Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Напрями педагогічного дискурсу.

Статті в журналах з теми "Напрями педагогічного дискурсу"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-35 статей у журналах для дослідження на тему "Напрями педагогічного дискурсу".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Силадій, І.М. "ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СПРЯМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ДИСКУРСУ". Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Філософія», № 49 (22 листопада 2017): 69–78. https://doi.org/10.5281/zenodo.1064607.

Повний текст джерела
Анотація:
Основні технології і спрямування педагогічного дискурсу зумовлені його сутністю, різновидами та етапами розгортання. Власне педагогічний дискурс є такою педагогічною технологією, яка не тільки акумулює в собі, але й реалізує у навчально-виховному процесі різні освітні моделі та технології. Об’єднуючи в собі їх зміст, форми і засоби, педагогічний дискурс моделює шляхи освоєння конкретного навчального матеріалу, а також логіку, структуру й інтенсивність навчального процесу. Водночас педагогічний дискурс передбачає співтворчість педагога і вихованця в ситуації педагогічної взаємодії, під ча
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Maciąg, Jolanta. "Проблеми та напрямки ранньої шкільної освіти в сучасних педагогічних дискурсах". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 203–16. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.203-216.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проблемі дискурсу щодо напрямків і перспектив початкової освіти. Дослідження дискурсивного мислення про початкову освіту здійснювалося на основі педагогічної, психологічної та соціологічної рефлексії, розглянутої в літературі з даної теми. Результати цих досліджень є основою для осмислення освітньої реальності. На думку Д. Клюс-Станської, вчитель початкової освіти або навчання завжди бере участь у певному дискурсі. Основним показником професіоналізму вчителя є стан усвідомлення його дискурсу, його зміст і наслідки, а також досягнення зрілості для критичного розуміння і можлив
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Савчук, Борис, та Ірина Розман. "Поняття «педагогічна персоналістика» крізь призму науково-дефінітивного дискурсу". New pedagogical thought 105, № 1 (2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-3-7.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено синтезований аналіз дефініції «педагогічна персоналістика», з’ясовано її сутність, зміст та доцільність використання у предметному полі педагогічної науки. Відзначено, що в процесі нагромадження масиву літератури про життєдіяльність педагогічних персоналій в історико-педагогічній науці сформувався міждисциплінарний науково-дослідницький напрям, який подекуди йменують як «педагогічна персоналістика». Крізь призму наукового дискурсу проаналізовано сутність понять «персоналія», «педагогічна персоналія», «персоналістика». Доведено, що використання терміна «педагогічна персона
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Коваленко, Ія Анатоліївна. "Історико-педагогічні дослідження з позицій регіонального підходу: проблема поняттєвого визначення". Педагогіка вищої та середньої школи 50 (18 квітня 2017): 204–10. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1304.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті констатовано актуальність педагогічної регіоналістики у вітчизняному педагогічному дискурсі; на основі звернення до сучасних історико-педагогічних досліджень визначено можливості використання регіонального підходу до ретроспективного вивчення педагогічних явищ/процесів; здійснено тлумачення ключового для регіоналістики(зокрема педагогічної) поняття «регіони» в аспекті природничих, історичних та педагогічних наук. Доведено, що історико-педагогічна регіоналістика – це специфічнийміждисциплінарний напрям сучасної історико-педагогічної науки, який максимально наближений до «історичної рег
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

КРУГЛЕНКО, Л. В. "ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ІДЕЙ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ (к. ХХ – п. ХХІ ст.)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.12.

Повний текст джерела
Анотація:
Автором визначено, що серед пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної системи освіти сучасна педагогічна наука визнає полікультурний вектор як такий, що забезпечує виконання двох завдань: входження України до євро- пейського освітнього простору та розв’язання питань внутрішнього існування полікультурного суспільства. Озна- чена проблема, як констатує автор, в історико-педагогічному дискурсі розглядається передусім у компаративному аспекті, натомість вітчизняний досвід «полікультурності» опинився на узбіччі наукового пошуку. Утім автор вважає, що таке дослідження дозволяє з’ясувати динаміку ро
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

ЛАВРІНЕНКО, О. А. "СУЧАСНИЙ ДИСКУРС ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ: ВІД БРАТСЬКИХ ШКІЛ ДО СЬОГОДЕННЯ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (2022): 142–51. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.21.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблеми значимості становлення нового напряму в педагогічній науці – історії педагогічної майстерності. На прикладі розвитку складників педагогічної майстерності у братських школах України ХVІ–ХVІІ ст. в історичній ретроспективі продемонстровано поступ педагогічної майстерності як атрибутивного складника діяльності-дії майбутніх наставників-учителів. Визначено сутнісний зміст історії педагогічної майстерності у наукових підходах сучасних дослідників теорії та історії педагогіки – наукової школи академіка І. А. Зязюна. Мета статті полягає в розкритті сутності та специфік
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Галів, Микола. "ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА НА СТОРІНКАХ ЧАСОПИСУ “БОГОСЛОВІЯ” (1923–1939)". Молодь і ринок, № 12/232 (16 січня 2025): 27–34. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.320598.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено результати дослідження педагогічної проблематики на сторінках часопису “Богословія” (1923–1939). Методологія дослідження включає принципи науковості, історизму, авторської об’єктивності, а також загальнонаукові (аналіз, синтез, типологізація) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний, критики історичних джерел) методи. На основі евристичного аналізу змісту часопису “Богословія” (1923–1939) виокремлено низку проблемно-тематичних макроструктурних компонентів педагогічного дискурсу, постульованого на сторінках зазначеного журналу
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Андрос, Мирослав Євгенійович. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА В ЕПОХУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ: УКРАЇНСЬКИЙ ДИСКУРС". Actual Problems in the System of Education: General Secondary Education Institution – Pre-University Training – Higher Education Institution, № 2 (27 червня 2022): 240–52. http://dx.doi.org/10.18372/2786-5487.1.16732.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається специфіка формування інформаційно-комунікаційної компетентності педагогічного працівника як пріоритетний напрямок розвитку вітчизняного освітнього процесу, побудованого на принципах цифровізації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

БІДЮК, НАТАЛЯ. "АМЕРИКАНСЬКІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕРАПІЇ". Comparative Professional Pedagogy 14, № 1 (2024): 7–14. http://dx.doi.org/10.31891/2308-4081/2024-14(1)-1.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню американських підходів до розроблення освітніх програм з педагогічної терапії. Висвітлено погляди науковців щодо обґрунтування сутності поняття «педагогічна терапія» в американському дискурсі. З’ясовано професійні функції педагогічних терапевтів та основні вимоги до їхньої професійної компетентності. Встановлено етапи професійного становлення та розвитку професійної кар’єри педагога-терапевта в США (навчання в коледжі або університеті за освітньою програмою «BA in Educational Therapy»; початкова професійна діяльність в школі на посаді вчителя; продовження професій
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

O.I., Halian. "Development patterns of the idea of personal agency and its implementation in the domestic educational practice of the XXth century." Insight: the psychological dimensions of society, no. 5 (July 6, 2021): 82–99. http://dx.doi.org/10.32999/2663-970x/2021-5-6.

Повний текст джерела
Анотація:
Thepurposeof the article is to represent changes in the understanding and implementation of the idea of personal agency of schoolchildren inherent in Ukrain-ian pedagogical discourse and actual practice of educa-tion institutions in the XXth century. The above has for-warded the research to the following areas of concern: to establish the dynamics of a cognitive-creative pro-cess of generating and implementing the idea of agency given its philosophical, psychological, educational-po-litical and pedagogical-technological context; to create a general infographic periodization of the development
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Н., А. Бугаєць. "ПРОБЛЕМА ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". Педагогіка та психологія, № 57 (15 серпня 2017): 166–73. https://doi.org/10.5281/zenodo.843313.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на основі вивчення педагогічної спадщини видатних педагогів і громадських діячів другої половини ХІХ ст., аналізу архівних документів визначено місце і значення естетичного виховання у процесі формування особистості. Дано характеристику окремим засобам естетичного виховання: «естетичне читання», «хоровий спів», народний театр, народна творчість тощо. Розкрито їх вплив на естетичне, національне, патріотичне і моральне виховання. Визначено різні точки зору педагогів на використання їх в системі виховної роботи. З’ясовано вимоги ефективного застосування засобів естетичного виховання в шк
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

