Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Емоційний самоконтроль.

Статті в журналах з теми "Емоційний самоконтроль"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Емоційний самоконтроль".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

ЛЯЩ, Оксана. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, № 4 (15 липня 2020): 147–64. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.383.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті представлено комплексну програму розвитку емоційного інтелекту у юнацькому віці. Узагальненні емпіричні результати дослідження підтвердили, що емоційний інтелект розвивається шляхом тренування та набуття досвіду, пов’язаний з сприйманням, розпізнаванням, зберіганням, відтворенням та переробкою емоційної інформації. Встановлено, що для розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці важливе значення має надання учнівській молоді інформації щодо видів емоцій, їх ідентифікації, розрізнення, сприйняття та вираження, емоційної фасилітації мислення, розуміння та управління емоціями. Представ
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Степаненко, Л. В. "АДАПТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ У СКЛАДІ ЕМОЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ". Problems of Modern Psychology, № 1 (30 червня 2021): 137–43. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено теоретичний аналіз проблеми емоційно-функціонального потенціалу як частини більш загальної категорії потенціалу особистості. Проаналізовано структурні складники емоційно-функціонального потенціалу: емоційні властивості особистості, адаптивні властивості особистості, копінг- стратегії та механізми психологічного захисту. Виявлено кількісні та якісні характеристики зв’язків адаптаційних властивостей із особистісними емоційними властивостями та копінг- захисними механізмами у психологів. Визначено взаємозв’язок адаптивних властивостей із характеристиками емоційного реагуванн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Тесленко, Марина Миколаївна, та Інна Віталіївна Тесленко. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СТРУКТУРІ САМОРЕГУЛЯЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (25 квітня 2024): 155–62. http://dx.doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-21.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено результати теоретично-емпіричного дослідження зв’язку між емоційним інтелектом і саморегуляцією. Визначено, що емоційний інтелект (ЕQ) розглядається як здатність особистості управляти власними емоціями й емоціями інших суб’єктів під час міжособистісної взаємодії. Це інтегративна властивість особистості, що полягає у здатності розпізнавати, відстежувати й усвідомлювати власні емоції; сприймати, оцінювати та розуміти емоції інших; мотивувати самого себе й інших (попри труднощі, наполегливо йти до досягнення мети); стримувати імпульсивні дії, контролювати свій настрій. З’ясо
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Павлик, Наталія Василівна, та Оксана Віталіївна Радзімовська. "Психологічне здоров’я вчителя Нової української школи як підґрунтя його психологічної готовності до творчої професійної діяльності". Insight: the psychological dimensions of society, № 9 (5 травня 2023): 130–47. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-8.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті емпірично визначено взаємозв’язок такихпсихологічних феноменів, як психологічне здоров’я та психологічна готовність до педагогічної творчості. Метою статті є встановлення закономірностей впливу психологічного здоров’я вчителівНової української школи (НУШ) на їхню психологічну готовність до творчої професійної діяльності.Методи дослідження. Для проведення емпіричного дослідження використано авторські психодіагностичні методики “Психологічна готовністьпедагога”, “Психологічне здоров’я особистості”,аналізування відсоткового розподілу та середньо-статистичних значень показників, кореляцій
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Гриньова, Наталія Вячеславівна. "ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО РОБОТИ З УЧНЯМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Психологічні студії, № 3 (20 листопада 2023): 31–37. http://dx.doi.org/10.32782/psych.studies/2023.3.4.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено вивченню проблеми формування емоційної стійкості як важливої особистісної та професійної властивості майбутніх педагогів до роботи з учнями з особливими освітніми потребами. Метою статті є теоретичне та емпіричне дослідження психологічних особливостей емоційної стійкості особистості майбутніх педагогів – здобувачів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. У ході теоретичного дослідження проблеми емоційної стійкості майбутніх педагогів до роботи з учнями з особливими освітніми потребами виділено основні компоненти емоційної стійкості (самосвідомість
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Хоменко-Семенова, Леся, та Яна Прохоренко. "ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНОГО КОНТЕНТУ НА ЕМОЦІЙНУ СТІЙКІСТЬ СТУДЕНТІВ ЗВО В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 20 (4 листопада 2022): 129–34. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.20.16926.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проводиться аналіз впливу інформаційного контенту на емоційну стійкість 
 студентів в умовах воєнного стану. Розглядаються та аналізуються основні елементи впливу інформаційного простору, зокрема новин, на емоційний стан здобувачів вищої освіти.
 Мета статті полягає у визначенні ставлення студентів до інформаційного контенту в умовах воєнного стану; дослідити вплив новин на емоційний та фізичний стан студентів ЗВО.
 Результати дослідження показали, що до шляхів формування стресостійкості у студентському віці, відносяться чинники, які формують стресостійкість студентів ш
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Лялюк, Юрій Русланович. "ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ СТРУКТУРИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна), № 2 (27 грудня 2023): 73–79. http://dx.doi.org/10.32782/2311-8458/2023-2-10.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена вивченню складових структури емоційної стійкості, яка є однією з надзвичайно важливих характеристик особистості, зокрема ефективності професійної діяльності. Володіти ЕС у процесі професійної діяльності означає в умовах постійних змінюваних умов діяльності швидко знаходити рішення в складних ситуаціях і зберегти при цьому витримку та самоконтроль. ЕС в умовах напруженої діяльності опосередковується цілісним процесом саморегуляції за умов єдності когнітивних та фізіологічних проявів. Тому важливим є дослідження основних компонентів ЕС як інтегральної властивості особистості. Е
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

