To see the other types of publications on this topic, follow the link: Фінансова система світу.
Journal articles on the topic 'Фінансова система світу'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Фінансова система світу.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Тимченко, Л. Д., та В. П. Кононенко. "СТАЛЕ ФІНАНСУВАННЯ ТА БЕЗПЕКА У КОНТЕКСТІ ПОЛІТИКИ ЄС". Ірпінський юридичний часопис, № 2(9) (30 листопада 2023): 57–66. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-2(9)-2022-57-66.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність категорії «стале фінансування» та надано її авторську дефініцію. Стале фінансування – це глобальна система, яка забезпечує виконання цілей і завдань сталого розвитку, проголошених у Резолюції ООН «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» і зосереджена на підтримці виконання угод і зобов’язань з його фінансування. 
 Проаналізовано поняття «фінанси сталого розвитку», удосконалено його сутнісні ознаки, які: 1) враховують економічні, соціальні і екологічні складові сталого розвитку; 2) забезпечують фінансовим капіталом цілі і завдання сталого розвитку; 3) мають метою позитивний вплив на економіку і суспільство та створення сталої вартості (економічної, екологічної, соціальної) у довгостроковій перспективі; 4) фінансування надається різними фінансовими установами, що у своїй діяльності керуються принципами сталого розвитку та корпоративної соціальної відповідальності. 
 Важливим чинником впливу як на внутрішню, так і на зовнішню фінансову політику України є обраний нею євроінтеграційний вектор розвитку. Угода про асоціацію між Україною та ЄС окреслила тенденції поступового зближення України та ЄС в економічній сфері. А наступне отримання статусу кандидата на членство в ЄС сприяє цьому процесу. 
 У контексті політики ЄС стале фінансування розуміється як система заходів для підтримки економічного зростання та одночасного зменшення тиску на навколишнє середовище з урахуванням соціальних та управлінських аспектів.
 Фінансова глобалізація, яка характеризується, між іншим, можливістю вільного доступу країн до зовнішнього капіталу, посилила нестабільність міжнародної фінансової системи, зумовила можливість швидкого переміщення фінансових криз між національними фінансовими системами країн. Тим не менш, фінансова система України, навіть в умовах гарячої фази війни, залишається стабільною і керованою. Банківська система успішно протистоїть викликам війни завдяки значному запасу міцності, своєчасній реакції НБУ та суттєвій міжнародній допомозі.
2
Galaziuk N. та Zelinska O. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Economic forum 1, № 4 (2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-6.
Full textAbstract:
Фінансова глобалізація – це розвиток світових фінансових ринків, зростання транскордонних потоків капіталу та активність міжнародних фінансових організацій. Водночас, мова про фінансову глобалізацію означає вільний рух капіталу між країнами.
 Ключовою особливістю міжнародного банкінгу є посилення транснаціоналізації в умовах фінансової глобалізації. В результаті цього процесу на сучасному етапі розвитку світової економіки немає чистого національного банківського капіталу в жодній державі світу.
 Транснаціональні банки є одним з основних суб'єктів світової економіки. Вони займають лідируючі позиції на міжнародному фінансовому ринку та є учасниками процесу глобалізації у фінансовій сфері. Таким чином, міжнародна фінансова система стала для транснаціональних банків так званою ареною діяльності «фінансових гігантів» як транснаціональних банків.
 Сукупний капітал багатонаціональних банків легко переноситься з одного штату в інший з найбільш суперечливими наслідками. З одного боку, консолідований капітал стає рушійною силою для розвитку НТП (науково-технічного прогресу) на світовій арені, а з іншого – для серйозних глобальних криз, що перетворюються на спекулятивний капітал. Значення транснаціональних банків як в економічному середовищі окремої держави, так і у світовій економіці в цілому стрімко зростає.
 Одна з важливих ролей, які відіграють транснаціональні банки, – це роль посередника між власниками фінансових коштів та інвесторами, які для здійснення міжнародної підприємницької діяльності позичають капітал у ТНБ.
 Зазвичай прихід транснаціональних банків на зовнішній ринок стає певним стимулюючим фактором для перебудови банківської системи країни перебування. Це проявляється у збільшенні концентрації банківського капіталу або створенні сильного конкурентного середовища серед місцевих банківських установ. Більше того, дуже часто приймаючі країни роблять велику помилку, впроваджуючи занадто ліберальну політику щодо ризику, щоб максимізувати дохід, і в цьому випадку транснаціональні банки можуть спричинити кризу в країні, і таким чином стати характерними причинами фінансових коливань, які в кінцевому підсумку можуть призвести до нерівності світових банківських систем
3
Коновалова, Людмила Володимирівна, та Вікторія Валентинівна Довжук. "ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В ПРАКТИЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ З НАДАННЯМ ЯКІСНИХ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 2 (19 червня 2025): 18–22. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2025-2-3.
Full textAbstract:
Медичне страхування відіграє суттєву роль у системі охорони здоров’я в різних країнах світу, підтримуючи забезпечення доступності медичної допомоги, зменшення фінансового ризику для пацієнтів і вдосконалення фінансування системи охорони здоров’я загалом. У світі існують дві основні форми медичного страхування: обов’язкова та добровільна. Держава має сприяти створенню безпечної, стабільної та ефективної страхової системи. Фінансова стабільність передбачає, що страхова система здатна подолати економічні труднощі, забезпечити належний доступ до капіталу й ефективно розподіляти ризики.Порівняно з більшістю іноземних країн Україна має недостатньо високий рівень медичних послуг, тому питання доступності та якості медичної допомоги стає вельми суттєвим, оскільки ця допомога має забезпечити фінансову підтримку для отримання високоякісної медичної допомоги та знизити витрати на лікування. Досвід інших країн свідчить, що ефективне регулювання медичного страхування та нагляд за страховими компаніями сприяє поліпшенню доступу і якості медичної допомоги для населення. Український ринок медичного страхування продовжує активно розвиватися й адаптуватися до зростаючих потреб клієнтів, пропонуючи більше послуг та опцій для забезпечення їх здоров’я та благополуччя.
4
Сигетова, Катаріна, Лєнка Узікова, Тетяна Доценко та Антон Бойко. "ОСТАННІ ТЕНДЕНЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ СВІТУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 46 (2022): 258–70. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.5.46.2022.3897.
Full textAbstract:
У статті підкреслено, що цифровізація сучасного світу, розвиток інформаційних технологій, поширення Internet, комп’ютерні мережі, використання кіберпростору полегшили повсякденне життя суспільства, але паралельно з цим спричинили загрозу безпеці та конфіденційності інформації, особистих даних, фінансової системи. Наголошено, що фінансове шахрайство стає все більш серйозною глобальною макропроблемою, оскільки фінансова екосистема також використовується кримінальним світом для відмивання нелегальних коштів та проведення незаконних фінансових транзакцій. Основна мета дослідження – визначення останніх тенденцій фінансової злочинності світу. Як методичний інструментарієй дослідження використано теоретичні методи дослідження – групування, абстрагування; емпіричні методи дослідження – спостереження, опис; ресурсну базу інформаційної платформи, бібліометричний аналіз, моделювання. Об’єкти дослідження – такі наукові категорії: регулятивно-правові та нормативно-законодавчі аспекти фінансових злочинів, онлайн-злочини та кіберзлочини; методики та системи регулювання, контролю, попередження, протидії, боротьби з фінансовою злочинністю; моделювання процесів фінансової злочинності. Проаналізовано праці світових науковців щодо зміщення центру інтересів сучасних науковців фінансового ринку на дослідження особливостей фінансової злочинності. Актуальність визначення останніх тенденцій фінансової злочинності полягає в тому, що дослідження тенденцій фінансової злочинності допоможе покращити поінформованість про фінансові шахрайства, створити спільні бази даних, утворити коаліції, визначити ефективні та дієві способи, що сприятимуть підвищенню спроможності боротьби з фінансовими злочинами на більш ефективному національному та світовому рівні. На початковому етапі роботи проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій, присвячених дослідженню останніх тенденцій фінансової злочинності. У результаті систематизовано літературні напрацювання до вивчення зазначеного питання; сформовано мапу взаємозв’язків між ключовими термінами та іншими науковими поняттями; проведено змістовно-контекстуальний та міжкластерний аналіз отриманих блоків бібліометричного аналізу; побудовано мапу взаємозв’язків досліджуваних ключових понять із іншими науковими категоріями в динаміці та проаналізовано контекстуально-часовий блок. Дослідження складається з трьох частин, що передбачають визначення кількох векторів роботи . Як результат дослідження – виділено потенційні джерела та інструменти фінансових шахрайств із їхніми негативними, шкідливими аспектами для ідентифікації, поглибленого розгляду та вивчення; визначено відповідні інструменти протидії фінансовим злочинам; описано практичні моделі для оцінки, аналізу, виявлення, порівняння, візуалізації особливостей фінансової злочинності. Висновок дослідження передбачає, що отримані результати можуть бути практично застосовані фінансовими організаціями, установами, суб’єктами господарювання для майбутнього безпечного функціонування фінансового сектора, але з урахуванням потреби постійного розвитку інформаційно-технологічного забезпечення фінансових операцій, як відповідь на запити швидко змінюваних потреб сучасності.
5
Gryshova, I. Yu, K. S. Nesterova , and M. Yu Shcherbata. "Development of «green» financial system in Ukraine." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 5 (October 2, 2021): 127–36. http://dx.doi.org/10.32886/10.32886/instzak.2021.05.14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі розвитку «зеленої» фінансової системи в Україні відповідно до вимог європейського «зеленого» курсу та загальносвітових тенденцій економічного зростання. Обґрунтовано, що «зелена» економіка є інноваційним напрямком розвитку більшості країн світу внаслідок загострення глобальних проблем. Україна, проголосивши курс на євроінтеграцію, взяла на себе обов’язок з розвитку «зеленої» економіки, яка активно стимулюється та підтримується державами-членами ЄС. Доведено, що для ефективного розвитку біоекономіки має бути розроблена комплексна «зелена» фінансова система, під якою розуміється така форма організації фінансово-кредитних відносин між стейкхолдерами, яка сприяє перерозподілу та мобілізації капіталу до «зелених» секторів національної економіки. Саме така система забезпечить довгострокове економічне зростання, конкурентоспроможність національної економіки та реалізацію інтересів стейкхолдерів. Розглянуто структуру «зеленої» фінансової системи в Україні та стан розвитку її окремих елементів, які потребують удосконалення шляхом підвищення рівня ефективності їх державного регулювання.
 Метою статті є обґрунтування розвитку «зеленої» фінансової системи в Україні в контексті її євроінтеграційного вибору.
 Наукова новизна полягає у наданні рекомендацій щодо державного управління розвитком «зеленої» фінансової системи в Україні з урахуванням прогресивного світового досвіду.
 Висновки. Необхідність відновлення економік у період кризи Covid-19 та водночас загострення кліматичних змін вимагають від країн розробки та реалізації інноваційної парадигми економічного розвитку, заснованому на забезпеченні «зеленого» курсу, сталого розвитку, соціальної відповідальності бізнесу та необхідності забезпечення інтересів стейкхолдерів. Аналіз продемонстрував, що для ефективного розвитку «зеленої» економіки в Україні потрібна масштабна трансформація різних галузей, сфер національної економіки, передусім фінансової системи, яка забезпечує економічну безпеку, суспільний добробут та стабільність, що обумовлює необхідність здійснення у ній докорінних змін з метою переорієнтації на принципи «зеленої» економіки. У статті надано визначення «зеленої» фінансової системи та її структури. Приділено значну увагу необхідності ефективної державної політики щодо розвитку «зеленої» фінансової системи шляхом розробки її стратегічного бачення, реалізації комплексу стимулюючих та регуляторних заходів.
6
Драчов, О. В. "ГЕНЕЗИС ФОРМУВАННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ". Kyiv Law Journal, № 3 (9 грудня 2024): 117–24. https://doi.org/10.32782/klj/2024.3.17.
Full textAbstract:
Анотація. Не зважаючи на те, що останнім часом, в світі спостерігається значне зростання міжнародних конфліктів та загострень, головною рушійною силою розвитку людства залишаються глобалізаційні процеси, які спостерігаються в різних сферах людського життя. Так однією з таких ключових сфер є фінансова, завдяки якій мобілізуються вільні кошти фізичних та юридичних осіб та перерозподіляються в ті сфери, де вони мають найбільш вигідне застосування. Важливо відмітити, що сама фінансова система на сьогодні вийшла за межі національних кордонів та стала над національною, тобто світовою. Таким чином, сьогодні досить важко уявити собі якусь закриту національну фінансову систему, яка буде ефективно функціонувати самостійно, без взаємодії з іншими національними, регіональними фінансовими системами та взагалі в рамах світової фінансової системи. Україна також не є виключенням з цього правилу, особливо в контексті того, що наша країна напряму залежить від постійних фінансових вливань в нашу економіку зі сторони західних парнтерів. Саме тому вивчення процесу становлення світової фінансової системи, аналіз її складових частин, визначення етапів її розвитку. Дозволяє нам більш ґрунтовно та цілісно зрозуміти, як вона функціонує, який напрямок її розвитку та яким чином наша теперішня фінансова система України може бути інтегрована в більш глобальну світову фінансову систему. Для нашої країни це питання є особливо актуальне в контексті післявоєнної відбудови, адже створення сприятливого інвестиційного клімату, налагодження стабільних грошових потоків та належне їх правове забезпечення буде лежати в основі подальшої ефективної такої відбудови. Крім того, в цілому проєвропейський вектор розвитку, який Україна, визначила для себе як пріоритетний вимагає повноцінної такої інтеграції, також в рамках й фінансового сектору. Аналіз етапів становлення світової фінансової системи та особливо скупчення уваги на ключових її елементах дає змогу більш глибше зрозуміти, на чому саме треба робити акценти в розвитку, що при адекватній державній політиці може принести нашій державі стрімкий розвиток в післявоєнний період.
7
Скиба, Г. І., та М. П. Очкас. "БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 5 (72) (30 листопада 2023): 57–62. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/72-9.
Full textAbstract:
Вступ. Сучасний період соціально-економічного розвитку України характеризується найзначнішими комплексами ризиків і загроз за весь період її існування. За таких складних суспільно-політичних умов надзвичайного значення набувають усі аспекти діяльності держави щодо забезпечення подолання негативних зовнішніх і внутрішніх впливів, тенденцій до зниження економічного розвитку. Бюджетна політика є однією з найважливіших складових фінансової політики держави, вона визначає довгострокові тенденції розвитку економіки, ефективність фінансового механізму, фінансову безпеку тощо. Фінансова система України переживала не одну кризу. Причиною нової та наймасштабнішої кризи стало повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну, яке почалося наприкінці лютого 2022 року. Тому досить актуальним завданням виникає дослідження стану фінансової системи України в умовах війни. Методи. Теоретико-методологічним підґрунтям даного наукового дослідження є системний підхід та діалектичний метод пізнання відносно опрацьовування економічних та фінансових явищ, діюче міжнародне законодавство та законодавство України, ґрунтовні наукові праці дослідників з питань теоретико-методологічних засад реалізації бюджетної політики України в умовах воєнного стану, визначення спрямованості бюджетної політики України в умовах невизначеності та адаптації її до кризових умов. У процесі дослідження використовувався бібліографічний метод (опрацювання літературних джерел, що стосуються теми бюджетної системи держави); метод асоціацій та аналогій (для запропонованих новітніх ідей та пропозицій розвитку бюджетної політики), історичний (історичний аспект процесу державного управління, реформування бюджетного механізму та його складових з урахуванням власного досвіду та досвіду країн світу) тощо. Результати. У результаті досліджень щодо формування та трансформації концептуальних засад бюджетної політики України у кризовий період виявлено низку проблем, серед яких відзначають: специфічні небезпеки та загрози бюджетної політики у кризовий період, невизначеність бюджетних процесів в Україні, відсутність кваліфікованих кадрів; кризові явища пов’язані з військовою ситуацією в країні та необхідністю вирішення першочергових завдань щодо визначення спрямованості бюджетної системи, які лежать у площині формування доходної і витратної частини бюджетів. Встановлено, що в умовах глобалізації, а також інтеграційних процесів ініціативне введення бюджетування сприятиме зміцненню взаємозв’язку стратегічних цілей розвитку держави і результатів діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, а також інших учасників бюджетної діяльності. Така ситуація вимагає як введення новітніх сучасних технологій управління фінансами держави, включаючи бюджетування, так і вдосконалення бюджетного процесу в країні. Перспективи. Наступні дослідження мають бути спрямовані на розроблення чіткої системи державних програмних і прогнозних документів, на засаді яких формується державний та місцеві бюджети на черговий рік та середньострокову перспективу. Їх список повинен структуруватися за терміном дії (коротко-, середньо- та довгострокові), та включати документи, що відносяться до регіонального аспекту, й одночасно відповідати принципу достатності (тобто оптимальна кількість документів). Рекомендується запровадити єдину методику середньострокового планування на ґрунті середньострокового прогнозування ресурсної та витратної частини бюджету та системи міжбюджетних трансфертів.
8
Охріменко, Т. О., О. І. Макаренко, А. В. Бредніков, А. В. Толбатов та І. О. Бондаренко. "Проблеми анонімності та централізації фінансових систем і їхнє вирішення за допомогою технології Blockchain". Реєстрація, зберігання і обробка даних 24, № 1 (2022): 82–91. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2022.24.1.263077.
Full textAbstract:
Наразі централізована фінансова система має істотні недоліки. Персональні дані концентруються у централізованих базах даних та підлягають достатньому ризику бути скомпрометованими. Існує проблема захисту персональних даних користувачів. Крім того існує проблема анонімності сторін транзакції. Також проблемою централізованого фінансового світу є так званий «Ефект Метью». У статті наведено статистику витоків персональних даних. Розглянуто рішення Blockchain, яке засноване на протоколі Monero, що дає змогу вирішити окреслені проблеми. Для забезпечення анонімності та високої продуктивності представлено технології: Ring Signature, одноразової адреси (Stealth Address), ring confidential transactions (RingCTs).
9
ІВАНОВА, Роксолана. "УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПРАВА: РЕФОРМУВАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ТА ІНТЕГРАЦІЯ ЧЕРЕЗ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ". Law. State. Technology, № 1 (14 лютого 2025): 28–32. https://doi.org/10.32782/lst/2025-1-5.
Full textAbstract:
Через глобалізацію та зростаючий технологічний прогрес міжнародна фінансова система стикається з новими викликами, які вимагають інновацій і перегляду її правових і статутних структур. У статті під назвою «Вдосконалення міжнародного фінансового права: реформування нормативно-правової бази та інтеграція через міжнародні організації» Роксолана Іванова зосереджується на міжнародному фінансовому праві та його застосуванні на світових ринках, що постійно змінюються. У ньому підкреслюється необхідність реформування регуляторної інфраструктури та, більше того, міжнародних організацій, щоб досягти глобальної фінансової безпеки. Встановлені системи регулювання завжди намагалися включити передові фінансові методи, які виникли після цифрової революції, але сьогодні їх неадекватність лише зростає. Розвиток цифрових валют, блокчейн і зміна парадигми децентралізованих фінансів (DeFi) захопили світ, і економіка та фінанси ніколи не будуть колишніми. Ці зміни призводять до значних ускладнень у сфері регулювання, оподаткування та боротьби з відмиванням грошей. Псевдонімна та децентралізована природа криптовалют, таких як Bitcoin та Ethereum, становить загрозу для простих систем регулювання, тому існує велика потреба в новіших правилах, які гарантуватимуть безпеку споживачів та фінансову довіру. Міжнародні організації допомагають синхронізувати та застосовувати фінансові правила, коли вони перетинають різні кордони. Прикладом може бути G20, яка допомагає сформулювати стратегії широкої фінансової стабільності, керувати реформами на міжнародних фінансових ринках, розширити фінансову доступність і зменшити ухилення від сплати податків. Рамкова програма G20 для сильного, сталого, збалансованого та інклюзивного зростання містить вказівки для розробки економічної політики країни та забезпечує економічну стабільність уряду та стійкість до потрясінь. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) допомагає у розробці структур управління з питань оподаткування та прозорості. Ініціатива ОЕСР щодо зменшення податкової бази та переміщення прибутку (BEPS) спрямована на вирішення проблем, що виникають через практику ухилення від сплати податків багатонаціональними підприємствами, забезпечивши оподаткування прибутків там, де відбувається економічна діяльність і створення вартості. Це підвищує справедливість у міжнародній податковій системі та допомагає країнам одночасно захистити свою податкову базу від послаблення. Тим не менш, у статті обговорюються проблеми регулювання, які висувають ці технології. Псевдонімний характер транзакцій, пов’язаних із платформами блокчейн, ускладнює відстеження незаконних дій, що створює проблеми для заходів ПВК та ФТ. Крім того, зростання кількості платформ DeFi, які не мають центральних контрагентів, також піднімає питання фіскальної стійкості, захисту споживачів і регулювання. У статті стверджується, що більше уваги слід приділяти моделям регуляторних рамок, які необхідно запровадити для цих нових явищ, щоб інновації не придушувалися.
10
Бойко, Р. В., та Р. М. Воронко. "ФОРМУВАННЯ ТА ПОДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ У ФОРМАТІ XBRL: СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-07.
Full textAbstract:
У статті досліджено сучасний стан впровадження IT у систему бухгалтерського обліку, а са-ме: у процес формування та подання фінансової звітності. Цифрова фінансова звітність змінить практику ведення бухгалтерського обліку найближчими роками, а зміни полягатимуть у технологіях представлення да-них. У 2021 році усі підприємства в Україні, що подають фінансову звітність за МСФЗ, повинні подавати фінансову звітність у форматі таксономії XBRL. У статті розкрито технологію подання фінансової звіт-ності у форматі іXBRL, яка є сучасним та зрозумілим стандартом обміну фінансовою інформацією між різ-ними зацікавленими користувачами з будь-якій країні світу. Розглянуто сучасний стан, проблеми та перспек-тиви впровадження нового цифрового стандарту подання фінансової звітності – iXBRL в Україні. Про-аналізовано сучасне програмне забезпечення щодо формування та подання фінансової звітності у форматі iXBRL на портал FRS. Визначено основні переваги та недоліки використання різних способів формування та подання фінансової звітності у форматі iXBRL. Надано рекомендації щодо процесу впровадження системи подання фінансової звітності у форматі iXBRL. Зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку інфор-маційних технологій в Україні кожна компанія може обирати свій шлях переходу на XBRL формат подання фінансової звітності. Проте, перед тим, як прийняти рішення щодо переходу на звітування в XBRL, необхідно: провести аналіз та перевірку власних ІТ-систем на предмет можливості формувати фінансову звітність у форматі XBRL; провести мапінг або зіставлення звітної інформації з власної ІТ-системи та розширеної так-сономії UA XBRL МСФЗ; провести валідацію XBRL, використавши уже існуюче програмне забезпечення (до прикладу, Arelle) чи на власному внутрішньому програмному забезпеченні компанії.
11
Ярова, Ю. М. "FINANCIAL LITERACY OF THE POPULATION AND DEVELOPMENT OF THE NATIONAL ECONOMY." Actual problems of regional economy development 2, no. 20 (2024): 61–68. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.20.61-68.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність фінансової грамотності, визначено її сучасний стан та вплив на соціально-економічні процеси в умовах сучасного розвитку.Початок форми Ця наукова стаття присвячена вивченню взаємозв'язку між рівнем фінансової грамотності населення та економічним розвитком країни. Ця тема набуває все більшої актуальності в сучасному світі. Зокрема, в статті досліджується роль освіти, інформаційних технологій та інших факторів у формуванні фінансових навичок та умінь серед населення. Метою даної статті є дослідження теоретичних аспектів фінансової грамотності населення та безпосередній вплив фінансової грамотності населення на економічний розвиток країни. Дослідження проводилося з використанням таких методів дослідження, як метод наукових абстракцій, метод порівняння та економічного аналізу і синтезу. Аналіз світового досвіду підтверджує беззаперечну необхідність фінансової грамотності населення країни, що дасть змогу поліпшити не лише добробут громадян, а й сприятиме стабільності та економічному розвитку держави. Фінансова грамотність населення в сучасному світі стає ключовим фактором успішного економічного розвитку держави. Фінансова грамотність населення безпосередньо впливає на економіку країни на різних рівнях, недостатня фінансова грамотність може призвести до споживчого боргу, втрати фінансової безпеки, збільшення рівня банкрутств і ризиків для фінансової системи. Висока фінансова грамотність населення сприяє розвитку економіки, збільшенню заощаджень населення та розвитку підприємництва. Здатність громадян розуміти та ефективно використовувати фінансові ресурси з метою не тільки їхньої фінансової стабільності, але і впливає на макроекономічну ситуацію в країні, недостатня фінансова грамотність може призвести до неправильного управління особистими фінансами, накопичення боргів та недосягнення фінансових цілей. Питання фінансової грамотності населення щодо розвитку національної економіки в цілому залишається недостатньо дослідженим, що також свідчить про актуальність та практичну значимість даного дослідження.
12
Dudchenko, Victoria Yuriivna. "РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(20) (2020): 60–66. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2020-2-1(20)-60-66.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У посткризовий період актуалізуються питання збалансованості елементів фінансової системи, розвитку фінансового сектору, що змінює підходи до визначення ролі та цілей центральних банків, які орієнтуються у своїй політиці не лише на забезпечення стабільності цін, а й на збереження фінансової стабільності. Постановка проблеми. Важливим є дослідження особливостей трансформації ролі та місця центрального банку у сучасній фінансовій системі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні аспекти сутності центрального банку, функцій та ролі даної інституції у фінансовій системі досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці, зокрема А. М. Мороз, М. І. Савлук, Флоренсе Даф, Ульріх Волц, Науменкова С. В., Міщенко В. І. та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідження потребує питання активізації ролі та актуалізації функцій сучасного центрального банку в забезпеченні стабільності фінансової системи. Постановка завдання. Метою статті є аналіз функцій центрального банку та особливостей функціонування в умовах розвитку фінансової системи. Викладення основного матеріалу. Стаття присвячена узагальненню теоретичних основ визначення функцій центрального банку, дослідженню особливостей трансформації ролі центральних банків в умовах сучасної фінансової системи. Висновки. Функції центральних банків країн світу орієнтовані не тільки на забезпечення макроекономічної стабілізації, а й на забезпечення стабільності фінансової системи. Розширення функцій центральних банків, трансформація ролі у кризовий та посткризовий період реалізується через впровадження макропруденційної політики, спрямованої на забезпечення стабільності фінансової системи та використання нетрадиційних інструментів, напрямів їх діяльності, а саме: захист споживачів та фінансова грамотність населення, забезпечення сприятливого регуляторного середовища, екологізація фінансової системи.
