Готові списки джерел за темами / Зміст діяльності викладача / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Зміст діяльності викладача.

Статті в журналах з теми "Зміст діяльності викладача"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 28 травня 2022
Оновлено: 31 липня 2025

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Зміст діяльності викладача".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Бутиріна, Марина, Володимир Перейма та Наталія Гусак. "ГРУПОВІ НАВЧАЛЬНІ ПРОЄКТИ ЯК СПОСІБ РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ПРИРОДНИЧИХ НАУК". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 16 (9 грудня 2021): 98–108. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246288.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено основні етапи конструктивістської моделі навчання «5Е» та їх зміст стосовно навчальної діяльності студентів та спрямовуючої діяльності викладача: залучи – викладач ставить перед студентами завдання або питання, призначене для їх залучення та актуалізації знань з цієї теми, набутих раніше; досліди – за допомогою експериментів або інших взаємодій з інформацією чи матеріалом студенти поглиблюють своє розуміння змісту; поясни – студенти намагаються пояснити те, що вони взнали і випробували, за допомогою викладача; розвий – студенти розвивають своє розуміння проблеми чи завдання
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

ЛЯШЕНКО, Ольга Дмитрівна, та Людмила Іванівна ГАРКУША. "ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА СПЕЦІАЛЬНОГО ФОРТЕПІАНО У КЛАСИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 6 (30 січня 2024): 58–62. http://dx.doi.org/10.59694/ped_sciences.2024.06.058.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано науково-методичний і практичний досвід викладання фортепіано у закладах вищої освіти. Розглянуто особливості роботи викладача у фортепіанному класі університету. Визначено фахові функцій викладача спеціального фортепіано, основні види його професійної діяльності, а також чинники, які забезпечують її ефективність. Ключові слова: викладач-інструменталіст; класичний університет; фахова підготовка; студент; види діяльності викладача.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

SHOROBURA, INNA, та INNA RASHYNA. "ВИКЛАДАЧ-ТЬЮТОР ЯК СУБ'ЄКТ ДИСТАНЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ". Освітні обрії 51, № 2 (2020): 110–12. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.51.2.110-112.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкриваються основні тенденції упровадження дистанційної освіти в Україні. Велика увага приділяється функціям системи підготовки викладачів. Дається визначення понять “дистанційна освіта” і “викладач-тьютор”. Визначено моделі дистанційного здобуття освіти, види функціональної діяльності викладача закладу традиційного навчання та дистанційної освіти. Зазначено, що існує зміна функцій тьютора порівняно з функціями викладача, які істотно впливають на обсяг і зміст видів його діяльності. Виокремлено функції, які покладаються на викладача в процесі дистанційного здобуття знань, а саме коо
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Красницька, О. В. "ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ – ШЛЯХ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (2020): 122–33. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-122-133.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано сутність педагогічної майстерності викладача, її зміст та структуру. Представлено постать викладача-майстра, визначено основні його характеристики. Педагогічну майстерність викладача вищої військової школи визначено як досягнення взірця педагогічної діяльності, що характеризується досвідом і досконалістю педагогічних дій, наявністю авторського «почерку»; сформованість професійних знань, умінь, якостей, педагогічної техніки й педагогічної культури на основі стійкої педагогічної спрямованості та постійного самовдосконалення, що забезпечує розв’язання викладачем військово-
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Коркішко, Олена, Антон Дрига та Роман Онищенко. "ЗМІСТ ТА СКЛАДОВІ SOFT SKILLS ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 2(106) (13 листопада 2024): 16–24. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.2(106)2024.314959.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито зміст та складники «soft skills» особистості майбутніх викладачів. На основі аналізу наукових праць вітчизняних науковців зазначено, що, з одного боку, у визначенні «soft skills» науковці вказують на універсальні навички, які допомагають професійно розвиватися та будувати успішну кар’єру в будь-якій галузі, з іншого боку, низка дослідників вказують на роль та місце «soft skills» у процесі становлення фахівця під час навчання в закладі вищої освіти. Наголошено, що «soft skills» навички майбутніх викладачів – це сукупність універсальних здібностей, умінь, навичок, які здобувачі
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Сгадова, В. В. "Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача до професійної творчої діяльності". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 151–55. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3297.

Повний текст джерела
Анотація:
Сгадова В. В. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача до професійної творчої діяльності.
 У статті розглянуто зміст психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача до професійної творчої діяльності, висвітлено різні види навчальної діяльності студентів, які забезпечують формування в них творчих умінь.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шакун, Наталія, та Ігор Буцик. "ЗМІСТ І СУТНІСТЬ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (2021): 177–87. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.177-187.

Повний текст джерела
Анотація:
В оглядовій статті розглядається проблема визначення змісту та сутності профорієнтаційної компетентності викладача закладу вищої освіти в контексті підготовки його до здійснення профорієнтаційної роботи, передбаченими професійними завданнями щодо залучення абітурієнтів до вступу. Виділено потребу та основні завдання профорієнтаційної діяльності викладача закладу вищої освіти з орієнтирами на професійний стандарт.У результаті проведеного авторами аналізу наукових праць виокремлено загальні характерні складові профорієнтаційної компетентності, що дозволило її розглядати як інтегровану якість осо
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Турчак, Олександр Володимирович, Марія Михайлівна Поцюрко, Ірина Іллівна Гузенко та Анастасія Юріївна Гузенко. "СУЧАСНІ ЕТАЛОНИ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ". Humanities Studies, № 12(89) (1 листопада 2022): 84–91. http://dx.doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-09.

Повний текст джерела
Анотація:
Творчі та ініціативні викладачі постійно оновлюють власні професійні компетентності. Систематично займаючись саморозвитком, викладач успішно реалізовує свої вміння. Критерії професійності викладачів аналізували такі науковці, як В. Андреєв, Д. Богоявленська, Н. Вишнякова, А. Деркач, Ю. Орлов, Д. Чернілевський. Про саморозвиток особистості дізнаємось із праць К. Абульханової-Славської, В. Зінченко, В. Кан-Калика, С. Максименко, В. Маралова, Б. Мастєрова, Н. Нікітіної, М. Поташника, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна, Л. Хомич. Метою статті є дослідження емпіричної складової особистісних можливостей ви
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Salyha, Nataliia. "ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ЕТАПІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 116–20. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.116-120.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проблемі формування методичної культури майбутніх викладачів закладів вищої освіти на етапі професійної підготовки. Особлива увага приділена необхідності підготовки майбутніх викладачів до роботи зі студентською молоддю. У статті представлено характеристики методичної культури викладача закладу вищої освіти, обґрунтовано необхідність її формування для успішної професійної діяльності в умовах оновлення вищої школи, проаналізовано особливості та функціональні можливості педагогічного середовища, його роль у системі професійної підготовки майбутніх викладачів. Проаналізовано нау
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Цибулько, Людмила, та Максим Роганов. "ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК УМОВИ ЇХ ВИСОКОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(103) (14 липня 2023): 100–109. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1(103)2023.284536.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розкривається проблема формування мотивації професійної діяльності викладачів закладів вищої освіти як умови їх високого професіоналізму; акцентовано, що проблема професійної мотивації викладачів вищої школи, пов’язана передусім, з модернізаційними процесами в освіті та соціально-економічними трансформаціями, що відбуваються сьогодні в суспільстві, що ініціює сучасного педагога до безперервного професійного самовдосконалення, що забезпечує його конкурентоспроможність на ринку праці.
 Доведено, що мотиви є складними психологічними утвореннями, які спонукають людину до свідомих дій
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Лук’янова, Лариса. "СТРУКТУРА І ЗМІСТ ГОТОВНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗВО ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ: ТЕОРЕТИЧНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ДИСКУРС". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century" 2, № 10 (2024): 9–20. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.2(10).2024.0001.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено аналіз наукових поглядів щодо визначення феномену готовності викладачів ЗВО до професійної діяльності, зокрема у контексті його готовності до реалізації змішаного навчання. Проаналізовано ступінь дослідженості понять готовність і змішане навчання. Визначено сутність поняття та обґрунтовано структуру готовності викладачів ЗВО до реалізації змішаного навчання. На основі експериментального дискурсу обґрунтовано актуальність досліджуваного явища в освітній практиці через сукупність чинників, детермінованих стрімкими темпами модернізації усіх компонентів освіти на засадах виперед
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Bilyakovska, О. О., Yu V. Prusak, and T. D. Yakymovych. "DIGITAL COMPETENCE AS A FACTOR OF THE QUALITY OF THE TEACHER'S PROFESSIONAL AND PEDAGOGICAL ACTIVITY." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ 55 (2024): 56–63. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi55.504.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті акцентовано на важливості цифрової компетентності викладача як вагомого чинника якості професійно-педагогічної діяльності. Зазначено, що поява цифрових технологій зумовила нові підходи до модифікації, представлення, оброблення, пошуку та критичного аналізу інформації й актуалізувала такі професійні компетентності, які формують уміння та навички роботи з цифровими інструментами та технологіями. Упровадження нових механізмів і засобів організації та здійснення підготовки викладачів характеризується низкою суперечностей, зумовлених чинниками і тенденціями, що визначають напрямки в межах
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Леся, Лебедик, та Кравченко Любов. "РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ВИКЛАДАЧІВ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ". Українська професійна освіта, № 4 (19 квітня 2019): 46–53. https://doi.org/10.5281/zenodo.2647150.

Повний текст джерела
Анотація:
<em>Метою статті визначено систематизацію основних компетенцій майбутніх викладачів (загальних і професійних), вимог до його особистості, які мають становити основу змісту педагогічної підготовки в умовах магістратури. Завданнями дослідження стали: дослідити зміст загальних (ключових) і спеціальних (професійних) компетенцій майбутніх викладачів; &nbsp;сформулювати вимоги до особистості майбутнього викладача (на прикладі викладача економіки); застосувати професіографічні методики для визначення готовності майбутнього викладача до виконання професійних завдань.</em> <em>У статті розглянуто загал
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Крижановська, Аннета, Тетяна Большакова та Олег Соколов. "ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АКМЕОЛОГІЧНОГО КОМПОНЕНТУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗВО". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 70 (2024): 49–65. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2024.70.04.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність дослідження. Проблема дослідження механізмів, що посилюють прагнення педагогів до підвищення рівня кваліфікації та майстерності, є важливою і значущою тому, що професійно-педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу є первинною по відношенню до інших видів діяльності. Вивчення акмеологічного компоненту професійної діяльності викладача ЗВО є наразі найактуальнішим напрямом психолого-акмеологічних досліджень, тому що уможливлює розвиток його професійної компетентності в цілому у процесі вдосконалення його як професіонала. Мета – концептуалізувати феномен акмеологічног
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

СТЕПАНЮК, І. В. "ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА ХОРЕОГРАФІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», № 4 (26 травня 2023): 45–49. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.4.7.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується питання змісту професійної компетентності викладача хореографічних дисциплін у закладах вищої освіти, а також значення досліджуваного утворення у процесі здійснення педагогічної діяльності педагога-хореографа. Автором розглядаються знання та вміння викладача хореографічних дисциплін як складові компоненти його професійної компетентності. Окреслюється питання самоактуалізації педагога як запоруки успішного процесу його професійного розвитку. У статті автор розмежовує такі поняття, як: компетенція, компетентність, професійна компетентність, професійна компетентність, профе
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

ПАСІЧНИК, ТЕТЯНА. "СТРУКТУРА І ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УСНОГО ПЕРЕКЛАДАЧА ЯК ОСНОВА РОЗРОБКИ МОДЕЛІ ЙОГО МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 271–81. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-271-281.

Повний текст джерела
Анотація:
На сьогоднішній день актуальною є проблема формування професійної компетентності майбутніх викладачів усного перекладу, зокрема їх методичної компетентності. Для визначення структури і змісту методичної компетентності викладача усного перекладу необхідно побудувати робочу модель його професійної компетентності. Аналіз останніх досліджень свідчить, що серед науковців немає єдиного загальноприйнятого визначення змісту та складових цієї компетентності, незважаючи на її ключову роль у методиці викладання перекладу. Тому метою статті є визначення структури і змісту професійної компетентності усного
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

ZABOLOTNII, O. "THE CONTENT AND STRUCTURE OF THE TEACHER'S PROFESSIONAL CULTURE." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 3 (2023): 12–24. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-3-12-24.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено, що професійна культура викладача є сукупністю компетенцій, які характеризують норми поведінки, регулюючи професійно-особистісну поведінку викладача в педагогічній діяльності. Основними складниками її характеристики, тобто компонентами, виступають моральні принципи; моральні цінності; педагогічний обов’язок; педагогічний такт; педагогічна справедливість; педагогічна честь; педагогічний авторитет; етичні норми поведінки. Структуровано зміст професійної культури викладача, виділено критерії та показники, які її характеризують. Критеріями професійної культури викладача виступа
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

KRYSHTANOVYCH, MYROSLAV. "ПОШУК НОВИХ ЕФЕКТИВНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ". Освітні обрії 53, № 2 (2022): 36–39. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.53.2.36-39.

Повний текст джерела
Анотація:
Автором обґрунтовано створення інноваційного освітнього середовища з допомогою дистанційної системи навчання, що неможливе без внесення якісно нового змісту у вищу професійну освіту правника, підвищення рівня науково-методичного забезпечення освітнього процесу, упровадження інноваційних технологій і методик викладання, оволодіння студентами сучасними засобами інтерактивного навчання. У статті наголошується, що актуальним науково-методичним завданням у закладах вищої освіти, які готують правників, має стати пошук нових ефективних форм і методів вищої правової освіти: від розроблення і введення
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Turovets Olena. "Структурний аналіз методичної культури майбутнього викладача фортепіано". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University Series 14 Theory and methodology of arts education 28 (28 грудня 2022): 85–92. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2022.28.12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто зміст поняття «культура» у соціологічному, психологічному та педагогічному аспектах. Окремим елементом педагогічної діяльності виділено професійно-педагогічну культуру, а частиною останньої визначено методичну культуру як специфічне проектування загальної та педагогічної культури в сферу методичної діяльності. Встановлено, що виконавська підготовка є одним із основних аспектів навчання студентів мистецького профілю у закладах вищої освіти. Розкрито специфіку підготовки магістрів у класі фортепіано з урахуванням перспективи їх майбутньої професійної діяльності. Сформульовано
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Ликтей, Людмила. "ПРИНЦИПИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕДЖІВ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (2020): 48–59. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.48-59.

Повний текст джерела
Анотація:
В оглядовій статті проаналізовано принципи розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін. На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень акцентовано увагу на важливості означеного поняття «принципи», зокрема на їх зміст, засоби й прийоми застосування в навчально-методичній роботі та освітній діяльності викладачів педагогічних коледжів. Визначено роль і розкрито сутність принципів розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін, оскільки є впевненість у тому, що вони виконують регулятивну функцію з огляду моделювання та теоретично-практичного зас
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Петренко, Лариса. "ЦИФРОВА БЕЗПЕКА В СТУКТУРІ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЗМІСТОВИЙ КОМПОНЕНТ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 23, № 1 (2023): 98–109. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(23).2023.98-109.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено аналіз наукових праць з проблеми формування компетентності з цифрової безпеки майбутніх фахівців. Виявлено суперечності, що існують між необхідністю дотримуватися цифрової безпеки в процесі педагогічної, науково-педагогічної діяльності та недостатньою розробленістю й обґрунтуванням змісту компетентності з цифрової безпеки майбутніх викладачів педагогічних закладів вищої освіти. Акцентовано увагу на необхідності визначення структури і змісту компетентності з цифрової безпеки майбутніх викладачів педагогічної вищої освіти як складника їхньої цифрової компетентності, що зумовле
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Сипченко, Ольга, Наталія Гарань та Ірина Бойко. "КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 2(102) (4 березня 2023): 26–35. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.2(102)2022.274832.

Повний текст джерела
Анотація:
Авторами статті здійснено теоретичний аналіз проблеми комунікативної компетентності викладача як важливої складової професіоналізму. Проаналізовано сучасні вимоги до підготовки конкурентоспроможного фахівця, що актуалізують необхідність оновлення змісту вищої освіти з урахуванням компетентнісного підходу. Висвітлено підходи науковців до сутності комунікативної компетентності фахівців, визначено та розкрито зміст понять «професійна компетентність» і «комунікативна компетентність». У ході дослідження встановлено, що однією з важливих якостей сучасного викладача є наявність розвиненої комунікатив
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Полухтович Т.Г., к.пед.н. доцент та Мельничук Ю.Є., к.пед.н., старший викладач. "ОНОВЛЕННЯ ЗНАНЬ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СОЦІУМІ". Економічний форум 1, № 2 (2020): 147–54. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-20.

Повний текст джерела
Анотація:
&#x0D; У статті досліджується використання інформаційних ресурсів для оновлення знань і підвищення мотивації навчальної діяльності студентів-магістрів факультету комп’ютерних наук та інформаційних технологій у Луцькому НТУ. У зв’язку з цим перед вищою освітою стоять завдання розробки ефективних технологій, форм і методів навчання, які б суттєво підвищували рівень мотиваційної сфери студентів. Визначили, що для позитивного підвищення мотивації необхідні компетентність викладача, професійна спрямованість навчальної діяльності, що включає електронну навчальну систему. Її зміст складають і електро
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

МАЧИНСЬКА, Наталія. "ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 32, № 1 (2023): 132–47. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v32i1.1362.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті схарактеризовано необхідність та важливість формування професійної майстерності викладача закладу вищої освіти в умовах змішаного навчання. Запропоновано низку визначень понять «освіта», «змішане навчання», «професійна мобільність». Зазначено, що ефективне формування та удосконалення професійної майстерності викладача закладу вищої освіти в умовах змішаного навчання можливе за умови дотримання певних організаційно-педагогічних умов (дотримання традицій академічної підготовки, підтримка позитивної мотивації досягнення успіху; інтерактивна взаємодія усіх учасників освітнього процесу тощ
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

ГРАНАТ, РІТА, ГАЛИНА РОКИЦЬКА та ВАЛЕНТИНА ЛОЗОВЕЦЬКА. "СТАН ДОСЛІДЖУВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИКЛАДАЧА АСТРОНОМІЇ". Освітні обрії 56, № 1 (2023): 110–16. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.56.1.110-116.

Повний текст джерела
Анотація:
Авторами досліджено, що підготовка викладачів природничого циклу в контексті модернізації професійної діяльності передбачає формування професійної компетентності викладачів, їх здатності до ефективної діяльності в розв’язанні складних професійних ситуацій в умовах динамічних змін як у світі технологій, так і суспільному житті. Оскільки, Концепція астрономічної освіти передбачає оволодіння астрономічними знаннями, засвоєння людиною астрономічної культури; формування цілісної особистості, її духовності, творчої індивідуальності, розвитку інтелектуального та емоційного потенціалу, тому у статті в
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Palazhenko, Oleg, Stepan Tsiuliupa та Oleksandr Sionchuk. "КОМПОНЕНТНА СТРУКТУРА ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 26 (1 липня 2024): 249–60. http://dx.doi.org/10.33287/222418.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті – визначити суть та зміст компонентної структури інструментально-виконавської підготовки викладачів музичного мистецтва. Методи дослідження. Шляхом опрацювання педагогічної, психологічної та філософської літератури та на основі узагальнення наукової джерельної бази було визначено суть поняття «інструментально-виконавська підготовка». Наукова новизна. Якісне оволодіння виконавською майстерністю майбутніми викладачами музичного мистецтва розпочинається із засвоєння загальної теорії музики, гармонії, поліфонії, теорії інтерпретації, інструментовки, історії музики, тобто з теоретичних
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Ростовська, Ю. О. "Умови формування професійних переконань майбутніх педагогів-хореографів у процесі фахової підготовки у закладах вищої освіти". Research Notes, № 2 (23 травня 2025): 225–32. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2025-pp-2-225-232.

Повний текст джерела
Анотація:
Вища хореографічна освіта України завдяки новій культурній та освітній політиці впродовж останнього десятиліття зазнала значних змін. Сучасний етап розвитку мистецької освіти потребує підготовки фахівців хореографії, які б поєднували у собі творчу індивідуальність і високий професіоналізм. Зміст професійної культури викладача хореографії як особистісно опосередкованого утворення складає єдність трьох взаємопов’язаних компонентів: педагогічного, фахового, загальнокультурного, які взаємопроникають і взаємозумовлюють один одного. Означені компоненти складають професійні переконання майбутнього ви
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Локарєва, Г. В., та С. Г. Садовенко. "МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 39–46. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-05.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті порушується проблема системного підходу до методичного супроводу формування й розвитку педагогічної майстерності викладача спеціальних дисциплін, зокрема викладача фахового технічного коледжу. Зазначається, що насиченість сучасного освітнього онлайн-простору пропозиціями щодо вдосконалення педагогічної діяльності викладача викликає безсистемність і фрагментарність отриманих у такий спосіб знань. Авторами представлено розробленість наукового дискурсу теоретичних і практичних аспектів проблеми систематичної методичної роботи закладів освіти. Підкреслено, що вирішення питання розвитку пе
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

ФЕДОРОВИЧ, Анна, та Ореста КАРПЕНКО. "ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 124–30. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.19.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито зміст самостійної роботи студентів у закладах вищої освіти, зосереджено увагу на її основних видах; висвітлено форми організації самостійної діяльності під час навчання; зазначено, що її ефек- тивність та результативність залежить від активності викладача та самого студента. Підкреслено, що залу- ченість до самостійної навчальної діяльності позитивно впливає на рівень формування самостійності та твор- чості майбутнього фахівця. З’ясовано, що самостійна діяльність – вид навчальної праці студента в закладі вищої освіти під час ауди- торних та позааудиторних занять, із метою зас
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Пінська, Олена, та Тетяна Шепеленко. "Теоретичні засади організації педагогічної взаємодії в навчальному процесі вищих закладів освіти". Освітній вимір 40 (13 лютого 2014): 308–13. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.3009.

