Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Метод головних компонент.
Статті в журналах з теми "Метод головних компонент"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Метод головних компонент".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Шматко, О. В., А. О. Голоскокова, С. В. Мілевський та Н. І. Воропай. "Інформаційна система розпізнавання зображень". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Класифікація даних за наявності шуму може призвести до набагато гірших результатів, ніж очікувалося, для чистих шаблонів. У даній роботі була досліджена проблема розпізнавання та ідентифікації особи у відеопослідовності. Основні внески, представлені в цій роботі – це експериментальне дослідження впливу різних типів шуму та підвищення безпеки шляхом розробки комп’ютерної системи для розпізнавання та ідентифікації користувачів у відеоряді. На основі вивчення методів та алгоритмів пошуку облич на зображеннях було обрано метод Віоли-Джонса, вейвлет-перетворення та метод головних компонент. Ці методи є одними з найкращих за співвідношенням ефективності розпізнавання та швидкості роботи. Однак навчання класифікаторів відбувається дуже повільно, але результати пошуку обличчя дуже швидкі.
2
МАТІЙЧУК, Любомир, Володимир ГОТОВИЧ та Віталій БОНАР. "ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ НЕКЕРОВАНОГО МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ АНОМАЛІЙ В OBD2 ДАНИХ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (27 лютого 2025): 407–14. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2025-81-52.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проведений експеримент у знаходженні аномальних станів двигуна базуючись на різних сигналах датчиків транспортного засобу (швидкість автомобіля, температура охолоджуючої рідини двигуна, температура моторного масла, кількість обертів двигуна у хвилину, абсолютне положення педалі акселератора, навантаження на двигун, витрата палива). Дані зібрані за допомогою адаптеру OBD2 зі справного дизельного автомобіля Honda CR-V. Отримані дані відфільтровано, систематизовано та нормалізовано перед початком обробки і знаходження аномалій. У статті розглядається 7 методів некерованого машинного навчання знаходження аномалій - метод ізоляційного лісу, однокласовий метод опорних векторів, метод помилки реконструкції автоенкодера, метод аналізу головних компонент, метод дистанції K–середніх, коефіцієнт локального відхилення для знаходження аномалій, модель Гауссової суміші, метод глибокого опорного векторного опису даних.
3
Зомчак, Л. М., та А. О. Дида. "РЕГІОНАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТА ДИСПРОПОРЦІЇ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД". Цифрова економіка та економічна безпека, № 6 (15) (25 листопада 2024): 24–30. https://doi.org/10.32782/dees.15-4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати комплексного дослідження регіональних особливостей аграрного сектору України з використанням методів кластерного аналізу. Мета дослідження полягає у виявленні та науковому обґрунтуванні типологізації регіонів за показниками сільськогосподарського виробництва. Методологічну основу дослідження складають статистичні методи кластеризації, зокрема ієрархічна кластеризація та метод k-середніх. Проаналізовано ключові показники розвитку аграрного сектору, серед яких методом головних компонент виділено такі: вартість сільськогосподарської продукції, середньомісячна заробітна плата, посівні площі, обсяг виробництва зернових культур, урожайність та сільськогосподарські тварини у живій масі. За результатами дослідження виокремлено три кластери регіонів України за рівнем розвитку аграрного сектору.
4
ЧОЛИШКІНА, Ольга, Дарина ЯРЕМЕНКО, Валентин ЛЮДВИЧЕНКО, Лариса КОМАРОВА та Володимир БРОДКЕВИЧ. "РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧ НА ПОТОКОВОМУ ВІДЕОРЯДІ ЗА ДОПОМОГОЮ БІБЛІОТЕКИ OPENCV". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 2 (4) (11 серпня 2022): 100–106. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.2.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Система розпізнавання облич – це технологія, здатна зіставляти людське обличчя з цифровим зображенням або відеокадром з базою даних осіб, зазвичай використовується для автентифікації користувачів за допомогою служб перевірки особистості, працює шляхом точного визначення і вимірювання рис обличчя по даному зображенню. Системи розпізнавання обличчя використовуються сьогодні в усьому світі урядами та приватними компаніями, їх ефективність різна, і деякі системи раніше були списані через їх неефективність. Отже, створення програми для розпізнавання людського обличчя є актуальною темою. Метою статті є дослідження теоретичних аспектів розробки системи розпізнавання людського обличчя та практична реалізація відповідного програмного комплексу. Процедура розпізнавання обличчя просто вимагає, щоб будь-який пристрій, оснащений цифровою фотографічною технологією, генерував і отримував зображення та дані, необхідні для створення та запису біометричного малюнка обличчя людини, якого необхідно ідентифікувати. Розглянуто основні методи розпізнавання обличчя: геометричні методи, метод головних компонент, метод гнучкого порівняння на графах, метод Віоли-Джонса, бінарні шаблони, нейронні мережі. Запропоновано реалізацію алгоритму роботи системи розпізнавання обличчя. У даній роботі проаналізовано наявні алгоритми та системи виявлення та розпізнавання обличчя, зважені їх переваги та недоліки. Проаналізовано на практиці відсоток точності розпізнавання людського обличчя та продуктивність, враховуючі такі фактори як освітлення, якість зображення, кількість облич на зображенні, реалізовано розпізнавання облич людей з використанням локальних бінарних шаблонів (Local Binary Patterns – LBP) за допомогою бібліотеки комп’ютерного зору OpenCV.
5
Hryhus, Ihor, та Oleksandr Khoma. "Характеристика фізичної підготовленості чоловіків 60–70-ти років". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(59) (30 вересня 2022): 39–48. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2022-03-39-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим фактором збереження здоров’я в осіб похилого віку є підтримання належного рівня фізичної підготовленості. Мета дослідження – оцінити особливості показників фізичної підготовленості та визначити факторну структуру показників фізичного стану чоловіків похилого віку. Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури, педагогічні, фізіологічні, антропометричні методи дослідження, методи математичної статистики. Педагогічне тестування фізичної підготовленості здійснювали відповідно до вимог тестів і нормативів для проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України. У дослідженні використано метод кореляційного аналізу. Розглянуто парну кореляційну залежність кожного параметра з обчисленням коефіцієнта кореляції. Факторний аналіз із застосуванням методу головних компонент і стратегії обертання референтних осей за Varimax-критерієм дав змогу згрупувати окремі показники фізичного стану чоловіків похилого віку. Кластерний аналіз за методом k-середніх проводили з метою класифікації досліджуваного контингенту за даними фізичного стану. У дослідженні брали участь 50 чоловіків похилого віку (середній вік становив 65,06 ± 3,06 років). Результати дослідження. Виявлено низький рівень фізичної підготовленості більшості чоловіків похилого віку. Виокремлено дві групи чоловіків похилого віку зі статистично значущими відмінностями за всіма показниками фізичного стану, установлено, що найбільші інволюційні зміни відбуваються у віці 66–70 років, що потрібно враховувати під час планування програм оздоровчого фітнесу. Виділено фактори, котрі характеризують структуру фізичного стану чоловіків похилого віку й пояснюють 76,35 % загальної дисперсії: I фактор – фізична підготовленість та показники серцево-судинної системи (38,818 %), II – постуральна стабільність і дані дихальної системи (30,833 %), III фактор – фізичний розвиток (8,122 %). Висновки. Виявлено особливості показників фізичної підготовленості чоловіків похилого віку.
6
Б.Є., БОДНАР, ОЧКАСОВ О.Б., ГРИШЕЧКІНА Т.С. та Б.БОДНАР Є. "ОЦІНКА РОБОТИ ЛОКОМОТИВНОГО ПАРКУ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДІВ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРНОСТІ". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 6(84) (29 грудня 2019): 45–59. https://doi.org/10.15802/stp2019/195762.
Повний текст джерелаАнотація:
<strong>Мета. </strong>Основною метою роботи є скорочення часу на проведення аналізу та підвищення ефективності обробки статистичної інформації щодо оцінки роботи локомотивного парку за рахунок використання методів зниження розмірності даних.<strong> Методика. </strong>Для проведення дослідження обрано методику побудови індекса довільного процесу. Використання цієї методики дозволяє виділити із загальної множини параметрів ті складові, які є найбільш інформативними. За допомогою методу аналізу ієрархій на базі отриманих головних компонент можна побудувати єдиний узагальнюючий показник. <strong>Результати</strong>. Виконано аналіз підходів до удосконалення сучасної системи показників обліку роботи локомотивів. Обґрунтовано доцільність використання методів зниження розмірності для аналізу показників роботи локомотивів. За допомогою методу головних компонент визначено найбільш інформативні показники роботи локомотивів і ступінь їх впливу на загальний рівень безпеки руху в локомотивному господарстві, виконання системи утримання. Наведено приклади аналізу показників локомотивного господарства з використанням запропонованої методики, індекса виконання системи утримання, індексів безпеки та експлуатаційної безпеки руху в локомотивному господарстві. Виконано аналіз роботи локомотивного господарства за допомогою спільного розгляду запропонованих інтегральних індексів, а також кількісних і якісних показників використання локомотивів. Наявність різниці між значеннями цих показників свідчить про погіршення або поліпшення стану безпеки руху з урахуванням обсягів виконаної роботи. Перевищення значення коефіцієнта експлуатаційної безпеки руху над індексом безпеки свідчить про погіршення стану безпеки руху, попри зменшення абсолютних значень показників, які характеризують рівень безпеки руху в локомотивному господарстві. <strong>Наукова новизна.</strong> У роботі вперше запропоновано оцінювати стан безпеки руху в локомотивному господарстві за допомогою різниці індексів безпеки руху та експлуатаційної безпеки. <strong>Практична значимість.</strong> Для аналізу роботи локомотивного парку доцільно використовувати методи зменшення розмірності даних. Для оцінки стану безпеки руху більш доцільно використовувати індекс експлуатаційної безпеки, оскільки він враховує об'ємні показники роботи локомотивного господарства.
7
Палко, Дмитро, та Лариса Мирутенко. "МЕТОД ПОБУДОВИ ПРОФІЛЮ КЛЮЧОВИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ КІБЕРБЕЗПЕКИ СУЧАСНИХ РОЗПОДІЛЕНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Ukrainian Information Security Research Journal 26, № 2 (2025): 236–52. https://doi.org/10.18372/2410-7840.26.20014.
Повний текст джерелаАнотація:
Оцінка та аналіз ризиків кібербезпеки є фундаментальними аспектами формування надійної і ефективної СУІБ, особливо в умовах стрімкого розвитку технологій та зростання складності сучасних РІС. Традиційні методи оцінки ризиків, що засновані переважно на концептуальних підходах і класичних методах, мають ряд обмежень та є малоефективними в умовах сучасних масштабованих розподілених систем, оскільки не враховують динаміку середовища та не забезпечують ефективний аналіз взаємозв’язків між численними факторами ризику. В дослідженні запропоновано метод побудови профілю ключових факторів ризику сучасних розподілених інформаційних систем на основі урахування кореляційного аналізу та моделювання їх взаємозв’язків, що дозволяє підвищити ефективність процесу оцінки ризиків кібербезпеки в умовах динамічного середовища сучасних масштабованих розподілених інформаційних систем. На основі запропонованого методу здійснено розробку профілю ключових факторів ризику сучасних розподілених систем, проведено аналіз їх статистичної важливості та кореляції, а також визначено і структуровано основні заходи та контролі інформаційної безпеки, які демонструють найкращі показники ефективності в умовах розподіленості середовища, враховують як технологічні, так і організаційні аспекти, забезпечуючи системний підхід до управління ризиками ІБ, зменшення впливу загроз і підвищення стійкості розподілених систем до можливих атак. Запропонований підхід до оптимізації вибору вхідного набору ознак та виокремлення найбільш вагомих факторів ризику на основі спроектованого профілю ключових факторів ризику для сучасних РІС продемонстрував тотожний результат по числовому показнику кількості відібраних для аналізу метрик у порівнянні з факторним аналізом за допомогою методу головних компонент (PCA) – 42 метрики у порівнянні із 40 для PCA, але при цьому забезпечив покращення загальних показників точності класифікації для проєктованих моделей оцінки ризику кібербезпеки в РІС на 4% у порівнянні з контрольною моделлю на основі PCA, що підтверджує його ефективність у контексті адаптивного аналізу ризиків у розподілених середовищах.