ДРУЖЕНЕНКО, Раїса. "ПРОФЕСІЙНЕ МОВЛЕННЯ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА: АНАЛІЗ НОРМАТИВНОСТІ ТА ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія», № 7 (13 березня 2025): 62–67. https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2025-1.09.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті – проаналізувати рівень сформованості нормативного професійного мовлення вчителів-філологів, запропонувати шляхи підвищення професійної мовленнєвої грамотності. Методологія. Професійне мовлення вчителя є предметом дослідження філософії, мовознавства, психології, педагогіки, лінгводидактики в аспекті вивчення природи, змісту, функцій поняття, осмислення педагогічних і психологічних умов розвитку, формування мовної свідомості, мовної пильності, мовної стійкості вчителя. Науковий напрям із проблеми формування нормативного професійного мовлення вчителя набув певного діапазону досліджен
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Борис, Уляна. "НАВЧАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ З ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДИСКУРСУ". Молодь і ринок, № 9/207 (26 січня 2023): 90–95. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2022.270998.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано місце екскурсій з природознавства в навчальному процесі початкових шкіл України наприкінці ХІХ – у 30-х рр. ХХст. Розкрито внесок українських учених (С. Ананьїн, М. Демков, С. Русова, Я. Чепіга та ін.) у розробку нових навчальних програм, видавання тематичної навчально-методичної літератури, удосконалення методики проведення навчальних екскурсій тощо. 1930 р. репресії комуністичного режиму торкнулися й природничої освіти, краєзнавство як напрям було практично знищено, що спричинило згасання й екскурсійного руху. У Західній Україні вітчизняна педагогічна думка цього періоду розви
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Тимошенко, Марина. "ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ (ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(101) (17 вересня 2022): 119–27. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1(101)2022.264952.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті доведено, що успішне реформування вищої педагогічної освіти потребує глибокого вивчення як надбань ЗВО, так і переосмислення їх місця та ролі відповідно до потреб ринку праці, запитів людини й суспільства. Початок ХХІ ст. – важливий етап підготовки закладів вищої педагогічної освіти до якісних змін за європейським вектором розвитку. Зазначено, що історія вищої педагогічної освіти України, зокрема вищих педагогічних навчальних закладів, завжди привертала увагу широких кіл науковців. Історіографію проблеми представлено дисертаціями, монографіями, навчально-методичноюлітературою, наукови
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Ворожбіт-Горбатюк, Вікторія Вікторівна, та Наталія Олексіївна Борисенко. "ЦІННІСНИЙ ПІДХІД У РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ (ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ДИСКУРС)". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 99 (28 вересня 2022): 5–10. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2022-99-1.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено актуальній проблемі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Автори розкрили ціннісний підхід через історико-педагогічний дискурс теми. Зазначено, що методологічно дослідження цього напряму виховання дітей і молоді передбачає розуміння його як історичного феномену, зрізу єдиного громадського життя. У розгляді проблеми визначено три важливі компоненти: духовність особистості педагога, духовне спрямування змісту виховуючого навчання, духовні цінності педагогіки як науки. Зазначено, що для української освітньої системи характерна ідея ві
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Міхно, Олександр. "СПАДЩИНА ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ: ОНЛАЙН-ПРОЄКТИ ПЕДАГОГІЧНОГО МУЗЕЮ УКРАЇНИ ТА ДНПБ УКРАЇНИ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО". Інноватика у вихованні 1, № 12 (2020): 175–82. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.286.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті акцентовано на важливості презентації результатів історико-педагогічних досліджень та їх донесення до якнайширшої аудиторії з урахуванням сучасних технічних можливостей. Обґрунтовано, що новітні інформаційні технології здійснюють на популяризацію спадщини Василя Сухомлинського як прямий (поява нових форм популяризації, трансформація традиційних), так і опосередкований вплив, викликаний зміною способів сприйняття інформації її споживачем.
 Доведено, що наразі є два основних напрями впливу нових інформаційних технологій на популяризацію спадщини педагога: 1) кількісні зміни, які ви
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Лєрмонтова, Олена Олександрівна. "ФЕНОМЕН ОРКЕСТРУ НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ У СУЧАСНОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗИКОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". Слобожанські мистецькі студії, № 3 (25 листопада 2024): 96–102. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024.3.18.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті окреслено провідні напрями музикологічного дискурсу щодо питань специфіки, історико-культурної детермінованості, особливостей розвитку та функціонування оркестру народних інструментів. Акцентовано, що плюралізм індивідуальних дослідницьких вимірів, який є суголосним багатовимірності художньої практики та різноманіттю форм репрезентації народно-інструментального оркестрового мистецтва, детермінує звернення до принципів і настанов культурологічного, системного, історичного та узагальнюючого методів і підходів, як основи узагальнення музикологічного доробку щодо широкого кола питань, пов
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Соколовська, Юлія Вадимівна, Ірина Ігорівна Севрук та Наталія Юріївна Чупрінова. "ФІЛОСОФІЯ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ: ПРОБЛЕМНЕ ПОЛЕ ТА ЗАВДАННЯ". Culturological Almanac, № 3 (24 жовтня 2024): 255–61. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.3.30.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є обґрунтування на основі аналізу трансформаційних процесів, що відбуваються у просторі національної військової освіти, необхідності виокремлення філософії військової освіти як самостійного специфічного напряму в межах філософії освіти, виявлення кола проблем, що мають сформувати предметне поле філософії військової освіти; обґрунтування необхідності інтегрування знання, що здатна надати філософія військової освіти, у освітньо-виховний процес у закладах військової освіти у секторі безпеки та оборони України. Методологічною основою дослідження є конкретно-історичний, міждисципл
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Дияк, Вадим. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ТА СЛУХАЧІВ У ПРОЦЕСІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ІМЕНІ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (2020): 161–70. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.264.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено спробу виокремлення педагогічних умов соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ). Підсумовано, що результативність соціально-економічної підготовки майбутніх прикордонників є недостатньою для ефективного вирішення професійних завдань на сучасному етапі розвитку суспільства. Установлено, що важливим чинником вирішення окресленого завдання є підготовка висококваліфікованих фахівців Державної прикордонної служби України нового типу, готових до комплексного вирішення
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Городнича, Лариса, та Владислав Ольховик. "ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ: ПРОБЛЕМНЕ ПОЛЕ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 177, № 21 (2023): 83–87. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232114.

Повний текст джерела
Анотація:
Готовність до педагогічної діяльності одна з найбільш актуальних у освітньому процесі проблем сьогодення, безпосередньо впливає на якість вітчизняної освіти і відображає всі негативні суспільні явища на рівні підготовки мотивованого в своїй діяльності учителя.Метою статті є визначення важливих складових готовності майбутніх учителів до професії вчителя та наявності усвідомлення особливого місця цієї професії в системі сучасних соціальних координат. Метод анкетування, застосований для проведення опитування здобувачів вищої педагогічної освіти після виробничої (педагогічної) практики, дозволяє в
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Зміївський, Г., та В. Пугач. "ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ В ОНЛАЙН-НАВЧАННІ З «ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ»: ДИСКУРС ПРОБЛЕМИ". NEW COLLEGIUM 114, № 2 (2024): 80–82. http://dx.doi.org/10.34142/nc.2024.2.80.

Повний текст джерела
Анотація:
Присвячено проблемі підвищення ефективності онлайн-навчання з модуля «Тактична підготовка» програми військової підготовки офіцерів запасу в умовах російсько-української війни. На основі ана- лізу науково-педагогічної літератури та досвіду підготовки і проведення онлайн-занять за даним напрямом викладачами кафедри підготовки офіцерів запасу Військово-юридичного інституту Національ- ного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого з’ясовано, що одним із шляхів вирішення даної про- блеми є використання відеоматеріалів. Визначено, що найбільшу результативність для навчання має демонстрація (перег
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Савчук Б. П., Слюсаренко Н. В. та Білавич Г. В. "КОУЧИНГ: ІДЕЙНІ ВИТОКИ В ПРОЄКЦІЇ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (25 листопада 2021): 210–17. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.325.

Повний текст джерела
Анотація:
Cтаттю присвячено проблемі коучингу, який на початку ХХІ ст. отримав широке визнання в Україні, зокрема у галузі освіти. Мета статті – з’ясувати ідейні витоки коучингу задля глибшого розуміння його філософії та використання як ефективної технології формування особистості. Зазначено, що в українському науковому та суспільному дискурсі ця проблема представлена доволі фрагментарно. У зарубіжній науці їй присвячено чимало спеціальних студій, що мають міждисциплінарний (стосуються галузей спорту, бізнесу, менеджменту, освіти та ін.) та переважно науково-популярний характер. Автори наголошують, що в
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Матвієнко, Олена, та Чжан Цзін. "Особливості формування міжкультурної компетентності у майбутніх вчителів іноземних мов у контексті трансформацій сучасної педагогічної освіти". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 2, № 8 (1) (2025): 91–103. https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.8(1)/2.2025.08.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається проблема формування міжкультурної компетентності у майбутніх учителів іноземних мов як пріоритетного напряму сучасної педагогічної освіти в умовах глобалізації, цифровізації та трансформації професійних вимог до вчителя.Обґрунтовано, що міжкультурна компетентність є не лише додатковим елементом лінгвістичної підготовки, а інтегративною професійною якістю, яка охоплює знання про інші культури, уміння адаптивної комунікації, відкритість до інакшості, емпатію, здатність до критичного мислення та культурної рефлексії.Аналізується науково-теоретичний дискурс із зазначеної про
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Павленко, Віта, та Михайло Корнійчук. "Розвиток університетської освіти Польщі (ХХ – початок ХХІ століття)". Українська полоністика 22, № 1 (2024): 145–57. http://dx.doi.org/10.35433/2220-4555.22.2024.ped-6.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зроблено аналіз праць українських та польських науковців, які досліджували становлення університетської освіти Польщі: І. Голуб (розглядає особливості реформування системи вищої освіти в контексті європейської інтеграції); Ю. Грищук (описує особливості адаптації польського законодавства про вищу освіту до вимог Європейського Союзу); О. Деркач (дає визначення та історичний дискурс університетської автономії як головного вектору розвитку системи вищої освіти Польщі); І. Лопушинський (студіює історіографію та напрями розвитку системи вищої освіти в Республіці Польща); В. Майборода (аналі
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Васютіна, Тетяна, Людмила Себало та Тетяна Тесленко. "Інструменти розвитку критичного мислення в майбутніх педагогів як елементи освітнього середовища ЗВО". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 2, № 7 (2) (2024): 37–46. https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.7(2)/2.2024.18.

Повний текст джерела
Анотація:
В публікації звернено дослідницьку увагу на підходи до розвитку критичного мислення студентів педагогічних спеціальностей, інструменти, які підвищують ефективність цього процесу, їх кореляцію зі складниками освітнього середовища закладів вищої освіти.Встановлено, що означена проблема розглядається у таких напрямах як: суть поняття «критичне мислення» у науковому дискурсі; особливості організації педагогічного впливу на розвиток досліджуваного уміння у школярів та студентів різними формами, методами і засобами; залежність рівня його сформованості від ціннісних орієнтацій, статі, дисципліни, що
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Лашта, Р. Б. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ В МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 3 (19 грудня 2022): 57–62. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2022-3-09.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено теоретичному аналізу проблеми формування професійної рефлексії в майбутніх офіцерів під час навчання у вищих військових навчальних закладах. З’ясовано, що формування професійної рефлексії в майбутніх офіцерів під час навчання у вищих військових навчальних закладах є важливим завданням держави та системи військової освіти, оскільки від рівня підготовки офіцера, сформованості його професійних якостей значною мірою залежить успішність виконання завдання з відбиття збройної агресії, забезпечення територіальної цілісності та недоторканості країни. Актуальність пошуку шляхів виріше
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

L.V., Kruhlenko. "MULTICULTURAL EDUCATION: WORLD AND DOMESTIC ARTICULATION OF THE PROBLEM." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 90 (November 4, 2020): 7–11. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-90-1.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто питання особливостей формування предметного поля вивчення педагогічно-го явища– полікультурної освіти у світовому та вітчизняному науковому дискурсі. Констатовано, що полікультурна освіта як педагогічне явище у вітчизняному культурно-політичному просторі пов’язане із «національним питанням», яке завжди мало державне значення. Наголошено, що формування ідей полікультурності в освіті викликано загостренням суспільних проблем, пов’язаних із необхідністю інтегрування представників різних етнічних груп до єдиного соціокультурного простору. На подолан-ня зазначеної проблеми має б
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Shulzhuk, Natalia. "Особливості лінгвістичного аналізу художнього тексту як прагматично-комунікативної єдності". Лінгвостилістичні студії, 20 грудня 2019, 203–11. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2019-10-203-211.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті доведено, що художнє мовлення – це об’єкт лінгвістичних досліджень у контексті двох мовознавчих парадигм – традиційної (системоцентричної) та сучасної (прагматично-комунікативної). З’ясовано, що дискурсивний статус художнього тексту актуалізує прагматичний чинник в ньому, що уможливлює його інтерпретацію не лише як фіксацію повідомлення в комунікативному акті, а й акцентує увагу на комунікативних ролях автора й читача, збіг концептуальних систем яких є умовою для його адекватного розуміння.
 
 Ключові слова: текст, художній дискурс, концепт, сприйняття й інтерпретація тексту
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Шкабаріна, М. А. "ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ У СУЧАСНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". 13 листопада 2018. https://doi.org/10.5281/zenodo.1485755.

Повний текст джерела
Анотація:
<em>У статті досліджено поняття &laquo;педагогічна творчість&raquo;.&nbsp; Визначено,що педагогічна творчість це двосторонній процес, який передбачає формування творчих здібностей вчителя і учня. Розкрито, що педагогічну творчість можна розглядати у двох значеннях: у широкому значенні &ndash; як галузь педагогічної науки, у вузькому &ndash; як здатність учителя оригінально вирішувати завдання, що виникають під час освітнього процесу. Охарактеризовано основні ознаки та способи вияву творчості у напрямах діяльності вчителя</em>. <em>Запропоновано авторське визначення поняття педагогічної творчос
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Куртяк, Федір Федорович, Михайло Михайлович Вакерич та Інна Веніамінівна Бесеганич. "Зміст підготовки науково-педагогічних працівників ЗВО в умовах воєнних реалій (український досвід)". Академічні візії, № 15 (27 січня 2023). https://doi.org/10.5281/zenodo.7604797.

Повний текст джерела
Анотація:
Підготовка науково-педагогічного фахівця вирізняється певними особливостями в загальноосвітньому середовищі. У статті висвітлено специфіку підготовки працівника закладу вищої освіти України в форс-мажорних умовах, зумовлених воєнними діями на території України. Зазначено чинники, які стали причиною практичного використання інноваційних елементів в науково-педагогічному середовищі. У ході дослідження встановлено, що підвищився рівень затребуваності soft-skills та digital-skills у системі підготовки науково-педагогічного працівника. Здійснено аналіз трансформацій, які відбулися в системі підгото
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Андрущенко, Наталія Вікторівна, Василь Іванович Кобаль, Юлія Миколаївна Демченко та Валентина Анатоліївна Гончарук. "Цифровізація освіти як спосіб професійного становлення майбутніх науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти". Академічні візії, № 16 (3 лютого 2023). https://doi.org/10.5281/zenodo.7614955.

Повний текст джерела
Анотація:
У науковій розвідці визначено роль та статус цифрової грамотності при формуванні професійних компетенцій майбутніх педагогічних фахівців. Висвітлено потребу в стандартизації принципів цифровізації задля формування універсальної парадигми фахових digital-skills науково-педагогічного профілю. Сучасний науково-педагогічний дискурс акцентує увагу не лише на організаційно-технологічних аспектах цифрової підготовки майбутніх &nbsp;науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, а й на значенні цифровізації при набутті фундаментальних та гнучких навичок. Оновлення навчально-методичних принцип
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Загура, Федір. "ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ДИСКУРС". Молодь і ринок, № 7/205 (19 листопада 2022). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2022.267309.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено сутність та особливості професійної діяльності викладачів фізичного виховання у закладах вищої освіти крізь призму нормативно-правових документів. Виконано аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Представлено результати контент-аналізу нормативних документів України, що декларують вимоги до компетентності викладача сучасного університету. Представлено основні напрями роботи науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти: науковий, навчальний, методичний, організаційний. Виконано аналіз нормативних документів щодо професійної підготовки студент
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Гасинець, Ярослава Степанівна, Михайло Михайлович Вакерич та Федір Федорович Куртяк. "Цифрова трансформація освіти майбутнього: стандарти, норми та правила". Академічні візії, № 16 (3 лютого 2023). https://doi.org/10.5281/zenodo.7605011.

Повний текст джерела
Анотація:
У науковій розвідці висвітлено проблему позиціонування цифрового освітнього кластера в поточних та довгострокових освітніх стратегіях. У статті визначено практично-педагогічні та теоретико-методологічні настанови для цифрових трансформацій, які регулюють процеси інновацій в освітній системі. Вказано на необхідність контролювати процеси цифровізації освітнього простору, щоб уникнути нівелювання фундаментальних цільових принципів освіти. Методологічною основою дослідження визначено комплекс методів науково-педагогічного дискурсу, завдяки якому здійснено моделювання статусу цифрового сегмента в о
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Петренко, Ольга. "КУЛЬТУРНО-ЕСТЕТИЧНІ УНІВЕРСАЛІЇ ПОЕЗІЇ ДМИТРА КРЕМЕНЯ". "Вересень", 3 серпня 2023. http://dx.doi.org/10.54662/veresen.2023.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасний вимір дослідження поетичного доробку Дмитра Кременя охоплює безліч аспектів історіософського, культурологічного, філологічного, художньо-естетичного, мистецтвознавчого, педагогічного дискурсів. Феномен творчості поета, есеїста, перекладача постає в розмаїтті обдарувань цієї унікальної особистості, мислення якої охоплювало глобальні проблемами буття і свідомості, органічно поєднувало розуміння національних і загальнолюдських цінностей. Поставлено проблему значення культурно-естетичних універсалій у поетичному доробку Дмитра Кременя, через які можна скласти уявлення про духовно-творчі о
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Каштанова, Тетяна. "Наукова і педагогічна спадщина Івана Івановича Бєлянкіна: бібліографічний і тематичний аналіз". 29 травня 2025. https://doi.org/10.5281/zenodo.15545714.

Повний текст джерела
Анотація:
<em>Стаття присвячена комплексному дослідженню наукової та педагогічної діяльності Івана Івановича Бєлянкіна &ndash; вченого-математика, викладача Харківського технологічного інституту початку ХХ&nbsp;ст. Метою дослідження є систематизація, аналіз і вперше здійснена повна реконструкція бібліографічної спадщини науковця. Особлива увага приділяється змістовному наповненню його праць, з&rsquo;ясуванню тематичних акцентів, освітньо-наукових пріоритетів та обставин його наукового визнання в академічному середовищі імперського періоду.</em> <em>У дослідженні використано міждисциплінарний підхід, що
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!