Готові списки джерел за темами / Potentiales vecteur

Добірка наукової літератури з теми "Potentiales vecteur"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 28 липня 2022
Оновлено: 8 серпня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Potentiales vecteur".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Частини книг
  5. Тези доповідей конференцій
  6. Звіти організацій

Статті в журналах з теми "Potentiales vecteur":

1

Brosa, U., and S. Grossmann. "Hydrodynamic vector potentials." European Physical Journal B 26, no. 1 (March 2002): 121–32. http://dx.doi.org/10.1140/epjb/e20020073.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Aharonov, Y., E. Ben-Reuven, S. Popescu, and D. Rohrlich. "Perturbative Induction of Vector Potentials." Physical Review Letters 69, no. 5 (August 3, 1992): 863. http://dx.doi.org/10.1103/physrevlett.69.863.3.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Aharonov, Y., E. Ben-Reuven, S. Popescu, and D. Rohrlich. "Perturbative induction of vector potentials." Physical Review Letters 65, no. 25 (December 17, 1990): 3065–67. http://dx.doi.org/10.1103/physrevlett.65.3065.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Monk, Peter, and Shangyou Zhang. "Multigrid computation of vector potentials." Journal of Computational and Applied Mathematics 62, no. 3 (September 1995): 301–20. http://dx.doi.org/10.1016/0377-0427(94)00106-8.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Yamaguchi, Hiroshi. "Equilibrium vector potentials in $R^3$." Proceedings of the Japan Academy, Series A, Mathematical Sciences 68, no. 7 (1992): 164–66. http://dx.doi.org/10.3792/pjaa.68.164.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Kurokawa, Kaneyuki. "Vector Potentials in Simply Structured Spaces." IEEE Transactions on Antennas and Propagation 56, no. 4 (April 2008): 976–80. http://dx.doi.org/10.1109/tap.2008.919199.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Pucacco, Giuseppe, and Kjell Rosquist. "Integrable Hamiltonian systems with vector potentials." Journal of Mathematical Physics 46, no. 1 (January 2005): 012701. http://dx.doi.org/10.1063/1.1818721.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Sivardière, J. "Simple derivations of magnetic vector potentials." European Journal of Physics 14, no. 6 (November 1, 1993): 251–54. http://dx.doi.org/10.1088/0143-0807/14/6/003.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Amrouche, Chérif, та Nour El Houda Seloula. "-theory for vector potentials and Sobolevʼs inequalities for vector fields". Comptes Rendus Mathematique 349, № 9-10 (травень 2011): 529–34. http://dx.doi.org/10.1016/j.crma.2011.04.008.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Muller, W., and G. Szymanski. "Calculation of vector potentials from scalar potentials for 3D finite difference solutions." IEEE Transactions on Magnetics 26, no. 2 (March 1990): 686–89. http://dx.doi.org/10.1109/20.106410.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Potentiales vecteur" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації Книги

Дисертації з теми "Potentiales vecteur":

1

Bahouli, Bassem. "Caracterisations de champs de matrices, potentiels matrices et applications aux operateurs traces." Thesis, Pau, 2021. http://www.theses.fr/2021PAUU3053.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Plusieurs auteurs ont utilisé les champs de contraintes pour résoudre l'équation d’équilibre de la mécanique des milieux continus. Airy (1863) a résolu le cas bidimensionnel, Maxwell (1870) et Morera (1892) ont étudié le cas tridimensionnel. Les solutions obtenues sont des cas particuliers de celles de Beltrami (1892). Gurtin a donné un exemple de solutions ne satisfaisant pas la représentation S = CurlCurlA de Beltrami, ce qui signifie que la représentation précédente est incomplète. De plus, il a montré que si l’ouvert est régulier, alors elle est complète dans l’espace des champs réguliers de contraintes auto-équilibrés.Dans cette thèse intitulée ”Caractérisations de champs de matrices, potentiels matrices et applications aux opérateurs traces”, on s’intéresse à diverses caractérisations de champs de vecteurs, de champs de matrices et spécialement au résultat de Gurtin dans le cas où l’ouvert et les champs de contraintes ne sont pas réguliers.Cette thèse est décomposée en cinq chapitres. Le premier chapitre expose la problématique de recherche traitée dans cette thèse. Il présente également l’origine du sujet de recherche. Dans le deuxième chapitre, on étudie l’opérateur et en particulier l’existence de potentiels vecteurs dans différents cadres fonctionnels.Dans les chapitres 3 et 4, on va montrer quelques versions de la complétude de la représentation de Beltrami et en déduire des décompositions de Helmholtz pour les champs de matrices.Le dernier chapitre est consacré à l’étude de l’image de différents opérateurs traces de fonctions W 2,p (Ω), W 3,p (Ω) lorsque Ω est un ouvert borné de R 2 lipschitzien. L’ingrédient essentiel est donné par la fonction d’Airy ou par la représentation de Beltrami
Many authors have used stress fields to solve the equilibrium equation of continuum me- chanics. Airy (1863) solved the two-dimensional case, Maxwell (1870) and Morera (1892) solved the three-dimensional case. The above solutions are special cases of those of Beltrami (1892). Gurtin gave an example of solutions that do not have Beltrami’s S = CurlCurlA representation. He showed that if the domain Ω is regular, then this representation is complete in the class of regular stress fields which are self-equilibrated.My thesis title is ”Characterizations of matrix fields, potential matrices and applications to trace operators”. In this work, we are interested by showing many characterizations ofvector fields, of matrix fields and especially by generalizing the result of Gurtin in the case when the open set and the stress fields are not regular.This thesis consists of five chapters. The first chapter presents the research problem ad- dressed in this thesis. It also presents the origin of the subject of research.In the second chapter, we study the operator . In particular, the existence of potential vectors in different functional frameworks.In Chapters 3 and 4, we will show some versions of Beltrami’s completeness and we deduce some Helmholtz decomopsitions for symmetric matrix fields.The last chapter is devoted to the study of the image of different trace operators of functions W 2,p (Ω), W 3,p (Ω) when Ω is a bounded open of R 2 with Lipschitz boundary. The essential ingredient is given by the Airy’s function or by the Beltrami representation
2

Miot, Elliott. "Potential of the mosquito Aedes malayensis as an arbovirus vector in South East Asia." Thesis, Sorbonne université, 2019. http://www.theses.fr/2019SORUS548.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
De nombreux virus transmis par les arthropodes (arbovirus), tels que ceux de la dengue (DENV) et de la fièvre jaune (YFV), circulaient à l’origine dans des cycles selvatiques et ont émergé chez l’Homme via des moustiques « bridge vectors » qui connectent les cycles de transmission selvatiques et humains. Ces « bridge vectors » peuvent aussi par transfert inverse établir de nouveaux cycles selvatiques. Cette thèse a évalué le potentiel de vecteur d’arbovirus d’un moustique répandu en Asie du sud-est, Aedes malayensis. Nous avons identifié Ae. malayensis pour la première fois au Laos lors de captures de moustiques dans une forêt de la réserve de Nakai Nam Theun. En utilisant des pièges à appâts humains sur le terrain, nous avons observé qu’Ae. malayensis pouvait piquer l’Homme et donc potentiellement agir comme « bridge vector ». En laboratoire, cette population selvatique d’Ae. malayensis a montré une faible compétence vectorielle relative pour DENV et YFV, et une absence d’attraction détectable pour l’odeur humaine. Cependant, des tests de compétence vectorielle et de pièges à appâts humains ont révélé qu’une population péri-domestique d’Ae. malayensis à Singapour était compétente pour YFV et entrait en contact avec l’Homme. Au final, ce travail de doctorat a souligné l’importance de ne pas négliger les vecteurs secondaires dans l’évaluation du risque d’émergence des arbovirus
Many emerging arthropod-borne viruses (arboviruses) such as dengue virus (DENV) and yellow fever virus (YFV) originated in sylvatic cycles and have emerged among humans through spillover transmission by mosquito species that ‘bridge’ sylvatic and human transmission cycles. These bridge vectors can also mediate ‘spillback’ transmission of arboviruses from humans into novel sylvatic cycles. This PhD focused on Aedes malayensis, a mosquito species widely distributed in South East Asia, to assess its potential as an arbovirus vector. We identified Ae. malayensis for the first time in Laos during mosquito surveys conducted in a forested area of the Nakai Nam Theun National Protected Area (NNT NPA). Using field-based human-baited traps, we found that Ae. malayensis engaged in human-biting behavior and therefore could act as bridge vector in the NNT NPA. In laboratory conditions, this sylvatic population of Ae. malayensis displayed a relatively low vector competence for DENV and YFV and a lack of detectable attraction to human odor. However, vector competence assays and a human-baited trap survey showed that a peridomestic Ae. malayensis population in Singapore was competent for YFV and engaged in contact with humans. Overall, this PhD work highlighted that ancillary vectors should not be overlooked to fully assess the risk of arbovirus emergence
3

Murray, Douglas R. "Vector potentials in bose-einstein condensates." Thesis, University of Strathclyde, 2008. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.501825.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

El-Damanawi, Khatab El-Sayed Khatab. "Studies in vector potential theory." Thesis, City University London, 1989. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.238698.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Vrettea, Christine. "Relativistic scattering theory with a vector potential." Thesis, Keele University, 2002. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.268335.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Nedjadi, Youcef. "Elektroweak tests of the relativistic nuclear scalar-vector model." Thesis, University of Oxford, 1989. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.236201.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Martin, Stuart. "The potential of a novel Adenovirus vector for vaccination." Thesis, University of Warwick, 2010. http://wrap.warwick.ac.uk/34601/.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
Adenoviruses (Ads) have many attractive characteristics for use as agents of genebased vaccines and therapies. The most frequently used Ad vectors in preclinical research are based on Ad5. However, in the clinical setting Ad5 vectors have severe limitations. About 90% of the population have neutralising antibodies against Ad5 and infection requires expression of the viral receptor CAR, which is not present on important cell types. Previous data from this laboratory suggested that the species D adenovirus, Ad19a, may overcome some of these limitations. Most relevant for vaccination is its high efficiency of infection of human dendritic cells (DCs), the most important antigen presenting cells. This highly effective DC targeting was retained in Ad19aGFP vectors. To investigate the potential of Ad19a vectors for vaccination further, two transgenes, the nucleocapsid gene from pneumovirus of mice (PVM-N), and a HIV polyprotein cassette (HIVA), were inserted into replication-deficient Ad5 and Ad19a vectors using recombineering. rAd19aPVM and rAd19aHIVA expressed a significantly higher amount of transgene compared with their Ad5 homologues. Encouraging results were obtained when the ability of rAd5PVM and rAd19aPVM to protect mice from lethal PVM challenge was examined using various prime/boost vaccinations. A dose of 106 pfu of rAd19aPVM, but not rAd5PVM, provided protection. rAd5PVM did, however, protect mice at the same dose when combined with rAd19aPVM in a heterologous prime boost schedule. Vaccination-induced IgG responses to PVM-N did not correlate with protection, implicating cell-mediated immune responses in protection. Utilising rAd19aGFP, evidence is also provided that Ad19a may use CD46 and to some extent CAR as a receptor on CHO cells, expanding our knowledge of the basic biology of this virus.
8

Westmoreland, Patrick Riley. "Recombinant Adeno-associated Viral Vector Design Influences Genotoxic Potential." The Ohio State University, 2018. http://rave.ohiolink.edu/etdc/view?acc_num=osu1514462220056427.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Santamaría, Domínguez Cristina. "Aedes albopictus as a potential vector of arboviruses in Catalonia." Doctoral thesis, Universitat Autònoma de Barcelona, 2019. http://hdl.handle.net/10803/669636.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
El mosquit tigre, Ae. albopictus, es troba àmpliament establert en regions tropicals, subtropicals i templa des, on són un vector per l’arbovirus com chikungunya i dengue. Els brots que s’han produït dels dos virus a Europa durant l’última dècada, han posat de manifest el risc de transmissió d’arbovirus en zones on estan establerts els mosquits Ae. albopictus. Per determinar el risc que es produeixi un brot a Catalunya, investiguem la competència vectorial d’una població espanyola de mosquits Ae. albopictus per a tots dos virus en experiments de laboratori. En aquest estudi, es va avaluar la susceptibilitat del mosquit Ae. albopictus al virus chikungunya utilitzant diferents variables: dues dosis virals de diferents concentracions (alta i baixa), dues soques (S27 i ITA) simulant les condicions ambientals de les estacions d’estiu i tardor de Catalunya. Es van comparar els resultats obtinguts amb la informació existent sobre altres poblacions europees d’ Ae. albopictus (Capítol III). Es va avaluar la patogènesi del chikungunya en ratolins amb deficiència en el receptor d’interferó alfa/beta (IFN-α/β R-/-) Per estudiar la infecció del chikungunya, als ratolins se’ls va inocular subcutàniament amb tres dosis (baixa, mitja i alta ) de dues soques (S27, ITA) (Capítol IV). Per avaluar la transmissió del chikungunya, emprem un model de ratolí (IFN-α/β R-/-) i un assaig in vitro (Capítol V). Per determinar la persistència del virus chikungunya en la natura en les regions temperades, es va avaluar la susceptibilitat de les larves de mosquit al virus mitjançant una suspensió viral i de cadàvers de mosquits infectats. Així mateix, es va argumentar la contribució que tindria aquest mecanisme en la persistència del virus chikungunya durant una epidèmia (Capítol VI). Finalment, es va avaluar la competència vectorial dels mosquits Ae. albopictus enfront del virus del dengue utilitzant dues soques diferents (serotip 1 i 2). Es van analitzar les taxes d’infecció, disseminació i transmissió del virus i es van comparar aquests resultats amb els estudis existents de competència vectorial per al virus del dengue en poblacions europees de Ae. albopictus (Capítol VII). Els resultats d’aquest estudi van mostrar que les condicions ambientals van exercir una influència important en el temps de desenvolupament del mosquit, la supervivència de les larves i adults, així com la quantitat de virus chikungunya ingerit. Es trobaren majors taxes d’infecció i disseminació en l’estació de tardor respecte a la d’estiu, en consonància amb altres estudis sobre competència vectorial per al chikungunya. Trobem que Ae. albopictus va ser capaç de transmetre la soca emergent ITA (5%). Així mateix, es RESUM 21 va observar que els ratolins amb deficiència en el receptor d’interferó alfa/beta van ser altament susceptibles a la infecció pel virus chikungunya, el que es congruent amb els estudis existents. No obstant això, no es va poder demostrar la transmissió transestadial del anomenat virus. Es va trobar que la població analitzada d’ Ae. albopictus va ser susceptible a la infecció oral amb les dues soques del virus del dengue, encara que només va ser capaç de transmetre la soca de serotip 1 (4,6%). En resum, els resultats d’aquesta tesi demostren que la població d’ Ae. albopictus a Catalunya és competent per als dos virus chikungunya i dengue. Aquest estudi confirma el potencial que té com vector el mosquit Ae. albopictus per iniciar cicles de transmissió local dels virus del chikungunya i del dengue en la regió Mediterrània. Desitgem que les nostres aportacions puguin ajudar a tindre un coneixement més profund de la competència vectorial del mosquit Ae. albopictus a Espanya.
El mosquito tigre, Aedes albopictus, se encuentra ampliamente establecido en regiones tropicales, subtropicales y templadas, donde es un vector para arbovirus como chikungunya y dengue. Los brotes que se han producido de ambos virus en Europa durante la última década, han puesto de manifiesto el riego de transmisión de arbovirus en zonas donde estén establecidos los mosquitos Ae. albopictus. Para determinar el riesgo de que se produzca un brote en Cataluña, investigamos la competencia vectorial de una población española de mosquitos Ae. albopictus para ambos virus en experimentos de laboratorio. En este estudio, se evaluó la susceptibilidad del mosquito Ae. albopictus al virus chikungunya usando diferentes variables: dos dosis virales de diferente concentración (alta y baja), dos cepas (S27, ITA) simulando las condiciones ambientales de las estaciones de verano y otoño de Cataluña. Se compararon los resultados obtenidos con la información existente sobre otras poblaciones europeas de Ae. albopictus (Capítulo III). Se evaluó la patogénesis del chikungunya en ratones con deficiencia en el receptor de interferón alfa/beta (IFN-α/β R-/-). Para estudiar la infección del chikungunya, a los ratones se les inoculó subcutáneamente con tres dosis (baja, media y alta) de dos cepas (S27, ITA) (Capítulo IV). Para evaluar la transmisión del chikungunya, empleamos un modelo de ratón (IFN-α/β R-/-) y un ensayo in vitro (Capítulo V). Para determinar la persistencia del virus chikungunya en la naturaleza en regiones templadas, se evaluó la susceptibilidad de las larvas de mosquito al virus a través de una suspensión viral y de cadáveres de mosquitos infectados. Asimismo, se argumentó la contribución que tendría este mecanismo en la persistencia de dicho virus durante una epidemia (Capítulo VI). Finalmente, se evaluó la competencia vectorial del mosquito Ae. albopictus frente al virus del dengue usando dos cepas diferentes (serotipos 1 y 2). Se analizaron las tasas infección, diseminación y transmisión del virus y se compararon dichos resultados con los estudios existentes de competencia vectorial para el virus del dengue en poblaciones europeas de Ae. albopictus (Capítulo VII). Los resultados de este estudio mostraron que las condiciones ambientales ejercieron una influencia importante en el tiempo de desarrollo del mosquito, la supervivencia de las larvas y adultos, así como la cantidad de virus chikungunya ingerido. Se encontraron mayores tasas de infección y diseminación en la estación de otoño respecto a la de verano, en acuerdo con otros estudios sobre competencia vectorial para el chikungunya. Encontramos que Ae. albopictus fue capaz de RESUMEN 19 transmitir la cepa emergente ITA (5%). Asimismo, se observó que los ratones con deficiencia en el receptor de interferon alfa/beta fueron altamente susceptibles a la infección por el virus chikungunya, lo que es congruente con los estudios ya existentes. Sin embargo, no se pudo demostrar la transmisión transestadial de dicho virus Se encontró que la población analizada de Ae. albopictus fue susceptible a la infección oral con ambas cepas del virus del dengue, aunque sólo fue capaz de transmitir la cepa de serotipo 1 (4,6%). En resumen, los resultados de esta tesis demostraron que la población de Ae. albopictus en Cataluña es competente para ambos virus, chikungunya y dengue. Este estudio confirma el potencial que tiene como vector el mosquito Ae. albopictus para iniciar ciclos de transmisión local de los virus del chikungunya y del dengue en la región Mediterránea. Esperamos que nuestras aportaciones puedan ayudar a tener un conocimiento más profundo de la competencia vectorial del mosquito Ae. albopictus en España.
The Asian tiger mosquito, Aedes albopictus, is widely established in tropical, subtropical, and temperate areas, where is considered a vector for arboviruses like chikungunya and dengue. In the last ten years, autochthonous outbreaks of chikungunya and dengue in Europe have highlighted the risk of arbovirus transmission in areas where Ae. albopictus mosquitoes have become established. To estimate the risk of transmission and spread of arboviruses in Catalonia, we investigate whether local mosquitoes are competent to Chikungunya and Dengue viruses (CHIKV and DENV). In this study, we assessed the susceptibility of a Spanish strain of Ae. albopictus for two CHIKV strains (S27 and ITA) at two viral doses (high and low) in environmental conditions mimicking the summer and autumn seasons in Catalonia. These results were compared with previously published data from other European Ae. albopictus populations (Chapter III). The pathogenesis of CHIKV was also investigated in mice deficient in the alpha/beta interferon receptor (IFN- α/β R-/-). In order to study CHIKV infection, the mice were injected subcutaneously with three different doses (low, medium and high) of two CHIKV strains (S27 and ITA) (Chapter IV). To evaluate CHIKV transmission, we employed a mouse model (IFN-α/β R-/-), and an in vitro assay (Chapter V). To evaluate the survival of CHIKV in nature in temperate areas, we assessed the susceptibility of larvae mosquitoes to CHIKV through viral suspension and infected carcasses mosquitoes. The potential contribution of this mechanism to the persistence of CHIKV in an epidemic settle was discussed (Chapter VI). Finally, we assessed the vector competence of a Spanish Ae. albopictus strain for two different DENV strains (serotype 1 and 2). Infection, dissemination, and transmission rates were assessed and compared with previous vector competence studies for DENV in European Ae. albopictus populations (Chapter VII). The present study found that environmental conditions had a significant effect on development time, larval and adult survival, biting rate and quantity of CHIKV ingested. As shown in previous studies of vector competence for CHIKV, cooler temperatures in the larval and adult stage enhanced CHIKV infection rate relative to warmer temperatures. We found that Ae. albopictus was capable of transmitting the emergent ITA strain (5 %). We also observed that mice lacking in the alpha/beta interferon (IFN-α/β -/-) were highly susceptible to CHIKV infection, in congruence with previously published studies. By contrast, we could not demonstrate transstadial ABSTRACT 17 transmission (passage of a pathogen from one instar to the next) of CHIKV. We found that the strain of Ae. albopictus tested was susceptible to oral infection with both DENV strains, although was able only to transmit DENV-1 (4.6%). In conclusion, the results of this dissertation demonstrated that the Spanish strain of Ae. albopictus tested was competent for CHIKV and DENV. This study confirms the potential of Ae. albopictus to start local transmission cycles in the Mediterranean region. We expect the findings of this study can improve our general understanding of vector competence of Ae. albopictus in Spain.
10

Zhou, Xiaoxian. "Improvements in field computation at high frequencies using vector potential." Thesis, King's College London (University of London), 1995. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.309832.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Potentiales vecteur":

1

Klausen, Kristján Óttar. A Treatise on the Magnetic Vector Potential. Cham: Springer International Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-52222-3.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Rutherford, D. E. Vector methods applied to differential geometry, mechanics, and potential theory. Mineola, N.Y: Dover Publications, 2004.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Morino, L. Scalar/vector potential formulation for compressible viscous unsteady flows. [Hampton, Va.?]: National Aeronautics and Space Administration, Scientific and Technical Information Branch, 1985.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Chang, Ying. Studies on the canine adenovirus as a potential expression vector. Ottawa: National Library of Canada, 1996.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Kim, Su-jŏng. Retʻŭrobairŏsŭ pektʻŏ yujŏnja chʻiryoje ŭi paramsŏng pʻyŏngka sihŏmpŏp kuchʻuk =: In vivo analysis of tumorigenic potential of retroviral vector, pilot study. [Seoul]: Sikpʻum Ŭiyakpʻum Anjŏnchʻŏng, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Wentworth, Richard A., Duong H. Phong, Paul M. N. Feehan, Jian Song, and Ben Weinkove. Analysis, complex geometry, and mathematical physics: In honor of Duong H. Phong : May 7-11, 2013, Columbia University, New York, New York. Providence, Rhode Island: American Mathematical Society, 2015.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Klausen, Kristján Óttar. A Treatise on the Magnetic Vector Potential. Springer, 2020.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Mann, Peter. Energy and Work. Oxford University Press, 2018. http://dx.doi.org/10.1093/oso/9780198822370.003.0002.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Анотація:
This chapter discusses the work–energy theorem, which is developed from Newton’s second law, and defines the kinetic and potential energies of the system. While there is some vector calculus involved, it has been kept to the bare minimum and the reader should not require in-depth knowledge to understand the salient points. If there is a net force on the particle, it accelerates in the direction of the unbalanced force. The force is a central force if it depends only on the distance between the point on which the force acts and the coordinate origin. Using Stokes’s theorem, potential energies are thoroughly discussed. The chapter also discusses spherically symmetric potentials, isotropic force, force on systems of particles, centre of mass coordinates and rigid bodies.
9

A, Felippa Carlos, and United States. National Aeronautics and Space Administration., eds. Analysis of superconducting electromagnetic finite elements based on a magnetic vector potential variational parinciple. [Washington, DC]: National Aeronautics and Space Administration, 1991.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Sira, Serge. Canine adenovirus type I: a potential viral expression vector for the rabies glycoprotein gene? 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Частини книг з теми "Potentiales vecteur":

1

Greiner, Walter. "The Vector Potential." In Classical Electrodynamics, 205–12. New York, NY: Springer New York, 1998. http://dx.doi.org/10.1007/978-1-4612-0587-6_9.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Rodríguez, Ana Alonso, and Alberto Valli. "Formulations via vector potentials." In Eddy Current Approximation of Maxwell Equations, 147–204. Milano: Springer Milan, 2010. http://dx.doi.org/10.1007/978-88-470-1506-7_6.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Bourne, D. E., and P. C. Kendall. "Applications in potential theory." In Vector Analysis and Cartesian Tensors, 225–43. Boston, MA: Springer US, 1992. http://dx.doi.org/10.1007/978-1-4899-4427-6_7.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Afanasiev, G. N. "Vector Potentials of Static Solenoids." In Topological Effects in Quantum Mechanics, 7–33. Dordrecht: Springer Netherlands, 1999. http://dx.doi.org/10.1007/978-94-011-4639-5_2.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Doria, Celso Melchiades. "Vector Integration, Potential Theory." In Differentiability in Banach Spaces, Differential Forms and Applications, 215–30. Cham: Springer International Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-77834-7_5.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Klausen, Kristján Óttar. "Introduction." In A Treatise on the Magnetic Vector Potential, 1–2. Cham: Springer International Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-52222-3_1.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Klausen, Kristján Óttar. "Conceptual Emergence." In A Treatise on the Magnetic Vector Potential, 3–27. Cham: Springer International Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-52222-3_2.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Klausen, Kristján Óttar. "Mathematical Appearance." In A Treatise on the Magnetic Vector Potential, 29–42. Cham: Springer International Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-52222-3_3.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Klausen, Kristján Óttar. "Three Dimensional Solutions." In A Treatise on the Magnetic Vector Potential, 43–55. Cham: Springer International Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-52222-3_4.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Klausen, Kristján Óttar. "Theory of Superconductivity." In A Treatise on the Magnetic Vector Potential, 57–90. Cham: Springer International Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-52222-3_5.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Potentiales vecteur":

1

Zabornikov, A. R., and L. A. Dronova. "THE TOURISM POTENTIAL OF THE FAR EAST - THE SHANTAR ISLANDS." In RUSSIA AND CHINA: A VECTOR OF DEVELOPMENT. Amur State University, 2020. http://dx.doi.org/10.22250/rc.2019.2.85.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Strizhova, A. M., and S. Yu Steksova. "THE ENTERPRISE POTENTIAL FORMATION AND THE DEVELOPMENT OF SOCIO-ECONOMIC SYSTEM OF THE REGION." In RUSSIA AND CHINA: A VECTOR OF DEVELOPMENT. Amur State University, 2020. http://dx.doi.org/10.22250/rc.2019.2.24.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Daibo, Masahiro. "Toroidal vector-potential transformer." In 2017 Eleventh International Conference on Sensing Technology (ICST). IEEE, 2017. http://dx.doi.org/10.1109/icsenst.2017.8304422.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

OKAMOTO, TAKASHI, and NORIO EJIRI. "A POTENTIAL AND CATASTROPHE OF A SOAP FILM." In Proceedings of the 7th International Workshop on Complex Structures and Vector Fields. WORLD SCIENTIFIC, 2005. http://dx.doi.org/10.1142/9789812701763_0022.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Daibo, M., S. Oshima, Y. Sasaki, and K. Sugiyama. "Vector potential coil and transformer." In 2015 IEEE International Magnetics Conference (INTERMAG). IEEE, 2015. http://dx.doi.org/10.1109/intmag.2015.7156770.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