КОРОІД, Тетяна. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК КОПІНГ-РЕСУРС У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ УСПІШНОГО САМОПРОЄКТУВАННЯ ІНДИВІДА". Acta Paedagogica Volynienses, № 2 (27 травня 2025): 160–67. https://doi.org/10.32782/apv/2025.2.22.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена розгляду аспектів розвитку творчого потенціалу особистості, до структури якого входить емоційний інтелект. Його роль в освіті набуває все більшого значення. Структурно він є складним для опрацювання й дослідження. Але взаємовплив раціонального й емоційного, зв’язок мислення й емоцій, взаємодія розуму й почуттів викликають інтерес науковців щодо розгляду різних аспектів емоційного інтелекту. Метою дослідження є аналіз і систематизація підходів зарубіжних і вітчизняних науковців, присвячених проблемі емоційного інтелекту; розкриття змісту, структури, розроблення авторської моде
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Д.В., Логвінова, та Румкіна Л.М. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ В ОСІБ, ЩО ОБІЙМАЮТЬ КЕРІВНІ ПОСАДИ". Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія, № 57 (26 лютого 2018): 194–209. https://doi.org/10.5281/zenodo.1184367.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена вивченню проблеми стресостійкості управлінського персоналу в сучасних умовах, визначенню факторів розвитку особистісних ресурсів та здібностей керівників у подоланні складних життєвих ситуацій. Проаналізовані статеві особливості керівників підприємств у проявах ними опірності стресу та психічної напруги у зв’язку із показниками особистісних характеристик, життє-стійкості та компонентами емоційного інтелекту.  Доведено, що рівень життєстійкості тим вищий, чим вищі показники опірно-сті стресу та менше показники психічної напруги. Статеві особливості в опірності стрес
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Хомуленко, Тамара, Ірина Кислова та Інна Бубир. "АДАПТАЦІЯ МЕТОДИКИ «ПСИХОЛОГІЧНИЙ ІМУНІТЕТ»". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 66 (2022): 353–66. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2022.66.24.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема розробки психодіагностичного інструментарію для вивчення психологічного імунітету особистості як її ресурсу резильєнтності. Мета дослідження – здійснити україномовну адаптацію опитувальника психологічного імунітету К. Бона. Вибірка і методи дослідження. Психометричну вибірку досліджуваних склали 302 особи, рівномірно представлені за статтю, віком 16-65 років. Для перевірки структури методики був використаний факторний аналіз. Одномоментна надійність пунктів опитувальник перевірялась із застосуванням альфа-Кронбаха. Кореляційний аналіз б
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Корнієнко, Інокентій, та Беата Барчі. "САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, № 1 (28 травня 2024): 80–84. http://dx.doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.14.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасна система підготовки майбутнього фахівця вимагає від студента як розвитку творчого потенціалу, так і розкриття індивідуальних якостей особистості. Студент розглядається як суб’єкт ініціювання особистої діяльності, який здатний довільно регулювати власну діяльність для досягнення професійних цілей. У цьому контексті провідними особистісними характеристиками є ініціативність, креативність, відповідальність, здатність до самовизначення, самоактуалізації та саморефлексії. У статті автори здійснили теоретичний аналіз змісту та структурної організації психологічної саморегуляції в процесі стан
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Башкір, О. І., та Чжоу Пен. "Місце соціально-емоційних навичок у професійній діяльності викладача мистецьких дисциплін". Research Notes, № 4 (11 березня 2025): 9–16. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-4-9-16.

Повний текст джерела
Анотація:
Питання соціально-емоційного інтелекту є наразі актуальним у всьому світі через спроможність його врегульовувати конфлікти та непередбачувані ситуа ції, які можуть викликати в людини необдумані вчинки та дії. Емоційна нестабіль ність у соціумі – проблема, вирішення якої зумовлює подолання багатьох викликів як окремої особистості, так і людства на соціальному та системному рівнях. У статті зазначено, що спільність функцій соціального та емоційного інте лекту призвела до того, що ці види інтелекту останнім часом розглядають нероздільно. Соціально-емоційний інтелект – це здатність людини розпізна
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Антошків, Анастасія, та Марина Колісник. "КОМУНІКАТИВНА КРЕАТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 65 (2021): 8–23. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.65.01.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність дослідження: У процесі живого спілкування між людьми його учасники духовно збагачують один одного, выражають, перетворюють, розвивають свої думки та почуття. Учасникам спілкування необхідно не тількивикористовувати актуальний інтелектуально-емоційний досвід, а й розвивати його, що забезпечується комунікативною креативністю.Незважаючи на очевидну важливість вивчення явища комунікативної креативності, ця проблема є новою у вітчизняній психології. Мета дослідження: визначити основні параметри та детермінанти для розвитку комунікативної креативності особистості. Методи дослідження: те
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Балла, Евеліна. "ІВАН СВІТЛИЧНИЙ: ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЛІДЕРА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 49 (2023): 16–21. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2023.1.(49).16-21.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто постать Івана Світличного як харизматичної особистості й ключової фігури українського літературного шістдесятництва, розкрито риси характеру митця, що зумовлюють його консолідуючу роль у середовищі української інтелігенції 60-х років ХХ ст. Вироблення особистісних якостей молодих людей, формування життєвих пріоритетів та поведінкових стерео- типів відбувається під впливом засвоєння досвіду та позитивного прикладу видатних особистостей. Для студентів-фі- лологів такою школою вибудовування себе як цілісної людини є моральні якості, стійкість характеру, життєвий вибір таланови
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Єрмакова, Наталія Олександрівна. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ УСКЛАДНЕНОГО СПІЛКУВАННЯ В СТУДЕНТІВ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, № 1 (28 травня 2024): 43–49. http://dx.doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.8.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкриваються особливості ускладненого спілкування. Розглядається його структура, чинники, різновиди (деструктивне, дефектне, дефіцитне), показники вимірювання та рівні. Ускладнене спілкування визначено як комунікацію, що характеризується зниженим рівнем усвідомленості труднощів у спілкуванні, зменшенням спроб пошуку самостійного виходу з ускладнень, які виникли, деструктивними змінами поведінки партнерів. Подаються результати проведеного теоретико-емпіричного аналізу проблеми. Методами діагностики досліджуваного психологічного явища були стандартизовані методики: «КОЗ-2» В. В. Синявс
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Arshava, Iryna Fedorivna, та Anastasiia Volodymyrivna Baratynska. "ПРО МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ Й МОЖЛИВОСТЯХ ЇЇ ПРЕДИКЦІЇ З УРАХУВАННЯМ ОСОБИСТІСНИХ ДОМІНАНТ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 5 (30 листопада 2023): 55–60. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.5.9.

Повний текст джерела
Анотація:
Через ситуацію повномасштабного вторгнення країни – агресора на територію нашої держави, українське суспільство більше року проживає в екстремальних умовах, зазнаючи страшних наслідків війни – ситуацію втрати, окупацію територій, руйнування цілих міст та селищ, вимушене переселення; в свою чергу, постійні артобстріли, бомбардування, вибухи, звуки сирени, затяжні блекаути та багато чого іншого стали реаліями сьогодення. Тривожність, хронічний стрес, прояви депресивних станів, страх за близьких та рідних та за майбутнє в цілому є характерним для психологічного стану українського населення різних
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

ПАВЛИК, Наталія. "КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ГАРМОНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ". Психологічне здоров’я, № 1(8) (7 грудня 2022): 40–51. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2022-1-5.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. Актуальність теми. Психіка сучасної людини відчуває потужні негативні впливи соціального та політичного характеру. Тому проблема вивчення психологічного здоров’я виявляється сьогодні актуальною й соціально значущою. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психологічне здоров’я є підґрунтям конструктивності особистісного розвитку. Воно визначається як складне, багаторівневе утворення, що презентує гармонійний тілесно-душевно-соціально-духовний стан особистості, основою якого є баланс між підструктурами самої особистості (духовною, соціальною, емоційною, вольовою, інтелектуальною, тіл
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Гуляс, Інеса. "ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПОРАНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: РЕЗУЛЬТАТИ САМООЦІНЮВАННЯ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences, № 1 (31 березня 2025): 64–71. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2025-1-8.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті – емпірично дослідити особливості самооцінювання психічного здоров’я поранених військовослужбовців. Методи. Теоретичні – аналіз і узагальнення літератури з порушеної проблеми, а також систематизація і класифікація, зокрема групування результатів самооцінювання за визначеними критеріями. Емпіричні – метод письмового опитування, зокрема анкетування. Анкета містить 25 тверджень, об’єднаних у п’ять блоків: 1) «емоційний стан»; 2) «стрес і напруга»; 3) «фізичні прояви»; 4) «соціальна взаємодія»; 5) «когнітивні функції та самоконтроль». Математично-статистичні – обчислення відсотків. Рез
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

СИДОРУК, Людмила Миколаївна. "ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ОПТИМІЗАЦІЙНИХ ТА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ І МОДЕЛЕЙ В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ". Інклюзія і суспільство, № 3 (12 лютого 2025): 29–34. https://doi.org/10.32782/2787-5137-2024-3-4.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано необхідність адаптації навчального матеріалу до індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти з порушеннями зору, слуху та опорно-рухового апарату у процесі вивчення оптимізаційних задач та економіко-математичних моделей. Зазначено, що вирішення питань забезпечення наступності освіти та безперервного навчання впродовж життя потребує наукового, методичного та технічного забезпечення для організації освітнього процесу у закладах вищої освіти в умовах інклюзії. Наголошено на додаткових можливостях підвищення якості освіти для осіб із порушеннями здоров’я шляхом поєднання
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Danko, А. Yu. "EMOTIONAL MANAGEMENT AND RESILIENCE AS TOOLS FOR CREATING A PSYCHOLOGICALLY COMFORTABLE EDUCATIONAL SPACE." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ 54 (2023): 144–50. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi54.481.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано актуальність резильєнтності та емоційного менеджменту як інструментів психологічної стійкості сучасного педагога. Описано відмінності між цими поняттями та їх спільні властивості; визначено нові ролі сучасного вчителя та потребу в нових компетентностях; проаналізовано феномен резильєнсу та емоційного менеджменту в контексті впливу на психологічний стан учителя та його соціальні адаптивні можливості; здійснено аналіз наукових праць, в яких висвітлено питання резильєнтності; досліджено важливість резильєнтності як складової професійної майстерності сучасного педагога в конт
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Ковальчук, Зоряна. "Емпіричне дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів міністерства внутрішніх справ україни". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(62)Т.2 (2023): 114–25. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2023-62-3-2-114-125.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено проблему емоційної стійкості та подано результати емпіричного дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України. У статті також проаналізовано зміни несення служби офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України у звʼязку із воєнним станом. Проаналізовано вплив професійної діяльності підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, її нових реалій на емоційну стійкість особового складу. Мета статті – емпіричне дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів Національної поліції Украї
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Саврасов, Микола Володимирович, та Торніке Георгієвич Касрашвілі. "ПСИХОЛОГІЧНО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ ДИСРЕГУЛЯЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НЕРВОВОЮ АНОРЕКСІЄЮ". Ментальне здоров'я, № 4 (23 грудня 2024): 25–29. https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-4-5.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено комплексне дослідження психологічно-теоретичних основ та особливостей емоційної дисрегуляції у пацієнтів із нервовою анорексією. Розглянуто ключові аспекти порушення емоційного контролю, які визначають психопатологічні механізми розвитку цього порушення харчової поведінки. Ми намагаємося акцентувати увагу на тому, що емоційна дисрегуляція є важливою складовою нервової анорексії, яка істотно впливає на розвиток симптомів та ускладнює процес стабілізації клієнток і клієнтів. Однією з основних проблем є порушення здатності до самоусвідомлення емоцій та важкість у їхньому вираже
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

ОЛЕКСІЄНКО, Лариса, Галина ЛУКАНСЬКА та Ілона ТАЛАТ. "ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ З КЛІЄНТАМИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (66) (28 травня 2025): 86–90. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.1.12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено, що емоційний інтелект є важливим чинником, що визначає ефективність професійної діяльності соціальних працівників. Він включає здатність розпізнавати, розуміти та регулювати власні емоції, а також емпатію – врахування емоційного стану клієнтів. Високий рівень емоційного інтелекту сприяє налагодженню довірливих відносин, що є критично важливим при роботі з вразливими групами населення. Зазначено, що соціальні працівники з розвиненою емоційною компетентністю ефективніше справляються зі стресовими ситуаціями, приймають зважені рішення та підтримують стабільний емоційний стан у
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

КОВАЛЬЧУК, Ольга. "СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2024): 48–54. https://doi.org/10.32782/apv/2024.5.7.

Повний текст джерела
Анотація:
Соціально-емоційне навчання є ключовим аспектом розвитку особистості молодшого школяра, що сприяє успішній адаптації до вимог сучасного суспільства. У статті досліджено особливості соціально-емоційного розвитку, його структурні компоненти та значення в контексті освітньої діяльності. Особливу увагу приділено визначенню таких особистісних рис, як емпатія, емоційна усвідомленість, самоконтроль, стресостійкість, міжособистісна взаємодія та здатність до конструктивного вирішення конфліктів. Проаналізовано основні наукові підходи до розуміння феномену соціально-емоційного розвитку, включаючи концеп
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Саяпіна, Світлана. "СУТНІСТЬ І СКЛАДНИКИ ЕТИКО-ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(107) (24 квітня 2025): 58–67. https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(107)2025.326969.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано поняття «правова культура», «етична культура» та «етико-правова культура». Узагальнено погляди вчених, дослідників щодо сутності етико-правової культури та зазначено, що етико-правова культура майбутніх психологів є елементом професійної культури фахівця, органічно входить практично до всіх її компонентів, складає основу ідейно-морального та нормативно-правового підґрунтя структури особистості психолога, визначає його професійну свідомість, спектр моральних почуттів та норм поведінки, професійну та громадянську позицію, громадську свідомість. Наголошено, що етико-правов
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Москаленко, О. В. "ПСИХОЛОГІЧНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТІЬ ЯК УМОВА ПІДТРИМКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ'Я ОСОБИСТОСТІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 2 (3 липня 2024): 67–70. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.13.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розкрито сутність психологічної резильєнтності як важливої умови для збереження та підтримки психологічного здоров’я особистості. Визначено, що психологічне здоров’я є складним, багатовимірним, динамічним конструктом, що визначається наявністю певних особистісних характеристик, що виявляються через стресостійкість, соціальну адаптацію особистості, прагнення до розвитку. Психологічно здорова особистість характеризується життєстійкістю – здатністю приймати активну участь у власному житті, розвиненим контролем та готовністю до ризику. Компоненти життєстійкості об’єднані у два блоки здібн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

