Добірка наукової літератури з теми "Професійна економічна освіта"

У роботі розкрито архітектоніку та методику організації освітньонаукового процесу професійної підготовки фахівців-економістів банківської сфери з компетентностями для підприємництва. Сформульовано дефініції «професійна підготовка економістів», «підприємницька діяльність»; підібрано кваліфікації фахівців та професіоналів економістів банківської справи з компетентностями для підприємницької діяльності, визначено можливості їх реалізації у професійних середовищах за видами економічної діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови соціально-економічного спрямування, які орієнтовані на гарантування економічної безпеки на рівнях та у типах забезпечення. Досліджено соціально-економічне замовлення попиту сфер працевлаштування на фахівців банківської справи (за сферами працевлаштування) у галузях знань 01 Освіта/Педагогіка, 05 Соціальні та поведінкові науки, 07 Управління та адміністрування за спеціальностями 015 Професійна освіта (Економіка), 051 Економіка та 072 Фінанси, економістів (за сферами працевлаштування) у галузях знань 01 Освіта/Педагогіка, 05 Соціальні та поведінкові науки, 07 Управління та адміністрування за спеціальностями 015 Професійна освіта (Економіка), 051 Економіка та 072 Фінанси. Запропоновано наповнення змістовно-методичної складової організації процесу професійної підготовки майбутніх економістів, орієнтованої на гарантування національної економічної безпеки, галузевої за видами економічної діяльності та інституційної організації для забезпечення розвитку підприємництва, а саме: розкрито змістовне наповнення освітньометодичного модуля «Економічної безпеки держави», функціональної складової «Економічної безпеки підприємства», суспільно-семантичної компоненти «Соціально-економічної безпеки» та інтегрованої синергетики цільового змісту підготовки у сфері «Банківської справи».

У статті зазначено, що відповідно до потреб часу досить активним є розвиток економічної освіти, що є «альфою і омегою» суспільних знань, сприяє формуванню економічної культури, розвитку економічного мислення на основі глибокого розуміння економічних процесів, що дозволяє аналізувати факти й явища економічного життя, чинники та способи розв’язання економічних завдань, встановлювати зв'язки та відношення між ними, уможливлює створення та функціонування ефективного ринкового простору, який є важливим складником суспільного життя країни та особистості. Визначено, що економічна освіта – це важливий компонент особистісного розвитку та прогресу, процес отримання економічних знань, умінь, навичок, здатностей і досвіду для досягнення результатів – сформованості економічної компетентності, розвинутості економічної культури, мислення, свідомості, що реалізується як економічна поведінка особистості. Акцентовано, що метою економічної освіти учнівської молоді є передача, засвоєння та накопичення економічних знань, умінь і навичок, спрямованих на вироблення раціональної економічної поведінки, формування економічного стилю мислення, економічної культури та готовності свідомо та відповідально діяти в громадянському суспільстві. Підкреслено, що структурними складниками системи економічної освіти є засвоєння економічних знань, перетворення економічних знань в уміння та здатності, набуття навичок упровадження економічних знань у професійній дійсності. Зауважено, що економічна освіта учнівської молоді відбувається на всіх рівнях освіти, і це відображено в освітніх програмах, у змісті навчальних дисциплін, підручниках, посібниках, системі роботи закладу освіти. Наведено приклади закладів освіти та охарактеризовано напрями роботи щодо підготовки економічно освіченої учнівської молоді (Слов’янський педагогічний ліцей Слов’янської міської ради Донецької області, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»). Підсумовано, що вітчизняна освіта в Україні спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки учнівської молоді, формування інтелектуального потенціалу нації та всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства, підготовку молоді до життя та самореалізації у фінансово-економічному середовищі сучасної світобудови.

У статті зазначено, що існуючі проблеми професійної підготовки майбутніх економістів призвели до дефіциту кваліфікованих кадрів, які здатні після отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня знайти своє місце на ринку праці, адаптуватися в умовах мінливості праці, розв’язувати складні сучасні задачі підприємства на високому професійному рівні. Тому питання професійної підготовки економістів у вітчизняній педагогічній теорії є досить актуальними. У статті на основі існуючих визначень «вища освіта», «професійна підготовка», «професійна педагогічна підготовка фахівців економічної галузі» було сформульоване поняття «професійна підготовка економістів». Останнє розглядається як педагогічний процес, результатом якого є набуття ґрунтовних теоретичних знань у галузі економіки, а також формування професійних компетентностей й особливих професійних якостей, притаманних фахівцям сфери економіки: економічне і аналітичне мислення, комунікабельність і відповідальність, дисциплінованість та чесність тощо.Під час дослідження були визначені проблемні питання професійної підготовки економістів у вітчизняній педагогічній теорії: недостатня готовність випускників до якісного виконання своїх професійних обов’язків, вузькоспеціалізована професійна підготовка майбутніх економістів,недостатній рівень сформованості професійних компетентностей та особистісних якостей фахівця, використання традиційних методів організації освітнього процесу, відсутність практичних механізмів реалізації інноваційних педагогічних технологій, недосконалі освітні програмами та методики викладання навчальних дисциплін. Було запропоновано залучення студентів до участі у науковій діяльності, а також застосування поряд із традиційними методами навчання інноваційних освітніх технологій.Ключові слова: майбутні економісти, професійна підготовка економістів, професійні компетентності, особистісні якості фахівця, інноваційні освітні технології.

У статті зосереджено увагу на наукових публікаціях, в яких розглянуто питання формування соціально-економічної культури та визначення змісту соціально-економічної компетентності. До змісту соціально-економічної компетентності офіцерів віднесено знання, вміння та навички, особистісні якості (правова культура, комунікабельність, вміння працювати в команді, відповідальність, прагматизм), досвід, що сприяють розумінню соціальної значущості професії, формуванню готовності до розпізнання наслідків соціальних та економічних процесів, що відбуваються в суспільстві, шляхом їх аналізу. Представлений аналіз освітньо-професійних програм для підготовки в Академії Державної пенітенціарної служби фахівців за спеціальностями 081 «Право», 262 «Правоохоронна діяльність», 053 «Психологія» та 051 «Економіка». Встановлено, що освітньо-професійні програми вміщують перелік соціально-економічних компетентностей, що стосуються усвідомлення майбутніми офіцерами соціальної значущості майбутньої професії, наявності знань про основи економіки та різні економічні явища. Проведений аналіз силабусу навчальної дисципліни «Економіка та управління підприємствами установ виконання покарань» й зазначено, що простежується перевага теоретичної складової над практичною. Названо питання, які мають вивчатися курсантами та слухачами в процесі соціально-економічної підготовки. Висвітлено результати опитування 156 офіцерів, які перебували на курсах підвищення кваліфікації та окреслено перелік питань, вивченню яких вони надають перевагу. Мета статті – розкрити зміст та визначити педагогічні умови соціально-економічної підготовки офіцерів ДКВС України в системі безперервної освіти. Теоретично обґрунтовані педагогічні умови соціально-економічної підготовки офіцерів ДКВС України в системі безперервної освіти, які передбачають: використання інноваційних підходів та методик, інтерактивних форм і методів проведення занять; інтеграцію в освітній процес дисциплін, які дозволяють формувати та розвивати соціально-економічну компетентність офіцерів; забезпечення освітнього процесу належною матеріально-технічною базою; сприяння економічній самоосвіті та самовдосконаленню офіцерів, формуванню у них моральних та ділових якостей в умовах безперервної освіти.