SANNINO, F., and W. SCHÄFER. "VECTOR CONDENSATION AT LARGE CHEMICAL POTENTIAL." In Proceedings of a Meeting Held in the Framework of the Activities of GISELDA, the Italian Working Group on Strong Interactions. WORLD SCIENTIFIC, 2002. http://dx.doi.org/10.1142/9789812776532_0029.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Clemens, M. "Reduced vector potential formulation for FI." In Proceedings of CEM 2002 - 4th International Conference on Computation in Electromagnetics. IEE, 2002. http://dx.doi.org/10.1049/ic:20020139.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Weiss, S. "Radiation from transverse sources using coupled vector potentials." In amp; USNC/URSI National Radio Science Meeting. IEEE, 2009. http://dx.doi.org/10.1109/aps.2009.5172094.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Neese, J. W., D. R. Jackson, and L. A. Thomsen. "Analogy Between Elastodynamic Displacement and Electromagnetic Vector Potentials." In 2019 URSI International Symposium on Electromagnetic Theory (EMTS). IEEE, 2019. http://dx.doi.org/10.23919/ursi-emts.2019.8931535.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Yan, Jia, and Paul Sava. "Elastic wavefield imaging with scalar and vector potentials." In SEG Technical Program Expanded Abstracts 2007. Society of Exploration Geophysicists, 2007. http://dx.doi.org/10.1190/1.2792913.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Potentiales vecteur":

1

Ritchie, B. Electron-Vector Potential Interaction Hamiltonian. Office of Scientific and Technical Information (OSTI), March 2003. http://dx.doi.org/10.2172/15003914.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Gardner C. J. The Vector Potential In Accelerator Magnets. Office of Scientific and Technical Information (OSTI), October 1989. http://dx.doi.org/10.2172/1151238.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Rambo, P. W. Vector potential remap for 2d MHD. Office of Scientific and Technical Information (OSTI), October 1998. http://dx.doi.org/10.2172/2463.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Tominaka T. Vector Potential for a Single Helical Current Conductor. Office of Scientific and Technical Information (OSTI), December 2003. http://dx.doi.org/10.2172/1061720.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Cote, Paul J., and Mark A. Johnson. Comments on ''What the Vector Potential Measures'' by E. J. Konopinski. Fort Belvoir, VA: Defense Technical Information Center, December 2010. http://dx.doi.org/10.21236/ada590152.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Caspi, S. The vector potential and stored energy of thin cosine (n{theta}) helical wiggler magnet. Office of Scientific and Technical Information (OSTI), December 1995. http://dx.doi.org/10.2172/207361.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Caspi, S. The 3D Vector Potential, Magnetic Field and Stored Energy in a Thin cos2 theta Coil Array. Office of Scientific and Technical Information (OSTI), July 1997. http://dx.doi.org/10.2172/1011371.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Walstrom, Peter Lowell. Algorithms for Computing the Magnetic Field, Vector Potential, and Field Derivatives for Circular Current Loops in Cylindrical Coordinates. Office of Scientific and Technical Information (OSTI), August 2017. http://dx.doi.org/10.2172/1377379.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

P. H. Titus, S. Avasaralla, A. Brooks, R. Hatcher. NSTX Disruption Simulations of Detailed Divertor and Passive Plate Models by Vector Potential Transfer from OPERA Global Analysis Results. Office of Scientific and Technical Information (OSTI), September 2010. http://dx.doi.org/10.2172/988890.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Walstrom, Peter Lowell. Algorithms for Computing the Magnetic Field, Vector Potential, and Field Derivatives for a Thin Solenoid with Uniform Current Density. Office of Scientific and Technical Information (OSTI), August 2017. http://dx.doi.org/10.2172/1374295.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

До бібліографії