Добірка наукової літератури з теми "Емоційне вигорання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Емоційне вигорання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Емоційне вигорання"
1
Лазорко, Ольга, та Тетяна Шевцова. "ЕМПІРИЧНІ РЕФЕРЕНТИ ЕМОЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІОНАЛА". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 159–73. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-159-173.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. У статті пропонується визначення місця емоційної безпеки в структурі професійної безпеки особистості, а також емпіричних референтів емоційної безпеки. Важливим завданням бачиться визначення зв’язків загального емоційного фону та схильності до стресу з самооцінкою та професійним вигоранням за трьома шкалами: емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистих досягнень; ми припускаємо, що емоційна безпека особистості пов’язана із специфікою професійної діяльності: роботою з людьми або з документами, керівною діяльністю тощо.
Методи. З метою вивчення психологічних особливостей прояву емоційної безпеки особистості, зокрема таких емпіричних референтів як схильність до стресу, емоційна виснаженість, деперсоналізація, редукція професійних досягнень, вираженість базових емоцій та рівень самооцінки, нами було використано наступні психодіагностичні методики: «Визначення ступеня схильності до стресу» (за Є. О. Тарасовим); «Професійне вигорання» (за К. Маслач, С. Джексон в адаптації Е. Водоп’янової); «Шкала диференціальних емоцій» (за К. Ізардом); «Визначення рівня своєї самооцінки» (за Г.М. Казанцевою).
Результати. Емоційна безпека професіонала розглядається як почуття впевненості щодо володіння внутрішніми психологічними ресурсами для протистояння загрозам і небезпекам, пов’язаним з професійною діяльністю. З одного боку, емоційна безпека професіонала підтримується внутрішніми психологічним ресурсам, а з іншого боку, безпечним середовищем і довірливими стосунками в організації. Якщо розглянути ресурси емоційної безпеки через призму небезпеки, то схильність до стресу, емоційний фон, рівень професійного вигорання та рівень самооцінки гіпотетично можуть бути тими емпіричними референтами, які дозволять виявити наявність чи відсутність цих ресурсів. Представлено результати дослідження, метою якого було вивчення зв’язку схильності до стресу та загального емоційного фону з рівнем самооцінки та професійним вигоранням. Доведено, що стан емоційної безпеки пов’язаний не стільки з психологічними особливостями досліджуваних, скільки з специфікою провідної професійної діяльності: роботою з документами, роботою з людьми, змішана форма (люди та документи), а також керівною діяльністю.
Висновки. Встановлено значимі статистичні взаємозв’язки між показниками базових емоцій та показниками професійного вигорання (емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція професійних досягнень) і рівнем самооцінки та між показниками професійного вигорання та стресостійкістю і рівнем самооцінки працівників комерційної організації. Подальше вивчення феномену емоційної безпеки особистості професіонала бачиться в контексті організаційного середовища та міжособистісної взаємодії персоналу організації. Важливим завданням та викликом для організаційних психологів сьогодні є віднайдення ефективних інструментів та програм забезпечення емоційної стабільності та безпеки персоналу на робочому місці, що, безумовно, є перспективним напрямком подальших досліджень.