13
Науменко, C. Г. "Генеза та особливості адміністративно-правового регулювання системи гарантування банківських вкладів у провідних країнах світу". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 1, № 93 (2021): 190–99. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.93.190-199.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано ґенезу адміністративно-правового регулювання системи гарантування (страхування) банківських вкладів у провідних країнах світу та висвітлено її особливості. Розглянуто низку нормативних та регулюючих положень систем гарантування вкладів європейських країн та сформульовано відповідні висновки щодо імплементації у фінансовий спектр України положень Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом. Виділено ряд законодавчих та фінансових особливостей європейських систем гарантування вкладів, що можуть бути запроваджені в українській системі гарантування вкладів фізичних осіб з метою її удосконалення, приведення у відповідність до міжнародних стандартів та зменшення ризиків у банківській системі.
14
Davydovska, Halyna. "КРАУДФАНДИНГ: СУТНІСТЬ ТА ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЙОГО РОЗВИТОК". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 1(23) (2 липня 2021): 56–64. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2021-1(23)-56-64.
Full textAbstract:
У розвинених країнах світу краудфандинг вважається інноваційним високотехнологічним фінансовим інструментом для накопичення коштів з метою реалізації проектів та підтримки стартапів. В даного метода фінансування є багато переваг, проте його застосування в Україні є дещо обмеженим, що пов’язано із певними технологічними, економічними та соціальними бар’єрами. Необхідність детального дослідження поняття «краудфандинг», його особливостей і умов функціонування якраз і зумовлена існуванням цих проблемних аспектів. Метою статті є дослідження економічної сутності краудфандингу, чинників, які мають вплив на формування та розвиток систем краудфандингу в світі. Для досягнення поставленої мети були використані різні загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження: аналіз, синтез, групування, порівняння та узагальнення – для уточнення понятійно-категоріального апарату, зокрема, для обґрунтування сутності понять «краудфандинг», «система краудфандингу», «краудфандингова діяльність», а також під час удосконалення типології чинників формування краудфандингу, графічний – для наочного відображення результатів дослідження. У статті було здійснено удосконалення типології чинників розвитку краудфандингової діяльності. На відміну від існуючих дана класифікація виокремлює дві ключові групи чинників: загальну (стан банківської системи, рівень доходів населення, розвиток ринку платіжних карток та електронних систем, підприємницька активність, тінізація фінансового сектора, доступність кредитних продуктів для підприємців та молодих підприємств) та спеціальну (наявність середнього класу в країні, схильність населення до заощаджень, стан довіри населення до інноваційних соціально-економічних інструментів, наявність мотивації у населення до мікроінвестицій, стан фінансової та технічної грамотності громадян тощо). Також подальшого розвитку дістали понятійний та термінологічний апарат щодо систем краудфандингу, яким, на відміну від чинних, враховується спосіб залучення фінансових ресурсів і особливості їх діяльності. Зокрема поняття «краудфандинг» слід розглядати як інноваційний інструмент, що дає змогу акумулювати фінансові ресурси від великої кількості учасників (донорів) щоб реалізувати авторами проектів (реципієнтами) інноваційні, соціальні та бізнес-проекти із використанням спеціалізованих Інтернет- ресурсів; «краудфандингова діяльність» – являється видом підприємницької діяльності, що мобілізує фінансові та інші ресурси за допомогою спеціалізованих Інтернет-ресурсів від різних джерел щоб реалізувати інноваційні, соціальні та бізнес-проекти, який вимагає спеціальних компетентностей від авторів проєктів (реципієнтів), що мають можливість впливати на прийняття позитивних рішень донора.
15
Stashchuk, Olena, та Mykola Potrapeliuk. "НАУКОВІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (2022): 75–80. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-75-80.
Full textAbstract:
У статті узагальнено наукові підходи до визначення поняття фінансова безпека домогосподарств та з’ясовано місце і роль фінансової безпеки домогосподарств у фінансовій безпеці держави та світу. На основі систематизації підходів науковців до формулювання сутності фінансової безпеки домогосподарств встановлено, що фінансова безпека домогосподарств в ієрархічній структурі відноситься до мікроекономічного рівня. До ієрархічної структури фінансової безпеки, окрім мікроекономічного рівня, також рекомендовано ввести такі рівні, як: нанорівень, мезорівень, макроекономічний рівень, глобальний рівень. Обґрунтовано, що фінансова безпека домогосподарств повинна відноситися до мікроекономічного рівня у системі фінансової безпеки. Запропоновано чинні підходи до визначення сутності фінансової безпеки домогосподарств класифікувати за двома напрямами: ресурсно-функціональний та стратегічно-цільовий. Запропоновано авторський підхід до трактування поняття «фінансова безпека домогосподарств» з урахуванням ресурсно-функціонального підходу.
16
Марушко, Надія Семенівна. "ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ПІДПРИЄМСТВ У СИСТЕМІ ПРОТИДІЇ ШАХРАЙСТВА: ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна), № 2 (30 листопада 2023): 36–44. http://dx.doi.org/10.32782/2311-844x/2023-2-5.
Full textAbstract:
Проведене дослідження вказує на необхідності формування ефективної системи внутрішнього контролю як дієвого інструменту виявлення та запобігання шахрайству. Встановлено, що фінансове шахрайство в підприємницькому середовищі існує у різних формах та впливає на фінансову безпеку підприємства, фінансову стійкість та вартість загалом. Фінансові втрати від шахрайства становлять значну суму, а їх вплив на ділову репутацію, яку відновити важко, є вагомим. Окреслено три основні категорії шахрайства: зловживання активами, фальсифікацію фінансової звітності та корупцію. У світовій практиці найбільш витратним є шахрайство пов’язане з формуванням фінансової звітності. В Україні корупція та хабарництво залишаються основними видами економічних злочинів. Проаналізована статистику шахрайських схем підкреслює широке поширення фінансового шахрайства та його зростання в Україні та у світі. Досліджено сучасні інструменти та заходи, спрямовані на виявлення та запобігання фінансовому шахрайству, включаючи внутрішній контроль, аудит, захист інформації, етичний кодекс, моніторинг, залучення експертів, формування каналів сповіщення про порушення, нормативне регулювання та правове забезпечення, освіта та формування корпоративної культури. В дослідженні пропонується використовувати концептуальну модель внутрішнього контролю в системі виявлення шахрайства, яка включає такі складові, які сприяють створенню ефективної системи контролю на підприємстві: визначення мети та завдань контролю, формування базових принципів контролю, вибір показників контролю, встановлення ієрархії рівнів контролю, визначення методів виміру досягнення цілей, а також формування внутрішніх нормативних документів та положень. Для поглиблення методології внутрішнього контролю запропоновано використовувати методично-організаційну модель внутрішнього контролю, яка допомагає систематизувати та організувати методи внутрішнього контролю для ефективного виявлення та запобігання фінансовому шахрайству. Проведене дослідження дало змогу дійти висновку про важливість внутрішнього контролю як ефективного інструменту для виявлення, оцінки та запобігання фінансовому шахрайству на підприємствах та формування комплексної системи внутрішнього контролю. У цьому контексті запропоновано сформувати концепцію внутрішнього контролю. Окреслено перспективи подальших досліджень, які включають ефективність впровадження концепцій внутрішнього контролю на різних типах підприємств, використання інформаційних технологій та їх роль у внутрішньому контролі, взаємозв’язок між внутрішнім контролем і ризиками фінансового шахрайства, а також розробка рекомендацій для оптимізації систем внутрішнього контролю на підприємствах.
17
Паска, І., О. Василенко, Т. Понедільчук та В. Заболотний. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (2022): 173–81. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251429.
Full textAbstract:
Анотація. Розроблено та обґрунтовано методику формування і розрахунку фінансових показників комерціалізації освітніх послуг аграрних закладів вищої освіти України для оцінювання рівня їхньої фінансової стійкості та конкурентоспроможності. Запропоновано модель залежності критеріїв конкурентоспроможності ЗВО від факторів впливу та сформовано перелік додаткових послуг, які можуть бути комерціалізовані. Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід джерел фінансування ЗВО; фінансові показники за рівнем освіти для різних країн світу; формування сучасної методики і джерел фінансування аграрних ЗВО України; джерела надходжень та витрат загального і спеціального фондів, у тому числі фінансування наукових досліджень; фактори впливу на рівень конкурентоспроможності. Визначено динаміку змін надходжень від освітніх послуг аграрних закладів вищої освіти України у 2019—2021 рр. за джерелами фінансування на базі даних їхніх кошторисів. Наведено результати розрахунків фінансових показників комерціалізації. Під час дослідження використано загальнонаукові методи: емпіричного рівня (розрахунок, порівняння), теоретичного рівня (аналіз, узагальнення, моделювання); дані літературних джерел; дані фонду заробітної плати науково-педагогічних працівників, дані надходжень від освітніх послуг і дані видатків освітніх послуг за різними джерелами фінансування аграрних ЗВО. Факторами впливу на рівень конкурентоспроможності визначено: джерела фінансування, якість освітніх послуг, інноваційний розвиток, людські ресурси, міжнародну діяльність, співпрацю з роботодавцями, брендинг, додаткові послуги. Установлено основні критерії конкурентоспроможності: імідж (репутація) закладу, фінансова стійкість, контингент, кількість працевлаштованих за спеціальністю. Сформовано систему показників, що визначають рівень фінансової стійкості аграрних ЗВО. Ключові слова: аграрний заклад вищої освіти, конкурентоспроможність, освітні послуги, фінансові показники комерціалізації, фінансова стійкість. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 4; бібл.: 16.
18
ЛУПЕНКО, Юрій, та Юрій РАДІОНОВ. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА В УМОВАХ ВІЙНИ І В ПЕРІОД ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ". Economy of Ukraine 67, № 10 (755) (2024): 45–65. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2024.10.045.
Full textAbstract:
Проаналізовано дефініції терміна «фінансова безпека». Дано власне узагальнене визначення терміна «фінансова безпека держави». Розкрито проблеми наповнення бюджету в умовах війни. Проаналізовано 13-річну динаміку формування доходів і видатків державного бюджету України. Доведено значне зростання дефіциту державного бюджету України з початком широкомасштабної війни порівняно з довоєнним періодом. Проаналізовано показники державного і гарантованого державою боргу України за період 2021–2023 рр., досліджено положення Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2024–2026 роки, яка враховує нову економічну реальність, що настала з початком війни. Зазначено, що фінансова безпека досягається завдяки стабілізації фінансової системи, удосконалення її механізмів, що дозволить адекватно реагувати на виклики і загрози як у мирний час, так і в умовах воєнного стану. Напрацьовано шляхи зміцнення фінансової безпеки держави під час війни і в період повоєнного відновлення України. Зазначено, що уряд докладає певних зусиль для забезпечення безперебійного функціонування фінансової системи, що є основою стабільності фінансової безпеки держави. Акцентовано на важливості забезпечення соціальної та економічної безпеки. Наголошено на посиленні протекціоністської ролі держави із застосуванням кейнсіанської моделі в регулюванні економіки, зокрема, шляхом широкого застосування методів, інструментів фіскального стимулювання ділової активності, розвитку підприємництва, регулювання зайнятості населення, інвестицій і заощаджень, а також стимулювання впровадження інновацій. Залучення цих важелів дозволить відновити економічний потенціал держави, втрачений під час війни, збільшити фінансовий простір, забезпечити відновлення й стійку динаміку розвитку України в період відбудови, сприятиме захисту внутрішнього ринку від зовнішніх загроз і викликів не лише війни, а й екзистенційних ризиків глобалізованого світу, зміцнить фінансову безпеку країни нині й у майбутньому.
19
Бессонова, С. І., та О. В. Кленін. "РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-03.
Full textAbstract:
У статті розкрито контрольну функцію державного фінансового контролю, визначено основні завдання аудиту, такі як: відповідність ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності на основі національних стандартів державного сектору; контроль над використанням бюджетних коштів згідно з кошторисом та нормативно-законодавчою базою; перевірка держзакупівель; перевірка доцільності використання матеріальних ресурсів бюджетного закладу; виявлення фактів неефективного витрачання ресурсів та нецільового їх використання; визначення ефективності управління внутрішнім фінансовим контролем. Проаналізовано діяльність Державної фінансової служби аудиту за останні п’ять років. Спостерігається поступове зниження тиску на розпорядників бюджетних коштів. Перевірки державного фінансового контролю замінюють аудитом, який спрямований на попередження порушень та їх недопущення у діяльності бюджетної установи, надання рекомендацій щодо організації ефективного внутрішньогосподарського контролю. Зростання правопорушень також може свідчити про різне трактування та нечітке розуміння нормативних документів, тому саме вдосконалення законодавчої бази державної аудиторської служби, розвиток методичного інструментарію, стандартизація державного фінансового аудиту повинні сприяти усуненню цих недоліків. Для оцінки ефективності фінансово-бюджетного контролю може бути використано низку показників ефективності роботи інспекторського складу органу фінансово-бюджетного контролю. Вирішення основних проблем може бути досягнуте лише завдяки розробленій стратегії вдосконалення, яка має відповідати вимогам сучасності та спиратися на прийняті у всьому світі норми. Необхідність упровадження норм міжнародних стандартів у національні стандарти зумовлена необхідністю підвищення ефективності діяльності державного фінансового аудиту, підвищення його результативності, прозорості, формування довіри суб’єктів аудиторської перевірки. Особливо це стає актуальним в умовах реформування місцевого самоврядування та територіальних органів виконавчої влади. Фінансовий контроль бюджетної сфери, що здійснюється державою, служить інструментом виявлення неефективного використання нефінансових та фінансових ресурсів бюджетної організації, недотримання або неправильного трактування законодавчої бази, нецільового використання грошових коштів.
20
Дребот, Н. П., Я. А. Танчак та М. М. Миколишин. "Тенденції розвитку небанківських фінансових установ на ринку фінансових послуг України". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (2020): 109–14. http://dx.doi.org/10.36930/40300119.
