної ефективності. Представлена параметризована схема технологічного процесу утилізації тепла димових газів. Наведені результати експериментів, по дослідженню процесу утилізації в автоматичному режимі на фізичній моделі, розробленій авторами. Проведено аналіз результатів. Виконана структурна ідентифікація процесу утилізації тепла димових газів як об’єкту керування, виділені основні канали керування, перехресні зв’язки між ними, та найбільш впливові збурення. Складено параметричну схему процесу як об’єкту керування. Проведено параметричну ідентифікацію основних каналів керування, перехресних зв’язків та контрольованих збурень в ході якої отримані математичні моделі основних каналів перетворення координатних дій.
6
Тимків, Д. Ф., А. В. Семенчук, О. С. Царева та Т. О. Ваврик. "РЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ РОЗРАХУНКУ НАДІЙНОСТІ КС ЗА ТИПОМ ТЕХНОЛОГІЧНИХ З’ЄДНАНЬ ГПА ЗАСОБАМИ БЛОЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 1(50) (13 червня 2023): 93–100. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2023-1(50)-93-100.
Full textAbstract:
Одним зі шляхів вирішення проблеми ефективного використання енергоресурсів у сучасних умовах є зменшення витрат газу в процесі його транспортування; повна утилізація тепла на компресорних станціях магістральних газопроводів. Для ГТС характерні багаторівневість мережевої структури, значні розміри та часи релаксації збурень, розподілені та дискретні керуючі впливи, високий ступінь невизначеності як внутрішніх параметрів, так і зовнішніх чинників. ГТС обмінюється з довкіллям масою, імпульсом і енергією. Окремі складові ГТС взаємодіють між собою, а тому зміна режиму роботи окремої ділянки веде до зміни режиму всієї системи. Розрахунок параметрів функціонування таких систем є складною математичною проблемою. Її розв’язання вимагає побудови адекватних математичних моделей окремих об’єктів ГТС і розробки відповідних алгоритмів для забезпечення необхідної точності обчислень параметрів схеми з’єднань газоперекачувальних агрегатів (ГПА). Загалом, для встановлення робочих параметрів ГПА проводять розрахунок: режимноенергетичних параметрів (тиск і температуру газу на виході ГПА, а також затрати паливного газу); параметрів газового потоку на виході нагнітача; області допустимих змін параметрів ГПА; продуктивності нагнітачів і частоти обертів, за яких забезпечується перекачування газового потоку із заданими режимними параметрами; параметрів технічного стану нагнітачів і їх приводів згідно заміряних даних .У даній статті для розрахунку вибрано такий параметр як надійність. Основну увагу зосереджено на умові, пов’язаній з оцінкою ефективності роботи КС. Визначено коефіцієнт готовності: з одного боку, з чисто імовірних і технічних позицій, з іншого – позицій показника ефективності роботи об’єкту, ґрунтуючись на усереднених величинах. Наведено необхідні розрахункові співвідношення для визначення коефіцієнта продуктивності, ймовірності станів і інших допоміжних величин для ряду технологічних схем, представлених у статті. Проведено висновки результатів реалізації математичної моделі засобами блочного програмування, доведено адекватність моделі. Продемонстровано один зі способів застосування моделі для вибору оптимального типу з’єднання ГПА при проектуванні нових КС.
7
Коротинський, М. А., та С. Є. Аболешкін. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УТИЛІЗАЦІЇ ТЕПЛОТИ СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 34–37. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.34-37.
Full textAbstract:
Бурхливий розвиток світового морського флоту, визначило його якісна зміна, збільшивши його загальну енергоємність, підвищило потужності головної енергетичної установки, суднової електростанції. Параметри суднових двигунів внутрішнього згоряння СДВЗ постійно підвищуються, що веде до збільшення параметрів утилізованого тепла. Разом з тим, обсяги низькотемпературного тепла (також його називають викидними теплом), теж збільшуються, надаючи певні можливості в його використанні. У передових наукових розробках дані конкретні розрахунки використання утилізованого тепла, яке може скласти до 10% потужності головної енергетичної установки. Сам процес утилізації тепла на сучасних судах останнім часом отримав свій розвиток в використанні енергії відпрацьованих газів головного двигуна в утиль-котлах для роботи допоміжного паротурбогенератору, і на пряму після турбіни наддуву двигуна він утилізується в турбогенераторі відпрацьованих газів. Ідея спрямована на використання низькотемпературного тепла в ГПТ на морських судах. Проаналізувавши наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, включаючи останні розробки та теплові схеми світових лідерів виробляють суднове енергетичне обладнання, за основу взято обладнання Mitsubishi Heavy Industries, Ltd (MHI).