2
Сидоренко, Ольга, та Ельга Яновська. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У МЕНЕДЖЕРІВ КОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 143–53. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до трактування поняття «емоційне вигорання», висвітлено його симптоми. Емоційне вигорання представляє собою стан емоційного, психічного, фізичного виснаження, що розвивається як результат хронічного стресу, викликаного власною роботою, і поєднує в собі емоційну спустошеність, деперсоналізацію і редукцію особистісних досягнень. Розкрито причини та особливості прояву емоційного вигорання. Виділено основні групи факторів, які зумовлюють виникнення синдрому емоційного вигорання: особистісний, рольовий, організаційний. Виявлено фази формування синдрому емоційного вигорання у менеджерів комерційних організацій: фаза напруження, фаза резистенції, фаза виснаження. Домінуючими симптомами вигорання у фазі напруження є: незадоволення собою, своєю професією, посадою, конкретними обов’язками; у фазі резистенції – симптом неадекватного вибіркового емоційного реагування та симптом редукції професійних обов’язків; у фазі виснаження – симптоми емоційного дефіциту, емоційної відчуженості та деперсоналізації.В дослідженні визначено, що менеджери комерційних організацій застосовують переважно механізми психологічного захисту як раціоналізація та проекція. Виявляють схильність до приписування власних негативних почуттів, переживань, намірів, бажань іншим людям. Шукають переконливі докази, виправдування для пояснення своїх дій і бажань, які є недостатньо схвалюваними. Це спроби досліджуваних довести, що їх поведінка є раціональною і виправданою, а тому соціально схваленою, вона допомагає розв’язувати конфліктні ситуації або долати труднощі на шляху до досягнення мети, уникаючи надмірні емоційні хвилювання. Майже половина респондентів із загальної вибірки досліджуваних мають середній рівень тривожності та невротизації. Відчувають постійно зниження настрою, хвилювання, занепокоєння, швидку стомлюваність, слабкість, незадоволення своїх потреб і бажань, невизначеність у майбутньому. Встановлено статистично значущий позитивний взаємозв’язок між проявами синдрому емоційного вигорання та рівнем тривожності й невротизації у менеджерів комерційних організацій. Зазначено, що для запобігання синдрому емоційного вигорання у менеджерів комерційних організацій буде сприяти розробка відповідної психокорекційної програми.
3
Цюприк, Андрій, та Світлана Федорович. "Профілактика емоційного вигорання студентів-психологів". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 160–70. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті проведено теоретичний аналіз стану проблеми емоційного вигорання на сучасному етапі. Виявлено основні стадії формування, характерні для них симптоми. З’ясовано, що синдром емоційного вигорання розвивається поетапно, для кожної стадії характерні своєрідні ознаки, і він не обмежується професійною сферою. Виділено головні компоненти емоційного вигорання: емоційне виснаження, яке виявляється у відчуттях емоційного перенапруження і в почутті спустошеності, вичерпаності своїх емоційних ресурсів; деперсоналізація, пов’язана з виникненням байдужого і негативного ставлення до людей; негативні установки, які виявляються у внутрішньому стримуванні роздратування; знижена продуктивність праці. Окреслено зовнішні організаційні фактори, до яких включаються умови матеріального середовища, зміст роботи і соціально-психологічні умови діяльності, є домінуючими у формуванні «вигорання». До внутрішніх факторів, які зумовлюють емоційне вигорання, відносяться: схильність до емоційної ригідності, інтенсивна інтеріоризація обставин професійної діяльності, слабка мотивація емоційної віддачі в професійній діяльності, етичні дефекти і дезорієнтація особистості. Серед основних чинників емоційного вигорання виділено соціальну незахищеність, відсутність соціальної підтримки, незадоволеність навчанням. Запропоновано можливі шляхи профілактики емоційного вигорання у майбутніх психологів на таких етапах професійної підготовки, як: обґрунтований вибір абітурієнтів, з’ясування причин вибору абітурієнтами цієї професії та бажання працювати з людьми, обізнаності у сферах майбутнього працевлаштування, причин готовності до здійснення різних видів діяльності психолога. Дієвими засобами профілактики емоційного вигорання студентів-психологів є використання технік саморегуляції поведінки у процесі навчання, зокрема тренінгів особистісного зростання, професійної ідентичності, розвитку готовності до професійної діяльності, які забезпечують узгодження життєвих і професійно орієнтованих цінностей, гармонізацію академічної та професійної самооцінки, рівня домагань, правильну організація відпочинку та дозвілля.
4
Бегеза, Людмила. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЛІКАРІВ". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 37–48. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-37-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. У статті представлено результати теоретичного та емпіричного вивчення синдрому емоційного вигорання лікарів. Визначено, що синдром емоційного вигорання розвивається на фоні впливу соціально-професійних чинників в умовах пандемії, характеризується збільшенням робочого навантаження й частотою комунікації та взаємодії з пацієнтами, обумовлюється фізичними та емоційними проявами/стражданнями пацієнтів; складністю і труднощами проблем пацієнта та можливістю/неможливістю їх вирішити; супроводжується хронічним професійним стресом, емоційним та фізичним виснаженням.
Методи. Для діагностичного вивчення синдрому емоційного вигорання лікарів використано «Опитувальник вивчення рівня психічного вигорання (MBI) (К. Маслач і С. Джексон, адаптація Н.Е. Водопьянової). Вибірка дослідження (n = 593) складала: жінки – 71,3 %, чоловіки – 28,7 %, віком від 29 до 63 років зі стажем роботи від 5 до 32-37 років.
Результати. За ознаками професійної спрямованості у діагностуванні взяли участь 5 груп лікарів: «професійно-віковий тип», «травматичний тип», «загальний тип», «інструментальний тип», «тяжкі стани».
Встановлено, що рівень професійного вигорання загалом серед лікарів 5 груп – нерівномірний. У трьох компонентах за рівнями мають свої особливості і відмінності. Найвищі показники має компонент «емоційне виснаження», а компоненти «деперсонализація» та «редукция личных достижений», за наявних епідеміологічних умов, мали дещо нижчі показники. Виявлено рівень професійного вигорання за гендерною ознакою. У чоловіків так і у жінок ступінь професійного вигорання майже однаковий. Однак, лікарі жіночої статі схильні до більш вищого ступеню вигорання ніж лікарі чоловічої статі. За критерієм вік та стаж роботи лікарів результати виявилися різними за компонентами емоційного вигорання. Провідними ознаками емоційного вигорання в лікарів були відчуття емоційної виснаженості, тривога, зниження настрою, підвищення емоційного контролю, психоемоційна та особистісна напруженість. За компонентом «виснаження» у лікарів спостерігалися симптоми «емоційної економії», емоційної (дозування емоцій у професійній діяльності та у сімейному оточенні, відсутність хвилювання у робочому процесі та підвищена тривожність до членів власної родини) та особистісної відстороненості (повна чи часткова втрата інтересу до позапрофесійних сфер життя, відчуття обтяження при комунікації із суб’єктами непрофесійної сфери).
Висновки. Відмінності у структурі складових емоційного вигорання серед 5 груп лікарів за професійною спрямованістю обумовлювалися специфікою професійної діяльності (виконання функціональних обов’язків, тривалість робочого дня, збільшення кількості звернень до лікаря, особливості пацієнтів).
5
Коць, Михайло, та Ольга Цвігун. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 125–29. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.160.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження особливостей впливу емоційного вигорання на особистість студентів технічного університету. Доведено, що поняття емоційне вигорання студентів постає як низка взаємопов’язаних чинників, які визначають діяльність особистості. Обґрунтовано, що синдром емоційного виснаження варто розглядати як процес поступової втрати особою емоційної, когнітивної та фізичної енергії, який вказує на симптоми розумового виснаження, фізичної втоми і зниженням мотивації до навчання.
Мета дослідження полягає у вивченні особливостей синдрому емоційного вигорання студентів технічного університету. У емпіричному досліджені було використано методику «Діагностики рівня емоційного вигорання» Бойка, що є найбільш комплексною і дає можливість системно і детальніше проаналізувати такі компоненти симптомів синдрому «вигорання»: напруження; резистенція; виснаження. За допомогою методики «Визначення психічного «вигорання» Рукавішнікова дослідили прояви синдрому за такими основними показниками: психоемоційне виснаження; особистісне віддалення; професійна мотивація. Результати емпіричного дослідження виявили, що у студентів технічного університету не виявлено повністю сформованих симптомів емоційного вигорання та є проблеми лише з мотиваційною сферою професійного розвитку. Результати дослідження відображають лише окремий аспект впливу отримання академічних знань на емоційне виснаження студентської молоді і висвітлюють лише частину наявної проблеми, яка, безумовно, заслуговує на подальше дослідження. Зокрема, нами планується детальне дослідження різних компонентів, що формують синдром емоційного вигорання та їх взаємодію з умовами отримання академічних знань.
6
Павелків, Р. В., В. М. Василюк та Х. В. Юдкіна. "ЗМІСТОВИЙ АНАЛІЗ ДЕФІНІЦІЇ «ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ В СПОРТІ»". Психологія: реальність і перспективи, № 10 (18 листопада 2019): 6–13. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.86.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює основні характеристики дефініції «емоційне вигорання в спорті».У роботі здійснено теоретичний аналіз поняття. Зазначено, що на емоційне вигораннявпливають внутрішні особливості професійної діяльності, стресові чинники спорту таіндивідуальні характеристика спортсмена. Обґрунтовано що «емоційне «вигорання вспорті» є вкрай складною психофізіологічною реакцією. З одного боку це механізмпсихологічного захисту від стресових факторів професійної діяльності. З іншого боку,синдром емоційного вигорання, відносять до професійних деформацій особистості, щотрактуються як специфічний вид професійної деформації індивідуума.
7
МАКСИМЧУК, Катерина, та Лариса ПОДКОРИТОВА. "ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ІТ-СФЕРИ ЯК ПРЕДСТАВНИКІВ ПРОФЕСІЙ СУБ’ЄКТ-ОБ’ЄКТНОГО ТИПУ". Psychology Travelogs, № 2 (10 листопада 2021): 107–16. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-2-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розглядається проблема емоційного вигорання працівників суб’єкт-об’єктного типу. Особливу увагу приділено працівниками ІТ-сфери, оскільки ця галузь невпинно розвивається і попит на якісних фахівців все більше зростає у всіх куточках світу. Під час пандемії виявлено ще більший відсоток «вигорілих» представників даної професії. В статті проведений аналіз різних поглядів дослідників на питання емоційного вигорання у професіях «несоціальної сфери». Основний зміст дослідження включає у себе аналіз поняття «емоційне вигорання», його основних компонентів та їх ранжування у професіях суб’єкт-об’єктного типу. Виділено основні відмінності між вигоранням у професіях суб’єкт-суб’єктного типу та професіях суб’єкт-об’єктного типу.
В статті представлені характерні стресогенні чинники професійної діяльності ІТ-спеціалістів, що можуть мати серйозний вплив на формування емоційного вигорання. На основі цього складені рекомендації, щодо поліпшення організаційної політики в середині ІТ-компаній, що може зменшити ризик виникнення даного стану у їхніх працівників.
8
Рибін, А. І., О. В. Бондар та А. О. Пацков. "ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ І ПИТАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ-ОНКОЛОГІВ". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12424.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні феномен «емоційне вигорання» є характерним для різних професій, повʼязаних із роботою з людьми, і, перш за все, стосується лікарів. У статті наводяться ознаки феномену емоційного вигорання і представлені особливості емоційного вигорання лікарів-онкологів. Метою даної наукової роботи було показати особливості емоційного вигорання лікарів-онкологів у звʼязку з питаннями їх професійної психологічної підготовки. Для виконання цієї мети було досліджено 147 лікарів різних спеціалізацій онкології і слухачів кафедри променевої діагностики, терапії та онкології Одеського національного медичного університету. На підставі аналізу курсантів з циклів тематичного удосконалення та первинної спеціалізації, що займалися на кафедрі променевої діагностики, терапії та онкології Одеського національного медичного університету, показано, що для більшості лікарів-онкологів характерне вигорання у фазі резистенції. Резистенція (опір) є психологічним захистом, вироблена особистістю у відповідь на наростаюче напруження в процесі роботи, і виражається в тенденції обмеження емоційних контактів із хворими. Показано, що для ефективної взаємодії з хворим лікарю необхідно дотримуватися професійних кордонів, які дозволяють йому, з одного боку, не уникати контакту з онкологічним пацієнтом, а з іншого – не занурюватися надмірно в переживання хворого. Автори вказують на необхідність професійної психологічної підготовки лікарів-онкологів та переконані в тому, що така підготовка допоможе лікарям-онкологам більш ефективно взаємодіяти з пацієнтами та їх родичами, що, безсумнівно, відібʼється на самопочутті і якості життя як пацієнтів, так і самих лікарів.
