Добірка наукової літератури з теми "Авторські неологізми"

У статті з’ясовано, що оказіоналізми, або індивідуально‑авторські новотвори, є різновидом неологізмів. У 70–80-х роках ХХ ст. мовознавці зазначали, що індивідуальні неологізми в публіцистичному стилі, зокрема в мові преси, уживали рідко. Метою їх уведення в мову газет і журналів є прагнення посилити експресію вислову, надати експресивності трафаретній і заштампованій мові газет. Досліджено, що в нинішній час мовознавці фіксують активне використання оказіональної лексики, зумовлене багатьма чинниками позамовного та внутрішньомовного характеру.
 Оказіоналізмами називають експресивно забарвлені слова, утворені на основі вже існуючих у мові слів або словосполучень, часто з порушенням мовних норм. На відміну від неологізмів, їм притаманна новизна, збережена незалежно від реального часу їх утворення. Існують критерії розрізнення неологізмів та оказіоналізмів: неологізми є лексичними одиницями мови й мовлення, а оказіоналізми – лише мовлення; для неологізмів наявність автора не є суттєвою, а для оказіоналізмів – вона суттєва; неологізми мають позатекстове й текстове значення, а оказіоналізми лише текстове; новизна неологізмів пов’язана передусім з новизною денотата, а новизна оказіоналізмів – з незвичністю поєднання морфем та компонентів слів; свіжість неологізмів згодом зникає внаслідок їхньої повної лексикалізації.
 У розвідці здійснено аналіз оказіональних слів, серед яких велику кількість становлять складні слова, що є результатом дії тенденції мовної економії. З-поміж оказіоналізмів закон економії мовної енергії передусім виявлений у словоскладанні, адже складні слова є компактними за формою, а їхнє значення легко сприймається читачем.
 Активізацію оказіоналізмів зафіксовано переважно в тематичних групах, у яких дається оцінка роботі відомим політикам та громадським діячам: «Українсько-російські відносини», «Характеристика представників влади», «Суспільно-політичні події», «Міжнародні відносини», «Кримінал», «Культура та дозвілля».
 Зроблено висновки, що найбільш численну групу оказіоналізмів складають іменники, значно менше дієслів та прикметників. Перевага іменникових оказіоналізмів викликана потребою номінувати нові реалії, предмети, явища, поняття, їхні властивості тощо. Їхнє виникнення відбувається за участю всіх наявних в українській мові способів словотворення, однак найбільш продуктивно виявляють себе афіксація, осново- та словоскладання.

У статті висвітлюються основні закономірності утворення та функціонування неологізмів у сучасних англомовних текстах б’юті-індустрії. Авторами порушується питання розмежування понять «неологізм» та «інновація» з огляду на різні погляди вітчизняних та закордонних лінгвістів на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки. Також було розглянуто важливість уживання неологічної лексики в рекламних текстах як одного з потужних інструментів розкрутки та просунення товарів та послуг на ринку сфери краси. Серед проаналізованих інновацій найчисленнішими є іменники, рідшими є прикметники, ще рідшими – дієслова. Така непропорційність частиномовної приналежності досліджених лексем може бути пов’язана з необхідністю називати нові процедури і продукти, що активно з’являються в б’юті-сфері. У статті розглядаються основні структурно-граматичні та лексико-семантичні особливості неологізмів, використовуваних рекламодавцями для ефективного привернення уваги потенційних покупців до відповідного продукту, засобу чи процедури. За способом утворення всі проаналізовані інновації можуть бути розподілені на лексичні, семантичні, авторські (індивідуально-стилістичні) і абревіатури. Також у статті аналізуються основні морфологічні способи словотворення неологізмів, що функціонують у текстах б’юті-індустрії: словоскладання, афіксація і телескопія. Корпус дослідження головним чином репрезентований прикметниково-іменними сполуками, що розподіляються на декілька підтипів. Іменні сполуки утворюються за словотворчими моделями N + N, V + N, Adj + N. Прикметникові сполуки будуються за моделями V + Adj, Adj + Adj. Щодо семантики проаналізованих інновацій, то їх було розподілено між чотирма семантичними групами: косметичні засоби, напрями естетичної медицини і косметології, косметичні й оздоровчі методики і процедури, лексеми для опису декоративної косметики та косметичних засобів. Велику увагу приділено питанню розширення лексичного складу б’юті- індустрії завдяки процесам запозичення іншомовних словесних знаків і використання актуальних словотворчих можливостей.

У статті проведено аналіз одного з важливих шарів поповнення лексичної системи української мови початку ХХІ століття — неологізмів на позначення осіб. Різнобічно схарактеризовано словотвірні особливості суфіксальних дериватів (переважно загальномовних і частково індивідуально-авторських). Детально розглянуто продуктивні й малопродуктивні суфікси та суфіксоїди в цих процесах. Відзначено зростання продуктивності творення неологізмів-фемінативів: як таких, що поступово набувають статусу загальновживаних та стають нормативними, так і розмовних — некодифікованих

Значення і масштаби художніх перекладів особливо зросли на порозі нового тисячоліття, в епоху глобалізації як нового етапу інтернаціоналізації. Динамічний розвиток художнього перекладу в наші дні відзначений яскравою особливістю, що виявляється в міждисциплінарному характері освоєння і різноманітті підходів до питань перекладу. Процес художнього перекладу – поліфункціональний, багатогранний і тому пов'язаний з найрізноманітнішими філологічними дисциплінами. Стає очевидним факт найважливішого значення художнього перекладу як фактора, що об’єднує різні народи з різним сприйняттям світу, іншого культурно- історичного середовища. Проблеми перекладу є не просто важливими і такими, що вимагають правильного вирішення та належної уваги в контексті взаємного культурного обміну культурного світового дослідження. Вирішальним фактором обґрунтування неперекладності визнається когнітивний, який розуміється як неперекладність особистісно пережитої значущості на вербальний код в рамках однієї мови-культури. Шляхом моделювання когнітивного акту міжкультурної комунікації за допомогою основних психологічних постулатів мовленнєвої діяльності дослідник констатує втрати при експлікації означеного з боку автора, втрати фрагментів вихідної інформації з боку перекладача, втрати при рецепції з боку адресата. Порівняльний аналіз оказіоналізмів з творів Дж. Роулінг про «Гаррі Поттера» дозволив виділити перекладацькі стратегії, згідно з якими при перекладі творів жанрі фентезі, включаючи книги про «Гаррі Поттера», необхідно передати: за допомогою транслітерації або транскрипції: більшість заклинань; за допомогою створення оказіональних слів на основі словотворчих елементів перекладацького мови: назви вигаданих предметів і свят чарівного світу; за допомогою функціонального аналога, перекладу: назва гравців з гри «Квідич». У ході аналізу перекладу твору Дж. Толкіна було встановлено, що основна частина досліджуваного матеріалу була перекладена способом описового перекладу. Це обумовлено тим, що більшість загадок і прислів’їв є авторськими і мають в своєму змісті індивідуальний метафоричний опис предметів і явищ. Нами було зазначено, що комунікативна професійна перекладацька здатність повинна являти собою синтез вузькоспеціальних здібностей (технічної, текстоутворюючої здібностей і особистісних характеристик перекладача), відображають професійну спрямованість навчання, і більш загальних здібностей (мовну, професійну інтерактивну здатності), відповідних комунікативній орієнтованості курсу навчання. Таким чином, формування перекладацьких здібностей передбачає не тільки ознайомлення і тренування у вживанні лексичного і граматичного матеріалу, а й оволодіння прийомами передачі на українську мову звуків і графем, а також лексичними і граматичними перекладацькими прийомами і трансформаціями.<br>Значение и масштабы художественных переводов особенно выросли на пороге нового тысячелетия, в эпоху глобализации как нового этапа интернационализации. Динамичное развитие художественного перевода в наши дни отмечен яркой особенностью, проявляющейся в междисциплинарном характере освоения и многообразии подходов к вопросам перевода. Процесс художественного перевода - полифункциональный, многогранный и поэтому связан с самыми разнообразными филологическими дисциплинами. Становится очевидным факт важнейшее значение художественного перевода как фактора, объединяющего разные народы с разным восприятием мира, другого культурно исторической среды. Проблемы перевода не просто важными и требующими правильного решения и должного внимания в контексте взаимного культурного обмена культурного мирового исследования. Решающим фактором обоснования неперекладности признается когнитивный, понимаемый как непереводимость личностно переживаемой значимости на вербальный код в рамках одного языка-культуры. Путем моделирования когнитивного акта межкультурной коммуникации с помощью основных психологических постулатов речевой деятельности исследователь констатирует потери при экспликации указанного со стороны автора, потери фрагментов исходной информации со стороны переводчика, потери при рецепции со стороны адресата. Сравнительный анализ неологизмов из произведений Дж. Роулинг о «Гарри Поттере» позволил выделить переводческие стратегии, согласно которым при переводе произведений жанре фэнтези, включая книги о «Гарри Поттере», необходимо передать: с помощью транслитерации или транскрипции: большинство заклинаний; посредством создания окказиональных слов на основе словообразовательных элементов переводческого языка: названия вымышленных предметов и праздников волшебного мира; с помощью функционального аналога, перевода: название игроков по игре «Квиддич». В ходе анализа перевода произведения Дж. Толкина было установлено, что основная часть исследуемого материала была переведена способом описательного перевода. Это обусловлено тем, что большинство загадок и пословиц являются авторскими и имеют в своем содержании индивидуальный метафорический описание предметов и явлений. Нами было отмечено, что коммуникативная профессиональная переводческая способность должна представлять собой синтез узкоспециальных способностей (технической, текстоутворюючои способностей и личностных характеристик переводчика), отражают профессиональную направленность обучения, и более общих способностей (языковую, профессиональную интерактивную способности), соответствующих коммуникативной ориентированности курса обучения. Таким образом, формирование переводческих способностей предполагает не только знакомство и тренировки в употреблении лексического и грамматического материала, но и овладение приемами передачи на украинский язык звуков и графем, а также лексическими и грамматическими переводческими приемами и трансформациями.<br>The value and scale of literary translations have especially increased on the threshold of the new millennium, in the era of globalization as a new stage of internationalization. The dynamic development of literary translation today is marked by a striking feature, which is manifested in the interdisciplinary nature of the development and diversity of approaches to translation. The process of literary translation is multifunctional, multifaceted and therefore associated with a variety of philological disciplines. It becomes clear that literary translation is of paramount importance as a factor that unites different peoples with different perceptions of the world and other cultural and historical environments. The problems of translation are not just important and require the right solution and proper attention in the context of mutual cultural exchange of cultural world research. The decisive factor in substantiating non-translation is cognitive, which is understood as the non-translation of personally experienced significance into verbal code within one language-culture. By modeling the cognitive act of intercultural communication using the basic psychological postulates of speech activity, the researcher states the loss in the explication of the specified by the author, the loss of fragments of source information by the translator, the loss of reception by the recipient. A comparative analysis of occasionalisms from J. Rowling's works on "Harry Potter" allowed us to identify translation strategies according to which when translating works of the fantasy genre, including books about "Harry Potter", it is necessary to transfer: by transliteration or transcription: most spells; by creating occasional words on the basis of word-forming elements of the language of translation: the names of fictional objects and holidays of the magical world; with the help of a functional analogue, translation: the name of the players from the game "Quidditch". In the course of the analysis of the translation of J. Tolkien's work it was established that the main part of the researched material was translated by the method of descriptive translation. This is due to the fact that most riddles and proverbs are author's and have in their content an individual metaphorical description of objects and phenomena. We noted that communicative professional translation ability should be a synthesis of highly specialized abilities (technical, text-forming abilities and personal characteristics of the translator), reflect the professional orientation of learning, and more general abilities (language, professional interactive ability), corresponding to communicative learning. Thus, the formation of translation skills involves not only acquaintance and training in the use of lexical and grammatical material, but also mastering the techniques of transmission to the Ukrainian language of sounds and graphemes, as well as lexical and grammatical translation techniques and transformations.

Окказіоналізми є тими словами, котрі утворюються за прикладами вже наявних у мовній системі слів. Вони відображають особливості світобачення автора твору, розширюють образні засоби і слугують одним із способів творення мовної гри. Авторські неологізми в романах Джю Роулінг та Дж. Толкієном охоплюють дуже широкий шар лексики: від абсолютно конкретних предметів і дій, які часто вже мають свою назву, до назв нових речей і часто нереальних, фантастичних персонажів.

Бень А. М. Особливості поетики сучасної літературної казки (на матеріалі «ВДВ» Роальда Дала) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Н. М. Торкут. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 57 с.<br>EN : The work is presented on 57 pages of printed text. The list of references includes 53 sources. The thesis presents the comprehensive study of the poetic features of the novel “BFG” by the famous modern British writer Roald Dahl whose books are very popular among young readers all over the world. The text of this novel is considered in the genre paradigm of centuries-old fairy-tale tradition. The study determines the interaction of the poetical elements of folk tales and literary tales written by some well-known English writers as well as to the author's innovation of R. Dahl. The work provides some insights into the problem of tale poetics in order to identify the features of folklore and literary tales. Special attention is paid to elucidating the formation of R. Dahl's creative personality and creating a holistic historical and literary vision of the creative work of this author against the background of the tradition of English literary tales. The target of this paper is to highlight the main features of the poetics of folk tales and to clarify the specifics of the transformation of the genre canon in the fairy tale by R. Dahl "BFG". A thorough analysis of the peculiarities of aesthetic tastes and intellectual demands of modern children has been conducted and it helps to discover the secrets of the immense popularity of “BFG” among the young readership. The study determines the special narrative strategies of Dahl which allow him to bring the text as close as possible to children's perception. The writer is proved to use the cinematographic principle of the plot sequence representation, numerous puns, black humor jokes, irony and specific author's neologisms, which form the original stylistic palette of the work. The practical significance of the thesis is that its results and conclusions can be used in the preparation of lectures on the theory of literature, history of foreign literature of the twentieth century, in the development of special courses on the history of English literature, and can be interesting for school teachers of foreign literature.<br>UA : Робота викладена на 57 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 53 джерела Об’єкт дослідження: казкова поетика в аспекті діахронії, від народно-поетичних зразків до сучасних літературних казок, зокрема, поетологічні особливості літературної казки-повісті відомого сучасного англійського письменника Р. Дала «ВДВ», які розглядаються під жанрологічним кутом зору. Мета роботи: виокремивши основні риси поетики фольклорної казки, з’ясувати специфіку трансформації жанрового канону в казковій повісті Р. Дала «ВДВ». Теоретико-методологічні засади: фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених (Буслаєв і О. Афанасьєв, О. Веселовський, В. Пропп, С. Еплярд, С. Бремон, Л. І. Скуратовська, Ю. М. Романенко, І. В. Цикушева та ін.), сфокусовані на теоретичних та історико-літературних аспектах вивчення казки як жанру, а також наукові розвідки, присвячені творчості Р. Дала. Отримані результати: виявлено поетикальні особливості фольклорної та літературної казки; здійснено аналіз дефініцій та способів класифікації фольклорної та літературної казки; сформовано цілісне уявлення про специфіку формування творчої особистості Р. Дала та створено цілісну історико-літературну візію творчого доробку цього англійського автора на тлі традиції англійської літературної казки ; проаналізувано поетику повісті «ВДВ», виявлено її спільність з літературними традиціями та відмінності від них; а також окреслено кореляцію елементів казкової поетики «ВДВ» із запитами сучасного дитячого читацького загалу.

У статті йдеться про індивідуально-авторські утворення, засвідчені в романі Василя Барки «Жовтий князь»; проаналізовано їхні формально-структурні та функціонально-стилістичні особливості; з’ясовано семантичні особливості окремих груп новотворів, їхню дериваційну базу та способи продукування.