8
Волянюк, А. "ФАКТОРНА МОДЕЛЬ ПРОАКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 1 (25 березня 2025): 47–52. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню результатів емпіричного дослідження спрямованого на побудову та інтерпретацію факторної моделі проактивності майбутніх фахівців технічного профілю. Загальний обсяг вибірки, що була задіяна у даному дослідженні, складає 240 осіб. Емпіричне узагальнення сукупності змінних здійснювалося з використанням методу аналізу головних компонент та мінімізацією кількості змінних за рахунок максимізації дисперсії навантажень у факторах визначення кількості яких відбувалося із застосуванням критерію Кайзера. Наведено інформацію щодо шкал психодіагностичних методик котрі були задіяні у процедурі факторного аналізу. В результаті факторного аналізу проактивності майбутніх фахівців технічного профілю було визначено дев’ять факторів, що охоплюють 76,89%, дисперсії. На підставі отриманого високого показнику сумарної дисперсії зроблено висновок про факторизацію значної частини масиву даних. Перший фактор, що отримав назву «від прогнозу до вчинку», свідчить про наявність тісної взаємодії між показниками когнітивного і вольового компонентів проактивності майбутніх інженерів. Факторні навантаження шкал, що утворили другий фактор, уможливили його ідентифікацію як «інтернальний контроль». Враховуючи зміст факторних навантажень, третій фактор названо «діяльнісна рефлексія». Аналіз психологічних змінних, що увійшли до четвертого фактору, дозволив визначити його як фактор «ціннісного ставлення до себе». П’ятий фактор отримав назву «просоціальна спрямованість», а шостий – «динамічних уявлень про себе та їх самооцінка». Врахування змісту факторного навантаження сьомого фактору дозволяє його ідентифікувати як «проєктування майбутнього». Восьмий фактор отримав назву «відповідальне ставлення до інших», а дев’ятий – «відповідальне ставлення до діяльності». Обраний статистичний метод дав змогу побудувати емпіричну модель проактивності майбутніх інженерів та з’ясувати внутрішні умови, що обумовлюють її розвиток.
9
Пономаренко, Р. В., Л. Д. Пляцук та Й. Затько. "Визначення факторів формування якісного складу поверхневих водних об'єктів методом головних компонент (на прикладі річок басейну Дніпра)". Technogenic and ecological safety 9(1/2021) (21 квітня 2021): 31–35. https://doi.org/10.52363/2522-1892.2021.1.5.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено аналіз якісного складу води поверхневих водних об'єктів (на прикладі річок басейну Дніпра) методом головних компонент, виявлені та інтерпретовані основні чинники, що формують багаторічну мінливість якісного складу води поверхневих водних об'єктів та вносять різний вклад у сумарну дисперсію. Дослідження проводились за даними проб контрольного забору води р. Дніпро в межах Басейнового управління водними ресурсами по 12 постам, за період з 2011 по 2020 рр. Визначені провідні фактори: літогенна особливості водозборів (на них припадає 17…51 % всієї дисперсії вибірки), життєдіяльність рослинних і тваринних організмів (12…39 %), вилуговування Fe- і Cu-вмісних мінералів (10…29 %). В статті показано, що при формуванні хімічного складу води річок досліджуваного регіону визначальним є фактор надходження іонів з порід, на яких відбувається формування водозбору. Виявлено фактор, що характеризує місцеві умови формування річкового стоку - процес розвантаження підземних вод, що виявляється в зміні концентрацій кремнію і нітратів. Крім того, встановлена негативна залежність змін вмісту іонів кремнію і нітратів від температури. Оригінальність дослідження базується на інтегрованому підході, який включає проведення досліджень за наявними даними в базі Державного агентства водних ресурсів України, який враховує принципи збереження біорізноманіття, сталого використання водних ресурсів, управління та басейни річок, моніторинг та оцінку інформації про їх стан. В подальшому запропонований підхід, може стати предметом досліджень в напрямку встановлення факторів, що характеризують місцеві умови формування річкового стоку, у тому числі з урахуванням техногенного навантаження на нього.
10
Kliat, Yurii, Stepan Vozniak, Yuzef Dobrovolskyi, Serhii Mytchenko, Artem Remez та Dmytro Momot. "Методичний підхід до оцінювання воєнно-стратегічної обстановки в рамках запобігання воєнних конфліктів та зміцнення воєнної безпеки держави". Journal of Scientific Papers "Social Development and Security" 14, № 4 (2024): 60–69. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2024.14.4.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: полягає у розробці методичного підходу до оцінювання воєнно-стратегічної обстановки в регіоні довкола України, а також для обґрунтованого пошуку ефективних напрямків запобігання та врегулювання конфліктів та зміцнення воєнної безпеки України. Метод: використовується підхід, який ґрунтується на методах порівняльного та інверсного аналізу, головних компонент і експертного оцінювання. Практична цінність дослідження: запропонована система показників оцінювання воєнно-стратегічної обстановки, яка дозволяє визначити ступінь стабільності у воєнних відносинах між державами за рахунок порівняння стану збройних сил, а також розміру воєнних витрат та інтенсивності їх нарощування. Розроблений методичний підхід дозволяє своєчасно визначити можливе загострення у міждержавних відносинах. Майбутні дослідження: подальші дослідження слід спрямувати на аналіз ведення бойових дій в багатодоменному операційному середовищі з застосуванням різноманітних систем високоточної зброї, використання роботизованих і безпілотних засобів ведення збройної боротьби. Також доцільно зосередитись на розвитку спроможностей власних збройних сил і пошуку механізмів протидії “діям гібридного характеру” з боку російської федерації, а також створення технологічної переваги над противником, який має більший військовий потенціал. Тип статті: теоретичний, практичний.
11
Kalnysh, V. V., A. V. Shvets та O. V. Maltsev. "Особливості впливу інформаційного навантаження на функціональний стан зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів". Ukrainian Journal of Military Medicine 4, № 2 (2023): 90–99. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-090.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. В сучасних умовах надмірна кількість інформації може заплутати операторів і ускладнити процес прийняття обґрунтованих рішень, виникнення непередбачених ситуацій і як наслідок аварій. Ці аварії можуть мати серйозні наслідки, включаючи матеріальні збитки, втрату життя та збитки для навколишнього середовища. Тому для забезпечення надійності та ефективності роботи людини важливо, щоб обсяг інформації що надходить знаходився в оптимальних межах. Отже, успішність праці напряму залежить від функціонального стану оператора, його емоційного піднесення, яке, зокрема, регулюється результатом професійної діяльності. Таким чином, дослідження впливу змістовних складових інформаційного навантаження на емоційно забарвлені враження від дії того чи іншого інформаційного фактору має незаперечний пріоритет.
 Мета. Вивчити вплив факторів інформаційного навантаження на функціональний стан зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» в їхньому професійному середовищі.
 Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців - чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо інформаційного навантаження зовнішніх пілотів під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан. Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3.
 Результати. Обстежений контингент операторів з допомогою кластерного аналізу (метод k-середніх) було розділено на дві більш однорідні групи з кількісним складом 50% на 50% (по 20 осіб в кожній групі). З допомогою покрокового дискримінантного аналізу було отримано рівняння, які складаються з інформативних показників, що високовірогідно сприяють розділенню аналізованих даних на дві групи. Побудовані розв’язувальні правила для віднесення операторів до тієї чи іншої групи. Для проведення подальшого аналізу використовувались тільки ті показники, які надійно ділили досліджуваний контингент на дві групи. З допомогою факторного аналізу (метод головних компонент) для осіб обох груп було виділено приховані фактори, що впливають на формування емоційного стану та показана структура зав’язків цих факторів з компонентами інформаційних впливів.
 Висновки. Виділено дві групи операторів БпАК більш однорідних за своїми враженнями від дії компонентів інформаційного фактору праці, виконуючи одну і ту ж роботу для першої групи операторів притаманне інформаційне навантаження високого рівня (перевантаження), а для інших – низький рівень навантаження (група 2) та побудовані розв’язувальні правила для визначення приналежності до тієї чи іншої групи. Виділено два прихованих фактори, що впливають на формування емоційного стану операторів БпАК групи 1 (перевантажені), які сумарно пояснюють 54,0% дисперсії вихідних даних. Перший з них – фактор «механізму охоронного гальмування» пояснює (34,9%) і складається з двох компонентів: рівень невизначеності ситуації та рівень дефіциту інформації. Другий прихований фактор «формування адекватного управління» – пояснює 19,1% дисперсії аналізованих даних і формується за рахунок одного компонента. Виділено два прихованих фактори, що впливають на формування емоційного стану операторів БпАК групи 2 (недовантажені), які сумарно пояснюють 55,3% дисперсії вихідних даних. Перший прихований фактор «інформаційного навантаження» сумарно пояснює 36,1% дисперсії і має в своєму складі п’ять компонентів інформаційних впливів. Другий прихований фактор «нерозв'язності завдань» пояснює 19,2% загальної дисперсії вихідних даних і складається тільки з одного компонента.
12
Чирук, Святослав. "Вплив колишнього місця проживання на поширення епідемії серед шведських мігрантів до України наприкінці XVIII ст." City: History, Culture, Society, № 16 (2) (2 листопада 2023): 36–51. http://dx.doi.org/10.15407/mics2023.02.036.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто мережу контактів шведських мігрантів до України у 1782–1783 рр. і вплив на неї географічного чинника. Дані реконструйовано на основі пов’язаних відомостей про смертні випадки під час епідемії чуми серед переселенців і місця проживання на острові Даго (острів Гіюмаа, Естонія). Використано як методи ієрархічний кластерний аналіз, факторний аналіз (метод головних компонент) із varimax-обертанням, графічний метод просторового подання хронології подій і статистичний критерій Спірмена. Природні кластери встановлено на основі інформації про 335 смертних випадків. Використано перший рівень кластеризації, отримано шість кластерів. Пов’язати вдалося інформацію лише про 235 осіб із 335, тобто 70 %. Факторний аналіз проведено на основі інформації про таймінг смертних випадків на основі пов’язаних даних (235 випадків). У побудові гіпотез автор виходив із припущення, що порядок вимирання під час епідемії має бути не гомогенним, а дискретним, оскільки для поширення інфекції потрібно встановити «ефективний» контакт. Останнє ж можливо за більш тісних соціальних зв’язків. Результати дослідження демонструють, що порядок вимирання піддослідної групи не мав випадкового характеру й залежав від географічного розташування населених пунктів, із яких походили померлі. Соціальні зв’язки у групі мігрантів під час та одразу після переселення дублювали географічну структуру розташування рідних селищ у попередній період життя в Естонії. Хвороба поширювалась від тих, хто раніше мешкав на заході острова, до тих, хто жив на сході, незважаючи на те, що вони їхали на поселення у складі однієї групи, де відстань між переселенцями була порівняно незначною. Результати підтверджено статистично (rs = 0,737; n = 12; р > 0,01). На думку автора, затримку в передаванні інфекції зумовлено так званим соціальним карантином, в основі якого, у цьому випадку, лежить відстань між населеними пунктами, з яких походили переселенці, та наближеність цих місць до певних доріг. Автор припускає, що «консервація» географічної мережі у групі була пов’язана зі шлюбно-сімейними стосунками, які склалися ще в період життя на острові, оскільки на шлюбному ринку люди, зазвичай, шукають шлюбних партнерів із населених пунктів, розташованих неподалік.
13
Луценко, Роман Іванович. "РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕАЛІЙ ІЗ ВЕРБАЛЬНИМ КОМПОНЕНТОМ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ БРИТАНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ТЕКСТІВ РІЗНИХ ВІДЕОЖАНРІВ". South archive (philological sciences), № 95 (21 грудня 2023): 56–63. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-95-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті – виявити та описати особливості вербальної репрезентації національно заангажованих лексичних одиниць в українських перекладах британських політичних текстів різних жанрів відео. Об’єктом дослідження є вербальні компоненти національно зумовлених одиниць та їх репрезентація в українських перекладах. Предметом дослідження є особливості репрезентації мовного компонента політичних текстів в українській комунікативній ситуації. Основні проблеми, які розглядаються у статті, включають зв’язок вербальної комунікації з образом мовця в політичному дискурсі та відтворення національно упереджених одиниць, що відображають британську політичну сферу. Методи. Під час дослідження застосовувалися такі методи: стилістичного аналізу, методу дискурсивного аналізу, порівняльного методу та методу аналізу перекладу. Методологія дослідження перекладу та усного перекладу передбачає набір процедур і методів, які використовуються для збору, аналізу та інтерпретації даних, пов’язаних із перекладом та усним перекладом тексту. Актуальним для цього дослідження є метод кейс-стаді, оскільки автор аналізує окремі випадки реалізації мультимодальної теорії в аудіовізуальному матеріалі різних відеожанрів. Тематичні дослідження в галузі перекладу та усного перекладу можуть надати багато детальних даних, які можуть допомогти дослідникам глибше зрозуміти процес перекладу, а також фактори, що впливають на якість перекладу. Однак, оскільки тематичні дослідження зосереджені на конкретній людині чи ситуації, їх не можна узагальнити для інших перекладів чи перекладачів. Як і у випадку з будь-яким іншим методом дослідження, перед проведенням дослідження важливо ретельно розглянути питання дослідження та доцільність використання підходу тематичного дослідження. Результати. Оскільки стаття описує особливості репрезентації словесного компонента національно упереджених лексичних одиниць у британських політичних текстах різних жанрів відео та їх українському перекладі, варто зазначити, що кожен жанр політичного дискурсу має унікальні параметри донесення інформації до співрозмовника. Оскільки комунікативна мета різна в кожному з представлених жанрів, перекладачеві важко вловити суть головної думки висловлювання. Вербальні компоненти комунікативного акту розглядаються як вагомий фактор у виборі правильної стратегії перекладу тексту мовою оригіналу. У статті досліджуються особливості невербальної комунікації з метою створення нової парадигми відтворення невербальних компонентів. З цією метою було проаналізовано відео різних відеожанрів, серед яких – записи інтерв’ю та політичних дебатів, що містять національну лексику Великої Британії. Зроблено висновок, що жанрова специфіка мультимодального тексту є визначальним фактором у виборі правильної стратегії відтворення тексту як семантичної цілісності. Висновки. Зазначається, що вербальні компоненти перекладу політичних текстів у британських та українських медіа повинні враховувати культурні відмінності обох країн, уникати типових культурних стереотипів та забезпечувати еквівалентність перекладених лексичних одиниць. Вибираючи підхід до конкретного вираження денотативних значень, одиниці національної лексики суворо зумовлені деякими специфічними факторами, включаючи особливо семантичні та структурні, складність (або подібність) конкретних культурно упереджених словників з вихідної мови. Вибір методу перекладу може частково випливати з концепту відповідного джерела.
14
МНОЖИНСЬКА, Руслана, Віталій ЛІСІЦИН та Олена СУК. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 49 (13 грудня 2024): 110–21. https://doi.org/10.24919/2522-4700.49.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті визначаються особливості формування ґендерної ідентичності як складової базової ідентичності особистості, адже ідентичність є однією з найважливіших складових «Я-концепції» і має значний вплив на самосприйняття, самокатегоризацію та самоідентифікацію людини. мета, методи та результати дослідження. Мета статті полягає у визначенні головних особливостей формування ґендерної ідентичності особистості. Методологічними засадами наукового дослідження виступають наступні методи: узагальнення наукових положень щодо дослідження ґендерної ідентичності особистості; аналіз філософської, психологічної, педагогічної та соціологічної наукової літератури для визначення основних понять дослідження; метод синтезу щодо визначення головних особливостей формування ґендерної ідентичності особистості. Наукова новизна статті полягає у визначенні головних особливостей формування ґендерної ідентичності особистості. Здійснено аналіз наукових доробків з проблематики ґендерної ідентичності на основі яких запропоновано авторське визначення терміну «ґендерна ідентичність». Під ґендерною ідентичністю автори розуміють частину особистості, яка характеризує самоідентифікацію, тобто те, як людина визначає себе як представника певної статі – чоловічої або жіночої – шляхом асоціювання певних характеристик або заперечення наявності певних ознак. Ґендерна ідентичність є однією з найважливіших складових «Я-концепції» і має значний вплив на самосприйняття, самокатегоризацію та самоідентифікацію. Висновки. Визначено головні особливості формування ґендерної ідентичності, до яких віднесено: соціальне конструювання ґендерної ідентичності; соціальні очікування; процес інкультурації; вплив батьківської моделі поведінки; засвоєння певних ґендерних схем; вплив різних моделей поведінки. Зазначено, що ґендерна ідентичність складається із трьох основних компонентів: когнітивного або пізнавального компоненту; афективного або оцінного компоненту; конативного або поведінкового компоненту. Обґрунтовано, що перелік особливостей формування ґендерної ідентичності особистості у даній статті не є вичерпним і змінюється в сучасному плинному світі під дією багатьох соціальних факторів та соціуму.
15
Gavrylenko, Svitlana, та Vadym Poltoratskyi. "МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ОПЕРАТИВНОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ ДАНИХ ЗА РАХУНОК ЗМЕНШЕННЯ КОРЕЛЯЦІЇ ОЗНАК". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 74 (2023): 70–74. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2023.4.070.
Повний текст джерелаАнотація:
Об'єктом дослідження є процес ідентифікації стану комп'ютерної мережі. Предметом дослідження є методи ідентифікації стану комп’ютерних мереж. Метою статті є підвищення оперативності виявлення вторгнень у комп’ютерні мережі за рахунок зменшення кореляції ознак. Методи, що використовуються: методи штучного інтелекту, машинного навчання, методи зменшення кореляції ознак. Отримано такі результати: Досліджено ефективність використання підходів, які зменшують кореляцію даних: метод головних компонентів (PCA), незалежних компонентів (ICA), L1 та L2 регуляризацію, обґрунтовано метод для подальшого дослідження. За результатами досліджень запропоновано спеціальну процедуру зменшення кореляції вихідних даних. Для оцінки якості та оперативності запропонованої процедури, розроблено програмні моделі на основі: Gradient Boosting, Random Forest, повнозв’язної нейронної мережі (FCNN) та згорткової нейронної мережі (CNN). У якості вихідних даних використано набір UNSWNB 15, який містить інформацію про нормальне функціонування мережі та під час вторгнень. Виконано порівняльний аналіз якості та оперативності розроблених моделей. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці методу виявлення вторгнень в комп’ютерні мережі, який відрізняється від відомих наявністю спеціальної процедури зменшення кореляції вихідних даних, що дозволило підвищити оперативність процесу ідентифікації.
16
Зимароєва, А. А. "Дослідження просторових моделей варіювання урожайності картоплі у Поліській та Лісостеповій зонах України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 49–55. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи було встановлення закономірності просторово-часової варіабельності урожайності картоплі у Поліський і Лісостеповій зонах України та визначення співвідношення факторів динаміки агроекономічної та агроеклогічної природи.
 Методика дослідження. Закономірності просторової неоднорідності урожайності картоплі на території 267 адміністративних районів України протягом 27 років вивчалися за допомогою аналізу головних компонент (PCA). Статистичний аналіз виконаний за допомогою програмного продукту Statistica 10, а також бібліотеки REdaS для середовища статистичних розрахунків R.
 Результати дослідження. Аналіз головних компонент залишків моделі часового тренду дозволив встановити три аспекти мінливості врожайності картоплі в межах дослідженої території, або головні компоненти. Разом ці три головні компоненти описують 43,1% загальної варіабельності урожайності картоплі. Змінні, які застосовані в аналізі головних компонент, є порядковими величинами – роками, тому навантаження головних компонент на них можуть бути представлені, як динамічні зміни у часі. Тому головні компоненти віддзеркалюють специфічні патерни коливальної природи варіювання врожайності картоплі у часі, які є просторово визначеними. На основі характеру варіювання нами зроблені припущення стосовно природи даних головних компонент.
 Наукова новизна роботи полягала у тому, що вперше було застосовано аналіз головних компонент щодо врожайності картоплі в Україні та виявлено фактори, що обумовлюють її мінливість.
 Практична значущість. Карти просторового варіювання головних компонент можуть бути основою для агроекологічного зонування території. 
 This paper is aimed at establishing the regularities of the spatial-temporal variability of potato yield in Polissia and Forest-Steppe zones of Ukraine and determining the correlation between the dynamics factors of agro-economic and agro-ecological nature.
 Methods of research. The regularities of spatial heterogeneity of potato yield on the territory of 267 administrative districts of Ukraine for over 27 years were studied using the principal component analysis (PCA). The statistical analysis was conducted using the Statistica 10 software product, as well as REdaS library for the statistical calculations in R Programming Environment.
 The research results. Principal components analysis of the time trend model residues enabled to establish three aspects of potato yield variability within the studied area, or the principal components. Taken together, these three principal components explain 43.1% of the overall potato yields variability. The variables used in the PCA are the ordinal quantities – the years, so the loadings of the principal components on the variables can be represented as dynamic changes in time. Therefore, the principal components of oscillatory patterns reflect the specific variation patterns of potato yield in time, and these patterns are spatially defined. These oscillatory processes are of ecological origin. Concerning the dynamic aspect, these principal components are determined by different frequency characteristics of variation in time. Based on the character of the variation, we made the assumptions about the nature of the given principal components.
 Scientific novelty. It was for the first time that the PCA was used for studying the data concerning potato yields, and the factors that determined yields variability were identified. 
 Practical significance. Maps of the spatial variation of principal components can be the basis for agro-ecological zoning of the territory.
17
Shymko, Vitalii. "Прикладна психолінгвістика онлайн опитувань: декотрі диспозиційні особливості мовленнєвого реагування українців на патріотичну стимуляцію". PSYCHOLINGUISTICS 36, № 1 (2024): 189–210. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2024-36-1-189-210.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Це дослідження спрямоване на вивчення впливу патріотичних стимулів при проведенні анкетувань. У фокусі уваги дослідження такі дослідницькі запитання: Чи існують індивідуально-психологічні відмінності авторів текстів, які реагують на патріотичну стимуляцію (звернення) в необов’язкових запитаннях онлайн анкет? Які диспозиційні характеристики респондентів є достовірними предикторами мовленнєвого реагування на патріотичний контент в опитувальниках? Методи. Онлайн опитування, яке проведено на вибірці 1667 респондентів за допомогою анкети з 39 запитань щодо різних аспектів робочого середовища, ставлення до праці, професійних знань, відносин з колегами та керівництвом, а також умов праці і впливів на самопочуття різноманітних зовнішніх чинників. У склад анкети було включено українську адаптацію короткого п’ятифакторного опитувальника особистості TIPI-UKR та враховані соціально-демографічні характеристики. Для обробки отриманих емпіричних результатів були застосовані: метод нелінійного аналізу головних компонент, вивчення мір центральних тенденцій, дескриптивний аналіз, порівняння середніх значень і аналіз дисперсії, біноміальна логістична регресія та множинний лінійний регресійний аналіз. Результати. . Автори текстів, які реагують на патріотичну стимуляцію (звернення) в необов’язкових запитаннях онлайн анкет виявляють статистично достовірно більш високі показники за шкалою добросовісність (за п’ятифакторною моделлю особистості) порівняно з іншими респондентами. Високі показники добросовісності та гендерна належність (чоловіча стать) є статистично значущими предикторами мовленнєвого реагування на патріотичний контент в опитувальниках. Предикторами кількісної характеристики патріотичного контенту у вільних коментарях є такі особистісні риси «Великої п’ятірки» як – дружелюбність і добросовісність, а також задоволеність респондентів позаробочими умовами. Висновки. З’ясування інтенціональної сторони реагування на патріотичний зміст потребує дослідження як нормативної складової мовленнєвої поведінки, так і особливості диспозиційної зумовленості відповідних цінностей респондентів. Важливою перспективою подальших розвідок вбачається розробка такого методологічного формату, який би охоплював широке предметне поле умов і чинників мовленнєвого реагування на патріотичну стимуляцію під час онлайн анкетувань, а також забезпечував одночасне поєднання двох дослідницьких векторів – прогностичного та класифікаційного.
