To see the other types of publications on this topic, follow the link: Хвороби системи кровообігу.
Journal articles on the topic 'Хвороби системи кровообігу'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Хвороби системи кровообігу.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Корнус, О. Г., А. О. Корнус, В. Д. Шищук та Г. О. Логвин. "Первинна захворюваність і поширеність хвороб системи кровообігу та їх роль як причин смертності населення Сумської області". Наукові записки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Географічні науки 2, № 1 (2020): 97–111. https://doi.org/10.5281/zenodo.3661431.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано рівень смертності, первинної захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу серед мешканців адміністративних одиниць Сумської області. У структурі даного нозокласу як за первинною захворюваністю, так і поширеністю хвороб на першому місці знаходяться ішемічні хвороби серця, на другому – цереброваскулярні хвороби, третє місце посідають інсульти, далі йдуть інсульти з гіпертонічною хворобою, на п’ятому місці – інфаркт міокарда. Для встановлення географічних відмінностей первинної захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу, а також їх ролі у структурі причин смертності населення, було здійснено рангування та групування адміністративних одиниць регіону за даними показниками. Окремо проаналізовано нозологічну структуру хвороб системи кровообігу та встановлено райони з найбільш несприятливою ситуацією за кожною з них. За такою ж методикою окремо проаналізовано первину захворюваність, поширеність та смертність від хвороб системи кровообігу населення працездатного населення. Побудовані спектральні карти територіальної диференціації первинної захворюваності, поширеності хвороб та смертності від хвороб системи кровообігу у 2018 р. для цих груп населення Сумської області.
2
Sokolyuk, А. К., І. М. Tkachuk та О. М. Tkalenko. "Комплексний аналіз показників захворюваності на хвороби системи кровообігу військовослужбовців Збройних Сил України". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 3 (2022): 132–40. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-132.
Full textAbstract:
Мета. Провести комплексний аналіз показників захворюваності військовослужбовців Збройних сил України з приводу хвороб системи кровообігу з 2016 по 2020 рр.
 Матеріали та методи. Для досягнення мети вивчено показники захворюваності на хвороби системи кровообігу та їх динаміку у різного контингенту військовослужбовців з 2016 по 2020 рр.(за матеріалами звітної документації Міністерства оборони України – форма 2 МЕД – за 2016–2020 рр.). У дослідженні застосовано методи бібліографічний, статистичний, системного підходу та аналізу. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0.
 Результати. Захворюваність з приводу хвороб системи кровообігу у військовослужбовців Збройних Сил України зросла з 48,95 ‰ в 2016 році до 64,28 ‰ в 2019 р., зі зниженням показника до 57,85 ‰ в 2020 році, з середнім темпом приросту +5,19 % (найвищі показники у військовослужбовців строкової служби +16,8 % та військовослужбовців за контрактом +8,68 %). Загалом, в структурі захворюваності на хвороби системи кровообігу військовослужбовців першу рейтингову п'ятірку ввійшли: артеріальна гіпертензія (з середньозваженим показником 47,1±10,6 %: військовослужбовців офіцерського складу 58,8±13,2 % з середнім темпом приросту +1,34 %; контрактної служби 49,2±11,2 з середнім темпом приросту +4,55 %), «інші хвороби системи кровообігу» (19,0±4,3 %), геморой (9,8±2,19 %), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (7,1±1,59 %) та ішемічна хвороба серця (5,3±1,19 %). У військовослужбовців строкової служби спостерігається зростання середнього темпу приросту артеріальної гіпертензії (+26,5 %), ішемічної хвороби серця (+202,97 %, з них стенокардія + 29,97 %), церебро-васкулярних захворювань (+54,5 %, з них гостре порушення мозкового кровообігу +45,4 %). Виявлено збільшення темпів приросту інфаркту міокарда: у військовослужбовців контрактної служби +64,9 % та офіцерського складу +27,5 %. У всіх контингентів військовослужбовців спостерігається зростання середніх темпів приросту ревматизму (зокрема, у військовослужбовців контрактної служби +741,3 %), хоча його питома вага в структурі захворюваності на хвороби системи кровообігу невелика (0,4±0,08).
 Висновки. Зростаючі показники первинної захворюваності на хвороби системи кровообігу у військовослужбовців всіх категорій, особливо строкової та контрактної служби, вимагає удосконалення медико-організаційних заходів профілактичної спрямованості в роботу лікувально-профілактичних закладів Міністерства оборони України.
3
Ivanyuk, А. V., та N. M. Orlova. "ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ ЯК ПРИЧИНА ВТРАТИ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (19 березня 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11906.
Full textAbstract:
Мета: визначити сучасні особливості смертності, інвалідності та поширеності хвороб системи кровообігу серед населення працездатного віку Київської області порівняно з Україною.
 Матеріали і методи. Аналіз смертності, інвалідності та поширеності хвороб системи кровообігу серед населення працездатного віку здійснено у динаміці за 2010–2019 рр. та порівняно з Україною. За допомогою медико-статистичного методу проаналізовано статистичні дані Держкомстату України, Центру медичної статистики Міністерства охорони здоровʼя України, Київського обласного центру медичної статистики.
 Результати. Хвороби системи кровообігу призводять до вагомих втрат трудового потенціалу в Київській області. Вони зумовлюють кожний третій (36,2 %) випадок смертності та кожний п’ятий (19,8 %) випадок первинної інвалідності серед населення працездатного віку, а також складають 24,1 % у структурі поширеності хвороб серед даної вікової групи населення Київської області.
 Виявлено несприятливі тенденції у смертності, поширеності та первинній захворюваності на хвороби системи кровообігу серед працездатного населення Київської області. Рівень смертності від цієї недуги серед населення працездатного віку зріс у Київській області в 2019 р., порівняно із 2010 р., на 6,6 % (з 189,3 до 201,8 випадку на 100 000 відповідного населення). Поширеність хвороб системи кровообігу зросла впродовж 2010–2018 рр. на 15,7 % (з 3858,0 до 4462,4 на 10 000 відповідного населення), а первинна захворюваність на 5,2 % (з 368,3 до 387,3 на 10 000 відповідного населення).
 Обласні рівні смертності населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу перевищують аналогічні показники в Україні в 1,2–1,3 раза, а від ішемічної хвороби серця – у 1,5–1,7 раза. Поширеність ішемічної хвороби серця серед працездатного населення області є у 1,8 раза, а цереброваскулярних хвороб – у 1,2 раза вищою, ніж в Україні, захворюваність на інсульти – в 1,7 раза, на інфаркт міокарда – у 1,5 раза вищою, ніж в Україні. 
 Висновки. Несприятливі динамічні тенденції у смертності та поширеності хвороб системи кровообігу серед населення працездатного віку Київської області та суттєве перевищення обласних показників середніх в Україні засвідчують необхідність удосконалення системи профілактики ХСК та організації медичної допомоги хворим на хвороби системи кровообігу в Київській області.
4
Слабкий, Г. О., та І. І. Кошеля. "Смертність населення України внаслідок хвороб системи кровообігу в передвоєнний період". Україна. Здоров’я нації 1, № 4 (2022): 5–10. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.4.1.2022.277015.
Full textAbstract:
Мета: дослідити та проаналізувати показники смертності населення України внаслідок хвороб системи кровообігу в розрізі регіонів України.Матеріали та методи: матеріалами дослідження стали дані галузевої статис.тичної звітності за період 2015, 2020 та 2021 рр. В ході дослідження використано бібліосемантичний і медико-статис.тичний методи та метод структурно-логічного аналізу.Результати. Смертність населення України внаслідок хвороб системи кровообігу за роки дослідження збільшилася на 17,8% і склала 1114,8 на 100 тис. населення. Гранична різниця показника відрізняється в 1,81 разів: від 816,6 у Закарпатській області до 1482,1 в Чернігівській області. Смертність населення України внаслідок ішемічної хвороби серця зросла на 21,0% і склала 788,8 на 100 тис. населення. Гранична різниця показника в розрізі регіонів області склала 3,46 разів: від 358,8 в Закарпатській до 1242,5 в Чернігівській області. Смертність населення внаслідок інфаркту міокарда по Україні зросла на 20,0% і склала 28,2 на 100 тис. населення. Гранична різниця показника смертності населення внаслідок інфаркту міокарда в розрізі регіонів України становила 3,52 разів: від 12,3 в Сумській області до 43,3 в м. Києві.Висновки. Встановлено зростання смертності населення України за період 2015-2021 рр. внаслідок хвороб системи кровообігу, що потребує оптимізації системи комплексної медичної допомоги.Ключові слова: населення, хвороби системи кровообігу, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарду, смертність, показник, регіони.
5
Kornus, O. H., A. O. Kornus та V. D. Shyshchuk. "Географічні відмінності захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу серед населення Сумської області". Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 26, № 1 (2018): 100–112. http://dx.doi.org/10.15421/111811.
Full textAbstract:
Проаналізовано рівень первинної захворюваності населення та поширеності хвороб системи кровообігу серед мешканців Сумської області. Встановлено, що нозології цього класу лідирують у загальній структурі поширеності хвороб серед населення Сумської області. Окремо розглянуто динаміку захворюваності та поширеності протягом 2005–2016 років. Виявлено, що протягом згаданого часу первинна захворюваність населення на хвороби системи кровообігу зросла на 24,9 %, а поширеність серцево-судинних патологій збільшилася на 19,4 %. З’ясовано, що у структурі розповсюдженості хвороб системи кровообігу на першому місці гіпертонічні хвороби, які демонструють і найвищі рівні зростання первинної захворюваності протягом 2005–2016 років, що в окремих районах перевищують 100 %. Захворюваність населення на ішемічні хвороби у Сумській області за цей же період зросла на 31,5 %, а їх поширеність – на 18,7 %, такі ж показники для цереброваскулярних хвороб становлять 25,7 % та 12,0 % відповідно. Охарактеризовано географічні закономірності захворюваності населення та поширеності серцево-судинних хвороб серед мешканців регіону. За допомогою кластерного аналізу виділено групи районів, які об’єднали адміністративні одиниці, що мають схожі показники захворюваності населення, поширеності хвороб системи кровообігу та рівня забезпеченості населення лікувальними закладами й фахівцями відповідного профілю. Виявлено географічні невідповідності між рівнями захворюваності населення та спеціалізованого медико-кардіологічного обслуговування.
6
Sokolyuk, А. К., O. M. Tkalenko та I. M. Tkachuk. "Наукове обґрунтування оптимізованої пацієнт-орієнтованої моделі медичної допомоги військовослужбовцям, хворих на ішемічну хворобу серця". Ukrainian Journal of Military Medicine 4, № 1 (2023): 127–39. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-127.
Full textAbstract:
Мета: науково обґрунтувати пацієнт-орієнтовану модель медичної допомоги військовослужбовцям, хворим на ішемічну хворобу серця.
 Матеріали і методи. Матеріалами дослідження слугували законодавчі та нормативно‐правові акти з питань охорони здоров’я та оборони України, керівні документи з питань медичного забезпечення Збройних Сил України та інших складових сил оборони, наукові публікації щодо поширеності хвороб системи кровообігу, зокрема, ішемічної хвороби серця, та факторів ризику серцево-судинних захворювань, результати власних досліджень щодо особливостей поширеності та перебігу ішемічної хвороби серця у військовослужбовців, підготовки військових лікарів з цієї проблеми. Методи дослідження: бібліографічний, системного аналізу та підходу. 
 Результати. На основі комплексного аналізу нормативних документів, наукових публікацій та результатів власних досліджень, науково обґрунтована пацієнт-орієнтована модель медичної допомоги військовослужбовцям, хворим на ішемічну хворобу серця. Визначені концептуальні підходи та перспективні напрями оптимізації менеджменту хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідною патологією, які стосуються усіх її складових: нормативно-правової, організаційної, кадрової, матеріально-технічної, інформаційної, комунікативної, контрольної, моніторингу та оцінки діяльності системи на галузевому рівні. Модель ґрунтується на комплексному та системному підході з використанням медичних технологій та втручань з доведеною ефективністю і безпекою для пацієнта та забезпечує відповідну якість медичної допомоги військовослужбовцям ЗС України. 