9
Каширіна, Євгенія, та Дмитро Сілюков. "Синдром професійного вигорання у поліцейських Національної поліції України". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 90–105. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-90-105.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто соціально-психологічну структуру синдрому професійного вигорання фахівців соціономічного профілю, а саме у працівників Національної поліції України. Наголошується, що особливої уваги заслуговують соціономічні професії, які передбачають постійну взаємодію та безпосереднє спілкування в процесі професійної діяльності, а до представників цих професій висуваються підвищені вимоги, оскільки об’єктом їх праці є інші люди. Екстремальність, напруженість, підвищена небезпека, відповіда-льність за вчинені дії - все це, може спричинити виникнення у працівників Національної поліції України станів емоційного напруження, фізичного та психічного виснаження, професійних стресів тощо. Визначено, що найчастіше у працівників Національної поліції України виникають спалахи роздратування, які призводять до конфліктних ситуацій. Для професіоналів з відсутністю або незначним емоційним вигоранням характерне гармонійне співвідношення цих компонентів у системі життєвих орієнтацій і переважання таких термінальних цінностей, як «духовний спокій», «активне творче життя» та «активна соціальна думка». У працівників з частково або повністю сформованим синдромом професійного вигорання виявляється неузгодженість у системі життєвих орієнтацій і домінуванні термінальних цінностей – «збереження власної індивідуальності», «розвиток себе» та «високе матеріальне становище». Показано, що редукція особистих звершень проявляється як зниження відчуття компетентності в роботі, незадоволеність собою та своїми проявами, зменшення цінності своєї професійної діяльності, зухвале сприйняття себе як професіонала й особистості в цілому. При цих показниках у людини поступово знижується як професійна, так й особиста самооцінка, з’являється відчуття власної неспроможності та байдужості до своїх професіональних обов’язків. Ключові слова: професійне вигорання, професійна мотивація, демотивація, професійна деформація, психічне здоров’я, емоційне напруження, невротичні реакції, психопрофілактика.
10
Serbova, Olha, Hanna Lopatina, and Natalia Tsybuliak. "Emotional burnout of a special education teacher." Actual problems of the correctional education (pedagogical sciences), no. 14 (June 21, 2019): 279–90. http://dx.doi.org/10.32626/2413-2578.2019-14.279-290.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Емоційне вигорання"
1
Вашека, Тетяна Володимирівна. "Емоційне вигорання студентів-психологів в процесі навчання". Thesis, Національний авіаційний університет, 2008. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49356.
Повний текст джерела
2
Вашека, Тетяна Володимирівна. "Емоційне вигорання студентів-психологів в процесі навчання". Thesis, Національний авіаційний університет, 2008. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/30272.
Повний текст джерела
3
Михалейко, Л. Б., та Н. М. Бігун. "Поширення синдрому емоційного вигорання у лікарів". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/57766.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження обумовлена зростаючими вимогами з боку суспільства до особистості та здоров'я медичних працівників, якості наданої ними медичної допомоги, адже професія медика має величезну соціальну важливість. Велика відповідальність лягає на нього не лише за фізичне здоров'я пацієнта, але також за його психічне здоров'я і соціально-психологічну адаптацію. Синдром емоційного вигорання – реакція організму, що виникає внаслідок впливу професійних стресів і характеризується фізичним, емоційним та мотиваційним виснаженням. Лікарі мають підвищений ризик розвитку ряду психологічно зумовлених патологічних станів: поведінкових розладів, депресії, синдрому емоційного вигорання. Проблемою є не тільки розвиток вигорання у медичних працівників, а й невміння вчасно його помітити.
4
Герман, Т. В., та К. Г. Селіванова. "Модуль діагностики емоційного вигорання льотного складу в професійній діяльності". Thesis, Харків. нац. ун-т внутр. справ, Кременчуц. льотний коледж, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/11766.
Повний текст джерелаАнотація:
В тезах доповіді був розроблений спеціалізоване програмний модуль, що дає змогу виконати експрес-діагностику емоційного вигорання у пілотів будь-якого профілю та якісно проводити обробку результатів. Отримані звіти досліджень можуть зберігатися та використовуватися для попередження нервових зривів та емоційного перенапруження льотного складу.
5
Суворов, Є. О. "Психопрофілактика емоційного вигорання у фахівців соціальної сфери". Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20159.
Повний текст джерелаАнотація:
Суворов, Є. О. Психопрофілактика емоційного вигорання у фахівців соціальної сфери : 231 Соціальна робота / Є. О. Суворов; керівник роботи Мекшун А. Д.; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2019. – 107 с.Актуальність вичення проблеми емоційного вигорання у фахівців соціальної сфери зумовлюється стресогенністю ситуацій, які найчастіше виникають у представників професії типу «людина-людина». Виникнення специфічних проблем у процесі роботи з різними клієнтами зумовлює необхідність шляхів і засобів попередження та подолання професійного вигорання. В розділі 1 магістерської роботи здійснено теоретичний аналіз проблеми емоційного вигорання у фахівців cоцiальної сфери, визначено ознаки емоційного вигорання, охарактеризовано стадії розвитку емоційного вигорання та розроблені зарубіжними вченими моделі. Розкрито сутність профілактики емоційного вигорання. Розділ 2 присвячений дослідженню рівня та ознак емоційного вигорання у працівників соціальної сфери та аналізу результатів дослідження. У розділі 3 магістерської роботи представлено шляхи удосконалення психопрофілактичної роботи щодо емоційного вигорання у фахівців соціальної сфери. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні необхідності систематизації теоретичних підходів до визначення емоційного професійного вигорання у соціальних працівників; розробці програми профiлактики емоційного вигорання у працівників соціальної сфери
The urgency of studying the problem of emotional burnout among specialists of social sphere are determined by stressogenic situations that often arise among representatives of the profession type "man-man". The rise of specific problems in the process of working with various clients necessitates ways and means of preventing and overcoming professional burnout. In chapter 1 of the master's work carried out a theoretical analysis of the problem of emotional burnout among specialists of social sphere, defined by the signs of burnout, is characterized by the stage of development of burnout and developed by foreign scientists model. The essence of prevention of emotional burnout. Chapter 2 is devoted to the study of the level and characteristics of emotional burnout of social workers and analysis of the research results. In chapter 3 of the thesis presents ways of improvement of psycho-prophylactic work in relation to emotional burnout among specialists of social sphere. Scientific novelty of work consists in a substantiation of necessity of systematization of theoretical approaches to the definition of emotional and professional burnout among social workers
6
Лич, Оксана Миколаївна, та Роксолана Юріївна Сусік. "Зв’язок самоставлення з фазами емоційного вигорання у працівників продюсерського центру". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/42332.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теоретичного та емпіричного дослідження пов’язана з розгля- дом емоційного вигорання як соціальної проблеми. Емоційне вигорання чинить на особистість потужний негативний ефект, що впливає на її професійну діяль- ність та особливості її поведінки у професійному середовищі. Найбільш виразно його наслідки відчуваються в професіях «людина – людина». Спочатку синдром емоційного вигорання вивчався на представниках медичних та педагогічних професій, та з часом його почали виявляти у поліцейських, психологів, юристів, тюремного персоналу та навіть у студентів.
7
Лич, Оксана Миколаївна, та Роксолана Юріївна Сусік. "Зв’язок самоставлення з фазами емоційного вигорання у працівників продюсерського центру". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54060.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теоретичного та емпіричного дослідження пов’язана з розгля- дом емоційного вигорання як соціальної проблеми. Емоційне вигорання чинить на особистість потужний негативний ефект, що впливає на її професійну діяль- ність та особливості її поведінки у професійному середовищі. Найбільш виразно його наслідки відчуваються в професіях «людина – людина». Спочатку синдром емоційного вигорання вивчався на представниках медичних та педагогічних професій, та з часом його почали виявляти у поліцейських, психологів, юристів, тюремного персоналу та навіть у студентів.
8
Лич, Оксана Миколаївна, та Роксолана Юріївна Сусік. "Зв’язок самоставлення з фазами емоційного вигорання у працівників продюсерського центру". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49582.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теоретичного та емпіричного дослідження пов’язана з розгля- дом емоційного вигорання як соціальної проблеми. Емоційне вигорання чинить на особистість потужний негативний ефект, що впливає на її професійну діяль- ність та особливості її поведінки у професійному середовищі. Найбільш виразно його наслідки відчуваються в професіях «людина – людина». Спочатку синдром емоційного вигорання вивчався на представниках медичних та педагогічних професій, та з часом його почали виявляти у поліцейських, психологів, юристів, тюремного персоналу та навіть у студентів.
9
Borukhova, Raisa. "СИНДРОМ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ВЫГОРАНИЯ МЕДИЦИНСКИХ СЕСТЕР ОПЕРАЦИОННОГО БЛОКА". Thesis, Ternopil, 2021. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17191.
Повний текст джерела
10
Гаврусенко, Н. Ф. "Мобінг як фактор впливу на психологічний стан людини у сфері трудової діяльності". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14043.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Емоційне вигорання"
1
Руденок, А., та Вікторія Вольська. "ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". У EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v3.44.
Повний текст джерела