Um die anderen Arten von Veröffentlichungen zu diesem Thema anzuzeigen, folgen Sie diesem Link: Установка охолодження.
Zeitschriftenartikel zum Thema „Установка охолодження“
Geben Sie eine Quelle nach APA, MLA, Chicago, Harvard und anderen Zitierweisen an
Machen Sie sich mit Top-41 Zeitschriftenartikel für die Forschung zum Thema "Установка охолодження" bekannt.
Neben jedem Werk im Literaturverzeichnis ist die Option "Zur Bibliographie hinzufügen" verfügbar. Nutzen Sie sie, wird Ihre bibliographische Angabe des gewählten Werkes nach der nötigen Zitierweise (APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver usw.) automatisch gestaltet.
Sie können auch den vollen Text der wissenschaftlichen Publikation im PDF-Format herunterladen und eine Online-Annotation der Arbeit lesen, wenn die relevanten Parameter in den Metadaten verfügbar sind.
Sehen Sie die Zeitschriftenartikel für verschiedene Spezialgebieten durch und erstellen Sie Ihre Bibliographie auf korrekte Weise.
1
Дем'яненко, Ю. І., О. В. Дорошенко und М. І. Гоголь. „Система кондиціювання повітря на основі випарного охолодження і відкритого абсорбційного циклу“. Refrigeration Engineering and Technology 56, Nr. 1-2 (04.07.2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1824.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У наш час дефіцит енергії і охорона навколишнього середовища змушують господарників і проектувальників систем кондиціювання до пошуку інших, непарокомпресійних джерел холодопостачання. В статті запропонована система кондиціювання повітря, яка використовує природну нерівноважність атмосферного повітря – психрометричну різницю температур. Проаналізовані процеси прямого та непрямого випарного охолодження повітря стосовно досягнення комфортної зони. На h,d- діаграмі показано, що в результаті прямого випарного охолодження можна досягти області комфорту. Відмічено, що визначальний вплив на ефективність процесу випарного охолодження має вологовміст повітря на вході в апарат. В регіонах, де він високий, вирішальну роль відіграє попереднє осушення повітря. Запропонована альтернативна установка кондиціювання повітря на основі випарного охолодження і попереднього осушення повітря, завдяки чому збільшується психрометрична різниця температур повітря та стає можливим вийти в комфортну зону без застосування парокомпресійного холодильного циклу. Осушення повітря відбувається в абсорбері розчином бромістого літію, для регенерації якого використовується тепло, що виробляється сонячними колекторами. З огляду на те, що в процесі абсорбції температура абсорбенту зростає, в схемі передбачено відведення теплоти абсорбції водою, попередньо охолодженою в градирні. Поставлено задачу досягти після установки стану повітря, близького до температури точки роси, збільшивши таким чином її холодопродуктивність. При цьому слід забезпечити зменшення габаритів установки та витрат енергії на переміщення контактуючих потоків повітря, води та розчину абсорбенту. Всі тепломасообмінні апарати в установці виконані за поперечною схемою на основі регулярної насадки. Такий підхід дозволив мінімізувати аеродинамічний опір апаратів та їх габарити. Розроблена схема сонячної системи кондиціювання повітря (ССКП) запропонована для кондиціювання одного із супермаркетів
2
Лавренченко, Г. К., М. Б. Кравченко und Б. Г. Грудка. „Термодинамічне дослідження нового циклу для виробництва енергії, холоду і тепла“. Refrigeration Engineering and Technology 55, Nr. 4 (05.09.2019): 217–26. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i4.1630.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У промислових енергетичних установках утворюється велика кількість відносно низькотемпературного тепла, утилізація якого може забезпечувати енергозбереження та захист навколишнього середовища. При утилізації відпрацьованого тепла вдається виробляти електроенергію, тепло для опалення або гарячого водопостачання, а також холод. Для цієї мети підходить цикл Каліни, що дозволяє при використанні низькотемпературного тепла реалізовувати зазначені процеси. Робочим тілом в досліджуваній установці є водоаміачний розчин. При аналізі показників установки враховується, що в ній не тільки потреби в теплі і холоді, а й електроенергії – непостійні. Виходом із цієї ситуації є створення установок, які можуть виробляти електроенергію, тепло і холод як одночасно, так і окремо. Причому, бажано, щоб цим вимогам задовольняла одна установка, а не кілька, які включаються або вимикаються у міру виникнення потреби в тому чи іншому вигляді енергії, тепла або холоду. Це дозволить, по-перше, зменшити термін окупності таких установок за рахунок того, що вони будуть працювати практично безперервно, змінюючи лише кількість і якість виробленої енергії, по-друге, поліпшити енергетичні показники самих установок, так як при їх експлуатації не доведеться витрачати час і енергію на висхід установки в необхідний режим роботи. Наведено характеристики установки при експлуатації її в «зимовому» і «літньому» режимах роботи. Урежимі тригенерації показники запропонованої установки порівнювалися з характеристиками теплової машини для отримання механічної енергії; водогрійного котла для вироблення тепла; холодильної машини для охолодження. Ступінь термодинамічної досконалості теплової і холодильної машин склала 23,7%, що для установок, що використовують викидне тепло, цілком прийнятно
3
Пазюк, В. М. „СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ СУШІННЯ НАСІННЄВОГО ЗЕРНА“. Vidnovluvana energetika, Nr. 4(67) (25.12.2021): 90–99. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).90-99.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В статті запропоновані сучасні методи низькотемпературного сушіння зернових культур. Найбільш поширені для сушіння зернових культур бункери та силоси для вентилювання, сушарки колонкового та шахтного типу. Приведені енергетичні витрати зерносушарок у найбільш відомих виробників, що становлять в залежності від типу зерносушарки 4350 – 5000 кДж/кг випареної вологи. Розроблена енергетична класифікація існуючих зерносушарок в залежності від заходів направлених на зниження енергетичних витратах теплоти, але цього недостатньо. Витрати теплоти в існуючих зерносушарках потрібно зменшувати, тому розроблені заходи із зниження витрат теплоти на процес сушіння, серед яких доцільно застосувати теплові насоси, які вирішують комплексно проблему енергоефективності.
Ефективність теплонасосної установки підтверджується проведеними експериментальними дослідженнями, в якій розраховані енергетичні витрати на 1 кг випареної вологи, що становлять 3675–3700 кДж/кг випареної вологи. Процес сушіння насіння зернових культур в теплонасосній сушильній установці проходить періоди нагрівання, постійної та падаючої швидкості сушіння. Найбільш доцільна температура сушильного агента 50°С, швидкість сушіння 1,5 м/с та шар матеріалу в 20 мм. Насіннєві властивості зернових культур після теплової обробки зберігаються на рівні 99–100 %.
Вирішення проблеми енергоефективності сушіння насіння зернових культур досягається встановленням в технологічну схему сушіння теплонасосної установки. Зерносушильна установка складається з 3-х зон, перша зона з температурою 80°С необхідна для швидкого підігрівання насіння зернових культур, друга зона із температурою теплоносія 50°С від конденсатора теплового насосу дозволяє сушити насіння, третя зона використовується для охолодження матеріалу від випарника теплового насосу. Бібл. 10, рис. 6.
4
Uminskij, S., V. Makarchuk, M. Korol'kova, S. Dmitrieva und S. Zhitkov. „ГІДРОДИНАМІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ ВІДПРАЦЬОВАНИХ МАСТИЛ“. Аграрний вісник Причорномор'я, Nr. 95 (24.02.2020): 181–87. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.26.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Строк служби моторних масел може бути продовженний за рахунок застосування різноманітних методів очищення та відновлення їх функціональних властивостей. Фізичні методи обробки моторного мастила забезпечують стабілізацію в'язкості масла в плині тривалого строку застосування у двигуні, що створює кращі умови рідинного змащення деталей ДВС, що забезпечують їхню високу зносостійкість і кращу чистоту. Вплив магнітного поля поліпшує поляризаційні явища в середовищі мастила із домішками й, внаслідок цього поліпшує його змащуючи властивості. Установка для регенерації мастил містить дросель регулювання режимів роботи ультразвукового генератора, датчик частоти гідро імпульсів, на вході генератора встановлено манометр, а вихід дроселя і генератора з’єднано трубопроводом з електромагнітним фільтром, вихід якого з’єднано через розподільник з розпилюючою насадкою , змонтованій у випарному баку в верхній частині якого змонтований конденсатозбірник, розташований вище бака очищаємої рідини, в нижній частині якого розміщено радіатор для охолодження очищеного мастила. Розроблена установка дозволить підвищити ефективність регенерації мастил з поліпшенням якості товарних мастил.
5
Morozov, Yu, D. Chalaev, V. Olijnichenko und V. Velychko. „ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОБОВОГО АКУМУЛЮВАННЯ ХОЛОДУ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ ПІДЗЕМНИХ ГОРИЗОНТІВ М. КИЄВА“. Vidnovluvana energetika, Nr. 3(58) (25.09.2019): 67–77. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.3(58).67-77.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Викладено результати експериментального дослідження ефективності використання добового акумулятора холодної води для забезпечення роботи серійного фанкойлу з метою забезпечення кондиціювання повітря в окремому приміщенні.
Натурна експериментальна установка містить видобувну свердловину, поглинальну свердловину, баки-акумулятори, витратомір, термометр холодної води, термометр повітря в приміщенні, мережевий насос, термометр відпрацьованої води, приміщення для охолодження, фанкойл.
Вода з температурою 12ºС з видобувної свердловини подається свердловинним насосом в групу накопичувальних баків, які є акумулятором холоду. Після накопичення води в баках вмикається мережевий насос, який подає воду з накопичувальних баків на фанкойли. Вода, яка пройшла через фанкойли та віддала холод в приміщення, надходить до поглинальної свердловини.
Метою експерименту є дослідження системи акумулювання холодної води в якості добового акумулювання холоду та її подальшого використання для забезпечення комфортних умов в приміщенні за допомогою серійного фанкойлу.
Основні характеристики проведення експерименту: дебіт води на виході з підйомної свердловини становить 0,9 кг/с, дебіт води, яка надходить на фанкойл – 0,1 кг/с, витрата повітря через фанкойл – 340 м3/год, температура води, яка надходить до баку-акумулятору – 12ºС, температура води, що надходить до фанкойлу – 12,5ºС, площа охолодження приміщення – 20 м2, початкова температура в приміщенні – 28ºС, кількість баків-акумуляторів – 7 шт., загальний об’єм баків-акумуляторів – 7 м3.
В результаті проведених експериментів досягнуто зниження температури в приміщенні до 23ºС за 3 години роботи фанкойла. Встановлено, в процесі охолодження приміщення холодопродуктивність фанкойла змінювалася від 3640 Вт в початковий період до 1820 Вт - в кінці. Температури холодоносія на виході з фанкойла при цьому становили, відповідно, 21,5ºС і 17,1 ºС.
Дослідження показали, що система акумулювання води підземних горизонтів з початковою температурою води 12ºС ефективно працює в режимі охолодження приміщення з застосуванням серійних фанкойлів. Акумулятори теплоти у вигляді баків-акумуляторів ефективно використовуються також в якості буферних ємностей для регулювання подачі води в фанкойли. В баках-акумуляторах при вистойці води більше 2-х діб спостерігається накопичення твердих осадів. Розбіжність розрахункових значень температури з експериментальними значеннями не перевищує 5-7%. Система потребує подальшої модернізації для автоматичного заміру параметрів води і температури та вологості приміщення. Бібл. 13, рис. 7.
6
Радченко, А. М., Я. Зонмін, С. А. Кантор und Б. С. Портной. „Аналіз паливної ефективності глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки в різних кліматичних умовах“. Refrigeration Engineering and Technology 54, Nr. 6 (30.12.2018): 23–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1258.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Проаналізовано паливну ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки (ГТУ) при для кліматичних умов півдня України (регіон м. Одеса) та субтропічного клімату КНР (на прикладі м. Чженьцзян, провінція Цзянсу). Досліджено ефективність двоступеневого охолодження повітря на вході газотурбінної установки: попереднього охолодження зовнішнього повітря холодною водою з температурою 7ºС від абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини (АБХМ) до температури 15ºС у першому високотемпературному ступені повітроохолоджувача та наступного більш глибокого його доохолодження до температури 10ºС у другому низькотемпературному ступені киплячим хладоном від ежекторної холодильної машини (ЕХМ), як конструктивно найбільш прості і надійні в експлуатації. При цьому як абсорбційна бромистолітієва холодильна машина, так і хладонова ежекторна машина використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінної установки. В якості критерія застосовано питому витрату палива. Ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки аналізували як за поточними величинами зменшення питомої витрати палива упродовж року при змінних кліматичних умовах експлуатації, так і за накопиченням щомісячно та за рік. Показано, що більш глибоке охолодження повітря на вході ГТУ до температури 10 ºС в ЕХМ забезпечує зменшення витрати палива у півтора-два рази завдяки взаємно пов’язаному подвійному ефекту: збільшенню самої величини зниження температури повітря Dt10 до 10 ºС за рахунок обумовленого нею ж зростання тривалості охолоджувального сезону на 20…30 % порівняно з традиційним охолодженням повітря до температури 15 ºС в АБХМ. Результати аналізу паливної ефективності застосування двоступеневого охолодження повітря в украй напружених тепловологісних умовах, зокрема субтропічного клімату, дають підстави для розширення географії застосування глибокого охолодження повітря й на регіони, в яких найбільш поширене традиційне охолодження повітря в АБХМ, а застосування контактних методів зниження температури повітря упорскуванням води не дає бажаного ефекту через високу вологість повітря.
7
Стоянов, П. Ф. „Аналіз енергетичних показників конденсаторів холодильних установок з повітряним охолодженням“. Refrigeration Engineering and Technology 54, Nr. 6 (30.12.2018): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1255.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В статті виконано літературний огляд досліджень пов'язаних з удосконаленням теплообмінників з повітряним охолодженням, аналіз енергетичних показників конденсаторів з повітряним охолодженням, представлені основні напрямки підвищення їх енергетичної ефективності. Автором статті досліджено роботу повітряного конденсатора при зміні режимних параметрів його експлуатації, оцінено вплив робочого тіла холодильної установки на характеристики теплообмінника. Результати проведеного дослідження свідчать, що робоче тіло холодильної установки істотно впливає (до 9,2%) на показники теплової потужності обладнання в рівноцінних умовах експлуатації. Оцінено залежність витрати охолоджуючого повітря крізь теплообмінник, зміни необхідної потужності вентилятора від температури охолоджуючого повітря на вході в апарат за умови дотримання фіксованої температури конденсації хладону та теплової потужності конденсатору. Виявлено, що при підвищенні температурі зовнішнього повітря від 25 ºС до 28 ºС відбувається підвищення енергоспоживання вентилятора серійного апарату на 250%. В роботі оцінено енергетичну ефективність конденсаторів повітряного охолодження в залежності від параметрів навколишнього середовища, сформовані рекомендації щодо оптимізації роботи теплообмінників з повітряним охолодженням.
8
Бошкова, І. Л., А. С. Тітлов, Н. В. Волгушева, Н. О. Колесніченко und Т. А. Сагала. „Модернізація системи охолодження магнетронів малої потужності“. Refrigeration Engineering and Technology 55, Nr. 3 (01.07.2019): 158–64. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1573.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Розглядається питання забезпечення теплового режиму анодного блоку магнетрона шляхом заміни системи повітряного охолодження на систему рідинного охолодження. Стверджується, що система рідинного охолодження найбільш підходяща для магнетронів, які в даний час передбачають систему повітряного охолодження, однак не розраховані на тривалу роботу в складі промислових мікрохвильових установок. Організація системи рідинного охолодження дозволить магнетрон працювати тривалий час без перегріву і в сприятливих умовах, при яких виключено забивання частинками і пилом поверхні теплообміну і виникнення перегріву поверхні анодного блоку. Основним елементом розроблюваної системи рідинного охолодження є сорочка охолодження, що представляє собою кільцевий канал з теплопровідного матеріалу. Сорочка охолодження кріпиться безпосередньо на анодний блок, при цьому ступінь стиснення поверхонь і товщина повітряного зазору повинні забезпечити мінімальне сумарне термічний опір. Для визначення коефіцієнтів тепловіддачі отримана емпірична залежність, яка відображає той факт, що при охолодженні анодного блоку раціональними є в'язкі і в'язкісно-гравітаційні режими руху. Визначено основні теплові характеристики процесу охолодження, що включають коефіцієнт теплопередачі, зміну температури теплоносія, максимально допустиму температуру на вході. Розрахунки проведені для двох видів теплоносіїв: вода і 54 % водний розчин етиленгліколю. Застосування даного схемного рішення і вибір раціональних розрахункових режимних дозволяє вирішити проблему підвищення ефективності виробництва і надійності роботи мікрохвильової техніки.
9
Лавренченко, Г. К., М. Б. Кравченко und Б. Г. Грудка. „Аналіз результатів з’єднання термодинамічних циклів парокомпресорних холодильних машин“. Refrigeration Engineering and Technology 55, Nr. 5-6 (28.03.2020): 246–54. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1657.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Попереднє охолодження вперше використали в 1900 р. у зріджувачі повітря. Його демонстрував К. Лінде на міжнародній виставці. До складу зріджувача була введена аміачна холодильна машина для охолодження повітря до -50 °С. Пізніше попереднє охолодження стали застосовувати і в інших кріогенних установках. В останні роки зростає інтерес до попереднього охолодження в холодильних машинах. Попереднє охолодження вигідно застосовувати в з'єднаних термодинамічних циклах кріогенних установок і в системах, що складаються з двох парокомпресорних холодильних машин – ПХМ. В системі двох ПХМ одна з них з невисокою холодопродуктивністю(ПХМII) переохолоджує рідкий холодоагент у більшій холодильної машині (ПХМI) перед його дроселюванням. У статті наведено виведення формули, яка може використовуватися для оцінки можливості підвищення ефективності з'єднаних термодинамічних циклів. Показано, наскільки попереднє охолодження покращує характеристики системи «ПХМI+ПХМII». Поставлено та розв'язано задачу оптимізації систем охолодження, що включають дві холодильні машини. Визначено оптимальні температури попереднього охолодження рідких холодоагентів R717 і R290 в ПХМI, поряд з якими використовувалися додаткові ПХМII, що працюють на цих же холодоагентах. Відзначається зростання холодопродуктивності Qс і коефіцієнта ефективності СОР в системах машин типу R717/R717 і R290/R290. Більш значне зростання Qс (на 34%) і СОР (на 22,9%) забезпечувалося в машині типу R290/R600а. Їй за величиною показників дещо поступалася машина типу R717/R600а. Відзначається, що максимальні значення СОР досягаються в діапазоні температур проміжного охолодження -5...-10 °С, хоча в ПХМI холод виробляється на рівні -30 °С. Результати розрахунків підтверджують доцільність широкого застосування попереднього охолодження в холодильних машинах і кріогенних установках
10
Волошанюк, О. „Математичний аспект продуктивності дії редукційно-охолоджувальних установок.“ COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, Nr. 41 (14.12.2020): 10–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-02.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Розкрито поняття редукційно-охолоджувальної установки та пароохолоджувача. Здійснено визначення головних складових процесу зниження тиску та температури пари, що використовується. Наведено схему редукційно-охолоджувальної установки з детальним описом всіх складових та відокремленням потоків охолоджуючої води та свіжої пари. Також зазначено вхідні значення тиску та температури, що задаються на початку роботи редукційно-охолоджувальної установки. Описано алгоритм охолодження із зазначенням всіх компонентів. Розкрито рівень надійності редукційно-охолоджувальної установки та підкреслено основні негативні впливи, що відбуваються під час дії редукційно-охолоджувальної установки. Підкреслено, що ефективність редукційно-охолоджувальної установки, рівень її продуктивної дії лежить в основі ексергії. Наведено математичне обґрунтування продуктивності дії редукційно-охолоджувальних установок. Запропоновано рівняння ексергетичного балансу для редукційно-охолоджувальної установки та схема ексергетичних потоків редукційно-охолоджувальної установки. Відокремлено рівняння теплового балансу редукційно-охолоджувальної установки та матеріального балансу. Наведено формулу для визначення витрати гострої пари та обчислення витрати охолоджуючої води. Окремо відокремлено параметри, які використовуються при аналізі функціонування редукційно-охолоджувальної установки.
11
Дем'яненко, Ю. І., О. В. Дорошенко und М. І. Гоголь. „Аналіз енергозберігаючих рішень систем вентиляції і кондиціювання супермаркету“. Refrigeration Engineering and Technology 56, Nr. 3-4 (11.01.2021): 140–45. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1947.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Представлено матеріали обстеження системи припливно-витяжної вентиляції супермаркету. Згідно з проектом свіже повітря подається в приміщення через пластинчастий перехресноточний рекуператор. В холодний період таке рішення є безальтернативним, позаяк дозволяє суттєво зменшити експлуатаційні витрати на опалення. Знаючи про неефективність застосування рекуператорів влітку, проектанти зазвичай передбачають в установці обвідний канал для роботи в теплу пору року. Але спокуса економії енергії і влітку, коли працюють кондиціонери, спонукає до пошуку енергоефективних рішень. На даному об’єкті для виправдання застосування пластинчастого перехресноточного рекуператору проектанти застосували перед ним випарне охолодження витяжного повітря дозованим розбризкуванням водопровідної води, назвавши цей процес «попереднім адіабатним охолодженням повітря». Знизивши, таким чином, температуру витяжного повітря, можна потім в перехресноточному пластинчастому теплообміннику додатково охолодити припливне повітря і в результаті зменшити потрібну холодопродуктивність парокомпресорної холодильної машини. В статті показано, що задекларований авторами ідеї ефект фактично знаходиться в межах похибки вимірювань і реально не може бути прийнятий до уваги. Навіть за умов застосування дійсно адіабатного процесу температура повітря після припливно-витяжної установки практично не зменшується, що є результатом надто малої різниці температур між припливним і витяжним повітрям. Проведений аналіз показав, що докорінно поліпшити ситуацію могло б застосування в схемі припливно-витяжної вентиляції замість рекуператора непрямого випарного охолоджувача (НВО) припливного повітря. При цьому може бути досягнутий бажаний результат – зменшення температури припливного повітря без застосування штучного холоду. В холодний період рециркуляція води в апараті НВО вимикається, і він працює як теплообмінник-рекуператор. Всі викладки проілюстровано конкретними прикладами
12
Коновалов, Д. В., und Г. О. Кобалава. „Застосування контактного охолодження повітря аеротермопресором в циклі газотурбінної установки“. Refrigeration Engineering and Technology 54, Nr. 5 (30.10.2018): 62–67. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1248.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Проведено аналіз існуючих газотурбінних установок (ГТУ) із застосуванням проміжного охолодження циклового повітря різних фірм-виробників, визначені основні технічні характеристики та головні параметри роботи цих ГТУ. Розглянуто основні шляхи реалізації проміжного охолодження циклового повітря ГТУ, а саме охолодження в поверхневому теплообміннику та контактне охолодження при упорскуванні диспергованої води. Перспективним способом зволоження робочого середовища ГТУ може бути застосування аеротермопре-сорного апарату, в основу роботи якого покладено процес термогазодинамічної компресії (термопресії). Особливістю цього процесу є підвищення тиску в результаті миттєвого випаровування рідини, що упорскується в повітряний потік, який прискорений до швидкості близько звуковій. При цьому на випаровування води відводиться теплота від газу, в результаті чого знижується його температура. В роботі проведено порівняльний аналіз існуючих та аеротермопресорних технологій для проміжного охолодження повітря ГТУ. Виявлено, що аеротермопресор дозволяє підвищити тиск циклового повітря між ступенями компресора на 2…9 %, що призводить до зменшення роботи на стиснення в ступенях компресора, а упорскування води, відповідно, до збільшення кількості робочого тіла в циклі на 2…5 %, і, як наслідок, збільшується питома потужність на 3…10 % та ККД ГТУ на 2…4 %.
13
Загородній, Р. І. „Дослідження параметрів радіаторів охолодження когонераційної установки біотеплогенератора“. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія "Техніка та енергетика АПК", Вип. 256 (2016): 234–40.
Den vollen Inhalt der Quelle finden
14
Коновалов, Дмитро Вікторович, und Галина Олександрівна Кобалава. „ПРОМІЖНЕ ОХОЛОДЖЕННЯ ЦИКЛОВОГО ПОВІТРЯ В ГАЗОТУРБІННИХ УСТАНОВКАХ АЕРОТЕРМОПРЕСОРАМИ“. Aerospace technic and technology, Nr. 1 (25.02.2018): 29–36. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2018.1.02.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Existing technologies to improve the fuel and energy efficiency of gas turbine plants due to intercooling of the cycle air are analyzed. One of the promising ways for increasing the efficiency of such technologies is using thermogasdynamic compression in the heat recovery processes of secondary energy resources. A feature of this process is the pressure rate increase due to the instant evaporation of a finely dispersed liquid is injected into the air stream which accelerated to the speed of sound. When the pressure of the boiling liquid is increased, the power consumption for compressing the working fluid (cyclic air) is reduced, the efficiency is increased and the consumption of the fuel and energy resources of the gas turbine plant is reduced.The advantages of cooling technology with an aerothermopressor are outlined in the article. The aerothermopressor is a multifunctional jet apparatus, whose work consists in injecting water into the stream of cyclic air when it is compressed in the gas turbine plant compressor. If this apparatus is used for cooling of cycle air, it will be compensate for aerodynamic losses along the air path and it will reduce compression work in the compressor, increase the consumption of the working fluid and, as a result, increase the gas turbine plant power. The basic schemes of the aerothermopressor installation between the stages of low and high pressure compressors are considered. Theoretical thermodynamic cycles of such gas turbine plants are presented and the advantage of using a contact cooler for intercooling of the cyclic air in comparison with surface air coolers for intercooling is defined in this paper.The proposed cooling technology makes it possible using low-potential heat of secondary energy resources of gas turbine plants (heat of cyclic air), the utilization of which by traditional methods is problematic because the temperature of waste heat sources is low.The tasks are determined, the solution of which will ensure the possibility of rational organization of cooling processes in the aerothermopressor, which in turn will allow achieving optimal parameters for increasing the efficiency of the gas turbine plant and reducing the specific fuel consumption in relation to the variable climatic conditions of operation
15
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash und O. Yu Glushak. „Зменшення вологовмісту димових газів у конденсаційних теплоутилізаторах котельних установок“. Scientific Bulletin of UNFU 29, Nr. 8 (31.10.2019): 116–19. http://dx.doi.org/10.36930/40290821.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Викладено результати розрахункових досліджень щодо тепловологісного стану відхідних димових газів газоспоживальних котельних установок під час використання сучасних теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням газів. Застосування зазначених технологій розглянуто як захід, що відповідає осушуванню димових газів внаслідок теплоутилізації завдяки зменшенню їхнього вологовмісту (абсолютної вологості), а відтак і зниженню точки роси водяної пари, що міститься в газах. Наведено дані досліджень стосовно зменшення вологовмісту димових газів у теплоутилізаційних системах котельних установок під час виробництва теплової енергії для опалення, технологічних потреб, потреб систем гарячого водопостачання тощо. Визначено рівні зменшення цього вологовмісту в теплоутилізаційному устаткуванні зазначених систем. У цьому устаткуванні, в так названих конденсаційних теплоутилізаторах, реалізується глибоке охолодження димових газів під час конденсації з них водяної пари. Встановлено залежності від режимних параметрів котлоагрегатів та теплоутилізаційного устаткування відносної величини β, яка характеризує рівень осушування димових газів у цьому устаткуванні і є відношенням абсолютної величини зменшення вологовмісту до його початкового значення. Показано, що за умов глибокої утилізації теплоти димових газів опалювальних котелень, зокрема внаслідок нагрівання зворотної води теплових мереж, абсолютна вологість газів за невисоких відносних навантажень котла може зменшуватися у 3-4 рази, що відповідає зниженню їхньої точки роси від 58-54 ºС до 35 ºС. Показано також, що під час використання утилізованої теплоти для технологічних потреб та гарячого водопостачання рівень зменшення абсолютної вологості димових газів істотно підвищується завдяки зниженню температури нагріваної в теплоутилізаторі води tв. Так, під час нагрівання холодної води з початковою температурою tв < 5 ºС зневоднення димових газів є досить значним і може досягати 90 %, що відповідає зниженню точки роси газів до 22 ºС.
16
Жадан, Володимир Андрійович, Олександр Юрійович Ларін, Олександр Анатолійович Майстренко und Олександр Олексійович Почечун. „Моделювання процесу теплообміну між основними агрегатами сучасних колісних бронетранспортерів на базі методів кінцевоелементного моделювання“. Озброєння та військова техніка 28, Nr. 4 (03.12.2020): 32–37. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.4(28).32-37.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В статті на основі математичних розрахунків та отриманих експериментальним шляхом даних проведено дослідження компонувальних рішень моторно-трансмісійного відділення (МТВ), гідросистем бронетранспортера з вентиляторною системою охолодження. Ці матеріали мають практичну цінність і повинні використовуватися на початкових етапах проєктування систем охолодження основних елементів бронетранспортера з метою їх оптимізації та поліпшення характеристик.В статті авторами проаналізовано існуючі конструкції колісних бронетранспортерів на базі методів кінцевоелементного моделювання фізичних процесів, зокрема, процесів теплообміну в системі охолодження сучасних зразків військової техніки вітчизняного виробництва БТР-4А, БТР-4В і БТР-4Е-2. При попередніх оцінках варіантів компонування моторно-трансмісійного відсіку, гідропневматичною підвіски і вентиляторної системи охолодження силової установки представлена математична модель теплових потоків дозволяє з достатньою точністю визначити ефективність пропонованих перспективних зразків.
17
Радченко, Андрій Миколайович, Анатолій Анатолійович Зубарєв, Сергій Георгійович Фордуй, Володимир Володимирович Бойчук und Віталій Васильович Цуцман. „АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ КОГЕНЕРАЦІЙНОГО ГАЗОПОРШНЕВОГО МОДУЛЯ УСТАНОВКИ АВТОНОМНОГО ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ“. Aerospace technic and technology, Nr. 7 (31.08.2019): 76–80. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2019.7.10.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
The analysis of the efficiency of cooling air of cogeneration gas-piston module of installations for combined production of electric energy, heat, and cold is performed. The installation for energy supply includes two JMS 420 GS-N.LC GE Jenbacher cogeneration gas-piston engines manufactured as cogeneration modules with heat exchangers for removing the heat of exhaust gases, scavenge gas-air mixture, cooling water of engine and lubricating oil. The heat of hot water is transformed by the absorption lithium-bromide chiller AR-D500L2 Century into the cold, which is spent on technological needs and for the operation of the central air conditioner for cooling the incoming air of the engine room, wherefrom it is sucked by the turbocharger of the engine. The temperature of the scavenge gas-air mixture at the entrance to the working cylinders of the engine is maintained by the system of recirculating cooling with the removal of its heat into surroundings by the radiator. Because of significant heat influx from working engines and other equipment, as well as through the enclosures of the engine room from the outside to the air-cooled in the central air conditioner in the engine room, from where it is sucked by a turbocharger, the air temperature at the inlet of the turbocharger is quite high: 25...30 °C. At elevated temperatures of the ambient air at the inlet of the radiator for cooling scavenge gas-air mixture and the air at the turbocharger inlet the fuel economy of engine is falling, which indicates the need for efficient cooling of air. The efficiency of cooling the air of the gas-piston module was estimated by a reduction in the consumption of gaseous fuel and the increase in electric power of the engine. For this purpose, the data of monitoring on the fuel efficiency of the gas-piston engine with the combined influence of the ambient air temperature at the inlet of the radiator and the air at the turbocharger inlet were processed to obtain data on their separate effects and to determine the ways to further improve the air cooling system of the gas-piston module.
18
Бондаренко, В. Л., Ю. М. Симоненко, Д. П. Тишко und Б. О. Пилипенко. „Методи забезпечення кріогенних температур в установках збагачення неоногелієвої суміші“. Refrigeration Engineering and Technology 54, Nr. 5 (31.10.2018): 77–82. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1266.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Концентрати неону, гелію, криптону і ксенону здобувають з атмосфери в якості побічних продуктів при переробці в повітророздільних установках великих обсягів атмосферного повітря. Основними джерелами неону і гелію в Україні є кисневі цехи металургійних і хімічних комплексі. Сира неоногелієва суміш, містить в собі близько 50% побічних домішок, основною з яких є азот. Зниження кількості домішок в продукті особливо важливо в разі значної віддаленості джерела сировини від ділянки його остаточної переробки. Збагачення неоногелієвої суміші дозволяє знизити транспортні витрати та спростити глибоку адсорбційну очистку, що практикуються в технології отримання чистого неону та гелію.У даній статті проведено порівняльний аналіз варіантів забезпечення кріогенних температур, що можуть використовуватись в технологіях первинного збагачення неонгелієвої суміші. Серед них: рідкий азот, киплячий в умовах вакууму, ежектор, який працює в сукупності з вакуумом-насосом та як окремий пристрій, безмашинні вихрові апарати, що використовують наявний перепад тиску в ступенях фазового сепаратора. Найбільш поширеним варіантом охолодження фазових сепараторів є розімкнутий холодильний «цикл» з рідким азотом в якості робочої речовини. Однак, температура кипіння азоту при атмосферному тиску не забезпечує бажаної концентрації неону і гелію на виході з апарату. Розглянуто альтернативні способи охолодження сепараторів, які забезпечують пониження температури нижче 68 К. Завдяки цьому досягнуто додаткове збагачення цільових продуктів на виході з фазового сепаратора (дефлегматора).
19
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash und G. O. Sbrodova. „Застосування повітряного методу за¬побігання конденсатоутворенню в газовідвідних трактах котелень“. Scientific Bulletin of UNFU 28, Nr. 10 (29.11.2018): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/40281016.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Викладено результати дослідження ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних та промислових котелень повітряного методу відвернення конденсатоутворення у газовідвідних трактах. Розглянуто котельні установки з глибоким охолодженням відхідних газів, оснащені водогрійними теплоутилізаторами, призначеними для нагрівання зворотної тепломережної води та води іншого призначення. Досліджено за різних режимів котлів тепловологісний стан у димових трубах різного типу під час використання для зниження вологості та підвищення температури вихідних газів сухого та нагрітого повітря від повітронагрівача котла. Визначено в розглянутих умовах основні параметри систем антикорозійного захисту димових труб, що забезпечують відвернення в них конденсатоутворення за дотримання нормативних режимів експлуатації цих труб. За значеннями одержаних параметрів виконано порівняльний аналіз ефективності застосування розглянутого методу антикорозійного захисту газовідвідних трактів для різних теплоутилізаційних установок. Показано, що використання в теплоутилізаційних технологіях котлів методу підмішування нагрітого повітря забезпечує відвернення конденсатоутворення в димових трубах з різною часткою цього повітря у вихідних газах. Величина цієї частки залежить від режиму роботи котла, призначення утилізованої теплоти, характеристики димової труби тощо.
20
Trishevsky, O. I., M. V. Saltavets und V. O. Kondrashchenko. „Обґрунтування та вибір схем охолодження валків листопрокатних станів на основі математичного моделювання процесів теплообміну валків з полосою“. Обробка матеріалів тиском, Nr. 1(50) (31.03.2020): 307–14. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)307.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Тришевський О. І., Салтавець М. В., Кондращенко В. О. Обґрунтування та вибір схем охолодження валків листопрокатних станів на основі математичного моделювання процесів теплообміну валків з полосою. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 307-314.
Розглянуто особливості обладнання і технологічних процесів отримання гарячекатаного листа на широкосмугових станах України та промислово розвинених країн, таких як США, Німеччина, Франція, Італія, Австрія, Японія. Визначено основні тенденції вдосконалення технології та обладнання з метою зниження енерговитрат, собівартості продукції, що випускається і підвищення її конкурентоспроможності за кордоном. Основними з них є забезпечення стабільності параметрів технологічного процесу прокатки листа за рахунок застосування сучасних конструкцій прокатних станів, оснащення їх відповідною контрольно-вимірювальною апаратурою та засобами автоматизації технологічного процесу, а також удосконалення технології прокатки й охолодження за допомогою використання компактних установок надшвидкісного охолодження смуги, які встановлюються між чорновою і чистовою групами клітей, а також після чистової групи перед моталками. Використання такої технології надшвидкісного охолодження полоси при прокатці дозволяє отримати гарячекатану листову сталь зі стабільними механічними властивостями при прокатці надтонких листів. Викладено результати теоретичних досліджень теплового стану робочих валків під час гарячої прокатки листа на прикладі чистової кліті стану 2250 Алчевського металургійного комбінату. Дано рекомендації щодо застосування ефективних схем охолодження валків. Зокрема запропоновані дві нові схеми їх охолодження: а) перспективна; б) економічна. При використанні перспективної схеми подачі води на валок зростання температури за один цикл зменшується вдвічі і становить 5-6 ° С. Істотна відмінність економічного способу подачі води полягає в тому, що стабілізація температурного поля валка забезпечується при зменшенні на 25% довжини зони примусового охолодження, з'являється можливість зменшити кількість води на охолодження. Стійкість валків за рахунок стабілізації теплового стану підвищується на 10%.
21
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk und G. O. Presich. „АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ГАЗОВІДВІДНИХ ТРАКТІВ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВОК ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ“. Industrial Heat Engineering 38, Nr. 1 (20.02.2016): 47–53. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.1.2016.06.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Проведено аналіз ефективності застосування ряду теплових методів відвернення конденсатоутворення у газовідвідних трактах котельних установок з димовими трубами різного типу при використанні теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням відхідних газів.
22
Радченко, Андрій Миколайович, Ян Зонмін, Сергій Анатолійович Кантор und Богдан Сергійович Портной. „ЕФЕКТИВНІСТЬ ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ НА ВХОДІ ГАЗОТУРБІННОЇ УСТАНОВКИ В УМОВАХ ПОМІРНОГО І СУБТРОПІЧНОГО КЛІМАТУ“. Aerospace technic and technology, Nr. 6 (20.12.2018): 34–38. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2018.6.05.
Der volle Inhalt der Quelle
23
Асманкіна, A. A., М. Г. Лорія, О. Б. Целіщев und Гома Ахмед Гезеві Абдалхалех. „Автоматизація об'єднаних систем автономного енергозабезпечення лабораторної установки“. ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, Nr. 8(264) (12.01.2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-73-77.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Тепер всі світові тенденції енергії прямують на використанні і комбінуванні поновлюваних джерел енергії. Поєднання декількох поновлюваних джерел енергії і залучання не поновлюваних джерел приводить до часткової незалежності. У цій роботі була протестований лабораторний пристрій для нагріву і охолодження рідини. Протягом експерименту були використані правила Карно, гідродинаміка, динамічна компресія газів і багато інших принципів. Запропоноване поєднання декількох систем замінимої енергії, зазначене у графіках, відобразило кількість джерел, необхідних для роботи експериментального врегулювання. Були зняті показники в різних термінах роботи експериментального врегулювання, для цієї мети воно було обладнане великою кількістю чутливих елементів. Досліджуваний час, температура, тиск на різних проміжках врегулювання управляється он-лайн з мобільного пристрою. Для конструкції і оцінки адекватності математичного зразкового збирання показників від сенсорів залежно від температурних індексів умови експлуатації, яка вимагає детальніших спостережень, для цього дослідження знадобилося більше ріку, залежно від часу щорічної і бажаної температури в приміщенні. Зняті показники з експериментальної частини, дозволили отримати апроксимовану інформацію для конструкції діаграм залежностей нагнітання тиску від температур. Дослідним результатом стали побудовані графічні залежності тиску від температур на трьох основних ділянках врегулювання. Отримані дані надають можливості побудувати математичну модель для послідовної модернізації врегулювання.
24
Mazurok, A., und M. Vyshemirskyi. „Аналіз умов виникнення термоудару корпусу реактора з урахуванням виконаних модернізацій систем, важливих для безпеки“. Nuclear and Radiation Safety, Nr. 2(66) (19.06.2015): 16–23. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.2(66).03.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Виконано аналіз ефективності функціонування систем реакторної установки із зниження ризику виникнення умов термоудару корпусу реактора на прикладі представницьких аварійних сценаріїв. Розглянуто роботу регулюючих клапанів, які встановлені на лінії напірних трубопроводів насосів системи аварійного охолодження активної зони, а також функціонування захисту від холодного опресування, що входить до складу системи захисту першого контуру від перевищення тиску. Для розрахункового аналізу використано теплогідравлічну модельдля коду RELAP5/Mod3.2 з детальним моделюванням опускної ділянки реактора та врахуванням виконаних модернізацій.
25
Радченко, Андрій Миколайович, Ян Зонмін, Микола Іванович Радченко, Сергій Анатолійович Кантор, Богдан Сергійович Портной und Юрій Георгійович Щербак. „ВИЗНАЧЕННЯ ВСТАНОВЛЕНОЇ ХОЛОДОПРОДУКТИВНІСТІ СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ НА ВХОДІ ГАЗОТУРБІННОЇ УСТАНОВКИ ЗА ПОТОЧНИМ ТЕПЛОВИМ НАВАНТАЖЕННЯМ“. Aerospace technic and technology, Nr. 2 (22.04.2019): 56–60. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2019.2.07.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Significant fluctuations of the current temperature and relative humidity of the ambient air lead to significant changes in the thermal load on the cooling system at the inlet of gas turbine units (GTU), which acutely raises the problem of choosing their installed (design) thermal load. Calculations of ambient air cooling processes were carried out for different climatic conditions, for example, southern Ukraine (Mykolaiv) and Central China (Beijing). It is analyzed two methods of determination of the installed (design) cooling capacity of the ambient air cooling system at the GTU inlet according to the maximum current reduction of fuel consumption and according to the maximum rate (increase) of annual reduction of fuel consumption following to increasing of the installed cooling capacity, calculated by summarizing the current values of fuel consumption reduction. It is shown that the values of the installed cooling capacity of the air cooling system at the GTU inlet, determined by both methods, are close enough but differ significantly for different climatic conditions. The advantage of the method of calculating the installed cooling capacity of the air cooling system at the GTU inlet according to the maximum rate of annual reduction in fuel consumption is the possibility of a more precise definition of it due to the absence of significant fluctuations in the annual reduction in fuel consumption, calculated by summarizing the current values of fuel consumption reduction. Since the maximum reduction in fuel consumption per year is achieved with some decrease in the rate of its increment at high values of the design cooling capacity, required in the hottest hours in the summer and excessive in somewhat cool periods (at night and in the morning even in the summer), the installed cooling capacity, determined according to the maximum rate of the reduction of fuel consumption, will be insufficient in times of increased thermal loads above their design value. In such cases, the elimination of the deficit in cooling capacity is possible by using an excess of cold accumulated during reduced thermal loads
26
Радченко, Микола Іванович, Ян Зонмін, Сергій Анатолійович Кантор und Богдан Сергійович Портной. „ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ГЛИБОКОГО ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ НА ВХОДІ ГАЗОТУРБІННИХ УСТАНОВОК В РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ“. Aerospace technic and technology, Nr. 1 (07.03.2019): 48–52. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2019.1.05.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
The efficiency of deep air cooling at the inlet of gas turbine units of a simple scheme has been investigated for changed climatic conditions of operation during the month. For air cooling, the application of waste heat recovery chiller has been proposed, which transform the heat of exhaust gases of gas turbine units into the cold. The efficiency of air cooling at the inlet of gas turbine units to different temperatures has been analyzed: to 15°C – an absorption lithium-bromide chiller, which is used as the first high-temperature pre-cooling stage of ambient air and down to 10°C – a combined absorption-ejector chiller, which acts as the second low-temperature stage. The air cooling efficiency is compared for different climatic conditions using the example of Yuzhnoukrainsk (Ukraine) and Shanghai (China). The climate peculiarity of Shanghai is the high relative humidity of the air, respectively, and its moisture contents at the same time its high temperatures. As indicators for assessing the effectiveness of air cooling at the inlet of gas turbine units down to 15°C in an absorption lithium-bromide chiller and deep air cooling to 10ºС, in a combined absorption-ejector chiller used an increase in useful power and a reduction in specific fuel consumption. It is shown that, through extremely different thermal and humidity parameters of ambient air, it is cooling at the inlet of gas turbine units for the climatic conditions of Ukraine provides the current increase in useful power by 10...15%, and for the climatic conditions of China – 18…22%. However, it should be noted that deeper air cooling at the inlet of the gas turbine unite to a temperature of 10°C in a combined absorption-ejector chiller compared to its traditional cooling to 15°C in an absorption lithium-bromide chiller provides an increase in useful power for a temperate climate of Ukraine (for example, Yuzhnoukrainsk) by 70...90%, whereas for tropical climatic conditions of China (Shanghai) – by 30...35%.
27
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, R. V. Dinzhos und S. I. Shevchuk. „ВОДОГРІЙНІ КОНДЕНСАЦІЙНІ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НАНОКОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ГАЗОСПОЖИВАЛЬНИХ ОПАЛЮВАЛЬНИХ КОТЛІВ“. Scientific Bulletin of UNFU 28, Nr. 2 (29.03.2018): 124–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280223.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котельних установок із глибоким охолодження їхніх відхідних газів водогрійного теплоутилізаційного устаткування різного типу. Розглянуто устаткування, теплообмінні поверхні якого компонувались з пучків поперечно-оребрених труб двох видів та гладкотрубних пучків. Визначено для різних режимів роботи котельних установок протягом опалювального періоду такі відносні характеристики даних поверхонь, як теплопродуктивність на одиницю маси цієї поверхні та її об'єм на одиницю теплопродуктивності. Виконано порівняльний аналіз зазначених характеристик при використанні для поверхонь теплообміну традиційних матеріалів і полімерних мікро- і нанокомпозитів з різними коефіцієнтами теплопровідності. За значеннями робочих температур теплообмінної поверхні із мікро- і нанокомпозитів визначено її полімерну матрицю, а за величиною теплопровідності - необхідний склад наповнювачів полімеру, якими можуть слугувати мікрочастки алюмінію або вуглецеві нанотрубки. Показано, що для опалювальних котельних установок водогрійне теплоутилізаційне устаткування із вказаних нанокомпозиційних матеріалів за питомою теплопродуктивністю має істотні переваги над традиційно застосовуваними аналогами цього призначення.
28
Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, G. O. Presich und S. I. Shevchuk. „Підвищення ефективності комбінованих теплоутилізаційних систем газоспоживальних котельних установок“. Scientific Bulletin of UNFU 29, Nr. 6 (27.06.2019): 79–82. http://dx.doi.org/10.15421/40290616.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котелень удосконалених комбінованих систем утилізації теплоти, призначених для нагрівання води систем теплопостачання та хімічного водоочищення і повітря на горіння. Дослідження виконано для водогрійного котла ТВГ-8 за різних режимів його роботи згідно з тепловим графіком котельні залежно від температури навколишнього середовища в опалювальний період. Визначено в розглянутих умовах для відповідних теплообмінників-теплоутилізаторів такі основні параметри, як: теплопродуктивність, приріст коефіцієнта використання теплоти палива КВТП котла та кількість утвореного в системі конденсату за нормованих значень витрати води на підживлення теплових мереж. За отриманими основними показниками проведено порівняльний аналіз пропонованих систем теплоутилізації та відомих комбінованих систем з нагріванням тільки зворотної тепломережної води та дуттьового повітря. Показано, що доповнення відомої системи додатковим теплообмінником, призначеним для попереднього нагрівання холодної води на хімводоочищення (ХВО), дає змогу шляхом глибшого охолодження вихідних газів котельної установки підвищити її КВТП максимально на 9,4 %, що на 0,5 % більше порівняно з відсутністю нагрівання води на ХВО.
29
Очеретяний, Ю. О., und О. С. Тітлов. „Експериментальні дослідження транспортного абсорбційного холодильного приладу“. Refrigeration Engineering and Technology 55, Nr. 5-6 (28.03.2020): 255–62. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1658.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Транспортні холодильні пристрої є невід’ємною частиною ланцюга безперервного холодильного обладнання та незамінні для туристів, мисливців та експедиційних працівників. Сучасні аналоги стиснення та термоелектрики транспортних абсорбційних холодильних пристроїв працюють від генераторів електроенергії або від акумуляторних батарей, що призводить до збільшення ваги автомобіля і, зрештою, до додаткових витрат палива. Актуальність досліджень транспортних абсорбційних х холодильних пристроїв пов'язана насамперед з можливістю їх роботи з неелектричними джерелами теплової енергії – пальними елементами. У пальниковому елементі 100% енергії згоряння викопного палива безпосередньо перетворюється на теплову енергію. При цьому коефіцієнт корисної дії сучасних генераторів електричної енергії не перевищує 20%. Тем не менш, для широкого використання транспортних абсорбційних холодильних пристроїв необхідно вживати заходів щодо зменшення споживання енергії, що сприятливо позначиться на вагових параметрах транспортного засобу. Через складність побудови теоретичних моделей експериментальним методом було обрано основний метод дослідження транспортних абсорбційних холодильних пристроїв. Об’єктом експериментальних досліджень став транспортний абсорбційний холодильний прилад «Київ» виробництва Васильківського холодильного заводу. У пальному елементі завдяки установці спеціального керамічного елемента каталізатора газ окислюється атмосферним киснем на поверхні каталізатора. Конструкція пальника дозволяє створити якісну суміш повітря-газ і рівномірно розподілити полум'я по всій поверхні каталізатора. Експериментальні дослідження показали, що: а) при роботі з етиловим спиртом і гасом необхідні умови охолодження досягаються в холодильнику; б) при рівних робочих умовах відсутність турбулайзера потоку продуктів згоряння у вентиляційному каналі генератора не дозволяє забезпечити необхідні режими охолодження. Для посилення режимів охолодження тепловіддаючих елементів холодильника (абсорбера та конденсатора) було проведено ряд експериментів із продуванням за допомогою повітряного вентилятора. При низьких температурах навколишнього середовища (16-21 ºС) ефект зовнішнього охолодження практично непомітний – падіння температур в холодильній камері становить 0,8-1,2 ºС, при температурі 22-26 ºС ефект досягає 2,6 ºС, а при 30-33 ºС – 5,3 ºС
30
Портной, Богдан Сергійович. „КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ НА ВХОДІ ГАЗОТУРБІННОЇ УСТАНОВКИ З ВИЗНАЧЕННЯМ ЙОГО РАЦІОНАЛЬНОЇ ШВИДКОСТІ В ПОВІТРООХОЛОДЖУВАЧІ“. RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, Nr. 3 (30.10.2018): 29–33. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2018.3.04.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
It is proposed to determine the rational velocity of air flow through the air coolers of a stepped a waste heat-recovery absorption-ejector chiller utilizing the heat of exhaust gases of a gas turbine unit to cool the air at the inlet, by computer simulation of air processes processing. Whereas the result of air cooling depends on the efficiency of the air coolers at the inlet of the gas turbine unit, it is proposed to determine it as an increase in the specific fuel economy, which consider both the cooling depth (the magnitude of the temperature decrease) of the air and the air resistance of the air cooler, which significantly affects the efficiency of operation cooling devices. On the example of air cooling at the inlet of a gas turbine unit has been analyzed the value of specific fuel economy by cooling the air at the inlet to a temperature of 10 °C in a two-stage absorption-ejector chiller, depending on the rational airflow rate through the cooling units (air coolers). The efficiency of the air coolers at different air flow rates has been analyzed.It is shown that proceeding from the different rate of increment in the specific fuel economy caused by the change in the rational velocity of air flow through the air coolers of chillers, it is necessary to choose a design (rational) the rational velocity of air flow that ensures the achievement of a maximum or close to the maximum increase in the specific fuel economy at relatively high rates increments. In order to determine the established the rational velocity of air flow through the air coolers, which provides the maximum increment of the specific fuel economy, the dependence of the increment of the specific fuel economy on the airflow velocity is analyzed. Based on the results of modeling air cooling processes at the inlet of the gas turbine unit, using software from firms that produce heat exchange equipment, it is proposed to determine the rational velocity of air through the air coolers, which ensures a close maximum specific fuel economy at relatively high rates of its increment
31
Navrodska, R. A., A. I. Stepanova, S. I. Shevchuk, G. A. Gnedash und G. A. Presich. „Експериментальні дослідження теплообміну під час глибокого охолодження продуктів згоряння газоспоживальних котлів“. Scientific Bulletin of UNFU 28, Nr. 6 (27.06.2018): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280620.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Викладено результати експериментальних досліджень закономірностей тепло- і масообміну в пучках поперечно оребрених труб водогрійних теплоутилізаторів відхідних газів котельних установок під час охолодження цих газів нижче від температури точки роси водяної пари. Наведено схеми експериментального стенду і досліджуваної моделі теплоутилізатора, характеристики трубних пучків та застосовуваних біметалевих труб (зі сталевою основою та алюмінієвим оребренням), описано умови проведення досліджень. Подано результати визначення експериментального значення коефіцієнта тепловіддачі з боку димових газів у таких діапазонах зміни їхніх основних параметрів: початкових температурах tвх = 140÷180 °С і вологовмісту Х = 0,09÷0,15 кг/кг с.г., кінцевої температури tвих = 50÷100 °С, а також Reг = 5000÷10000. Отримані дані узагальнено залежністю для розрахунку цього коефіцієнта, яка є функцією Reг, Х та безрозмірної температури нагріваної води q. Для підтвердження достовірності отриманих результатів проведено їх зіставлення з даними інших досліджень для режимів роботи експериментальної моделі без конденсації вологи з димових газів у пучках поперечно оребрених труб та за її наявності в пучках гладких труб. Унаслідок проведених зіставлень отримано задовільний збіг порівнюваних величин.
32
Zamytskyi, O. V., und Ye R. Gladun. „Analysis of methods of cooling and heat utilization of mine compressor plants“. Mining Journal of Kryvyi Rih National University, Nr. 102 (2017): 143–49. http://dx.doi.org/10.31721/2306-5435-2017-1-102-143-149.
Der volle Inhalt der Quelle
33
Shraiber, O. A. „Using the enthalpy of cooling of the high-temperature elements of thermal plants by the method of thermochemical recuperation (thermochemical protection)“. Problems of General Energy 2016, Nr. 4 (2016): 68–72. http://dx.doi.org/10.15407/pge2016.04.068.
Der volle Inhalt der Quelle
34
Yermilova, N., S. Kyslytsia und R. Tarasiuk. „РОЗРОБЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ОБЛАДНАННЯМ ОВОЧЕСХОВИЩА НА БАЗІ НЕЧІТКИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ“. Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, Nr. 53 (05.02.2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.050.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У статті розглядаються недоліки існуючих систем автоматичного керування (САК) роботою холодильного обладнання овочесховищ та способи усунення цих недоліків. Запропоновано відмежуватися від традиційних методів керування та перейти до використання інтелектуальних методів, які дозволять системі гнучко адаптуватися при зміні внутрішніх параметрів об'єкту та збурювальних дій в широкому діапазоні змінення їх величин. Розроблено математичні моделі окремих елементів системи – повітроохолоджувача, зволожувача повітря та холодильної камери, на базі яких створено узагальнену модель САК холодильного зберігання, котра дозволила визначити температуру та вологовміст повітря в динаміці. Проведеними теоретичними дослідженнями взаємодії охолоджувального повітря з об'єктом зберігання встановлено визначальний вплив температури на динаміку втрат продукту та визначено основний параметр регулювання – зміна холодопродуктивності компресорної установки в функції температури повітря на виході камери шляхом зміни об'ємних витрат холодоагенту, яка здійснюється регулюванням частоти обертання вала компресора. Проведений синтез нейроінформаційної експертної системи автоматичного керування холодопродуктивністю компресора, проаналізовані графічні залежності потужності на валу компресора від вхідних параметрів. Виявилося, що мінімальна потужність компресора досягається зменшенням теплонадходжень в камеру як із зовні, так і з середини холодильної камери, а масові витрати повітря впливають тільки на швидкість охолодження. Зроблено висновок, що визначення потужності компресора за допомогою нечітких нейронних мереж відповідає поставленій задачі. Запропоновано схему для апаратної та програмної реалізації САК технологічним мікрокліматом в холодильній камері з використанням системи СКАДА.
35
Халак, Віктор Іванович. „ПОКАЗНИКИ БІЛКОВО ОБМІНУ ТА ЇХ ЗВ'ЯЗОК З ВІДГОДІВЕЛЬНИМИ І М’ЯСНИМИ ЯКОСТЯМИ У МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ“. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, Nr. 4 (47) (05.01.2022): 18–23. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.4.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В статті наведено результати досліджень деяких біохімічних показників сироватки крові, а також відгодівельних і м’ясних якостей молодняку свиней великої білої породи різних генотипів за геном рецептора меланокортину МС4R. Дослідження проведено в СТОВ «Дружба-Казначеївка» Дніпропетровської області, м’ясокомбінаті «Джаз», науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету, лабораторії генетики Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН та лабораторії тваринництва Державної установи Інститут зернових культур НААН. Оцінку молодняку свиней великої білої породи за відгодівельними і м’ясними якостями проводили з урахуванням наступних показників: середньодобовий приріст живої маси за період контрольної відгодівлі, г; вік досягнення живої маси 100 кг, діб; товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм, довжина охолодженої туші, см.; довжина беконної половини охолодженої півтуші, см. (Березовський, Хатько, 2005). ДНК-типування тварин проводили в лабораторії генетики Інституту свинарства і АПВ НААН (Kim, Lee, Shin та ін., 2006). Вміст загального білку (г/л) і рівень сечовини (ммоль/л) у сироватці крові 5-місячних тварин досліджували за загальноприйнятими методиками (Влізло та ін., 2012). Біометричні показники розраховували за методиками Лакіна (1990). Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові молодняку свиней піддослідних груп відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин, а молодняк свиней генотипу МС4RАG достовірно переважають ровесників генотипу МС4RАА за віком досягнення живої маси 100 кг, товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців та довжиною охолодженої туші в середньому на 4,47 %. Кількість достовірних кореляційних зв’язків між біохімічними показниками сироватки крові, відгодівельними і м’ясними якостями молодняку свиней великої білої породи генотипу МС4RАА становить 40,00 %, МС4RАG – 50,00 %. Зазначене свідчить про можливість використання показників інтер’єру для раннього прогнозування відгодівельних і м’ясних якостей у молодняку свиней великої білої породи. Максимальну прибавку додаткової продукції одержано від молодняку свиней великої білої породи генотипу МС4RАG за геном рецептора меланокортину. Вона становить +2,02 %.
36
Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk und G. O. Sbrodova. „Удосконалення технічних рішень теплоутилізаційного устаткування котелень“. Scientific Bulletin of UNFU 29, Nr. 7 (26.09.2019): 120–23. http://dx.doi.org/10.15421/40290724.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Наведено результати досліджень щодо застосування в конденсаційних водогрійних теплоутилізаторах систем глибокої утилізації теплоти відхідних газів котельних установок пучків оребрених біметалевих труб певної конфігурації, а саме: з інтенсифікаторами (турбулізаторами) теплообміну всередині сталевих труб та з зовнішнім алюмінієвим оребренням. При цьому димові гази омивають оребрену поверхню, а рух нагріваної води здійснюється усередині труб. Використання таких труб дає змогу посилити теплообмін на внутрішній частині труб, що особливо важливо для конденсаційної зони теплоутилізатора, де відбувається інтенсифікація теплообміну, і з боку димових газів в разі їх охолодження нижче температури точки роси водяної пари та її конденсації. Для конденсаційної зони трубного пучка визначали раціональні геометричні параметри сталевих труб і турбулізаторів потоку на їхній внутрішній поверхні за умови рівності термічних опорів з боку димових газів і води. За результатами виконаних досліджень визначено оптимальні співвідношення параметрів сталевої труби і турбулізаторів потоку, що забезпечують значну інтенсифікацію теплообміну за відносно помірного росту аеродинамічного опору. Показано, що застосування пропонованих труб поліпшує також теплообмін і шляхом уповільнення процесу накипоутворення за рахунок турбулізації пристінного шару нагріваної води. Так відносне зменшення товщини відкладень для труб з турбулізаторами потоку порівняно з гладкими трубами зростає з часом і в деяких режимах перевищує значення 2.
37
Морозюк, Л. І., В. В. Соколовська-Єфименко, Б. Г. Грудка, А. М. Басов und Л. В. Іванова. „Визначення енергоефективності термодинамічних циклів когенераційних машин комерційного призначення“. Refrigeration Engineering and Technology 56, Nr. 3-4 (11.01.2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1949.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У багатьох комерційних підприємствах на реалізацію процесів охолодження припадає значна частина загального енергоспоживання підприємства. Для моніторингу справжнього споживання електроенергії під час безперервної роботи холодильних систем сформовано і методично обґрунтовано способи розрахунку енергоефективності. Основною вимогою до методики енергетичного аналізу таких систем є її базування на принципах і законах термодинаміки. Системним кордоном для порівняння ефективності холодильних та теплонасосних установок є теплова або холодильна потужність та температурний режим роботи. Машину, яка досліджується, призначено для підприємства торгівлі з широким асортиментом продуктів з двома постійними температурними рівнями короткострокового зберігання. Відповідні холодопродуктивності різні за кількісними показниками, але постійні за часом. Визначення показників ефективності здійснено в системних кордонах термодинамічного циклу та конструкційних особливостей елементів машини. Вид аналізу – порівняння енергетичної ефективності та габаритів циклів двох або більшої кількості машин з різними робочими речовинами. З використанням еталонних циклів здійснено числове моделювання процесів в теплофікаційній холодильній машині з робочими речовинами R404А та СО2 у єдиному робочому режимі. Розрахунки проведені для шести схемно-циклових рішень. Результатами розв’язання «енергетичної» задачі є дійсний коефіцієнт перетворення СОР. Аналіз показав низьку енергетичну ефективність одноступеневих циклів в режимі теплофікаційної машини з двома температурами кипіння, одна з яких є низькотемпературною. Найвища ефективність у машин, які працюють за циклом двоступеневого стиснення з двома випарниками та детандером перед високотемпературним випарником. Результатами розвязання «транспортної» задачі є визначення теоретичної об’ємної холодопродуктивності компресорів (габариту циклу). Порівняльний аналіз результатів констатує, що габарит циклу з СО2 втричі менший за R404A. Рекомендація на перспективу – двоступенева машина з двома випарниками та проміжною посудиною з СО2. За розв’язанням усіх задач вказаний цикл має найкращі характеристики.
38
Ощипок, І. М. „СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ МАШИН ДЛЯ ПОДРІБНЕННЯ М’ЯСА“. Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, Nr. 24 (03.07.2020): 42–49. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2020-24-06.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В статті розглянуті недоліки процесу подрібнення у кутерах, до яких відносять високу енергоємність при невисокій продуктивності машин. Тонке подрібнення є одним із найбільш енергоєм- них процесів ковбасного виробництва, а якість готового продукту у значній мірі залежить від умов, в яких воно здійснюється. Розглянуті актуальні питання пошуку шляхів зменшення енергоємності процесу кутерування та покращення якості фаршу. Серед численних типів устаткування, наразі використовуваних для тонкого подрібнення м’ясної сировини, є емульситатори м’яса – подрібнювачі безперервної дії, які дозволяють якісно та ефективно здійснювати оброблення первинного фаршу в потоці, будучи водночас простішими за конструкцією та менш металомісткими, ніж кутери з чашею. З метою поліпшення технологічних властивостей м’ясних емульсій досліджені існуючі під- ходи покращення конструктивних рішень робочих органів емульситаторів при переробці фаршу, для різноманітних видів ковбасних виробів у подрібнюючих головках різної конструкції, а також оглянуті проблеми зношування ріжучого інструменту під час роботи. Простежено принципи вдосконалення ріжучих головок. Розглянуто питання зношування ножів, коли весь вал з підшипниковою опорою руха- ється в напрямку решіток, щоб компенсувати знос ножів. Описані нові покоління емульситаторів, в яких вперше були встановлені закриті двигуни з зовнішнім охолодженням і типом захисту IP 56. На ці двигуни були встановлені спеціальні підшипники з підігрівом, що перешкоджають утворенню конденсату. Показано, що у вакуумних емульситаторах хороший результат роботи досягається при установці глибини вакууму від 50 % атмосферного тиску і вище. В результаті цього сировина набуває більш щільної консистенції. Віднесені до інноваційних розробок емульситатори, в яких між подаючим шнеком бункера і ріжучим комплектом встановлюється насос з регульованою швидкістю обертання, що дозволяє додатково контролювати процес подрібнення. Перевага таких емульситаторів – авто- матичне регулювання температури продукту на виході. Підкреслюється, що емульситатори з авто- матичним управлінням положення ріжучого інструменту залишаться високотехнологічними роз- робками у найближчому майбутньому. Встановлено, що при швидкому різанні основні геометричні елементи ріжучої частини мають бути доведені до розрахунково визначених значень, тоді при тій самій величині стійкості можна збільшити швидкість різання на 10-15 %. Якщо швидкість різання залишити в тих самих межах, то стійкість такого інструменту зросте майже в 2 рази, що змен- шить витрати на експлуатацію і знизить допоміжний час, який пов’язаний зі зміною інструменту і переналагодження машини.
39
Бутовский, Егор Дмитриевич, Владимир Емельянович Когут, Михаил Георгиевич Хмельнюк und Наталия Витальевна Жихарева. „ЗАСТОСУВАННЯ ЕЖЕКТОРА ТЕПЛООБМІННИКА В УСТАНОВКАХ ПРОМИСЛОВОГО ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ“. Refrigeration Engineering and Technology 51, Nr. 1 (16.01.2015). http://dx.doi.org/10.15673/0453-8307.1/2015.28466.
Der volle Inhalt der Quelle
40
Арсеньев, В. М., Владимир Валерьевич Мирошниченко und Николай Анатольевич Борисов. „ЕКСЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОГЕННОГО ОХОЛОДЖЕННЯ ЦИКЛОВОГО ПОВІТРЯ ГАЗОТУРБІННОЇ УСТАНОВКИ“. Refrigeration Engineering and Technology 51, Nr. 6 (22.12.2015). http://dx.doi.org/10.15673/0453-8307.6/2015.50896.
Der volle Inhalt der Quelle
41
Радченко, А. М., und А. В. Грич. „ОХОЛОДЖЕННЯ ПРИТОЧНОГО ПОВІТРЯ МАШИННОГО ВІДДІЛЕННЯ ГАЗОВИХ ДВИГУНІВ ТРИГЕНЕРАЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ“. Refrigeration Engineering and Technology 50, Nr. 6 (16.01.2015). http://dx.doi.org/10.15673/0453-8307.6/2014.30695.
Der volle Inhalt der Quelle