Articles de revues : « Фізична підготовленість »

1

Алсарайрех, Муса Джаміль Салім. « Фізичні якості та особистісні властивості професійної діяльності дизайнерів ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 2 (3 janvier 2022) : 109–13. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.109-113.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. Процес фізичної підготовки дизайнерів є одним з актуальних і мало досліджених у теорії фізичного виховання. Мета. Виявити професійно важливі фізичні якості, особистісні властивості та вимоги до рухової підготовленості дизайнерів. Методи. Анкетування за спеціально розробленою анкетою. Результати. Аналіз професійної діяльності дизайнера вказує на необхідність міцного здоров’я; великого обсягу професійних рухових умінь і навичок; високої фізичної та рухової активності; виховання здатності до управління емоціями, почуттями, вчинками; швидкої операційної діяльності тощо, які є важливими умовами досягнення професіоналізму. Дизайнер повинен володіти оптимальними кондиціями (станом здоров’я, фізичним розвитком і фізичною підготовленістю), відповідними виконанню професійних завдань; високою фізичною і руховою активністю; хорошим функціонуванням систем життєзабезпечення; досить високою витривалістю, швидкістю, силою та координацією. Встановлено, що виконання професійних обов’язків вимагає від дизайнерів прояву загальної витривалості, сили м’язів спини, шиї, живота і рук (особливо кистей). Це дає змогу вважати вказані якості професійно важливими. Умови підвищеного нервово-емоційного збудження передбачають вимоги до адаптаційних можливостей працівників, їхньої психічної стійкості та фізичної роботоздатності. З числа психофізіологічних функцій слід виділити увагу (розподіл, обсяг), пам’ять, урівноваженість, комунікабельність і стійкість до стресів. Встановлено, що недостатня фізична підготовленість дизайнерів безпосередньо впливає на стомлюваність у процесі роботи. Виявлено, що більшість дизайнерів бачать користь у спеціалізованій фізичній підготовці студентів до майбутньої професії. Ключові слова: дизайнери, спеціалізоване фізичне виховання, професійно-прикладна фізична підготовка.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

2

Гнидюк, Олександр. « НЕПЕРЕРВНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ : СУТНІСНО-ПОНЯТІЙНИЙ АСПЕКТ ». Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : педагогічні науки 24, n^o 1 (26 avril 2021) : 43–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.629.

Texte intégral

Résumé :

У статті представлено узагальнення результатів дослідження щодо сутності базових понять проблеми неперервної фізичної підготовки офіцерів-прикордонників на різних рівнях військової освіти. З’ясовано, що неперервна фізична підготовка офіцерів-прикордонників – це постійний керований процес фізичного розвитку та самовдосконалення, набуття ними вміннями і навичками особистої безпеки, фізичної витривалості, здатності застосовувати набуті прикладні знання фізичних тренувань та фізично-вольові якості у процесі оперативно-службової діяльності, що передбачає послідовне чергування навчання на рівнях військової освіти з професійною діяльністю або практикою для формування загальної фізичної та спеціальної фізичної готовності з урахуванням сучасних вимог до фахівців з безпеки державного кордону. Метою неперервної фізичної підготовки офіцерів є опанування ними визначеним обсягом теоретичних знань, прикладних рухових навичок, формування і розвиток фізичних і психологічних якостей, тактико-технічних навичок захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, готовність їх застосувати у необхідний момент; здатності переносити значні фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону України, а при необхідності – під час ведення сучасного бою; опанування методичними навичками навчання підлеглих застосовувати силу та спеціальні засоби при виконанні службових обов’язків. Встановлено, що результатом неперервної фізичної підготовки є здатність до постійного професійного фізичного розвитку та самовдосконалення, застосовувати у процесі оперативно-службової діяльності набуті прикладні і методичні знання з фізичної підготовки, прикладні рухові вміння і навички особистої безпеки, навички захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, уміння застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби при виконанні службових обов’язків, фізична витривалість переносити фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону, а при необхідності і при веденні сучасного бою. Ця здатність охоплює фізично-вольові властивості особистості офіцера, загальну фізичну та спеціальну фізичну підготовленість з урахуванням сучасних вимог до фахівців з безпеки державного кордону.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

3

Vilchkovskyi, Eduard, Anatolii Volchynskyi et Volodymyr Pasichnyk. « Фізичне виховання студентів як чинник їх підготовки до майбутньої професійної діяльності ». Physical education, sport and health culture in modern society, n^o 3(55) (30 septembre 2021) : 10–14. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-10-14.

Texte intégral

Résumé :

Актуальність. Важливим завданням підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності є формування її соціальної активності в гармонії з фізичним розвитком та фізичною підготовленістю. Мета роботи – проаналізувати стан фізичного виховання в закладах вищої освіти й дослідити фізичну підготовленість студенток як одну з умов їх готовності до майбутньої професійної діяльності. Матеріал і методи – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, тестування та методи математичної статистики. Учасники дослідження. Задіяно 234 студентки 1–2-х курсів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Результати. Проаналізовано науково-методичну літературу вітчизняних фахівців, у якій розглядається проблема фізичного виховання студентів закладів вищої освіти. Наголошено на необхідності вдосконалення змісту занять із фізичного виховання, використанні сучасних підходів формування в студентів потреби до здорового й спортивного стилю життєдіяльності. Зазначено, що першочергове значення в якісній підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності має фізична підготовленість, в основу якої покладено розвиток основних фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, швидкості та гнучкості. Будь-який засіб, що вико- ристовується в процесі фізичного виховання й спрямований на розвиток тієї чи іншої рухової якості, впливає на загальний рівень здоров’я. За результатами досліджень рівень фізичної підготовленості студентів 1–2-х курсів задовільний, а за деякими фізичними якостями, зокрема витривалістю, – низький, що потребує ретельного підходу до побудови змісту занять із фізичного виховання. Висновки. Зважаючи на проблему незадовільної фізичної підготовленості студентів, ми повинні вибудовувати нову модель фізичного виховання у вищих закладах освіти, переконувати студентську молодь у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичної культури й спорту, які сприяють фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров’я.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

4

Корсак, Олександр, Олександр Лемак, Ірина Султанова et Ірина Іванишин. « ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН І ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ УЧНІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З РІЗНИМ РІВНЕМ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ». Вісник Прикарпатського університету. Серія : Фізична культура, n^o 36 (22 janvier 2021) : 26–38. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.26-38.

Texte intégral

Résumé :

Мета – дослідити взаємозв’язок між функціональним станом і фізичною підготовленістю учнів з різним рівнем біологічного розвитку. Методи дослідження: 1) тестування фізичної підготовленості (комбінований силовий тест, біг на 100 і 1000 м, човниковий біг 4×9 м , стрибок у довжину з місця, нахил тулуба вперед з положення сидячи, підтягування з вису); 2) біологічні методи (антропометрія, визначення рівня біологічного розвитку, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу, індексів Робінсона та Кердо, життєвого індексу, проби Штанге та Генчі); 3) методи математичної статистики. В дослідженні взяли участь 332 учні Прикарпатського ліцею з посиленою фізичною підготовкою віком 13–17 років. Результати. Із збільшенням рівня біологічного розвитку знижуються функціональні резерви організму, про що свідчить низький показник життєвого індексу та індексу Робінсона. Ці зміни супроводжувалися зростанням систолічного артеріального тиску та адаптаційного потенціалу, що свідчить про напругу регуляторних систем організму. Із збільшенням рівня біологічного розвитку підвищуються показники комплексної силової вправи, стрибка у довжину з місця, гнучкості та підтягування у висі. Поряд з цим відбувається зниження витривалості та спритності по відношенню до підлітків з низьким рівнем біологічного розвитку. Висновок. Підвищення рівня біологічного розвитку супроводжується зростанням розвитку силових та швидкісно-силових якостей, а також гнучкості. Натомість, у період інтенсивного статевого дозрівання, на фоні уповільнення процесів диференціації кардіореспіраторної системи і зростання напруги механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму, уповільнюється зростання аеробних можливостей (витривалості). Розвиток фізичних здібностей та функціональних резервів фізіологічних систем відбувається гетерохронно, що обумовлено різними темпами росту організму та біологічного розвитку. Урахування виявлених особливостей фізичного та функціонального стану організму підлітків з різним рівнем біологічного розвитку в процесі фізичної підготовки дозволить більш ефективно здійснювати дозування фізичних навантажень у підлітковому віці.Ключові слова: функціональний стан, підлітки, біологічний розвиток, фізична підготовленість, фізичні якості, функціональні резерви.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

5

Петровська, Тетяна, Віталій Сергієнко et Ольга Красницька. « Психофізичний та соціальний розвиток дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 3 (2 février 2022) : 96–103. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.96-103.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. Погіршення фізичного та психічного здоров’я, складність соціалізації дітей молодшого шкільного віку внаслідок зменшення часу на фізичне виховання у школі, переважну їх інтелектуальну зайнятість, систематичну роботу з гаджетами спонукають до організації позашкільної рухової активності, спрямованої на психофізичний та соціальний розвиток молодших школярів. Мета. Визначити особливості психофізичного й соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате. Методи. Теоретичний аналіз, синтез та узагальнення наукових джерел, педагогічні, соціологічні, медико-біологічні методи, методи психодіагностики, методи математичної статистики. Результати. Розроблено програму психофізичного й соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате, що містить шість блоків: пізнавальний, загальної фізичної підготовки, спеціальної фізичної підготовки, технічної підготовки, соціально-комунікативний, тестування. Установлено позитивний вплив спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате на показники психофізичного розвитку молодших школярів, зокрема функціональний стан серцево-судинної системи, фізичну та розумову роботоздатність, фізичну підготовленість, що проявляється в розвитку психомоторних якостей (сили, швидкості, гнучкості, витривалості, координації), зорової та слухової пам’яті, покращенні процесів переключення й розподілу уваги, збільшенні обсягу уваги. Доведено, що заняття карате сприяють соціальному розвитку, успішній соціалізації дітей і соціальній адаптації до нового соціального середовища. У процесі занять молодші школярі опановують нові соціальні ролі, норми та правила, формують соціальні якості й уміння, лідерські, морально-етичні якості та цінності, адекватну самооцінку, внутрішню позицію, навчаються встановлювати соціальні контакти й будувати взаємостосунки. Ключові слова: молодші школярі, соціалізація, фізична підготовленість, фізична роботоздатність, розумова працездатність, соціальні норми, ролі, якості.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

6

Трачук, Сергій, Янь Ген et Інна Мамедова. « Досвід тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і Китайської Народної Республіки ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 4 (20 mai 2021) : 96–100. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.96-100.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. Фізична підготовка учнівської молоді як процес і її результат – фізична підготовленість – є загальновизнаним ключовим показником благополуччя дітей і підлітків, і важливим показником здоров’я у подальшому житті в сучасних концепціях розвитку розвинених країн. Мета. Узагальнити і зіставити досвід тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і Китайської Народної Республіки. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних літературних джерел, контент-аналіз нормативних і програмно-методичних документів, компаративний метод зіставлення та аналізу зарубіжного й вітчизняного досвіду, логіко-теоретичний аналіз, історичний аналіз. Результати. У ході дослідження встановлено значення та специфіку тестів для оцінки рівня фізичної підготовленості учнівської молоді у системі фізичного виховання України та КНР. Виявлено типові вправи, що використовуються в процесі тестування рівня фізичної підготовленості учнів. Загалом в кожній із систем оцінки фізичної підготовленості чітко простежуються визначені основні маркери, що загалом і визначають рівень підготовленості. У системах тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і КНР відображено загальні підходи до організації та форматування тестових нормативів фізичної підготовленості, які дозволяють оцінити основні рухові якості учнів, а в практиці КНР система доповнена індексом маси тіла й оцінкою функціональних можливості дихальної системи. Узагальнюючи дані тестування двох країн, необхідно зазначити, що рівень фізичної підготовленості потребує адекватної реакції в прийняті рішень уповноважених органів влади, саме в ключовому аспекті забезпечення самого процесу фізичної підготовки (створення належних умов, інфраструктури тощо). Ключові слова: фізична підготовленість, тестування, фізичне виховання, школярі.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

7

Назимок, В. В. « ФІЗИЧНА ТА СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СТУДЕНТІВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ БОКСОМ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ». Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & ; recreation), n^o 9 (21 mars 2022) : 174–81. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.23.

Texte intégral

Résumé :

Мета дослідження – простежити динаміку розвитку загальної та спеціальної фізичної підготовленості студентів, які займаються боксом у процесі фізичного виховання, протягом одного та двох років відповідно. Для оцінки фізичної підготовленості студентів були використані такі види тестувань: вибухова сила – стрибки в довжину з місця, згинання-розгинання в упорі лежачи 20 с. та 1 хв. Окремим нормативом були стрибки на скакалці (кількість за 1 хв.) та визначення максимальної кількості ударів, нанесених протягом 15 с. лівою рукою, правою рукою. Швидкісна підготовленість та витривалість визначались за допомогою навантаження максимальної потужності (до 20 с.) – біг 100 м та великого фізичного навантаження (до 30 хв.) – біг 3000 м. Порівнюючи середні показники тестування студентів першого та другого курсів, що займаються боксом у процесі фізичного виховання, можна зробити висновки, що загальна та спеціальна фізична підготовленість студентів першого курсу за результатами тестування всіх фізичних якостей покращилася. Тоді як результати студентів другого курсу були кращими в усіх випробуваннях, крім швидкості.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

8

Anokhin, Yevhen. « Аналіз цільового компонента спортивно-масової роботи у вищих військово-навчальних закладах Збройних сил України ». Physical education, sports and health culture in modern society, n^o 2(42) (26 juillet 2018) : 43–50. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-43-50.

Texte intégral

Résumé :

Фізична підготовленість військовослужбовців є основою їхньої боєздатності. Тому її забезпеченню приділяють багато уваги з перших років служби військовослужбовців. Однак практика засвідчує, що внаслідок зниження в сучасному суспільстві інтересу до фізичної культури й спорту, до військових навчальних закладів поступають особи без попереднього спортивного досвіду та з рівнем фізичної підготовленості, який не відповідає вимогам навчально-бойової й особливо бойовій діяльності військових спеціалістів. Прийнятими на сьогодні в збройних силах психолого-педагогічними методами в кращому випадку вдається підвищити підготовленість майбутніх офіцерів до мінімально необхідного рівня, але сформувати в них ціннісне ставлення до фізичної підготовки, стійку мотивацію підтримувати фізичну підготовленість на необхідному рівні впродовж усієї служби не вдається. Фізичне вдосконалення курсантів здійснюється в декількох організаційних формах. Кожна з них володіє різним потенціалом із погляду виховання в майбутніх офіцерів фізичної культури. Унаслідок особливостей організації й проведення найвищими можливостями в цьому плані володіє спортивно-масова робота. Саме тому ми вирішили дослідити стан спортивно-масової роботи у військових навчальних закладах Збройних сил України, вияснити, як ефективно використовується її педагогічний потенціал щодо виховання в курсантів особистісної фізичної культури – основне для їх багаторічної фізичної активності, зокрема, і формування військового професіоналу в цілому. Нами встановлено, що невизначення керівними документами з фізичної підготовки військовослужбовців єдиної чітко сформульованої конкретної цільової установки спортивно-масової роботи у військових навчальних закладах послужило причиною зміщення акцентів спортивно-масової діяльності у військових академіях із виховання особистості майбутніх офіцерів на суто кількісні показники – бали, очки й місця та, головне, утрати зв’язку з освітнім процесом. Основним висновком нашого дослідження є те, що в цьому вигляді спортивно-масова робота у військових навчальних закладах не в стані служити справі виховання особистості курсанта, формуванню в нього особистої фізичної культури та ціннісного ставлення до фізичної підготовки.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

9

Павленко, Віктор, Владислав Рожков et Єлена Павленко. « ПІДВИЩЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БІГУНІВ-БАР’ЄРИСТІВ НА КОРОТКІ ДИСТАНЦІЇ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ ». Слобожанський науково-спортивний вісник 4, n^o 78 (26 juin 2020) : 11–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.002.

Texte intégral

Résumé :

Мета: визначити розвиток загальної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються спринтерським бар’єрним бігом. Матеріал і методи: у дослідженнях взяли участь 30 легкоатлетів (14 дівчат та 16 хлопців) віком 12-13 років, які займаються у дитячо-юнацьких спортивних школах Харківської області. У процесі педагогічного експерименту використовувалися такі методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування; спеціальні педагогічні спостереження за навчально-тренувальною діяльністю юних бігунів, які спеціалізуються у бар’єрному бігу на короткі дистанції, педагогічний експеримент, математична статистика. Результати: за результатами тестування фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції було виявлено, що середньостатистичні значення показників фізичної підготовленості у дівчат та хлопців відповідають нормативам навчально-тренувальної групи попередньої базової підготовки. Експериментальна група працювала за цією програмою і в тренувальні заняття включали вправи швидкісного та швидкісно-силового характеру. Темпи приросту показників спеціальної фізичної підготовленості у дівчат та юнаків відображено у таблицях 2 і 3, аналіз яких дозволяє виявити за час проведення експерименту позитивні зміни показників фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції. Висновки: проаналізовані та узагальнені дані науково-методичної літератури щодо фізичної підготовки бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Визначено та оцінено рівень загальної фізичної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються бар’єрним бігом на короткі дистанції. Експериментально підтверджено вплив засобів швидкісно-силової спрямованості на спеціальну фізичну підготовленість бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Ключові слова фізична підготовка, бар’єрний біг, спеціальна фізична підготовленість.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

10

Сутула, Ольга, Анастасія Невелика et Юрій Чуча. « Бадмінтон як один із засобів оздоровчо-рекреаційної діяльності студентів ». Слобожанський науково-спортивний вісник 6, n^o 86 (23 décembre 2021) : 45–49. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.007.

Texte intégral

Résumé :

Мета: оцінити вплив занять бадмінтоном за оздоровчо-рекреаційною програмою на фізичну підготовленість та стан здоров’я студентів. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 13 здобувачів вищої осіти другого курсу жіночої статі Харківської державної академії фізичної культури. Оздоровчо-рекреаційна програма впроваджувалась протягом 6 місяців. Для оцінки її ефективності на початку та наприкінці експерименту в учасників експерименту визначалися антропометричні показники (маса тіла, зріст стоячи, сила м’язів кисті), фізіологічні показники (життєва ємність легень (ЖЄЛ). Оцінка фізичної працездатності студенток та ефективності їх дихальної системи проводилась з використанням проб Руф’є, Штанге, Генче. Рівень їх здоров’я оцінювався за методикою О. Пирогової. Результати: проведені дослідження підтвердили інформацію вчених про незадовільний стан фізичної підготовленості та здоров’я студентської молоді. Представлені матеріали дозволили констатувати позитивний вплив оздоровчо-рекреаційних занять з використанням засобів бадмінтону на показники функціонального стану серцево - судинної та дихальної систем, на рівень фізичної працездатності і фізичного здоров’я дівчат. Висновки: результати досліджень свідчать про те, що показники маси тіла, зріст стоячи майже не змінились, а показники: сила кисті, життєва ємність легень покращились протягом циклу тренувальних занять. Результати проведеного дослідження свідчать про покращення функціонального стану та рівня здоров’я студенток, які тренувались за оздоровчо-рекреаційною програмою, в основу якої покладено засоби бадмінтону. Ключові слова: здоров’я, фізична підготовленість, фізичний розвиток, функціональні проби, проба Штанге, проба Генче, студенти, бадмінтон.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

11

Трачук, Сергій, et Янь Ген. « Фізична активність учнів середньої школи Китайської Народної Республіки ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 4 (4 mai 2022) : 50–53. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.50-53.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. Регулярні заняття фізичною активністю помірної та високої інтенсивності, обмеження малорухливої поведінки вважаються незалежними факторами ризику для здоров’я дітей та молоді у всьому світі. Оцінка фізичної активності та малорухливої поведінки має особливе значення для зміцнення здоров’я китайських дітей та підлітків. Проведені попередні розвідки з цього питання не дозволяють повною мірою визначити огляд через використання різних інструментаріїв оцінювання й інтерпретації їхніх результатів. Використання міжнародного опитувальника з фізичної активності, який є загальноприйнятим і використовується у практиці багатьох країн, дозволить отримати валідні результати і провести їх порівняння. Мета. Дослідити рівень фізичної активності учнів 12–15 років середньої школи КНР. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення спеціальної літератури, контент аналіз; компаративний метод зіставлення та аналізу зарубіжного досвіду; логіко-теоретичний аналіз; міжнародний опитувальник фізичної активності (IPAQ), методи математичної статистики. Результати. У дослідженні представлено результати опитування 200 китайських школярів 12–15 років провінції Шаньдун. Оцінювання фізичної активності здійснювали за допомогою міжнародного опитувальника International Questionnaire on Physical Activity. Встановлено, що у переважній більшості китайські школярі 12–15 років характеризуються помірним рівнем фізичної активності, проте дедалі більше вони схиляються до малорухливого способу життя. Найменшу енергетичну вартість забезпечували фізичні навантаження високої активності через їх епізодичність, а найбільшу щотижневу метаболічну активність у них діагностовано під час ходьби і фізичної активності помірної інтенсивності. Відмічено і гендерні відмінності, так, тривалість фізичної активності високої інтенсивності у хлопців була статистично вища ніж у дівчат на 15 %. Порівнюючи отримані дані з результатами, представленими в літературних джерелах, у китайських школярів 12–15 років констатовано зниження щотижневої метаболічної активності, особливо за рахунок фізичної активності високої інтенсивності і збільшення часу на перебування в сидячому положенні. У період дистанційного навчання, обумовленого карантинними заходами COVID-19, китайські школярі були схильні до малорухливого способу життя, що відображається на невисокому відсотку тих, хто має високий рівень фізичної активності. Гіпотеза, що це пов’язано з існуючою ситуацією і обмеженнями COVID-19, потребує подальшого вивчення та проведення повторних досліджень з оцінювання фізичної активності китайських школярів. Ключові слова: фізична підготовленість, фізична активність, фізичне виховання, китайські школярі.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

12

Rymyk, Vladislav, et Vasyl Verbovyi. « СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ». Вісник Прикарпатського університету. Серія : Фізична культура, n^o 34 (5 février 2020) : 93–103. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.93-103.

Texte intégral

Résumé :

Мета. Розкрити сутність професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх поліцейських тавизначити перспективні підходи щодо її удосконалення. Методи. В роботі використано аналіз наукових джерел і документальних матеріалів. Результати. Проаналізовано дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців про види та шляхи покращення підготовки майбутніх поліцейських. Встановлено, що досягнення високого рівня професійної компетентності майбутніми працівниками Національної поліції, курсантам необхідно пройти різнопланову підготовку, а саме: службову, вогневу, фізичну та психологічну. Окрім цього майбутній поліцейський повинен здобути професійні вміння, навики та якості які готують його до майбутньої професії. При цьому пріоритет надається психофізичним якостям. Адже тривала дія стресогенних чинників, наявність реальної загрози для життя, висока ймовірність загибелі чи поранення висувають високі вимоги не тільки до рівня професійних знань, але й до фізичного протистояння порушникам правопорядк,у шляхом використання прийомів самозахисту та затримання злочинців. Курсантам закладів вищої освіти України під час їх навчання викладаються такі дисципліни як “фізична підготовка” та “спеціальна фізична підготовка”. Дані дисципліни реалізуються протягом всього періоду навчання. Навчальна програма по цим дисциплінам включає в себе такі розділи як: теоретична та методична підготовка, загальна фізична підготовка та тактика самозахисту й особиста безпека. Висновок. Для формування та удосконалення психофізичних властивостей у курсантів викладачі обирають найбільш ефективні та необхідні засоби, методи і форми навчання. При цьому, велика кількість навчального матеріалу залишається не засвоєною, через певні причини, а саме: низький вихідний рівень фізичної підготовленості курсантів (так званий “доступний” рівень). Фізична підготовленість у понад 40% абітурієнтів є низькою і з року в рік погіршується; відсутня належна мотивація покращення своїх фізичних можливостей; тематичний план не охоплює усіх проблемних питань з удосконаленняпсихофізичного стану, оволодіння прийомами боротьби та рукопашного бою; мала кількість навчальних годин, які виділяють на загальну та спеціальну фізичну підготовку. Отже виникає нагальна потреба розробки нових підходів щодо психофізичної підготовки майбутніх поліцейських.Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка, психофізичні якості, майбутні поліцейські.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

13

Заборняк, Станіслав, Богдан Мицкан et Тетяна Мицкан. « ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА В УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛАХ ГАЛИЧИНИ (1868–1918 рр.) ». Вісник Прикарпатського університету. Серія : Фізична культура, n^o 35 (4 janvier 2021) : 32–42. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.35.32-42.

Texte intégral

Résumé :

Мета. Розкрити особливості функціонування фізичної культури в школах Галичини (1868–1918 рр.). Методи. Джерельною базою дослідження були архівні матеріали міст Перемишля, Львова,Іван-Франківська, Тернополя, пов’язаних з діяльністю закладів середньої освіти в Галичині за часівАвстро-Угорської імперії. Результати. Розвиток організованої української фізичної культури в школахГаличини бере свій початок з другої половини ХІХ століття. Офіційно це розпочалося з публікації в 1868р. Радою національної школи циркуляру, який зобов’язував шкільну владу вводити в навчальні програминародних шкіл фізичну культуру та організовувати семінари для підготовки вчителів цього профілю.Починаючи з 1890 р. усі вчителі були зобов’язані залучати шкільну молодь до участі в оздо-ровчо-рекреаційних заходах з використанням фізичних вправ. З іншого боку, директори шкіл мали нада-вати щорічні окремі звіти про діяльність школи з фізичної культури. Важливим кроком щодо покра-щення фізичної підготовки учнів було запровадження у 1901 р. двох уроків з фізичної культури протягомтижня. Проте через брак кваліфікованих вчителів фізичної культури в народних школах та гімназіяхфізична підготовка учнів не завжди здійснювалася в необхідному обсязі. Для покращення рівня фізичноїпідготовленості школярів велике значення мало проведення методичних конференції з директорами тавчителями фізичної культури. Це підтверджується шкільними звітами, які містять дані, як про фізич-ний розвиток, так і фізичну підготовленість учнів, починаючи з 1896 р. Під час проведення уроків фі-зичної культури використовувалися гімнастичні й легкоатлетичні вправи (біг, стрибки, метання), рух-ливі та спортивні ігри, їзда на велосипеді, плавання у відкритих водоймах, а в зимовий період катання налижах, санах і навіть крикет. Із позаурочних форм фізичної підготовки популярними були ігри і забавипід час перерв, а з позашкільних – піші туристичні мандрівки. Висновок. Отже, у період 1968-1918 рр вшколах Галичини (українських і польських) були закладені основи сучасної фізичної підготовки шкільноїмолоді, а відтак й ефективного контролю за станом цього процесу в школах, що може бути вико-ристано й на сучасному етапі формування компетентностей учнів з фізичної культури й здоровогоспособу життя.Ключові слова: школа, учні, фізична культура.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

14

Lemak, Oleksandr, Iryna Sultanova, Iryna Ivanyshyn et Rodion Arlamovskyi. « Фізична підготовленість та морфо-функціональний стан підлітків з різним рівнем аеробної продуктивності ». Physical education, sports and health culture in modern society, n^o 3 (43) (27 septembre 2018) : 91–98. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-91-98.

Texte intégral

Résumé :

Актуальність. Недостатній рівень фізичної підготовленості та соматичного здоров’я школярів обумовлює актуальність вивчення розвитку фізичних якостей у взаємозв’язку з аеробною продуктивністю та фізичним розвитком організму підлітків. Завдання дослідження – виявити взаємозв’язок складників фізичної підготовленості й фізичного розвитку підлітків із різним рівнем аеробної продуктивності. Матеріал і методи дослідження – оцінка фізичної підготовленості школярів (Сергієнко Л.П., 2010); визначення аеробної продуктивності методом степ-ергометрії (Карпман В. Л., 1988). Оцінку фізичного розвитку проводили на підставі визначення силових індексів, індекса маси тіла та індекса Пін’є. Кількість м’язової маси для розрахунку силових індексів визначали за методом Mатейка. У дослідженні взяло участь 423 підлітки, 211 – із них жіночої та 212 – чоловічої статі. Результати дослідження. Зниження рівня аеробної продуктивності супроводжується збільшенням індексу маси тіла та зниженням індексу Пін’є, що відображає важливу роль соматометричних ознак фізичного розвитку в детермінуванні функціональних можливостей організму. Підвищення рівня аеробної продуктивності пов’язано зі збільшенням м’язової сили, про що свідчить динаміка силових індексів, визначених за даними співвідношення показників кистьової та станової динамометрії до м’язової маси тіла в дівчат і хлопців, а також згинання-розгинання рук в упорі лежачи до маси тіла в підлітків чоловічої статі. Висновки. Зі зниженням аеробної продуктивності зростає частка дітей із нижчим від середнього рівнем фізичної підготовленості та зменшується частка дітей із вищем від середнього рівнем фізичної підготовленості. Наявність респондентів із вищим від середнього рівнем фізичної підготовленості в кожній дослідній групі свідчить про наявні можливості до підвищення рівня розвитку фізичних якостей. Отримані результати можна використати для розробки диференційованих підходів у фізичному вихованні школярів із різним рівнем аеробної продуктивності.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

15

Круцевич, Тетяна, Оксана Марченко et Марина Дєдух. « Сучасні підходи до формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 2 (3 janvier 2022) : 66–75. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.66-75.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. У статті розглянуто підходи до формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання. Мета. Визначити фактори впливу на формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання. Методи. Теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання); педагогічні (спостереження, експеримент із застосуванням інструментальних методів); соціологічні (неформалізовані бесіди, опитування, анкетування); методи математичної статистики. Результати. У ході теоретичного аналізу літературних джерел визначено компоненти індивідуальної фізичної культури, які характеризують процесуальну і результативну діяльність особистості. Розуміння індивідуальної фізичної культури базується більшою мірою на практичному досвіді, ніж на теоретичних знаннях. Виявлено, що тільки юнаки та дівчата, які навчаються у спортивному коледжі, мають достатній рівень фізкультурної освіти. В основі потребо-мотиваційної сфери фізичної культури і спорту юнаків і дівчат, які займаються та не займаються спортом, існують як спільні, так суттєво відмітні пріоритети. Підтверджено вплив факторів зовнішнього середовища на формування індивідуальної фізичної культури особистості під час визначення мотивів, інтересів у заняттях спортом. Розгляд в людині фізичного як особистого може бути одним із способів залучення молоді до формування цінностей фізичної культури і спорту та включення індивідуальної фізичної культури до спектру загальної культури людини. Ключові слова: учнівська молодь, індивідуальна фізична культура, фізична підготовленість, фізичне здоров’я, самооцінка.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

16

ГНИДЮК, Олександр. « ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ У ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ ». Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : педагогічні науки 27, n^o 4 (1 janvier 2022) : 76–92. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.911.

Texte intégral

Résumé :

У статті представлено результати аналізу особливостей фізичної підготовки офіцерів у військових закладах освіти США на початку XXI століття. З’ясовано, що фізична підготовка майбутніх офіцерів має децентралізований характер, оскільки збройні сили США розділені між різними міністерствами, що обумовлює відсутність єдиної системи керівних документів. Система військової професійної освіти в США охоплює широку мережу закладів, що відрізняються один від одного відомчою приналежністю, особливостями і якістю освіти, а також її основними завданнями. Водночас ці заклади освіти входять до державного сектору американської вищої школи та керуються встановленими стандартами освіти. Фізична підготовка є однією з основних навчальних дисциплін. Навчальні програми з фізичної підготовки у військових школах дещо різняться залежно від належності до видів збройних сил. Проте загальними характерними їхніми рисами є висока насиченість занять фізичними вправами і дух змагальності. Є також спільні завдання, якими передбачено розвиток фізичних якостей та оволодіння кадетами руховими навичками; формування психічної стійкості до умов бойових дій і здатності діяти в екстремальних умовах; формування впевненості у своїх силах, згуртованості військових підрозділів; формування потреби у щоденних заняттях фізичними вправами та дотримання принципів здорового способу життя. Курсанти постійно беруть участь у різних змаганнях, що проводяться як на рівні закладу, так і в масштабах збройних сил або національних турнірів. Фізична підготовленість є одним із основних критеріїв відбору кандидатів під час вступу до військових шкіл, коледжів та академій. Фізична програма сприяє розвитку лідерів-професіоналів, забезпечуючи основу для їхніх фізичних базових навичок. Цей розвиток досягається за допомогою основних курсових занять з фізичної підготовки, перевірки фізичної підготовленості. Кожен курсант повинен брати участь в університетських або міжвузівських змаганнях упродовж навчального року, бути членом спортивного клубу.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

17

Бакіко, І. В., О. В. Радченко, В. В. Файдевич, А. Г. Чиж et В. П. Констанкевич. « АДЕКВАТНІСТЬ САМООЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІВЧАТ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ ». Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, n^o 1 (27 septembre 2021) : 14–22. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-02.

Texte intégral

Résumé :

Для виховання і формування цінностей особистої фізичної культури школяра необхідні відповідні умови організації фізичного виховання і визначення його значущого статусу та іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві. На думку авторів, необхідні кардинальні зміни щодо розуміння суті фізичної культури на базі широкого філософсько-культурологічного підходу, що дадуть можливість зорієнтувати систему неспеціальної фізкультурної освіти на формування і відтворення людини в цілісній єдності тілесного і духовного. Критерієм оцінки ефективності педагогічної діяльності у сфері неспеціальної фізкультурної освіти, на думку М. Маєвського, має бути не лише рівень здобутих нових фізкультурних знань, формування рухових умінь і навичок, розвиток фізичних здібностей, але і позитивне мотиваційно-потребове ставлення до фізичної культури, що може проявлятися у зверненні до саморозвитку, самовираження, самооцінки, самоконтролю, самопізнання, самовиховання, самореалізації, самовизначення, самоосвіти, самовдосконалення, тобто до самореалізації й удосконалення свого духовного і фізичного начала, що і є важливим феноменом культури. Мета дослідження полягає у визначенні адекватності самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовленості дівчат середніх класів для виявлення ефективності засобів педагогічного контролю в процесі фізичного виховання. Були використані такі методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів і програм з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є.В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку». Дослідження проводилось протягом березня – квітня 2021 року. Спочатку ми визначали фізичну підготовленість дівчат 6-го та 9-го класів за загальноприйнятою методикою. Також дівчата відповідали на запитання опитувальника для визначення самооцінки фізичного розвитку (за Є.В. Боченковою). Пропонувалось дати самооцінку своєму фізичному розвитку за такими показниками: «здоровʼя», «координація рухів», «фізична активність», «стрункість тіла», «спортивні здібності», «глобальне фізичне «Я», «зовнішній вигляд», «сила», «гнучкість», «витривалість» та «самооцінка». Результати дослідження та ключові висновки. Самооцінка – це елемент самопізнання, рефлексії, який характеризується емоційно насиченою оцінкою себе як особистості, своїх можливостей, критичним ставленням до себе і впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка формується протягом розвитку підлітків під впливом соціуму і може відображати їх ціннісні орієнтації, які стимулюють або пригнічують діяльність, спрямовану на саморозвиток. Аналіз взаємозв’язку між показниками допомагає визначити засоби, завдяки яким дівчата відчувають можливість досягнення визначеної мети. Ми розглядаємо кореляційні зв’язки між самооцінкою та показниками фізичного розвитку. Найвищі коефіцієнти кореляції шестикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (сила) та по r = 0,8 (фізична активність та стрункість тіла). Найвищі коефіцієнти кореляції дев’ятикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (гнучкість) та по r = 0,8 (координація рухів, фізична активність, спортивні здібності, глобальне фізичне «Я»). Проведені дослідження виявили неадекватність самооцінки фізичної підготовленості дівчат середніх класів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення і практичного впровадження в уроки фізичної культури розділу педагогічного контролю і самоконтролю фізичної підготовленості, який має бути стимулом для самовдосконалення в процесі фізичного виховання.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

18

Anokhin, Yevhen, Yurii Bobko, Oksana Matveiko, Ivan Pylepchak, Ihor Lototskyi et Maksim Kuznetsov. « Дослідження рівня мотиваційно-ціннісного ставлення курсантів до фізичного вдосконалення на початку навчання у військовій академії ». Physical education, sport and health culture in modern society, n^o 1(57) (31 mars 2022) : 24–30. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2022-01-24-30.

Texte intégral

Résumé :

Актуальність. Бойова діяльність (БД) військовослужбовців відноситься до дуже важких видів професійної діяльності (ПД), яка вимагає від них значних м’язових зусиль, прояву на високому рівні відповідних фізичних якостей, рухових навичок; підвищеної активності значної кількості різноманітних органів і систем; залучення до роботи великої кількості морфофункціональних і психічних структур організму людини. Це супроводжуєть- ся витратою такої кількості енергії, якої не здатні продукувати механізми енергозабезпечення організму більшості військовослужбовців, що призводить до швидкої втрати працездатності. Підвищення рухових спро- можностей і розширення функціональних резервів організму офіцерів до рівня, що вимагає БД, відбувається під час їх навчання в академії. А його підтримання є актуальним продовж всієї професійної кар’єри офіцера. Однак, одразу після випуску з академії фізична активність більшості офіцерів знижується, а разом з нею й їх фізична підготовленість. Враховуючи, що фізична підготовленість є фундаментом для всіх інших компонентів боєздатності військовослужбовців, актуальним є пошук шляхів забезпечення належного рівня ефективності фізичного вдоскона- лення офіцерів продовж всієї їх служби. Мета роботи – визначення рівня мотиваційно-ціннісного ставлення курсантів до фізичного вдосконалення на початку їх військової служби як умови і передумови доцільних систематичних занять ними фізичними вправами. Методи – аналіз та узагальнення наукових праць, опитуван- ня. Результати. Встановлено, що в структурі мотивації до фізкультурно-спортивної діяльності (ФСД) значної кількості курсантів на момент їх вступу до академії переважають гедоністичні мотиви, а метою їх занять спортом є розвага. Виявлено, що 60,2 % курсантів на початку навчання в академії мають низький рівень мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичного вдосконалення, якій характеризується неадекватністю оцінки своєї фізичної підготовленості, відсутністю бажання виявляти зусилля при виконанні рухової активності, що не дозволяє розраховувати на високу результативність фізичного вдосконалення. Висновки. Для підвищення ефективності фізичної підготовки офіцерів у військах потребує посилення формування в них мотиваційно- ціннісного ставлення до фізичного вдосконалення під час навчання в академії.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

19

Гресь, Марина, et Олена Андрєєва. « Складові професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх фахівців правоохоронної діяльності ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 3 (2 février 2022) : 55–59. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.55-59.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. У статті подано інформацію про рівень фізичної підготовленості майбутніх фахівців правоохоронної діяльності та складових їхньої професійно-прикладної фізичної підготовки. Мета. Охарактеризувати складові професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх фахівців правоохоронної діяльності. Методи. Аналіз фахової науково-методичної літератури та документальних матеріалів, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати. Загальний рівень фізичної підготовленості вказує на те, що більшість юнаків і дівчат мають середній рівень фізичної підготовленості, високий рівень спостерігається лише у дівчат, з низьким рівнем фізичної підготовленості юнаків на 4,6 % більше, ніж дівчат. Досить мала кількість юнаків і дівчат, що не перевищує навіть 15,0 % мають достатній рівень фізичної підготовленості. Отримані в ході дослідження результати свідчать про необхідність перегляду існуючої програми з фізичного виховання у закладах вищої освіти та розробки і впровадження сучасних засобів для розвитку основних рухових якостей студентів. Ключові слова: студенти, професійно-прикладна фізична підготовка, фізична підготовленість.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

20

Вовк, I. В., et Е. О. Мадяр-Фазекаш. « ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СТУДЕНТІВ АГРАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ». Visnyk of Zaporizhzhya National University. Physical education and Sports, n^o 1 (2020) : 16–21. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2020-1-02.

Texte intégral

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

21

Борисова, Ольга, Вікторія Нагорна et Артур Митько. « Спеціальна фізична підготовленість висококваліфікованих більярдистів як чинник підвищення ефективності змагальної діяльності (на прикладі пулу) ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 3 (2 février 2022) : 14–19. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.14-19.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. У статті розглянуто проблеми удосконалення рівня спеціальної фізичної підготовленості висококваліфікованих більярдистів для підвищення ефективності їхньої змагальної діяльності та досягнення високих спортивних результатів на головних міжнародних змаганнях з пулу. Аналіз сучасних програм підготовки висококваліфікованих більярдистів провідних збірних команд Європи з пулу, в тому числі й України, дозволив визначити, що їхній зміст складається переважно з показників планування тренувального навантаження техніко-тактичної підготовленості без урахування диференційованого підходу до розвитку та удосконалення спеціальних фізичних якостей. Одним зі шляхів вирішення зазначеної проблеми має стати розробка та впровадження у підготовку збірної команди України комплексних програм із урахуванням рівня психологічної, техніко-тактичної та спеціальної фізичної підготовленості гравців. Мета. Підвищення ефективності підготовки більярдистів високої кваліфікації до головних змагань макроциклу шляхом оптимізації рівня спеціальної фізичної підготовленості. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; опитування; метод експертних оцінок; спостереження; тестування, педагогічний експеримент; психофізіологічні методи дослідження; методи математичної статистики. Результати. Реалізація розробленої нами програми підготовки спортсменів до головних змагань макроциклу у педагогічному експерименті виявила вірогідне поліпшення інтегральної підготовленості в експериментальній групі більярдистів національної збірної команди з пулу до чемпіонату Європи порівняно з контрольною групою (p < 0,05). Наукове обґрунтування практичної ефективності впровадження у процес підготовки національної збірної команди з більярдного спорту (пул) підтверджено високими результатами виступів висококваліфікованих більярдистів на чемпіонатах Європи з пулу 2016–2019 рр. Ключові слова: більярдний спорт, пул, спеціальна фізична підготовка, інтегральна підготовка, програма підготовки, індивідуальний план.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

22

Vlasova, Sofia. « Особливості фізичної підготовленісті учнів 5 – 6 класів в контексті часних норм оцінювання ». Physical education, sports and health culture in modern society, n^o 3 (43) (27 septembre 2018) : 63–72. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-63-72.

Texte intégral

Résumé :

У статті розкрито тему питання вивчення особливості підготовленості учнів 5–6 класів загальноосвітньої школи й сучасних підходів до її оцінки. Актуальність теми дослідження. Фізична підготовленість є одним із чинників, що характеризують працездатність, стан як фізичного, так і психічного здоров’я. Низький рівень фізичної підготовленості підростаючого покоління є проблемою, що притаманна більшості країн Європи, у тому числі Україні. За даними Академії медичних наук України, значна кількість учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень здоров’я, що певною мірою зумовлене недостатнім рівнем їхньої фізичної підготовленості. Відповідних змін у зв’язку з цим зазнає стан здоров’я. Провідні українські науковці фізичну підготовленість радять розглядати ширше, не обмежуючись лише рівнем розвитку рухових якостей та опануванням певних рухових дій. Вони наполягають на обов’язковому врахуванні морфофункціональних можливостей органів і систем організму, що дасть змогу цілісно й проекційно підходити до соматичного формування особистості. Мета дослідження – визначити рівень фізичної підготовленості учнів 5–6 класів ЗОШ м. Києва. Методологія дослідження. В експерименті взяли участь 194 дитини, 10–12-річного віку, із них 90 – хлопчики і 104 – дівчаток. Дослідження проводили на базі спеціалізованої школи № 269 м. Києва з поглибленим вивченням французької мови. Для дослідження фізичної підготовленості школярів 5–6 класів застосовано такі рухові тести, як «стрибок у довжину з місця» (швидкісно-силові якості); «згинання-розгинання рук в упорі лежачи» (сила м’язів рук) дівчата; «підтягування у висі» хлопці (сила м’язів рук); «човниковий біг 4х9 м» (спритність); «біг 30 м» (швидкісні якості); «біг 1000 м» (витривалість); «нахил тулуба вперед із положення сидячи» (гнучкість). Силу м’язів кисті вимірювали за допомогою дитячого кистьового динамометра. Результати досліджень піддано математично-статистичній обробці з метою інтерпретації результатів педагогічних експериментів, як того вимагають подібні дослідження в галузі фізичної культури й спорту. Результати роботи та ключові висновки. Аналіз отриманих результатів тестування дав підставу зробити висновки про те, що результати учнів відповідають достатньому й високому рівням компетентності згідно з навчальною програмою «Фізична культура. (5–9 клас)», а також Державною системою тестів України. Проте, на нашу думку, певні позиції Державних тестів потребують перегляду, оскільки є дещо заниженими. Ураховуючи той факт, що рівень фізичної підготовленості взаємопов’язаний із рівнем соматичного здоров’я дітей, уважаємо, що така «корекція» нормативів не буде сприяти оптимізації фізкультурно-оздоровчої роботи у ЗОШ.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

23

Перевозник, Володимир, Володимир Паєвський et Катерина Максимова. « ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОЇ ТА ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ КУРСАНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ХНУПС ІМ. І. КОЖЕДУБА ». Слобожанський науково-спортивний вісник 6, n^o 80 (21 décembre 2020) : 52–57. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.008.

Texte intégral

Résumé :

Мета: визначити динаміку показників фізичної та військово-професійної підготовленості курсантів факультету Протиповітряної оборони Сухопутних військ (ППО СВ) ХНУПС ім. І. Кожедуба. Матеріал і методи: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати: визначена динаміка показників фізичної та військово-професійної підготовленості курсантів факультету ППО СВ ХНУПС ім. І. Кожедуба. За час експериментального періоду, який тривав один (2019-2020) навчальний рік, у якому брали участь курсанти третього курсу факультету ППО СВ відбулося поліпшення середніх результатів за тестами, що характеризує швидкість рухів, витривалість, швидкісно-силові здібності і власне силові здібності. Підвищення рівня фізичної підготовленості сприяло підвищенню рівня військово-професійної підготовленості курсантів. У результаті кореляційного аналізу виявлено взаємозв’язок надійності у діях курсантів в умовах навчань з рівнем розвитку різних сторін фізичної підготовленості. Висновки: отримана динаміка кількісних показників фізичної та військово-професійної підготовленості курсантів та здійснений кореляційний аналіз даних, що дає підставу для корегування навчального процесу курсантів факультету ППО СВ у напрямку удосконалення фізичної підготовки з урахуванням військово-професійної діяльності. Ключові слова: курсанти, фізична підготовленість, військово-професійна підготовленість, показники.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

24

Roztorhui, Mariia. « Фізична підготовленість пауерліфтерів з інвалідністю як чинник ефективності програми підготовки ». Physical education, sports and health culture in modern society, n^o 1 (45) (24 mai 2019) : 84–90. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-84-90.

Texte intégral

Résumé :

Актуальність. Ураховуючи можливість негативного впливу на здоров’я спортсменів з інвалідністю механічного перенесення підходів до підготовки здорових пауерліфтерів у практику адаптивного спорту, постає необхідність розробки й обґрунтування програм підготовки спортсменів з інвалідністю. Мета дослідження – обґрунтування ефективності програми підготовки на основі аналізу показників фізичної підготовленості пауерліфтерів із пошкодженнями опорно-рухового апарату на етапі початкової підготовки. Метод та методологія проведення роботи. Для досягнення поставленої мети використано аналіз й узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати роботи. На основі аналізу науково-методичної літератури та передового досвіду практики спорту розроблено програму підготовки пауерліфтерів із пошкодженнями опорно-рухового апарату на етапі початкової підготовки. У результаті експериментального впровадження програми в практику спорту виявлено ступінь впливу занять пауерліфтингом на фізичну підготовленість пауерліфтерів із пошкодженнями опорно-рухового апарату. Виявлено достовірні відмінності (p<0,01 ) у показниках за тестами «біг на 30 м», «12-хвилинний тест Купера на ручному велотренажері», «викрут із гімнастичною палицею з положення “гімнастична палиця хватом двох рук зверху вперед-униз”», «метання м’яча з положення сидячи в ціль» та мануально-м’язового тестування за всіма тестовими позиціями до початку й після експерименту в пауерліфтерів на етапі початкової підготовки. Висновки. Статистично достовірний приріст показників фізичної підготовленості може свідчити про можливості зменшення впливу втрачених функцій на життя спортсменів з інвалідністю за допомогою занять пауерліфтингом і про ефективність програми підготовки пауерліфтерів на етапі початкової підготовки. Наукові результати, отримані в ході експериментальної перевірки, дають підставу для висновку про позитивний вплив занять із пауерліфтингу на фізичну підготовленість спортсменів із пошкодженнями опорно-рухового апарату на етапі початкової підготовки.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

25

Nataliia, Komarynska. « Physical fitness of beginning gymnasts ». Physical culture, sports and health of the nation 468, n^o 5 (24) (2018) : 222–28. http://dx.doi.org/10.31652/2071-5285-2018-5-24-222-228.

Texte intégral

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

26

Sirenko, Romana, Yuriy Yaremchuk et Nataliіa Semenova. « Аналіз фізичної підготовленості студентів на основі результатів тестів і нормативів щорічного оцінювання ». Physical education, sports and health culture in modern society, n^o 2(42) (26 juillet 2018) : 71–77. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-71-77.

Texte intégral

Résumé :

У статті розглянуто проблему фізичної підготовленості студентської молоді вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації. Серед студентів Львівського національного університету імені Івана Франка (n=4636) і Медичного коледжу ЛНМУ імені Данила Галицького (n=327) проведено тести й нормативи щорічного оцінювання фізичної підготовленості, що відповідають їхньому віковому цензу. Проаналізовано рівень фізичної підготовленості студентів зазначених ВНЗ за гендерною ознакою, віком та курсами навчання. Дослідження дало змогу виявити що студенти-першокурсники Львівського національного університету імені Івана Франка мають нижчий рівень фізичної підготовленості, порівняно зі студентами старших курсів. Фізична підготовленість 34,47 % досліджуваних чоловічої статі та 42,55 % студентів жіночої статі університету перебуває на низькому рівні. Серед студентів Медичного коледжу ЛНМУ імені Данила Галицького встановлено зниження кількості студентів із достатнім рівнем ФП на 27 % і зростання на 30 % – із середнім рівнем від І по ІV курс. Отримано зниження якісної оцінки в тестових вправах на гнучкість та в бігу на короткі дистанції. Визначено низькі результати в студенток усіх курсів навчання у вправах «стрибок у довжину з місця й згинання-розгинання рук в упорі лежачи». Установлено, що малорухомий спосіб життя студентів університету та медичного коледжу, який спостерігаємо в студентської молоді, котра часто обмежується лише заняттями фізичним вихованням у ВНЗ (2 год на тиждень), що є значно нижчим від потреб молодого організму та негативно відображається на показниках фізичної підготовленості. Одержані результати ФП студентів мають стати важливим чинником у підвищенні мотивації студентів до систематичних занять фізичною культурою й спортом та оптимізації фізичного виховання у ВНЗ.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

27

Підгайна, Віра, et Микола Кунашенко. « Ефективність застосування фізкультурно-оздоровчої програми з елементами акварекреації на показники фізичної підготовленості юнаків старших класів ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 2 (3 janvier 2022) : 86–89. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.86-89.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. Узагальнено практичний досвід використання засобів акварекреації під час дозвілля та вплив даних фізкультурно-оздоровчих занять на рівень фізичної підготовленості старшокласників. Обґрунтовано ефективність різновидів веслування, використання яких приводить до підвищення рівня фізичної роботоздатності, збільшення рухової активності, формування правильної постави, нормалізації маси тіла, підвищення інтересу до занять з фізичної культури. Мета. Обґрунтування впливу фізкультурно-оздоровчих занять на рівень фізичної підготовленості учнів старших класів. Методи. Аналіз та узагальнення наукової літератури, тестування. Результати. Фізкультурно-оздоровчі заняття дають можливість сконцентрувати та забезпечити тісну взаємодію учнівського самоуправління, сім’ї та суспільства. Такий вид дозвілля сприяє оптимізації рухового режиму учнів. Фізкультурно-оздоровчі тренування є важливим фактором для підтримання або покращення здоров’я людини, але слід звертати увагу на те, що ефективність тренувань може бути значно вищою за рахунок поєднання фізичних вправ з раціональним харчуванням, дотриманням режиму дня, позитивним психологічним настроєм, використанням гігієнічних оздоровчих заходів, «раціональним способом життя». Аналіз сучасних підходів до програмування та змісту фізкультурно-оздоровчих занять зі старшокласниками показав необхідність їх подальшого вдосконалення. За результатами отриманих даних авторами запропоновано використовувати засоби акварекреації під час дозвілля старшокласників, що дозволить змінити рівень їхньої фізичної підготовленості. Ключові слова: юнаки, фізкультурно-оздоровчі заняття, фізична підготовленість, акварекреація.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

28

Шестерова, Людмила, et Лейля Аджаметова. « ВПЛИВ ПЛІОМЕТРИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ НА УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕННОСТІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПРИНТЕРІВ З ВАДАМИ ЗОРУ НА ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ ЕТАПІ ». Слобожанський науково-спортивний вісник 77, n^o 3 (6 juin 2020) : 43–48. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-3.006.

Texte intégral

Résumé :

Мета: з’ясувати ефективність застосування пліометричного методу тренування на різному ґрунті на передзмагальному етапі висококваліфікованих спринтерів з вадами зору. Матеріал і методи: досліджувалися показники спеціальної фізичної підготовленості Заслуженого майстра спорту України з легкої атлетики серед спортсменів з вадами зору упродовж передзмагального етапу річного макроциклу. У ході роботи були використані наступні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження; педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: зміна ґрунту, на якому виконувалися вправи пліометричного характеру, призвела до позитивних змін показників спеціальної фізичної підготовленості легкоатлетки. Висновки: застосування на передзмагальному етапі підготовки висококваліфікованої легкоатлетки з вадами зору шеститижневої пліометричної програми сприяло достовірному підвищенню швидкісних і швидкісно-силових показників (p<0,05-0,01). Ключові слова пліометрика, спеціальна фізична підготовленість, передзмагальний етап, вади зору.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

29

Ашанін, Володимир, Світлана Пятисоцька, Яна Жерновнікова, Андрій Єфременко, Ольга Без’язична et Ліана Дугіна. « Особливості фізичного розвитку спортсменів як основа диференціації навантажень в тренувальному процесі юних кікбоксерів ». Слобожанський науково-спортивний вісник 6, n^o 81 (22 février 2021) : 59–65. http://dx.doi.org/10.15391/https://doi.org/10.15391/snsv.2021-1.008.

Texte intégral

Résumé :

Мета: визначити показники фізичного розвитку спортсменів групи початкової підготовки з кікбоксингу. Матеріал і методи: дослідження було проведено на базі ДЮСШ «ХФТІ» м. Харкова. До експерименту було залучено 28 кікбоксерів 10-11 років групи початкової підготовки першого року навчання. У роботі застосовували наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, антропометричні вимірювання, методи математичної статистики. Результати: були проведені візуальні та антропометричні обстеження тіла спортсменів за наступними показниками: довжина і маса тіла, окружність грудної клітини. Також проведено комплексне тестування рухових якостей спортсменів з використанням контрольних вправ, що передбачені державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України. Висновки: у ході дослідження були проведені антропометричні обстеження юнаків 10-11 років, які займаються кікбоксингом, що дозволило встановити особливості будови тіла спортсменів. Були обчислені ваго-зростовий та грудо-зростовий індекси, а також індекс Піньє для визначення соматичного типу спортсменів. В результаті дослідження виявлено, що за індексом Кетле переважна кількість учнів мала рівень фізичного розвитку середній і вище; за індексом пропорційності розвитку грудної клітини – вузьку грудну клітину. За виявленими значенням індексу Пінье встановлено, що більшість кікбоксерів відноситься до астенічного типу конституції. Виявлено важливе значення застосування диференційованого підходу в організації тренувального процесу спортсменів з урахуванням їх соматотипу. Спортсмени 10-11 років різних соматотипів (астенічного, нормостенічного та гіперстенічного) мають суттєві відмінності за показниками розвитку фізичних якостей. Такі результати дослідження експериментально підтвердили необхідність пошуку нових підходів до системи фізичної підготовки спортсменів з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Ключові слова: фізичний розвиток, фізична підготовленість, соматотип, диференційований підхід, спортсмени-кікбоксери, початковий етап підготовки.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

30

Hamade, Ali, et Ivanna Bodnar. « PHYSICAL WORKABILITY, PHYSICAL PREPAREDNESS AND PHYSICAL ACTIVITY OF SCHOOLCHILDREN WITH DISORDERS OF THE AUTIC SPECTRUM ». Sports Bulletin of the Dnieper 1 (2020) : 414–24. http://dx.doi.org/10.32540/2071-1476-2019-1-414.

Texte intégral

Résumé :

Increasing numbers of children with ASD, high social significance, and economic benefits on the one hand, and single, contradictory and disparate data on capabilities of children with ASD on the other make relevant comprehensive studies of indicators of their development. Participants: 18 children with ASD aged 11-13 years (main group - MG), and 30 children aged 11-12 years without ASD (control group - CG). 11 tests were used to assess the level of fitness. Functional reserve of the cardiovascular system was determined by the degree of recovery of heart rate after metered exercise (30 squats for 45 seconds). Motor activity was determined according to the results of the self-report of the children themselves (and their caregivers). Statistical analysis. The indicators of children with RAS were compared with the normative values and indicators of children without RAS. The discrepancy was determined by the Mann-Whitney test. Results. There was no relationship between physical activity volume and the relative body mass of students with ASD. Low levels of physical performance of the cardiovascular system of schoolchildren were accompanied by low levels of physical activity. The level of school readiness of pupils with ASD in the test on the speed of spelling of the letter "O" and in the clap in the palm corresponded to the indicators of 6-year-old children. There was a significant significant lag in all tests of physical fitness of schoolchildren of MG by indicators of CG. Conclusions. In terms of body weight, body length and relative body mass, students with ASD and without ASD are similar. Physical activity of students of MG is significantly lower than that of CG. Students with ASD are characterized by significant delays in the process of writing-related motor skills. The rating of lagging physical qualities at schoolchildren with ASD was established. It is not confirmed that the biggest differences between MG and CG are observed in balancing. Keywords: physical qualities, motor readiness for school, autism, motor skills

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

31

Петрачков, Олександр, et Олена Ярмак. « Використання засобів функціонального тренінгу у підвищенні показників фізичного стану юнаків ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 1 (3 juillet 2021) : 50–54. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.50-54.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. Однією із актуальних проблем у практиці фізичного виховання студентської молоді на сьогодні стоїть питання пошуку та розробки оздоровчих технологій, які будуть сприяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я. Мета. Визначити вплив засобів функціонального тренінгу на фізичний стан юнаків 18–19 років у процесі фізичного виховання. Методи. Аналіз літературних джерел і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, педагогічне тестування фізичної підготовленості та педагогічний експеримент; методи антропометрії і функціональної діагностики; методи математичної статистики. Результати. В ході педагогічного експерименту було встановлено, що заняття із використанням засобів функціонального тренінгу мали позитивний комплексний вплив на роботу кардіо-респіраторної системи, рівень фізичної працездатності і підготовленості. Порівнюючи результати показників функціонального стану наприкінці педагогічного експерименту, виявили у юнаків вірогідні зміни (р < 0,05; р < 0,01) у показниках частоти серцевих скорочень у стані відносного спокою та пробах із затримкою дихання Штанге і Генчі. Середньогрупові значення індексу Руф’є та Робінсона теж зазнали позитивних вірогідних змін (p < 0,05; p < 0,01), що вказує на покращення функціональної здатності серцевого м’яза, резервних можливостей серцево-судинної та дихальної систем. Завдяки заняттям функціональним тренінгом переважна більшість юнаків змогли скласти тести і нормативи щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України на позитивні бали. Отримані результати педагогічного експерименту дають підстави стверджувати, що засоби функціонального тренінгу, які застосовували у процесі фізичного виховання, мали позитивний вплив на переважну більшість досліджуваних показників. Ключові слова: фізичний розвиток, кардіо-респіраторна система; фізична підготовленість, студентська молодь.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

32

Єфременко, Андрій, Світлана Пятисоцька, Віктор Павленко, Тетяна Шутєєва, Ярослав Крайник et Олена Насонкіна. « ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТЕНІСИСТІВ ДО ЗМАГАНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕМЕНТІВ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНИХ ВПРАВ ». Слобожанський науково-спортивний вісник 4, n^o 84 (31 août 2021) : 5–10. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.001.

Texte intégral

Résumé :

Мета: визначення ефективності фізичної підготовки тенісистів до змагань із використанням різних елементів рухових дій. Матеріал і методи: аналіз науково-методичних джерел; спостереження; вимірювання та облік; інструментальні методики; статистико-математичний аналіз. Тестову групу складали 10 юних тенісистів віком 9-12 років, які займалися на базі одного тенісного клубу та мали стаж регулярних занять тенісом (не менше трьох тренувань на тиждень) від 1 року. Результати: головною особливістю періоду участі у турнірах є необхідність підтримання специфічного рівня спеціальної працездатності. Тому специфіка фізичної підготовки має прикладно-функціональний характер до високорівневих навантажень. Її метою є забезпечення максимальної спеціальної тренованості та підтримання її рівня, а також збереження загальної тренованості. За результатами констатувального експерименту розроблено методичні комплекси для використання у фізичній підготовці юних тенісистів протягом періоду участі у змаганнях. Визначено ефективність їх застосування. Розроблені комплекси вправ були ефективними для забезпечення розвитку бистроти і швидкісно-силових здібностей тенісистів тестової групи. Проте, їх ефективність не була значною для збільшення темпу ударів, а також збільшення силових здібностей ніг та плечового поясу. Висновки: адаптація методики фізичної підготовки юних тенісистів передбачає врахування як особливостей фізичної підготовленості відносно результативності у змаганнях, так і її вплив на процес техніко-тактичного вдосконалення гравців. Отримані дані частково свідчать на користь застосування розроблених методичних комплексів для фізичної підготовки юних гравців у період змагань. Таким чином, представлені комплекси є перспективними щодо використання для фізичної підготовки тенісистів під час участі у змаганнях, однак, потребують більш ґрунтовнішої апробації. Ключові слова: юні тенісисти, фізична і технічна підготовленість, цільова точність.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

33

Маленюк, Тетяна, Вікторія Бабаліч, Галина Панченко et Олександр Брояковський. « ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЮНИХ ЛЕГКОАТЛЕТОК 13-14 РОКІВ УПРОДОВЖ ПЕРШОГО МАКРОЦИКЛУ РІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ (НА ПРИКЛАДІ СПРИНТЕРСЬКОГО БІГУ) ». Слобожанський науково-спортивний вісник 6, n^o 80 (21 décembre 2020) : 39–45. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.006.

Texte intégral

Résumé :

Мета: розробити й довести ефективність програми тренувального процесу легкоатлеток-спринтерів упродовж першого макроциклу річної підготовки. Матеріал і методи: до експерименту було залучено десять спортсменок 13-14 років, які тренуються у гуртку з легкої атлетики опорного навчального закладу. Використано наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати: визначено, що у легкоатлетів на етапі попередньої базової підготовки застосовується двоциклове планування річної підготовки («здвоєний» цикл). Розкрито структуру планування тренувального процесу у першому макроциклі: періоди, етапи, мезоцикли. Розроблено програму тренувального процесу легкоатлеток упродовж першого макроциклу «здвоєного» циклу річної підготовки. Висновки: доведено ефективність програми тренувального процесу легкоатлеток на основі підвищення їх показників фізичної підготовленості та спортивних досягнень на змаганнях з легкоатлетичного двоборства. Ключові слова: легка атлетика, програма, макроцикл, фізична підготовленість, юні спринтери.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

34

Альошина, Алла, et Олена Дем’янчук. « Корекція фізичного стану школярів 15–16 років засобами спортивного туризму ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 4 (4 mai 2022) : 19–23. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.19-23.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. На основі проведеного констатувального експерименту теоретично обґрунтовано й розроблено технологію корекції фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму, яка включає мету, завдання, принципи, методи, діагностику фізичного стану, умови реалізації програми його корекції, що містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в’язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух за азимутом, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка – загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації, а також критерії ефективності (зміни показників фізичного розвитку, фізичного здоров’я, даних фізичної підготовленості, а також технічної підготовленості зі спортивного туризму). Мета. Розробити та експериментально перевірити технологію, спрямовану на корекцію фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, викопіювання, опитування, тестування, методи математичної статистики. Результати. Проведений педагогічний експеримент підтвердив ефективність розробленої нами технології корекції фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму в позаурочний час, що дає підстави рекомендувати її для використання в процесі фізичного виховання в загальноосвітніх школах для школярів цього віку. Ключові слова: школярі, технологія, фізичний стан, корекція, технічна підготовленість, спортивний туризм.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

35

Pankevich, Y. ,., et V. Afonin. « Physical Development and Physical Preparedness of Cadets of Engineering Specialties of the Higher Military Institution ». Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, n^o 4 (21 juillet 2020) : 470–78. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.04.470.

Texte intégral

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

36

Ольховик, А. В. « Фізичний розвиток та фізична підготовленість студентів спеціальної медичної групи із захворюванням на вегето-судинну дистонію за змішаним типом ». Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, n^o 03 (2015) : 38–45.

Trouver le texte intégral

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

37

Lukina, Elena, et Vladislav Voronyy. « PHYSICAL DEVELOPMENT AND PHYSICAL PREPARATION OF GREEKORIM STYLE Wrestlers AT THE STAGE SPECIALIZED BASIC TRAINING ». Sports Bulletin of the Dnieper 1, n^o 4 (30 août 2019) : 64–73. http://dx.doi.org/10.32540/2071-1476-2019-4-064.

Texte intégral

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

38

Dukh, T. I. « Physical Development and Physical Preparedness of Secondary School Pupils of Lviv ». Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 7, n^o 1 (22 mars 2022) : 337–43. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs07.01.337.

Texte intégral

Résumé :

The purpose of the study was to determine the features of physical development and level of development of physical qualities of secondary school pupils. Materials and methods. The study involved pupils of Lviv secondary schools. 254 students of 5-8 grades were involved. Theoretical analysis and generalization of data from scientific and methodological literature and Internet resources was conducted in order to study the problematic issues in physical education of secondary school pupils. Pedagogical testing and anthropometric measurements were used in the study. Tests of physical fitness were conducted, namely to assess the level of speed development the test in running 60 m was used, to assess endurance we used running 1500 m and speed and strength indicators were assessed by standing long jump. Assessment of physical fitness was performed according to T. Yu. Krutsevych methods (index method). The speed index was calculated as the ratio of the schoolchildren height to the result in the 60 m run, the speed-strength index was the ratio of body length to the result in the long jump, the endurance index was the ratio of body length and 1500 m to body weight. Results and conclusion. It was found that most of the anthropometric indicators of students in grades 5-8 meet the standards of physical development of middle school children. It was found that in girls and boys of 5-6 grades significant gender differences in the indicator of physical development were not recorded. The growth rates of boys in grades 7-8 significantly outweighed those of girls. The 8th grade girls had slightly higher weights. For pupils of 5-6 grades, the speed is characterized by an average level of development (3.47-3.56 units in girls and 3.68-3.70 units in boys). Speed and power indicators correspond to the average level of development in boys and girls of the 5th grade (1.08 units, 0.94 units, respectively). The average level of speed and strength indicators (1.13 units) was found in the 6th grade boys, and higher than the average level (1.08 units) in girls. The average level of development of speed, endurance and speed-power indicators was recorded in the 7th grade pupils, except for the boys in the speed-power index, where the results correspond to a lower than average level (1.05 units). The 8th grade girls had an average level of speed development (3.40 units), speed and strength indicators (0.99 units) and a low level of endurance (0.8 units). The 8th grade boys showed an average level of development of speed and power indicators (1.15 units), the level of speed corresponds to the level above average of development (3.90 units), and endurance – below the average level (1.09 units)

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

39

Шевченко, Олег, Святослав Коваль et Максим Мерзлікін. « Комплексний розвиток технічної та фізичної підготовленості тенісисток 7-8 років ». Слобожанський науково-спортивний вісник 3, n^o 83 (23 juin 2021) : 19–25. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.003.

Texte intégral

Résumé :

Мета: дослідити зміни показників технічної та фізичної підготовленості тенісисток 7-8 років під впливом занять за програмою ДЮСШ. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичних літературних джерел; тестування технічної та фізичної підготовленості, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 12 дівчат віком 7–8 років групи початкової підготовки 2 року навчання. Результати: отримані достовірні зміни показників фізичної підготовленості тенісисток у метанні тенісного м’яча на дальність на 39,8% (t=3,70, p<0,01), у хваті гімнастичної палиці, що падає, на 12,7% (t=5,00, p<0,001), у човниковому бігу у 5 напрямах з ракетками «Віяло» на 8,9% (t=2,40, p<0,05). В інших контрольних вправах були отримані позитивні зміни, але не мали достовірних результатів (p>0,05). В технічній підготовленості отримані позитивні достовірні зміни у вправах: удар з відскоку від стінки на 33,3% (t=2,20, p<0,05) та в ударі з відскоку через сітку з кошика тренера на 56,4% (t=2,70, p<0,05). Правильно підібрані вправи з фізичної підготовки дали змогу тенісисткам своєчасно підходити до м’яча для виконання удару і покращити результати тестування. Виявлено, що покращення показників у стрибках в довжину, метання тенісного м’яча на дальність і точність сприяло підвищенню значимості кореляційних зв’язків до середнього та високого рівнів показників в ударах з відскоку від стінки та через сітку, в подачі. Висновки: впровадження методики комплексного розвитку фізичних якостей та технічної підготовленості за програмою ДЮСШ сприяло достовірним змінам показників. Визначилися шляхи для подальшого удосконалення швидкісних, швидкісно-силових та координаційних здібностей, подачі та ударів по м’ячу тенісисток. Ключові слова: тенісистки, фізична підготовленість, показники, технічні прийоми.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

40

ГНИДЮК, Олександр. « ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ НА ТАКТИЧНОМУ ТА ОПЕРАТИВНОМУ РІВНЯХ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ ». Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : педагогічні науки 28, n^o 1 (20 avril 2022) : 34–46. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.954.

Texte intégral

Résumé :

У статті представлено особливості діагностики фізичної підготовленості офіцерів-прикордонників на тактичному та оперативному рівнях військової освіти. З’ясовано, що результатом неперервної фізичної підготовки офіцерів-прикордонників є здатність, що охоплює прагнення офіцерів до постійного професійного фізичного розвитку та самовдосконалення, готовність застосовувати у процесі оперативно-службової діяльності набуті прикладні і методичні знання з фізичної підготовки, прикладні рухові вміння і навички особистої безпеки, навички захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби у визначених законодавством ситуаціях під час виконання службових обов’язків. Ця здатність охоплює фізичну витривалість, сформовані фізично-вольові властивості особистості офіцера, загальну фізичну та спеціальну фізичну підготовленість, що в сукупності дозволяють переносити фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону, а при необхідності і при веденні сучасного бою. З урахуванням структури фізичної підготовленості, що поєднує чотири основних компоненти – мотиваційно-ціннісний, інформаційно-когнітивний, операційно-діяльнісний та професійно-особистісний, визначено, що критеріями сформованості цієї здатності (як результату неперервної фізичної підготовки) доцільно вважати психолого-аксіологічний, предметно-інструментальний, поведінково-компетентнісний та індивідуально функціональний критерії. Визначення діагностичного апарату дозволяє здійснити якісний і кількісний аналіз традиційної системи фізичної підготовки офіцерів-прикордонників на рівнях військової освіти в умовах традиційного освітнього процесу.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

41

Prozar, Mykola, Zhanna Konstantynova, Yulia Yakusheva, Tetyana Komarova, Mykola Kuzhel, Oleksandr Khomovskyi, Viacheslav Tsymbalistyi et Sergii Balan. « Physical preparation of qualified female volleyball players in the preparatory period of the general preparatory stage ». This bulletin of the Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. Physical education, Sport and Human Health, n^o 23 (2022) : 39–45. http://dx.doi.org/10.32626/2309-8082.2021.23.39-45.

Texte intégral

Résumé :

Physical preparation of female volleyball players plays a big part in achieving maximum goals of both personal and team. Successful selection of means and methods in the preparatory period of the general preparatory stage plays a significant role in proper physical preparation. The goal of research was to determine the state of development of motor skills that are part of the general and special physical preparation of qualified female volleyball players. Material and research methods. Using generalizations, systematization, analysis of literary and documentary sources, we formed the theoretical basis of the study; pedagogical research methods, namely: pedagogical observation, pedagogical testing, ascertaining pedagogical experiment were used to accurately perform the proposed tests, to identify the level of general and special physical preparation of qualified female volleyball players; methods of mathematical statistics were used to process the obtained empirical data. The basis of the study was the volleyball club “Dobrodii-Medical University-School of High Sports Mastery”, which in the season 2021–2022 takes part in the XXXI Championship of Ukraine in volleyball among women’s teams of the Super League. A total of 20 female volleyball players took part in the study. Research findings. Of the 16 tests to determine the level of general and special physical preparation, only two significantly improved, namely “Standing jump” and “Sit and reach”, in both cases the results were significantly reliable (р˂0,01). Seven tests improved slightly: “Standing long jump”, “Vertical flying jump”, “Shuttle run 3х10 m”, “Run 30 m”, “10-second run in a place”, “Throw of a wadding ball in the jump”, “Arm-pumping exercises in prone position” (р˂0,05). There were no significant uptrends of the five test trials: “High jump at a run with getting the mark”, “High jump from the place with getting the mark”, “Shuttle run 5x6 m”, “Run “Christmas tree” 92 m”, “5-minute run”, the results were significantly unbelievable (р>0,05). Conclusion. The upgradation process of the development of physical qualities in modern high-achievement sports needs constant improvement. The obtained research findings indicate that the level of development of physical qualities of qualified female volleyball players directly depends on the adequate tools and methods used by the coaching staff in the preparatory period of the general preparatory stage.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

42

LUKINA, OLENA, SERHII STRELCHUK, HENNADII CHYKOLBA, VOLODYMYR NOVIKOV et OLHA KUSOVSKA. « PHYSICAL DEVELOPMENT, PHYSICAL AND TECHNICAL-TACTICAL TRAINING OF TAEKWONDISTS-CADETS AT THE STAGE OF SPECIALIZED BASIC TRAINING ». Sports Bulletin of the Dnieper, n^o 1 (2021) : 072–83. http://dx.doi.org/10.32540/2071-1476-2021-1-072-083.

Texte intégral

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

43

Кадієва, Маргарита. « Аналіз показників фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями ». Теорія і методика фізичного виховання і спорту, n^o 2 (3 janvier 2022) : 58–65. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.58-65.

Texte intégral

Résumé :

Анотація. Обґрунтування доцільності вивчення та аналізу особливостей фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями для побудови програми рекреаційних занять з даним контингентом. Мета. Вивчити показники фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями як основи розробки оздоровчо-рекреаційної програми занять з використанням засобів скелелазіння. Методи. Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, компаративний метод, педагогічні методи (спостереження, експеримент, тестування), антропометричні, фізіологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Дані вказують на відсутність статистично значущої різниці (р > 0,05) у показниках фізичного розвитку та серцево-судинної системи між хлопчиками і дівчатками обох вікових груп. Встановлено значну варіативність показників маси тіла та динамометрії правої і лівої кисті у всіх статево-вікових групах. Показники індексу Руф’є перебувають в діапазонах 11,6–12,8 ум. од., що відповідає задовільному рівню фізичної працездатності. Серед дітей обох статево-вікових груп не виявлено осіб, які б мали високий та достатній рівні фізичної працездатності. У хлопчиків 9 років за силовий індекс переважна більшість набрали 6 і 8 балів, відсутні особи які мали б високі бали. У цьому контингенті обстежених під час оцінювання індексу витривалості переважна більшість набирали бали від 7 до 10, але серед дітей були і такі, що отримали 4 і 5 балів. Під час оцінювання індексу швидкості хлопчики в основному отримали від 6 до 10 балів. Оцінювання їхнього швидкісно-силового індексу вказує на виконання тестового завдання на високі бали, переважна більшість виконала тест на 7 і 10 балів. Аналіз фізичної підготовленості дівчаток 9 років вказує на досить низькі бали. Спостерігається великий відсоток осіб, які мали від 4 до 5 балів і відсутні ті, які мали 10 балів і вище. Подібні результати спостерігаються і у школярів 10 років. Переважна більшість осіб обох статево-вікових груп мають низький рівень фізичного здоров’я, жодної дитини не було віднесено до середнього і високого рівня. Отримані дані фізичного стану дітей молодшого шкільного віку з емоційно-вольовими порушеннями свідчать про певні особливості показників, які важливо враховувати під час складання програм рекреаційних занять з використанням засобів скелелазіння для даного контингенту. Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, емоційно-вольові порушення, фізичний стан, фізичний розвиток, фізична підготовленість.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

44

Dolbysheva, Nina, et Anna Mikhailichenko. « PHYSICAL PREPARATION CHERLIDER SPORTS 9-10 YEARS IN THE PREVIOUS STAGE BASIC PREPARATION ». Sports Bulletin of the Dnieper 1, n^o 4 (30 août 2019) : 32–44. http://dx.doi.org/10.32540/2071-1476-2019-4-032.

Texte intégral

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

45

Петрова, Ангеліна. « Вплив вправ кросфіту на рівень фізичної підготовленості школярів старшого шкільного віку ». Слобожанський науково-спортивний вісник 2, n^o 82 (26 avril 2021) : 63–69. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.010.

Texte intégral

Résumé :

Мета: визначити ступінь зміни рівня фізичної підготовленості школярів 10–11-х класів під впливом вправ кросфіту. Матеріал і методи: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне тестування, педагогічний експеримент та методи математичної статистики. Для визначення рівня фізичної підготовленості школярів 10–11-х класів використовувалися тести: піднімання прямих ніг у висі (кількість разів); біг на місці з інтен-сивністю 70% від максимальної до вираженого стомлення (с); «човниковий» біг 4Ч9 м (с); біг на 60 м (с) та попере-чний шпагат (см). Досліджувані результати порівнювалися з нормами і оцінювалися певною кількістю балів. Статистичний аналіз: матеріали дослідження оброблялися з використанням ліцензованої програми Excel. У дослідженні взяли участь 113 школярів 10–11-х класів. Результати: на початку навчального року здійснено констатувальне дослідження, згідно якого встановлено «середній» рівень (3 бали) фізичної підготовленості у школярів 16–17-ти років. За результатами первинного до-слідження учнів було розподілено на основні та контрольні групи для проведення формувального експерименту. Школярі контрольних груп займалися лише за загальноприйнятою державною програмою з фізичної культури для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти, а навчальний процес з фізичного виховання школярів основних груп був доповнений варіативним модулем «Кросфіт». Згідно досліджень, які отримані після проведення педагогічного експерименту встановлено, що у школярів основних груп рівень фізичної підготовленості підвищився з «се-реднього» рівня до «вище за середній» та став дорівнювати 4 бали. У досліджуваних контрольних групах зміни на оціночній шкалі не виявлені. У віковому аспекті спостерігається в основному покращення результатів з віком, як у школярів основних, так і контрольних груп (р>0,05). За статтю виявлено, переважно, достовірне превалювання даних юнаків над показниками дівчат (р<0,05–0,001). Висновки: виявлено позитивний вплив вправ кросфіту на рівень фізичної підготовленості учнів 10–11-х класів основних груп. Ключові слова: варіативний модуль, кросфіт, учні старших класів, фізична підготовленість, уроки фізичної культури, рухова активність.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

46

Goncharenko, Volodymyr. « Physical and Functional Preparedness Highly Skilled Athletes of Various Gaming Roles in Hockey on the Grass ». Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 1, n^o 4 (327) (2019) : 143–55. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-4(327)-1-143-155.

Texte intégral

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

47

Караулова, С. І., et К. Ю. Бойченко. « СПОРТ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ». Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, n^o 1 (28 septembre 2021) : 163–67. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-22.

Texte intégral

Résumé :

Сьогодні спорт є невід’ємним елементом життя суспільства, будучи одним із найпомітніших і значущих соціальних явищ у сучасному соціокультурному просторі. Поряд із поняттям «спорт» часто використовують поняття «фізична культура» або їх поєднання «фізична культура і спорт». Спорт є невід’ємною частиною, великим компонентом фізичної культури, у зв’язку з цим, хоча спорт і є одним зі складників фізичної культури, він водночас виходить за її рамки, отримуючи певну самостійність. Спорт варто розглядати як поліфункціональне явище культури, як сукупність матеріальних і духовних цінностей суспільства, як вид і результат діяльності. Саме як вид діяльності він привертає увагу величезної кількості людей, робить його одним із найбільш популярних видовищ особливо серед студентської молоді. Як зазначено в Законі України «Про фізичну культуру і спорт», основними засадами державної політики у сфері фізичної культури і спорту є визнання фізичної культури і спорту як пріоритетного напряму гуманітарної політики держави, як важливого чинника всебічного розвитку особистості й формування здорового способу життя, як важливого чинника досягнення фізичної та духовної досконалості людини, формування патріотичних почуттів у громадян і позитивного міжнародного іміджу держави тощо [1]. Щодо студентської молоді, відповідно до цих положень, проаналізовано основні чинники спорту, які сприяють найбільш ефективному комплексному процесу її соціалізації, а саме формуванню результатів спортивної культури (знань, цінностей, норм, моралі, традицій, досвіду, зразків поведінки здорового способу життя тощо), що інтеріоризовані студентською молоддю, тобто стали надбанням її внутрішнього світу на основі діяльності, спілкування й відносин усередині суспільства. Фізична культура і спорт у соціумі студентства мають актуальне значення, тому важливо усвідомлювати глобальну роль фізичної культури і спорту в розвитку суспільства, пов’язану не тільки зі збереженням здоров’я і фізичною підготовленістю людини, а й насамперед із формуванням цілісної, багатогранної особистості.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

48

Galiuza, Sergii. « Вплив занять футболом на фізичний стан школярів ». Physical education, sport and health culture in modern society, n^o 2 (50) (1 juillet 2020) : 60–67. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-60-67.

Texte intégral

Résumé :

Актуальність теми дослідження. Для підвищення ефективності тренувального процесу та з метою не- ухильного зростання майстерності особливо важливо враховувати взаємозв’язок фізичної й технічної під- готовки футболістів. Правильна організація тренувального процесу повинна сприяти високому рівню розвитку та надійності тих систем організму, які несуть основне навантаження при багаторазовому виконанні технічних прийомів в умовах тренувань і змагань. Мета й методи або методологія дослідження. Мета статті – розширення уявлень про вплив занять футболом на фізичний розвиток та фізичну підготовленість юних футболіс- тів, порівняно з однолітками, котрі не займаються спортом; дослідження взаємозв’язків між фізичним розвит- ком і рівнем сформованості окремих фізичних якостей. В основу роботи покладено дослідження 20 хлопчиків віком 8–9 років різних ЗОШ міста Одеси, котрі займаються футболом. Саме вони становили експериментальну групу. У ролі контрольної групи обстежено 17 хлопчиків 8–9 років, які навчаються за загальнодержавною програмою, відвідують уроки фізкультури та не займаються спортом у позаурочний час. Результати роботи та ключові висновки. За даними тестування спеціальної фізичної підготовленості, незважаючи на добру пересічну оцінку, у значної кількості футболістів відзначено відставання в проявах швидкості, сили нижніх кінцівок і координа- ційних здібностей, що вимагає відповідного аналізу та виявлення зв’язку з показниками фізичного розвитку. Аналіз отриманих результатів дав підставу зробити висновок, що, окрім тренувальної спрямованості, на роз- виток швидкісно-силових та силових здібностей, які вимагають удосконалення в тренувальному процесі, пот- рібно звернути увагу на розвиток м’язів черева, вдиху й нижніх кінцівок, що може бути реалізовано в спрямо- ваності спеціальної фізичної підготовки та знайти відображення в орієнтовних конспектах тренувальних занять із футболу в означеній групі школярів.

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

49

Sliusarchuk, V. « General physical preparation of girls – future officers at the beginning of training in a specialized higher education institution ». This bulletin of the Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. Physical education, Sport and Human Health, n^o 14 (17 septembre 2019) : 46–50. http://dx.doi.org/10.32626/2227-6246.2019-14.46-50.

Texte intégral

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

50

Anokhin, Ye, O. Radkevich et O. Gusak. « Physical Training and its Dependence on Officers’ of the Armed Forces of Ukraine Attitude to Self-Improvement ». Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 4, n^o 3 (11 avril 2019) : 26–32. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs04.03.026.

Texte intégral

Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.

Articles de revues sur le sujet « Фізична підготовленість »

Créez une référence correcte selon les styles APA, MLA, Chicago, Harvard et plusieurs autres