Повний текст джерела
Анотація:
Пінська О. Л., Шепеленко Т. Л. Теоретичні засади організації педагогічної взаємодії в навчальному процесі вищих закладів освіти.&#x0D; У статті висвітлюються варіативні підходи до визначення сутності поняття «взаємодія», розглядаються особливості взаємодії викладача і студентів у навчальному процесі вищої школи, характеризуються зміст та механізми її організації, розкривається взаємозв’язок спілкування і діяльності як сфер предметної і позапредметної взаємодії в педагогічному процесі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Kozyr, А., та Е. Kuchmenko. "СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН". Research Notes, № 3 (12 квітня 2023): 74–80. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2022-pp-3-74-80.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті авторами поставлено завдання з точки зору синергетичного підходу дослідити рівень професійної підготовки майбутніх викладачів мистецьких дисциплін. Професійну діяльність викладача мистецьких дисциплін, можна трактувати як процес, результатом якого є народження чогось нового, що і є результатом творчої діяльності. Такий підхід дає змогу структурувати систему поглядів на цілісне вивчення цієї діяльності в руслі наукових поглядів учених (Б. Ломов, О. Рудницька, Г. Падалка, О. Реброва, О. Щолокова та ін.). У цьому процесі важлива роль належить мистецькій освіті: осягненню художнього смисл
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Черепанова, Г. Л. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА ЗІ СТУДЕНТАМИ В ПРОЦЕСІ ЇХНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ДО САМОВИХОВАННЯ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 272–77. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4948.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто зміст курсу «Самовиховання конкурентоспроможної особистості», який розроблений і структурований у відповідності з принципами та якостями, характерними для екзістенціально орієнтованої освіти. Акцентовано особливу увагу на тому, що провідним компонентом розробленого курсу є взаємодія педагога зі студентами, що ґрунтується на цінностях екзистенціалізму. Описано особливості рефлексивного управління діяльністю студента. Рекомендовано в процесі підготовки студентів до самовиховання використовувати методи, які б сприяли розвитку активності та формуванню внутрішній мотивації до самовиховно
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Машкіна Л. А. "ІННОВАЦІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 166–71. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.271.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто необхідність інноваційної підготовки фахівців,індикаторами якої є наступні елементи: попередні успіхи студентів у роки навчання в педагогічних навчальних закладах, інформованість про інновації і готовність до їх практичного втілення. Висвітлено зарубіжний досвід інноваційної підготовки майбутніх бакалаврів дошкільної освіти в системі вищих навчальних закладів Європи й Америки, структуру та особливості навчання і викладання в них. Проаналізовано зміст та методику підготовки до використання інноваційних технологій на практиці. Висвітлено новаторські методи роботи (коопероване
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Hirnyak, Andriy, та Olena Vasylkiv. "ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ У ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА Й СТУДЕНТІВ ТА ШЛЯХИ ЇХ ЕФЕКТИВНОГО ПОДОЛАННЯ". Psychological Prospects Journal, № 33 (9 червня 2019): 79–90. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-79-90.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на основі комунікативного, герменевтичного та системно-діяльнісного підходів у психології виокремлено типові психологічні бар’єри, що виникають між викладачем і студентами як основними суб’єктами освітньої взаємодії. Розкрито сутнісний зміст зазначених бар’єрів та критеріально об’єднано їх у чотири групи: 1) бар’єри, зумовлені особистісними й професійними характеристиками викладача; 2) бар’єри, спричинені психологічними та фізичними особливостями студента; 3) бар’єри, детерміновані специфікою предмету взаємодії (навчального змісту); 4) бар’єри, викликані несприятливими чинниками матер
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Цзюньцзе, Ян. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КИТАЮ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 1, № 23 (2025): 221–29. https://doi.org/10.31865/2414-9292.23.2025.334084.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто погляди науковців на зміст поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя музики». Особливу увагу приділено розкриттю їх сутнісних характеристик із позицій підготовки здобувачів освіти в закладах вищої освіти Китаю. Враховуючи особливості характеристик змісту зазначених понять визначено: базові здібності, які спираються на фізіологічну здатність, що є основою для всіх видів професійної діяльності вчителів музики; професійні здібності, які передбачають професійну якість як основу різноманітних професійних знань, вмінь та навичок; здібності до викладання, що забезпечу
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Кравець, Н. Я., та С. І. Климнюк. "ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ І ІМУНОЛОГІЯ» НА ОСНОВІ НАУКОВИХ ДОСЯГНЕНЬ І СУЧАСНИХ ПРАКТИК". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 36–42. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12409.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. У статті розглянуто зміст навчальної дисципліни «Мікробіологія, вірусологія і імунологія», що належить до циклу вибіркових дисциплін професійної підготовки освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії (здобувачів третього рівня вищої освіти) за спеціальністю 091 «Біологія» у галузі знань 09 «Біологія». Сучасне суспільство сьогодні потребує конкурентоспроможного науковця та викладача, тож забезпечення високої якості освітньої підготовки доктора філософії є необхідною умовою при підготовці аспіранта. Зміна освітньої парадигми вимагає оновлення змісту згідно з європейськими
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Palasyuk, H. B., та B. M. Palasyuk. "СПЕЦИФІКА ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ДЛЯ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ В АВСТРІЇ". Медична освіта, № 4 (11 вересня 2018): 145–52. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.9331.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи – висвітлення австрійського досвіду професійної підготовки педагогічного персоналу для медсестринської освіти.&#x0D; Основна частина. З 2003 року в Австрії відкрита університетська програма підготовки викладачів з медсестринства, розрахована на 5 семестрів навчання без відриву від професійної діяльності з отриманням після закінчення ступеня магістра наук. Запровадження університетської магістерської програми підготовки викладачів з медсестринства зумовлене розширенням кола функціональних обов’язків медичних сестер, підвищенням рівня складності їх професійної діяльності в сучасних у
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Стучинська, Наталія Василівна, Наталія Володимирівна Остапович, Мирослав Миронович Кузишин та Юлія Степанівна Мазуренко. "ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АВТОМАТИЗОВАНИХ І ХМАРНИХ СИСТЕМ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 1 (30 травня 2024): 61–71. http://dx.doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-1-10.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається інноваційний підхід до оцінювання навчальних досягнень студентів медичних університетів. Значна увага приділяється використанню сучасних автоматизованих платформ, зокрема Microsoft Forms, які відіграють ключову роль у забезпеченні прозорості та ефективності оцінювання. Особливістю пропонованої методики є активне залучення студентів до процесу оцінювання та розширення можливостей для рефлексії власних навчальних досягнень, розвитку соціокультурної комунікативної компетентності майбутніх лікарів. Пропонована методика була апробована на оцінюванні тематичних доповідей студе
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Хазратова, Нігора, та Анетта Крижановська. "ТРЕНІНГ КРЕАТИВНОСТІ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 72 (2025): 292–303. https://doi.org/10.34142/23129387.2025.72.17.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність дослідження. Проблема розвитку креативності учителів та викладачів сьогодні виявляється вкрай важливою, оскільки вимоги сучасного суспільства до освітян передбачають актуалізацію у них якостей інноваційності та творчих здібностей у професійній діяльності. Професійна діяльність викладача закладу вищої освіти є складним, багатовимірним процесом, що поєднує навчальний, науковий, виховний, організаційний та методичний компоненти. У сучасній психології вивчення цієї діяльності набуває особливої актуальності у зв’язку з постійною трансформацією освітнього середовища, підвищеними вимогам
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Пивовар, Андрій. "СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Theory and practice of physical culture and sports 1, № 1 (2022): 128–32. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-128-132.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність. Фізична культура набуває актуального значення як засобів оптимізації режиму життя, збереження та підвищення працездатності студента впродовж всього навчання у закладі вищої освіти. Разом з тим, засобами фізичної культури забезпечується як загальна, так і спеціальна фізична підготовка студента відповідно до обраної майбутньої професії. Здатність педагога орієнтуватись в сучасному інформаційному забезпеченні, вміти займатись самоосвітою, вести активний пошук та застосовувати на практиці нові знання – є основними складовими, що будуть формувати професійну майстерність педагога галуз
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Коркішко, Олена, Артем Коркішко та Євген Назаренко. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЯК АКТУАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(107) (24 квітня 2025): 33–42. https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(107)2025.326959.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наголошено, що в контексті глобалізації одне з перших місць посідає культурна інтеграція, тому висуваються більш жорсткі вимоги до всіх компетентностей майбутнього педагога, зокрема й комунікативної. Зазначено, що професійно-педагогічна комунікація є засобом здійснення професійної діяльності педагога, майстерність якого має ґрунтуватись, з одного боку, на спеціальних професійних знаннях та різнобічних фахових уміннях, а з іншого, – на вмінні здійснювати обмін інформацією з усіма учасниками освітнього процесу, досягаючи взаєморозуміння. Звернено увагу, що в сутності поняття «комунікати
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Чувасов, М. О. "ДИДАКТИЧНА ВЗАЄМОДІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ Й ДІАГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЯК РЕСУРС ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 1 (26 березня 2025): 105–11. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2025-1-14.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті теоретично обґрунтована дидактична взаємодія освітньої та діагностичної діяльності як важливих складників підготовки майбутніх педагогів до творчої педагогічної праці. Ця взаємодія передбачає з’ясування: а) функційної сутності освітнього процесу та діагностичної діяльності, їх мети, змісту та шляхів реалізації взаємозалежності та взаємозв’язку у педагогічній практиці; б) широти й глибини професійного багажу, освітніх та діагностичних компетенцій, які є показниками педагогічного професіоналізму; в) освітніх та діагностичних технологій; г) моніторингу й видів контролю під час опановуван
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Матійків, Ірина. "Формування готовності психолога до майбутньої професійної діяльності". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 46–55. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.05.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проблемі формування психологічної готовності психологів до практичної діяльності у процесі навчання. Доведено, що підвищення якості професійної підготовки потребує розвитку особистісної та функціональної готовності майбутніх фахівців. У статті висвітлено зміст і структуру розробленого навчально-практи­чного інтерактивного курсу «Основи професійної майстерності психолога», який має на меті вдосконалення професійно важливих умінь і особистісних якостей, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності. Методичними особливостями цього курсу є проблемність викладання, з
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

ПАВЛЮК, Євген, Ян ТОСТАНОВСЬКИЙ, Максим КИДАНЧУК та Вадим СІРИЙ. "СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА В ДИТЯЧОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ СПОРТІ". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, № 4 (26 грудня 2024): 207–14. https://doi.org/10.31891/pcs.2024.4.29.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто сучасні підходи до професійної підготовки тренера-викладача в дитячому та юнацькому спорті в умовах стрімкого розвитку науки, технологій та змін у суспільстві. Автори акцентують увагу на ключових аспектах формування професійних компетенцій, які охоплюють педагогічні, психологічні, медико-біологічні та інноваційні складові. Визначено структуру професійної підготовки, що включає теоретичний, методологічний, практичний і рефлексивний компоненти. Окремо підкреслено важливість формування професійно значущих якостей, таких як етичні, комунікативні, вольові, інтелектуальні та псих
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

ПАВЛОВА, Н. С. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ КЕЙСІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (2021): 84–91. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.13.

Повний текст джерела
Анотація:
Описано сутність методу кейсів з урахуванням особливостей процесу підготовки майбутніх учителів інформа- тики до інноваційної діяльності у закладах загальної середньої освіти. Кейс представлено як сукупність спеціаль- но дібраних відомостей предметного і методичного змісту різного типу, в яких відображено педагогічну ситуацію, що містить конкретну професійну проблему й прогнозує існування альтернативних способів її вирішення, їх колек- тивне обговорення здобувачами вищої освіти. Серед прийомів навчання виокремлено дискусію та акцентовано увагу на необхідності формування у студентів умінь: вест
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Валльє, Олег Едуардович, Олександр Петрович Свєтной та Вадим Григорович Страхов. "Деякі погляди на шляхи удосконалення педагогіки вищої школи". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (16 листопада 2013): 63–64. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.150.

Повний текст джерела
Анотація:
Учбовий процес будь-якої педагогічної системи повинен мати чіткий психолого-педагогічний напрямок, бути логічно завершеним як в цілому, так і в окремих блоках (темах), сприяє оволодінню студентами такої системи знань, норм, цінностей, яка дозволить йому сформуватись як творчій особистості.Таким чином, якщо викладач, який проводить учбовий процес за цією або іншою системою, чітко додержується обов’язкових умов організації учбової діяльності на основі орієнтирів, які являють собою докладно і конкретно сформульовані учбові цілі, забезпечує виконання студентами перевірочних робіт після вивчення ко
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Горбенко, С. С., та Ю. М. Заболоцький. "Студент мистецького профілю у спектрі гуманізації освіти". Research Notes, № 2 (28 серпня 2024): 84–89. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-2-84-89.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проблемі підготовки педагога мистецького спрямування до гуманізації освітнього процесу. Обґрунтовується необхідність надання студентам можливості навчатися і розвиватися у відповідності до їх інтересів, потреб, здібностей і бажань. Розкриваються особливості міжособистісних стосунків та форм спілкування викладача і студента основою якого є діалог; організації освітнього процесу на гуманістичних засадах на відміну від авторитарних. Проводиться паралель між авторитарним і особистісно орієнтованим навчанням, зміст якого спостерігається у зміні ставлення педагога до студента (учня
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Барахтян, Микола. "Вплив педагогічного артистизму викладача закладу вищої освіти на гуманізацію освітнього процесу". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 1, № 7 (2) (2024): 9–17. https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.7(2)/1.2024.01.

Повний текст джерела
Анотація:
Основним стратегічним завданням освітнього процесу в Україні сьогодні є формування всебічно розвиненої, соціально-активної, креативної особистості та розвиток її інтелектуальних, моральних і творчих здібностей. Це потребує в свою чергу гуманізації освітнього процесу в навчальних закладах з метою відродження духовності, посилення виховного аспекту в процесі навчання, а також переосмислення та приділення особливої уваги ролі викладача закладу вищої освіти і його педагогічній майстерності в процесі підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності.У дослідженні здійснено теоретичне обґрунту
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Фатальчук, Сергій, Наталія Гарань та Олександр Терганов. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ ДО ТЬЮТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 2(104) (3 грудня 2023): 52–62. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.2(104)2023.292299.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито особливості фахової підготовки майбутніх педагогів вищої школи до тьюторської діяльності. На основі опрацювання наукових досліджень українських (Є. Березняка, Г. Горьскої, М. Захарової, Б. Кобзаря, М. Кондакова, К. Осадчої, В. Теслюк, С. Хозе, П. Худомінського) та зарубіжних (Дж. Бейлі, Дж. Кітченс, Ч. Натсон, Е. Хейс) учених схарактеризовано новітні тенденції модернізації й сучасні вимоги до професійної компетентності викладача ЗВО як стратегічного чинника реалізації інноваційних змін в освіті.&#x0D; На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясовано зміст базов
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

ВІТЮК, Валентина. "ПРАВОПИСНЕ ПОРТФОЛІО ЯК ІНДИКАТОР ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.8.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зазначено, що в контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи проблема формування та вдосконалення правописної компетентності студентів в умовах сьогодення набуває виняткової актуальності. У статті висвітлено питання забезпечення якості мовної освіти за допомогою технології портфоліо як однієї з ефективних форм накопичення та оцінювання індивідуальних досягнень студентів. Описано європейське мовне портфоліо: історію виникнення, структуру та зміст. Визначено правописне портфоліо як важливий компонент мовного портфоліо,
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії