Добірка наукової літератури з теми "Постійні магніти"

Розроблена методика та дослідна установка для проведення лабораторної роботи з фізики, яка використовує електронні терези для визначення функціональної залежності сили взаємодії між двома постійними магнітами, між магнітом і феромагнетиком від відстані між ними, а також магнітної сприйнятливості пара-, діа- та феромагнетиків. Формулювання проблеми. Обчислити величину магнітної індукції постійного магніта на деякій відстані, використовуючи закон Біо-Савара-Лапласа, є дуже складним завданням для студентів вступних курсів. Як показали опитування, студенти майже одностайно вважають, що сила взаємодії між двома магнітами оберненоквадратично залежить від відстані між ними. Тому тільки експеримент дає змогу студентам-початківцям дати відповідь на це питання. Проблемой для студентів вє також спроба класифікувати матеріали за ознакою магнітна-немагнітна. Експериментальне вимірювання магнітної сприйнятливості речовин дозволить студентам зробити правільний висновок, що всі матеріали намагнічуються. Матеріали і методи. Авторами була розроблена вимірювальна схема та дослідницька установка, яка передбачала можливість її відтворення студентами під час дистаційного навчання. За допомогою електронних вагів та неодимових магнітів визначалися діа- та парамагнітні властивості різних речовин, які зустрічаються в повсякденному середовищі учнів. Результати. Основним результатом роботи є розробка методології доведення до студентів того факту, що закони, за допомогою яких описуються магнітні поля постійних магнітів, не є “оберненоквадратичними”. Висновки. Експерементально підтверджена обернено кубічна залежність магнітної індукції від відстані; сила взаємодії між двома постійними магнітами пропорцйна , між магнітом і феромагнетиком . Визначено магнітна сприйнятливість феромагнетика (залізо), парамагнетика (алюміній), діамагнетика (вода) .

<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В., Пидкивка С.В. Разработка предложений по использованию генераторов с постоянными магнитами в энергетических установках // Сборник научных трудов Харьковского университета воздушных сил (ISSN 2073-7378), № 4 (26). - Украина, Харьков: ХУВС им. И. Кожедуба, 2010. - С. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] Совершенствование процессов энергопотребления является важной задачей, нерешенность которой определяет энергетическую безопасности Украины, особенно учитывая отсутствие в стране больших запасов нефти, газа, ядерного топлива. в современной энергетике перспективно использование автономных энергоустановок, максимально приближенных к потребителю. С учетом современного развития технологии изготовления постоянных магнитов для малой энергетики следует рассмотреть возможность использования генераторов с магнитоэлектрическим возбуждением в энергоустановках. <strong>Ключевые слова:</strong> энергосбережение, автономная энергосистема, постоянные магниты, малая энергетика. На сайте издательства: сборник, статья - скачать pdf Репозиторий НТУ &quot;ХПИ&quot; - открыть pdf. Библиотека Вернадского (скачать pdf) &nbsp; <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В., Підківка С.В. Розробка пропозицій щодо використання генераторів з постійними магнітами в енергетичних установках (рос.) // Збірник наукових праць Харківського університету повітряних сил (ISSN 2073-7378), № 4(26). - Україна, Харків: ХУПС ім. І. Кожедуба, 2010. - С. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] Розглянуті питання енергозбереження &ndash; важливої технічної, економічної і екологічної проблеми, що визначає енергетичну безпеку України. у сучасній енергетиці перспективне використання автономних енергоустановок, максимально наближених до споживача. З урахуванням сучасного розвитку технології виготовлення постійних магнітів для малої енергетики слід розглянути можливість використання генераторів з магнітоелектричним збудженням в енергоустановках. <strong>Ключові слова:</strong> енергозбереження, автономна енергосистема, постійні магніти, мала енергетика. &nbsp; <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V., Pidkivka S.V. (2010) Development of suggestions on the use of generators with permanent magnets in the power plants&nbsp;(rus.) / Scientific Works of Kharkiv Air Force University (ISSN 2073-7378), 4(26), pp. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] The questions of saving of electric power are considered &ndash; important technical, economic and ecological problem determining power safety of Ukraine. In modern energy perspective the use of autonomous power plants maximally close to the user. Taking into account modern development of technology of making of permanent magnets for small energy it is necessary to consider possibility of the use of generators with electromagnetic excitation in power plants. <strong>Keywords:</strong> energy saving, autonomous grid, permanent magnets, small energy.

