Увійти

Готові списки джерел за темами / Культурно-мистецький простір / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Культурно-мистецький простір.

Статті в журналах з теми "Культурно-мистецький простір"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 3 червня 2025

Оновлено: 31 липня 2025

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-21 статей у журналах для дослідження на тему "Культурно-мистецький простір".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

УМАНЕЦЬ, Ольга. "КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЄКТ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (26 квітня 2024): 247–56. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-1-31.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є окреслення специфіки культурно-мистецького проєкту як явища сучасної культури та виявлення провідних модусів його функціонування у сучасному культурному просторі України. Методологія статті ґрунтується на феноменологічному, історичному, структурно-функціональному, аналітичному методах і підходах. Наукова новизна статті полягає у виявленні модусів осмислення сутності культурно-мистецького проєкту в гуманітарному знанні та висвітленні його сучасної концептуальної, структурної та функціональної специфіки. Висновки. Актуалізація культурно-мистецького проєкту резонує із плюраліз

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Цугорка, Олександр Петрович, та Богдан Миколайович Мазур. "СУЧАСНА СКУЛЬПТУРА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ СУСПІЛЬНОГО ПРОСТОРУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235436.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – з’ясувати суть культурно-мистецького феномену сучасної скульптури та її вплив на суспільний простір України. Методологія дослідження визначається мистецтвознавчими методами (формальним, стилістичним, семіотичним), а також іконографічним та загальнонауковими теоретичними методами аналізу, синтезу й абстрагування, що дало змогу виявити візуально-естетичні якості сучасної скульптури та впливи соціального й політичного розвитку України на організацію сучасного мистецтва в суспільному просторі. Наукова новизна статті полягає у виявленні особливостей трансформації сучасної української

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Yakovlev, Oleksandr. "Стратегії інноваційного соціокультурного проектування в Україні ХХІ століття." Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 167–74. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-167-174.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження стратегії мистецького соціокультурного проектування у постмодерній Україні та аналіз інноваційних моделей мистецького виставкового проекту на прикладі діяльності Національного культурно-мистецького комплексу «Мистецький арсенал». Методологія дослідження побудована на міждисциплінарному інтегруванні методів сучасної філософії, естетики, культурології та мистецтвознавства. Домінантою поліметодологічного підходу виступає теорія часопросторової парадигми культури України в її мистецтвознавчій інтерпретації. Наукова новизна одержаних результатів визначається спробою розро

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Ярина Маноліївна, ВИШПІНСЬКА. "СОЦІОКУЛЬТУРНА І КОМУНІКАТИВНА СПРЯМОВАНІСТЬ ПРЕДМЕТУ «МУЗИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО»". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 11 (4 лютого 2025): 72–78. https://doi.org/10.59694/ped_sciences.2025.11.072.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено й практично доведено соціокультурну й комунікативну значимість предмету «Музичне краєзнавство», що складає один із компонентів фахової підготовки майбутнього вчителя музичних дисциплін. Зʼясовано, що готовність студентів до застосування технологій музично-краєзнавчих досліджень базується на розмаїтті музичної культури Буковини та наукових базах, якими є дослідницькі платформи краєзнавчих музеїв, бібліотек, архівів Чернівецької області, що підтримують соціокультурну і комунікативну спрямованість підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва у системі вищої освіти України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Совгира, Тетяна, Валерія Кузнєцова та Юлія Шмегельська. "Віртуальна та доповнена реальність у сценічних практиках: комплексне дослідження технологічного досвіду". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 7, № 2 (2024): 181–90. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.7.2.2024.314160.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – визначити потенціал використання технологій віртуальної та доповненої реальності в сценічному просторі для виявлення впливу імерсивних технологій на мистецький простір. У статті проаналізовано технологічні проблеми впровадження технологій віртуальної та доповненої реальностей у сценічному просторі та шляхи їх вирішення. Методологія дослідження являє собою поєднання кількох методів: аналітичного – для опрацювання літератури, систематизації джерел та виявлення ключових тенденцій; теоретико-концептуального – для аналізу понятійно-термінологічного апарату дослідження та виявленн

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Виткалов, Володимир, та Cергій Виткалов. "КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ НАУКОВОГО ПОШУКУ: до результатів проведення ХVІ міжнародної науково-практичної конференції «Україна першого двадцятиліття ХХІ століття: культурно-мистецький вимір»". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, № 34 (2020): 3–8. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.310.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналізується тематичний зміст міжнародних науково-практичних конференцій культурно-мистецької проблематики, проведених на базі кафедри культурології і музеєзнавства РДГУ; акцентується увага на тенденціях наукового пошуку, помітних у результаті проведення цих заходів та змісті матеріалів статей, надісланих до редколегій наукових збірників. Наголошено на тому, що пандемічна ситуація в світі і Україні зокрема не призупинила науковий пошук, а навпаки, стимулювала увагу дослідників до розробки нових наукових проблем. Звертається увага на актуальні питання функціонування сучасної вищої школи, невирі

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Горболіс, Лариса Михайлівна. "ПОГЛЯДИ БЕРНАРДА ШОУ І ЯКОВА МАМОНТОВА НА ДРАМАТУРГІЮ І ТЕАТР". Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, № 7 (11 грудня 2024): 72–76. https://doi.org/10.32782/philspu/2024.7.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті в порівняльному аспекті з’ясовано погляди Б. Шоу і Я. Мамонтова на завдання критики, шляхи розвитку драматургії і театрального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки й узагальнення здійснено на основі статей Б. Шоу і Я. Мамонтова. Виявлено й проаналізовано коло тематично і проблемно близьких питань, які домінують у працях авторів і є вагомою підставою для здійснення порівняльного аналізу доробку критиків. Застосовані у статті принципи і методи наукового дослідження (порівняльно-типологічний, герменевтичний, культурно-історичний, рецептивної естетики) сприяли комплексному підход

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Чигляєв, Ярослав. "Футуристичні театральні проєкти Фортунато Деперо: на початках «театру художника»". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 36 (17 червня 2025): 84–89. https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332761.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – презентація театральної практики провідного італійського футуриста Ф. Деперо як витоку тенденції «театру художника» задля окреслення її історичної тяглості й кращого розуміння впливу італійського футуризму на становлення театру, в якому художник не просто оформлює виставу, а осмислює її як цілісний «синтетичний» мистецький витвір. Методологія дослідження базується на застосуванні аналітичного, культурно-історичного та описового методів для презентації предмета досліду та належного обґрунтування висновків. Наукова новизна дослідження полягає в акцентуванні ролі Ф. Деперо як предте

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Курінна, Наталія. "ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРНА ПАРАДИГМА УКРАЇНСЬКОГО ОКЦИДЕНТАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРНОМУ ДИСКУРСІ МУРУ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 18(69) (7 листопада 2023): 162–72. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2023-18(69)-162-172.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. Інтенсифікація вивчення феномена окциденталізму в науковому академічному просторі пов՚язана передусім з політичним підґрунтям – державотворенням і націєтворенням України з дотриманням євроінтеграційного вектора, надто в добу соціальних зрушень (революцій, бунтів, воєн) і «пасіонарних спалахів». Окциденталізм як демократична, філософсько-культурна, аксіологічна парадигма світобачення, окрім того, іманентно виконує роль своєрідного «маятника», що розхитує імперські й тоталітарні режими. Проте «проблема Заходу» в контексті геополітичної і геокультурної орієнтації має інтердис

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Дунєва, О. І. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОСТІРОНІЇ З ПОЗИЦІЇ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО ПІДХОДУ". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 72–77. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено інтерпретації постіронії з позиції лінгвокультурології. Доцільність використання лінгвокультурної парадигми у вивченні становлення та розвитку поняття «постіронія» обґрунтована тісним зв’язком останньої із сучасними суспільно-культурними реаліями. З іншого боку, наголошено на постіронії в контексті художнього наративу як засобу комунікації автора із читачем з позиції чесності та відкритості. Виходячи з нагальної потреби налагодження такого діалогу між автором і читачем, постіронія засвідчує перехід від постмодерної зверхності автора до щирості та довіри. Доцільно розглядати п

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Admink, Admink, та Сергій Русаков. "РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ АРТ-РИНКУ У ПОПУЛЯРНІЙ КУЛЬТУРІ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 33 (3 травня 2020): 90–96. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi33.296.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор досліджує репрезентацію арт-ринку в контексті популярної культури. Методологічною основою став міждисциплінарний підхід Cultural Studies, зокрема теорія «схема культури», що уможливлює вивчення динаміки сучасної культури. Популярна культура постає як знаковий чинник, що відображає сучасний культурно-мистецький процес та, водночас, впливає на подальший розвиток сфери культури і мистецтва. Репрезентація є важливою особливістю феномена арт-ринку, що потребує постійної підтримки свого дискурсу. Арт-ринок постає як смислотворчий простір для виникнення, презентації і споживання сучасного мисте

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Христина, Домащук. "Арт-галерея як предмет суспільно-гуманітарного знання". ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв, № 32 (30 листопада 2017): 121–29. https://doi.org/10.5281/zenodo.1068672.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано мистецьку галерею як інституцію у контексті різних галузей наук: історії, економіки, соціології, культурології, мистецтвознавства тощо. Визначено та систематизовано теоретичну базу дослідження вітчизняної арт-галереї. Акцентовано увагу на фрагментарності та недостатній кількості наукових публікацій, присвячених мистецькій галереї в контексті культурології та мистецтвознавства, проектна діяльність галереї залишаються поза увагою дослідників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Виткалов, Володимир. "ФОРМИ ПОЗИЦІОНУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ПРОСТОРІ ВИЩОЇ ШКОЛИ : КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ВИМІР". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 36 (9 травня 2021): 3–6. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi36.401.

Повний текст джерела

Анотація:

Крізь призму авторських досліджень, надісланих до редакційної колегії видання, аналізується тематичний зміст матеріалів даного фахового, науко-метричного збірника, на підставі якого виявляються найбільш помітні тенденції в науковому просторі сучасної вищої школи. Наголошується на тому, що критична ситуація в українському соціумі, пов’язана з СОVID-19, складними соціально-політичними проблемами та глобалізаційними чинниками у той же час стимулює розширення наукової проблематики, поглиблює науковий пошук і засвідчує активізацію творчої думки української спільноти у розробці нових наукових пробле

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Корнієнко, Владислав. "Теоретичні засади та практичний досвід менеджменту в театрально-видовищній сфері України: модерні та постмодерні аспекти". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 36 (17 червня 2025): 30–37. https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332839.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – виявити деякі модерні (традиційні) та постмодерні (інноваційні) аспекти теорії та практики менеджменту в театрально-видовищній сфері сучасної України. І відповідно до цих теоретичних засад менеджменту в організації, репрезентувати практичний досвід управління театрально-видовищним підприємством, яким на теперішній час і є циркове підприємство Національний цирк України. Методологія дослідження. У процесі розгляду теми було застосовано наступні методи: культурологічного аналізу, культурологічної реконструкції, контент-аналізу теоретичного доробку вчених, загально-теоретичні методи

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Vovk, Myroslava. "ПРОСВІТНИЦЬКЕ ПАРТНЕРСТВО В УТВЕРДЖЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 7, № 1 (2025): 1–5. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7117.

Повний текст джерела

Анотація:

У доповіді зактуалізовано проблему просвітницького партнерства закладів освіти, наукових установ, громадських інституцій в умовах російської війни, що спрямовується на збереження культурної, освітньої спадщини, активну просвітницьку діяльність серед учнівської, студентської молоді, майбутніх учителів задля популяризації цінного досвіду діячів освіти, науки, культури, дисемінації кращих культурно-мистецьких, українознавчих та інших практик. Висвітлено досвід просвітницького партнерства відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зя

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Шлемко, Ольга. "Міжнародний фестиваль жіночих монодрам «Марія» як діалог культур". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, № 1 (2021): 65–79. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.1.2021.234239.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – виявити генезу та динаміку сучасного розвитку Міжнародного фестивалю жіночих монодрам «Марія», визначити його місце і роль у системі театрального фестивального руху України та Європейського Співтовариства, з’ясувати специфіку організаційної, мистецької та соціокультурної складової фестивалю. Методологія дослідження полягає в застосуванні системного, театрознавчого та культурологічного підходів, а також низки методів: культурно- історичного, класифікації, проблемно-хронологічного, спостереження, порівняння. Наукова новизна дослідження полягає в його системності, комплексності

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Uzhynskyi, Mykhailo, Ivan Rokishchuk та Павло Татарніков. "СТАНДАРТИ ЯКОСТІ ЗВУКОВОГО МАТЕРІАЛУ : ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ". Актуальні питання культурології 157, № 23 (2024): 114–19. https://doi.org/10.5281/zenodo.14592537.

Повний текст джерела

Анотація:

Характерною особливістю сучасного культурно-мистецького простору є взаємопроникнення мистецтва, техніки й технологій. Розвиток мистецьких технологій змінив не лише звуковий образ світу, а й інспірував появу нових професій, серед яких ключове значення отримала звукорежисура як спеціальність, що органічнопоєднує технічний, технологічний та мистецький компоненти. Звукорежисура є невіддільною частиною багатьох видів мистецтв вона має свою специфіку, але виконує те ж саме завдання – за допомогою технічних засобів створює цілісний художньо-звуковий образ, і вміння фахово оцінювати рівень цього

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

BRYLOV, Serhii, Valentyna KUZMICHOVA та Volodymyr KOLESNYKOV. "Виклики та проблеми сучасної академічної художньої школи після реформи освіти в українських мистецьких ЗВО". ART-platFORM 9, № 1 (2024): 281–303. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.9.2024.281-303.

Повний текст джерела

Анотація:

Академічна школа в образотворчому мистецтві та дизайні відігравала важливу роль у розвитку цих галузей, встановлюючи суворі стандарти краси і професійності, базовані на античності та епохи Відродження. Проте, в сучасному світі, з урахуванням культурних та технологічних змін, актуальність таких умов стала предметом обговорення, тому після реформ освіти Україна має адаптуватися до нових викликів, поєднуючи традиції минулого з інноваційними тенденціями, щоб забезпечити студентам якісну підготовку. З реформою стає важливим перегляд актуальності, проблем та підходів до трактування цілей мистецької

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Badalov, Oleg. "КУЛЬТУРОТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФЕСОРА Є. БОГОСЛОВСЬКОГО". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 22 (12 вересня 2022): 214–27. http://dx.doi.org/10.33287/222217.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – вивчення виконавської діяльності Є. Богословського як піаніста-соліста, концертмейстера та організатора культурно-просвітницьких заходів у контексті культуротворчих процесів кінця ХІХ – першої третини ХХ століть, зокрема на Чернігівщині. Методологію дослідження складають історико-хронологічний метод – для з’ясування хронотопу виконавської діяльності митця; джерелознавчий та логіко-узагальнюючий – для опрацювання архівних фондів Є. Богословського, вивчення друкованих видань з метою формування джерельної бази дослідження та систематизації отриманих результатів. Наукова новизна стат

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Швець, Ірина, Людмила Василевська-Скупа, Наталія Кравцова та Тетяна Белінська. "КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОСТІР ВІННИЧЧИНИ: НОВІ ФОРМАТИ ВЗАЄМОДІЇ З АУДИТОРІЄЮ В РЕАЛІЯХ ВОЄННОГО СТАНУ". Мистецтво в культурі сучасності: теорія та практика навчання, № 3 (27 грудня 2024). https://doi.org/10.31652/3041-1017-2024(3)-04.

Повний текст джерела

Анотація:

The article, based on theoretical research, analyzes the current situation and directions of the development of culture and art of Vinnytsia region in the realities of martial law. The specificity of the war in Ukraine as a phenomenon that occurs not only in the physical, but also in the cultural and artistic space is determined. It is noted that the cultural and artistic space is an effective tool in the war, because the ability to influence the audience, inspire Victory, and help to feel complicity in historical events is integrated into the music, song, and theatrical art itself. The articl

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Растригіна, Алла. "ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА- МУЗИКАНТА В КОНТЕКСТУАЛЬНОМУ ПОЛІ ПЕДАГОГІКИ СВОБОДИ: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ". Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 21 вересня 2022, 299–306. http://dx.doi.org/10.31652/2412-1142-2021-60-299-306.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушуються питання удосконалення диригентсько-хорової підготовкимайбутнього фахівця-музиканта у педагогічних закладах вищої освіти, переосмислення існуючихуявлень про її змістове наповнення та запровадження у мистецький освітній простір ЗВО новихальтернативних моделей, що уможливлюють її реконструкцію на засадах гуманістичної парадигмиосвіти. Констатовано, що у пошуку шляхів вирішення проблем в системі мистецько-педагогічноїосвіти науковці наголошують на необхідності врахування пріоритетних тенденцій її розвитку, дояких віднесено: гуманізацію; фундаменталізацію; поєднання національни

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!