Um die anderen Arten von Veröffentlichungen zu diesem Thema anzuzeigen, folgen Sie diesem Link: Lexical units.
Dissertationen zum Thema „Lexical units“
Geben Sie eine Quelle nach APA, MLA, Chicago, Harvard und anderen Zitierweisen an
Machen Sie sich mit Top-50 Dissertationen für die Forschung zum Thema "Lexical units" bekannt.
Neben jedem Werk im Literaturverzeichnis ist die Option "Zur Bibliographie hinzufügen" verfügbar. Nutzen Sie sie, wird Ihre bibliographische Angabe des gewählten Werkes nach der nötigen Zitierweise (APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver usw.) automatisch gestaltet.
Sie können auch den vollen Text der wissenschaftlichen Publikation im PDF-Format herunterladen und eine Online-Annotation der Arbeit lesen, wenn die relevanten Parameter in den Metadaten verfügbar sind.
Sehen Sie die Dissertationen für verschiedene Spezialgebieten durch und erstellen Sie Ihre Bibliographie auf korrekte Weise.
1
Щигло, Лариса Володимирівна, Лариса Владимировна Щигло und Larysa Volodymyrivna Shchyglo. „Studying of motivational relations of lexical units“. Thesis, Published by International Academy of Science and Higher Education, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32562.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Мотиваційні зв'язки між твірними і похідними основами слова визначаються в лінгвістиці як окремий вид парадигматичних відносин на лексичному рівні і є характерними тільки для вторинних одиниць мови. На мовному рівні існує три типи мотивації: семіотична, формальна і семантична. Дана стаття присвячена проблемі мотиваційних відносин між твірними і похідними основами слова
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32562Мотивационные связи между производящими и производными основами слова определяются в лингвистике как отдельный вид парадигматических отношений на лексическом уровне и являются характерными только для вторичных единиц языка. На языковом уровне существует три типа мотивации: семиотическая, формальная и семантическая. Данная статья посвящена проблеме мотивационных отношений между производящими и производными основами слова При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32562
Motivational relations between the first stems and the secondary stems are determined in linguistics as the separate type of paradigmatic relations on the lexical level and are characteristic only for the secondary stems. There are three types of motivation on the lingual level: semiotic, formal (word-forming) and semantic. This article deals with the problem of motivational relations between the first stems and the secondary stems of lexical units. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32562
2
Harwath, David F. (David Frank). „Unsupervised modeling of latent topics and lexical units in speech audio“. Thesis, Massachusetts Institute of Technology, 2013. http://hdl.handle.net/1721.1/82395.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Thesis (S.M.)--Massachusetts Institute of Technology, Dept. of Electrical Engineering and Computer Science, 2013.Cataloged from PDF version of thesis.
Includes bibliographical references (p. 67-70).
Zero-resource speech processing involves the automatic analysis of a collection of speech data in a completely unsupervised fashion without the benefit of any transcriptions or annotations of the data. In this thesis, we describe a zero-resource framework that automatically discovers important words, phrases and topical themes present in an audio corpus. This system employs a segmental dynamic time warping (S-DTW) algorithm for acoustic pattern discovery in conjunction with a probabilistic model which treats the topic and pseudo-word identity of each discovered pattern as hidden variables. By applying an Expectation-Maximization (EM) algorithm, our method estimates the latent probability distributions over the pseudo-words and topics associated with the discovered patterns. Using this information, we produce informative acoustic summaries of the dominant topical themes of the audio document collection.
by David F. Harwath.
S.M.
3
Mahfoudhi, Abdessatar. „Morphological and phonological units in the Arabic mental lexicon: Implications for theories of morphology and lexical processing“. Thesis, University of Ottawa (Canada), 2005. http://hdl.handle.net/10393/29232.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
This dissertation investigates the cognitive relevance of selected morphological and phonological units in the Arabic mental lexicon. The morphological units are sound and weak roots, etymons, phonetic matrices, and sound and weak patterns. The phonological units are vowels and consonants. The work is motivated by a controversy in Arabic morphology that is paralleled by a cross-linguistic debate in lexical processing. There are two views in Arabic morphology, the stem-based theory and the morpheme-based theory that is represented by two sub-theories. The first sub-theory argues that derivations are based on roots and patterns and the second proposes that the root should be replaced by the etymon and the phonetic matrix. The morpheme-based theory is congruent with lexical processing hypotheses that propose that complex words are accessed and represented as morphemes. The stem-based theory maintains that derivation is stem or word-based and is in line with the whole word hypothesis of lexical processing.
These theoretical positions on Arabic morphology and lexical processing were tested in six priming experiments. One objective of these experiments was to test which of these morphemes prime word recognition. Another objective was to test the prediction of connectionism, another lexical processing hypothesis, that priming time correlates with prime-target overlap. A third objective was to examine how abstract the processing of these morphemes could be. The cognitive status of vowels and consonants was tested using a letter-circling task.
The results of the online studies have shown that both roots and etymons facilitate word recognition significantly more than orthographic controls. However, non-ordered etymons, phonetic matrices, and patterns did not facilitate word recognition. Weak roots had priming effects only when primes and targets shared a vague semantic relationship. There was no correlation between priming time and meaning and/or form overlap. The lack of priming with non-ordered etymons suggests that there could be limits on abstractness in lexical processing. The results of the offline task suggest that root consonants are more salient than other letters. On the whole, the results support a morpheme-based theory of Arabic morphology and a localist view of lexical processing that assumes a morphemic stage in word recognition.
4
Герман, Марина Володимирівна, Марина Владимировна Герман und Maryna Volodymyrivna Herman. „Вибір лексичних одиниць з урахуванням норм політичної коректності при перекладі на англійську“. Thesis, Вид-во СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19548.
Der volle Inhalt der Quelle
5
Navarro, i. Ferrando Ignasi. „A Cognitive Semantics analysis of the Lexical Units AT, ON and IN, in English“. Doctoral thesis, Universitat Jaume I, 1998. http://hdl.handle.net/10803/10433.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
The use-in-context of three lexical units - at, on and in - is analized in thousands of examples from the BROWN corpus of written American English. Syntactic scrutiny confirms the lexicon-grammar continuum, as far as particles cannot be categorized according to necessary and sufficient conditions. Semantic analysis is performed according to a polysemy model based on prototypes and radial categories. It is shown that the same semantic structure is common to all the uses of these particles, as a result of partial sanction and semantic extension of a single category. A prototype is posed for each category, based on topological, force-dynamic, and functional experiential dimensions, according to human perception of objects and their relationships. Particularly, the semantic structure of AT is developed on the basis of an ENCOUNTER schema, that of ON follows from a SUPPORT schema, and finally, that of IN derives from both an INCLUSION and a MEDIUM schema.
6
Wang, Lu [Verfasser], und Reinhard [Akademischer Betreuer] Köhler. „Quantitative and Synergetic Studies on Lexical Units in Chinese / Lu Wang ; Betreuer: Reinhard Köhler“. Trier : Universität Trier, 2014. http://d-nb.info/1197806954/34.
Der volle Inhalt der Quelle
7
Di, Felippo Ariani [UNESP]. „Delimitação e alinhamento de conceitos lexicalizados no inglês norte-americano e no português brasileiro“. Universidade Estadual Paulista (UNESP), 2008. http://hdl.handle.net/11449/103583.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Made available in DSpace on 2014-06-11T19:32:47Z (GMT). No. of bitstreams: 0
Previous issue date: 2008-08-01Bitstream added on 2014-06-13T19:22:22Z : No. of bitstreams: 1
difelippo_a_dr_arafcl.pdf: 1956757 bytes, checksum: 06fd6b99e881a5fd4644f9556296351c (MD5)Conselho Nacional de Desenvolvimento Científico e Tecnológico (CNPq)
Coordenação de Aperfeiçoamento de Pessoal de Nível Superior (CAPES)
Devido a vários fatores, como saliência perceptual e relevância semiótica, as línguas apresentam repertórios diferentes de conceitos lexicalizados (isto é, conceitos expressos por unidades lexicais). As divergências léxico-conceituais dificultam o tratamento computacional das línguas naturais em tarefas como tradução automática e recuperação de informação multilíngüe. Assim, a construção de base de dados lexicais bilíngües e multilíngües em que as unidades de línguas distintas estão inter-relacionadas por meio do conceito a elas subjacente tem recebido muita atenção no Processamento Automático das Línguas Naturais (PLN). Para o português brasileiro (PB), faz-se urgente a construção desse tipo de recurso. Nesse cenário, esta tese visa a investigar os padrões de lexicalização do PB e a construir um recurso léxicoconceitual, ainda que de extensões reduzidas, que possa auxiliar o processamento automático dessa língua em meio escrito. Assumindo-se a concepção de PLN enquanto “uma engenharia da linguagem humana”, utilizou-se uma metodologia tripartida que divide as atividades nos domínios: lingüístico, lingüístico-computacional e computacional. Este trabalho, em especial, não realizou as atividades previstas no terceiro domínio, pois estas não fazem parte do escopo desta pesquisa. No domínio lingüístico, um conjunto de conceitos lexicalizados no inglês norte-americano (AmE), extraído da WordNet de Princeton (WN.Pr), foi delimitado por meio da análise manual de recursos estruturados (base de dados e dicionários) e não-estruturados (corpora textuais). Na seqüência, as expressões do PB (em especial, as unidades lexicais) que materializam tais conceitos foram manualmente extraídas de dicionários bilíngües (AmE-PB), dicionários monolíngües e thesaurus e de corpora textuais do PB. No domínio lingüístico-computacional...
Because of several factors, including, for instance, perceptual salience and semiotic relevance, languages have different inventories of lexicalized concepts (i.e. concepts expressed by lexical units). The lexical-conceptual divergences are a hindrance to computational treatment of natural languages in tasks such as machine translation and cross-language information retrieval. Therefore, the construction of bilingual and multilingual lexical databases, in which the lexical units of different languages are aligned by their underlying concepts, has become a very important research topic in Natural Language Processing (NLP). For Brazilian Portuguese (BP), in particular, the construction of such resources is urgent. In this scenario, this thesis aims to investigate lexicalization patterns of BP and to develop a lexical-conceptual resource for the automatic processing of written BP language. Assuming a compromise between NLP and Linguistics, this work follows a three-domain approach methodology, which claims that the research activities should be divided into the linguistic, linguisticcomputational, and computational domains. In particular, this research does not perform the last step, since it is not in the scope of this work. Accordingly, in the linguistic domain, a set of lexicalized concepts of North-American English (AmE) extracted from Princeton WordNet (WN.Pr) was selected through manual analysis of the structured (lexical databases and standard dictionaries) and unstructured resources (textual corpora). Given those concepts, their lexical and phrasal expressions in BP were manually compiled from bilingual dictionaries, with the help of standard monolingual dictionaries, thesauri, and textual corpora. In the linguistic-computational domain, the lexicalized concepts of AmE and BP previously identified were aligned by means of a semantic structured interlingua (or ontology)... (Complete abstract click electronic access below)
8
Obermeier, Andrew Stanton. „Multiword Units at the Interface: Deliberate Learning and Implicit Knowledge Gains“. Diss., Temple University Libraries, 2015. http://cdm16002.contentdm.oclc.org/cdm/ref/collection/p245801coll10/id/360635.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Language ArtsEd.D.
Multiword units (MWUs) is a term used in the current study to broadly cover what second language acquisition (SLA) researchers refer to as collocations, conventional expressions, chunks, idioms, formulaic sequences, or other such terms, depending on their research perspective. They are ubiquitous in language and essential in both first language (L1) and second language (L2) acquisition. Although MWUs are typically learned implicitly while using language naturally in both of these types of acquisition, the current study is an investigation of whether they are acquired in implicit knowledge when they are learned explicitly in a process called deliberate paired association learning. In SLA research, it is widely accepted that explicit knowledge is developed consciously and implicit knowledge is developed subconsciously. It is also believed that there is little crossover from explicit learning to implicit knowledge. However, recent research has cast doubt on this assumption. In a series of priming experiments, Elgort (2007, 2011) demonstrated that the formal and semantic lexical representations of deliberately learned pseudowords were accessed fluently and integrated into the mental lexicon, convincing evidence that deliberately learned words are immediately acquired in implicit knowledge. The current study aimed to extend these findings to MWUs in a psycholinguistic experiment that tested for implicit knowledge gains resulting from deliberate learning. Participants’ response times (RTs) were measured in three ways, on two testing instruments. First, subconscious formal recognition processing was measured in a masked repetition priming lexical decision task. In the second instrument, a self-paced reading task, both formulaic sequencing and semantic association gains were measured. The experiment was a counterbalanced, within-subjects design; so all comparisons were between conditions on items. Results were analyzed in a repeated measures linear mixed-effects model with participants and items as crossed random effects. The dependent variable was RTs on target words. The primary independent variable was learning condition: half of the critical MWUs were learned and half of them were not. The secondary independent variable was MWU composition at two levels: literal and figurative. The masked priming lexical decision task results showed that priming effects increased especially for learned figurative MWUs, evidence that implicit knowledge gains were made on their formal and semantic lexical representations as a result of deliberate learning. Results of the self-paced reading task were analyzed from two perspectives, but were less conclusive with regard to the effects of deliberate learning. Regarding formulaic sequencing gains, literal MWUs showed the most evidence of acquisition, but this happened as a result of both incidental and deliberate learning. With regard to semantic associations, it was shown that deliberate learning had similar effects on both literal and figurative MWUs. However, a serendipitous finding from this aspect of the self-paced reading results showed clearly that literal MWUs reliably primed semantic associations and sentence processing more strongly than figurative MWUs did, both before and after deliberate learning. In sum, results revealed that the difficulties learners have with developing fluent processing of figurative MWUs can be lessened by deliberate learning. On the other hand, for literal MWUs incidental learning is adequate for incrementally developing representation strength.
Temple University--Theses
9
Di, Felippo Ariani. „Delimitação e alinhamento de conceitos lexicalizados no inglês norte-americano e no português brasileiro /“. Araraquara : [s.n.], 2008. http://hdl.handle.net/11449/103583.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Orientador: Bento Carlos Dias da SilvaBanca: Stella Esther Ortweiller Tagnin
Banca: Cláudia Zavaglia
Banca: Beatriz Nunes de Oliveira Longo
Banca: Rosane de Andrade Berlinck
Resumo: Devido a vários fatores, como saliência perceptual e relevância semiótica, as línguas apresentam repertórios diferentes de conceitos lexicalizados (isto é, conceitos expressos por unidades lexicais). As divergências léxico-conceituais dificultam o tratamento computacional das línguas naturais em tarefas como tradução automática e recuperação de informação multilíngüe. Assim, a construção de base de dados lexicais bilíngües e multilíngües em que as unidades de línguas distintas estão inter-relacionadas por meio do conceito a elas subjacente tem recebido muita atenção no Processamento Automático das Línguas Naturais (PLN). Para o português brasileiro (PB), faz-se urgente a construção desse tipo de recurso. Nesse cenário, esta tese visa a investigar os padrões de lexicalização do PB e a construir um recurso léxicoconceitual, ainda que de extensões reduzidas, que possa auxiliar o processamento automático dessa língua em meio escrito. Assumindo-se a concepção de PLN enquanto "uma engenharia da linguagem humana", utilizou-se uma metodologia tripartida que divide as atividades nos domínios: lingüístico, lingüístico-computacional e computacional. Este trabalho, em especial, não realizou as atividades previstas no terceiro domínio, pois estas não fazem parte do escopo desta pesquisa. No domínio lingüístico, um conjunto de conceitos lexicalizados no inglês norte-americano (AmE), extraído da WordNet de Princeton (WN.Pr), foi delimitado por meio da análise manual de recursos estruturados (base de dados e dicionários) e não-estruturados (corpora textuais). Na seqüência, as expressões do PB (em especial, as unidades lexicais) que materializam tais conceitos foram manualmente extraídas de dicionários bilíngües (AmE-PB), dicionários monolíngües e thesaurus e de corpora textuais do PB. No domínio lingüístico-computacional... (Resumo completo, clicar acesso eletrônico abaixo)
Abstract: Because of several factors, including, for instance, perceptual salience and semiotic relevance, languages have different inventories of lexicalized concepts (i.e. concepts expressed by lexical units). The lexical-conceptual divergences are a hindrance to computational treatment of natural languages in tasks such as machine translation and cross-language information retrieval. Therefore, the construction of bilingual and multilingual lexical databases, in which the lexical units of different languages are aligned by their underlying concepts, has become a very important research topic in Natural Language Processing (NLP). For Brazilian Portuguese (BP), in particular, the construction of such resources is urgent. In this scenario, this thesis aims to investigate lexicalization patterns of BP and to develop a lexical-conceptual resource for the automatic processing of written BP language. Assuming a compromise between NLP and Linguistics, this work follows a three-domain approach methodology, which claims that the research activities should be divided into the linguistic, linguisticcomputational, and computational domains. In particular, this research does not perform the last step, since it is not in the scope of this work. Accordingly, in the linguistic domain, a set of lexicalized concepts of North-American English (AmE) extracted from Princeton WordNet (WN.Pr) was selected through manual analysis of the structured (lexical databases and standard dictionaries) and unstructured resources (textual corpora). Given those concepts, their lexical and phrasal expressions in BP were manually compiled from bilingual dictionaries, with the help of standard monolingual dictionaries, thesauri, and textual corpora. In the linguistic-computational domain, the lexicalized concepts of AmE and BP previously identified were aligned by means of a semantic structured interlingua (or ontology)... (Complete abstract click electronic access below)
Doutor
10
Омельченко, А. В. „Відмінності в перекладі номінативних і комунікативних одиниць“. Master's thesis, Суми: СумДУ, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81222.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Мета: дослідження перекладу комунікативних та номінативних одиниць з англійської мови українською.
Теоретичне значення: теоретичне значення роботи полягає в поглибленні досліджень наукового апарату понять комунікативних і номінативних одиниць англійської мови, уточнено особливості перекладу комунікативних і номінативних одиниць, відмінності їх перекладу.
У роботі використовувалися такі методи дослідження, як: метод аналізу, синтезу та узагальнення – використовувався для дослідження та формування теоретичної бази, представленої в роботі, метод контрастивного (порівняльного, зіставного), когнітивного аналізу. Метод було використано для проведення аналізу в практичній частині роботи.
В рамках дослідження було з’ясовано, що номінативна одиниця представлена словами, словосполученнями, в окремих випадках реченнями. Вона призначена для позначення інформації, присутньої в мисленні мовця, а також активації відповідної інформації в мисленні слухача.Мета: исследование перевода коммуникативных и номинативных единиц с английского языка на украинский. Теоретическое значение: теоретическое значение работы заключается в углублении исследований научного аппарата понятий коммуникативных и номинативных единиц английского языка, уточнены особенности перевода коммуникативных и номинативных единиц, различия их перевода. В работе использовались такие методы исследования, как: метод анализа, синтеза и обобщения – использовался для исследования и формирования теоретической базы, представленной в работе, метод контрастивного (сравнительного, сопоставительного), когнитивного анализа. Метод был использован для проведения анализа в практической части работы. В рамках исследования было выяснено, что номинативная единица представлена словами, словосочетаниями, в отдельных случаях предложениями. Она предназначена для обозначения информации, присутствующей в мышлении говорящего, а также активации соответствующей информации в мышлении слушателя.
Goal: research of translation of communicative and nominative units from English into Ukrainian. Theoretical meaning: the theoretical significance of the paper lies in the extension of the scientific apparatus of the concepts of communicative and nominative units, clarifying the features of the translation of communicative and nominative units, the differences in their translation. The following research methods were used in the paper: the method of analysis, synthesis and generalization – used for research and formation of the theoretical base, the method of contrastive (comparative), cognitive analysis. The method was used for analysis in the practical part of the work. At the process of the research, it was found that the nominative unit is represented by words, phrases, and sentences. It is used with the aim to indicate the information present in the speaker's thinking, as well as to activate the corresponding information in the listener's thinking. The concept of “communicative unit” is understood as a segment of speech that can independently transmit messages. The basis of a communicative unit is sentences and text.
11
Kovalevskaitė, Jolanta. „Multi-word lexemes in the Lithuanian Language“. Doctoral thesis, Lithuanian Academic Libraries Network (LABT), 2012. http://vddb.laba.lt/obj/LT-eLABa-0001:E.02~2012~D_20120412_135614-12448.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
The object of the study is multi-word lexemes (samplaikos in Lithuanian), defined as combinations composed of two or more inflective or non-inflective parts of speech, grammatically and semantically perceived as one unit. The goal of the dissertation is to investigate the autonomy of multi-word lexemes in the Lithuanian language. Two monolingual corpora (the non-annotated Corpus of the Contemporary Lithuanian Language and the morphologically annotated Lithuanian language corpus) and the parallel German-Lithuanian corpus have been used for the extraction and the analysis of data. Several research methods have been applied: descriptive, corpus-based, statistical, and contrastive.
The statements to be defended are as follows:
1. According to the broad conception of phraseology, multi-word lexemes are a subtype of multi-word units. They are considered to be an object of phraseology, since their frequency and fixedness have been confirmed by corpus analysis. 2. There are variations in the degree of fixedness of multi-word lexemes. The analysis of collocation strength between the elements of multi-word lexemes and of deviations in morphological paradigm indicates that the degree of fixedness of multi-word lexemes is largely determined by their composition. 3. The context of multi-word lexemes is characterized by stability or variability. The context of more stable multi-word lexemes is variable, which determines their greater autonomy. Less stable multi-word lexemes that occur in... [to full text]Darbo objektas yra lietuvių kalbos samplaikos, apibrėžiamos kaip dvižodžiai ar ilgesni iš kaitomų ir nekaitomų žodžių sudaryti stabilieji junginiai, sudarantys vientisos reikšmės leksinį vienetą, kuris dažniausiai vartojamas nesavarankiškos (tarnybinės) kalbos dalies funkcija. Disertacijos tyrimo tikslas – ištirti lietuvių kalbos samplaikų, kaip leksinio vieneto, pasižyminčio formos ir turinio stabilumu, autonomiškumą. Darbo šaltiniai: neanotuotas Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, morfologiškai anotuotas lietuvių kalbos tekstynas ir lygiagretusis vokiečių–lietuvių kalbų tekstynas. Darbo metodai: aprašomasis metodas, tekstynų lingvistikos metodas, statistiniai metodai, gretinamasis metodas. Ginamieji teiginiai: 1. Remiantis išplėstąja frazeologijos samprata, samplaikos yra sustabarėjusių kalbos vienetų tipas, laikomas frazeologijos objektu nuo tada, kai tekstynų analize įrodytas šių junginių dažnumas ir vartojimo pastovumas. 2. Samplaikų stabilumas yra nevienodas. Samplaikų dėmenų traukos įverčio ir morfologinės paradigmos nuokrypio tyrimas rodo, kad samplaikų stabilumo laipsnį lemia samplaikų sandara. 3. Samplaikų kontekstui būdingas stabilumas arba kintamumas. Stabilesnių samplaikų kontekstas kintamas, todėl jos yra autonomiškesnės. Mažesniu stabilumu pasižyminčios samplaikos, kurių kontekstas labiau apibrėžtas, yra ne tokios autonomiškos. 4. Autonomiškesnės samplaikos labiau linkusios būti vertimo vienetais nei mažiau autonomiškos. Kuo samplaika autonomiškesnė, tuo... [toliau žr. visą tekstą]
12
Kovalevskaitė, Jolanta. „Lietuvių kalbos samplaikos“. Doctoral thesis, Lithuanian Academic Libraries Network (LABT), 2012. http://vddb.laba.lt/obj/LT-eLABa-0001:E.02~2012~D_20120412_135507-61018.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Darbo objektas yra lietuvių kalbos samplaikos, apibrėžiamos kaip dvižodžiai ar ilgesni iš kaitomų ir nekaitomų žodžių sudaryti stabilieji junginiai, sudarantys vientisos reikšmės leksinį vienetą, kuris dažniausiai vartojamas nesavarankiškos (tarnybinės) kalbos dalies funkcija. Disertacijos tyrimo tikslas – ištirti lietuvių kalbos samplaikų, kaip leksinio vieneto, pasižyminčio formos ir turinio stabilumu, autonomiškumą.
Darbo šaltiniai: neanotuotas Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, morfologiškai anotuotas lietuvių kalbos tekstynas ir lygiagretusis vokiečių–lietuvių kalbų tekstynas. Darbo metodai: aprašomasis metodas, tekstynų lingvistikos metodas, statistiniai metodai, gretinamasis metodas.
Ginamieji teiginiai:
1. Remiantis išplėstąja frazeologijos samprata, samplaikos yra sustabarėjusių kalbos vienetų tipas, laikomas frazeologijos objektu nuo tada, kai tekstynų analize įrodytas šių junginių dažnumas ir vartojimo pastovumas.
2. Samplaikų stabilumas yra nevienodas. Samplaikų dėmenų traukos įverčio ir morfologinės paradigmos nuokrypio tyrimas rodo, kad samplaikų stabilumo laipsnį lemia samplaikų sandara.
3. Samplaikų kontekstui būdingas stabilumas arba kintamumas. Stabilesnių samplaikų kontekstas kintamas, todėl jos yra autonomiškesnės. Mažesniu stabilumu pasižyminčios samplaikos, kurių kontekstas labiau apibrėžtas, yra ne tokios autonomiškos.
4. Autonomiškesnės samplaikos labiau linkusios būti vertimo vienetais nei mažiau autonomiškos. Kuo samplaika autonomiškesnė, tuo... [toliau žr. visą tekstą]The object of the study is multi-word lexemes (samplaikos in Lithuanian), defined as combinations composed of two or more inflective or non-inflective parts of speech, grammatically and semantically perceived as one unit. The goal of the dissertation is to investigate the autonomy of multi-word lexemes in the Lithuanian language. Two monolingual corpora (the non-annotated Corpus of the Contemporary Lithuanian Language and the morphologically annotated Lithuanian language corpus) and the parallel German-Lithuanian corpus have been used for the extraction and the analysis of data. Several research methods have been applied: descriptive, corpus-based, statistical, and contrastive. The statements to be defended are as follows: 1. According to the broad conception of phraseology, multi-word lexemes are a subtype of multi-word units. They are considered to be an object of phraseology, since their frequency and fixedness have been confirmed by corpus analysis. 2. There are variations in the degree of fixedness of multi-word lexemes. The analysis of collocation strength between the elements of multi-word lexemes and of deviations in morphological paradigm indicates that the degree of fixedness of multi-word lexemes is largely determined by their composition. 3. The context of multi-word lexemes is characterized by stability or variability. The context of more stable multi-word lexemes is variable, which determines their greater autonomy. Less stable multi-word lexemes that occur in... [to full text]
13
Мельник, Х. О. „Морфологічні, синтаксичні та семантичні ознаки емотивно-оцінних прикметників англійської мови“. Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67202.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Прикметники в англійській мові є одною з чотирьох основних
частин мови. Роль прикметника в системі частин мови полягає у
вираженні ознаки предмета, позначенні оцінюваних властивостей та
вираженні якості. З цього випливає, що прикметник знаходиться в
залежності від предмета чи дії, яку описує, адже характеристика не
може існувати без об’єкта, який вона характеризує. Основною рисою
прикметника в англійській мові є передача емоцій автора, тобто
емотивна властивість суб’єктивної позитивної чи негативної оцінки,
що виражається лексичними засобами в залежності від конотації [2, c.
157].
14
Таран, Л., Наталія Сергіївна Рева, Наталия Сергеевна Рева und Nataliia Serhiivna Reva. „Лексико-стилістичні засоби вираження відношення Євросоюзу до України“. Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39978.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В лінгвістичних працях під інтеграцією, як правило, розуміють комунікативний мовленнєвий намір, мету висловлювання комунікатів. Інтенція може бути виражена експліцитно та імпліцитно. Під експліцитністю ми розуміємо формальну вираженість елементів мови і зв‘язків між ними. Експліцитно виражена інтенція може мати спеціальні засоби для якогось певного мовленнєвого жанру – тоді вона буде виражена прямо, чи інтенція може бути виражена засобами інших мовленнєвих жанрів – тоді ми матимемо справу опосередкованою формою вираження інтенції.
15
Mougin, Catherine. „Les innovations pédagogiques dans la formation professionnelle en France de 1985 à 2015 : perspectives historiques, pédagogiques et technologiques“. Thesis, Paris 10, 2020. http://www.theses.fr/2020PA100058.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
A l’heure où le terme « innovation pédagogique » est diffusé dans tous les médias, il semble important d’en comprendre à la fois les fondements et les enjeux. Au-delà de l’aspect marketing que suggère cette expression, nous vivons dans une société cognitive où l’économie de la connaissance et l’économie numérique sont devenues les plus grandes richesses d’un pays. Notre objectif est donc de déterminer en quoi le contexte économique et les évolutions technologiques des trente dernières années ont permis (ou non) l’émergence d’innovations pédagogiques en France, et dans quelle mesure ; ceci afin d’identifier les impacts observables dans la formation professionnelle. Notre démarche vise à répondre à un besoin d’explicitation du terme d’innovation en pédagogie pour tous les acteurs sous le prisme de l’atteinte de la masse critique. Ainsi ces travaux portent à la fois sur une fonction épistémologique (la conception et la pratique de la connaissance) et sur une analyse historique de la représentation de l’innovation pédagogique des acteurs de la formation professionnelle et continue. Le choix d’une double méthodologie de recueil de données nous permet de réaliser cette analyse historique en mettant en regard la documentation via la revue Éducation permanente et l’évolution des discours des différents acteurs de la formation professionnelle.Grâce à ce travail, nous apportons des éclairages sur les facteurs de l’innovation dans la formation ainsi que sur leurs impacts. En outre, nous proposons la catégorisation d’unités lexicales pédagogiques illustrant l’histoire et l’évolution de la formationAt a time when the term "pedagogical innovation" is broadcasted in all media, it seems important to understand both its foundations and challenges, but above all its mechanisms (phenomena). Beyond the marketing aspect suggested by this expression, we live in aknowledge society where the knowledge economy and the digital economy have become a people's greatest assets. Our objective is therefore to determine how the economic context and technological developments of the last 30 years have (or not) allowed the emergence of pedagogical innovations in France, and to what extent; this in order to identify the observable impacts in vocational training.Our approach aims to clarify the term innovation in training for all stake holders under the prism of reaching critical mass. Thus, this work concerns both an epistemological function (the conception and practice of knowledge) and a historical analysis of the representation of pedagogical innovation of vocational and continuing training actors. The choice of a dual data collection methodology allows us to carry out this historical analysisby comparing the literature via the journal Education permanente (Continuing Education) and the evolution of the discourses of the various actors in vocational training.Through this work, we provide insights on the factors of innovation in training and their impacts. In addition, we propose the categorization of pedagogical lexical units involved in the history and evolution of training
16
Чуланова, Галина Валеріївна, Галина Валериевна Чуланова, Halyna Valeriivna Chulanova und В. В. Липівець. „Лексико-семантичні особливості креолізованого тексту (на матеріалі реклами автомобілів)“. Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64689.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Креолізовані тексти – це тексти, фактура котрих складається з двох негомогенних частин: вербальної (мовленнєвої/мовної) та невербальної (тої, що відноситься до інших знакових системам, на відміну від природньої мови) [1, c.180]. У текстах такого типу поєднуються паралінгвістичні засоби та вербальне повідомлення, що разом утворюють єдине змістовне ціле.
17
Чуйко, Олена Андріївна, Елена Андреевна Чуйко, Olena Andriivna Chuiko und К. І. Волинська. „Особливості термінологічної лексики медичного спрямування“. Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66207.
Der volle Inhalt der Quelle
18
Swaileh, Wassim. „Des modèles de langage pour la reconnaissance de l'écriture manuscrite“. Thesis, Normandie, 2017. http://www.theses.fr/2017NORMR024/document.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Cette thèse porte sur le développement d'une chaîne de traitement complète pour réaliser des tâches de reconnaissance d'écriture manuscrite non contrainte. Trois difficultés majeures sont à résoudre: l'étape du prétraitement, l'étape de la modélisation optique et l'étape de la modélisation du langage. Au stade des prétraitements il faut extraire correctement les lignes de texte à partir de l'image du document. Une méthode de segmentation itérative en lignes utilisant des filtres orientables a été développée à cette fin. La difficulté dans l’étape de la modélisation optique vient de la diversité stylistique des scripts d'écriture manuscrite. Les modèles optiques statistiques développés sont des modèles de Markov cachés (HMM-GMM) et les modèles de réseaux de neurones récurrents (BLSTM-CTC). Les réseaux récurrents permettent d’atteindre les performances de l’état de l’art sur les deux bases de référence RIMES (pour le Français) et IAM (pour l’anglais). L'étape de modélisation du langage implique l'intégration d’un lexique et d’un modèle de langage statistique afin de rechercher parmi les hypothèses proposées par le modèle optique, la séquence de mots (phrase) la plus probable du point de vue linguistique. La difficulté à ce stade est liée à l’obtention d’un modèle de couverture lexicale optimale avec un minimum de mots hors vocabulaire (OOV). Pour cela nous introduisons une modélisation en sous-unités lexicales composée soit de syllabes soit de multigrammes. Ces modèles couvrent efficacement une partie importante des mots hors vocabulaire. Les performances du système de reconnaissance avec les unités sous-lexicales dépassent les performances des systèmes de reconnaissance traditionnelles de mots ou de caractères en présence d’un fort taux de mots hors lexique. Elles sont équivalentes aux modèles traditionnels en présence d’un faible taux de mots hors lexique. Grâce à la taille compacte du modèle de langage reposant sur des unités sous-lexicales, un système de reconnaissance multilingue unifié a été réalisé. Le système multilingue unifié améliore les performances de reconnaissance par rapport aux systèmes spécialisés dans chaque langue, notamment lorsque le modèle optique unifié est utiliséThis thesis is about the design of a complete processing chain dedicated to unconstrained handwriting recognition. Three main difficulties are adressed: pre-processing, optical modeling and language modeling. The pre-processing stage is related to extracting properly the text lines to be recognized from the document image. An iterative text line segmentation method using oriented steerable filters was developed for this purpose. The difficulty in the optical modeling stage lies in style diversity of the handwriting scripts. Statistical optical models are traditionally used to tackle this problem such as Hidden Markov models (HMM-GMM) and more recently recurrent neural networks (BLSTM-CTC). Using BLSTM we achieve state of the art performance on the RIMES (for French) and IAM (for English) datasets. The language modeling stage implies the integration of a lexicon and a statistical language model to the recognition processing chain in order to constrain the recognition hypotheses to the most probable sequence of words (sentence) from the language point of view. The difficulty at this stage is related to the finding the optimal vocabulary with minimum Out-Of-Vocabulary words rate (OOV). Enhanced language modeling approaches has been introduced by using sub-lexical units made of syllables or multigrams. The sub-lexical units cover an important portion of the OOV words. Then the language coverage depends on the domain of the language model training corpus, thus the need to train the language model with in domain data. The recognition system performance with the sub-lexical units outperformes the traditional recognition systems that use words or characters language models, in case of high OOV rates. Otherwise equivalent performances are obtained with a compact sub-lexical language model. Thanks to the compact lexicon size of the sub-lexical units, a unified multilingual recognition system has been designed. The unified system performance have been evaluated on the RIMES and IAM datasets. The unified multilingual system shows enhanced recognition performance over the specialized systems, especially when a unified optical model is used
19
Кобякова, Ірина Карпівна, Ирина Карповна Кобякова, Iryna Karpivna Kobiakova und Л. О. Таран. „Аналіз лексичних одиниць засобів масової інформації“. Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64760.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Характерною особливістю сучасної політичної лексики є її використання не лише для повідомлення інформації, а й приховування її; вона є не тільки засобом привертання громадської уваги, а й вживається для того, щоб її відвернути або значно послабити.
20
Кужель, О. В. „Лінгвістичні терміни відпочинку (на матеріалі англомовних туристичних путівників по Україні)“. Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/52091.
Der volle Inhalt der Quelle
21
Demol, Ségolène. „Dinámica del léxico en las Constituciones españolas“. Doctoral thesis, Universitat Pompeu Fabra, 2020. http://hdl.handle.net/10803/668682.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
El objetivo principal es realizar un estudio contrastivo del léxico de tres textos constitucionales de la historia de España: la Constitución liberal de 1812, la Constitución republicana de 1931 y la Constitución actual de 1978. La investigación se organiza en torno a dos ejes teórico-metodológicos: el análisis lexicométrico de los tres textos constitucionales y el análisis semántico de las unidades léxicas para observar el cambio diacrónico que puedan sufrir. Se incluyen también la descripción textual de las Constituciones, su consideración como género específico dentro del discurso jurídico, y la correlación de los datos lexicométricos con los estudios de carácter jurídico e histórico. Nos interesa la evolución, la variación, la aparición, la desaparición o la modificación del significado de una selección temática de unidades léxicas frecuentes de los textos constitucionales. Se trata, pues, de un estudio cuantitativo y cualitativo, diacrónico y comparativo; una combinación de variables que lo hacen especialmente innovador en el ámbito lexicométrico.L’objectif principal est la réalisation d’une étude contrastive du lexique de trois textes constitutionnels de l’histoire de l’Espagne : la Constitution libérale de 1812, la Constitution républicaine de 1931 et la Constitution actuelle de 1978. L’investigation s’organise autour de deux axes théorico-méthodologiques : l’analyse lexicométrique des trois textes constitutionnels et l’analyse sémantique des unités lexicales pour observer le changement diachronique dont les unités peuvent faire l’objet. S’incluent aussi la description textuelle des Constitutions, leur considération comme genre spécifique dans le discours juridique et la corrélation des données lexicométriques avec les études de caractère juridique et historique. Ce qui nous intéresse est l’évolution, la variation, l’apparition, la disparition ou la modification du signifié d’une sélection thématique d’unités lexicales fréquentes des textes constitutionnels. Il s’agit donc d’une étude quantitative et qualitative, diachronique et comparative ; une combinaison de variables qui rendent ce travail innovateur dans la sphère lexicométrique.
El objectiu principal es l’estudi contrastiu del lèxic de tres textos constitucionals de la història d'Espanya: la Constitució liberal de 1812, la Constitució republicana de 1931 i la Constitució actual de 1978. La investigació s'organitza a l’entorn de dos eixos teoricometodològics: l'anàlisi lexicomètrica dels tres textos constitucionals i l'anàlisi semàntic de les unitats lèxiques per a observar el canvi diacrònic que puguin sofrir. S'inclouen també la descripció textual de les constitucions, la seva consideració como a gènere específic dins del discurs jurídic i la correlació de les dades lexicomètriques amb els estudis de caràcter jurídic i històric. Ens interessa l’evolució, la variació, l’aparició, la desaparició o la modificació del significat d'una selecció temàtica d'unitats lèxiques freqüents en els textos constitucionals. Es tracta doncs, d'un estudi quantitatiu i qualitatiu, diacrònic i comparatiu; una combinació de variables que el fan especialment innovador en l'àmbit lexicomètric.
The main objective is contrasting study of the lexicon of three constitutional texts of the history of Spain: the liberal Constitution of 1812, the Republican Constitution of 1931 and the current Constitution of 1978. Research is organised around two theoretical-methodological axes: the lexicometric analysis of the three constitutional texts and the semantic analysis of the lexical units to observe the diachronic change they may suffer. The textual description of the Constitutions are also included, their consideration as a specific genre within the legal discourse, and the correlation of lexicometric data with legal and historical studies. We are interested in the evolution, the variation, the appearance, the disappearance or the modification of the meaning of a thematic selection of frequent lexical units of the constitutional texts. It is therefore a quantitative and qualitative study, diachronic and comparative; a combination of variables that make it particularly innovative in the lexicometric field.
22
Sörensen, Susanne. „Five English Verbs : A Comparison between Dictionary meanings and Meanings in Corpus collocations“. Thesis, Högskolan i Halmstad, Sektionen för humaniora (HUM), 2006. http://urn.kb.se/resolve?urn=urn:nbn:se:hh:diva-6091.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
In Norstedts Comprehensive English-Swedish Dictionary (2000) it is said that the numbered list of senses under each headword is frequency ordered. Thus, the aim of this study is to see whether this frequency order of senses agrees with the frequencies appearing in the British National Corpus (BNC). Five English, polysemous verbs were studied. For each verb, a simple search in the corpus was carried out, displaying 50 random occurrences. Each collocate was encoded with the most compatible sense from the numbered list of senses in the dictionary. The encoded tokens were compiled and listed in frequency order. This list was compared to the dictionary's list of senses. Only two of the verbs reached agreement between the highest ranked dictionary sense and the most frequent sense in the BNC simple search. None of the verbs' dictionary orders agreed completely with the emerged frequency order of the corpus occurrences, why complementary collocational learning is advocated.
23
Кандиба, В. В. „Структурно-семантичні особливості композитів та способи їх перекладу (на матеріалі британського газетного дискурсу)“. Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72354.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Актуальністю дослідження є вивчення структурно-семантичних особливостей композитів. Композити (compounds words, composites) – нові лексичні одиниці, утворені внаслідок комбінації двох або й більше основ, що є виявом дії закону семантичної компресії синтаксичних одиниць. Композитна лексика була і є предметом та об’єктом теоретичних і прикладних досліджень у загальній та прикладній лінгвістиці.
Метою дослідження є опис та способи перекладу композитів, що найчастіше використовуються в британському газетному дискурсі.
Предметом дослідження – структурно-семантичні особливості композитів та їх переклад.
Об’єктом дослідження - британський газетний дискурс.The relevance of the study is to study the structural and semantic features of composites. Compositions (compounds words, composites) - new lexical units formed as a result of a combination of two or more bases, which is a manifestation of the law of semantic compression of syntactic units. Composite vocabulary was and is the subject and object of theoretical and applied research in general and applied linguistics. The goal of the study is to describe and translate the composites most often used in the British newspaper discourse. The subject of the study is the structural and semantic features of the composites and their translation. The object of the study is the British newspaper discourse.
24
Панченко, Є. В. „Лінгво-когнітивні характеристики американського молодіжного сленгу“. Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67258.
Der volle Inhalt der Quelle
25
Louro, Inês da Conceição dos Anjos. „'Enxergando' as colocações: para ajudar a vencer o medo de um texto autêntico“. Universidade de São Paulo, 2001. http://www.teses.usp.br/teses/disponiveis/8/8147/tde-22112001-000335/.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Este trabalho lida com unidades lexicais compostas por mais de uma palavra usadas com função referencial,ou seja, cada uma dessas unidades lexicais constitui um nome. Em uma sala de aula de ensino de língua inglesa para brasileiros, observou-se como o fato de o aluno 'enxergar' essas unidades lexicais pode ajudá-lo a ler um texto.This study is about multi-word lexical units which have referential meaning, i.e., each unit is used as a name. In an English teaching classroom for Brazilian students it was noticed that making students aware of such lexical units may help them read a text.
26
Pacheco, Sabrina Araújo. „Configurações sintático-semânticas das unidades fraseológicas especializadas : o caso do léxico do exército brasileiro“. reponame:Biblioteca Digital de Teses e Dissertações da UFRGS, 2015. http://hdl.handle.net/10183/117575.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Esta tese objetiva identificar e analisar unidades fraseológicas eventivas do Exército Brasileiro, bem como descrever suas propriedades sintático-semânticas. As construções linguísticas examinadas são constituídas por termos simples ou complexos e por um verbo ou nome deverbal e pertencem a regulamentos destinados tanto ao Exército como às Forças Armadas. Cumpre ressaltar que as buscas dessas construções foram realizadas por meio da ferramenta AntConc e sua identificação foi feita de acordo com os princípios da Teoria Comunicativa da Terminologia, Cabré (1999), que se fundamenta na perspectiva linguística e comunicativa para analisar e organizar os itens de um discurso especializado. Para a descrição sintático-semântica de nosso objeto de estudo, empregamos as funções léxicas de Mel’čuk, propostas para descrever combinatórias linguísticas. A partir da análise, concluímos que os verbos e nomes deverbais, assim como os termos, são fundamentais na construção e transmissão do conhecimento militar, confirmando a necessidade de se rever o tratamento dado às unidades fraseológicas eventivas na produção de materiais da área, como dicionários e glossários. Ademais, comprovamos que as funções léxicas standard e complexas não são suficientes para a descrição de fraseologias especializadas, tornando-se necessário lançar mão de funções mistas, as quais constituem pequenas definições. O presente trabalho traz contribuições para os Estudos do Léxico, visto que analisa e descreve os aspectos sintáticos e semânticos de unidades fraseológicas eventivas, que são consideradas lexias complexas. Além disso, oferece subsídios para estudos em Terminologia, pois trata de combinações pertencentes a uma linguagem de especialidade: a do Exército Brasileiro.This thesis aims at identifying and analyzing eventive phraseological units from Brazilian Army as well as describing its syntactic-semantic properties. The examined linguistic constructions are comprised of simple or complex terms and a verb or deverbal noun and belong to regulations for both the Brazilian Army and Brazilian Armed Forces. It should be noted that these constructions were searched with the software AntConc and they were identified according to the Communicative Theory of Terminology principles, Cabré (1999), which is based on the communicative and linguistic perspective to analyze and organize the items of a specialized speech. For the syntactic-semantic description of our object, we used the lexical functions Mel’čuk, proposed to describe linguistics combinatorial. During the analysis, we concluded that the verbs, deverbal nouns, and terms are fundamental in creating and transmitting military knowledge, which confirms the need to revise the way eventive phraseological units are used in the production of such area materials, such as dictionaries and glossaries. Furthermore, we proved that the standard and complex lexical functions are not sufficient for describing specialized phraseologies, being necessary to use mixed functions, which consist in small definitions. The current research provides contributions for the Lexical Studies since it analyzes and describes the syntactic and semantic aspects of the eventive phraseological units, which are considered to be complex lexical units. Besides, this research provides support for Terminology studies because it refers to combinations that belong to a specialized language: the one from Brazilian Army.
El objetivo de esta tesis es identificar y analizar unidades fraseológicas eventivas del Ejército Brasileño, así como describir sus propiedades sintáctico-semánticas. Las construcciones lingüísticas examinadas se constituyen por términos simples o complejos y por un verbo o nombre deverbal y pertenecen a reglamentos destinados tanto al Ejército como a las Fuerzas Armadas. Cabe señalar que las búsquedas de esas construcciones se realizaron utilizándose la herramienta AntConc y su identificación se hizo de acuerdo con los principios de la Teoría Comunicativa de la Terminología, Cabré (1999), que se fundamenta en la perspectiva lingüística y comunicativa para analizar y organizar las unidades léxicas de un discurso especializado. Para la descripción sintáctico-semántica de nuestro objeto de estudio, empleamos las funciones léxicas de Mel’čuk, propuestas para describir combinatorias lingüísticas. A partir del análisis, concluimos que los verbos y los nombres deverbales, así como los términos, son fundamentales en la construcción y transmisión del conocimiento militar, lo que permite confirmar la necesidad de revisar el tratamiento dado a las unidades fraseológicas eventivas en la producción de materiales del área, como diccionarios y glosarios. Además, comprobamos que las funciones léxicas standard y las complejas no son suficientes para la descripción de fraseologías especializadas, lo que hizo necesario echar mano de funciones mixtas, que constituyen pequeñas definiciones. El presente trabajo aporta contribuciones a los Estudios del Léxico, puesto que analiza y describe los aspectos sintácticos y semánticos de las unidades fraseológicas eventivas, consideradas lexías complejas. Asimismo, ofrece subsidios para los estudios en Terminología, pues trata de combinaciones pertenecientes a un lenguaje de especialidad: el del Ejército Brasileño.
