Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Елемент конструкції.
Статті в журналах з теми "Елемент конструкції"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Елемент конструкції".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Духневич, Андрій Вікторович, та Денис Сергійович Спєсівцев. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ КОНСТРУКЦІЇ ДО ЮРИДИЧНОГО СКЛАДУ". Історико-правовий часопис 18, № 1 (2023): 46–54. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2022-1/6.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду особливостей юридичного складу як юридичної конструкції, що об’єднує визначені юридичні елементи, і водночас як елемента більш складної юридичної конструкції причинно-наслідкового зв'язку. Автори визначають правову природу юридичної конструкції і специфіку використання цієї наукової концепції у ході досліджень юридичних явищ і процесів. Встановлюється, що юридичний склад являє собою юридичну конструкцію як сукупність визначених елементів (юридичного факту і умов його настання або сукупності юридичних фактів) і водночас є елементом конструкції причинно-наслідкового зв'язку, розвиток якої в умовах практики призводить до спричинення юридичним складом наслідків у формі виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин. Юридичний склад є нормативно-фактичною конструкцією як утворенням, що містить не лише ідеальний (закріплену на рівні положень чинного цивільного законодавства модель обставин правової реальності), а й реальний, тобто фактичний елемент (обставини, що настають в умовах правової реальності). Цінність юридичного складу як інструменту наукового або аналітичного пізнання правової реальності через юридичні моделі визначається саме через характер елементів, що включаються в склад, взаємозв’язки між ними і, як наслідок, можливість визначення самої здатності конкретного юридичного складу спричиняти юридично важливі наслідки. Конструкція юридичного складу дозволяє розглядати її елементну будову у її завершеному чи незавершеному стані з урахуванням встановленої нормою права юридичної моделі, а також визначати характер таких зв’язків, у тому числі у контексті темпорального співвідношення між моментами їх налагодження. Водночас при дослідженні причино-наслідкової конструкції в умовах практики правозастосування він виступає інструментом пізнавальної локалізації, групування і мислимого упорядкування тих обставин правової реальності що є актуальними на момент накопичування елементів юридичного складу у зв'язку з чим дозволяє визначати відповідність або невідповідність правової ситуації правовій моделі, й тим самим встановлювати спричинення або неспричинення ним юридичного наслідку.
2
ДЕГТЯРЬОВ, К. Г., Д. В. КРЮТЧЕНКО, В. І. ГНІТЬКО, І. О. ВЄРУШКІН та М. Т. КОРНІЙЧУК. "КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ГІДРОПРУЖНИХ КОЛИВАНЬ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ ЗА НЕЧІТКИХ УМОВ НАВАНТАЖЕННЯ". Applied Questions of Mathematical Modeling 6, № 2 (2023): 49–59. http://dx.doi.org/10.32782/mathematical-modelling/2023-6-2-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасне обладнання зазвичай працює в умовах підвищених силових та температурних навантажень. Це потребує ще на стадії проєктування визначити міцності та динамічні характеристики елементів конструкцій з метою обґрунтування надійності експлуатації. Експериментальні дослідження дозволяють оцінити необхідні характеристики з достатньою точністю. Але проведення натурних експериментів є коштовною та не завжди безпечною процедурою. Тому актуальними є дослідження міцності та коливань елементів конструкцій, засновані на комп’ютерному моделюванні. Але параметри зовнішнього навантаження не завжди можна визначити однозначно. В цій роботі розроблений ефективний метод аналізу гідропружних коливань елементів конструкцій, заснований на застосуванні методів теорії потенціалу та елементів нечіткої логіки. Спочатку задача вимушених гідропружних коливань елементу конструкції розв’язується в детерміністичному формулюванні. Припускається, що рідина є ідеальною та нестисливою, а її рух, індукований малими коливаннями пружного елементу, є безвихровим. Тоді існує потенціал швидкостей, що задовольняє рівнянню Лапласа. Використано метод заданих форм, в якості базисних функцій обрано форми коливань елементу конструкції без врахування приєднаних мас рідини. Для знаходження тиску рідини на елемент конструкції побудовано гіперсингулярне інтегральне рівняння, числове розв’язання якого здійснено методом граничних елементів з використанням апроксимації невідомої густини сталими величинами на граничних елементах. Далі параметри навантаження були фазифіковані з використанням трикутних функцій приналежності. Потім в математичну модель була додана випадковість параметрів навантаження. Отримані нечіткі стохастичні диференціальні рівняння, які розв’язані числовим методом. Подані числові результати демонструють вплив невизначеності вихідних даних на поведінку елементів конструкцій.
3
Добробог, Людмила Миколаївна. "ПОНЯТТЯ ЮРИДИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЯК ЕЛЕМЕНТУ НОРМОТВОРЧОЇ ТЕХНІКИ". New Ukrainian Law, № 1 (20 березня 2025): 27–32. https://doi.org/10.51989/nul.2025.1.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні розглядаються актуальні питання нормотворчої техніки, зокрема юридичні конструкції як її важливий елемент. Зазначається, що нормотворча техніка часто ототожнюється з юридичною технікою.Юридична конструкція розглядається як ключовий елемент юридичної техніки у сфері нормотворення, що забезпечує чіткість, логічну послідовність і ефективність правового регулювання. У дослідженні виокремлено та детально схарактеризовано чотири основні ознаки юридичної конструкції.По-перше, це логічна структура. Юридична конструкція має чітку внутрішню організацію та взаємозв’язок елементів, що забезпечує її цілісність, функціональність і ефективність.Логічна структура є каркасом, на якому будується юридична конструкція, та визначає спосіб організації та взаємодії елементів для досягнення ефективного правового регулювання.По-друге, це універсальність. Юридичні конструкції можуть використовуватися для моделювання різноманітних правових явищ незалежно від галузі права. Ця властивість зумовлена абстрактним характером юридичних конструкцій і їхньою спрямованістю на відображення загальних закономірностей правового регулювання. По-третє, це функціональність.Юридична конструкція служить інструментом для досягнення конкретних цілей правового регулювання. Вона завжди спрямована на вирішення завдання та забезпечення бажаного результату у сфері правового регулювання суспільних відносин. По-четверте, це формальна визначеність. Юридична конструкція набуває свого зовнішнього вираження в тексті нормативно-правового акта. Ця ознака забезпечує чіткість, ясність і однозначність правового регулювання, робить юридичну конструкцію зрозумілою для суб’єктів права та придатною для застосування у правозастосовній практиці.Резюмовано, що юридична конструкція – це логічно впорядкована модель, що відображає суттєві ознаки та зв’язки між правовими явищами з метою їх нормативного закріплення. Вона є результатом інтелектуальної діяльності суб’єкта нормотворення, спрямованої на створення оптимальної форми правової норми.
4
Г., М. ГАСІЙ. "ДИНАМІКА РОЗВИТКУ, СУТНІСТЬ ТА ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОСТОРОВИХ СТРУКТУРНО-ВАНТОВИХ СТАЛЕЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ". Science and Transport Progress, № 5(71) (20 липня 2017): 107–14. https://doi.org/10.15802/stp2017/107449.
Повний текст джерелаАнотація:
<strong>Мета.</strong> У будівництві існує проблема, яка пов’язана з трудомісткістю робіт та перевитратами матеріалів у наслідок їх нераціонального використання. Це відбувається у наслідок низки причин, у тому числі невідповідність сучасним вимогам галузі існуючих конструктивних рішень, які з плином часу морально та фізично застаріли. Такий стан речей безпосередньо впливає на загальну вартість та тривалість реалізації проекту будівництва, а зважаючи на стан сучасної ринкової економіки, питання ресурсоекономного і енергоощадного будівництва є надзвичайно актуальним. Враховуючи зазначене, з’явилася необхідність створення нових конструкцій, зокрема просторових систем покриття, застосування яких сприятиме економії матеріалів і зменшення трудомісткості технологічних процесів монтажу та виготовлення. <strong>Методика.</strong> Узагальнивши результати попередньо проведеного теоретичного дослідження існуючих типів просторових конструкцій, знайти перспективні напрями розвитку нових конструкцій, які були б позбавлені недоліків аналогів з одночасним забезпеченням економічного ефекту за рахунок раціонального використання матеріалів та енергозбереження. <strong>Результати.</strong> Висвітлено основні етапи розвитку нового типу просторової конструкції – просторової структурно-вантової сталезалізобетонної конструкції; наведено інформацію про особливості її будови. Просторові структурно-вантові сталезалізобетонні конструкції – абсолютно новий вид просторових несучих систем, які завдяки оригінальному конструктивному рішенні мають широку галузь застосування. Базовим елементом створених конструкцій є модульний елемент, який має форму наскрізної піраміди та складається з плити й трубчастих стрижнів. Модульні елементи виготовляються у заводських умовах. З просторових модулів можуть виготовлятися прямолінійні та криволінійні конструкції, а також різні несучі системи та їх комбінації. <strong>Наукова новизна.</strong> Сформульовано концепцію оригінальних конструктивних форм та їх несучих елементів. Запропоновано і створено нові види просторових структурно-вантових конструкцій для будівель і споруд різного призначення. <strong>Практична значимість.</strong> Розроблені структурно-вантові конструкції мають широку галузь застосування, вони можуть використовуватися для промислового та цивільного будівництва. Застосування створених конструкцій при будівництві будівель та споруд дозволяє отримати значний економічний ефект за рахунок раціонально використання матеріалів та заощадження енергоресурсів на стадії виготовлення й монтажу.
5
А.Я., КУЗИШИН, та БАТІГ А.В. "ПОБУДОВА МЕХАНІЧНОЇ МОДЕЛІ ВАГОНА ДИЗЕЛЬ-ПОЇЗДА ДПКр-2 ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ". Science and Transport Progress, № 6(72) (8 грудня 2017): 20–29. https://doi.org/10.15802/stp2017/117936.
Повний текст джерелаАнотація:
<strong>Мета. </strong>На основі аналізу конструкції екіпажної частини вагона дизель-поїзда ДПКр-2 виробництва Крюківського вагонобудівного заводу в роботі передбачається побудувати його механічну модель, яка буде використана при дослідженні динамічних властивостей екіпажу, з максимальним відображенням особливостей конструкції та способів навантаження. <strong>Методика. </strong>Пневматична ресора механічної моделі вагона дизель-поїзда ДПКр-2, як основний елемент центрального ресорного підвішування, моделюється за допомогою вузла Кельвіна-Фойгта. Даний вузол включає в себе паралельно розташовані пружний та в’язкий елементи. Гідравлічні гасники коливань, які використовуються як у центральному, так і в буксовому ресорному підвішуванні, моделювались як в’язкий елемент. При проведенні досліджень жорсткість пневматичної ресори, яка пов’язана зі зміною її ефективної площі при деформації, приймалась рівною нулю. <strong>Результати. </strong>У даній статті проведено аналіз конструкції екіпажної частини вагона дизель-поїзда ДПКр-2. Наведені механічні моделі його основних вузлів, а саме: у центральному ресорному підвішуванні – модель пневматичної ресори. Враховуючи особливості конструкції екіпажної частини вагона дизель-поїзда ДПКр-2, була розроблена його механічна модель, яка в подальшому використана при дослідженні динамічних властивостей екіпажів. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше для вагона дизель-поїзда ДПКр-2 розроблена механічна модель із урахуванням особливостей взаємодії окремих елементів його конструкції. Було запропоновано як пневматичну ресору використати вузол Кельвіна-Фойгта, що включає в себе паралельно розташовані пружний та в’язкий елементи. <strong>Практична значимість. </strong>На основі запропонованої механічної моделі буде складено систему звичайних диференціальних рівнянь руху екіпажної частини вагона дизель-поїзда ДПКр-2 (математична модель). Цю модель у подальшому планується використовувати при дослідженні динамічної взаємодії колісної пари екіпажної частини вагона дизель-поїзда з рейковою колією на прямих та кривих ділянках колії.
6
М., В. ПАВЛЮЧЕНКОВ. "Раціоналізація конструкції опорних пристроїв вагонів-цистерн для рідких вантажів". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 1(49) (25 лютого 2014): 151–59. https://doi.org/10.15802/stp2014/22681.
Повний текст джерелаАнотація:
<strong>Мета.</strong> Удосконалення конструкції вагонів-цистерн для перевезення рідких вантажів за рахунок нових технічних рішень консольних опорних пристроїв і зниження їх матеріалоємності. <strong>Методика.</strong> Для вирішення поставленої задачі виконано дослідження для пошуку оптимальної конструкції опорного пристрою. На першому етапі зроблено патентно-бібліографічний аналіз технічних рішень, виявлено переваги й недоліки конструкцій, а також запропоновано нові їх варіанти, визначена найефективніша з них. На наступному етапі для визначення її оптимальних параметрів складено функцію цілі, введено обмеження; отримано апроксимацію функцій цілі та обмежень у вигляді поліномів. На третьому етапі запропоновано чисельну реалізацію оптимізації функції та визначено оптимальні параметри конструкції графічним методом. Результати методів співпали. <strong>Результати</strong>. Серед запропонованих варіантів визначено найбільш ефективну конструкцію опорного пристрою, визначено його оптимальні геометричні розміри. <strong>Наукова новизна</strong>. Виконано математичний опис задачі оптимізаційного проектування за критерієм мінімальної матеріалоємності опорного пристрою вагона-цистерни та використано його для удосконалення конструкції. Для вирішення задачі оптимізаційного проектування використано чисельний та графічний методи. <strong>Практична значимість</strong>. Розроблено розрахункові скінченно-елементні моделі вагона-цистерни з різними конструктивними виконаннями консольних опорних пристроїв, які дали змогу оцінити НДС конструкції.
7
С., А. КОСТРИЦЯ, Г. СОБОЛЕВСЬКА Ю., Я. КУЗИШИН А. та В. БАТІГ А. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВАГОНА ДИЗЕЛЬ-ПОЇЗДА ДПКр-2". Science and Transport Progress, № 1(73) (8 лютого 2018): 56–65. https://doi.org/10.15802/stp2018/123079.
Повний текст джерелаАнотація:
<strong>Мета.</strong> У науковій роботі на основі механічної моделі вагона дизель-поїзда ДПКр-2 виробництва Крюківського вагонобудівного заводу потрібно побудувати математичну модель для вивчення динамічних явищ, які виникають при русі рухомого складу по рейковій колії як на прямих, так і на кривих ділянках. <strong>Методика. </strong>Для побудови математичної моделі складається система з 38 диференціальних рівнянь руху дизель-поїзда. При використанні в центральному ресорному підвішуванні пневматичної ресори її еквівалентна механічна модель представляється у вигляді вузла Кельвіна-Фойгта, який включає у себе паралельно розташований пружний елемент та елемент в’язкого тертя. Податливість рейкової колії враховується пружним та дисипативним елементами. При моделюванні приймалось, що колісна пара та взаємодіюча з нею маса колії рухаються безвідривно. В якості збурювання при дослідженні вимушених вертикальних та горизонтальних коливань прийняті геометричні нерівності лівої та правої рейок. <strong>Результати.</strong> На основі прийнятої механічної моделі вагона дизель-поїзда було побудовано математичну модель, яка складається з 38 диференціальних рівнянь руху. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше для вагона дизель-поїзда ДПКр-2 була розроблена його просторова математична модель із урахуванням особливостей взаємодії окремих елементів конструкції та можливості просадки рейкової колії. При побудові математичної моделі було запропоновано враховувати податливість рейкової колії пружним та дисипативним елементами. <strong>Практична значимість.</strong> Математична модель вагона дизель-поїзда буде використовуватися для вивчення динамічних явищ та визначення динамічних навантажень елементів конструкції у процесі експлуатації. Вивчення цих явищ необхідно для оптимального вибору схеми та параметрів обладнання рухомого складу, зокрема віброзахисних пристроїв (ресорного підвішування, горизонтальних, поздовжніх та поперечних зв’язків колісних пар із рамою візка, візка з кузовом), а також для зменшення динамічних сил, діючих на елементи конструкції рухомого складу та рейкову колію.
8
Фомін, О. В., А. О. Ловська, С. С. Сова та А. С. Литвиненко. "Дослідження напруженого стану несучої конструкції напіввагона при розморожуванні в ньому вантажу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 53–57. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-53-57.
Повний текст джерелаАнотація:
В матеріалах статті наведені результати дослідження напруженого стану несучої конструкції напіввагона при розморожуванні в ньому вантажу. В якості прототипу обрано універсальний напіввагон моделі 12-757 побудови ПАТ “КВБЗ”. Просторову модель напіввагона створено в програмному комплексі SolidWorks. При побудові просторової моделі несучої конструкції напіввагона враховано елементи конструкції, які жорстко взаємодіють між собою – зварюванням або заклепками, тобто в моделі не враховано кришки розвантажувальних люків.
 Для визначення температурного впливу на несучу конструкцію напіввагона здійснено розрахунок за методом скінчених елементів, який реалізовано в програмному комплексі SolidWorks Simulation (CosmosWorks). Враховано, що напіввагон завантажений кам’яним вугіллям. В якості матеріалу несучої конструкції напіввагона застосовано сталь марки 09Г2С з межею плинності 345 МПа та межею міцності 490 МПа. Скінчено-елементу модель несучої конструкції напіввагона утворено ізопараметричними тетраедрами, оптимальну чисельність яких визначено графоаналітичним методом. На підставі проведених розрахунків встановлено, що максимальні еквівалентні напруження в несучій конструкції напіввагона знаходяться в межах допустимих при температурі розморожування вантажу до 91°С. При цьому максимальні еквівалентні напруження зафіксовані в зоні взаємодії обв’язування нижнього з обшивкою та дорівнюють 343,8 МПа. Максимальні переміщення в несучій конструкції напіввагона виникають в середній частині рами та складають 3,6 мм. Визначено найбільш навантажені зони несучої конструкції напіввагона при розморожуванні вантажу. До таких зон відноситься обшивка бокових та торцевих стін. 
 Для забезпечення збереження несучих конструкцій напіввагонів при розморожуванні вантажів в них необхідним є дотримання безпечного температурного режиму або впровадження термостійких складових у їх несучі конструкції.
 Проведені дослідження сприятимуть створенню напрацювань щодо проектування сучасних конструкцій вантажних вагонів з покращеними техніко-економічними показниками.
9
Фомін, О. В., А. О. Ловська, С. С. Сова та А. С. Литвиненко. "Дослідження напруженого стану несучої конструкції напіввагона при розморожуванні в ньому вантажу". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 3(273) (15 травня 2022): 103–7. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-273-3-103-107.
Повний текст джерелаАнотація:
В матеріалах статті наведені результати дослідження напруженого стану несучої конструкції напіввагона при розморожуванні в ньому вантажу. В якості прототипу обрано універсальний напіввагон моделі 12-757 побудови ПАТ “КВБЗ”. Просторову модель напіввагона створено в програмному комплексі SolidWorks. При побудові просторової моделі несучої конструкції напіввагона враховано елементи конструкції, які жорстко взаємодіють між собою – зварюванням або заклепками, тобто в моделі не враховано кришки розвантажувальних люків.
 Для визначення температурного впливу на несучу конструкцію напіввагона здійснено розрахунок за методом скінчених елементів, який реалізовано в програмному комплексі SolidWorks Simulation (CosmosWorks). Враховано, що напіввагон завантажений кам’яним вугіллям. В якості матеріалу несучої конструкції напіввагона застосовано сталь марки 09Г2С з межею плинності 345 МПа та межею міцності 490 МПа. Скінчено-елементу модель несучої конструкції напіввагона утворено ізопараметричними тетраедрами, оптимальну чисельність яких визначено графоаналітичним методом. На підставі проведених розрахунків встановлено, що максимальні еквівалентні напруження в несучій конструкції напіввагона знаходяться в межах допустимих при температурі розморожування вантажу до 91°С. При цьому максимальні еквівалентні напруження зафіксовані в зоні взаємодії обв’язування нижнього з обшивкою та дорівнюють 343,8 МПа. Максимальні переміщення в несучій конструкції напіввагона виникають в середній частині рами та складають 3,6 мм. Визначено найбільш навантажені зони несучої конструкції напіввагона при розморожуванні вантажу. До таких зон відноситься обшивка бокових та торцевих стін. 
 Для забезпечення збереження несучих конструкцій напіввагонів при розморожуванні вантажів в них необхідним є дотримання безпечного температурного режиму або впровадження термостійких складових у їх несучі конструкції.
 Проведені дослідження сприятимуть створенню напрацювань щодо проектування сучасних конструкцій вантажних вагонів з покращеними техніко-економічними показниками.
10
Сізов, В. В., Я. А. Славська та О. А. Бондаренко. "ДЕТЕРМІНІЗМ Е. ДЮРКГЕЙМА В ТЕОРІЇ ПЕДАГОГІКИ І ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (2021): 202–18. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-202-218.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються педагогічні погляди Е. Дюркгейма, що були викладені у виданні «Освіта та соціологія». Відзначається, що педагогічний детермінізм Дюркгейма – це закони розвитку суспільства, які безпосередньо визначають характер освіти, місце та роль у ньому педагогіки. Виявлено, що детермінізм Дюркгейма в теорії освіти має певні межі і визначається основними елементами діалектики, а саме: цілі освіти і культурно-історичний елемент, який містить такі складові, як історія національної педагогіки та вплив суспільства і соціального середовища. Особливий елемент теорії освіти Дюркгейма пов'язується з поняттям національного менталітету. Діалектично всі елементи та складові частини освітньої теорії Дюркгейма формують освітню культуру суспільства. Відзначено, що у Дюркгейма цілі освіти – це її сенс, а культурно-історичний елемент – це обов’язкова умова реалізації цілей; соціальне середовище не є абстрактним явищем, але є конкретно вираженим у специфіці групових соціально-культурних відносин людини особливим простором, який формує особистість і є включеним у систему освіти як компонент культурно-історичного фактору; менталітет – сфера несвідомого, визначеного попередніми етапами культурного розвитку, що й є комплексом стійкої мотивації особистісної та групової поведінки. Імплікативно, виділені елементи педагогічних ідей Дюркгейма дають привід їх поєднати і назвати «Культурно-історичною теорією освіти Е. Дюркгейма». Культурно-історичний компонент в теорії Дюркгейма у сфері освіти і педагогіки, який використовується сьогодні як методологічна основа вивчення і створення конструкції освіти в національному суспільстві, міг би сам по собі володіти ціннісними характеристиками, протидіяти руйнуванню національної свідомості і закладати основи для його збереження та безболісної адаптації. Відзначено, що ідея Дюркгейма полягає в тому, що свідомість повинна бути здатною природним чином сприймати інновацію. Інновація позитивно сприймається свідомістю і забезпечується несвідомим, при цьому обидва чинники виходять з культурно-історичних традицій. Отже, інновація – результат еволюційного природного процесу, вона не відторгається практикою і утворює в повній мірі повноцінний елемент освітньої культури суспільства.
11
Виговський, Георгій Миколайович, Микола Миколайович Плисак, Лариса Євгеніївна Глембоцька та Андрій Васильович Голубовський. "Удосконалення конструкції торцевої ступінчастої фрези для фінішної обробки плоских поверхонь деталей". Технічна інженерія, № 1(93) (17 липня 2024): 45–51. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-45-51.
Повний текст джерелаАнотація:
Якість оброблюваних поверхонь деталей залежить від кінематики процесу різання, режиму обробки, конструктивних та геометричних параметрів різального інструмента тощо. Відомі конструкції торцевих фрез, оснащених надтвердими матеріалами, для фінішної обробки площин, визначено режими їх експлуатації та можливості забезпечення необхідної якості обробки. Застосування ступінчастих торцевих фрез, на відміну від звичайних конструкцій фрез, дозволяє забезпечити формування обробленої поверхні різальним елементом, який розміщений у радіальному напрямі на найменшій відстані від осі фрези, а в осьовому – з найбільшим вильотом відносно торця корпуса фрези. При цьому особливу увагу необхідно приділяти питанням стабілізації положення формоутворюючого різального елемента і впливу сил різання на пружний відтиск інструменту від поверхні заготовки. У роботі авторами розглянуто процес торцевого ступінчастого фрезерування конструкційних матеріалів однозубою та багатозубою торцевою ступінчастою фрезою з пружним переміщенням формоутворюючого ножа та з жорстким його закріпленням. У результаті проведених досліджень удосконаленої конструкції торцевої ступінчастої фрези було встановлено, що пружне закріплення формоутворюючого різального елемента, який базується відносно нерухомо закріпленого на корпусі верстата копірі, дозволяє виключити передачу деформацій корпусу фрези під час різання чорновими різальними елементами. Це дозволяє стабілізувати положення формоутворюючого різального елемента та ізолювати його від впливу складової сили різання PY, яка виникає на попередніх чорнових різальних елементах та має змінну величину на ділянках дуги контакту формоутворюючого різального елемента з заготовкою. Запропоновано удосконалену конструкцію ступінчастої торцевої фрези з виконанням пружного контакту формоутворюючого різального елемента з нерухомо закріпленим на корпусі верстата копіром. Отримані результати дослідження підтверджують можливості підвищення якості шляхом розробки нових конструкцій фрез, які б забезпечували необхідні показники мікрогеометрії оброблених поверхонь.
12
Житко, А. О. "«СУЧАСНИЙ ПОПУЛІЗМ» ЯК ЕЛЕМЕНТ ПРОБЛЕМНОГО ПОЛЯ СУЧАСНОГО ПОЛІТОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ". Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 1, № 20 (2020): 70–82. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
В статі здійснюється спроба аналізу феномену «сучасного популізму» в ракурсі теоретичного плюралізму наукових розвідок сучасної західної та української політологічної науки. Автор простежує еволюцію популістського дискурсу в академічних колах, в рамках якого відбувається спроба наблизитись до категоріальної та концептуальної визначеності феномена «сучасний популізм». Спираючись на новітні західні та вітчизняні теоретичні конструкції автор статті пропонує власну дефініцію «сучасного популізму» – як політичного поліваріативного феномену, який в залежності від унікальної комбінації специфічних рис, може виступати в якості ідеології, методу політичної боротьби, суспільно-політичного руху, маніпулятивної технології, стилю політичної поведінки тощо, та робить спробу визначити «універсальні» детермінуючі чинники «сучасного популізму» – «акумуляція незадоволення», «гра на емоціях», «поляризація суспільства», «народовладдя», «політика симулякрів», «національна автентичність».
13
ШВАБ’ЮК, Василь, Віктор ЗАХАРЧУК, Світлана РОТКО та Володимир ШВАБ’ЮК. "ТЕРМОПРУЖНИЙ ЗГИН КОМПОЗИТНИХ ПЛАСТИН ДИСКІВ ТРАНСМІСІЇ АВТОМОБІЛЯ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 20 (2023): 302–7. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i20.1059.
Повний текст джерелаАнотація:
Анізотропні пластини, диски та оболонки є на сьогодні одними з найпоширеніших композитних елементів конструкцій машинобудівного, транспортного та приладобудівного спрямувань. Вони є важливими утримувальнми елементами більшості машин і механізмів. Водночас їх безпечне застосування, порівняно з ізотропними, вимагає більш досконалих методів та моделей розрахунку. Існує надзвичайно велика кількість методів розрахунку пластин і оболонок, застосування яких має забезпечувати більшу чи меншу точність розрахунку усієї конструкції. В одних випадках конструктивний елемент достатньо розраховувати на розтяг або стиск, а в інших до цих розрахунків необхідно приєднувати розрахунки на згин за найпростішими моделями, однією з яких є класична модель згину ізотропних пластин Кірхгофа-Лява. Але у випадках, коли пластини чи оболонки є анізотропними, ця модель уже може давати великі похибки і тому практика розрахунків вимагає більш точну модель. Тому, у cкладніших випадках, для елементів конструкцій, фізичні характеристики яких у напрямку товщини мають інші значення порівняно зі значеннями вздовж їх площини, використовують теорії згину трансверсально (поперечно) ізотропних або транстропних пластин і оболонок. Одночасно, багато з таких елементів працюють в умовах підвищених температур, тому їх вплив на характеристики напружено-деформованого стану також необхідно враховувати.
 У даній статті використана модель, яка побудована на гіпотезах, що ураховують поперечний зсув та обтиснення, розглянута задача про термопружний згин круглих трансверсально ізотропних пластин-дисків. Розглядаються два випадки: коли диск суцільний і защемлений на краю; коли цей диск у вигляді кільця із вільним отвором. Для побудови розв’язків задачі використано метод лінійного спряження аналітичних функцій комплексної змінної М.І. Мусхелішвілі.
 Ключові слова: уточнена модель транстропної плити, поперечний зсув, деформація обтиснення, метод лінійного спряження, термопружний згин диска.
14
Оляніна, Світлана Валеріївна. "ПОБАЧИТИ НЕБО НЕБЕС КОНЦЕПЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ОФОРМЛЕННЯ ФРОНТОНІВ ТРОЇЦЬКОЇ НАДБРАМНОЇ ЦЕРКВИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ". Ukrainian Art Discourse, № 3 (22 вересня 2023): 76–84. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2023.3.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена інтерпретації сенсу навісів, добудованих на західному і східному фронтонах Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, пропонується використовувати термін «балдахін» як робочу назву цих навісів, відповідно до їх символічних функцій. Фасади Троїцького храму зберігають унікальні елементи оздоблення, створені під час перебудови храму у 1720 – поч. 1730-х років – муровані навіси, добудовані до західного і східного фронтонів. Зверху навіси покриті золоченою покрівлею, яка своїми формами надає усій конструкції вигляд куполу тканинного шатра і це враження підсилюється завдяки звисаючому ажурному краю, що імітує кайму з китицями. Спочатку такий елемент оздоблення для опорядження екстер’єру храму було використано у 1720-х роках в декорації західного фасаду Успенського собору Києво-Печерської лаври. Відсутність архітектурної необхідності і логіки у спорудженні цих навісів дає підставу шукати причину їх появи у символічному значенні навісів. Первинні розписи навісів Троїцької надбрамної церкви не збереглися, однак іконографічна традиція їх живописних оновлень, посвята храму та вся система живописного оздоблення в інтер’єрі, включно з іконографією іконостаса, дає підстави вважати, що навіси містили символічне зображення Царства небесного як Неба небес із Трійцею та Святим Духом у центі композиції. Прибудовані навіси на західному та східному фронтонах Троїцької надбрамної церкви можуть бути визначені як балдахіни. Цьому відповідає характер їх загальної архітектурної форми та зображення композиції «Небо небес» на внутрішній поверхні навісів, яка ілюструє символічне значення балдахінів, як образу небесного склепіння. Спорудження балдахінів на фронтонах Троїцького храму створювало додатковий емоційний ефект від сприйняття програми розпису фасадів. Їх поява, як елементів декору екстер’єру відповідала загальній тенденції до поширення конструкції балдахінів в церковному мистецтві України в першій половині XVIII ст.
15
Глова, б., та Т. Глова. "ДОСЛІДЖЕННЯ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ЦИЛІНДРИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД ЗА ДІЇ ТЕМПЕРАТУРНОГО ВПЛИВУ". Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and Construction, № 25 (23 грудня 2024): 16–21. https://doi.org/10.31734/architecture2024.25.016.
Повний текст джерелаАнотація:
Активний розвиток монолітно-каркасного будівництва останнім часом вимагає нового підходу до розрахунків елементів будівельних конструкцій. Бетонні колони є одними з найвідповідальніших елементів таких будівель, порушення міцності украй небезпечне. Основним руйнівним фактором, що діє на конструкцію за умов пожежі, є температура і її градієнт. Інтенсивність прогріву конструкцій і величина градієнта температури за її товщиною залежать від багатьох факторів: температури продуктів горіння, умов теплообміну між поверхнею конструкції та зовнішнім середовищем, теплофізичних характеристик матеріалу, з яких виготовлена конструкція, часу прогріву тощо. Оцінюючи несучу здатність та втрати цілісності, необхідно враховувати термонапружений стан конструкції, зумовлений зміною температури і величиною температурного градієнта. Температурні напруження, які виникають у конструкціях, можна вивчати незалежно від механічних напружень, оскільки внаслідок лінійності рівнянь термопружності повні величини напружень одержують сумуванням температурних і механічних напружень. Досліджено нестаціонарне температурне поле в циліндричних бетонних колонах, яке змінюється з часом у разі раптового їх охолодження. При моделюванні процесу охолодження колони враховані крайові умови другого роду. Використовуючи перетворення Лапласа, отримано аналітичні вирази для дослідження температурного поля. Визначено напружено-деформований стан колони, зумовлений нестаціонарним температурним полем. Результати досліджень зображені графічно. Проаналізовано залежність температурних напружень за товщиною колони від теплофізичних та механічних характеристик бетону. Отримані графічні залежності радіальних, тангенціальних та осьових напружень від радіуса в результаті дії температурного поля у бетонних колонах. Виявлено, що радіальні напруження в бетонних колонах діють на стиск у всіх точках і перетворюються на нуль на зовнішній поверхні колони. Максимальних значень радіальних напружень досягають у центрі колони і вони збільшуються з часом. Зауважено, що осьові й тангенціальні температурні напруження у нашому випадку досягають свого максимального абсолютного значення на зовнішній поверхні колони, і ці напруження діють на розтяг, тому тріщини чи інші пошкодження виникають на зовнішній поверхні колони.
16
Суглобов, Володимир Васильович, Валерій Григорович Крупко та Ігор Валерійович Крупко. "АНАЛІЗ НАПРЯМІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРИВОДІВ ВИКОНАВЧИХ МЕХАНІЗМІВ ГІРНИЧИХ МАШИН". Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки, № 2 (27 вересня 2024): 39–43. http://dx.doi.org/10.32782/3041-2080/2024-2-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вирішенню актуального завдання застосування хвильових ланцюгових передач у приводах виконавчих механізмів із метою забезпечення нерівномірного руху робочого органа, а також можливості забезпечити його імпульсний рух на прикладі механізму тяги ковша екскаватора-драглайна. Авторами проаналізовані відомі конструкції хвильових ланцюгових передач, а також визначені проблемні питання, які потребують вирішення. У роботі розроблено конструкцію (кінематичну схему) привода механізму тяги екскаватора-драглайна з передатними механізмами на основі хвильових ланцюгових передач, наведено особливості конструкцій хвильових ланцюгових передач, їхніх основних елементів, кінематичних параметрів і методику їх визначення. Дослідження впливу динамічного руйнування на зниження енергоємності проводилися на установці, яка дозволяє проводити спектр наукових досліджень щодо параметрів приводів землерийних машин на підставі застосування хвильової ланцюгової передачі. Запропонована конструкція комбінованого привода із застосуванням хвильової ланцюгової передачі, яка вирізняються спрощеною конструкцією, а її працездатність і ефективність підтверджені результатами експериментальних досліджень на фізичній моделі. Виконані експерименти показують ефективність використання хвильових ланцюгових передач. Наведено методику визначення також конструктивних і кінематичних параметрів хвильових ланцюгових передач. Матеріали статті будуть корисними для працівників промислових підприємств, науковців, студентів.
17
Radjabov, V. G. "ВИМУШЕНІ КОЛИВАННЯ НЕОДНОРІДНИХ НАНО-МІКРОЕЛЕМЕНТІВ ЗА НЕЛОКАЛЬНОЮ ТЕОРІЄЮ ЕРIНГЕНА". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій, № 29 (27 квітня 2019): 260–67. http://dx.doi.org/10.15421/42190021.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджуються вимушені коливання неоднорідних нано-мікроелементів на основі нелокальної теорії пружності. Як елемент конструкції взято прямолінійний стержень і для нього прийнята теорія стрижнів Ейлера – Бернуллі. Передбачається, що модуль пружності матеріалу стержня є неперервною функцією координати товщини. При розв’язуванні задачі використані рівняння коливань, отримані на основі теорії стрижня Ейлера –Бернуллі з використанням рівняння стану нелокальної теорії пружності, що запропоновано Ерінгеном. Для різних випадків граничних умов отримано аналітичні формули для визначення прогину стрижня.
18
Ясній, П. В., Ю. І. Пиндус та М. І. Гудь. "Аналіз напружено-деформованого стану підсиленої циліндричної оболонки при вільних поперечних коливаннях". Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, № 4(77) (28 грудня 2020): 41–49. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2020-4(77)-41-49.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі, базуючись на отриманих раніше результатах модального аналізу вільних поперечних коливань горизонтально орієнтованої циліндричної оболонки, яка підсилена зсередини стрингерами, виконано оцінку впливу частот і форм власних коливань на напружено-деформований стан для великого числа мод. Для визначення значень напружень при виникненні власних поперечних коливань застосовували метод скінченних елементів. Скінченноелементну модель тонкостінного підсиленого циліндра створювали в декартовій системі координат. Початок координат розміщений у центрі торця циліндра, у площині YZ. Побудову циліндра виконували вздовж осі X. Для побудови скінченно-елементної моделі оболонки використовували чотиривузловий елемент SHELL181, що характеризується шістьма ступенями свободи в кожному із вузлів. При скінченно-елементному моделюванні стрингерів використали лінійний двовузловий просторовий балко-вий елемент BEAM 188 з шістьма ступенями свободи у кожному вузлі. Дані елементи придатні для лінійних, а також нелінійних задач з великими поворотами і (або) великими деформаціями. Геометричні параметри скінченоелементної моделі аналогічні І ступені ракети-носія, відповідно довжина циліндра – 6,3 м, діаметр – 1,8 м, товщина стінки – 0,0015 м. Для підсилення моделі використовували стрингери ПР109-4 і ПР109-12, які розташовували на внутрішній поверхні оболонки симетрично та з постійним кроком, відпо-відно до реальної конструкції. Оболонці та стрингерам надано фізико-механічні характеристики, прита-манні матеріалу Д16АТ, зокрема модуль Юнга E = 7.2´105 МПа; коефіцієнт Пуассона n = 0,3; ρ= 2,7.104 Н/м3. Досліджували характер зміни напружень при збільшенні частот власних коливань та визначали особливості розподілу. Визначали числові значення нормальних і дотичних напружень. Встановлено, що зі збільшенням частоти власних коливань відбувається зниження нормальних та дотичних напружень. Виявлено криволінійну характерність зміни напружень. Показано, що при другій формі коливань значення напружень внаслідок осесиметричності оболонки аналогічні першій формі. Обчислені значення дотичних напружень перевищують границю плинності матеріалу Д16АТ.
19
Мінай, О. М., та А. І. Логвиненко. "ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ ANSYS EXPLICIT DYNAMICS ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ МІЦНОСТІ ПРИ УДАРНІЙ ВЗАЄМОДІЇ КУЛІ З БАГАТОШАРОВОЮ ПЕРЕШКОДОЮ". Journal of Rocket-Space Technology 31, № 4 (2023): 159–66. http://dx.doi.org/10.15421/452320.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В наступний час, дуже актуальним питанням стає пошук ефективного типу індивідуального броньового захисту тулуби бійців – тобто, бронежилетів, або плитоносок, які захищають від куль, та уламків, що є основними причинами поранень. Авторами статті була розроблена спрощена інженерна чисельна розрахункова модель визначення параметрів міцності при ударній взаємодії кулі з багатошаровою броньованою перешкодою, що має застосовуватися як основний захисний елемент бронежилетів, або плитоносок. Моделювання виконано за допомогою програмного продукту ANSYS Explicit Dynamics, який має за основу потужний розрахунковий модуль міцності – Autodyn. Застосовані моделі міцності Джонсона – Кука, лінійного рівняння стану ударної адіабаті, та рівняння стану Грюнайзена, які гарно зарекомендували себе при вирішенні подібних задач. При цьому для отримання більш оптимального вирішення поточної задачі застосовано Лагранжів вирішувач метода кінцевих елементів, при якому сітка моделі і матеріал жорстко пов’язані один з одним та мають рухатися тільки сумісно. Цей метод дозволив більш точно розраховувати параметри стану середовищ, розташування фронтів і значення пікових тисків ударних навантажень. У якості основного ударного елементу розглядається куля 5,45х39 мм набою від автомата АК-74 – за індексом 7Н10, підвищеної проникаючої здібності, яка призначена для враження живої сили супротивників, що захищені засобами індивідуального броне захисту, а також поодиноких та групових цілей і інших технічних засобів при стрільбі на відстань до 600 м. У якості багатошарової броньованої перешкоди розглядається 4-х шаровий пакет: напилювання Ni Cr / сталь 30ХН2МА / напилювання AL2O3 / Поліамід (ПА66), який було замінено найближчими (аналогами) за фізико-хімічними та механічними властивостями з розділу бібліотеки ANSYS Explicit Materials, яка містить данні про потрібні розрахункові коефіцієнти деформування матеріалів при їх руйнуванні. Створена спрощена інженерна чисельна розрахункова модель дозволяє розробляти більш оптимальні конструкції, та значно скорочує час проектування основних захисний елемент бронежилетів, або плитоносок.
20
Хома, Мирослав, Олексій Нарівський, Василь Винар та ін. "РОЗРОБЛЕННЯ НОВИХ КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ГАЗООХОЛОДЖУВАЧІВ АТОМНИХ І ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ З ПІДВИЩЕНОЮ ОПІРНІСТЮ КОРОЗІЙНО-МЕХАНІЧНОМУ РУЙНУВАННЮ". Science and Innovation 17, № 6 (2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.06.050.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Необхідність підвищення експлуатаційних характеристик газоохолоджувачів, які контактують з вибухонебезпечним середовищем, виникає в енергетичній промисловості для забезпечення надійної роботи турбогенераторів.Проблематика. Під час експлуатації теплообмінного обладнання важливими проблемами, що вимагають постійного вдосконалення устаткування, є локальна корозія, наводнювання та ін., зокрема, стикових з'єднань трубок з трубними дошками, яке характеризується зародженням і розвитком тріщин під впливом одночасної дії механічних напружень та корозивного середовища. Виникнення тріщин сприяє розгерметизації цих з'єднань, що призводить доаварійної зупинки турбогенератора.Мета. Розробка нової конструкції ущільнювальних з'єднань теплообмінних трубок та трубної дошки газоохолоджувачів для атомних та теплових електростанцій з підвищеною корозійною тривкістю, опірністю корозійно-механічному та водневому руйнуванню.Матеріали й методи. Випробовували зразки із сталі 09Г2С, міді М2, сталі 09Г2С з плакованим шаром міді М2, мельхіору МНЖМЦ 30-1-1, латуні Л68 методом вакуумної екстракції водню за підвищених температур, корозійновтомним, металографічним, рентгеноспектральним та ін.Результати. Розроблено новий конструктивний елемент газоохолоджувачів із підвищеними характеристиками, основою якого є зварно-вальцьоване з’єднання мідної трубки із плакованою міддю трубною дошкою, що не викликає деформації конструкції та щілиноутворення. Дослідження впливу різних режимів розвальцювання таких з'єднань наїх опірність руйнуванню за одночасного впливу циклічних навантажень і середовища показали, що із збільшенням ступеня розвальцювання мідних трубок Ø19 × 1,5 і Ø19 × 1 мм зростає період зародження тріщин і довговічність комбінованих з’єднань підвищується приблизно у ~1,5 рази.Висновки. Розроблений новий конструктивний елемент забезпечує зниження ймовірності корозійно-механічного руйнування деталей теплообмінного обладнання та сприяє подовженню терміну його безаварійної експлуатації.
21
ГОЛОВКО, Р. О., С. О. ДУБОВИК, Є. В. ЗЕЛЕНКО, Л. В. КОЛУМБЕТ та О. М. ЛІСЕНИЙ. "КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ КОНСТРУКЦІЙ МОСТУ ЧЕРЕЗ Р. ДЕСЕНКУ В М.КИЄВІ". Наука та будівництво 17, № 3 (2019): 34–46. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v17i3.47.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладено основні результати комплексного спеціального обстеження мосту через р. Десенку в м. Києві, що входить до комплексу споруд Північного мостового переходу і забезпечує транспортне з'єднання лівого та правого берегів Дніпра у північній частині міста. Міст експлуатується понад 40 років. Конструкції мосту, окрім прямого призначення, використовуються як опорні елементи для пропуску трубопроводів водогону та теплопостачання.При комплексному обстеженні виявлено численні пошкодження залізобетонних опор, конструкцій прогонових будов та кінцевих ділянок, а також опорних металевих конструкційв міжбалочному просторі. Перевірні розрахунки несучої здатності та вантажопідйомності елементів мосту з урахуванням зафіксованих дефектів і по-шкоджень, а також визначення залишкового ресурсу конструкцій мосту показали, що міст придатний до подальшої експлуатації: загальний експлуатаційний стан категорії 4 – «обмежено працездатний».Частина елементів конструкцій мосту потребує капітального ремонту відповідно до спеціально розробленого проекту при обов’язковому науково-технічному супроводі як проекту, так і ремонтних робіт. Також є необхідність у забезпеченні циклічних спостережень за станом конструкцій мосту.
22
Пастух, Олександр Васильович, Світлана Михайлівна Голубєва, Сергій Валерійович Пріступа, Олександр Сергійович Кириченко та Сергій Володимирович Тараненко. "ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНІ МОДУЛІ З КОМПЕНСОВАНИМИ КОМУТАЦІЙНИМИ ПЛАСТИНАМИ ДЛЯ ПРИСТРОЇВ СУДНОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ". Vodnij transport, № 1(37) (25 травня 2023): 201–13. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2023.1.37.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано термоелектричні модулі з компенсованими комутаційними пластинами для пристроїв суднової енергетики. Дослідження пов’язане з актуальними питаннями усунення або зменшення до прийнятних меж термічних напружень в термоелектричних модулях.Термічнінапруження виникають в них через наявні температурні розширення та стискання електротехнічних матеріалів, що є наслідком одночасного нагріву та охолодження в напівпровідниках. На базі п’яти створених моделей термоелектричних елементів шляхом їх з’єднання в «П-подібну змійку»сформовано п’ять моделей відповідних термоелектричних модулів. Один модуль мав класичну конструкцію, а чотири інших мали в своєму складікомпенсованіконтактнікомутаційніпластини. Кожен з цихтермоелектричнихмодулівскладався з 39 напівпровідникових термопар, містив 20 напівпровідників P-типу і 20 напівпровідників N-типу. Верхні (гарячі) контактні комутаційні пластини у кількості 20 шт. представляли собою компенсовані комутаційні пластини у формі пластин-ресор, термоелектричний модуль з класичною конструкцією не містив компенсаційних елементів (компенсаторів). Габаритні розміри п’яти термоелектричних модулів, що підлягали аналізу,були наступними: одна класична конструкція та три конструкції з компенсаторами 50×59×6мм, одна конструкція зі збільшеною товщиною компенсатора52×62×7мм.За результатами розрахунку отримано розподіл основних робочих параметрів по об’єму термоелектричних елементів. Побудовано та проаналізовано робочі характеристики термоелектричних модулів при зміні сили струму від 0 до 5А для густини струму, напруги, напруженості електричного поля, різниці температур між гарячими і холодними контактними комутаційними пластинами,густини теплового потоку, резистивного нагріву, еквівалентного стресу і величини деформацій.Показано переваги застосуваннячисельних методів розрахунку для вирішенні польових задач суднової електроенергетики.Ключові слова: термоелектричні модулі, термоелектричні елементи, компенсовані комутаційні пластини, термічні напруження, пристрої, суднова енергетика, водний транспорт.
23
Дзюба, О. А., Л. Д. Левитіна та А. П. Дзюба. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ НАКОПИЧЕННЯ ПОШКОДЖЕНЬ ПОВЕРХНІ СИЛОВИХ КОНСТРУКЦІЙ В УМОВАХ НЕРІВНОМІРНОЇ КОРОЗІЇ МАТЕРІАЛУ". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій 1, № 38 (2025): 72–89. https://doi.org/10.15421/4224106.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладена методологія прогнозування довговічності стержневих силових елементів конструкцій, що знаходяться під дією екстремального термосилового навантаження та впливу нерівномірного корозійного зношування поверхні. Враховується зниження несучої здатності конструкції в результаті зменшення геометричних розмірів силового елемента та взаємозв’язок рівня напруженості конструкції і швидкості корозійного ураження. Нерівномірність корозійного ураження враховується шляхом змінності відповідних параметрів прийнятих математичних моделей корозії для різних точок поверхні нерівномірно навантаженої конструкції. Реалізація підходу ґрунтується на використанні авторського алгоритму комп’ютерного моделювання процесу нерівномірної деградації поверхонь навантажених силових елементів. Розглянуті випадки нерівномірної корозійної деградації стержневих елементів з різною формою перерізів. Результати можуть бути використані при прогнозуванні довговічності елементів стержневих конструкцій і споруд, що експлуатуються в агресивному середовищі.
24
Габрінець, В. О., та Л. В. Накашидзе. "НОВА ПРОЄКТНА МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ СОНЯЧНОГО КОЛЕКТОРА". Journal of Rocket-Space Technology 31, № 4 (2023): 167–73. http://dx.doi.org/10.15421/452321.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Запропонована нова методика розрахунку конструкції сонячного геліоколлектора, який перетворює сонячну енергію для отримання тепла. В ній пропонується застосовувати коефіцієнт заміщення, який означає відношення теплоти, отриманої системою в результаті сонячного випромінювання, до повного теплового навантаження всієї системи, тобто приймити до уваги не тільки теплові втрати самого геліоколектора, но і втрати самої системи на яку працює геліоколлектори. Це дозволяє розраховувати ефективність усієї системи перетворення сонячної енергії в теплову. Пропонується класифікація систем, які використовують сонячну енергію з використанням колектора для вироблення тепла, Розглянуто різні варіанти принципових схем геліоколектора, а також різні варіанти його теплосприймаючої поверхні. Розглянуто вплив конструкції геліоколлектора на величину теплових втрат. Під час визначення коефіцієнта теплових втрат геліококолектора застосовується метод послідовних наближень. Під час визначення теплових втрат необхідно враховувати нерівномірність розподілу температури в перерізі геліоколектора. Для цього пропонується вираз для відповідного коефіцієнта. Зниження теплових втрат поглинаючої поверхні досягають встановленням прозорого покриття, яке повинно добре пропускати крізь себе сонячне випромінювання і утворювати повітряний прошарок, виконуючий роль термічного опору. Крім цього, покриття захищає теплосприймаючий елемент від дощу, снігу, граду і тому має бути достатньо міцним. Запропонована проектна методика розрахунку сонячного колектора дозволяє отримати такі його параметри: площу геліоколектора, кількість модулей, що входять до складу геліоколектора , теплові втрати в геліоколекторі, корисну потужність, надану теплоносію в геліоколекторі, температуру теплоносія на виході зі сонячного колектора. Вміння якісно розраховувати такий основний елемент сонячної енергоустановки, як геліоколектор, має велике практичне значення. Воно дозволяє швидко і досить точно розраховувати основні параметри всій сонячної енергетичної установки (СЕУ) в різних випадках її широкого застосування.