КОВАЛЕНКО, Вікторія. "Особливості діяльнісно-поведінкового компонента соціалізованості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями". Особлива дитина: навчання і виховання 1, № 105 (2022): 30–42. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v1i105.95.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлюються особливості та рівні сформованості діяльнісно-поведінкового компонентасоціалізованості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Діяльнісно-поведінковийкомпонент соціалізованості характеризує сукупність практичних дій і вчинків, завдяки яким інди-від реалізує сформовані когнітивно-усвідомлювальний, мотиваційно-ціннісний, емоційно-регуля-тивний компоненти соціалізованості. Показниками рівня сформованості діяльнісно-поведінковогокомпонента соціалізованості є дотримання молодшим школярем загальноприйнятих правил со-ціальної взаємодії, морально-етичних аспектів повед
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Михайлишин, Галина, та Леся Мандро. "НАВИЧКИ ОСОБИСТОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (2021): 92–102. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.92-102.

Повний текст джерела
Анотація:
В оглядовій статті здійснено аналіз навичок особистої ефективності у контексті професійної компетентності соціального працівника. Висвітлено спостереження щодо процесу активного дослідження ринку праці, який у цілому буде розширюватися і одні сфери зайнятості витісняться іншими. Зазначено, що на Всесвітньому економічному форумі інструментом успіху та економічного зростання держави визнана якісна безперервна освіта, яка забезпечить постійне вдосконалення фахівців різної сфери зайнятості, розширення їх професійної компетентності, вдосконалення умінь і навиків, зокрема групи навичок особистої ефе
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

САВЧЕНКОВА, Марія, та Дмитро ЖУРАВЛЬОВ. "АДАПТИВНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ СТРЕСУ ЯК КОМПОНЕНТ SOFT SKILLS ОСОБИСТОСТІ". Дидактика, № 1 (25 квітня 2025): 70–74. https://doi.org/10.69842/didactics.2025.1.11.

Повний текст джерела
Анотація:
У сучасному світі, що характеризується швидкими темпами соціально-економічних змін, високою конкуренцією та інтенсивними інформаційними потоками, здатність особистості ефективно управляти своїм емоційним станом, адаптуватися до стресових умов і підтри­мувати продуктивну діяльність є невід’ємною складовою Soft Skills. Адаптивна саморегуляція стресу, що поєднує когнітивні, емоційні та поведінкові стратегії управління стресовими ситуаціями, визначає рівень психологічної стійкості, здатність до конструктивного вирішення проблем та ефективну міжособистісну взаємодію. У статті розглядається адаптивн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Котлова, Людмила Олександрівна, Ірина Олегівна Долінчук та Наталія Валеріївна Хоменко. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ". Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права, № 6 (30 грудня 2023): 101–6. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.6.16.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено результати дослідження вибору соціальної мережі для користування взалежності особистісних характеристик користувачв. Встановлено, що користувачам соціальних мереж у віці 18–35 років притаманні самоконтроль, емоційна нестійкість та експресивність. Жіночій вибірці властиві прив’язуваність, самоконтроль, емоційна нестійкість, експресивність. Чоловічій вибірці властиві лише самоконтроль та експресивність. Виявили, що найбільш затребуваними серед молодих українців є соціальні мережі Telegram, Instagram, TikTok. Користувачі соціальної мережі Telegram є емоційно стікішими за сер
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Гичко, Юлія. "ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ АПРОБАЦІЇ АВТОРСЬКОЇ ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ЗАСОБАМИ КОУЧ-ТЕХНОЛОГІЙ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (2021): 103–9. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обговорюються основні результати апробації авторської програми формування емоцій- ної компетентності у майбутніх психологів засобами коуч-технологій. Структура занять у межах авторської програми відтворює модель емоційної компетентності за такими напрямами, як самопізнання і саморегуля- ція, пізнання інших і вплив на емоції інших. Реалізація технології коучингу у процесі експерименту дозволяє сформувати такі елементи емоційної компетентності майбутнього психолога: самосвідомість, самоконтроль, емоційну чуйність, управління відносинами. Зазначена технологія дозволила підвищити рівень с
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Dudnyk, Oksana. "ФАКТОРНА СТРУКТУРА ЕМОЦІЙНО-ОЦІННИХ ХАРАКТЕРИСТИК Я-КОНЦЕПЦІЇ СТУДЕНТІВ ІЗ ВИСОКИМ РІВНЕМ ОСОБИСТІСНОЇ БЕЗПОРАДНОСТІ". Psychological Prospects Journal, № 33 (9 червня 2019): 103–14. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-103-114.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто емоційно-оцінні характеристики Я-концепції студентів із високим рівнем сформованої особистісної безпорадності. Окреслено ознаки психологічного феномену набутої (завченої, прищепленої) безпорадності, яка внаслідок генералізації на інші сфери діяльності проявляється на особистісному рівні як інтегральна особистісна властивість і регулює поведінку, сприйняття, ставлення до дійсності, проявляючись у життєдіяльності суб’єкта пасивністю поведінки, нездатністю використовувати наявні можливості бажаного перетворення ситуації, труднощами у відносинах із навколишніми тощо. Розглянуто
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Курінна, Світлана, та Ян Курінний. "ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ЕФЕКТИВНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(100) (3 грудня 2021): 159–69. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245412.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито деякі теоретичні аспекти підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до ефективної соціалізації дітей раннього віку. Проаналізовано соціалізаційний процес дітей раннього віку, виголошено особливості соціального розвитку малят. Грунтовно розкрито фази соціального становлення особистості. Визначено соціалізованість як результат соціального розвитку дітей раннього віку в закладах дошкільної освіти. Приділено увагу характеристиці сучасної дитини раннього віку, виокремлено зміни, які відбулись в особистості сучасної дитини. Акцентовано увагу на ролі освітнього закладу дітей ра
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Ткаченко, Н. В. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК ЧИННИКИ ЇХ СОЦІАЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ". Journal of Psychology Research 30, № 13 (2024): 101–14. https://doi.org/10.15421/103009.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито науково-психологічні уявлення про копінг-стратегії та емоційний інтелект. Обґрунтовано результати емпіричного дослідження щодо чинників соціального благополучя, а саме, психологічних особливостей копінг-стратегій здобувачів вищої освіти з різними рівнями емоційного інтелекту. Також у статті проаналізовано актуальність означеної теми, представлено об’єкт, предмет, мету та гіпотези наукового дослідження. Обґрунтовано теоретичні, емпіричні та математичні методи дослідження. Що стосується теоретичних методів дослідження, то вони представлені методами логіко-психологічного аналізу
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

ЛІСОВА, Людмила. "ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 4 (65) (30 грудня 2024): 35–38. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2024.4.6.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано проблему соціально-емоційного розвитку дітей дошкільного віку, з огляду на дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців. Авторка вважає цей аспект важливим фактором для всебічного розвитку дитини, її успішної адаптації до соціального середовища, збереження фізичного та психічного здоров’я, а також підготовки до шкільного навчання. На основі результатів наукових досліджень, соціально-емоційний розвиток визначається як здатність дитини дошкільного віку усвідомлювати свої емоції та емоції оточуючих, а також володіти навичками соціальної взаємодії та спілкування з дорослими
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Романовська, Людмила Іванівна. "МАЙНДФУЛ-ПІДХІД ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ". Соціальна робота та психологія: освіта і наука, № 1 (27 грудня 2024): 67–72. https://doi.org/10.32782/3041-1351/2024-1-10.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. У статті розглядається майндфул-підхід як інструмент розвитку стресостійкості в професійній діяльності соціальних педагогів. З огляду на високий рівень емоційної напруги, з яким стикаються соціальні педагоги в роботі з уразливими категоріями населення, актуальним завданням стає пошук інноваційних методик для запобігання професійному вигоранню та підвищення емоційної стабільності. Майндфул-підхід, що базується на практиках усвідомленості, пропонує дієві засоби для зниження рівня стресу, покращення самоконтролю та підвищення професійної ефективності. Метою статті є дослідження потенціалу
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Шевченко, Н. Ф. "ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНИХ ЯКОСТЕЙ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Problems of Modern Psychology, № 1 (30 червня 2021): 144–51. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-16.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей комунікативних якостей суб’єктів підприємницької діяльності. На підставі аналізу підприємницької діяльності та особливостей професійного спілкування розроблена модель комунікативних якостей у суб’єктів підприємницької діяльності. Визначені комунікативні якості складають три блоки, які виявляються у всіх аспектах комунікативної діяльності підприємців: комунікативній, інтерактивній та перцептивній. Блок «Комунікативно-соціальна компетентність» включає в себе такі якості: комунікабельність, конкретність мислення, емоційна врівн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Кузнецов, Олексій, Вікторія Найчук, Яна Верещинська та Олена Журавська. "ОПИТУВАЛЬНИК ЧЕСНОТ ОСОБИСТОСТІ: АДАПТАЦІЯ МЕТОДИКИ(PVQ) PERSONAL VIRTUES QUESTIONAIRE". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 71 (2024): 130–60. https://doi.org/10.34142/23129387.2024.71.09.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність дослідження. Проблема опису структури особистості, її якостей та ресурсів у межах постнекласичної парадигми набуває нових можливостей. На сьогодні україномовної стандартизованої версії опитувальника особистісних чеснот не існує, що і визначило актуальність дослідження. Мета – стандартизувати україномовну версію опитувальника VIA – особистісних чеснот. Психометричну вибірку склали 234 особи, 18-63 років, рівномірно представлені жінками та чоловіками. Висновки. Стандартизований опитувальник особистісних чеснот пердставлений 24 валідними та надійними шкалами, а саме: 1. Креативність:
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Бортнік, Наталія. "ВПЛИВ СТИЛЮ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА САМООЦІНКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 15 (2 січня 2021): 18–25. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i15.180.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття вивчає вплив стилю сімейного виховання на формування самооцінки молодшого школяра. Особливу увагу приділено розгляду взаємозв'язку стилю сімейного виховання (та особистісних якостей батьків), та процесу формування особистості дитини, рівня його пристосованості, здатність до адаптації до умов соціального середовища. Автор розкриває особливості й прояви стилів сімейного виховання, проаналізовано наступні фактори, що впливають на вибір поведінкових стратегій батьків: насамперед тип темпераменту та традиції, в яких виховувались самі батьки. Проаналізовано існуючі стилі батьківського вихован
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Мінаєв, Павло, та Інна Шишенко. "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Education. Innovation. Practice 12, № 5 (2024): 37–42. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i5-006.

Повний текст джерела
Анотація:
Навчальні моделі глибоко трансформуються із розвитком цифровізації. У сучасних реаліях України студенти мають емоціогенний характер діяльності, викликаний високим ступенем відповідальності, стресогенністю, що вимагає ефективної емоційно-вольової регуляції. Тому важливо використовувати цифрові технології у системі професійної підготовки не лише для якісного формування теоретичних знань та практичних умінь, але й для підтримки емоційного здоров’я студентів у сучасних кризових умовах. Наші розробки включають роботу за допомогою цифрових технологій, яка дозволяє студенту опанувати способи розвитку
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Лісовська, Юлія Петрівна, Петро Миколайович Лісовський та Валентин Анатолійович Бортник. "КОНЦЕПЦІЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ЛЮДИНИ В КІБЕРСУЧАСНОСТІ". Expert Paradigm of Law and Public Administration, № 3(31) (20 грудня 2024): 12–19. https://doi.org/10.32689/2617-9660-2024-3(31)-12-19.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. Статтю присвячено визначенню концептуальних засад інтегративного розвитку та формування стресостійкості особистості; розробці системної концепції стресостійкості особистості. У статті стресостійкість особистості розглядається як системно-інтегративна властивість особистості, яка забезпечує прогнозованість біопсихологічних реакцій на стрес; оптимізацію соціокультурних та організаційно-поведінкових стратегій подолання надскладних і надзвичайних ситуацій; визначення ціннісно-смислових трансформацій постстресових наслідків. Розроблено системну модель стресостійкості особистості. На основ
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Ватан, Юлія, та Наталія Кравець. "КОПІНГ-ПОВЕДІНКА ТА ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЛІКАРІВ". Журнал соціальної та практичної психології, № 4 (26 грудня 2024): 5–11. https://doi.org/10.32782/psy-2024-4-1.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. Якість медичного обслуговування прямо залежить від психологічного благополуччя лікарів. Висока відповідальність за наслідки прийнятих рішень, необхідність розв’язувати етичні дилеми, щоденна взаємодія з пацієнтами потребують від фахівців емоційної стабільності та психологічної рівноваги. Водночас умови праці часто призводять до погіршення показників психологічного добробуту. Серед низки негативних чинників особливе місце посідають стреси, якими сповнена професійна повсякденність медичних працівників. На цьому підґрунті виникло припущення про те, що окремі способи їх подолання можуть
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Дарміць, Ростислав, та Діана Фесенко. "ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ". Grail of Science, № 40 (18 червня 2024): 39–46. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.06.2024.003.