На даний час двигуни постійного струму зі збудженням від постійних магнітів (ДПС ПМ) широко застосовуються в транспортних засобах, побутових приладах, переносному електроінструменті внаслідок простої конструкції та невеликої вартості. Тому завдання створення математичних моделей їх розрахунку, які можна застосувати для проектування, є актуальним. Метою статті є уточнення математичної моделі магнітного стану ДПС ПМ та дослідна перевірка відповідності результатів експерименту результатам розрахунку. Для опису магнітного стану ДПС ПМ використана теорія магнітних та електричних кіл. Запропонована уточнена розгалужена заступна схема магнітопроводу ДПС ПМ з зосередженими параметрами. У цій схемі немагнітним ділянкам магнітопроводу відповідають постійні магнітні опори. Ділянкам магнітопроводу з феромагнітних матеріалів відповідають нелінійні магнітні опори, які представлені залежністю F[Ф] спаду намагнічуючої сили на магнітному опорі від магнітного потоку. Зубцева зону якоря, розміщена під магнітами, розбивається на m однакових секторів радіальними площинами, перпендикулярними до площини листів якоря. Заступна схема магнітопроводу описана системою нелінійних рівнянь, складених для однієї полюсної поділки двигуна з використанням методу контурних струмів. Ця система містить три рівняння контурів статора та (m – 1) рівнянь для контурів якоря. Наведені результати розрахунку потоку магніту та індукцій у різних ділянках магнітопроводу ДПС ПМ. Адекватність розрахунку магнітного кола ДПС ПМ перевірена стосовно потоку магніту. Дослідний взірець ДПС ПМ складається зі статора та необмотаного якоря. В діаметральних пазах якоря, заповнених діелектриком, намотана вимірювальна котушка, витки якої розташовані біля повітряного проміжку. Виводи вимірювальної котушки приєднані до флюксметра. Фіксувалося відхилення стрілки флюксметра під час обертання якоря від положення котушки, яке відповідає геометричній нейтралі, до її положення, що збігається з віссю полюсів. Розрахункове та дослідне значення потоку магніту збігаються з точністю 0,86%, що підтверджує адекватність запропонованої математичної моделі магнітного стану ДПС ПМ. Запропонована заступна схема магнітопроводу та система рівнянь, що її описують, можуть бути базою для створення математичних моделей розрахунку статичних характеристик та перехідних режимів ДПС ПМ.

Процес спорудження нафтогазових свердловин супроводжується періодичними відмовами та руйнуванням бурового інструменту, в результаті чого на вибої залишаються різні за формою і масою металеві уламки. Для ліквідації аварій та очищення вибоїв нафтових і газових свердловин від металевих предметів широко використовують магнітні ловильні пристрої. Ловильні пристрої на основі постійних магнітів працюють у важких умовах, які ще більше ускладнюються зі зростанням глибини свердловин. Тому, метою роботи є дослідження впливу експлуатаційних чинників на ефективність роботи магнітних пристроїв. Для цього проаналізовано умови експлуатації та встановлено чинники, що впливають на роботу ловильних пристроїв з постійними магнітами. До них відносяться: діаметр та орієнтація свердловини, тип промивальної рідини, маса, розміри та матеріал аварійних уламків, наявність шламу на вибої свердловини, вібрації, удари, висоті тиски та температури. Для встановлення впливу високих температур на силові характеристики магнітних систем ловильних пристроїв проведено теоретичні дослідження з використанням методу скінченних елементів. В результаті отримано значення вантажопідіймальної сили для магнітних систем з різними марками постійних магнітів. Встановлено, що силові характеристики систем зменшуються із підвищенням температури навколишнього середовища. Із перевищенням верхньої межі робочої температури постійних магнітів зниження вантажопідіймальної сили відбувається значно швидше. Також досліджено вплив довжини постійних магнітів на термостабільність магнітних систем. Розроблено рекомендації щодо застосування рідкісноземельних неодимових постійних магнітів в магнітних системах ловильних пристроїв в свердловинах різної глибини.

