Увійти

Готові списки джерел за темами / Психосемантичне дослідження / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Психосемантичне дослідження.

Статті в журналах з теми "Психосемантичне дослідження"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 липня 2025

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-31 статей у журналах для дослідження на тему "Психосемантичне дослідження".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Федоришин, Галина Миколаївна. "ПСИХОСЕМАНТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ ВЗАЄМИН У СВІДОМОСТІ МОЛОДІ". Психологічні студії, № 2 (8 вересня 2023): 178–85. http://dx.doi.org/10.32782/psych.studies/2023.2.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження полягала у психосемантичній репрезентації конструктів шлюбно-сімейних взаємин у свідомості молоді, зокрема жінок. З огляду на той факт, що батьківська сім’я чинить вагомий вплив на формування уявлення про майбутні подружні стосунки, дослідження здійснювалося через порівняння батьківської і майбутньої моделей шлюбно-сімейних взаємин. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та узагальнення досліджень; емпіричні – структуроване есе про батьківську та власну майбутню сім’ю, контент-аналіз, процентне співвідношення. Аналіз текстів дозвол

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Куцос, О. І. "КОНЦЕПТИ НА ПОЗНАЧЕННЯ РИС ХАРАКТЕРУ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ: ПСИХОСЕМАНТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПОЛЯ". Nova fìlologìâ, № 91 (5 грудня 2023): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-91-8.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження концептів як відображення особливостей мовної свідомості є важливим елементом створення цілісної картини національного характеру. Проведений аналіз демонструє, що вчені найчастіше приділяють увагу концептам на позначення соціокультурних явищ, світоглядних феноменів, емоційних станів тощо. Водночас матеріалів, які б висвітлювали концепти на позначення рис характеру, майже немає. Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей концептів на позначення рис характеру в українській мовній свідомості за допомогою психосемантичного моделювання концептуального поля. Для цього вирішуються три

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Остапенко, І. В., та О. П. Соснюк. "ПСИХОСЕМАНТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА УЯВЛЕНЬ ПРО МАЙБУТНЄ МОЛОДІ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (25 грудня 2023): 35–39. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені результати психосемантичного дослідження національної ідентифікації та проєктування майбутнього учнівської та студентської молоді різних регіонів України. Національна ідентифікація розглядається як усвідомлення приналежності до політичної нації – спільноти, що має свій досвід державності, традиції, міфи і символіку, спільні цінності і очікування щодо майбутнього. За результатами дослідження встановлено, що молодь усіх регіонів вірить у щасливе майбутнє України, покладається переважно на себе у створенні власного майбутнього та бачить перспективи будувати його у власній кр

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Орап, Марина, Наталія Савелюк та Ярослава Кальба. "ОБРАЗ ДЕРЖАВИ ЯК ВТІЛЕННЯ МЕНТАЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА". Психологія: реальність і перспективи, № 20 (1 червня 2023): 5–18. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.v1i20.340.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті теоретично аналізується категорія «образ» як одна із системотвірних у сучасній психології. Наголошено, що в основі конструювання будь-якого психічного образу лежать, поряд із психологічними, особистісними, індивідуальними, також різні значущі соціальні чинники. Виокремлюються і порівнюються такі його типи, як «образ держави» та «образ країни». Наголошується, що якщо образ держави – переважно політично орієнтований конструкт, пов’язаний із діями влади, то образ країни – фактор та індикатор ідентичності нації як особливої спільноти. Констатується, що в умовах проявів української менталь

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Куцос, О. І. "КОНЦЕПТИ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ: ПСИХОСЕМАНТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПОЛЯ". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 155–60. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема дослідження емоцій із лінгвістичного погляду привертає увагу вчених у різних контекстах. Разом із тим існують недостатньо вивчені лінгвістичні аспекти емоційної сфери людини. Зокрема, йдеться про дослідження концептуального поля концептів на позначення негативних емоційних станів у національній мовній свідомості. Ми вважаємо, що ефективним засобом аналізу таких концептів є дослідження результатів асоціативних експериментів із залученням розробленого автором методу психосемантичного моделювання концептуального поля. Цей метод ґрунтується на аналізі двох рівнів: психічний рівень моделюв

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Фотуйма, Ірина. "СИМВОЛІКО-МЕТАФОРИЧНА КОЛЬОРИСТИКА В СТРУКТУРІ РОМАНУ ТАНІ П’ЯНКОВОЇ «ВІК ЧЕРВОНИХ МУРАХ»". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 19(71) (26 березня 2024): 334–44. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-334-344.

Повний текст джерела

Анотація:

Таня П’янкова – відома прикарпатська письменниця – вразила своїх читачів новим романом «Вік червоних мурах», у якому підійшла до проблеми осмислення великої трагедії українського народу – Голодомору 1932–1933 рр. Розуміємо, що авторка відштовхувалася передовсім від реальних фактів, які зафіксовані документально, або ж опиралася на свідчення очевидців. Для неї важливе місце відігравав саме процес збереження і передачі прийдешнім поколінням історичної пам’яті, що є необхідною умовою існування культури. Мета статті: означити роль і місце кольоросемантики у процесі передачі художньої думки, яка пе

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Ставицький, О. О., та Д. О. Ставицький. "ПСИХОСЕМАНТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 11 (25 жовтня 2019): 150–56. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.27.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження рівнів розвитку моральної свідомості студентів гуманітарного профілю навчання з використанням психосемантичної методики Л. Кольберга (дев’ять дилем оціночного характеру норм і правил моралі). Використання психосемантичних методик дозволяє просто і зручно створити математичну модель індивідуальної свідомості – семантичний простір, як систему ознак, які описують об’єкти певної дійсності. Виявлено, що студенти демонструють різні рівні розвитку моральної свідомості залежно від актуальної ситуації. Водночас, афішуючи преконвенційний, кон

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Савелюк, Наталія Михайлівна. "ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ВИМІРИ ПЕРЕЖИВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ УКРАЇНЦЯМИ В УМОВАХ ВІЙНИ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (25 квітня 2024): 139–47. http://dx.doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснюється загальний теоретичний аналіз проблеми впливу війни як стресового та травмувального чинника на психоемоційні стани особистості. Окрема увага приділяється стислому опису психологічних симптомів людей із так званим «синдромом (комплексом) біженця» та їх порівнянню з населенням, яке в умовах воєнного стану залишається на території власної країни. Як емпіричний інструмент у дослідженні використано «Методику самооцінки функціонального стану (САН)» В. Доскіна й інших. Вибірку становили 209 респондентів із західних і східних областей України, а також українські емігранти. Отриман

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Гавриловська, Ксенія, та Валерія Войтенко. "СОЦІАЛЬНА СТИГМАТИЗАЦІЯ ОСІБ ІЗ ШИЗОФРЕНІЄЮ". Журнал соціальної та практичної психології, № 2 (27 грудня 2023): 11–17. http://dx.doi.org/10.32782/psy-2023-2-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з найбільш актуальних проблем у сфері психічного здоров’я є стигматизація осіб із психічними розладами. Соціальна стигматизація – це приписування певних особливостей, зазвичай, негативних, індивіду чи групі людей, якими вони можуть і не володіти. Стигматизація залежить від суспільних норм та нормативних очікувань. Стигматизація шизофренії може призвести до дискримінації та соціальної ізоляції. Тому важливо вивчати психосемантичні характеристики образу людини з шизофренією в масовій свідомості українців. Емпіричне дослідження, організоване методом вільного асоціативного експерименту дозв

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Міщиха, Л. П., та О. М. Коропецька. "ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ІНДИКАТОРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЖІНКИ В ПЕРІОД СЕРЕДНЬОЇ ДОРОСЛОСТІ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 серпня 2022): 60–67. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті піддаються дослідженню психосемантичні індикатори психологічного благополуччя жінки у період середньої дорослості. Дається розуміння самого поняття «психологічне благополуччя», яке визначається як інтегральний показник ступеня спрямованості особистості на реалізацію основних компонентів позитивного функціонування, а також реалізованості цієї спрямованості, що суб’єктивно виражається у відчутті щастя, задоволеності собою і власним життям. У дослідженні були виявлені та проаналізовані психосемантичні індикатори психологічного благополуччя жінки в період середньої дорослості. Цьому слугу

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Savelyuk, Nataliya, та Oksana Kikinezhdi. "ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ВИМІРИ ОБРАЗУ УСПІШНОЇ В УКРАІНСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ЖІНКИ". Psycholinguistics in a Modern World 17 (24 грудня 2022): 89–94. http://dx.doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-89-94.

Повний текст джерела

Анотація:

У тезах узагальнено результати теоретичного аналізу предметних сфер політичної психолінгвістики та гендерної психолінгвістики як актуальних галузей прикладної науки. Обґрунтовано значущість відповідних міждисциплінарних досліджень, зокрема, в рамках реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року в Україні. В емпіричному дослідженні використано класичний варіант семантичного диференціалу з 25 дихотомічними шкалами та вербальним стимулом "успішна жінка в українській політиці". Серед іншого, виявлено та інтерпретовано мовленнєву про

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Кириченко, Віктор, та Андрій Сардак. "ПСИХОСОЦІАЛЬНІ СКЛАДНИКИ ІМІДЖУ УСПІШНОЇ ЛЮДИНИ". Журнал соціальної та практичної психології, № 5 (27 червня 2025): 19–24. https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати психосемантичного дослідження смислової структури іміджу успішної людини та здійснено порівняння його відмінностей серед осіб юнацького віку та віку середньої дорослості. Дослідження спрямоване на аналіз соціально-психологічних компонентів іміджу успішної особистості, оскільки він зазнав значних змін під впливом глобалізаційних процесів. У дослідженні взяли участь 87 осіб, серед яких 47 юнаків і 40 осіб середнього віку. Методологія дослідження базувалася на вивченні психосемантичної структури явлень про успіх. Визначено основні атрибути успішної людини, які мож

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Savelyuk, Nataliya, Oleg Kalmykov та Viacheslav Riznyk. "Психосемантичні виміри базових понять економічного дискурсу (порівняльно-професійний аспект)". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 1 (2021): 142–66. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-142-166.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – експлікація та систематизація ядерних вербальних асоціативних реакцій респондентів студентського віку економічних і філологічних спеціальностей на провідні економічні категорії та поняття. Методи. У дослідженні використано методику вільного асоціативного експерименту із залученням економічних категорій і понять як слів-стимулів. Вибірка респондентів сформована за принципом випадкового добору та за правилом інформованої згоди. Зафіксовані за результатами асоціативного експерименту сукупності поняття були піддані процедурі контент-аналітичної обробки за допомогою комп’ют

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Ivaniuk, Hanna, Olena Goroshko та Іnna Melnyk. "Психосемантичний зміст поняття «педагог» у мовній свідомості студентів педагогічних спеціальностей". PSYCHOLINGUISTICS 28, № 1 (2020): 59–82. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-59-82.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. У статті представлено результати емпіричного дослідження психосемантичного змісту поняття «педагог» у мовній свідомості студентської молоді. Мета дослідження полягала у вивченні та порівнянні психосемантичного наповнення поняття «педагог» у мовній свідомості майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та вчителів початкових класів. Методи. Дослідження проводилось методами вільного асоціативного експерименту та семантичного диференціала зі студентами першого курсу бакалаврського освітнього рівня педагогічних спеціальностей. Результати. За результатами дослідження в

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Пирог, Ганна, та Анастасія Лебединська. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ МЕШКАНЦЯМИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ЗОНИ". Журнал соціальної та практичної психології, № 2 (27 грудня 2023): 30–37. http://dx.doi.org/10.32782/psy-2023-2-5.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена психологічним наслідкам російської окупації для мешканців Чорнобильської зони відчуження, яка з самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 р. була захоплена російськими військами. Мета дослідження – вивчення емоційних, семантичних, поведінкових складових переживання російської окупації мешканцями Чорнобильської зони. Теоретичними та методологічними основами дослідження стали положення психології переживання (V. Frankl, Ф. Василюк та ін.), дослідження психологічних наслідків війни (K. Miller, A. Rasmussen, Т. Титаренко та ін.) і російської окупаці

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Присяжнюк, Людмила Федорівна. "ЗМІНЕНІ СТАНИ СВІДОМОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ МІЛІТАРНОМУ ХУДОЖНЬОМУ КОНТЕКСТІ". South archive (philological sciences), № 98 (7 листопада 2024): 16–22. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2024-98-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження полягає у встановленні вербально-образних і наративних засобів і способів художнього втілення змінених станів свідомості (далі – ЗСС), викликаних перебуванням людини в кризових ситуаціях під час війни. Тригерами таких станів є безпосередня участь у бойових діях, інтенсивна ментальна концентрація для вирішення смертельно небезпечного завдання, перебування в натовпі чи довготривале усамітнення, спостерігання жорстоких сцен тощо. Матеріалом дослідження слугувала сучасна воєнна англомовна художня проза та українськомовна художня публіцистика, а саме англомовні романи Майкла Ондатж

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Drobot, Olha, and Svitlana Mytrofanova. ""Psychosemantic Approach in Researches of Professional Self-consciousness of Future Psychologists"." Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, no. 46 (December 5, 2019): 114–34. http://dx.doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.114-134.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

МИХАЙЛЮЧЕНКО, Оксана, Олена СТЕЦКОВИЧ та Артем ВЕРЕЩАКА. "ВОКАЛ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ В СЦЕНІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ". Fine Art and Culture Studies, № 2 (26 червня 2025): 89–96. https://doi.org/10.32782/facs-2025-2-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено комплексне теоретичне дослідження вокалу як одного з ключових чинників формування художнього образу в сценічному мистецтві. Наголошено на необхідності подолання вузькотехнічного підходу до вокального виконавства та на потребі осмислення голосу як цілісного художньо-семіотичного інструменту, що функціонує в межах інтерпретаційної, комунікативної та естетичної взаємодії з глядачем. Аргументовано, що вокал у сценічному просторі реалізується через синтез інтонаційно-тембрових характеристик, динамічної артикуляції, пластики тіла, психоемоційного стану виконавця, його візуальної п

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Могилевська, Наталія. "Виконавська інтерпретація та інтенція як види художньої діяльності у вокальному мистецтві". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, № 2 (2021): 183–92. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.2.2021.243612.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – обґрунтувати наявність і важливість виконавської інтерпретації та інтенції як основних видів художньої творчості у вокальному мистецтві. Методи дослідження. У процесі розв’язання завдань статті використано загальнонаукові, зокрема аналіз, синтез, інтерпретацію та узагальнення результатів, та спеціальні методи дослідження. Міждисциплінарне використання методологічного інструментарію мистецтвознавства, психолінгвістики, філософії мистецтва тощо дало змогу обґрунтувати наявність і значення виконавської інтерпретації та інтенції в мистецтві вокаліста. Зокрема, для концептуалізац

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Repetska, Anzhela. "ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНА РЕФЛЕКСІЯ ЯК ДІАГНОСТИЧНИЙ КОНСТРУКТ: ВЕРИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 13, № 3 (2018): 137–55. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol13iss3pp137-155.

Повний текст джерела

Анотація:

Об’єкт нашого дослідження: особистісне самовизначення студентів. Предмет дослідження: екзистенціальна рефлексія. Мета дослідження: емпірично обґрунтувати концептуальну модель екзистенціальної рефлексії, виявити її місце і роль в процесі особистісного самовизначення. Екзистенціальна рефлексія – це механізм структурування і трансформації екзистенціального досвіду особистості. Екзистенціальна рефлексія відіграє важливу роль в роботі механізму екзистенціального смислоутворення і смислової динаміки. Об’єктом екзистенціальної рефлексії є екзистенціальний досвід. В структурі екзистенціального д

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Lozova, Olga, Tamara Grubi, Nataliia Starynska та Mykhailo Palamarchuk. "Психолінгвістична структура стигмальних висловлювань про осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень". PSYCHOLINGUISTICS 32, № 1 (2022): 112–42. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-1-112-142.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Стаття присвячена дослідженню психолінгвістичної структури стигмальних висловлювань про осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень (ІВІП). Мета. Теоретично та емпірично дослідити специфіку стигмальних висловлювань суб’єктів з інтелектуальною нормою щодо соціальної спільноти людей з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень. Методи. Використовувались методи вербального асоціативного експерименту, семантичного диференціала. Результати. У дослідженні зафіксовано високу словотвірну продуктивність інвектив, пов’язаних із концептуальною сферою розумової нед

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Zahorodnia, Olha. "Веб-проект "СТИМУЛУС" як інструмент психолінгвістики". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 2 (2021): 76–102. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-76-102.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. У статті представлено опис функціональних характеристик веб-сервісу “СТИМУЛУС”, першого в Україні онлайн-інструменту для асоціативних психолінгвістичних досліджень, з ілюстративним аналізом емпіричних даних для демонстрації роботи веб-сервісу. Мета статті: (1) визначення можливостей авторського веб-сервісу “СТИМУЛУС”(http://stimulus.tools/uk); (2) дослідження асоціативних полів суспільно-політичної лексики у період 2018–2021 рр. Методи дослідження: (а) психолінгвістичний метод вільного асоціативного експерименту і (б) комп’ютерне моделювання для формування асоціативних полів суспі

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Адамова, Олена. "Подолання кризи в особистісних відносинах: окремі практичні аспекти". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 65–75. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-65-75.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджуються теоретичні аспекти розуміння категорії «криза», «особистісна криза». Визначено, що криза є невід'ємною частиною людського буття, а досвід, отриманий при переживанні кризи, істотно впливає на становлення особистості, її життєвий шлях. Встановлено, що особливими рисами кризи є те, що вона створюється за умови, якщо життєві події створюють потенційну або актуальну загрозу задоволенню фундаментальних потреб і одночасно з цим ставлять перед індивідом таку проблему, якої він не може оминути або ж вирішити в короткий час звичним для нього способом. Це спричиняє наявність наступ

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Шевченко, Н. Ф. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Journal of Psychology Research 27, № 10 (2024): 81–89. http://dx.doi.org/10.15421/102109.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати експериментального дослідження розвитку професійної свідомості майбутніх учителів у процесі професійної підготовки. Показано, що під час навчальної діяльності в закладі вищої освіти в результаті взаємодії зі специфічним об’єктом праці та спрямованістю навчального впливу у свідомості майбутніх фахівців відбувається процес семантизації, що характеризується конструюванням у суб’єктивному досвіді нового розуміння об’єктів світу. Зазначене зумовило вибір психосемантичних методів як основних для дослідження специфіки розвитку професійної свідомості майбутніх учителів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Volkova, A. V., та O. Yu Yakovlieva. "АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАННЯ БРЕНДУ ОСВІТНЬОЇ ПОСЛУГИ НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО". Фармацевтичний часопис, № 4 (17 лютого 2022): 30–39. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12704.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Проведення аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги Національного фармацевтичного університету за ключовими напрямами обізнаності про заклади вищої освіти (ЗВО). Матеріали і методи. Наукові дані та нормативні документи стосовно інструментів формування бренду освітньої послуги ЗВО, анкети респондентів (здобувачів вищої освіти та потенційні вступники); використано теоретичні (аналіз наукової літератури, узагальнення, класифікації, аналітичний, порівняльний та логічний) та емпіричний (опису, порівняння) методи, а також методи дослідження бренду: психосемантичні, спрям

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Yu, Guanjing. "ОБРАЗ ЛЮДИНИ ТА ФЕНОМЕН ВОКАЛЬНОГО ГОЛОСУ У ПРОЦЕСІ ЕВОЛЮЦІЇ ОПЕРНОГО ЖАНРУ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ". Музичне мистецтво і культура, № 39 (11 листопада 2024): 143–55. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2024-39-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета даної статті – розглянути образ людини як центральний компонент внутрішнього художнього світу опери, визначити роль вокального голосу у його втіленні та з’ясувати провідні тенденції еволюції оперного жанру як взаємозалежні з концепцією «внутрішнього світу людини». Методологія роботи поєднує психологічний, психосемантичний мистецтвознавчий та музикознавчий типологічний підходи, з наголосом на жанровій оперній поетиці. Наукова новизна даної статті полягає у запровадженні поняття про внутрішній світ людини до сфери вивчення оперної поетики, у з’ясуванні специфічної природи образу людини в оп

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Savelyuk, Nataliya, Viktor Kotsur, Oksana Kikinezhdi та Alina Saik. "Вербалізовані студентською молоддю образи “жінки в українській політиці”". PSYCHOLINGUISTICS 33, № 1 (2023). http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2023-33-1-105-131.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Емпірична експлікація та інтерпретація психосемантичних структур вербалізованих образів “жінки в українській політиці” (“успішна” та “неуспішна”) у ґендерному ракурсі порівняльного аналізу. Методи та методики дослідження. У прoцесі дoслідження системно викoристoвувaлися: (1) теoретичні метoди – aнaліз наукової літерaтури, синтез, інтерпретація та узагальнення дaних; (2) емпіричні методи – математичне шкалювання вербальних стимулів “успішна в українській політиці жінка” (перший етап дослідження) та “неуспішна в українській політиці жінка” (другий етап дослідження) із застосуванням с

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Sosniuk, Oleh, та Halyna Oliinyk. "Психосемантичні особливості сприймання соціальної реклами про захист безпритульних тварин". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 46(49) (25 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi46(49).159.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються результати емпіричного дослідження, метою якого було вивчення психосемантичних особливостей сприймання соціальної реклами про захист безпритульних тварин.  Завдання дослідження: 1) виокремити основні тематичні напрями соціальної реклами, спрямованої на захист безпритульних тварин та формування гуманного ставлення до них; 2) визначити психосемантичні особливості сприймання соціальної реклами про захист та допомогу безпритульним тваринам.  Для досягнення дослідницьких цілей використано якісні та психосемантичні методи. Виокремлено провідну тематику соціальної реклами: 1

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Коваль, Геннадій. "ПСИХОСЕМАНТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО СУБ’ЄКТА ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СТРУКТУРІ СУБ’ЄКТИВНОГО ДОСВІДУ". Psychological Prospects Journal, № 39 (31 травня 2022). http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-kov.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Стаття присвячена теоретичному та емпіричному обґрунтуванню концептуальних засад дослідження «критерію» як специфічного психічного утворення в контексті розробки питання щодо варіативності соціально-психологічних форм психічного. Методи. Дослідження було реалізовано шляхом заповнення індивідуального бланку питальника волонтера. Для виконання мети та завдань даного дослідження було використано такі методики: «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда; «Тест смисло-життєвих орієнтацій» (СЖО) Д. Леонтьєва, «Портретний опитувальник цінностей» (PVQ) Ш. Шварца в адаптації І. Семків; «Модифікова

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Оstapenko, Iryna. "Регіональні особливості національної ідентифікації молоді в проєктуванні майбутнього: програма емпіричного дослідження". Проблеми політичної психології 13 (20 липня 2023). http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol13-year2023-131.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження зумовлена потребою виявлення регіональних особливостей національної ідентифікації, що знайшли відображення в уявленнях молоді про майбутнє, зокрема у воєнний час. Розвиток національної ідентичності учнівської та студентської молоді є окремим напрямом державної освітньої політики в Україні. Мета статті полягає у висвітленні концептуальних засад та програми емпіричного дослідження регіональних особливостей національної ідентифікації в уявленнях молоді про майбутнє.  Результати. У контексті дослідження національну ідентифікацію розглянуто як усвідомлення людин

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Larina, Tetiana. "Особливості персонального конструювання мережі соціальної підтримки в умовах пандемії коронавірусу COVID-19". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 46(49) (25 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi46(49).155.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є визначення специфіки конструювання соціальної підтримки в системі міжособистісного спілкування в умовах пандемії коронавірусу COVID-19.  Для вирішення дослідницьких завдань було застосовано метод моделювання комунікативних світів (ММКС), запропонований В. Кабріним. На його основі розроблено емпіричні показники конструювання саногенного комунікативного простору особистості в умовах пандемії та створено опитувальник визначення динамічних та психосемантичних характеристик комунікативно-ментального світу особистості в умовах пандемії коронавірусу COVID-19.  Алгоритм обро

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!