25
Фамуляк, Юрій, та Богдан Демчина. "МЕТАЛЕВА ЗВАРНА СІТКА ЯК ВИД НЕТРАДИЦІЙНОГО АРМУВАННЯ В ПРОЛІТНИХ ЕЛЕМЕНТАХ З НІЗДРЮВАТИХ БЕТОНІВ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 42 (11 лютого 2023): 53–61. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i42.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Будівельна галузь сьогодення потребує не лише максимального здешевлення вартості із забезпеченням надійності споруджуваних будівель, але особлива увага приділяється енергоощадності будівель. Одним із шляхів вирішення таких задач є використання дешевих, одночасно якісних та простих у використанні матеріалів. До таких матеріалів можна із впевненістю віднести ніздрюваті бетони. Вітчизняний та зарубіжний досвід будівництва та експлуатації житлових, цивільних будинків та споруд показали ефективність використання ніздрюватих бетонів в якості огороджуючих та теплоізоляційних елементів. За своїми несучими властивостями ніздрюваті бетони відносяться до крихких бетонів, і тому без додаткових засобів (встановлення елементів, які б сприймали розтягуючі зусилля) його важко використовувати як пролітну конструкцію, що має важливе значення в будівельній індустрії. В конструктивних елементах з ніздрюватих бетонів, які використовують в будівельній індустрії сьогодення, переважно застосовують традиційне армування сталевою стрижневою арматурою. Необхідно відмітити, що такий вид армування з досить високою міцністю, в конструкціях з ніздрюватих бетонів, використовує не більше 10-20% його міцності. Нетрадиційне армування дозволяє більш повно використати запас міцності матеріалу такого армування та зменшити вартість конструкції за рахунок зниження вартості нетрадиційного армування порівняно з металевим стрижневим армуванням. Дослідженню пролітних конструкцій з ніздрюватих бетонів приділяли недостатньо уваги, а питанню використання нетрадиційного армування в таких конструкціях практично не розглядалось і тому так до кінця і не вивчене. Завданням нашого дослідження обґрунтування можливості використання нетрадиційного армування у вигляді зварних дрібних металевих сіток в пролітних конструкціях з ніздрюватих бетонів, яке б було ефективним замінником сталевого стрижневого армування. З метою вивчення можливості застосування такого армування в пролітних конструктивних елементах з ніздрюватих бетонів було проведено експериментальні досліджень дослідних балкових зразків. В ролі робочого армування в дослідних зразках була використана дрібна металева зварна сітка. Аналіз експериментальних даних показав, що використання нетрадиційного армування в пролітних елементах з ніздрюватих бетонів спричиняє збільшення несучої здатності, зменшення деформативності та збільшення тріщиностійкості під навантаженням. Узагальнюючи, можна констатувати, що нетрадиційне армування у вигляді дрібної металевої сітки може використовуватись в ролі робочої арматури в пролітних конструктивних елементах з ніздрюватих бетонів.
26
Гнатів, Роман. "КОНСТРУКЦІЇ АКТУЛЬНОГО СИНТАКСИСУ В РАМКАХ КОГНІТИВНО-СМИСЛОВОЇ СИСТЕМИ – ПІРАМІДІ ЛОГІЧНИХ РІВНІВ РОБЕРТА ДІЛТСА". Молодий вчений, № 10.1 (98.1) (29 жовтня 2021): 24–28. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-98.1-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена комплексному опису конструкцій актуального синтаксису в рамках когнітивно-смислових систем. У цьому дослідженні запропоновано принцип синергетично-зворотнього зв’язку як базовий елемент для фреймів парцелятів та парентетичних конструкцій у межах смислової піраміди логічних рівнів Роберта Ділтса. Предметом дослідження є дистрибутивно-смисловий аналіз конструкцій актуального синтаксису в рамках піраміди логічних рівнів Р. Ділтса. В статті запропоновано концепт структури поєднання когнітивних точок з логічними рівнями піраміди логічних рівнів Р. Ділтса. Метою статті є виявлення нового коцепту для конструкцій актуального синтаксису на основі геометричних систем й упорядкування нової схеми цього концепту, сформованого за визначеними критеріями та теоріями лінгвістики. В дослідженні висвітлено основні напрями та підходи до означення поняття концепту синергетично-зворотнього зв’язку в піраміді логічних рівнів Р. Ділтса. Висвітлено єдиний метод для вироблення цілісного уявлення про способи розуміння зазначеного поняття концепту та класифікацію його рівнів згідно логічних рівнів піраміди Р. Ділтса. Автором викладено власне бачення щодо оптимально-перспективного розвитку цього концепту в лінгвістиці.
27
Роговський, Іван. "Методичні засади визначення пасивної безпеки кузовних конструкцій колісних транспортних засобів". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 189–98. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.189.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено вдосконалення методичних засад визначення пасивної безпеки кузовних конструкцій колісних транспортних засобів завдяки застосуванню методу кінцевих елементів. Відповідно до методології пасивна безпека колісних транспортних засобів значною мірою забезпечується конструкцією їхніх кузовів та кабін. Саме вони сприяють поглинанню основної частини енергії удару, що виникає під час дорожньо-транспортної пригоди, і забезпечують збереження всередині салону залишкового життєвого простору для водія, пасажирів і зменшення аварійних навантажень, які діють на них. Відповідно до існуючих вимог і для зручності їх застосування в процесі проєктування кузовних конструкцій колісних транспортних засобів розроблено чотири критерії оцінки пасивної безпеки кузовних конструкцій. Згідно з методикою, на початковому етапі проєктування, коли ще відсутні креслення поверхонь, геометрія кузовної конструкції повинна попередньо вибиратися за її раціональної силової схеми з урахуванням вимог пасивної безпеки і міцності самої конструкції. При цьому мають визначатися необхідні розміри конструктивних перерізів, їх співвідношення між силовими елементами. У цьому разі слід застосовувати інженерний метод розрахунку конструкцій за граничним станом, заснований на кінематичній теоремі.
 У разі досягнення належного збігу результатів за окремими вузлами рекомендується продовжувати розробку кінцево-елементної моделі всієї конструкції. Паралельно належить вести підготовку до випробувань хоча б одного зразка конструкції для здійснення остаточної верифікації результатів. При їх належній збіжності отриману кінцево-елементну модель можна використовувати для оцінки пасивної безпеки конструкції в умовах дії всіх регламентованих стандартами видів аварійного навантаження. У цьому разі оцінку пасивної безпеки змінених варіантів конструкції (модифікацій базової моделі) можна вже здійснювати без проведення експериментів. Існуючі сучасні пакети програм LS-Dyna і Abaqusі дозволяють це робити на належному рівні.
28
С., А. КОСТРИЦЯ, та М. ТОВТ Б. "Оптимізація несучої конструкції планувальника баластної призми СПЗ-5/UA". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 2(44) (25 квітня 2013): 106–17. https://doi.org/10.15802/stp2013/12246.
Повний текст джерелаАнотація:
<strong>Мета</strong><strong>.</strong> У статті наведені результати оптимізаційного дослідження та раціональні проекти несучої конструкції планувальника баластної призми СПЗ-5/UA. Обгрунтовано необхідність проведення оптимізації конструкції досліджуваної машини. <strong>Методика.</strong> Виконано постановку задачі оптимізації конструкції, у тому числі визначено площу поперечного перерізу повздовжньої балки несучої рами машини у якості цільової функції, накладено обмеження у вигляді умови міцності за критерієм допустимих напружень. <strong>Результати</strong><strong>.</strong> Розроблено спрощену скінченно-елементну стрижневу модель несучої конструкції планувальника. У якості контрольного прикладу розглянуто задачу оптимізації двотаврового поперечного перерізу, для якої отримано аналітичний і чисельний розв’язки. <strong>Наукова новизна. </strong>Отримані раціональні параметри несучої конструкції досліджуваної машини зі зниженою матеріалоємністю при збереженні міцнісних характеристик.<strong> Практична значимість</strong><strong>.</strong> За допомогою чисельної процедури оптимізації конструкцій виконано оптимізаційне дослідження для несучої конструкції планувальника баластної призми СПЗ-5/UA. Отримані раціональні проекти конструкції порівняно з проектами, у яких використано стандартні двотаврові перерізи. Встановлено, що використання проектів зі стандартними поперечними перерізами не дозволяє отримати конструкцію, кращу за запропоновану раціональну. Як результат, отримана раціональна конструкція колійної машини, що розглядається, має достатній запас міцності. Поперечний переріз основної повздовжньої балки несучої рами планувальника зменшено на 73 %.
29
ЯКОВЕНКО, І. А. "ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ЕЛЕМЕНТ, ЩО ПОВ’ЯЗУЄ ЗАЛЕЖНОСТІ МЕХАНІКИ РУЙНУВАННЯ З ТЕОРІЄЮ ЗАЛІЗОБЕТОНУ". Наука та будівництво 18, № 4 (2019): 28–37. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v18i4.54.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвинені гіпотези механіки руйнування стосовно врахування ефекту порушення суцільності залізобетонних конструкцій при різних силових впливах зі спрощенням її енергетичного функціонала. Розглянуто специфіку побудови двоконсольного елементу у зонах, безпосередньо прилеглих до тріщин. Отримано нову аналітичну залежність, яка пов'язує дотичне зусилля, що виникає в безпосередній близькості від тріщини з довжиною її розвитку через питомою енергією утворення нових поверхонь тріщини.Після утворення тріщин у залізобетонних конструкціях суцільність бетону порушується і його деформування вже не підкоряється законам суцільного тіла. У зонах, прилеглих дотріщин, виникає концентрація деформацій, що перенасичує потреби «системи», що складається з бетонних блоків і арматури. Як показали проведені експериментальні дослідження, причиною обурення напружено-деформованого стану у зонах, прилеглих до тріщин, є додатковий деформаційний вплив в тріщині, що необхідно враховувати в розрахунку. При цьому виявлено зв'язок складових напружено-деформованого стану у зоні обурення з питомою енергією утворення нових поверхонь тріщини, що звільняється в зоні передруйнування.Отримав подальшого розвитку функціонал механіки руйнування стосовно до розрахунку залізобетонних конструкцій. Розроблено трансформаційний елемент, що пов'язуєзалежності механіки руйнування стосовно розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами другої групи. Описані особливості вирізання двоконсольного елемента, що включає тріщину для побудови ефективного інструментарію розрахунку залізобетону з урахуванням фізичної нелінійності, процесів тріщиноутворення, зчеплення арматури з бетоном і ефекту порушення суцільності. Наведено результати розробки двоконсольних елементів механіки руйнування при різних силових впливах: згині, позацентровому стиску, центральному розтязі, а також у зоні похилих тріщин.
30
Гасенко, А. В. "ОГЛЯД МЕТОДІВ СТВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНІХ САМОНАПРУЖЕНЬ У ЗГИНАНИХ ПРОСТОРОВИХ СТАЛЕЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЯХ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 41 (29 липня 2022): 110–18. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i41.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Попередні самонапруження в елементах будівельних конструкцій можливо створити за рахунок вдало підібраної конструкції вузлів та розробки технології виготовлення чи попередньої укрупнювальної збірки під час монтажу. У цій роботі виконано огляд методів раціонального регулювання зусиль у елементах згинаних просторових сталезалізобетонних конструкціях під час їх виготовлення чи монтажу.
31
Гасенко, А. В. ,. "ОГЛЯД МЕТОДІВ СТВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНІХ САМОНАПРУЖЕНЬ У ЗГИНАНИХ ПРОСТОРОВИХ СТАЛЕЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЯХ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 41 (28 листопада 2023): 110–18. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i41.012.
Повний текст джерелаАнотація:
Попередні самонапруження в елементах будівельних конструкцій можливо створити за рахунок вдало підібраної конструкції вузлів та розробки технології виготовлення чи попередньої укрупнювальної збірки під час монтажу. У цій роботі виконано огляд методів раціонального регулювання зусиль у елементах згинаних просторових сталезалізобетонних конструкціях під час їх виготовлення чи монтажу.
32
Гевко О.В., Дозорський В.Г., Дедів Л.Є.,, Дедів І.Ю. та Дозорська О.Ф. "СТРУКТУРНИЙ СИНТЕЗ ВІБРОМАСАЖНОЇ АПАРАТУРИ". Перспективні технології та прилади, № 20 (30 вересня 2022): 23–31. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2022-20-04.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено структурний синтез на основі методу синтезу ієрархічних груп за допомогою морфологічного аналізу. Проведено аналіз конструкцій та функціональних можливостей технічних засобів для проведення апаратного масажу, виділено конструктивні ознаки та елементи таких технічних засобів та сформовано морфологічну таблицю таких ознак. Отримано множину варіантів структурно-схемного синтезу вібромасажної апаратури та запропоновано варіанти конструкцій вібромасажних столів та матраців, що складаються із різноманітних компонентів. Так, основними елементами запропонованих і запатентованих конструкцій вібромасажних столів є різні типи масажних роликів, а конструкції вібромасажних матраців включають множину камер в яких розміщені електродвигуни із масажними наважками. В конструкціях вібромасажних матраців запропоновано використання зміни тиску у верхній та нижній камерах з допомогою пневмокомпресора, що дозволяє забезпечити надійне прилягання масажних насадок до поверхні тіла пацієнта, регулювання сили та інтенсивності масажу, а можливість вибору відповідних програм забезпечує максимально необхідний вплив масажних процедур на різні ділянки тіла людини. Керування роботою основних елементів вібромасажної апаратури може здійснюватись з допомогою персонального комп’ютера або смартфона.
33
СУПРУН, Людмила, та Володимир СУПРУН. "СТРУКТУРНА КОНФІГУРАЦІЯ Й ФУНКЦІОНАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ НЕПОШИРЕНИХ РЕЧЕНЬ ДІЄСЛІВНОЇ БУДОВИ В ХУДОЖНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 119–27. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Пропоновану статтю присвячено з’ясуванню специфіки ідіостилю відомого українського письменника Олеся Гончара, а саме чіткій ідентифікації непоширених речень дієслівного типу без обов’язкових приприсудкових компонентів як синтаксичної домінанти прози Олеся Гончара. Аналіз непоширених речень дієслівного типу без обов’язкових приприсудкових компонен- тів засвідчив, що їхня семантика – це комплекс різних за своєю природою семантичних склад- ників. У семантико-синтаксичному аспекті розглядані одиниці мають певні диференційні ознаки, спричинені насамперед особливостями абсолютивних дієслів-присудків, яким прита- манне самодостатнє семантичне наповнення. За позицією в тексті спостережено такі групи непоширених конструкцій: непоширені речення на початку абзацу або логічного блоку тексту, статті; непоширені речення в сере- дині логічного блоку; непоширені речення в кінці логічного блоку; непоширені речення одно- часно в декількох місцях логічного блоку. З’ясовано, що Олесь Гончар надає перевагу непоширеним реченням дієслівної будови на початках абзаців. Це спричинено їхніми значеннєвими особливостями, а саме: вони здатні виражати предикативну ознаку узагальнено, урізноманітнювати її залежно від сфери люд- ської діяльності або змін оточуючого світу. Досліджено, що структурна конфігурація непоширених конструкцій у творах Олеся Гончара така: непоширене речення, вжите самостійно; непоширена структура як частина складносурядного речення; непоширена конструкція у функції головної частини складнопід- рядного речення; непоширена побудова як елемент безсполучникового речення. Найчастіше Олесь Гончар послуговується непоширеними реченнями, що становлять частини складних безсполучникових речень. Майже на такому ж рівні за частотою функціо- нування в досліджуваних текстах перебувають непоширені підрядні частини складнопідряд- них речень. Матеріал дослідження допоміг виділити такі функції непоширених речень у тексті: вступна (експозиційна), кульмінаційна, підсумкова, узагальнювальна, єднальна. Філософське спрямування творчості Олеся Гончара визначається, поряд з іншим, і тим, що непоширені речення в його текстах найчастіше навантажені підсумковою й узагальнювальною функціями. Зроблено висновок, що завдяки лексичному значенню компонентів непоширене речення набуває власного значення збережуваного й поза контекстом. Значеннєва палітра непошире- них речень у романах Олеся Гончара різнобарвна й багатоаспектна. Непоширені конструкції з різними значеннями допомагають письменнику висвітлити найтонші нюанси його творів. Непоширені речення дієслівного типу без обов’язкових приприсудкових компонентів станов- лять синтаксичну домінанту прозового мовлення Олеся Гончара.
34
Protsenko, V. O., V. O. Nastasenko, M. V. Babii та A. O. Bilokon. "ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВАЖІЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ РУЛЬОВИХ МАШИН ПЛУНЖЕРНОГО ТИПУ". Transport development, № 1(8) (29 квітня 2021): 78–90. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Досконалість конструкції будь-якої машини залежить від здатнос- ті зберігати стабільність технічної характеристики протягом усього періоду експлуатації. Особливого значення це набуває для рульових машин, від збережу- ваності яких залежить, зокрема, безпека мореплавства. Мета роботи – аналіз перспектив удосконалення важільних механізмів рульових машин плунжерного типу з точки зору підвищення структурної досконалості та зниження наван- тажуваності деталей. Результати. Показано, що еволюція важільного механіз- му рульових машин плунжерного типу відбувалась у напрямі зниження кількості надлишкових зв’язків. Механізм машини Р-18 має q = 26 надлишкових зв’язків, механізм ГРМ YOOWON-MITSUBISHI YDFT-335-2 має q = 20, машини HATLAPA R4ST-1000 – q = 16. Підвищення структурної досконалості механізмів ГРМ від- бувалось шляхом зміни призначення, конструкції та згодом відмови від напрям- ної балки. У машині Р-18 основним її призначенням є розвантаження плунжера. На несівну спроможність балки значний вплив має величина зазору в її сполучен- ні з опорою плунжерів. За відсутності зазору напрямна сприймає 92,3% попере- чного навантаження. У разі його збільшення до 0,25 мм напрямна сприйматиме вже 56,2% поперечного навантаження, а в разі подальшого збільшення зазору до 0,50 мм сприймає тільки 20% поперечного навантаження. Інша конструкція ГРМ – YOOWON-MITSUBISHI YDFT-335-2 зберегла напрямну як елемент, що унеможливлює поворот плунжерів навколо власної осі, її жорсткість достат- ня для сприяняття максимум 7% поперечного навантаження. Машина HATLAPA R4ST-1000 зовсім не містить напрямної, тобто 100% поперечного навантажен- ня сприймають плунжери. Показано, що кількість надлишкових зв’язків у меха- нізмі чотириплунжерної рульової машини можна зменшити до 6, що означає досягнення за критерієм мінімізації їх кількості глобального екстремуму параме- трів. Висновки. За критеріями структурної досконалості та навантаженості плунжерів поперечною силою, застосований у всіх сучасних ГРМ плунжерного типу тангенсний механізм досяг екстремуму свого розвитку, тому перспектива підвищення технічного рівня рульових машин плунжерного типу знаходиться в площині застосування іншого типу механізму для перетворення поступального руху плунжерів в обертальний рух румпеля.
35
Висоцька, Т. "СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОЇ РЕКЛАМИ". Journal “Ukrainian sense”, № 1 (2 грудня 2023): 76–81. http://dx.doi.org/10.15421/462307.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми. Прогресуюча інформатизація соціального життя веде до підвищення впливу інтерпретаційних схем і парадигм на почуття і настрої людей, зближує раніше не досліджені культурні світи, однак при цьому освітлює нові можливості для цілеспрямованого маніпулювання масовою свідомістю.
 Сучасна реклама – це елемент загальнонаціональної культури мистецтва, економіки і компонент соціальної інформації. Різноманіття країн та культур, на глобальному рівні, підіймає питання використання такої мови, яка буде зрозуміла більшості учасників комунікації. Можна встановити, що сьогодні статус міжнародної мови має англійська, оскільки використовується на міжнародному рівні у всіх сферах діяльності, а отже і різними ЗМІ. Актуальність теми зумовлена необхідністю дослідження особливостей перекладу письмових рекламних текстів не тільки в силу великої поширеності даного явища, але також з огляду на важливість реальності відображення навколишньої дійсності при перекладі.
 Мeтa дослідження – вивчeння синтаксичних особливостей aнглoмoвнoї рeклaми. Суть завдань полягає в тому, щоб 1) прoаналізувати лiнгвocтилicтичні ocoбливocті рeклaмнoгo тeкcту; 2) визнaчити найпоширеніші синтаксичні конструкції, що застосовуються в англомовних рекламних слоганах.
 Методи та методики дослідження. З мeтою вирiшeння поcтaвлeниx зaвдaнь i вивчeння проблeми зacтоcовaно комплeкc мeтодiв: опиcовий мeтод, мeтод iнтeрпрeтaтивного aнaлiзу aнгломовниx рeклaмниx тeкcтiв, мeтод контeкcтуaльного aнaлiзу, мeтод контрacтивного (зicтaвного) aнaлiзу.
 Основні результати дослідження. Рeклaмний тeкcт являє coбoю приклaд мaкcимaльнo eфeктивнoгo викoриcтaння мoвниx зacoбiв. Прaгмaтичний acпeкт рeклaмнoгo тeкcту бeзпoceрeдньo прoявляєтьcя йoгo cвoєрiднoю oргaнiзaцiєю, тoбтo вибoрi грaмaтичниx i лeкcичниx oдиниць, cтилicтичниx прийoмiв, ocoбливoму cинтaкcиci, oргaнiзaцiї друкoвaнoгo мaтeрiaлу, викoриcтaнням eлeмeнтiв рiзниx знaкoвиx cиcтeм.
 В ocнoвi cтвoрeння рeклaмниx тeкcтiв лeжaть двi тeндeнцiї: cтиcлicть (лaкoнiчнicть вирaзу) i вирaзнicть (ємнicть iнфoрмaцiї). У тривiaльнiй рeклaмi будувaння тeкcту звoдитьcя дo cпрoщeння грaмaтичниx cтруктур i рoзмaїтocтi клiшe-штaмпiв за зaгaльної пoвтoрювaнocтi й oбмeжeнocтi лeкcики.
 Висновки і перспективи. Серед найпоширеніших синтаксичних конструкцій, що використовуються в текстах рекламних слоганів, виділяємо еліпсис, парцеляцію, анафору, паралельні конструкції, односкладні речення, антитезу, умовчання та риторичні запитання.
36
Ганношина, І. М., та А. А. Зазірний. "ДОСЛІДЖЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ПОРТОВОГО ПЕРЕВАНТАЖУВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 77–86. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.09.
Повний текст джерелаАнотація:
З’ясовано, що глобальна транспортна система, яка складаєтьсяз множини залізничних, судноплавних і автомобільних маршрутів, пов’язується в єдине ціле саме портовими комплексами. Саме в портах здійснюються найбільш складні операції по перевалці вантажів, порти є вузлами транспортної системи, у яких сходяться різнорідні, часом суперечливі інтереси всіх учасників транспортного процесу. Інтенсивний потік вантажів, необхідність їх безперебійної обробки, висока насиченість технологічним обладнанням, від стану й ефективності використання якого залежить виконання зобов'язань по перевезенню -ці фактори визначають необхідність системного підходу до організації експлуатації основних виробничих фондів порту, підвищення ефективності експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, оптимізації витрат фінансових ресурсів на технічну експлуатацію та ремонт.Виконаний аналіз конструкцій технологічного обладнання портових перевантажувальних комплексів різних виробників показав, що конструкції сучасного перевантажувального обладнання мають цілий ряд істотних відмінностей (полегшені металоконструкції, компонування і кріплення приводу і т.д.) від вироблених і використаних у складі портових перевантажувальних комплексів минулого сторіччя. Аналіз проблем експлуатації технологічного обладнання портових перевантажувальних комплексів дозволяє зробити висновки про те, що прийнята на підприємстві система технічного обслуговування дозволяє оперативно виявляти та усувати фактичні відмовлення і несправності, так кількість регулювань приводних ременів і несущої стрічки в стрічкових конвеєрах за перші три роки експлуатації знизилося більш ніж у 2,5 рази, але при цьому не проводяться регулярні обстеження з метою виявлення і попередження потенційних відмов. Для попередження більшості з виявлених фактичних експлуатаційних відмов запропоновано застосувати методи неруйнівного контролю. Це дозволить відслідковувати швидкість розвитку відмов, знаходити потенційні и установити момент настання "граничного стану" і перевести розглянутий елемент на обслуговування за технічним станом.Ключові слова:діаграма Ісікави, надійність, неруйнівний контроль, портовий перевантажувальний комплекс, транспортний процес.
37
Сворак, Н. Я. "Вставлені конструкції як елемент авторської репрезентації у текстах засобів масової інформації (на матеріалі української та французької преси)". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 18 (2009): 125–35.
Знайти повний текст джерела
38
Скачков, Віктор Олексійович, Ольга Русланівна Бережна, Володислав Ростиславович Румянцев, Ігор Олегович Скоморохов та Артем Віталійович Яценко. "МЕТОД ОЦІНКИ НАДІЙНОСТІ ЗНАЧНО НАВАНТАЖЕНИХ КОНСТРУКЦІЙ ПІД ЧАС МАЛОЦИКЛОВОГО ВАНТАЖЕННЯ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 103–7. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищення точності оцінки надійності значно вантажених конструкцій, що працюють в умовах циклічних навантажень припускає розробку спеціальних методів і підходів. Відомі методи розрахунків надійності використовують статистичні методи, що базуються на теоріях вірогідності та випадкових процесів. У цих методах не враховуються мікроструктурні властивості матеріалів конструкцій і їх змінювання під час вантаження. У роботі пропонується використовувати методи статистичної механіки неоднорідних середовищ. З цією метою використовують модель середовища класу В2. У моделі вводяться елементи структури першого порядку мализни, на яких задаються макроскопічні властивості матеріалу конструкції та елементи другого порядку мализни, на яких задаються характеристики мікроструктури. У запропонованому підході вирішується статистичне пов’язане завдання деформації та руйнування неоднорідного середовища в умовах циклічних навантажень. При цьому обчислюється розподіл випадкового мікроструктурного напруження, перевищення якими граничних значень міцності мікроструктурних компонентів матеріалу призводить до їх руйнування. В умовах циклічних навантажень відбувається процес накопичення мікроструктурних пошкоджень. Накопичення мікроструктурних пошкоджень вище граничного значення призводить до руйнування елементів першого порядку мализни. Для оцінки граничного значення накопичення пошкоджень елементів першого порядку мализни пропонується раніше розроблена методика. Обчислення вірогідності руйнування елементів першого порядку мализни і задає вірогідність безвідмовної роботи (надійність) конструкції, що працює в умовах циклічного вантаження.
39
Левченко, Ю. В., Ю. О. Басова, Н. Ю. Молчанова та Д. Р. Ситник. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 39 (25 серпня 2023): 70–75. http://dx.doi.org/10.37406/2706-9052-2023-2.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим аспектом розвитку зернопереробної галузі є забезпечення оптимальних умов зберігання в період після збору. Ефективним вирішенням цього питання залишається максимальна технічна переоснащеність та модернізація існуючих післязбиральних комплексів. В статті охарактеризовані загальноприйняті способи післязбиральної обробки зерна, зокрема провітрювання, сортування та зворошування зерна. Розглянуто застосування зернокидачів у технологічному процесі післязбиральної обробки зерна, проаналізовані серійні конструкції робочих органів зернокидальних машин. Визначено основні недоліки конструкцій робочих органів зернокидальних машин, що застосовуються на сьогодні, основним з них залишається травмування зерна за рахунок недосконалої конструкції самого зернокидача. Обґрунтовано необхідність удосконалення існуючих машин зі збереженням параметрів продуктивності для зниження пошкодження зерна. Розглянуто конструкцію вдосконаленого комбінованого стрічкового зернокидача, спрямованого на зниження пошкодження обробленого зерна. Особливістю запропонованої конструкції зернокидача є використання лопатевої системи подачі зерна на заміну суцільній безпервній стрічці. Ефективність роботи і зниження травмування відбувається за рахунок еластичного матеріалу, а також специфіка їх монтажу – встановлені з невеликим зазором до нескінченної стрічки. Проаналізовано робочий процес запропонованої конструкції комбінованого стрічкового зернокидача. Наведено показники якості зерна після обробки його в удосконаленій конструкції зернокидальної машини. Запропоновано напрямки для подальших досліджень, зокрема вивчення параметрів роботи зернокидача за різних умов розміщення лопатей, а також дослідження зміни показників якості зерна.
40
БІЛІНСЬКИЙ, П. І., В. П. БУТ та Т. Є. МАРЧУК. "КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МАЛОКОНТАКТНОГО БАГАТОПЛОЩИННОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ ПЕРЕЛОМІВ ГОМІЛКИ". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (26 лютого 2025): 110–16. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.1.15186.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: теоретично обґрунтувати та оптимізувати методику малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу діафізарних переломів кісток гомілки. Матеріали і методи. На основі системного підходу проведено аналіз взаємодії елементів при повному контакті пластини з кісткою і його відсутності, простежено наслідки цієї взаємодії, вплив на репаративну регенерацію (РР). Визначено основні вимоги до конструкції фіксатора для забезпечення оптимальних умов зрощення фрагментів при переломі кісток гомілки (ПКГ). Використовуючи теоретичні закони будівельної механіки, сформульовано вимоги до просторового розташування шурупів, що усувають недоліки одноплощинної фіксації, доведено перевагу багатоплощинної стабілізації фрагментів. Серед нових засобів для остеосинтезу необхідно відзначити пластини із різьбовим з’єданням «пластина-гвинт» (LCP) – пластини із кутовою стабільністю. Проведено біомеханічний аналіз різних конструкцій, функціональних можливостей методик застосування. Результати. Дуже важливим елементом у лікуванні ПКГ є можливість регулювати жорсткість фіксації відповідно до характеру лінії перелому, можливість забезпечити певну величину мікрорухомості відламків (МРВ), що оптимізує перебіг РР. Враховуючи сказане, на наш погляд, найбільш оптимальними для лікування ПКГ є малоконтактні багатоплощинні фіксатори, які розробив П. І. Білінський. Пропонуємо нашу концепцію їх застосування при цих ушкодженнях. Стабільний остеосинтез ПКГ має здійснюватись фіксаторами мінімального об’єму і довжини, що забезпечують вибір найбільш оптимальної конструкції для конкретної лінії зламу, а також місця встановлення відповідно до анатомічних особливостей ушкодженого сегмента, відновлення його несучої здатності, осі кістки проходить після репозиції фрагментів, при відсутності тиску на кістку, багатоплощинному проведенні фіксуючих гвинтів, наявності елементу взаємодії їх із фіксатором, що створює з фрагментами біомеханічну конструкцію «фіксатор – кістка», дозволяє програмувати величину МРВ, оптимізувати перебіг РР. Надійну фіксацію фрагментів кісток гомілки може забезпечити оригінальний пристрій для фіксації кісткових відламків (ПФКВ), захищений патентом України № 17502, який удосконалили відповідно до розробленої концепції. Висновки. Концепція малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу, яку автори розробили на основі системного аналізу морфо-біомеханічних особливостей сегмента, процесу консолідації, конструкцій існуючих фіксаторів, взаємодії пластина-гвинт, придатна для остеосинтезу ПКГ. Вона збігається з основними положеннями сучасних тенденцій асоціації АО.
41
Томчик, О. М., М. Г. Хмельнюк та М. І. Гоголь. "Зниження енергетичних витрат при роботі холодильного обладнання під час зберігання соковитої рослинницької сировини". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 5 (2018): 23–30. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1221.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто спосіб зниження енергетичних витрат при холодильному зберіганні соковитої рослинної продукції шляхом підвищення теплової інерційності та акумулюючої здатності охолоджуваного простору. Засобом підвищення теплової інерційності охолоджуваного простору є тара оригінальної конструкції, виготовлена з полімерного матеріалу, з рідинними прошарками. Запропоновано використання упаковки, що являє собою ящик з кришкою з подвійними стінками. Між зовнішніми та внутрішніми стінками по всьому периметру упаковки передбачений зазор, заповнений рідиною з високою тепловою інерційністю. Проведено дослідження з визначення енергетичних витрат при зберіганні продукту. Результати досліджень при зберіганні плодів яблуні Гала (першого сорту) в упаковках різної конфігурації – експериментальних (з водяними прошарками 7 мм, 17 та 27 мм) і контрольних (без прошарків), показали, що при використанні упаковок з водяними прошарками витрати енергії на зберігання продукту знижуються на 17,5...21,1%. Окрім того, дослідження показали, що в практично рівних умовах зберігання (середній температури в камері і амплітуди її коливань) при застосуванні упаковок з підвищеною теплової інерційністю (акумулюючою здатністю) з водяними прошарками, середній перепад температури плодів за 1 годину зменшився в 1,8...3,6 рази, амплітуда коливань температури плодів зменшилася в 4,9…10,1 рази, втрати маси продукту знизилися на 30,6...38,3%, та дещо зменшилася амплітуда коливань повітря камери. Також для зберігання продукту запропоновано застосовувати стояковий піддон, що містить вантажну платформу, опорний стояковий каркас та знімні елементи з полімерного матеріалу. При цьому знімні елементи установлені по периметру та зверху опорного каркасу. Кожен знімний елемент складається з чотирьох бокових, верхньої і нижньої поверхонь, простір між якими заповнений рідиною з високою тепловою інерційністю.
42
Shamakhanov, Vladyslav, та Serhii Khoroshylov. "Особливості створення та використання космічних стрілоподібних конструкцій, що трансформуються". Journal of Rocket-Space Technology 34, № 1 (2025): 3–20. https://doi.org/10.15421/452501.
Повний текст джерелаАнотація:
Космічні конструкції, що трансформуються (ККТ), знайшли застосування в космічній техніці. Це обумовлено тим, що вони надають можливість щільної упаковки великих просторових конструкцій під обтічником ракети-носія. Через велике різноманіття задач, які вирішуються у космосі зростає й різноманіття ККТ, а також сфери їх застосування – від космічних маніпуляторів до великих антен. Ці конструкції є дуже важливим елементом відповідних космічних систем, адже саме від їх надійності залежить успіх виконаннякосмічних місій. При розробці таких конструкцій потрібно проводити ретельний аналіз динаміки їх розкладання, міцності та стійкості конструкції, адже ці питання можуть бути критичними для космічних місій. Існують випадки не розкладання тих чи інших конструкцій космічного призначення, а також випадки їх руйнування у космосі. Через складність проведення натурних експериментів окрему увагу приділяють комп’ютерному моделюванню ККТ. Особливу увагу також приділяють розрахункам міцності та вибору відповідних матеріалів для попереднього визначення максимальних навантажень, які може витримати конструкція. Це ще раз підкреслює актуальність дослідження ККТ. У цій статті представлено огляд космічних стрілоподібних конструкцій, що розгортаються – зокрема штанг та маніпуляторів. Освітлено ключові відмінності різних підходів до вирішення головних задач дослідження ККТ. Виділено декілька найрозповсюджених типів конструкцій, що розгортаються, та освітлено їх відмінності, переваги та недоліки. Представлено огляд підходів, що використовуються при дослідженнях динаміки розгортання таких конструкцій та аналізу міцності конструкцій різних типів.
43
Gabrinets, V., та L. Nakashidze. "ВПЛИВ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОШАРКІВ КОНСТРУКЦІЇ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ СОНЯЧНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 2(69) (30 червня 2022): 5–12. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69).5-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості процесу теплообміну в такому елементі системи перетворення сонячного випромінювання енергоактивних покриттів будівель, як вертикальний розширений контур. Використання енергоактивних покриттів, дозволяє знизити споживання енергії в середньому за рік в 3,5 рази. Ці конструкції спроможні забезпечити максимальну ефективність використання енергії сонячного випромінювання. Один з ключових конструктивних елементів енергоактивних покриттів може бути використаний як перетворювач сонячної радіації в теплову енергію. За технічно можливих параметрів енергоактивні покриття спрямовують потік повітря по контуру та регулюють ступінь його нагріву при різних рівнях освітленості сонячним випромінюванням. Під час дослідження використовувалися такі методи: системний аналіз, групування; логічне узагальнення; метод аналітичної ієрархії; метод аналізу охоплення даних; графічний.
 При аналізі особливостей функціонування враховано, що зовнішні кліматичні фактори – це сукупність ймовірних факторів, взаємодія термодинамічної інженерної системи з навколишнім середовищем та особливості технічного проектування. Запропонований підхід є спрощеним і навіть на етапі техніко-конструктивного прогнозування дозволяє оцінити особливості коливань температури в багатошарових конструкціях перетворювачів відновлюваних джерел енергії та обґрунтовано вибрати багатошарову конструкцію перетворювача відновлюваних джерел енергії з урахуванням особливостей. умов експлуатації. При правильному виборі конструкції енергоактивного паркану використання такої системи дозволить знизити витрати енергії на гаряче водопостачання та опалення приміщень.
44
Udovytska, М. V., L. O. Tysovskyi, V. O. Mayevskyi та O. M. Udovytskyi. "Дослідження формозміни пиломатеріалів для виробництва клеєних щитових конструкцій". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (2019): 85–98. http://dx.doi.org/10.15421/40290318.
Повний текст джерелаАнотація:
Переважна більшість досліджень клеєних конструкцій орієнтована на аналіз їхніх механічних характеристик, зокрема міцності та формостійкості. У випадку використання клеєної конструкції як елемента фасадної поверхні, важливого значення набувають також показники її естетичності. Якість клеєних щитових конструкцій здебільшого зумовлена властивостями її окремих ділянок (заготовок, ламелей). Тому врахування властивостей цих ділянок сприятиме раціональному вибору схеми формування клеєних щитових конструкцій та прогнозуванню їх якості ще до склеювання ділянок у клеєних щитових конструкціях. У процесі експлуатації клеєні щитові конструкції можуть змінювати свою форму і розміри під впливом зовнішнього середовища. І чи не найважливішим чинником цього процесу є вологість, яка значно впливає на фізичні та механічні властивості деревини. Залежно від умов навколишнього середовища, деревина може як всихатися через виділення вологи, так і розбухати внаслідок вбирання вологи, призводячи до деформації пиломатеріалів. Отже, охарактеризовано основні причини можливої зміни форми поверхонь клеєних щитових конструкцій. Розроблено математичну модель для теоретичного дослідження формозміни пиломатеріалів. Одержані інженерні формули для розрахунку всихання і розбухання деревини свідчать, що формозміна пиломатеріалу переважно залежить від його розмірів, вологості та розташування у поперечному перетині колоди.
45
Orysenko, Oleksandr, Anatolii Kryvorot, Mykola Shapoval та Ivan Rohozin. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ЖОРСТКОСТІ ПРУЖИННОГО ТА ПНЕВМАТИЧНОГО ЕЛЕМЕНТІВ ПІДВІСКИ АВТОМОБІЛЯ OPEL VIVARO". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 80 (2025): 27–34. https://doi.org/10.26906/sunz.2025.2.027.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі досліджено жорсткісні характеристики пружинного та пневматичного елементів підвіски автомобіля категорії N1 Opel Vivaro. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення плавності ходу транспортного засобу, що має безпосередній вплив на комфорт і безпеку водія та пасажирів. Особлива увага приділена порівнянню традиційної гвинтової пружини та пневматичного елементу типу рукав закочування, як альтернативних варіантів елементів підвіски при модернізації задньої підвіски автомобіля Opel Vivaro. Проведено аналіз чинних нормативів щодо впливу вібрації на людину (ДСТУ, ISO, EN тощо), а також розглянуто фізіологічні критерії оцінки плавності ходу автомобіля. Встановлено, що оптимальна жорсткість підвіски повинна забезпечувати мінімізацію вертикальних прискорень кузова, відповідно до гранично допустимих порогів вібраційного навантаження. Методично дослідження базується на навантаженні пружного елементу за допомогою зовнішніх сил, які при дослідженні створюються гідравлічним домкратом із вмонтованим манометром, де зміна жорсткості розглядається як функція тиску, висоти та ефективної площі робочих елементів. Усі вихідні параметри були отримані експериментальним шляхом. Встановлено, що для металевого і пневматичного пружного елементів залежність сили пружності від деформації в межах робочого ходу описується параболічним законом. Було проведено апроксимацію отриманих даних за квадратичною регресією з високою точністю, про що свідчать значення коефіцієнту детермінації R2 . У результаті порівняльного аналізу встановлено, що пневматичний елемент має змінну жорсткість, яка забезпечує кращу адаптацію підвіски до умов руху. Це дозволяє покращити плавність ходу, зменшити прискорення що передаються на кузов та забезпечити регулювання висоти автомобіля залежно від навантаження. Металевий елемент має простішу конструкцію, але поступається за створюваним рівнем комфорту для водія та пасажирів, особливо при змінних навантаженнях і в процесі старіння металу. Отримані результати можуть бути використані при модернізації існуючих транспортних засобів, а також у розробці нових конструкцій підвісок із використанням адаптивних пневматичних систем. Застосування пневматичних елементів особливо доцільне для транспортних засобів, де комфорт, стабільність і гнучкість у налаштуванні ходової частини мають першочергове значення.
46
Медвєдєва, Наталія Олександрівна. "Сегментація в питальних висловленнях (на матеріалі сучасної французької художньої літератури)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (15 січня 2016): 239–46. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.226.
Повний текст джерелаАнотація:
У запропонованій статті основну увагу приділено аналізу особливостей застосування сегментації в питальному висловленні. Питальне сегментоване висловлення являє синтез сегментації та інтерогативної форми, що знаходить відображення як у синтаксичній структурі, а саме появі відокремленого компонента, повтореного у формі прономінального субституту в основній частині висловлення, так і в семантико-прагматичній характеристиці відповідного типу висловлень. Акцентовано передовсім на тому, що в питальному сегментованому висловленні тематичного значення набуває відокремлений сегмент як суб’єктивно найважливіший компонент висловлення, а не питальний елемент або особова форма дієслова залежно від типу питання. З’ясовано, що наявність сегмента надає питальній конструкції більшої точності й чіткості, мовець більш зрозуміло окреслює той спектр інформації, який його цікавить. Репрезентовано результати кількісних підрахунків, що відображають симптоматику використання питальних сегментованих висловлень у французькій художній літературі ХХ–ХХІ ст. Виявлено, що реприза частіше використовується в загальних питаннях, тоді як антиципація рівномірно поширена і в загальних, і у спеціальних питальних висловленнях.
47
Куварова, О. "ТИПИ І ФУНКЦІЇ ВОКАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В ЕПІСТОЛЯРНОМУ ТЕКСТІ (на матеріалі російськомовних листів ХVІІІ–ХХ ст.)". Journal “Ukrainian sense”, № 2 (23 лютого 2022): 113–23. http://dx.doi.org/10.15421/462124.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація
 Постановка проблеми. Засоби встановлення мовного контакту між людьми надзвичайно різноманітні та можуть диференціюватися за низкою ознак, зокрема за зв’язком із обслуговуваними сферами спілкування й каналом комунікації. Важливим жанроутворювальним структурним елементом епістолярного тексту є позначення адресата, що має форму прямого звертання, адресувального метатекста або непрямої адресації. Різні способи указання адресата в листі, спрямовані на встановлення контакту між учасниками епістолярної комунікації, об’єднуємо терміном епістолярний вокатив. Епістолярний вокатив в окремих випадках може суттєво не відрізнятися від звертання, використовуваного в усному спілкуванні, але він, як правило, є більш розгорнутим і набагато різноманітнішим конструктивно. Такий розгорнутий вокатив являє собою вокативну конструкцію.
 Мета статті – виявлення специфіки епістолярного вокатива, зокрема такого його різновиду, як вокативна конструкція, опис її структурних типів і функцій.
 Методи дослідження. Використано описовий метод лінгвістичного аналізу, що включає прийоми спостереження, зіставлення, інтерпретації, узагальнення й класифікації матеріалу. Матеріалом дослідження стали опубліковані російськомовні листи ХVІІІ–ХХ століть, автори яких належали до різних суспільних верств.
 Основні результати дослідження. Типовим засобом установлення мовного контакту між комунікантами за умов письмового спілкування є вокативна конструкція, що являє собою певну семантико-синтаксичну єдність. Вокативну конструкцію кваліфікуємо як власне звертання з усіма синтаксично залежними від нього словами, вокативне речення або деяку комбінацію двох чи кількох звертань. Вокативна конструкція функціонує в трьох її різновидах: елементарна (двокомпонентне звертання), розгорнута (багатокомпонентне звертання) і розчленована (комплекс звертань до одного або кількох адресатів). Основними функціями компонентів розгорнутої вокативної конструкції є емоційно-експресивна, тобто вираження адресантом свого ставлення до адресата; гонорифічна, тобто акцентування заслуг, суспільного стану й соціальної значущості адресата; соціально-регулятивна, що полягає в експлікації комунікативної дистанції, офіціалізації або, навпаки, інтимізації стосунків між адресантом та адресатом. 
 Висновки і перспективи. Вокативна конструкція має значне прагматичне навантаження й відіграє важливу роль у регулюванні стосунків між адресантом і адресатом листа. Перспективи дослідження пов’язані з подальшим вивченням прагматичних властивостей вокативних конструкцій та окремих їх типів у листах, що функціонують у різних сферах спілкування.
48
Belokon, A. M., І. V. Ben, О. А. Fesenko та V. О. Chornovol. "Оцінка несучої здатності металевих пальових стійок каркасно-модульних конструкцій фотогальванічної електростанції на слабких грунтах". Наука та будівництво 22, № 4 (2019): 60–67. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v22i4.121.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті було розглянуто конструктивні рішення каркасно-модульних систем фотогальванічних сонячних електростанцій (ФЕС), що являє собою каркасно-модульну конструкцію із металевих елементів похилих ригелів та пальових стійок. Фотогальванічні сонячні електростанції є одним із різновидів підприємств відновлювальної енергетики, що інтенсивно розвивається в Україні.У статті представлено результати проведення натурних випробувань металевих пальових стійок каркасно-модульних конструкцій фотогальванічної електростанції при дії сумарних навантажень, які включають в себе власну вагу конструкцій, обледеніння, снігове та вітрове навантаження. Проведення випробувань відбувалося відповідно до Методики, яка включала в себе вимоги, які поширюються на будівельні конструкції будівель і споруд, що зводяться, і встановлює граничні значення прогинів і переміщень несучих конструкцій. В методиці були розроблені схеми прикладення навантажень та встановлення вимірювальних приладів. Під час підготовки до проведення випробувань були проаналізовані інженерно-геологічні умови майданчика будівництва фотогальванічної сонячної електростанції. В результаті інженерно- геологічних вишукувань, що були проведені на майданчику, в межах ділянки досліджень було виділено п’ять інженерно-геологічних елементів, визначено склад ґрунту та його фізико-механічні характеристики. До початку випробування пальових стійок були виконані: огляд конструкцій на предмет виявлення дефектів або пошкоджень, встановлення випробувального обладнання, встановлення вимірювальних приладів, перевірка роботоздатності всіх систем і приладів. Навантаження на стійку прикладалось ступенями із витримкою під навантаженням не менше десяти хвилин і фіксацією переміщень на кожній ступені. Під час випробування, здійснювалося прикладення навантаження на елементи стійок до настання втрати несучої здатності або досягнення елементами стійок граничних деформацій зазначених при проектуванні; виконувалася фіксація переміщень та деформацій пальових стійок, значення переміщень представлено на графіках.За результатами випробувань було визначено несучу здатність пальових стійок на дію горизонтального навантаження, на вдавлювання та на висмикування вертикальним навантаженням. Експериментально було підтверджено можливість безпечного використання металевих конструкцій каркасно-модульних технологій у будівництві енергетичних об’єктів згідно з вимогами чинних нормативних документів.
49
ПЕРЕЛЬМУТЕР, А. В., та В. В. ЮРЧЕНКО. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОБЛАСТІ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ТОНКОСТІННИХ СТЕРЖНЕВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІЗ ХОЛОДНОГНУТИХ ПРОФІЛІВ". Наука та будівництво 21, № 3 (2019): 42–48. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v21i3.110.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються області несучих здатностей для поперечних перерізів тонкостінних стержневих елементів конструкцій із холодногнутих профілів. Звертається увага на важливу властивість області несучої здатності – її випуклість. У статті представлений випадок, коли внутрішні зусилля зі значеннями, меншими за розрахункові, можуть бути більш несприятливими для невипуклої області несучої здатності стержневих елементів із холодногнутих профілів. Представлено алгоритм автоматизованої побудови областей несучої здатності для перерізів стержневих елементів конструкцій та його програмну реалізацію в обчислювальному комплексі SCAD Office. Побудова області несучої здатності поперечного перерізу разом із випуклою оболонкою заданих комбінацій внутрішніх зусиль є гнучким інструментом для аналізу умов навантажень. Виконані дослідження області несучої здатності для перерізів стержневих конструкцій із холодногнутих профілів слугують засобом критичного аналізу вимог норм проектування для досліджуваного класу конструкцій. Засвідчена невипуклість та стрибкоподібна зміна межі області несучої здатності, що обумовлена не- узгодженостями окремих положень нормативного документу [1]. Зокрема, такий характер області спостерігається при переході від однієї розрахункової ситуації (закритична стадія роботи елемента конструкції після досягнення явища втрати місцевої стійкості) до іншої (робота в межах пружніх деформацій сталі).
50
Grishin, A., V. Oleynikov, N. Yaremenko та N. Savchuk. "Алгоритм поетапної оптимізації суднових конструкцій за критеріями надійності та економічності". Herald of the Odessa National Maritime University, № 72 (24 березня 2024): 30–42. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2024-1-30-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання раціонального проєктування конструкцій та зниження їх матеріаломісткості при оптимальному запасі надійності ніколи не втрачали своєї актуальності. В умовах реального проєктування будівельних, суднових, авіаційних конструкцій проєктувальнику доводиться рахуватися найчастіше не з одним, а з декількома, зазвичай суперечливими критеріями та переслідувати декілька екстремальних цілей. В таких випадках задача оптимального проєктування є задачею багатокритеріальної оптимізації. Оптимальне проєктування суднових конструкцій є техніко-економічною проблемою, для якої мінімальна вага (або вартість) не є єдиною ознакою оптимальності. У цій роботі ставиться завдання щодо проєктування конструкції мінімальної ваги (або вартості) з оптимальним запасом надійності, що відповідає мінімуму сумарних витрат на виготовлення та експлуатацію впродовж встановленого терміну служби. В якості критеріїв оптимізації розглядаються мінімальні середні очікувані загальні витрати з урахуванням можливого збитку від руйнування та мінімальна маса конструкції з дотриманням обмежень на напруження, жорсткість, а також обмежень проєктно-технологічних параметрів. Викладається алгоритм поетапної оптимізації суднових конструкцій на прикладі оптимізації несучих конструкцій твіндечної люкової кришки суховантажного судна, що виявили низьку надійність у процесі експлуатації. Для визначення оптимальних параметрів конструкції використовується алгоритм випадкового пошуку у поєднанні з методом скінчених елементів (МСЕ). Отримана в результаті розв’язання задачі оптимізації конструкція основного ребра жорсткості люкової кришки, незважаючи на незначне збільшення маси, тим не менш у повній мірі задовольняє вимогам оптимальної надійності та економічності. За допомогою запропонованого алгоритму принципово вирішено поставлене в роботі завдання щодо проєктування конструкції мінімальної ваги з оптимальним рівнем надійності, яке відповідає мінімуму сумарних витрат на виготовлення та експлуатацію. Техніко-економічний підхід може бути практично реалізований при проєктуванні та модернізації суднових конструкцій за умови збору та систематизації статистичної інформації про навантаження, мате- ріали, витрати на виготовлення та ремонт, а також економічні наслідки відмов конструкції.