Готові списки джерел за темами / Мовна номінація / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Мовна номінація.

Статті в журналах з теми "Мовна номінація"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 28 травня 2022
Оновлено: 31 липня 2025

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Мовна номінація".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Голянич, Марія. "ВНУТРІШНЬОФОРМНА КЛЮЧОВА НОМІНАЦІЯ В ІНТЕГРУВАННІ ЗМІСТУ НОВЕЛИ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ «ПИСАНКИ»". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 20(74) (20 грудня 2024): 140–51. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-20(74)-140-151.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті охарактеризовано семантику та функційне навантаження внутрішньоформної номінації ключового слова з яскраво вираженою внутрішньою формою, що в тексті новели Марка Черемшини «Писанки» виступає важливим засобом інтегрування його змісту. Проведене дослідження засвідчило: серед різних мовних засобів, що сприяють зв’язності тексту, розгортання його оцінно-образного значення, вагома роль належить ключовому слову. Значущість такої мовної одиниці у художньому тексті значно підсилюється, якщо складником її семантичної структури є внутрішня форма слова – концептуальна ознака, закріплена в ньому.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Приблуда, Л. М. "ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ". Nova fìlologìâ, № 88 (3 березня 2023): 92–97. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-88-14.

Повний текст джерела
Анотація:
У науковій праці схарактеризовано метафору, метонімію, синекдоху та перифразу як засоби вторинної номінації. Останні десятиріччя характеризуються підвищеним інтересом лінгвістів до номінативного напряму в сучасному мовознавстві. Відзначено, що мовна номінація є явищем складним і надзвичайно багатоплановим. Це складний феномен, за якого відбувається вербалізація розумового процесу, який спрямований на позначення навколишньої об’єктивної дійсності через виявлення характерних ознак реалій дійсності, що оточує мовців. Зауважено, що мовні процеси, які впливають на поповнення номінативних ресурсів,
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Дьякова, О. В. "УКРАЇНОМОВНІ НОМІНАЦІЇ В УРБАНІМІЦІ ХАРКОВА". Історія та географія, № 56 (2019): 55–58. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.08.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття висвітлює вплив мовної політики Росії, Радянського Союзу та України на урбаніміку Харкова. У статті авторка вперше виділила україномовні топоніми, що з’явилися у Харкові протягом XVII-XXI століть. Аналізуючи ситуацію з урбаністичними номінаціями вулично-дорожньої мережі, можна зробити висновок, що основна маса місцевих топонімів має двомовний характер, тобто і українською, і російською мовами вони звучать майже однаково. Причому є назви, що з’явились за часів Російської імперії або Радянського Союзу, які мають українське походження і російською мовою звучать так само, як і українською (
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Boiko, N. I., та T. L. Khomych. "Мотивування експресивної семантики в мовній тканині "Енеїди" І. П. Котляревського". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (2020): 196–206. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-196-206.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей моделювання семантики експресивно маркованих лексичних одиниць, які містять у своїх значеннєвих планах домінантний інтенсивно-параметричний складник. Дослідження здійснювалося на мовному матеріалі "Енеїди" Івана Котляревського. Іван Петрович Котляревський здійснив титанічний поступ у розвиткові і становленні мови української літератури, не лише представив живе мовлення українців, а й виявив майстерність в об’єктивації внутрішніх інтенцій, у відтворенні українського менталітету та реалізації українського світобачення, мовомислення, елементів культури;
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Дьячок, Н., та В. Тихоненко. "ОСОБЛИВОСТІ НОМІНАЦІЇ РЕАЛІЙ ЛІНГВАЛЬНОЇ ДІЙСНОСТІ". Journal “Ukrainian sense”, № 1 (2 грудня 2023): 82–89. http://dx.doi.org/10.15421/462308.