27
Сисоєва, І. А. „Семантичні лакуни в англійській мові та їх заповнення іноземними словами (перекладацький аспект)“. Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75316.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Мета роботи – проаналізувати проблеми перекладу семантичних лакун і знайти методи їх декодування; відстежити джерела запозичень в англійській літературній мові, дослідити динаміку явища. Предметом розгляду є проблеми елімінації семантичних лакун. Результатом вивчення цього питання є виокремлення основних шляхів заповнення семантичних лакун і їхні подальші перспективи в межах формування словника англійської мови Серед методів використовувались аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження, етимологічний аналіз, табличний, порівняльно-зіставний методи, а також метод контекстного аналізу. Висновки: для досягнення якісного перекладу перекладач повинен вміти визначити лакуни та методи їх перекладу, які б забезпечили еквівалентність у випадку відсутності певної культуреми. Основними способами перекладу семантичних лакун виступають калькування, транслітерування, еквівалентна заміна, посилання на слово з оригінальним написанням і описовий переклад. Теоретична значущість роботи полягає в узагальненні матеріалу стосовно семантичних лакун і способів їх елімінації, що дозволить студентам філологічного спрямування використовувати результати для поглиблення власних знань і імплементації в процес вивчення порівняльної типології англійської та української мов. Практична цінність одержаних результатів дозволяє використовувати наведені методологічні рекомендації для підготовки лекційних курсів з теорії перекладу, а також на практичних заняттях з англійської мови і практики перекладу у вузах, а також під час проходження професійної практики студентами-лінгвістами.Цель работы – проанализировать проблемы перевода семантических лакун и найти методы их декодирования; отследить источники заимствований в английском литературном языке, исследовать динамику явления. Предметом выступают проблемы элиминации семантических лакун. Результатом изучения этого вопроса является выделение основных путей заполнения семантических лакун и их дальнейшие перспективы в рамках формирования словаря английского языка. Среди методов использовались анализ и сравнение научной литературы для создания теоретической базы исследования, этимологический анализ, табличный, сравнительно-сопоставительный методы, а также метод контекстного анализа. Выводы: для достижения качественного перевода переводчик должен уметь определить лакуны и методы их перевода, которые бы обеспечили эквивалентность в случае отсутствия определенной культуремы. Основными способами перевода семантических лакун выступают калькирование, транслитерация, эквивалентная замена, ссылки на слово с оригинальным написанием и описательный перевод. Теоретическая значимость работы заключается в обобщении материала о семантических лакунах и способах их элиминации, что позволит студентам филологического направления использовать результаты для углубления собственных знаний и имплементации их в процесс изучения сравнительной типологии английского и украинского языков. Практическая ценность полученных результатов позволяет использовать приведенные методологические рекомендации для подготовки лекционных курсов и на практических занятиях по английскому языку и практике перевода в вузах, а также во время прохождения профессиональной практики студентами-лингвистами.
The object of the study is to analyze the problems of translating semantic lacunae and find methods for their decoding; to trace the sources of borrowing in the English literary language and study the dynamics of the phenomenon. The subject of this study is the problem of the elimination of semantic lacunae. The purpose of the study is to investigate the main ways of filling the semantic lacunae, and to identify their further perspectives within the formation of the English dictionary. Methodology comprises of such methods as analysis and comparison of scientific literature to create a theoretical basis for research, etymological analysis, tabular, comparative methods, as well as the context analysis method. In order to achieve quality translation, the translator must be able to identify lacunae and methods of their translation, which would ensure equivalence in the absence of a particular cultureme. The main ways of translating semantic lacunae are calques, transliteration, equivalent replacement, word references with the original spelling and descriptive translation. The latter are finding of research. The theoretical significance of the work is to generalize the material on semantic gaps and methods for their elimination, which will allow students of the philological field to use the results to deepen their knowledge and implement them in the process of studying the comparative typology of English and Ukrainian. The practical value of the research allows to use the above methodological recommendations for the preparation of lecture courses and in practical classes in the English language and translation practice at universities, as well as during the passage of professional practice by linguistic.
28
Кревсун, Я. В. „Особливості перекладу газетних та журнальних текстів в германістиці“. Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71916.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Дослідження особливостей перекладу публіцистичних текстів зважаючи на постійне збільшення видань газетно-інформаційних матеріалів набуває значної популярності. Тому збільшується і необхідність вивчати іноземну мову, а саме англійську та німецьку, з метою подальшого її практичного використання в газетно-інформаційній сфері, краще розумітися в інформації яка надається найбільш популярними виданнями в світі. Саме у цьому і полягає актуальність даної теми.
Усі зусилля в ході нашої роботи були спрямовані на дослідження лексико-семантичних та граматичних особливостей публіцистичних текстів в германістиці.
Методологічною базою послужили роботи: І. В. Арнольд, В. І. Карабан, І. В. Корунець, В. Н. Комісаров, Я. І. Рецкер, Л. Г. Верба.
Цілі і завдання роботи були досягнуті і вирішені так як у ході дослідження присвяченого особливостям перекладу ми показали особливості перекладу абревіатур, скорочень і фразеологізмів, сленгу та жаргонізмів а такаж реалій в публіцистичних текстах. Розкрили стилістичні засоби, що домінують в газетно- інформаційних текстах.Дослідили та висвітлили основні граматичні конструкції які використовуються в написанні газетних та журнальних текстів. Виявили спільні та відмінні риси в англомовних та німецькомовних виданнях.
Мета: даної роботи є організація та раціоналізація роботи з журнальними та газетними матеріалами при їх перекладі; визначеня основних етапів перекладу публіцистичних текстів в германістиці; визначити лексико-семантичні та граматичні особливості інформативних текстів.
Теоретичне значення: заключається в розгляді основних проблем та особливостей перекладу публіцистичних текстів в германістиці. Проаналізовано головні аспекти перекладацького процесу газетних та журнальних текстів як інформуючих джерел. Отримані результати можуть використовуватись при виконанні студентських наукових досліджень з проблем перекладу публіцистичних текстів, а також дана робота буде корисною не лише для перекладачів, але і журналістів та рекламістів, адже в даній роботі розкривається багато питань пов’язаних саме зі сферою засобів масової інформації.The study of the peculiarities of the translation of journalistic texts in view of the continuous increase in the publication of news-information materials is gaining popularity. Therefore, the need to learn a foreign language, namely English and German, in order to further its practical use in the newspaper-information sphere, is better understood in the information provided by the most popular publications in the world. This is the relevance of this topic. All efforts in our work were aimed at the study of lexical-semantic and grammatical features of journalistic texts in Germanistic. The methodological base was the work of Arnold I. V., Karaban V. I., Korunets I. V, Komissarov V. N., Retzker J. I., Verba L. G. etc. The goals and objectives of the work were achieved and solved as in the course of the study on the peculiarities of the translation we showed the peculiarities of the translation of abbreviations, abbreviations and phraseologisms, slang and slang and the realities in journalistic texts. The stylistic tools, which dominate in newspaper informative texts, have been expanded. The main grammatical constructions used in writing newspaper and magazine texts were examined and highlighted. Discovered common and distinctive features in English and German-language publications. Goal: The purpose of this work is to organize and rationalize work with magazine and news materials during their translation; definition of the main stages of the translation of journalistic texts in Germanistic; to define lexical-semantic and grammatical features of informative texts. Theoretical meaning: consists in considering the main problems and features of the translation of journalistic texts in Germanistic. The main aspects of the translation process of newspaper and magazine texts as information sources are analyzed. The results obtained can be used in student research on the problems of the translation of journalistic texts, and this work will be useful not only for translators but also for journalists and advertisers since this paper reveals many issues related to the sphere of mass media.
29
Courbon, Bruno. „Étude sémantique des mots "chance", "fortune", "hasard" et "risque" du XVIIIe au XXIe siècle : perspectives sur le lexique du français et ses usages“. Thesis, Lyon 2, 2009. http://www.theses.fr/2009LYO20041.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
La recherche a pour objet la structuration du champ lexical des mots « chance », « fortune », « hasard » et « risque » du XVIIIe au XXIe siècle. Témoin de mutations qu’a connues la civilisation occidentale durant cette période, ce champ, qui se rattache à la notion de fortune / hasard, présente une relative homogénéité sémantique.Les mots (et leurs dérivés) sont étudiés à travers le déploiement, la régulation et la répartition des normes d’usages, non seulement en français hexagonal, mais aussi en français québécois. L’étude se fonde sur l’exploitation de deux types de corpus. D’une part, un corpus d’articles extraits d’une cinquantaine de dictionnaires sert à mettre en évidence la productivité morphosémantique et sémantique de ces unités dans une perspective historique large. D’autre part, un grand ensemble d’énoncés diversifiés permet, par la mise au jour de types de contextes, d’effectuer un suivi diachronique des usages. L’approche continuiste des différences d’usages s’appuie sur une représentation fréquentielle des changements sémantiques.La thèse apporte une contribution à la question de la variation des usages et du changement sémantique, qui ouvre sur plusieurs perspectives. Elle se veut d’abord une réflexion sur la théorie et la méthodologie descriptives, appréhendées à la lumière de l’analyse de la nature et du rôle des corpus. Elle met ensuite en évidence l’importance de la dimension intersubjective dans l’activité de signification, en particulier le rôle déterminant des structures syntagmatiques dans l’établissement de nouveaux usages sémantiques. Enfin, elle permet de mettre en relation le changement sémantique avec les conditions sociohistoriques et les représentations collectivesThe present study deals with the way in which the lexical field regrouping the words “chance”, “fortune”, “hazard” and “risqué” has been structured in the French language from the eighteenth century till the present day. Revealing major changes in western societies during this period of time, the field, which corresponds to the linguistic representation of the notion of fortune / hasard, presents a certain coherence.We have examined these words and their derived forms through the display, regulation, and distribution of norms of use, not only in Hexagonal French, but also in Quebec French. Two types of corpora have been analysed. On the one hand, a corpus of articles from around 50 dictionaries has been used to emphasize the lexical and semantic productivity of the different units on a large historical scale. On the other hand, in revealing context types, a set of texts reflecting French language varieties has allowed for carrying out a diachronic analysis of lexical uses. The continuist approach to semantic differences rests upon a frequential representation of semantic changes.The thesis brings a significant contribution to the question of usage variations and semantic change, providing new perspectives. It first deals with theory and methodology of lexical description, considered through the analysis of the nature and the role of corpora. It then evidences the central role of syntagmatic structures in the setting of new semantic uses. The study has finally put into relation semantic changes with their historical background and the collective representations of the time
30
Сокол, О. С. „Особливості перекладу безеквівалентної лексики на матеріалі трилогії Сьюзен Коллінз «Голодні ігри»“. Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75287.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Результати дослідження відображені в тезах, опублікованих у збірнику тез I Міжнародної науково-практичної конференції «SCIENCE, SOCIETY, EDUCATION: TOPICAL ISSUES AND DEVELOPMENT PROSPECTS», 2019Мета: проаналізувати безеквівалентну лексику та дослідити її типи, і способи перекладу українською мовою.Теоретичне значення: розширення теоретичної бази, а також систематизація, виявлення закономірностей класифікації і формулювання основних підходів до перекладу безеквівалентної лексики
Цель: проанализировать безэквивалентную лексику и исследовать ее типы и способы перевода на украинский язык. Теоретическое значение: расширение теоретической базы, а также систематизация, выявление закономерностей классификации и формулировки основных подходов к переводу безэквивалентной лексики.
Goal: to analyze the non-equivalent lexis and study its types and ways of translation into Ukrainian. Theoretical meaning: extension of the theoretical base, as well as systematization, identification of the patterns of classification and formulation of the basic approaches to the translation of non-equivalent lexis.
31
Coppolani, Marie-Laure. „Changement lexical en nez-percé“. Thesis, Sorbonne Paris Cité, 2018. http://www.theses.fr/2018USPCF024/document.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
La thèse a pour objet le changement lexical en nez-percé, une langue en danger de l'Idaho (États-Unis)dont le nombre de locuteurs natifs est inférieur à quinze et qui est très peu décrite. L'étude comportedeux axes principaux : la description de la formation des noms de la langue et l'analyse des procédéslexicogéniques employés actuellement dans la création des unités lexicales relatives à l'alimentaire. Aprèsune synthèse linguistique qui renseigne sur la phonologie (plus particulièrement les variations engendréespar les procédés lexicogéniques), l'ordre des constituants et les syntagmes nominaux et verbaux, la thèseétudie la réduplication, la composition, la dérivation affixale (plus spécifiquement les dérivations parsuffixation du morphème de l'analogie et des suffixes ayant subis une conversion catégorielle), et lanominalisation. Puis elle traite de la lexicalisation des métonymies et des métaphores. Enfin, elle analyseles procédés qui conduisent à la création du lexique alimentaire de ces trente dernières années eteffectue une comparaison avec les ressources précédemment identifiéesThe doctoral dissertation analyzes the lexical change in nez perce, an endangered language spoken inIdaho (Unites States of America) that counts less than fifteen native speakers and lacks studies inlexicology. The work is divided into two parts : the description of noun formation, and the analysis of thenew food lexicon. After a synthesis on phonology (modifications due to lexical change), on word order,and on the nominal and verbal clauses, the thesis describes reduplication, compounds, the affixalderivation (especially nouns derived by analogical or converted suffixes) and the lexical nominalisation.Moreover, it deals with the lexicalisations of metonymies and metaphors. Then, it analyzes processes thatlead to the creation of the new food lexicon and compares them with the previously identified processesinvolved in the formation of noun
32
Siccardi, Anne. „Unités et séquences dans le lexique adulte et enfantin“. Thesis, Université Grenoble Alpes (ComUE), 2015. http://www.theses.fr/2015GREAL016/document.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Étudier la liaison et les erreurs enfantines qu’elle entraîne (le nami, un zami) offre une perspective privilégiée sur le développement des représentations lexicales. Des travaux récents (Chevrot, et al., 2007 ; Dugua et al., 2009 ; Chevrot et al., à paraître) ont corroboré un modèle (Chevrot et al., 2009) rendant compte des étapes développementales jalonnant la segmentation des noms précédés d’une liaison. Nous avons mis en place, durant ce doctorat, trois démarches empiriques examinant des hypothèses issues de ce modèle.L’observation de 18094 groupes nominaux déterminant-nom issus d’un corpus de 118 heures de parole adressée à cinq enfants entre 1 et 3 ans fait apparaître trois tendances : 86% contiennent un nom à initiale consonantique (un garçon), la liaison (un ami) n’apparaît que dans 5% des GN, les consonnes enchainées sur l’initiale vocalique des noms sont principalement les liaisons /n/, /z/, /t/ ou le /l/ de l’élision (l’ami). La rareté des liaisons est compatible avec la complexité de leur acquisition. La prévalence des noms à initiale consonantique dans l’input est compatible avec la tendance enfantine à faire correspondre l’initiale du nom avec une consonne et ainsi à produire des segmentations de type /zami/, /nami/ ou /lami/ pour le mot ami. Cette étude aura permis de confirmer une hypothèse sur trois du modèle.Une expérience chronométrique menée chez 60 enfants de 5-6 ans montre que ces derniers ont mémorisé dans leur lexique aussi bien des variantes de type /nami/ et /zarbr/ pour les noms ami et arbre que des séquences fréquentes contenant ces variantes (un-ami, des-arbres). La même étude chez 36 adultes indique ceux-ci mémorisent dans leur lexique des séquences entières, sans retrouver de traces des variantes.Enfin, nous avons exploré l'hypothèse de Morin & Kaye (1982) qui suggéraient un statut particulier à la liaison /z/ : en effet, elle semble pouvoir être inscrite dans notre lexique comme un morphème du pluriel. De ce fait, elle bénéficierait d'un encodage encore plus abstrait, au niveau morphologique.Ces résultats sont discutés dans la perspective des théories basée sur l’usage (Tomasello, 2003) postulant un lexique constitué d’unités de longueurs et de niveaux d’abstraction variablesStudying the liaison in French and childish mistakes it entails (un nami, un zami) offers a unique perspective on the formation of lexical representations. Recent work (Chevrot and al., 2007; Dugua and al, 2009;.. Chevrot and al, forthcoming) corroborated a model (Chevrot et al., 2009) reflecting the developmental stages during which segmentation of nouns that are preceded by a liaison. We have implemented during this PhD, three empirical approaches to examine the hypotheses which emerge from this model.Observing 18094 déterminant-noun groups from a corpus of 118 hours of speech addressed to five children between 1 and 3 years reveals three trends: 86% contain a noun with an initial consonant (un garçon), the liaison (un ami) appears only in 5% of NG's [for "Noun-Groups"], the consonants which are attached to the initial vowel of nouns are mainly the liaisons / n /, / z /, / t / or the elision / l / (l’ami). The scarcity of the liaison is consistent with the complexity of acquiring it. The prevalence of nouuns with an initial consonant in the input is compatible with children's tendency to match the initial of the name with a consonant and thus to produce segmentations like / zami /, / nami / or / lami / for the word ami. This study has confirmed one of the three hypothesis of the model.A chronometer experiment on 60 5-6 years old children shows that they have stored in their lexicon as well variants like / nami / and / zarbr / for nouns ami and arbre, as frequent sequences containing these variants (un-ami, des-arbres). The same study on 36 adults indicatesthat they store in their lexicon entire sequences, without finding any trace of these variants.Finally, we explored the hypothesis of Morin & Kaye (1982)which suggested that the liaison / z / had a special status : indeed, it seems to be written in our lexicon as a morpheme of the plural form. Therefore, it would benefit from an even more abstract encoding, morphologically.These results are discussed from the perspective of theories based on the common use (Tomasello, 2003) wich states that lexicon consists of units with varying lengths and levels of abstraction
33
Summers, Simon. „Lexical meaning and propositional representation : an investigation into the problem of the unity of the proposition“. Thesis, University of East Anglia, 2012. https://ueaeprints.uea.ac.uk/42422/.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
In this thesis, I offer a novel account of how best to reorient our semantic and conceptual inquiries into lexical meaning and propositional representation. I achieve this by means of a partly historical investigation into the problem of the unity of the proposition; this is the problem of distinguishing a proposition - the bearer of truth, the complex object or content of a belief or other propositional attitude, and the meaning of a true/false statement - from an „aggregate‟ of its constituent parts. In chapter 1, I assess Bertrand Russell‟s first attempt at a solution, and give a detailed account of why his proposed analysis of a proposition and the sentence expressing it generates a viciously regressive analysis. In chapter 2, I assess Frege‟s approach to the problem, and show that he offers a fundamental insight by way of his approach to analysis which draws an absolute distinction between functions and their argument, and treats concepts as functions to truth-values. Frege has, of course, influenced many contemporary philosophers of language, notably Dummett and Davidson, who have argued that Frege‟s insights offer us a lens thorough which to understand the nature of predication in natural languages. I argue that these proposed revisions of Frege‟s account fall short of an adequate solution to the unity problem. In chapter 3, I present and critically discuss Russell‟s multiple relation theory of judgment and Wittgenstein‟s approach to the unity problem as presented in the Tractatus Logico-Philosophicus and how these may be interpreted as offering a partial advance to the unity problem over the solutions previously considered. Then, in chapter 4, I move on to assess some recent solutions which, influenced by both Russell‟s later theory and Wittgenstein‟s early work, attempt to either solve or expose the question of unity as it struck Russell and Frege as a „pseudo-problem‟. These solutions propose a range of approaches to the „naturalisation‟ of the concept of meaning and the phenomenon of propositional representation. Whilst I take this naturalistic turn to be - at least in some respects - commendable, in chapter 5 I develop an alternative account, focusing how lexical meaning may be investigated independently of its contribution to full propositional (true/false) representation. I show how this reorientation might light the path towards richer accounts of meaning-relevant syntactic structure and lexical content than the rival accounts previously discussed.
34
Таран, Л. О. „Експліцитний та імпліцитний аналіз лексичних одиниць ЗМІ“. Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/51724.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Характерною особливістю сучасної політичної лексики є її використання не лише для повідомлення інформації, а й приховування її; вона є не тільки засобом привертання громадської уваги, а й вживається для того, щоб її відвернути або значно послабити.
35
Kefalova, Ludmila. „Les unités lexicales complexes : productivité et opacité en français et en bulgare“. Nancy 2, 1998. http://www.theses.fr/1998NAN21018.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Le français et le bulgare ont des traits communs dans leur développement historique, d'où l'intérêt de comparer leur fonctionnement au niveau de la morphologie dérivationnelle. Le traitement propose dans cette thèse se veut adéquat à la fois linguistiquement et psychologiquement. La dérivation productive des unités lexicales, examinée dans une perspective cognitive, a un poids relativement faible par rapport aux régularités partielles dans le lexique. D’autre part, les règles de formation des mots, comme tout phénomène linguistique, sont en évolution et il se peut qu'un même affixe entre en jeu dans de différents types de formations ou que deux affixes indépendants par ailleurs s'appliquent systématiquement en bloc a un type de bases au point de constituer un seul formant dérivationnel. Trois types d'alternances morphologiques entrent en jeu dans le lexique : alternances flexionnelles (entre des bases représentant un même lexème), alternances dérivationnelles productives (qui fonctionnent dans la formation de néologismes) et alternances non productives (qui relient des bases lexicales sans être actives pour de nouvelles formations).
36
El, moujahid Jamila. „Étude sémantique et lexicographique des unités lexicales autrement, différemment et autrement dit“. Mémoire, Université de Sherbrooke, 2004. http://savoirs.usherbrooke.ca/handle/11143/2402.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Ce mémoire porte sur les unités lexicales autrement, différemment et autrement dit . Ces unités, qui n'ont fait l'objet d'aucune étude lexicographique à ce jour dans l'optique théorique adoptée, à savoir celle du Dictionnaire explicatif et combinatoire, jouent un rôle décisif dans l'organisation discursive. Elles permettent, entre autres, d'établir une comparaison entre la manière d'être ou d'agir de deux personnes ou deux objets (au sens large), de formuler une paraphrase ou encore d'introduire une conséquence. Nous montrerons que ces trois unités sont articulées, dans l'ensemble de leurs sens, autour d'une même notion, celle de la 'différence'.
37
Fabbri, Michael Charles. „Working towards a cartographic lexicon, the role of units, structure, content, and expression in geographic information“. Thesis, National Library of Canada = Bibliothèque nationale du Canada, 2000. http://www.collectionscanada.ca/obj/s4/f2/dsk1/tape4/PQDD_0019/MQ53265.pdf.
Der volle Inhalt der Quelle
38
Кравченко, В. В. „Перекладацькі особливості локалізації англомовних відеоігор (на матеріалі серії ігор “Subnautica”)“. Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86593.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Тема: Перекладацькі особливості локалізації англомовних відеоігор (на матеріалі серії ігор “Subnautica”).
Мета: визначення та аналіз основних стратегій для подолання перекладацьких труднощів локалізації відеоігор з англійської мови українською.
Теоретичне значення: результати концептуального аналізу допоможуть краще зрозуміти функціонування текстів у відеоіграх та особливості їх перекладу.
Магістерська робота присвячена аналізу перекладацьких аспектів локалізації відеоігор. Розглянуто історичні чинники виникнення локалізації та її зв’язок з перекладом. Визначено основні особливості відеоігрового дискурсу, види внутрішньоігрових текстів та cкладові локалізації відеоігор. У межах дослідження проведено перекладацький аналіз української локалізації серії ігор “Subnautica”. До основних труднощів віднесено переклад безеквівалентної лексики, передачу експресивності та інформативності у внутрішньоігрових текстах, а також технічно зумовлені складнощі. Запропоновано стратегії їх подолання. На основі аналізу було сформовано перелік компетентностей, якими має володіти фахівець у цій сфері. Створено комплекс вправ для навчання локалізації відеоігор студентів-перекладачів.Тема: Переводческие особенности локализации англоязычных видеоигр (на материале серии игр “Subnautica”). Цель: определение и анализ основных стратегий для преодоления трудностей локализации видеоигр c английского языка на украинский. Теоретическое значение: результаты концептуального анализа помогут лучше понять функционирование текстов в видеоиграх и особенности их перевода. Магистерская работа посвящена анализу переводческих аспектов локализации видеоигр. Рассмотрены исторические факторы становления локализации и ее связь с переводом. Определены основные особенности видеоигрового дискурса, виды внутриигровых текстов и составляющие локализации видеоигр. В рамках исследования проведен переводческий анализ украинской локализации серии игр “Subnautica”. К основным трудностям отнесены перевод безэквивалентной лексики, передача экспрессивности и информативности во внутриигровых текстах, а также технически обусловленные сложности. Предложены стратегии их преодоления. На основе анализа был сформирован перечень компетентностей, которым должен владеть специалист в этой сфере. Создан комплекс упражнений для обучения локализации видеоигр студентов-переводчиков.
Title: Translation and Localization Features of English Video Games (based on the Subnautica franchise) Goal: to define and analyze the main strategies for solving translation difficulties in video game localization from English to Ukrainian. Theoretical meaning: the results of the conceptual analysis will help to understand the functions of video game texts and the features of translating them better. The master’s thesis deals with the translation and localization features of video games. The historical background of localization and its connection to the translation is studied. Main features of video game discourse, types of in-game texts, and assets in video game localization are distinguished. Within the research, the translation analysis of Ukrainian localization of the Subnautica game series was carried out. The main translation difficulties include the translation of equivalent-lacking words and different types of in-game texts as well as technical difficulties. The strategies for solving them are suggested. The competencies for specialists in this field were put forward based on the analysis. A set of exercises for teaching video game localization to translation students was created.
39
Rijo, da Fonseca Lino Maria-Teresa. „Unités lexicales et situations d'énonciation - réseaux d'associations sur un domaine d'expérience : la mer“. Paris 3, 1987. http://www.theses.fr/1987PA030137.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Trois hypotheses theoriques et leurs incidences methodologiques constituent le champ meme de cette recherche. 1. La conceptualisation d'une notion varie d'une communaute a une autre et a l'interieur d'une meme communaute. Un des objectifs de cette recherche est de montrer comment la conceptualisation de "mer" s'actualise dans un domaine d'experience: a) dans deux langues linguistiquement et culturellement proches: le portugais et le francais: b) a l'interieur d'une meme langue; c) au niveau d'une tranche d'age: la pre-adolescence. 2. Le concept de "situation d'enonciation" dans la perspective choisie rend possible plusieurs types d'articulations du lexique avec d'autres problematiques. Il permet: d'expliquer la notion de frequence; d'articuler: a) discours ( parole): le sememe-occurrence, b) discours ( parole): lexique et imaginaire socio-culturel, c) discours ( parole): lexique et merveilleux enfantin. La notion de frequence est un moyen de selection lexicale et un facteur qui contribue a l'individualisation de chaque fragment du corpus: vocabulaire commun, vocabulaire specifique, vocabulaire original. 3. Nous envisageons une troisieme hypothese en fonction d'une approche du "sememe-occurence". Cette discription est effectuee au niveau de l'enonce a travers un "reseau de cosemie" qui permettra une analyse en paliers successifs: a) modules casuels: semes actanciels; b) relations entre semes generiques, specifiques, virtuels; c) etiquetages semantiques, semes et noemes; d) combinatoires entre sememes; e) semes et anomalies semantiques. Ce "reseau de cosemie" est une extension de l'analyse semique et du concept de seme. Ce "reseau de cosemie" permet une meilleure articulation entre: a) lexique et situations d'enonciation; b) lexique, reel et merveilleux enfantin; c) lexique, reel et imaginaire socio-culturelThree theoretical hypotheses and their methodological consequences constitute the exact field of this research. 1. We consider that the conceptualization of a notion varies from one community to another and inside each community. One of the goals of this research is to show how the conceptualization of "sea" is realized within one domain of experience: a) in two languages culturally and linguistically near: portuguese and french; b) inside one language and c) at the level of an age group: the pre-adolescence. 2. In the perspective chosen the concept of "situation-of-utterance" makes possible several types of articulation between the lexicon and other areas. It permits: to explain the notion of frequency; to articulate (and analyse): a) discourse ( speech): the sememe-occurence, b) discourse ( speech): lexicon and socio-cultural imagery c) discourse ( speech): lexicon and chilhood wonderworld. The notion of frequency is a way of lexical selection and one factor which contributes to the individution of every fragment in the corpus: common vocabulary, specific vocabulary and original vocabulary. 3. We foresee one third hypothesis based on the sememe occurence approach. This description is developed at the level of the utterance through one "net of cosemy" which will permit an analysis in successis steps: a) case modules: actantial semes; b) relations among generic, specific and virtual semes; c) semantic labellings, semes and "noemes"; d) combinations among sememes; e) semes and semantic anomalies. This "net of cosemy" is an extension of the semic analysis and of the concept of seme. It makes possible a better articulation between: a) the lexicon and situations of utterance; b) the lexicon of real life and of childhood wonderworld and c) the lexicon of real life and of socio-cultural imagery
40
Kyriakopoulou, Anthoula. „Elaboration de ressources électroniques pour les noms composés de type N (E+DET=G) N=G du grec moderne“. Phd thesis, Université Paris-Est, 2011. http://pastel.archives-ouvertes.fr/pastel-00666189.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
L'objectif de cette recherche est la construction manuelle de ressources lexicales pour les noms composés grecs qui sont définis par la structure morphosyntaxique : Nom (E+Déterminant au génitif) Nom au génitif, notés N (E+DET:G) N:G (e.g. ζώνη ασφαλείας/ceinture de sécurité). Les ressources élaborées peuvent être utilisées pour leur reconnaissance lexicale automatique dans les textes écrits et dans d'autres applications du TAL. Notre travail s'inscrit dans la perspective de l'élaboration du lexique-grammaire général du grec moderne en vue de l'analyse automatique des textes écrits. Le cadre théorique et méthodologique de cette étude est celui du lexique-grammaire (M. Gross 1975, 1977), qui s'appuie sur la grammaire transformationnelle harisienne.Notre travail s'organise en cinq parties. Dans la première partie, nous délimitons l'objet de notre travail tout en essayant de définir la notion fondamentale qui régit notre étude, à savoir celle de figement. Dans la deuxième partie, nous présentons la méthodologie utilisée pour le recensement de nos données lexicales et nous étudions les phénomènes de variation observés au sein des noms composés de type N (E+DET:G) N:G. La troisième partie est consacrée à la présentation des différentes sous-catégories des N (E+DET:G) N:G identifiées lors de l'étape du recensement et à l'étude de leur structure lexicale interne. La quatrième partie porte sur l'étude syntaxico-sémantique des N (E+DET:G) N:G. Enfin, dans la cinquième partie, nous présentons les différentes méthodes de représentation formalisée que nous proposons pour nos données lexicales en vue de leur reconnaissance lexicale automatique dans les textes écrits. Des échantillons représentatifs des ressources élaborées sont présentés en Annexe
41
Halezhenko, V., Олена В`ячеславівна Назаренко, Елена Вячеславовна Назаренко und Olena Viacheslavivna Nazarenko. „Pecularities of slangy lexico-semantic units in young adult literature (based on the novels of E. Lockhart)“. Thesis, Sumy State University, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76939.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
The research actuality concerns the problem of acceptability of a youth slang
lexico-semantic unit through the prism of not a native speaker’s/English as a foreign
language (EFL) student’s knowledge and acquisition of a foreign language. The aim of
the investigation lies in distinguishing the role and place of American slang in every
day speech and vocabulary enriching. The purpose includes revealing the peculiarities
of lexico-semantic units, referring to young adult literature. The sources of the research
are the novels of an American author Emily Lockhart who heads the sales charts in the
USA as well as in European countries.
42
Oliveira, Francisca Imaculada Santos. „Unidades fraseológicas do Português em contato com o falar Guajajára (Tupi-Guarani)“. Universidade Federal do Maranhão, 2017. http://tedebc.ufma.br:8080/jspui/handle/tede/1380.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Submitted by Rosivalda Pereira (mrs.pereira@ufma.br) on 2017-05-11T18:28:48Z
No. of bitstreams: 1
FranciscaOliveira.pdf: 836629 bytes, checksum: 3791a195f1d03f18ea3fa4912495d79e (MD5)Made available in DSpace on 2017-05-11T18:28:48Z (GMT). No. of bitstreams: 1 FranciscaOliveira.pdf: 836629 bytes, checksum: 3791a195f1d03f18ea3fa4912495d79e (MD5) Previous issue date: 2017-04-06
Fundação de Amparo à Pesquisa e ao Desenvolvimento Científico e Tecnológico do Maranhão (FAPEMA)
The main aim of this work is investigate Portuguese phonological units in contact with the Guajajára (Tupi-Guarani), native language of the Cachoeira village indigenous community, with the purpose of contributing to the description of the phraseological units that are spoken in Portuguese by non-native speakers Native speakers of that language. In addition to this general objective, in our research we present other more specific ones: a) To initiate the constitution of a database of Portuguese spoken as a second language; B) Identify phraseological units in Portuguese in the guajajára language; C) To carry out a survey, in phraseological dictionaries and in works on Portuguese speaking words, with the purpose of verifying the dictionalization of the phraseological units collected in the indigenous speech; D) To contribute to the cultural preservation and documentation of the use of Portuguese phraseological units, in the speaking of the guajajáras. To do so, we perform three stages of field research. The research site was the city of Barra do Corda (MA), in the Cana Brava indigenous land, with Indians living in the village Cachoeira. Data were collected locally, through the collection of personal oral narratives, obtained from a sample of 10 informants. The work is justified by the lack of scientific research on Portuguese phraseological units in contact with the indigenous language and the importance of investigating the phraseologies present in the lexicon of Portuguese as a second language. We call ourselves a theoretical-methodological support in Labov (2008); Tarallo (2001) and Calvet (2002); Biderman (2001); Vilela (1979); Rodrigues (1986); Montoro del Arco (2006), Corpas Pastor (1996) and Salah Mejri (2012). With the realization of the research, we believe that we have achieved the objectives we have proposed and will contribute to the description of Portuguese spoken in indigenous areas.
