Добірка наукової літератури з теми "Управління сферою освіти"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Управління сферою освіти".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Управління сферою освіти"

1

Вавренюк, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ". Public management 17, № 2 (2019): 26–34. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-26-34.

Повний текст джерела
Анотація:
Розкрито проблему державного регулювання вищої освіти України. Акцентовано увагу на процесі євроінтеграції під час вибору особ- ливостей та напрямів розвитку вищої освіти в країні.
 Розглянуто поняття державного управління й освіти як процесу ре- формування, що відбувається у сфері освітніх послуг, зокрема, вищої осві- ти України. Визначено, що державне управління покликане задовольняти освітні потреби суспільства для досягнення стратегічних цілей його розвит- ку та економіки загалом. При цьому освіта виступає об’єктом виконавчої влади та характеризується інтеграцією з усім суспільним устроєм, що, своєю чергою, вимагає виконання державного регулювання за її організа- цією. 
 Акцентовано увагу на тому, що державне управління має спрямовувати- ся на регулювання порядку організації навчального процесу, контролювати якість освіти, а також встановлювати порядок ліцензування та державної акредитації закладів вищої освіти. Тим самим наголошено на важливій ролі управління вищою освітою в Україні.
 Визначено та вивчено органи виконавчої влади у сфері державного управ- ління освітою, їх функції та основні повноваження щодо надання освіт- ніх послуг у країні. Розкриваючи завдання державних органів управління сферою освіти, здійснено порівняльний аналіз з європейськими країнами та особливостями їх інституційного та функціонального стану державного управління системою вищої освіти.
 Окреслено проблемні місця у вітчизняному досвіді державного управлін- ня системою вищої освіти, а саме — відсутність автономності закладів вищої освіти та низький рівень діяльності громадських консультативних органів, покликаних створювати рекомендації щодо розвитку системи вищої освіти в країні, що сприятиме її ефективності та якості.
 У підсумку визначено, що для реалізації організаційно-правового меха- нізму державного управління вищою освітою необхідно послідовно здійс- нювати організаційні та правові дії, які спираються на об’єктивні закони і спрямовані на реформування системи освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Марусіна, Олена. "ГЛОБАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ ЯК ГОЛОВНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РАДИКАЛЬНОЇ ЗМІНИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЦІЄЮ СФЕРОЮ". Public management 15, № 5 (2018): 149–62. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-149-162.

Повний текст джерела
Анотація:
Висвітлено актуальні складові дійсно революційних змін у сфе- рі вищої освіти, які в ХХ–ХХІ ст. викликані різними об’єктивними процеса- ми — глобалізацією, світовими інтеграцією і інформатизацією, впроваджен- ням в усі сфери суспільного і духовного виробництва новітніх технологічних процесів і технологій. Акцентовано увагу на тому, що вища освіта кардиналь- ним чином змінює свою роль, призначення, характер впливу на життєдіяль- ність людини і суспільства. Підкреслено, що радикальні зміни феномену “ви- ща освіта” зумовлюють необхідність перегляду й удосконалення управління цим процесом, насамперед на державному рівні, що вимагає відповідних ко- реляцій у державній політиці щодо вищої освіти загалом.
 Особливі акценти у статті пов’язані з наступними аспектами проблем роз- витку вищої освіти у сучасному світі.
 По-перше, вища освіта як соціальний інститут радикально змінює своє призначення у зв’язку зі зміною статусу, участі людини в усіх суспільно-політичних процесах. Крім загальноосвітньої, фахової та іншої підготовки, сучасний фахівець повинен мати належні навички міжособистісної комута- тивності, ділові якості, що сповна відповідають вимогам ринкового господа- рювання.
 По-друге, у ХХІ ст. в освіті розпочався фактично принципово новий ре- волюційний процес, пов’язаний зі світовими, глобалізаційними, інтеграцій- ними та інформаційними явищами. Вища освіта покликана формувати ін- новаційний розвивальний людський капітал, що постає як базис постійного оновлення і примноження такого капіталу. На основі широкого використан- ня різноманітної електронної і комп’ютерної техніки радикально змінюються форми, технології навчання, функціонування навчального процесу.
 По-третє, радикальні зміни суті, ролі, значення вищої освіти у житті лю- дини, функціонування суспільства вимагає принципової зміни характеру державного управління такою освітою. Йдеться про нову модель управління, про уточнення й відпрацювання ролі і статусу у цих процесах різних суб’єк- тів такого управління, найперше органів влади, особливо виконавчих, про ав- тономізацію, демократизацію управління вищою освітою найперше на рівні конкретного закладу вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Довгалюк, С. В., О. Г. Завада та В. В. Коцур. "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ОСВІТИ". Investytsiyi: praktyka ta dosvid, № 19-20 (20 жовтня 2022): 146–51. http://dx.doi.org/10.32702/2306-6814.2022.19-20.146.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Іщук, Валентина. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ У СПЕЦІАЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ". Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови., № 20 (1 грудня 2022): 38–54. http://dx.doi.org/10.33189/epsn.v1i20.202.

Повний текст джерела
Анотація:
Автор розкриває значення якості спеціальної освіти, зокрема,управління якістю освіти, виявляє протиріччя і труднощі в реалізації цієї мети. Авторомзазначено, що професійна управлінська компетентність керівника спеціальних закладівзагальної середньої освіти являється складним структурним утворенням. Створеннярівних можливостей для дітей і молоді у здобутті якісної освіти певною мірою залежитьвід стратегії управління сферою освіти на регіональному рівні та підготовки новоїгенерації керівників середніх загальноосвітніх навчальних закладів. У статті зазначенощо якості шкільної освіти та її недостатній рівень у більшості випадків зумовленийнекомпетентністю управлінської діяльності директора закладу освіти, недостатнім рівнемпрофесійної готовності керівників до управління середнім загальноосвітнім навчальнимзакладом, відсутністю системи відбору освітян, потенційно здатних до управлінськоїдіяльності, їхньої підготовки до забезпечення якості шкільної освіти. Автором зазначенощо, якість освіти можна представляти як багатовимірну модель соціальних норм і вимог42до особистості, освітнього середовища, в якому відбувається її розвиток, та системиосвіти, яка реалізує їх на певних етапах навчання людини. Вона є багатогранноюкатегорією, яка за своєю сутністю відображає різні аспекти освітнього процесу –філософські, соціальні, педагогічні, політичні, демографічні, економічні та інші. Однак, узагальній, а особливо в корекційній педагогіці, досліджень, спрямованих на вивченняпитань управління якістю освітою, вкрай недостатньо.Автор робить акцент на тому, що в педагогічній теорії і практиці існують різніпідходи до розуміння термінів «якість освіти» і «управління освітою». Управління якістюосвіти включає чітку структуру, яка має елементи, пов’язані зі здатністю керівникавирішувати певні проблеми в різних сферах, але частіше у професійній діяльності. Також,якість освіти є результатом навчання, що виражається в знанні особистості про певний набірметодів роботи стосовно певної теми впливу.Як висновки визначено, що управління спеціальним навчальним закладом є послідовнимцілеспрямованим процесом, який має циклічний характер і формується через функції −конкретні види управлінської діяльності, які забезпечують формування прийомів, способівуправлінського впливу на освітню сферу. До них відносимо аналіз, планування, організацію,контроль. Виділяють різні підходи до управління якістю освіти. Серед яких мивиокремлюємо: процесуальний, логіко-інформаційний, рефлексивний, синергетичний,системний, інноваційний.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Vіlkhova, Tetiana, Mikhailo Moskalets та Svitlana Rybkina. "ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ". Public Administration and Regional Development, № 4 (25 червня 2019): 269–90. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.04.03.

Повний текст джерела
Анотація:
Система освіти покликана сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного і культурного розвитку країни. В статті проаналізовано сучасний стан цієї галузі, місце та її значення в економіці України. Виявлено основні проблеми, які стосуються фахових компетентностей, фінансового забезпечення, недосконалості законодавчої бази та державного регулювання освітньої сфери. Визначено основні напрями державного управління в умовах реформування освіти. 
 Показано що освіта - одна з найважливіших областей, які держава підтримує створенням умов для її розвитку. Україна запроваджує реформу освіти, яка може змінити якість освітніх послуг, ставлення до престижу педагогічної та наукової діяльності. Проте, в контексті реформ, існує проблема в управлінні цією сферою, оскільки необхідно реагувати на виклики для її вдосконалення. Система освіти є невід'ємною складовою духовності, яка готує молодь до життя на основі їх знань у дошкільних, середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про освіту», освіта є державним пріоритетом, який забезпечує інноваційний, соціальний, економічний та культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти - це інвестиції в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.
 Наголошено та тому що одним з пріоритетних напрямків є реформа економічних основ системи освіти, яка має бути спрямована на створення прозорих фінансово-економічних механізмів цілеспрямованого накопичення та цільового використання коштів, необхідних для повного здійснення конституційних прав громадян на освіту.
 Автор акцентує увагу що реформа економічних основ системи освіти, має бути спрямована на створення прозорих фінансово-економічних механізмів цілеспрямованого накопичення та цільового використання коштів, необхідних для повного здійснення конституційних прав громадян на освіту.
 Слід також пам'ятати, що автономія - це не лише незалежність, а й відповідальність навчального закладу щодо прийняття ефективних управлінських рішень щодо організації навчального процесу, господарської діяльності, роботи з персоналом та споживачами освітніх послуг.
 Запропонована реформа освіти та науки України передбачає зміни, які наблизять її до європейських стандартів, значно підвищать конкурентоспроможність, а також дадуть можливість децентралізації її управління.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

П’ЯТНИЧУК, Ірина. "ПОНЯТІЙНО-СТРУКТУРНІ СКЛАДОВІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, № 5(71) (29 листопада 2023): 74–80. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2023-5(71)-9.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено питання понятійно-структурних складових публічного управління вищою освітою. У результаті виконання дослідження нами виокремлено об’єкти, суб’єкти, мету, завдання, принципи та функції публічного управління вищою освітою. За підсумками вивчення понятійно-категоріально апарату, сформовано авторське бачення трактування сутності поняття “публічне управління вищою освітою” та виокремлено ключові аспекти системи публічного управління вищою освітою, що дає змогу більш чіткіше розуміти взаємозв’язки між її складовими, що забезпечують досягнення ефективних результатів функціонування сфери вищої освіти та досягнення високої якості освітніх послуг. Встановлено, що об’єктам публічного управління вищою освітою є усі складові, а саме політична, господарська, соціально-економічна, культурна та ін., котрі є невіддільними частинами сфери вищої освіти. Суб’єктами публічного управління вищою освітою є державні органи влади, органи місцевого самоврядування, громадянське суспільство й недержавні організації. Предметом публічного управління вищою освітою є усі процеси, котрі проявляються внаслідок освітньої діяльності закладів вищої освіти. Виокремлені принципи публічного управління вищою освітою сприятимуть формуванню і реалізації механізмів управлінського впливу з метою отримання бажаних результатів, а саме якості вищої освіти в стратегічній перспективі. Визначено, що сутність публічного управління вищою освітою встановлюється за допомогою реалізації його функцій. Оскільки публічне управління вищою освітою включає в себе державне управління цією сферою, то розглянуто функції останнього, з метою визначення відповідного впливу на суспільство. Предметом подальших досліджень може стати характеристика сучасного стану реалізації механізмів публічного управління вищою освітою в сучасних умовах, розробка ключових параметрів за допомогою котрих можна оцінити ефективність механізмів публічного управління вищою освітою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Гонюкова, Лілія, та Анна Пуцова. "Повноваження засновників закладів середньої освіти в Україні: публічно-управлінський аспект". Public administration aspects 10, № 4 (2022): 52–57. http://dx.doi.org/10.15421/152227.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначені основні повноваженнями органів місцевого самоврядування базового рівня у сфері освіти щодо забезпечення управління закладами середньої, дошкільної та позашкільної освіти. Органи місцевого самоврядування, на думку авторів, мають забезпечувати відповідну інфраструктуру та кадрову спроможність, що є мінімальними запоруками надання якісних освітніх послуг.
 Від початку створення територіальних громад (ТГ) було не зрозуміло, які функції будуть передані місцевим органам вдади в частині управління освітою, культурою та соціальною сферою. Тоді новостворені громади вирішили створювати відділи (управління) освітою при виконавчих комітетах для того, щоб мати можливість розбудовувати власну мережу закладів освіти та займатися їх розвитком. Новий Закон України «Про освіту», вступивши в силу у вересні 2017 року, створив юридичне підґрунтя для трансформації системи освіти.
 Відповідно до законодавства (ст. 66 Закону України) визначено повноваження органів місцевого самоврядування на трьох рівнях адміністративно-територіального устрою, у тому числі ТГ, які здебільшого полягають у сфері освіти щодо виконання функцій засновника закладу освіти. Основними завданнями засновника закладу освіти є: планування та забезпечення мережі закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти; планування та забезпечення розвитку мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування (місцеві ради із населенням менше 50-ти тис. за погодженням з обласною радою); право засновувати, реорганізовувати та ліквідувати заклади освіти; закріплювати територію обслуговування; забезпечувати підвезення здобувачів освіти та педагогічних працівників до закладів освіти (у разі потреби); забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладів освіти.
 Таким чином, в статті розкриваються проблеми, які пов’язані з розшириненням повноважень місцевої влади, та тенденціями управлінської спроможності новостворених громад, які сьогодні не є досить ефективними.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

КИЄНКО-РОМАНЮК, Лариса, та Володимир ЗАЯЧКОВСЬКИЙ. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ЗАКЛАДОМ ЗАРАДИ ПРОСУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування», № 2 (24 жовтня 2022): 40–46. http://dx.doi.org/10.32782/2786-5681-2022-2.05.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. Метою статті є аналіз підходів до визначення місця і значення публічного управління закладом освіти в просуванні соціально-інноваційних процесів. Нормативна система, а в ній і способи розуміння основних для такої проблеми понять можуть не лише стати ключем до кращого розуміння явищ, що відбуваються в освітніх організаціях, але й дати новий імпульс діям, що здійснюються у сфері управління ними. Перший принцип – тісна взаємодія з громадою як власником. Тобто всі рішення у сфері освіти підпорядковані виключно одній меті – розвитку громади. Другий – необхідність врахування специфіки освіти як галузі. Часто складно підібрати навіть однозначні та прості еквіваленти для дефініцій, які використовуються в управлінні організаціями поза сферою освіти. І третій – різноманітність підходів до питань управління. Зокрема, прийняття суспільно-культурної перспективи як підходу до управління закладом освіти. Це далеко не повний спектр психологічних підходів до публічного управління закладом освіти задля просування соціально-інноваційних процесів. У контексті зазначеного пропонуємо спиратись на концепцію організаційної культури Г. Хофстеде. Вона представлена рівнями організаційної культури, зокрема колективного – індивідуального, та визначення, що вони формуються в процесі взаємодії членів спільноти (колективу, громади тощо) і передаються від старших до молодших, наприклад, учням від учителів, молодим учителям від професійних, новопризначеним директорам шкіл від досвідчених колег.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Zastrozhnokova , I. "ДЕРЖАВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ОСВІТНЬОЇ СФЕРИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (2020): 147–53. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.17.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначено завдання та основні проблемні аспекти управління регіональною освітньою сферою в Україні. Детально розкрито поняття “регіон, що навчається”. Встановлено, що формування оптимальної моделі державного управління освітою в регіоні доцільно здійснювати, збагачуючи зміст навчального процесу місцевою специфікою та спираючись на найкращі освітні традиції території, та що на характер формування регіонального освітнього простору в областях і районах України активно впливають екзогенні й ендогенні фактори і процеси всередині освітньої системи загалом. Визначено структуру регіональної системи освіти, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади, інші навчальні заклади як центри освіти в позаурочний та позанавчальний час, клуби та об’єднання за місцем проживання, культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади тощо. Розглянуто обсяги фінансування регіональної освітньої програми на прикладі Дніпропетровської області.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Браніцька, Тетяна, та Наталія Логутіна. "ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Public management 24, № 4 (2020): 32–48. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-32-48.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано та розкрито значення освіти як державної, сус- пільної, особистісної цінності для розвитку соціуму, як основи соціально-еко- номічного, духовно-культурного, політичного розвитку суспільства та інтегра- ції його в європейську та світову спільноту. Узагальнено поняття державного управління освітою як вид професійної діяльності, спрямованої на створення умов (організаційних, кадрових, матеріально-фінансових, правових) життє- діяльності, функціонування, розвитку, удосконалення навчального закладу, удосконалення системи національної освіти для досягнення поставленої мети. Встановлено, що система національної освіти незалежної України є цілісною єдністю державних, комунальних, приватних, корпоративних навчально-ви- ховних закладів різних спрямувань та рівнів акредитації. Проаналізовано іс- тотні відмінності в державному управлінні системою освіти в радянські часи та в незалежній Україні. Розкрито зміст і значення концептуальних прин- ципів державного управління системою національної освіти України: прин- цип державності, науковості, прогностичного планування діяльності органів державного управління і закладів освіти, демократизації, компетентності та професіоналізму управлінців освітянською сферою діяльності та оптиміза- ції. Окреслено стратегічні завдання нової структурної організації “Українська Академія державного управління при Президентові України (УАДУ )”. Визна- чено структурні компоненти та рівні державно-громадської моделі управлін- ня системою національної освіти: а) парламентсько-президентський рівень; б) урядово-центральний рівень; в) регіональний рівень (обласні, міські, ра- йонні відділи освіти); г) рівень безпосереднього управління закладами освіти та виокремлено: повноваження державних управлінців різних рівнів; основні принципи, провідні напрями розвитку системи національної освіти в Україні. Доведено, що оптимальним результатом діяльності державних управлінців парламентсько-президентського та урядово-центрального рівнів є створення Нової української школи. Обґрунтовано основні принципи стратегії і тактики реалізації освітніх і управлінських новацій; узагальнено суттєві зміни в систе- мі національної освіти, детерміновані створенням проекту Нової української школи (05-27.09.2017 р.), яка працюватиме на засадах педагогіки партнер- ства, в основі якої є спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, та розробкою Державного стандарту (21.08.2018 р.) навчання за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти та ступене- вого статусу школи: початкова школа І ступеня — початок занять з 1 вересня 2018 року; гімназія — навчальний заклад ІІ ступеня, який забезпечує базову середню освіту — початок навчання з 1 вересня 2022 року; ліцей — навчальний заклад ІІІ ступеня, який забезпечує профільну середню освіту — початок нав- чання з 1 вересня 2027 року.
 Систематизовано спектр основних компетентностей освіченої особисто- сті, визначений в законодавчих документах освітньої галузі з метою розвит- ку особистості, суспільства на основі наукових знань, а саме: вільне воло- діння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компе- тентності в галузі природничих наук, техніки та технології; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікативна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські, соціальні компетентності, пов’яза- ні з ідеями демократії, справедливості, рівності прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Управління сферою освіти"

1

Ткачова, Наталія Миколаївна, Наталья Николаевна Ткачева, Nataliya Tkachova та ін. "Дистанційне навчання як механізм державного управління освітянською сферою". Thesis, Cartero Publishing House Madrid, Spain, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43397.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто особливості державного управління в сфері освіти й акцентується увага на необхідності удосконалення дистанційного навчання як інноваційного механізму державного управління.<br>The article considers the features of public administration in the sphere of education and accents the need to improve distance learning as an innovative mechanism of public administration.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Мороз, Володимир Михайлович, та Світлана Анатоліївна Мороз. "Вдосконалення норм щодо публікації результатів дисертацій як напрям державного управління якістю науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації". Thesis, Національний університет цивільного захисту України, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22932.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Ткачова, Наталія Миколаївна, Наталья Николаевна Ткачева, Nataliya Tkachova, Олена Олександрівна Казанська, Елена Александровна Казанская та Olena Kazanska. "Інноваційний інструмент публічного управління в сфері освіти". Thesis, Донецький державний університет управління, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43695.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблеми освіти, зокрема державного управління цією сферою, стали особливо актуальними на порозі третього тисячоліття, оскільки необхідність своєчасного реагування на виклики часу вимагає модернізації управління освітою. Освіта як основа соціального, політичного, економічного, духовного та культурного розвитку суспільства проголошена державним пріоритетом. Як державний і громадський інститут вона передбачає відповідальність держави і суспільства за стан її функціонування. Освіта стає головним засобом соціальних змін без порушення структури економічного фундаменту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Михайловська, Євгенія Володимирівна, Евгения Владимировна Михайловская та Eugenia Vladimirovna Mikhailovska. "Адміністративно-правовий статус державного службовця системи державного управління сфери освіти і науки України". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80796.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правового статусу державного службовця системи державного управління сфери освіти і науки України, визначенню напрямків його вдосконалення з урахуванням механізму реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця та моделі державної служби в системі державного управління в умовах реформування системи державного управління та децентралізації влади. У роботі встановлено, що децентралізація влади на користь органів місцевого самоврядування та інших уповноважених суб’єктів не може мати абсолютного характеру, потрібно чітко розмежувати повноваження між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. З’ясовано, що в результаті реформування системи державного управління та адміністративних реформ повинна бути прозора система державного управління. Надано авторське визначення поняття "системи державного управління", визначено ключові елементи системи державного управління та зміст процесу державотворення. Запропоновано вдосконалити історико-правову характеристику еволюції розвитку інституту державної служби в Україні з акцентом на історичних періодах, безпосередньо пов’язаних із визначенням "державної служби як публічної, професійної, політично неупередженої діяльності з практичного виконання завдань і функцій держави", що мали безпосереднє значення (позитивний та негативний вплив) для становлення інституту державної служби України в його сучасному вигляді, враховуючи водночас розвиток сфери освіти і науки. Розкрито зміст державної служби у сфері освіти і науки на основі чинного законодавства про державну службу. Акцентовано на такому ключовому елементі адміністративноправового статусу державного службовця сфери освіти і науки, як цивільноправова відповідальність, окремо виділені корупційні ризики. Запропоновано службову кар’єру державного службовця розуміти як довготривалий організований процес просування по службі державного службовця з урахуванням особистісних якостей державного службовця, його досвіду, професійності, компетенції, кваліфікації, що розпочинається з моменту прийняття на державну службу з подальшим переміщенням працівника по службі шляхом зайняття ним більш високої посади на конкурсній основі або шляхом присвоєння йому більш високого рангу, з урахуванням категорій посад державної служби та рангів державних службовців як виду спеціальних звань, що їм присвоюються, яка закінчується у зв’язку з припиненням державної служби. Акцентовано на принципі "професіоналізму" державного службовця сфери освіти і науки як основі реалізації службової кар’єри у сфері освіти і науки. Запропоновано організаційно-правові засади, на які доцільно звертати увагу під час проведення процедури оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у сфері освіти і науки. Узагальнено зарубіжний досвід щодо реалізації адміністративноправового статусу державного службовця сфери освіти і науки як складової частини системи державного управління з урахуванням моделі державної служби, в межах якої доцільно розглядати механізм реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця (Франція, Німеччина, Сполучені Штати Америки, Великобританія, Литва). Для вдосконалення адміністративно-правового статусу державного службовця сфери освіти і науки було опрацьовано результати відкритих соціологічних опитувань серед державних службовців: щодо "прав людини в Україні", щодо "виявлення потреб у наданні методичної допомоги у сфері управління людськими ресурсами", щодо "успіхів, проблем та ризиків динаміки реформування державної служби в Україні та організаційної культури", щодо "булінгу на державній службі", на підставі оцінювання результатів опитування та аналізування чинного законодавства про державну службу запропоновано: внести зміни до частини 1 статті 2 "Визначення термінів" Закону України "Про державну службу", доповнивши її 11-м підпунктом, визначенням терміна "психологічне здоров’я", виклавши термін у такій редакції: "психологічне здоров’я – стабільний стан інтелектуально-емоційної сфери, що забезпечує адекватну поведінкову реакцію, з критичною оцінкою самого себе, результату своєї діяльності та їх наслідків, що передбачають: відповідальне ставлення до посадових і службових обов’язків (активність, комунікативність, мотиваційність, самостійність в ухваленні правильних рішень (у рамках чинного законодавства)), протидію конфліктності, емоційну та стресову стійкість із додержанням організаційних та етичних норм і правил поведінки професійної культури на державній службі" Внести зміни до переліку дисциплінарних проступків, викладених у частині 2 статті 65 "Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності" Закону України "Про державну службу", де 16-м підпунктом додати проступок 2булінг (мобінг) на державній службі", що дасть можливість винних осіб у застосуванні цькувань під час виконання своїх службових та посадових обов’язків притягнути до дисциплінарної відповідальності, водночас забезпечити права тих державних службовців, права яких були порушені у зв’язку із застосуванням до них проявів булінгу, і, як наслідок, – зменшення показників прояву булінгу на державній службі. Внести зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017р. № 648): 1) пункт 20-1 викласти в такій редакції: "Спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, розглядає інформацію, подану кандидатами для участі в конкурсі, та формує список кандидатів на вакантну посаду, які мають документ про підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти з відзнакою"; 2) пункт 56 викласти в такій редакції: "Загальна кількість балів кандидата визначається шляхом додавання середніх балів, виставлених у зведеній відомості середніх балів за формою згідно з додатком 8 за кожною окремою вимогою до професійної компетентності, та балів за результатами тестування, до загальної кількості балів кандидата додається 0,5 бала, якщо кандидат має документ про підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти з відзнакою"; 3) до Зведеної відомості середніх балів (додаток 8 до Порядку) (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2019 р. № 888) додати колонку з таким змістовим наповненням: "Наявність документа про підтвердження відповідного ступеня вищої освіти з відзнакою". Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що представлена наукова праця є одним із перших у вітчизняній юридичній науці адміністративного права комплексним правовим дослідженням адміністративно-правового статусу державного службовця системи державного управління сфери освіти і науки України, присвяченим визначенню напрямків його вдосконалення з урахуванням механізму реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця й моделі державної служби в системі державного управління в умовах реформування системи державного управління та децентралізації влади. У результаті дослідження сформульовані нові висновки і положення, запропоновані особисто здобувачем. Практичне значення, висновки та положення дисертації підтверджується тим, що вони можуть бути використані: 1) у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть стати основою для подальшого розроблення шляхів удосконалення адміністративно-правового статусу державного службовця системи державного управління сфери освіти і науки України; 2) у правотворчості – за результатами дослідження сформульовано деякі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють адміністративно-правовий статус державного службовця системи державного управління сфери освіти і науки України; 3) у правоохоронній діяльності – використання одержаних результатів покращить практичну діяльність та адміністративно-правовий статус державного службовця системи державного управління сфери освіти і науки України; 4) у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть бути використані під час занять та підготовки навчальної літератури з дисциплін "Адміністративне право", "Службове право".<br>The dissertation is devoted to the study of the administrative and legal status of a civil servant of the system of public administration in the sphere of education and science of Ukraine, determination of directions of its improvement, taking into account the mechanism of realization the administrative and legal status of the civil servant and the model of the civil service in the system of public administration in the conditions of reforming the system of public administration and decentralization of power. The paper found that the decentralization of power in favor of local self-government bodies and other authorized subjects cannot have an absolute character. It is necessary to distinguish clearly the powers between state authorities and local self-government bodies. It is clear that as a result of the reform of the system of public administration and administrative reforms, there should be a transparent system of public administration. It is provided the author's definition of the concept of "public administration system" and defined the critical elements of the system of public administration and the content of the state-building process. It is proposed to improve the historical and legal characteristics of the evolution of the civil service institute in Ukraine with an emphasis on those historical periods directly related to the definition of "civil service as public, professional, politically impartial activity on practical fulfillment of tasks and functions of the state", which had a direct impact (positive and negative) on the establishment of the Institute of The Civil Service of Ukraine in its current form, taking into account the development of the sphere of education and science. The contents of the civil service in the field of education and science were disclosed, based on the current legislation on public assistance. It was emphasized on such a vital element of the administrative and legal status of a civil servant in the sphere of education and science, as civil liability, separately allocated corruption risks. It is proposed that the civil servant's career being understood as a long-term organized process of promotion of a civil servant taking into account the personal qualities of a civil servant, his experience, professional skills, competence, qualifications, which begin from the appointment to the post in civil service, with the subsequent promotion of the employee occupying a higher position on a competitive basis or assigning a higher rank, taking into account the categories of public service positions and ranks of civil servants, as a type of special titles assigned to them. The employee will work on this position according to the term of the civil service. The emphasis is on the principle of "professionalism" of a civil servant in the sphere of education and science as the basis of the implementation of service career in education and science. It was proposed the organizational and legal principles, which are essential for evaluating the results of public servants' activities in the field of education and science. It was also generalized the foreign experience, on the implementation of the administrative and legal status of a civil servant in the sphere of education and science, as part of the public administration system it was taken into account the model of public service within which it is advisable to consider the mechanism of realization of the administrative and legal status of a civil servant (France, Germany, United States of America, Great Britain, Lithuania). In order to improve the administrative and legal status of a civil servant in the sphere of education and science, the results of open sociological surveys among civil servants were elaborated: regarding "human rights in Ukraine", "identifying the needs in providing methodical assistance in the field of human resources management", regarding "successes, problems and risks of dynamics of civil service reform in Ukraine and organizational culture", regarding "bullying in the civil service", based on the evaluation of the results of the survey and analysis of the current legislation on the civil service, it is proposed: to amend part 1 of Article 2 "Defining the Terms" of the Law of Ukraine "On The State Service" by supplementing it with 11 sub item, determining the term "psychological health", outlining the period in the editorial "psychological health - a stable state of intellectual and emotional sphere, which ensures adequate behavioral reaction, with a critical assessment of itself, the result of its activities and their consequences, which include: responsible attitude to official and official duties (training, communication, motivation, independence in making the right decisions (within the framework of the current legislation)), conflict counteraction, emotional and stressful stability in compliance with organizational and ethical norms and rules of conduct. To amend the Law of Ukraine "On Public Service" Article 65 "Grounds for bringing a civil servant to disciplinary liability" part 2 to the list of disciplinary offenses 16 sub item to add an offense "bullying (mobbing) in the civil service", which will enable guilty persons to use their duties while performing their staff and official duties to bring disciplinary liability, thereby ensuring the rights of those civil servants whose rights were violated in connection with the application of the manifestations of bullying, thereby ensuring the reduction of the indicators of the manifestation of bullying in the civil service. Amend the Procedure for holding the contest for the occupation of civil service positions approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of March 25, 2016. No. 246 (as amended by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of August 18, 2017. No. 648): 1) Paragraph 20-1 to present in the editorial "Special structural unit of the NPS or the human resources department of the state body in which the contest is held, examines the information submitted by the candidates for participation in the contest, and forms a list of candidates for vacant positions who have a document confirming the availability of the relevant degree of higher education with distinction; 2) Paragraph 56 instead of the editorial "The total number of points of the candidate is determined by adding the average points set in the summary of average points on the form in accordance with Annex 8 for each individual requirement for professional competence, and points according to the test results, the total number of points of the candidate is added 0.5 points, if the candidate has a document confirming the presence of the corresponding degree of higher education with distinction"; 3) To the "summary information of average points" Annex 8 to the Procedure (as amended by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of October 28, 2019. No. 888) add a column with such content "availability of a document confirming the corresponding degree of higher education with insignia". The scientific novelty of the results is presented in scientific work as the first complex legal research of the administrative and legal status of the civil servant of the system of public administration of the sphere of education and science of Ukraine according to the national legal science of administrative law. It was also determined the directions of improvement considering the mechanism of implementing the administrative and legal status of a civil servant and model of public service in the system of public administration in conditions of reform. As a result of the study, new conclusions and provisions are formulated and proposed by the applicant. The practical significance, conclusions, and provisions of the dissertation is confirmed by the fact that they can be used: 1) in the scientific and research sphere – the main provisions and conclusions of the dissertation may be the basis for further development of ways to improve the administrative and legal status of the civil servant of the system of public administration of the sphere of education and science of Ukraine; 2) in legal creativity – as a result of the study formulated some proposals on amendments to regulations governing the administrative and legal status of a civil servant of the system of public administration of the sphere of education and science of Ukraine; 3) in law enforcement – the use of the results obtained will improve practical activity and the administrative and legal status of a civil servant of the system of public administration of the sphere of education and science of Ukraine; 4) in the educational process – the materials of the dissertation can be used during classes and preparation of academic literature on disciplines "Administrative law", "Service law".
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Михайловська, Євгенія Володимирівна, Евгения Владимировна Михайловская та Eugenia Vladimirovna Mikhailovska. "Службова кар’єра державних службовців сфери освіти і науки в системі державного управління України". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/78031.

Повний текст джерела
Анотація:
Здійснення економічних та соціальних перетворень, досягнення економічного зростання та надання державою громадянам управлінських послуг на високому рівні, просування в напрямі європейської інтеграції можливо лише за умови створення ефективної системи державного управління, що відповідає стандартам демократичної, правової держави із соціально орієнтованою політикоюдержави. В Україні проводиться широкомасштабна адміністративна реформа, невід’ємною складовою якої є реформування системи державної служби, системи державного управління та адміністрування, а саме:вдосконалення кадрового потенціалу, створення оновленого, потужного і дієздатного державного апарату, становлення професійної, політично нейтральної та авторитетної державної служби у всіх сферах державної політики де відповідно до законодавства України передбачені посади державної служби [1]. Нова модель системи управління сферою освіти і науки України має бути відкритою і демократичною, державне управління повинне бути реалізовано з урахуванням громадської думки, що вплине на навантаження, функції, структуру і стиль центрального та регіонального управління освітою і наукою [2].
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Бурак, Назарій Євгенович. "ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ІНТЕГРАЦІЇ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ В ОСВІТНЮ СФЕРУ". Thesis, КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, 2016. http://hdl.handle.net/123456789/3221.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Верченко, П. В. "Модернізація публічного управління в сфері освіти (на прикладі Новгород-Сіверської міської територіальної громади Чернігівської області)". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87053.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі розглянуто одну з найважливіших проблем галузі освіти – управління та фінансування освіти в умовах реформи децентралізації на прикладі однієї з найбільших за територією громад України, успішне вирішення якої забезпечить конституційні права громадян на якісну освіту на всіх рівнях; створить умови для освіти особи упродовж життя; консолідує регіони України в одному суспільстві на підставі спільних цінностей; забезпечить високу якість освіти на основі об’єктивного моніторингу результатів освітньої діяльності і справедливої конкуренції в системі освіти, створить належний зв’язок між ринком праці та системою професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Розглянуто особливості функціонування системи освіти та управління нею в новостворених громадах, проаналізовано сучасний стан та управління освітою в Україні, державах Європи та США. Проведено систематизацію набутого цими країнами досвіду та зроблені висновки, які з підходів до реформування галузі освіти є найбільш успішними та можуть бути застосовані при реформуванні освіти в Україні. Автор приходить до висновку, що кожна країна використовувала різні підходи для якісного функціонування галузі освіти. Тому важливо врахувати всі ризики та недоліки, які були в цих країнах. Проаналізовано поточний стан функціонування галузі освіти Новгород-Сіверської міської територіальної громади Чернігівської області. У роботі висвітлені основні питання та проблеми галузі, що потребують якнайшвидшого вирішення для її якісного і ефективного функціонування. На думку автора основними питаннями є: - оптимізація та створення ефективної освітньої мережі; - забезпечення виконання нових стандартів і підходів до харчування; - дотримання вимог пожежної, санітарної та екологічної безпеки; - утримання майнових комплексів закладів освіти комунальної власності; - створення комунального ліцею на території громади, для забезпечення повної загальної середньої освіти (10-12 класи) з 01 вересня 2024 року; - постійне оновлення та утримання в належному стані парку шкільних автобусів, харчоблоків та приміщень закладів освіти; - забезпечення виконання Нового Державного стандарту базової загальної середньої освіти.<br>В работе рассмотрена одна из важнейших проблем отрасли образования – управление и финансирование образования в условиях реформы децентрализации на примере одной из крупнейших по территории общин Украины, успешное решение которой обеспечит конституционные права граждан на качественное образование на всех уровнях; создаст условия для образования личности в течение жизни; консолидирует регионы Украины в одном обществе на основании общих ценностей; обеспечит высокое качество образования на основе объективного мониторинга результатов образовательной деятельности и справедливой конкуренции в системе образования, создаст надлежащую связь между рынком труда и системой профессионального (профессионально-технического) и высшего образования. Рассмотрены особенности функционирования системы образования и управления ею во вновь общинах, проанализированы современное состояние и управление образованием в Украине, государствах Европы и США. Проведена систематизация приобретенного этими странами опыта и сделаны выводы, какие из подходов к реформированию отрасли образования наиболее успешны и могут быть применены при реформировании образования в Украине. Автор приходит к выводу, что каждая страна использовала разные подходы для качественного функционирования отрасли образования. Поэтому важно учесть все риски и недостатки, которые были в этих странах. Проанализировано текущее состояние функционирования отрасли образования Новгород-Северской городской территориальной громады Черниговской области. В работе отражены основные вопросы и проблемы отрасли, требующие скорейшего решения для ее качественного и эффективного функционирования. По мнению автора основными вопросами являются: - оптимизация и создание эффективной образовательной сети; - обеспечение выполнения новых стандартов и подходов к питанию; - соблюдение требований пожарной, санитарной и экологической безопасности; - содержание имущественных комплексов учебных заведений коммунальной собственности; - создание коммунального лицея на территории общины для обеспечения полного общего среднего образования (10-12 классы) с 01 сентября 2024 года; - постоянное обновление и содержание в надлежащем состоянии парка школьных автобусов, пищеблоков и помещений учебных заведений; - обеспечение выполнения Нового Государственного стандарта базового общего среднего образования.<br>The paper considers one of the most important problems of education - education management and financing in the context of decentralization reform on the example of one of the largest communities in Ukraine, the successful solution of which will ensure the constitutional rights of citizens to quality education at all levels; create conditions for the education of a person throughout life; consolidates the regions of Ukraine in one society on the basis of common values; ensure high quality of education based on objective monitoring of educational results and fair competition in the education system, create an appropriate link between the labor market and the system of vocational (technical) and higher education. The peculiarities of the functioning of the education system and its management in the newly created communities are considered, the current state and management of education in Ukraine, European countries and the United States are analyzed. The experience gained by these countries has been systematized and conclusions have been drawn as to which of the approaches to education reform are the most successful and can be applied to education reform in Ukraine. The author concludes that each country has used different approaches to the quality of education. Therefore, it is important to take into account all the risks and shortcomings that existed in these countries. The current state of functioning of the education sector of the Novgorod-Siversky city territorial community of the Chernihiv region is analyzed. The paper highlights the main issues and problems of the industry that need to be resolved as soon as possible for its quality and efficient operation. According to the author, the main issues are: - optimization and creation of an effective educational network; - ensuring compliance with new standards and approaches to nutrition; - compliance with fire, sanitary and environmental safety requirements; - maintenance of property complexes of communal property educational institutions; - creation of a communal lyceum on the territory of the community, to ensure full general secondary education (grades 10-12) from September 1, 2024; - constant updating and maintenance of the park of school buses, food blocks and premises of educational institutions; - ensuring the implementation of the New State Standard of Basic General Secondary Education.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Деревянко, Богдан Володимирович, та Bogdan Derevyanko. "Господарсько-правові аспекти регіонального розвитку освітньої сфери". Thesis, Донецький державний університет управління, 2013. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6717.

Повний текст джерела
Анотація:
На сьогоднішній день у сфері освіти України існує велика кількість проблем. Основні із них пов’язані з недостатнім фінансуванням і надмірною гуманітаризацією освіти. Вирішити їх держава намагається за рахунок можливостей регіонів. І в цьому немає нічого незвичайного. Саме з поділом на загальнодержавний та регіональний рівні працюють навчальні заклади (далі – НЗ) в інших країнах. Так, наприклад, у США взагалі відсутня загальнодержавна система освіти. НЗ усіх рівнів, крім військових академій, непідвідомчі федеральному уряду. В Україні законодавство не містить заборони на здійснення керівництва НЗ органами місцевого самоврядування. Територіальна громада села, селища чи міста, обласна рада мають право виступати засновниками НЗ та здійснювати відносно нього організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bohdan Volodymyrovych Derevianko. "Господарсько-правові аспекти регіонального розвитку освітньої сфери". Thesis, Донецький державний університет управління, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60196.

Повний текст джерела
Анотація:
На сьогоднішній день у сфері освіти України існує велика кількість проблем. Основні із них пов’язані з недостатнім фінансуванням і надмірною гуманітаризацією освіти. Вирішити їх держава намагається за рахунок можливостей регіонів. І в цьому немає нічого незвичайного. Саме з поділом на загальнодержавний та регіональний рівні працюють навчальні заклади (далі – НЗ) в інших країнах. Так, наприклад, у США взагалі відсутня загальнодержавна система освіти. НЗ усіх рівнів, крім військових академій, непідвідомчі федеральному уряду. В Україні законодавство не містить заборони на здійснення керівництва НЗ органами місцевого самоврядування. Територіальна громада села, селища чи міста, обласна рада мають право виступати засновниками НЗ та здійснювати відносно нього організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Перхун, Л. П. "Етапи розробки адаптивної системи управління освітньою галуззю". Thesis, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63046.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблеми економічного зростання турбують вчених вже не одне століття. В умовах трансформації економіки серед дослідників все частіше звучить думка про те, що економічне зростання і людський розвиток є взаємовпливаючими, нерозривно пов’язаними процесами. Одним з елементів організаційно-економічного механізму людського розвитку є система освіти, структура та розвиток якої має постійно враховувати зміну економічних умов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Управління сферою освіти"

1

Системи управління освітою під час воєнного стану та перспективи оновлення освіти в повоєнну добу: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Краматорськ, 5 грудня 2022 р.). Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2022. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conference-2022.2.

Повний текст джерела
Анотація:
Збірник містить матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Системи управління освітою під час воєнного стану та перспективи оновлення освіти в повоєнну добу». У збірнику висвітлено питання управління інноваційною та проєктною діяльністю в освітній сфері громад, психологічних аспектів упровадження інновацій та розвитку інклюзії в умовах воєнного стану. Матеріали будуть корисними для представників наукової та освітянської спільноти. Матеріали подано в авторській редакції. Редакційна колегія може не розділяти поглядів авторів. Відповідальність за зміст матеріалів, точність наведених фактів, цитат, посилань на джерела, достовірність іншої інформації та за додержання норм авторського права несуть автори.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Бородієнко, Олександра, Зоя Рябова та Олександр Радкевич. Проєктний менеджмент у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. «Полісся», м. Житомир, Україна., 2021. https://doi.org/10.32835/978-966-655-991-6/2021.

Повний текст джерела
Анотація:
У посібнику розкрито зміст проєктного менеджменту та сучасні підходи до планування проєктної діяльності закладів професійної (професійно-технічної освіти); представлено технології стратегічного управління та прикладні інструменти проєктного менеджменту у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Для розробників державної політики у сфері професійної освіти, керівників і педагогічних працівників закладів освіти, працівників науково (навчально-методичних) центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, Державної служби зайнятості України, викладачів і студентів закладів професійної, передвищої та вищої освіти, науковців, аспірантів, докторантів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Григор’єва, Христина Антонівна, Тетяна Євгенівна Харитонова, Андрій Йосипович Годованюк та ін. Управління агробізнесом: програма та плани семінарських (практичних) занять для здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Менеджмент» : навчально-методичний посібник. Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», 2023. http://dx.doi.org/10.32837/11300.27407.

Повний текст джерела
Анотація:
У навчально-методичному посібнику зібрані необхідні розробки щодо викладання здобувачам вищої освіти курсу «Управління агробізнесом» – однієї з важливих навчальних дисциплін професійної підготовки фахівців із менеджменту. Запропоновані методичні розробки враховують особливості відносин у сільському господарстві та спрямовані на всебічну підготовку фахівців з управління для ефективної роботи в цій сфері.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Радкевич, Валентина, Світлана Кравець, Валентина Попова, Янна Чепуренко та Володимир Крячко. Механізми державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти у повоєнний час:. Інститут професійної освіти НАПН України, 2024. https://doi.org/10.32835/978-617-8167-09-7/2024.

Повний текст джерела
Анотація:
У методичних рекомендаціях представлено дорожню карту та алгоритм запровадження механізмів державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти; обґрунтовано сучасні підходи до організації партнерської взаємодії між суб’єктами, заінтересованими в розробленні нових професійних кваліфікацій для повоєнного відновлення економіки України; розкрито механізми управління закладом професійної (професійно-технічної) освіти в умовах державно-приватного партнерства; описано успішні кейси співпраці бізнесу із закладами професійної (професійно-технічної) освіти. Видання адресовано розробникам державної освітньої політики, представникам органів місцевого самоврядування, керівникам навчально (науково)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої, післядипломної педагогічної освіти, науково-педагогічним і педагогічним працівникам, науковцям, аспірантам, докторантам, стейкхолдерам, представникам підприємств і громадських організацій, слухачам курсів підвищення кваліфікації та всім заінтересованим особам.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Радкевич, Валентина, Валентина Попова, Зоя Рябова та ін. Державно-приватне партнерство у сфері професійної (професійно-технічної) освіти для відновлення економіки України: методичний посібник. Інститут професійної освіти НАПН України, 2023. https://doi.org/10.32835/978-617-8167-01-1/2023.

Повний текст джерела
Анотація:
У посібнику висвітлено умови розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, розкрито питання управління нею в умовах реалізації державно-приватного партнерства, проаналізовано практики розвитку цієї форми взаємодії партнерів для відновлення економіки України. Видання адресоване розробникам державної освітньої політики, представникам органів місцевого самоврядування, керівникам навчально (науково)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, педагогічним і науково-педагогічним працівникам, науковцям, аспірантам, докторантам, стейкхолдерам, представникам підприємств і громадських організацій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Татарнікова, Анжелика Анатоліївна, та Ольга Степанівна Цокур. Татарнікова А. А. Інновації та науково-педагогічні дослідження в сфері вищої освіти : метод. реком. з організації самост. роботи здобувачів другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти з навчальної дисципліни «Педагогіка вищої школи». Одеса : Міжнародний гуманітарний університет, 2024. https://doi.org/10.32837/11300.29234.

Повний текст джерела
Анотація:
Методичні рекомендації спрямовані на вдосконалення способів управління й оцінювання якості самостійної роботи здобувачів другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти з навчальної дисципліни «Педагогіка вищої школи» шляхом здійснення належного інструктивно-методичного супроводу їхньої підготовки до семінарських занять, зокрема конкретизації способів навчально-пізнавальної та самостійно-дослідницької діяльності під час виконання індивідуальних завдань та засвоєння змісту означеної навчальної дисципліни.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Корнута, Людмила Михайлівна, та Марина Анатоліївна Слободянюк. Зарубіжний досвід публічного управління у сфері судової діяльності : навч.-метод. посіб. (для здобувачів вищої освіти денної та заочної форми навчання) [Електронне видання]. Одеса : Фенікс, 2023. http://dx.doi.org/10.32837/11300.25644.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Кириченко, Оксана. Інвестиційно-інноваційне забезпечення промисловості України в умовах Четвертої промислової революції. KROK University, 2021. http://dx.doi.org/10.31732/iiies.

Повний текст джерела
Анотація:
У монографії висвітлено теоретико-методологічні підходи до вирішення актуальних проблем інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості України в умовах Четвертої промислової революції. Досліджено етапи промислового розвитку та узагальнено тенденції технологічно-промислового еволюціонування. З’ясовано змістовно-типологічні характеристики інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості. Обгрунтовано необхідність формування та впровадження механізму інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості. Розроблено концептуальні та методологічні засади інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості України на засадах «Індустрії 4.0». Обґрунтувано шляхи удосконалення державної промислової політики як інституційного базису інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості країни. Розроблено комплекс державних цільових програм розвитку промисловості України на засадах «Індустрії 4.0». Монографія розрахована на широке коло працівників органів державного управління, науковців, фахівців у сфері промислового розвитку, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

I International Scientific and Practical Conference «EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES». Cambridge Data Science LTD & European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.

Повний текст джерела
Анотація:
Том 1: Економічна теорія, макро- та регіональна економіка; Підприємництво, торгівля та сфера обслуговування; Фінанси та банківська справа; оподаткування, облік і аудит; Маркетингова та логістична діяльність; Менеджмент, публічне управління та адміністрування; Cоціальна робота та соціальне забезпечення; Міжнародні відносини; Право та міжнародне право; Воєнні науки, національна безпека та безпека державного кордону; Пожежна та цивільна безпека; Біологія та біотехнології. Том 2: Аграрні науки та продовольство; Ветеринарні науки; Хімія, хімічна та біоінженерія; Харчове виробництво та технології; Технологій легкої та деревообробної промисловості; Загальна механіка та механічна інженерія; Енергетика та енергетичне машинобудування; Екологія та технології захисту навколишнього середовища; Комп'ютерна та програмна інженерія; Системний аналіз, моделювання та оптимізація; Електроніка та телекомунікації; Транспорт та транспортні технології; Фізико-математичні науки; Соціологія та статистика; Філологія та журналістика. Том 3: Філософія та політологія; Релігієзнавство та богослов’я; Педагогіка та освіта; Психологія та психіатрія; Медичні науки та громадське здоров’я. Том 4: Медичні науки та громадське здоров’я; Фармація та фармакотерапія; Історія, археологія та культурологія; Архітектура та будівництво; Культура та мистецтво; Географія та геологія.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Управління сферою освіти"

1

Касьянова, Н. В., Н. В. Попик, and І. В. Скорнякова. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ І ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА В СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-22.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою управління інтелектуальним капіталом суспільства в системі сталого розвитку є досягнення значного результату від його використання за оптимізації витрат на його розвиток, передусім витрат на освіту. Освіта є одним із найважливіших складників розвитку інтелектуального капіталу. Україна відстає за рівнем інтелектуального капіталу від країн-лідерів, а також поступається багатьом країнам. Цифровізація освіти в нашій країні повинна максимально ліквідувати це відставання. Пандемія COVID-19 значною мірою прискорила розвиток усіх сфер онлайн-життя, у тому числі онлайн-освітньої моделі на найближчі десятиліття. У роботі розглянуто основні тенденції розвитку освіти в умовах цифрової трансформації суспільства, визначено основні відмінності онлайн-навчання, які носять як позитивний, так і негативний характер. Обґрунтовано необхідність запровадження нової методології навчання, яка ґрунтується не на окремих інструментах, а на можливостях онлайн-освіти з урахуванням існуючих технологічних рішень для освіти шляхом формування єдиної екосистеми. Усе це дало змогу виділити найбільш актуальні проблем розвитку інтелектуального капіталу в Україні та запропонувати шляхи їх подолання на засадах онлайн-освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Halyna, Halyna, and Alla Kharkivska. "КРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ОРГАНІЗАЦІЙНІ РІШЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ВИМІР." In TRANSFORMATION OF THE EDUCATIONAL SPACE AMIDST WARTIME INSTABILITY. OKTAN PRINT, 2025. https://doi.org/10.46489/totesawi-25-17-01.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано особливості реалізації кризового менеджменту в педагогічних закладах вищої освіти України в умовах воєнного стану, що стала головною системною кризою в країні, адже охоплює всі сфери функціонування освітніх і наукових установ. Автор акцентує увагу на організаційних рішеннях, спрямованих на адаптацію освітнього процесу до кризових ситуацій: упровадження дистанційного навчання, трансформації навчальних планів, забезпечення безперервності навчання попри обмеження, труднощі, руйнування та безперечно потенційну небезпеку для життя та здоров’я учасників освітнього процесу. Висвітлена важливість чітких стратегічних кроків керівництва педагогічного закладу вищої освіти щодо оперативного управління в умовах війни, реагування на загрози, підтримки академічної доброчесності та забезпечення нормативно-правової гнучкості. Окрему увагу приділено соціальному виміру кризового менеджменту закладу вищої освіти: створення умов для психологічної підтримки здобувачів вищої освіти й викладачів, збереження психоемоційної стійкості, підтримки, довіри, злагодженої співпраці в академічній спільноті. З’ясовано, що ефективне антикризове управління в умовах війни потребує інтеграції організаційних і соціальних стратегій для забезпечення безперервності навчання, збереження його якості та підтримки учасників освітнього процесу. Визначено, що саме від чітких та усвідомлених дій, прийнятих рішень залежить досягнення стабільності й злагодженості в підтримці якості освітніх послух в умовах криз.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Petrychenko, Larysa, Ivan Stepanets, and Tamara Otroshko. "ОСВІТНІЙ ЗАКЛАД ЯК СУБ’ЄКТ СТІЙКОСТІ: УПРАВЛІНСЬКІ ВИКЛИКИ ВІЙНИ." In TRANSFORMATION OF THE EDUCATIONAL SPACE AMIDST WARTIME INSTABILITY. OKTAN PRINT, 2025. https://doi.org/10.46489/totesawi-25-17-02.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто феномен управлінської стійкості закладу вищої освіти в умовах повномасштабної війни в Україні. Акцентовано, що сучасний освітній заклад перестає бути лише об’єктом адміністративного впливу та трансформується у суб’єкта, здатного до саморегуляції, стратегічного реагування на загрози та збереження безперервності освітнього процесу. Обґрунтовано, що управління освітньою установою в умовах воєнного конфлікту виходить за межі класичних моделей і передбачає впровадження кризового менеджменту, цифрової трансформації, психосоціальної підтримки та внутрішньої мобілізації. У контексті міждисциплінарного підходу уточнено поняття «стійкість» (resilience) освітньої інституції як здатність зберігати функціональну спроможність у динамічно змінюваному середовищі. Виокремлено ключові управлінські виклики: антикризове планування, забезпечення освітньої безперервності, управління ризиками, розвиток партнерських мереж та підтримка ментального здоров’я учасників освітнього процесу. Узагальнено напрями управлінських стратегій, реалізованих українськими педагогічними ЗВО, зокрема у сферах адаптації ресурсів, цифрової гнучкості, академічної доброчесності й комунікаційної взаємодії. Підкреслено, що стійкість закладу освіти формується як на інституційному, так і на ціннісному рівні, охоплюючи етичне лідерство, довіру, відповідальність та здатність до оновлення. Зроблено висновок, що в умовах війни саме управлінська адаптивність, цілісність освітніх рішень й орієнтація на суб’єктність усіх учасників освітнього середовища є визначальними чинниками життєздатності освітньої системи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Безена, І. М. "Сучасні євроінтеграційні механізми державного управління у сфері освіти: регіональний рівень". У МОДЕРНІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН СВІТОВОГО ПРОСТОРУ. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-246-6-6.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Управління сферою освіти"

1

Мануілова, Катерина, Ольга Пурцхванідзе та Катерина Колеснікова. "Публічна влада в Україні в умовах пандемії COVID-19". У ХI Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми управління: Трансформація публічного управління у постковідному світі». Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2021. http://dx.doi.org/10.20535/spu2021.248908.

Повний текст джерела
Анотація:
Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що за чисельністю жертв, масштабами захворювання коронавірусною інфекцією, а також значним негативним впливом на соціально-економічну сферу всіх держав світу спалах пандемії COVID-19 є найбільшим і безпрецедентним викликом у перших двох декадах XXI століття. Багатьом людям довелося змінити своє «доковідне» життя й перейти на дистанційну форму роботи й освіти. Сьогодні у світі лишаються риторичними питання: Коли повернемся до традиційного «безкарантинного» повсякденного життя? або Повернімося ми до того життя, яке існувало до пандемії?..
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ткачова, Наталія, та Олена Казанська. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ОСВІТИ". У LES TENDANCES ACTUELLES DE LA MONDIALISATION DE LA SCIENCE MONDIALE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/03.04.2020.v1.24.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Маслак, О. І., Я. Ю. Яковенко та І. С. Шевченко. "ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У СФЕРІ ОСВІТИ: CТАРТАП-ЕКОСИСТЕМА ЛАТВІЇ". У Матеріали XІII Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Актуальні питання управління трансформаційними процесами в сучасному суспільстві: проблеми та перспективи», 23–24 ЖОВТНЯ 2024 РОКУ. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2024. https://doi.org/10.32782/2079-5009.feu24.4.4.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

ДЯДЕНКО, Михайло. "Саморегулювання як ефективна модель публічного управління у сфері освіти і науки в епоху штучного інтелекту". У ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТУ – ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ. Liha-Pres, 2025. https://doi.org/10.36059/978-966-397-477-4-70.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Анісімов, В. А., та М. О. Тригубка. "Трансформаційні процеси у сфері управління закладами освіти в умовах воєнного стану: виклики та шляхи відновлення". У «ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ: МІЖГАЛУЗЕВИЙ ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АНАЛІЗ ТА ПОТЕНЦІАЛИ РОЗВИТКУ» Частина І. Liha-Pres, 2025. https://doi.org/10.36059/978-966-397-490-3-46.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Управління сферою освіти"

1

Дороніна, Т. О. Ґендерний паритет та професійний маршрут жінок в освітній сфері. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2157.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті актуалізовано проблему ґендерної асиметрії в освітній сфері. На основі залучення матеріалів щодо кадрового розподілу керівних посад в органах управління освітою зроблено висновок щодо необхідності впровадження ґендерного виміру в освіту на кадровому рівні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Серьогіна, І. Ю. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. КДПУ, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4342.

Повний текст джерела
Анотація:
Методичні рекомендації містять вступ, вказівки до виконання практичних робіт для бакалаврів спеціальності 015 Професійна освіта (сфера обслуговування, технологія виробів легкої промисловості) денної та заочної форм навчання, а також тестові завдання, питання до екзамену, критерії оцінювання та список рекомендованої літератури, інформаційних джерел.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Красюк, Ірина Олександрівна, та Ірина Миколаївна Удріс. Коуч-технології в освітянській практиці. Видавництво Вищої школи управління і адміністрації в Ополє, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5067.

Повний текст джерела
Анотація:
На відміну від «тренінгу», що буквально означає «дресуру» чи «тренування й відпрацювання» певних навичок та вмінь, коучингом є по суті індивідуальна програма розвитку учасника, яка відбувається в межах групового об’єднання, а його результатом є актуалізація здібностей суб’єкта, досягнення намічених цілей найоптимальнішим та найкоротшим шляхом. Метою є огляд головних характеристик коуч-технологій та провідних технік, аналіз особливостей їх ефективного використання в освітянській практиці. Саме тому, коучинг є широко поширеною практикою в усіх сферах управління людськими ресурсами та має чимало різновидів, як-от: особистісний, професійний, бізнес-коучинг, корпоративний коучинг та ін. Досвід, що був накопичений в сфері бізнесу та бізнес-освіті, уможливив широке запровадження коучингових технологій у освітянську практику.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Дікунова, О. А., та Ю. С. Душко. Відкритий Всесвіт Валерії Семенівни Пікельної (на пошану пам’яті доктора педагогічних наук, професора Криворізького державного педагогічного інституту/університету, керівника наукової школи з теорії та практики управління навчальними закладами). Криворізький державний педагогічний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/252.

Повний текст джерела
Анотація:
Покажчик присвячено Валерії Семенівні Пікельній, доктору педагогічних наук, професору кафедри педагогіки та методики трудового і професійного навчання Криворізького державного педагогічного інституту/університету, авторитетному фахівцю з теорії і методики моделювання управлінської діяльності та керівнику наукової школи з теорії та практики управління навчальними закладами. У покажчику подано бібліографію публікацій В. С. Пікельної. Це – монографії, науково-методичні та навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових періодичних виданнях. У покажчику представлено матеріали про життєвий шлях та науково-педагогічну і громадську діяльність науковця. Покажчик адресовано фахівцям у галузі професійної освіти, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам, учителям шкіл і всім, хто цікавиться проблемами управлінської діяльності у сфері освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!