Full textAbstract:
У сучасних умовах розвитку економіки ступінь розвитку фінансового ринку характеризується великою кількістю та різноманітністю фінансових посередників та асортиментом фінансових послуг, які вони надають учасникам ринку. Небанківські фінансові установи є професійними учасниками ринку фінансових послуг, які забезпечують спільне інвестування, управління активами, посередництво у купівлі-продажу фінансових інструментів, гарантійні операції тощо. Сучасні тенденції розвитку фінансових систем розвинених країн світу свідчать про дедалі вагомішу роль у мобілізації фінансових ресурсів саме фінансових посередників, типи і види яких визначаються рівнем розвитку фінансових відносин. Важливе місце серед фінансових посередників належить небанківським фінансовим установам, кожен вид яких відіграє свою роль, має свої функції та призначення. Наявне розмаїття небанківських фінансових установ в Україні вимагає застосування, з одного боку, специфічних підходів до їх державного регулювання, з іншого, універсальних заходів відродження і розвитку ринку фінансових послуг. Вирішення зазначеної проблеми передбачає аналіз та тенденції розвитку небанківських фінансових установ, який стане основою побудови системи порівняних показників оцінки ефективності їх діяльності, результати якої стануть інформаційною базою для прийняття ефективних рішень з метою реалізації стратегії реформування державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг та забезпечення ефективного управління ними на рівні держави. У роботі оцінено діяльність основних небанківських фінансово-кредитних установ. Проаналізовано основні показники діяльності небанківських фінансових установ у розрізі основних сегментів сучасного ринку фінансових послуг. Визначено проблеми, які гальмують розвиток ринку страхових послуг, ринку недержавного пенсійного забезпечення та ринку ломбардного кредитування. Зроблено висновок про необхідність негайного вирішення системних проблем на ринку фінансових послуг для забезпечення його ефективного та стабільного функціонування в майбутньому.
21
Кришталь, Г. О., та О. В. Цимошинська. "АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ У СИСТЕМІ ПОДАТКОВОГО ПРАВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (22 лютого 2022): 29–34. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-4.
Full textAbstract:
Автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки представлений у FATCA та Загальному стандарті звітності. Зазначено, що у директиві передбачено об'єктивні критерії, за яких автоматичний обмін рішеннями податкових органів не відбувається. У ЄС представлено всі різновиди автоматичного обміну інформацією, тоді як у світі поки що набули поширення лише два: автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки; автоматичний обмін міжкраїновою звітністю. Проаналізовано фінансові правовідносини, які є організаційними, тому автоматичний обмін інформацією кваліфікований як інститут обох галузей права. Особливістю фінансових відносин є майновий характер, який має відносини з приводу автоматичного обміну інформацією: його предметом є відомості фінансово-економічного характеру, а сам він є заходом податкового адміністрування або податкового контролю. Автоматичний обмін інформацією є інститутом фінансового права та відповідає організаційно-майновому критерію. Його виділення як інституту податкового права випливає із самого змісту автоматичного обміну інформацією: він є заходом податкового адміністрування чи податкового контролю, яке є предметом відомості фінансово-економічного характеру.
22
Музиченко, М. В. "ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ НАДАННЯ ПОСЛУГ ЗБЕРІГАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (22 лютого 2022): 7–14. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-1.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена надто низьким рівнем розвитку ринку цінних паперів в Україні, яка проходить початкову стадію формування інституцій і механізмів ринкової економіки. Діюча в Україні децентралізована система депозитарного обслуговування стримує розвиток фондового ринку, адже децентралізована система обліку прав на цінні папери ускладнює процедуру здійснення угод та збільшує ризики. Метою дослідження є вивчення міжнародного досвіду депозитарної діяльності щодо цінних паперів в умовах стрімкого розширення ринків цінних паперів, особливо в країнах Східної Європи і Азії, їх технологізації, виявлення нових функціональних можливостей та домінуючих моделей їхньої архітектури в контексті регулювання, взаємодії суб'єктів ринку та захисту їхніх прав власності. Основними методами дослідження міжнародного досвіду діяльності з надання послуг щодо зберігання цінних паперів є емпіричний, аналітичний та індуктивний методи, що в комплексі дали змогу описати системи обігу цінних паперів у різних країнах світу, проаналізувати їх із метою з’ясування спільних характеристик, що важливо для впровадження їх в Україні з метою інтеграції в світову систему перерозподілу фінансових ресурсів. Усебічно розглянуто системи зберігання цінних паперів, національні депозитарні системи, розкрито особливості національних механізмів взаємозв'язку всіх учасників ринку цінних паперів, виявлено концептуальні проблеми організації ринку цінних паперів в Україні, обґрунтовано необхідність адаптації міжнародного досвіду для інституційного розвитку національної депозитарної системи України. Матеріали статті мають практичну цінність для розвитку депозитарної системи в Україні як основи функціонування ринку цінних паперів, сумісної з технологізованими міжнародними депозитарними системами у всій повноті функціональних можливостей, що забезпечує гарантії прав власності інвесторів і дає нагоду Україні стати повноцінним суб'єктом перерозподілу світових фінансових ресурсів і, відповідно до цього, залучати інвестиції для розвитку економіки за міжнародними правилами і стандартами «прозорого» функціонування ринків цінних паперів, цим самим формуючи інституційні бар'єри корупційним впливам. Зроблений порівняльний аналіз депозитарних систем різних країн дає змогу виявити слабкі місця у наявній депозитарній системі України, намітити концептуальні підходи до законодавчих та організаційних дій з її розвитку.
23
Коваль, Микола Іванович. "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДЕСТРУКТИВНОГО ВПЛИВУ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ КРИЗОВИХ ФАКТОРІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З РОСІЙСЬКОЮ АГРЕСІЄЮ". Public management, № 5 (33) (7 грудня 2022): 34–39. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-5(33)-4.
Full textAbstract:
Мета роботи. Проблема фінансової безпеки завжди була актуальною для всіх держав. Для України наразі це проблема номер один, оскільки на її території розгорнулася повномасштабна війна, нав’язана Росією. Вона охопила значну територію на півночі, сході та півдні країни і пов’язана з величезними людськими жертвами та економічними збитками, що завдаються нашій державі. Більшість політичних лідерів та громадян як України, так і інших країн світу не передбачали такого розвитку подій, тому зараз, паралельно з шоком, болем і гнівом, йде процес осмислення причин і механізмів виникнення цієї війни, пошук ефективного механізму державного управління забезпечення макрофінансової безпеки країни в умовах диструктивного впливу екзестенційних факторів, пов’язаних з військовою агресією. Методологія. Дослідження фінансово-безпекового середовища, виявлення небезпечних тенденцій, факторів впливу, ризиків і загроз національній та фінансовій безпеці дає змогу обґрунтувати вибір оптимальної моделі забезпечення національної та фінансової стабільності та відповідних механізмів функціонування держави в умовах воєнного стану. Водночас комплексний аналіз існуючих можливостей, практик, нормативно-правового регулювання, організації діяльності у сфері національної і фінансової безпеки, антикризового менеджменту та державного управління дає змогу визначити вразливі місця держави та суспільства, системні проблеми в забезпеченні фінансової стабільності, а також визначити пріоритети її подальшого зміцнення. Аналіз цих питань має важливе наукове та практичне значення в контексті обґрунтування доцільності створення системи забезпечення національної та фінансової стабільності в Україні. Наукова новизна одержаних результатів полягає у посиленні теоретичного обґрунтування та розробці комплексних заходів забезпечення фінансової безпеки України шляхом розробки стратегії фінансової безпеки, формування та виконання державного та місцевих бюджетів країни, моніторингу показників оцінки фінансової безпеки, грошово-фінансової безпеки, розробки стратегії розвитку та контролю банківської системи, посилення платіжної дисципліни, удосконалення податкове регулювання, контролю за виведенням капіталу з України, забезпечення функціонування ринку цінних паперів та фондового ринку, лібералізація руху капіталів. Висновки. Наразі завдання не лише військово-політичного керівництва та громадян України, а й всього демократичного світу – не допустити перемоги агресивного російського імперіалізму в цій війні, організувати і згуртувати весь цивілізований світ для протистояння російській агресії, забезпечити належне функціонування економіки воюючої країни, здійснення гарантованого фінансового забезпечення потреб ЗСУ та населення країни. Впровадження фінансових, валютних, кредитних заходів, внесення змін до законодавчої бази, розробка стратегії фінансової безпеки України стають все більш актуальними. Реалізація запропонованих нами, на нашу думку, заходів сприятиме зміцненню фінансової безпеки України в умовах воєнного стану.
24
Свірко, Світлана Володимирівна, Сергій Володимирович Бардаш та Володимир Миколайович Краєвський. "Оцінка рівня трансформації інформаційного забезпечення управління публічними фінансами". Економіка, управління та адміністрування, № 3(105) (4 жовтня 2023): 89–97. https://doi.org/10.26642/ema-2023-3(105)-89-97.
Full textAbstract:
В умовах ведення визвольної війни питання фінансування обороноздатності та забезпечення виконання соціальних функцій держави є вкрай ускладненими. З означеної причини першочерговим завданням є досягнення максимально ефективного управління публічними фінансами, суттєва частина яких становить фінансову допомогу урядів демократичних країн світу та міжнародних фінансових організацій. Встановлено, що пролонгація міжнародної фінансової допомоги може відбутися лише за умов реалізації стратегії реформування системи управління державними фінансами, трансформації системи державного фінансового контролю, удосконалення системи бухгалтерського обліку в державному секторі. Визначено стан нормативно-правового регламентування бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності суб’єктами державного сектору. Наведено відповідність національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі міжнародним стандартам бухгалтерського обліку державного сектору. Визначено певні недоліки нормативно-правового регламентування та заходи, виконання яких забезпечить повну та якісну модернізацію системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі.
25
Desyatnyuk, Oksana, та Olena Ptashchenko. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ: ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ТА ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 14 (2024): 238–47. https://doi.org/10.32750/2024-0223.
Full textAbstract:
В представленій до розгляду роботі доведено та обґрунтовано, що в сучасному світі цифрова економіка займає все більш значну роль у розвитку глобальних та національних економік. Вона забезпечує нові можливості для бізнесу, інновацій, комунікацій та зростання продуктивності. Однак одночасно з цими перевагами виникають нові виклики та ризики, пов’язані з безпекою інформації, фінансами та загрозами кібернетичних атак. Управління ризиками в цифровій економіці стає ключовим елементом для забезпечення стабільності та надійності економічних систем. Метою представленої роботи є визначення особливостей системи управління ризиками в цифровій економіці з урахуванням особливостей фінансової безпеки та трансформаційних змін. Основними методами, що були використані в представленому дослідженні є: метод аналізу для визначення особливостей ризиків в економіці; метод синтезу для формування особливостей ризиків цифрової економік та їх фінансової складової; методи індукції та дедукції; метод порівняння, логічний метод, метод співставлення; експертний метод; графічний метод для представлення окремих результатів дослідження. В межах проведеного дослідження встановлено, що одним із найбільш важливих аспектів є забезпечення фінансової безпеки, що включає в себе захист від фінансових шахрайств, зловживань і несанкціонованого доступу до фінансових даних. В умовах цифрової трансформації фінансові інститути, підприємства та державні органи стикаються з необхідністю адаптувати свої стратегії управління ризиками до нових технологій, що включають блокчейн, криптовалюти, автоматизацію фінансових процесів і інші інноваційні рішення. Трансформаційні зміни, які відбуваються в економіці через цифровізацію, також змінюють способи взаємодії суб’єктів економічної діяльності та створюють нові загрози, як для приватних осіб, так і для організацій. Таким чином, управління ризиками в цифровій економіці є необхідним інструментом для забезпечення стабільності і безпеки на всіх рівнях економічної діяльності. Саме тому в представлено дослідження особливий акцент зроблено на тому, що правильне управління ризиками у фінансовій сфері стає не тільки питанням забезпечення ефективності бізнес-процесів, а й основою для побудови довіри до цифрових фінансових інструментів та платформ. З огляду на це, актуальність теми управління ризиками в цифровій економіці, фінансової безпеки та трансформаційних змін зростає, що визначає необхідність дослідження та розробки відповідних стратегій та інструментів.
26
Попов, Д. І., та О. С. Котуха. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, № 16 (30 грудня 2024): 16–24. https://doi.org/10.32782/2616-7611-2024-16-03.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблеми трансформації фінансового права України під впливом цифрових технологій, окреслено перспективи правового регулювання у цій сфері. Зазначено, що цифровізація торкнулася всіх без винятку інститутів фінансового права, зумовивши потребу в науковому дослідженні й оцінці процесів, що відбуваються у цій сфері. Сучасна фінансово-правова дійсність збагатилася такими категоріями, як «цифрова валюта», «цифрові фінансові активи», «цифровий бюджет», «оператори інформаційних систем» тощо. Відповідно, в умовах цифровізації й розширення фінансового ринку, виходу його з реального світу у віртуальний виникають такі нові напрями, як «фінансові технології» (своєрідне поєднання фінансів і нових інформаційних технологій), «крауд-фінанси», «цифрові фінанси» тощо. Наголошено, що цифрове середовище призводить до появи нових форм економічного розвитку, що не охоплюються інструментами управління держави. Зокрема, аналіз економічної діяльності цифрових компаній дозволяє виокремити низку особливостей їх функціонування, які не вкладаються в традиційні параметри фінансового механізму. По-перше, цифровізація стирає державні кордони, тож підприємства можуть активно здійснювати економічну діяльність без будь-якої фізичної присутності. По-друге, економічна діяльність цифрових компаній характеризується зростанням інвестицій у нематеріальні активи, зокрема в інтелектуальну власність. По-третє, функціонування цифрових бізнес-моделей ґрунтується на зборі через цифрову платформу даних від користувачів та їх використанні як внеску в нематеріальні активи підприємств. Підкреслено, що цифровізація фінансового права – це певний процес упровадження в діяльність суб’єктів фінансових правовідносин різних цифрових технологій, що дають змогу здійснити якісні перетворення в реалізації контрольно-наглядових функцій і забезпечити ефективну взаємодію між суб’єктами фінансового ринку. Результатом цифровізації є цифрова трансформація, яка полягає в настанні конкретних соціально значущих результатів від застосування цифрових технологій у фінансовій сфері. При цьому дихотомією цифровізації є поява нових технологій, що забезпечують прозорість здійснюваних учасниками цивільного обороту фінансових операцій, а ті своєю чергою ефективність державного управління. Зроблено висновок, що впровадження цифрових технологій змінює внутрішній зміст процесів впливу на суспільні відносини, розширюючи і трансформуючи способи впливу на поведінку учасників фінансових відносин. Доповнюючи традиційні способи правового регулювання технічними засобами забезпечення їх реалізації, держава підвищує ефективність механізму правового регулювання. Цифрові технології надають праву можливість регулювання суспільних відносин принципово новими способами, розширюючи варіативність інструментарію фінансового права. З огляду на це показано, що саме під впливом цифровізації у структурі фінансово-контрольних (податкових, бюджетних, банківських тощо) правовідносин з’являються нові елементи, виникає потреба вироблення адекватних механізмів правового регулювання, що зумовлює актуальність дослідження цифрових технологій та інструментів цифровізації в галузі фінансового права України.
27
Малиняк, Б., О. Кириленко, В. Горин та А. Дерлиця. "ЕКЗОГЕННІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПУБЛІЧНИХ ВИДАТКІВ У СУЧАСНОМУ ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (2022): 572–82. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251870.
Full textAbstract:
Анотація. Процеси глобалізації у світовій економіці посилюють тенденції залежності бюджетних політики країн, у тому числі у сфері формування публічних видатків, від міжнародних відносин. У науковій літературі доволі ґрунтовно розкрито різноманітні механізми залежності публічних видатків від міжнародних відносин. Однак обґрунтовані наукові позиції щодо тих чи інших наслідків для видатків бюджетів різних країн не впорядковано в цілісну систему зовнішніх чинників. Метою статті є систематизація вчення про вплив міжнародних відносин, у яких бере участь країна, на видатки державного бюджету і розвиток теоретичних положень фінансової науки про зміни публічних видатків під впливом міжнародних відносин. Запропоновано згрупувати чинники, які впливають на публічні видатки, у чотири напрями: 1) геополітичні; 2) юридичні, 3) фінансово-кредитні; 4) інфраструктурні. Серед геополітичних чинників, які найбільше впливають на видатки держави, виокремлено військову агресію, ізоляцію, санкції, втручання у внутрішні справи країни тощо. Важливе значення для публічних видатків мають міжнародно-правові (юридичні) чинники, а саме: правові акти міжнародних інституцій, правомочність яких поширюється на державу; ухвали міжнародних судів; рішення міжнародних фінансових організацій. З-поміж чинників міжнародної фінансово-кредитної системи, від яких залежать видатки національних бюджетів, зазначено стан, динаміку, тенденції на міжнародних фінансових, валютних, кредитних ринках. Наслідки інфраструктурних чинників для публічних видатків проявляються через створення об’єктів глобальної інфраструктури, їхня модифікація і ліквідація. Одержані результати дають змогу чіткіше ідентифікувати міжнародні чинники, що впливають на публічні видатки, і більш ґрунтовно розуміти природу такого впливу. Ключові слова: публічні видатки, бюджет, бюджет держави, економічні санкції. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 31.
28
ОГНЕВИЙ, Володимир. "ГЛОБАЛЬНА ГРОШОВА СИСТЕМА В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ: НАДНАЦІОНАЛЬНА ВАЛЮТА GES". Economy of Ukraine 67, № 1(746) (2024): 66–91. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2024.01.066.
Full textAbstract:
Сучасна криза світових фінансів спонукає до пошуку якісно нової міжнародної грошової системи, яка б привела сукупну грошову масу у відповідність із загальною масою вартості реальних активів у світі, тобто встановила глобальний вартісно-грошовий паритет на засадах міцної наднаціональної валюти як платіжного і резервного засобу. Ідеться про переформатування глобальної валютної системи на матеріально-вартісному підґрунті реальної економіки шляхом створення вартісно адекватної міжнаціональної грошової одиниці, що має позбавити світові фінанси від баласту матеріально незабезпеченої грошової маси та сприяти міжнародним розрахункам у торгівлі, кредитуванню, інвестуванню тощо.
 З огляду на це, розкрито авторське бачення створення наднаціональної грошової одиниці GES (Grain Equivalent Standard) на базі середньозваженої ринкової вартості зернового еталону Міжнародної ради по зерну (IGC) за алгоритмом: 1 т зерна IGC → біржова вартість зерна IGC (в дол. США) → грошова одиниця 1 GES. Утворена в такий спосіб валюта набуває вартісного масштабу цін, тобто дістає номінально-вартісну прив’язку до певної вартісної величини взятого за еталон матеріального блага, яким є зерно IGC: 1 GES = вартість 1 т зерна IGC. Як наслідок, світова фінансова система, ґрунтуючись на матеріально-вартісних підвалинах реальної економіки, вартісно оптимізує грошову масу та здобуває досконалого інструментарію розрахунку вартісних параметрів (міри вартості) створених працею матеріальних благ, що гарантує якісне виконання фінансово-розрахункових операцій обміну, платежів, накопичення в міжнародних економічних відносинах. Перевага подібної валютної системи полягає в стабільності грошової одиниці за її купівельною спроможністю на тривалу перспективу, оскільки вартість еталонного зерна IGC, на якій базується валюта GES, перебуває в тренді довгострокової тенденції руху вартості переважної маси товарної продукції, що є чи не найважливішою запорукою стабільності світової фінансової архітектури.
29
Мещеряков, Андрій, Лілія Боденчук, Ірина Ліганенко, Олена Рибак та Тетяна Лобунець. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ДІЙ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ УПЛИВІВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 3, № 50 (2023): 8–22. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.3.50.2023.3993.
Full textAbstract:
Проблематика розвитку фінансово-кредитної системи є ключовою для будь-якої держави, оскільки вона забезпечує доступ до капіталу для бізнесу та фізичних осіб. Українська економіка формує механізм фінансово-кредитних відносин у першу чергу через банківську систему, яка забезпечує розвиток не лише реального сектора економіки, але й усіх сфер та галузей. Україна займає активну позицію на шляху до євроінтеграції та глобалізації, у результаті чого її банківська система безумовно підпорядкована тенденціям, що виникають у глобальному вимірі. Проте, безумовно, початок та активний розвиток воєнних дій на території України створює додаткові виклики для вітчизняних банків, які необхідно обов’язково враховувати та використовувати для забезпечення національної фінансової безпеки.Метою дослідження визначено необхідність виявлення тенденцій розвитку банківської системи України як основного суб’єкта фінансово-кредитних відносин та окреслення подальших змін в особливостях розвитку моделі фінансово-кредитних відносин під дією глобалізаційних викликів.Для досягнення мети використано метод аналізу статистичної інформації, графічний метод, кластерний аналіз, а також загальнонаукові методи, зокрема: узагальнення, систематизації, індукції, дедукції.У результаті проведення дослідження встановлено тенденції глобального розвитку фінансово-кредитної системи світу та визначено, які глобалізаційні виклики ці тенденції формують, а також визначено, якими повинні бути напрями розвитку фінансово-кредитних відносин в Україні після закінчення воєнних дій. Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні рекомендацій для банківських установ щодо подальшого розвитку після закінчення воєнного стану в Україні та напрямів адаптації до глобалізаційних процесів.За результатами дослідження є можливість констатувати, що протягом останніх 5 років розвиток банківської системи України був цілком стабільним, що підтверджено наведеним у роботі статистичним аналізом, також установлено, що основу банківської системи складають 5 найбільших банків, позиція на ринку яких є досить стабільною, отже, державі слід уживати заходів для підтримки цих установ та забезпечення їхньої стабільності в умовах воєнного стану.
30
Клочок, Олександр, та Катерина Сочка. "Блокчейн-технології: сутність, класифікація та характеристика основних секторів". Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, № 7 (8 жовтня 2024): 172–91. http://dx.doi.org/10.58423/2786-6742/2024-7-172-191.
Full textAbstract:
У статті досліджено зміст та основні складові елементи технології блокчейн як сучасної інноваційної децентралізованої системи, яка у глобальному вимірі активно імплементується у повсякденну діяльність органів влади, усіх секторів економіки та фінансово-кредитної сфери, і навіть окремих осіб. Сфера блокчейн-технологій за останнє десятиріччя зазнала неабиякого розвитку як на міжнародному, так і на національному рівні. Діючі алгоритми даної технології не тільки суттєво пришвидшують та оптимізують існуючі процеси економічного та фінансового характеру, але й можуть стати чинником ґрунтовних трансформацій у світовій та національних фінансових системах. Метою дослідження є з’ясування сутності блокчейну, характеристики та взаємодії його основних елементів (блок, транзакція, вузол (нода), алгоритм консенсусу та його види, хеш-функції, криптографічні підписи). Вивчено основні напрямки розвитку блокчейн-технологій, запропоновано деталізовану класифікацію, яка об’єднує всі відомі на сьогоднішній день складові цієї технології. Досліджено зміст та складові таких комплексних напрямів розвитку блокчейн-технологій як криптовалюти (зокрема, монети, токени, стейблкоїни та цифрові валюти центральних банків) та систему децентралізованих додатків, яка сьогодні надзвичайно динамічно розвивається (зокрема, сектори штучного інтелекту (AI), децентралізованого зберігання інформації, інтернету речей (IoT), метавсесвіту (Metaverse), токенізованих активів «реального світу» (RWA), децентралізованої ідентифікації (DID), ігрових платформ (GameFi), децентралізованих мереж фізичної інфраструктури (DePIN)). Зроблено висновок про перспективи подальшої інтеграції блокчейн-технологій у різноманітні фінансові процедури національного та міжнародного рівня, а також важливість прогнозування потенційних наслідків цих процесів.
31
Марушко, Н. С., та Г. М. Воляник. "Нелегальні фінансові потоки: базові дефініції та класифікація". Scientific Bulletin of UNFU 33, № 2 (2023): 60–66. http://dx.doi.org/10.36930/40330208.
Full textAbstract:
Досліджено, що нелегальні фінансові потоки є серйозною загрозою для сталого розвитку та верховенства права у всьому світі. Боротьба з різними формами нелегальних фінансових потоків потребує широкої підтримки та координації в усіх економічних системах. Зазначено, що нелегальні фінансові потоки можуть створювати перешкоди для розвитку та призводити до нестабільності в економічній системі. Вивчення проблеми нелегальних фінансових потоків є важливим для збереження стійкого та рівномірного розвитку економіки та боротьби з проблемою корупції і насильства. У процесі аналізу дефініцій поняття "нелегальні фінансові потоки" з'ясовано, що нелегальні фінансові потоки охоплюють всі транскордонні фінансові перекази, які суперечать національним чи міжнародним законам. Ця широка категорія містить кілька різних видів фінансових трансфертів, зроблених з різних причин, таких як: хабарництво, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків та корупція. Для боротьби з нелегальними фінансовими потоками потрібні глобальні правила, політичні заходи та практики, які забезпечують економічну безпеку країн та допомагають їм сформувати контроль над цими потоками. Встановлено, що нелегальні фінансові потоки можуть бути отримані, передані або використані так само, як і легальні. Однак відмінність полягає в тому, що нелегальні фінансові потоки мають незаконне походження та часто використовуються для відмивання грошей, ухилення від оподаткування та фінансування нелегальної діяльності. Економічний обмін, який містить обмін товарами і послугами, а також фінансовими і нефінансовими активами, є однією з характеристик таких потоків. Іншою характеристикою є те, що нелегальні фінансові потоки оцінюються як потік цінностей за певний період часу, прирівнюючи їх до оцінки капіталу. І нарешті, ці потоки містять активи, які перетинають кордони країн, а також активи, власність на які переходить від резидента країни до нерезидента, навіть якщо активи залишаються в тій же країні. Дослідження у цій царині дають підстави стверджувати, що нелегальні фінансові потоки фінансують злочинність, завдаючи шкоди всім країнам, а особливо країнам, що розвиваються, та негативно впливають на довгострокову стратегію сталого розвитку світу, що ставить перед науковцями виклик прояснення видів діяльності, які повинні позначатися як незаконні або законні, особливо у сфері уникнення оподаткування.
32
Plastun, Alex, Yulia Yelnikova, Asiyat Shelyuk, Anna Vorontsova та Alina Artemenko. "Роль державної інвестиційної політики та відповідального інвестування у фінансуванні сталого розвитку". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 2 (2020): 108–25. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.07.
Full textAbstract:
Мета. Метою статті є дослідження ролі державної інвестиційної політики у фінансуванні сталого розвитку та концепцій відповідального інвестування як прикладного інструментарію та механізму її реалізації.
 Методологія / методика / підхід. Роль державної інвестиційної політики у фінансуванні сталого розвитку досліджено за допомогою структурно-функціонального аналізу, який дозволив провести її деталізацію за секторами та напрямами фінансових потоків і стадіями інвестиційного ланцюга, напрямами інтервенцій державної інвестиційної політики, а також органами, що її реалізують. 
 Результати. У статті досліджені концепції відповідального інвестування як прикладного інструментарію та механізму реалізації державної інвестиційної політики. Визначений зв’язок між: ESG – критерії оцінки (скринінгу) інвестиційних рішень та категоріями фінансів сталого розвитку. Визначено співвідношення інвестиційних ресурсів, напряму фінансових потоків і стадій інвестиційного ланцюга, та роль державної інвестиційної політики в межах фінансової системи сталого розвитку за секторами економіки та її ключовими напрямами.
 Оригінальність / наукова новизна. Проаналізовані аспекти й заходи державної інвестиційної політики за Цілями сталого розвитку. На основі цього розроблено дворівневий теоретико-методичний підхід до визначення ролі державної інвестиційної політики та місця механізму відповідального інвестування у формуванні фінансової системи, зорієнтованої на досягнення цих Цілей. Визначені напрями державної інвестиційної політики передусім узгоджуються з пріоритетними напрямами реформування фінансових систем країн світу на засадах сталого розвитку та асоційовані з певними суб’єктами інвестиційного ланцюга з огляду на їх релевантність і пріоритетність, а також відсутність у межах національної фінансової інфраструктури та регуляторних норм у сфері інвестування.
 Практична цінність / значущість. Запропоновано найбільш пріоритетні напрями державної інвестиційної політики в контексті відповідального механізму її реалізації з урахуванням найбільш релевантних для відповідальних інвесторів Цілей сталого розвитку та ESG – критеріїв. Ці заходи можуть бути використані для вдосконалення політики державних інвестицій її регуляторами.
33
Краснова, І. В., І. Ю. Громницька та Н. О. Васьківська. "МОДЕЛЬ СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ РИЗИКУ ЛІКВІДНОСТІ БАНКІВ В УКРАЇНІ". Підприємництво та інновації, № 29 (27 листопада 2023): 122–31. http://dx.doi.org/10.32782/2415-3583/29.19.
Full textAbstract:
Глобальна фінансова криза 2007-2009 рр., що стала найглибшою і призвела до колосальних збитків, яких не спостерігалось з часів Великої депресії стала тригером для світу, показавши, наскільки важлива роль ризику ліквідності в забезпеченні стабільності банківської системи та виявила низку недоліків у його регулюванні. Необхідно розробляти нові та вдосконалювати існуючі інструменти захисту банківської системи від негативного впливу ризику ліквідності. Одним із таких інструментів виявлення кризових явищ стало стрес-тестування банків, що було запропоновано Базельським комітетом з банківського нагляду. Стрес-тести дозволяють оцінити рівень необхідних фінансових резервів банкам за умов реалізації негативних макроекономічних сценаріїв та допомогти виявити слабкі місця як банків, так і банківської системи загалом. Стрес-тестування ризику ліквідності ще недостатньо досліджене в Україні, тому адаптація моделей зарубіжних науковців та центробанків є перспективним напрямком у вирішенні ключових проблеми аналізу фінансової стійкості банківських установ.
34
СОКОЛОВСЬКИЙ, М. В. "ПАРАДИГМА ФІНАНСОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ". Вісник Кримінологічної асоціації України 32, № 2 (2024): 354–64. http://dx.doi.org/10.32631/vca.2024.2.26.
Full textAbstract:
Сучасна практика протидії транскордонній терористичній діяльності неможлива без активного використання знань у фінансовій сфері. Алгоритмізація процедури проведення фінансових розслідувань з метою виявлення терористичних кримінальних правопорушень є усталеною та ефективною компетенцією, що забезпечує своєчасне викриття та припинення цього різновиду злочинів, а також дозволяє запобігти їхвчиненню. Проте на сьогодні цей функціонал фактично знаходиться поза межами правового регулювання, оскільки не регламентований вітчизняним законодавством і належним чином не унормований на рівні відомчих (підзаконних) правових актів. В статті досліджуються механізми проведення фінансових розслідувань під час документування терористичних кримінальних правопорушень. Розкрита сутність фінансових розслідувань, у тому числі паралельних; узагальнені та систематизовані форми проведення фінансових розслідувань. На підставі аналізу фінансових документів різних терористичних організацій та звітів FATF виділені основні напрями використання фінансових ресурсів для терористичної діяльності. Визначена структура та повноваження державних відомств, які сприяють правоохоронним органам у здійсненні фінансових розслідувань; досліджена система міжнародних організацій, діяльність яких спрямована на забезпечення виявлення фінансових порушень. У роботі наведено зарубіжний досвід проведення спеціалізованих розслідувань задля можливості його застосування у вітчизняній практиці. Виділені та обґрунтовані переваги проведення фінансових розслідувань під час досудового розслідування терористичних кримінальних правопорушень. Зроблено акцент на недосконалості механізму фінансових розслідувань, оскільки поза увагою законодавця залишились, зокрема, питання щодо визначення поняття «фінансове розслідування», а також кримінальних правопорушень, в ході розслідування яких потрібне обов’язкове застосування методів проведення фінансових розслідувань, у тому числі паралельних. Автором запропоновані відповідні зміни до тематичного законодавства України, що мають на меті усунути наявну правову невизначеність. Це, у свою чергу, дозволить правоохоронній системі України успішно виконати вимоги FATF та інтегруватись у правове середовище розвинутих країн світу.
35
Slyusarchuk , O. P., N. S. Kryshtof та I. I. Doronina . "Фінансова децентралізація у контексті реформування міжбюджетних відносин: кількісні виміри та індикатори". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 143–54. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним проблемам розвитку процесів фінансової децентралізації в Україні та оцінці автономії місцевих бюджетів. Перед органами місцевого самоврядування постає питання щодо формування стійкої фінансової бази для забезпечення покладених на них функцій із задоволення потреб суспільства. Вирішення зазначеного питання можливо лише за умов утворення ефективної системи управління фінансовими ресурсами, яка би враховувала успішний досвід фінансової децентралізації зарубіжних країн. Визначено, що місцеві бюджети відіграють ключову роль у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку.Метою статті є характеристика сутності та призначення фінансової децентралізації, оцінка ступеню її розвитку за допомогою кількісних індикаторів, аналіз джерел формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів в умовах децентралізації та надання загальної оцінки місцевих бюджетів.Наукова новизна полягає у визначенні стану фінансової децентралізації та виявленні зростання фінансової автономії місцевих бюджетів в Україні за період 2017–2019 рр. Зростання показника трансфертів з місцевих бюджетів до Державного (реверсна дотація) свідчить про зростання дохідної спроможності місцевих бюджетів, а зменшення показника трансфертів з Державного бюджету до місцевих (базова дотація та субвенції) вказує на підвищення їх самостійності. Висновки. Децентралізація владних та фінансових повноважень держави на користь місцевого самоврядування є однією з найбільш визначальних реформ з часів української незалежності. Результатом реформи стало підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, пошук резервів їх наповнення, покращення ефективності адміністрування податків і зборів.Держава визначає модель взаємодії центральних і місцевих органів влади. Оптимальною вважається модель міжбюджетних відносин, що передбачає рівень фіскальної незалежності органів місцевого самоврядування за умови збереження бюджетної класифікації та порядку виконання. В державі відбувається процес пошуку ефективних форм взаємодії державних та місцевих фінансів, при яких буде гарантовано фінансову незалежність місцевих рад та ефективність використання фінансів. Визначено моделі фінансового забезпечення місцевого самоврядування. З’ясовано, що за показником співвідношення місцевих податків до ВВП в Україні діє ганноверська модель, де місцеві податки складають 1–2 % ВВП і близько 4–5 % усіх податків.Проаналізовано фінансову децентралізацію (як процес) за допомогою показників та індикаторів, а саме: частку місцевих видатків у видатках зведеного бюджету; частку місцевих доходів у доходах зведеного бюджету; співвідношення видатків місцевого бюджету до ВВП; частку доходів місцевих бюджетів у загальному обсязі доходів зведеного бюджету; частку міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих бюджетів; співвідношення місцевих податків до ВВП.Для успішного здійснення реформи міжбюджетних відносин у контексті децентралізації, насамперед, потрібно забезпечити внутрішню політичну стабільність, враховувати об’єктивні закони суспільного розвитку та глобальні тенденції у світі.
36
Батченко, Л. В., Л. О. Гончар та А. О. Беляк. "ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-02.
Full textAbstract:
У статті досліджено ключові показники фінансової стійкості підприємств сфери гостинності на основі організаційно-економічного аналізу функціонування USG Holding та одного з наймасштабніших та конкурентоздатніших складників компанії «ТОВ «Сушия». Із відкритих даних проаналізовано основні показники фінансової стійкості, зокрема динаміку чистого доходу від реалізації продукції (у гривневому та доларовому еквівалентах), динаміку чистого прибутку (збитку), динаміку показників основних засобів та нематеріальних активів та динаміку поточних зобов’язань за 2012–2018 рр. На основі проведеного дослідження визначено, що ефективність фінансової та бізнес-діяльності підприємств сфери гостинності в умовах трансформації і глобалізації економіки країни, динамічності та мінливості економічного середовища у світі та в Україні зокрема визначається передусім його фінансовим станом. Обґрунтовано, що стратегічним чинником фінансової безпеки, інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та кредитоспроможності є фінансова стійкість підприємств, особливо в період економічних глобалізаційних змін, коли фінансова стійкість стає обов’язковим критерієм ефективного розвитку невиробничого сектору економіки України (сфери послуг). Визначено, що результати проведеного дослідження дають змог стверджувати, що обов’язковими умовами поліпшення фінансового стану підприємств сфери гостинності у ринкових умовах господарювання є постійний аналіз і своєчасна ґрунтовна діагностика змін, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, а також вчасне й максимально ефективне реагування на зміни ключових визначальних показників фінансової стійкості. Визначено перспективу подальших досліджень, зокрема проведення ґрунтовного аналізу фінансової стійкості на конкретному підприємстві сфери гостинності з визначенням його поточної фінансової стійкості за допомогою методу комплексного розрахунку рейтингової оцінки фінансового стану підприємств сфери гостинності, з метою розроблення унікального механізму забезпечення фінансової стійкості, що базуватиметься на особливостях конкретного закладу – концептуальних основах, які включають мету, завдання та функції управління, організаційну структуру, систему забезпечення механізму, критерії оцінювання рівня фінансової стійкості, унікальну систему брендингу та систему комплаєнс-контролю.
37
Данік, Наталія, та Анна Татко. "Удосконалення механізму забезпечення фінансової стабільності банківської системи України". International Science Journal of Management, Economics & Finance 1, № 5 (2022): 1–9. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjmef.20220105.01.
Full textAbstract:
Соціально-економічні та політичні тенденції свідчать про те, що сучасна глобальна економіка скоро суттєво зміниться. Це може створити нові виклики для розвитку банківських структур. Невирішеність значної кількості проблем підприємств пострадянського простору в країнах, що розвиваються таких як: відсутність модернізації; відсутність енергозберігаючих технологій; відсутність інновацій; низький рівень інвестицій; відсутність власних фінансових ресурсів для розвитку ускладнюються наслідками домінування пандемії в сучасному світі та військовими діями агресора на території нашої країни. Одним з ефективних шляхів їх вирішення є розвиток банківської діяльності. Банківська система та її продукти є важливим і неодмінним атрибутом країни, що функціонує на засадах ринкової економіки, оскільки вона надає право на ефективну систему захисту особистих та майнових інтересів громадян та юридичних осіб, їх прав, а також підтримує соціальну стабільність. Відновлення та підтримання належного рівня фінансової стійкості банків можливе лише в умовах реконструкції системи виявлення, класифікації, локалізації та регулювання банківських ризиків у контексті змін зовнішнього середовища. Діяльність банків в умовах ринку підпорядковується його загальним закономірностям, тому необхідно розробити відповідні механізми управління фінансовою діяльністю, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності банків. Важливу роль відіграє вміння керівників банку визначати рівень фінансової стійкості власного банку, банків-конкурентів і контрагентів. Тому основою подальшого інтенсивного розвитку банківської системи України і, відповідно, шляхом вирішення проблем перехідного етапу розвитку національної економіки є пошук шляхів оптимізації фінансового стану банків. У статті розглянуто шляхи підвищення ефективності діяльності банківських установ з урахуванням досліджень фахівців у галузі економічної науки. Для забезпечення фінансової стабільності суспільства необхідна довгострокова трансформація всіх механізмів публічної фінансової системи, що в принципі може викликати питання, що вимагають конкретних рішень. В умовах інтеграції України до європейського фінансового простору вибір правильного напрямку покращення фінансового стану банківських установ є важливою передумовою сталого зростання української економіки. Значущість зазначених питань, логічна незавершеність їх висвітлення та нагальна потреба дослідження механізму забезпечення покращення фінансового стану банку зумовили актуальність досліджуваної теми, її мету, завдання, методи та напрями дослідження. Отже, попри широке коло дослідників та їх наукові висновки по даній темі, питання покращення фінансового стану банку, вивчення сучасних тенденцій, визначення особливостей і перспектив розвитку залишається актуальним і на сьогодні.
38
Semenenkо, Oleh, Marina Abramova, Serhii Mytchenko, Serhii Baranov, Анна Козорог та Pavlo Boiko. "Щодо ролі та значення банківської системи як інструменту забезпечення воєнно-економічної безпеки України". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 5 (2021): 190–203. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.18.
Full textAbstract:
Сьогодні боротьба з ризиками є важливим завданням усієї банківської системи, а забезпечення банківської безпеки стає є основою функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки держави, а свою чергу через неї воєнно-економічної безпеки в цілому. Авторами в статті наведено погляди щодо ролі банківської системи України, як важливого суб’єкта у трансакційній фінансовій видатково-дохідній системі розподілення кошторисної частини бюджету, загрози її ґрунтовного впливу на мікроекономічні та макроекономічні процеси, воєнно-економічний потенціал держави та рівень воєнно-економічної безпеки у світі. Автори також запропонували ієрархічну видаткову структуру розрахунково-касового обслуговування Збройних Сил України та розкрили її зв’язок з показниками воєнно-економічної безпеки держави. У статті наведені результати аналізу динаміку середньорічних темпів девальваційних (ревальваційних) темпів курсової диференціації гривні з екстраполяцією на два майбутні періоди відносно двох провідних світових валют: долара та євро. Зроблена спроба розкриття сучасних ризиків уповільнення розвитку економіки України та зміни рівня її воєнно-економічної безпеки. На основі аналізу роботи банківської системи України визначені основні можливості удосконалення бюджетного трансакційного платіжно-касового процесу та прогнозовані результати такого удосконалення. Подальшим напрямом досліджень є проведення фінансово-економічних розрахунків щодо надійного функціонування надійності Єдиного Казначейського Державного банку, як закритої системи платіжно-розрахункового обслуговування, його впливу на внутрішній рівноважний економічний стан держави.
39
Смагло, О. В. "PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT OF FINTECH TECHNOLOGIES IN THE GLOBAL MARKET OF FINANCIAL AND INVESTMENT SERVICES." Actual problems of regional economy development 1, no. 20 (2024): 372–79. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.20.372-379.
Full textAbstract:
У статті досліджено основні фактори, що сприяють розвитку фінансових технологій у сфері глобального ринку. Проаналізовано передовий досвід функціонування ринку фінансових технологій та визначено ключові тренди його розвитку, а саме: високий світовий рівень впровадження фінансових технологій, динамічне зростання інвестицій у фінтех, найпопулярнішими секторами інвестування є грошові перекази та платежі, альтернативне кредитування, кібербезпека, блокчейн і криптовалюта, страхові технології. Метою є особливості, ризики і перспективи розвитку FinTech індустрії, обумовлені глобальним розвитком цифрової економіки в світі та в Україні. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити завдання: розглянути історію розвитку FinTech, дати поняття і класифікацію; перерахувати основні напрямки діяльності FinTech; проаналізувати стан індустрії FinTech в Україні; вивчити особливості регулювання індустрії FinTech на глобальному ринку; розглянути перспективи розвитку FinTech технологій. Об'єктом дослідження є ринок FinTech у світі та в Україні. Предмет дослідження – сукупність економічних відносин, що виникають у процесі функціонування ринку FinTech. Основними методами фінансових технологій є: - адаптація законодавчої бази для використання новітніх ІТ-технологій; - внесення змін до законодавства щодо встановлення єдиних уніфікованих форматів та єдиної уніфікованої форми електронних документів з метою організації електронного документообігу між фінансовими установами; - підтримка можливості реалізації - запровадження механізму контролю за якістю таких даних; - централізація ІТ-рішень, де це доцільно, для покращення керованості, - якість даних і зниження витрат; - забезпечення контролю за впровадженням учасниками фінансового сектору відповідних стандартів ІТ-безпеки. Наукова новизна одержаних результатів є надзвичайно важливою складовою фінансової системи держави, злагодженість та успішність функціонування світового фінансового ринку залежить від ефективності організації та рівня його розвитку. Практичне значення виступає сполучною ланкою, яка покликана забезпечити перерозподіл фінансових ресурсів і забезпечити фінансовим потокам надійний вектор руху. Наявність розвиненого та добре організованого ринку фінансово-інвестиційних послуг дозволяє капіталу швидко знаходити найвигідніші сфери свого застосування.
40
Onyshchenko, S. V. "Системні взаємозв’язки бюджетної безпеки в умовах фінансової глобалізації". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 237. http://dx.doi.org/10.15421/191626.
Full textAbstract:
Глобалізація чинить подвійний вплив на світову фінансову систему, зумовлюючи її розвиток і одночасну появу потенційних загроз фінансовій безпеці держав. Незважаючи на стрімке переростання у реальні, більшість країн світу всерйоз ці загрози не сприймають. Посилення останніх обумовлює необхідність вивчення проблеми забезпечення бюджетної безпеки в умовах світової глобалізації, переосмислення напрямів формування ефективної бюджетної системи з позицій безпечного розвитку, зміцнення бюджетної безпеки держави. Потрібно детальніше дослідити чинники впливу на рівень бюджетної безпеки і її взаємозв’язки з іншими складниками економічної безпеки.Мета роботи – дослідити взаємозв’язки бюджетної безпеки з урахуванням впливу процесу фінансової глобалізації і оцінити її рівень на засадах ретроспективного аналізу.Запропоновано авторське трактування поняття бюджетної безпеки як рівня здатності бюджетної системи забезпечити платоспроможність і фінансову стійкість держави, ефективне використання бюджетних коштів з урахуванням стратегічних пріоритетів розвитку бюджетних відносин і потенційної спроможності протистояти та попереджати загрози внутрішнього і зовнішнього походження.Результати аналізу економічної безпеки вказують на найвищий темп зниження фінансової безпеки у 2015 р. на 14,1 в. п. до рівня у 36,7 % серед усіх складників економічної безпеки. Установлено, що така ситуація спричинена зниженням надходжень від основних бюджетноутворювальних податків за посилення фіскального тиску на економіку, різкою девальвацією національної валюти, значним зростанням державного та гарантованого державою боргу з посиленням ризиків настання дефолту, неліквідності й неплатоспроможності фінансових установ, скороченням ресурсної бази банків, проблемами з їх капіталізацією. Це визначило критичний і близький до критичного стан майже всіх складників фінансової безпеки.Проаналізовано сучасний стан індикаторів бюджетної безпеки. Оцінено кореляційні зв’язки між інтегральним рівнем бюджетної безпеки та іншими складниками економічної безпеки. Установлено чинники та взаємозв’язки впливу на рівень бюджетної безпеки. Пряму залежність і найбільший вплив на незадовільний рівень бюджетної безпеки спричинили абсолютно небезпечні рівні валютної та боргової безпеки. Обґрунтовано необхідність удосконалення методичного підходу до визначення рівня безпеки з урахуванням процесів глобалізації та чинників екзогенного й ендогенного походження, які відображають розмір тінізації економіки, боргового і фіскального навантаження на бюджет, інфляційних процесів та інших показників, ключових для формування надходжень до бюджету.Наукова новизна дослідження – за результатами аналітичного оцінювання взаємозв’язків бюджетної безпеки визначено методи, важелі та інструменти державного регулювання ризиків і загроз, проведено стратегічний моніторинг, прогнозування і реалізацію заходів превентивного характеру щодо забезпечення економічної безпеки.Практичне значення одержаних результатів – доведенно положення із удосконалення науково-методичних засад оцінювання рівня бюджетної безпеки держави з урахуванням взаємозв’язків бюджетної безпеки з іншими складниками економічної безпеки. Результати мають практичну цінність для органів державного управління під час формування стратегічних і програмних документів із забезпечення економічної безпеки держави.
41
Устинова, Ірина, та Валерія Білявська. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ". Scientific works of National Aviation University. Series: Law Journal "Air and Space Law" 3, № 72 (2024): 123–28. http://dx.doi.org/10.18372/2307-9061.72.19070.
Full textAbstract:
Мета: полягає в огляді та аналізі правової природи фінансової системи України, основних аспектів та виявлення недоліків, що гальмують процес розвитку фінансової системи, пошук можливих шляхів удосконалення, аналіз проблем та визначення перспектив функціонування фінансової системи в сучасних умовах, а саме в умовах дії воєнного стану. Методи дослідження: в статті використані наступні загальнонаукові методи дослідження спостереження та опис та теоретичні: аналіз, узагальнення, пояснення, а також системний, функціональний, конкретно-соціологічний. Результати: особливу увагу приділено формуванню бюджетів, які відчули найбільший тиск, і спрямуванню фінансових ресурсів на оборонні та соціальні потреби. Додатково розглядаються проблеми незбалансованості видатків та доходів бюджету, а також валютного ринку, який продовжує функціонувати з обмеженнями, встановленими під час воєнного стану. У статті також розглядаються існуючі та потенційні шляхи вирішення проблем функціонування фінансової системи, зокрема їх адаптація до потреб оборони та забезпечення безперебійного функціонування системи державних фінансів. Обговорення: військове вторгнення на територію України та глобалістичні процеси в світі призвели до суттєвих негативних змін в існуванні фінансової системи України, і тому потребують ново практики вирішення питань формування бюджету країни, місцевих бюджетів, суттєвих корекцій у податковому законодавстві та зміні розміру податкового тягаря. Суттєвою складовою вирішення цих питань, є розширення співпраці з Міжнародними фінансовими організаціями, сприяння покращенню інвестиційного клімату тощо.
42
Kholiavko, Nataliіa, та Mariia Kolotok. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОБОТІ ЗАРУБІЖНИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(25) (2021): 117–26. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-117-126.
Full textAbstract:
На сьогодні інформаційно-комунікаційні технології вже не являють собою інновацію; до того ж у період пандемії коронавірусу такі технології почали активно використовуватись різноманітними компаніями в усьому світі. У сучасних умовах посилення конкурентної боротьби на ринку фінансові установи вимушені активно впроваджувати нові інформаційні технології, запускати інноваційні послуги, удосконалювати наявні механізми надання фінансових послуг. Стаття спрямована на дослідження світового досвіду використання інформаційних технологій у роботі фінансових установ та ідентифікацію кращих світових практик для подальшого визначення перспектив їх впровадження в Україні. Проаналізовано досвід країн Європейського Союзу (зокрема, Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Швеції, Швейцарії), Сполучених Штатів Америки, Японії та Китаю в застосуванні їх фінансовими інститутами новітніх технологій; визначено вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність роботи окремих фінансових установ зазначених країн. Автори доходять висновку, що впровадження інформаційних технологій у діяльність фінансових установ забезпечує провідним країнам світу можливість утримання високих місць у світових рейтингах і високих конкурентних позицій на міжнародному ринку фінансових послуг. Серед перспектив подальших досліджень визначено проблему забезпечення кібербезпеки, що вимагає формування дієвих механізмів протидії кібератакам, а також розробки інноваційних інформаційних технологій захисту фінансових систем та інформації про суб’єктів ринку фінансових послуг.
43
Лежненко, Л. І., та М. М. Кругла. "ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ МСФЗ (IFRS) У СВІТІ І В УКРАЇНІ". Підприємництво і торгівля, № 41 (1 липня 2024): 54–60. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1256-2024-41-07.
Full textAbstract:
У статті в історичному контексті розглянуто становлення та впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в міжнародну облікову систему. Визначені основні етапи їх формування та удосконалення протягом піввікового періоду їх дії. В роботі встановлені причини для створення єдиного міжнародного облікового законодавства, яким стали зростання обсягу міжнародної торгівлі та інвестицій, глобалізація економіки та створення Європейського Союзу. Функції зі стандартизації обліку було покладено на Комітет з міжнародних стандартів обліку – міжнародну організацію, створену групою професійних бухгалтерських організацій. Першочерговою метою діяльності Комітету визначено необхідність гармонізації облікових стандартів, які на той час суттєво відрізнялися між країнами, що ускладнювало порівняння фінансової звітності міжнародних компаній. В роботі розглянуто етапи розвитку, впровадження, удосконалення та адаптації міжнародних стандартів до облікових систем та вимог світової економіки. Розглянуто шлях трансформації МСБО (IAS) в МСФЗ (IFRS); конвергенцію міжнародних стандартів і американських стандартів бухгалтерського обліку; з’ясовано вплив глобалізаційних аспектів у світі на становлення, мету та статус міжнародних стандартів фінансової звітності. В статті зазначені основні напрямки розвитку нового напрямку звітності – нефінансової звітності зі сталого розвитку, та визначено нормативно-правове регулювання її складання та подання. З кінця 90х років попереднього століття Україна здійснює кроки в напрямку зближення свого облікового законодавства до міжнародних вимог. В статті визначені суб’єкти господарювання України, які згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані складати звітність за МСФЗ (IFRS), досліджено важливість застосування міжнародних стандартів для великих компаній та компаній, які налаштовані міжнародні контакти й інвестиції та визначено проблеми щодо переходу на міжнародні стандарти обліку і звітності. В статті узагальнено напрямки наукових досліджень щодо поширення МСФЗ в Україні, їх розвиток, впровадження та адаптацію в національній обліковій системі, зазначено напрямки удосконалень.
44
Нестеренко, Алла. "ЦИФРОВІ ГРОШІ ТА ФІНАНСОВА СИСТЕМА: РЕГУЛЮВАННЯ, ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ". Expert Paradigm of Law and Public Administration, № 1(33) (26 березня 2025): 44–51. https://doi.org/10.32689/2617-9660-2025-1(33)-44-51.
Full textAbstract:
У сучасному світі цифрові гроші стають невід’ємною частиною фінансових систем, і процес їх впровадження активно розвивається. Комерційні цифрові валюти вже давно функціонують на ринку, а їх переваги та недоліки обговорюються понад десять років. Водночас усе більше держав замислюються над цифровізацією національних валют, що вимагає глибших досліджень та практичного тестування. Хоча цифрові гроші мають значні переваги, їх впровадження супроводжується низкою викликів, які потребують глибшого аналізу. Серед основних недоліків можна виділити такі: 1. Ризики кібербезпеки. Цифрові активи піддаються загрозам хакерських атак, фішингу та витоку даних. Навіть централізовані цифрові валюти (CBDC), такі як е-гривня, можуть бути вразливими до зовнішніх атак або внутрішніх порушень безпеки. 2. Питання конфіденційності. Використання цифрових грошей може призвести до надмірного контролю з боку держави, що ставить під загрозу фінансову анонімність громадян. Потрібно знайти баланс між безпекою та захистом персональних даних. 3. Нестабільність криптовалют. Якщо цифрові гроші базуються на блокчейні або криптовалютних технологіях, вони можуть мати значну волатильність. Це створює труднощі для їх використання в щоденних транзакціях. 4. Регуляторна невизначеність. Законодавство щодо цифрових активів у багатьох країнах (зокрема, в Україні) ще перебуває в стадії розробки. Невизначеність у правовому регулюванні може уповільнити інтеграцію цифрових валют у фінансову систему. 5. Вплив на банківську систему. Якщо центральні банки активно впроваджуватимуть власні цифрові валюти, це може призвести до відтоку коштів із традиційних банків, що вплине на їхню ліквідність та здатність кредитувати економіку. Для розв’язання цих проблем необхідні додаткові дослідження у таких напрямках: pозробка ефективних механізмів кібербезпеки для захисту цифрових грошей від атак; вивчення підходів до регулювання та створення законодавчих норм, що забезпечують баланс між безпекою та конфіденційністю; дослідження економічного впливу цифрових валют на банки, кредитування та макроекономічну стабільність; оцінка довіри суспільства до цифрових грошей та можливих наслідків їх впровадження. Таким чином, хоча цифрові гроші мають великий потенціал, їх впровадження потребує обережного підходу та подальших досліджень для мінімізації ризиків і створення ефективної фінансової системи.
45
ПАЦУРІЯ, НІНО, та ВІКТОРІЯ РЄЗНІКОВА. "Обґрунтування необхідності зміни правової парадигми захисту прав споживачів фінансових послуг". Право України, № 2020/05 (2020): 235. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-05-235.
Full textAbstract:
Європейський досвід переконує, що правопорядки різних систем, з метою захисту прав споживачів, в основу споживацького законодавства покладають концепцію захисту прав слабкої сторони. Сутність концепції полягає у визнанні споживача як найбільш незахищеної (економічно та (або) інформаційно) сторони у зобов’язальних правовідносинах із суб’єктами господарювання, що виробляють товари, здійснюють роботи, надають послуги. Чинне законодавство України про захист прав споживачів на загальному рівні фактично підтримує наведену концепцію, його норми доводять, що фізична особа – споживач у відносинах із суб’єктами господарювання є слабкою стороною і встановлює певний інструментарій, спрямований на його захист. Зважаючи на динаміку розвитку, стрімкість змін (як фактичних, так і законодавчих), складність та диференційованість ринків фінансових послуг (їх поділ на два великі сегменти: банківській і небанківській, які, зі свого боку, підлягають поділу на окремі ринки), множинність і специфіку суб’єктів їх надання, об’єктивна дійсністьвимагає належного ставлення до центральної фігури таких відносин – споживача, передусім у царині захисту його прав і законних інтересів. Метою статті є визначення кола споживачів фінансових послуг з огляду на їх місце у правовідносинах із надання фінансових послуг, які формалізуються через укладення договору про надання фінансової послуги будь-якого виду; спираючись на положення доктрини “розумних очікувань”, що сприйнята правопорядками провідних країн світу, за основу побудови системи захисту прав споживачів фінансових послуг взято формулювання основних положень Концепції захисту прав споживачів фінансових послуг як певної наукової моделі, яка в подальшому може стати підґрунтям для розроблення і прийняття нормативно-правових актів різної юридичної сили; аналіз сучасної правозастосовної практики з проблематики захисту прав споживачів фінансових послуг, на тлі якої – вироблення власних науковообґрунтованих висновків; внесення пропозицій до модернізації чинного законодавства України в царині захисту прав споживачів фінансових послуг; доктринальне обґрунтування необхідності змін існуючої правової парадигми захисту прав споживачів фінансових послуг. Авторки зробили такі висновки: 1) споживачем фінансової послуги є: фізична особа, фізична особа – підприємець, юридична особа; 2) споживач може займати позицію “слабкої сторони” у зобов’язальних правовідносинах із фінансовою установою; 3) з метою захисту інтересів споживача у зобов’язальних правовідносинах із фінансовою установою при формуванні умов договору остання має дотримуватися принципів: справедливості, добросовісності та розумності, унеможливлення покладання на споживача невиправданого тягаря з’ясування змісту договору, достатньої поінформованості, достатньої уважності, обережності; 4) на споживача фінансової послуги (незалежно від його правового статусу) має розповсюджуватися дія Закону України “Про захист прав споживачів”, що потребує внесення змін до вказаного нормативно-правового акта; 5) в основу споживацького законодавства має бути покладена доктрина “розумних очікувань”.
46
Бірюк, Дмитро. "Залучення фінансово-інвестиційних ресурсів у фінтех сектор фінансової системи України". Problems and prospects of economics and management, № 1(37) (2024): 339–49. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2024-1(37)-339-349.
Full textAbstract:
У статті показано, що останніми роками стрімкий розвиток процесів цифровізації зумовив активне зростання інвестицій у фінансові технології насамперед у сектор Фінтех. Це сприяло активному розвитку фінансових систем країн світу та стимулювало економічний розвиток шляхом поширення платформних бізнес-моделей. Глобальний ринок Фінтех зазнав значних змін у 2023 році, зокрема через жорстку процентну політику центральних банків та війну в Україні. Загальні обсяги інвестицій у Фінтех-сектор знизилися до шестирічного мінімуму, проте в деяких сферах, таких як proptech (нерухомість), ESG-Фінтех (стале інвестування) та платежі, спостерігається зростання. В Україні ІТ-сектор, який має значну частку експорту, продовжує демонструвати стійкість та залучати інвестиції.
47
Савіцька, С. І., та П. М. Сенищ. "ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ У СВІТІ Й УКРАЇНІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 46 (3 березня 2025): 173–77. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-1.25.
Full textAbstract:
Демографічна ситуація в Україні та світі показує, що протягом останніх десятиліть спостерігається тенденція старіння населення, що значно впливає на фінансову стабільність пенсійних систем. У багатьох країнах традиційні моделі пенсійних систем, засновані на солідарності між поколіннями, стикаються із труднощами через зменшення кількості платників внесків. Це посилює необхідність реформування пенсійних систем і створення нових підходів для забезпечення їхньої ефективності та стабільності. Метою статті є проведення аналізу сучасної демографічної ситуації у світі та її впливу на пенсійні системи різних країн, зокрема з огляду на старіння населення, зміни вікової структури, зниження народжуваності, збільшення тривалості життя, вироблення рекомендацій щодо адаптації пенсійних систем до цих змін, щоб забезпечити соціальну справедливість та фінансову стабільність пенсійного забезпечення громадян на довгострокову перспективу. Дослідження показали, що демографічні зміни, особливо старіння населення, мають суттєвий вплив на пенсійне забезпечення, для ефективного вирішення проблеми необхідно впроваджувати системні реформи та гнучкі механізми підтримки громадян старшого віку. Визначено, що демографічне старіння населення особливо відчутне в європейських країнах, де зростає частка людей пенсійного віку в загальній структурі населення. Ці тенденції продовжуватимуться й у майбутні десятиліття. Досліджено, що демографічна ситуація в Україні погіршилася ще більше з початком війни на території країни. Одним із наслідків воєнних дій стала масова еміграція українців за кордон, а також значна внутрішня міграція, зокрема через переміщення людей із тимчасово окупованих регіонів або зон активних бойових дій. Ці демографічні зміни потребують подальшого реформування пенсійної системи країни, оскільки наявне фінансове забезпечення пенсіонерів не відповідає європейським стандартам і не здатне повною мірою забезпечити їхні основні потреби. Обґрунтовано, що демографічні зміни, особливо старіння населення, мають суттєвий вплив на пенсійне забезпечення, для ефективного вирішення проблеми необхідно впроваджувати системні реформи та гнучкі механізми підтримки громадян старшого віку.
48
Базелюк, Олександр, Юрій Вітренко, Ігор Жиляєв, Вікторія Ворона та Василь Базелюк. "МЕХАНІЗМИ ПОСИЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЦИФРОВИЙ ВИМІР". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 48 (2023): 450–60. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.48.2023.3904.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблеми цифровізації в системі вищої освіти, розкрито сучасні цифрові інструменти як механізми підвищення фінансової автономії університетів України.Автори припускають, що основним напрямом цифровізації та розвитку цифрових технологій є створення цифрових інфраструктур (е-інфраструктур), які забезпечують первинну обробку, зберігання та обмін даними, розподілені обчислення й автоматизовану аналітику вищої освіти. Однак зауважується, що в цифровому світі зрілість даних – відповідність даних вимогам згаданих цифрових інфраструктур – є важливою.Цифрові інструменти для фінансового сектора економіки заведено називати FinTech. Цей термін використовують для опису технологічних інновацій у фінансових послугах, які можуть призвести до появи нових бізнес-моделей, програм, процесів і продуктів; вони також можуть мати суттєвий уплив на фінансові ринки, установи та способи надання фінансових послуг.Автори спираються на основні положення інституціоналізму та неоінституціоналізму, фінансового капіталізму як теоретичних основ сучасних економічних відносин університетів. Запропоновано авторське визначення інституційної автономії університету як інституційної одиниці сучасної економіки, а також основні механізми та інструменти регулювання меж їхньої інституційної автономії. У цьому контексті автори описують основні FinTech-технології, які мають значні перспективи як складові механізмів фінансової автономії українських університетів, а саме: хмарні технології, технології штучного інтелекту, Інтернет речей, peer-to-peer, транзакційні технології, цифровий банкінг, блокчейн. Аналізуючи особливості цифрових фінансових технологій, автори значну увагу приділяють блокчейну, зокрема смарт-контрактам як найбільш доступним для українських університетів у найближчому майбутньому. Окреслено перспективні напрями впровадження технології блокчейн у цифрові системи ЗВО України.Зазначається, що цифровізація в університетській сфері передбачає встановлення обов’язкових правил (стандартів), створення та функціонування цифрових технологій, які виступають інституційними обмеженнями майже для всіх запропонованих механізмів та інструментів інституційної автономії, включно з механізмом фінансування університету.
49
Повод, Т. М., та Н. О. Адвокатова. "ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ У СУЧАСНОМУ СВІТІ: КОНЦЕПЦІЇ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, № 54 (31 березня 2025): 50–58. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2025-54-7.
Full textAbstract:
З розвитком фінансової системи дедалі важливішим стає вміння ефективно управляти власними фінансовими ресурсами. Низький рівень фінансової грамотності може спричинити фінансові труднощі, помилкові рішення, зростання боргового навантаження та ризик банкрутства. Українські та зарубіжні дослідження сприяють розробці ефективних стратегій навчання та підвищення фінансової грамотності населення.Автори здійснюють аналіз наукової літератури, визначають існуючі концепції, типи та структури фінансової грамотності. Основним методом дослідження є контент-аналіз наукових джерел. Висновки підкреслюють важливість розвитку фінансової грамотності як ключового чинника фінансового добробуту. Автори рекомендують подальше вивчення цієї теми з метою розробки ефективних освітніх стратегій та заходів, спрямованих на підвищення фінансової грамотності населення.
50
Rodina, O. H., та R. V. Daniv. "ВЗАЄМОДІЯ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ". Actual problems of regional economy development 1, № 18 (2022): 168–86. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.18.168-186.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, аналізу позитивних та негативних аспектів співпраці та визначенню конкретних важелів підвищення ефективності залучених кредитних ресурсів міжнародних валютно-фінансових організацій в національну економіку, особливу увагу приділено аналізу діяльності таким організаціям: Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Європейський банк реконструкції та розвитку. На шляху інтеграції у світовий економічний простір Україна налаштовує співробітництво з різними міжнародними організаціями, у тому числі фінансовими. Валютно-фінансові організації відіграють важливу роль як у регулюванні світової економіки, так і в економічному розвитку окремих країн світу, а саме їхньому фінансуванні. Внаслідок цього питання відносин України з міжнародними фінансовими організаціями є актуальним, а його дослідження становлять значний науковий інтерес. В процесі дослідження використано наступні методи: системний та структурно-функціональний - для з`ясування сутності та складових МВФО; класифікації - при дослідженні видів організацій за різними ознаками; аналізу та синтезу - для з`ясування місця та ролі ключових міжнародних організацій у структурі МВФО; порівняльний - при проведенні порівняльного аналізу діяльності Міжнародного валютного фонду, Групи Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку; емпіричний - при дослідженні практики та результатів діяльності організацій в Україні; графічний - з метою наочного відображення отриманих результатів аналітики. Міжнародні фінансові організації значно впливають на покращення економічного становища України, взаємодія України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями сприяє підвищенню макроекономічних показників стабілізації, створенню конкурентоспроможного ринкового середовища, стабілізації національної валюти, посиленню інвестиційного процесу, розвитку приватного сектору підприємства. Обґрунтовано, що міжнародні валютно-фінансові організації відіграють ключову роль у регулюванні світової фінансової системи та кредитування соціально-економічного розвитку країн світу. Проаналізовано інвестиційно-кредитну діяльність МВФО в Україні. Досліджено структуру та динаміку фінансування проєктів міжнародних валютно-фінансових організацій в Україні. Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані в статті напрями оптимізації відносин України та міжнародних валютно-фінансових організацій рекомендується використовувати для написання звітів та інших наукових публікацій в розрізі питань співробітництва України з МФО та її подальших перспектив.