Готові списки джерел за темами / Передача ризику / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Передача ризику.

Статті в журналах з теми "Передача ризику"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 19 липня 2025

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Передача ризику".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

Вівчар, О. І., О. В. Сталінська, О. І. Дідченко, О. І. Когут-Ференс та А. Я. Шатарський. "СУЧАСНА ПРАКТИКА ОЦІНКИ РИЗИКІВ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (2020): 237–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.237-246.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вівчар О. І. "РИЗИКИ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ: ПРАКТИЧНІ КОНТЕКСТИ". Економічний форум 1, № 4 (2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Василенко, М., В. Слатвінська та Т. Шевченко. "МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РОЗУМІННЯ ДЕФІНІЦІЙ ТА ВИЗНАЧЕНЬ В ТЕОРІЇ РИЗИКІВ (АНАЛІЗ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ) : МІЖДИСЦИПЛІНАРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ". Юридичний вісник, № 2 (8 серпня 2022): 7–15. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2315.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі приведені результати дослідження на встановлення корегування та відповідності дефініцій з інформаційних ризиків з міжнародними стандартами, а також надано формулювання, визначено та проведено змістово-правову уніфікацію щодо ризиків в цілому та в питаннях їх аналізу та управління. Дефініції відіграють досить суттєву роль в законодавства, а в системі інформаційного права вони мають широке міжнародне використання і закріплені в міжнародних стандартах. В інформаційних ризиках існують суттєві невизначеності. В першу чергу це стосується аналізу та управлінню ризиками. Проаналізовано відомі міжнародні стандарти щодо ризиків, сформульовано дефініції та надано визначення, а саме дефініції таких понять як сам ризик, загроза, вразливість, ризик інформаційної безпеки, залишковий ризик, ідентифікація ризику, аналіз та система управління ризиками, а також все, що пов’язане з їх характеристиками (оцінювання, зменшення, обробка, прийняття, передача тощо), Встановлено критерії ризику і такі показники (властивості) як конфіденційність, цілісність, автентичність, підзвітність, невідмовність та надійність. Подію інформаційної безпеки визначено як ідентифікований стан системи, сервісу або мережі, що свідчить про можливе порушення політики безпеки або відсутність механізмів захисту, або як невідому ситуацію, що може мати відношення до безпеки, а інцидент інформаційної безпеки визначають як одну або серію небажаних (несподіваних) подій інформаційної безпеки, які мають значну ймовірність порушення бізнес-операцій або становлять загрозу для інформаційної безпеки потенційна причина інциденту, який може завдати шкоди системі або організації. В цьому розумінні система управління інформаційною безпекою представляє собою частину загальної системи управління, що ґрунтується на оцінці бізнес ризиків і призначена для створення, впровадження, експлуатації, моніторингу, аналізу, супроводу та вдосконалення інформаційної безпеки. У всіх випадках детінізації надано посилання на чинні міжнародні стандарти щодо ризиків. Зазначено, що сутність будь-якого підходу до управління ризиками полягає в аналізі факторів ризику та прийнятті адекватних рішень з обробки ризиків. Чинники ризику завжди пов'язані з основними параметрами, якими оперують в оцінці ризиків і які були визначені та викладені в статті, що пропонується.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

СИДОРУК, М. В., та А. А. ГРИГОРОВА. "КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ В IT-ПРОЄКТАХ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(91) (30 грудня 2024): 333–41. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.4.44.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено дослідження концепції управління ризиками в IT-проєктах, що є ключовим аспектом ефективного функціонування сучасних інноваційних підприємств. Актуальність теми обумовлена високою динамікою розвитку інформаційних технологій, збільшенням частки інвестицій у цій сфері та необхідністю адекватного реагування на невизначеність і потенційні загрози, що виникають у процесі реалізації IT-проєктів. Розглянуто основні етапи життєвого циклу інвестиційного проєкту, серед яких виділено передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну стадії. Показано значущість підготовчого етапу, що включає розробку бізнес-плану, техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) та фінансового плану, який передбачає врахування всіх ризиків, пов’язаних із реалізацією проєкту. Уточнено визначення інвестиційного ризику як ймовірності часткової або повної втрати прогнозованого прибутку через вплив невизначених факторів. Важливим аспектом дослідження є аналіз класифікації інвестиційних ризиків. Виділено ендогенні (внутрішні) та екзогенні (зовнішні) ризики, які впливають на досягнення поставлених цілей. До внутрішніх ризиків віднесено організаційні, фінансові, технічні та управлінські ризики, які можуть бути зменшені шляхом оптимізації внутрішніх процесів. Зовнішні ризики, включаючи політичні, економічні та соціальні, є менш контрольованими, але їх вплив може бути враховано за допомогою попереднього аналізу та створення резервів. У статті запропоновано декілька стратегій управління ризиками: ухилення, зниження, передача та ухвалення. Кожна зі стратегій детально розглянута в контексті IT-проєктів, з урахуванням їх специфіки. Наголошено на важливості комбінування цих стратегій для досягнення максимальної ефективності. Особливу увагу приділено моделі управління ризиками в IT-проєктах, що включає етапи ідентифікації, якісного та кількісного аналізу, розробки плану дій, впровадження та моніторингу. Підкреслено роль економіко-математичних методів, а також інструментів прогнозування й аналізу даних у процесі прийняття рішень. Практичне значення дослідження полягає у створенні підґрунтя для зниження ризиків у IT-проєктах через інтеграцію управлінських підходів із сучасними інформаційними технологіями. Запропоновані результати можуть бути використані керівниками IT-компаній для розробки стратегії управління ризиками, що сприятиме стабільності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємств у довгостроковій перспективі. Результати роботи також підкреслюють необхідність регулярного аналізу ризиків, збору статистики та постійного вдосконалення підходів до управління з метою підвищення ефективності реалізації інвестиційних IT-проєктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гобела, Володимир Володимирович, Галина Зіновіївна Леськів та Віталій Михайлович Фляк. "МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна), № 2 (30 листопада 2023): 10–20. http://dx.doi.org/10.32782/2311-844x/2023-2-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Орієнтиром дослідження стало формування теоретичних та розробка прикладних засад щодо забезпечення ризик-орієнтованого управління підприємством в сучасних умовах. У статті здійснено регламентацію та запропоновано методичне забезпечення процесу формування ризик-орієнтованого підходу до управління підприємством, що передбачає впровадження низки основних елементів. Запропоновано орієнтовну структуру ризик-орієнтованого управління, що спрямоване на підвищення ефективності системи управління та забезпечення економічної безпеки підприємства, що містить такі складові: обов’язки та зобов’язання топ-менеджменту; етапи процесу побудови моделі управління ризиками на підприємстві; етапи впровадження ризик-орієнтованого підходу; моніторинг і аналізу моделі управління ризиками. Ідентифіковано основні переваги ризик-орієнтований підходу до управління підприємством. Запропоновано основні елементи ризик-орієнтованого підходу до управління в системі економічної безпеки підприємства, що функціонує в сучасних умовах. Також розроблено алгоритм впровадження системи управління ризиками задля забезпечення економічної безпеки підприємства. Визначено основні фактори, які слід враховувати в процесі оцінки ризиків в сучасних умовах. Для моделювання системи ризик-орієнтованого управління підприємством запропоновано використовувати метод побудови карти ризиків, що дозволяє доволі швидко і достовірно ідентифікувати та оцінити ризики для прийняття зважених управлінських рішень та формування безпекового вектору розвитку підприємства в сучасних умовах. Встановлено переваги застосування методу карти ризиків та визначено її основні структурні елементи. Розроблено орієнтовну карту-схему ризиків підприємства, що функціонує в сучасних умовах та передбачає наявність трьох зон: поле прийнятного ризику; поле помірного ризику; поле загрозливого рівня ризику. Запропоновано перманентне та системне використання ризик-орієнтованого підходу до управління підприємством в сучасних умовах та на усіх стадіях життєвого циклу товару. Розроблено блок-схему управління ризиками на підприємстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кривко, Анна. "ФОРСАЙТ-ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА". Сталий розвиток економіки, № 1(46) (30 серпня 2023): 79–83. http://dx.doi.org/10.32782/2308-1988/2023-46-10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто форсайт-підхід до оцінки ризиків інвестиційної діяльності на підприємствах готельного господарства. Встановлено взаємозв’язок між інвестиційною діяльністю та ризиком. Наведено власний підхід до визначення поняття “ризик”. Розкрито поняття інвестиційного ризику та проектного ризику. Досліджено види та етапи оцінки ризиків реальних інвестиційних проектів. З’ясовано, що оцінка інвестиційних ризиків на підприємствах готельного господарства передбачає розрахунок якісних та кількісних показників. Схематично зображено основні методи аналізу інвестиційних ризиків на підприємствах готельного господарства. Виокремлено та детально розглянуто основні чотири методи, що здебільшого використовують на практиці. Описано наступні методи аналізу інвестиційних ризиків: аналіз чутливості проекту, аналіз сценаріїв, метод імітаційного моделювання (метод Монте-Карло), метод аналізу “дерево рішень”. Систематизовано послідовність, згідно з якою проводиться аналіз чутливості. Проведено порівняння аналізу чутливості та аналізу сценаріїв та встановлено перевагу сценарного аналізу, оскільки він передбачає одночасну зміну факторів проекту, які перевіряються на ризик. Виділяють три сценарії, які можливі під час аналізу: песимістичний, оптимістичний та найбільш імовірний (реалістичний). Встановлено, що песимістичний сценарій розглядається за умови погіршення значень змінних параметрів відносно реалістичного. Обґрунтовано, що сценарний аналіз дозволяє більш повно врахувати ризики інвестиційного проекту, оскільки враховує ймовірність подій. Виявлено, що метод імітаційного моделювання (метод Монте-Карло) дозволяє найбільш повно врахувати весь діапазон невизначеностей початкових значень параметрів проекту, які можуть виникнути при його реалізації. Показано, що метод Монте-Карло потребує програмної підтримки. Прикладом такого програмного продукту є пакет «Risk Master», який активно використовується на практиці інвестиційними менеджерами. Аналізується метод аналізу «методу дерева рішень», який використовується у випадках, коли проект реалізується в кілька етапів і супроводжується множинними інвестиціями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Карпінський, Роман. "ВИЗНАЧЕННЯ ВАГИ ВПЛИВУ РИЗИКІВ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ЕТАП УПРАВЛІННЯ". РОЗВИТОК МІСТА, № 1 (05) (31 березня 2025): 35–44. https://doi.org/10.32782/city-development.2025.1-5.

Повний текст джерела

Анотація:

У статі обґрунтовано необхідність врахування впливу численних ризиків різного характеру та різної тривалості дії на господарську діяльність аграрних підприємств в умовах нестабільного економічного та політичного середовища, бурхливих трансформаційних перетворень, активного розвитку науково-технічного прогресу та інноваційних процесів, супутніх військовим втручанням на територію країни. Запропоновано алгоритм визначення ваги впливу ризиків на господарську діяльність кожного з досліджуваних аграрних підприємств із використанням методу експертних оцінок, який передбачає: відбір експертів, проведення експертного опитування, розрахунок середньої оцінки для кожного ризику, нормалізація значень, отримання ваги впливу кожного з ідентифікованих ризиків на господарську діяльність аграрних підприємств. В якості досліджуваних були обрані аграрні підприємства Львівської області. Ризики, які досліджувались, включали: зміни температурного режиму, посухи, повені, заморозки, гради, сильні вітри та буревії, зміни режиму опадів, зміни режиму опадів, ерозія ґрунтів. кліматична нестабільність, шкідники, хвороби ґрунтів, бур’яни, зміна екосистеми, антропогенні фактори, коливання цін на сільськогосподарську продукцію, зростання витрат, кредитні ризики, коливання валютного курсу, зміна попиту, нестабільність інфраструктури, конкуренція, ризик зниження ліквідності, інфляційні ризики, ризик неплатоспроможності, інвестиційні ризики, ризик зниження вартості активів, недостатня кількість кваліфікованої робочої сили, соціальні конфлікти, зміна соціальної політики, ризик демографічних змін, зміни в культурних та соціальних цінностях, соціальна нерівність, соціальна ізоляція, невідповідність технологій, ризики впровадження нових технологій, збої в роботі обладнання, ризики автоматизації та роботизації, ризики генетичних технологій, порушення земельного законодавства, недотримання екологічних норм, трудові спори, недоліки в договірній роботі, недотримання стандартів якості, податкові ризики, зміни законодавства, відповідальність за продукцію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ДИХА, Марія, та Валерій ДИХА. "ІНСТРУМЕНТИ ХЕДЖУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ЦІНОВИМИ РИЗИКАМИ (на прикладі аграрного і енергетичного ринків України)". Economy of Ukraine 67, № 3 (2024): 19–36. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2024.03.019.

Повний текст джерела

Анотація:

Ідентифіковано ризики за джерелами їх виникнення, визначено сутність ризиків аграрного й енергетичного ринків у контексті сучасних реалій. Узагальнено способи і методи управління ризиками, серед яких: ухвалення рішень на основі наявної інформації; отримання додаткової інформації; передача ризику; диверсифікація діяльності, лімітування; самострахування, резервування; страхування; хеджування. Охарактеризовано основні інструменти хеджування, визначено сутність і особливості деривативів, зазначено певні негативні сторони форвардних контрактів, переваги ф’ючерсних контрактів і опціонів. Обґрунтовано важливість використання інструментів хеджування в Україні. Запропоновано заходи для активізації функціонування деривативів на аграрному ринку в Україні, серед яких ключовими визначено: 1) проведення просвітницької діяльності для учасників аграрного ринку України з питань важливості використання фінансових інструментів для мінімізації цінових ризиків; 2) законодавче врегулювання; 3) організація майданчика для торгівлі деривативами і розширення можливостей їх використання як на національному ринку, так і шляхом простого і дешевого доступу учасників українського ринку до міжнародних ринків деривативів. Обґрунтовано доцільність єдиного торговельного майданчика в рамках спеціалізованого ринку України, що сприятиме забезпеченню ліквідності на ньому; 4) створення супутньої інфраструктури (сертифікованих складів, елеваторів; сучасних систем контролю якості й стандартизації продукції; каналів постачання, транспортної логістики; інфраструктури для швидкого обігу електронних складських свідоцтв); 5) організація ефективної фінансової інфраструктури для уможливлення торгівлі товарними деривативами в Україні; 6) ухвалення державної програми розвитку хеджування. Реалізація системи заходів у агропромисловому комплексі й галузі енергетики, модернізація в рамках інших галузевих ринків в умовах війни здійснюються в міру можливостей, але ці кроки будуть надзвичайно важливими в системі повоєнного розвитку і реконструкції України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пономаренко, Тетяна, та Дмитро Расшивалов. "ВРАХУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ РИЗИКІВ У КОРПОРАТИВНІЙ МАРКЕТИНГОВІЙ СТРАТЕГІЇ НА РИНКУ FMCG В КОНТЕКСТІ ВІЙНИ В УКРАЇНІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 53 (2023): 501–15. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.6.53.2023.4252.

Повний текст джерела

Анотація:

Будь-яка логістична система в своїй реальній реалізації – від процесу транспортування вантажів до процесу розподілу поставок у ринковому просторі включає багато різних елементів, кілька факторів упливають на її роботу, несчи певні ризики. Водночас, одним із принципів логістики є надійність на мікро- та макрорівні логістики. Це означає, що ризики, пов'язані з функціонуванням логістичної системи, повинні бути мінімізовані або повністю виключені. Ризик для логістики в промислових компаніях в основному означає розуміння, прийняття та мінімізацію ризиків. Окрім визначення ризиків, менеджери з логістики повинні розглянути, як їх оцінити та вплив факторів ризику на результати, ухвалити рішення щодо логістичних операцій і запобігання ризикам. Управління ризиками корпоративної логістики передбачає аналіз, оцінку та пом’якшення галузевих ризиків і наслідків їх упровадження. У роботі проведений аналіз ризиків логістичних операцій та визначені напрями реагування на зміни. Визначено, що логістична система має бути однією зі складових загальної маркетингової стратегії підприємства. У статті запропоновані варіанти маркетингових стратегій для підприємств на ринку FMCG в умовах воєнного стану. Зроблено висновок, що вибір стратегії має носити рефлексивний характер. Рефлексивний підхід до маркетингової стратегії спрямований на швидке реагування на зовнішні фактори. Однак дотримання загальної стратегії компанії є пріоритетом, тому не всі зовнішні фактори вимагають ретельного розгляду. В інноваціях важливо враховувати потенційні ризики та оцінювати актуальність рішень. Основним змістом цієї роботи є систематичний огляд і застосування інструментів, які дозволяють компаніям ухвалювати обґрунтовані рішення щодо управління логістичними ризиками. Практичне значення мають такі положення статті, як розроблені стратегії поведінки підприємства на ринку FMCG з урахуванням логістичних ризиків та розроблення системи вимірювання для зменшення логістичних ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kaliukh, Yu І., та Yu І. Ishchenko. "Теоретична концепція та практична реалізація нової інтегрованої методології систем раннього попередження про зсувну небезпеку". Наука та будівництво 23, № 1 (2020): 3–17. http://dx.doi.org/10.33644/01103.

Повний текст джерела

Анотація:

Глобальні кліматичні зміни і триваюче збільшення землекористування викликають помітне збільшення частоти та інтенсивності зсувів. Зсуви є важливою складовою низки значних стихійних лих і несуть відповідальність за набагато більш великі втрати, ніж загальновизнано. Зазвичай часто про зсуви згадують у зв'язку з повенями, землетрусами або виверженнями вулканів навіть при тому, що втрати від зсувних руйнувань можуть перевищувати всі інші збитки від загальної катастрофи. Протягом останнього десятиліття (з 2000 по 2009) стихійні лиха пошкодили та зруйнували близько одного мільйона об'єктів, що безпосередньо торкнулося майже 2,5 млрд людей в усьому світі. Щорічно у Європі трапляється близько 20 великих зсувів – значно більше, ніж повеней, землетрусів та ураганів. Системи раннього попередження про небезпеку є ефективним інструментам для запобігання та пом'якшення ризиків, пов'язаних з виникненням різного типу загроз (зсувів у тому числі). У статті представлена і описана концепція та практична реалізація нової інтегрованої методології систем раннього попередження, яка заснована на інтеграції між сучасними технологіями моніторингу і всебічним чисельним моделюванням досліджуваного обєкту. Основна концепція EWS, встановлених на зсувах, полягає в тому, щоб елементи, котрі схильні до ризику, особливо люди, що знаходяться далеко від небезпечної зони, мали достатньо часу для евакуації у випадку очікування неминучого колапсу. Тому дійова і ефективна EWS повинна включати в себе чотирі основні набори дій: моніторинг активності об’єкта спостереження: збір даних, передача і обслуговування обладнання; аналіз і моделювання досліджуваного об’єкта; попередження - розповсюдження простої і зрозумілої інформації про об’єкт спостереження; ефективна реакція у відповідь елементів схильних до ризику; повне знання ризику. Наведено приклади практичної реалізаії запропонованої інтегрованої методології для різних будівельних об’єктів та природно-техногенних систем: 1) Центральна Лівадійська зсувна система та Лівадійський палац, 2) система моніторингу зсувонебезпевних ділянок Харьківської обл., 3) система раннього попередження зсувів з використанням безпілотних літальних аппаратів в якості спеціалізованої системи моніторингу зсувних деформацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Lopushynskyi, Ivan, та Volodymyr Yemelyanov. "Концесія в портовій галузі України як форма державно-приватного партнерства". Public Administration and Regional Development, № 11 (31 березня 2021): 232–50. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.11.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкривається, що концесія – це надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб’єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об’єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб’єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов’язань щодо створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об’єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику; визначено, що концесія є одним із ефективних інструментів оновлення портової інфраструктури; розглянуто основні організаційні типи концесій, визначено переваги концесії в морських портах; проаналізовано міжнародний досвід, який засвідчив, що залучення приватних суб’єктів як до безпосередньо здійснення господарської діяльності, так і до створення й модернізації інфраструктури морських портів надзвичайно підвищує прибутковість останніх; на основі аналізу світового досвіду також визначено чинники, які слід ураховувати при визначені терміну концесії та розміру платежів; установлено, що концесія, як і будь-який інвестиційний проект, супроводжується значною групою ризиків, що можуть вплинути на її прибутковість та ефективність; на прикладі передачі в концесію ДП «Херсонський морський торговельний порт» та ДП «СК» «Ольвія» показано, що передача державою портів в концесію дасть можливість повною мірою використовувати їх потенціал і відновити інфраструктуру портових об’єктів, що були в занепаді багато років поспіль, а також значно поліпшити інфраструктуру міст, де розташовані ці порти. Одна з головних переваг концесії – об’єкти підприємств в які інвестує концесіонер залишаються у власності держави. В той же час, концесійні платежі до бюджету надходять незалежно від результатів його комерційної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гевлич, Л. Л. "МІСЦЕ РИЗИКУ В ПРОЦЕСІ НЕЗАЛЕЖНОГО АУДИТУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 73 (4 вересня 2023): 73–78. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Ключовою проблемою ефективного аудиту є визначення ризику. Незважаючи на важливість концепції ризику в аудиторському процесі, останнє десятиліття він досліджувався у напрямку удосконалення методів оцінки. Ігнорування ролі ризику, його розгляд виключно як аудиторської процедури заважають усвідомленню сутності аудиторської перевірки укладачами та користувачами звітності, знижують ефективність аудиту з боку аудиторської групи. Метою роботи є дослідження місця ризику в процесі аудиту з точки зору можливого виявлення напрямів його удосконалення. Використання в практиці аудиту ризик-орієнтовного підходу передбачає необхідність оцінки ризику системи внутрішнього контролю клієнта, у т.ч. на етапі надання згоди на аудит. Аудитор має додатково оцінити ризик використання вибірки та ризик впливу шахрайства. Оцінка ризику при формуванні думки передбачає оцінку відповідності звітності вимогам концептуальної основи, доречності, порівнюваності, зрозумілості, достовірності інформації, вибір форми думки. Доведено, що ризик є визначальною категорією в незалежному аудиті: основною концепцією, підходом, інструментом організації перевірки, аудиторською процедурою збору, оцінки доказів, формування думки. Процес аудиту може бути структурований за етапами оцінки ризику прийняття завдання, системи внутрішнього контролю, ефективності аудиторських процедур та аудиторської вибірки, суттєвих викривлень внаслідок шахрайства, формування аудиторської думки. Запропоновані напрями дослідження аудитором бізнесу клієнта, обставини ризиків суттєвого викривлення, дії аудитора при роботі з вибіркою, оцінка ризику на стадії формування думки знижують трудомісткість аудиту. Розуміння місця ризику в перевірці поліпшує сприйняття аудиторського процесу користувачами звіту. Розроблені алгоритми дій аудитора при ідентифікації ризиків шахрайства та оцінки системи внутрішнього контролю можуть бути застосовані для оптимізації контрольної підсистеми клієнта. Напрямом подальших досліджень буде оцінка впливу на аудиторський ризик сучасних діджитал-технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Новгородська, Ю. Г. "Освітні ризики в інноваційній діяльності та управління ними". Research Notes, № 2 (28 серпня 2024): 142–53. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-2-142-153.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується новий напрям управлінської практики та досліджень у сфері освіти в Україні – ризик-менеджмент. Висвітлено важливість впровадження ризик-орієнтованого підходу при впровадженні системи управління якістю в закладах освіти. Встановлено, що ризик є необхідною та об’єктивною складовою будь-якого управлінського рішення через те, що невизначеність є неодмінною характеристикою умов управління. Узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння сутності та проявів ризиків у сфері освіти. Виявлено та проаналізовано головні різновиди освітніх ризиків, які можуть виникати у процесі функціонування закладів освіти. Виокремлено та схарактеризовано фактори, які впливають на виникнення ризиків в закладах освіти. Автором проведено аналіз зовнішніх ризиків, які мають вплив на функціонування та розвиток закладів освіти в Україні. Також виконана систематизація та структурування внутрішніх ризиків, що виникають під час операційних процесів у діяльності цих закладів. Розглянуті управлінські процеси освітніх організацій як основні джерела формування ризиків. Підкреслено, що виникнення внутрішніх ризиків обумовлюється іміджем закладу освіти, його фінансовою стабільністю, організаційною структурою, кадровим потенціалом та професійними ризиками викладачів. Встановлено, що управління ризиками в освітньому закладі включає в себе вибір стратегії поведінки менеджера освіти в умовах невизначеності. Також відзначено, що цей процес передбачає ідентифікацію ризиків, якісну та кількісну їх оцінку, визначення критичних ризиків та розробку плану реагування на них. Тобто, основне завдання менеджера полягає не в уникненні ризику загалом, а в обдуманому виборі рішень, пов’язаних з ризиком, на підставі об’єктивних критеріїв. Управління ризиком має бути спрямоване не лише на поточні завдання та тактичні вирішення, але й на створення надійної основи для ефективної діяльності закладу освіти у майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Геник, І. Д., та Н. Г. Бек. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА РИЗИК-СПРЯМОВАНИХ ЧИННИКІВ У ПТАХІВНИЦТВІ В УМОВАХ ІНТЕНСИВНОГО ВИРОБНИЦТВА". Актуальні проблеми профілактичної медицини, № 27 (10 вересня 2024): 14–18. http://dx.doi.org/10.32782/2786-9067-2024-27-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Вітчизняне птахівництво є однією з найбільш прибуткових галузей тваринництва, що забезпечує швидке повернення вкладених коштів та динамічний приріст виробництва продукції. Під час використання сучасних технологій вирощування птиці обслуговуючий персонал на робочому місці зазнає сполученого та комбінованого впливу значної кількості шкідливих чинників виробничого середовища, які негативно впливають на стан їхнього здоров’я. Метою дослідження є виявлення ризик-спрямованих чинників у птахівництві під час застосування інтенсивних технологій вирощування та забою птиці за даними гігієнічної оцінки умов праці та професійних ризиків для здоров’я птахівників. Матеріал та методи. Огляд та узагальнення даних літератури, які стосуються впливу шкід¬ливих чинників робочої зони птахоферми на здоров’я птахівників. Результати. Основними ризиками і небезпеками, що слід уважати несприятливими чинниками середовища птахофабрики, є: фізична небезпека (ризик спотикання та падіння через вологу або слизьку поверхню, переміщення вручну важких предметів, що призводить до травм опорно-рухового апарату, небезпека контакту з рухомими частинами годівниць або систем збору яєць); хімічна небезпека (вплив засобів для чищення, дезінфекції та пестицидів, які використовуються для підтримки гігієни та боротьби зі шкідниками, контакт із ліками та вакцинами, які можуть становити ризик, якщо не використовувати їх належним чином); біологічна небезпека (вплив високої насиченості робочої зони пташника пилом, пір’ям та продуктами життєдіяльності птиці, що може призвести до респіраторних проблем, таких як алергічні реакції або професійна астма, контакт із відходами птиці, які можуть містити шкідливі бактерії, такі як сальмонела або кишкова паличка); передача зоонозних захворювань (ризик зараження від птиці пташиним грипом або кампілобактеріозом, особливо під час обробки або обробки хворих птахів); психосоціальна небезпека (середовище високого стресу через щільний графік, велике робоче навантаження, відсутність соціальної підтримки чи спілкування серед працівників, що призводить до ізоляції чи конфліктів). Вивчення питань впливу шкідливих чинників закритого середовища птахофабрик на морфофункціональні, імунологічні показники здоров’я робітників та ризику їх захворюваності залишаєтьcя актуальним. Висновки. В Україні не розроблена ризик-орієнтована система профілактики виробничо зумовленої захворюваності працівників птахогосподарств. Сучасні технологічні процеси спрямовані на безпечне вирощування птиці. Способи обробки для зниження контамінації поголів’я з патогенними мікроорганізмами, емісії шкідливих газів із підстилки і за рахунок цього підвищення продуктивних показників птиці забезпечують якість і кількість виробленої продукції. Проте вдосконалення цих способів та розроблення більш ефективних і екологічно безпечних залишаються актуальними науково-практичними завданнями, якими займається переважна більшість дослідників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Івченко, Петро, та Марина Чичужко. "МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ОЦІНКИ РИЗИКУ УДАРУ БЛИСКАВКИ ЗАСОБАМИ MS EXCEL". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 3 (22 вересня 2023): 85–96. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.3.2023.278132.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглядається методика побудови моделі розрахунку оцінки ризику удару блискавки в будівлю та її реалізація, у відповідності до чинних нормативних документів, комп’ютерною програмою MS EXCEL. Ця методика буде корисна для проєктувальників, які виконують частину блискавкозахисту, і під час виконання своїх проєктів повинні проводити розрахунок оцінки ризику удару блискавки. Ризик удару блискавки згідно з чинними нормативними документами може складатися з суми від одного до чотирьох ризиків: ризик втрати людського життя; ризик втрати можливості надання громадських послуг; ризик втрати культурної спадщини та ризик втрати економічної цінності. Пропонована методика поширюється на розрахунок ризику втрати людського життя як найбільш важливої цінності, яку можна втратити. Методика передбачає розрахунок ризику удару блискавки для громадських, адміністративних, виробничих або житлових будівель – тобто будівель, з якими найчастіше доводиться стикатися проектувальнику під час своєї роботи. Пропонована методика не розрахована на використання для побудови ризикових моделей для будівель чи споруд наступного призначення: громадські комунікації й об’єкти культурного призначення, бо зазначені будівлі передбачають розрахунок ризику втрати можливості надання громадських послуг або ризику втрати культурної спадщини відповідно. Також пропонована методика не поширюється на будівлі, що мають вибухонебезпечні зони, оскільки розрахунок ризику для них буде специфічним; а ще ця методика не передбачає розрахунків ризику втрати економічної цінності, оскільки він не є обов’язковим відповідно до нормативних документів та проводиться додатково за бажанням замовника. В той же час вона може бути використана як основа для побудови більш складних моделей, що підходять для таких типів будівель. У роботі розглянуто методи вирішення основних проблем, з якими стикається проєктувальник під час розрахунку оцінки ризику: автоматизація розрахунку схожих формул та зведення більшості з них до кількох основних типів; отримання формули, що повертає значення або посилання на значення з таблиці чи діапазону, а також виконує пошук зазначеного елемента в діапазоні та повертає відносну позицію цього елемента; формулювання процедури оцінки ризиків відповідно до нормативного документа та визначення того, як саме ті чи інші вхідні дані впливають на підсумковий результат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Свиноус, Іван, Марат Ібатуллін та Юлія Сіра. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ РИЗИКАМИ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 10, № 19 (2022): 243–53. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2022-19-27.

Повний текст джерела

Анотація:

Предмет дослідження. Сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування системи управління виробничими ризиками молокоперобних підприємств. Мета. Розвиток теоретико-методичних засад і розробка практичних пропозицій щодо формування системи управління виробничими ризиками молокопереробних підприємств. Методи. Використано логіко-аналітичні методи, зокрема прийоми аналогії та порівняння, індукції та дедукції, наукової абстракції – для теоретичного узагальнення, уточнення понятійного апарату з проблеми, формулювання висновків; експертних оцінок – при визначенні факторів виробничих ризиків молокопереробного підприємства та проведенні оцінки ефективності системи ризик-менеджменту; монографічний – для детального вивчення окремих елементів досліджуваного явища на прикладі конкретних об’єктів. Результати. Досліджено організаційні засади управління виробничими ризиками молокопереробних підприємств. Доведено, що у нинішніх умовах розвитку підприємств аграрного сектору існує необхідність пошуку більш гнучких інструментів управління, які б дозволили знизити імовірність потенційних економічних втрат господарюючих суб’єктів і забезпечити ріст прибутку на одиницю вкладеного капіталу. Тактика управління ризиками на молокопереробному підприємстві має зводитися або до уникнення ризику, або до запобігання очікуваному збитку, або до прийняття ризику на себе, а в підсумку – до перенесення ризику. Система управління ризиком передбачає застосування наступних методів: уникнення ризику, запобігання збитку, прийняття ризику на себе, перенесення ризику. Ми рекомендуємо використовувати в діяльності молокопереробних підприємств диверсифікацію ризиків. Цей механізм досить дієвий, оскільки забезпечує безперебійність функціонування молочного виробництва за рахунок тимчасового фінансування, що надходить із джерел, сформованих у рамках побічного виробництва – хлібопекарського, ковбасного, виробництва технічного казеїну тощо. Сфера застосування результатів. Результати досліджень можуть бути використані при розробці короткострокових та довгострокових планів розвитку молокопереробних підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гривківська, О. В., та Є. О. Гейжа. "РИЗИКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ В УМОВАХ АКТИВНИХ БОЙОВИХ ДІЙ". Київський економічний науковий журнал, № 4 (29 лютого 2024): 43–48. http://dx.doi.org/10.32782/2786-765x/2024-4-5.

Повний текст джерела

Анотація:

У представленій роботі досліджується проблематика, пов'язана з ризиками, які виникають на аграрних підприємствах під час воєнного конфлікту. Автори розглядають основні ризики, що впливають на діяльність аграрних підприємств. Обґрунтовано, що військові дії в Україні провокують ризики аграрного сектору економіки, наслідки яких можуть бути непередбачуваними. Представлено алгоритм нейтралізації ризиків, що передбачає реалізацію низки заходів: ідентифікація ризиків, оцінка ризиків, розробка стратегії мінімізації ризиків, впровадження стратегії мінімізації ризиків, моніторинг та оновлення стратегій. заходи, які можуть бути прийняті підприємствами для зниження негативних наслідків військових дій на території України. Розкрито ризик зниження обсягів виробництва аграрної продукції, що формується під впливом таких акторів, як пошкодження інфраструктури, втрата доступу до земельних ділянок, нестача робочої сили, недоступність до сировини. Узагальнено ризики діяльності аграрних підприємств в умовах воєнних дій на території України: ризик зниження виробництва, ризик погіршення умов зберігання та транспортування; ризик зниження попиту на аграрну продукцію; ризик зміни обстановки на ринках. Розкрито механізми, які допомагають нейтралізувати ці ризики: механізм диверсифікації виробництва; використання страхових полісів; механізм посилення безпеки діяльності; механізм розвитку альтернативних ринків збуту; механізм державної підтримки діяльності аграрних підприємств. Обґрунтовано, що важливо мати ретельний аналіз ризиків та розробити план дій для кожного можливого сценарію їх мінімізації/ліквідації, що дозволить більш ефективно реагувати на небажані події і забезпечити стабільність господарської діяльності підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

КОЛЯДА, Андрій. "СУЧАСНІ МОДЕЛІ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ІЗ СИСТЕМНИМ ПІДХОДОМ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (16) (28 травня 2025): 93–98. https://doi.org/10.32689/maup.it.2025.1.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено сутність ризик-менеджменту на основі системного аналізу. Визначено основні принципи та переваги системного аналізу в ризик-менеджменті. Встановлено, що використання системної моделі як єдиного джерела істини для аналізу ризику та надійності призводить до послідовної та повної оцінки. Досліджено основні моделі ризик-менеджменту та визначено складові системного аналізу у моделі ризик-менеджменту. Наведено сфери застосування розглянутих моделей ризик менеджменту. Метою дослідження є аналіз моделей ризик-менеджменту із системним підходом. Методологія дослідження включає аналіз наукової літератури, її критичне осмислення, синтез. Застосування такої методології дозволить забезпечити комплексний та глибокий аналіз проблематики, сприятиме розробці ефективної моделі ризик-менеджменту, що враховує специфіку та динаміку сучасного бізнес-середовища. Наукова новизна полягає у виділенні найбільш адаптованих та гнучких моделей ризик-менеджменту, які враховують системні взаємозв’язки ризиків. Висновки. В даній роботі прийшли до висновку, що моделі ризик-менеджменту, побудовані на системному аналізі, передбачають визначення ключових елементів ризик-менеджменту, встановлення зав’язків між ними, розробку математичних та логічних процесі для прогнозування та управління ризиками. Встановлено, що моделі ризик-менеджменту сприяють гнучкості організації, дозволяючи швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища та внутрішні виклики, що є ключовим фактором виживання та розвитку в умовах невизначеності. Застосування системного підходу передбачає використання передових методів, таких як моделювання розподілів втрат, регресійний аналіз, байєсівські мережі та нечітка логіка, що дозволяє більш точно оцінювати та прогнозувати ризики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Korniichuk, О., І. Voronetska та N. Yurchuk. "Ризики кормового центру та управління ними в умовах сталого розвитку". Feeds and Feed Production, № 96 (15 грудня 2023): 190–207. http://dx.doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202396-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення основних ризиків кормового центру, аналіз концептуальних принципів та практичних рекомендацій для ефективного управління ризиками в умовах сталого розвитку. Методи. Системний підхід, монографічний метод, метод експертних оцінок, системно-структурний метод, графічний метод, діалектичний та абстрактно-логічний методи. Результати. Проаналізовано сутність ризиків. Дано дефініцію поняття ризику кормового центру як можливих небажаних подій чи обставин, які можуть вплинути на ефективність, стабільність та успішність діяльності кормового центру. Визначено й охарактеризовано основні види ризиків кормового центру: ризики постачання кормової сировини, логістичні, операційні, правові та регуляторні ризики, ринкові, макроекономічні, екологічні та кліматичні, фінансові ризики. Доведено необхідність управління ризиками кормового центру. Проаналізовано особливості управління ризиками кормового центру як систематичного інтегрованого процесу, який спрямований на ідентифікацію, оцінку, контроль та зменшення ризиків, що можуть впливати на діяльність кормового центру. Встановлено, що основна мета управління ризиками – забезпечити сталість та стійкість функціонування кормового центру в умовах невизначеності та мінливості внутрішнього та зовнішнього середовища. Визначено, що управління ризиками кормового центру включає такі основні етапи: ідентифікація ризиків, оцінку ризиків, розробку стратегій управління ризиками, впровадження стратегій, моніторинг і контроль ризиків, аналіз ефективності результатів. Розроблено мультивекторну модель управління ризиками, яка передбачає врахування таких векторів ризику, як: фінансовий, виробничий, якісний, логістичний, правовий та регуляторний, екологічний, соціальний, стратегічний. Мультивекторна модель передбачає інтеграцію всіх розглянутих векторів у єдиний план управління ризиками кормового центру. Висновки. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що використання розробленої моделі забезпечить стабільність, якість і безпеку виробництва кормів для сільськогосподарських тварин в умовах нестабільності середовища та зростання ефективності кормового центру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чурилін, Вадим, and Леонід Віткін. "A MODERN VIEW OF THE CONCEPT OF ENVIRONMENTAL RISK: A CONCEPTUAL FRAMEWORK." "Scientific notes of the University"KROK", no. 2(74) (June 30, 2024): 198–203. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2024-74-198-203.

Повний текст джерела

Анотація:

Екологічний ризик є ключовим поняттям в контексті збереження природного середовища та здоров'я людини. Ця стаття присвячена аналізу сучасних поглядів на екологічний ризик з точки зору його концептуальної основи. Вона розглядає визначення та складові екологічного ризику, визначає фактори, що впливають на його формування, і висвітлює важливість розуміння цього поняття для розробки ефективних стратегій управління навколишнім середовищем. Визначено, що екологічний ризик є невід'ємною складовою сучасного світу, який стикається зі зростанням промислової діяльності, забрудненням довкілля, втратою біорізноманіття та зміною клімату. Розуміння концепту екологічного ризику має важливе значення для розробки та впровадження ефективних стратегій управління природними ресурсами та забезпечення сталого розвитку суспільства. Доведено, що визначення екологічного ризику полягає у виявленні ймовірності виникнення негативних наслідків для екосистем, здоров'я людини та природних ресурсів внаслідок дії антропогенних факторів. Цей ризик складається з двох основних складових: ймовірності виникнення небажаних подій та можливих наслідків. Фактори, що впливають на екологічний ризик, включають промислову діяльність, використання хімічних речовин, зміну використання земель, зростання населення та інші. Сучасний погляд на поняття екологічного ризику передбачає комплексний підхід до аналізу та оцінки ризиків, зокрема врахування наукових даних, соціо-економічних чинників та глобальних тенденцій. Розуміння концепту екологічного ризику дозволяє ідентифікувати потенційні загрози, визначати пріоритети у сфері охорони природи та розробляти науково обґрунтовані стратегії та політики для їхнього управління. У зв'язку з посиленням антропогенного впливу на природне середовище та зростанням світового населення, питання екологічного ризику стає надзвичайно актуальним. Дослідження цього поняття в контексті сучасних викликів дозволяє виробити науково обґрунтовані рішення та забезпечити стале використання природних ресурсів для майбутніх поколінь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Statnyk, I. I. "ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ПОГІРШЕННЯ ЯКОСТІ ВОДИ РІЧОК". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 98 (2022): 135–46. http://dx.doi.org/10.31713/vs2202210.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даної статті був теоретичний аналіз сучасної наукової літератури та вивчення досвіду проведення оцінки екологічних ризиків погіршення якості річкової води для з’ясування загальних тенденцій у розрізі моніторингу та управління станом річкових гідроекосистем.Деякі погляди окреслюють ризик якості води як відображення стану водойми. Як приклад, визначення ризику якості води передбачає ймовірність того, що показник якості води перевищить задане граничне значення (стандартне значення концентрації якості води). Також існують численні дослідження, що описують ризик з точки зору ступеня пошкодження водного об'єкта. Як приклад, є дослідження про шкоду, яку завдають здоров'ю людини важкі метали у складі поверхневих вод . Частина дослідників вважає, що ризик якості води повинен визначатися не тільки за одним аспектом, а з врахуванням сукупності можливих шкідливих подій та їх потенційної небезпеки.Для оцінки екологічного ризику річкових гідроекосистем, як правило, здійснюється моделювання процесів зміни стану поверхневих вод у всьому водозбірному басейні. При цьому, існує чимало методів та підходів як комплексного так і деталізованого характеру.Варто зазначити, що підходи та методології оцінки ризиків якості води річок не обмежуються тими які ми представили в статті. Проте, цілями кожного з них є відстеження концентрацій забруднень водного середовища для подальшого прийняття управлінських заходів зі зниження шкідливого впливу на водні об’єкти та кінцевих споживачів.Ми виявили основні тенденції у наукових підходах до оцінок екологічного ризику якості поверхневих вод річок. Їх порівняння зводиться до розуміння цілей проведення оцінки екологічних ризиків та підбору методів, які спроможні їх задовольнити. Загальною спільною ознакою проаналізованих методів є їх орієнтація на кількісне вираження та якісну характеристику рівнів ризику. Важливим моментом виявляється потреба в достатньому наборі даних, що формують певну базу та підлягають математичній і статистичній обробці. На нашу думку, більш об’єктивними є підходи, які поєднують гідрохімічні та токсикологічні методи, оскільки це дає можливість відобразити небезпеку умов середовища безпосередньо для живих організмів, що покращує розуміння ризику якості води та сприяє процесам управління в межах водозбірного басейну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ЦОПА, Віталій, Василь ГОЛІНЬКО, Юрій ЧЕБЕРЯЧКО, Олег ДЕРЮГІН та Михайло АРХІРЕЙ. "Використання матриці Хеддона для оцінки ризику дорожньо-транспортної пригоди". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 19 (2022): 221–33. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i19.921.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі запропоновано розробку комбінованого підходу для оцінки ризику настання дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) на основі матриці Хеддона, яка поєднана з класичним шаблоном з розрахунку ризику у відповідності до вимог ДСТУ ISO 45001:2019. Комбінований підхід, відрізняється від відомих методів з оцінки ризиків настання ДТП тим, що враховує низку небезпечних чинників, які впливають як на вірогідність так і на тяжкість наслідків в системі "водій-автомобіль-дорога-середовище" з урахуванням фаз настання ДТП: до аварії (початкова), під час аварії (кульмінаційна) і після аварії (кінцева), що дозволяє розрахувати залишковий рівень ризику та розробити запобіжні заходи та дії. Для визначення величини ризику настання ДТП запропоновано величину тяжкості наслідків ДТП розділити на дві складові: під час аварії і після домедичної допомоги, які оцінюються за шестибальною шкалою з урахуванням впливу небезпечних чинників. Розроблено алгоритм побудови комбінованої матриці Хеддона, з критеріями оцінки ризиків настання ДТП, вірогідності настання НП та тяжкості наслідків з урахуванням домедичної допомоги. Запропоновано для зменшення рівня ризику настання ДТП запроваджувати на автотранспортних підприємствах спеціальні програми з безпеки дорожнього руху (далі - БДР), в основі яких є планування запобіжних заходів на основі оцінки ризиків настання ДТП, що передбачає відповідний контроль за їх впровадженням. Ключові слова: ризик, матриця Хеддона, дорожньо-транспортна пригода, небезпечна подія, домедична допомога

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Neklonskyi, Ihor, та Oleg Smіrnov. "Ризик-орієнтований підхід щодо впровадження технології утилізації протитанкових реактивних снарядів". Problems of Emergency Situations, № 39 (24 квітня 2024): 66–80. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2024-39-5.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропонований набір і послідовність операцій з розрядження протитанкових керованих реактивні снарядів. При цьому забезпечується раціональне вилучення всіх необхідних компонентів для подальшого використання у новій якості. Для підвищення ефективності процесу управління технологічним ризиком під час впровадження відповідної технології запропонований спосіб обробки експертно-лінгвістичної інформації під час кількісної оцінки прийнятих рішень щодо мінімізації ризиків, який базується на застосуванні методів теорії нечітких множин. Реалізація цього способу передбачає опис підмножин терм-множини системою з п’яти відповідних функцій належності трапецеїдального виду відносно вузлових точок з подальшим розв’язанням задачі засобами теорії нечітких множин. Для обробки експертної інформації застосовується статистичний метод, що дає можливість дослідити вплив відмов у кожній складовій (технологічній операції) на стан системи. Для комплексної оцінки застосовано метод ранжування, який базується на ідеї розподілу міри належності елементів універсальної множини відповідно до їх рангів. Для визначення коефіцієнтів пріоритетності частинних факторів використаний метод Фішберна. Отримано значення узагальненого адитивного показника ризику, який буде характеризувати процес утилізації в так званому ідеальному середовищі. Передбачено, що ризик виникнення аварії в реальному середовищі буде оцінюватись за ступенем відхилення від показника ідеального середовища. Даний підхід розглянуто в межах моделі управління ризиками, яка передбачає застосування методу марківського аналізування за концепцією «станів» («готовність», «відмова»). Це дає можливість під час експертного оцінювання ризику обробити результати методами формальної логіки. Робота є продовженням циклу досліджень направлених на розроблення та впровадження нових високоефективних технологій утилізації боєприпасів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бєкєтов, Олександр В. "ЗАГАЛЬНІ КОНЦЕПЦІЇ СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ". Journal of Strategic Economic Research, № 3 (2 грудня 2024): 28–35. https://doi.org/10.30857/2786-5398.2024.3.3.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасному глобалізованому світі міжнародний бізнес стикається з численними ризиками, які можуть суттєво вплинути на фінансову стабільність і успіх підприємств. Ризики можуть виникати внаслідок економічних змін, політичної нестабільності, валютних коливань, природних катастроф, кіберзагроз та інших непередбачуваних обставин. В умовах такої невизначеності, концепція страхування ризиків стає критично важливою для забезпечення стійкості бізнесу та його здатності адаптуватися до змінюваних умов. Саме тому в представленій статті розглянуто сутність ризику та концептуальні засади страхування ризику в міжнародному бізнесі. Метою роботи є визначення загальних концепцій щодо страхування ризику в міжнародному бізнесі, а також визначення с особливостей процесу страхування ризику в сучасних умовах цифровізації та трансформаційних змін. Методи, що були використані в роботі: методи аналізу та синтезу; методи дедукції та індукції, метод порівняння, логічний метод, морфологічний метод, графічний метод. Концепція страхування ризиків у міжнародному бізнесі охоплює систему заходів та інструментів, які допомагають компаніям управляти потенційними втратами, забезпечуючи фінансову захист і мінімізуючи можливі негативні наслідки. Страхування ризиків передбачає не лише захист від прямих фінансових втрат, але й сприяє стратегічному плануванню, підвищує впевненість у бізнесі та покращує конкурентоспроможність. Основні складові концепції страхування ризиків у міжнародному бізнесі включають: оцінку ризику, стратегії управління ризиками, страхові продукти, міжнародні стандарти та норми, аналіз і моніторинг, безпека, інноваційність. Отже, концепція страхування ризиків у міжнародному бізнесі є важливим аспектом стратегічного управління, що дозволяє підприємствам не лише захищати себе від можливих фінансових втрат, але й забезпечувати стійкість та адаптивність у швидко змінюючомуся глобальному середовищі. Впровадження ефективних стратегій страхування ризиків допомагає компаніям впевнено рухатися вперед, знижуючи рівень невизначеності та підвищуючи їх здатність до успішного функціонування на міжнародній арені.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Турінський, О. В., Б. О. Демідов, Д. А. Гриб та О. О. Хмелевська. "Науково-методологічні аспекти управління ризиками у системі державного оборонного замовлення". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 37–46. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються актуальні аспекти, що пов'язані з процедурами формування і реалізації державних оборонних замовлень в умовах прояву різних факторів ризику. Основна увага зосереджена на науково-методичному підході до оцінювання рівня очікуваних ризиків і управління цими ризиками. Відмічається, що використання при формуванні і реалізації державного оборонного замовлення відповідних адекватних методів, моделей і методик буде сприяти зменшенню рівня ризику і підвищенню результативності виконання завдань і заходів державного оборонного замовлення. Доведено, про доцільність врахування у вітчизняній практиці накопиченого позитивного досвіду провідних країн світу із зменшення ризиків невиконання наукових і інших перспективних (інноваційних) проектів створення зразків озброєння і військової техніки, які мають складати основу системи озброєння збройних сил держави. Під ризиком у статті розуміється міра нездатності досягнення мети програми у рамках запланованої вартості, термінів робіт і технічних вимог, що надає ризику складових імовірності недосяжності конкретної мети програми і наслідків недосяжності даної мети. За досвідом МО США виділяються аспекти прийняття ризику, ухилення від ризику, контролю ризику, передачі ризику і комбінації вищевказаних способів для реагування на подію ризику. Виділяється найбільш важливий метод оцінювання факторів ризику у системі державного оборонного замовлення, що зорієнтований на встановлення величини втрат економічного характеру. Приводиться актуальність проблеми управління ризиками у процесі виконання заходів державного оборонного замовлення і державних цільових програм розвитку озброєння і військової техніки в умовах збільшення невизначеності і все більшого розширення масштабів прояву факторів ризику. Виокремлена необхідність створення дієвого бережливого механізму господарювання оборонно-промислового комплексу держави в умовах прояву різних факторів ризику на усьому періоді життєвого циклу системи озброєння збройних сил.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бугров, Олександр, Олена Бугрова та Ігор Лук’янчук. "МОДЕЛЬ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЩОДО СТРАХУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РИЗИКУ ПРОЄКТУ В КОНТЕКСТІ ПОВЕДІНКОВИХ ФІНАНСІВ І ТЕОРІЇ КОНТРАКТІВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 49 (2023): 194–206. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.49.2023.3997.

Повний текст джерела

Анотація:

Страхування інвестиційних ризиків гальмується низкою причин, серед яких має місце нестача зручних та ефективних моделей ухвалення відповідних рішень. Метою дослідження є створення концептуальної моделі ухвалення рішень щодо ключових параметрів договору страхування інвестиційного ризику проєкту в контексті поведінкових фінансів. Предметом дослідження є ризик-менеджмент проєкту в рамках відносин інвестора-страхувальника й страховика. Об’єктом дослідження виступає процедура й математичний апарат визначення рекомендованих базових контрактних параметрів при страхуванні інвестиційних ризиків.Ключовою методологією, на яку спирається дослідження, є аналіз «вигоди-витрати». Аналітичним методом оцінки альтернативних варіантів здійснення інвестиційного проєкту в умовах невизначеності виступає очікувана чиста приведена вартість (ENPV). Укладення страхової угоди не знижує вартості грошей у часі – у разі страхування проєкту інвестори будуть застосовувати ту ж критеріальну відсоткову ставку капіталізації, що й без страхування. Зниження ризиків проєкту для страхувальника внаслідок страхування відбувається через покращення очікуваних грошових потоків за сумою ймовірних сценаріїв.Стаття пропонує концептуальну модель ухвалення рішень, яка орієнтована на очікування страхувальника, ураховує інтереси страховика, передбачає багатосценарний прогноз руху грошових коштів інвестиційним проєктом, застосовує графік нормального розподілу ймовірностей і включає елемент захисту від морального ризику (moral hazard). Крім страхової суми та страхової премії, за моделлю можна розрахувати залишковий ризик (ту частку ризику, яка залишається на страхувальникові після укладення договору страхування). Цей параметр характеризує зацікавленість страхувальника застосовувати різноманітні методи впливу на ризик, а не тільки страхування. Зазначена модель сприятиме укладенню страховиками й страхувальниками договорів на взаємовигідних умовах, активізації та розвитку інвестиційного сегмента страхового ринку України.Концептуальну модель проілюстровано на наочному прикладі, у результаті чого можна зробити висновок, що пропонований підхід може бути корисним у практиці при укладенні контрактів між страховиками й страхувальниками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Loiko, Valeryia, та Maria Boieva. "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (2019): 21–29. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0203.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто види фінансових ризиків страхової компанії, виділено причини, які можуть посприяти виникненню фінансових ризиків: економічні фактори, зовнішні втручання в діяльність страхової компанії, юридичні втручання, внутрішні дії (або бездіяльність), нестабільність фінансового ринку. Виділено наступні види фінансових ризиків страхової компанії: ризики, пов’язані із купівельною спроможністю грошей; ризики, пов’язані із вкладанням капіталу; ризики, пов’язані із операційною діяльністю компанії. Виокремлено фінансові ризики, які можна застрахувати і які не можна застрахувати. Виділено найбільш чутливі складові діяльності страхових компаній до фінансових ризиків: продажі, податки, маркетинг, інвестиції, фінанси. Процес управління ризиками передбачає здійснення як внутрішнього, так і зовнішнього факторного аналізу. Виділено п’ять етапів, з яких складається процес управління фінансовими ризиками страхової компанії: ідентифікація, оцінка, пріоритизація, реагування, реалізація плану управління ризиками. До найважливіших загроз фінансової діяльності страхової компанії при оцінці фінансових ризиків віднесено наступні види ризиків: ризик втрати платоспроможності; ризики втрати фінансової стійкості та незалежності. Проведено розрахунки коефіцієнтів оцінки фінансового стану та ризиків страхової компанії. За результатами розрахунків зроблено висновок, що страхова компанія, яку було обрано для дослідження, підтверджує статус фінансово стійкої та надійної компанії. Більшість показників перевищували нормативний рівень в декілька разів, показуючи позитивні тенденції до збільшення. Наведено порівняльну характеристику основних методів, завдяки яким у компаніях відбувається процес мінімізації фінансових ризиків. У страховій компанії, яка досліджувалась, для зниження фінансових ризиків використовується методи диверсифікації, хеджування і страхування ризиків. Зроблено висновок, що стандартизація фінансових ризиків у діяльності страхових компаніях відсутня. Великі страхові компанії нівелюють виникнення фінансових ризиків обсягами надання страхових послуг, а невеликі страхові компанії приймають рішення в основному спираючись на міркуванні їх власників або управляючих компанією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Petrenko, Igor, Vasyl Filipchuk та Hryhorii Postryhan. "Підходи до оцінки й аналізу політичних ризиків". Grani 24, № 4 (2021): 38–47. http://dx.doi.org/10.15421/172137.

Повний текст джерела

Анотація:

   У статті досліджено підходи до оцінки політичних ризиків. Метою дослідження є комплексний аналіз методів і прикладних моделей аналізу та оцінки політичних ризиків. Автори виходять з того, що політичні ризики мають значний вплив як на політичну діяльність, так і на економічний та фінансові сектори відповідної країни. З огляду на їх інклюзивний характер, необхідним є використання спеціальних методів й моделей, які дозволяють оцінити ризиковану діяльність та мінімізувати негативний розвиток подій як для уряду, так і для міжнародних інвесторів. Встановлено, що методи аналізу й оцінки політичних ризиків пройшли еволюційний шлях від неструктурованих якісних методів до формалізованих структурованих якісно-кількісних моделей. Виокремлено якісні, кількісні та комбіновані підходи до аналізу та оцінки політичних ризиків, кожен з яких має як переваги, так і недоліки. Доведено, що перевагою якісного підходу є можливість оцінити специфіку кожної конкретної ситуації, недоліком – суб’єктивність думок експертів. Перевагою кількісного підходу є можливість порівнювати різні країни та регіони за рівнем ризику, використовуючи єдиний числовий вимір чиннику ризику, недоліком – неврахування якісних чинників, які можуть суттєво впливати на рівень політичного ризику, але не можуть бути враховані статистикою. Обґрунтовано, що оптимальним підходом до оцінки й аналізу політичних ризиків є комбінований підхід, який передбачає поєднання якісних та кількісних методик. Він є доволі гнучким та інтегративним, що дозволяє, з одного боку, мінімізувати суб’єктивність експертних оцінок побудовою числових виразів чинників ризику (там, де це є можливим), з іншого боку, залишається можливість врахування різноманітних нюансів, інформацію про які можуть отримати експерти від обізнаних людей з країни, що оцінюється. Автори доходять висновку, що комбінований підхід є своєрідною відповіддю на питання: яким чином знизити вплив чинника суб’єктивного сприйняття середовища на кінцевий результат, але водночас врахувати його під час аналізу кількісних показників.  

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Peretiaka, S. M., V. M. Palaguta, R. Y. Ivanova та I. V. Bezbakh. "Причини травматизму працівників у морських портах". Herald of the Odessa National Maritime University, № 76 (2 червня 2025): 97–106. https://doi.org/10.47049/2226-1893-2025-2-97-106.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано статистичні дані про нещасні випадки у портах України. Розглянуті причини високого рівню травматизму серед портових працівників. Морські порти є одними з найбільш небезпечних робочих місць через високу концентрацію транспорту, важкого обладнання та напруженість праці. Робота в порту може відбуватися в складних погодних умовах, що підвищує ризик травматизму. Фізичне та психологічне навантаження, пов’язане з необхідністю швидкого виконання операцій для забезпечення безперебійного руху вантажів посилює ризик травми. На території порту може спостерігатися підвищений рівень забруднення через викиди від транспорту, пил від перевантаження вантажів та інші фактори, що може негативно впливати на здоров'я працівників. Розраховано значення ризику травмування. Проаналізована ефективність існуючих механізмів захисту і запропоновані головні напрями підвищення безпеки. Наголошено, що важливим елементом попередження нещасних випадків є впровадження системи управління безпекою праці, яка передбачає постійний моніторинг ризиків, регулярні інструктажі та навчання працівників. Додатково варто впроваджувати сучасні технології, що допоможуть автоматизувати контроль за безпекою, такі як сенсори для моніторингу стану обладнання та програмне забезпечення для оцінки ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Хома, І. Б., та С. В. Худоба. "УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ". Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, № 54 (31 березня 2025): 39–43. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2025-54-5.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема управління інноваційними ризиками в умовах війни, яка ставить перед підприємствами низку нових викликів. Аналізуються основні типи інноваційних ризиків, з якими стикаються підприємства під час війни, а також методи їх управління. Основними ризиками, з якими стикаються українські компанії, є професійний ризик, ризик матеріальних втрат, ризик людських втрат, репутаційний ризик, фінансовий ризик, логістичний ризик, податковий ризик та регуляторний ризик. Описано підходи до мінімізації цих загроз, серед яких диверсифікація, уникнення, передача та мінімізація ризиків. Запропоновано системний підхід до управління ризиками, що включає ідентифікацію, оцінку, моніторинг та пом’якшення ризиків. Особливу увагу приділено адаптивному управлінню для підтримки стійкості бізнесу в кризових умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

КОЛОДНЕНКО, Н. В., та Т. В. УСТІК. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ РИЗИКАМИ ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ АГРОБІЗНЕСУ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 1(88) (1 травня 2024): 306–13. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.42.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі здійснене комплексне науково-теоретичне дослідження проблеми пошуку шляхів зниження маркетингових ризиків підприємницької діяльності. Маркетингова діяльність у сфері сільськогосподарського підприємства розвивається в умовах формування внутрішнього ринкового середовища, що призводить до додаткових ризиків та невизначеностей. Важливо відзначити, що саме маркетинг стає ключовим фактором для довгострокового існування сільськогосподарського підприємства на ринкових умовах, і, отже, маркетингові ризики набувають великого значення. З огляду на високий рівень ризиків у цій галузі, держава активно впливає на агропромисловий сектор, що ускладнює застосування класичних маркетингових інструментів у сільському господарстві. Розробка стратегії мінімізації маркетингових ризиків вимагає специфічних інструментів управління. Обрана тема дослідження виправдана актуальністю та необхідністю докладного вивчення окремих аспектів маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств у нових умовах ринкової перебудови. У роботі висвітлено напрямки зниження маркетингових ризиків підприємств, зокрема визначено особливості управління такими ризиками як засіб покращення маркетингової політики. Розроблена модель ризикоорієнтованої маркетингової стратегії, а також акцентовано увагу на необхідності створення карти ризиків як складової програми управління ризиками на підприємстві. Ефективність агровиробництва та загальна конкурентоспроможність продукції як на національному, так і міжнародному ринках також залежать від якості аналізу, рівня прийнятого ризику та методів його хеджування, що вимагає використання науково обґрунтованих методів управління ризиками. Водночас розвиток диверсифікації ринків підняв на новий рівень вимоги стосовно класифікації та оцінювання ризиків, що має безпосередній вплив на результати діяльності агросектору Маркетингові ризики відносяться до небезпек або невизначеностей, які можуть виникнути в процесі реалізації маркетингових стратегій та дій. Ці ризики можуть впливати на успішність маркетингових кампаній, продажів продукції чи послуг, і загалом на позицію підприємства на ринку. Управління маркетинговими ризиками передбачає ретельне планування, аналіз і контроль заходів, що дозволяє зменшити вплив негативних факторів та використовувати можливості для покращення ринкового положення підприємства. Маркетингові ризики підприємства можна класифікувати за різними критеріями в залежності від їх джерела, природи та впливу на маркетингову діяльність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Rozlomii, I., H. Kosenyuk, S. Naumenko та P. Mikhailovsky. "Моделювання системи датчиків на базі мікроконтролера в ігровій симуляції «cмарт-будинок» з використанням шифрування даних". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 53 (16 грудня 2023): 292–99. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-53-43.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття описує процес розробки моделі системи датчиків, що заснована на мікроконтролері, здатної симулювати роботу «cмарт-будинку». Технологія «смарт-будинку» стає все більш актуальною, оскільки забезпечує зручність та безпеку життя в приватному будинку або офісі. Із застосуванням датчиків, мікроконтролерів та інших пристроїв можливо автоматизувати процеси, що забезпечують комфорт, енергозбереження та зниження ризику аварійних ситуацій.Особлива увага приділяється використанню вбудованого модуля шифрування, що дозволяє захистити дані, що надходять з датчиків від несанкціонованого доступу. В сучасному світі зростає популярність розумних будинків та їх інтеграція з інтернетом речей. Однак, збільшення кількості підключених пристроїв та передача великого обсягу приватних даних ставлять під загрозу безпеку цих систем. У цьому контексті використання шифрування даних стає ключовим елементом для забезпечення конфіденційності та цілісності інформації. Дана стаття присвячена моделюванню системи датчиків на базі мікроконтролера для ігрової симуляції «cмарт-будинок» та акцентує увагу на використанні вбудованого модуля шифрування. Застосування цього модуля дозволяє ефективно захищати дані, що надходять з датчиків, від несанкціонованого доступу. У статті розглядаються різні аспекти моделювання системи датчиків, включаючи вибір підходів до інтеграції мікроконтролера, розробку алгоритмів збору та обробки даних, а також використання шифрування для захисту інформації. Захист даних, отриманих з датчиків, стає надзвичайно важливим аспектом, і саме тому використання шифрування є ключовим елементом для забезпечення конфіденційності та цілісності інформації. Результати дослідження підтверджують ефективність використання вбудованого модуля шифрування в контексті «cмарт-будинку» та його здатність забезпечувати безпеку даних, що передаються в систему

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Tsopa, V. А., S. І. Cheberyachko, O. V. Deryugin, N. S. Sushko та О. V. Stanislavchuk. "АНАЛІЗ ПРИЧИН ВИБУХУ НІТРАТУ АМОНІЮ В ПОРТУ БЕЙРУТА". Bulletin of Lviv State University of Life Safetyі 27 (23 червня 2023): 95–108. http://dx.doi.org/10.32447/20784643.27.2023.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є аналіз причин виникнення небезпеки від нітрату амонію та оцінка рівня ризику втрати життя та здоров’я людей від небезпечної події (вибуху 2750 тон нітрату амонію на складі в порту Бейрута) для розробки відповідних превентивних безпекових програм.Матеріали і методи. Для оцінки професійного ризику небезпек застосовано модель "краватка-метелик", яка є схематичним способом опису та аналізу шляхів розвитку небезпечної події від причин до наслідків, поєднанням «дерева відмов» і «дерева подій».Результати. Розроблено ймовірну модель аналізу вибуху аміачної селітри в порту Бейрута, яка дає змогу виявити, що основною причиною цієї події була байдужість, яка проявилася у: користолюбстві власника судна: не забезпечив судно і команду потрібними ресурсами для безпечного перевезення аміачної селітри та не сплатив портового збору в Бейруті; некомпетентності й недбалості керівників порту щодо дотримання вимог безпечного зберігання аміачної селітри окремо від феєрверків, організації та контролю за безпекою виконання зварювальних робіт; бездіяльності уряду та президента, які були поінформовані про ризик вибуху аміачної селітри. Розроблені рекомендації з керування ризиками хімічних небезпек, які передбачають, що в керуванні ризиком небезпеки можливі такі чотири рішення: 1) прийняти ризик небезпеки, тобто прийняти втрати від цієї небезпеки; 2) не прийняти ризик небезпеки, тобто, не прийняти можливі втрати від цієї небезпеки, для чого можливо: передати ризик (2), відмовитися від ризику (3) та знизити ризик (4). Встановлено причинно-наслідкові взаємозв’язки між небезпекою (нітрат амонію), небезпечною умовою (підвищення температури аміачної селітри вище 210-350оС внаслідок пожежі та вибуху, спричинених займанням феєрверків, що призвело до детонації аміачної селітри) та наслідками (втрата життя та здоров’я мешканців Бейрута, руйнування інфраструктури, забруднення навколишнього середовища та політичні наслідки).Наукова новизна. Обґрунтовані моделі для виявлення причино-наслідкових зав’язків втрат, пов’язаних з небезпекою нітрату амонію та двома небезпечними умовами, які призвели до небезпечної події – вибуху у порту Бейрута, що дало змогу розробити правила поводження з хімічними речовинами в організаціях.Практична цінність. Розроблені рекомендації для запобігання можливості виникнення подібних небезпечних ситуацій у майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бочко, О. Ю., О. В. Зарічна, and Н. Р. Кубрак. "STRATEGIC MANAGEMENT OF AGRICULTURAL ENTERPRISES CONSIDERING MARKETING RISKS." Actual problems of regional economy development 2, no. 20 (2024): 130–40. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.20.130-140.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено регіональні аспекти стратегічного управління сільським (фермерським) господарством з урахуванням маркетингових ризиків, що є важливим аспектом для забезпечення ефективного та стійкого розвитку аграрної галузі, особливо в умовах динамічних змін ринку та кліматичних факторів, що потребує додаткових досліджень. Метою статті є розглянути та проаналізувати регіональні аспекти стратегічного управління сільським господарством з урахуванням маркетингових ризиків. Для досягнення цієї мети застосовано методики оцінювання маркетингових ризиків. В процесі написання статті авторами використано індуктивний та дедуктивний методи при проведенні аналізу маркетингового ризику. За допомогою аналізу та порівняння здійснено порівняння методик оцінювання маркетингових ризиків. Абстрактно-логічний метод застосовано для теоретичних узагальнень і формування висновків. Обґрунтовано методики оцінювання маркетингових ризиків. Розкрито та систематизовано канали збуту продукції з урахуванням маркетингових ризиків. Для зменшення рівня маркетингових ризиків доцільно: виявити область підвищеного ризику, його ступінь, прийняти правильне рішення для його максимально можливого зменшення або взагалі запобігти ризику; забезпечити збереження ризику та його передачу ризику; зменшити рівень ризику. Запропоновано провести ретельний аналіз ринку та клієнтів, тестування та експериментів. Авторами закцентовано увагу на забезпеченні використання різноманітних маркетингових каналів, таких як соціальні мережі, пошукова реклама, електронний маркетинг, та інші. Запропоновано розробити резервний план на випадок непередбачених обставин або невдалих кампаній, застосовувати інноваційні напрями, процеси стимулювання та навчання маркетингової команди новітнім технологіям і стратегіям, стимулювати співпрацю з іншими компаніями або організаціями Крім того одним із засобів зменшення маркетингових ризиків є мотивація. Перспективами подальших досліджень в даному напрямі є детальне вивчення чинників макро-, мікро- і мідісередовища, які впливають на діяльність сільськогосподарських підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Tretyakov, O., B. Harmash, B. Khalmuradov та Ye Biletska. "РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ ПРАЦІ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (2020): 120–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.120.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній статті розглянуті питання щодо аналізу принципів, методів і критеріїв оцінки ризику. Дано визначення поняттю професійного ризику, як нанесення шкоди здоров'ю людини умовами професійної діяльності. Встановлено, що основним напрямком підвищення безпеки умов праці є системний підхід, заснований на аналізі та оцінці ризиків, обумовлених специфікою процесів у транспортній галузі. Виявлено об'єктивні закономірності виникнення небезпек у професійній діяльності працівників залізничного транспорту. Сучасна тенденція глобалізації світової економіки та регіональної інтеграції підвищила необхідність у співпраці між різними країнами, оскільки об'єктивно існують спільні цілі і підходи в сфері промислової безпеки та гігієни праці, необхідність взаємодії між професійною безпекою і змінами в навколишньому середовищі, а також між гігієною і продуктивністю праці. Метою такої системної політики є попередження нещасних випадків і професійних захворювань працівників в результаті виникнення небезпечних ситуацій і аварій на транспорті. Отримано єдиний підхід до розрахунку виробничого ризику в залежності від параметрів робочої зони з урахуванням часу перебування працюючих у зоні дії небезпечних факторів, який не потребує введення множини шкал для характеристики якості середовища. На основі алгоритму перетворення параметрів середовища в показник виробничого ризику був проведений аналіз карт умов праці за результатами атестації робочих місць регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Отримані показники інтегрального ризику свідчать про суб`єктивність оцінки фактичних умов та характеру праці згідно існуючого законодавства. Виявлено протиріччя українського законодавства світовим нормам щодо охорони здоров`я та безпеки праці для створення контрольованих умов, які мінімізують можливі наслідки шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу. Запропоновано метод визначення рівня небезпеки для працівників у робочій зоні за умов сумісної дії шкідливих факторів різних класів, який передбачає, що отримані на основі ризик-орієнтованого підходу залежності можна застосовувати для атестації робочих місць, при визначенні пріоритету щодо заходів з охорони праці з урахуванням рівня виробничого і професійного ризиків

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мурашко, О. І., та В. В. Мельник. "АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ ЕНТЕРОБАКТЕРІЙ У СОБАК: ОГЛЯД". One Health Journal, № II (5 березня 2023): 34–38. http://dx.doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-ii-05.

Повний текст джерела

Анотація:

 Зниження чутливості мікроорганізмів до антибіотиків є важливою проблемою для вирішення в наш час. Кількість домашніх тварин є великою, та постійно збільшується. Собаки та кішки мають спільне середовище існування з людиною. Для їх лікування застосовують спільні як для людини, так і для тварин препарати, що призводить до формування та поширення антибіотикорезистентності. Наслідки стійкості бактерій до антимікробних препаратів в основному однакові – втрата можливостей для ефективного лікування, що призводить до економічних збитків через збільшення витрат на терапевтичні заходи. Поширення резистентних до антибіотиків мікроорганізмів є проблемою для здоров’я як людей, так і тварин. Мета полягала у дослідженні потенційної передачі стійких до антимікробних препаратів бактерій від домашніх тварин до людини. Методи: систематичний огляд усіх досліджень, опублікованих наукових базах з 2012 по 2022 рр., включав аналіз повідомлень про появу антибіотикорезистентних штамів у домашніх тварин, та їх потенційну або доведену передачу людині. Результати: Випадки виявлення стійких до антибіотиків ентеробактерій були виявлені у Америці, Азії, та Європі. Передачу мультирезистентної E. coli у собак і котів з досить високою поширеністю описано у країнах Північної Америки. Висновки: Міжвидова передача стійких до антибіотиків мікроорганізмів становить ризики для здоров'я населення. Дослідження поширеності з використанням молекулярно-генетичних і класичних мікробіологічних методів необхідні для кращого вивчення проблеми антибіотикорезистентності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ПРИЩЕПА, Алла, та Ольга ВАРЖЕЛЬ. "ДІАГНОСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ПОКАЗНИКАМИ РЕСУРСНОЇ СКЛАДОВОЇ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 1 (2 червня 2022): 46–53. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведена методологія розрахунку показників рівня екологічної безпеки ресурсної складової, яка передбачає: відбір сукупності показників, які її відображають; стандартизацію їх шляхом переведення в шкалу від 0 до 1 з використанням експериментально встановлених залежностей; групування територій районів за величинами середньоарифметичного з окремих показників ресурсної складової; визначення станів їх екологічної безпеки за шкалою 1,0-0,6835 – безпека, 0,6835-0,4851 – ризик, 0,4851-0,1902 – загроза, 0,1902- 0 –небезпека. За індикаторами стимуляторами стан екологічної безпеки території області за показником ресурсної складової оцінюється категоріями: лісистістю у зоні Полісся 7 районів – безпека, у зоні Лісостепу 5 – безпека, 3 – ризику, 1 – загроза; наявністю лук і пасовищ у зоні Полісся 6 районів – ризик, 1 – загроза, у зоні Лісостепу 4 райони – ризик, 5 – загроза. За індикаторами дестимуляторами стан екологічної безпеки території області оцінюється за такими категоріями: викидів забруднюючих речовин у зоні Полісся 7 районів – безпека, у Лісостеповій зоні 5 районів – безпека, 2 – ризику, 1 – загроза, 1 – небезпека; балансу гумусу у зоні Полісся 2 райони – безпека, 2 – ризику, 2 – загрози, 1 – небезпека, у Лісостеповій зоні 6 районів – безпека, 3 – ризику; розораності у зоні Полісся 1 район – безпека, 1 – ризику, 5 – загроза, у Лісостеповій зоні 4 райони становлять загрозу, 5 – небезпека; що стосується невідповідності питної води санітарно-хімічним показникам, то в зоні Полісся 2 райони – ризику, 2 – загрози, 3 – небезпека, у Лісостеповій зоні 3 райони є ризиковими, 4 – загроза, 1 – небезпека; щодо невідповідності мікробіологічних показників нормам, то в Поліській зоні 1 район – безпека, 3 – загроза, 3 – небезпека, у Лісостеповій зоні 2 райони – ризику, 6 – загроз, 1 – небезпека. За інтегрованим показником екологічної безпеки ресурсної складової встановлено, що переважна кількість територій районів оцінюється категоріями: у зоні Полісся 5 районів – ризику, 2 – загроз, у Лісостеповій зоні – 5 районів – ризик, 4 – загроза.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ГАВЛОВСЬКА, Наталія, Вікторія ПАРАСКЕВИЧ, Віталій СЕМЕНЧЕНКО та Тарас ЯБЛОНСЬКИЙ. "ТЕОРЕТИЧНІ КОНЦЕПТИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ: РИЗИК, ЗАГРОЗА, НЕБЕЗПЕКА". Development Service Industry Management, № 3 (28 грудня 2023): 35–39. http://dx.doi.org/10.31891/dsim-2023-3(5).

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено особливості застосування терміну економічна безпека», який розглядається на різних рівнях: мікро-, мезо- та макрорівнях. На макрорівні економічна безпека держави визначається її здатністю забезпечити стійкість та процвітання національної економіки, і включають стабільність фінансової системи, розвиток інфраструктури, рівень безробіття та інфляції, бюджетний дефіцит і державний борг; на мезорівні - відображає здатність конкретних галузей та регіонів до стійкості та розвитку в умовах глобальних та національних економічних труднощів, і передбачає диверсифікацію галузей, регіональний розвиток, залежність від імпорту і експорту тощо; на мікрорівні - здатністю окремих підприємств і організацій до функціонування та конкурентоздатності на ринку, і охоплює фінансову стабільність, здатність реагування на зміни на ринку, виробничі процеси та ланцюги постачання. Автор акцентує увагу на своєчасності застосування захисного підходу при розгляді поняття «економічна безпека підприємства» у зв’язку із поточною ситуацією в Україні, що характеризуються нестабільністю зовнішнього середовища та повномасштабними військовими діями. Захисний підхід передбачає акцент на захисті від можливих загроз та ризиків, а не на активному розвитку чи використанні можливостей. Таким чином, під поняттям економічна безпека підприємства автор розуміє стан захищеності усіх сфер діяльності та інтересів підприємства від негативної дії зовнішніх і внутрішніх чинників. Поняття економічної безпеки тісно пов’язано із поняттями ризик, виклик, загроза, небезпека. Тому, у статті проаналізовані ці поняття та зроблені відповідні висновки, окрема: ризик – це загальне поняття, яке вказує на потенційну небезпеку, але не конкретизує, як саме ця небезпека проявляється; виклик – це конкретний аспект або ситуація, що створює можливості або загрозу, і може бути частиною загального ризику; загроза – це конкретна причина небезпеки; небезпека – це конкретний негативний наслідок, що виникає у результаті зазначеної загрози. На підставі зроблених висновків автором подано схему, що відображає прояв та взаємозв’язок деструктивних факторів (ризик, виклик, загроза, небезпека). Окрім того, наведено методи оцінки ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гелей, Назарій Іванович, Степан Іванович Сабов та Віра Михайлівна Гелей. "Комплексний аналіз клінічних ускладнень після дентальної імплантації та їх профілактика". Intermedical journal, № 2 (30 червня 2025): 16–21. https://doi.org/10.32782/2786-7684/2025-2-3.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Дентальна імплантація є ефективним методом відновлення жувальної функції та естетики у пацієнтів із частковою та повною адентією, проте супроводжується ризиком віддалених ускладнень. Найпоширенішими є периімплантит, резорбція кісткової тканини, механічні пошкодження та естетичні дефекти, які можуть вплинути на довговічність імплантатів. Основними факторами ризику є недостатня гігієна, перевантаження імплантата та анатомічні особливості пацієнта і порушення мікробіоти в ротовій порожнині. Профілактика включає ретельне планування, правильний вибір матеріалів та диспансеризація пацієнтів. Дослідження оцінює частоту ускладнень, їх фактори ризику та ефективність лікування, що дозволяє мінімізувати ризики і підвищити успішність лікування.Мета дослідження. Провести аналіз основних видів віддалених ускладнень дентальної імплантації, визначити їх частоту виникнення та фактори ризику на основі огляду актуальних наукових публікацій і клінічних випадків, а також оцінити ефективність сучасних методів профілактики та лікування цих ускладнень. Матеріали та методи. Дане дослідження базується на аналізі наукових публікацій, клінічних випадків та статистичних даних щодо віддалених ускладнень після дентальної імплантації. Використано дані систематичних оглядів, метааналізів та клінічних досліджень, опублікованих в авторитетних джерелах, таких, як PubMed, Cochrane Library, Scopus, Web of Science (WoS) Оцінювалися фактори ризику, частота ускладнень, ефективність лікувальних стратегій та профілактика.Проводився огляд клінічних випадків, де оцінювалася частота розвитку периімплантиту, резорбції кісткової тканини, механічних та естетичних ускладнень. Робився ретроспективний аналіз даних пацієнтів, що проходили реабілітацію після імплантації. Визначалася оцінка ефективності лікувальних методів (антибактеріальна терапія, хірургічна корекція, кісткова аугментація, пластику м’яких тканин).Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено, що основними віддаленими ускладненнями є: – Периімплантит (10–20%), основними факторами ризику якого є недостатня гігієна (50–60%), перевантаження імплантата (20–30%) та системні захворювання (10–15%). Профілактика включає контроль гігієни, оклюзії та регулярний моніторинг. Ефективність лікування антибактеріальною терапією становить 60–70%, хірургічного лікування з GBR – 80%. – Резорбція кісткової тканини (>2 мм у 5–10% випадків), що пов’язана з анатомічними особливостями (40%), периімплантитом (30–40%) та перевантаженням (20%). Кісткова аугментація забезпечує 70–85% успішності лікування. – Механічні ускладнення (перелом імплантата або абатмента у 2–5%), які найчастіше спричинені низькоякісними матеріалами (30%), або перевантаженням (50%). Корекція передбачає заміну компонентів, використання ортопедичних рішень. – Естетичні ускладнення (3–7%), що виникають через рецесію ясен або оголення імплантата. Їх профілактика включає м’якотканинну пластику та правильний підбір абатментів, а лікування – пластику ясен (ефективність 75–85%). Висновки. Віддалені ускладнення імплантації виникають у 10–15% пацієнтів, але при правильному плануванні, використанні якісних матеріалів та регулярному моніторингу ризик їх розвитку можна знизити до 5%. Своєчасна діагностика та ефективне лікування забезпечують високий рівень успішності терапії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Войналович, Олександр, Олег Гнатюк, Василь Тимочко та Володимир Андрієнко. "Дослідження професійних ризиків механізованих процесів у тваринництві". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 174–81. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.174.

Повний текст джерела

Анотація:

Показано, що моделювання небезпечних ситуацій на виробництві у вигляді структурної схеми (дерева) передбачає виявлення поєднань зв’язків між базовими та проміжними подіями, що формують головну подію з певним ризиком травмування працівників чи аварій. У роботі проаналізовано причини виробничого травматизму і професійної захворюваності у тваринництві, виокремивши їх на групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні. Визначальні чинники безпеки праці під час виконання механізованих робіт у тваринництві узагальнено у вигляді блок-схеми. Як приклад використання розроблених логіко-імітаційних моделей небезпечних ситуацій представлено розрахунки ймовірності настання травмонебезпечних ситуацій на механізованих роботах у тваринництві – під час механізованого роздавання кормів. Дослідження стосувалися не так абсолютних величин ймовірності настання травмонебезпечних ситуацій, як оцінення кількісного (відносного) впливу окремих виробничих чинників на професійний ризик. Для аналізу логіко-імітаційної моделі настання травмонебезпечної ситуації та визначення ризику травмування працівників, які перебувають у зоні рухомих елементів машин, використано комп’ютерну програму SAPHIRE. Для розрахунку показників ймовірності базових подій та подальшого розрахунку ризику травмування було аналітично опрацьовано та використано узагальнені дані за попередні 10 років щодо причин виробничого травматизму в сільському господарстві. Результати розрахунку відносної та абсолютної значущості базових подій за критеріями відповідно Фусела-Весели та Бірнбаума дозволили виявити найбільший вплив окремих подій на перебіг травмонебезпечної ситуації. Визначено зміни величин професійного ризику після усунення технічних недоліків на мобільній техніці та в разі покращання діяльності служби охорони праці на аграрних підприємствах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кравченко, Юлія. "ВНУТРІШНЯ СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ІНДИКАТОР РИЗИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник: Державне управління, № 1 (13) (27 квітня 2023): 259–73. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-2(12)-259-273.

Повний текст джерела

Анотація:

Заклади вищої освіти (далі – ЗВО) в Україні, які мають бюджетне фінансування, відповідно до чинного законодавства зобов’язані запровадити систему внутрішнього контролю на базі ризикоорієнтованого підходу, що передбачає зміну фокусу діяльності бюджетних установ і державних органів з реагування на попередження негативних подій у їх функціонуванні завдяки врахуванню ймовірних ризиків. Одним із найважливіших критеріїв, які оцінюють ступінь ризику діяльності ЗВО, є неналежна якість вищої освіти, що безпосередньо передбачає прямі негативні наслідки від реалізації вказаного ризику. Вони полягають у завданні збитків громадянам, суспільству і державі внаслідок неналежної якості освіти, зменшенні можливостей здобуття якісної вищої освіти, безробітті. Це негативно позначається на національній безпеці держави. Якість вищої освіти є складовою системи внутрішнього контролю такого закладу. Метою наукового доробку є дослідження внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти як однієї зі складових системи внутрішнього контролю ЗВО, їх взаємозв’язку та шляхів підвищення ефективності їх функціонування для зниження рівня ризиковості діяльності ЗВО. Розглянуто внутрішню систему забезпечення якості вищої освіти в розрізі елементів внутрішнього контролю. Внутрішній контроль визначено як діяльність керівників усіх ланок управління, що спрямована на підвищення ефективності управління бюджетними коштами та загалом державними ресурсами, досягнення мети діяльності організації, цілей бюджетних програм, планів, завдань тощо. Окреслено основні процеси системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, які потребують розроблення адміністративних регламентів та виокремлення ключових ризиків, що можуть перешкоджати безперервності та цілісності навчального процесу. Наголошено на важливості забезпечення учасників освітнього процесу актуальною, повною, цінною, своєчасною інформацією, а також безпечними каналами комунікації з метою якісного надання освітніх послуг. Запропоновано заходи контролю та моніторингу для впливу на ризики. Графічно зображено систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, що інтегрована в систему внутрішнього контролю ЗВО як цілісний механізм для зниження рівня ризиковості діяльності ЗВО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Денега, Віталій Богданович, та Петро Михайлович Петровський. "ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: РИЗИКИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ". Expert Paradigm of Law and Public Administration, № 2(26) (1 вересня 2023): 18–24. http://dx.doi.org/10.32689/2617-9660-2023-2(26)-18-24.

Повний текст джерела

Анотація:

У науковій статті встановлено, що реформа передбачає встановлення нової моделі територіальної організації влади, децентралізацію завдань, компетенцій та відповідальності, розвиток системи місцевого самоврядування та формування повноправних територіальних громад, удосконалення національної регіональної політики тощо. Водночас успішне впровадження реформ децентралізації тісно пов’язане з формуванням нової генерації місцевих політиків і муніципальних службовців, які працюватимуть у абсолютно нових умовах і вимагатимуть нових знань, умінь і компетенцій. Це зумовлено, перш за все, зміною статусу громад та перспективними завданнями, які стоять перед місцевою владою. Обгрунтовано, що разом із передачею більшого обсягу компетенції органам місцевого самоврядування зросла й відповідальність цих органів. Зміцнення статусу українського місцевого самоврядування підвищить відповідальність громадян за забезпечення належного рівня життя. Примітно, що громади, об’єднані законом і планом бачення, отримують усі повноваження, якими зараз володіють міста обласного значення Здійснено висновок, що під децентралізацією слід розуміти процес перерозподілу повноважень і сфер компетенції між центральним і місцевим рівнями організацій публічної влади та перенесення акценту на місцевий рівень у частині виконання заздалегідь визначених і гарантованих державою функцій. Розглядаючи питання децентралізації, важливо знайти баланс між централізацією та децентралізацією, який необхідний для забезпечення належного розподілу компетенції місцевої та центральної влади. Вищий рівень ефективності та підзвітності органів місцевого самоврядування, кращі перспективи для місцевого розвитку та запровадження демократії участі та захисту прав людини були виділені серед причин, що призводять до більшої передачі компетенції органам місцевого самоврядування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ЛЕГЕЗА, Юлія. "МЕДИЧНИЙ РИЗИК ЯК ПІДСТАВА ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ". Law. State. Technology, № 2 (1 березня 2023): 62–66. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2022-2-10.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті висвітлюються питання здійснення медичного ризику як підстави звільнення від юридичної відповідальності. Автором встановлено, що в умовах сьогодення актуалізується питання нормативного закріплення механізмів проведення ризикових медичних операцій та оформлення згоди пацієнтів на такі дії, в тому числі, пов’язані із застосуванням експериментальних лікарських засобів та супутнім проведенням клінічних випробувань. Метою статті є визначення регулювання прав пацієнта як суб’єкта медичного права. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, як-от: 1) встановлення змісту прав пацієнтів та прав медичних працівників; 2) пошук напрямів забезпечення ефективності законодавчого регулювання прав пацієнтів крізь призму правомірності медичного ризику. Наукова новизна. У статті обґрунтовується доцільність нормативного розуміння категорії медичного ризику як підстави звільнення медичного працівника від юридичної відповідальності. Як висновок, у статті урахуванням визначення пріоритету захисту життя та здоров’я людини обґрунтована доцільність здійснення конкретизації норм чинного законодавства з питань застосування обставин, що виключають злочинність діяння. Автором визначено, що здійснення професійних обов’язків медичними працівниками пов’язується з існуванням щоденних ризиків, з прийняття нестандартних рішень, з необхідністю застосування інноваційних методів лікування, але подекуди без такого є неможливим дотриматися реалізації права особи на охорону здоров’я. Зроблено висновок, що виправданий медичний ризик є обставиною, що виключає злочинність діяння у сфері захисту прав та інтересів пацієнтів, допускається задля досягнення суспільно корисної мети та публічного інтересу у порятунку життя та здоров’я людини, так і з метою пошуку інноваційних методів лікування для збереження людства, а також і з вжиття медичними працівниками необхідних (подекуди інтуїтивно обґрунтованих) заходів з відвернення настання негативних наслідків реалізації такого «ризикового» рішення. Наголошено, що медичний професійний ризик має на законодавчому рівні розумітися як допустима ймовірність настання негативних небажаних негативних наслідків, що необхідно враховувати при встановленні плану лікування пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

КРАВЧУК, Ольга. "ПРОЦЕДУРА ІДЕНТИФІКАЦІЇ РИЗИКІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування», № 1 (7) (13 березня 2025): 122–26. https://doi.org/10.32782/2786-5681-2025-1.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Ідентифікація ризиків впровадження штучного інтелекту (ШІ) у публічне управління є ключовим етапом забезпечення ефективності та безпеки цього процесу. Ця процедура передбачає систематичний аналіз потенційних загроз, які можуть виникнути під час інтеграції технологій ШІ в управлінські процеси, включаючи прийняття рішень, надання послуг та управління даними. Першим етапом є визначення сфер застосування ШІ, таких як автоматизація рутинних процесів та аналіз великих обсягів даних. Далі слід оцінити технічні, етичні, соціальні та правові ризики. Технічні ризики можуть включати помилки в алгоритмах та збої у системах, тоді як етичні ризики охоплюють проблеми конфіденційності даних і упередженість алгоритмів. Соціальні ризики можуть проявлятися у зниженні довіри громадян до публічного управління, а правові ризики стосуються невідповідності впровадження ШІ чинному законодавству. Для ідентифікації ризиків доцільно використовувати методи, такі як SWOT-аналіз та експертне опитування. Результати аналізу ризиків повинні бути задокументовані та слугувати основою для розробки стратегій їх мінімізації, зокрема шляхом впровадження заходів кібербезпеки та створення етичних стандартів. Метою статті є вивчення сучасних теоретичних підходів до оцінки ризиків та пропозиція моделі процедури ідентифікації ризиків впровадження ШІ в публічне управління. Методологія дослідження передбачає застосування комбінації якісних і кількісних методів, включаючи аналіз літератури та експертне опитування. Наукова новизна роботи полягає у систематичному аналізі ризиків, пов’язаних із впровадженням ШІ, та розробці нових підходів до їх управління. Висновки. Заходи управління ризиками вимагають регулярного перегляду для адаптації до нових умов і технологій. Запропонована модель процедури ідентифікації ризиків дозволяє ефективно визначати та мінімізувати потенційні загрози, що сприятиме зростанню довіри до державних інститутів і підвищить ефективність публічних послуг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Cherska, M. S., та S. V. Kutsevlyak. "Новий сучасний скринінговий комплекс профілактичної медицини". Endokrynologia 29, № 3 (2024): 207–12. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2024.29-3.207.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Кардіометаболічні захворювання є серйозною глобальною проблемою для здоров’я, яка вражає мільйони людей у всьому світі. Розв’язання цієї проблеми потребує багатогранного підходу, який включає зміни способу життя, медичні втручання та стратегії охорони здоров’я для зменшення поширеності та впливу цих захворювань. Комплексне обстеження є ключовим елементом профілактики та раннього виявлення кардіометаболічних захворювань. Завдяки ретельному збору анамнезу та діагностиці ми можемо вчасно визначити ризики та розробити індивідуальні програми лікування та профілактики, які значно покращують прогноз та якість життя пацієнтів. Мета. Розробити діагностичну систему для визначення ризиків серцево-судинних, обмінних та ниркових захворювань. Матеріали. Аналіз проведено по базі PubMed Central за ключовими словами «кардіометаболічні захворювання», «діагностика та профілактика кардіометаболічних захворювань», за період з 2019 року по 2023 рік. Результати. Розробили діагностичну систему IDIS2GO для автоматизації збору та оцінки медичних і діагностичних даних на основі останніх рекомендацій світових професійних асоціацій, використовуючи алгоритми штучного інтелекту та навчаючи власні нейронні мережі. IDIS2GO складається з трьох частин: перша частина – історія пацієнта (питання, включені до обстеження, спрямовані на виявлення факторів ризику та потенційних проблем зі здоров’ям); друга частина – діагностичні процедури (на підставі відповідей на вищезазначені питання користувачі можуть провести наступні діагностичні процедури для більш детальної оцінки стану здоров’я пацієнта); третя частина — це шкали оцінки ризиків (серцево-судинні захворювання, ліпіди, діабет і надзвичайні ситуації). Таким чином, IDIS2GO – нова діагностична система, призначена для оптимізації процесу медичного огляду. Це портативне інтегроване рішення, яке включає передові інструменти діагностики та потужну програмну платформу для моніторингу стану здоров’я в реальному часі та підтримки прийняття клінічних рішень. IDIS2GO поєднує в собі алгоритми оцінки серцево-судинного ризику (SCORE2 і SCORE2-OP) і скринінг діабету для комплексної оцінки ризику. Система IDIS2GO допомагає зібрати всі ці дані у єдиний екзаменаційний файл. Дані автоматично потрапляють в хмарне сховище і можуть бути передані в будь-яку інформаційну систему, забезпечуючи їх доступність для лікаря в зручний час. Лікар може інтерпретувати дані, оцінити їх і дати необхідні рекомендації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кузнєцова, Н. В., Ф. А. Чан, М. В. Самсонюк та М. В. Юрчук. "Динамічне оцінювання ризиків і розробка антиризикових стратегій банківської діяльності". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 1 (2021): 23–37. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.1.235111.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено розробці єдиного підходу до динамічного оцінювання ризиків і прогнозування можливих втрат банку. Запропоновано методологію, яка передбачає виконання основних етапів дослідження і емпіричного аналізу вхідних даних, оцінювання ймовірності та прогнозування очікуваних втрат, пов’язаних з можливим відтоком клієнтів. Показано два підходи до оцінювання втрат від появи ризиків: на основі втраченого балансу та через математичне сподівання втрат, зважених на ймовірність настання ризику відтоку клієнтів. Запропоновано індекс ризику та оцінювання «ваги» (внеску) клієнта у сукупний банківський баланс, що дозволило визначити допустимий, критичний і катастрофічний рівні та ступені ризику. Виконано дослідження періоду відтоку клієнтів із застосуванням моделей виживання. Розроблені математичні моделі оцінювання ймовірнрсті та прогнозування втрат на основі методу опорних векторів, градієнтного бустингу XGBoost, випадкового лісу, логістичної регресії, наївного байєсівського класифікатора дозволили отримати високі прогнозні оцінки точності і якості прогнозів можливих втрат за обома підходами до оцінювання втрат. Напрацьовані стратегії і рекомендації для банку дозволяють скоригувати стратегію його розвитку з урахуванням визначених і оцінених рівнів ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Снігур, А. О., Н. В. Омельченко та А. С. Браїлко. "РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ДИТЯЧОГО ВЗУТТЯ ЯК ЕТАПУ ДОВЕДЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ВИМОГАМ БЕЗПЕЧНОСТІ В ЄС". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 82 (20 травня 2025): 89–104. https://doi.org/10.32782/2522-1205-2025-82-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначення умов безперешкодного експорту нехарчової продукції на ринок країн ЄС, доведення її відповідності вимогам безпечності, яка зокрема передбачає виявлення та оцінку ризиків, пов’язаних із продукцією та її експлуатацією є завданням своєчасним та актуальним. Методологія оцінки ризиків вже виготовленого товару представлена переважно у розрізі функціонування системи внутрішнього контролю якості на виробництві, а не аналізу споживчого ризику під час всього терміну експлуатації продукції. Тому розробка алгоритму оцінки ризиків дитячого взуття є необхідним кроком у реалізації Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів для взуттєвої галузі України та дієвою інструкцією для виробників з метою виходу на європейський ринок. Разом із тим, у перспективі для виконання потенційних вимог гармонізованого законодавства України до законодавства ЄС. Метою дослідження є побудова алгоритму проведення оцінки ризиків дитячого взуття відповідно до вимог безпеки ЄС, методом аналізу сценаріїв настання ризиків із застосуванням інструменту оцінки ризику в системі Safety Gate (Safety Gate Risk Assessment). Запропоновано доведення відповідності дитячого взуття вимогам безпечності ЄС згідно із Регламентом (ЄС) № 2023/988 “Про загальну безпеку продукції”, у вигляді алгоритму оцінки ризиків, який охоплює: виявлення джерел небезпеки в дитячому взутті; формулювання ризику; визначення тяжкості травми або пошкодження; розробку сценарію заподіяння шкоди; визначення ймовірності заподіяння шкоди; визначення рівня ризику; документування оцінки рівня ризику. Імплементація запропонованого алгоритму сприяє забезпеченню виробником належного рівня відповідності вимогам безпечності ЄС та дозволяє: здійснити всебічну оцінку ризиків, пов’язаних із виробництвом дитячого взуття, відповідно до законодавчих актів ЄС; отримати документально підтверджені результати аналізу з належним рівнем обґрунтованості; інтегрувати відповідну аналітичну інформацію до складу технічної документації; забезпечити наявність вичерпних відповідей для органів ринкового нагляду ЄС; зменшити регуляторні та технічні бар’єри, що ускладнюють вихід продукції на ринок ЄС. Подальші дослідження будуть присвячені узагальненню вимог та умов доступу взуття українського виробництва на ринок ЄС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Andreychyn, M. A., N. A. Nychyk, N. H. Zavidniuk та Ia I. Iosyk. "ЖОВТА ГАРЯЧКА: ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА ТА ПРОФІЛАКТИКА". Інфекційні хвороби, № 4 (30 січня 2019): 44–55. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9775.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – узагальнити дані про етіологію, епідеміологічні особливості, клінічні прояви та лабораторну діагностику жовтої гарячки (ЖГ), подати основні рекомендації ВООЗ і CDC стосовно її профілактики та лікування.  Наведено найновіші дані про ЖГ, особливості її розповсюдження. Вірус ЖГ (ВЖГ) належить до родини флавівірусів. Основним резервуаром збудника у природних осередках є мавпи, додатковим – можливо їжаки, сумчасті, гризуни, у яких інфекція перебігає латентно. ВЖГ потрапляє до людини при укусі інфікованого комара. Хвороба реєструється в Африці, Центральній та Південній Америці. Природний осередок ЖГ на обох континентах підтримується завдяки циркуляції вірусу серед лісових комарів і диких приматів. Передача збудника людині відбувається в лісовому (джунглевому, сільському), проміжному та міському осередках. Найнебезпечніший в епідеміологічному плані є останній, який реалізується серед неімунних людей, внаслідок переміщення заражених осіб або шляхом випадкового перевезення інфікованих комарів. Тяжкий клінічний перебіг та ускладнення свідчать про особливу небезпеку цієї хвороби для людства. Інкубаційний період зазвичай становить 3-6 діб, рідко може досягати 10 діб. У типових випадках спостерігається три періоди хвороби: початковий гарячковий, період ремісії зі зниженням температури тіла і період венозного стазу. Летальність складає 5-10 %, в період епідемії – до 60 % і вище. Для ЖГ можливі також легкі, стерті, абортивні форми без жовтяниці й геморагічного синдрому. Для верифікації діагнозу впродовж 5 днів з моменту появи симптомів використовують полімеразну ланцюгову реакцію зі зворотною транскрипцією та серологічну діагностику (ELISA). Ефективного етіотропного методу лікування ще не розроблено, використовуються лише патогенетичні засоби. Натепер єдиним методом боротьби з цією інфекцією, згідно з рекомендаціями ВООЗ і CDC, є вакцинація. Щеплення необхідно зробити принаймні за 10 днів до подорожі в ендемічну місцевість. Обов’язково вакцинують працівників профільних лабораторій з групи ризику зараження. З 11 липня 2016 року ВООЗ прийняла рішення про виключення повторної вакцинації, оскільки одноразова доза забезпечує пожиттєвий імунітет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ружанський, Олександр, та Ірина Сівак. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В СИСТЕМІ ДСНС УКРАЇНИ". Науковий вісник: Державне управління, № 2 (12) (7 грудня 2022): 322–37. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-2(12)-322-337.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасних умовах функціонування організацій державного сектору важливе місце посідає управління ризиками, оскільки за допомогою цього процесу можна попереджати, а також уникати значної кількості негативних подій та втрат для організації. Метою статті є визначення поняття «управління ризиками», аналіз системи управління ризиками в ДСНС за результатами аудиту системи внутрішнього контролю для покращення розуміння керівниками структурних підрозділів апарату, територіальних органів і підрозділів центрального підпорядкування суті системи внутрішнього контролю та необхідності її запровадження в ДСНС. Визначено поняття «управління ризиком» як специфічної сфери менеджменту, що передбачає застосування різноманітних підходів, процесів, заходів, які мають забезпечувати максимально широкий діапазон охоплення можливих ризиків установи, їхню оцінку, а також формування, реалізацію та контроль заходів щодо оптимізації рівня ризиків із метою досягнення цілей. Графічно зображено управління ризиками в системі ДСНС у розрізі складових: ідентифікація та оцінка ризиків, ухвалення рішень та визначення способів реагування на ризики і забезпечення результативності заходів реагування, контролю та впливу на ризики. Проаналізовано відповідність зазначеного процесу міжнародній практиці. Досліджено проблематику управління ризиками пріоритетних процесів діяльності ДСНС, необхідність його формування та вдосконалення задля збільшення можливостей та зниження рівня небезпек / загроз діяльності підрозділів служби. Для кращого розуміння пріоритетності питання побудови ефективної системи управління ризиками розглянуто за результатами проведених аудитів приклади порушень норм, правил, процедур, причиною яких стало неналежне функціонування системи управління ризиками та систематизація заходів контролю з попередженням чи обмеженням ризиків як невід’ємної складової системи внутрішнього контролю. Підкреслено важливість навчання фахівців різних підрозділів теоретичних та методичних основ управління ризиками задля ефективного функціонування системи управління ризиками. Наголошено на необхідності побудови ефективної системи управління ризиками з метою вчасного виявлення та впливання на ризики, яку можна було б застосовувати під час ухвалення будь-яких управлінських рішень для підвищення ефективності функціонування ДСНС і убезпечення від відхилень, а не створення системи контролю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!