Повний текст джерела
Анотація:
Охарактеризовано у хронологічному порядку моделі та методики вибраних науковців для вимірювання емоційного інтелекту. Розроблено та структуровано локальні показники для оцінювання складових емоційної компетентності. З урахуванням умов провадження поточної діяльності управлінця доповнено і розвинуто матрицю Ейзенхауера на засадах виокремлення найбільш доцільних характеристик емоційної компетентності (стресостійкість, самоконтроль, комунікабельність, конформність, неконфліктність, адекватність).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Литвинова, Світлана. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ УЧНІВ". Information Technologies and Learning Tools 107, № 3 (2025): 135–52. https://doi.org/10.33407/itlt.v107i3.6021.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується використання імерсивних технологій (ІмТ), зокрема віртуальної (VR) та доповненої реальності (AR), для формування емоційного інтелекту (ЕІ) учнів. Зважаючи на стрімкий розвиток цифрових технологій, інтеграція VR/AR у навчальний процес сприяє підвищенню рівня емоційної залученості, емпатії та комунікаційних навичок учнів. Авторка аналізує основні складові емоційного інтелекту (самоусвідомлення, саморегуляція, мотивація, емпатія, соціальні навички) та можливості їх розвитку за допомогою інтерактивних навчальних середовищ. Застосування VR/AR дозволяє створювати реалістичні н
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Бондарчук, Дар`я, та Наталія Проскурка. "ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ВИБІР СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТІ". Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, № 21 (13 січня 2023): 90–96. http://dx.doi.org/10.18372/2411-264x.21.17094.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є вивчення впливу емоційного інтелекту осіб юнацького віку на вибір стратегії поведінки в конфлікті. Актуальність дослідження визначено сьогоденням, соціально-політичною ситуацією як в Україні так і цілому світі. Застосовано такі методи психодіагностичного дослідження: методика діагностики емоційного інтелекту Н. Холла; опитувальник Томаса-Кілмена «Визначення типу поведінки особистості у конфліктній ситуації», тест «Самооцінка конфліктності» В. Ряховського та тест соціального самоконтролю М. Снайдера (в адаптації А. Рукавишнікова та М. Соколової). Результати. В ході емпірично
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Боярин, Лілія, Наталія Завацька, Алла Борисюк та Володимир Новацький. "Соціально-психологічна корекція емоційно-вольової сфери підлітків в умовах дистанціювання батьків". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(63) 2024 (2024): 58–67. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2024-63-1-58-67.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито особливості соціально-психологічної корекції емоційно-вольової сфери підлітків в умовах дистанціювання батьків. Визначено рівні прояву (низький, середній, високий) соціально дезадаптованої поведінки підлітків із дистантних сімей.Виокремлено й систематизовано внутрішні та зовнішні чинники соціально дезадаптованої поведінки підлітків, які перебувають в умовах дистанціювання батьків.Розроблено програму соціально-психологічної корекції емоційно-вольової поведінки підлітків із дистантних сімей, спрямовану на організацію соціального середовища як цілісної системи, що забезпечує гру
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Маслова, В. А. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 152–57. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.66.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу специфіки саморегуляції менеджерів освіти. Досліджуються соціально-психологічні чинники впливу на емоційну сферу особистості менеджерів освіти у контексті саморегуляції. Окреслено, що професійна діяльність менеджерів освіти має свої особливості, що вимагають не тільки професійної компетентності працівника, а й певних особистісних якостей, що визначають ефективність його фахової діяльності. Обґрунтовано особливості психічної саморегуляції як умови особистісного зростання в процесі реалізації навчально-професійних завдань. Зазначено, що саморегуляція та самоконтроль фах
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Косяк, Людмила Іванівна. "Методичні аспекти формування навичок вокально-слухового самоконтролю в майбутніх учителів музичного мистецтва у класі постановки голосу". Освітній вимір 45 (25 червня 2015): 35–41. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2576.

Повний текст джерела
Анотація:
Косяк Л. І. Методичні аспекти формування навичок вокально-слухового самоконтролю в майбутніх учителів музичного мистецтва у класі постановки голосу.
 У статті доведено актуальність дослідження, розкрито сутність вокально-слухового самоконтролю, структуру якого складають слухові, м’язові, вібраційні й емоційні компоненти, запропоновано методи та прийоми, які сприяють ефективному формуванню навичок вокально-слухового самоконтролю в майбутніх учителів музичного мистецтва у класі постановки голосу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Бігунов, Дмитро Олександрович. "ВИТОКИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ВІД АНТИЧНОСТІ ДО ВІДРОДЖЕННЯ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (28 квітня 2025): 9–14. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-1.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається історичний розвиток концепції емоційного інтелекту від античності до епохи Відродження та робиться спроба проаналізувати її філософські й культурні корені.В античній філософії Платон розглядав емоції як загрозу раціональному розуму, а Арістотель – як важливий складник людського життя, наголошуючи на необхідності їх регулювання для досягнення доброчесності. Ці ідеї підкреслюють важливість самоконтролю та поміркованості, що лежить в основі сучасного розуміння емоційної регуляції. Стоїки стверджували важливість контролю над деструктивними емоціями, що безпосередньо стосуєть
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Гуртовенко, Наталія. "МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 4 (30 грудня 2024): 26–31. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-4.

Повний текст джерела
Анотація:
Аналіз наукових літературних джерел дає змогу зробити висновки, що нині поєднання знань психологічної науки цілком закономірно зумовлює більш ширше вивчення поняття «поведінка». У сучасних дослідженнях структура поведінки розглядається з позиції взаємопов’язаних рівнів, а саме: мотивація, яка схиляє до поведінкових проявів; емоційні процеси, що суттєво забарвлюють поведінку особистості; поведінкова саморегуляція; обробка інформації за допомогою пізнання; а також зовнішні прояви та діяльність. Низка вчених стверджує, що в разі надання допомоги важливо дотримуватися основних принципів поведінков
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!