Um die anderen Arten von Veröffentlichungen zu diesem Thema anzuzeigen, folgen Sie diesem Link: Техніка.
Zeitschriftenartikel zum Thema „Техніка“
Geben Sie eine Quelle nach APA, MLA, Chicago, Harvard und anderen Zitierweisen an
Machen Sie sich mit Top-50 Zeitschriftenartikel für die Forschung zum Thema "Техніка" bekannt.
Neben jedem Werk im Literaturverzeichnis ist die Option "Zur Bibliographie hinzufügen" verfügbar. Nutzen Sie sie, wird Ihre bibliographische Angabe des gewählten Werkes nach der nötigen Zitierweise (APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver usw.) automatisch gestaltet.
Sie können auch den vollen Text der wissenschaftlichen Publikation im PDF-Format herunterladen und eine Online-Annotation der Arbeit lesen, wenn die relevanten Parameter in den Metadaten verfügbar sind.
Sehen Sie die Zeitschriftenartikel für verschiedene Spezialgebieten durch und erstellen Sie Ihre Bibliographie auf korrekte Weise.
1
Степенюк, Олег Григорович. „РЕЛЯЦІЙНА ТЕХНІКА ГЕРМАНА ДАУБЕНШПЕКА ТА ОСНОВНІ ФОРМИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ“. New Ukrainian Law, Nr. 4 (01.10.2021): 270–75. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.40.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У статті йдеться про оригінальну навчальну інтердисциплінарну методику опрацювання правової справи (реляційну техніку), яка знайшла свій класичний вираз у посібнику Германа Даубеншпека (1831–1915) «Referat, Votum und Urtheil: eine Anleitung für praktische Juristen im Vorbereitungsdienst», перше видання якого мало місце у 1884 в Берліні у видавництві Vahlen, нараховуючи 154 сторінки, а останнє – 35 зі змінами і доповненнями, продовжене іншими редакторами, 514 сторінок – у 2013 році. Метою статті є опис і критичний аналіз згаданої в попередньому абзаці реляційної техніки у світлі двох основних – за Робертом Алексі – форм правозастосування, а саме з погляду субсумції і зважування. У нашій роботі розглядаються три питання: по-перше, передісторія та історія видань пра- ці Г. Даубеншпека, її структура й окремі особливості. Зокрема, констатується, що реляційна техніка складається в судовій діяльності приблизно з 1500 року, а в останні 14 десятиліть вона була актуальною в кайзерівській Німеччині, Веймарській республіці, в націонал-соці- алістичний період та післявоєнний період і є такою в наші дні в рамках двоступеневої юри- дичної освіти Німеччини. По-друге, питання про філологічну і субсумційну природу оригінальної реляційної техніки Г. Даубеншпека. Зокрема, констатується, що експертний та судовий стилі опрацювання пра- вової справи (як методологічні та матеріально-правові аспекти реляційної техніки) є, власне кажучи, двома можливими способами юридичного і логічного аналізу застосування норм, які належним чином виражені в чинному законодавстві, тобто так званих закритих норм. По-третє, щодо делібераційного потенціалу згаданої техніки. Тут йдеться про ті питання, які не можуть бути вирішенні на основі субсумції, тобто про застосування шляхом зважуван- ня відкритих правових норм. У підсумку констатовано, що згадана реляційна техніка може бути реципована в юри- дичній навчальній практиці України (з відповідною адаптацією і розвитком, які мають пряме відношення до основних форм правозастосування). Її найкраще розроблені аспекти спи- раються на логічну структуру субсумції, тобто підведення факту під норму, і в цьому сенсі є інтерсуб’єктивними. Водночас ця техніка має відкриті питання, пов’язані з такою формою правозастосування, як зважування. Розроблення останнього аспекту може надати нове жит- тя реляційній техніці як у Німеччині, так і в Україні.
2
Драч, Тамара, und Олена Цимбалюк. „ВПЛИВ БОЙОВИХ МИСТЕЦТВ НА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ“. Молодий вчений, Nr. 5 (93) (31.05.2021): 268–70. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-50.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Сучасна хореографія увібрала в себе експериментальні пошуки нової лексики, завдяки поєднанню духовних практик та новітніх тенденцій у сфері культури. Окрім впливу йоги або вільної пластики на розвиток сучасного танцю, неабиякий вплив мало мистецтво бою, яке також досліджує внутрішні почуття людини та її взаємодію з партнером та простором. Бойові мистецтва розвивають в людині організованість самодисципліну та впевненість в собі, вони вчать самозахисту, однак, у переважній більшості не вимагають агресії, а лише використовують енергію супротивника для власного самозбереження. Способи,якими це досягаються, називаються техніки бойових мистецтв. В сучасній хореографії такоє виділяють техніки виконання, серед них техніками танцю-модерн, наприклад, є хореографічна методика Марти Грехем, Мерса Каннінгема, Чарльза Вейдмана, Хосе Лімона. В техніці останнього переважає динаміка падіння й відображення в рухах людської природи. Багато уваги приділено гравітації, інерції ваги, енергії та імпульсу, що характерно для технік бойових мистецтв. Техніка тісно пов’язана з диханням, що також перегукується з йогою та східними практиками. Тож, ми вирішили дослідити питання впливу бойових мистецтв на розвиток сучасного танцю, у тому числі танцю-модерн. Завдяки проведеному дослідженню ми проаналізували літературні джерела та зробили мистецтвознавчий аналіз робіт сучасних хореографів, завдяки чому визначили вплив бойових мистецтв на розвиток сучасного танцю.
3
Хараберюш, І. Ф. „Організаційно-правові основи захисту власності засобами охоронної техніки в Україні“. Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, Nr. 85 (29.03.2019): 286–95. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.85.286-295.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У статті розглянуто охоронну техніку як складову спеціальної техніки. Як наукова категорія охоронна техніка являє собою сукупність наукових положень і рекомендацій щодо застосування технічних, програмно-технічних, програмних засобів, речовин, інформаційних систем, наукових і спеціальних методів їх використання під час виконання завдань суб’єктами охоронної діяльності. Визначено систему та проблеми охоронної техніки.Система охоронної техніки складається з таких елементів: загальних положень, напряму застосування та функціонального призначення засобів охоронної техніки. Виділено правові засади використання охоронної техніки та організаційні структури її застосування для охорони об’єктів. Показано, що нормативно-правові акти, які становлять правову основу захисту майна та застосування технічних засобів охорони, належать до різних галузей права. Визначено категорію «організація технічної охорони об’єктів», її класифікацію та перспективи розвитку.
4
Р. Л. Степанюк, С. І. Перлін,. „НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ В УКРАЇНІ“. Криміналістичний вісник 32, Nr. 2 (03.02.2020): 6–14. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-32-2-6.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Мета статті – окреслити актуальні наукові завдання з визначення напрямів удосконалення структури, а також подальшого розвитку криміналістичної техніки, зважаючи на досягнення провідних країн, передусім Європейського Союзу та США. У процесі дослідження узагальнено підстави до визначення поняття криміналістичної техніки, застосовувані вітчизняними і зарубіжними науковцями, запропоновано власну дефініцію. Виокремлено складові криміналістичної науки (криміналістична техніка, криміналістична тактика, криміналістична методика). Обґрунтовано необхідність розвитку саме криміналістичної техніки. Доведено недоцільність подальших спроб обстоювати правовий (юридичний) характер криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Вироблено пропозиції, з огляду на мультидисциплінарну природничо-технічну природу і беручи до уваги процеси глобалізації та взаємної інтеграції, щодо удосконалення її структури, спираючись на досвід інших країн, зокрема США, Німеччини, за аналогічною моделлю якої формувалася вітчизняна криміналістика. Аргументовано доцільність започаткування нових розділів криміналістичної техніки, таких як криміналістична мікрологія, криміналістична вибухотехніка, криміналістичне зброєзнавство, криміналістична фоноскопія, судова одорологія, дослідження матеріальних слідів на наявність ДНК, дослідження наркотичних засобів, дослідження комп’ютерної техніки, цифрових носіїв та програмного забезпечення, базуючись на результатах проведення ґрунтовних теоретичних досліджень з метою розроблення наукових засад і прикладних рекомендацій щодо розвитку цих розділів. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими і спеціальними методамидослідження, зокрема: системно-структурним з’ясовано сутність досліджуваних категорій і правових явищ; логіко-аргументаційним проаналізовано чинні положення щодо їх повноти, відповідності досягненням сучасних юридичних наук; порівняльно-правовим узагальнено правоохоронну практику та положення законодавства, зокрема США, Німеччини; історико-правовим зроблено ретроспективний аналіз розвитку криміналістичної техніки як складової криміналістичної науки; догматичний сприяв поглибленню та уточненню понятійно-категоріального апарату дослідження; моделювання уможливив формулювання висновків, а також пропозицій щодо удосконалення структури криміналістичної техніки, у тому числі започаткуванням нових її розділів.Ключові слова: криміналістика; криміналістична техніка; структура; зміст; техніко-криміналістичні засоби.
5
ГОРБАЧ, Н. В. „ТЕХНІКА СТОРІТЕЛЛІНГУ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ“. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, Nr. 3 (17.11.2021): 187–91. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.28.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Педагогічна діяльність вимагає від викладача завжди бути цікавим, актуальним, переконливим, оригіналь- ним та ефективним у своїй роботі. Однією з технік, що забезпечує ці критерії й активно використовується у ХХІ столітті, є сторітеллінг. Історії із власного життя, розповіді про відомих людей чи навіть міфічних та історичних персонажів привертають увагу до сказаного раніше й дозволяють запам’ятати весь матеріал. Стаття присвячена дослідженню цієї техніки, розповідає про витоки, історію появи сторітеллінгу у сфері мар- кетингу та його поширення на інші сфери. Дослівний переклад терміна означає вміння розповідати історії, однак це не прості розповіді без будь-якої мети чи кінцевого результату. Сторітеллінг – це техніка розповідання історій, яка має конкретне призначення, найчастіше – вплинути на слухача, переконати його у своїй правоті, схилити на свій бік, підтвердити або довести щось. У статті проаналізований сторітеллінг як ефективний інструмент у педагогічній практиці, сформульова- ні основні критерії успішного застосування цієї техніки під час проведення лекційних чи практичних занять. Основними ознаками сторітеллінгу є наявність одного чи кількох героїв історії, чітко визначеної мети розповіді, логічної побудови сюжету, відповідності історії матеріалу, який викладається. Наведено приклади основних видів сторітеллінгу, котрі можна ефективно застосовувати у педагогічній практиці. Дослідження доводить, що використання техніки сторітеллінгу під час проведення аудиторних занять сприяє кращому засвоєнню матеріалу, зацікавленню слухачів, створює ефект впізнаваності та формує індивідуальний стиль викладання. Усе це дозволяє зробити висновки про актуальність сторітеллінгу у сучасній педагогічній прак- тиці та перспективи подальших його досліджень.
6
Kryvoshein, V. V. „Дельфі як базова форсайт-технологія соціально-політичної ризикології“. Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, Nr. 7 (21.09.2017): 57. http://dx.doi.org/10.15421/171796.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Визначено, що серед форсайт-технологій особливе місце посідає техніка Дельфі як система ітеративних групових експертних оцінок. Цей метод характеризується тим, що взаємодія експертів відбувається у заочний спосіб; думки експертів є анонімними; експертиза побудована за ітеративною процедурою; зворотний зв’язок має керований характер; експертні оцінки можуть бути піддані квантифікації та статистичній обробці. Показано, що головна відмінність техніки Дельфі від звичайних опитувань експертів полягає в тому, що її застосування забезпечує зворотний зв’язок з фахівцями – у серії ітерацій експертам надаються узагальнені результати опитувань, які отримано на попередніх етапах, тим самим досягається встановлення консенсусу щодо вирішуваної проблеми. Доведено, що особливо продуктивною техніка Дельфі виявляється під час аналізу та оцінки соціально-політичних ризиків, яка передбачає початкове ізольоване винесення експертами своїх суджень і подальше багаторазове їх коригування на базі ознайомлення кожного експерта з судженнями інших експертів до досягнення певної єдності. Виявлено, що вперше техніка Дельфі була апробована службою BERI (Business Environment Risk Intelligence). Модель BERI згодом стала своєрідним еталоном для цілої низки інших моделей, що використовують техніку Дельфі. На підставі заочного опитування 100 експертів з різних галузей соціально-політичної сфери чотири рази на рік виводяться два індекси: індекс політичних ризиків та індекс операційних ризиків. Саме завдяки особливій процедурі опитування фахівців і статистичного аналізу отриманих результатів форсайт-технологія Дельфі дозволяє уникнути похибок індивідуальної експертизи, а також багатьох недоліків традиційної групової експертизи.
7
Ляшенко, Р. Д., und Ю. С. Киришун. „ТЕХНІКА ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА“. Прикарпатський юридичний вісник, Nr. 38 (05.11.2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i38.885.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Ляшенко Р. Д., Киришун Ю. С. Техніка тлумаченнянорм права: поняття, принципи, структура. – Стаття.У статті проведено теоретико-правовий аналіз по-няття, принципів та структури техніки тлумаченнянорм права. Запропоновано визначення поняття тех-ніки тлумачення норм права як елемента юридичноїтехніки, що являє собою сукупність науково обґрунто-ваних та апробованих на практиці принципів, методів,засобів і способів, які використовуються у процесі тлу-мачення правових норм та є необхідними для створен-ня інтерпретаційного акта належної якості.Установлено, що принципами техніки тлумачен-ня норм права є: професійність суб’єкта тлумачення,системність, усебічність, обґрунтованість інтерпрета-ційних висновків, об’єктивність, цілеспрямованість,однозначність, точність та ясність тексту інтерпретаці-йного акта, єдність теорії та практики інтерпретаційноїдіяльності. Усі вони є взаємопов’язаними та взаємодо-повнюючими. Здійснення тлумачення на основі вищеза-значених принципів має на меті встановлення вираже-ної в них волі законодавця, її роз’яснення для широкогокола суб’єктів та правильну реалізацію норм права.Структуру техніки тлумачення норм права станов-лять власне інтерпретаційна техніка та інтерпретаці-йні технології. Інтерпретаційна техніка включає при-йоми, способи, методи здійснення інтерпретаційноїдіяльності. Інтерпретаційні технології передбачаютьрізні аспекти юридичної діяльності, пов’язані з тлу-маченням нормативно-правових актів, а іноді мисте-цтвом здійснювати інтерпретаційну діяльність зага-лом. В основі інтерпретаційних технологій покладеноінтерпретаційні операції. Серед таких операцій при-йнято виокремлювати: доведення і спростування поло-жень, які розкривають зміст норм права; тлумаченняшляхом виключення; конкретизацію норм права; ін-терпретацію через ілюстрацію.
8
Совенко, Сергій. „Дослідження техніки спортсменів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, на етапах багаторічної підготовки: ретроспективний аналіз та сучасні підходи“. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, Nr. 3 (02.02.2022): 37–46. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.37-46.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Анотація. Спортивна ходьба – вид легкої атлетики, якому притаманна тенденція до значної інтенсифікації тренувальної та змагальної діяльності. Тому розробка ефективної методології технічної підготовки легкоатлетів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, повинна здійснюватися на основі сучасних знань техніки атлетів на етапах багаторічного удосконалення. Мета. Проаналізувати дані науково-методичної літератури, що стосуються техніки спортсменів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, на етапах багаторічної підготовки та визначити основні напрями її удосконалення. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, аналіз статистичних матеріалів виступів спортсменів на змаганнях. Результати. Сучасні дослідження техніки спортсменів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, здійснюється у двох основних напрямах: на змаганнях та в лабораторних умовах. Перші спрямовані переважно на вивчення кінематичних, другі – динамічних характеристик техніки атлетів. Ці дослідження практично не пов’язані з педагогічною складовою (засобами і методами) формування та удосконалення технічної майстерності спортсменів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі. Сьогодні практично відсутні дані про техніку спортсменок, які спеціалізуються на дистанції 50 км, а також 35 км у чоловіків та жінок. Мало вивченими залишаються питання техніки спортсменів на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки. Також відсутні фундаментальні узагальнюючі роботи, присвячені удосконаленню технічної підготовки у процесі багаторічного удосконалення легкоатлетів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі. Проаналізовані дослідження, безумовно, створюють фундаментальну базу для удосконалення технічної підготовки у спортивній ходьбі у процесі всієї багаторічної підготовки. Однак вони потребують розширення, систематизації, узагальнення та інтерпретації з позиції насамперед педагогічної складової побудови багаторічного тренувального процесу.
Ключові слова: спортивна ходьба, техніка, технічна підготовка, багаторічна підготовка.
9
ФЕДОРОВА, Ксенія. „ТЕХНІКА І ЛЮДИНА: СУЧАСНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ“. Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», Nr. 44 (20.05.2022): 300–311. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.20.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Метою статті є концептуальне виявлення процесу взаємодії людини та техніки у техноспросторі; сучасна репрезентація поняття «техніка». Методологічними засадами дослідження є філософська рефлексія, герменевтичний метод, історико-філософський аналіз першоджерел, порівняльний аналіз, систематизація. Наукова новизна полягає в тому, що затверджується актуалізація напрямку філософія техніки, яка знаходить свою нову форму в філософії сучасного французького філософа Бернара Стиглера. Охарактеризовано основні риси поняття техніки, негантропоцену та негантропології в концепції Бернара Стиглера. Досліджено роботу Інституту досліджень та інновацій паризького Центру Жоржа Помпіду (IRI) та представлено ідеї цифрових гуманітарних наук як частини сучасних цифрових досліджень. Висновки. Технологічний прогрес має трансформуючий ефект та значно впливає на формування нових умов існування людини, таким чином створюється новий простір – техносфера. Технічні об’єкти щільно входять в життя сучасної людини та утворюють самостійну систему відносин, що надає людині властивість суб’єктності. Ця теза стала необхідною для розуміння філософії техніки Бернара Стиглера, який слідом за Сімондоном визнає технічні об’єкти неорганічно організованим сущим, яке має свою власну динаміку, яка не зводиться до фізики та біології. Стиглер продовжує працювати над постановкою питання про техніку та пропонує новий метод осмислення світу в технологічну еру. Визнаючи всі виклики епохи і вступаючи в дебати про антропоцен, філософ виступає за активне його перетворення в те, що він називає «негантропоценом». Бернара Стиглер висуває новий філософський проект – негантропологію як виклик сучасності, і постулює свою основну тезу: негантропологія повинна сприяти появі негантропоцена. Для цього він вводить поняття ентропії і негентропії та зазнає, що у той час як ентропія означає поступове розкладання Всесвіту, що розглядається як замкнута система, негентропія – це властивість системи, яка бореться з ентропією. Негантропоцен, тим самим, виступає переоцінкою цінностей, служить виходом з ентропійного розладу антропоцену через новий рівень уваги і відповідальності.
10
Котова, Л. В., und С. С. Петрушков. „ТЕХНІКО-ЮРИДИЧНІ ПОМИЛКИ У НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ УКРАЇНИ“. Актуальні проблеми права: теорія і практика, Nr. 2 (42) (27.01.2022): 98–108. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-98-108.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У даній статті здійснено теоретико-правовий аналіз техніко-юридичних помилок у нормативно-правових актах України. Проаналізована юридична природа техніко-юридичної помилки, яка зумовленанедотриманням вимог правотворчої техніки. Наголошується на тому, що техніко-юридичні помилки вправотворчості можуть негативно впливати не тільки на якість нормативно-правового акту, а й направове регулювання суспільних відносин.Сформульоване поняття техніко-юридичних помилок, а також визначені їх види. З огляду наве-дених у статті прикладів техніко-юридичних помилок встановлені причини виникнення таких помилок.Виокремлені основні засоби запобігання помилок з урахуванням доктринальних положень науковців щодопопередження техніко-юридичних помилок у нормативно-правових актах України.Акцентується увага на тому, що попередження та усунення будь-яких юридичних помилок є пе-редумовою досконалості нормативно-правових актів та одним із основних завдань як суб’єктів правот-ворчості, так і наукової спільноти, громадянського суспільства й держави в цілому.Ключові слова: якість законодавства, правотворча помилка, техніко-юридична помилка, норма-тивно-правовий акт, види техніко-юридичних помилок, правотворча діяльність, правотворчість, при-чини виникнення помилок, способи попередження помилок, правотворча техніка.
11
Максименко, Ірина, und Олена Пінська. „Техніка мовлення як компонент мовленнєвої майстерності майбутніх педагогів“. Освітній вимір 43 (11.12.2014): 203–7. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2752.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Максименко І. Г, Пінська О. Л. Техніка мовлення як компонент мовленнєвої майстерності майбутніх педагогів.
У статті розкривається сутність техніки мовлення, її зміст; характеризуються структурні компоненти; висвітлюється роль техніки мовлення в педагогічній діяльності, типові помилки та обгрунтовуються шляхи її формування.
12
Churikov, Yevhen. „Амбушур – складова частина виконавського апарату валторніста“. Kyiv Musicology, Nr. 58 (07.10.2019): 228–39. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2019.58.17.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У статті увагу зосереджено на виконавській майстерності валторніста, яка базується на високорозвиненій техніці, що зі свого боку передбачає сформованість виконавського апарату музиканта. Вивчення складових частин виконавського апарату валторніста є актуальною науково-методичною проблемою. З’ясовано, що валторнове виконавство є складним утворенням, у якому система технічних умінь і навичок забезпечує успішність художньої інтерпретації музичних творів, а також стає джерелом ефективної виконавської діяльності. Виконавська техніка валторніста безпосередньо залежить від властивостей його виконавського апарату як складної функціональної системи, адаптованої до умов гри на валторні. При освоєнні техніки гри на валторні процес формування виконавського апарату набуває особливої значущості та складності через специфіку цього інструменту У статті розглянуто певні ознаки й особливості амбушура у валторновому виконавстві.
13
Dovgalenko, Nina Sergiivna. „Серійні структури в композиціях В. Сильвестрова“. Музичне мистецтво і культура, Nr. 21 (25.12.2015): 59–68. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2015-21-59-68.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Стаття присвячена дослідженню прийомів та принципів застосування серійної техніки у деяких творах В. Сильвестрова 1960-х років. Аналіз зроблений на матеріалі фортепіанних та камерних творів цього періоду. Своєрідність стилістики композитора проявилася в переосмислюванні прийомів серійної та додекафонної техніки і синтезі її з елементами інтонаційно-мотивної системи. Ключові слова: серійна техніка, В. Сильвестров, шістдесятництво, український авангард.
14
Крвавич, А. П. „Техніка літографії“. Країна знань, Nr. 10 (2005): 38–41.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
15
Скалій, Олександр, Катерина Мулик, Альона Пономаренко und Тетяна Гриньова. „НАВЧАННЯ ТЕХНІЦІ ЇЗДИ НА ВЕЛОСИПЕДІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ“. Слобожанський науково-спортивний вісник 6, Nr. 80 (21.02.2020): 5–10. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.001.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Мета: визначити основні елементи техніки їзди на велосипеді та встановити їх взаємозв’язок з руховими якостями дітей молодшого шкільного віку. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 60 дітей молодшого шкільного віку (6-7 років), що навчаються в загальноосвітніх школах м. Харкова. У дослідженні використовувались: педагогічні спостереження, експертна оцінка, тестування. Протягом навчального року визначалася динаміка рівня розвитку рухових якостей дітей 6-7 років, а наприкінці навчального року встановлювалась кореляційна залежність між використанням основних елементів техніки їзди на велосипеді і рівнем розвитку рухових якостей дітей 6-7 років. Результати: проаналізовано основні елементи техніки їзди на велосипеді та встановлено перелік помилок, з якими стикаються під час навчання. Проведено кореляційний аналіз щодо впливу окремих рухових якостей на виконання різних елементів техніки їзди на велосипеді. Так, техніка посадки на велосипеді є основним елементом першочергового засвоювання і потребує, перш за все, прояву статичної рівноваги. Виконання техніки педалювання та прискорення пов’язано з проявом спритності та швидкісно-силових якостей. Техніка гальмування пов’язана, перш за все, з проявом сили рук та визначалась кистьовою динамометрією. Більш складні елементи техніки, пов’язані з проходженням поворотів і розворотів та подолання перешкод, потребують перш за все швидкісно-силових якостей та динамічної рівноваги. Висновки: проведені дослідження дозволили визначити рухові якості, які необхідні для виконання елементів техніки посадки, педалювання, гальмування, прискорення, проходження поворотів і розворотів та подолання перешкод й встановлено їх кореляційний зв’язок з контрольними руховими вправами. Ключові слова: велосипед, технічні елементи, фізичні якості, діти.
16
БАРАНОВ, Юрій, Андрій БАРАНОВ, Володимир СПІЛЬНИК und Дмитро ДАНИЛОВ. „ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ В ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ ТА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ“. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, Nr. 3 (17.09.2020): 302–15. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.478.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з дослідженням впливу процесів технічного обслуговування та відновлення на ефективність управління технічним станом військової техніки. Проблема підтримання технічного стану військової техніки на належному рівні та за необхідністю своєчасне її відновлення одна з найбільш важливих. Тому пошук шляхів удосконалення процесу управління технічним станом і відновленням військової техніки забезпечить в подальшому ефективне її використання за призначенням, як в мирний час ,так і в бойових умовах.
В ЗС України знаходиться досить велика кількості військової техніки, до якої відносять всі технічні засоби, які призначені для забезпечення бойових дій, навчання військ (сил). Також до військової техніки належать машини, обладнання, прилади, у тому числі техніка тилу, засоби евакуації, технічного обслуговування та ремонту, вимірювальна техніка військового призначення тощо. Крім того, як показав досвід проведення антитерористичної операції, із забезпеченням працездатного технічного стану військової техніки та своєчасним її відновлення в умовах ведення бойових дій були дуже серйозні недоліки.
Таким чином, основними недоліками управління технічним станом військової техніки теперішній час є недосконалість процесів технічного обслуговування та відновлення військової техніки, що його забезпечують, а саме наступні: низька ефективність профілактичних робіт, завищені кількість, обсяг, трудомісткість технічного обслуговування та неврахування технічного стану конкретного зразка на момент проведення технічного обслуговування в умовах бойових дій; неврахування структури і, як наслідок, неоптимальність і неузгодженість режимів обслуговування різних функціонально пов’язаних підсистем, що входять в один зразок військової техніки; значні невиробничі втрати часу і ресурсів в ремонтно-відновлювальних підрозділах тактичного рівня через нераціональний склад та спосіб їх застосування; низькі показники технічного обслуговування та відновлення через не достатньо обґрунтований склад сил та засобів відновлення під час виконання завдань в оперативній ланці; складнощі, які виникають під час проведення за необхідністю корегування періодичності технічного обслуговування та визначення резервів часу для відновлення військової техніки в ситуаціях співпадання за часом проведення цих заходів з інтенсивним веденням бойових дій і необхідністю задоволення потреби у використанні за призначенням максимальної кількості зразків військової техніки.
17
Halei, M. M., I. Ya Dziubanovskiy und I. P. Marchuk. „ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ СИМУЛЬТАННИХ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ АЛОГЕРНІОПЛАСТИКИ ТА ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ“. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, Nr. 4 (12.02.2021): 65–75. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11757.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
РЕЗЮМЕ. Поширеність калькульозного холециститу та пахової грижі досягає значних показників. Жовчнокам’яна хвороба вражає до 20 % дорослого населення світу, а пахова грижа виникає протягом життя у 30 % населення. Поєднання цих патологій не є рідкістю, отже методи паралельного лікування є актуальними.
Мета – дослідити наслідки використання розробленої техніки симультанних лапароскопічних операцій. Оцінити результати лікування жовчнокам’яної хвороби та пахової грижі й їх поєднання. Проаналізувати і порівняти основні показники ефективності та безпеки власної техніки з класичними техніками холецистектомії й алогерніопластики.
Матеріал і методи. З 2013 по 2019 рік проліковано 190 пацієнтів із поєднаною жовчнокам’яною хворобою та паховою грижею, з них 19 з двосторонньою. Операції виконували з використанням власної техніки симультанних операцій (група 1). Також проліковано 312 пацієнтів із лише ЖКХ з використанням стандартної «французької техніки» (група 2) та 237 пацієнтів із лише паховою грижею, з них 33 з двосторонньою, з використанням стандартної трансабдомінальної преперитонеальної техніки (група 3). Оцінку здійснювали шляхом аналізу і зіставлення показників терміну лікування, тривалості операції, концентрації креатиніну сироватки крові, глікемії, артеріального тиску. Використовували статистичні методи Шапіро – Уілка, критерії Манна – Уітні чи U-критерій.
Результати. Тривалість операції склала (58,24±5,74) хв у першій групі проти (41,8±4,66) хв у другій та (39,62±5,13) хв у третій та не перевищувала 2-х годин у жодній з груп; концентрація креатиніну сироватки крові не перевищувала допустимі 2 мг/дл у жодному з випадків та відрізнялась незначуще (p=0,937/p=0,922), нормалізувалась у період 6–12 год; глікемія також не мала відмінностей між групами та поверталась до норми у термін відновлення перорального живлення (p=0,822/p=0,954); АТ утримувався у межах нормотонії, різниця між інтраопераційними показниками в обох групах була несуттєвою (p=0,912/p=0,874); тривалість стаціонарного перебування не різнилась між групами (p=0,784/p=0,861) і складала 3,55 дня для першої, 3,51 дня для другої та 3,43 дня для третьої груп.
Висновки. Техніка, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, не поступається за показниками ефективності та безпеки «французькій» техніці холецистектомії та дозволяє виконувати симультанне операційне лікування холециститу та пахової грижі (включаючи двосторонню) одномоментно. Використання цієї техніки є виправданим та доцільним.
18
Луговська, Е. М. „Формування фахової компетентності техніків-механіків сільського господарства у процесі вивчення фахових дисциплін“. Освітній вимір 36 (13.09.2012): 294–300. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3429.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Луговська Е. М. Формування фахової компетентності техніків-механіків сільського господарства у процесі вивчення фахових дисциплін.
У статті розглянуто поняття «фахова дисципліна»,«фахова компетентність» техніка-механіка сільського господарства; уточнено фахові дисципліни спеціальності «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва» та їх функції.
19
Фройд, Анна. „Техніка дитячого психоаналізу“. Психологія і суспільство, Nr. 3 (33) (2008): 93–115.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
20
Varava, Irina. „Педагогічне моделювання готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самоудосконалення“. Освітній простір України, Nr. 14 (21.12.2018): 58–64. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.58-64.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Виходячи з особливостей розвитку сучасного інформаційного суспільства у статті актуалізується проблема науково-методичного супроводу формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення упродовж усього життя.Розглянуто умови формування готовності до творчої професійної діяльності ІТ-фахівців на сучасному етапі та підкреслено актуальність професії техніка-програміста на етапі модернізації суспільства і розвитку ринкових відносин. Передусім йдеться про суперечності між: глобальним і локальним; усезагальним і індивідуальним; духовним і матеріальним; традиціями і сучасностями; найближчими і перспективними заняттями; конкуренцією і рівністю можливостей, необмеженими можливостями людини оволодівати ними. За цих умов навчання упродовж усього життя стає одним з ключів до розв’язання проблем ХХІ століття. Зокрема, здійснено теоретичне обґрунтування педагогічного моделювання як методу наукового пізнання для відтворення характеристик моделі такого явища, як готовність майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення. З використанням концептуальних технік у дослідженні побудовано каскадну модель формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення, яка має універсальну частину – аксіоматику. Педагогічне моделювання в даній науковій праці є методом наукового пізнання, який уможливив відтворення характеристик моделі формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення як багатомірного і багатофакторного процесу. Перспективним напрямом подальшого дослідження передбачається її впровадження в педагогічну практику професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів із зазначеної спеціальності з обов’язковим аналізом отриманих багатопланових результатів.
21
Христук, Оксана. „ТЕХНІКИ ВІДНОВЛЕННЯ НА ЕТАПІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ“. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, Nr. 3 (27.03.2020): 317–29. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.233.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Зроблено спробу теоретично обґрунтувати вивчення проблеми технік психологічного відновлення для осіб, які пережили психотравмуючі події. Зокрема, теоретично обґрунтовано використання технік відновлення в процесі психологічної реабілітації учасників бойових дій. Проаналізовано поняття психологічної реабілітації учасників бойових дій. Виокремлено етапи психологічної реабілітації учасників бойових дій. Обґрунтовано ефективність технік психологічного відновлення, що базуються на тоді когнітивно-поведінкової психотерапії. Охарактеризовано особливості проведення програми навичок психологічного відновлення (НПВ), що складається з п’яти окремих технік. Подано особливості проведення кожної техніки психологічного відновлення в процесі психологічної реабілітації учасників бойових дій. Проаналізовано техніку формування на вички вирішення проблем, техніку заохочення позитивної діяльності, техніку управління реакціями, техніку розвитку конструктивного мислення; техніку відновлення здорових соціальних зв’язків. Подано психоедукативне пояснення кожної техніки для роботи психолога з учасниками бойових дій в процесі їх психологічної реабілітації. Сформульовано чіткий алгоритм проведення технік психологічн ого відновлення у роботі психолога з учасниками бойових дій.Результати досліджень проблеми показують, що програма навичок психологічного відновлення (НПВ) – це тренінг технік психологічного відновлення, що можна застосовувати у роботі психолога з учасниками бойових дій в процесі психологічної реабілітації. Тренінг навичок (технік) сприяє більшій самоефективності, супроводжує стани після пережитої психотравми, відновлює почуття контролю та компетентності учасників бойових дій, має доказову наукову базу, є доступним у застосуванні в будь-яких місцях їх перебування, зокрема, у військових медичних клінічних центрах.
22
Альошина, Алла, und Олена Дем’янчук. „Корекція фізичного стану школярів 15–16 років засобами спортивного туризму“. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, Nr. 4 (04.05.2022): 19–23. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.19-23.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Анотація. На основі проведеного констатувального експерименту теоретично обґрунтовано й розроблено технологію корекції фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму, яка включає мету, завдання, принципи, методи, діагностику фізичного стану, умови реалізації програми його корекції, що містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в’язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух за азимутом, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка – загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації, а також критерії ефективності (зміни показників фізичного розвитку, фізичного здоров’я, даних фізичної підготовленості, а також технічної підготовленості зі спортивного туризму). Мета. Розробити та експериментально перевірити технологію, спрямовану на корекцію фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, викопіювання, опитування, тестування, методи математичної статистики. Результати. Проведений педагогічний експеримент підтвердив ефективність розробленої нами технології корекції фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму в позаурочний час, що дає підстави рекомендувати її для використання в процесі фізичного виховання в загальноосвітніх школах для школярів цього віку.
Ключові слова: школярі, технологія, фізичний стан, корекція, технічна підготовленість, спортивний туризм.
23
АРТЮХ, Т. М., С. В. ЯГЕЛЮК und В. В. АРХІПОВ. „УПРАВЛІННЯ АСОРТИМЕНТОМ ТА ПРОДАЖЕМ КОПІЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ“. Товарознавчий вісник 1, Nr. 15 (18.02.2022): 21–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-2.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Метою статті є визначення напрямків забезпечення конкурентоспроможності торгівельних підприємств з продажу сучасної копіювальної техніки з врахуванням її властивостей та потреб споживачів.
Методика. Під час виконанні дослідження були використанні сучасні методи аналізу, синтезу, наукової абстракції та комплексного підходу. Це дозволило встановити основні засади управління асортиментом та продажем, а також ідентифікаційні характеристики досліджуваної техніки.
Результати. Копіювальна техніка є невід ’ємною частиною сучасного життя. Вона використовується вдома, офісі, академічній установі, виробництві, видавництві, у дизайнерських фірмах. Широке коло потенційних споживачів формує вимоги до властивостей та показників якості, яким повинні відповідати принтери, сканери, ксерокси, а також цінову політику торговельного підприємства. На жаль вітчизняна класифікація асортименту та нормативно-технічна документація не відповідають сучасним тенденціям на ринку копіювальної техніки та ускладнюють споживачам і торговельними організаціям підбір необхідних пристроїв. В статті запропонована удосконалена класифікація асортименту копіювальної техніки, яка ґрунтується на групуванні за основними ознаками пропозицій сучасних виробників. Вона включає такі групи: портативні та малопродуктивні пристрої, копіювальні апарати середньої продуктивності, високопродуктивні (промислові) апарати, пристрої для широкоформатного друку, мультифункціональні та 3D принтери. Основна відмінність запропонованої класифікації полягає у спрощенні (об ’єднанні окремих груп) та введенні таких сучасних груп копіювальної техніки, як мультифункціональні апарати, пристрої для широкоформатного друку, 3D принтери. Також визначена необхідність удосконалення нормативно-технічної документації, що регламентує показники якості копіювальної техніки. За результатами досліджень сформовані практичні рекомендації.
Практична значимість. Отримані результати досліджень можуть бути використані торговельними підприємствами під час формування конкурентоспроможного асортименту, митними органами для ідентифікації товарних партій копіювальної техніки, а також студентами спеціальності 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність під час навчання та підготовки наукових робіт.
24
КІНДЮК, БОРИС. „Особливості юридичної техніки Кодексу України про адміністративні правопорушення“. Право України, Nr. 2019/10 (2019): 214. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-10-214.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Адміністративне право переживає період свого бурхливого розвитку та поступово охоплює нові сфери суспільних відносин. З метою удосконалення процесу підготовки адміністративних актів необхідно звернутися до юридичної техніки, яка дає можливість уникнути колізій, дублювання та інших недоліків. З огляду на це доцільно розглянути відповідність вимогам юридичної техніки Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) із застосуванням кількісних показників, що дасть змогу виявити позитивні та негативні риси цього акта. Сьогодні в Україні відбувається процес реформування правової системи, що призвів до внесення законопроєктів, які мають відповідати вимогам Конституції та іншим нормативно-правовим актам України. Метою статті є дослідження юридичної техніки КУпАП. Розглянуто доктринальні підходи до змісту прийомів та засобів, практичних правил юридичної техніки та показано, що на цьому етапі в юриспруденції відсутнє універсальне визначення зазначеного поняття, тому необхідна систематизація існуючих підходів. Запропоновано розглянути юридичну техніку КУпАП шляхом виділення трьох груп: 1) дослідження принципів права; 2) дослідження правил; 3) кількісні показники. Автор доходить висновку, що юридична техніка КУпАП побудована на законності, офіційному характері, обґрунтованості, чіткості, ясності, точності, а також оперативності. Кодифікований акт відповідає таким вимогам юридичної техніки, як відповідність правилам оформлення, мовним, структурним, логічним. При цьому недоліком документа є відсутність окремої глави, в якій викладено термінологію та надано з’ясування основних дефініцій. Побудова КУпАП базується на логічній схемі, яка починається від фіксації факту адміністративного правопорушення і закінчується порядком виконання постанов у таких провадженнях. Недоліком юридичної техніки є наявність статей, які відрізняються великою кількістю знаків та дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що значно ускладнює використання КУпАП на практиці. Дослідження кількісних показників документа показало, що найбільшу увагу законодавець приділив адміністративним правопорушенням, пов’язаним із посяганням на порядок управління, при цьому сам текст має значну нерівномірність у побудові матеріалу.
25
Halei, M. M. „ТЕХНІКА ВСТАНОВЛЕННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ПОРТІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СИМУЛЬТАННИХ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ“. Вісник медичних і біологічних досліджень, Nr. 4 (25.02.2021): 69–75. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11520.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Резюме. За даними офіційної статистики ВООЗ на даний момент у країнах західного світу до 30 % усіх пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою з приводу хірургічної патології органів черевної порожнини, мають супутню хірургічну патологію [1–3]. Також з огляду на курс медицини, скерований на максимальну ефективність, рекомендують виконувати раннє хірургічне лікування таких патологій, як жовчнокам’яна хвороба, грижі стравохідного отвору діафрагми, грижі передньої черевної стінки. Мета дослідження – оцінити ергономічну складову при виконанні звичайних лапароскопічних операцій та симультанних лапароскопічних операцій при лікуванні жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) та поєднаних хірургічних патологій, таких, як спайкова хвороба органів черевної порожнини (ОЧП), пахові грижі, грижі стравохідного отвору діафрагми (СОД), новоутворення підшлункової залози та печінки (доброякісні). Оцінити вплив ергономіки на основні показники ефективності й безпеки операцій. Визначити переваги і недоліки методик. Оцінити чи впливає розроблений метод на ергономіку під час операції. Матеріали і методи. Остежено 175 пацієнтів, які перенесли операції для симультанного лікування супутнього й основного хірургічного захворювань на базі ВОКЛ ВІМДЛ. Аналізували та порівнювали показники операцій, такі, як тривалість доопераційного обстеження, тривалість операції, кількість інтраопераційних ускладнень, кількість ліжко-днів після операції, інтенсивність больового синдрому, частота ранніх післяопераційних ускладнень. Використано методику з нульовою гіпотезою, аналіз за Пірсоном, метод Манна – Уїтні. Результати. Виконання симультанного лапароскопічного втручання з використанням розробленої техніки позитивно впливає на час операції та кількість інтраопераційних ускладнень. Також помітний вплив на комфорт під час операції, що виражається через зменшення психоемоційної та фізичної втоми у хірургів після операцій із використанням розробленої техніки, порівняно зі звичайною технікою, що дозволяє виконувати одномоментне лікування холецистолітіазу та супутньої хірургічної патології без погіршення ергономічних умов. Методика, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, є ефективною та безпечною. Висновки. Рівень фізичної та емоційної втоми прямо впливає на якість виконання операції, а також на проведення наступних операційних втручань, що відображається у статистичних даних рівня ускладнень та часу операцій, які суттєво знижуються після того, як ми впровадили техніку виконання симультанних операцій.
26
Рязанцев, Лев Васильович. „ТЕХНІКА ЛЕЙТМОТИВІВ У КІНОМУЗИЦІ“. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», Nr. 33 (01.11.2015): 124–30. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.33.2015.158297.
Der volle Inhalt der Quelle
27
Чекаленко, Л. „Наука і техніка ЄС“. Зовнішні справи. Історичні науки, Nr. 8 (2017): 52–53.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
28
Косович, В. „Правозастосовна техніка: загальнотеоретична характеристика“. Вісник Львівського університету. Серія юридична, вип. 64 (2017): 3–10.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
29
МАЗАЙ, Лада, und Володимир ШТИФУРАК. „НАРАТИВНІ ТЕХНІКИ У ПСИХОКОРЕКЦІЇ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ“. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, Nr. 1 (54) (19.05.2022): 47–54. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.7.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В умовах сучасного трансформаційного суспільства проблематика професіоналізації представників соціономічних професій набуває широкої популярності у науковому середовищі. Виявлені низкою зарубіжних та вітчизняних науковців проблеми навчальної мотивації студентів-психологів загострюють актуальність дослідження ресурсного забезпечення професійного становлення цих фахівців, а також створюють запит на пошук ефективних шляхів його психокорекції. Метою пропонованої розвідки є теоретичне та практичне осмислення проблеми ресурсного забезпечення професійного становлення майбутніх психологів з презентацією авторської наративної техніки психокорекції його структурних елементів. Методологію дослідження сформували методи теоретичного аналізу проблематики, методи психологічної діагностики; принципи наративного напряму психотерапії та розроблена на їхній основі авторська техніка конструювання образу «Я – майбутній психолог» з використанням методу проективного малюнку; контент-аналіз. Учасниками тренінгового формату, в якому застосовувалась техніка, стали студенти 4-го курсу денної форми навчання спеціальності 053 Психологія Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (32 особи), які перед тим взяли участь в емпіричному дослідницькому експерименті. Результатом проведення техніки стало визначення смислового ядра записів студентів-психологів за такими категоріями, як основа професійного становлення, слабкі сторони, сильні сторони, емоції та почуття, що пов’язані з професією, труднощі професійного становлення, шляхи вирішення таких труднощів. За допомогою контент-аналізу та якісної інтерпретації отриманого словесного і візуального матеріалів виявлено, що студенти-психологи переживають страх починати професійну діяльність, робити помилки, здобувати досвід. Це відображається у їхній невпевненості, відсутності конкретних шляхів вирішення труднощів професійного становлення та внутрішніх опор забезпечення професіоналізації. Висновки. У результаті використання наративної техніки додатково визначено проблемні тенденції ресурсного забезпечення професійного становлення майбутніх психологів, зокрема уточнена специфіка емоційного ставлення до свого фахового «Я-образу» у середовищі студентів-психологів. Уточнено напрями подальшого психокорекційного впливу.
30
Halei, M. M., I. Ya Dzubanovsky und I. P. Marchuk. „ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ СИМУЛЬТАННИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ПОЄДНАНІЙ ГІНЕКОЛОГІЧНІЙ ПАТОЛОГІЇ ІЗ ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЮ ХВОРОБОЮ“. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, Nr. 2 (04.03.2021): 64–68. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11839.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Мета дослідження – порівняти розроблену техніку симультанних операційних втручань із звичайною технікою лапароскопічної холецистектомії за такими показниками, як безпека, час операції, час стаціонарного лікування, рівень ускладнень, втома хірургів після операцій.
Матеріали та методи. У період із 2015 до 2019 р. у ВІМДЛ ВОКЛ 284 пацієнтам були виконані операції. Хворих було поділено на дві групи: перша – 72 пацієнтки із поєднаною гінекологічною патологією (ГП) та жовчнокам’яною хворобою (ЖКХ) та друга – 212 пацієнток лише із жовчнокам’яною хворобою. Статистику опрацьовано у програмі «Statistica v12.6». Використано аналіз критерію Шапіро–Уїлка, статистичні методи порівняння Манна–Уїтні, або U-критерій та ANOVA. Критичний рівень значущості р у всіх розрахунках визначено як 0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. Час операції склав (53±4,18) хв (31–66 хв) для першої групи і (41±3,77) хв (27–60 хв) – для другої. Зростання на 12 хв, або 23,6 %. Термін стаціонарного лікування склав 3,29 (2–8) дня у першій групі проти 3,32 (2–8) дня у другій (p=0,941). Рівень ускладнень в обох групах був зіставним і не відрізнявся значуще (p=0,966). Зміна критичної частоти злиття мерехтінь (КЧЗМ) у першій групі становила 2,25 Гц, а у другій – 2,18 Гц (p=0,928). Відносна сила знизилась у досліджуваній групі на 5,96 %, а в контрольній – на 5,73 % (p=0,970). Різниця у показниках між групами була незначущою, крім часу операції. Зростання було незначним, що не може конкурувати із показниками окремої операції.
Висновки. 1. Виконання симультанних лапароскопічних втручань розробленою технікою для лікування жовчнокамʼяної хвороби та поєднаної хірургічної гінекологічної патології не приводить до збільшення тривалості лікування у стаціонарі, збільшення кількості ускладнень, фізичної чи психологічної втоми хірургів. 2. Збільшення тривалості операції не було критичним і не може конкурувати в часі з однією окремою операцією для цієї патології. 3. Симультанні лапароскопічні операції є оптимальними для хворих із поєднаною ЖКХ та ГП, а техніка, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, є оптимальним вибором для виконання таких операцій.
31
Вдовенко, Сергій, Микола Гульков, Сергій Сидоров und Олександр Вдовенко. „ТЕХНІКА КРИПТОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ“. Воєнно-історичний вісник 41, Nr. 3 (18.01.2022): 132–45. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-132-145.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У статті розглядається технічний прогрес у сфері криптографічного захисту інформації та його вплив на систему управління військами в операціях першої половини ХХ століття на прикладі створення й розвитку техніки криптографічного захисту інформації США. Вирішення завдань скритності управління під час підготовки та проведення операції Збройних Сил в умовах сьогодення, зокрема в операції Об’єднаних сил на Сході України, вимагають врахування та використання в Україні та її Збройних Силах досягнень науково-технічного прогресу на всіх рівнях управління.
Ключові слова: скрите управління військами, ключові системи, шифрувальна техніка, оперативність.
32
Шутак, І. Д. „Юридична техніка тлумачення норм права“. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького, Вип. 11 (2015): 18–25.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
33
Фасоля, Анатолій. „Педагогічна техніка, технологія і... поезія“. Дивослово, Nr. 12 (2008): 2–7.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
34
Дзейко, Ж. „Законодавча техніка: поняття і значення“. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, Вип. 70/71 (2006): 11–15.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
35
Грубар, Ю. О., und М. Ю. Грубар. „ОЦІНКА РАННІХ КЛІНІЧНИХ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІСЛЯ ПРОШИВАННЯ РОЗРИВІВ МЕНІСКІВ ПІД АРТРОСКОПІЧНИМ КОНТРОЛЕМ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНІК «АLL-INSIDE» ТА «ІNSIDE-OUT»“. Вісник медичних і біологічних досліджень, Nr. 2 (02.09.2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.11726.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Резюме. Сучасні люди з активним способом життя та ростом його тривалості виконують все більше фізичних навантажень як у повсякденному житті, так і в спорті, що збільшує ризик ушкодження менісків. Оперативні втручання на менісках, зокрема часткові меніскектомії, стали однією з найчастіших оперативних ортопедичних процедур, а сукупний ризик ушкодження менісків, що вимагає хірургічного втручання у пацієнтів у віці від 10 до 64 років, сягає 15 %. Вважається, що зшивання ушкодженого меніска під артроскопічним контролем запобігає раннім дегенеративним змінам в колінному суглобі, особливо у пацієнтів молодшого віку. Мета дослідження – оцінити ранні клінічні та функціональні результати після ушивання розривів менісків під артроскопічним контролем із використанням технік «all-inside» та «inside-out». Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 39 пацієнтів віком від 14 до 39 років із травмою колінного суглоба. Під час спостереження 5 осіб були втрачені з невідомих нам причин. Із 34 осіб, яких включили в подальше спостереження, чоловіки становили 61,76 % (21) та жінки 38,24 % (13). Вік обстежуваних був (22,3±3,2) року. Середні терміни від моменту отримання травми до оперативного втручання становили (26,6±3,8) дня. Обстеження пацієнтів проводили згідно зі стандартами надання медичної допомоги пацієнтам із травмою колінного суглоба. Вони включали як загальноклінічні, так й інструментальні методи дослідження: рентгенографію, сонографію та магнітно-резонансну томографію (МРТ). Для прошивання менісків за технікою «all-inside» застосовували систему FAST-FIX ™ 360 та Arthrex 2.0 FiberWire Meniscus Repair Needles для техніки «inside-out». Результати. За оціночною шкалою Lysholm J (1982) отримано наступні результати: «відмінні» у 19 (55,89 %) пацієнтів, «хороші» – 8 (23,52 %), «задовільні» – 5 (14,70 %) та «незадовільні» – у 2 (5,89 %) пацієнтів. Причиною незадовільних результатів стали раннє та неадекватне навантаження на суглоб у процесі реабілітаційних заходів у перші 3 місяці після втручання. Висновки. Застосування шва меніска технікою «all-inside» при використанні системи Fast-fix ™ 360 та Arthrex 2.0 fiberwire meniscus repair needles техніка «inside-out» дозволяє безпечно зшивати розриви меніска, особливо заднього рогу та тіла, та дає хороші клінічні та фукціональні результати.
36
Lemeshko, Liudmyla. „ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТЕХНІКІВ- КОНСТРУКТОРІВ ОДЯГУ ЯК ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ“. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, Nr. 16 (14.11.2018): 100–104. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.100-104.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Здійснено теоретичний аналіз проблеми формування художньо-творчої компетентності в техніків-конструкторів одягу як одного з важливих напрямів сучасної професійної педагогіки. Вивчення ступеня наукової розробки даного питання у вітчизняній та зарубіжній науково-педагогічній літературі дало змогу з’ясувати, що, попри затребуваність на сучасному ринку праці фахівців зі сформованою художньо-творчою компетентністю, теоретичні основи формування цієї компетентності у майбутніх конструкторів одягу залишаються малодослідженими.
Обґрунтовано, що професія техніка-конструктора відноситься до професій типу «Людина
– художній образ» і тому має потребу у фахівцях із високим рівнем креативності. Стрімкий розвиток світової індустрії одягу та значне спрощення механізмів надходження товарів швейного виробництва на український ринок, змушують вітчизняну професійну освіту переглянути традиційні підходи до підготовки фахівців для швейної індустрії з урахуванням необхідності підвищення їх конкурентоспроможності.
Вітчизняне швейне виробництво все більше потребує фахівців більш високого рівня, які можуть виконати весь процес проектування виробів, починаючи від розробки ескізу моделі до технології її виготовлення, здатні орієнтуватися в новинках світу моди, нових технологіях художнього проектування та оздоблення одягу, моделювання складних і цікавих моделей одягу різного асортименту з різних матеріалів. Доведено, що техніки-конструктори повинні володіти знаннями не тільки з конструювання й технології одягу, але й художніх дисциплін, які безпосередньо формують художньо-творчі компетентності.
Акцентовано увагу на мозаїчності представлення в сучасній педагогічній літературі досвіду формування художньо-творчої компетентності техніків-конструкторів одягу в коледжах. Визначено проблему недосконалості галузевого стандарту вищої освіти для швейного виробництва. Обґрунтовано важливість удосконалення професійної підготовки фахівців швейного виробництва шляхом підвищення уваги до до формування художньо- творчої компетентності в техніків-конструкторів одягу.
37
Zorin, M. O., A. G. Sirko und I. Yu Kyrpa. „Досвід використання стереотаксичної техніки при хірургічному лікуванні кістозних вогнищевих утворень головного мозку“. INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, Nr. 6.60 (01.09.2013): 86–91. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.60.2013.86002.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Вступ. Внутрішньомозкові кістозні вогнищеві утворення — ідеальна мішень для стереотаксичних втручань. Стереотаксична техніка при пункції та біопсії кістозних утворень головного мозку витісняє традиційні підходи до лікування цієї складної патології.Матеріали і методи. Матеріал дослідження — 24 хворі з кістозними вогнищевими утвореннями супратенторіальної локалізації, оперовані у клініці з 2009 по 2013 рік. Стереотаксичний супровід із використанням навігаційної системи Stealth Station® Treon® Plus фірми Medtroniс (США) та стереотаксичної системи Zamorano — Dujovny. Результати. Було проведено 20 втручань із використанням безрамної стереотаксичної техніки та 4 втручання з використанням рамного стереотаксису. Хворі були розподілені за діагнозами: абсцес головного мозку — 10, краніофарингеома — 5, анапластична астроцитома — 3, метастаз — 2, гематома — 2, анапластична епендимома — 1, астроцитома 2 ст. зл. — 1.Висновки. Лікування вогнищевих утворень головного мозку з використанням стереотаксичної техніки — сучасний, безпечний та ефективний вид хірургічного втручання.
38
Патлачук, О. В. „Юридична техніка природохоронних норм українського козацтва“. Юридична Україна, Nr. 7 (199) (2019): 4–11.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
39
Патлачук, О. В. „Юридична техніка природоохоронних норм "Руської правди"“. Бюлетень Міністерства юстиції України, Nr. 12, грудень (2018): 32–37.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
40
Биля, І. „Нормотворча техніка: поняття і загальна характеристика“. Вісник Академії правових наук України, Nr. 1 (2002): 217–26.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
41
Nikolaienko, Nataliya, Yuliya Vasylevych und Oleksandr Komarchuk. „МАНІПУЛЯТИВНИЙ ХАРАКТЕР РОСІЙСЬКИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ“. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, Nr. 1 (7) (18.03.2020): 93–104. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-93-104.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Підтверджено, що ЗМІ – найпотужніший інструмент маніпулювання свідомістю й діями як окремої особи, так і мас у цілому. Вони відіграли ключову роль у процесі анексії Російською Федерацією Криму та окупації Сходу України. Ці процеси супроводжувалися застосуванням маніпулятивних гібридних технологій, коли російська сторона використала інформаційну зброю із залученням масиву технік і прийомів інформаційної агресії. ЗМІ систематично й постійно використовувалися державою-агресором для підриву життєво важливих інтересів нашої держави та соціально-психологічної стійкості українського суспільства й проведення окупаційної політики. У процесі підготовки до проведення агресивних дій російською стороною важливого значення набули саме інформаційні атаки на інформаційний простір України. Мета дослідження полягає в аналізі маніпулятивних технологій російських ЗМК в умовах гібридної війни на теренах України. Завдання російських медіа полягають у маніпулюванні громадською думкою, дестабілізації ключових сфер життєдіяльності, дискредитуванні української влади. Через ЗМІ формується жорсткий інформаційний контент, відбувається навмисне поширення дезінформації. Аналіз маніпулятивних комунікаційних технологій російських ЗМІ в умовах сучасної гібридної війни показав, що з боку РФ задіяні дієві прийоми й методи, зокрема технологія інформаційної блокади, використання медіаторів, техніка переписування історії, метод зворотного зв’язку, техніки психологічного шоку та сенсаційності, прийом відволікання уваги, техніки зміщення акцентів, створення проблем, загрози тощо. Охарактеризовано конструюючі та деструктивні форми інформаційних впливів російських ЗМІ. Сутність першої форми полягає у створенні смислів, міфодизайну історичної спадщини, тобто формуванні простору знаків, символів, слів, вербальних конструкцій, просуванні меседжів та загального наративу. Друга форма інформаційного впливу реалізує деструктивну стратегію інформаційної складової частини гібридної війни через інформаційну агресію, інформаційний тероризм, мета котрих – знищення базових суспільних смислів, традицій, вірувань і навіть правових норм держави-супротивника, а також продукування хаосу, насилля та беззаконня. Дієва стратегія українського суспільства й владних структур повинна містити адекватну програму дій у відповідь на інформаційні дії агресора та поєднання військового й інформаційного контекстів.
42
Sampir, Oleksandr. „Удосконалена методика оцінювання системи відновлення озброєння та військової техніки окремої механізованої бригади“. Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, Nr. 5 (30.10.2021): 165–78. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.16.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Основними джерелами забезпечення військ (сил) озброєнням та військовою технікою (ОВТ) в ході ведення бойових дій є: виробництво (закупівля) ОВТ; відновлення пошкодженого ОВТ; використання завчасно створеного резерву (непорушних запасів) ОВТ. Додатковими джерелами забезпечення військ ОВТ у особливий період можуть бути: техніка, що постачається з національної економіки; надходження ОВТ в рамках допомоги від країн-партнерів; трофейне ОВТ. Але, як свідчить досвід ведення бойових дій під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, безпосередньо під час проведення операції (бойових дій) забезпечення військ ОВТ здійснюється, головним чином, за рахунок відновлення ОВТ, яке вийшло з ладу через бойові чи експлуатаційні причини. Це пов’язано з фінансово-економічними можливостями держави, перевищенням термінів експлуатації ОВТ, потребою у швидкому постачанні справного ОВТ для підтримання необхідного рівня бойової готовності підрозділів до виконання поставлених завдань та рядом інших чинників, що впливають на наявність та стан ОВТ в підрозділах та військових частинах. Виконання завдання щодо вчасного відновлення пошкодженого озброєння в ході бою покладається на систему відновлення озброєння та військової техніки, яка являє собою складну (велику) систему, що містить підсистему управління та виконавчу підсистему, основою якої є сили і засоби системи відновлення ОВТ. У загальному випадку під силами і засобами системи відновлення ОВТ потрібно розуміти особовий склад ремонтно-відновлювальних органів та засоби технічної розвідки, евакуації, ремонту ОВТ, що використовуються для їх вчасного виявлення, проведення навантажувально-розвантажувальних та транспортувальних робіт, ремонту та підготовки до бойового використання тощо. Для ефективної роботи всіх складових цієї складної системи необхідне завчасне планування та попереднє прогнозування щодо виробничих можливостей цих підрозділів. Тому в статті пропонуються шляхи удосконалення науково-методичного апарату щодо оцінювання системи відновлення та військової техніки.
43
Вдовенко, Сергій, Микола Гульков, Сергій Сидоров und Володимир Джола. „ЗАСОБИ КРИПТОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ СРСР ПЕРІОДУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ“. Воєнно-історичний вісник 39, Nr. 1 (10.07.2021): 97–113. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-39-1-97-113.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У статті розглядаються шляхи створення й розвитку техніки криптографічного захисту інформації СРСР на передодні та в період Другої Світової Війни та їх вплив на систему управління військами. Теорія «глибокої операції», фактично — воєнна стратегія СРСР того часу, внаслідок технічного прогресу засобів збройної боротьби, зокрема засобів зв’язку, зміни поглядів на організацію військ, їх оперативну побудову, просторовочасові характеристики операцій вимагала докорінних змін в управлінні військами та організації взаємодії міжвидових угруповань. Одним зі шляхів досягнення цієї мети була автоматизація процесів шифрування інформації. Науково-технічний прогрес у всі часи впливає на форми і способи ведення бойових дій. Розвиток систем зв’язку та інформатизації, технічної розвідки, криптоаналізу вимагають впровадження в сучасних умовах новітніх засобів озброєння та військової техніки, форм і способів їх застосування. На основі досвіду, набутого Радянським Союзом, досліджуються вимоги, які необхідно врахувати для підвищення скритності та оперативності управління військами під час підготовки та в ході ведення операцій, в т.ч. — операції Об’єднаних сил. Ключові слова: конфіденційність, криптографічний захист інформації, оперативність, скрите управління військами, скритність, шифрувальна машина, шифрувальний орган, шифрувальна техніка.
44
Omelchenko, Yuriy. „Інженерія «розумних» речей“. Multiversum. Philosophical almanac, Nr. 9-10 (18.05.2018): 108–16. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.9-10.08.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В статті експлікується концепт «інженерія», розглядається його фундаментальне тлумачення. Сучасні модуси поняття «інженерія» виходять за технічно-інструменталістське коло тлумачень. Інженерія – це когнітивно-перетворювальна практика. Дослідження ставить наголос на тому, що інженер ХХІ ст. змінює вектор своїх інтенцій з природи на саму людину. Інженерія «розумних» речей є частиною соціальної інженерії. Сучасні технології, які необхідно входять в інженерію «розумних речей, мають величезне соціально-антропологічне значення. Створена інженерією ХХІ ст. антропотехносфера є «розумним» середовищем. Ця природа-для-людини за багатьма напрямками детермінує поведінку людини. Людина зіштовхується з проблемою аутопоезису сучасної техніки, яка, в певних аспектах, може сама себе відтворювати і функціонувати поза втручанням людини. Частина, яку займає техніка в процесах трансформації природи людини, має тенденцію збільшуватися. Інженерія «розумних» речей розглядається як інженерія природи людини.
45
Пригара, Л. І. „Юридична техніка розпорядчих актів: особливості та значення“. Держава і право, Вип. 34 (2006): 75–81.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
46
Плахотнікова, М. В. „Людина - техніка - організація: головний імператив постіндустріального розвитку“. Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, Nr. 4 (2004): 125–36.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
47
Плахотнікова, М. В. „Людина - техніка - організація: головний імператив постіндустріального розвитку“. Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, Nr. 4 (2004): 125–36.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
48
Дейнека, К. О. „Кодифікаційна техніка: історичні витоки та генеза формування“. Бюлетень Міністерства юстиції України, Nr. 7, липень (2017): 39–46.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
49
ШУТАК, І. Д. „ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА ПОДОЛАННЯ МНОЖИННОГО ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА“. Європейські перспективи, Nr. 4 (2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.32782/ep.2021.4.1.
Der volle Inhalt der Quelle
50
Кашуба, Віталій, Владислав Данильченко, Ілля Вако und Олександр Кримець. „З ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ КВАЛИМЕТРІЇ ЩОДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ РУХОВИХ ПОМИЛОК ПРИ ФОРМУВАННІ ТЕХНІКИ РУКОПАШНОГО БОЮ“. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, Nr. 35 (04.01.2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.35.42-48.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Мета. Визначити орієнтири підвищення ефективності процесу формування техніки рукопашногобою. Методи. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: аналізнауково-методичної літератури та документальних матеріалів, кваліметрія – метод експертних оцінок.При проведенні експертизи методом надання переваги розрахункове значення коефіцієнта конкордації Wстановило 0,92 (p<0,05), тобто результатам проведеної експертизи можна довіряти, саму експертизуможна вважати такою, що відбулася, а думку експертів – узгодженою. Експертну оцінку проводили заучастю 26-ти фахівців. Результати. У процесі досліджень нами визначена ступінь узгодженості думокекспертів при ранжируванні типових помилок, які допускають курсанти при освоєнні больових ізадушливих прийомів в процесі спеціальної фізичної підготовки. Отримані дані дозволяють припустити,що подолання технічних помилок – одна з найважливіших завдань процесу спеціальної фізичної підготовки.Багато помилок, які допускають курсанти при освоєнні больових і задушливих прийомів пов’язані зруховими помилками. Відповідно до сучасних уявлень рухова неточність – невід’ємний компонент руховоїдіяльності. Важливо відзначити, що рухові помилки – це не тільки значущі неточності. Спортсмен можепросто недостатньо добре знати, як формується та чи інша рухова дія, що буває результатом помилок –щодо техніки вправи і техніки його виконання, результатом нездатності (тим більше в умовах дефіцитучасу) знайти доцільний варіант техніки вправи для створення особливих (відрізняються від звичних) умовйого виконання, у результаті невміння, забезпечити правильне виконання вправи з-за недостатньогорухового потенціалу, в тому числі в зв’язку з втомою. Висновок. Визначено орієнтири підвищення ефек-тивності процесу формування базової техніки рукопашного бою.Ключові слова: техніка рукопашного бою, кваліметрія, рухові помилки.