Добірка наукової літератури з теми "Метод виявлення вірусів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Метод виявлення вірусів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Метод виявлення вірусів"
1
ЧАЙКОВСЬКИЙ, Максим. "АРХІТЕКТУРА ТА ЗАСОБИ МУЛЬТИАГЕНТНОЇ СИСТЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ПОЛІМОРФНИХ ВІРУСІВ В КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖАХ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (27 лютого 2025): 278–86. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2025-81-34.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі вперше розроблено архітектуру мультиагентної системи виявлення поліморфних вірусів, яка каскадно делегуючи повноваження, здійснює аналіз середовища, досліджує темпи поширення, виявляє, класифікує поліморфні віруси та використовує різні стратегії прийняття рішення, враховуючи типи загроз. В структуру даної системи входять інтелектуальні агенти (ІА): ІА «Аналіз», ІА «Темп поширення», ІА «Виявлення», ІА «Класифікація», ІА «Прийняття рішення», які виконують встановлені ролі та взаємодіють між собою. ІА «Аналіз» перевіряє систему на наявність підозрілих або шкідливих дій, аналізуючи файлову систему, оперативну пам'ять, мережевий трафік та поведінку процесів; включає збір інформації, що стосується програмного забезпечення, та проведення глибокого аналізу для визначення характеру загрози, її джерела та можливого впливу. ІА «Темп поширення» здійснює моделювання процесу поширення поліморфних вірусів на основі моделі Лотки-Вольтерра (в якій α – ймовірність того, що кількість поліморфних вірусів зростатиме; β – ймовірність того, що поліморфні віруси різних рівнів складності будуть виявлені за допомогою обраних методів, технологій та інструментів; γ – ймовірність того, що деякі з обраних методів, технологій та інструментів не будуть ефективними при виявленні поліморфних вірусів різних рівнів складності в результаті появи нових їх різновидів; δ – ймовірність того, що поліморфні віруси різних рівнів складності вимагатимуть комплексного використання обраних методів, технологій та інструментів, а також новітніх підходів) та визначає, які методи виявлення поліморфних вірусів слід використати. ІА «Виявлення» використовує комплекс методів для виявлення поліморфних вірусів (кількість методів визначена ІА «Темп поширення»): алгоритми пошуку рядка, інтелектуальний аналіз даних, аналіз в пісочниці, машинне навчання, метод розробки структурних функцій, PLN. ІА «Класифікація» здійснює нечітку класифікацію виявлених поліморфних вірусів (ІА «Виявлення») згідно 6 рівнів їх складності за алгоритмом: визначення характеристик виявлених поліморфних вірусів та формування дерева логічного висновку; опис лінгвістичних змінних; визначення функцій належності лінгвістичних термів; формування бази знань системи нечіткого висновку; визначення ймовірності належності досліджуваного файлу до поліморфних вірусів різних рівнів складності; нечітка класифікація поліморфних вірусів. ІА «Прийняття рішення» використовує різні стратегії прийняття рішення (оповіщення, блокування, карантин, видалення), враховуючи типи загроз.
2
НІЧЕПОРУК, Андрій, Олександр БАРМАК, Едуард МАНЗЮК, Анастасія НІЧЕПОРУК та Сергій ДАНЧУК. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ВИЯВЛЕННЯ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЇ МЕТАМОРФНИХ ВІРУСІВ У ЛОКАЛЬНІЙ КОМП’ЮТЕРНІЙ МЕРЕЖІ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (30 листопада 2023): 140–44. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-76-18.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі запропоновано інформаційну систему виявлення та ідентифікації метаморфних вірусів у локальній комп’ютерній мережі. В основу представленої інформаційної системи закладено два методи, а саме метод виявлення метаморфних вірусів на основі аналізу поведінки програми з використанням модифікованих емуляторів в локальній мережі та метод ідентифікації на основі пошуку та порівняння еквівалентних функціональних блоків між програмами. В основу обох методів закладено концепцію порівняння копій метаморфних вірусів, результатом якого є визначення набору ознак, що використовується для виявлення метаморфних вірусів. Особливістю запропонованої інформаційної системи є те, що у випадку недостатнього прояву шкідливої поведінки та підвищення рівня достовірності для виявлення метаморфного зловмисного програмного забезпечення залучаються інші хости мережі.
3
САВЕНКО, Олег, та Максим ЧАЙКОВСЬКИЙ. "МЕТОД НЕЧІТКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗЛОВМИСНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АГЕНТА". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 3 (6 грудня 2024): 140–48. https://doi.org/10.32782/it/2024-3-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: розробка моделі інтелектуального агента в структурі мультиагентної системи для класифікації поліморфного зловмисного програмного забезпечення. Методологія дослідження: в зв’язку з тим, що чітко провести виявлення та класифікацію поліморфних вірусів є досить складною задачею і класифікація здійснюється в умовах невизначеності, тому вирішення даної задачі передбачає використання технологій штучного інтелекту, а саме нечіткої логіки (нечіткої класифікації). Наукова новизна дослідження: використання даного методу є другим етапом у запропонованому підході виявлення, аналізу та класифікації поліморфного зловмисного програмного забезпечення та передбачає використання нечіткого логічного висновку, який складається з наступних кроків: (1) визначення характеристик виявленого поліморфного зловмисного програмного забезпечення та формування дерева логічного висновку; (2) опис лінгвістичних змінних; (3) визначення функцій належності лінгвістичних термів; (4) формування бази знань системи нечіткого висновку; (5) отримання ймовірності належності досліджуваного файлу до поліморфного зловмисного програмного забезпечення різних рівнів складності; (6) нечітка класифікація поліморфних вірусів. Висновки: ефективність запропонованої методики, згідно проведеного експерименту, полягає в тому, що з усіх виявлених поліморфних вірусів у попередньому дослідженні (89) даний підхід дозволив здійснити їх класифікацію згідно рівнів складності (всі 89), а з 40 файлів, які не є поліморфним зловмисним програмним забезпеченням, було отримано 100 % вірних висновків. Тобто, даний підхід надав можливість із виявлених поліморфних вірусів здійснити їх класифікацію за рівнями складності із врахуванням належності до нечітких термів на рівні низький, нижче середнього, середній, вище середнього та високий, що є перевагою даного підходу. Виявлення належності поліморфного зловмисного програмного забезпечення до певного рівня складності дозволяє полегшити процес підбору необхідних методів для боротьби та їх знешкодження.
4
Partyka, Andrii, Oleh Harasymchuk, Elena Nyemkova, Yaroslav Sovyn та Valerii Dudykevych. "Розроблення методу дослідження кіберзлочинів за типом вірусів-вимагачів з використанням моделей штучного інтелекту в системі менеджменту інформаційної безпеки критичної інфраструктури". Journal of Scientific Papers "Social Development and Security" 14, № 2 (2024): 52–63. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2024.14.2.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: розробка методу виявлення вірусів-вимагачів у системах менеджменту інформаційної безпеки критичної інфраструктури узгодженого зі стандартом ISO 27001:2022. Метод: аналіз, синтез та моделювання. Результати дослідження: дослідження виявило, що використання штучного інтелекту може покращити здатність систем безпеки критичної інфраструктури ідентифікувати та реагувати на атаки шифрувальників. Теоретична цінність дослідження: Це дослідження розвиває існуючі теорії використання штучного інтелекту у кібербезпеці, демонструючи, як глибоке навчання може бути адаптоване для специфічних потреб кіберзахисту критичної інфраструктури. Воно також сприяє розвитку теорій управління кіберризиками, інтегруючи технології ШІ в стратегії безпеки. Практична цінність дослідження: Дослідження надає практичні рекомендації для розробників політик та фахівців із кібербезпеки щодо інтеграції штучного інтелекту в системи управління безпекою. Це також вказує на потенційні точки вдосконалення у виявленні та реагуванні на інцидент інформаційної безпеки. Майбутні дослідження: Дослідження ефективності роботи запропонованої моделі. Тип статті: теоретичний.
5
Шугай, М. О. "БЕЗПЕЧНІСТЬ І ЯКІСТЬ СИРУ: ФАГИ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 12, № 23 (2024): 214–23. https://doi.org/10.31073/foodresources2024-23-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Предмет. Промислове виробництво молочних ферментованих продуктів неминуче стикається з проблемами порушень ферментації, спричиненими бактеріальними вірусами – бактеріофагами (або фагами), активними до заквашувальних культур. Найбільшої шкоди фаги завдають сироварінню, що пов’язано з особливостями отримання сиру і біології цих вірусів. У статті проведено аналіз сучасної літератури, присвяченої проблемі запобігання порушень ферментації під час виробництва сиру. Предметом досліджень були сучасні дані щодо особливостей біології фагів молочнокислих бактерій (МКБ) та їх співіснування з бактеріями-хазяями; інформація щодо джерел фагового забруднення виробництва, впливу технологічних операцій під час виробки сиру на репродукцію і накопичення фагів, методів їх виявлення та розробки нових підходів фагового контролю на виробництві. Мета. Аналітичний огляд сучасної наукової інформації щодо особливостей біології фагів МКБ та їх співіснування з бактеріями-хазяями, а також підходів фагового контролю на виробництві. Методи. Використали аналітичний метод, аналізували інформацію з баз даних: PubMed, Scopus, Web of Sciences, скористались результатами власних досліджень. Результати. Основним джерелом надходження фагів на виробництво є сире молоко, в якому вони можуть перебувати у вигляді віріонів або профагів у геномах бактерій-хазяїв. Через наявність та велику різноманітність фагів у природних екосистемах сирого молока, запобігти їх потраплянню та забезпечити відсутність фагів на виробництві практично неможливо. Оскільки наявність фагів у середовищі молочних заводів є неминучою, зусилля дослідників спрямовані на розробку ефективних механізмів фагового контролю, а не на повну елімінацію вірусів. Сучасні методи фагового контролю на виробництві включають: використання заквасок прямого внесення, що містять фагостійкі фагонеспоріднені штами МКБ, запровадження ротаційних схем заквашувальних препаратів, проведення фагового моніторингу, запобігання утворенню аерозолю та кондиціонування повітря, ретельне очищення місць отримання сироватки та резервуарів для її зберігання, дотримання вимог санітарії і гігієни, використання дезінфектантів з антифаговою дією. Наявність різноманітних джерел фагового забруднення у поєднанні з високою генетичною гнучкістю фагів робить ці віруси перманентною проблемою виробництва молочних ферментованих продуктів, яка вимагає постійного моніторингу та проведення досліджень для розробки нових підходів до фагового контролю, а також розробки нових технологій вилучення фагів із сировини, побічних продуктів виробництва, повітря й обладнання. Сфера застосування результатів. Сироробні та молокопереробні підприємства.
6
Obertynska, O. V. "Діагностичний інструмент для боротьби з пандемією та точність біоматеріалів для виявлення SARS-COV-2". Health of Society 10, № 6 (2022): 193–200. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.6.2021.280.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Пандемія спричинена новим коронавірусом SARS-CoV-2 продовжує справляти безпрецедентний вплив на соціальні аспекти суспільства та економіку всього світу. Для запобігання та контролю передачі COVID-19, моніторингу інфекції залишається постійна потреба у високоефективних технологіях для ідентифікації збудника чи його маркерів. Важливим інструментом і золотим стандартом сьогодення у діагностиці коронавірусної хвороби (COVID-19) є молекулярно-генетичні технології, а саме метод полімеразної ланцюгової реакції із зворотньою транскрипцією (RT–PCR) для виявлення маркерів рибонуклеїнових кислот (РНК) гострого респіраторного синдрому коронавірусу - 2 (SARS-CoV-2) у зразках різного типу біологічного матеріалу, з визначених найбільш імовірних за локалізацією збудника місць організму людини доступних для відбору. Досліджували біологічний матеріал мазків з носу (NS), слину (SS), хоча достовірні дані про їх точність використання обмежені. Для цього ми провели вивчення діагностичної цінності та точності зібраних зразків різного біологічного матеріалу: носоглотки/носу/слини (NPS/NS/SS). Матеріали та методи. Тридцять пацієнтів були включені після позитивного тесту на SARS-CoV 2 RT-PCR у зразках NPS відповідно до чинного наказу № 662 МОЗ України «Методичні рекомендації "Порядок забору, транспортування та зберігання матеріалу для дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції», рекомендацій ВООЗ щодо збору, обробки та тестування клінічних зразків на COVID-19. У порівнянні з цим рекомендованим методом дослідження, зразки NPS/NS/SS були протестовані за допомогою автоматизованої портативної системи виявлення НК ExiStation 48 (Bioneer Corporation, Південна Корея). Щоб дослідити доцільність та корисність методу системи ExiStation 48 та різницю між типами вибірок біологічних зразків, було розраховано специфічність та чутливість. Від кожного пацієнта було відібрано три – п’ять зразків за загальний період досліджень 6 – 9 днів. Результати. Було відібрано 171 комплект зразків NPS/NS/SS, з яких 122 дали позитивний результат на COVID-19 методом RT-PCR з біологічного матеріалу NPS. У цілому, коефіцієнт конкордатності щодо типів біологічного матеріалу були 82,0 %/68,2 %/50,4 % для зразків NPS/NS/SS (системи ExiStation 48); однак для зразків, зібраних на 9-й день після початку захворювання (66 негативних і три позитивні зразки), відповідні показники були 91,7 %/80,0 %/65,2 %. Загальні оцінки чутливості були 100,0 %/67,5 %/37,5 % для зразків NPS/NS/SS (системи ExiStation 48). Для зразків до 7 днів після початку захворювання значення були 98,0 %/84,4 %/64,6 %. Висновки. Біологічний матеріал зразків відібраних із нижнього носового ходу (вводимо кінчик тампона в ніздрю на 2-3 см від носового отвору, торкаючись передньої носової раковини і слизової оболонки перетинки) NS є більш надійними, ніж зразки SS, і можуть бути альтернативою біологічним зразкам NPS зібраними і доставленими у транспортному середовищі для вірусів з лізуючим компонентом. Отже, біологічний матеріал зразків відібраний з передньої носової раковини в спеціальне транспортне середовище з лізуючим компонентом можуть бути рекомендованими для досліджень методом RT-PCR для діагностики COVID-19 під час епідемії чи підйому захворюваності щодо ГРВІ з метою диференційної діагностики.
7
Buryachenko, S. V., та B. T. Stegniy. "ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ НЕЙРАМІНІДАЗИ ТА НУКЛЕОПРОТЕЇНУ ШТАМІВ ВІРУСУ ПТАШИНОГО ГРИПУ А H1N1 І H7N9". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 37–43. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10557.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. На сьогодні вірус грипу є основною причиною захворюваності людей будь-якого віку. Грип щорічно призводить до смерті значної кількості населення та завдає суттєвого економічного збитку. Вірулентність і патогенність цього вірусу значною мірою зумовлені наявністю в нього нейрамінідази та нуклеопротеїну, які забезпечують вірусну адгезію на клітині-хазяїні й реплікацію. Генетичний моніторинг є важливим ключовим елементом епідеміологічного спостереження, яке включає в себе раннє виявлення та ідентифікацію сезонних (циркулюючих) вірусів грипу, а також вірусів грипу нових підтипів, які можуть викликати пандемію. Для запобігання пандеміям необхідна інформація про молекулярно-генетичний аналіз зразків вірусів грипу, рівень колективного імунітету, чутливість до противірусних препаратів, антигенні характеристики вірусу.
 Мета дослідження – визначити молекулярно-генетичний поліморфізм генів нейрамінідази та нуклеопротеїну штамів вірусу пташиного грипу А H1N1 і H7N9 та його вплив на структуру доменів кодованих протеїнів біоінформатичними методами.
 Методи дослідження. Було проаналізовано нуклеотидні послідовності генів нейрамінідази та нуклеопротеїну штамів вірусу грипу А Н1N1 і Н7N9, а також визначено домени продуктів цих генів за допомогою кластерного аналізу та програми DELTA-BLAST.
 Результати й обговорення. За результатами дослідження, визначено поліморфізм і генетичні дистанції між алелями генів нейрамінідази та нуклеопротеїну штамів вірусу грипу А Н1N1 і Н7N9. Показано тип і локалізацію мутацій. Визначено домени продуктів досліджуваних нуклеотидних послідовностей. Показано роль і вплив мутацій у нуклеотидних послідовностях алелів досліджуваних генів на поліморфізм нейрамінідази та нуклеопротеїну.
 Висновки. Визначено поліморфізм генів нейрамінідази та нуклеопротеїну. Показано відсутність впливу поліморфізму нуклеотидних послідовностей генів нейрамінідази та нуклеопротеїну штамів вірусу грипу А Н1N1 і Н7N9 на доменовий склад цих протеїнів і, таким чином, на властивості даних штамів.
8
Rykov, S. О., K. O. Usenko, S. Yu Mogilevskyy та S. V. Zyablytsev. "Роль герпесвірусів і вірусу папіломи людини у виникненні птеригіуму". Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, № 3 (2021): 41–45. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.3.2018.165206.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні лікування птеригіуму залишається однією із невирішених проблем сучасної офтальмології, так само як і його рецидивування після хірургічного лікування. Основним способом лікування птеригіуму залишається хірургічний, а основним післяопераційним ускладненням — рецидив, відсоток якого залишається досить високим незалежно від вибору методу хірургічного лікування. Загальновідомі етіологічні фактори його виникнення, зокрема вплив ультрафіолетового випромінювання, давно відомі географічні райони ендемічного поширення, але останнім часом науковці почали вивчати проблему виникнення й рецидивування птеригіуму більш детально. Усім відомо про дослідження взаємозв’язку птеригіуму з генними мутаціями. Крім того, у виникненні птеригіуму велике значення надається герпесвірусам і вірусам папіломи людини. Однак їх роль до кінця не з’ясована, дані щодо їх поширеності в різних етнічних популяціях хворих відрізняються. У роботі вперше наведені дані про зв’язок наявності у пацієнтів вірусу простого герпесу, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна — Барр і вірусу папіломи людини з виникненням і рецидивуванням птеригіуму у хворих з української популяції (м. Київ). Виявлення цих вірусів у операційному матеріалі пацієнтів досліджуваної групи переконливо вказувало на важливу роль вірусів у етіології й патогенезі птеригіуму.
9
Semen, Buriachenko, та Stegniy Borys. "РОЗРОБКА ЕКСПРЕС-МЕТОДУ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ТА ГЕНОТИПУВАННЯ ШТАМІВ Н1N1 ТА Н7N9 ВІРУСУ ПТАШИНОГО ГРИПУ А ЗА ДОПОМОГОЮ ПЛР – ПДРФ АНАЛІЗУ". Scientific Journal ScienceRise: Biological Science 3, № 18 (2019) (2019): 9–20. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.179191.
Повний текст джерелаАнотація:
Епізоотичний моніторинг останніх років свідчить про те, що високопатогенний вірус грипу А птахів (H1N1) та (H7N9) активно циркулює на території Євразійських держав. За 2016 – 2019 рр. було зафіксовано1,6 тис. випадків спалахів. З них у Європі 872 випадки. Питання моніторингу за інфікованою як перелітною так і свійською птицею в місцях перехресного контакту в Україні є актуальним для запобігання виникнення спалахів епізоотії. Мета дослідження. Розробити експрес – метод ідентифікації та визначення вірусу пташиного грипу А Н1N1 та Н7N9 штамів на основі полімеразної ланцюгової реакції з аналізом поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПЛР-ПДРФ) РНК вірусу. Результати та обговорення. Проведений аналіз in silico ампліконів генів HA, NA та NP дозволив in silico розрахувати праймери до варіабельних локусів досліджуваних генів, розрахувати умови проведення реакції, визначити сайти рестрикції до добраних рестриктаз отримати теоретичні електрофореграми ПЛР - ПДРФ аналізу. Розроблено методику експрес – методу для виявлення та ідентифікації вірусу грипу А H1N1 та H7N9 за трьома генами (HA, NA та NP) РНК H1N1 та H7N9 у полімеразній ланцюговій реакції ПЛР суміщеній з ПДРФ аналізом. Метод експрес – діагностики здатний виявляти вірус пташиного грипу А H1N1 та H7N9 і диференціювати його від зразків інших збудників вірусних інфекцій птахів і тварин. Висновки. Розроблений метод експрес – ідентифікації на основі ПЛР суміщений з ПДРФ аналізом дає можливість значно спростити метод ідентифікації за рахунок специфічної ампліфікації ділянки РНК, що має поліморфний сайт рестрикції. Тестування стану цього локуса можливе шляхом попереднього проведення ПЛР та рестрикції ампліфікованого фрагменту. Встановлено, що метод експрес – діагностики ПЛР-ПДРФ здатний виявляти РНК вірус грипу А високопатогенних штамів H1N1 та H7N9 з високими показниками чутливості (100 % чутливість)
10
Лізунов, Сергій, Максим Верещака та Євгеній Філобок. "АНАЛІЗ КОМП’ЮТЕРНИХ ВІРУСІВ, СТВОРЕНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ". Ukrainian Scientific Journal of Information Security 30, № 2 (2024): 256–60. https://doi.org/10.18372/2225-5036.30.19237.
Повний текст джерелаАнотація:
Штучний інтелект (ШІ) покращує сучасний світ, відкриваючи нові можливості в різних сферах, але водночас створює нові виклики, особливо у сфері кібербезпеки. Однією із найсерйозніших загроз є використання ШІ для створення комп’ютерних вірусів, які мають здатність до самонавчання, адаптації до захисних систем і автоматичної зміни коду. Це робить їх значно складнішими для виявлення та нейтралізації порівняно з традиційними вірусами. В цій статті аналізуються різноманітні методи створення вірусів за допомогою ШІ та методи захисту від них. Першим з них є адаптивні віруси, що самонавчаються, які використовують алгоритми машинного навчання для аналізу поведінки цілей і адаптації своїх атак. Також віруси зі змінним шифруванням, що використовують штучні нейронні мережі для уникнення виявлення. Генеративно-змагальні мережі (GAN) теж активно використовуються для створення нових варіантів шкідливого коду, що ускладнює традиційні методи виявлення. Використовуються фішингові атаки на основі обробки природної мови (NLP). Ботнети з автономним управлінням на базі ШІ представляють ще одну серйозну загрозу, оскільки дозволяють здійснювати масштабні атаки без людського втручання. У відповідь на це аналізуються та впроваджуються нові методи протидії. До них відносяться антивірусні системи на базі ШІ, які можуть виявляти аномалії в поведінці програм, поведінковий аналіз, який дозволяє блокувати підозрілі програми, а також динамічний аналіз у пісочницях, що дозволяє тестувати підозрілі файли в ізольованому середовищі. Використання хмарних платформ для зберігання та аналізу даних про загрози дозволяє швидко оновлювати захисні механізми.
Дисертації з теми "Метод виявлення вірусів"
1
Чумаченко, К. И. "Классификация вредоносного программного обеспечения с помощью методов машинного обучения". Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64341.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной работе было проведено исследование, направленное на
определение наиболее точного метода обнаружения вирусов, представленного в виде задач бинарной классификации (вирус / легитимная программа) и многоклассовой классификации. В
качестве признаков были использованы успешные и безуспешные
вызовы API, а также соответствующие коды возврата, которые были
получены во время выполнения вирусов в изолированной виртуальной среде.
2
Гриньов, Р. С., та О. В. Сєвєрінов. "Методи виявлення вірусів у зображеннях формату BMP та протидії HID-атакам". Thesis, НТУ «ХПІ», 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/14298.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою доповіді є аналіз результатів впровадження програмного забезпечення, що реалізує методи виявлення вірусів у зображеннях формату BMP та протидію HID-атакам. Проведені дослідження довели, що розроблені засоби захисту є більш ефективними в порівнянні зі звичайними засобами для протидії подібним атакам.
3
Новотарський, О. Ю. "Метод виявлення шкідливого програмного забезпечення". Thesis, ВНТУ, 2019. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24234.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній науковій роботі описуються найпоширеніші методи пошуку вірусів за допомогою антивірусних програм. Проведено аналіз кожного з методів, а також запропоновано власний алгоритм пошуку вірусів в операційних системах.<br>In the present research work describes the most common methods to find viruses by using antivirus programs. The analysis of the advantages and disadvantages of each method, and proposed its own search algorithm viruses in operating systems.
4
Чумаченко, К. И. "Классификация вредоносного программного обеспечения с помощью методов машинного обучения". Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65587.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной работе было проведено исследование, направленное на
определение наиболее точного метода обнаружения вирусов, представленного в виде задач бинарной классификации (вирус / легитимная программа) и многоклассовой классификации. В
качестве признаков были использованы успешные и безуспешные
вызовы API, а также соответствующие коды возврата, которые были
получены во время выполнения вирусов в изолированной виртуальной среде.
Тези доповідей конференцій з теми "Метод виявлення вірусів"
1
Іващенко, В. Є., І. А. Калабуха, Р. А. Веремеєнко та ін. "Досвід діагностики та лікування туберкульозу у військовослужбовців у ННЦ ФПА за час воєнних дій в Україні з 2022 року". У Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я: «Інноваційні підходи до діагностики, лікування туберкульозу та інших захворювань легень: практичні рекомендації для лікарів загальної практики, фтизіатрів і пульмонологів» 7 квітня 2025 року (онлайн), м. Київ, Україна. Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського, 2025. https://doi.org/10.32902/2663-0338-2025-1s-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідити структуру, особливості, види й обставини діагностики та способи хірургічного лікування туберкульозу (ТБ) у військовослужбовців, які перебували на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні Національного наукового центру фтизіатрії, пульмонології та алергології (ННЦ ФПА) з кінця 2022 по початок 2025 року. Матеріали та методи. Було досліджено 115 випадків лікування військовослужбовців за визначений період на базі відділення торакальної хірургії ННЦ ФПА. З них військовослужбовців з туберкульозним процесом у тій чи іншій формі було 35 (30,4 %). Середній вік цих пацієнтів дорівнював 40 років (діапазон – 21-58 років). Жінки становили 2,8 %. Усім пацієнтам було проведено огляд, виконано лабораторні дослідження: загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічний аналіз крові, коагулограма крові, група крові та Rh-фактор, імуноферментний аналіз визначення антитіл і антигенів до гепатитів В та С, аналізи на вірус імунодефіциту людини та сифіліс, електроліти крові, ехокардіографія, мультиспіральна комп’ютерна томографія органів грудної клітки та за потреби комп’ютерна томографія з внутрішньовенним контрастним підсиленням органів черевної порожнини, голови, органів малого таза, рентгенографічні дослідження органів грудної клітки, багатоосьова поліпозиційна рентгеноскопія, електрокардіографія, фібробронхоскопія, за потреби спірографія. Більша частина пацієнтів (65,71 %) була прооперована (діагностичні, лікувально-санаційні, резекційні операції та видалення сторонніх тіл). Переважна більшість операцій виконувалася відеоторакоскопічно або відеоасистовано (зважаючи на принципи малоінвазивної хірургії). Дослідження виконано коштом держбюджету. Результати та їх обговорення. Військовослужбовців зі вперше діагностованим ТБ, локалізованим лише в легенях, було 14 (40 %), у легенях і плеврі (з туберкульозним плевритом) – 5 (14,2 %), з ізольованим ТБ плеври – 2 (5,7 %), поєднання ТБ легень і бронхів мали 2 (5,7 %) хворих. Ізольований ТБ легень із множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ) мав тільки 1 (2,8 %) військовослужбовець, поєднання МЛС-ТБ легень і плеври – також 1 (2,8 %), МЛС-ТБ легень і бронхів – 1 (2,8 %), як й ізольовану емпієму – 1 (2,8 %). Рецидиви ТБ зі збереженою чутливістю спостерігалися в 4 (11,4 %) хворих. ТБ із залишковими змінами (ЗЗТБ) без ознак активності туберкульозного процесу реєстрували в 3 (8,5 %) пацієнтів. ЗЗТБ із преширокою лікарською стійкістю відзначався в 1 (2,8 %) військовослужбовця. Серед операцій переважали відеоторакоскопічні та відеоасистовані резекції легень, їх було 9 (25,7 %). На другому місці за кількістю – відеоторакоскопічні біопсії плеври, яких було 7 (20 %). Лобектомій з торакотомічного доступу було 2 (5,7 %), атипова резекція верхньої частки – 1 (2,8 %). Широкою популярністю серед цього контингенту хворих користувалися операції зі встановлення підшкірних пристроїв венозного доступу – венопортів. Як ізольована операція вона була виконана в 3 (8,5 %) військовослужбовців на прохання фтизіатрів – для масивної й інтенсивної інфузійної терапії. У 6 (17,1 %) пацієнтів установлення такого пристрою поєднувалося з основною операцією з перелічених вище. Одне дренування було виконано військовослужбовцю з плевритом, що відмовився від проведення відеоторакоскопії. Важливо зазначити, що 14 (40 %) військовослужбовцям в умовах нашого відділення діагноз ТБ було встановлено вперше. З них 4 (11,4 %) мали МЛС-ТБ. Жодний з них не був бациловиділювачем, а отже, діагностика вимагала інвазивних методик: біопсії при відеоторакоскопії; дослідження видаленого матеріалу при резекції легені; біоптатів, отриманих під час відеофібробронхоскопії. Усім без винятку проводилося дослідження найінформативнішого матеріалу на GeneXpert для швидкого визначення наявності мікобактерій і чутливості до рифампіцину. При виявленні резистентності до нього проводився тест GeneXpert MTB/XDR. Також обов’язковим був посів на BACTEC. Іншим військовослужбовцям було виконано радикальні оперативні втручання, завдяки яким або вони були повністю вилікувані, або було досягнуто стійкої ремісії, що не було можливим зробити в тих умовах, де вони перебували (госпіталі різного підпорядкування, цивільні заклади загального та фтизіатричного напрямів) і звідки були переведені в наш заклад. Висновки. Високоспеціалізовані заклади для діагностики та лікування ТБ в умовах війни в Україні продовжують відігравати важливу, а в деяких випадках вирішальну роль завдяки концентрації високотехнологічного обладнання (комплектація операційної), наявності референтної лабораторії, компетентних спеціалістів у проведенні діагностичних і лікувальних операцій, а також науково-прикладної бази для консервативної терапії складних випадків.