Relevant bibliographies by topics / Постнекласичний підхід

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses

Academic literature on the topic 'Постнекласичний підхід'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Постнекласичний підхід.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Постнекласичний підхід"

1

Кривцова, Н. В. "Постнекласичний підхід у дослідженні самореалізації особистості". Актуальні проблеми психології. Психологія творчості 12, вип. 21 (2015): 184–93.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Теліженко, Л. В. "Проблема ідентичності людини як проблема ії цілісномті: постнекласичний підхід". Практична філософія, № 4 (38) (2010): 163–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Larianovskyi, I. S. "Інтегральний аксіологічний підхід до оцінки науково-технічної діяльності". Grani 19, № 3 (2016): 37–42. http://dx.doi.org/10.15421/1716057.

Full text
Abstract:
Розглянуто проблему соціогуманітарної оцінки сучасної науково-технічної діяльності та наголошено, що для розв’язання цієї проблеми потрібен інтегральний аксіологічний підхід. Подібний підхід, за умови адекватності його методів постнекласичному розумінню реальності, має бути взятий в якості філософсько-методологічної основи для проведення розширених експертиз науково-технічних проектів і програм. Унаочнене вище означає, що цінності постнекласичного знання доцільно осмислювати як місткі соціокультурні комплекси, функціональне призначення яких – визначати людську діяльність у відповідності до при
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

О.В., Подолякіна. "ДИСКУРСИВНІСТЬ, ДІАЛОГІЧНІСТЬ І КОМУНІКАТИВНІСТЬ МОВНОЇ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ У РОЗВИТКУ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЯК ІМПЕРАТИВ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ". Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Філософія" 2, № 47 (2017): 106–20. https://doi.org/10.5281/zenodo.345311.

Full text
Abstract:
Вдосконалення освіти і освітнього дискурсу у період глобалізації та інформаційної революції вимагає конструювання змісту освіти, технологій і моделей, адекватних викликам майбутнього. Якщо раніше метою освіти була трансляція «готових» знань, то в сучасному середовищі інформаційного суспільства і розширення доступності відкритих інформаційних мереж ця мета стає неактуальною. На сучасному етапі освіта виступає головним механізмом відтворення знання і відповідно інтелекту. Необхідність постнекласичного знання вимагає і постнекласичної освіти, в основі якого знаходиться постнекласична наука, філос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Вейвей, Сюй. "СТРУКТУРА ВИКОНАВСЬКОЇ СТАБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА: ЗМІСТ І КОМПОНЕНТНІ СКЛАДОВІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(102) (27 жовтня 2020): 477–84. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/477-484.

Full text
Abstract:
Стаття розкриває історичну ретроспективу розвитку і зміст холізму як одного з напрямів постнекласичної методології в контексті методологічного підходу для розроблення змісту виконавської стабільності майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вокального навчання. Застосований холістський підхід обумовлює врахування пріоритетності збереження цілісності мотиваційної сфери особистості в частині персональної мотиваційної спрямованості на набуття виконавської стабільності. Опора на цілісність, самость, креативність, еволюційність, емерджентність як на основні характеристики холістського підхо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Кобильченко, Вадим Володимирович, та Ірина Миколаївна Омельченко. "СПЕЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ПОСТНЕКЛАСИЧНА НАУКА". Distance Education in Ukraine: Innovative, Normative-Legal, Pedagogical Aspects, № 4 (26 серпня 2024): 293–305. http://dx.doi.org/10.18372/2786-5495.1.18911.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

ТКАЧЕНКО, Олександр, та Остап ЯРЕМЧУК. "ТЕНДЕНЦІЇ НАУКОВОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ В СУСПІЛЬСТВІ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 47 (21 грудня 2023): 178–93. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.47.11.

Full text
Abstract:
Метою статті є філософський аналіз основних характеристик феномену наукової раціональності в сучасних умовах, актуалізація особливостей та потенціалу постнекласичної раціональності та, зокрема, людиновимірні методологічні зміни в самій науці в умовах експлозивної експансії новітніх технологій для з’ясування причин виникнення та сутності антропологічних викликів. Методологія. У з’ясуванні сучасного дискурсу суті, критеріїв та визначення раціональності важливим став критико-рефлексивний підхід. Порівняльно-історичний метод дав можливість виявити особливості постнекласичної наукової раціональност
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Олексюк, О. М. "КЛАСТЕРНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ДУХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ В НЕПЕРЕРВНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (2020): 139–48. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-139-148.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблема розвитку духовного потенціалу особистості у неперервній мистецькій освіті. Запропоновано кластерну модель розвитку духовного потенціалу особистості та його компонентну структуру. Обґрунтовано ефективність застосування кластерного підходу в неперервній мистецькій освіті. Звернення освіти до людини, її особистісної сфери, індивідуальності, самореалізації у творчій діяльності є чинником наукової рефлексії нових тенденцій. З погляду цілісної людини освітній процес у вищій школі розглядається як конструкт, спрямований на розвиток духовних сил особистості.
 Класт
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Zahvoyska, Lyudmyla, та Oksana Pelyukh. "Епістемологічний інструментарій дослідження еколого-економічних систем". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 154–63. http://dx.doi.org/10.15421/411916.

Full text
Abstract:
Проаналізовано методологічні обмеження мейнстриму економічної теорії ХХ ст. у сфері дослідження еколого-економічних систем (ЕЕС) у соціо-екологічному контексті антропоцену. ЕЕС розглянуто на засадах постнекласичної наукової парадигми як органічну і динамічну єдність екологічної та економічної систем, пов’язаних обміном речовини, енергії та інформації, для яких характерна сильна нелінійна взаємодія структурних елементів і колективна (виникаюча, емерджентна) поведінка. Особливу увагу зосереджено на таких особливостях досліджуваних систем, як нелінійність, стохастичність і генераційність, а також
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Korobkina, T. V. "Основні критерії класичної парадигми: методологічна та епістемологічна недостатність". Grani 18, № 7 (2015): 94–97. http://dx.doi.org/10.15421/1715142.

Full text
Abstract:
Ця робота присвячена аналізу пов’язаних між собою процесів: формування теорії пізнання і сучасної стадії розвитку суспільної та індивідуальної свідомості. Стаття спрямована на визначення критеріїв і меж класичної парадигми. Для класичної парадигми характерне мислення в рамках опозицій, де суб’єкт протиставлений об’єкту, дослідник досліджуваному, матеріальне ідеальному, дух природі і т.д. Частиною розв’язання багатьох нагальних проблем може стати звернення до феномена людини, що розуміється саме як вписана у світ цілісна істота, що включає духовний, соціальний, економічний, ідеологічний та інші
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Постнекласичний підхід"

1

Теліженко, Людмила Вікторівна, Людмила Викторовна Телиженко та Liudmyla Viktorivna Telizhenko. "Сутність інтелігенції та її роль у формуванні сучасного суспільства: постнекласичний підхід". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66503.

Full text
Abstract:
Досить часто висловлюється думка про те, що однією із причин сучасної антропологічної кризи стала криза інтелігенції як «специфічної соціальної групи», яка в будь-якому цивілізованому суспільстві є джерелом генерування нових смислів (О.С. Ахієзер). Тому і вихід з кризової ситуації знаходиться «в руках» тієї ж інтелігенції. Проте, як показує дійсність, покладати сподівання на вирішення кризової ситуації інтелігенцією, яка розумілася як «суспільна верства людей, що професійно займається розумовою працею і зазвичай має відповідну, як правило, вищу освіту», може виявитися не лише безнадійно
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Постнекласичний підхід' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography