Auswahl der wissenschaftlichen Literatur zum Thema „Демократія“

Geben Sie eine Quelle nach APA, MLA, Chicago, Harvard und anderen Zitierweisen an

Wählen Sie eine Art der Quelle aus:

Machen Sie sich mit den Listen der aktuellen Artikel, Bücher, Dissertationen, Berichten und anderer wissenschaftlichen Quellen zum Thema "Демократія" bekannt.

Neben jedem Werk im Literaturverzeichnis ist die Option "Zur Bibliographie hinzufügen" verfügbar. Nutzen Sie sie, wird Ihre bibliographische Angabe des gewählten Werkes nach der nötigen Zitierweise (APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver usw.) automatisch gestaltet.

Sie können auch den vollen Text der wissenschaftlichen Publikation im PDF-Format herunterladen und eine Online-Annotation der Arbeit lesen, wenn die relevanten Parameter in den Metadaten verfügbar sind.

Zeitschriftenartikel zum Thema "Демократія"

1

Нікітенко, Лілія Олександрівна, und Олександра Сергіївна Грабар. „ПАРТИСИПАТИВНА ТА ПРЕДСТАВНИЦЬКА ДЕМОКРАТІЯ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ: ПИТАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ“. New Ukrainian Law, Nr. 6 (27.12.2021): 126–30. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.18.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У статті висвітлено співвідношення представницької та партисипативної демократії у місцевому самоврядуванні. Зазначено, що дослідження різних видів демократії на місцевому рівні актуалізується сьогодні у зв’язку з проведенням реформи децентралізації влади, яка насамперед спрямована на розвиток місцевого самоврядування в Україні. Проаналізовано думки різних вчених щодо понять «представницька демократія», «пряма демократія» та «партисипативна демократія». Представницьку форму демократії визначено як форму здійснення влади в демократичному суспільстві, коли через конкретних осіб і виборні органи громадяни реалізовують своє гарантоване право брати участь у політичному житті суспільства. Пряму демократію охарактеризовано як особливу форму здійснення влади народу самим народом через певні інститути, а партисипативну демократію - як вищу форму прямої демократії, яка вкладає в себе більш широкий зміст, оскільки передбачає не лише пряме вирішення певних питань, а й вплив на сам процес прийняття значущих для громади рішень. Узагальнено основні відмінності партисипативної демократії від представницької, серед яких насамперед те, що демократія участі передбачає участь особи в суспільних та політичних процесах безпосередньо, тобто член громади бере участь в управлінні громадою не через когось, а сам, особисто, через такі форми участі, як місцеві референдуми, місцеві вибори, загальні збори, місцеві ініціативи тощо. До того ж до відмінностей віднесено й те, що демократія участі передбачає ініціативу зі сторони членів громади. Констатовано, що вдосконалення функціонування територіальних громад в Україні є актуальним питанням сучасності, а масштабніше впровадження в практику місцевого самоврядування форм партисипативної демократії сприятиме більш широкій та ефективній участі членів територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення, а отже, слугуватиме розвитку місцевого самоврядування. Припустимим та корисним вбачається поєднання інструментів представницької та партисипативної демократії на місцевому рівні, однак без їхньої повної взаємозаміни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Boginska, Iryna. „КОНЦЕПТ «ДЕМОКРАТІЯ» В РОСІЙСЬКОМУ ОФІЦІЙНОМУ ДИСКУРСІ ЯК ІНДИКАТОР ВІДНОСИН РФ З ЗАХОДОМ“. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, Nr. 1 (7) (18.03.2020): 202–14. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-202-214.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Широке використання концепту «демократія» в російському політичному дискурсі на початку 1990-х рр. в основному відповідало «кінцю історії» й торжеству ліберальних цінностей, оголошених на Заході. Спроба вбудуватися в запропонований американський політичний дискурс виявилася невдалою для російського політичного керівництва, яке демонструвало суттєво відмінне від західного підходу бачення демократії. Наголос на соціальній справедливості та забезпеченні соціально-економічних прав за умов повного ігнорування демократичних інститутів свідчив про засадничу близькість представників владних кіл до комуністів (доктрини соціалістичної демократії). Це робило проблематичною інтеграцію Росії в спільноту демократичних держав і євроатлантичні структури, що, за сподіваннями Заходу, мало би змінити уявлення російського керівництва про інтереси й базові цінності. Відповіддю на американську доктрину «поширення демократії» став російський концепт «суверенної демократії», який, по суті, був першою спробою створити альтернативний дискурс навколо концепту демократії та водночас демонстрацією справжньої цінності – суверенітету, хоча поки що в демократичній обгортці. Дистанціюванням від західної моделі став російський дискурс про багатополярний (поліцентричний) світовий порядок, описаний у категоріях російського бачення демократії, на противагу ліберальному (однополярному) світоустрою. Відмову російського керівництва від подальших «розповідей» про демократію слід вважати переходом до наступального дискурсу, який створюється навколо альтернативного демократії способу врядування. Це свідчить про глибокий конфлікт цінностей у російсько-американських відносинах, який можна кваліфікувати як конфронтацію між авторитаризмом і демократією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Водянніков, О. Ю. „Демократія і конституція: приховані парадокси“. Актуальні проблеми держави і права, Nr. 87 (04.11.2020): 23–42. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2795.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Стаття присвячена висвітленню теоретичних аспектів співвідношення демократії і сучасного ліберального конституціоналізму, аналізу суперечностей між ними, виявленню їхніх витоків і закономірностей. У зв'язку із цим у статті розкривається питання етимології терміна «демократія», проаналізовано причини становлення глобального консенсусу щодо розуміння демократії, розглянуто становлення сучасних конституційних запобіжників проти мажоритарного фатуму демократії. У статті досліджується становлення глобального консенсусу щодо розуміння демократії, що склався після Другої світової війни навколо шумпетерівського визначення демократії як інститу-ційного устрою для ухвалення політичних рішень, у якому індивіди набувають влади ухвалювати рішення шляхом конкурентної боротьби за голоси виборців. У перші повоєнні роки демократія розумілася як антитеза диктатурі й тоталітаризму, але за останні сімдесят років це розуміння еволюціонувало навколо антимажоритарної парадигми: воля більшості має бути обмежена засадничими цінностями особистої свободи, політичної свободи та верховенства права. Ця парадигма заклала нову траєкторію повоєнного конституціоналізму, в основі якого лежали три основні концепції: (1) перетворення конституційних прав на юридичні права, що підлягають судовому захисту; (2) обмеження вторинної установчої влади; (3) доктрина «озброєної демократії». У статті обстоюється теза, що цей розвиток призвів до виникнення трьох фундаментальних парадоксів: (1) парадокс органу конституційної юрисдикції, що стоїть на щабель вище за класичну тріаду поділу влади; (2) парадокс «вічної конституції», який перетворює первинну установчу владу на фікцію первинного «акту творіння»; (3) парадокс юридикалізації представницької демократії, коли визначення національної політики відбувається не у стінах парламенту, а в судах. Ці парадокси, у свою чергу, закладають глибинну суперечність між демократією як інституціоналізованою волею більшості і конституціоналізмом, що обмежує, упорядковує і розподіляє владу в державі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Романюк, О. І. „ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ І ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2019 РОКУ“. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, Nr. 2-19 (2020): 147–60. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2019.19.2.12.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У статті аналізуються зміни, що відбулися в політичній системі України після президентських та дочасних парламентських виборів 2019 року. На думку автора, вибори 2019 року спричинили процес трансформації політичного режиму. Електоральна демократія, внаслідок розвитку тенденцій концентрації президентом все більших повноважень і систематичного порушення законодавчих процедур, поступово перетворюється на делегативну демократію – один з різновидів дефектних демократій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

І. В., ШКУРАТ. „ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ“. Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 86, Nr. 1 (11.12.2020): 197–208. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.86-1-14.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У статті висвітлено питання щодо поняття «демократія»,проаналізовано та узагальнено основні форми та види демократії. Тимсамим, автором реалізовано мету роботи, що полягає в дослідженнірозвитку демократії, її основних напрямів та проблем в Україні в епохуглобалізації. Встановлено, що демократія в наш час перетворилась насамоцінність. Демократія дозволяє досягти більш високих темпівзростання, що в середньому демократії і недемократії забезпечуютьприблизно однакові темпи зростання загального доходу. Обґрунтовано,що для економічного зростання неважливо якою є політична система.Досліджено, що коли починається зростання, то важлива інвестиційнастабільність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Kokoriev, Oleksii. „Дефекти демократії Естонії в умовах глобального погіршення якості ліберальної демократії“. Історико-політичні проблеми сучасного світу, Nr. 41 (26.06.2020): 168–73. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.41.168-173.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
На прикладі Естонії розглядається відповідність «молодих» демократій Балтії ліберально-демократичному інституційному та ціннісному стандарту ЄС. Вивчається якість демократії, основні дефекти демократії, які характерні Естонії. Підкреслено, що для Естонії наразі не є характерний неліберальний поворот, але наявна стагнація у зростанні якості ліберальної демократії, а в окремих питаннях наявний регрес. Доведено, що в Естонії відбувся перехід до більш консервативного, націоналістичного порядку денного, а рівень політико-правової культури населення сприяв цьому. Зауважено, що ліберально-демократичні цінності, правила демократичного співжиття ще не є міцно укорінені в усіх соціально-демографічних групах населення. Доведено, що демократія в Естонії не є стійкою, демократична політична культура населення є недостатньо міцною, а націоналістично-консервативний дискурс має висхідну динаміку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

ЮЩИК, ОЛЕКСІЙ. „Демократія і народовладдя в Україні як предмет юридичної доктрини“. Право України, Nr. 2019/10 (2019): 25. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-10-025.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У статті розглядається проблема реалізації ідеї народовладдя в умовах розбудови демократичної, соціальної, правової держави в Україні в контексті формування національної юридичної доктрини. Мета статті полягає у з’ясуванні співвідношення понять “демократія” та “народовладдя” і ролі держави в конституюванні та забезпеченні реального здійснення влади народу. Відзначається значення етимології слова “демократія” для розуміння її поняття, трактування його різними ідеологічними течіями в сучасному суспільстві. Вказано три головні варіанти демократичного ідеалу в сучасному світі, якими є ліберальна демократія, соціал-демократія і народна демократія, кожному з яких притаманне різне розуміння поняття “народ”. Охарактеризовано внутрішні суперечності цих варіантів, на які повинна зважати національна юридична доктрина. Наголошується на негативному значенні ідей ліберальної демократії для здійснення реального народовладдя в Україні, непослідовність і внутрішню суперечливість у визначенні засад конституційного ладу України на основі ідей ліберальної демократії в Конституції України. Розкривається значення державної влади у визначенні та зміненні демократичного устрою України, підпорядкованість її здійсненню народом його виключного права визначати й змінювати конституційний лад. Зроблено висновок стосовно закономірності наявності внутрішньої суперечності ліберальної демократії як антинародної по своїй суті форми державного ладу,яка принципово заперечує реалізацію ідеї народовладдя; обґрунтовується об’єктивна необхідність на сучасному етапі розвитку України соціальної демократії. Констатується нагальна потреба у формуванні науково обґрунтованої юридичної доктрини України, визначаються деякі її важливі положення, зокрема, необхідність визначення національної ідеї та способу її реалізації, заміна формули демократії “Народ – влада – Конституція” на формулу “Народ – Конституція – влада”, зміцнення парламентаризму, значення для цього юридичної доктрини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

ФЕДОРЕНКО, ВЛАДИСЛАВ. „Демократія, демократизація та феномен “електоральної революції” 2019 року в Україні“. Право України, Nr. 2019/11 (2019): 200. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-11-200.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Стаття присвячена проблемам становлення і розвитку демократії та демократизації в Україні й за кордоном. Досліджуються витоки і генезис доктрини демократії, визначаються її сутність і зміст. Зроблено висновок, що демократія (із грец. Δῆμοςράτία – “влада народу”, “народне управління”) – це історично сформований тип політико-правового режиму, за якого єдиним джерелом легітимної влади у державі є народ, який здійснює її безпосередньо та (або) через представницькі інституції. Наголошується, що наприкінці XX – на початку XXI ст., поряд із безпосередньою (вибори, референдуми тощо) і представницькою демократією, набуває популярності демократія участі, або ж так звана партисипаторна (від англ. participate – “брати участь”) демократія. Остання є формою політико-правового режиму, що передбачає організацію всього суспільного та державного життя з залученням громадськості до розробки й прийняття владних та управлінських рішень. Метою статті є виявлення походження, сутності та змісту демократії, встановлення шляхів і форм демократизації в XXI ст., а також феноменології “електоральної революції” 2019 р. у контексті розвитку нових напрямів демократизації в Україні. Звертається увага на нагальну потребу визначитися з доктриною демократії, яка буде креативною основою для розвитку збалансованої системи народовладдя в Україні, з її наступним унормуванням у Конституції та законах України. При цьому слід врахувати поширені нині в світі конституційні теорії та доктрини демократії й демократизації. Здійснено стислий огляд і характеристику відповідних теорій (елітарна, або ж “реалістична”, теорія демократії Й. Шумпетера та М. Вебера; теорія легальної (“влади закону”), або ж ліберальної, демократії А. фон Гаєка, Л. Даймонда та інших; поліархічна теорія демократії Р. Даля; плюралістична, або конкурентна, модель демократії; теорія процедурної, або ж консоціональної, демократії А. Лейхарта та інших), а також зроблено висновок про близькість для України теорій і моделей ліберальної демократії. Досліджено співвідношення категорій “демократія” та “демократизація”, які характеризують статичні та динамічні властивості народовладдя, перехід від ідей, цінностей і принципів – до практики їх реалізації людиною, громадянським су с піль ством і державою. Обґрунтовується висновок, що демократизація – це система конституційних правовідносин, спрямованих на трансформацію країни від недемократичного (частково демократичного) до повністю демократичного політичного режиму й до повсюдного впровадження елементів народовладдя у суспільстві та державі, а також широкого залучення громадян та інститутів громадянського суспільства до управління державними справами і здійснення місцевого самоврядування. Досліджено феномен “електоральної революції” як одного з трендів демократизації політико-правових режимів держав Східної Європи, який втілився у процесі та в результатах виборів Президента України і народних депутатів України у 2019 р. Визначається поняття та сутнісні ознаки “електоральної революції” в Україні. Зокре ма, під категорією “електоральна революція” (з лат. “revolutio” – “повернення”, “пере творення”) запропоновано розуміти новітній тип революції, заснованої на цінностях демократії, конституціоналізму та поваги до прав людини, що передбачає докорінну зміну внаслідок і за результатами проведення виборів старих політичних еліт на нові, а також формування нових цілей, завдань і пріоритетів розвитку держави у взаємодії з громадянським суспільством.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

САВЧИН, МИХАЙЛО. „Конституційна демократія: конституційні цінності у дискурсі субстантивної і процедурної демократії“. Право України, Nr. 2019/10 (2019): 40. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-10-040.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У статті розкривається конституційна демократія як комплексне явище, яке залежить від інституційної спроможності держави та стану верховенства права на тлі розвитку суспільно-політичних інституцій. Ця проблематика розглядається через систему конституційних цінностей – людської гідності, свободи, прав людини, верховенства права як основи сучасного конституціоналізму. Конституційна демократія дає змогу подолати дилему конституціоналізму як інститутів та процедур обмеження влади й демократії, в основі якої лежить правління більшості, яке обмежено правами меншості. Розширення застосування засобів електронної (цифрової) демократії викликає потребу захисту персональних даних приватних осіб від можливих зловживань із боку публічної влади. Засади конституціоналізму визначають такий порядок демократичного урядування, який має враховувати вертикальні й горизонтальні основи конституції, забезпечуючи вимоги належної демократичної процедури та баланс інтересів більшості й меншості у плюралістичному суспільстві. Конституційна демократія спирається на інсти туційно спроможну державу, яка здатна методично і послідовно втілювати свої рішення в життя, які мають відповідати критеріям демократичної легітимності, та бути заснованою на повазі до людської гідності. Стан верховенства права на тлі розвитку суспільно-політичних інституцій також впливає на рівень конституційної демократії, оскільки його стандарти мають визначальне значення для забезпечення балансу інтересів. Зроблено висновок, що національний суверенітет є поєднанням політичного суверенітету, який втілюється у голосуванні народу, та юридичного суверенітету, який здійснюється шляхом ухвалення рішення уповноваженою легіслатурою, де парламент зв’язаний рішеннями народного голосування та який має забезпечити втілення цих рішень у життя в певний спосіб.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Кокорєв, О. В. „Визначення особливостей стану ліберальної демократії як передумова оцінки її якості в «молодих демократіях» ЄС“. Актуальні проблеми політики, Nr. 65 (02.09.2020): 109–16. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.314.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Досліджуються проблеми якості демократії в державах-учасницях ЄС, які приєдналися в процесі останніх розширень союзу. З'ясовуються основні прояви наростання демократичного регресу: підйом лівого та правого популізму, неліберальні урядові ініціативи, намагання влади звузити простір дії громадянського суспільства, утиски меншин (етнічних, сексуальних та ін.), наростання мови ненависті, політична корупція, демонізація біженців тощо. Діяльність ЄС у площині якості демократії охарактеризована як незадовільна, наслідком чого визначено наростання неліберальної демократії та інших видів дефектних демократій у державах-учасницях. Наявний спектр інструментів ЄС (зокрема й ст. 7 Договору про ЄС) визначено недостатнім для ефективного запобігання та протидії погіршенню якості демократії в країнах-учасницях. Підкреслено необхідність розробки та прийняття ЄС нових механізмів контролю за дотриманням демократичних стандартів у державах-учасницях. У статті приділено увагу питанню впливу інформаційно-комунікаційних технологій на ліберальну демократію (вплив онлайн-тролів та іншої віртуальної «зброї»). Доведено, що передумови для погіршення якості демократії в «молодих демократіях» Центральної та Східної Європи були закладені ще до глобальної фінансової кризи 2008 р., однак саме ця криза запустила механізми деконсолідації демократії. Виділено інституційні, політичні та економічні причини демократичного відставання держав Центральної та Східної Європи, які входять до ЄС. Зазначено, що пандемія COVID-19 не лише відклала реалізацію ЄС низки завдань щодо покращення якості демократії, а й слугувала підставою окремим державам-учас-ницям продовжити розширювати повноваження урядів і звужувати демократичний громадянський простір. Пандемію COVID-19 автор статті визначає як тест на стресостійкість для «молодих демократій» Центральної та Східної Європи, які входять до ЄС.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Mehr Quellen

Dissertationen zum Thema "Демократія"

1

Свинарчук, А. „Демократія сучасної України“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16348.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Панченко, Алла Ісаківна, Алла Исаковна Панченко, Alla Isakivna Panchenko und С. Самолов. „Основні принципи і цінності демократії“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/23220.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Панченко, Юлія Валеріївна, Юлия Валериевна Панченко, Yuliia Valeriivna Panchenko und Ю. Зеленська. „Недоліки демократії“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26383.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Ідея демократії народилась в античному полісі як «припущення про народоправство, про його принципову можливість, про причетність кожного громадянина до управління, про участь кожного в суспільному житті й діяльності».Це поняття використовується в назвах країн та партій, вживають його як синонім справедливості й рівноправ'я для характеристики політичних рішень, законів, настанов. Демократією називають і волю громадян, і наближеність високого начальства до людей. Таке різномаїття вживання слова «демократія» свідчить про багатозначність та суперечливість одного з центральних понять політичної теорії і практики. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26383
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Швирков, О. І. „Демократія як науково-дослідницька програма“. Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31267.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Як відомо, історію науки І. Лакатос представляв як процес поступової зміни однієї науково-дослідницької програми іншою. Подібна програма, на його думку, складається з твердого ядра – набору якихось наріжних для даної теорії положень, які заборонено в рамках цієї теорії ставити під сумнів, – і поясу гіпотез ad hoc, покликаних захищати ядро від спростування. До структури програми входять також негативна і позитивна евристики. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31267
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Сай, Л. „Конституція СРСР 1936р.: декларативні та реальні права громадян“. Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29068.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Шульженко, Ф. П. „Економічна демократія: ідея та її матеріалізація в законодавстві“. Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77787.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Дослідження політико-правового процесу виходу з кризи посттоталітарних країн Східної Європи та Прибалтики дає підстави дійти висновку, що позитивного результату їм вдалося досягнути за умови перегляду підходів до теоретичного розуміння сутності демократії, пошуку нових її форм та визначення юридичних механізмів її забезпечення. Політичні сили, які прийшли в них до влади, поряд з утвердженням демократії в політичній сфері суспільства, використали досвід самодостатніх країн Заходу і створили відповідну правову основу для розвитку форм економічної демократії. Зазначене стало передумовою і підґрунтям досягнення відповідних стандартів демократичної, соціальної, правової держави і дало можливість багатьом з них (Болгарії, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Угорщині, Хорватії, Чехії) за десять років (з 2004 по 2013 р.р.) стати членами Європейського Союзу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Богом'я, О. В. „Плюралізм як принцип демократії“. Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8305.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Семенюк, Т. Ю. „Вибори -2006 та їх роль у трансформації політичної системи українського суспільства“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11776.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Панченко, Юлія Валеріївна, Юлия Валериевна Панченко, Yuliia Valeriivna Panchenko und М. Рилова. „Моделі побудови соціалістичного суспільства“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26376.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Соціал-демократична ідеологія виходила й виходить з пріоритету поступовості історичної еволюції суспільства в напрямку ладу соціальної справедливості й рівності громадян, незалежно від їх суспільного становища, збереження при цьому соціального та міждержавного миру. Уявлення про поступове реформування буржуазного суспільства, про необхідність відмови від класової боротьби нерозривно пов'язано у цій доктрині з розумінням першочергового значення народної влади в політичному й економічному житті, з посиленням соціального захисту трудящих і заохоченням робітничого самоуправління. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26376
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Панченко, Юлія Валеріївна, Юлия Валериевна Панченко, Yuliia Valeriivna Panchenko und А. Нємцева. „Соцінтерн як осередок демократичного соціалізму“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26375.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Mehr Quellen

Bücher zum Thema "Демократія"

1

Бердо, Гнат. Диктатура чи демократія. Торонто: Самвидав, 1995.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Д"юї, Д. Демократія і освіта. Львів: Літопис, 2003.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Трипольський, В. О. Демократія і влада. Київ: Парламентське видавництво, 1999.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Розкошний, А. П. Демократія в журналістській творчості. Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Бортніков, В. І. Політична участь і демократія: українські реалії. Луцьк: Вежа, 2007.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Толстоухов, А. Філософія демократії. Київ: Інститут стратегічної політики, 2005.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Корельский, В. М. Власть. Демократия. Перестройка. Москва: Мысль, 1990.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Тихомиров, Юрий Александрович. Демократия и экономика. Москва: Сов. Россия, 1988.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Плешова, М. А. Демократия в Индии. Москва: Наука ; Изд. фирма "Восточная лит-ра", 1992.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Токвиль, Алексис де. Демократия в Америке. Москва: Прогресс, 1992.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Mehr Quellen

Buchteile zum Thema "Демократія"

1

Панкратова, В. О. „Локальна демократія: теоретико-правова характеристика“. In ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНОГО ТА ПРИВАТНОГО ПРАВА, 38–65. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-237-4-2.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

КУКУШКИНА, ИРИНА. „Германская революция и австрийская социал-демократия“. In Zeitenwende: deutsche und russische Erfahrungen 1917–1919 На рубеже эпох: русский и немецкий опыт 1917–1919 гг., 567–71. Berliner Wissenschafts-Verlag, 2022. http://dx.doi.org/10.35998/9783830543824-38.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

„Взгляды на порядок, беспорядок и демократию“. In А порядка в ней нет, 203–54. Academic Studies Press, 2022. http://dx.doi.org/10.2307/j.ctv2jn92hm.8.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

ТОССТОРФ, РАЙНЕР. „Взаим оотношения и взаимовосприятие Германии и России: Роберт Диссман, профсоюз немецких металлистов и независимая социал-демократия“. In Zeitenwende: deutsche und russische Erfahrungen 1917–1919 На рубеже эпох: русский и немецкий опыт 1917–1919 гг., 551–65. Berliner Wissenschafts-Verlag, 2022. http://dx.doi.org/10.35998/9783830543824-37.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Дьяченко, Юлия Владимировна. „КОНСТИТУЦИОННАЯ КУЛЬТУРА И КУЛЬТУРА КОНСТИТУЦИИ: СООТНОШЕНИЕ ТЕОРИИ И ПОЛИТИЧЕСКОЙ ПРАКТИКИ В РАМКАХ КУЛЬТУРЫ ДЕМОКРАТИИ“. In КОНСТИТУЦИОННАЯ КУЛЬТУРА И КУЛЬТУРА КОНСТИТУЦИИ: СООТНОШЕНИЕ ТЕОРИИ И ПОЛИТИЧЕСКОЙ ПРАКТИКИ В РАМКАХ КУЛЬТУРЫ ДЕМОКРАТИИ. ICSP «NEW SCIENCE», 2021. http://dx.doi.org/10.46916/14042021-2-978-5-00174-193-0.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Konferenzberichte zum Thema "Демократія"

1

Попович, Альона. „ПРАВА ЛЮДИНИ, ДЕМОКРАТІЯ, ПРАВОСУДДЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ“. In МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ, chair Ганна Декусар. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/04.12.2020.v5.06.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Міхровська, Марина. „ЕЛЕКТРОННИЙ ПАРЛАМЕНТ, ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД, ЕЛЕКТРОННИЙ СУД ТА ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СКЛАДОВІ ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕРЖАВИ“. In RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v1.27.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Абишева, Ж. Р. „РЕСЕЙ ИМПЕРИЯСЫНЫҢ ДӘСТҮРЛІ ҚАЗАҚ БИЛІК ЖҮЙЕСІН РЕФОРМАЛАУЫ ЖӘНЕ ТАРХАНДЫҚ ИНСТИТУТТЫҢ ЖОЙЫЛУЫ [РЕФОРМИРОВАНИЕ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИЕЙ ТРАДИЦИОННОЙ КАЗАХСКОЙ СИСТЕМЫ ВЛАСТИ И ЛИКВИДАЦИЯ ИНСТИТУТА ТАРХАНСТВА]“. In Государственный аппарат управления в империи Романовых: эффективность деятельности властных структур и бюрократии. ИИЯЛ УФИЦ РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.31833/978-5-91608-197-8-42.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Как известно, в истории Казахстана государственность и системы управления ею основывались на степной демократии. Степная демократия в системе ханства позволяла таким социальным институтам, как бии, батыры, тарханы, вмешиваться в управление страной. Царская Россия, начиная с 40-х гг. XVIII в., ввела в традиционное казахское общество средневековую систему правления, институт тарханства. В XVIII в. впервые царь присвоил первый чин тархана Жанибеку Шакшаку из племени аргын, а второй чин – Эсету Кокюлы из Тама. По словам известного ученого Е. Бекмаханова, звание тархана было присвоено видным представителям феодалов за выдающиеся заслуги перед государством. В статье анализируются особенности и преимущества института тарханства в системе традиционных казахских институтов государственной власти и проводится сравнение их с институтами султанства, батырства и бийства. Автор акцентирует внимание на упразднении института тарханства в результате реформирования традиционной системы власти царским правительством.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Гринчук, Юлія, Микола Вихор und Дар’я Утеченко. „УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗМОМ ПРЯМОЇ ДЕМОКРАТІЇ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ“. In IMPATTO DELL'INNOVAZIONE SULLA SCIENZA: ASPETTI FONDAMENTALI E APPLICATI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/26.06.2020.v1.16.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Нестерова, H. A. „ПРОБЛЕМА РАСПРОСТРАНЕНИЯ АМЕРИКАНСКОЙ ДЕМОКРАТИИ В ИРАКЕ.“ In АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ИЗУЧЕНИЯ И ПРЕПОДАВАНИЯ ВСЕОБЩЕЙ ИСТОРИИ И МЕЖДУНАРОДНЫХ ОТНОШЕНИЙ. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2021.13.73.079.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Пачевська, Г. М. „Становлення інститутів безпосередньої демократії в Україні: минуле та сьогодення“. In EUROPEAN POTENTIAL FOR THE DEVELOPMENT OF LEGAL SCIENCE, LEGISLATION AND LAW ENFORCEMENT PRACTICE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-040-7-12.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Макаренко, Л. А. „Формы непосредственной демократии при осуществлении населением местного самоуправления“. In Научные тенденции: Юриспруденция. ЦНК МОАН, 2018. http://dx.doi.org/10.18411/spc-20-04-2018-10.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Ноттурно, Марк Амадеус. „Поппер и Хайек о демократии и свободном обществе“. In Системный анализ в экономике – 2018. Прометей, 2018. http://dx.doi.org/10.33278/sae-2018.rus.405-406.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Козырева, М. В. „Партийные праймериз как фактор формирования истинной демократии на выборах современной России“. In Тенденции развития науки и образования. «Л-Журнал», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/lj-31-10-2017-37.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Оздамирова, Лаура Мусатовна. „ON THE QUESTION OF THE CONCEPT OF LEGALITY“. In Социально-экономические и гуманитарные науки: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Август 2020). Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.37539/seh292.2020.54.93.010.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В статье дается определение законности, ее основа. Законность есть важнейшее проявление демократии, установление и надлежащее исполнение законов обеспечение порядка в обществе. The article provides a definition of legality, its basis. Legality is the most important manifestation of democracy, the establishment and proper implementation of laws, ensuring order in society.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Berichte der Organisationen zum Thema "Демократія"

1

Hrytsenko, Olena. НОВІ ФОРМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ Й ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО. Ivan Franko National University of Lviv, Juni 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.46.10060.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Plevako, Natalia. Отставка правительства С. Лёвена. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), Juli 2021. http://dx.doi.org/10.15211/analytics32020210510.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Записка посвящена политическому кризису в Швеции: 21 июня партия «Шведские демократы» объявила вотум недоверия премьер-министру С. Лёвену, за который проголосовало большинство депутатов риксдага. Это беспрецедентный случай в парламентской истории Швеции. Автор анализирует переформатирование партийно-политической структуры страны в условиях, когда партии второго эшелона пытаются усилить своё влияние на ведущих игроков ведущих партийных блоков. Речь идёт прежде всего о Левой партии и Шведских демократах, которые оказались главными действующими лицами вотума недоверия премьер-министру. Силы двух блоков сейчас разделяет всего лишь один голос. Идет поиск новых союзников, чтобы без потрясений принять осенью бюджет на 2022 год.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Vedernikov, Mikhail. Новое правительство Словакии: первый месяц в должности. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), April 2020. http://dx.doi.org/10.15211/analytics202020.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Значительные внутриполитические события в Словакии весной 2020 г. проходят на фоне распространения коронавирусной инфекции и борьбы с ней. Перемены связаны с приходом к власти нового правительства во главе с И. Матовичем. Будучи непримиримым борцом со своими предшественниками, представителями партии «СМЕР – социальная демократия», новый премьер не ослабил набранный в ходе предвыборной кампании темп и продолжил использовать антисмеровскую риторику в своей деятельности. В условиях кризиса, как показывает анализ событий, такой подход контрпродуктивен. Более того, в новом коалиционном правительстве в первый месяц его функционирования наметились конфликтные ситуации и разногласия между членами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Vedernikov, Mikhail. Парламентские выборы в Словакии. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), März 2020. http://dx.doi.org/10.15211/analytics72020.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В феврале 2020 года в Словакии прошли очередные парламентские выборы, которые могут стать прологом к началу кардинальных изменений в политической жизни страны. Они подвели черту под политическим доминированием партии «СМЕР – социальная демократия», которая находилась у власти с 2006 г. Победу одержало движение Обычные люди и независимые личности, которому удалось добиться значительного успеха благодаря обещаниям по борьбе с коррупцией. В свою очередь неожиданными итоги голосования стали для либеральных партий, которые согласно предвыборным исследованиям, рассматривались в качестве основных претендентов на участие в формировании нового правительства. Впрочем, несогласованность их действий привела к тому, что один из фаворитов – коалиция партий «Прогрессивная Словакия» и «Вместе» – не сумел пройти в парламент.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Bazarkina, Darya. Новые инструменты Европейского союза в борьбе с дезинформацией. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), Juni 2021. http://dx.doi.org/10.15211/analytics192021.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В записке анализируются новые предложения Комиссии ЕС об инструментах борьбы с дезинформацией – План действий в области европейской демократии и Закон о цифровых услугах. Автор отмечает, что, наряду с обеспечением безопасности общества и защиты гражданских прав, структуры, созданные в ЕС для борьбы с дезинформацией, последовательно выполняют политическую задачу дискредитации оппонентов ЕС на международной арене, в числе которых и Россия. В работе дана оценка мер, принимаемых в ЕС для противодействия дезинформации, связанной с пандемией.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Plevako, Natalia. Либеральная партия и кризис блоковой системы в Швеции. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), April 2021. http://dx.doi.org/10.15211/analytics102021.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Записка посвящена процессам, происходящим в Либеральной партии Швеции (Либералы), переживающей раскол из-за выбора стратегии после парламентских выборов 2022 года. В центре внутрипартийных обсуждений – возрождение блока буржуазных партий и определение места в нем. Политический вес блока без поддержки со стороны Шведских демократов недостаточен для победы над красно-зелеными. Раскол в партии Либералов и произошел, когда при голосовании о сотрудничестве с националистической партией победило большинство, выступающее «за». Новая стратегия Либералов может вызвать дальнейшее переформатирование партийно-политической структуры Швеции.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Belov, Vladislav. Значение коммунальных выборов в Северном Рейне-Вестфалии для партийно-политических процессов в ФРГ. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), September 2020. http://dx.doi.org/10.15211/analytics362020.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Прошедшие 13 сентября 2020 года в крупнейшей федеральной земле Германии Северном Рейне-Вестфалии коммунальные выборы подтвердили основные партийно- политические тенденции в ведущем государстве Евросоюза – укрепление позиций ХДС и партии «Зелёные/Союз 90», сохранение влияния «Альтернативы для Германии», продолжение кризиса СДПГ и поиск новой идентичности «левыми» и свободными демократами. В записке анализируются итоги голосования, даётся оценка политических перспектив премьер- министра земли А. Лашета, а также взаимодействия христианских демократов и «зелёных» на федеральном уровне и его значение для будущего российско-германского сотрудничества.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Belov, Vladislav. Тюрингия: новое политическое землетрясение в Германии. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), Februar 2020. http://dx.doi.org/10.15211/analytics12020.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
5 февраля 2020 г. совершенно неожиданно для политического истэблишмента Германии ландтаг федеральной земли Тюрингия вопреки прогнозам избрал её премьер- министром не Бодо Рамелова из партии «Левая», а представителя Свободной демократической партии Томаса Кеммериха. Это произошло благодаря голосам ХДС, СвДП и правопопулистской партии «Альтернатива для Германии» (АдГ), находящейся в оппозиции как на земельном, так и на федеральном уровне и являющейся для других этаблированных партий нерукопожатной. Впервые в новейшей истории ФРГ политически важное решение об избрании главы земельного правительства фактически приняла АдГ, что вызвало массовую критику поведения христианских и свободных демократов. В записке анализируется подоплека событий и их последствия для политического ландшафта Германии.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Guseletov, Boris. Итоги парламентских выборов в Литве. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), Dezember 2020. http://dx.doi.org/10.15211/analytics452020.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В статье рассмотрены итоги парламентских выборов, прошедших в Литовской республике в октябре 2020 года. Проанализированы результаты деятельности ведущих политических партий этой страны, дано сравнение результатов их участия в парламентских выборах 2016 года с результатами только что прошедших выборов. Подведены итоги деятельности уходящего правительства во главе с представителем партии «Литовский Союз крестьян и зеленых» С. Сквернялисом. Дана характеристика партии «Союз Отечества- Литовские христианские демократы», победившей на прошедших выборах, а также ее лидера И. Шимоните, которая станет новым премьер-министром Литвы. Представлен прогноз того, как итоги этих выборов повлияют на дальнейшую трансформацию партийно- политической системы Литовской республики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Plevako, Natalia. Новые тенденции в оборонной политике Швеции. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), November 2020. http://dx.doi.org/10.15211/analytics422020.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Новые тенденции в оборонной политике Швеции нашли свое отражение в законопроекте, подготовленном Комитетом по обороне. Согласно документу, оборонный бюджет в 2021-2025 гг. должен вырасти на 40% до 1,5% ВВП, а оборонная политика – приобрести новое качество. Значительное место в документе занимает политика безопасности, активизация которой связывается с ухудшением международной обстановки, в частности, на Севере Европы. Вина за рост напряженности возлагается на Россию: авторы законопроекта не исключают возможность её вооруженного нападения на Швецию. В связи с этим, упор делается на создание системы солидарной безопасности, партнером по которой будет не только Финляндия, как главный союзник Швеции, но и другие северные страны, а также США и НАТО. Автор приходит к выводу, что политические партии поддерживают идею роста такого сотрудничества, но правительство социал-демократов и «зеленых» не ставит задачу вступления в НАТО в ближайшую повестку дня.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Wir bieten Rabatte auf alle Premium-Pläne für Autoren, deren Werke in thematische Literatursammlungen aufgenommen wurden. Kontaktieren Sie uns, um einen einzigartigen Promo-Code zu erhalten!

Zur Bibliographie