Повний текст джерела
Анотація:
Постановка проблеми. Поняття лінгвальної дійсності постає актуальним і тому викликає зацікавленість лінгвістів – як теоретиків, так і прикладників. Лінгвальна дійсність – це мовна проєкція того матеріального світу, середовища, в якому знаходиться людина (носій тієї чи тієї мови), інформація про яке втілюється у мовних одиницях, здатних номінувати предмети, об’єкти реальної – немовної – дійсності, явища, ознаки, дії, процеси тощо. поняття лінгвальної дійсності та лінгвальної мережі є дотичними та формують системне уявлення про вербалізацію тих об’єктів, предметів, дій і процесів реальної дійсно
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Сорочан, Аліна. "ПЕРИФРАЗОВІ НОМІНАЦІЇ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ ПЕРЕКЛАДНОЇ ПІДЛІТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ". Молодий вчений, № 1.1 (113.1) (31 січня 2023): 82–85. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-113.1-19.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено перифразовим номінаціям як одному зі стилістичних засобів виразності мови в сучасній перекладній підлітковій літературі. Матеріальною базою дослідження став роман Стівена Чбоскі про дорослішання «Привіт, це Чарлі! або Переваги сором’язливих». Книга розійшлася світом мільйонними тиражами, а її екранізацію здійснив сам автор. Наскрізні теми твору, а саме процес дорослішання на фоні переживання складних депресивних станів на самоті, є потужним ґрунтом для виникнення стилістично модифікованих номінацій. Оскільки мовне оформлення художнього тексту підпорядковується ідеї й тематиці
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Volkovynska, Inna. "Травестування жанру через заголовок у "Дияболічних параболах" Порфирія Горотака". Studia Methodologica 48 (10 листопада 2019): 4–14. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.01.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проблемі співвідношення заголовка і жанру твору. У поле дослідження потрапляють заголовки з номінацією певного жанру. Предметом розгляду слугують тексти збірки “Дияболічні параболи” містифікованого поета Порфирія Горотака. Проаналізовано функціональні можливості заголовків із номінацією жанру, їхній вплив на рецепцію жанру. Ускладнені звʼязки, що виникають між анонсованим жанром і жанровими рисами твору, можна поділити на три різновиди: травестування жанру, “пристосування” до канонів жанру і взаємозвʼязки, що наближаються до еквівалентності. Прийом травестування жанру реалізу
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Саприкіна, Ольга, Леся Заводна та Мирослава Мазурок. "Лексичні англіцизми як показник сучасних модних тенденцій в українській мові". New pedagogical thought 119, № 3 (2024): 44–48. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2024-119-3-44-48.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто основні аспекти використання англіцизмів в українському розмовному мовленні, а також здійснено аналіз семантичних груп означених номінацій. Окреслено основні причини запозичення англійських відповідників сучасною українською мовою, зокрема виокремлено мовні та позамовні чинники досліджуваного явища. Обґрунтовано процес поширення англіцизмів у сучасному мовному просторі, простежено причини їхньої популярності й закономірності вживання. Англіцизми розглянуто не лише як мовне явище, а й як номінацію підкреслення модних та трендових елементів у мовленні. Виокремлено певні темат
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Жуковська, А. В. "ПРАГМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ ТАКЕСИЧНИХ НОМІНАЦІЙ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 91–98. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-14.

Повний текст джерела
Анотація:
Невербальне спілкування надає можливість людям передавати значний обсяг інформації, що дозволяє розглядати його як невід’ємний і рівноправний поряд із вербальним спілкуванням компонент акту комунікації. Універсальність невербального спілкування, його постійність і наявність у практично будь-якій сфері діяльності роблять його вирішальним як у житті, так і в художній літературі, оскільки автори останньої імітують у своїх творах комунікацію в реальному житті. Кожен вираз обличчя та кожен жест сприяють передачі загального змісту висловлювання, а отже, можна стверджувати, що мова тіла супроводжує к
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Kornovenko, Larysa, Наталія Іванова та Ольга Рижченко. "ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ". Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, № 1(4) (30 червня 2021): 66–82. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.233118.

Повний текст джерела
Анотація:
Резюме Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві відчувається посилення інтересу до історичних досліджень мови, особливо в галузі функціонування термінологічної лексики. Подібний аналіз мовних одиниць є актуальним для всіх гуманітарних наук, його значущість можна пояснити тим, що саме в мові відбиваються найважливіші за своїми наслідками зміни, що відбулися у світогляді і житті східних слов’ян, зокрема у формі та змісті семантичного класу слів, об’єднаних загальнокатегоріальним значенням «податок». Проблеми оподаткування й організації ефективного державного податкового контролю цікавили лю
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Комарова, З. "МОВНА ЕКСПЛІКАЦІЯ ЕМОЦІЇ ГНІВУ В СУЧАСНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, № 2(97) (28 жовтня 2022): 143–58. http://dx.doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.143-158.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасним напрямом у мовознавстві є дослідження текстової репрезентації емоцій і почуттів людини в художньому дискурсі та вивчення мовних засобів вираження категорії емотивності в художньому тексті. В авторській статті виявлено й проаналізовано мовні засоби номінації, дескрипції та вираження емоції гніву в романі Дарини Гнатко "Мазуревичі. Історія одного роду", що дало змогу з’ясувати індивідуально-авторську специфіку зображення емоції та тлі загальномовних особливостей її фіксації.
 На основі дослідження зроблено висновок, що в тексті твору письменниця експлікує емоцію гніву за допомогою
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Космеда, Тетяна, та Оксана Ковтун. "Моделювання аксіологійно-маркованих значень топонімів та їхніх похідних в українській лінгвокультурі: актуалізація макроекстралінгвального чинника «війна»". Onomastica 68 (2024): 165–85. https://doi.org/10.17651/onomast.68.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена висвітленню змін, що відбуваються в українській лінгвокультурі під впливом екстралінгвального макрочинника, який пов'язаний із пропагандою «русского мира» та гібридною російсько-українською війною, ураховуючи й повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року. Дослідницьку увагу спроєктовано на трансформацію, що відбувається в українській топонімійній мовній картині світу, загалом у просторі національної лінгвокультури. Автори наукової розвідки фокусуються на проблемах перейменування українських топонімів, що виникли під впливом російської ідеології в радянський період, презенту
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

ПОСЛАВСЬКА, Наталія. "ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ СУГЕСТІЇ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ПОВІСТІ-КАЗЦІ Ю. ВИННИЧУКА «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 145–51. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.19.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено вербальні маркери сугестії у творі Ю. Винничука «Місце для дракона» відповідно до мовно-психологічного та педагогічного впливу сучасної авторської казки на шкільну молодь. Актуальність розвідки зумовлена потребою ґрунтовних лінгвістичних напрацювань про вербальну сугестію у шкільних програмових творах із літератури. Тема має важливе значення для подальшого вивчення ролі мовленнєвого впливу на формування здорової, цілісної, зрілої інтелектуально-творчої особистості та на інформаційну безпеку українського соціуму. Вербальна сугестія як форма мовно-психологічного впливу спрямо
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Пристайко, Т. "СТРУКТУРА НОМІНАТИВНОГО ПОЛЯ «ЛЮДИНА ЗА ВІКОМ» У ПРОСТОРІ ТЛУМАЧНОГО СЛОВНИКА". Journal “Ukrainian sense”, № 2 (23 лютого 2022): 154–64. http://dx.doi.org/10.15421/462128.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація
 Постановка проблеми. Статтю присвячено вивченню лексикографічного втілення структури номінативного поля «Найменування людини за віком» (НЛВ) у російській мові.
 Мета статті – встановлення структури номінативного поля найменувань людини за віком (НЛВ), втіленого в «Толковом словаре русского языка с включением сведений о происхождении слов» (ТСРЯ).
 Методи дослідження. У статті використано індуктивно-дедуктивний метод, який передбачає спостереження, аналіз та узагальнення матеріалу; описовий метод; метод компонентного аналізу словникових дефініцій, який засновано на проц
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Зуброва, О. А., та В. В. Колкунова. "ОБРАЗ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОГО ХЕРСОНА В АНГЛОМОВНИХ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ". Nova fìlologìâ, № 87 (9 січня 2023): 32–38. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-87-5.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття є спробою авторів описати та систематизувати основні лінгвістичні засоби, що використовуються англомовними інтернет-ЗМІ для творення медіаобразу тимчасово окупованого Херсона. Із цією метою здійснено обґрунтування поняття «медіаобраз», визначено та проаналізовано комплекс лінгвістичних засобів творення образу міста з урахуванням критерію «цінності новин», який є провідним стилеутворювальним чинником текстів сучасних засобів масової інформації. Актуальність обраного напряму дослідження зумовлюється необхідністю здійснювати на лінгвістичному рівні критичний аналіз відомостей, які подають
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Паньків, Уляна. "НОМІНАТИВНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ ЩАСТЯ У ЛАТИНСЬКІЙ МОВІ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 18(69) (7 листопада 2023): 63–71. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2023-18(69)-63-71.

Повний текст джерела
Анотація:
Cтаття присвячена аналізу номінативного поля лінгвокультурного концепту щастя у латинській мові. Сформовано корпус його вербалізаторів, до якого входять різноманітні мовні засоби, зокрема прямі номінації концепту felicitas, beatitudo, beatitia, fortuna, які відзначаються високою частотністю вживання, найбільшою узагальненістю за своєю семантикою у прямому значенні, стилістично нейтральні і утворюють ядро номінативного поля. До цього корпусу входять також синоніми fors, commoditas, prosperitas, res secundae, res prosperae; спільнокореневі слова (одиниці різних частин мови), дериваційно пов’язан
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Czajkowski, Piotr. "EKSPRESJA JAKO RODZAJ WERBALIZACJI I EKSPRESYWY WERBALNE W UJĘCIU ONOMAZJOLOGICZNYM." Studia Methodologica 50 (September 3, 2020): 100–112. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.08.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є спроба встановити суть вираження чуттєвих образів, емоціональних станів і вольових актів за допомогою вигуків як вербальних експресивів. Вигуки наявні в усіх мовах, але в залежності від мовно-культурної сфкри вони мають різний обсяг, прагматику вжитку і по-різному описуються в літературі. Oномасіологія як лінгвістична дисципліна займається відображенням в мові і мовленні картини світу і психічно-ментальних актів насамперед через вербалізацію понять в актах номінації. Дослідження в аспекті вербалізації непоняттєвих функцій картини світу (емоційних станів, вольових актів і чуттєво
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Чорноус, Оксана. "Сучасні підходи до тлумачення мотиву номінації". East European Journal of Psycholinguistics 5, № 1 (2018): 25–35. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.och.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються сучасні підходи до тлумачення терміну «мотив номінації», який останнім часом активно вживається в українській ономастиці. Автор з’ясовує семантичне наповнення понять «мотив» і «номінація», аналізуючи дефініції, запропоновані лінгвістами та психологами в лексикографічних працях, наукових розвідках. У результаті були виявлені такі істотні ознаки понять «мотив» і «номінація»: 1) ідеться про внутрішню усвідомлювану мовцем причину; 2) ця причина має особисту значущість для номінатора, є сферою його індивідуального зацікавлення; 3) внутрішня причина спонукає номінатора звернут
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Ткаченко, Є., та В. Зайцева. "МЕТАФОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ ПОЛІТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ". Journal “Ukrainian sense”, № 2 (6 січня 2024): 106–13. http://dx.doi.org/10.15421/462323.

Повний текст джерела
Анотація:
Постановка проблеми. Робота присвячена аналізу та систематизації продуктивних і непродуктивних метафоричних трансформацій у медійний текстах політичного спрямування на прикладі інформаційної програми новин на каналі 1+1 (ТСН).
 Метою статті є розгляд і виявлення особливостей використання політичної метафори в сучасному українськомовному інформаційному Інтернет-просторі.
 Методи дослідження. Відповідно до заявленої проблеми використано метод контекстуального аналізу, описовий метод і прийом індукції.
 Основні результати дослідження. Як відомо, засоби масової інформації (телебачен
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Балаж, В. О. "ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕВФЕМІЗМІВ І ДИСФЕМІЗМІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ НОВИННИХ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІВ)". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 35–42. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-5.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено прагмалінгвістичному аспекту дослідження евфемістичних і дисфемістичних номінацій у дискурсі новинних телеграм- каналів. Із початком повномасштабного вторгнення простежується тенденція до більш частотного вживання вторинних найменувань у різних типах дискурсів, що зумовлює актуальність пропонованої розвідки. Автори повідомлень у новинних телеграм-каналах використовують евфемізми та дисфемізми для досягнення власних цілей у процесі комунікації, а також для досягнення прагматичного евфемістичного чи дисфемістичного ефекту впливу на читачів. Важливою особливістю обраного дискурс
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Жулінська, Майя, та Олена Круглій. "НЕОЛОГІЗМИ ЯК МОВНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ВІЙНИ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 3 (14) (21 жовтня 2022): 103–10. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-103-110.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано нові лексичні інновації, які виникли в англійській мові під час російсько-української війни та вербалізують події воєнного часу в Україні та світі. Об’єктом нашого вивчення стали неологізми, що з’явилися протягом 2022 р.
 Подано короткий огляд лінгвістичних досліджень мови війни. Наголошено на потужному впливі історичних подій на мову. Проаналізовано зміни у свідомості суспільства, емоційному та психологічному стані людей під час війни й, відповідно, зміни в лексичному складі мови у зв’язку з необхідністю нової номінації. Досліджено зв’язок між мовою та війною.&#x0
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Жук, Ліля Романівна. "Мовна репрезентація концепту урожай в українській та французькій мовах (на матеріалі лексикографічних джерел XIX ст.)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (13 листопада 2014): 181–88. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.383.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються засоби вербальної репрезентації концепту урожай як однієї з базових одиниць української та французької лінгвокультур. Дослідження виконано на матеріалі лексикографічних джерел XIX ст., в українській та французькій мовах. Виокремлено основні та додаткові ознаки концепту, а також групу обрядово-ритуальних номінацій в обох мовах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Тимко-Дітко, Оксана. "ДЕЯКІ СПІЛЬНІ МОДЕЛІ СЛОВОТВОРУ ТОПОНІМІВ У ХОРВАТСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 45 (2021): 421–26. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).421-426.

Повний текст джерела
Анотація:
Топонімічна система, формуючись протягом тривалого часу, увібрала в себе культуру, мову, час, простір, етапи і соціально-історичні умови розвитку суспільства. Крім цього, номінація завжди національно специфічна в тому сенсі, що закріплює в собі історично сформовану картину світу в свідомості народу – суб’єкта номінації. Зовсім не досліджені словотвірні й мотиваційні засоби утворення топонімів у хорватській і українській мовах. І хорватська, й українська – слов’янські мови. У них і донині помітний спільний запас праслов’янських словотвірних засобів. Тому цікаво простежити, наскільки і в яких на
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Volanyuk, Inna. "Мовна метафора та її функції у поетичних творах Івана Гнатюка". Філологічний дискурс, № 10 (5 листопада 2019): 204–12. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.20.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено питання про функціональні особливості метафор як різновиду тропів у поетичному доробку письменника-шістдесятника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Гнатюка. На основі опрацювання лінгвістичної літератури визначено, що метафора як мовна одиниця вторинної номінації розкриває зміст або призначення невідомого предмета через властивості й дії відомого, є потужним засобом розвитку та збагачення семантики і функцій слів. 
 На конкретних прикладах нами виявлено, класифіковано та проаналізовано мовну метафору як різновид художньо-образного засобу по
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Степаненко, М. І. "МОВНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, СОЦІОЛІНГВІСТИКА, ПОЛІТИЧНА ЛЕКСИКОГРАФІЯ: НАЙНОВІТНІШІ ВИМІРИ". Лінгвістичні дослідження, № 56 (2022): 55–76. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2022.56.05.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню найновітніших (2021 рік) динамічних змін у мовному законодавстві, соціолінгвістиці, політичній лексикографії. Висвітлено процес покрокової імплементації Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (статті 30, 31) і позитивну та негативну реакцію суспільства на цю законодавчу процедуру, вияскравлено нові реалії правового становища української мови. Крізь призму аксіології з’ясовано зміст важливих для досліджуваного періоду суспільних дискусій про латинізацію української мови та український (наш, слобожанський) варіант російської мови, про
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Мельничук, Галина Миколаївна. "Типологічна класифікація німецьких та українських паралінгвістичних фразеологізмів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (2013): 299–304. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.545.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто німецькі та українські паралінгвістичні фразеологізми як специфічні мовні номінації на позначення невербальної поведінки людини. Зроблено спробу типологічного упорядкування досліджуваних одиниць відповідно до визначених критеріїв.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Остапчук, Яна Володимирівна. "МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТА КОГНІТИВНІ ОЗНАКИ КОНЦЕПТУ IMAGINATION". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication, № 1 (10 грудня 2024): 5–12. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2024-1-1.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу вербальної репрезентації концепту IMAGINATION і виявленні його когнітивних ознак. Аналіз словникових дефініцій субстантиву imagination в англомовних лексикографічних джерелах дав змогу виділити основні мотивуючі ознаки, що відображають сам механізм формування та подальшого розвитку концепту. Сконструйовано номінативне поле концепту, до якого входять його номінації – ключове слово та його синоніми. Прослідковано реалізацію лексем-репрезентантів концепту у тексті. Невідповідність створеного образа і реально існуючого стану справ реалізується в конструкціях only in smb’s
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Полюжин, Михайло. "КОНЦЕПТ І ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ НОМІНАЦІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 41 (2019): 100–105. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2019.1.(41).100-105.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про результати дослідження особливостей фразеологічної номінації з урахуванням зміни парадигми гуманітарного знання, в основі якої простежується розвиток когнітології та її самостійного відга­луження − когнітивної лінгвістики, а ключові позиції пов᾽язані з теорією інформації та її опрацюванням людиною за допомогою різних способів. Когнітивна лінгвістика оперує особливими за своєю природою одиницями, що є провідниками різноманітної інформації, до яких належать концепти і фразеологічні одиниці, які повністю або частково матеріалізуються в мові для потреб групової та індивідуальн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Зимомря, Іван. "АНГЛІЙСЬКА ТА УКРАЇНСЬКА ЗООФРАЗЕМНА НОМІНАЦІЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 50 (2023): 187–93. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).187-193.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про те, що дотепер ще чітко не визначені критерії установлення зоофразем, відсутня також єдність думок, що стосуються категоріальних властивостей цих одиниць. Питання про критерії визначення зоо- фраземних одиниць, їхніх меж і можливостей продовжує викликати полеміку серед дослідників. Автор вважає, що головним завданням зіставних зоофраземних досліджень є не тільки виявлення національно-культурної специфіки у мовленні, а й також з’ясування тих специфічних рис, які притаманні саме цій мові, а не іншій. Наукові пошуки такого типу є вкрай необхідні ще й тому, що вони відкривають
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

СЕМАШКО, Тетяна. "МОВНО-КОГНІТИВНІ МЕХАНІЗМИ МОТИВАЦІЇ ФРАЗЕМ ІЗ ГУСТАТИВНИМ КОМПОНЕНТОМ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 251–56. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).251-256.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу чинників мотивації фразеологічних одиниць із густативним компонентом. Запропонована тема є актуальною з огляду на те, що вивчення мотиваційного потенціалу фразеологізмів із залученням когнітивного аналізу перцептивних лінгвокультурних знань допоможе розкрити національну специфіку внутрішньої організації останніх та з’ясувати, як відбувається опрацювання інформації про світ у свідомості носіїв української лінгвокультури, оскільки дозволяє не лише проникнути в глибини етносвідомості, а й дослідити їх через мовні факти. Відстоюємо думку, що значення фразеологізму є вмоти
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Цимбалістий, І. Ю. "СУТНІСТЬ ЯВИЩА «МОВНА ЕКОНОМІЯ» ТА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЯ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 240–47. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-35.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено аналізу місця та ролі мовної економії в розвитку іспанської мови. Розглянуто теоретичні аспекти цього явища, проаналізовано наукові доробки відомих мовознавців, які досліджували реалізацію економії як лінгвістичного явища на мовних рівнях. Розглянуто як традиційні тлумачення сутності мовної економії (закон найменшого зусилля), так і сучасні (принцип ретроактивного автоматизму). У статті мовна економія трактується як кількісна категорія, що реалізується через мінімізацію сегментних засобів зі збереженням інформативності повідомлення. Проаналізовано реалізацію мовної економії н
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Космеда, Т. А. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНА МЕДІАОБРАЗІВ У ДИСКУРСІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКО- Й РОСІЙСЬКОМОВНОЇ ГАЗЕТИ: АКТУАЛІЗАЦІЯ АСОЦІАТИВНИХ ЗВ'ЯЗКІВ". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 89–102. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.08.

Повний текст джерела
Анотація:
У наш час газетний дискурс найбільш послідовно відображає рівень духовності нації, її спосіб мислення. Актуалізація вторинних засобів номінації – постійна мовна тенденція, що демонструє прагнення до виразності, конденсації інформації та привабливості медіатексту. Комбінаторність лексем зумовлена набором певних семантичних і прагматичних стереотипів, які демонструють, що повсякденна свідомість мовця базується на асоціаціях, а не на енциклопедичних знаннях. Під час моделювання медіаобразів політиків, а також вербалізації процесів та явищ, що проявляються в сукупності фрагментів медіа-дискурсу, в
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Скрипник, Надія. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Молодий вчений, № 4.1(104.1) (30 квітня 2022): 56–59. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-104.1-14.

Повний текст джерела
Анотація:
Досягнення високого рівня готовності випускника гуманітарно-педагогічного коледжу до професійної діяльності може бути здійснене лише при побудові навчання як цілісної системи, під якою прийнято розуміти певне ціле, що складається з взаємопов’язаних між собою елементів, при чому закони, принципи чи порядок зв’язку цих елементів створюють внутрішню структуру системи, а характер її взаємодії з навколишнім середовищем – її функціонування. Мова змінюється й розвивається, інтелектуально зростає й сама людина. Сучасний світ потребує від здобувача освіти, майбутнього фахівця певної освітньої галузі, н
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

СУКАЛЕНКО, Тетяна, та Надія ПАЮЛ. "ПОНЯТТЯ «МОВА ВОРОЖНЕЧІ» В СУЧАСНИХ МЕДІА". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (30 грудня 2023): 39–45. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2023.6.6.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті уточнено зміст поняття «мова ворожнечі», проаналізовано приклади мови ворожнечі в ЗМІ. Здійснено огляд праць українських і зарубіжних науковців із питань вивчення мови ворожнечі в ЗМІ. Розглянуто поняття «мова ворожнечі», подане у мовознавчих працях. Поняття «мова ворожнечі» дослідники розглядають як «різноманітні форми висловлювань, що викликані ворожістю», «мову, яка виявляє ненависть до певної групи людей» тощо. Наголошено на тому, що різновиди мови ворожнечі можна класифікувати за тематикою, розкриттям об’єкта номінації, способом поширення мови ворожнечі в соціумі та її відповідні
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Габідулліна, А. Р. "МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ХУДОЖНЬОГО КОНЦЕПТУ «МУЗИКА» В РОМАНІ Є. ВОДОЛАЗКІНА «БРІСБЕН»". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-6.

Повний текст джерела
Анотація:
Роман Є. Водолазкіна «Брісбен» про музику, її божественну природу, про ту силу, яка надає життю певний сенс і допомагає подолати негаразди. Метою дослідження є демонстрація мовних особливостей реалізації художнього концепту «музика» в романі Є. Водолазкіна «Брісбен» відповідно до творчого замислу митця. Основним методом дослідження є дискурс-аналіз. Роман має форму канону – музичної форми, що ґрунтується на послідовності однієї й тієї ж мелодії в усіх голосах поліфонічого твору. Він пронизаний музикою, а його структура визначається музичними законами. Відповідно до законів сольфеджіо, розповід
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Nekrylova, O. L. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ МОВНОЇ ЕКОНОМІЇ В ДИТЯЧОМУ СЛОВОТВОРЕННІ НА ПРИКЛАДІ НОВИХ ПЕРЕХІДНИХ ДІЄСЛІВ". Лінгвістичні дослідження, № 56 (2022): 93–109. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2022.56.07.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено новоперехідні дієслова в дитячому мовленні. Роботу присвячено творчому наповненню наявних у мові словотворчих моделей у дитячому мовленні, що потребує окремого аналізу й засвідчує актуальність статті. Наукова новизна дослідження полягає в характеристиці принципу економії мовних засобів у дитячих інноваціях на прикладі новоперехідних дієслів, що досі не було предметом спеціального вивчення. Мета наукової розідки – виявити реалізацію принципу мовної економії в дитячому словотворенні на прикладі новоперехідних дієслів. Мета передбачає виконання таких завдань: 1) аналіз приклад
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Безугла, Лілія, та Наталія Дяченко. "ВІДТВОРЕННЯ ФІГУР ЗВУКОПИСУ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ЛІРИКИ Р. М. РІЛЬКЕ: ЛІНГВОСЕМІОТИЧНИЙ ПІДХІД". FOLIUM, № 4 (14 червня 2024): 34–40. http://dx.doi.org/10.32782/folium/2024.4.4.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто особливості відтворення фігур звукопису в українських перекладах Василя Стуса та Миколи Бажана поетичного тексту Р. М. Рільке «Spanische Tänzerin». Застосовано лінгвосеміотичний підхід до аналізу перекладу, за якого фігури звукопису розглядаються як іконічні символи – мовні одиниці, які поєднують властивості символьних та іконічних знаків. У центрі уваги опиняється символьно-іконічний семіозис – процес створення смислу іконічними символами, який передбачає одночасне символьне (тобто словесне) позначення об’єкта реальності та його іконічне зображення. У цьому дослідженні об’
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Пискач, Ольга. "МОВНА КАРТИНА СВІТУ ЗАКАРПАТСЬКОГО СЕЛА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ В РОМАНІ «ПОВІНЬ» ФЕДОРА ПОТУШНЯКА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 52 (2024): 140–49. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.2.(52).140-149.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність дослідження зумовлена поглибленням наукової уваги до аналізу мовної картини світу на матеріалі художнього тексту, що допоможе виявити загальне й індивідуальне в структурі ідіолекту, простежити його культурну зумовленість, формування системи ціннісних пріоритетів у мовотворчості митця тощо. Мета статті – аналіз засобів вираження мовної картини світу закарпатського села початку ХХ століття в романі «Повінь» Федора Потушняка. Реалізація поставленої мети передбачала вирішення таких завдань: схарактеризувати методологічні засади вивчення мовної картини світу на матеріалі художнього тек
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Шинкар, Тетяна. "АКТУАЛІЗАЦІЯ АНГЛІЦИЗМІВ У СУЧАСНОМУ МЕДІАТЕКСТІ". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 109–22. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-109-122.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається функціонування в сучасному медіатексті англіцизмів, які на початку ХХІ століття значно активізувалися, чому сприяють українсько-англійські мовні контакти в різних сферах діяльності: в економіці, у суспільно-політичній сфері, у засобах зв'язку, у побуті, культурі, політиці тощо.
 З’ясовано, що серед мовних причин входження іншомовної лексики в українську мову є поповнення словникового складу української мови, розширення засобів номінації, усунення багатозначності питомого слова, вищий ступінь термінологічної визначеності запозичуваної лексеми; потреба в нових одиниця
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Шкурко, Галина. "ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ ЯК СПОСІБ ТВОРЕННЯ НАЗВ ТРАНСПОРТУ ТА КОМУНІКАЦІЙ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 50 (2023): 475–82. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).475-482.

Повний текст джерела
Анотація:
Семантична деривація є одним із важливих способів поповнення діалектної системи на власне українському мовному ґрунті. До процесів, які сприяють збагаченню діалектних назв, прийнято відносити звуження, розширення, термінологізацію, детермінологізацію, переосмислення значення тощо. Метою статті є опис вторинної номінації як способу поповнення тематичної групи назв транспорту та комунікацій в українських говорах Закарпаття. Таке дослідження є актуальним, оскільки показує, що такі процеси зумовлюють появу нових значень, тим самим ви- являють динаміку діалектосистеми. У статті розглянуто процеси в
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Hrytsenko, Pavlo. "Карпатоукраїнська словосполука біла дівка в південнослов’янському контексті". Gwary Dziś 12 (15 червня 2020): 15–57. http://dx.doi.org/10.14746/gd.2020.12.3.

Повний текст джерела
Анотація:
Студія є ескізним розглядом окремих питань із широкої проблематики карпатобалканіки. За матеріалами словосполучення біла дівка та інших номінацій із компонентом *běl- у фольклорних текстах показано спеціалізацію семантики кольороназви; прокоментовано окремі лінії змін значень*běl- в українськокарпатському просторі, а також виявлені в болгарському, македонському і сербському мовно-культурних континуумах паралелі й відповідники цим процесам. Окреслено особливості лінгвальної й етнокультурної інформації, що містять фольклорні тексти, прийоми її використання в дослідженні діалектного континууму од
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Харчук, Л. В. "Особливості неморфологічного способу термінотворення (на матеріалі української електроенергетичної термінології)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 254–60. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-27.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначальною особливістю теперішнього суспільства є його технократизація, яка передбачає міграційні процеси між загальновживаною лексикою та фаховими термінологіями. Важливою специфічною ознакою терміна як структурно-смислової єдности є збереження його цілісности. Для створення нового слова можуть бути використані різні мовні засоби, а вибір оптимально- го способу номінації – складний процес, що визначається об’єктивними і суб’єктивними момен- тами, зовнішніми й внутрішніми факторами. Одним з основних засобів термінотворення є вико- ристання власномовних ресурсів, що передбачає застосування не
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Барчан, Валентина. "МОВНІ ЗАСОБИ ЕКСПРЕСИВНОСТІ В ЛІРИЦІ ФЕДОРА ПОТУШНЯКА". FOLIUM, № 4 (14 червня 2024): 25–33. http://dx.doi.org/10.32782/folium/2024.4.3.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на матеріалі поетичних текстів збірки «Сонцедзвін» закарпатоукраїнського письменника першої половини ХХ століття Федора Потушняка, який уводив своєю творчістю закарпатське письменство в загальноукраїнський контекст, проаналізовано окремі аспекти поетики, що увиразнює індивідуальний стиль митця, а саме – особливості мовних засобів експресивності. Зокрема охарактеризовано їх лінгвістичний аспект та функційне навантаження в художньому тексті. Аналіз поетичних текстів Федора Потушняка показав, що основними мовними засобами експресивності, домінувальними в його мовотворчості, є тропи, зокр
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Ковбасюк, Л. А. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ НОВИХ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ В ЧАСИ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (2021): 173–79. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-27.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена процесу вербалізації нових правил поведінки в сучасному німецькому суспільстві під час пандемії коронавірусу. У статті складено корпус одиниць аналізу, досліджено вибрані одиниці у площині когнітивної семантики, вивчено найпоширеніші шляхи їхнього утворення під час пандемії COVID-19, проаналізовано структуру, семантику, походження та функціонування мовних одиниць у німецькому електронному медіадискурсі. Мовні одиниці дослідження є неологізмами та вербалізують у німецькомовній картині світу такі концептосфери, як: 1) ПРИВАТНА СФЕРА: ДИСТАНЦІЮВАННЯ, ВІТАННЯ / ЕТИКЕТ, ГІГІЄНА, К
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Beley, Oleh. "До питання про інновації терміно-поняттєвої системи в українській ономастиці воєнного періоду ХХІ століття". Slavica Wratislaviensia 180 (30 грудня 2024): 83–96. https://doi.org/10.19195/0137-1150.180.6.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена теоретичній проблематиці із сфери української ономастики воєнного періоду. Як відомо, потужні зміни в житті українського суспільства 2014–2024 років торкнулись функціонування онімної системи (як на рівні традиційних, так і на рівні «нових» видів пропріальної лексики), що відповідно підняло цілий ряд теоретичних питань щодо функціонування термінологічно-поняттєвої системи української ономастики останнього періоду. На основі зробленого аналізу можна ствердити: сучасна українська ономастика розглядає ергонімію, урбонімію та хрематонімію (прагматонімію) як автономні онімніпідсист
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Островська, Олександра, та Людмила Поплавська. "ДІЄСЛОВА-РЕПРЕЗЕНТАНТИ ПОЗИТИВНОЇ ОЦІНКИ В СТУКТУРІ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ". Молодий вчений, № 10.1 (98.1) (29 жовтня 2021): 86–89. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-98.1-22.

Повний текст джерела
Анотація:
Оцінку як лінгвістичне явище ми визначаємо, враховуючи закріплене в семантичній структурі слова оцінне значення, що передає ставлення мовного колективу до співвіднесеного зі словом поняття або предмета за схемою добре/погане, схвалення/несхвалення. У вивченні оцінної номінації на рівні тексту вирішальне значення мають категорія експліцитного, імпліцитного змісту і смислу текста. План експліцитного змісту тексту співвідноситься з мовними засобами його вираження. Оцінність як мовне явище характеризується польовою структурою, в складі якої присутні центр і периферія. Стаття присвячена аналізу осо
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Мізін, Костянтин. "ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НОМІНАЦІЙ ЕМОЦІЇ «СТРАХ» У РОМАНІ П. ЗЮСКІНДА «DAS PARFÜM»". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 33–49. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-33-49.

Повний текст джерела
Анотація:
Пропонована стаття присвячена виявленню особливостей відтворення українською мовою номінацій емоції «страх» у романі П. Зюскінда «Das Parfüm: Die Geschichte eines Mörders», який не втрачає своєї актуальності для українського читача протягом тривалого часу. Попри те, що страх є базовою емоцією людини, переклад мовних одиниць, які позначають цю емоцію, ускладняється тим, що в німецькій мові, на відміну від української, окремо існує поняття «екзистенційний страх».
 Установлено, що найпоширенішими граматичними трансформаціями, які застосовано для передачі поняття «страх» у цьому романі, є вил
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

DUDOLADOVA, Alyona, та Olga DUDOLADOVA. "СПРОБИ РЕФОРМУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ОРИГІНАЛЬНІ ЦІЛІ Й ОСТАННІ РЕЗУЛЬТАТИ". Astraea 1, № 2 (2020): 8–23. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.2.01.

Повний текст джерела
Анотація:
Людське мовлення існує як особливий вид діяльності – чітко структурований, організований, впорядкований, що регулюється суспільством, у якому ми живемо, його нормами та традиціями. Проте детермінованість комунікації суспільними відносинами залишає індивідові певний простір для особистого вибору тих чи інших мовленнєвих актів та мовних одиниць у відповідності до його попереднього досвіду, який безперечно базується на індивідуальній картині світу, створеній у мозку завдяки багатоманітній взаємодії з оточуючим світом. Саме соціальні відносини і є своєрідною засадою комунікативної діяльності будь-
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

МУЛЯР, Ірина. "МЕБЛЕВА ЛЕКСИКА НА ПОЗНАЧЕННЯ ПАРНОСТІ В ІНТЕР’ЄРІ ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 54 (11 грудня 2023): 69–75. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2023.54.8.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено сучасну лексику на позначення меблевих назв житлового приміщення, у семантиці яких відбито ознаку парності, що є одним із художніх прийомів оформлення сучасних інтер’єрів, неодмінною частиною стилю дизайну середовища. Мета статті – дослідити меблеві лексеми, у структурі яких відбито ознаку парності. Досягнення зазначеної мети передбачає розв’язання конкретних завдань: визначити мовні засоби втілення дизайнерського принципу парності в назвах меблів та аксесуарів; з’ясувати основні прийоми реалізації контрастного підходу до номінації предметів хатнього інтер’єру; визначити дж
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Стрілець, Інна. "ПРІЗВИСЬКА ЯК ЗНАКОВА СИСТЕМА МІСЦЕВОЇ СПІЛЬНОТИ НА ПРИКЛАДІ СЕЛА ГУСЯТИН ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (СІМЕЙНО-РОДОВІ ТА ДЕЯКІ ГРУПИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРІЗВИСЬК. І ЧАСТИНА)". Grail of Science, № 40 (26 червня 2024): 417–24. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.06.2024.065.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано сімейно-родові та індивідуальні прізвиська подільського села Гусятин, з’ясовано причини їх виникнення, визначено найбільш популярні групи найменувань та обґрунтовано способи словотворення. Неофіційна антропонімія зазначеної місцевості, презентована розлогими групами родових та індивідуальних прізвиськ, що становлять вагоме доповнення до загальноукраїнської картини propria nomen (власних імен). Традиційними залишаються численні групи ідентифікаційного називання, в основі яких перебувають імена головних членів сім’ї, родини. Це зазвичай батько, дід, матір, рідше баба. Ном
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії