Gotowa bibliografia na temat „Періопераційний період”

Utwórz poprawne odniesienie w stylach APA, MLA, Chicago, Harvard i wielu innych

Wybierz rodzaj źródła:

Zobacz listy aktualnych artykułów, książek, rozpraw, streszczeń i innych źródeł naukowych na temat „Періопераційний період”.

Przycisk „Dodaj do bibliografii” jest dostępny obok każdej pracy w bibliografii. Użyj go – a my automatycznie utworzymy odniesienie bibliograficzne do wybranej pracy w stylu cytowania, którego potrzebujesz: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver itp.

Możesz również pobrać pełny tekst publikacji naukowej w formacie „.pdf” i przeczytać adnotację do pracy online, jeśli odpowiednie parametry są dostępne w metadanych.

Artykuły w czasopismach na temat "Періопераційний період"

1

Svitlyk, Yu O., Ya M. Pidgirny, G. V. Svitlyk, O. V. Maksymov, Z. D. Lyba та M. O. Garbar. "Варіабельність ритму серця у хворих з ішемічною хворобою серця: вплив епідуральної анестезії". EMERGENCY MEDICINE, № 3.50 (1 серпня 2013): 118–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.3.50.2013.89614.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
У статті описано зміни варіабельності ритму серця під впливом епідуральної анестезії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця і практично здорових осіб, які зазнали оперативних втручань із приводу пахових гриж. Виявлено особливості впливу бупівакаїну та ропівакаїну на динаміку змін спектральних і статистичних показників варіабельності ритму серця в періопераційний період, проаналізовано їх характер в активний і пасивний періоди спостереження.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
2

Svitlyk, Y. O. "Динаміка показників коригованого інтервалу QT і дисперсії інтервалу QT та їх прогностичне значення у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні епідуральної анестезії із застосуванням різних місцевих анестетиків". EMERGENCY MEDICINE, № 6.61 (1 серпня 2014): 98–102. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.61.2014.83629.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
У статті проаналізовано динаміку коригованого інтервалу QT та його дисперсії в періопераційний період у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, які оперуються з приводу пахової грижі із застосуванням епідуральної анестезії. З’ясовано взаємозв’язки між досліджуваними показниками і застосуванням лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
3

Svitlyk, Yu O. "Особливості впливу лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну, введених епідурально, на ритм та провідність серця". EMERGENCY MEDICINE, № 5.68 (8 жовтня 2015): 125–29. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.68.2015.78549.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
У роботі проаналізовано вплив лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну, введених епідурально, на ритм та процеси провідності серця у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та практично здорових осіб, оперованих з приводу пахових гриж. Встановлено особливості впливу вищевказаних місцевих анестетиків на динаміку частоти серцевих скорочень у періопераційний період, проаналізовано характер зареєстрованих надшлуночкових та шлуночкових аритмій, порушень провідності серця, епізодів міграції водія ритму, розкрито їх характер у порівнюваних групах.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
4

Gogayeva, O. K. "Рerioperative period of high-risk patients with coronary artery disease". Cardiac Surgery and Interventional Cardiology, № 2 (28 липня 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.31928/2305-3127-2021.2.2733.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
The aim – to analyze the perioperative period of high-risk patients with coronary artery disease. Materials and methods. 194 patients (age 64.2 ± 8.9 years) with surgery performed, discharged from the specialized clinic within period from 2009 to 2019. All patients underwent laboratory tests, ECG, echocardiography, coronary angiography and coronary artery bypass grafting (CABG). Results. All patients had hemodynamically significant coronary artery stenosis, which required CABG. Acute myocardial infarction at the time of admission was diagnosed in 12 (6.1 %) patients, unstable angina – in 72 (3
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
5

Bespalenko, А. А., O. I. Shchehlіuk, A. Y. Kikh та ін. "АЛГОРИТМ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З АМПУТАЦІЄЮ КІНЦІВОК НА ОСНОВІ МУЛЬТИПРОФЕСІЙНОГО ТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 1 (2020): 64–72. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-064.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Вступ. За даними літератури, серед учасників АТО, ООС переважають поранення кінцівок – 62,5%. Частота ампутації зберігається відносно високою, часто поєднується з іншими травмами м`язово-скелетної системи та потребує індивідуального та мультипрофесійного (МП) підходу.
 Мета дослідження: провести аналіз структури ампутацій в учасників АТО ООС; створити алгоритм реабілітації військовослужбовців з ампутаціями, враховуючи індивідуальний та МП підхід.
 Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 51 пацієнта з ампутацією з числа учасників АТО, ООС, які були госпіталізовані
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
6

ШАПРИНСЬКИЙ, В. О., О. А. НАЗАРЧУК, В. І. ГОРОВИЙ, І. І. ДОВГАНЬ, Ю. М. БАБІНА та М. А. ВЕРБА. "ВПЛИВ АНТИСЕПТИКІВ НА МІКРОФЛОРУ ПЕРІОПЕРАЦІЙНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ДОБРОЯКІСНОЮ ГІПЕРПЛАЗІЄЮ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (28 травня 2025): 16–24. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.2.15378.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Мета роботи: вивчити ефективність антисептичних засобів у профілактиці та лікуванні періопераційних інфекційних ускладнень у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Матеріали і методи. Для визначення ефективності впливу антисептиків на мікрофлору періопераційних інфекційних ускладнень у дослідження було відібрано 90 хворих. Вивчали видовий склад мікрофлори одержаного біологічного матеріалу в періопераційному періоді. Виділяли мікрофлору з поверхні післяопераційної рани, із дренажів та поверхні уретрального катетера. З використанням загальноприйнятих мікробіологічни
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
7

Gomon, N. L., та O. I. Mityuk. "Періопераційна антиноцицептивна протекція в комплексі лікування хворих з операціями на артеріях нижніх кінцівок". EMERGENCY MEDICINE, № 5.60 (3 липня 2014): 71–75. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.60.2014.83515.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Проведено аналіз перебігу післяопераційного періоду в 47 хворих із 3-м ступенем операційного ризику за шкалою АSA при реконструктивних операціях на артеріях нижніх кінцівок, серед яких у 24 випадках використовувалась спінальна анестезія з традиційним післяопераційним знеболюванням наркотичними та ненаркотичними анальгетиками, у 23 випадках — редукована спіно-перидуральна анестезія/анальгезія із знеболюванням у післяопераційному періоді 0,25% бупівакаїном у комбінації з терапевтичною дозою ненаркотичних анальгетиків. Установлено, що використання спіно-перидуральної анестезії з редукцією дози сп
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
8

Vlasenko, O. A. "Аналіз безпосередніх результатів ендоваскулярного ендопротезування інфраренальної частини аорти та лікування періопераційних ускладнень". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 12 (2018): 35–41. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.12.35.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Мета. Проаналізувати результати ендоваскулярного ендопротезування інфраренальної частини аорти та періопераційні ускладнення в залежності від типу конструкції стент-графту.
 Матеріали і методи. Основою роботи є аналіз результатів лікування 133 пацієнтів, проведеного за період з листопада 2005 по листопад 2018 р. в ендоваскулярному відділенні Інституту. Біфуркаційні ендопротези «Excluder» Gore, що мають інфраренальну фіксацію, імплантували 85 (63,9%) пацієнтам (1-ша група). З листопада 2013 р. 48 (36,1%) пацієнтам були імплантовані ендопротези нового покоління «Endurant-II» Medtronic з дод
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
9

Ushnevych, Z. O., N. V. Matolinets та V. V. Khomyak. "Сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами (огляд літератури)". EMERGENCY MEDICINE 18, № 3 (2022): 22–27. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.3.2022.1485.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
У статті наведено огляд світових даних про сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами швидкого відновлення (ERAS). Алгоритм програми ERAS включає всі доказово обґрунтовані періопераційні елементи, які впливають на швидке відновлення після операції, зменшення частоти ускладнень і потенційну смертність. Для цього виділяють три етапи ведення хворого: передопераційний огляд та обстеження, вибір адекватного методу хірургічного лікування, анестезіологічне забезпечення під час операції і в післяопераційному періоді. Ретельне обстеження пацієнтів перед о
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
10

Pylypenko, M. M., M. V. Bondar та O. Yu Khomenko. "Періопераційний менеджмент відповідно до принципів програми швидкого післяопераційного відновлення (ERAS) у профілактиці гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)". EMERGENCY MEDICINE 18, № 2 (2022): 34–38. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.2.2022.1471.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
У статті наведені основні напрямки профілактики розвитку гострої кишкової непрохідності в пацієнтів після оперативних втручань. Основу профілактики становлять принципи швидкого післяопераційного відновлення за програмою ERAS, що широко застосовується в різних галузях. Базові принципи програми ERAS відповідають трьом періодам: передопераційному, інтраопераційному й післяопераційному. У передопераційному періоді велику увагу приділяють підготовці пацієнта й корегуванню станів, що можуть бути причиною тривалого відновлення після операції (наприклад, анемії). Інтраопераційно рекомендують застосову
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
Więcej źródeł
Oferujemy zniżki na wszystkie plany premium dla autorów, których prace zostały uwzględnione w tematycznych zestawieniach literatury. Skontaktuj się z nami, aby uzyskać unikalny kod promocyjny!