 Висновки. Запровадження пацієнт-орієнтованої моделі медичної допомоги військовослужбовцям, хворим на ішемічну хворобу серця, спрямоване на оптимізацію лікувально-профілактичного забезпечення військовослужбовців, у відповідності до сучасних вимог доказової медицини та стандартів НАТО.
7
Peresypkina, T. V. "Динаміка стану здоров’я підлітків України". CHILD`S HEALTH, № 1.52 (19 березня 2014): 12–15. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.1.52.2014.75600.
Full textAbstract:
У роботі подано результати аналізу стану здоров’я підлітків України за період 2001–2012 рр. Було використано дані Центру медичної статистики МОЗ України. Мета роботи — надати оцінку показників стану здоров’я підлітків України, визначити тенденції щодо їх змін.Установлено неухильне збільшення показника поширеності захворювань, приріст якого від 2001 до 2012 р. становив 42,0 %. За аналізований період мали місце зміни у структурі захворювань. У 2012 р. провідними у структурі поширеності були хвороби органів дихання; органів травлення; кістково-м’язової системи та сполучної тканини; ока та придаткового апарату; хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин; хвороби нервової та сечостатевої систем; шкіри та підшкірної клітковини. Динаміка змін показника оцінювалася за темпом їх приросту. Найбільший темп приросту відзначено за такими класами, як: новоутворення; вроджені аномалії; хвороби системи кровообігу; крові та кровотворних органів та хвороби органів дихання. Отримані дані доцільно використовувати для розробки цілеспрямованих програм профілактики та прийняття організаційних рішень для підвищення якості медичної допомоги, які повинні включати пріоритетні наукові дослідження, моніторинг стану здоров’я та чинників, що його формують, а також можливість міжгалузевого співробітництва.
8
Smirnov, S. M., T. P. Kulchytskyi, I. S. Haydash, A. I. Burachyk та O. P. Shegera. "Структура нетравматичної патології системи травлення у військовослужбовців". Ukrainian Journal of Military Medicine 4, № 3 (2023): 95–106. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-095.
Full textAbstract:
Вступ. Сучасна російсько-українська війна створює нові реалії та різноманітні чинники впливу, в першу чергу на організм військовослужбовців. В наслідок впливу агентів військового і промислового походження на організм військовослужбовців діючої армії ушкодження зазнають, в тому числі, органи травневого тракту. Інформація щодо структури нетравматичної патології системи травлення у військовослужбовців Збройних Сил України у відкритих джерелах є недостатньою.
 Мета. Вивчення структури нетравматичної патології системи травлення у військовослужбовців, які перебували на лікуванні і реабілітації в медичних закладах Рівненської області в 2022 році.
 Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано історії хвороб 3902 військовослужбовців, які знаходились на лікуванні в 2022 році в Рівненському військовому госпіталі, Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни і в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська лікарня №2» Рівненської міської ради. З 3902 історій хвороб для статистичного аналізу відібрана 381 історія хвороб військовослужбовців, які мали нетравматичну патологію системи травлення, в тому числі чоловіків було 332 (87,14%), жінок – 49 (12,86%), вік осіб коливався від 18 до 59 років. Аналіз нетравматичної патології у військовослужбовців проводився, як окремо в вікових групах, так і в загальній популяції, згідно до 10-ї міжнародної класифікації хвороб (МКХ-Х). Методи дослідження: статистичний, обробці підлягали непараметричні показники. 
 Результати. З 3902 військовослужбовців основна нетравматична патологія системи травлення була у 381 особи (9,76%). Монопатологія системи травлення складала 38,85%, коморбідна патологія - 61,2%. В структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців питома вага гастритів склала 18,37%, загострень хронічної виразкової хвороби – 17,85%, зустрічаємість кил – 17,58%, гострого апендициту – 6,82%, загострень хронічного панкреатиту – 4,46%, гострого панкреатиту – 3,67%, загострень хронічного холециститу – 3,15%. Комбінована основна нетравматична патологія органів системи травлення склала 16,01%, до її складу відносились: хронічний гастродуоденіт – 6,82%, хронічний гастро-панкреатит – 0,52%, хронічний гастро-дуодено-панкреатит – 3,41%, хронічний холецисто-панкреатит – 0,76%, хронічний холецисто-гепатит – 0,26%, хронічний панкреато-холецисто-гепатит – 0,78%, хронічний гастро-холецистит – 0,26%. На онкопатологію системи травлення прийшлось 0,78%. На супутню патологію у військовослужбовців, які мали основну патологію системи травлення, прийшлось 61,15%, її склали патології: системи кровообігу – 17,32%, системи травлення – 13,91%, нервової системи – 11,81%, сечостатевої системи – 5,25%, системи дихання – 3,94%, кістково-м’язової систем – 3,15%, системи крові – 2,89%, ендокринної системи – 1,84%, шкіряних покровів – 1,05%.
 Висновки. В структурі нетравматичних захворювань військовослужбовців патологія системи травлення складає 9,76%. Монопатологія системи травлення складає 38,85%, коморбідна патологія – 61,2%. В структурі нетравматичної основної патології системи травлення у військовослужбовців домінують загострення хронічного гастриту і хронічної виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, кили, гострий і хронічний панкреатити, загострення хронічного холециститу, гострий апендицит. У 16,01% військовослужбовців основна патологія системи травлення є комбінованою, яка складається з хронічного гастродуоденіту, хронічного гастро-панкреатиту, хронічного гастро-дуодено-панкреатиту, хронічного холецисто-панкреатиту, хронічного холецисто-гепатиту, хронічного панкреато-холецисто-гепатиту, хронічного гастро-холециститу. В структурі супутньої патології у військовослужбовців, які мали основну нетравматичну патологію системи травлення, переважають хвороби системи кровообігу, системи травлення і нервової системи що знаходяться в фазі ремісії.
9
Корнус, О.Г., А.О. Корнус, О.О. Скиба, Ю.О. Лянной та А.О. Головань. "Прогнозування розвитку найбільш поширених хвороб серед населення Сумської області до 2025 року". Наукові записки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Географічні науки 2, № 5 (2024): 16–24. https://doi.org/10.5281/zenodo.11143055.
Full textAbstract:
У статті здійснено прогнозування первинної захворюваності та поширеності найбільш поширених хвороб серед населення Сумської області до 2025 року. За результатами прогнозування встановлено, що рівень первинної захворюваності та поширеності на різні патології серед населення Сумської області зросте до 2025 року. Зокрема зросте кількість вперше встановлених діагнозів на 5,2%, тоді як показник поширеності хвороб – на 10,7% відповідно. Також результати прогнозування вказують на зростання первинної захворюваності органів дихання на 2,8% до 2025 року, тоді як передбачається скорочення кількості вперше встановлених діагнозів хвороб системи кровообігу та хвороб органів травлення. Прогнозування поширеності хвороб свідчить про їх зростання за усіма досліджуваними класами, зокрема поширеність хвороб систем кровообігу зросте на 12,4%, хвороб органів дихання – на 6% та хвороб органів травлення – на 11,5%.
10
Остащенко, Т. М., А. В. Верба, В. О. Криворучко, С. В. Костюк, Д. І. Мірошниченко та К. В. Савічан. "Досвід організації роботи військово-лікарських комісій в умовах передової госпітальної бази". Наука і оборона, № 2 (3 жовтня 2023): 8–13. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2023-22-2-8-13.
Full textAbstract:
З початком повномасштабної російської агресії проти України навантаження на існуючі військово-лікарські комісії значно зросло. У складі передової госпітальної бази створені позаштатні постійно діючі військово-лікарські комісії, аналіз роботи яких є актуальним. Мета роботи – аналіз та узагальнення практичного досвіду організації роботи військово-лікарських комісій під час виконання спеціальних завдань медичного забезпечення діючих угруповань військ Сил оборони держави.
 Результати. Проведено аналіз та узагальнено досвід організації роботи військово-лікарських комісій, структури їхніх постанов та причин визнання військовослужбовців обмежено придатними до військової служби.
 Висновки. За результатами діяльності військово-лікарських комісій передової госпітальної бази 67,4% оглянутих військовослужбовців визнано придатними до військової служби, а 14,4% – обмежено придатними. Виявлено різницю рангового розподілу діагностованих захворювань з переважанням травм, а також причин обмеженої придатності з переважанням хвороб системи кровообігу. Установлено, що серед причин визнання військовослужбовців обмежено придатними значну частину становлять хронічні захворювання, насамперед хвороби системи кровообігу та кістково-м’язової системи і сполучної тканини.
11
Chernii, T. V., O. V. Lytvyn та M. M. Lytvyn. "Клініко-неврологічні характеристики гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії у державних службовців". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 6.76 (10 жовтня 2015): 40–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.76.2015.78074.
Full textAbstract:
Серед основних причин смертності населення України у 2012–2013 рр. перше місце посідають хвороби системи кровообігу (68,2 %). Cеред основних етіологічних чинників хронічних порушень мозкового кровообігу важливу роль відіграє тривало існуюча артеріальна гіпертензія, що призводить з часом до розвитку гіпертонічної енцефалопатії. Тому метою нашого дослідження було вивчити клініко-неврологічні особливості перебігу гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії у державних службовців. Пацієнтів було розподілено за рівнем артеріального тиску, наявністю супутньої патології, сімейного анамнезу з боку гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби сердця, обстежено за Фрамінгемським дослідженням вік серця/судин, також було виконано розподіл пацієнтів чоловічої та жіночої статі за показниками антропометрії, проаналізовано основні скарги хворих та основні неврологічні синдроми, згідно з чим була виявлена значна перевага з боку координаторних порушень. Таким чином, існуючі клініко-неврологічні характеристики гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії можуть бути доповнені та розширені запропонованими нами критеріями з метою покращення методів первинної профілактики інсультів серед працездатного контингенту, а саме — державних службовців.
12
Ishcheykina, Yu O. "Хвороби системи кровообігу як проблема профілактичної медицини (огляд літератури та власні дослідження)". Likarska sprava, № 5 (28 серпня 2012): 15–26. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2012-5-02.
Full textAbstract:
In review the modern data about risk factors of developments of cardiovascular system diseases are summarized. The main attentions have given to modified factors. Among them the most essential are: smoking, the regular use of alcohol in the doses exceeding limit, low physical activity or excessive (professional) physical activity, irrational diet, an unbalance of microelements-nutrients, including the reduced content in a ration of manganese, ferrous, zinc, nickel, vanadium, selenium, copper, the smooth water with the reduced content of calcium, water with the excessive content of sodium, cadmium and lead. The negative influence of atmospheric factors, such as non-periodic oscillations of atmospheric pressure, high air humidity, temperature diversions, on a state of persons with meteorological sensitivity and cardiovascular diseases is marked. Exogenous factors of antihazard are generalized; on their bottom organizational principles and shapes of embodying of circulation system diseases prophylaxis are offered, which will to reduce a level of a case rate of the population on 30 %, and frequency of relapses of cardiovascular infringements in 1,6–2 times.
13
Ivanova, V. O. "Вплив антифібринолітичної терапії на індуковану травмою коагулопатію та перебіг травматичної хвороби". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 10 (2018): 49–52. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.10.49.
Full textAbstract:
Мета. Визначити ефективність раннього призначення транексамової кислоти хворим з травматичними ураженнями.
 Матеріали і методи. Досліджено систему гемостазу та перебіг травматичної хвороби впродовж 72 год у 108 хворих з множинними травматичними ураженнями. Хворих розподілили на дві групи в залежності від методу профілактики та комплексної корекції: 1-ша група - 54 пацієнти, які не отримували антифібринолітичних засобів, 2-га група - 54 пацієнти, яким вводили транексамову кислоту 1000 мг внутрішньовенно болюсно під час госпіталізації та 15 мг/кг кожні 6 год протягом трьох діб. Усім хворим проводили інструментальні, лабораторні дослідження, оцінювали загальний стан та здійснювали постійний моніторинг показників вітальних функцій, величини діурезу, динаміки рівня загальної креатинфосфокінази (КФК), рівня гемоглобіну крові, потреби у гемотрансфузії та ретроспективно аналізували тривалість лікування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). На момент госпіталізації до ВІТ стан хворих за шкалою NISS (New Injury Severity Score - Оновлена шкала тяжкості пошкоджень) був оцінений у (28,34 ± 2,06) бала.
 Результати. Під час госпіталізації до ВІТ у пацієнтів з травматичними ураженнями діагностували підвищення агрегації тромбоцитів з активацією судинно-тромбоцитарного гемостазу, гіпокоагуляцію та значно активований фібриноліз. За даними моніторингу показників гемодинаміки у всіх пацієнтів констатували зниження систолічного артеріального тиску (САТ), середнього артеріального тиску (СрАТ) та підвищення шокового індексу (ШІ) і частоти серцевих скорочень (ЧСС), що є ознаками травматичного шоку, активації симпатоадреналової системи та централізації кровообігу. У пацієнтів 2-ї групи динаміка зниження рівня загальної КФК була більш виражена, рівень гемоглобіну стабільно вищий, а отже, вони потребували гемотрансфузії еритроцитарної маси у значно меншому об’ємі в порівнянні з пацієнтами 1-ї групи, що можна пов'язати з раннім призначенням терапії індукованої травмою коагулопатії та зменшенням крововтрати.
 Висновки. Виявлені зміни свідчать про те, що введення препаратів з групи інгібіторів фібринолізу хворим з травматичними ураженнями позитивно впливає на показники фібринолітичної системи, перебіг травматичної хвороби, нормалізує кровообіг, сприяє виходу пацієнтів із стану травматичного шоку, знижує потребу у гемотрансфузії.
14
Tkachuk, I. M., A. K. Sokolyuk, Ta Chan Tuan Lin та S. V. Latishenko. "Комплексний аналіз показників втрати професійної придатності військовослужбовців Збройних Сил України з приводу хвороб системи кровообігу протягом 2016-2020 років". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 1 (2022): 19–25. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-019.
Full textAbstract:
Мета: провести комплексний аналіз показників втрати професійної працездатності військовослужбовців Збройних сил України з приводу хвороб системи кровообігу (ХСК) на сучасному етапі (за матеріалами звітної документації Центральної військово-лікарської комісії (форма 4 МЕД) за 2016–2020 рр.) 
 Матеріали та методи. Для досягнення мети вивчено показники професійної дискваліфікації за станом здоров’я з приводу хвороб ХСК, звільнення та їх динаміку з 2016 по 2020 рр. у різного контингенту військовослужбовців: військовослужбовців за контрактом офіцерського складу (5 звітів); військовослужбовців офіцерського складу за призовом під час мобілізації (1 звіт); військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського складу, прапорщики (мічмани) за призовом під час мобілізації (2 звіти); військовослужбовців за контрактом рядового, сержантського, старшинського складу, прапорщики (мічмани) (5 звітів); військовослужбовців строкової служби (5 звітів). Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Для змінних шкали відношень первинна обробка включала розрахунок середніх арифметичних (М), помилок середніх арифметичних (m). Для змінних найменувань та рангових змінних первинна обробка включала в себе розрахунок відсотків (Р) (М±m)%. Методи дослідження: бібліосемантичний, статистичний, системного підходу та аналізу.
 Результати. Проведено рейтинговий аналіз причин втрати придатності до військової служби за медичними показами за класами хвороб I-XXI з 2016 по 2020 рр. Встановлено, що протягом 2016-2019 рр. ХСК посідали другу рейтингову сходинку (поступаючись класу XIX «травми, отруєння та нещасні випадки») в структурі причин непридатності до військової служби серед всіх класів хвороб I-XXI зайняли перше рейтингове місце з показником 26,4%. У рядових за контрактом в 2016-2020 рр. ХСК займали друге рейтингове місце, а перші позиції займав клас хвороб XIX (травми та отруєння). Було проаналізовано структуру за нозологічними формами ХСК, які стали причиною професійної дискваліфікації військовослужбовців всіх категорій з 2016 по 2020 рр. Протягом зазначеного періоду, артеріальна гіпертензія (АГ) була основною причиною звільнення військовослужбовців із військової служби за медичними показами. ХСК залишаються однією з основних причин професійної дискваліфікації військовослужбовців ЗС України за медичними показами і, враховуючи важливе медико-соціальне значення ХСК для ЗС України, потребують подальшого удосконалення медико-організаційні заходи, спрямовані на профілактику та попередження їх прогресування у військовослужбовців.
 Висновки. З приводу ХСК з 2016 по 2020 рр. було дискваліфіковано 21,3±4,1 % військовослужбовців в загальній структурі представлених на військово-лікарську комісію за медичними показами. Протягом 2016-2019 рр. хвороби системи кровообігу посідали другу рейтингову сходинку в структурі причин непридатності до військової служби серед всіх класів хвороб з показниками відповідно: 15,8%, 19,6%, 22,0%, 23,9%, а в 2020 р. зайняли перше рейтингове місце з показником 26,4%. Основною причиною звільнення військовослужбовців із військової служби за медичними показами була артеріальна гіпертензія. Проте, частка військовослужбовців, які були визнані непридатними до військової служби з 2019 по 2020 рр. з приводу артеріальної гіпертензії зменшилась з 55,4 % до 43,6 %. Спостерігається зростання питомої ваги ішемічної хвороби серця в структурі хвороб системи кровообігу, які стали причиною професійної дискваліфікації військовослужбовців: показник збільшився з 5,8 % в 2016 р. до 11,4% до 2020 р., а також церебро-васкулярних захворювань - з 5,8% в 2016 р. до 12,8 % в 2020 р.
15
Антонів, Альона, та Зоряна Коцюбійчук. "РОЗЛАДИ ГЕМОСТАЗУ ТА ФІБРИНОЛІЗУ У ХВОРИХ ІЗ КОМОРБІДНИМИ НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ, ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК ТА ОЖИРІННЯМ". Health & Education, № 1 (23 травня 2024): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/health-2024.1.1.
Full textAbstract:
Мета роботи – виявити зміни системи гомеостазу та фібринолізу за поєднаного перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) залежно від її форми та стадії хронічної хвороби нирок (ХХН) з ожирінням. Для досягнення поставленої мети обстежено 444 хворих, із них 84 хворих на НАЖХП з ожирінням І ступеня (1 група), які включали дві підгрупи: 32 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та 52 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та 270 хворих на НАЖХП з ожирінням І ступеня та ХХН І–ІІІ стадій (2 група), у тому числі 110 пацієнтів із НАСГ та 160 пацієнтів із НАСГ. Контрольну групу становили 90 хворих на ХХН І–ІІІ стадій із нормальною масою тіла. На підставі отриманих результатів установлено, що максимальне зниження показника протромбінового часу (ПТЧ) спостерігалося у хворих на НАСГ та ХХН – у 1,9 рази порівняно з показником у практично здорових осіб (ПНР) (р<0,05) із наявністю міжгрупової різниці; у хворих на НАСГ без супутньої ХХН ПТЧ був у 1,6 рази нижчим за показник у ПЗО (р<0,05). У хворих на неалкогольний стеатоз печінки (НАСП) спостерігалися менш інтенсивні зміни: у групі без супутньої патології ПТТ був у 1,2 рази нижчим, аніж при неалкогольній жировій хворобі печінки (р<0,05), у пацієнтів із НАСГ, із ХХН – у 1,4 рази (р<0,05). Таким чином, метаболічна інтоксикація, оксидативний стрес, які супроводжують перебіг НАЖХП за умов ожиріння та ХХН, сприяють активації калікреїн-кінінової системи, утворенню плазміну та тромбіну з подальшим порушенням балансу між ними, розвитку стаз, сладж-феномен, утворення тромбоцитарних і еритроцитарних агрегатів у системі кровообігу.
16
Грузєва, Т. С., та О. Я. Антонюк. "ДЕМОГРАФІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19: ФОКУС НА МЕНЕДЖМЕНТІ ДІАБЕТУ В УКРАЇНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (5 квітня 2023): 24–32. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2022.4.13678.
Full textAbstract:
Мета: виявлення сучасних демографічних трендів та оцінка захворюваності на цукровий діабет у національному масштабі.
 Матеріали і методи. Методи дослідження: системного підходу, медико-статистичний, бібліографічний, контент-аналізу, структурно-логічного аналізу. Ми використали статистичні дані Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України, Державної служби статистики України та IDF.
 Результати. Демографічні тенденції вказують на зростання смертності населення України у 2019–2021 рр. Змінилася структура смертності за рахунок COVID-19, який став третьою за величиною причиною смерті. Спостерігалася тенденція до зростання смертності населення від хвороб органів дихання та хвороб системи кровообігу. Факторами несприятливих наслідків COVID-19 є вік (понад 61 рік), чоловіча стать, наявність цукрового діабету (ЦД). Пріоритетним є скринінг на наявність ЦД пацієнтів, що особливо актуалізується в Україні в сучасних умовах.
 Висновки. Демографічна ситуація в Україні характеризується зростанням смертності населення, у т. ч. з причини COVID-19. З огляду на збільшення поширеності діабету серед населення України впливу діабету на перебіг коронавірусної хвороби менеджмент цієї патології має важливе значення для результативності лікування і попередження негативних медико-демографічних наслідків.
17
Якіменко, Є. С., Е. Д. Діасамідзе, М. Е. Діасамідзе, Р. М. Бадалов та Г. В. Коваленко. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СТОМАТО-СОМАТИЧНОГО СТАНУ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ МІСТА ХАРКОВА". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 130, № 1 (2025): 97–102. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2025-55-1.14.
Full textAbstract:
Мета дослідження. На основі ретроспективного аналізу амбулаторних карт пацієнтів стоматологічних поліклінік міста Харкова вивчити сомато-стоматологічний статус пацієнтів та їхню потребу в ортопедичній стоматологічній допомозі. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети нами був проведений ретроспективний аналіз 5 000 медичних карт стоматологічних хворих, що містили інформацію про діагностику, лікування та реабілітацію пацієнтів із захворюваннями зубощелепної системи за 2022–2024 роки, архівної бази стоматологічних поліклінік міста Харкова. Наукова новизна. Ретроспективний аналіз 5 000 медичних карт стоматологічниххворих, які містили інформацію про діагностику, лікування та реабілітацію пацієнтів із захворюваннями зубощелепної системи за 2022–2024 роки, архівної бази стоматологічних поліклінік міста Харкова показав: ґендерний розподіл обстежуваної вибірки із 5 000 пацієнтів, які звернулися за досліджуваний період часу на амбулаторний стоматологічний прийом: жінок – 3 035 осіб (60,7%), а чоловіків – 1 965 осіб (39,3%); пацієнти за віком розподілилися так: 44–60 років – 2 120 осіб (42,4%), з них 925 чоловіків (43,63%) і 1 195 жінок (56,37%); 60–75 років – 2 880 осіб (57,6%), з них 1 122 чоловіки (38,95%) і 1 758 жінок (61,05%); було виявлено основні супутні соматичні захворювання, характерні для осіб віком 44–75 років: хвороби органів кровообігу – 194,8 випадку на 1 000 осіб; хвороби нервової системи й органів чуття – 108 випадків на 1 000 осіб; хвороби органів дихання – 150,7 випадку на 1 000 осіб; хвороби органів травлення – 120,8 випадку на 1 000 осіб; хвороби органів руху – 53,8 випадку на 1 000 осіб; хвороби сечостатевої системи – 158,7 випадку на 1 000 осіб; поєднана загальносоматична патологія – 213,2 випадку на 1 000 осіб; майже у 100% пацієнтів стоматологічних поліклінік міста Харкова віком 60 років і старше спостерігається цілковита або часткова втрата зубів, вони потребують протезування. Висновки. За результатами ретроспективного аналізу 5 000 медичних карт стоматологічних пацієнтів було встановлено таке: 1. Майже в усіх пацієнтів стоматологічних поліклінік міста Харкова віком 60 років і старше спостерігається цілковита або часткова втрата зубів, вони потребують протезування. 2. Протезування пацієнтів похилого віку має особливості, пов’язані з необхідністю врахування численних загальносоматичних захворювань, які можуть впливати на ефективність лікування.