8
Ковальчук, Д. А., та О. В. Мазур. "Дослідження процесів утилізації тепла пароповітряних сумішей: імітаційне моделювання". Automation of technological and business processes 11, № 4 (2020): 68–82. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1601.
Full textAbstract:
Розглянуті основні підходи до розробки імітаційних моделей, освітлені їх недоліки та переваги. Розглянута імітаційна модель процесу глибокої утилізації тепла пароповітряних сумішей з використанням парокомпресійного теплового насосу, до складу якої входять імітаційні моделі компресора, конденсатора, електронного розширювального вентиля, випарника, переохолоджувача та контактного теплообмінника – утилізатора тепла пароповітряних сумішей. Імітаційні моделі цих складових побудовані з використанням експериментальних даних, отриманих авторами в результаті виконання фізичних натурних експериментів на лабораторній дослідній установці. В імітаційній моделі випарника теплового насосу реалізовано функцію розрахунку «баластної» та «ефективної» витрати холодоагенту. «Баластна» витрата виникає за рахунок переохолодження холодоагенту до температури кипіння і супроводжується випаровуванням його частки, яка не приймає участі у відборі тепла випарником. Для цього до імітаційної моделі випарника була додана підсистема розрахунку перепаду температур кипіння (тиску) по довжині випарника в залежності від витрати холодоагенту та температурного напору у випарнику, що враховує довжину ділянки випарника на якій відбувається кипіння рідкої фази. Залежність перепаду тиску по довжині випарника від витрат холодоагенту через нього є не монотонно зростаючою функцією а має екстремум і спадає при рівнях перегріва холодоагенту від 15 до 0 °С. Тиск на виході випарника розраховується в моделі з використанням нелінійної функції двох змінних – положення електронного розширювального вентиля та частоти обертання компресора. Динамічні властивості каналів моделюються ланками, передатні функції яких були отримані в результаті фізичних експериментів. Проведена перевірка розробленої імітаційної моделі на адекватність, для чого було організовано ряд комп’ютерних експериментів з умовами, аналогічними умовам проведення натурних фізичних експериментів. Порівняння результатів моделювання та фізичного експерименту показало високу ступінь їх схожості.
9
Тарахтій, Ольга, Владислав Жуковський, Андрій Іванеєв, Олександр Яворський та Данило Шувалов. "Аналіз теплових схем і динамічних властивостей когенераційної енергетичної установки за умови використання несиртифікованих видів палива". International Science Journal of Engineering & Agriculture 2, № 5 (2023): 9–19. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20230205.02.
Full textAbstract:
В статті проведений докладний аналіз існуючих теплових схем когенераційних енергетичних установок (КЕУ) з регенерацією тепла вихідних газів. Метою аналізу було встановлення найбільш ефективної з точки зору утилізації тепла схеми регенерації і подальше її дослідження. В якості показників ефективності схеми регенерації, насамперед, приймалися: коефіцієнт використання теплоти палива (ККД установки) і величини витрат палива на одиницю вироблення теплової енергії (тепловий ККД) і електричної енергії (електричний ККД). Для цього були проведені розрахунки енергетичних показників когенераційної енергетичної установки при різних варіантах схем регенерації тепла відхідних газів. Результати теплових та економічних розрахунків показали, що для когенераційних установок, в яких використовується в якості первинного двигуна газова турбіна, в першу чергу тепло вихідних газів слід використовувати для підігріву повітря після компресору, а вже потім – на потреби теплопостачання. Таким чином обрана схема дозволяє знизити витрату палива на 12,5 % і підвищити ККД установки до 91,22 %. Для обраної схеми витрата палива має найменше значення, а ККД – найбільше з усіх розглянутих схем. Також в роботі було проведено вдосконалення математичного опису динамічних властивостей теплових двигунів подібних енергетичних установок з метою отримання можливості урахування змін теплотворної здатності палива. В диференційне рівняння, яке описує динаміку камери згоряння теплового двигуна КЕУ введена похідна за теплотворною здатністю палива. Це дозволило провести аналіз впливу змінення теплотворної здатності палива на основні параметри енергетичної установки. Запропонована математична модель когенераційної енергетичної установки, що враховує зміну якості палива справедлива в області малих відхилень. Дана математична модель послугує основою для подальшого проведення синтезу комплексної системи автоматичного управління КЕУ.
10
Богданов, М. С., та В. А. Голіков. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОРСЬКОГО СУДНА В РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТАНСФОРМАЦІЄЮ СКИДНОЇ ТЕПЛОТИ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 59–66. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.59-66.
Full textAbstract:
Актуальними проблемами експлуатації суден річкового та морського транспорту, на данний період, стали: розроблення технічних заходів для підвищення надійності і енергетичності транспортних систем та створення умов для високоефективного використання суден з дотриманням вимог охорони навколишнього середовища. В першу чергу, це стосується проблеми екологічності судна, яке для просування під час перевезень вантажів та пасажирів викидує в навколішне середовище значну кількість шкідливих вихлопних газів та скидної теплоти від роботи теплових двигунів. Останні три десятиріччя Міжнародна Морська Організація (IMO) та Міжнародна організація стандартів (ISO) неухильно постийно підсилють вимоги до граничних норм викидів COx, NOx і SOx та кількості скидного тепла. У зв'язку з викладеним, розробка технологічних схем засобів по утилізації скидного тепла для підвищення енергетичної ефективності силової установки судна лежить в основі представленних результатів дослідження. За своїм змістом робота повністю
Dissertations / Theses on the topic "Утилізація тепла"
1
Жолудь, О. С. "Утилізація тепла вторинних енергоресурсів їдальні СумДУ". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31475.
Full textAbstract:
До недавнього часу темі, присвяченій вентиляції кухонь промислового призначення, приділялося не дуже багато уваги. Однак в останні роки ця тема стала розвиватися, і в першу чергу - з точки зору комплексних досліджень та введення спеціальних стандартів і технологій. Сьогодні проблема вентиляції кухонних приміщень промислового призначення є дуже важливою з точки зору гігієни, комфорту, протипожежної безпеки та доцільності використання тепла, але, не зважаючи на це, цим питанням зазвичай нехтують при проектуванні приміщень.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31475
2
Бондар, О. М., та Анатолій Костянтинович Бабіченко. "Моделювання та автоматизоване управління абсорбційно-холодильних систем виробництва аміаку". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40121.
Full text
3
Тарасенко, Олександр Миколайович, та Сергій Вікторович Угольніков. "Використання математичного моделювання для підвищення ефективності роботи трубчатих повітропідігрівників". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46256.
Full text
4
Арсеньєв, В`ячеслав Михайлович, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev та Е. В. Путро. "Утилізація теплоти продуктів згорання для цілей тепло-холодозабезпечення". Thesis, Вид-во СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7562.
Full text
5
Остапенко, А. О. "Підвищення ефективності внутрішніх ущільнень відцентрового компресора для тепло насосної утилізації теплоти випарної установки". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76510.
Full textAbstract:
У дослідній частині поставлені задачі дослідження та виконано теоретичне дослідження. Розглянуто 4-й корпус компресора для тепло насосної утилізації теплоти випарної установки. Наведені результати розрахунків, які виконувалися з використанням розрахункових програм.
Використовувався експериментальний стенд для визначення витратних характеристик лабіринтних ущільнень, який необхідний для отримання значень величини витрати протікання при різних режимних і геометричних параметрах. Випробування проводилися на модельних р2=0,1 МПа і натурних р2 = 5,3 МПа умовах. Розбіжності в значеннях коефіцієнтів витрати до 10%. За результатами експериментального дослідження показані розбіжності в значеннях коефіцієнта витрати водяного пару і повітря до 30%.
Зі збільшенням частоти обертання валу, коефіцієнт витрати збільшується до 10% на натурних умовах випробування в залежності від робочого середовища.
В розділі охорони праці розглянуті питання небезпечних і шкідливих факторів компресорного виробництва. Виконаний розрахунок шуму при витіканні з сопла.<br>В исследовательской части поставлены задачи исследования и выполнено теоретическое исследование. Рассмотрены 4-й корпус компрессора тепло насосной утилизации теплоты выпарной установки. Приведенные результаты расчетов, которые выполнялись с использованием расчетных программ.
Использовался экспериментальный стенд для определения расходных характеристик лабиринтных уплотнений, который необходим для получения значений величины расхода протечки при различных режимных и геометрических параметрах. Испытания проводились на модельных р2 = 0,1 МПа и натурных р2 = 5,3 МПа условиях. Расхождения в значениях коэффициентов расходы до 10%. По результатам экспериментального исследования показаны различия в значениях коэффициента расхода водяного пара и воздуха до 30%.
С увеличением частоты вращения вала, коэффициент расхода увеличивается до 10% в натурных условиях испытания в зависимости от рабочей среды.
В разделе охраны труда рассмотрены вопросы опасных и вредных факторов компрессорного производства. Выполнен расчет шума при истечении из сопла.<br>In the research part, research tasks are set and theoretical research is carried out. The 4th compressor case of the heat pump heat recovery of the evaporator is examined. The results of calculations that were performed using calculation programs.
An experimental bench was used to determine the flow characteristics of the labyrinth seals, which is necessary to obtain the values of the leakage flow rate at various operating and geometric parameters. The tests were carried out on model p2 = 0.1 MPa and full-scale p2 = 5.3 MPa conditions. Discrepancies in the values of coefficients of expenses up to 10%. According to the results of an experimental study, differences in the values of the coefficient of flow of water vapor and air up to 30% are shown.
With increasing shaft speed, the flow rate increases to 10% in full-scale test conditions depending on the working environment.
In the section of labor protection, issues of dangerous and harmful factors of compressor production are considered. The calculation of noise at the outflow from the nozzle is performed.
6
Корміна, Дар'я Павлівна. "Проект системи очищення димових газів печей прожарювання вуглецевої сировини з утилізацією тепла". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2078.
Full textAbstract:
Корміна Д. П. Проект системи очищення димових газів печей прожарювання вуглецевої сировини з утилізацією тепла : кваліфікаційна робота магістра спеціальністі 183 "Технології захисту навколишнього середовища" / наук. керівник Є. А. Манідіна. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 101 с.<br>UA : Кваліфікаційна робота для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 183 – Технології захисту навколишнього середовища, науковий керівник Манідіна Є.А. Інженерний інститут Запорізького національного університету. Факультет Будівництва та цивільної інженерії, 2020.
Виконаний аналіз існуючих систем очищення технологічних газів прожарювального відділення. Виконаний розрахунок і вибір обладнання для системи газоочистки. Запроектована схема очищення газопилових викидів від печей прожарювання включає: котел-утилізатор, рукавний фільтр. Визначені основні техніко-економічні показники запроектованої системи очищення.<br>EN : Qualification work for obtaining a master's degree in higher education by specialty 283 - Environmental protection, supervisor E.A. Manidina Engineering Institute of Zaporizhzhya National University. Faculty of Construction and Civil Engineering, 2020.
The analysis of the existing systems for purification of process gases of the annealing department was performed. The calculation and selection of equipment for the gas purification system was performed. Designed scheme for purification of gas and dust emissions from annealing furnaces includes: utilizer boiler, bag filter. The main technical and economic indicators of the designed cleaning system have been determined.
7
Мельничук, Олена Олексіївна. "Проект системи мокрого очищення конверторних газів з утилізацією тепла та підготовкою вловленого пилу до утилізації". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2077.
Full textAbstract:
Мельничук О. О. Проект системи мокрого очищення конверторних газів з утилізацією тепла та підготовкою вловленого пилу до утилізації : кваліфікаційна робота магістра спеціальністі 183 "Технології захисту навколишнього середовища" / наук. керівник Є. А. Манідіна. Запоріжжя: ЗНУ, 2020. 112 с.<br>UA : Кваліфікаційна робота для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 183 – Технології захисту навколишнього середовища, науковий керівник Є.А. Манідіна. Запорізький національний університет. Інженерний інститут. Факультет будівництва та цивільної інженерії, кафедра прикладної екології та охорони праці, 2020.
Запроектована система мокрого очищення, яка забезпечує вловлювання пилу і утилізацію хімічної теплоти відхідних газів від конверторів. Встановлено, що в результаті застосування для охолодження конвертерного газу котла-утилізатора виробляється 250 т/годгострої пари. Кінцева концентрація пилу на виході з другої ступені очищення становить 9 мг/м3. Ухвалена система водопостачання систем газоочищення конвертерів. Визначено основні техніко-економічних показники системи очищення конверторних газів з утилізацією тепла та підготовкою вловленого пилу до утилізації.<br>EN : Qualification work for the Master's degree higher education in the specialty 183 – Environmental protection technologies, scientific director E. A. Manidina.Zaporizhzhya National University.Institute of Engineering.Faculty of Building and Civil Engineering, Department of Applied Ecology and Occupational Health, 2020.
Wet Purification System was designed. It provides dust trapping and utilization of chemical heat of Converter Gas. It is established that as a result of application for cooling of the converter gas of the boiler-utilizer, 250 t/h of sharp steam is produced. The final dust concentration at the outlet of the second purification step is 9 mg/m3. The water supply system for gas purification systems for converters has been approved. The main technical and economic indicators of converter gas purification system with heat recovery and preparation of trapped dust for disposal are determined.<br>RU : Квалификационная работа для получения степени высшего образования магистра по специальности 183 - Технологии защиты окружающей среды - Технологии защиты окружающей среды, научный руководитель Е.А. Манидина. Запорожский национальный университет. Инженерный институт. Факультет строительства и гражданской инженерии, кафедра прикладной экологии и охраны труда, 2020.
Запроектирована система мокрой очистки, которая обеспечивает улавливание пыли и утилизацию химической теплоты отходящих газов от конвертеров. Установлено, что в результате применения для охлаждения конвертерного газа котла-утилизатора производится 250 т/ч острого пара. Конечная концентрация пыли на выходе из второй ступени очистки составляет 9 мг/м3. Принята система водоснабжения систем газоочистки конвертеров. Определены основные технико-экономических показатели системы очистки конверторных газов с утилизацией тепла и подготовкой уловленной пыли к утилизации.
8
Тітов, Віктор Володимирович. "Проект схеми очистки аспіраційних газів агломашин з утилізацією тепла". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2454.
Full textAbstract:
Тітов В. В. Проект схеми очистки аспіраційних газів агломашин з утилізацією тепла :
кваліфікаційна робота магістра спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / наук. керівник Г. Б. Кожемякін. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 108 с.<br>UA : Кваліфікаційний проект для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища», науковий керівник Г.Б. Кожемякін.Запорізький національний університет. Факультет будівництва та цивільної інженерії, кафедра промислової екології та охорони праці, 2020.
Розроблена схема очистки аспіраційних газів хвостової частини агломашини та утилізації тепла агломерату шляхом встановлення чашового охолоджувача та направленням гарячого повітря після очищення під укриття агломашини з одночасним відводом неорганізованих викидів хвостової частини агломашини на очистку в електрофільтр.
Проведено вибір та розрахунок основних технологічних та газоочисних апаратів, виконаний вибір і розрахунок допоміжного обладнання.
Для значного поліпшення та отримання оптимальних умов праці проведено аналіз основних шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища.
Розроблена структура управління та організація робіт на ділянці газоочистки.Розрахованіосновні техніко-економічні показники . Собівартість очищення 1000 м3 газівстановить 28,16 грн для проектного варіанту.<br>EN : Qualification project for obtaining a master's degree in specialty 183 "Environmental Protection Technologies", supervisor G. B. Kozhemyakin.Zaporizhzhya National University.Faculty of Construction and Civil Engineering, Department of Ecology and Labor Protection, 2020.
A scheme has been developed for cleaning the suction gases of the tail of the sinter machine and utilizing the heat of the sinter by installing a bowl cooler and directing hot air after cleaning under the cover of the sinter machine while simultaneously removing fugitive emissions from the tail of the sinter machine for cleaning into an electrostatic precipitator.
The selection and calculation of the main technological and gas cleaning devices, the selection and calculation of auxiliary equipment have been carried out.
To significantly improve and obtain optimal working conditions, the analysis of the main harmful and dangerous factors of the working environment is carried out.
The management structure and organization of work at the gas purification section have been developed. The main technical and economic indicators are calculated. The cost of cleaning 1000 m3 of gases is 28.16 UAH for the design option.
9
Духіна, Марія Сергіївна. "Проект системи очищення хвостових газів агломераційних машин з утилізацією тепла". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6340.
Full textAbstract:
Духіна М. С. Проект системи комплексної очистки газів агломераційних машин : кваліфікаційна робота магістра спеціальністі 183 «Технологія захисту навколишнього середовища» / наук. керівник Г. Б. Кожемякін. Запоріжжя, ЗНУ, 2021. 121 с.<br>UA : Розглянуто необхідність агломерації пилуватих залізорудних матеріалів, розглянуто теоретичні основи існуючих технологій процесу агломерації пилуватих руд, дана загальна характеристика технологічних викидів.<br>EN : The necessity of agglomeration of dusty iron ore materials is considered, the theoretical bases of the existing technologies of the process of agglomeration of dusty ores are considered, the general characteristic of technological emissions is given.
10
Домалега, Олександра Валеріївна. "Проект очищення газів, що відходять від печей прожарювання вуглецевої сировини електродного виробництва". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5002.
Full textAbstract:
Домалега О. В. Проект очищення газів, що відходять від печей прожарювання вуглецевої сировини електродного виробництва : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / наук. керівник О. О. Троїцька. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 101 с.<br>UA : Проаналізована технологія прожарювання вуглецевої сировини електродного виробництва, наведена характеристика шкідливих викидів від печей прожарювання, розроблена та запроектована схема очищення газопилових викидів від печей прожарювання.<br>EN : The technology of baking carbon raw materials in electrode production is analyzed, the characteristic of harmful emissions from calcination furnaces is given, the scheme of purification of gas-dust emissions from calcination furnaces is developed and designed.