Neste trabalho temos como objetivo geral investigar unidades fraseológicas do português em contato com o falar Guajajára (Tupí-Guaraní), língua materna da comunidade indígena aldeia Cachoeira, com o intuito de contribuir para a descrição das unidades fraseológicas que são proferidas em português por falantes não nativos dessa língua. Além desse objetivo geral, em nossa pesquisa apresentamos outros mais específicos: a) dar início à constituição de um banco de dados do português falado como segunda língua; b) identificar unidades fraseológicas em português no falar guajajára; c) realizar um levantamento, em dicionários fraseológicos e em obras sobre falares da língua portuguesa, com o intuito de verificar a dicionarização das unidades fraseológicas coletadas na fala indígena; d) contribuir para a preservação cultural e para a documentação do uso das unidades fraseológicas do português, no falar dos guajajáras. Para tanto, realizamos três etapas de pesquisa de campo. O local da pesquisa foi a cidade de Barra do Corda (MA), na terra indígena Cana Brava, com índios residentes na aldeia Cachoeira. A coleta de dados foi realizada in loco, por meio de coleta de narrativas orais pessoais, obtidas de uma amostra de 10 informantes. O trabalho se justifica pela insuficiência de pesquisas científicas sobre unidades fraseológicas do português em contato com a língua indígena e pela importância de se investigar as fraseologias presentes no léxico da língua portuguesa, como segunda língua. Pautamo-nos como suporte teórico-metodológico em Labov (2008); Tarallo (2001) e Calvet (2002); Biderman (2001); Vilela (1979); Rodrigues (1986); Montoro del Arco (2006), Corpas Pastor (1996) e Salah Mejri (2012). Com a realização da pesquisa, alcançamos os objetivos que propusemos, pois identificamos 51 unidades fraseológicas e verificamos o registro de 6 dessas expressões no levantamento realizado em obras especializadas.
43
You, Eun Soon. „Le Traitement des unités lexicales polysémiques (l'adjectif et le verbe) : vers un système de traduction automatique“. Besançon, 2007. http://www.theses.fr/2007BESA1014.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Notre thèse se donne comme objectif le traitement de l’adjectif polysémique applicable au domaine du traitement automatique des langues(TAL) et plus particulièrement à la traduction automatique (TA) (français-coréen). La variabilité du sens des lexiques boursiers génère plusieurs interprétations sémantiques différentes et donc plusieurs traductions. Pour résoudre ce genre de problèmes dans le cadre du TAL, nous proposons un modèle de désambiguïsation en mettant en œuvre des informations co-textuelles et plus particulièrement le nom. Ce dernier constitue un syntagme nominal en se combinant avec un adjectif et permet de lever l’ambiguïté sémantique de l’adjectif et déterminer son sens adéquat. Les indices co-textuels sur lesquels nous nous appuyons sont les suivants : l’ordre syntaxique de l’adjectif, la propriété du nom et la classe sémantique à laquelle le nom appartient. Notre travail consiste à attribuer à chacun des adjectifs polysémiques sélectionnés les informations co-textuelles ci-dessus pour que la machine puisse trouver leur sens correct. La méthodologie proposée est généralisable à d’autres parties du discours, nous l’avons nous-même appliquée au verbe et à son co-texte, le nomOur thesis has for objective the processing of the polysemic adjective applicable to the domain of Natural Language Processing (NLP) and particularly to automatic translation (French-Korean). The various meaning of the lexicon used in the stock market generates several different semantic interpretations and therefore several translations. To resolve this problem in NLP, we propose a disambiguisation model making use of co-textual information and more particularly the noun. The latter forms a noun clause with the adjective thus allowing one to remove the semantic ambiguity of the adjective and determine its correct meaning. The co-textual hints that we have used are the following: the syntactic order of the adjective, the property of the noun and the semantic class to which the noun belongs. Our work consists in attributing to each polysemic adjective selected the co-textual information mentioned above so that the machine can find its correct meaning. The methodology can be generalized to other parts of speech, we have already applied it to the verb and its co-text, the noun
44
Pfister, Anna. „La modulation par des unités lexicales invariables en allemand : étude des modulateurs de mise en relief“. Montpellier 3, 2000. http://www.theses.fr/2000MON30025.
Der volle Inhalt der Quelle
45
Séfrioui, Yasmina. „Traitement des unités lexicales à charge culturelle dans les dictionnaires bilingues français-anglais : le domaine de l'éducation“. Doctoral thesis, Université Laval, 2017. http://hdl.handle.net/20.500.11794/34898.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Le dictionnaire bilingue est un lieu d'observation par excellence de la culture. En effet, il permet aux utilisateurs non seulement de trouver une réponse aux interrogations linguistiques, mais aussi de découvrir l'univers culturel qui se cache derrière les mots et les expressions qu'il abrite. Dans notre thèse, nous nous sommes intéressée aux dictionnaires bilingues français-anglais en raison du contexte géographique dans lequel nous nous trouvons. L'éducation, un domaine très marqué par la culture, a retenu notre attention. Notre objectif est d'analyser les propositions d'équivalence des réalités relatives à ce domaine, et ce, dans plusieurs ouvrages afin de faire ressortir les tendances lexicographiques et nous questionner sur la pertinence des propositions d'équivalence en prenant en considération le public cible. Nous avons ainsi mené une analyse en trois temps. Tout d'abord, nous avons examiné les propositions d'équivalence de l'ouvrage principal : Le Grand Robert et Collins 2008. Par la suite, nous avons étudié les équivalences fournies par le Dictionnaire anglais Hachette & Oxford 2009 pour ensuite les comparer au GRC, en nous concentrant principalement sur les réalités culturelles pour lesquelles les rédacteurs du GRC consignent un équivalent-glose1. Finalement, nous avons procédé à une étude diachronique des éditions du Robert et Collins : nous avons comparé la première édition (datant de 1978), celle de 1995 ainsi que celle de 2008 dans le but de découvrir les pratiques lexicographiques au fil des éditions.
46
Chan, Somnoble. „Identité et variation des unités de langue : étude d'une série d'unités lexico-grammaticales du khmer contemporain“. Paris 10, 2002. http://www.theses.fr/2002PA100063.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Cet ouvrage est consacré à la description systématique de trois unités fondamentales du Kmher contemporain, présentant une très large diversité d'emplois. Elles manifestent d'une part une ambivalence catégorielle : elles peuvent en effet prendre une fonction proprement lexicale aussi bien que grammaticale (préposition, mot du discours, particule, etc. ). Cette ambivalence conduit à une réflexion sur les fondements même d'une catégorie grammaticale. D'autre part, au sein de chacune de ces fonctions, elles sont susceptibles de correspondre à des valeurs très variées. Le travail s'attache à proposer pour chaque unité une caractérisation générale, visant à expliquer le mode de constitution de ces valeurs, en fonction des différents contextes dans lesquels il peut être mis en jeuThis work brings out a systematic description of three basic items in Khmer, displaying both a categorial ambivalence (they are liable to work as lexical as well as grammatical items, such as particules, prepositions, discursive words), rising thus the question of the foundation of grammatical categories, and a large range of meanings. A unitary characterisation of each item is put forward for each item, in order to account for the constitution of each meaning in relation with the various types of context in which it is used
47
Бричка, Н. „Концепт HORROR в англійській мові (на матеріалі роману Брема Стокера “Dracula”)“. Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/51631.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В англійській мові існує ряд лексем на позначення концепту HORROR. Мовні одиниці, що репрезентують досліджуваний концепт, не обмежуються їхньою однойменною лексемою. Згідно з лексикографічними джерелами, словниковий склад англійської мови представлений кількома лексичними одиницями із значенням “страх”.В английском языке существует ряд лексем для обозначения концепта HORROR. Языковые единицы, представляющие исследуемый концепт, не ограничиваются их одноименной лексемой. Согласно лексикографических источников, словарный состав английского языка представлен несколькими лексическими единицами со значением "страх".
In English there are a number of lexemes for the concept HORROR. The linguistic units representing the examined concept are not limited to their eponymous token. According to lexicographical sources, the vocabulary of the English language is represented by several lexical units with the meaning "fear".
48
Bédard, Karine. „Étude du degré de figement des unités lexicales complexes en usage dans le domaine des relations de travail“. Mémoire, Université de Sherbrooke, 2003. http://savoirs.usherbrooke.ca/handle/11143/2312.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Le présent mémoire vise à la réalisation de deux objectifs. Le premier concerne l'étude du degré de figement d'un corpus de base de 100 unités lexicales complexes caractéristiques du vocabulaire des relations de travail et tirés [i.e. tirées] du Dictionnaire des relations de travail (compilation d'une série de dictionnaires et vocabulaires propres au domaine). Le deuxième objectif est directement relié au premier: comme suite à l'analyse du degré de figement des unités lexicales complexes, il s'agit cette fois d'examiner la pertinence d'inclure ou non l'une ou l'autre de ces unités lexicales complexes dans un dictionnaire spécialisé des relations de travail et dans un dictionnaire usuel. Comme suite à cette étude, il ressort que 77 syntagmes, 49 collocations, 161 cooccurrents et 280 phraséologismes devraient être inclus dans un dictionnaire spécialisé des relations de travail. Par ailleurs, 75 syntagmes, 49 collocations, 158 cooccurrents et 274 phraséologismes ont leur place dans un dictionnaire usuel. Au total, 68 syntagmes, avec leurs collocations, cooccurrents et phraséologismes, sont pertinents pour les deux ouvrages."--Résumé abrégé par UMI
49
Марков, Д. В. „Особливості актуалізації лексеми «патріотизм» у англомовному газетному дискурсі“. Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77495.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Патріотизм визначають як суспільний і моральний принцип, що характеризує ставлення людей до своєї країни, виявляючись у широкому комплексі почуттів, обумовлених любов’ю до батьківщини. Це укорінений у життя суспільства феномен, який є підґрунтям громадської консолідації. Патріотизм як соціальний феномен репрезентується в мові такими лексичними одиницями, якими людина маркує вияви своїх базових уявлень про це явище, намагається зрозуміти його внутрішню сутність.Патриотизм определяют как общественный и моральный принцип, характеризующий отношение людей к своей стране, проявляясь в широком комплексе чувств, обусловленных любовью к родине. Это внедренный в жизнь общества феномен, который является основой общественной консолидации. Патриотизм как социальный феномен представляется в языке такими лексическими единицами, которыми человек маркирует проявления своих базовых представлений об этом явлении, пытается понять его внутреннюю сущность.
Patriotism is defined as a social and moral principle that characterizes the attitude of people to their country, manifesting itself in a wide range of feelings due to love for the homeland. It is a phenomenon rooted in society, which is the basis of social consolidation. Patriotism as a social phenomenon is represented in language by such lexical units by which a person marks the manifestations of his basic ideas about this phenomenon tries to understand its inner essence.
50
Ali, Eman. „Le sens en contexte : catégorisations discursives de la notion lexicale (tolérance) dans des textes de presse“. Thèse, Université Laval, 2008. http://constellation.uqac.ca/356/1/030024318.pdf.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Le présent mémoire s'inscrit dans une perspective méthodologique prenant en compte les articulations entre lexique et discours. L'option de base de cette recherche est que le sens se construit en discours, dans l'interaction et en situation, et que les définitions dictionnairiques, malgré leurs apports, limitent la dynamique du sens.
Un cadre théorique et méthodologique de l'étude du lexique est exploité dans ce mémoire pour illustrer que le sens est continuellement l'objet d'une construction énonciative qui tient compte des enjeux de sens, des enjeux de représentation d'un sujet porteur d'un projet argumentatif et d'une certaine vision du monde.
Nous avons analysé une notion lexicale, celle de « tolérance» qui a fortement circulé dans le marché des échanges linguistiques qui ont suivi les événements tragiques du 11 septembre 2001 (La tragédie du World Trade Center). Les outils linguistiques, sémantiques, cognitifs et discursifs utilisés nous ont permis d'identifier plusieurs styles de catégorisations de la notion lexicale [TOLÉRANCE]. Ces catégorisations découlent d'un déploiement, dans le fil du discours, de plusieurs opérations linguistiques, énonciatives et cognitives afin d'actualiser une représentation qui est dans un jeu d'opposition, de rapprochement, de rupture, de frontière, de chevauchement, de miroir, de métaphorisation avec d'autres représentations. Ces jeux sur la représentation pour conforter une représentation ne se dévoilent que dans la charpente du discours.
Notre travail qui est un travail qualitatif et qui visait surtout la mise en pratique d'une approche linguistique et discursive nous a permis d'illustrer la polysémie dont la notion lexicale [TOLÉRANCE] est aujourd'hui l'objet et de montrer combien cette polysémie est porteuse de valeurs nouvelles et de conflits sociaux, politiques, religieux et identitaires nouveaux non pris en compte ou inexistants lors des représentations premières de la notion.