Різноманіття аварій, що виникають в процесі спорудження нафтових і газових свердловин, зумовлює широке використання магнітних ловильних пристроїв. Суттєвим недоліком відомих пристроїв на основі постійних магнітів є плоска робоча поверхня магнітної системи, що не дозволяє досягнути достатньої сили притягання з уловлюваним предметом складної геометричної форми. Тому, метою роботи є підвищення ефективності вилучення із свердловин предметів неправильної геометричної форми. Для цього розроблено новий ловильний пристрій великого діаметра з рухомими магнітними системами, здатними відтворювати форму уловлюваних предметів. Кожна магнітна система, що скомпонована із постійних рідкісноземельних магнітів та концентрично розміщених магнітопроводів, утримується магнітним полем суміжних систем протилежної полярності. Збільшення вантажопідіймальної сили відбувається внаслідок осьового переміщення магнітних систем та зростання площі контакту з аварійними предметами. Для підтвердження працездатності розробленого пристрою проведено теоретичні дослідження з використанням методу скінченних елементів. В результаті одержано моделі розподілу магнітної індукції, що ілюструють високі силові характеристики магнітних систем. Розраховані значення вантажопідіймальної сили під час взаємодії магнітних систем із шарошкою бурового долота та цілим долотом підтверджують здатність уловлення предметів неправильної геометричної форми. Також встановлено незначне зменшення зусилля притягання під час уловлення предметів, виготовлених із легованих сталей. Застосування розробленого магнітного пристрою дасть можливість вилучати із свердловини феромагнітні предмети будь-яких форми, маси та положення на вибої.

Розглядається можливість застосування методу газового розпилювання розплаву для одержання постійних магнітів на основі системи Fe-Nd-B. Показано, що в останні десятиріччя інтенсивно зростає обсяг виробництва ПМ на основі інтерметалідних сполук рідкоземельних металів із залізом. Магнітні властивості спечених ПМ зі сплавів Nd-Fe-B складним чином залежать від їх складу і структури, що, в свою чергу, визначаються способами їх одержання. Висвітлено можливості, переваги та недоліки різних способів виробництва магнітно-твердих матеріалів. Показано, що метод газового розпилювання за рахунок високих швидкостей розплаву в процесі охолодження дає змогу забезпечити для багатьох складнолегованих сплавів переохолодження, достатні для формування однорідного хімічного та структурно-фазового складу. Експериментально одержано зразки зі сплаву Fe-Nd-B за технологією, що включає виплавляння сплаву в індукційній печі, розпилювання одержаного розплаву нагрітим інертним газом, пресування порошку в орієнтую-чому магнітному полі, спікання та наступну термообробку. Наведені порівняльні результати вимірювань магнітних властивостей матеріалу на основі сплаву Fe-Nd-B свідчать, що оптимальною температурою підігріву газу можна вважати 523 К. Таким чином, використання порошку дрібних фракцій, одержаного за рахунок підігріву газу-енергоносія, для виробництва магнітопластів дозволяє підвищити рівень та стабільність магнітних властивостей постійних магнітів системи Fe-Nd-B.

<strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В., Нечуйвітер Л.П., Занихайло Є.О. Порівняльний аналіз енергетичних параметрів генераторів, які використовуються у вітроенергетичних установках // Збірник наукових праць &quot;Системи управління, навігації та зв&#39;язку&quot; (ISSN 2073-7394), № 2 (18). - Україна, Київ: ДП &quot;ЦНДІ навігації і управління&quot;, 2011. - С. 196-200. https://doi.org/10.5281/zenodo.2531066] Порівняно енергетичні параметри синхронного генератора на постійних магнітах та асинхронного генератора з к.з. ротором, які встановлюються на вітроенергетичних установках (ВЕУ), особливості їх роботи, вплив змінного потоку вітру на енергетичні параметри автономної енергетичної системи ВЕУ. Встановлено особливості роботи цих генераторів в умовах реального часу для м. Сімферополь, зроблені пропозиції по зниженню необхідної швидкості вітру для роботи ВЕУ та рекомендації по використанню різних типів електричних генераторів на вітроенергетичних установках. <strong>Ключові слова:</strong> вітроенергетика, асинхронний генератор, синхронний генератор, постійні магніти. &nbsp; <strong>На русском: </strong>[Шевченко В.В., Нечуйвитер Л.П., Заныхайло Е.А. Сравнительный анализ энергетических параметров генераторов, используемых в ветроэнергетических установках (укр.) // Сборник научных трудов &quot;Системы управления, навигации и связи&quot; (ISSN 2073-7394), № 2 (18). - Украина, Киев: ГП &quot;ЦНИИ навигации и управления&quot;, 2011. - С. 196-200. https://doi.org/10.5281/zenodo.2531066] Проведено сравнение энергетических параметров синхронного генератора на постоянных магнитах и асинхронного генератора с к.з. ротором, которые устанавливаются на ветроэнергетических установках (ВЭУ), особенности их работы, влияние переменного потока ветра на энергетические параметры автономной энергетической системы ВЭУ. Установлены особенности работы этих генераторов в условиях реального времени для г. Симферополь, сделаны предложения по снижению необходимой скорости ветра для работы ВЭУ. Даны рекомендации по использованию различных типов электрических генераторов на ветроэнергетических установках. <strong>Ключевые слова:</strong> ветроэнергетика, асинхронный генератор, синхронный генератор, постоянные магниты. &nbsp; <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V., Nechuiviter L.P., Zanykhailo E.A. (2011) Comparative analysis of the energy parameters of generators used in wind power plants (ukr.) / Systems of Control, Navigation and Communication (ISSN 2073-7394), 2(18), pp. 196-200. https://doi.org/10.5281/zenodo.2531066] A comparison of the energy parameters of a permanent magnet synchronous generator and an asynchronous generator with a short circuit has been made. The rotor, which are installed on wind power plants (wind turbines), features of their work, the effect of variable wind flow on the energy parameters of an autonomous energy system of wind turbines. The features of the operation of these generators in real-time conditions for the city of Simferopol were established, proposals were made to reduce the required wind speed for the operation of wind turbines. Recommendations on the use of various types of electric generators on wind power plants are given. <strong>Keywords:</strong> wind power, asynchronous generator, synchronous generator, permanent magnets.

Представлено математичну модель для визначення енергетичної ефективності постійних магнітів, які використовуються у магнітних системах. Доведено адекватність моделі на основі проведеного моделювання для двополюсної циліндричної магнітної системи.

Однофазні колекторні двигуни (ОКД) із послідовним збудженням мають просту конструкцію та невелику вартість, тому перспективні щодо застосування для приводу приладів побутової техніки та електричного ручного інструменту. Це зумовлює необхідність створення математичних моделей ОКД, які дали б змогу як розробляти нові, так і модернізувати наявні зразки таких двигунів. Мета статті – створення інженерної математичної моделі магнітного стану ОКД із використанням колових методів. Вихідними параметрами для цієї моделі є розміри магнітного кола, обмоткові дані та миттєві значення струмів статора і якоря. Розроблена модель дає змогу визначити криву поля у повітряному проміжку ОКД, а також розрахувати магнітні індукції на всіх інших ділянках магнітного кола ОКД. Математичну модель магнітного стану ОКД розглянуто на прикладі найпоширенішої двополюсної конструкції. Магнітний стан ОКД подано вичерпною заступною схемою магнітопроводу із зосередженими параметрами. Окремі ділянки магнітопроводу, в межах яких магнітне поле вважається однорідним, замінені магнітними опорами. Нелінійні магнітні опори (НМО) відповідають феромагнітним ділянкам магнітопроводу та зубцевій зоні якоря, а постійні магнітні опори (ПМО) – ділянкам повітряного проміжку та ділянкам, де протікають потоки розсіяння. НМО представлені нелінійними характеристиками як залежностями намагнічувальнх сил (НС) від магнітного потоку – F [Ф]. Активний шар якоря ОКД під полюсами в площині, яка перпендикулярна до осі обертання двигуна, поділено на m рівномірних секторів. Заступна схема магнітного кола ОКД містить НМО ділянок ярма статора, полюсів статора, зубцевого шару якоря, ярма якоря, а також ПМО ділянок повітряного проміжку і можливих шляхів замикання потоків розсіяння. Для складання системи рівнянь, яка описує заступну схему, використано метод контурних потоків. Систему нелінійних алгебричних рівнянь можна розв’язати, зокрема, ітераційним методом Ньютона. Запропонована математична модель магнітного стану ОКД може бути основою для розроблення математичних моделей розрахунку перехідних режимів та статичних характеристик цього типу двигуна.

У роботі розроблена комп’ютерна Simulink-модель вітроенергетичної установки малої потужності (3 кВт), в який замість механічного редуктора використовується магнітний редуктор, а також наявний синхронний генератор з постійними магнітами. На основі цієї моделі проведені розрахунки пов’язаних механічних та електричних процесів у двох режимах її роботи – пусково-му режимі та режимі миттєвого коливання швидкості вітру, що діє на вітрову турбіну (від 10 до 14 м/с і потім знову 10 м/с). За результатами проведених розрахунків показано, що в перехідних режимах при виник-ненні короткочасних динамічних перевантажень обидва ротори магнітного редуктора на пев-ний проміжок часу можуть випадати з синхронного руху і далі, залежно від параметрів редуктора (а також інших елементів). Електромеханічна система або досягає певного робочого усталеного режиму, або втрачає можливість передавання механічної потужності від вітрової турбіни до генератора внаслідок випадіння із синхронізму роторів магнітного редуктора. При цьому переважно від значення максимального магнітного моменту редуктора залежить стійкість роботи вітроенергетичної установки в цілому. Бібл. 13, рис. 8.

Дисертація присвячена питанням підвищення ККД зварювальних генераторів постійного струму. З метою підвищення ККД запропонована нова комбінована електромагнітна та магнітоелектрична система збудження зварювального генератора. Розроблена методика розрахунку електромагнітних характеристик генератора за результатами розрахунку магнітного поля методом скінчених елементів. Проведено аналіз впливу торцевих полів розсіювання на адекватність моделі постійного магніту прийнятої при розрахунку магнітного поля. Розроблена математична модель залежності усталеності горіння дуги від довжини повітряного зазору та струму збудження. Створена загальна схема розрахунку зварювального генератора. Розроблено та створено експериментальний зварювальний генератор з комбінованим збудженням та проведено його випробування. Створена модель дослідного зварювального генератора.<br>The dissertation is devoted by a problem of increase efficiency of welding generators of a direct current. With the purpose of increase efficiency the offered new combined electromagnetic and permanent magnet system of excitation of the welding generator. The design procedure of electromagnetic characteristics of the generator on results of calculation of a magnetic field is created by a method of final elements. The analysis of influence of face fields of dispersion on adequacy of model of a constant magnet accepted is carried spent at calculation of a magnetic field. The mathematical model of dependence of stability of burning of an arch from length of an air backlash and a current of excitation is developed. The general circuit of calculation of the welding generator is created. The experimental welding generator with the combined excitation is developed and created and its tests are carried spent. The created model of the experienced welding generator.

Робота присвячена підвищенню ефективності синхронних двигунів на постійних магнітах шляхом мінімізації теплових втрат. Розглядаються проблема теплового аналізу електричних машин, яка представляє значний науковий та практичний інтерес.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.09.01 – електричні машини й апарати. – Національний технічний університет України "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2016. Дисертаційна робота присвячена питанням розробки та дослідження особливостей електромагнітних та електромеханічних процесів коаксіально-лінійних двигунів з аксіальним та радіальним вектором намагнічування постійних магнітів для привода робочого органу занурювача. Запропоновані конструкції коаксіально-лінійних двигунів з постійними магнітами для привода робочого органу занурювача будівельних елементів, а також методи розрахунку магнітної індукції, електромеханічних та частотних характеристик при статичному та динамічному режимах роботи вібраційного обладнання на основі коаксіально-лінійних двигунів з постійними магнітами. Розроблені та виготовлені експериментальні стенди для дослідження статичних та динамічних характеристик коаксіально-лінійних двигунів з постійними магнітами. На основі проведеного дослідження коаксіально-лінійних двигунів з аксіальним та радіальним вектором намагнічування постійних магнітів з однаковими конструктивними параметрами статора та рівними за масою магнітами та порівняння їх характеристик, отриманих при статичному та динамічному режимах роботи двигунів, встановлено доцільність використання коаксіально-лінійних двигунів з радіальним вектором намагнічування постійних магнітів для привода робочого органу занурювача будівельних елементів.<br>The thesis for competition of the academic degree of candidate of technical sciences on the speciality 05.09.01 - electrical machines and apparatus. - The National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" (NTU "KhPI"), Kharkiv, 2016. The thesis is devoted to the issues of development and study of the characteristics of magnetic and electromechanical processes in the coaxial linear motors with axial and radial magnetization vector of permanent magnets for drive of the working body of immertor. The construction of coaxial linear motors with permanent magnets for drive of the working body of the immertor of building, models and methods of calculating the values of the parameters of electromagnetic induction, electromechanical and frequency characteristics under static and dynamic modes of vibration equipment with axial and radial magnetization vector of permanent magnets are researched. The experimental stand for removal of static and dynamic characteristics of coaxial linear motors with permanent magnets is developed and manufactured. The analysis of the effectiveness of using the coaxial linear motors with axial and radial magnetization vector of permanent magnets for drive of the working body of the immertor of building elements with the same design parameters of stator and magnets equal in weight during the process of creating drives of vibrators based on comparison, obtained by static and dynamic modes.

Обґрунтування. Генералізований і міліарний туберкульоз (ТБ) залишаються серйозною медичною та соціальною проблемами, особливо в країнах з високою захворюваністю на ТБ і зростанням лікарської стійкості. Зважаючи на тяжкість клінічного перебігу та високий ризик летальності, впровадження найкращих клінічних практик у діагностиці й лікуванні цього захворювання є критично важливим для зниження рівня смертності та покращення результатів терапії. Клінічний випадок. Пацієнт Б., 37 років. Скарги на виражену слабкість, біль у ногах під час ходьби, підйоми температури тіла до 40 °С переважно у вечірній і нічний час протягом 1 місяця, задишку при ходьбі та підйомі сходами, іноді запаморочення та порушення ходи, втрату 35 кг за 2 місяці, серцебиття, появу виразок на губах останні 2 дні, діарею по 3-4 рази на добу. Анамнез: стан погіршився поступово за пів року до госпіталізації, пацієнт приймав жарознижувальні, по медичну допомогу не звертався, незважаючи на погіршення стану та прогресивну втрату ваги. За останні 3 тижні стан різко погіршився (температура тіла до 40 °С), звернувся до сімейного лікаря. Призначено обстеження, де було підтверджено ВІЛ (про цей діагноз пацієнт знав 4 роки, але лікування не отримував) і встановлено молекулярно-генетичним методом стійкість до рифампіцину. Госпіталізований у клініку ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» з діагнозом: МЛС/Риф-ТБ (01.09.2023) легень (міліарний), дестр.-, МБТ+, МГ+, риф.+, к. 0, фТМЧ 0, гіст. 0, внутрішньочеревних і периферичних (шийних) лімфовузлів, дестр.-, МБТ 0, LF LAM 0, гіст. 0 (вперше діагностований ТБ), ког. 3 (2023). Тубінтоксикація. Дихальна недостатність ІІ. Вторинна анемія. ВІЛ-інфекція IV клінічної стадії. Результати дообстежень: CD4 – 60 клітин, вірусне навантаження – 195 000 коп./мл. Призначено антиретровірусну терапію (АРТ) TAF/3TC/DTG (тенофовіру алафенамід + ламівудин + долутегравір). На серії КТ-зрізів (рис. 1) у всіх відділах обох легень вогнищево-інфільтративні зміни, об’ємні процеси не виявляються. Архітектоніка легеневого малюнка не порушена. Збільшені внутрішньогрудні лімфатичні вузли паратрахеальної групи праворуч до 10 мм, одиничний зі звапненнями, біфуркаційної групи до 18 мм. Збільшені підключичні, надключичні лімфатичні вузли до 10-12 мм. Аксилярні лімфатичні вузли також збільшені – праворуч до 25 мм, ліворуч до 22 мм, зливаються в конгломерати. Cor vasa без особливостей. У порожнині перикарда виявляється випіт, з товщиною шару до 15 мм. У зоні візуалізації відзначається збільшення розмірів печінки, селезінки. КТ-ознаки внутрішньогрудної, аксилярної, шийної лімфаденопатії. Гідроперикард. Гепатоспленомегалія. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку: виявляються ознаки поодиноких вогнищ периваскулярного гліозу в лобних і правій тім’яній частках. Біохімічний аналіз крові в динаміці (табл.): відзначаються гіпоальбумінемія та гіперкреатинінемія. Рішення центральної лікарської консультативної комісії щодо хіміорезистентного ТБ (ЦЛКК-ХРТБ) № 1: зважаючи на поширеність туберкульозного процесу (легені (+ можливо, бронхи), плевральні порожнини, перикард, внутрішньогрудні, внутрішньочеревні та периферичні (шийні) лімфовузли), тяжкість стану, лихоманку, розпочату неадекватно АРТ, показники роботи нирок (хронічний гломерулонефрит на тлі ВІЛ), виражену анемію, лімфопенію, вирішено призначити лікування за життєвими показаннями переліком препаратів, що мають найменший нефротоксичний ефект – Bdq Mfx Mpn під чітким контролем показників крові, сечі, гемодинаміки та за рекомендаціями суміжних спеціалістів щодо супутніх патологій і станів. Консультація невролога: метаболічна токсична енцефалопатія на тлі ВІЛ-інфекції IV клінічної стадії у вигляді вестибуло-атактичного й астенічного синдромів. Полінейропатія нижніх кінцівок ідіопатична, сенсорно-моторна. Дисемінований/міліарний ТБ, МБТ+. Анемія легкого ступеня. Рекомендовано МРТ головного мозку, Сорбілакт, Медіаторн, Долоріва, Берлітіон. Консультація нефролога: ТБ легені, МЛС/Риф-ТБ (01.09.2023) міліарний з ураженням легень, дестр.-, МБТ+, МГ+, риф.+, к. 0, фТМЧ 0, гіст. 0, внутрішньогрудних, внутрішньочеревних і периферичних (шийних) лімфовузлів, полісерозиту (перикардиту, двобічного плевриту), дестр.-, МБТ 0, LF LAM 0, гіст. 0 (вперше діагностований ТБ), ког. 3 (2023). ВІЛ-інфекція IV клінічної стадії. Сепсис? Синдром поліорганної недостатності? Гостре пошкодження нирок ІІІ стадії, неолігурія у складі синдрому поліорганної недостатності та на тлі попередньої хронічної хвороби нирок ІV стадії (розрахункова швидкість клубочкової фільтрації – 24,2 мл/хв/1,75 м2), гломерулонефриту інфекційного (вірусного) генезу. Анемія. Рекомендовано: 1) дієта № 7, продовжити призначену терапію (лікування основного захворювання); 2) корекція анемії (переливання еритроцитарної маси); 3) постійний моніторинг водно-електролітного балансу, біохімічних і гематологічних показників крові, ваги пацієнта; 4) вирішення питання про потребу гемодіалізу за відсутності позитивної динаміки креатиніну сироватки крові (08.09.2023). Консультація інфекціоніста: скасування АРТ до відновлення функції нирок. Показано консультацію нефролога, моніторинг артеріального тиску, контроль діурезу, аналізи – креатинін, сечовина, сечова кислота, кальцій, калій, фосфор, лікування – сорбенти, очисна клізма, сода-буфер внутрішньовенно. Загальний стан пацієнта поступово погіршувався: наростала задишка, температура тіла – до 38 °С. За 2 останні дні 2 епізоди сильної носової кровотечі. Наростала слабкість, апетиту не було. Наростання олігурії (протягом доби випив 1200 мл рідини + 1050 мл інфузіями, виділив 1250 мл сечі), наступної доби – 450 мл сечі при вжитих і введених 1500 мл розчинів. Білок у добовій сечі – 0,15 г. З’явилися жовтушність шкірних покривів та іктеричність склер. Отримано результати з приватної лабораторії: фосфор – 2,59 ммоль/л, феритин – 754 нг/мл, залізо в сироватці – 10,5 мкмоль/л, насичення трансферину залізом – 21,5 %, трансферин – 1,9 г/л, паратгормон – 10,40 пг/мл. 08.09.2023 пацієнта перевели до реанімаційного відділення в тяжкому стані. У реанімації провели консиліум фтизіатрів, інфекціоніста, реаніматолога. Зважаючи на об’єктивний стан, дані динамічного спостереження, клінічних аналізів у динаміці, рекомендовано: реакція пасивної гемаглютинації з лептоспірозним діагностикумом; креатинфосфокіназа; тимчасово (на 3 дні) скасувати Bdq і Mfx, питання щодо їх поновлення та/або призначення інших антимікобактеріальних препаратів у лікуванні (доцільності в призначенні АРТ, бісептолу та флуконазолу наразі немає, їх призначення буде розглянуто після покращення стану пацієнта та поліпшення клінічних показників крові); меропенем у лікуванні залишається, доза незмінна. Повторний консиліум через 3 дні – за результатами наявних результатів обстежень було відновлено Bdq і Мfx. Загальний стан істотно покращується. Рішення ЦЛКК-ХРТБ № 2: рекомендовано до лікування додати Cs 0,75 щоденно. Перегляд схеми лікування за зміни показників крові (анемія, гіпоальбумінемія). Отже, режим лікування: Bdq Mfx Cs Mpn. Лінезолід до режиму не доданий через анемію, призначено переливання еритроцитарної маси. Рішення ЦЛКК-ХРТБ № 3: у зв’язку з нормалізацією стану та рівня альбуміну (37,1 г/л), отриманням результату фенотипового тесту медикаментозної чутливості з резистентністю до HR до лікування додати Dlm і продовжити лікування за режимом Bdq Mfx Mpn Cs Dlm до повного усунення ознак анемії, далі представлення на розсуд ЦЛКК-ХРТБ для вирішення питання призначення лінезоліду. Консультація інфекціоніста через 2 місяці: рекомендовано контрольну комп’ютерну томографію органів грудної порожнини – КТ ОГП (негативації динаміки щодо лімфовузлів не виявлено), полімеразну ланцюгову реакцію на Toxoplasma gondii та цитомегаловірус (обидва тести негативні). Через 1 місяць відновлено АРТ – TAF/3TC/DTG. Через 10 днів після цього діагностовано синдром відновлення імунної системи (збільшення шийної групи лімфовузлів, температура тіла – 38,8 °С), призначено преднізолон із 30 мг (калій, омепразол). Рішення ЦЛКК-ХРТБ № 4: рекомендовано призначити лінезолід 600 мг щоденно, Суфер 5,0 внутрішньовенно струминно № 5, фолієву кислоту 5 мг, вітамін В12 щоденно, контрольні гемограми. Пацієнт отримував режим лікування – Bdq Mfx Lzd Cs Dlm Mpn. Стан на тлі призначення гормональної терапії покращився, однак після її завершення через 1,5 місяця повторно підйом температури тіла до 39 °С та збільшення лімфовузлів шиї. Повторено аналіз на цитомегаловірус – негативний, на SARS-CoV-2 – негативний. Повторно призначено гормони – преднізолон із 30 мг (калій, омепразол). Поступово стан пацієнта став покращуватися, лімфовузли зменшилися, температура тіла нормалізувалася, налагодилися апетит, сон, пацієнт став набирати вагу (12 кг), поступово зникли прояви інших опортуністичних інфекцій. Рішення ЦЛКК-ХРТБ № 5: пацієнт протягом 5,5 місяців отримує лікування за індивідуалізованим режимом. Відзначається клінічне покращення, досягнуто стійкого знебацилення з 1-го місяця лікування, позитивна динаміка за даними КТ ОГП й ультразвукового дослідження органів черевної порожнини – зменшення всіх груп лімфовузлів. Рекомендовано, зважаючи на ВІЛ-статус з низьким рівнем CD4 та наявним вірусним навантаженням, проявом синдрому відновлення імунної системи, лікування продовжити без парентеральних антимікобактеріальних препаратів (Mpn) – у режимі Bdq Mfx Cs Dlm Lzd. Контрольна КТ ОГП: позитивна динаміка процесу – зменшення розмірів усіх груп лімфовузлів. Пацієнт завершив лікування з результатом «вилікування». Висновки. З огляду на високий рівень смертності та складність ведення пацієнтів з генералізованим і міліарним ТБ важливими залишаються інтеграція сучасних методів діагностики та лікування, а також міждисциплінарний підхід до їх ведення. Впровадження найкращих клінічних практик дасть змогу значно покращити результати лікування, знизити рівень резистентності та смертності, а також сприятиме контролю поширення інфекції.