18
Шевченко, Вікторія. "Методологія емпіричного дослідження професійно-психологічної компетентності військовослужбовців національної гвардії України". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 343–53. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-343-353.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано методологію дослідження компонентів професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України. Головним завданням методології наукового пізнання є синтез накопичених наукових знань, що дає змогу забезпечити використання досягнень розвитку науки у практичних цілях Визначено доцільність застосування окремо розробленої методології дослідження із застосуванням широкого спектра методів та методик. На основі аналізу інструментів психодіагностики визначено особливості емпіричного дослідження і його компонентів: мотиваційного, комунікативного, операційного, емоційно-вольового та когнітивного. Діагностичний набір дослідження визначено як сукупність методів, методик, технік діагностики рівня професійно-психологічної компетентності на етапі фахової підготовки, спрямованих на якісну та кількісну характеристику прояву критеріїв та показників рівня розвитку компетентності. Діагностичний інструментарій оцінювання рівня компетентності військовослужбовців представлено через систему узгоджених із критеріями методик, а саме: методика для вивчення мотиваційного компонента «Діагностика професійної мотивації» В. І. Осьодло; методика для вивчення комунікативного компонента «Діагностика комунікативної соціальної компетентності (КСК)»; «16-факторний опитувач Р. Кеттелла» використовується для дослідження трьох компонентів: когнітивного, емоційно-вольового та комунікативного компонентів; опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» В. Моросанової для дослідження емоційно-вольового компонента; методика «Виробничі ситуації» Єршова для дослідження операційного компонента, аналіз документів – журнал успішності, відомостей семестрової успішності учасників експерименту з фахових дисциплін. Ключові слова: професійно-психологічна компетентність, компоненти, військовослужбовці Національної гвардії України, методологія емпіричного дослідження; психодіагностичний інструментарій, методи.
19
Прощенко, А. М. "РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ, РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПІДХОДІВ ДО ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ СНЩС". Інновації в стоматології, № 2 (30 жовтня 2024): 125–30. http://dx.doi.org/10.35220/2523-420x/2024.2.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вибір оптимального метода лікування розладів СНЩС (скронево нижньощелепного суглобу), що його викликають та супутніх факторів, які його обтяжують. Робота зубощелепного апарату схожа на унікальний точний механізм. У його роботі крім зубів і м’язів беруть участь нижньощелепні суглоби, нейром’язова мережа, кістки та зв’язки. Будь-які втручання в цей механізм, наприклад, протезування зубів, при неправильному проведенні можуть порушити його роботу. Наслідком цього порушення стануть головні болі, проблеми з лицьовими нервами і навіть порушення в роботі шийних відділів хребта. Щоб подібного не сталося, при протезуванні та лікуванні зубів важливо максимально точно відтворити те, що було дано природою. СНЩС є одним з найбільш часто використовуваних суглобів в організмі. Люди використовують його, щоб їсти, говорити та навіть дихати. СНЩС – це пара суглобів, які з’єднують щелепну кістку з черепом. Розлади СНЩС відносяться до будь-якого болю і дисфункції в суглобах або м’язах, що оточують їх. Дисфункція СНЩС – це захворювання, при якому страждає, безпосередньо суглоб. Порушення фізіологічного співвідношення зубів (оклюзії) та взаємодії цих компонентів, організм, компенсує за рахунок інших систем. Виникає не фізіологічне положення голови, викривлення шиї, лицьові та головні болі, порушення роботи щелепного суглобу, неправильна постава, які впливають вже на здоров’я в цілому. Оскільки розлади СНЩС мають різноманітні причини, існують також різні варіанти лікування цього стану. Запропоновано безліч інструментів, протоколів, методик і тестів СНР (скронево-нижньощелепних розладів), проте жодного з них не визнано остаточним чи найвичерпнішим методом лікування. Висновок. Головною метою нашої статті було порівняння ефективності різних форм концепцій та підходів до лікування функціональних розладів СНЩС. Вибір оптимального методу лікування розладів СНЩС необхідно проводити з урахуванням положення головки нижньої щелепи, характера зміщення суглобового диску, наявності чи відсутності больового синдрому, супутніх місцевих та загальних факторів, які його обтяжують.
20
Єрмоленко, Олександр Вікторович. "КОНСТРУЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ ВАРІАНТІВ КОГНІТИВНОГО КОМПОНЕНТА ПЕДАГОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ-ВИКЛАДАЧІВ". Olympicus, № 3 (6 листопада 2023): 70–76. http://dx.doi.org/10.24195/olympicus/2023-3.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються науково-методичні аспекти оптимізації процесу професійної підготовки тренерів-викладачів на основі використання у навчальному процесі методу конструювання практичних варіантів когнітивного компонента педагогічної моделі підготовки фахівців у вигляді алгоритмізованих навчальних завдань. Аналіз праць науковців доводить відсутність ефективної моделі побудови освітньої траєкторії підготовки тренерів-викладачів у профільних закладах освіти. Під час навчання тренерів-викладачів одним з провідних та самостійних предметів засвоєння знань повинні стати системи специфічних та логічних прийомів розумової діяльності. Тому в процесі навчання особливу роль набувають інноваційні методики та технології формування знань, умінь та навичок. Метою роботи є теоретико-методичне обґрунтування необхідності оптимізації процесу професійної підготовки майбутніх тренерів-викладачів на основі застосування методу конструювання практичних варіантів когнітивного компонента педагогічної моделі підготовки фахівців у вигляді алгоритмізованих навчальних завдань. Методи дослідження: теоретико-методологічні дослідження вчених, класифікація, теоретичне моделювання, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, спостереження, методи порівняння, синтезу, аналізу. Результати. У системі підготовки сучасного спеціаліста провідну роль відіграють питання інтеграції та диференціації наукового знання. Зазначені процеси виявляються в необхідності поєднувати планування змісту підготовки тренерів-викладачів з обов’язковою орієнтацією на кінцеві результати навчання, на багатофункціональну діяльність фахівців, що є досить складною категорією під час реалізації наявної нині моделі звуженої скерованості навчання в аспекті вирішення завдань формування професійних компетентностей. Для конструювання практичних варіантів когнітивного компонента у вигляді алгоритмізованих навчальних завдань ми пропонуємо особливий підхід, що полягає у такому. На першому етапі виділяються системи головних ідей, законів, положень (інваріантів), які зберігають своє значення та зміст у всіх частинах явищ, фактів та в предметних галузях. Зазначена інваріативна частина формує так зване фундаментальне теоретичне ядро. На його основі конструюються предметні профільні компоненти, які орієнтовані на засвоєння професійно-спеціалізованих компетентностей і включають професійно-орієнтовані категорії навчального курсу. Зазначені компоненти характеризуються варіативністю і можуть піддаватись модифікаціям під час зміни в змісті та структурі професійної освіти. При цьому алгоритмізовані навчальні завдання повинні включати реальні ситуації з майбутньої професійної діяльності фахівців в аспекті практичного використання керівних впливів.
21
Мазуренко, Ольга, та Катерина Гарбозюк. "Статистичне моделювання водозабезпеченості населення в країнах Європи". InterConf, № 32(151) (20 квітня 2023): 69–76. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.04.2023.006.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье актуальностью является обновленное содержание образования в Казахстане. В Серед природних ресурсів вода посідає особливе місце. Вона є найпоширенішим та одночасно одним із найважливіших компонентів навколишнього природного середовища. Проблема використання водних ресурсів потребує їх постійної адекватної оцінки. Побудована узагальнена, агрегована оцінка водозабезпеченості населення країн Європи з використанням метода головних компонент. Комбінація впливу факторів-компонент розділила країни за рівнем водозабезпеченості на умовні групи.
22
Кучеренко, Ю. Ф., С. М. Власік, Д. О. Сізон, М. В. Бєлоус та Н. М. Бєлоус. "Процес формування колективів різнорідних безпілотних літальних апаратів у сучасному бою". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4 (74) (23 грудня 2022): 29–35. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2022.74.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені деякі характерні риси сучасних конфліктів (війн); показано, що головним завданням при веденні сучасних війн є завоювання і утримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання єдиного інформаційно-комунікаційного простору міжвидовими угрупованнями військ, які спроможні вести бойові дії одночасно у декількох сферах (повітряному просторі, землі, морі і в інформаційному просторі (кіберпросторі)). Визначено, що головним напрямком подальшого розвитку застосування безпілотних літальних апаратів при веденні мережецентричних операцій, як одних з головних елементів повітряної компоненти, є комплексне їх застосування в системах розвідки, зв’язку, навігації та ударних комплексах. Показано, що в перспективі роль безпілотних літальних апаратів при веденні мережецентричних операцій буде збільшуватись и приведе до їх масованого, інтегрального та глобального застосування у вигляді різних колективів формувань, де головною метою буде формування інформаційного розвідувально-бойового простору і його подальше використання різними органами управління в процесі управління військами та засобами, а також забезпечення одночасного вирішення багатьох задач в інтересах міжвидових угруповань військ на різних рівнях управління. Даний матеріал доцільно використовувати в період підготовки та ведення сучасних бойових дій в процесі формування відповідних бойових груп (колективів) безпілотних літальних апаратів для виконання ними комплексних завдань у певних зонах, з метою більш повного використання своїх бойових можливостей різними міжвидовими угрупованнями військ.
23
Тарасюк, Марина. "Головні убори волинських міщан литовської доби (за актовими матеріалами)". Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, № 58 (21 грудня 2023): 171–76. http://dx.doi.org/10.31861/hj2023.58.171-176.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті реконструйовано основні види головних жіночих та чоловічих уборів волинських міщан початку – середини XVI ст. за актами ґродських та земських судів Луцького, Володимирського та Кременецького повітів. Метою розвідки було встановлення та опис головних уборів і їхнього забарвлення, визначення типових для пошиття хутра та тканин. Наведено потенційні ціни на головні убори волинян, які були доступними міщанину з будь-яким матеріальним становищем. Зрештою, авторка дійшла висновку, що головні убори міщан протягом литовської доби були важливим компонентом костюму у будь-який сезон, тож пересічний волинян прагнув мати у гардеробі декілька виробів різної вартості для урочистих та повсякденних подій.
24
Граф, Марина Сергіївна, Катерина Ростиславівна Колос та Олександр Вікторович Кузьменко. "Математичний підхід у системі розпізнавання вільних паркомісць з використанням геометричних параметрів та двовимірних форм". Технічна інженерія, № 1(93) (17 липня 2024): 135–38. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-135-138.
Повний текст джерелаАнотація:
Стратегія розпізнавання вільних та зайнятих місць паркування полягає у вивченні об’єктів на зображенні, їх розпізнаванні та зіставленні їх з об’єктами, збереженими у базі даних. Існує багато алгоритмів, ефективних для розпізнавання, наприклад, такі: аналіз головних компонентів, дискретне косинусне перетворення, 3D-методи розпізнавання, метод вейвлетів Габора тощо. При виборі методу розпізнавання об’єктів необхідно враховувати такі фактори, як: точність, часові обмеження, швидкість процесу та доступність. Завданнями, що розглядаються в цій статті, є виявлення об’єктів на стоп-кадрах з відеопотоку та їх сегментація. У цій статті пропонується новий підхід до розпізнавання вільних та зайнятих паркомісць. Запропонований метод полягає в тому, що за допомогою тривимірної геометрії параметри об’єктів поєднуються з їхніми інваріантними ознаками для розпізнавання. В дослідженні авторами описано метод вилучення приблизної тривимірної інформації про об’єкти із зображення та розглянуто систему машинного зору для розпізнавання плоского вигляду вільних та зайнятих паркомісць. Результати проведених експериментів показують, що запропонований підхід гарно розпізнає спотворені форми пласких об’єктів.
25
Лукащук, Ю. А. "Імітаційна модель обчислення вагових коефіцієнтів для нейроподібного шифрування та дешифрування даних". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 6 (2021): 92–96. http://dx.doi.org/10.36930/40310614.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено імітаційну модель обчислення вагових коефіцієнтів для заданої архітектури нейромережі. Ця архітектура задається розрядністю вхідного повідомлення та розрядністю входів. Проаналізовано останні дослідження та публікації щодо актуальності проблеми криптографічного шифрування та дешифрування даних у реальному часі. Для роботи було обрано метод сингулярного розкладу матриці на противагу методу головних компонентів. Передусім це було зроблено задля того, щоб мати змогу працювати із вхідною матрицею довільної розмірності, коли ж метод головних компонентів передбачає, що вхідна матриця є квадратною. Розроблена імітаційна модель ґрунтується на вдосконаленому методі сингулярного розкладу матриці, а для знаходження власних значень і власних векторів використано метод обертання Якобі. Практичною цінністю є те, що імітаційна модель забезпечує швидке обчислення коефіцієнтів для заданої архітектури нейромережі. Також розроблено гнучкий користувацький інтерфейс, який дає змогу користувачу зрозуміло та детально ознайомитись із роботою алгоритму. У розробленій аплікації можна переглянути кожен крок розрахунків, що дає змогу перевірити правильність виконання на кожному з етапів. Програмне забезпечення розроблено у середовищі Visual Studio 2019 та за допомогою мови програмування C#. Для матричних операцій підключено бібліотеку Accord.Math. Також продемонстровано роботу розробленої імітаційної моделі. Для прикладу обрано вхідне повідомлення із розрядністю – 16 та розрядністю входу – 2. Опираючись на ці дані, можна зазначити, що вхідна матриця матиме розмірність 8´2. Саме ж вхідне повідомлення задається користувачем. Як результат розраховано матрицю вагових коефіцієнтів розмірністю 2´2. Надалі ця матриця буде використовуватись під час шифрування та дешифрування вхідного повідомлення. Однак для повідомлення є вимоги, зокрема –розрядність самого повідомлення, а також розрядність входів мають бути такими ж самими, як для знаходження матриці вагових коефіцієнтів.
26
Кононец, Н. В. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.
27
БУРЧАК, П. В., та Л. М. ОЛЕЩЕНКО. "МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ВЕБДОДАТКУ В ЕКОСИСТЕМІ ФРЕЙМВОРКУ REACT". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 3(86) (13 листопада 2023): 93–101. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто наявні методи підвищення продуктивності вебдодатку в екосистемі фреймворку React, їх переваги та недоліки, зокрема, використання React.memo, PureComponent, shouldComponentUpdate, Lazy Loading, Code Splitting та мемоізації селекторів. Запропоновано оптимізований метод, який дозволяє скоротити час виконання програми в середньому на 17%. Основна ідея запропонованого методу полягає в розділенні стану даних вебдодатку на атомарні фрагменти. Кожна сутність має свій власний фрагмент стану, що ізолює його від інших. Ці фрагменти використовуються React Context API для передачі конфігурації сутності, включаючи дані та функції для її зміни. Context API використовується для забезпечення обробки усієї програми. Стан розділяється на атомарні фрагменти, що дозволяє реалізувати їх ізоляцію. За допомогою функції hook отримується доступ до цих фрагментів та їх зміни. Компоненти, які використовують цей метод, автоматично реагують на зміни стану і оновлюються, якщо стан змінився. Головною перевагою такого підходу є можливість використання технології замикання та передавання функції обробників стану. Запропонований метод базується на підході, який було запозичено з бібліотеки Recoil. Цей підхід є схожим на стандартні функції-хуки у фреймворку React, для якого було розроблено запропонований метод. Було використано переваги та недоліки використання популярних бібліотек для керування станом у вебдодатках. Метою модифікації було уникнення надмірних операцій, коли поточний та новий стани не відрізняються, покращення продуктивності при додаванні великої кількості елементів та забезпечення можливості використання схожих частин коду багаторазово. Особливу увагу приділено проблемі надмірних операцій, які виникають, коли всі компоненти, що підписані на зміну стану, автоматично оновлюються, навіть якщо самі значення стану не змінились. Додано можливість перевірки рівності станів перед їх оновленням, що дозволяє заощадити ресурси та зберегти продуктивність. Також реалізовано спрощено роботу з функціями зміни стану, щоб їх можна було знову використовувати без повторення коду.
28
Зимароєва, А. А., та П. В. Писаренко. "ПРОСТОРОВИЙ ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК ВЛАСТИВОСТЕЙ ҐРУНТУ ТА УРОЖАЙНОСТІ КУКУРУДЗИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 108–15. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Властивості ґрунту відіграють важливу роль у просторовій мінливості врожайності кукурудзи. Метою цього дослідження було оцінити роль ґрунтових факторів у закономірностях просторово-часової варіації урожайність кукурудзи на території Поліської та Лісостепової зон України. Для аналізу впливу ґрунтових факторів на урожайність кукурудзи ми використали такі показники: запа-си гумусу, pH, щільність ґрунту, вміст піску, глини чи мулу для різних ґрунтових шарів. У результаті аналізу виділено 6 головних компонент, які пояснюють 98,5 % загальної дисперсії ґрунтових показни-ків. Кожна з шести компонент проявляє найбільшу кореляцію з однією або декількома ґрунтовими змінними. Встановивши ці зв’язки, можемо визначити природу кожної головної компоненти, а та-кож відмітити на карті території, які мають підвищену чутливість до кожної з головних компо-нент. З’ясували, що динаміка врожайності кукурудзи на території дослідженого регіону є лог-логістичною моделлю. Як параметри моделі врожайності використані такі показники: нижня межа врожайності (позначає найменший рівень її за період досліджень, який спостерігався на початку та у середині 90-х років минулого століття); ухил кривої тренду, показує швидкість змін урожайності в часі; час з початку досліджень, потрібний для досягнення половинного від максимального рівня зростання урожайності та одночасно момент найбільшої швидкості зростання урожайності; най-вищий рівень врожайності, за якого при наявному рівні агротехнологій врожайність визначається саме біотичним потенціалом території. За допомогою регресійного аналізу встановили взає-мозв’язок між параметрами врожайності кукурудзи та ґрунтовими показниками. Встановлено, що ухил логарифмічної моделі, який визначає потенційну швидкість росту врожайності, найбільше за-лежить від запасу гумусу у ґрунті. Нижня і верхня границі врожайності кукурудзи негативно коре-люють із вмістом піску у ґрунті. А час настання різкого зростання врожайності також найбіль-шою мірою залежить від гранулометричного складу ґрунту, причому до вмісту піску має позитивну кореляцію.
29
Талавіра, Наталія. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ВІДНОВЛЕННЯ / RENEWAL В ІНАУГУРАЦІЙНИХ ПРОМОВАХ АМЕРИКАНСЬКИХ ПРЕЗИДЕНТІВ: КОНСТРУКЦІЙНИЙ АСПЕКТ". Folium, № 6 (26 травня 2025): 184–89. https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою пропонованої статті є встановлення мовних засобів репрезентації концепту ВІДНОВЛЕННЯ / RENEWAL в інаугураційних промовах трьох американських президентів: Барака Обами, Джо Байдена та Дональда Трампа. Звернення новообраного президента висвітлює його бачення майбутнього всієї країни, відображає його світогляд та апелює до ключових концептів картину світу громадян. Концепти як ментальні утворення, що представляють знання і досвід людини, мають три складники: предметно-образний, понятійний та ціннісний. У промовах ці компоненти вербалізовані морфосинтаксичними конструкціями, які є поєднанням форми і значення і зберігаються у довготривалій пам’яті.Предметно-образний складник концепту ВІДНОВЛЕННЯ / RENEWAL ґрунтується на сенсомоторному досвіді і репрезентований структурами, що іменують конкретні об’єкти, які відремонтовані або заново створені.Поняттєвий рівень зазначеного концепту реалізований конструкціями, що указують на покращення різноманітних секторів економіки, організацій та компаній. Ціннісний компонент концепту представляє властивості, актуальні для всієї мовної спільноти. У зверненні Барака Обами конструкції вербалізують всі три рівня концепту ВІДНОВЛЕННЯ / RENEWAL рівномірно, ідентифікуючи покращення економіки й освіти, створення робочих місць та повернення до інновацій, процвітання і націоналізму. У виступі Джо Байдена більш репрезентативні конструкції, що омовлюють ціннісний рівень концепту. Перше звернення Дональда Трампа містить структури, що реалізують всі виміри концепту ВІДНОВЛЕННЯ / RENEWAL, оскільки він прагнув задовольнити потреби пересічних громадян, акцентувати на відродженні країни та головних цінностях американців. Натомість у другому зверненні Дональд Трамп задіяв велику кількість конструкцій для репрезентації ціннісного компонента зазначеного концепту, акцентуючи відновлення прав, свобод та ідеалів американської нації. Поняттєвий складник концепту втілений структурами, що ідентифікують повернення уряду до ефективної роботи, а предметно-образний компонент позначають конструкції з семантикою повернення робочих місць та зміни назв географічних об’єктів.
30
Шадура О. В. "МОДИФІКАЦІЯ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ НА ОСНОВІ МЕТОДУ НЕЦЕНТРОВАНИХ ГОЛОВНИХ КОМПОНЕНТ ТА СТАНДАРТНІ ТЕСТИ". World Science 1, № 4(44) (2019): 4–10. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042019/6464.
Повний текст джерелаАнотація:

 
 
 The purpose of this article is to develop the necessary mathematical description of the method of the uncentered principal component analysis for the optimization of the genetic algorithm. A secondary goal is to evaluate the approximations for its application for HEP data analysis and to develop its program implementation for genetic algorithm together with a new operator based on the method of the uncentered principal components (UPCA-operator) and to check its efficiency on the example benchmark tests.
 
 
31
Юеюань, У. "ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНІХ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ ЖУРНАЛІСТІВ". Education. Innovation. Practice 10, № 6 (2022): 52–57. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol10i6-007.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є вивчення характеристик й дослідження основних структурних компонентів професійного іміджу та проведення аналізу методологічних аспектів використання педагогічної технології для формування професійного іміджу майбутніх молодших бакалаврів журналістів під час навчання у коледжах. Для реалізації мети використано комплекс теоретичних методів: структурний аналіз та систематизація наукових публікацій, які дали можливість обґрунтувати концептуальні засади та підходи до розуміння сутнісних характеристик професійного іміджу; аналіз, синтез, класифікація та узагальнення для уточнення компонентів професійного іміджу. Використані методи наукового пошуку дозволили обґрунтувати потребу розробки педагогічної технології формуванням професійного іміджу студентів спеціальності 061 «Журналістика» у коледжах та описати її основні складові елементи. У статті розкрито підходи до проблеми формування професійного іміджу майбутніх молодших бакалаврів журналістів на основі використання педагогічної технології. Шляхом узагальнення наукової літератури охарактеризовано сутнісні характеристики (стійкість, активність, оціночність) й компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-знаннєвий, конативно-діяльнісний та особистісно-рефлексивний) професійного іміджу. Головна увага зосереджена на висвітленні методологічних аспектів використання педагогічної технології для формування професійного іміджу майбутніх молодших бакалаврів-журналістів під час навчання у коледжах. З методологічної точки зору педагогічна технологія формування професійного іміджу у студентів спеціальності 061 «Журналістика» охоплює мету; науково-методичне забезпечення практичної діяльності; методи формування іміджу; етапи практичної діяльності; параметри оцінки очікуваного результату.
32
Khrystenko, O. M. "ЗМІСТ ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ФАХІВЦІВ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ КОНТЕКСТ". Медична освіта, № 3 (28 жовтня 2019): 139–43. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10464.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні українці мають низку проблем, детермінованих низьким рівнем культури духовного та фізичного здоров’я. Суттєва роль у їх розв’язанні належить медичним фахівцям. Оскільки ідейні цінності освіти є найперше відображені у суспільствознавчому, гуманітарному контенті, мета нашого дослідження – визначити ідейний зміст гуманітарної підготовки майбутніх медиків у міждисциплінарному контексті. У ході дослідження використано методи аналізу наукової літератури, історико-порівняльного аналізу подій, явищ і процесів; аналізуючи зміст типових програм з дисциплін суспільно-гуманітарного циклу, використовуємо метод контент-аналізу, а також аксіологічний та гендерний методологічні підходи. На підставі результатів аналізу контенту навчальних програм з історії України, української культури, філософії та інших (у тому числі елективних) дисциплін, які викладають у медичних університетах України, охарактеризовано його національний та гендерний компоненти. Результати дослідження показали, що національний компонент змісту переважно відображає таку рису української ідентичності, як свободолюбність, частково – релігійність і громадську самодопомогу. Гендерний компонент майже відсутній, немає інформації про жіночі організації як середовище просвітницької роботи з питань охорони материнства і дитинства та охорони здоров’я в цілому, видатних жінок-медиків, гендерні аспекти філософії і медицини. Щодо вирішення поставленої наукової проблеми авторка пропонує оригінальні приклади імплементації національних та гендерних цінностей у вищу медичну освіту. При цьому головною ідейною засадою повинно бути визнання людини (у тому числі ненародженої дитини та/чи дитини з вадами, жінки/чоловіка з обмеженими можливостями тощо), її гідності, безпеки, здоров’я і життя найвищими індивідуальними та суспільними цінностями.
33
Ларченко, О. В., та Г. О. Димова. "Використання методу головних компонент і канонічних кореляцій для виведення нових сортів культурних рослин". Вісник Херсонського національного технічного університету 2 (2021): 73–79. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021.2.9.
Повний текст джерела
34
Семененко, В'ячеслав, Андрій Михальчук, Сергій Трачук та Вікторія Білецька. "Факторний аналіз для виявлення лімітуючих складників фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку різних медичних груп". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (17 січня 2023): 82–87. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2022.2.82-87.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Проведено факторний аналіз складників фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку різних медичних груп здоров’я. Мета. Визначення конфігурації факторів, що лімітують фізичну підготовленість учнів молодшого шкільного віку різних медичних груп. Методи. Факторний аналіз, метод головних компонентів. Результати. На основі процедури факторного аналізу з використанням відповідних показників отримано досить повну характеристику компонентів фізичної підготовленості учнів початкової школи різних медичних груп, яка має певні відмінності. В учнів, віднесених до спеціальної медичної групи, домінуючими були такі чинники: фізичний розвиток, кистьова динамометрія правої та лівої кисті, показники серцево-судинної системи, дихальної системи. В учнів основної та підготовчої медичних груп серед домінуючих чинників виявлено фізичний розвиток, фізичну підготовленість та фізичне здоров’я.
 Ключові слова: медичні групи, початкова школа, факторний аналіз, фізична підготовленість.
35
РОШКО, Світлана. "ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ПОРІВНЯЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ У СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНІЙ СТРУКТУРІ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 304–8. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).304-308.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено функціонально-семантичне навантаження фразеологічних порівняльних конструкцій як компонентів складних речень у семантико-синтаксичній структурі складного речення на матеріалі худож- ніх творів українських письменників. Тема наукової статті є актуальною, оскільки вперше в українському мовознавстві здійснено аналіз фразеологічних порівняльних конструкцій як компонентів складних речень насамперед за типами зв’язку та за семантичним призначенням підрядної частини щодо головної.У науковій статті використано методи аналізу, системного підходу та структурно-функціональний метод при дослідженні фразеологічних порівняльних конструкцій у семантико-синтаксичній структурі складного реченняУ результаті проведеного дослідження встановлено, що як компоненти складнопідрядних речень порівняння- фразеологізми наповнюють підрядну частину порівняльною семантикою і за своєю семантико-синтаксичною струк- турою можуть бути співвідносними зі складнопідрядними реченнями як нерозчленованого, так і розчленованого типу. Найбільш поширеними є складнопідрядні речення нерозчленованого типу якісно-означальні та кількісно-означальні, а також складнопідрядні речення розчленованого типу зі значенням способу дії та зі значенням зумовленості причи- ни. Проте найвиразнішою групою порівнянь-фразеологізмів за своїм функціонально-семантичним навантаженням є складні порівняльні конструкції – прислів’я, співвідносні в структурно-синтаксичному відношенні з різними типами складнопідрядних речень, у яких і головна, і залежна частини становлять єдине, нерозкладне структурне і смислове ціле. Засобами зв’язку у складнопідрядних порівняльних реченнях є порівняльні сполучники як, мов, немов, наче, ніби і под. у підрядній частині речення та, нерідко, співвідносно-вказівні слова так, такий (-а, -е, -і) у головній частині, які безсумнівно вказують на те, що фразеологізм є саме підрядною частиною складнопідрядного речення, а не порівняльним зворотом – членом простого речення.При семантико-синтаксичному аналізі складнопідрядних речень різних типів завжди слід враховувати не тільки структуру підрядної частини, але й синтаксичні взаємовідношення між окремими її структурними компонентами та функціонально-семантичний аспект цієї частини. Якщо виявиться, що підрядна частина не членується у логіко-смисловому відношенні, тобто становить собою нерозкладну смислову єдність, то аналіз такої частини за членами речення здійснювати неправомірно.
36
ВЕРІТОВ, Олександр. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ БАКАЛАВРІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 204–14. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-204-214.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Актуальність проблеми обумовлена тим, що формування високого рівня підприємницької культури майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту не можливе без забезпечення певного рівня медійної та інформаційної грамотності, володіння інформаційними технологіями, обізнаності щодо основних засобів маркетингових комунікацій у спортивно-оздоровчій діяльності. З огляду на стрімкий розвиток інформаційних технологій інформаційно-комунікаційні навички здобувачів вищої освіти мають вплив на формування підприємницької культури, як і знання економічних законів та управлінських технологій. Метою статті є розроблення змістовного наповнення навчального модуля "Цифрове забезпечення підприємництва" та визначення доцільних форм і методів освітнього процесу як педагогічних умов формування інформаційно-комунікаційного компонента підприємницької культури бакалаврів фізичної культури і спорту. Для досягнення поставленої мети було використано абстрактно-логічний та системно-структурний методи дослідження. Відповідно до авторської концепції процес формування підприємницької культури здобувачів вищої освіти передбачає реалізацію підготовчого, теоретичного та практичного етапів. Визначено, що засвоєння навчального матеріалу дисципліни "Інформаційні технології у фізичній культурі і спорті", зокрема її змістовного модуля "Цифрове забезпечення підприємництва", може бути підготовчим етапом процесу формування підприємницької культури майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту. Структура зазначеного модуля містить три теми, засвоєння змісту яких передбачає проведення лекцій (6 год.), практичних занять (6 год.) та самостійну роботу студентів (18 год.). Головними навчальними завданнями аудиторної та позааудиторної роботи є: ознайомлення майбутніх бакалаврів з можливостями інформаційних систем управління проєктами, сервісів для створення сайтів, складання ментальних мап та прикладних комунікаційних програм для мобільних пристроїв. Формами і методами навчання визначено: традиційна лекція, лекція-прес-конференція, лекція-візуалізація, метод проєктів з використанням комп'ютерної програми "OpenProject", презентація і захист результатів самостійної роботи. Визначено, що самостійну роботу здобувачів вищої освіти доцільно спрямувати на розвиток термінологічної бази, яка необхідна для рефлексії та організації освітнього процесу. Зазначені форми й методи навчання дозволяють сформувати в студентів усвідомлення себе як суб'єктів творчості та значно активізувати їхню пізнавальну діяльність. Ключові слова: підприємницька культура; інформаційно-комунікаційні навички; інформаційні технології; форми і методи навчання; управління проєктами; створення сайту
37
Олексенко, В. П. "УТВОРЕННЯ З КОМПОНЕНТОМ -GATE/-ГЕЙТ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ". Лінгвістичні дослідження, № 60 (2024): 102–17. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2024.60.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті простежено шляхи входження компонента -gate (-гейт) до лексико-словотвірної системи української мови. З’ясовано його функційні властивості. Установлено, що утворення з компонентом -гейт – це маркери негативної характеристики певних скандальних явищ, де головними фігурантами є переважно відомі політичні діячі. Окреслено номінативні функції утворень із компонентом -гейт у лексико-словотвірній системі української мови. Запропоновано типологійну класифікацію лексем із компонентом -гейт. Схарактеризовано методи дослідження аналізованих лексичних одиниць, відзначено, що природа утворень із компонентом -гейт зумовила використання відповідних лінгвістичних методів (описового, тематичної класифікації, функційного). Визначено зовнішні та внутрішні чинники, що сприяють формуванню утворень із компонентом -гейт. Стверджено, що утворення з компонентом -гейт – це переважно іменні динамічні предикати, оскільки вони позначають процеси і події. Засвідчено, що в українській мові гейт уживається як самостійний повноцінний, фонетично і словотвірно засвоєний формант, замінюючи ад’єктивно-субстантивне сполучення.
38
Nazarenko, N. M., та I. M. Loza. "Просторова організація екосистем березово-осикових колків Присамар’я Дніпровського". Biosystems Diversity 16, № 1 (2007): 158–63. http://dx.doi.org/10.15421/010827.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано горизонтальну структуру нижніх ярусів березово-осикових колків Присамар’я Дніпровського з використанням комбінованого методу блоків і головних компонент. Статистично достовірно визначені багатовидові мозаїки для різних масштабів – мікро зональні, парцелярні та ценотичні.
39
Kurylyak, Iryna. "ДРАМАТУРГІЧНІ ФУНКЦІЇ ХОРУ В ОПЕРІ «АЛКІД» Д. БОРТНЯНСЬКОГО". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 23 (29 грудня 2022): 38–51. http://dx.doi.org/10.33287/222233.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є обґрунтування національно-естетичних детермінант процесу стильової еволюції драматургічних функцій хору в італійських операх, написаних українськими композиторами доби класицизму. Матеріалом дослідження обрана опера «Алкід» Дмитра Бортнянського. Методи дослідження. У розкритті представленої проблематики було використано такі методи: історико-культурологічний – для окреслення умов існування та функціонування хорового сегменту в ранній українській опері; науково-теоретичний – для розгляду наукових джерел присвячених розгляду даного питання; структурно-системний – для всебічного аналізу хорового компонента в опері «Алкід»; музикознавчий, що застосовується у жанрово-стильовому аналізі хорових сцен в опері; аналітичний – для окресленння функційної складової хору у драматургії музичної побудови; метод типологізації – для обґрунтування основних понять у результатах й відповідних висновках. Наукова новизна. У запропонованій статті вперше здійснено цілісне дослідження стильової еволюції драматургічних функцій хору в опері «Алкід» Д. Бортнянського. Висновки. Вивчено етап виникнення жанру опери у творчості українських композиторів доби класицизму М. Березовського та Д. Бортнянського. Вказано на вплив спеціальної музичної підготовки, здобутої в Італії під керівництвом видатних педагогів, що дозволило обом українським митцям опанувати таємниці італійської опери і створити власні самобутні композиції в оперному жанрі. Доведено переломлення традицій української духовної музики, що проявилося у хорових номерах опери «Алкід» Д. Бортнянського. Зроблено висновок, що на прикладі опери «Алкід» можна спостерігати цікавий симбіоз головних здобутків європейської опери та адаптування традицій української духовної музики, передусім у жанрі хорового концерту.
40
Зеленянська, Н. М., та О. М. Мандич. "Вплив суспензії живої хлорели на регенераційні властивості компонентів щеп винограду". Аграрні інновації, № 13 (13 липня 2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.13.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою нашої роботи було встановити вплив суспензії живої хлорели на повноту та інтенсивність утворення калусної тканини на зрізах підщепних і прищепних компонентів щеп винограду. Методи. Дослідження проводили протягом 201–2022 рр. у відділі розсадництва, розмноження та біотехнології винограду Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» НААН України. Матеріалом для роботи були підщепні чубуки винограду сортів Р х Р 101-14, Б х Р Кобер 5 ББ, Добриня і прищепні чубуки сортів Оригінал, Ярило. Підщепні і прищепні чубуки вимочували у водних розчинах суспензії живої хлорели. Для роботи використовували штам Chlorella vulgaris Beijer., чистий та збагачений германієм. Результати. Показано, що вимочування чубуків у водних розчинах суспензії живої хлорели загалом сприяло більш інтенсивному та рівномірному утворенню калусу. Порівняно з контролем найкращі результати було отримано після вимочування компонентів щеп у розчинах суспензії Chlorella vulgaris Beijer., розведення 1:5. Так (у середньому за сортами), у цих варіантах 72,6 – 88,0% чубуків мали круговий калус. Після вимочування компонентів щеп у розчинах суспензії Chlorella vulgaris Beijer. + Gr розведення 1:5 кількість чубуків із круговим калусом зменшувалася в середньому на 6,8–10,4% порівняно з попереднім варіантом (Chlorella vulgaris Beijer., розведення 1:5), проте у порівнянні з контролем кількість чубуків із круговим калусом була більшою у середньому на 14,2–21,4%. У цих варіантах було відмічено і більшу масу вологого та сухого калусу. Вона перевищувала контрольні значення на 65,3–93,2% (підщепні компоненти) та на 65,8–84,2% (прищепні компоненти). Про переваги цих варіантів свідчить і показник стимулюючої ефективності, який визначали у роботі. Висновки. У результаті проведених досліджень було встановлено стимулюючий ефект суспензії живої хлорели на калусогенну здатність підщепних і прищепних компонентів щеп винограду. Показано, що їх вимочування в розчинах Chlorella vulgaris Beijer., Chlorella vulgaris Beijer. + Gr. розведення 1:5 сприяло розвитку рівномірного, кругового (по колу зрізу) з більшою масою, калусу. Останні показники є головними для успішного зрощення компонентів щеп і формування єдиного, цілісного організму – щепленого саджанця винограду.
41
Л., В. Михайлова. "ПРАГМАСЕМАНТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РЕЧЕВОГО АКТА МЕНАСИВА В АНГЛОЯЗЫЧНОМ ДИСКУРСЕ". Вчені записки ХГУ «НУА» 25 (20 травня 2019): 300–308. https://doi.org/10.5281/zenodo.3066220.
Повний текст джерелаАнотація:
Мовленнєвий акт (далі МА) погрози є таким МА, за допомогою якого мовець інформує співрозмовника про те, що він збирається зробити у тому випадку, якщо останній не виконає його бажання. Ілокутивною метою МА погрози є намір адресата змусити адресата вчинити певним чином. МА погрози розглядається як різновид директива. Метою реалізації МА погрози є емоційний вплив на адресата. Засоби вираження МА погрози в англомовному дискурсі відрізняються лексичним та семантичним різноманіттям. МА погрозі є обов’язковим компонентом комунікації. Реалізація МА погрози має сенс лише у тому випадку, якщо адресат дійсно не має ані наміру, ані бажання виконати ту дію, яку від нього вимагає співрозмовник. Форма вираження МА погрози залежить від комунікативного контексту, лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів. Найбільш впливовими факторами є статуси комуні кантів, а також психологічна відстань між ними. МА погрози має складну логіко-семантичну структуру, та може бути реалізований у прямий та непрямий спосіб. Аналіз емпіричного матеріалу доводить, що МА погрози в англомовному дискурсі реалізується головним чином умовними конструкціями, і в цьому випадку головне речення має в своєму складі погрозу адресату. Найбільш поширеними синтаксичними засобами передачі агресії а МА погрози є повтори, інверсії та еліптичні конструкції. Менасів в англомовному дискурсі представлений головним чином складносурядними реченнями, які можуть бути представлені різноманітними моделями. В повсякденній комунікації менасив представлений простими реченнями, семантика яких має компонент погрози. Перформативні конструкції в англомовному дискурсі також можуть мати в своєму складі семантичний компонент погрози. Під час реалізації погрози мовець упевнений у тому, що адресат вважає для себе правильним не виконувати ту дію, яку від нього вимагає мовець, він вважає виконання цієї дії небажаним для себе. Однією із умов реалізації МА погрози є намір мовця переконати адресата в тому, що його намір виконати дещо неприйнятне для адресата є дійсно реальним. Комунікативний успіх МА погрози в багатьох випадках залежить від формата вираження МА. Мовець, коли він обирає необхідні засоби для реалізації погрози бере до уваги такі фактори, як емоційний стан адресата, його індивідуальні психологічні характеристики, вік, статус та інше. Пряма реалізація МА погрози в сучасному англомовному дискурсі не є частотною, на відміну від непрямої реалізації. Реалізація менасива загалом стає все менш частотною в сучасної англійської мові.
42
Козуб, П. А., С. М. Козуб, В. А. Лук'янова, Г. М. Резніченко, Ю. В. Колошко та Саідоглу Н. "Метод визначення послідовності реакцій для прогнозування наслідків техногенного забруднення". Technogenic and ecological safety 11(1/2022) (7 квітня 2022): 34–39. https://doi.org/10.52363/2522-1892.2022.1.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Для прогнозування негативних наслідків техногенного забруднення шкідливими речовинами розроблено метод визначення можливих шляхів хімічних реакцій з урахуванням хімічних та термодинамічних властивостей заданого набору компонентів, розглянуто теоретичні основи хімічної стехіометрії та термодинаміки, закономірності впливу термодинамічних показників на напрямок хімічних реакцій та послідовність їх перебігу. У зв’язку з цим, хімічні об’єкти було представлено у вигляді багатовимірних векторів з урахуванням термодинамічних показників, для розрахунків яких використовували методи хімічної термодинаміки. Генерацію хімічних реакцій здійснювали за допомогою методів математичної статистики та комбінаторики, а для визначення послідовностей хімічних реакцій методи теорії графів. Запропоновано хімічну сполуку записувати вигляді суми базисних векторів, що дозволило зображувати сполуки та взаємодію між ними у n-мірному просторі та за допомогою головних принципів роботи з цілочисельним векторним простором визначати можливі хімічні взаємодій. З’ясовано три умови можливості хімічної взаємодії за даним методом та введено значення ентальпії та енергії Гібса кожної реакції, які визначаються допомогою значень відповідних потенціалів для кожної зі сполук. Для зручності зображення та подальших розрахунків використовували окремо простір елементо-ентальпійний та елементо-гібсовий. Створено та перевірено алгоритм для цього методу, вивчено особливості для різних граничних умов його використання, перевірено його дієвість на реальних хімічних реакційних системах. Запропоновано алгоритм визначення можливостей протікання хімічних реакцій в багатокомпонентних системах для визначення їх техногенного навантаження на довкілля.
43
Черноватий, Леонід Миколайович, та Алла Сергіївна Ольховська. "КОМПОНЕНТНА МОДЕЛЬ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З УСНОГО ПЕРЕКЛАДУ". Information Technologies and Learning Tools 87, № 1 (2022): 320–35. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4138.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті теоретично обґрунтовано та побудовано компонентну модель технологічної компетентності фахівця з усного перекладу. Розкриваючи загальну структуру технологічної компетентності перекладача, автори констатували зростання питомої ваги інформаційно-комунікаційних технологій усного перекладу та окреслили головні напрямки розвитку технологій усного перекладу (із застосуванням комп’ютерних засобів, віддалений усний переклад, машинний усний переклад, синхронний переклад з використанням спеціального обладнання), що, своєю чергою, дозволило встановити ключові різновиди усного віддаленого перекладу – телефонний переклад, віддалений відеопереклад та переклад у форматі вебтрансляції. Під час дослідження з’ясовано, що на сьогодні підвищення ефективності різних видів усного перекладу забезпечується такими категоріями спеціальних перекладацьких інформаційно-комунікаційних технологій, як спеціальне обладнання для усного синхронного перекладу, комп’ютерні засоби, що застосовуються в процесі виконання усного перекладу, системи менеджменту усного перекладу, платформи для надання послуг віддаленого усного перекладу. Складено перелік головного програмного забезпечення в межах кожної категорії. Засобами методу моделювання побудовано й теоретично обґрунтовано структуру компонентної моделі технологічної компетентності фахівця з усного перекладу, яка складається з чотирьох компонентів – мотиваційного, декларативного, процедурного та особистісного. Мотиваційний компонент передбачає наявність у фахівців з усного перекладу усвідомлень, прагнень та мотивації до використання ІКТ у своїй професійній діяльності, водночас особистісний охоплює ціннісну сферу та професійно важливі якості. У межах декларативного компонента студенти мають засвоїти ряд знань, необхідних для роботи з сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями усного перекладу, а в межах процедурного – оволодіти навичками їх використання та вміннями здійснювати різні види усного й усного віддаленого перекладу з їх застосуванням. Ґрунтуючись на результатах анкетування, сформульовано висновок стосовно відсутності у студентів як знань про сучасні інформаційно-комунікаційні технології усного перекладу, так і навичок та вмінь їх використання; зафіксовано позитивне ставлення студентів до усного перекладу загалом і до його сучасних технологій, їхнє прагнення до оволодіння згаданими технологіями та різновидами усного віддаленого перекладу, а також наявність технічних передумов для їх упровадження до змісту фахового навчання.
44
Solnyshkina, Alina. "Теоретичні та практичні аспекти застосування методів медіаграмотності та медіаосвіти в підготовці майбутніх соціальних працівників". Sociological Studios, № 2(21) (25 грудня 2022): 68–78. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-68-78.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито актуальність та необхідність теоретичних досліджень і практичної імплементації технологій медіаграмотності в діяльність фахівців соціальної сфери та в освітню підготовку майбутніх соціальних працівників. Увагу акцентовано на вивченні й науковому аналізі таких теоретичних підходів, як протекціоністський, підхід медіамистецької освіти, феміністичні теорії, концепції медіаграмотності, рух медіаграмотності тощо. Саме ці підходи мають креативний та інноваційний потенціали для впровадження в практику головних концептів медіаграмотності і їх застосування в соціальній сфері. Велику увагу приділено практичним аспектам навчання майбутніх соціальних працівників навичок та компетенцій у галузі медіаграмотності. Досліджено методи й форми вивчення теоретичних і практичних аспектів медіаграмотності (складові компоненти, етичні принципи, правові аспекти, інноваційні методи викдадання). Розкрито досвід упровадження в практичну діяльність компонентів медіаосвіти (тренінги, лекторії тощо). Авктивно нами впроваджено елементи медіаграмотності й медіаосвіти в підготовку соціальних працівників. Тренінги з медіаграмотності, лекції з протидії фейкам, майстер-класи використовуються в практичній діяльності. Дано рекомендації щодо дотримання етичних стандартів і кодексів професійної поведінки соціальних працівників.
45
Соломаха, Ірина. "КОНЦЕПТ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 176, № 20 (2023): 62–69. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232009.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті. Розкрити сутність поняття освітнього простору, виокремити головні його властивості та ознаки, окреслити ключові компоненти освітнього простору через призму історико-педагогічних досліджень.Методологія. Аналіз педагогічних, історико-педагогічних та історико-філософських статей та монографій; педагогічні спостереження; методи порівняння та узагальнення історико-педагогічних і педагогічних фактів, процесів і явищ.Наукова новизна полягає у визначенні головних інтегральних характеристик та семантики поняття «освітній простір» як складного багатокомпонентного утворення, окресленні його компонентів та визначення ролі, яку вони відіграють у формуванні способу буття людини в соціумі.Висновки. Аналіз наукових джерел, які розглядають питання освітнього простору, дозволяє дійти певних висновків. Упродовж історичного розвитку суспільства освітній простір зазнавав численних трансформацій. Нині освітній простір відображає систему соціальних зв’язків та відношень у галузі освіти, характер взаємовідношень суспільства і соціальних інститутів, пов’язаних із задоволенням освітніх потреб суспільства. На сьогоднішній день це є структурована система педагогічних факторів, що забезпечують зустріч, взаємодію, осмислення та пізнання (освоєння) особистістю у процесі її розвитку та становлення спеціально організованого педагогічного середовища. Освітній простір завжди має певні особливості залежно від його географії (території розташування, місця розгортання) та характеризується певним обсягом освітніх послуг, потужністю, інтенсивністю освітньої інформації, освітньою інфраструктурою (якісний і кількісний склад її елементів, їх розташування у просторі та взаємодія), функціонує на принципах взаємодії різних освітніх систем, породжених певною культурою.Відтак, питання дослідження змісту та сутнісних характеристик освітнього простору залишаться актуальним і сьогодні. Його огляд та аналіз нерозривно пов’язаний із дослідженням загальнофілософських понять простору та середовища.
46
Tiron-Vorobiova, N. B., та O. D. Ivanov. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГОЛОВНИХ КВАНТОВИХ ЧИСЕЛ ЛІНІЙ СЕРІЇ БАЛЬМЕРА: КОМПЕТЕНТНІСНІ НАВИЧКИ З ФІЗИКИ В КУРСАНТІВ-СУДНОВОДІЇВ". Transport development, № 2(13) (20 липня 2022): 20–28. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.2-13.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Обґрунтовано актуальність теми дослідження щодо спектрів випромінювання/поглинання атомів, що не взаємодіють. Будова атома визначається інтенсивністю та частотами спектральних ліній, це відокремлена особливість – обґрунтування використання спектрального аналізу як методу ідентифікації відповідних природних речовин за їхньою хімічною будовою, внутрішнім складом, окремими фізичними характеристиками. Теоретичний опис станів атомів і молекул ґрунтується на застосуванні законів квантової механіки. Метою статті є вивчення головних квантових чисел лінії серії Бальмера із застосуванням відповідної послідовності конкретних дій, розроблених і втілених здобувачами вищої освіти морського спрямування, з установленням структурних зв’язків між змінними та елементами досліджуваної системи на базі системного аналізу, а також підвищення компетентних якостей здобувачів вищої освіти з опрацювання експериментальної частини дослідження в межах освітньої компоненти «Фізика». Результати. Дослідження ґрунтується на певній послідовності дій, розроблених здобувачами вищої освіти, задля накопичення знань, умінь і навичок з освітньої компоненти «Фізика» (розділ «Квантова механіка»). У роботі використано монохроматор-спектроскоп УМ 2 (прилад 2-го покоління). Як наочний приклад показана послідовність дій на основі системного аналізу з отриманням відповідного результату – визначенням за відліком за мікрометричним обладнанням довжин хвиль (відповідного спектру), градуювання монохроматору з подальшим винаходженням значення головних квантових чисел ліній серії Бальмера. Побудовано фрагмент енергетичного спектра атома водню (із застосуванням як досліджуваної речовини водню у спектральній лампі). Висновки. Здобувачами вищої освіти отримано відповідні навички, зокрема з розв’язування складних спеціалізованих завдань і практичних проблем у сфері квантової фізики відповідної компоненти. Сформовано здатність обґрунтовувати власну позицію, відробляти відповідні покрокові інструкції в межах застосування системного аналізу, застосовувати відповідні теорії, концепції у сфері морської інженерії.
47
Адаменко, Олена Вікторівна. "Порівняльна характеристика «масових відкритих» та «традиційних» дистанційних курсів крізь призму досвіду учасника". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 100–110. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.700.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єкт дослідження – дистанційні курси з аналізу даних «Кількісні та дослідницькі методи для лідерів» (Університет Франкліна Пірса, США), «Статистичні методи аналізу в бізнесі» (Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна), «Великі дані в освіті» (Колумбійський університет, США). Кожен курс розглядався як педагогічна система. Предметом дослідження виступали структурні компоненти цих систем. Метою статті була презентація результатів порівняльного аналізу трьох конкретних дистанційних курсів крізь призму досвіду учасника. Головним методом дослідження виступав case study. У результаті аналізу встановлено спільні риси та відмінності між трьома курсами, їхні недоліки та переваги. Зроблено висновок про корисність для викладачів ВНЗ брати участь у відкритих дистанційних курсах у якості студентів, що дає змогу не лише підвищити рівень своєї кваліфікації, а й по-іншому подивитися на свій курс, підсилити його переваги й подолати недоліки.
48
Журавльова, Олена, та Олександр Журавльов. "ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПРОКРАСТИНАЦІЇ У СТУДЕНТІВ". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 86–99. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-86-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. У представленій статті обґрунтовано актуальність вивчення прокрастинації як стійкого інтегрального особистісного конструкту в умовах стрімкого розвитку сучасного суспільства. Вказано на доцільність розгляду деструктивного зволікання в академічному середовищі, зокрема, у студентів. Вивчення особистості прокрастинатора дало змогу отримати великий масив емпіричних даних у вигляді широкого спектра притаманних йому когнітивних, афективних, мотиваційних і конативних властивостей. 
 Методи. Із метою зниження розмірності корелюючих між собою ознак та їх компактного й структурованого представлення застосовано процедуру факторного аналізу за допомогою методу головних компонент із використанням Varimax-ротації. 
 Результати. В результаті виокремлено шість факторів: «емоційно-дезадаптивний», «агресивно-маніпулятивний», «мотиваційний», «самоцінно-прогностичний», «пристосування», «ірраціональний». На основі отриманих даних проведено кластерний аналіз методом k-середніх з метою визначення можливих розбіжностей у змістовому навантаженні встановлених складових конструкту прокрастинації, обумовлених поєднанням в їхніх межах діагностованих критеріїв із різною мірою вираженості. Це дало змогу виокремити чотири типи досліджуваного феномену. Домінуючими характеристиками студентів із «ірраціонально-астенічним» типом прокрастинації є прояв дезадаптивних когніцій і деструктивних емоційних патернів. Найбільш вираженою особливістю прокрастинаторів «демотивовано-ірраціонального» типу визначено відсутність інтенцій, які відігравали б роль вагомих спонук до включення у цілеспрямовану діяльність. «Дезадаптивно-агресивний» тип зволікання передбачає низький рівень здатності до конструктивного вирішення проблемних ситуацій і прояв ворожості та деструктивності у процесі побудови стосунків із соціальним оточенням. Особливістю прокрастинатора «мотиваційно-астенічного» типу є поєднання низького рівня мотивації з емоційно-дезадаптивними схильностями.
 Висновки. Результати проведеного емпіричного дослідження підтверджують доцільність тлумачення прокрастинації як інтегрального особистісного конструкту, що охоплює низку когнітивних, емоційних, мотиваційних та конативних властивостей індивіда.
49
Demchenko, O. S., V. D. Evtekhov та A. V. Evtekhova. "Морфологічні різновиди гематиту та їх перерозподіл по продуктах збагачення відсіву дробильно-сортувальних фабрик шахт Криворізького басейну". Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 26, № 1 (2018): 17–25. http://dx.doi.org/10.15421/111802.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати вивчення петрографічного та мінерального складу відсіву дробильно-сортувальних фабрик шахт Криворізького басейну. Головні петрографічні компоненти відсіву – рядові і збагачені гематитові кварцити, багаті гематитові руди; другорядні – малорудні та безрудні кварцити, різного складу сланці, граніти, амфіболіти, жильний кварц. За даними мінералогічних досліджень, відсів має практично бімінеральний (гематит + кварц) склад. Детально досліджено особливості головного рудотвірного мінералу відсіву – гематиту. Виявлено характер перерозподілу його різних морфологічних відмін по різних продуктах рудопідготовки та збагачення. Показано, що емульсійний гематит нерудних прошарків гематитових кварцитів і дисперсний гематит «краскових» руд і малорудних гематитових кварцитів потрапляють, головним чином, до відходів збагачення. Спекулярит і мартит практично повністю потрапляють до концентрату. Наголошується на необхідності врахування одержаних результатів для мінералогічного обґрунтування оптимальної технології повторного збагачення відсіву з метою одержання високоякісного залізорудного концентрату.
50
МЕЛЬНИК, Лариса, та Тетяна РОМАНЧУК. "ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ УЯВИ В ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГРІ НА ФОРТЕПІАНО". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (28 лютого 2023): 91–95. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.6.14.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті зазначається, що творчі завдання завжди постають перед людиною як завдання, спосіб вирішення якого здобувачам освіти невідомий. Зазначається, що в міру отримання знань відкриваються широкі можливості самостійного пошуку. Доведено, що автоматизовані вміння, узагальнені поняття, евристичні методи та прийоми, а головне – активне ставлення до пізнання, сама пізнавальна діяльність, динаміка її мотивів – взаємозв'язок та розвиток усіх цих компонентів призводять до формування складного процесу, що лежить в основі творчості. Розглядаючи поняття «творча уява» та «креативність» як суб'єктивно-об'єктивні явища, можна сказати, що до них включаються і процесуально-діяльні та результативні компоненти. Описано, що для того щоб наголосити на діяльно-практичній стороні творчості, вказати на необхідність активності та самостійності суб'єкта у творчому процесі, використовуються терміни «творча активність» та «творча самостійність». Доведено, що творчий процес можливий і необхідний у всіх галузях та сферах діяльності і, насамперед, у мистецтві, у педагогічній науці та практиці. Наголошено на тому, що з формуванням професійних навичок в здобувачів освіти та з формуванням креативності й творчого інтересу до занять тісно пов'язаний операційно-творчий компонент. Тому педагогам слід звернути увагу на розвиток музичного сприйняття, формування правильних навичок гри у класі фортепіано, важливо ставити перед юними піаністами певні завдання, спрямовувати молодь на досягнення результату. Зазначається, що емоційне сприйняття музики сприяє її кращому засвоєнню, встановленню закономірних зв'язків між звуками мелодії, породжує в свідомості перші яскраві образи. Емоційна чуйність піддається розвитку.