Academic literature on the topic 'Азотний потенціал'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Азотний потенціал.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Азотний потенціал"

1

Бараболя, О. В., М. Ю. Найдьон, С. М. Кононенко та С. Г. Коровніченко. "ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 35–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.04.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано актуальність поєднання в системі удобрення сої фосфорно-калійних та азотних добрив для реалізації її генетичного потенціалу. Метою дослідження є встановити оптима-льно обґрунтовані дози застосування азотних добрив. Дослідження з вивчення ефективності різних доз азотних добрив під час вирощування сої проводили в тимчасовому досліді з триразовим рендомізова-ним розміщенням варіантів. Використовувалися такі форми мінеральних добрив: аміачна селітра, суперфосфат гранульований і калій хлористий. Фосфорні та калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, а азотні – навесні під передпосівну культивацію. Закладання польових дослідів, відбір рослинних і ґрунтових зразків, спостереження та дослідження проводили згідно з рекоменда-ціями і методичними вказівками останніх років. Результати досліджень показали, що застосування азотних добрив є головним чинником, що впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктив-ності сої та дає змогу зменшити витрати вологи на формування одиниці врожаю. Внесення азотних добрив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) дозволяє зменшити на 34–39 % витрати вологи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Внесення азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60) збільшує вміст нітратного і амонійного азоту в шарах ґрунту 0–20 і 20–40 см у межах від 1,1 до 4,7 % відповідно. Мінеральні добрива досить позитивно вплинули на біометричні показники рослин сої. Найкращими виявилися варіанти, де азотні добрива застосовувалися на фоні фосфорно-калійних. Спостерігається тенденція до покращення відповідних показників за умови збі-льшення дози азотних добрив. Найвища врожайність насіння сої, в середньому за роки проведення досліджень 25,5 ц/га, формується на варіанті із внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,6 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Виявлено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на по-казники якості насіння сої. Максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено на варіанті із вне-сенням по фону азотних добрив у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі – 9,7 ц/га. Найвищий вміст жиру (22,0 %) у зерні сої встановлено у ва-ріанті без внесення добрив. Покращення умов мінерального живлення шляхом внесення азотних доб-рив сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ляшенко, В. В., І. І. Лотиш, А. О. Тараненко, В. Ю. Крикунова та К. О. Кундиус. "ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 58–65. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.07.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про поєднання в системі удобрення фосфорно-калійних та азотних добрив, що необхідно для реалізації генетичного потенціалу сої. Визначено, що головним чинником, який впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності сої, є застосування азотних добрив, що також зменшує витрати вологи на формування одиниці врожаю. Доведено, що внесення азотних доб-рив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) дає змогу зменшити на 34–39 % витрати во-логи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Показано збільшення вмісту нітратного й амонійного азоту в шарах ґрунту від 0 до 20 см – 1,1 % і від 20 до 40 см – 4,7 % при внесенні азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60). Виявлено позитивний вплив мінеральних добрив на біометричні показники рослин сої. За результатами досліджень визначено, що найкращими виявили-ся ті варіанти, на яких азотні добрива застосовувалися на фосфорно-калійному фоні. Доцільно за-значити, що за умови збільшення доз азотних добрив спостерігається покращення відповідних пока-зників. Встановлено, що найвища врожайність насіння сої в середньому за роки проведення дослі-джень – 25,3 ц/га, формується на варіанті з внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,3 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Доведено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на по-казник якості носіння сої. Під час проведення наших досліджень максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено у варіанті з внесення по фону азотних добрив у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі – 9,7 ц/га. Найбільший вміст жиру в зер-ні був виявлений у варіанті без добрив і становив 22,0 %. З’ясовано, що за рахунок внесення азотних добрив покращення умов мінерального живлення сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Іванюк, В., П. Гнатів та Ю. Оліфір. "ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ЗЕРНА КУКУРУДЗИ Й ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АЗОТУ". Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy, № 26 (20 грудня 2022): 170–76. http://dx.doi.org/10.31734/agronomy2022.26.170.

Full text
Abstract:
Потенціал врожайності сучасних гібридів кукурудзи значно зріс. Важливо проаналізувати ймовірні оптимальні норми удобрення кукурудзи у зоні Малого Полісся на дерново-карбонатних ґрунтах для реалізації біотичного потенціалу культури. Метою нашого дослідження було з’ясування агрономічної та економічної доцільності збільшення норми азотного удобрення зернової кукурудзи гібрида компанії Pioneer Р9071 (Maxim XL) для отримання максимального врожаю. Методи дослідження польові і лабораторні.
 Географічні координати розміщення дослідної ділянки: 49°95′31″ пн.ш. 24°84′83″ сх.д. Повторність варіантів п’ятиразова. Розміщення варіантів рендомізоване. Площа облікової ділянки становила 15 м2, посівна – 35 м2. Агротехніка вирощування кукурудзи була традиційною із застосуванням полицевого обробітку. Норма висіву гібрида – 78 тис/га. Попередник – пшениця озима.
 Математично-статистичну обробку отриманих результатів досліджень та врожайних даних здійснювали з використанням програм Microsoft Excel і Statistica 12.0. Дані в таблицях та графіку представлені як середнє арифметичне із стандартним відхиленням (x ± SD).
 Збільшення норм внесення азотних добрив під зернову кукурудзу від N90 до N125-150 поліпшує біометричні властивості врожаю за такими показниками: маса зерна у початку та маса 1000 зерен. Урожайність зерна кукурудзи сформувалася максимальною при внесенні норми N150, проте вона не істотно відрізнялася від дії норми N125 і становила 12,99–13,28 т/га, що на 20,8–23,5 % більше, ніж на контролі без внесення азоту. Віддача кожного додаткового кілограма азоту зерном кукурудзи поступово зменшується. Максимальні норми азоту не поліпшували показники вмісту жирів та протеїнів у зерні та зумовлювали вагоме збільшення виходу поживних кормових речовин до найбільшого рівня – 0,44 т/га жирів та 1,26–1,29 т/га протеїнів. За результатами вивчення впливу норм азотних добрив на продуктивність зернової кукурудзи рекомендуємо вносити N125 з поділом норми на дві дози: N90 під передпосівну культивацію та N35 вносити в фазі ВВСН 16–17. Це забезпечить отримання 12,99 т/га зерна високої якості за менших витрат азотних туків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Furman, V. M., O. S. Moroz, A. V. Liusak та S. O. Tkachuk. "МОНІТОРИНГ РЕАКЦІЇ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО НА УДОБРЕННЯ ФОСФОАЗОТИНОМ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 98 (2022): 147–60. http://dx.doi.org/10.31713/vs2202211.

Full text
Abstract:
Досліджений вплив удобрення на ріст і розвиток ячменю ярого та проаналізований вплив фосфоазотину на продуктивність та якість зерна ячменю ярого і встановлена ефективність використання запропонованої системи удобрення.Доведено агрохімічну та економічну доцільність удобрення ячменю ярого фосфоазитином та встановлені оптимальні дози застосування добрив під дану культуру на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Західного Полісся України.Генетичний потенціал сучасних сортів зернових культур, у тому числі ярого ячменю, перевищив позначку в 10 т/га. Однак через недостатню вивченість біологічних особливостей цих сортів, нестачу мінеральних добрив і фінансових ресурсів, а також зміну погодно-кліматичних умов реалізація генетичного потенціалу досягає ледве 40–50%. Одним із важливих факторів, що істотно впливають на продуктивність зернових культур, є оптимальна система удобрення.Доведено агрохімічну та економічну доцільність підживлення ярого ячменю фосфоазитином та встановлено оптимальні дози добрив для цієї культури на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах Західного Полісся України.М’ясні відходи можуть бути цінним добривом завдяки високому вмісту білка. Це один із перспективних заходів щодо зменшення кількості азотних і фосфорних добрив. Одна тонна цього добрива – це близько 5 тон гною.Позитивну дію цього добрива необхідно доповнити мінеральними добривами. Але в умовах високих цін на добрива навіть часткова заміна може дати значну економію.Численні дослідження показують, що продуктивність ярого ячменю залежить від його росту та розвитку протягом вегетації. З огляду на це перед нами постало завдання вивчення впливу добрив на ріст і розвиток рослин ярого ячменю. Дані структурного аналізу показують, що показники структури врожайності також залежали від систем внесення добрив.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ковальов, М. М. "Ґрунтовий спосіб утилізації відпрацьованих грибних блоків за попередньою обробкою ЕМ препаратами". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 51–59. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.8.

Full text
Abstract:
Натепер все більшої актуальності набуває проблема відтворення родючості ґрунту на основі біологізації зем- леробства. Необхідність її розв’язання зумовлена тим, що розвиток землеробства вимагає врахування законів природи з метою збереження її ресурсного потенціалу шляхом скорочення техногенних навантажень та енер- гетичних витрат. Водночас ключового значення набуває рекуперація відпрацьованих солом’яних грибних блоків як органічного добрива. З агрохімічного боку останнім часом виникає доцільність ґрунтового використання такого виду відходів. Водночас утилізується значна маса її органічної речовини, забезпечуючи ґрунт суб- стратом для гумусоутворення та елементами живлення. Метою досліджень було розробити екологічно без- печну технологію утилізації відходів промислового виробництва гриба Глива звичайна, котра була б мак- симально простою в застосуванні й водночас дешевою, з використанням мікробіологічних препаратів. Методи. Агрохімічний аналіз, польовий дослід у коротко ротаційній зернотрав’яній сівозміні з викорис- танням мінеральних добрив, біопрепарату й солом’яних відходів грибного виробництва, врожайність та якісні характеристики зерна ячменю. Агротехніка вирощу- вання ячменю в дослідах була загальновизнаною для зони північного Степу України. Результати. За результатами лабораторно-польових досліджень в умовах Північного Степу України розгля- нуто можливість ґрунтового способу утилізації солом’я- них відходів з їх інокуляцією біопрепаратом ЕМ Біоактив у поєднанні з мінеральними добривами в технології обробки ячменю. У результаті досліджень встановлено, що внесення солом’яних відходів спільно з біопрепара- том сприяє активізації ґрунтової мікрофлори й поліп- шенню забезпеченості рослин елементами живлення. Внесення їх на тлі мінеральних добрив (N60P40K35) пози- тивно впливає на врожайність та якісні характеристики зерна ячменю. Економічно обґрунтована ефектив- ність їх застосування за ґрунтового способу утилізації солом’яних відходів на прикладі ячменю. Висновки. Внесення соломовміщувальних речо- вин, інокульованих біопрепаратом разом з азотними добавками, приводить до поліпшення агрофізичного стану ґрунту, його водного і поживного режимів. За вико- ристання соломовміщувальних відходів в поєднанні з біопрепаратом та азотними добривами прибавка вро- жайності ячменю збільшилася в середньому на 12–15%. Для отримання вищої врожайності необхідно вносити солом’яні відходи й біопрепарат разом із мінеральними добривами. Застосування солом’яних відходів, біопре- парату й азотних добрив економічно ефективно впливає на поліпшення екологічних функцій чорнозему типового.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Четверик, О. О., С. М. Шакалій та Л. Г. Марініч. "ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ НА ФОТОСИНТЕТИЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОСІВІВ СОЇ". Аграрні інновації, № 29 (28 лютого 2025): 200–206. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.29.32.

Full text
Abstract:
Застосування мінерального удобрення та інокуляції насіння є надзвичайно важливим для розвитку агрономії, оскільки соя є однією з основних культур, яка широко вирощується в багатьох країнах, зокрема в Україні.Інокуляція насіння сої сприяє утворенню азотфіксуючих вузлів на коренях рослин, що підвищує їх здатність до засвоєння азоту з атмосфери. Це не лише зменшує потребу в азотних добривах, але й покращує загальний стан рослин, що може позитивно вплинути на врожай.Загалом, для досягнення високих і стабільних врожаїв сої важливо враховувати всі ці чинники та оптимізувати їх взаємодію Метою статті є узагальнення результатів особливостей впливу елементів технології на фотосинтетичний потенціал сортів сої в умовах Лівобережного Лісостепу України.Для визначення ключових стратегій оптимізації технологій вирощування сортів сої було проведено огляд існуючої літератури з питань впливу елементів технології, управління поживними речовинами та покращення фотосинтетичної продуктивності. Крім того, були проведені польові експерименти та спостереження для оцінки ефективності сучасних сортів сої, інокулянтів насіння та контрольованих доз мінеральних добрив у підвищенні фотосинтетичного потенціалу.Вивчення динаміки наростання надземної маси сої під впливом технологічних заходів вирощування дозволяє визначити шляхи управління цим процесом з метою максимальної реалізації потенціалу продуктивності культури. Проведення фенологічних спостережень, біометричних вимірів сої засвідчили істотний вплив мінерального живлення та використання інокулянтів на ріст і розвиток рослин сортів сої. Кращими ці показники були за системи мінерального живлення на фоні N30Р45К45+ N15 підживлення та інокуляції насіння препаратом БіоМаг Соя. Ефективним також було використання інокулянту БіоМаг Соя у поєднанні із мікродобривом Оракул для отримання більщої площі листкової поверхні у сорту Самородок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Личко, Н. М., Е. А. Ростиков та С. Н. Коломиец. "Продуктивность и качество зерна озимой пшеницы сорта Московская 39 в зависимости от уровня минерального питания в условиях ЦРНЗ". Аграрная Россия, № 3 (25 червня 2009): 39–42. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2009-3-39-42.

Full text
Abstract:
Экспериментальным путем определены оптимальные дозы азотных удобрений, способствующие реализации генетически обусловленного потенциала урожайности сорта Московская 39 в условиях ЦРНЗ. Доказана возможность получения качественного зерна пригодного для хлебопечения в данном регионе.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Степаненко, М. В., та М. Б. Грабовський. "Вплив системи удобрення на лінійні розміри рослин кукурудзи". Аграрні інновації, № 21 (11 січня 2024): 104–9. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.16.

Full text
Abstract:
Мета досліджень: вивчити вплив підживлень макро- та мікроелементами на формування лінійних розмірів рослин на прикладі досліджуваного середньо- пізнього гібриду кукурудзи СИ Зефір (ФАО 430). Методи досліджень: лабораторний, польовий, лабораторно-польовий математично-статистичний. Оптимізація живлення рослин для поліпшення ростових процесів це фундамент майбутньої продуктивності рослин шляхом створення посівів із сприятливими лінійними розмірами рослин, це ще раз підтверджує важливість системи удобрення на шляху реалізації генетичного потенціалу гібридів кукурудзи. Дослідження впливу системи удобрення на прояв лінійних розмірів рослин проводили протягом 2021-2022 рр. в умовах Білоцерківського національного аграрного університету на чорноземах типових вилугуваних, малогумусних, грубопилувато-легкосуглинкових ґрунтах, що сформувалися на карбонатному лесі. Дослідження ефективності системи удобрення для прояву морфологічних ознак проводили на посівах середньопізнього гібриду кукурудзи СИ Зефір (ФАО 430). Результати досліджень. Визначення висоти рослин проводили у фазу 7-8 листків, цвітіння волотей, молочної стиглості та повної стиглості зерна. Нами встановлено, що у фазу 7-8 листків найменша висота рослин була відмічена на контрольному варіанті (без внесення добрив) і в 2021 році вона становила 50,7 см, а в 2022 році – 48,3 см, застосування азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га сприяло зростанню висоти рослин в порівнянні із контролем на 4,1 та 5,1 см, на варіанті із застосуванням азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Нутрівант Плюс Кукурудза – зростання склало на 4,4 та 5,7 см, застосування азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Вуксал Р Мах забезпечило зростання висоти рослин на 4,3 та 5,4 см, а застосування азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Розалік Zn, P, N, S – на 3,9 та 5,9 см, відповідно. Висота рослин у фазу цвітіння волотей зросла на 164,86-183,78 см в порівнянні із висотою рослин у фазу 7-8 листків. Використання підживлень забезпечило зростання висоти рослин на 4,0-10,4 см, в порівнянні із контрольним варіантом. У фазу молочної стиглості також відмічене зростання висоти рослин на варіантах із застосуванням макро- та мікродобрив. Найбільше значення висоти рослин відмічено у фазу повної стиглості зерна, на контрольному варіанті – 239,4 та 214,5 см, на варіанті із внесенням азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га – 243,1 та 224,0 см, на варіанті із застосуванням азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Нутрівант Плюс Кукурудза – 244,1 та 225,6 см, застосування азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Вуксал Р Мах – 244,8 та 226,6 см, а застосування азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Розалік Zn, P, N, S – 243,7 та 225,3 см, відповідно. Висновки. Результатами наших досліджень встановлено, що формування архітектоніки посіву середньопізнього гібриду кукурудзи СИ Зефір істотно залежить від системи застосування добрив. Найкращим для формування лінійних розмірів рослин виявився варіант із застосуванням азотних добрив перед сівбою у нормі 40 кг д. р./га у поєднанні із внесенням мікродобрива Нутрівант Плюс Кукурудза нормою 2 л/га у фазу молочної стиглості, в середньому за два роки досліджень – 235,4 см та у фазу повної стиглості зерна – 235,7 см.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Говенько, Р. В., та Т. В. Антал. "Продуктивність кукурудзи залежно від виду азотних добрив, позакореневого підживлення та погодних умов". Аграрні інновації, № 15 (16 грудня 2022): 22–29. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.15.3.

Full text
Abstract:
Метою наведення результати дослідження щодоефективності азотних добрив, строків і кратності проведення позакореневих підживлень кукурудзи добривом Гумілін Стимул за реалізації потенціалу продуктивності гібридів кукурудзи ЕС Конкорд та ЕС Астероїдв Лівобережному Лісостепу України.Методи. Впродовж 2019-2021 рр. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах закладалися та було проведено два польові досліди в умовах ФГ «Богатирівське» Роменського району Сумськоїобласті. Дослід 1: фактор А «гібрид» – ЕС Конкордта ЕС Астероїд; фактор В «удобрення» – без добрив (контроль); N22P57K57 (діамофоска ) – фон; фон + N120(аміачна вода); фон + N120 (КАС); фон + N120 карбамід (карбамід). У досліді 2 для підживлення посівів буловикористано комплексне водорозчинне добриво ГумілінСтимул з нормою внесення 3 л/га і одно та дворазовоюкратністю застосування у фенологічні фази 5–7; 7–9;5–7 і 7–9 листка. Дослідження проводилося на трьохфонах різних видів азотних добрив з однаковою нормоюазоту – 120 кг д. р.Результати. Кукурудзу висівали залежно від рокудосліджень в період з 15 по 23 квітня, сівалкою ElvortyVesta 8. Облік врожаю проводили з кожної ділянки варіанту досліду з використанням комбайну Сlaas Lexion 480.Роки досліджень досить суттєво різнилися за гідротермічними показниками, що дало змогу об’єктивно оцінити за урожайністю досліджувані гібриди та виявити їхреакцію на різні види азотних добрив за погодних умовроків досліджень.Аналізуючи роки досліджень за погодними умовамивиявлено, що найбільш сприятливим був 2020 рік, як затемпературними показниками, так і за забезпеченнямвологою в період вегетації кукурудзи.Найменш сприятливим за гідротермічними умовамивиявився 2019 рік, який характеризувався дефіцитомвологи у серпні місяці та високими температурами, щосуттєво вплинуло на формування елементів структуриврожаю та рівень урожайності.Висновки. Проведені дослідження дозволили встановити доцільність застосування більш ефективноговиду азотних добрив КАС 32 за норми азоту 120 кг д.р. Урожайність зерна кукурудзи у гібриду Астероїд заданого варіанту досягла рівню 9,20 т/га, тоді як гібридКонкорд за зазначеного варіанту забезпечив урожайність 8,93 т/га. Встановлено збільшення урожайності зерна кукурудзи в обох гібридів за застосуваннядобрива Гумілін Стимул в нормі 3 л/га у фенологічнуфазу 5-7 листка, яка становила у гібриду ЕС Астероїд9,63 т/га та 9,21 у гібриду Конкорд. Висока та стабільназа роками урожайність обумовлена адаптивністю гібридів до умов вирощування та свідчить про доцільністьвпровадження у виробництво.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Короткова, І. В., та В. М. Карасенко. "Вплив систем удобрення на вміст основних елементів живлення у ґрунті та компоненти урожаю пшениці озимої". Scientific Progress & Innovations 26, № 2 (2023): 15–20. http://dx.doi.org/10.31210/spi2023.26.02.03.

Full text
Abstract:
Отримання зерна високої та сталої якості в значній мірі залежить від науково обґрунтованого способу внесення добрив у поєднанні зі стимуляторами росту й мікроелементами, які активізують життєві процеси рослин, підвищують урожайність та якість продукції, посилюють захисний потенціал і покращують толерантність до несприятливих умов вирощування. Мета дослідження – визначення ефективності впливу сумішей мінеральних добрив з гуміновим препаратом на динаміку вмісту основних елементів живлення (азоту, фосфору та калію) в ґрунті та компоненти врожаю пшениці озимої. Дослідження проводилося в умовах Полтавської області на чорноземах типових важко суглинкових з використанням пшениці озимої м'якої сорту Подолянка. Варіанти досліду передбачали шість систем удобрення: аміачна селітра, карбамід, КАС та їх суміші з Гумісол-прима. Визначено суттєвий вплив сумішей азотних добрив з гуміновим препа-ратом: карбамід + Гумісол-прима та КАС + Гумісол-прима на накопичення елементів живлення у ґрунті. Застосування суміші карбамід + Гумісол-прима сприяло збільшенню вмісту (порівняно з чистим карбамідом): лужногідролізованого азоту – на 6,1 %, загального азоту – на 14 %, рухомого фосфору – на 18,8 %, обмінного калію – на 23 %. Максимальне збільшення вмісту основних елементів живлення у ґрунті спостерігали за внесення суміші КАС + Гумісол-прима (1:1) порівняно з використанням чистої КАС: лужногідролізованого азоту – на 8 %, загального азоту – на 17 %, рухомого фосфору – на 24,1 % і обмінного калію – на 23 %. Використання сумішей азотних добрив з гуміновим препаратом забезпечило інтенсивне збільшення показників основних елементів структури врожайності. Встановлено, що отримання максималь-них значень компонентів врожаю пшениці озимої можливе за використання суміші КАС + Гумісол-прима (відносно чистої КАС): збільшення продуктивного кущення на 17,1 %, маси зерна з одного колоса – на 22,4 %, ваги 1000 зерен – на 11 %.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Азотний потенціал"

1

Руденко, Лідія Федорівна, Лидия Федоровна Руденко, Lidiia Fedorivna Rudenko та Ю. В. Остапенко. "Вивчення та аналіз регульованих процесів азотування". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39518.

Full text
Abstract:
Недоліками звичайного процесу газового азотування є велика тривалість технологічного циклу (до 60-80 годин), некерованість процесу, низька якість дифузійного шару і відсутність оптимізації властивостей азотованного шару деталей з різних марок сталі. Процес азотування не регулюється по азотному потенціалу атмосфери, що не дозволяє урізноманітнити властивості дифузійного покриття відповідно до експлуатаційних вимог до виробів і інтенсифікувати швидкість насичення. У той же час відомо, що саме потенціал насичуючого елемента (у нашому випадку азоту) на оброблюваної поверхні визначається в результаті швидкість процесу і властивості дифузійного шару.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!