Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Конкурентоспроможне підприємство.

Статті в журналах з теми "Конкурентоспроможне підприємство"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Конкурентоспроможне підприємство".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Mendela, I. Ya, та Ye М. Mendela. "КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІ ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ В КУРОРТНОМУ БІЗНЕСІ". Actual problems of regional economy development 2, № 19 (2023): 49–56. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.19.49-56.

Повний текст джерела
Анотація:
Курортний бізнес є однією з найбільш динамічних і змінних галузей, яка потребує постійної адаптації до нових тенденцій та вимог споживачів. У цьому контексті, конкурентоспроможні інноваційні маркетингові стратегії стають надзвичайно важливими для успішного розвитку курортного бізнесу. З появою нових конкурентів, зміною смаків туристів та розвитком технологій, компанії, які не можуть забезпечити конкурентоспроможні інноваційні маркетингові стратегії, швидко виходять з ринку. Конкурентоспроможні інноваційні маркетингові стратегії в курортному бізнесі дозволяють компаніям привернути нових клієнтів та зберегти існуючих, щоб забезпечити стабільний потік прибутку та зростання.
 Дане дослідження присвячене питанням вивчення конкурентоспроможних інноваційних маркетингових стратегій, які дозволять підприємствам курортної сфери бути успішними та конкурентоспроможними на ринку. Дана тема є малодослідженою, оскільки вченими вивчаються інноваційні стратегії та їх вплив на діяльність підприємства, проте курортний бізнес залишається поза увагою. Метою статті є розкриття ролі конкурентоспроможних інноваційних маркетингових стратегій в курортному бізнесі.
 Дослідження показує, що опрацювання загальних інноваційних стратегій маркетингу вкаже на результат від їх впровадження. Аналіз основних специфічних рис інноваційної діяльності в курортному бізнесі забезпечить генерацію основних інноваційних маркетингових стратегій. Дослідження різноманітних підходів до інноваційних стратегій маркетингу в курортній справі вкажуть на спрямованість щодо залучення нових клієнтів та збільшення продажів. Запровадження інноваційної діяльності курортного підприємства дозволить згенерувати підприємству конкурентоспроможну стратегію перспективного розвитку.
 Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні специфічних рис інноваційної діяльності в курортному бізнесі, оскільки інноваційна діяльність є важливим інструментом для досягнення конкурентної переваги курортного підприємства. Практична значущість дослідження полягає в тому, що його основні положення можуть бути використані в практичній діяльності курортних підприємств.
 Конкурентоспроможні інноваційні маркетингові стратегії є дуже важливим елементом успішної діяльності курортних підприємств. За цих умов закономірним є підвищення інтересу учених і практиків до маркетингових аспектів у процесі дослідження конкурентоспроможних інноваційних маркетингових стратегій в курортному бізнесі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ліпич Любов, Хілуха Оксана та Кушнір Мирослава. "ВПЛИВ ІНДУСТРІЇ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НА ЗМІНУ БІЗНЕС-МОДЕЛІ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 3 (2023): 119–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2023-3-15.

Повний текст джерела
Анотація:
Функціонування підприємств у нинішніх реаліях вимагає прийняття нових інноваційних рішень і застосування відповідних бізнес-моделей, що враховують зміни притаманні Індустрії 4.0. Мета статті охарактеризувати бізнес-моделі підприємств, з врахуванням цих змін.
 Встановлено, що загальні компоненти концепції Індустрії 4.0 включають кіберфізичні виробничі лінії, персоналізований продукт, гнучке виробництво на смарт підприємствах, Інтернет речей, доступ до великого обсягу даних (Big Data),хмарні обчислення, оцифрування, автоматизоване налаштування виробництва, смарт підприємство, автоматизацію. Оскільки концепція індустрії 4.0 є новим рішенням, то перелік компонентів, які її характеризують, буде доповнюватися. Індустрія 4.0 змушує підприємства вносити зміни в моделі, які забезпечують гнучке, ефективне та конкурентоспроможне функціонування компанії на ринку. Ці зміни у передбачають: оновлення поточної бізнес-моделі галузі (підприємства), побудову нової бізнес-моделі (або моделей) поряд із існуючими та поступовий перехід від однієї до іншої.
 Доведено, що концепції бізнес-моделей підприємств, які працюють в епоху Індустрії 4.0, базуються на двох припущеннях: цінність персоналізована, тобто визначається досвідом, набутим у певний момент часу з одним споживачем, який ініціює процес виробництва та бере участь у проектуванні продукту; у ланцюзі постачання передбачається, що ресурси отримують від різних постачальників і доступ до них є глобальним. Бізнес-модель - це конфігурація бізнес-процесів та ресурсів, оформлена у вигляді соціальної та технічної архітектури підприємства.
 Обґрунтовано, що нова бізнес-модель базується на модифікації ланцюга створення вартості M.E. Портера (Net of Value Chain). У новій реальності будуються багатовекторні мережі цінностей. Джерелом цінності в них є комбінація зв'язків, заснована на компліментарності їхньої діяльності. Активність споживачів, комунікабельність, конвергенція технологій і галузей, глобалізація ринків, глобальний пошук ресурсів і глобальний доступ до них є тенденціями, які не піддаються контролю окремою компанією, звідси необхідність мережевих зв’язків.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Морохова В.О., Бойко О.В. та Лорві І.Ф. "МАРКЕТИНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний форум 1, № 3 (2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-12.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглянуто питання використання маркетингових технологій з метою формування конкурентних переваг. Систематизовано дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців стосовно джерел конкурентних переваг. Узагальнено вимоги, яким мають відповідати конкурентні переваги та наведено систематизований перелік характеристик, через які виявляється сутність конкурентних переваг. Конкурентні переваги мають вигідно відрізняти підприємство від конкурентів, задовольняти потреби споживачів, забезпечувати підприємству довгострокову конкурентну позицію на ринку, бути гнучкими та адаптованими до змін сучасного бізнес-середовища.
 Доведено, що засобом досягнення конкурентоспроможної позиції підприємства на ринку є розробка конкурентної стратегії, що базується на системі цінностей споживачів. Впровадження принципу клієнтоорієнтованості та створення споживчої цінності визначено головними складовими забезпечення стійких конкурентних переваг.
 За сучасних умов нестабільного ринкового середовища аргументовано доцільність розробки адаптивних маркетингових стратегій, що дають змогу підприємствам реагувати на зміни ринкового середовища, мінімізувати ризики та втримати конкурентні позиції. Наголошено на необхідності забезпечення системного підходу до формування стратегій окремих елементів комплексу маркетингу. Виділено напрями адаптивного маркетингового управління.
 Узагальнено сучасні маркетингові технології, які можуть застосовувати підприємства з метою розширення цільової аудиторії, збільшення обсягів продаж та зміцнення своїх позицій на ринку. Їх особливостями є орієнтація на стратегічні цілі розвитку, інтегрованість із загальною системою управління підприємством, комплексність, безперервність та динамізм реалізації. Результатом ефективного використання цих технологій є успішна діяльність підприємств на ринку, досягнення маркетингових та управлінських цілей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Аранчій, Валентина, Петро Макаренко та Владислав Лесюк. "ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Вісник Полтавського державного аграрного університету. Серія «Економiка, управлiння та фiнанси», № 2 (25 листопада 2024): 3–12. https://doi.org/10.32782/pdau.eco.2024.2.1.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено оцінювання економічної ефективності та конкурентоспроможності аграрних підприємств. Сформовано методичні засади проведення оцінки господарювання підприємств. Запропоновано власний перелік показників для оцінювання економічної ефективності та конкурентоспроможності підприємств. Проаналізовано динаміку показників економічної ефективності досліджуваних аграрних підприємств за 2019–2023 рр. Протягом цього періоду на аграрних підприємствах спостерігали нестабільність економічної ефективності. Серед досліджуваних аграрних підприємств найбільш економічно ефективним було ПП «Імені Калашника», де єдиною проблемою стало часткове зниження операційної ефективності, що порівняно з іншими аграрними підприємствами не є настільки суттєвим. Водночас найменш економічно ефективним було визначено ТОВ «Елеватор «Чиста криниця», де відбулося зменшення фондовіддачі, продуктивності праці, коефіцієнта обертання активів та порогу рентабельності протягом досліджуваного періоду. Відповідно, це аграрне підприємство потребує вдосконалення процесів управління та виробництва для подолання наявних проблем. Проаналізовано динаміку показників конкурентоспроможності досліджуваних аграрних підприємств за 2019–2023 рр. Аналогічно до показників економічної ефективності показники конкурентоспроможності також є нестабільними, що свідчить про вплив зовнішніх чинників, зокрема конкурентного середовища, на діяльність аграрних підприємств. Найбільш конкурентоспроможним аграрним підприємством стало ПП «Імені Калашника», яке єдине збільшило власну частку на ринку в Україні та товарність продукції. Відповідно два інших досліджуваних аграрних підприємства потребують впровадження заходів з підвищення конкурентоспроможності. На основі проведеного дослідження визначено напрями підвищення економічної ефективності, які спрямовані на вдосконалення окремих складників діяльності аграрних підприємств. Серед них виділено розвиток виробництва, технологій, управління, якості, персоналу та взаємовідносин. Водночас кожний складник передбачає перелік конкретних заходів для підвищення економічної ефективності аграрних підприємств.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Черчата, Анжела Олексіївна, Уляна Ярославівна Андрусів, Галина Олексіївна Зелінська та Юрій Романович Михайлюк. "УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ НА ЗАСАДАХ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 2(28) (31 грудня 2023): 133–42. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2023-2(28)-133-142.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена висвітленню ролі оптимізації бізнес-процесів підприємства. Досліджено сутність та значення бізнес-процесів підприємства, зокрема будівельного, як інструменту підвищення ефективності його діяльності, проаналізовано особливості запровадження процесного підходу з урахуванням специфіки підприємств будівельної галузі. На основі систематизації основних трактувань поняття бізнес-процесу в статті було визначено сутність бізнес-процесу як послідовності дій, спрямованих на досягнення мети в рамках загальної місії підприємства – надання якісних послуг (виробництва продукції) для забезпечення безперервного поточного виробничого процесу, що передбачає управління потоками на вході та виході, має відповідального виконавця й економічно виміряний результат в умовах невизначеності зовнішнього середовища та обмеженості ресурсів. Обгрунтовано, що для ефективного процесного управління значна увага приділяється оптимізації бізнес-процесів, що забезпечують діяльність будівельних підприємств та здійснюються з метою вчасного постачання матеріальних, фінансових, інформаційних ресурсів на вході основних процесів та вчасної доставки новоствореної цінності продукту чи послуги до кінцевого споживача на виході. Застосування процесного підходу та оптимізація бізнес-процесів мають декілька переваг для управління підприємством. Вони допомагають зрозуміти повний контекст та логіку дій всіх взаємопов'язаних процесів, покращують координацію та комунікацію між відділами та працівниками, скорочують час виконання завдань та підвищують якість продукції або послуг. Крім того, процесний підхід та оптимізація бізнес-процесів сприяють постійній удосконаленості, що дозволяє підприємству бути конкурентоспроможним у постійно змінному ринковому середовищі. На основі зроблено ретроспективного аналізу, зроблено висновок, що для вирішення подібних задач використовується логістика та широке застосування методів логістичного управління. Оскільки, саме логістичне управління є вирішальним для координації бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві. Перспективами подальших досліджень у даному науковому напрямку є розробка механізму оцінки бізнес-процесів суб’єкта господарювання, враховуючи специфіку його діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Naborskyy, Serhiy. "ОСНОВИ ТЕОРЕТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Grail of Science, № 29 (18 липня 2023): 49–51. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.07.2023.006.

Повний текст джерела
Анотація:
Конкурентоспроможність підприємства є економічною категорією, що характеризує здатність організації здійснювати виробництво конкурентоспроможної продукції, використовуючи свій потенціал краще за конкурентів. В даному випадку особливе значення має можливість організації оперативно та адекватно реагувати на зміни в покупному середовищі, виявляти реакцію на смаки та переваги покупців. Узагальнення висновку про обґрунтування рівня конкурентоспроможного товару та конкурентних переваг ринку є вихідним моментом у роботі підприємства. Рівень конкурентоспроможності підприємства є відносним поняттям і може бути виявлений та оцінений виключно у процесі порівняння організацій, які займаються випуском аналогічної продукції або надають відповідні послуги на місцевому, регіональному, національному чи світовому ринку. Це зумовлює той факт, що підприємство може бути конкурентоспроможним на місцевому чи національному ринку і не бути таким на регіональному та світовому рівні. Конкурентоспроможність як економічна категорія характеризує специфічну сферу, що включає проектні, виробничі, розподільні та споживчі аспекти результату економічної діяльності. Конкурентоспроможність властива всім структурним елементам економічної системи та проявляється у боротьбі, результатом якої стає перерозподіл ринкової частки на свою користь [2, с. 69].
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Городня, Т. А., Б. І. Кабаці та Н. Г. Міценко. "ДІАГНОСТИКА ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ У ФОРМУВАННІ ВНУТРІШНЬОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 74 (19 січня 2024): 41–48. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-05.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено аналіз досліджень у сфері діагностики трудового потенціалу підприємства, обґрунтовано необхідність використання інструментарію економічної діагностики для управління трудовим потенціалом підприємств в умовах війни та повоєнний період, оскільки відтік трудового потенціалу за кордон обумовив значне зниження якості трудового потенціалу країни загалом. Метою статті є дослідження методів, способів і можливостей діагностики трудового потенціалу підприємства для соціально відповідальної діяльності в умовах війни, формування інтегрального показника комплексної діагностики трудового потенціалу підприємства. Проаналізовано дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили, досліджено тенденції зміни трудового потенціалу країни під час війни. Представлено трудовий потенціал підприємства в умовах воєнного стану як інтегровану величину кількісної та якісної характеристик робочої сили. Запропоновано структурні елементи трудового потенціалу працівника в умовах воєнного стану. Доведено, що соціально відповідальне підприємство зацікавлене в діагностиці трудового потенціалу задля забезпечення його збереження під час війни та подальшого розвитку як головного фактора виробництва. Наведено підходи до обґрунтування системи показників діагностики трудового потенціалу підприємства. Представлено формалізовану модель трудового потенціалу підприємства та її залежність від інформованості та організаційної культури. Обґрунтовано функціональну залежність трудового потенціалу від потенціалів складових інтелектуального капіталу, їх інноваційної та конкурентоспроможної активності. Розроблено інтегральний показник комплексної діагностики трудового потенціалу підприємства з урахуванням якісних і кількісних показників. Подальших досліджень заслуговує використання інструментарію діагностики під час обґрунтування механізмів реалізації внутрішньої соціальної відповідальності підприємств у контексті забезпечення безперебійної господарської діяльності трудовими ресурсами належної якості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Buhas, Vasyl, Valery Bugas та Maria Kochirko. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 8 (2021): 48–54. http://dx.doi.org/10.32750/2021-0205.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасне підприємство яке функціонує в ринковій економіці залежить не тільки від наявності нових, сучасних технологій, якості продукції, впровадження нових етапів розвитку маркетингових задач, просування товарів, а й від ефективного управління персоналом. Відповідно, щоб залишатись на головних позиціях ринку, бути конкурентоспроможним та досягати успіху у поставлених задачах, потрібно покращувати якість управління персоналом та надавати йому можливість щоденного розвитку. Чимало провідних науковців присвятили системі управління персоналом, в їхніх працях управління персоналом орієнтується на визначенні важливих функцій щодо планування персоналу, його відбору, маркетингу і розвитку. При побудові організаційної структури на підприємстві доцільно застосовувати сучасні концепції менеджменту. Управління персоналом, в першу чергу, повинне здійснюватися через управління його трудовим потенціалом, що оцінюється як за ефективністю реалізації, так і за ефективністю розвитку трудового потенціалу персоналу. Так в праці «Удосконалення системи управління персоналом в умовах розвитку вітчизняних підприємств на засадах маркетингу та логістики», де автори розглядають логістичні аспекти управління персоналом підприємств України. Визначають вплив глобалістичних та інтеграційних факторів на розвиток персоналу. Наголошують, що важливою проблемою залишається ефективне управління персоналом вітчизняних підприємств.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Кощій, Оксана. "ВИРОБНИЦТВО ЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 32 (2023): 86–93. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2022-04-86-93.

Повний текст джерела
Анотація:
Ефективність функціонування підприємства залежить від його конкурентоспроможності. Передумовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства є його спроможність виготовляти конкурентоспроможну продукцію, затребуваність якої на ринку залежить від її якісних характеристик. Обґрунтовано, що причиною низької конкурентоспроможності вітчизняних підприємств є низька конкурентоспроможність їх продукції, зумовлена її низькою якістю. Низька якість продукції спровокована моральним та фізичним зносом основних засобів вітчизняних підприємств, використанням застарілих технологій, неналежним управлінням якістю продукції. Доведено, що оновлення техніко-технологічної бази вітчизняних підприємств та використання концепції загального менеджменту якості сприятиме зростанню якості та конкурентоспроможності продукції. Це в свою чергу призведе до підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

КУЛІШ, Дамір Валерійович. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Economic Synergy, № 4 (29 грудня 2023): 118–231. http://dx.doi.org/10.53920/es-2023-4-15.

Повний текст джерела
Анотація:
Методологія, розроблена в цьому дослідженні, пропонує використання кластерного аналізу та штучних нейронних мереж. Вона дозволяє визначити фактори, на які слід зосередити зусилля, ресурси та посилити контроль, що дасть можливість покращення конкурентних умов і результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємствам. Мета дослідження - визначення експортного потенціалу підприємства в процесі формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності. Для визначення ключових факторів експортного потенціалу було проведено огляд літератури. Проаналізовано експортний потенціал підприємства в процесі формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності, що спрямований на оцінку та класифікацію підприємств на основі пропозиції ключових факторів експортного потенціалу. Також оцінено застосування кластерного аналізу для визначення та характеристики конкурентних профілів за допомогою штучних нейронних мереж для класифікації експортного потенціалу. Результати дозволили згрупувати підприємства в чотири конкурентні профілі, які пов’язують їхні характеристики експортного потенціалу. Штучні нейронні мережі продемонстрували здатність 86,8 відсотків розрізняти та класифікувати підприємства відповідно до їхнього конкурентного профілю в процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності. В дослідженні застосовано 16 ключових факторів, інтегрованих у фінансові аспекти, внутрішні процеси, клієнтів, навчання та розширення ринків. Достовірність результатів підтверджується індексом валідності 0,93 відсотка і коефіцієнтом надійності Кронбаха Альфа 0,95 відсотка. За результатами встановлено, що представлена методологія здатна виміряти конкурентоспроможні експортні умови підприємства, за допомогою яких можна визначити пріоритети для покращення зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Stankovska, I. M. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІНСЬКОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ СКЛАДОВИХ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗОВАНОЇ CИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ НАФТОГАЗОВОЇ ГАЛУЗІ". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (2016): 67–72. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.67-72.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття досліджує реалізацію методів управлінського бізнесу, використовуючи діагностичні групи, складені інтелектуальною системою управління конкурентоспроможними підприємствами нафтогазової галузі. У докладному варіанті «людина» та «система управління системою», використовувались гігієнічні стандарти для ідентифікації характеристичних характеристик особи, що інтегруються в систему конкурентоспроможних систем. Для врахування специфічних нафтогазових технологій при формуванні характеристичних систем системи управління конкурентоспроможними компаніями запропоновано відповісти на міжнародні стандарти. Для діагностики системи управління конкурентоспроможним продуктом запропоновано перелік методів управління жорстким рівнем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Перегуда, Юлія. "Засади забезпечення конкурентоспроможності з використанням потенціалу аграрного сектору економіки". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 1 (91) (30 червня 2022): 28–32. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.2022.1.4.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасні глобалізаційні виклики актуалізують інституційний підхід до формування цінностей безпеки у формуванні конкурентоспроможної економіки, яка має забезпечуватися в конкурентному середовищі. На сьогоднішній день одним із найважливіших завдань у сфері економічного розвитку є створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в економіку нашої держави, запровадження практичних механізмів їх правового захисту та подальше покращення інвестиційного клімату як однієї з передумов формування потенціалу подальшого розвитку конкурентоспроможної економіки. Інвестиції є фінансовим джерелом відтворення і економічного зростання в цілому, фактором, що визначає розвиток продуктивних сил і системи економічних відносин. Мета статті – проаналізувати існуючі інституціональні засади забезпечення конкурентоспроможності економіки країни, спираючись на використання потенціалу аграрного сектору. Методи дослідження: бібліографічний, аналіз, синтез, інституціональний підхід. Дослідження наукових основ формування конкурентоспроможної парадигми економічної безпеки аграрних підприємств в умовах формування конкурентоспроможної економіки показало актуальність технологічної, інноваційної, інституційної, стратегічної та системної концепцій. Розроблено пропозиції щодо формування конкурентної парадигми в сучасних умовах забезпечення економічної безпеки в умовах формування циркулярної економіки для досягнення конкурентоспроможності аграрного підприємства. Ідентифіковано основні тенденції розвитку підприємств аграрного сектору та їх ролі у формуванні конкурентної парадигми розвитку конкурентоздатної економіки. Архітектоніка дослідження базується на розгляді таких рівнів інституціонального забезпечення конкурентоспроможної економіки: макрорівень (державний); мезорівень (галузевий, аграрний сектор економіки); мікрорівень (рівень підприємств). На макрорівні питання забезпечення конкурентоспроможності знаходять своє відображення у формування потужного інституціонального середовища для підвищення конкурентоспроможності, моніторингу ключових оціночних показників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

СТАДНИК, Валентина, Віталій ЙОХНА, Олександр КРАСОВСЬКИЙ та Олег ЯРМОШ. "РЕСУРСНО-ТЕХНОЛОГІЧНА СКЛАДОВА НАРОЩУВАННЯ РИНКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 4 (28 листопада 2024): 200–209. https://doi.org/10.31891/mdes/2024-14-27.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є визначення науково-методичних підходів до нарощування ринкового потенціалу промислового підприємства через технологічне оновлення його виробничої системи. Відправною точкою дослідження вибрали тезу про те, що ринковий потенціал підприємства доцільно розглядати як його можливості реалізовувати конкурентні переваги для створення ціннісних пропозицій на ринку, опираючись на власні та інші доступні за ціною ресурси, що можуть бути залучені у проєктування й реалізацію бізнес-процесів. Акцентовано увагу на тому, що для виробничих підприємств конкурентні переваги залежать від того, наскільки застосовані у виробництві технології можуть, з одного боку, поліпшити процеси ресурсовикористання, а з іншого – забезпечити кращу якість тих товарів (послуг, робіт), що будуть пропонуватися для реалізації. Для цього необхідно своєчасно оновлювати технологічну складову виробничих процесів, поєднуючи існуючі й нові елементи виробничих систем таким чином, щоб максимально реалізувати їх можливості створювати конкурентоспроможний продукт у тих сферах економічної діяльності, де підприємство функціонує як суб’єкт ринку. Охарактеризовано сучасні тенденції технологічного оновлення промислових підприємств в Україні та відзначено зумовлені війною проблеми фінансового забезпеченнях цих процесів. Сформульовано рекомендації щодо інтеграції зусиль підприємств – учасників технологічних ланцюжків, для здійснення взаємопов’язаних технологічних змін на принципово нових засадах використання ресурсів та їх переробки у готову продукцію. В їх основі – узгодження ресурсно-технологічних, маркетингових і організаційно-економічних рішень, які мають ухвалюватися в межах партнерської взаємодії. Алгоритмізовано процес такого узгодження для підприємств, що випускають технічно складну продукцію з виділенням в ньому функціональних завдань маркетингу. Запропонований підхід дає змогу досягати ефекту ресурсно-технологічної синергії, підвищуючи на основі узгоджених технологічних змін і маркетингових рішень ринковий потенціал усіх учасників технологічного партнерства. Визначено також організаційно-економічні умови, за яких таке партнерство в процесах створення споживчої цінності стає недоцільним з погляду власника ключової технології.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Забедюк Мирослава та Яцук Ілона. "СТРАТЕГІЧНІ АЛЬТЕРНАТИВИ НАРОЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 1 (2023): 151–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2023-1-19.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей формування стратегічних альтернатив в напрямку нарощення фінансового потенціалу підприємства. Зазначається, що в процесі розробки фінансової стратегії підприємства необхідним, по-перше, є забезпечення її відповідності фінансовій політиці підприємства в цілому; по-друге, фінансова стратегія підприємства повинна бути узгоджена з його базовою корпоративною стратегією. Також, потрібно враховувати, що ключовим фактором при розробці фінансової стратегії підприємства є необхідність її відповідності внутрішньому потенціалу підприємства.
 Сформовано основні стратегічні етапи нарощення фінансового потенціалу підприємства. Розглянуто базові фінансові стратегії в аспекті нарощення фінансового потенціалу підприємства: стратегія формування фінансових ресурсів, структурна фінансова стратегія та стратегія забезпечення фінансової безпеки. Формування та імплементація базових фінансових стратегій підприємства повинні узгоджуватися з кон’юнктурою та тенденціями розвитку ринку, на якому функціонує підприємство. При цьому, також, необхідно враховувати фактори ризику на державному рівні та глобальні загрози.
 Поряд із базовими фінансовими стратегіями розглянуто функціональні стратегії, що стосуються формування та підвищення ефективності використання фінансового потенціалу підприємства. Наведено класифікацію функціональних стратегій, систематизованих за окремими підходами.
 В процесі вибору стратегічних альтернатив нарощення фінансового потенціалу підприємства кожне підприємство повинно враховувати специфіку своєї діяльності, вплив сукупності факторів тощо. Вдалим вибором та поєднанням стратегій щодо нарощення фінансового потенціалу досягається мінімізація ризиків, зростання ефективності діяльності, підвищення фінансової стійкості та забезпечення конкурентоспроможних позицій підприємства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Івченко, Є. А., та А. О. Хімченко. "Цифрова трансформація систем управління бізнес-процесами на українських підприємствах". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 6 (286) (10 січня 2025): 45–50. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2024-286-6-45-50.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто актуальні проблеми цифрової трансформації систем управління бізнес-процесами на українських підприємствах. Визначено, що в умовах швидких змін у бізнес-середовищі компанії змушені адаптуватися до нових технологій, які впливають як на технічні аспекти ведення бізнесу, так і на поведінку споживачів. Жорстку конкуренцію розглянуто однією з ключових причин активного впровадження цифрових технологій, що змушує підприємства шукати нові способи оптимізації операцій, підвищення ефективності та скорочення витрат. Проаналізовано особливості цифрової трансформації управління бізнес-процесами в Україні. Виявлено основні виклики та перспективи для підприємств, що розглядають впровадження цифрових технологій. Розглянуто сучасні підходи до цифрової трансформації, серед яких використання таких інструментів, як RFID-мітки, блокчейн, голосові помічники, хмарні сервіси, CRM-системи, BusinessProcessManagement (BPM) та RoboticProcessAutomation (RPA). Визначено, що цифрові технології активно змінюють маркетингові процеси, дозволяючи більш ефективно залучати клієнтів через персоналізовані рекламні кампанії та аналітику даних. Автоматизацію бізнес-процесів розглянуто як можливість скоротити витрати на персонал, прискорити виконання завдань, мінімізувати помилки, спричинені людським фактором, та покращити якість продукції та послуг. Розглянуто вплив цифрової трансформації на логістику та управління ланцюгами постачань. Використання IT-рішень, аналітики великих даних та штучного інтелекту допомагає підприємствам підвищувати продуктивність, зменшувати витрати та оптимізувати роботу складських систем. У сфері фінансів та управління ризиками також спостерігається активне впровадження цифрових рішень, зокрема блокчейн-технологій, що забезпечують підвищену безпеку та прозорість фінансових операцій. Проте поряд із перевагами цифрової трансформації вказано основні виклики, з якими стикаються українські підприємства. Зазначено, що ефективне управління цифровими змінами потребує стратегічного підходу та комплексного аналізу потреб бізнесу. Наведено приклади використання цифрових рішень в Україні. Розглянуто цифрові сервіси ПриватБанку та Ощадбанку, які активно інтегрують сучасні фінансові технології для автоматизації банківських операцій. Проаналізовано потенціал українських ІТ-компаній, які розробляють конкурентоспроможні цифрові рішення для бізнесу, що можуть стати альтернативою закордонним аналогам.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Ткаченко, С. М. "СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРІТЕТИ ВИКОРИСТАННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-04.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується оцінка та стратегічне управління конкуренто- спроможністю підприємства. Розглянуті основні концепції управління і питання удосконалення управління інноваціями, що направлені на підви- щення конкурентоспроможності підприємства. Обґрунтовано, що важли- вим аспектом системи забезпечення належного рівня конкурентоспромож- ності підприємства є процес його оцінювання, в ході якого виявляються його сильні і слабкі сторони, приховані можливості та потенційні загрози, що у подальшому дає можливість ефективно планувати та розвивати діяль- ність на основі конкурентних переваг. Визначення рівня конкурентоспро- можності підприємства є початковим моментом планування його діяльності та розробки стратегії конкурентоспроможності. Для функціонування орга- нізаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства необхідна система оцінки конкурентоспроможності, яка б врахувала інтереси інвесторів, підприємств, споживачів, держави. Акцен- товано увагу на те, що відсутність єдиного розуміння суті поняття конку- рентоспроможності підприємства обумовило неоднозначність трактування даної категорії. В сучасних ринкових умовах підприємства діють в конку- рентному середовищі. Зроблено висновок, що для забезпечення ефектив- ної діяльності підприємствам потрібно вивчати конкурентне середовище, визначати конкурентні переваги та конкурентоспроможність. Визначено, що існують різні підходи до визначення конкурентоспроможності підпри- ємства. Зроблено висновок що конкурентоспроможність підприємства це: порівняльна перевага, відмінність чи відносна характеристика, показник; властивість об’єкта управління (суб’єкта ринкових відносин) задовольняти потреби; система показників конкурентоспроможності та ефективності; підсумковий показник стійкості роботи підприємства, ефективного вико- ристання ресурсів, здатності протистояти чи виробляти і збувати товари і послуги; здатність витримувати конкуренцію на ринку; займана частка ринку; критерій виходу підприємства на товарні ринки; гнучкість і адап- тивність; рівень компетенції підприємства; пріоритетні аспекти конку- рентоспроможності з урахуванням інтересів зацікавлених користувачів інформації про конкурентоспроможність; якість і конкурентоспроможність продукції, що випускається. Зроблено висновки, що важелями підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є фактори конкурентоспро- можності. Встановлення визначальних факторів конкурентоспроможності здійснюють за їх впливом та в залежності від цілей і завдань управління конкурентоспроможністю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Ведерніков, Михайло, Леся Волянська-Савчук та Марія Зелена. "МОНІТОРИНГ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 3 (29 вересня 2022): 39–48. http://dx.doi.org/10.31891/mdes-2022-5-5.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується мотивація як один з найважливіших факторів, що впливають на конкурентоспроможність персоналу підприємства. Розглянуто основні передумови виникнення поняття конкурентоспроможності персоналу підприємства. Визначено сутність поняття «конкурентоспроможність персоналу», що включає в себе сукупність конкурентоспроможних переваг усіх працівників організації. Здійснено оглядовий аналіз впливу факторів на конкурентоспроможність працівника на зовнішньому ринку праці, які безпосередню зв'язані з характеристиками ринку праці. Здійснено оглядовий аналіз системно-цільового підходу в управлінні. Сформовані конкурентні переваги персоналу під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників і розглядаються як результат навчання, розвитку та діяльності. Розглянуто методологічні підходи до формування системи мотивації персоналу на промисловому підприємстві. Охарактеризовано мотиви, що спонукають людину ефективно працювати на робочому місці. Сформовано основні ідеї щодо розвитку мотивації персоналу підприємства. Визначено фактори мотивації працівників підприємства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Ларіонова, К., О. Синюк, Т. Донченко та Г. Капінос. "УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ОЦІНКИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ". Science and Innovation 18, № 2 (2022): 30–43. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.02.030.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Реалізація інноваційної реструктуризації підприємств дозволить досягти позитивних результатів у фінансово-економічному становищі, зростанні питомої ваги наукомісткої конкурентоспроможної інноваційної продукції та інтелектуальних послуг промисловості, що має посилити конкурентоспроможність продукції. Розробка нових механізмів інноваційної реструктуризації підприємств набуває особливої актуальності.Проблематика. Практично не дослідженими залишаються питання визначення та встановлення ролі, складу та основних критеріїв об’єктивної комплексної оцінки реструктуризаційного потенціалу для обґрунтування доцільності проведення інноваційної реструктуризації на підприємстві.Мета. Розробити методичний підхід до оцінки реструктуризаційного потенціалу підприємства, використання якого дозволить комплексно узагальнити отримані результати та прийняти оптимальні управлінські рішення.Матеріали й методи. Застосовано методичний підхід для розрахунку інтегрального показника за допомогою індексного та експертного методів оцінки та інтерпретації його величини лінгвістичними характеристиками шкали рівнів реструктуризаційного потенціалу.Результати. Удосконалено науково-методичний інструментарій оцінки реструктуризаційного потенціалу промислового підприємства, який ґрунтується на обчисленні системи локальних показників, сформованої з урахуванням функціональних складових реструктуризаційного потенціалу. Впровадження системи спостереження за локальними, комплексними показниками і загальним рівнем реструктуризаційного потенціалу дозволило розробити єдинийдля кожної групи підприємств алгоритм вибору відповідного виду реструктуризації та обрати відповідну стратегію розвитку.Висновки. Сформовано систему індикаторів і здійснено моделювання розроблених інтегральних показників реструктуризаційного потенціалу підприємства. Запропоновано методичний підхід щодо вибору стратегії розвитку підприємства для впровадження інноваційної реструктуризації залежно від рівня реструктуризаційного потенціалу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Dyndyn, M., та О. Tokarchuk. "ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ВІВЧАРСТВА І КОЗІВНИЦТВА". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (2016): 53–57. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6909.