18
Basanets, A. V., and T. A. Andruschenko. "Cardiovascular diseases under the action of occupational factors." Ukrainian Journal of Occupational Health 2010, no. 2 (2010): 71–81. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2010.02.071.
Full text
19
Страколист, Г. М., Н. В. Богдановська та О. В. Бессарабова. "ВПЛИВ ДІАФРАГМАЛЬНОГО ДИХАННЯ НА СТАН ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН У МОЛОДИХ ЖІНОК З ЕСЕНЦІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 15 (14 серпня 2023): 111–17. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.14.
Full textAbstract:
В статті розглядається одна із ланок патогенезу артеріальної гіпертонії – дисфункція ендотелію судин, та діафрагмальне дихання, як метод впливу і профілактики есенціальної гіпертензії у молодих жінок. Зазначено, що при гіпертонічній хворобі відбувається гіпопродукція оксиду азоту та зниження його активності. В системі кровообігу NO відіграє ключову роль у регуляції тонусу судин. Інволютивні зміни судинної стінки приводять до зменшення концентрації оксиду азоту, що ускладнює перебіг гіпертонічної хвороби. Ускладнення гіпертонічної хвороби зачіпають різні системи та органи-мішені організму. Тривале підвищення артеріального тиску призводить до стійких морфофункціональних змін. Мета дослідження – оцінити вплив діафрагмального дихання на стан ендотелію судин у молодих жінок з есенціальною гіпертензією на робочому місці та надання рекомендацій щодо попередження розвитку есенціальної гіпертензії зазначеної соціальної групи. Матеріал і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та інформаційних джерел за темою дослідження; інструментальні методи дослідження; методи оцінки функціонального стану ендотелію судин досліджуваних (n=28); методи математичної статистики. Результати. Показано значення діафрагмального дихання, як методу оздоровлення та профілактики багатьох захворювань. Підкреслено, що особливістю дихання є взаємодія рухів з дихальними циклами і це пов’язано як із біомеханічними, так й з біохімічними процесами. Проаналізована динаміка досліджуваних показників: артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, вміст NO за сумарною концентрацією його стабільних метаболітів, діаметр плечової артерії, лінійна швидкість кровотоку, об’ємна швидкість кровотоку та їхній приріст в пробі з реактивною гіперемією. На тлі гіпертонічної хвороби дефіцит NO посилює вазоконстрикторні реакції. Доведено, що під час правильного діафрагмального дихання відбувається оптимізація роботи ендотелію, гіперпродукція NO та його стабільних метаболітів, що сприяє дилятації судин та істотному зниженню артеріального тиску. Висновки. Рекомендовано застосування діафрагмального дихання як методу впливу на стан ендотелію судин та методу попередження розвитку есенціальної гіпертензії у молодих жінок 25-35 років. Діафрагмальне дихання не може замінити фізичні навантаження, але може стати альтернативою для людей, які з різних причин не можуть займатися аеробними тренуваннями для покращення стану ендотелію судин.
20
Футорний, С. М., та І. О. Асаулюк. "ПОРУШЕННЯ КІСТКОВО-М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ – СУЧАСНІ РЕАЛІЇ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 15 (14 серпня 2023): 183–92. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.24.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у вивченні сучасного стану кістково-м’язової системи осіб зрілого віку. Методи дослідження: теоретичний аналіз спеціальної літератури. Результати. У широкого кола дослідників стан здоров’я сучасного населення викликає серйозну стурбованість. Проблема підтримки рівня здоров’я людей зрілого віку найбільш гостра, оскільки інволюційні зміни, що відбуваються в організмі, мають односпрямований характер з гіпокінезією, поєднуються з поліморфних і переважно хронічним перебігом захворювань. Учені відзначають, що найбільш високий показник захворюваності у класі хвороб системи кровообігу, друге місце в структурі захворюваності займають хвороби опорно-рухового апарату. Відомо, що фактором зниження функціонального потенціалу організму та виникнення низки хронічних хвороб є віковий дисбаланс опорно-рухового апарату. Про актуальність проблеми усвідомлення феномена просторової організації тіла людини свідчать: у кінці ХХ і початку XXI століть особливо гостро стоїть питання про зростаючу тенденцію порушень просторової організації тіла людини, зокрема, зниження рівня стану біогеометричного профілю постави. Це найбільш актуально для умов життя людини в мегаполісах. Сучасна людина більшість свого часу проводить, сидячи на роботі, удома, у транспорті, працюючи, відпочиваючи, під час прийому їжі. Поза «сидячи» – оптимальна для виконання офісної роботи й навчання, серйозне випробовування для стану опорно-рухового апарату. Саме в цій позі найчастіше страждає постава через зміну стану нервово-м’язової системи. Саме тривала поза сидячи є причиною болю в спині й різних захворювань хребетного стовпа. Функціональні порушення і дегенеративно-дистрофічні захворювання опорно-рухового апарату залишаються важливою соціальною проблемою, яка має значні економічні наслідки. Висновки. Аналіз здобутків учених у сфері біомеханіки постави дає підстави стверджувати про визнання критеріями гармонійної постави: відсутність «скручування» тулуба в горизонтальній площині та бічних викривлень хребта; симетрію тулуба щодо серединної лінії; збалансованість фізіологічних вигинів хребта. Упродовж останніх років дедалі більшої соціально-економічної значущості набуває проблема профілактики й корекції передпатологічних і патологічних відхилень у функціонуванні опорно-рухового апарату дорослого населення.
21
Степаненков, Г. В. "Вплив якості питної води на стан здоров’я населення Полтавської області в 2001–2012 роках". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (26 червня 2015): 160–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.36.
Full textAbstract:
У статті розглядається вплив якості питної водиПолтавської області на стан здоров'я населення, атакож представлені результати даного досліджен-ня. Отримані результати подані у вигляді наведенихграфіків і обрахованих коефіцієнтів кореляції. Графі-ки наведені як для загальної захворюваності по обла-сті, так і для двох найбільш розповсюджених групзахворювань (хвороби систем кровообігу, хворобикістково-м’язової системи і сполучної тканини). До-ведено, що якість питної води в області суттєвовпливає на стан здоров'я людей. Зроблені відповіднівисновки загального характеру.
 The influence of drinking water quality on the level of population health in Poltava region is considered, and the results of the research are given. The obtained results are shown in the graphs and calculated correlation coefficients. Graphs are shown both for the total incidence in the area and for two the most common groups of diseases (blood circulatory system diseases, diseases of the musculoskeletal system and connective tissue). It has been proved that the quality of drinking water in the region has a significant effect on human health. Appropriate general conclusions are drawn.
22
Soltani, R. E. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА СИНДРОМ ОБСТРУКТИВНОГО АПНОЕ-ГІПОПНОЕ У НІЧНИЙ ЧАС". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 114–17. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11762.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. У статті наведені результати досліджень особливостей функціонування серцево-судинної системи у хворих на синдром обструктивного апное-гіпопное сну.
 Мета – оцінити особливості функціонування серцево-судинної системи у хворих на синдром обструктивного апное-гіпопное під час сну.
 Матеріал і методи. Дослідження проведено у 66 хворих із діагностованим синдромом обструктивного апное-гіпопное сну (СОАГС). Діагноз СОАГС встановлювали у пацієнтів, в яких протягом 1 години сну виявляли понад 5 зупинок дихання тривалістю 10 секунд та більше (індекс апное-гіпопное, ІАГ).
 Результати. Встановлено, що в нічний час під час епізодів апное-гіпопное синхронно тяжкості патології розвивається феномен активації серцево-судинної системи, який проявляється зростанням серцевого викиду, частоти серцевих скорочень та загального периферійного судинного опору. Під час сну коефіцієнт економічності кровообігу (КЕК) у пацієнтів групи контролю знижувався майже на 40 %, порівняно з даними, отриманими в них удень. Однак, порівняно з групою контролю, уночі КЕК у хворих 1-ї групи виявився вищим на 11,4 %; у хворих 2-ї групи – на 8,0 %; у хворих 3-ї групи – на 25,8 %.
 Висновки. Активація серцево-судинної системи у хворих на СОАГС сприяє формуванню у них гіпертонічної хвороби, а зростання загального периферійного опору судин призводить до органних порушень (серцевої, ниркової недостатності, цукрового діабету тощо).
23
V.О., PROKOPOV, LIPOVETSKA О.B., and ANTOMONOV M.Yu. "Impact of drinking water mineral composition on the circulation system diseases." Environment & Health, no. 1(77) (March 2016): 54–58. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2016.01.054.
Full text
24
Skrypchuk, P. M., H. M. Shpak, T. M. Trokhlіuk та I. V. Karaimchuk. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВІ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (2021): 358. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202032.
Full textAbstract:
Забезпечити безпечні умови та високу якість життя населення можна тільки за умови встановлення балансу між економічним розвитком і спроможністю відтворення природних ресурсів. Особливо складно це зробити на територіях, які є економічно депресивними та екологічно забрудненими. Аналіз медико-демографічної ситуації у Володимирецькому районі Рівненської області показав, що рівень захворюваності населення за останні 30 років зріс у 3,5 рази. В районі актуальною є проблема захворюваності на хвороби крові, новоутворення, хвороби системи кровообігу, захворюваності на рак щитовидної залози тощо. Насамперед це пояснюється складною радіоекологічною ситуацією в регіоні, що ускладнюється низкою негативних економічних та соціальних факторів. З метою підвищення ефективності надання медичних послуг населенню, запропоновано запровадити інноваційну модель – МІС «ЕМСІМЕД». Вона передбачає використання інформаційних технологій для збору, зберігання, обробки медичних даних та основних показників здоров’я населення, контролю проведення профілактичних оглядів. Крім того, запропоновано включити органічні продукти з радіопротекторними властивостями до щоденного раціону хворих.Організувати органічне харчування можна за допомогою кейтерингових послуг (постачання готової їжі для харчування пацієнтів). Вартість органічного комплекту (4-разове харчування) становить від 79 до 89 гривень на день. Реалізація цих заходів забезпечить з часом зниження рівня захворюваності, інвалідності, смертності населення та допоможе подолати несприятливі демографічні тенденції. Водночас, збільшення попиту на органічну продукцію через держзамовлення, сприятиме розвитку в регіоні соціально відповідального бізнесу, збереженню та поступовому відновленню родючості ґрунтів, покращенню екологічної ситуації в регіоні в цілому.
25
Шмалько, О. О., та Л. І. Вишневська. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ З РОЗРОБЛЕННЯ СКЛАДУ І ТЕХНОЛОГІЇ ТВЕРДИХ ЖЕЛАТИНОВИХ КАПСУЛ ТА МЕТОДИК ЇХ АНАЛІЗУ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (19 липня 2024): 96–104. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2024.i2.14773.
Full textAbstract:
Вступ. Захворювання органів травлення є однією з найбільш поширених груп захворювань і становлять близько 10 % усіх хвороб. В Європі кожного року реєструють понад 30 тис. нових випадків коліту на 1 млн населення. Перше місце займають хвороби системи кровообігу – 52,1 і 50,2 %; друге – хвороби органів дихання, цей показник постійний і становить 8,1 %; третє місце належить хворобам органів травлення – 9,4 і 10,1 % відповідно в 2010 та 2017 рр. Мета дослідження – провести експериментальні дослідження з розроблення оригінального лікарського препарату у формі твердих желатинових капсул з поліекстрактом сухим “Поліекс”. Методи дослідження. Використовували бібліосемантичні, фармакотерапевтичні, фізико-хімічні, біофармацевтичні й статистичні (Statistica (“StatSoft”, США) методи дослідження. Кристалографічні дослідження поліекстракту сухого виконували за допомогою мікроскопічного аналізу на лабораторному мікроскопі Konus-Aсademy (при збільшенні окуляра в 40 разів) із вбудованою відеокамерою Scope Tek. Насипний об’єм і насипну густину визначали на струшувальному приладі моделі 545-АК-3, сипкість – за допомогою лійки з вібропристроєм ВП-12А. Аналіз біологічно активних речовин проводили методом абсорбційної спектрофотометрії за допомогою спектрофотометра Schimadzu UV-2600 (Японія). Результати й обговорення. Вивчено вихідні технологічні параметри поліекстракту сухого та визначено, що він має завищений показник плинності, що негативно впливатиме на процес інкапсулювання при проведенні технологічного процесу. Враховуючи необхідність зниження показників вологопоглинання поліекстракту сухого та підвищення ефекту плинності капсульної маси, під час експериментальних досліджень обрали такі допоміжні речовини: мікрокристалічної целюлози 145 мг, аеросилу 3 мг і тальку 2 мг. Розроблено методику визначення суми поліфенольних сполук у перерахунку на кислоту галову методом абсорбційної спектрофотометрії. Електронний спектр поглинання 0,005 % водного розчину поліекстракту сухого в ділянці від 220 до 400 нм характеризувався наявністю плеча в ділянці від 260 до 269 нм. При проведенні експерименту капсули через 30 хв показали ступінь розчинення ≥85 % суми поліфенольних сполук у перерахунку на кислоту галову. Висновки. На підставі проведених фармакотехнологічних, кристалографічних, фізико-хімічних і біофармацевтичних досліджень теоретично й експериментально обґрунтовано та розроблено оптимальний склад і визначено деякі технологічні параметри виробництва капсул з фітоекстрактом сухим, а також методику визначення суми поліфенольних сполук у перерахунку на кислоту галову.
26
Yarema, N. I., L. V. Radetska, A. I. Smachilo та ін. "ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ФАКТОРІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ ТА ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (19 березня 2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11917.
Full textAbstract:
Мета: на основі вивчення особливостей факторів ризику серцево-судинних захворювань оптимізувати надання медичної допомоги з урахуванням гендерних аспектів.
 Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи з метою поглибленого вивчення гендерних особливостей факторів ризику серцево-судинних захворювань.
 Результати. Вважається, що на серцево-судинні захворювання переважно хворіють чоловіки, а для жінок основною загрозою є рак. Насправді хвороби серця уражають більше жінок і є значно поширенішими за всі форми раку разом. І це той факт, який сьогодні, на жаль, невідомий широкому загалу. У загальній структурі смертності майже половина всіх летальних випадків припадає на серцево-судинні захворювання, із них 49 % – у жінок і 40 % – у чоловіків. Поширена думка, що жінки мають менше факторів ризику розвитку цієї патології, також є хибною. Результати багатьох досліджень довели, що фактори ризику в жінок та у чоловіків мають багато гендерних особливостей та відмінностей, які необхідно враховувати при діагностиці та лікуванні кардіоваскулярної патології лікарями загальної практики і кардіологами. Відомо, що більшість пацієнтів обох статей з факторами ризику ведуть нездоровий спосіб життя, не досягають цільових значень артеріального тиску, ліпідного та глікемічного профілей, що впливає на тривалість та якість життя.
 Висновки. У складі загальної стратегії протистояння смертності населення, зокрема працездатного віку, від хвороб системи кровообігу повинна бути вироблена спеціальна стратегія боротьби із загальною смертністю від цієї причини і вона повинна стати пріоритетною.
27
Смолюк, Н. І., та А. Г. Шульгай. "СТАН ЗДОРОВ’Я ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ В МЕДИЧНИХ СЕСТЕР, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ВІДДІЛЕННЯХ СТАЦІОНАРІВ З ВІЙСЬКОВИМИ". Медсестринство, № 2 (30 липня 2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2024.2.14797.
Full textAbstract:
Вступ. Медичні сестри виконують велику частку робіт із забезпечення надання пацієнтам якісної медичної послуги. Особливо велике навантаження мають медичні сестри стаціонарів, які під час війни виконують функції медичних шпиталів з лікування поранених чи хворих військових. Великі обсяги робіт часто призводять як до фізичного, так і психоемоційного виснаження, наслідками якого є загострення хронічних захворювань, прояви синдрому професійного вигорання та розвиток ознак посттравматичного стресового розладу. Хронічний стрес створює умови для розвитку гіперкортизолемії та пов’язаних з нею метаболічних розладів. Мета роботи – оцінити стан захворюваності з тимчасовою втратою працездатності в медичних сестер стаціонарів, які працюють з військовими, встановити у них рівень кортизолу та його взаємозв’язки з кардіометаболічними чинниками. Основна частина. У дослідженні взяли участь 137 медичних сестер відділень, в яких надають медичну допомогу пораненим чи хворим військовим та цивільному населенню, яким у 2023 р. було встановлено тимчасову непрацездатність. Проведено анкетування медичних сестер, дослідження у крові рівня ранкового кортизолу, глюкози, показників ліпідного обміну, вимірювання артеріального тиску. Встановлено тимчасову непрацездатність 61,3 % медичних сестер, які працюють у відділеннях з військовими, та 38,7 % медичних сестер, які працюють у відділеннях із цивільним населенням. Найчастіше причинами тимчасової непрацездатності були гострі респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів, хвороби системи кровообігу, хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин, інфекційні хвороби. У медичних сестер відділень хірургічного профілю рівень кортизолу становив (489,45±145,61) ммоль/л, терапевтичного – (357,41±130,52) ммоль/л, відділення інтенсивної терапії – (586,79±128,32) ммоль/л. Рівень кортизолу характеризувався від’ємним кореляційним зв’язком з віком медичних сестер (r=-0,426; р=0,043), стажем роботи (r=-0,312; р=0,062), вмістом холестерину ліпопротеїнів високої щільності (r=-0,379; р=0,050) та прямими кореляційними зв’язками з кількістю нічних чергувань (r=0,458; р=0,039), рівнем глюкози у крові (r=0,438; р=0,035), систолічним артеріальним тиском (r=0,501; р=0,021). Висновки. У медичних сестер, які працюють у відділеннях стаціонарів з військовими, спостерігають вищий рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності порівняно з медичними сестрами, які працюють із цивільним населенням. Соціально-демографічні й кардіометаболічні чинники характеризуються взаємозв’язками з рівнем кортизолу в крові медичних сестер і мають безпосередній вплив на стан здоров’я.
28
Левчик, Катерина Олександрівна, Вікторія Ігорівна Матійчук та Олена Володимирівна Маслова. "ЗМІСТ І СТРУКТУРА ТЕХНОЛОГІЇ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ З РІЗНИМ СТАНОМ БІОМЕХАНІКИ ПОСТАВИ ТА СОМАТОТИПОМ". Olympicus, № 3 (6 листопада 2023): 108–17. http://dx.doi.org/10.24195/olympicus/2023-3.16.
Full textAbstract:
Актуальність проблеми. На сьогоденному хронологічному зрізі поступальних змін в Україні здоров’я її громадян визначено складником становлення нації, що є детермінантом низки регламентованих державою завдань соціальної програми. Потенціал фізкультурно-спортивної реабілітації в проєкції суспільства передбачає можливість розкриття такого для здобуття престижу України засобами найменш витратного, проте найбільш результативного, а також високодинамічного духовно-фізичного оздоровлення нації. В Законі України «Про фізичну культуру і спорт» № 3809-XII від 24.12.1993 р. відзначається, що фізкультурно-спортивна реабілітація – система заходів, розроблених із застосуванням фізичних вправ для відновлення здоров’я особи та спрямованих на відновлення і компенсацію за допомогою занять фізичною культурою і спортом функціональних можливостей її організму для поліпшення фізичного і психологічного стану. Учені відзначають, що найбільш високий показник захворюваності у класі хвороб системи кровообігу, друге місце у структурі захворюваності посідають функціональні порушення та хвороби опорно-рухового апарату. На сьогодні одним з найпопулярніших підходів до корекції порушень біомеханіки постави жінок зрілого віку визнано заняття із застосуванням засобів фізкультурно-спортивної реабілітації. Мета дослідження – науково обґрунтувати та розробити технологію фізкультурно-спортивної реабілітації жінок першого періоду зрілого віку (офісних працівниць) з різним станом біомеханіки постави та соматотипом. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, антропометрія, відеозйомка та відеокомп’ютерний аналіз з використанням системи APECS AI, методи математичної статистики. Результати дослідження. Авторська технологія корекції порушень біомеханіки постави жінок з урахуванням соматотипу у процесі фізкультурно-спортивної реабілітації – це впорядкована сукупність валідних ефективних засобів і методів. Складниками технології є: мета, загальні та спеціальні завдання, принципи, організаційно-методичні умови, етапи (діагностичний, проєктувальний, програмно-методичний), три періоди практичної реалізації (підготовчий, основний, підтримувальний із використанням комплексу фізичних вправ «Гімнастика суглобів», комплексу фізичних вправ з фітболом, комплексу фізичних вправ з міофасціального релізу (з масажним ролом)). Висновки. Проведені дослідження з вивчення ефективності технології корекції порушень біомеханіки постави жінок з урахуванням соматотипу у процесі фізкультурно-спортивної реабілітації постають підтвердженням її достовірної – порівняно із традиційними підходами – переваги, що полягає у можливості підвищення ефективності корекційно-профілактичних заходів для жінок зрілого віку з порушенням біогеометричного профілю постави.
29
Корнус, О.Г., А.О. Головань, О.О. Скиба та В.Д. Шищук. "Демографічна ситуація у Сумській області до військового вторгнення РФ в Україну у 2022 році". Наукові записки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Географічні науки 2, № 3 (2022): 43–58. https://doi.org/10.5281/zenodo.6428272.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні демографічні показники, які впливають на відтворення населення Сумської області: чисельність населення, народжуваність, смертність, природний приріст (скорочення) населення. Встановлено місце Сумської області у загальнонаціональному вимірі за окремими демографічними показниками. Депопуляція стала характерною особливістю демографічної ситуації в Сумській області, у якій спостерігається низький рівень народжуваності, високий рівень смертності, природне скорочення, що і викликають загальне скорочення чисельності населення. Чисельність населення за період 2000-2020 років скоротилася на 9,3%, у т.ч. міське – на 6,3%, а сільське – на 15,4%. У розрізі адміністративно-територіальних одиниць найбільше населення проживає у м. Суми та Сумському районі, а найменша чисельність реєструється у Роменському районі. В області найменший коефіцієнт народжуваності фіксувався на за підсумками 2020 р. – 5,7 на 1000 осіб. За 1995-2020 роки рівень фертильності знизився на 31,3%. Рівень смертності населення за останні 20 років знизився на 1,1%. Основними причинами смертності населення у 2020 році були хвороби системи кровообігу, новоутворення та COVID-19. Природний приріст в області є від’ємним. Найвище природне скорочення населення характерно для жителів сільської місцевості.
30
Moroz, G. Z., N. D. Kozak, I. V. Ogorodniychuk, A. P. Kazmirchuk та І. М. Tkachuk. "Оптимізація підготовки військовиих лікарів з питань мультиморбідності у пацієнтів з хворобами системи кровообігу". Ukrainian Journal of Military Medicine 4, № 2 (2023): 13–22. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-013.
Full textAbstract:
Мета дослідження: провести аналіз і узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, організації медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідністю та практичним аспектам підготовки лікарів з цих питань.
 Матеріали і методи. Проведено аналіз та узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, запровадженні пацієнт-орієнтованої медичної допомоги мультиморбідним пацієнтам та актуальним аспектам професійної освіти лікарів з цих питань. Використовувались методи: системний підхід, бібліосемантичний, аналітичний.
 Результати. Сучасні наукові дослідження переконливо довели зростання поширеності коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, і у військовослужбовців. Удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю пов’язано з запровадженням пацієнт-орієнтованого підходу, який базується на чотирьох основних принципах – індивідуальна оцінка захворювань, оцінка очікуваної тривалості життя та соціальних потреб пацієнта, узгодження плану лікування, покращання взаємодії пацієнт-лікар. У відповідності до стратегії ВООЗ, пацієнти мають стати не лише учасниками процесу надання медичної допомоги, а й активними партнерами, що реалізується шляхом спільного ухвалення рішень. Оптимізація медичної допомоги пацієнтам з хворобами системи кровообігу та мультиморбідністю стала пріоритетом при розробці Американською колегію кардіологів «Консенсусу експертів щодо прийняття рішень комплексного лікування пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями та мультиморбілністю: рекомендації для прагматичного, орієнтованого на пацієнта догляду», який було затверджено в 2022 році. Впровадження пацієнт-орієнтованого підходу і методу спільного ухвалення рішень у клінічну практику потребує удосконалення професійної освіти лікарів, зокрема, щодо комунікативних навичок та емпатії. Обґрунтовано доцільність проведення як дистанційної форми навчання так і очних короткотривалих тренінгів та майстер-класів, що базуються на аналізі конкретних клінічних випадків, неформального навчання та рольових моделей, а також важливість рефлексивної практики.
 Висновки. Визначено значну поширеність коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, які проходили лікування в кардіологічному відділенні Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» кількість коморбідних захворювань була від 2 до 10. Найбільш часто діагностовано: артеріальну гіпертензію, хронічний холецистит, неалкогольну жирову хворобу печінки, хронічний гастродуоденіт, остеохондроз хребта. Впровадження пацієнт-орієнтованої моделі на сучасному етапі розглядають як основну складову удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю. Обгрунтовано доцільність удосконалення професійної освіти лікарів щодо практичних аспектів лікування хворих з мультиморбідністю, зокрема впровадження пацієнт-орієнтованого підходу, покращення комунікативних навичок та емпатії, з використанням як дистанційної форми навчання так і очних короткотривалих тренінгів та майстер-класів.
31
Х. В. Левандовська. "ПОЛІПШЕННЯ ВИКОРСТАННЯ МІОКАРДІАЛЬНИХ ЦИТОПРОТЕКТОРІВ В ЯКОСТІ МЕТАБОЛІЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ З ДЕКОМПЕНСОВАНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ В РАННЬОМУ ТА ПІЗНЬОМУ ПОСТІНФАРКТНОМУ ПЕРІОДІ". Прикарпатський вісник наукового товариства імені Шевченка ПУЛЬС, № 18 (66) (28 грудня 2022): 69–83. http://dx.doi.org/10.21802/2304-7437-2022-18(66)-69-83.
Full textAbstract:
Серцева недостатність (СН) являється дуже частою, «епідемічною» хворобою цілого світу, яка лягає тяжким тягарем та чинить постійний тиск на систему охорони здоров’я зі значною смертністю, захворюваністю та необхідністю в частих повторних госпіталізаціях.
 Декомпенсована СН лишається однією з актуальних проблем сучасної кардіології. У пацієнтів з хронічною СН IV функціонального класу смертність протягом півроку досягає 44 %. Так, після перенесеного епізоду декомпенсації кровообігу протягом наступних 6 місяців повторно зазнають госпіталізації до 50 % таких пацієнтів, а смертність таких хворих досягає 50% протягом найближчого року. З огляду на те, що рівень захворюваності на СН та її декомпенсацію постійно росте, вона залишається серйозною проблемою для національної системи здоров’я. Для поліпшення цієї ситуації необхідне вдо- сконалення диспансерного нагляду та прогнозування перебігу хвороби, від чого можутьзалежати інтенсивність спостереження, тактика та, певною мірою, акценти стратегії лікування. Тому, питання покращення функціонального стану таких пацієнтів, якості життя та виживання є актуальним.
 Метою роботи є визначення нових фармакодинамічних ефектів препа- ратів аргініну та янтарної кислоти та їхній вплив на показники відновного періоду після інфаркту міокарда, ускладненого декомпенсованою СН.
 У всіх хворих після перенесеного ІМ, ускладненого декомпенсованою СН спостерігали позитивну динаміку щодо зменшення частоти виникнення клінічних ознак декомпенсації СН.
 Так, у всіх групах обстежених, як через 1 міс, так і через 2 міс лікування констатована позитивна динаміка на зменшення випадків загальної слабкості, скарг на зниження толерантності до фізичних навантажень та збільшення часу на відновлення після нього.
 Про посилення скоротливої здатності ЛШ свідчило зменшення відсотка хворих з протодіастолічним ритмом галопу та послабленням серцевих тонів.
 
 При застосуванні препаратів аргініну та янтарної кислоти на фоні стандартної терапії вказані ознаки зустрічали відповідно у 13 (86,7 %) і 12 (80,0 %) на початку лікування, у 4 (26,7 %) та 5 (33,3 %) через 1 міс терапії і
 у 1 (6,7 %) та 3 (20,0%) після 2 міс лікування.
 Про позитивний клінічний ефект свідчить і зменшення випадків олігурії та анасарки.
 Застосування досліджуваних схем лікування чинило сприятливий вплив на покращення систолічної функції ЛШ, що свідчить про здатність досліджуваних лікарських препаратів нормалізувати показники серцевої гемодинаміки.
 Використання у хворих після перенесеного ІМ, ускладненого декомпен- сованою СН, янтарної кислоти та препаратів аргініну дозволяє забезпечити корекцію ряду клініко-патогенетичних ланок захворювання, що, в цілому, сприяє підвищенню ефективності лікування даного контингенту хворих.
 Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, декомпенсована серцева недостатність, постінфарктний період, янтарна кислота, препарати аргініну.
32
Гутор, Тарас Григорович, Олександр Миколайович Колінковський, Олександр-Роман Васильович Лафаренко, Лідія Орестівна Тишко, Наталія Федорівна Тімченко та Уляна Василівна Омеляш. "ЕПІДЕМІОЛОГІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАЇНІ: ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ". Public Health Journal, № 1 (30 травня 2025): 77–84. https://doi.org/10.32782/pub.health.2025.1.11.
Full textAbstract:
Актуальність. Надсмертність в Україні та процеси депопуляції продовжують набувати загрозливих масштабів. Разом зі старінням населення серцево-судинні захворювання посідають провідні місця в структурі захворюваності населення, що становить складну проблему для суспільства та ефективності діяльності системи охорони здоров’я. Визначення факторів ризику, забезпечення контролю та профілактики може запобігти виникненню захворювань серцево-судинної системи та надмірної смертності населення. Метою роботи є вивчення та аналіз тенденцій розвитку серцево-судинних захворювань в Україні.Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз та оцінку показників госпіталізованої захворюваності хворобами серцево-судинної системи серед населення України за період 2014–2023 рр. Аналіз захворюваності внаслідок хвороб системи кровообігу здійснений із використанням абсолютних, інтенсивних (рівнів на 1 000 населення), екстенсивних величин та показників динамічного ряду. У роботі застосовано методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу. Результати дослідження. Упродовж останнього десятиліття серцево-судинні захворювання посідають перше місце за кількістю зареєстрованих випадків, кількістю звернень за медичною допомогою та причиною смерті населення України. Динаміка госпіталізованих рівнів захворювань системи кровообігу в Україні залишається на порівняно високому рівні та має тенденцію до зростання, особливо за період 2021–2023 років.Загальна кількість випадків серцево-судинних захворювань за даними обліку всіх медичних закладів щорічно перевищує 20 млн випадків упродовж останніх років. Серед них у середньому по Україні в 41,7 % в осіб чоловічої статі. Важливо те, що 36,3 % таких випадків в Україні спостерігаються в осіб працездатного віку. Гіпертонічна хвороба рідше діагностується в чоловічого населення 39,56 % в середньому в Україні, ішемічна хвороба серця також частіше реєструється серед жінок із середнім значенням в Україні 61,14 %, гострий та повторний інфаркт міокарду в Україні частіше реєструється в чоловіків 59,28 %, зокрема великовогнищевий трансмуральний інфаркт міокарду – 61,81 %. Висновки. Виявлені тенденції та фактори ризику захворювань серцево-судинної системи доцільно використати для розробки національної стратегії для зниження смертності завдяки ефективним програмам профілактики та лікування.
33
Ліхо, O. A., та O. I. Гакало. "ФОРМУВАННЯ ЗОН ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД НІТРАТАМИ НА ТЕРИТОРІЇ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (2024): 72–83. http://dx.doi.org/10.31713/vs220217.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання формування зон, вразливих до накопичення нітратів у підземних водах, які використовуються як джерело децентралізованого водопостачання, на території Рівненської області. За результатами оцінювання якості питної води у всіх районах області спостережено суттєвий зв’язок між захворюваністю населення на хвороби крові, кровотворних органів, системи кровообігу, а також смертністю малюків і вмістом нітратів у воді, що викликано забрудненістю питної води із шахтних колодязів нітратами значно вище допустимих рівнів. Перевищення ГДК за вмістом нітратів у воді шахтних колодязів, зумовлено розкладанням органічних речовин ґрунту, незначною глибиною колодязів і відносно близьким розташуванням господарських споруд, де утримують худобу, а також ненормованим використанням у колективних господарствах та у приватному секторі мінеральних та органічних добрив. Для підземних вод, які використовуються як джерела децентралізованого водопостачання, визначальними ризиками забруднення нітратами виступають: невідповідність місць розташування та облаштування громадських і приватних колодязів санітарним нормам і правилам експлуатації внаслідок їхнього розміщення неподалік вбиральнь, вигрібних ям, мереж каналізації, місць утримання худоби, старих покинутих колодязів, відсутності навколо колодязів «замка». До зон, вразливих до накопичення нітратів у підземних водах в умовах сільської місцевості, слід віднести території, де допускаються порушення при влаштуванні та експлуатації колодязів і каптажів джерел та неправильна організація ведення сільського господарства. До основних чинників ризику забруднення підземних вод нітратами слід насамперед віднести порушення вимог щодо влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання. Для вирішення проблеми нітратного забруднення підземних вод необхідно здійснити паспортизацію джерел децентралізованого водопостачання та сформувати інформаційно-аналітичну базу даних стану децентралізованих джерел водопостачання в Рівненській області. Необхідно також застосовувати кодекси кращих методів ведення сільськогосподарських робіт у зонах, уразливих до забруднення нітратами, включаючи обмеження внесення в ґрунт мінеральних і органічних добрив, що містять нітроген, а також внесення в ґрунт органічних добрив.
34
Козій, І. С., І. О. Рой, О. М. Яхненко, Р. В. Пономаренко та С. С. Щербак. "Математично-статистичне дослідження впливу дрібнодисперсних твердих забруднюючих речовин на здоров'я людини". Technogenic and ecological safety 10(2/2021) (25 листопада 2021): 23–27. https://doi.org/10.52363/2522-1892.2021.2.4.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання дослідження впливу дрібнодисперсного пилу на здоров’я людини з використанням математично-статистичного моделювання. В якості вихідних даних взято статистичні дані щодо обсягів викидів суспендованих твердих частинок в атмосферу та зареєстрованих випадків хвороб систем кровообігу у населення України протягом 2012–2019 років. Для оцінки взаємозв’язку між декількома факторними ознаками використовували метод кореляційно-регресійного аналізу. Високий зв'язок між фактичними статистичними даними та даними модельного розрахунку, свідчить про наявність дуже сильної залежності захворюваності систем кровообігу населення від викидів дрібнодисперсного пилу. Отримані результати дослідження свідчать про підтверджений ризик здоров’ю та життю населення. Коефіцієнти детермінації дозволяють стверджувати, що викиди дрібнодисперсного пилу є однією із головних причин розвитку хвороб системи кровообігу у людини. Серед видів пилу який надходить в атмосферне повітря від антропогенних джерел викидів, найбільш небезпечним видом пилу для людини є пил, що містить тверді частинки розміром від 2,5 до 10 мкм.