Повний текст джерела
Анотація:
Історично вівчарство є традиційною галуззю сільськогосподарського виробництва в Україні. У процесі розвитку вівчарства і козівництва створено галузь з багатим генофондом. Однак з переходом на ринкові відносини нагромаджений потенціал галузі почав руйнуватися. Наразі гострою вбачається необхідність відродження вівчарства і козівництва у сільськогосподарських підприємствах, що вимагає розширення наукових досліджень щодо забезпечення ефективного ведення галузі, формування конкурентоспроможної продукції вівчарства і козівництва. Обґрунтування напрямів успішного вирішення цього завдання можливе лише за умови об’єктивної всебічної оцінки стану розвитку вівчарства і козівництва в сільськогосподарських підприємствах та рівня ефективності виробництва продукції галузі. Розглянуто теоретичні основи ефективності сільськогосподарських підприємств вівчарства і козівництва в ринкових умовах господарювання. Проаналізовано існуючі на сьогодні визначення категорії «ефективність». Висвітлено концепції аналізу ефективності підприємницької діяльності та рівень економічної ефективності сільськогосподарських підприємств вівчарства і козівництва. Визначено показники ефективного виробництва у вівчарстві та козівництві. Відображено фактори формування ефективності сільськогосподарських підприємств вівчарства і козівництва. Розкрито поняття «ефективність» різними економістами–аграрниками у науковій літературі. Проілюстровано систему чинників зростання ефективності виробництва продукції вівчарства і козівництва у сільськогосподарських підприємствах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Шостак, Л. В., А. А. Федонюк та Д. І. Камозіна. "РОЗРОБКА БІЗНЕС-МОДЕЛІ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЄКТУ ФІНАНСОВО-БЕЗПЕЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво і торгівля, № 44 (21 березня 2025): 88–95. https://doi.org/10.32782/2522-1256-2025-44-11.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена розробці бізнес-моделі для інноваційного проєкту, спрямованого на забезпечення фінансової безпеки підприємства. В умовах швидких змін на ринку, зростання конкуренції та впливу глобальних факторів підприємствам необхідно створювати стійкі стратегії для забезпечення своєї фінансової стабільності. Розглядається концепція бізнес-моделі як інструменту, що допомагає підприємствам адаптуватися до змінюваних умов та мінімізувати ризики, пов'язані з їхньою діяльністю. Окрема увага приділяється розвитку інновацій, які дозволяють підприємствам не тільки зберігати конкурентні переваги, а й ефективно використовувати нові технології та стратегії для досягнення фінансової безпеки. У статті запропоновано алгоритм розробки бізнес-моделі інноваційного проєкту, що включає етапи аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, вивчення потреб ринку, визначення цільової аудиторії, а також оцінку фінансових, технічних і соціальних ризиків. Важливою складовою цього процесу є визначення ключових факторів, що впливають на здатність підприємства забезпечувати свою фінансову безпеку. Зокрема, акцентується на необхідності інтеграції інноваційних бізнес-процесів, ефективного управління фінансами та розвитку конкурентоспроможних продуктів і послуг. Також розглядається роль бізнес-комунікацій у забезпеченні успішної реалізації інноваційного проєкту. Важливими аспектами є взаємодія з інвесторами, партнерами та споживачами, а також використання сучасних комунікаційних стратегій для підвищення обізнаності про продукцію чи послугу підприємства. Підприємствам необхідно не тільки зберігати фінансову стабільність, але й розвивати довіру серед партнерів та клієнтів. Завершуючи статтю, зазначено, що розробка бізнес-моделі інноваційного проєкту фінансово-безпечного підприємства є складним та багатоетапним процесом, який вимагає ретельного аналізу та стратегічного планування. При цьому успіх підприємства залежить від ефективності прийнятих рішень, здатності до адаптації та постійного розвитку, а також від вміння керувати ризиками та залучати інвестиції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Воронкова, А. "Концепція управління конкурентоспроможним потенціалом підприємства". Економіст, № 8 (2007): 14–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Syrotynskyi, O. A., A. P. Syrotynska та L. V. Melnyk. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 96 (2021): 295. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202123.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті акцентується увага на те, що в сучасних умовах успішна та конкурентоспроможна діяльність транспортного підприємства забезпечується шляхом ефективного управління логістичними процесами та оптимізації витрат кожного з них. Сьогодні це можливо лише із застосуванням інформаційних технологій. Першочерговим завданням для транспортної організації є автоматизація управління транспортом. Нами досліджені загальні характеристики та функціональні можливості найбільш поширених в Україні програмних рішень задач автоматизації управління транспортом. Запропоновані підходи до вибору оптимального програмного забезпечення для логістичної діяльності транспортної організації, які дозволять підприємству провести успішне впровадження, використання та подальший розвиток інформаційних систем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

ВАСИЛЬЦІВ, Тарас, Володимир ЗАЙЧЕНКО та Руслан ЛУПАК. "СТРАТЕГІЧНО-ТАКТИЧНІ ЗАСАДИ ПЛАНУВАННЯ ЗМІЦНЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ". Development Service Industry Management, № 1 (30 березня 2023): 13–19. http://dx.doi.org/10.31891/dsim-2023-1(2).

Повний текст джерела
Анотація:
У статті акцентовано увагу на необхідності кардинальних змін у напрямі забезпечення значно вищого рівня соціальної та економічної ефективності функціонування сфери готельно-ресторанних послуг в Україні. Проведено аналіз основних досліджень та публікацій із проблем стратегічно-тактичного планування процесів зміцнення конкурентоспроможності підприємства готельно-ресторанної справи. Виділено основні чинники впливу на ефективність функціонування та зміцнення конкурентоспроможності підприємств готельно-ресторанної справи. Розроблено алгоритм формування конкурентоспроможної стратегії підприємства готельно-ресторанної справи, у якому передбачається аналіз конкурентного ринку (конкурентного середовища) та виділення зон внутрішнього та зовнішнього середовища, виявлення (ідентифікація) конкурентів, оцінювання інтенсивності конкуренції, аналіз конкурентів, дослідження конкурентоспроможності підприємства, його товарів (послуг), маркетингової діяльності і у підсумку вибір та впровадження конкурентної стратегії підприємства. Виділено важливість сегментування споживацьких ринків і споживачів, вибору оптимальної стратегії ціноутворення, врахування ризику, розроблення конкурентних карт, створення моніторингової системи та загальної бази даних про стан ринку при здійсненні стратегічно-тактичного планування процесів зміцнення конкурентоспроможності підприємства готельно-ресторанної справи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Балджи, Марина. "ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА СФЕРИ ПОСЛУГ". Social Development: Economic and Legal Issues, № 2 (23 січня 2025): 38–51. https://doi.org/10.70651/3083-6018/2025.2.05.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено актуальні проблеми формування стратегії розвитку на прикладі підприємств сфери послуг, з урахуванням впровадження модернізації та обслуговування комп’ютерної техніки, як запровадження нового виду послуг. Актуальність дослідження зумовлена потребою вдосконалення діяльності підприємства, оптимізації ресурсів і орієнтована на визначення перспектив розвитку. Основними проблемами сучасної діяльності підприємств сфери послуг визначено нестабільність в економіці, що обумовлена війною на території України. Метою дослідження виступає обґрунтування стратегії розвитку підприємства сфери послуг, що дозволить стабілізувати їх діяльність в воєнних умовах. Стаття спрямована на пошук шляхів удосконалення формування стратегії розвитку підприємств сфери послуг. У дослідженні використані такі методи як економічний аналіз, системний аналіз, аксіоматико-дедуктивний метод. Доведено, що стратегія розвитку складається з конкурентоспроможних дій та підходів, без яких відсутній плану дій та єдина програма досягнення бажаних результатів. Визначено, що стратегічні рішення розкривають перспективу підприємства на його розвиток, а обґрунтованість рішень залежить від наданої інформації. Результати дослідження показали, що ключовою тенденцією ведення бізнесу стала можливість здобуття повного комплексу послуг у сфері інформаційних технологій. В умовах війни простежується загострення потреб розширення комплексу послуг. У розрізі запровадження стратегії розвитку запропоновано оновлення спектру надання послуг, яке виступатиме вирішенням наявних проблем. Впровадження нового виду послуг допоможе залучити якомога більше клієнтів з різним рівнем доходу та розширить можливість вибору послуг для існуючої клієнтської бази. У висновках встановлено, що введення стратегії розвитку підприємства сфери послуг дозволяє стабілізувати їх діяльність у воєнних умовах, запроваджуючи комплексні дії, а запропоновані шляхи удосконалення формування стратегії розвитку підприємств сфери послуг дозволяють збільшити кількість клієнтської бази та підвищити якість надання послуг. Майбутні дослідження мають бути спрямовані на вивчення впливу війни на наслідки реалізації стратегії розвитку, а також перспективи її вдосконалення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Ковтун, О. І. "ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО СЕКТОРА В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЇХ ВИХОДУ ТА ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 42–51. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-07.

Повний текст джерела
Анотація:
Питання управління конкурентоспроможністю вітчизняних агропідприємств та їх продукції на світовому ринку, яке зводиться до її (конкурентоспроможності) забезпечення, підтримування та розвитку, пов’язане насамперед із з’ясуванням поняття конкурентоспроможності та її адекватною оцінкою, оскільки ефективно управляти можна лише тим, що об’єктивно оцінено з позицій переваг і недоліків. У статті запро-поновано авторський погляд на категорію “конкурентоспроможність підприємства”. “Конкурентоспромож-ність підприємства” нами потрактовано як оціночні категорію і критерій щодо можливостей створювати підприємством конкурентні переваги за критичними факторами успіху в конкретному галузево-ринковому сегменті (ГРС) певного бізнесу та адаптуватися до змін цього бізнес-середовища і на цій основі досягати там кращих результатів, ніж діючі чи потенційні конкуренти.У контексті такого трактування конкурентоспро-можності підприємства в майбутніх публікаціях нами будуть розглянуті альтернативні методики її оцінки та універсальний механізм її забезпечення (як сукупність засобів, форм і заходів) у межах певного інтегровано-го (ресурсно-ринкового) підходу, який повинен для кожного конкретного підприємства персоніфікуватися в залежності від галузево-ринкового сегмента його бізнес-діяльності, специфіки ланцюжка вартості формуван-ня споживчої вартості продукту бізнесу цього підприємства (коротко - ланцюжка вартості) та його конку-рентної позиції в конкретному ГРС, оціненої за відповідною методикою, вибір якої продиктований насамперед наявністю відповідної (необхідної для оцінки конкурентної позиції підприємства, його конкурентної сили, тоб-то конкурентоспроможності за даною методикою) інформації про цей ГРС ведення бізнесу. В якості ключо-вого аспекту й етапу в процесі управління конкурентоспроможністю підприємства, який охоплює питання її оцінки, забезпечення, підтримки та розвитку, розглянуто процедуру її оцінки. Проаналізовані різноманітні підходи, методи і методики до проведення її оцінки як в тактичному, так і в стратегічному контекстах. Власне, адекватно оцінена конкурентоспроможність підприємства з огляду його конкурентної позиції в ГРС, з одного боку (ринковий аспект), і з огляду його специфіки ланцюжка вартості, з іншого (ресурсний аспект), дозволяє визначити адекватні заходи щодо підвищення його конкурентоздатності в певному бізнесі на кон-кретному ринку. Цьому мають слугувати розглянуті та проаналізовані в цій статті альтернативні методи, методики та показники оцінки конкурентоспроможності підприємства, які можна застосувати для визна-чення рівня та параметрів конкурентоспроможності вітчизняних агропродовольчих підприємств з огляду на можливості і загрози, обумовлені провадженням ними бізнесу в умовах зовнішньоекономічної лібералізації (як прояву економічної глобалізації) як в межах національного, так і в масштабах світового ринку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Прокопенко, Наталія, та Іван Бишовець. "ТЕОРЕТИЧНИЙ БАЗИС ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНО ОРІЄНТОВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ ФАРМАЦЕВТИКИ". РОЗВИТОК МІСТА, № 1 (05) (31 березня 2025): 103–11. https://doi.org/10.32782/city-development.2025.1-15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено динамічно зростаючий рівень конкуренції в сучасних процесах глобалізації із врахуванням її до внутрішніх та зовнішніх змін у економічному середовищі українських підприємств, у тому числі у сфері високотехнологічних підприємств фармацевтики. Систематизовано та проаналізовано існуючі теоретичні та практичні способи визначення, впровадження та розробки інновацій, які стають не просто засобом адаптації до нових умов, але й ключовим фактором ефективності та конкурентоспроможності в постійно змінюваних умовах сучасності. Встановлено, що на теперішній час пріоритетним напрямком є успішне використання інновацій, що передбачає перехід до інноваційного типу господарської діяльності, дозволяє підприємствам фармацевтичної сфери досягати стійкого економічного становища. Такий підхід забезпечує розвиток за інтенсивним типом, коли постійне відтворення стратегічної інноваційної орієнтації стає невід’ємною складовою їх діяльності. Визначено, що інновації ідентифікують як нові або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукти, послуги, а також організаційно-технічні рішення, які суттєво покращують структуру, якість виробництва чи соціальну сферу. Ці нововведення здатні не лише задовольнити сучасні потреби ринку, але й створювати нові можливості для економічного зростання. Зокрема, впровадження інновацій сприяє підвищенню конкурентоспроможності як окремої продукції, так і підприємства в цілому, що є критично важливим у сучасному динамічному соціально-економічному середовищі. Аргументовано, що в умовах постійно зростаючих викликів і швидких змін на фармацевтичному ринку підприємства змушені не лише підтримувати інноваційні процеси, але й забезпечувати їх постійний розвиток. Інновації стають основою для ефективної діяльності, спрямованої на адаптацію до умов глобальної конкуренції, оптимізацію внутрішніх процесів та досягнення довгострокових стратегічних цілей. Для цього необхідно інтегрувати інноваційні рішення у всі аспекти управлінської та виробничої діяльності, в тому числі фармацевтичної галузі, створюючи умови для стабільного розвитку та збереження конкурентних переваг. Інновація є результатом, який можуть отримати підприємства, здійснюючи інноваційну діяльність, не зважаючи на природу її походження. Встановлено, що рівень новизни інновацій та їхній вплив на результати діяльності підприємств прямо залежить від активності у впровадженні інноваційних процесів. Ґрунтовні інновації здатні викликати масштабні трансформації в певних галузях: створення унікальних продуктів із новою цінністю для клієнтів, запровадження нових поколінь технологій, зміна технологічних укладів чи поява принципово нових економічних і соціальних систем. Удосконалюючи інновації, своєю чергою, спрямовані на доопрацювання й адаптацію базових інновацій до потреб різних галузей і споживацьких груп, зокрема шляхом покращення існуючих технологій, процесів чи продуктів. Інновації також класифікують за їхньою масштабністю: стратегічні, що змінюють базові технології чи підходи, та тактичні, які стосуються організаційних чи управлінських поліпшень. У більшості випадків технологічні нововведення займають центральне місце, тоді як організаційні інновації виконують допоміжну функцію, покращуючи їхню ефективність. Саме інноваційна діяльність фармації охоплює сукупність дій, спрямованих на реалізацію наукових і технічних досягнень із метою створення або покращення існуючих виробничих процесів, продуктів чи управлінських методів. Вона сприяє появі нових об’єктів або послуг, які раніше не існували, відкриваючи нові можливості для підприємств. У контексті цієї діяльності її сутність часто описують як процес розробки, впровадження та поширення інновацій. Цей підхід забезпечує підприємствам фармацевтичної сфери здатність адаптуватися до мінливих умов системної світової кризи в економіці, розширювати свої можливості та створювати унікальні конкурентні переваги, впроваджуючи те, що змінює уявлення про традиційні підходи в бізнесі та знайти шлях довгострокового відновлення економіки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Глушко, Т. В., та В. В. Камінський. "ІННОВАЦІЙНИЙ HR-ІНЖИНІРИНГ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(81) (10 квітня 2023): 202–8. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.2.26.

Повний текст джерела
Анотація:
Високий рівень агресивності економічного середовища, що спостерігається на даний час, зумовлює пошук інноваційних рішень для ефективності функціонування підприємницьких структур на всіх етапах їх діяльності. В статті розкриті питання розвитку у сфері трудових ресурсів, а саме інноваційного розвитку та впровадження сучасних HR-технологій та HR-інжинірингу у ведені бізнесу. Досліджено актуальність використання інноваційних технологій HR-інжинірингу шляхом використання компетентісного підходу. Зазначено, що реалізація компетентнісного підходу в реалізації HR-інжинірингу підприємств стикається з системними перешкодами, котрі є наслідком турбулентної економіки та нестабільної ситуації в країні. Розкрито аргументи доцільності використання компетентнісного підходу як основи підготовки конкурентоспроможних управлінців. У статті визначено основні інноваційні методи управління персоналом підприємства та проведено їх повний комплексний аналіз. Зазначено, що від використання ефективної системи управління персоналом залежить рівень ефективності та продуктивності підприємства. Аналіз системи управління персоналом з точки зору можливості запровадження інновацій у цьому управлінському процесі дає змогу висвітлити роль і значення інновацій у процесі управління персоналом – необхідно забезпечити підприємців, здатних розвитку інноваційних ідей у всіх сферах діяльності підприємства. Досліджуються сучасні глобальні виклики, що постають перед бізнесом, і висуваються нові вимоги до HR-процесів. Систематизовано інноваційні HR-практики, що створюють умови для подолання організаціями негативних наслідків соціально-економічних змін. На сьогоднішній день національна модель управління персоналом загалом і зокрема модель управління персоналом українських підприємств (незалежно від сфери діяльності) до кінця не сформована. Даний аспект зумовлює необхідність проведення додаткових досліджень з метою пошуку інноваційних шляхів у системі управління персоналом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Levandivskyi, O. T., I. F. Balaniuk, P. Ye Matkovsky та V. V. Matskiv. "РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ". Actual problems of regional economy development 1, № 19 (2023): 192–201. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.19.192-201.

Повний текст джерела
Анотація:
Необхідною умовою сталого розвитку сільськогосподарських підприємств є накопичення ресурсного потенціалу, а рівень його формування та використання є одним з найважливіших показників розвитку економіки країни в цілому.
 Сільськогосподарські підприємства є економічно та соціально важливим сегментом аграрного виробництва, проте в період воєнної агресії росії проти України залишаються малопривабливими для більшості інвесторів. Формування ресурсного потенціалу сільського господарства і зростання його інвестиційної привабливості стримуються гострим дефіцитом фінансових ресурсів, слаборозвиненою матеріально-технічною базою, низьким платоспроможним попитом населення. Фінансові ресурси є одними з основних факторів забезпечення економічного розвитку сільськогосподарських підприємств, підвищення якості технічної та технологічної бази.
 Визначено, що вирішальна роль в формуванні ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств повинна належати структурним перетворенням і удосконаленням економічних відносин.
 Доведено, що реалізація ефективної стратегії формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств є системною проблемою і вимагає комплексного вирішення наступних проблем: підвищення рівня державного та регіонального фінансування програм підтримки сільськогосподарських підприємств; підвищення результативності регіонально-галузевої аграрної науки і створення потужного пакета конкурентоспроможних інновацій (нових агро- і біотехнологій); розвитку селекції у рослинництві і тваринництві, сучасних технічних комплексів, адаптованих до умов конкретної ґрунтово-кліматичної зони); формування економічних механізмів стимулювання попиту сільськогосподарських підприємств на інноваційну продукцію в сфері матеріально-технічного забезпечення; створення гнучкої сучасної регіональної агросервісної інфраструктури, здатної разом з відповідною загальнодержавною інфраструктурою забезпечувати впровадження у виробничий процес нових елементів матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

АРТЮХ, Т. М., А. С. ТЕРНОВА та І. В. ГРИГОРЕНКО. "ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ШКІЛЬНОЇ ФОРМИ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (2020): 75–90. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-07.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета. Розробка моделі оцінки конкурентоспроможності продукції та оцінка відповідно до неї шкільної форми основних вітчизняних виробників.
 Методика. Під час дослідження використано методи рейтингових оцінок та комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємства.
 Результати. Модель оцінки конкурентоспроможності швейних товарів представляє собою дерево показників, на нульовому рівні якого розташовується показник конкурентоспроможності продукції (К), на першому − перебувають: комплексний показник нормативних вимог (Кнв), комплексний показник якості товару (Кя), комплексний економічний показник (Ке) і комплексний показник, що характеризує можливості підприємства на ринку (Кп). Алгоритм оцінки конкурентоспроможності шкільної форми включає: оцінку відповідності товарів-конкурентів нормативним вимогам та іншим обов'язковим вимогам, що задаються нормативними документами; обчислення комплексного показника якості на основі ранжування характеристик товарів, яке здійснюють експерти; визначення комплексного економічного показника; розрахунок комплексного показника можливостей підприємства з відповідними одиничними та комплексними показниками; оцінка рівня конкурентоспроможності шкільної форми основних вітчизняних виробників.Для оцінки конкурентоспроможності шкільної форми у відповідності із моделлю конкурентоспроможності та послідовністю визначення було розроблено і обґрунтовано пропозиції з визначення: важливості показників швейних товарів (визначення коефіцієнтів вагомості відповідних параметрів при оцінці конкурентоспроможності); якості товару (визначення порядку і правил кількісної оцінки якості на основі параметрів, що характеризують використання шкільної форми за призначенням, і в процесі експлуатації); витрат на придбання та експлуатацію шкільної форми; організаційних показників ринкової стабільності підприємства; конкурентоспроможності шкільної форми.
 В результаті застосування розглянутих пропозицій і оцінки рівня конкурентоспроможності шкільної форми були проведені розрахунки стосовно продукції ТОВ «Хмельничанка», ТМ «Мілана», ПрАТ Швейне підприємство «Юність» і Виробничо-комерційної фірми «Велма».
 Проведені дослідження свідчать про те, що найбільш конкурентоспроможною продукцією на ринку шкільної форми і кращою на даний момент часу є продукція ПрАТ Швейне підприємство «Юність». 
 Практична значимість. Запропонована модель оцінки конкурентоспроможності шкільного одягу, заснована на задоволенні нормативних вимог якості продукції, економічних характеристиках товару та ринкової стабільності фірми, що дозволить її вітчизняним виробникам більш ефективно управляти конкурентоспроможністю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Гуцалюк, Олексій, та ЮЛІЯ БОНДАР. "МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АГРОСЕКТОРУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 2(22) (3 лютого 2021): 51–59. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-51-59.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається така сфера сільського господарства як тваринництво, яка залишається однією з основних галузей сільського господарства малого та середнього бізнесу, стосовно виробництва конкурентоспроможної продукції. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, питання регулювання та оптимізації витрат на виробництво тваринництва в системі управлінського обліку залишаються незрозумілими. Тому виникає необхідність у подальшому поглибленому вивченні теоретико-методологічних розробок, спрямованих на визначення методів регулювання та оптимізації витрат на виробництво тваринництва в системі обліку управління, що визначає актуальність обраної теми. У статті розглядаються питання регулювання та оптимізації витрат на виробництво тваринництва в системі обліку управління, розширення поняття «витрати», розглядаються методи обліку витрат на тваринництво та наголошуються основні моменти обліку витрат у виробництві. Виробництво конкурентоспроможної продукції та забезпечення стабільної позиції підприємств на сільськогосподарському ринку вимагає зміни собівартості продукції тваринництва шляхом створення досконалої системи обліку управління, яка дозволяє надавати внутрішнім користувачам інформацію для ефективного управління. Зазначається, що в теорії та практиці існує ряд особливостей класифікації витрат, які враховують різні аспекти сільськогосподарського підприємства та формують різноманітну інформацію для ефективних управлінських рішень. Таким чином, досвід та дослідження показують, що організація управлінського обліку в межах конкретного сільськогосподарського підприємства, орієнтована на задоволення конкретних інформаційних потреб системи управління, забезпечить його успіх у динамічних економічних умовах та допоможе вирішити широке коло проблем для оптимізації виробництва тваринництва витрати. Таким чином, формуються подальші дослідження щодо формування системи обліку собівартості продукції тваринництва, здатної генерувати інформаційні потоки для управлінських рішень, що вимагає обґрунтованого підходу до визначення об’єктів обліку та калькулювання витрат, встановлення їх взаємозв’язку та взаємозалежність.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Harvas, H. D., та P. M. Myzuka. "Кластеризація виробництва ветеринарних препаратів в умовах Євроінтеграції". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (2017): 118–22. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8121.

Повний текст джерела
Анотація:
Інтерес до кластерів у світі постійно зростає, наукові дослідження в різних країнах підтверджують, що саме впровадження кластерних структур – це запорука соціально-економічного розвитку та ефективного функціонування держави в цілому. Економіка територій, яка формується на основі кластерів, – це модель конкурентоспроможної та інвестиційно привабливої економіки, яка базується на використанні ефектів синергії та масштабу. Кластерні мережі територіально-виробничих систем є джерелами й факторами забезпечення високого рівня та якості життя населення, економічного зростання і сталого розвитку територій. Сучасний розвиток економіки України – це підвищення конкурентоспроможності продукції, використання власних ресурсів для забезпечення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку. Як свідчить світовий досвід, кластерний розвиток економіки країни базується на географічній близькості відповідних економічних видів діяльності, що дає можливість для вищого рівня продуктивності та інновацій. Важливими рушійними факторами у кластерній системі виступають безпосередня близькість виробника, постачальника сировини, постачальника послуг, науково-дослідні організації, навчальні установи, та інші установи в певній економічній галузі. Що стосується галузі ветеринарної фармації провідні місця на ринку займають підприємства-виробники які впроваджують кластерну систему в частині якості (система якості GMР). У впровадженні системи якості (GMP) на підприємствах-виробниках беруть активну участь і провідні науковці ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, які тісно співпрацюють з такими країнами світу, як Польща, Чехія, Франція, Нідерланди, Німеччина, і інші та враховують набутий ними досвід. Обмін досвідом і знаннями через міжнародні науково-практичні конференції, тренінги, виставки і семінари – це складові кластерного підходу, який допомагає розвиватися галузі ветеринарної фармації в Україні та вирішувати проблемні питання як виробництва, так і участі підприємств ветеринарної медицини на ринку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Патер, Л. М. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ІТ-ПОСЛУГ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 79 (25 листопада 2024): 167–71. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-79-22.

Повний текст джерела
Анотація:
Інтелектуалізація праці є вже тривалий час важливою складовою функціонування та розвитку підприємств, а в міру глобалізації та неоіндустріалізації така залежність значно посилилась і надалі буде лише зростати. У статті обґрунтовано низку конкурентних переваг, що створює інтелектуальний капітал для підприємств, зокрема сфери ІТ-послуг, та наголошено на важливості його активного нагромадження і використання у всіх напрямах економічної діяльності. Виділено пріоритетне значення процесів інтелектуалізації праці та звернуто увагу на основні їх параметри – творчий потенціал, фахові компетенції, професійно-кваліфікаційний рівень, трудова активність, креативні здібності персоналу. Визначено інструментарій формування та розвитку інтелектуального капіталу підприємств сфери ІТ-послуг, розподіл яких здійснено відповідно до таких характеристик: створення конкурентоспроможних робочих місць з огляду на зміни в ІТ-галузі, дотримання інституційно-правових норм трудового законодавства, впровадження колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, створення умов для професійно-кваліфікаційного розвитку в сфері ІТ-послуг, посилення трудової мотивації праці при створенні ІТ-продукції, забезпечення соціального захисту та надання соціальних гарантій бізнесом – інструменти формування інтелектуального капіталу; диференціація форм зайнятості в ІТ-сфері, підвищення трудової та соціальної активності, налагодження довірчих відносин та рівного партнерства, участь у капіталі ІТ-підприємства та прийнятті управлінських рішень, підвищення рівня соціально-трудової згуртованості, моральних та етичних норм, реалізація особистого потенціалу працівника при створенні ІТ-продукції, комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності – інструменти розвитку інтелектуального капіталу. Наголошено на важливості дотримання менеджментом підприємств сфери ІТ-послуг принципів продуктивності, відповідальності, культури, партнерства, мотивації, соціалізації та інших при формуванні та розвитку інтелектуального капіталу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Салівончик, І. М. "СТРУКТУРНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІСОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 68–71. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто загальні напрями та методи фінансової діяльності лісових підприємств, представлено комплекс модернізованих заходів, що забезпечують розвиток економіки. Модернізація лісових підприємств включає у себе ефективну податкову систему, достатні обсяги інвестування. Нині переважна більшість технічного устаткування лісових підприємств є застарілою, що потребує негайного оновлення новітніх технологій та якісного обладнання. Це дасть змогу бути конкурентоспроможним у ринкових умовах, збільшити ринки збуту, що, своєю чергою, дасть змогу підвищити фінансові результати. Загалом модернізація будь-чого базується на якісній еволюції, переході від традиційного до сучасного, оновленні відповідно до вимог сьогодення. Конкурентоспроможність продукції підприємства є важливим чинником створення необхідних умов для проведення модернізації. Тому конкурентоспроможність продукції – це сукупність її якісних, споживчих властивостей, що становлять інтерес для споживача, відрізняють її від іншого товару-аналога та дають змогу конкурувати на конкретному ринку збуту. Відомо, що конкурентоспроможність продукції залежить від низки чинників, що впливають на пріоритетність вибору і визначають обсяг їх реалізації на певному ринку. Для прискорення модернізації лісових підприємств потрібне здійснення заходів, спрямованих на концентрацію інвестиційних ресурсів для реалізації їхніх інвестиційних та інноваційних програм і проєктів. Вони повинні бути спрямовані на технічне переоснащення тих виробничих підрозділів підприємств, які є визначальними у виготовленні продукції з інноваційним наповненням. Структурна модернізація та зростання національної конкурентоспроможності належать до головних пріоритетів соціально-економічного реформування України. Модернізація підприємств повинна здійснюватися з урахуванням зовнішнього попиту на відповідні товари та послуги. Відповідно, це дасть змогу повернути втрачені та захопити нові ринки збуту через задоволення їх попиту на інноваційну продукцію. Вистояти і випередити конкурентів – це діяти зовсім по-іншому, а саме за допомогою модернізації виробничої діяльності на основі інновацій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Gryshova, I. Yu, O. P. Diachenko та A. V. Gerasimenko. "Бенчмаркінг як метод підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств: практичний досвід застосування". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (15 листопада 2019): 62–72. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.06.07.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується практичний досвід застосування бенчмаркінгу як методу наукових досліджень із метою підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.
 Метою статті є дослідження ролі і впливу бенчмаркінгу в сучасних методах дослідження та його практичне застосування в розвитку аграрного виробництва шляхом підвищення конкурентоспроможності сільського господарства.
 Наукова новизна. Впроваджено практичний досвід застосування бенчмаркінгу в розвитку аграрного сектору економіки з метою підвищення конкурентоспроможності сільського господарства. Розраховано основні економічні показники реально функціонуючого господарства, що може використовуватися з метою порівняння для інших господарюючих суб’єктів у цій галузі.
 Висновки. Наведені у своїй логічній послідовності аргументи актуалізують та об’єктивізують проблематику використання бенчмаркінгу в діяльності різних за розміром сільськогосподарських підприємств України: від малих фермерських господарств, розміром 30–300 га, до величезних агрохолдингів, які мають у своєму розпорядження десятки або навіть сотні тисяч гектарів землі.
 Згідно з проведеним аналізом діяльності сільськогосподарського підприємства можна зробити висновок, що насамперед необхідним є зниження собівартості продукції тваринництва, адже запас росту цін на продукцію скотарства є доволі незначним порівняно з цінами на світовому ринку. Також важливим елементом розвитку тваринництва є державна підтримка виробників м’яса і молока, яка здійснюється в усіх розвинених країнах, відрізняючись лише формою та змістом.
 Отже, сільгосппідприємства України повинні мати змогу отримати нові ідеї щодо вдосконалення та розвитку свого бізнесу, обмінятися досвідом з іноземними колегами, визначити свої слабкі та сильні сторони (у порівнянні з іншими), дізнатися, наскільки ефективні та конкурентоспроможні окремі технології, якими є перспективи розвитку тієї чи іншої галузі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Velychko, V. O., A. V. Hrymak, L. V. Kurilas та T. Ye Senyshyna. "Маркетингова складова виробництва ветеринарних препаратів за функціонування системи управління". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (2019): 426–32. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.54.

Повний текст джерела
Анотація:
Якість продукції для ветмедицини, яку виробляють вітчизняні підприємства, її конкурентоспроможність, сьогодні на жаль, ще не є сильним і безапеляційним показником окремих підприємств. В той же час, необхідно визнати, що реформи, які проводяться у державі орієнтують виробників продукції, в т. ч. і для ветеринарної медицини до переоцінки своїх застарілих тенденцій в сторону удосконалення виробництв, що забезпечувало б виробництво якісної і безпечної продукції для ветмедицини, йдеться в першу чергу про ветеринарні препарати, застосування яких ефективно забезпечувало б благополуччя тваринництва, птахівництва і інших галузей, сприяло збереженню здоров'я людей і екологічної рівноваги природнього середовища. Та й на самих підприємствах ветмедицини прийшло розуміння того, що саме впровадження ефективних систем управління якістю продукції спроможне забезпечити стійке становище підприємств як у сфері виробництва так і на ринку продукції для ветмедицини. Звичайно, впровадження ефективної системи управління якістю вимагає високого професіоналізму, освоєння сучасних методів і технологій, а головне відповідного рівня кваліфікації персоналу. Це сприятиме тому, що вже сам процес розробки нових ветеринарних препаратів, відповідно і їх апробації та виробництво буде базуватися на основних принципах системи якості, яка гарантуватиме, що вироблена продукція виробляється і контролюється відповідно до чіткого дотримання вимог нормативно-технічної документації і стандартів.
 Ринок продукції для ветмедицини уже орієнтує виробників на виробництво якісної, ефективної і конкурентоспроможної продукції, по-новому, з врахуванням зарубіжного досвіду розглядати контакти з усіма суб'єктами, які причетні до виробництва і поставок в обіг ветеринарних препаратів. В цьому важлива роль відводиться маркетингу, який супроводить виробництво, допомагає його організувати і управляти не тільки виробництвом, а й збутом виробленої продукції. Саме маркетинг може давати відповідні на ситуацію на ринку, планування асортименту продукції, її характеристики, оцінки конкурентів, формує пропозиції і аналізує споживацький попит. Зрозуміло, що якість ветеринарних препаратів забезпечується комплексом заходів, в т. ч. і принципами ринку. Основні із них, зокрема і механізми контролю якості ветпрепаратів регламентовані в Законах України «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про захист прав споживачів», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної і небезпечної продукції», ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів, «Положення про реєстрацію (перереєстрацію) ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок в Україні». Основні параметри цих документів уже враховуються при гармонізації законодавчих і нормативно-регламентуючих документів України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Beztelesna, L. I. "РОТАЦІЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ КОМПЕТЕНЦІЄЮ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 84 (2019): 24. http://dx.doi.org/10.31713/ve420183.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті запропоновано використовувати ротацію людських ресурсів для забезпечення конкурентоспроможної діяльності організації (компанії, підприємства) у глобальній економіці. Доведено, що ротації має передувати налагодження ефективного управління, у межах якого відбуватиметься ідентифікація людських ресурсів за їх компетентністю, системні зміни в управлінні та створення центру компетенцій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

YERMAKOV, Oleksandr, and Lyudmila SLYEPTSOVA. "MODELING OF COMPETITIVE HORTICULTURAL INNOVATIVE ENTERPRISES." Ukrainian Journal of Applied Economics 4, no. 4 (2019): 183–90. http://dx.doi.org/10.36887/2415-8453-2019-4-21.

Повний текст джерела
Анотація:
The article is devoted to organizational and economic aspects of the creation and functioning of horticultural innovation-oriented enterprises and substantiates scientific approaches to the development of such production and economic structures. The objective of every economic entity in the competitive economy is to maximize the profit that may be achieved not only by producing fruitful products, but by its successful sale in certain terms and markets. This is primarily due to the fact that, under market conditions for horticultural enterprises, agrobiological potential is already insufficient to effectively grow fruit and berry crops. Therefore, innovation’s activity and its results are a prerequisite for successful management of the horticulture industry in Ukraine, namely: the transition to models of horticultural innovation-oriented enterprises which will be able to ensure the competitiveness of grown fruit products in both its domestic and foreign markets. The object of the investigations was the process of innovative development of horticultural enterprises and the construction of an economic and mathematical model of optimization of pome fruits (apples) sales – the basis of the industry in most regions of Ukraine. On the research basis of organizational and economic features of innovative development in the article the economic-mathematical optimization model of production and sale (apples) in a horticultural innovation-oriented enterprise is grounded. This is the experimental farm of the Podilsky Horticultural Research Station as a testing ground for innovative developments in fruitful production. Optimization of the structure of production and sales of products on the basis of the proposed model in this horticultural enterprise allows to significantly increase the profitability of growing apple’s orchards (from 0.9 million to 35.4 million UAH). Due to its high efficiency, this innovative project can be extended to other horticultural enterprises of Ukraine, in particular in the Podillya. Keywords: simulation, competitiveness, innovative development, horticultural enterprises, economic and mathematical model, realization, maximum profit, optimization, innovation-oriented enterprises.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Savchenko, Maryna, and Andrii Kychyhin. "CONCEPTUAL PRINCIPLES OF MANAGEMENT OF THE COMPETITIVE POTENTIAL OF ENTERPRISES." Actual Problems of Economics 1, no. 272 (2024): 6–18. http://dx.doi.org/10.32752/1993-6788-2024-1-272-6-18.

Повний текст джерела
Анотація:
The article substantiates that competitive potential, being a complex, dynamic category, depends on the level of enterprise development, competitive position, the ability to attract and combine certain types of resources. The definition of «competitive potential» was clarified taking into account its intentional and extensional characteristics. The study of the intentional characteristic of competitive potential was implemented through the formation of a conceptual-categorical concept of the term; distinguishing its properties and determining the relationship of the concept of «competitive potential» with related categories. The properties of the enterprise's competitive potential were separated into two blocks: emergent and methodological. The composition of emergent properties included integrity, non-additivity, relationship with the external environment, anti-entropy and complexity of competitive potential. Methodological properties of competitive potential are presented as: purposefulness, multiplicativeness, continuity, adaptability and synergy. The relationship of the concept of «competitive potential» with the identification of common and distinctive properties was investigated with such related categories as: «competition», «competitive relations», «competitive potential», «competitive advantages» and «competitiveness». The extensional characteristic of the definition «competitive potential of the enterprise» reflects the set of systems that are inherent in the meaning of the definition «competitive potential» and to which the corresponding term will be applied. The authors formed a causal chain «competition» – «competitive relations» – «competitive potential» – «competitive advantages» – «competitive potential» – «competitiveness», the use of which will increase the level of validity of research on the competitive potential of enterprises in market conditions. The necessity of forming a management system of the enterprise's competitive potential is explained by the turbulence of the market environment and fierce competition on the market. Based on the postulates of the system analysis, the authors proposed a conceptual scheme of the management system of the competitive potential of the enterprise.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Череп, А. В., І. С. Абдулаєв та В. С. Чеховська. "ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В ЦІЛІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-16.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальним завданням, що стоїть перед Україною, є обґрунтування напрямів підвищення конкурентоспроможності та завоювання міцних позицій на міжнародному ринку. Адже забезпечення конкурентоспроможності економіки є пріоритетом для будь-якої держави, яка піклується про своє місце на світовому ринку і своєму економічному зростанні. Рівень інвестицій в значній мірі залежить від економічної привабливості українських підприємств, оскільки конкурентоспроможні підприємства є важливим фактором успіху інвесторів. Формування інвестиційної привабливості країни необхідно для забезпечення її конкурентоспроможності та вирішення соціальних проблем. Ефективне використання прямих іноземних інвестицій в національну економіку може стати важливим фактором прискорення економічного зростання, оптимізації відтворювальної структури економіки, вирішення багатьох інших стратегічних завдань. Накопичені іноземні інвестиції є одним з показників і відображають рівень інтеграції країни в світову економіку, розвиток її зовнішньоекономічних зв’язків і прагнення до створення відкритої експортно-орієнтованої моделі економіки. В цьому відношенні Україна значно відстає від більшості країн з перехідною економікою. Стаття присвячена оцінці поточного стану конкурентоспроможності України та інших країн. Проаналізовано стан і тенденції інвестування в Україну. Проведено аналіз конкурентоспроможності України. Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності країни призводить, як наслідок, до збільшення інвестицій. Визначено, що потреба в стійкому економічному зростанні, який сприяє підвищенню продуктивності, залишається критично важливою для підвищення рівня життя. Пропонуються шляхи поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Результатом роботи є система пропозицій по збільшенню інвестиційної активності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Буга, Н. Ю., Т. В. Янчук та І. В. Філіпішин. "МАРКЕТИНГОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ХОСТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (26 січня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.8.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто маркетингове забезпечення діяльності хостингової компанії. Формування маркетингового забезпечення – це складний процес, що починається з марке- тингового дослідження ринку, підприємства та завершується розробленням планів щодо розвитку підприємства на основі виробництва конкурентоспроможних товарів та послуг. Під час формування маркетингового забезпечення необхідно оптимізувати використання маркетингових ресурсів. Проведене маркетингове дослідження діяльності хостингової компанії дало змогу визначити пріоритетні напрями, що забезпечать збільшення обсягів продажів з огляду на її конкурентну позицію. Головним інструментом впливу на спожива- чів вважається маркетингова комунікаційна політика, для якої центральним рингом бо- ротьби стало інтернет-середовище. Надано рекомендації щодо застосування цифрових інструментів на кожному етапі воронки продажів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Skok, Pavlo O., and Yurii P. Sotnyk. "Formation of a Competitive Strategy of the Enterprise During the Wartime." Business Inform 11, no. 550 (2023): 347–52. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2023-11-347-352.

Повний текст джерела
Анотація:
The article discusses the key aspects of competitiveness of enterprises in the context of the military conflict with Russia, which has left a significant mark on the economic landscape of Ukraine. The results of the analysis indicate serious destruction of the country’s economy, especially given the impact of the war on various sectors of the economic management. Measuring the competitiveness of enterprises can be represented by three main indicators: market efficiency, innovation potential, and intangible assets. The consequences of the war, which is still going on, have determined the risks and challenges that have become decisive factors for business. The destruction of economic infrastructure, supply chain disruptions, and geopolitical changes have become key factors driving the need for strategic transformations to ensure survival and overcome the wartime challenges. The article emphasizes the need for active adaptation of enterprises during the wartime: rapid response to changes in the business environment, search for alternative markets and suppliers, investments in new technologies. These strategies become crucial for maintaining and increasing competitiveness during the wartime. Opportunities to expand markets, change suppliers and resources can reduce the vulnerability of economic entities. In times of uncertainty, it is important to invest in innovative technologies and approaches. This not only helps to stay competitive, but also creates new opportunities for growth in a challenging environment. An important element of long-term success is the development and implementation of strategic risk management plans. This involves identifying and minimizing potential threats, as well as being prepared to respond effectively to unforeseen circumstances. The conditions of war require businesses to actively cooperate and join forces. On the basis of the carried out analysis, the key stages of formation of an effective competitive strategy of enterprise have been proposed. These steps will not only contribute to the survival of companies during the wartime, but will also open up new opportunities for sustainable development and increased competitiveness in the long run.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Паленичак, О., та О. Стасів. "КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИЙ РОЗВИТОК АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ КОРЕКЦІЇ ЇХНЬОЇ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (2021): 582–95. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245242.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні конкурентоспроможного розвитку регіональних сільськогосподарських товаровиробників в умовах корекції їхньої галузевої структури в контексті євроінтеграційних процесів. Методологія / методика / підхід. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики забезпечення конкурентоспрожного розвитку аграрного товаровиробництва з урахуванням екзогенних та ендогенних факторів. Зі спеціальних методів дослідження використано економіко-статистичний — під час аналізу сучасного стану й прогнозування перспектив конкурентоспрожного розвитку регіональних аграрних товаровиробників в умовах євроінтеграційних процесів, графічний — для визначення прогнозованих обсягів тваринницької продукції у фермерських господарствах у розрізі областей Карпатського регіону України, абстрактно-логічний з метою обґрунтування інституціонально-економічного механізму конкурентоспроможного розвитку сільськогосподарських товаровиробників Карпатського регіону України в контексті корекції їхньої галузевої структури. Результати. У результаті проведеного дослідження виявлено, що з огляду на можливості налагодження транскордонного партнерства, поглиблення економічної євроінтеграції з країнами ЄС важливим економічним пріоритетом регіональних сільськогосподарських товаровиробників Карпатського регіону України є можливість формування ринку різних видів агропродовольчої продукції з географічним зазначенням. Карпатський регіон України володіє достатньо потужним земельно-ресурсним потенціалом для виробництва якісної і безпечної молочної продукції з високою доданою вартістю. Згідно з проведеними розрахунками за умови використання конкурентних переваг, які законодавчо закріплені у країнах ЄС, у досліджуваному регіоні потенційні обсяги виробництва найважливішої тваринницької продукції — молока у фермерських господарствах можуть зрости з 14 тис. тонн до 252 тис. тонн, або у 18 разів. У регіоні відродження традиційних напрямів спеціалізації в сільськогосподарському виробництві сприятиме корекції його галузевої структури, поліпшенню організаційно-економічних умов щодо самозабезпечення регіону тваринницькою продукцією, мінімізації економічного ризику внаслідок розширення напрямів спеціалізації, зниженню трансакційних витрат на транспортування і реалізацію завдяки розвиткові фірмової торгівлі, підвищенню рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, що вироблятимуть продукцію з високою доданою вартістю. Оригінальність / наукова новизна. Уперше обґрунтовано організаційно-економічні засади оптимізації галузевої структури регіональних сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням конкурентних переваг, які законодавчо закріплені у країнах ЄС. Практична цінність / значущість. Згідно з проведеними розрахунками в Карпатському регіоні врахування принципу боніфікації в розмірі 10,0 % на агропродовольчу органічну, приміром нішеву або крафтову тваринницьку продукцію, з географічним зазначенням, дозволить скоригувати галузеву структуру аграрних підприємств відповідно до науково обґрунтованих вимог і підвищити рівень рентабельності традиційно важливого виробництва і водночас життєвого необхідного виду продовольчої продукції — молока на 13,0—22,0 процентного пункту. Ключові слова: конкурентоспроможний розвиток, галузева структура, аграрна продукція, конкурентні переваги, екологічний маркетинг, регіон. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 2; бібл.: 20.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Орлова-Курилова, О. В., М. О. Вовк, Г. С. Поповиченко та Б. О. Зеленський. "ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ДІАГНОСТИЦІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Agrosvit, № 5 (7 березня 2024): 28–34. http://dx.doi.org/10.32702/2306-6792.2024.5.28.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Ojs-admin, Ojs-admin, О. М. Левченко, М. О. Вовк, Н. І. Юрченко та А. Р. Гаврилюк. "ДІАГНОСТИКА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІ". Agrosvit, № 4 (20 лютого 2024): 22–30. http://dx.doi.org/10.32702/2306-6792.2024.4.22.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Турбовець, Сергій Б. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧАСНИКІВ КЛАСТЕРІВ НА ПРИКЛАДІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ". Journal of Strategic Economic Research, № 5 (21 березня 2025): 52–76. https://doi.org/10.30857/2786-5398.2024.5.5.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті викладено результати досліджень щодо забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств на основі реалізації економічних інтересів суб’єктів господарювання кластерів на прикладі Вінницької області. Обгрунтовано, що одним із заходів забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств на основі реалізації економічних інтересів учасників виробничої діяльності є кластеризація. Визначено, що метою стратегічних змін в аграрному секторі є формування кластерних структурних утворень. Тому, продукція аграрного сектора має бути інноваційною та конкурентоспроможною у відповідності до міжнародних стандартів. Доведено, що розвиток аграрного сектору економіки, ґрунтованої на нових знаннях, інноваційних технологіях, цифровізації та соціальному захисті населення, захисті довкілля, та його системний напрямок вимагають використання організаційно-інноваційних підходів для ефективного управління розвитком кластерних структур, які можуть бути спрямовані на підвищення продуктивної діяльності підприємств у межах галузі. За підсумком досліджень, використання динамічних рядів, їх прогнозування, обробка цих даних в сучасних додатках електронних таблиць Microsoft Excel, дозволяє ефективно проводити вивчення системи забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств на основі реалізації економічних інтересів учасників кластерів в реальних виробничо-господарських умовах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Марченко, Валентина, Ярослав Петрівський та Анна Власенко. "СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА". Via Economica, № 3 (29 грудня 2023): 75–82. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8559/2023-3-11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті встановлено роль та значення фінансових ресурсів та управління ними для забезпечення конкурентоздатності підприємства і умовах конкурентного середовища та під час військових дій. Визначені особливості застосування окремих методів управління фінансовими ресурсами, зокрема фінансове планування, методи прогнозування та сценаріїв. Розглянуто специфіку змісту традиційних та прогресивних методів управління фінансовими ресурсами підприємства. Ідентифіковані критерії ефективності системи управління фінансовими ресурсами та такі його цілі: зростання обсягів виробництва та реалізації продукції, збільшення прибутку, лідерство серед конкурентів, створення конкурентоспроможної бази підприємства, збільшення ринкової вартості підприємства, уникнення банкрутства. Визначені особливості управління фінансовими ресурсами під час війни. Зокрема встановлено, що однією з ключових загроз для фінансової безпеки підприємства є економічна нестабільність у країні, яка виявляється через погіршення основних макроекономічних показників, таких як зменшення обсягу валового внутрішнього продукту, зростання рівня безробіття, інфляції та девальвації національної валюти. Ідентифіковано базові підходи до забезпечення та підтримки фінансової безпеки підприємства в таких умовах: системний підхід до управління фінансовими ресурсами, формування «фінансових подушок безпеки», адаптування системи управління підприємства відповідно до зовнішніх загроз, впровадження сучасних інструментів бізнесу (електронної комерції). Результати опитування менеджерів і працівників ТОВ «ЕКО» свідчать про те, що більшість учасників опитування (83,3%) вважає, що недостатність фінансових ресурсів є значущою перешкодою для здійснення підприємницької діяльності, 53,3% вважають фінансово-економічний стан ТОВ «ЕКО» задовільним, впровадженням цифрових технологій у бізнес-процеси підприємства задоволені 56,7%. Доведено доцільність впровадження цифрових технологій у бізнес-процеси ТОВ «ЕКО», що дозволить перетворити модель його розвитку, використовуючи передові інструменти цифрової трансформації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Шостак, Людмила, Маргарита Садовська та Софія Матвійчук. "СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БІЗНЕС-МОДЕЛІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3 (99) (25 жовтня 2024): 64–68. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.2024.3.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Дана стаття присвячена аналізу ключових елементів, які впливають на розвиток та адаптацію бізнес-моделей в умовах швидкого технологічного прогресу. Авторами обґрунтовано, чому бізнесам необхідно впроваджувати цифрові технології для збереження конкурентоспроможності в умовах сучасного ринку. Описано основні компоненти бізнес-моделі, такі як ціннісна пропозиція, цільова аудиторія, канали продажів, а також структура витрат і доходів. Акцентується увага на значенні інновацій для формування конкурентоспроможної бізнес-моделі, а також роль досліджень і розробок у цьому процесі. В процесі дослідження авторами розглянуто використання даних для прийняття обґрунтованих рішень і покращення бізнес-процесів. Підкреслюється необхідність зміни корпоративної культури та структури організації для успішної реалізації цифрової трансформації. У даному дослідженні аналізується вплив новітніх технологій на структуру та функціонування бізнес-моделей, зокрема, на процеси створення вартості, взаємодію з клієнтами та управління ресурсами. Окрема увага приділяється методам адаптації підприємств до цифрових змін, включаючи використання аналітики даних, автоматизації та інтеграції цифрових платформ. Розкривається роль інновацій у створенні конкурентних переваг та необхідність гнучкості бізнес-моделей для реагування на швидкі зміни ринкового середовища. Стаття надає практичні рекомендації для менеджерів щодо оптимізації бізнес-процесів у контексті цифрової трансформації. У сучасному світі цифрова трансформація стає ключовим фактором, що впливає на успіх підприємств у різних секторах економіки. Цей процес вимагає перегляду традиційних бізнес-моделей і впровадження нових стратегій, що дозволяють адаптуватися до швидко змінюваного ринкового середовища. Формування ефективної бізнес-моделі в умовах цифровізації передбачає не лише впровадження новітніх технологій, але й гнучкість у управлінні ресурсами, інноваційний підхід до створення вартості та зміцнення взаємозв'язків із клієнтами. У цьому контексті стратегічні аспекти бізнес-моделей набувають особливої ваги, оскільки підприємства повинні визначити, як інтегрувати цифрові рішення у свою діяльність, щоб забезпечити стійкість і конкурентоспроможність. Дослідження цих аспектів є критично важливим для розуміння нових можливостей і викликів, що постають перед підприємствами в епоху цифрових технологій. У статті акцентується увага на необхідності інтеграції цих стратегічних аспектів для формування ефективної та стійкої бізнес-моделі в умовах цифрової трансформації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Лишенко, Маргарита, та Юрій Ус. "НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ МАРКЕТИНГОВОГО УПРАВЛІННЯ ТОВАРНОЮ ПОЛІТИКОЮ ПІДПРИЄМСТВА ШЛЯХОМ РОЗРОБКИ РИНКОВОЇ СТРАТЕГІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3 (99) (25 жовтня 2024): 39–44. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.2024.3.7.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено напрямки оптимізації маркетингового управління товарною політикою підприємства шляхом розробки ринкової стратегії. Визначено основні принципи та напрямки розробки маркетингового управління товарною політикою. Під час дослідження виділено три стратегії управління товарною політикою підприємства: підтримки, модифікації, оновлення. В цілому ж, маркетингове управління формуванням товарною політикою (стратегією) підприємства здійснюється поетапно. Цими етапами передбачається: аналіз номенклатури товарів, які випускаються та класифікацію продукції за номенклатурними групами; формування таблиці стратегічних груп товарів; постановку варіантів стратегічних рішень керівництва та вибір конкретного варіанта товарної стратегії. Тобто, маркетингове управління товарною (продуктовою) політикою підприємства дозволяє передбачити обсяги виробництва і реалізації продукції (товарів, виробів). При цьому, перевагою для підприємства, безперечно, залишається програма розвитку його діяльності. Авторами визначені складові елементи науково-методичних підходів адаптації стратегії аграрного підприємства в умовах здійснення трансформаційних змін і пристосувань до ринку перетворень та зіставлені з компонентами ринкової стратегії. Результати дослідження допоможуть удосконалити напрямки оптимізації маркетингового управління товарною політикою. Оптимізація маркетингового управління товарною політикою підприємства є важливим завданням для досягнення конкурентних переваг і збільшення ринкової частки. Ось кілька ключових напрямів, які можна використовувати для вдосконалення цього процесу. 1. Аналіз ринку та конкурентів: сегментація ринку - розробка різних пропозицій для різних сегментів ринку з урахуванням потреб і поведінки споживачів; аналіз сильних і слабких сторін конкурентів для формування унікальних торгових пропозицій; SWOT- аналіз: виявлення сильних і слабких сторін підприємства, а також загроз і можливостей ринку. 2. Створення та розвиток товарного асортименту: асортиментна політика - формування ефективного товарного портфеля з урахуванням тенденцій ринку, попиту та змін у перевагах споживачів; життєвий цикл товар- оптимізація управління товаром на різних етапах його життєвого циклу для максимізації прибутку та мінімізації ризиків. 3. Цінова політика: ціноутворення на основі цінності - встановлення цін на основі сприйманої цінності продукту для клієнтів, а не тільки витрат на виробництво; цінові стратегії - використання стратегій проникнення на ринок, преміального ціноутворення або конкурентного ціноутворення для різних сегментів ринку. 4. Комунікаційна стратегія: розробка маркетингових комунікацій - використання інтегрованих маркетингових комунікацій (реклама, PR, просування продажів) для підвищення впізнаваності бренду та стимулювання попиту; цифровий маркетинг - використання цифрових каналів для залучення та взаємодії зі споживачами. 5. Розподіл та логістика: оптимізація каналів розподілу - вибір ефективних каналів розподілу для забезпечення доступності товарів для споживачів у різних регіонах; логістика та управління ланцюгами поставок - забезпечення безперервності постачань і мінімізація витрат на логістику. 6. Інновації та адаптація до змін: прогнозування тенденцій - виявлення нових тенденцій і технологій, які можуть вплинути на ринок, та адаптація товарної політики під ці зміни; інновації в продуктах - створення нових або поліпшення існуючих продуктів для відповідності потребам ринку. 7. Моніторинг і оцінка результатів: KPIs і аналітика - впровадження ключових показників ефективності для вимірювання результативності товарної політики; коригування стратегії - постійне коригування товарної політики на основі даних ринку та внутрішніх показників. 8. Підтримка сталого розвитку: екологічна та соціальна відповідальність - інтеграція принципів сталого розвитку в товарну політику підприємства для задоволення зростаючих вимог споживачів до етичного виробництва та соціальної відповідальності. Оптимізація маркетингового управління товарною політикою через розробку ринкової стратегії дозволяє підприємству бути більш адаптивним, конкурентоспроможним і орієнтованим на довгостроковий успіх.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Кобеля-Звір, М. Я., та Ю. В. Звір. "ГРАНТИ ПРОГРАМИ USAID ДЛЯ ПІДТРИМКИ СЕРЕДНІХ ТА ВЕЛИКИХ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВІЙНИ". Київський економічний науковий журнал, № 4 (29 лютого 2024): 108–13. http://dx.doi.org/10.32782/2786-765x/2024-4-15.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття докладно розглядає програму USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ), яку впроваджує компанія «Кімонікс Інтернешнл Інк.», за напрямком «Гранти для підтримки середніх та великих переробних підприємств» в умовах війни. У дослідженні продемонстровані цілі та пріоритети програми, а саме: допомогти українським переробним підприємствам подолати спричинені війною збої та зупинки виробництва, забезпечити безперервність та стійкість бізнесу, створити робочі місця та допомогти розвиватися на внутрішньому та зовнішніх ринках та, зрештою, підтримувати економіку України. Зроблено акцент на тому, що метою ініціативи програми є підтримка переробних підприємств, які виробляють продукцію зі значною доданою вартістю; тих, які можуть продемонструвати досвід створення або збереження робочих місць та планують створити нові робочі місця в межах грантової діяльності; тих, які мають стійкі бізнес-процеси, налагоджені процеси продажів, зокрема тих, що дозволять досягти таких цільових показників: створення щонайменше 30 додаткових робочих місць/працевлаштування людей (на повний робочий день протягом щонайменше 12 місяців); отримання щонайменше 1 000 000 доларів США додаткових продажів внаслідок упровадження грантової підтримки; вкладення щонайменше 50% від суми гранту власних інвестицій у доларах США у розвиток бізнесу внаслідок упровадження грантової підтримки. Дослідження встановило, що програма планує виділити приблизно 10 000 000 доларів США шляхом надання приблизно 30 грантів у розмірах від 150 000 до 500 000 доларів США. Ці кошти можна спрямувати на: діяльність - придбання обладнання та/або устаткування для оптимізації процесів/виробництва/технологій, а також послуги з монтажу, пов’язані з придбанням зазначеного обладнання; діяльність, скеровану на запуск виробництва технологічно нового чи вдосконаленого продукту за допомогою обладнання та устаткування, яке буде придбано за підтримки цього гранту; діяльність, пов’язану з виходом на нові ринки та/або розширенням існуючих. У статті продемонстровано специфіку, а також особливості участі у грантовому конкурсі. Напрацьовано ряд рекомендацій для організацій-заявників, врахування яких сприятиме отриманню грантового фінансування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Слюсарева, Л. В., та О. Д. Качковський. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕВЕЛОПМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ МОБІЛІЗАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ". Український економічний часопис, № 4 (29 лютого 2024): 69–73. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8273/2024-4-13.

Повний текст джерела
Анотація:
Аналізується ситуація в українській економіці, спричинена російським вторгненням. Особлива увага звертається на залізничний транспорт як одну з ключових галузей економіки. Підкреслюється значення залізничних підприємств для формування валового внутрішнього продукту, наповнення бюджетів та створення робочих місць. Зазначається, що відчутна нестача фінансових ресурсів у залізничній галузі обмежує її можливості для стратегічного розвитку. У роботі проводиться огляд останніх досліджень та публікацій у галузі економіки та бізнесу, а також досліджень, присвячених розвитку залізничного транспорту в Україні. Автор статті висвітлює поняття девелопменту у контексті бізнесу та економіки, а також показує його важливість для створення конкурентоспроможних підприємств та розвитку інфраструктури. В статті розглядаються різні підходи до розвитку залізничного транспорту, включаючи інвестиційні можливості та стратегії управління. Висвітлюється актуальність подальших досліджень у цій області для ефективного функціонування економіки України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!