35
Kapustinska, O. A. "Comparative assessment of the circulatory system diseases in the recovery operation workers of the Chornobyl nuclear plant and evacuated adults in the post-accident period." Ukrainian Journal of Occupational Health 2022, no. 2 (2022): 138–46. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2022.02.138.
Full text
36
Prykashchykova, K. Ye, O. A. Kapustynska, Zh S. Yaroshenko, et al. "Incidence of non-cancerous diseases of the circulatory system in people evacuated from the 30-kilometer Chornobyl exclusion zone, in the post-accident period: effect of low doses of radiation." Ukrainian Journal of Occupational Health 2024, no. 2 (2024): 129–37. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2024.02.129.
Full text
37
Миндзів, К. В., Н. Я. Верещагіна, and Т. Ю. Чернець. "FEATURES OF STUDYING CARDIOCEREBROVASCULAR PATHOLOGY BY HIGHER EDUCATION STUDENTS OF SPECIALTIES 222 “MEDICINE” AND 227 “THERAPY AND REHABILITATION”." Медична освіта, no. 1 (April 24, 2024): 33–40. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.1.14579.
Full textAbstract:
У медико-соціальному контексті захворювання серцево-судинної системи є найбільш актуальною проблемою. Захворювання системи кровообігу є головними причинами смертності в більшості країн, включаючи Україну. Серед них основні місця займають ішемічна хвороба серця (ІХС) та цереброваскулярні захворювання, які базуються на атеросклерозі кровоносних судин. Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів щодо профілактики серцево-судинних захворювань, які були розроблені представниками восьми товариств та запрошеними експертами на конференції з актуальних проблем профілактичної кардіології у 2021 р., профілактика серцево-судинних хвороб у клінічній практиці повинна охоплювати всі захворювання, спричинені атеросклерозом, особливо ІХС та ішемічний інсульт з урахуванням індивідуальних особливостей і вподобань пацієнта. Шляхом до вирішення цієї проблеми є підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних лікарів, фізичних терапевтів, які б мали глибоке розуміння сучасних методів діагностики, лікування, профілактики та реабілітації цих небезпечних хвороб. У статті розглядається важливість вивчення кардіоцереброваскулярних синдромів хвороб здобувачами вищої освіти спеціальностей 222 «Медицина» і 227 «Терапія та реабілітація» у контексті семіології й окремих нозологічних форм патології серцево-судинної системи. Це допоможе здобувачам вищої освіти освоїти цей важливий розділ, розглядаючи його як єдиний та цілісний комплекс морфо-функціональних параметрів цієї патології в людському організмі. Акцентування уваги на кардіоцереброваскулярній патології в навчальних планах різних дисциплін цих спеціальностей сприятиме не лише поглибленню знань, але й вдосконаленню діагностично-лікувального та реабілітаційного процесу в практиці майбутніх лікарів та фізичних терапевтів.
38
Калько, К. О., та М. А. Мірзебасов. "Вплив Атерофітону на гістоструктуру печінки за експериментального метаболічного синдрому в сирійських золотавих хом’яків". Фармакологія та лікарська токсикологія 17, № 6 (2024): 402–11. http://dx.doi.org/10.33250/17.06.402.
Full textAbstract:

 
 
 Дисліпідемія є однією з детермінант метаболічного синдрому, яка патогенетично пов’язана з розвитком спочатку стеатогепатиту, а згодом неалкогольної жирової хвороби печінки.
 Мета дослідження – вивчення впливу дієтичної добавки (ДД) «Атерофітон» на морфологічний стан печінки за умов експериментального метаболічного синдрому (ЕМС) у сирійських золотавих хом’яків.
 ЕМС у сирійських золотавих хом’яків викликали утриманням тварин на дієті, збагаченій фруктозою. У дослідженні використано 30 сирійських золотавих хом’яків віком 12 тижнів, вагою 150–185 г по 6 особин у кожній експериментальній групі. Об’єктом дослідження була печінка сирійських золотавих хом’яків наступних експериментальних груп: І група – інтактний контроль, хом’яки споживали збалансований за набором білків, жирів, вуглеводів, необхідних мікроелементів і вітамінів харчовий раціон; ІІ група – ЕМС, хом’яки протягом 24 днів отримували харчовий раціон, щ обув на 60 % збагачений фруктозою; III, IV та V групи – хом’яки, яким відповідно застосовували Атерофітон (таблетки виробництва НВФК «ЕЙМ») у добовій дозі 255 мг/кг; метформін («Сіофор» таб. 500 мг No 60, виробництва Берлінхемі, Німеччина), 60 мг/кг і збір «Арфазетин» («Арфазетин», пакетики по 1,5 г ПрАТ «Ліктрави», Україна), 16 мл/кг настою на добу. Досліджувану ДД «Атерофітон» і препарати порівняння вводили внутрішньошлунково, починаючи з 15 дня моделювання ЕМС протягом 10 днів.
 Встановлено, що в тканині печінки сирійських золотавих хом’яків з моделлю метаболічного синдрому розвивалися порушення місцевого кровообігу (розширення міжчасточкових та внутрішньочасточкових вен, стаз еритроцитів у венах і артеріях портального тракту, нерівномірне виразне звуження просвіту синусоїдальних кровоносних капілярів), спостерігалися явища дифузної білкової дистрофії та великовогнищевого стеатозу.
 Застосування Атерофітону на тлі ЕМС протягом 10 днів у дозі 255 мг/кг на добу сприяло позитивній зміні гістоструктури клітин печінки, системи синусоїдальних кровоносних капілярів, зменшенню ознак зернистої дистрофії гепатоцитів у більшості піддослідних тварин (60 %). У 40 % хом’яків дистрофія зберігалася, але була менше виражена порівняно з групою контрольної патології. Гепатопротекторна дія ДД «Атерофітон» обумовлена складом досліджуваної фітокомпозиції, отриманої інноваційним методом кріотехнологічної обробки лікарської рослинної сировини, який забезпечує максимальне збереження біологічно активних речовин, які здатні чинити антиоксидатну, протизапальну та ліпідокоригуючу дію.
 
 
 
 Таким чином, отримані результати свідчать про перспективність застосування ДД «Атерофітон» як допоміжного фітозасобу в комплексній фармакологічній корекції метаболічного синдрому.
 
 
 
 
 
39
Biduchak, А. S. "Оптимізація профілактики поведінкових чинників ризику в практиці медичного працівника". Likarska sprava, № 1-2 (31 березня 2015): 112–15. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2015-(1-2)-21.
Full text
40
Farmaha, M., M. Abrahamovych, and M. Ferko. "Characteristics and Features of the Circulatory System Status in Patients with Liver Cirrhosis as a Disease of Multiple Organ Lesions: Pathogenesis; Diagnostics; Principles of their Treatment (Literature Review and Clinical Case Description)." Lviv clinical bulletin 2-3, no. 18-19 (2017): 53–72. http://dx.doi.org/10.25040/lkv2017.023.053.
Full text
41
Ruden', V. V., and V. I. Diachyschyn. "Hypertonic disease and its involvement in the class of diseases of the circulatory system: epidemiological situation in Ukraine." Acta Medica Leopoliensia 26, no. 2-3 (2020): 68–74. http://dx.doi.org/10.25040/aml2020.02-03.068.
Full textAbstract:
Aim. A substantiation by the types of morbidity of biostatistic tendencies in the development of hypertonic disease and its involvement in the existing pathologies of the class of diseases of the circulatory system among the population of Ukraine. Material and Methods. An epidemiological, cross-sectional, continuous, prospective study was conducted with the use of statistical data of the Health Statistics Center of the Ministry of Health of Ukraine and the State Statistics Service of Ukraine (1993 and 2017), summarizing and processing them in spreadsheets of Microsoft Office Excel 2016 using retrospective, biostatistical and abstract research methods, as well as methods of copying, deductive awareness, structural-logical analysis and systematic principles. Results and Discussion. The results clearly indicated a steady increase in all forms of hypertonic disease among the population of Ukraine over the studied time period by Рincr=119.8%, when in 2017 this pathology affected ngen=10,388,376 persons, with the prevalence indicator Рgen= 29,844.1о/оооо, which testified that every fourth citizen had a case of hypertonic disease, whereas hypertonic disease accompanied ischemic heart disease in Рpr=40.4% of cases, - cerebrovascular disease in Рpr=23.1% of cases and - strokes in Рpr= 35.8% of cases. Conclusions. It is established that hypertonic disease is one of the most prevalent diseases of the cardiovascular system and has a direct negative impact on of socio-economic well-being and resource provision for society and, based on achievements in etiopathology, diagnostics and treatment, requires the highest governmental structures of the state to undertake prompt and adequate managerial preventive actions aimed at strengthening the health of patients with hypertonic disease and of changing the lifestyle of the population in consideration of established risk factors in the occurrence of this pathology. Keywords: circulatory system diseases, hypertonic disease, general and primary morbidity, tendencies, involvement, ischemic heart disease, cerebrovascular disease, stroke
42
Pedko, V. M., та V. I. Tseluyko. "Алгоритм для неінвазивої діагностики ступеня порушення коронарного кровообігу у жінок, які перенесли гострий інфаркт міокарда". EMERGENCY MEDICINE, № 4.51 (1 вересня 2013): 128–33. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.51.2013.89407.
Full textAbstract:
У роботі проведено аналіз взаємозв’язку між факторами ризику, характером перебігу, лабораторними, функціональними показниками серцево-судинної системи і результатами гострого інфаркту міокарда, з одного боку, та ступенем порушення коронарного кровообігу — з іншого на основі ретроспективних даних (з результатами ангіографічних досліджень) 44 історій хвороб жінок, які перенесли інфаркт міокарда. На підставі обробки отриманих даних за допомогою математичної моделі було створено алгоритм для неінвазивної діагностики ступеня порушення коронарного кровообігу у жінок. У результаті апробації даний метод показав 100% чутливість і 90% специфічність.
43
Рингач, Н. О., та Л. Й. Власик. "ЗМІНИ У СТРУКТУРІ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ: РЕАЛЬНІ ТА ПРОГНОЗОВАНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (8 листопада 2022): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2022.2.13304.
Full textAbstract:
Мета: визначити зрушення у структурі смертності за причинами, що відбулися в Україні за роки пандемії COVID-19; сформулювати гіпотези щодо прогнозованих змін через повномасштабну війну. Матеріали і методи. Інформаційною базою для статистичного аналізу стала звітність Державної служби статистики України. У компаративному аналізі використано стандартизовані за віком (євростандарт) показники смертності від основних причин за 2013 та 2019–2021 рр. Результати. Головне структурне зрушення смертності населення України за період 2019–2021 рр. – друге рангове місце COVID-19 (12,3 % у 2021 р.). З 2019 р. відбувалося зменшення частки серцево-судинних захворювань (до 60,1 %), новоутворень (10,4 %) та зростання значущості хвороб органів дихання (3,7 %). Сумарна частка традиційних причин-лідерів (серцево-судинних захворювань, новоутворень і зовнішніх причин смерті) скоротилася з 85,7 до 74,6 %. Зберігалися відмінності структури смертності за статтю, що полягали у більшій значущості для жінок смертності внаслідок хвороб системи кровообігу (64,9 % проти 55,0 % для чоловіків); значно більшій вагомості для чоловіків смертності внаслідок зовнішніх причин (6,7 % проти 1,6 % для жінок) і хвороб органів травлення (4,5 % проти 2,6 % відповідно). Висновок. Ймовірною зміною структури смертності за причинами в Україні у найближчій перспективі (детерміновані поєднаною дією триваючої пандемії COVID-19 та війни на території країни) стане зміна співвідношення ендогенних та екзогенних причин смерті з істотним зростанням внеску як зовнішніх причин (насамперед для чоловіків), так і інфекційної патології в цілому, включаючи коронавірусну хворобу.
44
Muratova, T. M., D. M. Khramtsov, O. M. Stoyanov та ін. "ДОГОСПІТАЛЬНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ГОСТРИХ ПОРУШЕННЯХ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ. ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕФОРМИ НА ПРИКЛАДІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (25 березня 2020): 75–87. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11211.
Full textAbstract:
Мета: оцінити ефективність надання догоспітальної допомоги при інсульті в контексті реформування національної системи охорони здоров’я на прикладі Одеської області.
 Матеріали і методи. Здійснено ретроспективний аналіз діяльності екстреної медичної допомоги (ЕМД) у 2016–2018 рр. (до впровадження реформи) та в 2018–2019 рр.
 Результати. Проведений аналіз показав, що в середньому щороку в області через систему екстреної медичної допомоги госпіталізували з інсультом (1160±29) пацієнтів, що становить 47,7 випадку на 100 000 населення. Середній вік госпіталізованих пацієнтів становив (62,6±3,8) року, при гендерному співвідношенні 1/1,2 із незначним переважанням чоловіків. Найбільшу кількість випадків гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК) зафіксовано влітку (61,4 %). Близько 25–30 % викликів екстреної медичної допомоги не завершуються госпіталізацією хворого з інсультом. Причини відмови пов᾽язані з бажанням хворого або його родичів лікуватися амбулаторно (13,5 %), наявністю серед родичів лікарів або середніх медичних працівників (11,7 %), браком коштів (18,9 %), сімейними обставинами (6,3 %), загальним тяжким станом хворого (4,5 %). Після введення у дію нової концепції екстреної медичної допомоги кількість відмов від госпіталізації за наявності інсульту зменшилася у 2,5 раза, кількість пацієнтів, яких доставили до лікарні в рамках терапевтичного вікна, зросла на 36,3 %. Обговорюють досвід створення регіональних клінічних та транспортних протоколів для максимального скорочення часу і забезпечення оптимального лікування на всіх етапах медичної допомоги.
 Висновки. Впровадження реформи покращило якість догоспітальної допомоги при інсульті, так кількість відмов від госпіталізації за наявності інсульту зменшилася в 2,5 раза, кількість пацієнтів, яких доставили до лікарні в рамках терапевтичного вікна, зросла на 36,3 %. Залишається актуальною проблема необґрунтованих відмов пацієнтів із ГПМК та їхніх родичів від термінової госпіталізації. Обговорюють впровадження стандартизованих операційних процедур надання догоспітальної допомоги, спрямованих на зменшення часу транспортування пацієнтів до стаціонару.
45
Левчук, К. О., та Р. Я. Романюк. "МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ШКІДЛИВИХ ВИКИДІВ У АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ". Математичне моделювання, № 1(48) (6 червня 2023): 165–72. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(48)2023.280837.
Full textAbstract:
Бурхливе зростання рівня промисловості, кількості автомобільного транспорту, авіації, промислового виробництва нафтохімічних продуктів, побутових хімічних засобів, обробка сільськогосподарських угідь тощо призвели до прогресуючого збільшення забруднення атмосферного повітря і ця тенденція стрімко продовжується. Щороку в світі від забруднення повітря передчасно помирають мільйони людей. Ще кілька мільярдів щодня змушені дихати насиченим пилом та отруйними сполуками повітрям. Нині загалом близько 90 % дітей проживають у містах, де повітря забруднене різними шкідливими речовинами. 
 Забруднене повітря створює екологічну загрозу для здоров’я людини і є однією з причин смертності та захворюваності в усьому світі, яким можна запобігти. Наразі 9 із 10 осіб в світі дихають забрудненим повітрям що призводить до передчасної смерті 7 мільйонів людей протягом року.
 Метою роботи є дослідження стану атмосферного повітря у різних областях України, а також впливу небезпечних викидів та чинників на здоров’я та тривалість життя населення нашої країни та світу. 
 Проаналізовано стан атмосферного повітря у різних областях України, а також впливу небезпечних викидів та чинників на здоров’я та тривалість життя населення нашої країни та світу. Найнебезпечнішими факторами, що впливають на зниження середньої очікуваної тривалості життя в світі є викиди дрібнодисперсних часток та куріння. Значний вплив також мають вживання алкоголю, використання забрудненої води, нещасні випадки та різні хвороби. Поряд зі збільшенням концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі спостерігалося зростання рівнів захворюваності населення, у тому числі хворобами органів дихання, систем кровообігу, хворобами алергічного походження. В Україні негативного впливу атмосферних забруднень зазнає близько 17 млн. осіб, або 34 % всього населення. Вади розвитку дітей у містах із забрудненням навколишнього середовища трапляються в 3—4 рази частіше, ніж у відносно чистих, хвороби органів дихання реєструються удвічі частіше, загальний рівень захворюваності населення на 25—40 % вищий, вищий також рівень алергічних, онкологічних, серцево-судинних, генетичних та інших захворювань. До найбільш забруднених територій нашої країни відносяться Донецька Дніпропетровська, Запорізька області та м. Київ.
46
Кривякін, О. О., та Ю. В. Антонова-Рафі. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИСТРОЮ «ОСНОВА» У ФІЗИЧНІЙ ТЕРАПІЇ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНИХ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ". Біомедична інженерія і технологія, № 7 (26 листопада 2022): 88–97. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2022.7.267873.
Full textAbstract:
У статті розглянуто конструктивні особливості, принципи дії та функції нового пристрою для фізичної терапії «ОСНОВА», який застосовується для забезпечення відновлення локомоторних функцій при різних захворюваннях і пошкодженнях. Пристрій «ОСНОВА» призначений для фізичних навантажень у положенні сидячи або стоячи. В ньому добре фіксується положення тіла, забезпечується страховка під час рухів, поворотів. Під час занять підвищується працездатність суглобів, стимулюються м'язи, розвивається вестибулярний апарат і координаційні здібності, підвищується толерантність серцево-судинної та дихальної систем до фізичних навантажень. В першу чергу, використання реабілітаційного пристрою показано пацієнтам з порушеннями опорно-рухової системи (вродженими або придбаними). Також він використовується при реабілітації пацієнтів, які перенесли інфаркти, інсульти, допомагає відновити втрачені функції організму, на ньому розробляють тугорухливі суглоби, що дуже важливо при контрактурах Крім терапії, пристрій застосовуються для профілактики хвороб серцево-судинної системи, органів дихання, хребта. Він є універсальним і застосовується для лікування різних порушень. Наприклад, може використовуватись при реабілітації неврологічних хворих, відновленні після травм опорно-рухового апарату, а також для дітей зі зниженими фізіологічними рефлексами, що відповідають за локомоторні дії, атонії та атрофії скелетних м'язів, ригідності та контрактурі суглобів. Крім цього регулярні тренування дозволяють зменшити м'язову скутість, яка виникає через тривале перебування в лежачому положенні, відновити кровообіг і атрофовану м'язову систему. Може застосовуватись в ортопедії і травматології, кінезотерапії, санаторно-курортному лікуванні, у лікувальних, лікувально-профілактичних, реабілітаційних, спортивних закладах або в домашніх умовах
 Мета роботи - аналіз особливостей пристрою для фізичної терапії «ОСНОВА» в забезпеченні відновлення локомоторних функцій. Розроблений спеціалізований пристрій – тренажер, належить до спеціального медичного обладнання, зокрема до технічних засобів реабілітації хворих з порушеними локомоторними функціями та дозволяє виконувати широкий набір лікувальних вправ на площі в 1м2 стоячи, сидячи на приставному сидінні, що особливо важливо для пацієнтів зі порушеними опорними можливостями ніг. Пристрій «ОСНОВА» передбачає різні режими фізичної терапії та різне терапевтичне застосування. Усі режими на пристрої дозволяють тренувати пацієнтів для виконання різних завдань, пов'язаних з повсякденною руховою діяльністю, дозволяє фізичним терапевтам точно оцінити діапазон рухів в пошкоджених ділянках. Терапія за допомогою системи «ОСНОВА» відноситься до сучасних методів реабілітації. Відновлення локомоториних функцій– актуальна та важлива проблема. 
 Ключові слова - фізична терапія, технічні засоби, тренажер, локомоторні функції, електростимуляція м’язів, датчики
47
Andrushchenko, T., and L. Dolinchuk. "Prospects for prevention of chronic obstructive pulmonary disease and cardiovascular diseases in coal miners." Ukrainian Journal of Occupational Health 2017, no. 4 (2017): 65–70. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2017.04.065.
Full text
48
Mishchenko, M. M. "National Trends of Morbidity, Disability and Mortality from Diseases of Circulatory System and Cerebrovascular Diseases." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 7, no. 2 (2022): 166–72. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs07.02.166.
Full textAbstract:
The purpose of the study was to determine national trends in morbidity, disability and mortality from diseases of the circulatory system and cerebrovascular diseases. Materials and methods. To achieve the goal of the study, the data of official sources of statistical information of Ukraine were used. Systematic analysis and generalizations were applied to the existing data from official sources, and trends in morbidity, disability, and mortality from circulatory and cerebrovascular diseases were calculated. Results and discussion. There was a decrease in circulatory diseases for both general and primary morbidity from 26,523,102 and 2,397,059 cases in 2010 to 22,199,563 and 1,725,137 cases in 2017, respectively. There was also a decrease in cerebrovascular morbidity from 3,268,100 to 2,521,601 cases of total morbidity in 2010 and from 382,916 to 290,557 cases in 2017 of primary. In general, there was a decrease in mortality from diseases of the circulatory system in 2013 2019 in absolute terms (from 440,369 to 389,348 cases) and in terms of 100,000 population, an increase from 970.6 in 2013 to 993.4 in 2019. In general, there was a decrease in the absolute value of all deaths due to cerebrovascular diseases from 94,267 in 2013 to 76,232 in 2019 and per 100,000 population – from 207.8 (2013 year) to 179.5 (2019 year). In 2014 2018 years, the number of people recognized as disabled for the first time due to diseases of the circulatory system increased in absolute terms and per 10,000 population from 30,264 and 8.8‱ cases (respectively 2014 and 2015) to 32,031 and 10.2‱ (2018). There was an increase in primary disability due to cerebrovascular diseases in absolute terms for 2014 2018 and in terms of 10 thousand population in 2015 2018 with an increase from 12,854 (absolute values in 2014) and 3.8‱ (2015) cases to 13,927 (absolute values) and up to 4.4‱ cases (2018). Conclusion. So, during the period of 2010 2017, the presence of trends of reduction of diseases of the circulatory system (both for general (-16.3%) and for the primary (-28.0%) morbidity) and cerebrovascular diseases (for general -22.8%) and primary (-24.1%) morbidity) was stated. For the period 2013 2019, trends of mortality rates against diseases of the circulatory system were identified for absolute values (-11.6%) and an increase – for values in terms of 100 thousand population (+2.3%). For urban residents, appropriate trends are fixed at -11.6% and +3.1%, and for rural, respectively, -11.6% and -1.3%. For 2013 2019, trends of mortality rates due to cerebrovascular diseases were recorded as for absolute values (-19.1%) and values in terms of 100 thousand population (-13.6%). For urban residents, appropriate trends stated at the level -21.7% and -16.1%, and for rural -13.1% and -7.9%. For 2015 2018, trends of an increase in primary disability were defined due to diseases of the blood circulation system, both behind absolute values (+5.8%), and in terms of 10 thousand population (+15.9%), as well as for primary disability due to cerebrovascular diseases (respectively +8.3% and +15.8%)
49
Rodionova, V. V., O. S. Khmel, S. V. Sobko, L. A. Glynyana, O. M. Kovalenko, and U. A. Minayeva. "General state of health and risk of cardiovascular disease development in operators of a tube-rolling mill." Ukrainian Journal of Occupational Health 2016, no. 1 (2016): 49–54. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2016.01.049.
Full text
50
Ruden, V. V. "Definition of the place of the class of circulation system diseases and their structural originality among the population of Ukraine." Acta Medica Leopoliensia 26, no. 1 (2020): 53–61. http://dx.doi.org/10.25040/aml2020.01.053.
Full text