Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Рівень.
Статті в журналах з теми "Рівень"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Рівень".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Тінг, Ге, та Надія Скрипник. "РІВЕНЬ ВЕРБАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ ЯК ЧИННИК ЕСТЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 69 (2023): 79–92. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2023.69.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність проблеми. Проблема залежності естетичного розвитку від рівня сформованості вербальної креативності не була досліджувана у сучасній вітчизняній психології. Частково проблема психологічних умов розвитку естетичного сприйняття та здібностей була розкрита у дослідженнях В. Найчук та К.Фоменко (2021, 2022). Під естетичним розвитком у представленому дослідженні розуміється рівень розвитку естетичного інтелекту та здібностей, а також здатностей до візуально-просторових уявлень. Мета дослідження – виявити залежність рівня естетичного розвитку від рівня вербальної креативності. Результати. Показано відмінності в естетичному розвитку студентів з різним рівнем вербальної креативності та академічної успішності. Висновки. Високий рівень вербальної креативності передбачає найвищі показники естетичного інтелекту та естетичних здібностей, утім середній рівень вербальної креативності так само характеризується достатньо високими показниками цих показників, утім низький рівень вербальної креативності передбачає значно нижчі показники естетичного інтелекту та естетичних здібностей студентів. Менш успішні у навчанні студенти з низьким рівнем вербальної креативності характеризуються низьким рівнем естетичного інтелекту. При достатньому рівні вербальної креативності незалежно від рівня успішності у майбутніх дизайнерів виявляється високий рівень естетичного інтелекту. Визначено, що при низькому рівні вербальної креативності показники естетичного сприйняття студентів є найнижчими. Здатність до самоконтролю візуальних уявлень, побудови образів, маніпуляцій з ними у студентів з високим рівнем вербальної креативності є найвищою незалежно від рівня академічної успішності.
2
Хлопецький, Василь, та Сергій Курилюк. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ КОРЕКЦІЇ НЕГАТИВНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧОГО ФІТНЕСУ НА ЇХ ФІЗИЧНИЙ СТАН". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (13 серпня 2020): 145–53. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.145-153.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. З’ясувати ефективність технології корекції негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу. Методи дослідження. Для визначення стану рухових здібностей та фізичної підготовленості студентів використовувалась батарея тестів К. Зухори. Рівень фізичного здоров’я визначали за експрес-оцінкою рівня фізичного (соматичного) здоров’я Г.Л. Апанасенка. Результати. У результаті експерименту значно покращився рівень СЗ студентів педагогічних спеціальностей ЕГ. Зокрема зміни були пов’язані із зниженням на 35,42 % і 18,75 % часток студентів з низьким і нижче середнім рівнями СЗ та збільшенням на 43,75 % їх частки з середнім рівнем (χ2 = 39,58; Р < 0,01). Слід відзначити також, що 10,42 % та 2,08 % студентів ЕГ мали вище середнього та високий рівні соматичного здоров’я відповідно. У КГ кількість студентів з низьким рівнем соматичного здоров’я зросла на 4,26 % за рахунок відповідного зменшення таких з середнім та вище середнього рівнями, що відповідало загальній тенденції щодо рівня здоров’я студентської молоді.У студентів ЕГ суттєво покращився інтегральний показник фізичної підготовленості. Мінімальний рівень фізичної підготовленості мали 2,08 % студентів проти 27,08 % до експерименту, задовільний – 52,08 % проти 54,17 %, добрий та дуже добрий рівні фізичної підготовленості мали 39,58 % та 4,17 % відповідно. Слід зазначити, що у 2,08 % студентів виявлено високий рівень фізичної підготовленості, чого не спостерігалося до експерименту (χ2 = 16,84; Р < 0,01). Проведені дослідження засвідчують позитивний вплив технології корекції негативних психічних станів студентів з використанням оздоровчих технологій на показники психічного та фізичного стану студентів педагогічних спеціальностей.
3
Стахова, Ольга Олександрівна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-ЛОГОПЕДІВ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (28 квітня 2025): 145–51. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі особистісно-професійного становлення майбутніх представників педагогічної спільноти, зокрема здобувачів вищої освіти спеціальності 016 «Спеціальна освіта». У межах публікації висвітлено роль стресостійкості як професійно важливої якості логопедів у процесі здійснення ними практичної діяльності. На основі концептуальних поглядів науковців на структурну організацію здатності особистості чинити опір стресу розроблено теоретичну модель дослідження стресостійкості студентської молоді окресленої спеціальності.За результатами проведеного емпіричного дослідження розкрито психологічні особливості прояву структурних складових і визначено три рівні розвитку цього утворення в майбутніх педагогів-логопедів. Підкреслено, що юнакам із високим рівнем стресостійкості притаманний сильний тип нервової системи, який є підґрунтям для успішного протистояння стресам, швидкого пристосування до часто змінюваних умов довкілля, високої працездатності в умовах надмірного навантаження; вони мають низький рівень тривожності, адекватну самооцінку, високий рівень самоповаги й саморегуляції власної поведінки та діяльності. Відмінними характеристиками майбутніх педагогів-логопедів із середнім рівнем стресостійкості є досить непогана адаптація до умов навколишнього середовища – тимчасові труднощі пристосування до довкілля з’являються лише в умовах тривалого стресу, що безпосередньо позначається на продуктивності виконуваної роботи, однак після стресогенної ситуації студенти зазначеного рівня здатні відновлюватися за відносно короткий період часу; мають середній рівень тривожності, самоповаги та самоконтролю. Здобувачі ж із низьким рівнем стресогенності відрізняються слабким типом нервової системи, що проявляється у невмінні реагувати на стрес, надмірній емоційній вибуховості, повільному відновленні після впливу стрес-факторів; у стресових ситуаціях демонструють розгубленість, непродуктивність діяльності; у них високий рівень тривожності, неадекватна занижена самооцінка, невпевненість у власних силах.Відзначено домінування в майбутніх фахівців-логопедів низького рівня стресостійкості, що потребує цілеспрямованої, систематичної психолого-педагогічної корекційної роботи з підвищення її кількісних і якісних показників.
4
Павлик, Олена. "Самооцінка та рівень домагань вихованців футбольного клубу для дошкільнят". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (2019): 62–65. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.032.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета полягає у дослідженні самооцінки та рівня домагань вихованців футбольного клубу для дошкільнят м. Харків. Матеріал і методи: у експерименті прийняли участь 15 хлопчиків у віці від 6 до 7 років, які займаються футболом від 5 місяців до 1,5 року. Для дослідження самооцінки та рівня домагань дітей ми застосували методику «Драбинка». Результати: отримані у ході дослідження данні свідчать, що у групі вихованців майже за всіма запропонованими характеристика рівень домагань вищий за рівень самооцінки. Лише за характеристиками ризикованості і тривожності досліджувані вихованці мають однакові показники як за самооцінкою, так і за рівнем домагань. Висновки: загальний рівень самооцінки досліджуваних вихованців футбольного клубу для дошкільнят знаходиться на першій сходинці, що вказує на адекватну самооцінку з тенденцією на занижену. Результати рівня домагань вказують на реалістичний рівень з тенденцією на завищений Ключові слова самооцінка, рівень домагань, футбол, дошкільнята, психодіагностика, методика «Драбинка».
5
Liadova, Tetiana, та Alisa Popova. "ВМІСТ В ПЕРИФЕРИЧНІЙ КРОВІ В-КЛІТИН «ПАМʼЯТІ» У ВЗАЄМОЗВʼЯЗКУ З РІВНЕМ АНТИТІЛ ДО ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ У ОСІБ, ЩО ПЕРЕХВОРІЛИ НА ВЕБ-ІНФЕКЦІЮ". Immunology and Allergology: Science and Practice, № 1 (22 квітня 2024): 36–41. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2024.1-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи було вивчити вміст в периферичні крові В-клітин «пам’яті» у взаємозв’язку з рівнем цитокінів, які регулюють активність клітин «пам’яті» та рівнем антитіл до дифтерії та правця у осіб, що перехворіли на ВЕБ-інфекцію. Матеріали і методи. Для визначення рівня АТ до дифтерії та правця у осіб (18-22 р.), що перехворіли на ВЕБ-інфекцію, було обстежено 79 дорослих, що перехворіли на ІМ і 25 дорослих, що перехворіли на ХВЕБІ. Контрольну групу склала 41 особа. Рівень АТ до дифтерії та правця вимірювали методом ІФА. Захисний рівень АТ до цих інфекцій, відповідно до рекомендацій ВООЗ, вважали >0,1 МО/мл. Вміст в периферичній крові В-клітин «пам’яті» (CD22+CD27+) і рівень ІЛ-15, ІЛ-2, ІЛ-23, ІЛ-10 було вивчено у 19 осіб, що перехворіли на ІМ і 16 осіб, що перехворіли на ХВЕБІ, у яких в крові не спостерігалось захисного рівня АТ одночасно до дифтерії та правця, у 26 осіб, що перехворіли на інфекційний мононуклеоз і у 16 осіб, що перехворіли на ХВЕБІ, у яких був захисний рівень АТ до цих інфекцій. Контрольну групу склали 20 осіб, які були щеплені згідно календаря вакцинації. Вміст В-клітин «пам’яті» (CD22+CD27+) вимірювали методом проточної цитофлюорометрії на апараті FACS-Calibur (США), рівень інтерлейкінів визначали методом ІФА. Результати та обговорення. У осіб, що перехворіли на інфекційний мононуклеоз, захисного рівня АТ одночасно до дифтерії та правця не було у 29,1% з 79 обстежених. У осіб, які перехворіли на ХВЕБІ, захисний рівень АТ до цих інфекцій не реєструвався у 64% обстежених. В контрольній групі осіб захисного рівня АТ до правця не було у 12,1%, до дифтерії – у 26,7%. У осіб, які перехворіли на ІМ і не мають захисного рівня АТ до дифтерії та правця, вміст В-клітин «пам’яті» був на 12,8% нижче, ніж у осіб, що перехворіли на ІМ і мають захисний рівень АТ до цих інфекцій. У осіб, що перехворіли на ХВЕБІ і не мають захисного рівня АТ до дифтерії та правця, вміст в крові В-клітин «пам’яті» на 18,4% нижче, ніж у осіб, що перехворіли на ХВЕБІ і мають захисний рівень АТ до цих інфекцій, і на 40,8% нижче, ніж у осіб контрольної групи. Рівень цитокінів (ІЛ-15, ІЛ-21, ІЛ-23), які контролюють і регулюють активність клітин «пам’яті» у осіб, що перехворіли на ІМ і ХВЕБІ і не мають захисного рівня АТ до дифтерії та правця, вірогідно нижче, ніж у осіб, що перехворіли на ВЕБ- інфекцію із захисним рівнем АТ. Висновки. ВЕБ-інфекція здатна викликати не тільки імунодефіцитний стан і пригнічувати загальну імунореактивність організму, але і знижувати специфічний поствакцинальний імунітет. Низький рівень АТ до дифтерії та правця у осіб, що перехворіли на ВЕБ-інфекцію, щільно корелює з низьким вмістом в периферичній крові В-клітин «пам’яті» і низьким рівнем імунорегуляторних цитокінів. Після перенесення ВЕБ-інфекції доцільним є вимірювання рівня антитіл до керованих інфекцій і в разі їх низького рівня або відсутності захисного рівня рекомендувати позачергове щеплення.
6
Дзюбановський, І. Я., І. М. Галабіцька, Х. С. Вовк та О. І. Криськів. "ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ВІТАМІННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПАНКРЕАТИТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (30 березня 2023): 107–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13689.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. У розвитку та прогресуванні хронічного панкреатиту доведена роль порушень у вітамінному статусі, розвитку синдрому анемії, а також системного запального процесу. Мета – дослідити стан показників анемічного синдрому та вітамінного статусу й вивчити їх взаємовплив у пацієнтів з хронічним панкреатитом. Матеріал і методи. Було обстежено 117 пацієнтів з ХП. Усім хворим виконували загальний аналіз крові, визначали рівень заліза сироватки, феритину, трансферину, насиченості трансферину залізом, вміст вітаміну С, вітамінів В1 і В6 та рівень 25-OHD. Результати. Рівні кореляційного зв’язку між показниками анемічного синдрому та вітамінного статусу, а саме рівень аскорбінової кислоти, тіаміну піридоксину, 25-OH вітаміну D, ретинолу та токоферолу, є за більшістю показниками значимими та відповідають рівню наявного помірного кореляційного зв’язку, а за деякими показниками і значного (рівень аскорбінової кислоти та загальна кількість еритроцитів, рівень гемоглобіну та заліза сироватки, рівень ретинолу та рівень загального білка). Висновки. Наявність анемічного синдрому різного ступеня було виявлено у 81,2 % досліджуваних пацієнтів, що свідчить про розвиток трофологічних порушень у пацієнтів з ХП, які дуже часто залишаються поза увагою лікарів. Також було визначено наявність статистично достовірного зниження рівня усіх досліджуваних вітамінів у пацієнтів з ХП (р<0,05), що свідчить про наявність трофологічних розладів за типом гіповітамінозів. Було встановлено наявність кореляційних зв’язків помірної та значної сили між показниками анемічного синдрому та вітамінного статусу (р<0,05), що свідчить про взаємообтяжливий вплив трофологічних розладів різного типу у пацієнтів з ХП.
7
Ільєв, Ілля, та Володимир Райченко. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЮ ІНЖЕНЕРІВ З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ПЗ НА ПІДСТАВІ ДОСВІДУ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 1–8. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено теоретичні питання з точки зору кваліфікаційного рівня інженерів з контролю якості програмного забезпечення. Кваліфікаційний рівень інженерів, які претендують на посаду інженера з контролю якості ПЗ у підприємстві, що надає послуги з розробки програмного забезпечення, є дуже важливим показником. Адже кваліфікаційний рівень співробітників та експертиза, що вони мають, відіграють не останню роль у прийнятті рішення, чи буде замовник співпрацювати з підприємством. Але для того, щоб запропонувати замовнику інженера того чи іншого рівню, треба цей рівень спочатку визначити. Визначати та контролювати рівень кваліфікації співробітників треба на постійній основі та за універсальною методикою. Кожне підприємство має індивідуальні системи з визначення кваліфікаційного рівня кандидатів на посаду інженеру з контролю якості ПЗ.
8
Pantik, Vasyl. "Структура та рівень рухової активності студентів закладів вищої освіти". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (29 вересня 2018): 99–107. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-99-107.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Актуальність дослідження визначається суперечностями між позитивним впливом оптимальної рухової активності на ефективне функціонування організму та низьким рівнем її сформованості в студентів. Мета дослідження полягає у визначенні структури та рівня рухової активності студентів вищих закладів освіти. Методи. Використано міжнародний опитувальник рухової активності методика (IPAQ). Усього в педагогічному досліджені брало участь 1160 студентів (323 хлопців та 837 дівчат) 1–4 курсів денної форми навчання Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Результати. У більшості респондентів (57 %) спостерігаємо низький рівень рухової активності. 30 % молоді мають середній рівень рухової активності й лише 13 % – високий. Установлено, що високий рівень рухової активності найнижчий у першокурсників. У процесі навчання рівень рухової активності практично не змінюється та суттєво не позначається на кількості локомоцій студентів. Обраний фах суттєво не впливає на рівень рухової активності молоді. До факторів, які проявляють своєрідний вплив на звичний рівень рухової активності, належать місце народження й проживання студентів. Найбільша кількість осіб із високим рівнем рухової активності місцем свого народження вказали велике місто (16,4 %). Низький рівень рухової активності найбільше виявляють студенти із сіл і невеликих міст (65 % і 59,1 % відповідно). Висновки. Установлений рівень рухової активності є недостатнім і не сприяє підтриманню належного функціонального стану організму. Тренувальний ефект має високий рівень рухової активності, до якого належать самостійні або спеціально організовані заняття фізичними вправами. Але цей компонент рухової активності перебуває переважно лише у вигляді обов’язкових навчальних занять фізичними вправами. Якщо таких занять немає, тоді відсутній високий рівень рухової активності.
9
СТАРИНСЬКА, Олена. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 2(58) (28 вересня 2023): 44–50. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті: розкрити результати емпіричного дослідження гендерних особливостей соціального інтелекту здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами (105 чоловічої й 119 жіночої статі). Методологія: аналіз, тест вивчення соціального інтелекту Дж. Гілфорда і М. О’Саллівена, критерій φ*‑кутового перетворення Р. Фішера. Висновки. Соціальний інтелект – це складний комплекс здатностей, які дозволяють особистості досягати успіху у взаємодіях із іншими людьми. Щодо загального показника соціального інтелекту, порівняно з досліджуваними чоловічої статі, емпірично визначено статистично значуще перевищення кількості досліджуваних жіночої статі з нижчим від середнього і статистично значуще заниження – із середнім рівнем. Низький рівень виявлено в значної кількості досліджуваних чоловічої статі; вищий від середнього рівень – достатньо невеликої кількості досліджуваних жіночої статі. Щодо здатності правильно розуміти соціальні взаємодії інших людей, порівняно з досліджуваними чоловічої статі, зафіксовано статистично значуще перевищення кількості досліджуваних жіночої статі із середнім і статистично значуще заниження – з вищим від середнього рівнем. Низький рівень помічено в досліджуваних чоловічої статі. Щодо здатності правильно розуміти прояви невербальної поведінкової експресії інших людей, порівняно з досліджуваними чоловічої статі, визначено статистично значуще перевищення кількості досліджуваних жіночої статі з низьким і статистично значуще заниження – з нижчим від середнього рівнем. Середній рівень помічено в досліджуваних жіночої статі. Вищий від середнього рівень у досліджуваних відсутній. Щодо здатності правильно розуміти прояви вербальної поведінкової експресії інших людей, порівняно з досліджуваними чоловічої статі, встановлено статистично значуще перевищення кількості досліджуваних жіночої статі із середнім рівнем. Низький рівень мають досліджувані чоловічої статі. Щодо здатності правильно прогнозувати поведінку інших людей, порівняно з досліджуваними чоловічої статі, визначено статистично значуще перевищення кількості досліджуваних жіночої статі із середнім рівнем. Вищий від середнього рівень має достатньо невелика кількість досліджуваних жіночої статі. Низького рівня не має. Високий рівень соціального інтелекту відсутній.
10
Chaikovska, Oksana, Liudmyla Melnyk та Liubov Kuzo. "Взаємозв’язок комунікативно-мовленнєвої компетентності та просоціальної поведінки студентів". Insight: the psychological dimensions of society, № 10 (3 листопада 2023): 174–95. http://dx.doi.org/10.32999/2663-970x/2023-10-9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати теоретичного та емпіричного аналізування проблеми впливу комунікативно-мовленнєвої компетентності на розвиток просоціальної поведінки майбутніх фахівців соціономічного фаху. Метою дослідження є вивчення взаємозв’язку між рівнем розвитку комунікативно- мовленнєвої компетентності та просоціальної поведінки студентів. У дослідженні використано методи: аналізування наукових джерел, спостереження, опитування з метою з’ясування рівня розвитку комунікативної компетентності та просоціальної поведінки, методи математичної статистики. Результати. З’ясовано особливості розвитку комунікативного контролю у спілкуванні, рівень сформованості компетентності в спілкуванні; мовленнєвої компетентності, рівень емпатійних здібностей, просоціальні тенденції фахових компетентностей у студентів на різних етапах навчання: першого року (етап входження в професію) і шостого року навчання (здобуття повної вищої освіти). Встановлено, що чим вищий рівень комунікативно-мовленнєвої підготовки у студентів-першокурсників, тим вищі показники емпатійних здібностей та альтруїстичної тенденції просоціальної поведінки, а рівень конформізму та поступливості знижується. Виявлено, що у студентів-магістрів зі збільшенням комунікативно-мовленнєвої підготовки підвищується емпатія та поступлива просоціальна тенденція, при цьому знижується емоційність та альтруїзм, орієнтація на надання допомоги людям, які мають потребу в емоційній підтримці та можливість безкорисливого і благодійного надання допомоги. Констатовано статистично достовірні відмінності у групах студентів першого та шостого курсів у рівні комунікативно-мовленнєвої підготовки та рівні розвитку емпатійних тенденцій. Відповідно, магістранти переважають першокурсників. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що підвищення рівня комунікативних характеристик у студентів соціономічного фаху має суттєвий вплив на прояв просоціальних тенденцій. Зроблено припущення, що освітня підготовка фахівців соціономічного фаху не долає існуючої невідповідності між особистісним і професійним становленням студентів. Зазначено, що виявлений вплив розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності на формування просоціальної поведінки у студентів соціономічного фаху вказує на необхідність подальшого дослідження проблеми розвитку комунікативно-мовленнєвої складової у підготовці психологів та соціальних працівників.
11
КУДІНОВА, Маргарита. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНІВ СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 4 (53) (12 травня 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність емпіричного дослідження стресостійкості студентів з особливими освітніми потребами обумовлюється тим, що на сьогодні не існує єдиної системи визначення рівня стресостійкості студентів, не визначені чіткі критерії та показники стресостійкості. Мета даної статті – визначити рівні стресостійкості студентів з особливими освітніми потребами; здійснити порівняльний аналіз стресостійкості студентів з особливими освітніми потребами та здорових студентів. У результаті дослідження виділено два критерії стресостійкості студентів з особливими освітніми потребами: особистісний (внутрішній) та соціальний (зовнішній). Показниками сформованості критеріїв визначено нервово-психічну стійкість, домінуючий стан, загальну стресостійкість, стресостійкість у навчальній діяльності, суб’єктивнє переживання щастя, стан фрустрації та життєстійкість. Доведено, що стресостійкість студентів з ООП обумовлена їх соціальною ситуацією розвитку та умовами життєдіяльності. Встановлено, що такі студенти характеризуються нижчим рівнем нервово-психічної стійкості, більш пасивним ставленням до ситуації стресу, зниженим тонусом, неспокоєм, більшою мінливістю емоційного тону, негативним образом себе у порівнянні зі здоровими студентами. Підтверджено, що більшість студентів з ООП мають низький рівень стресостійкості, нижчий рівень суб’єктивного почуття щастя, більш виражені стани фрустрації у стресі, нижчий рівень життєстійкості, ніж здорові студенти.
12
Крамченкова, Віра, та Ольга Бовшик. "САМОРЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕРІ ЯК ЧИННИК КОГНІТИВНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 67 (2022): 74–85. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2022.67.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. У сучасному суспільстві актуальним видається вивчення особливостей материнської самореалізації у поєднання її соціальних аспектів та параметрів особистісної зрілості, смисложиттевих орієнтацій й компонентів самоактуалізації як чиннику інтелектуального розвитку дитини молодшого шкільного віку. Мета: визначення особливостей взаємозв’язку самореалізації матері та когнітивного розвитку її дитини молодшого шкільного віку. Методи. Тест смисложиттєвих орієнтацій Д.О. Леонтьєва, тест-опитувальник «Особистісна зрілість» Ю.З. Гільбуха, опитувальник САМОАЛ Н. Калини і А. Лазукіної для психодіагностики самореалізації матерів, культурно-вільний тест інтелекту Кеттела та методики «10 слів», «Пропущені букви», «Простав значки» для аналізу когнітивних здібностей їх дітей. У дослідженні брали участь 31 діада «мати-дитина». Результати Визначено рівень когнітивного розвитку молодших школярів у залежності від рівню самореалізації їх матерів. Виявлено кореляційні зв’язки компонентів особистісної материнської самореалізації. Висновки. Встановлено, що стимуляція інтелектуального розвитку молодшого школяра у батьківсько-дитячої взаємодії відрізняється у залежності від рівня самореалізації матері. Діти матерів із достатнім рівнем самореалізації характеризуються більш високим рівнем інтелекту, більш швидким мисленням й розвинутою увагою. Виявлено, що за умов достатнього рівню материнської самореалізації почуття обов’язку, здатність до близькості та загальний рівень її особистісної зрілості негативно корелює із механічною пам’яттю дитини, смисложиттеві орієнтації на цілі та локус контролю життя, а також орієнтація у часі та цінність саморозвитку позитивно пов’язані із інтелектом. Розвиток смислової пам’яті та уваги позитивно пов’язані із саморозумінням, аутосимпатією та гнучкістю матері, а швидкість мислення дитини із цінністю саморозвитку матері. Показано, що при зниженому рівні самореалізації матері нереалізоване прагнення розкриття власних можливостей та потенціалів чинять суперечливий вплив на когнітивний розвиток її дитини.
13
РИМАР, Ольга, та Анастасія ЗАЛЕЦЬКА. "АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО СТАНУ ЖІНОК 35-45 РОКІВ". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE 1, № 1 (2025): 122–27. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження показників фізичного стану жінок 35–45 років на основі комплексного аналізу антропометричних, морфофункціональних та функціональних показників. У дослідженні взяли участь 50 жінок, які відвідували заняття з фізкультурно-оздоровчої активності. Для оцінки фізичного стану використовували методику О.А. Пирогової, що дозволяє визначати інтегральний показник рівеня фізичного стану (РФС) за сукупністю параметрів: зріст, масу тіла, частоту серцевих скорочень (ЧСС) та середній артеріальний тиск (САТ). Результати дослідження показали значну варіативність антропометричних та функціональних показників. Середня довжина тіла становила 165,4±1,1см, а маса тіла – 63,2±1,8кг. Виявлено широкий діапазон значень ЧСС (45–92уд/хв) та САТ (89,2±1,12мм рт.ст.), що свідчить про різні рівні адаптації серцево-судинної системи. Аналіз рівня фізичного стану показав, що більшість жінок (72%) мали низький або нижче середнього рівень РФС, середній рівень спостерігався у 18%, а вищий за середній – лише у 6% учасниць. Жодна з жінок не продемонструвала високого рівня фізичного стану. Отримані результати свідчать про необхідність удосконалення програм рухової активності для жінок 35–45 років з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та рівня фізичної підготовленості.
14
Скирта, Олег, Наталія Гуцул, Володимир Рихаль та Iгор Вовк. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ КІКБОКСЕРІВ-АМАТОРІВ ТА КІКБОКСЕРІВ- ПРОФЕСІОНАЛІВ В РОЗДІЛІ К-1". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 58–65. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.58-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Провести порівняння рівня техніко-тактичної підготовленості кваліфікованих кікбоксерів-аматорів та кікбоксерів-професіоналів в розділі К-1. Методи. У педагогічному дослідженні прийняли участь 40 кікбоксерів, умовно розділених на дві групи: 22 спортсмена-аматори високої кваліфікації, і18 спортсменів-професіоналів. Тестування техніко-тактичної підготовленості кікбоксерів (ISKA) у розділі К-1 за вдосконаленою методикою В.А. Еганова, дозволяє широко, об’єктивно і швидко діагностувати рівень сформованої техніко-тактичної підготовленості. Результати. Дослідження дозволило виявити істотні відмінності в рівні техніко-тактичної підготовленості кікбоксерів, що увійшли до групи спортсменів-професіоналів і кікбоксерів-аматорів високої кваліфікації в розділі К-1. В змагальній діяльності рівень активності в атаці, контратаці у відповідь і контратаці на зустріч у двобою, по відношенню до суперника, в групі спортсмени професіонали мали вищий рівень відповідних показників ніж у кікбоксерів аматорів. Активність у зустрічній контратаці за допомогою ударів руками, ногами і колінами у спортсменів-аматорів є нижче середнього рівня, а у професіоналів, означений показник значно вищий. Професіонали переважають аматорів у показнику надійності захисту при чому рівеньзахисних дій від ударів ногами в обох групах нижчий ніж від ударів руками і колінами. Висновок. Встановлено, що кікбоксери у розділі К-1 активніше використовують у нападі удари руками, ніж ногами і колінами. З переходом на професійний ринг, у спортсменів підвищуються наступні показники: рівень активності та надійності ударів ногами і колінами. З переходом на професійний ринг, підвищується рівень спортивної кваліфікації, кікбоксери-професіонали покращують показники надійності захисних дій в верхній (голову) в середній (тулуб) рівні, але захисні дії від ударів в нижній рівень продовжують знаходитись не на належному рівні. У кікбоксерів в розділі К-1, з переходом на професійний ринг спостерігається значне підвищення загального рівня техніко-тактичної підготовленості.Ключові слова: техніко-тактична підготовка, кікбоксинг, аматори, професіонали.
15
Гавриловська, К. П., та І. М. Павлюк. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДОБРОБУТ ЖІНОК ІЗ РІЗНИМ ІНДЕКСОМ СЕКСУАЛЬНОСТІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 45–49. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості взаємозв’язку між рівнем психологічного добробуту жінок та їх сексуальністю. Подана в статті інформація свідчить про те, що психологічний добробут жінок пов’язаний із різноманітними психологічними феноменами та соціальними умовами життя. Психологічний добробут є інтегральним психічним феноменом, що характеризує успішне функціонування особистості в соціальному середовищі, супроводжується позитивним емоційним тоном, функціональним станом організму та задоволеністю життям. Визначено, що переживання жінками психологічного добробуту пов’язане зі шлюбним статусом та наявністю дітей: найвищий рівень психологічного добробуту мають жінки старшого віку, які вже виростили своїх дітей і перебувають у шлюбі / стосунках. Найменш психологічно благополучними є самотні жінки без дітей. Самотні матусі демонструють більш високий рівень психологічного добробуту, ніж самотні або «шлюбні» жінки без дітей. За допомогою кореляційного аналізу з’ясовано, що існує слабкий зв’язок між рівнем психологічного добробуту та індексом жіночої сексуальності: чим вищий індекс сексуальності жінки, тим вищим є рівень її психологічного добробуту. Із рівнем сексуальності найбільше корелюють такі показники психологічного добробуту: позитивні стосунки з іншими людьми, наявність цілей у житті та самоприйняття (позитивне ставлення до себе і до свого минулого). Також установлено наявність безпосереднього зв’язку між показниками психологічного добробуту жінок та рівнем задоволеності шлюбом: чим вищий рівень задоволеності шлюбом, тим вищий рівень психологічного добробуту жінок. Загалом, переживання психологічного добробуту жінками залежить не лише від рівня сексуальності, а й від комплексу соціальних та соціальнопсихологічних чинників.
16
Ковжижина, Ангеліна. "Особливості мотивації досягнення успіху та тривожності у студентів-магістрантів". Актуальні проблеми психології в закладах освіти 7 (25 червня 2022): 110–15. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v7i.7267.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються особливості мотивації досягнення успіху, а також тривожності у студентів-магістрантів педагогічного ВНЗ. Для успіху у досягненні поставлених цілей студенту необхідний певний рівень мотиваційної готовності. Виявлено, що магістри в більшості мають середній рівень мотивації успіху та тривожності. Встановлено, що статистично достовірна залежність між рівнем тривожності та мотивацією успіху відсутня. Мотивація успіху не залежить від рівня особистісної тривожності.
17
ФАРИНА, І. В., та Д. В. ХВАЛИБОГА. "Інтраопераційна ендотеліальна дисфункція та гемокоагулятивний стан у пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну і високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (9 квітня 2023): 34–39. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14148.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: встановити вплив реваскуляризації аорто-клубово-стегнового басейну пацієнтів із високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень на стан ендотеліальної дисфункції та гемокоагулятивної системи хворих.
 Матеріали і методи. У дослідження включено 78 пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну. У 41 з них виявлено ХАН нижніх кінцівок ІІІ ст., у 37 – ХАН ІV ст. (за класифікацією Фонтейна). У пацієнтів встановлено рівень ризику розвитку післяопераційних ускладнень за класифікацією Б. П. Сельського та співав. (2022 р.), згідно з якою у 40 хворих він був високий і дуже високий, а у 38 спостереженнях – помірний і високий ризик розвитку післяопераційних ускладнень. У всіх пацієнтів оцінювали стан ендотеліальної дисфункції та рівень показників згортальної та агрегатної систем до проведення операційого втручання і після здійснення реваскуляризаційного операційного втручання.
 Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі результатів дослідження стану ендотеліальної дисфункції у пацієнтів двох груп встановлено, що вже на доопеційному етапі виявлена суттєва різниця у показниках, які характеризують ендотеліальну дисфункцію.
 У проведеному дослідженні виявлено, що у пацієнтів ІІ групи, хворі із високим і дуже високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень, як у доопераційному, так і після реваскуляризаційного операційного втручання, виявлено вищий рівень ендотеліальної дисфункції, ніж подібне було виявлено у І групі пацієнтів із помірним та високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень. Слід вказати, що рівень ендотеліальної дисфунції за окремими її показниками як на доопераційному етапі, так і після реваскуляризаційного втручання у пацієнтів ІІ групи був вищий, відповідно, 1,2 – 1,6 (р < 0,05) і 1,1 – 1,5 (р < 0,05) раза порівняно із подібним рівнем ендотеліальної дисфункції на етапах хірургічного лікування пацієнтів І групи.
 При аналізі рівня коагулятивної систем виявлено, що рівень гемокоагулятивної системи крові на етапах операційного лікування патології відповідає змінам рівня ендотеліальної дисфункції в процесі реваскуляризації аорто-клубово-стегнового басейну. Хірургічне втручання на магістральних судинах сприяє формуванню гіперкоагулятивного стану крові за рахунок тканинних факторів та судинних факторів загортальної системи крові, з яких останні у значному ступені залежать від рівня ендотеліальної дисфункції. Стан коагулятивної системи крові відповідає рівню ризику розвитку післяопераційних ускладнень: у пацієнтів ІІ групи із високим та дуже високим ризиком післяопераційних ускладнень виявлено у ранньому післяопераційному періоді підвищений у 1,4 – 2,4 (p < 0,05) раза вміст в крові фібриногену, РКМФ, ФПА, ПДФ при вкороченні ЧРП у 1,5 (p < 0,05) раза, тоді як у пацієнтів І групи із помірним та високим ризиком післяопераційних ускладнень зростання наведених показників згортальної системи знаходиться на рівні 1,3–1,7 (p < 0,05) раза при вкороченні ЧРП у 1,3 (p < 0,05) раза.
18
Kocherzhat, O. І., М. А. Orynchak, N. G. Virstiuk та ін. "Взаємозв’язок системного запалення та типу інсулінемії у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом". Терапевтика 2, № 2 (2021): 50–55. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-2.50.
Повний текст джерелаАнотація:
Останнім часом науковці звертають особливу увагу на роль імунного запалення в розвитку серцево-судинної патології. Проведено чимало досліджень, у яких виявлено тісний взаємозв’язок між маркерами системного запалення та ризиком виникнення серцево-судинної патології. Мета роботи — оцінити активність та кореляційний зв’язок маркерів інсулінорезистентності (ІР) за рівнем β2-інсулінових рецепторів, адипоцитокінів, фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-α) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з метаболічним синдромом (МС) залежно від типу інсулінемії. Матеріал і методи. Обстежено 139 хворих на АГ із МС. Залежно від рівня ендогенного інсуліну (ЕІ) у крові натще хворих розподілено на дві групи: 1-ша група — 59 хворих із нормальним рівнем ЕІ в крові; 2-га група — 80 хворих зі спонтанною гіперінсулінемією (ГІ). Контрольна група — 20 практично здорових осіб. Результати та обговорення. У всіх обстежених хворих виявили достовірне підвищення рівня β2-рецепторів інсуліну. У хворих із нормальним рівнем ЕІ в крові та зі спонтанною ГІ рівень β2-інсулінових рецепторів у 3,4 та 5 разів (р<0,05) відповідно достовірно перевищував показник у здорових осіб. У хворих зі спонтанною ГІ рівень β2-інсулінових рецепторів виявився в 1,5 раза вищим, ніж у хворих 1-ї групи (р1<0,05).У всіх хворих на АГ із МС відмічено гіперлептинемію та гіпоадипонектинемію. У пацієнтів обох груп рівень лептину в 3,8 та 4,8 раза відповідно перевищував показник здорових осіб (р<0,05). У хворих зі спонтанною ГІ рівень лептину був в 1,3 раза вищим порівняно з хворими з нормальним ЕІ в крові (р1<0,05). У хворих 1-ї та 2-ї груп рівень адипонектину виявився зниженим на 14,75 та 38,0% відповідно порівняно зі здоровими особами (р<0,05). У хворих 2-ї групи — на 14,42% порівняно з показником хворих 1-ї групи (р1<0,05). Рівень ФНП-α був достовірно підвищеним у всіх обстежених хворих. Так, у пацієнтів 1-ї групи цей показник на 13,0% перевищив рівень у контролі (р<0,05). У хворих 2-ї групи показник ФНП-α на 34,6% перевищив рівень контролю (р<0,05) та у 2,6 раза виявився підвищеним порівняно з хворими з нормальним рівнем ЕІ в крові (р1<0,05). Аналіз результатів дослідження маркерів субклінічного ураження органів-мішеней довів наявність прямого кореляційного зв’язку між рівнем ЕІ в крові натще та рівнями β2-рецепторів інсуліну, лептину та ФНП-α; зворотного кореляційного зв’язку між рівнем ЕІ та рівнем адипонектину (r= –0,5845, p=0,0001). Висновки. Особливостями АГ та МС є важкість перебігу та формування ІР зі спонтанною ГІ, що характеризується зростанням рівнів β2-рецепторів інсуліну, лептину, ФНП-α та гіпоадипонектинемією.
19
Журавльова, Лариса, та Олександр Пивоваров. "СТАН І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ ЕЛЕКТРОЛІТНОГО ОБМІНУ З РІВНЕМ СОМАТОМЕДИНУ IGF-1 У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ ТА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ". Problems of Endocrine Pathology 80, № 3 (2023): 32–29. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2023.3.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті визначено стан електролітного обміну та рівень взаємозв’язку його показників (калій, натрій, хлор) з рівнем соматомедину інсуліноподібного фактора росту-1 (IGF-1) у крові хворих на артеріальну гіпертензію і з коморбідною патологією артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу.
 Мета. Визначити стан та рівень взаємозв’язку показників електролітного обміну та рівня соматомедину IGF-1 у крові чоловіків та жінок з артеріальною гіпертензією і з коморбідною патологією артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу.
 Матеріали та методи. Для розв’язання поставлених завдань обстежено 120 осіб, з яких 100 хворих та 20 практично здорових осіб контрольної групи. Дослідження проводилося на клінічній базі кафедри внутрішньої медицини №3 та ендокринології Харківського національного медичного університету – Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласній клінічній лікарні».
 Результати та їх обговорення. Проведено кореляційно-регресійний аналіз між показниками стану електролітного обміну та рівнем соматомедину IФР-1 в крові чоловіків та жінок за ступенем артеріальної гіпертензії. Відзначено, що середні значення всіх показників електролітного обміну у другій групі мали значення нижчі, ніж у першій групі. Підтверджено гіпотезу про те, що параметри електролітного обміну і рівень соматомедину IGF-1 є маркерами ускладнень артеріальної гіпертензії. Найвищий середній рівень IGF-1 у крові спостерігався в групі хворих з коморбідною патологією артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Статистично значущий кореляційний зв’язок виявився у другій групі серед жінок з артеріальною гіпертензією ІІ стадії між рівнем IGF-1 та рівнем натрію в крові.
 Висновки. Визначено стан та рівень взаємозв’язку показників електролітного обміну та рівня соматомедину IGF-1 у крові чоловіків та жінок з артеріальною гіпертензією і з коморбідною патологією артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Відзначена наявність взаємозв’язків між показниками електролітного обміну і рівнем соматомедину IGF-1 у крові пацієнтів з артеріальною гіпертензією і з коморбідною патологією артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Одержані результати обґрунтовують необхідність подальшого моніторингу стану електролітного обміну та рівня соматомедину IGF-1 серед хворих на артеріальну гіпертензію і з коморбідною патологією артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу.
 Ключові слова артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2 типу, електролітний обмін, калій, натрій, хлор, інсуліноподібний фактор росту IGF-1.
20
Іншин, М. І. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ СУДДІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЇХ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 535–43. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.60.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що правова держава створюється та існує за допомогою функціонування судової влади, через яку реалізовується принцип законності, верховенства права в державі, здійснюється захист прав та свобод громадян. Належна реалізація суддями своїх прав та обов’язків в рамках здійснення правосуддя є особливим показником, який дозволяє відносити державу до правової, цивілізованої, розвиненої. Разом із тим, в умовах, коли суддя піддається як прямому тиску, так і опосередкованому, неможливо говорити про соціальну безпеку суддів, а так само неможливо розраховувати на задоволення євроінтеграційних прагнень українського народу. В статті сформульовано актуальну наукову думку щодо впливу забезпечення соціальних прав суддів на рівень їх соціальної безпеки. Підкреслено, що соціальні права суддів окреслюють рівень цивілізованості суспільства; забезпечуються за рахунок Державного бюджету; рівень їх забезпечення відображає рівень гарантування самостійності суддів та їх незалежність; вони не можуть бути скасовані чи звужені без відповідної компенсації; регламентуються наддержавними організаціями на універсальному та регіональному міжнародному рівні та державою на національному рівні. У разі, якщо соціальні права недостатньо захищені та забезпечені в державі, робиться висновок, що така держава неспроможна: забезпечити та захистити гідний рівень соціальної безпеки суддів та інших громадян; задовольнити власні євроінтеграційні прагнення та паралельно збільшити рівень національної безпеки, який також є важливою обставиною забезпечення належної міри соціальної безпеки суддів та усіх інших громадян. Зроблено висновок, що забезпечення належного рівня незалежності суду та самостійності діяльності суддів у будь-якій державі є результатом низки соціально-правових, економічних, політичних і культурних чинників, особливе місце серед яких займає забезпечення державою високого рівня соціальної безпеки суддів. У свою чергу соціальна безпека також є результатом низки чинників, однак, вирішальне значення у формуванні належного рівня соціальної безпеки працівника має ефективне функціонування правового механізму забезпечення соціальних і трудових прав суддів. Ця позиція підтверджується концептуальною сутністю та юридичною природою цих прав, що вказують на те, що суддя не може характеризуватись в якості працівника, що існує в межах належного рівня соціальної безпеки, коли його трудові і соціальні права не будуть: 1) якісно регламентовані у чинному законодавстві; 2) забезпечені та захищені на міжнародному та національному рівні.
21
ДЯЧЕНКО, В. М., А. Р. КОЛЕСНИКОВА, М. В. ПАРІЙ та Ю. І. МИСУЛА. "ВПЛИВ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ГАДЖЕТІВ НА ТРИВОЖНІСТЬ: ПРИЧИНИ ТА МЕТОДИ ВИРІШЕННЯ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (30 серпня 2024): 27–30. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.4.15213.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: дослідити вплив гаджетів на рівень тривожності та зробити висновки стосовно методів боротьби з нею. Матеріали та методи. Для оцінки рівня тривожності респондентів була розроблена авторська анкета, що базується на аналізі літературних джерел і адаптації питань зі шкал тривожності та залежності від гаджетів. З використанням цієї анкети нами проведено оцінювання, яке складалося з двох частин: визначення залежності від гаджетів та оцінка рівня тривожності. На основі отриманих даних першої частини опитувальника обстежених було розділено на три групи відповідно до таких критеріїв: відсутня залежність, надмірне захоплення гаджетами та залежність від гаджетів. За оцінками другої частини опитувальника учасників опитування також поділено на три групи: низький, середній та високий рівень тривожності. За результатами аналізу анкет 389 респондентів досліджено взаємозв’язок між залежністю від гаджетів і рівнем тривожності. Результати дослідження. У 72 респондентів (18,5%) виявлено відсутність залежності від гаджетів, у 204 – над- мірне захоплення (52,5%), у 113 – залежність (29%). Низький рівень тривожності спостерігався у 47 респондентів (12,1%), середній – у 207 (53,2%), високий – у 135 (34,7%). Встановлено, що опитані із залежністю від гаджетів мають високий рівень тривожності, рідше – середній та ніколи – низький. Ті, у кого виявлено відсутність залежності, мають низький або середній рівень тривожності. Респонденти з надмірним захопленням гаджетами частіше мають середній або високий рівень тривожності. Це свідчить про наявність взаємозв’язку між залежністю від гаджетів і тривожністю. Факторами, що найбільше тривожать респондентів, є: звикання до гаджета, інформаційне перевантаження, відсутність фізичної активності, погані новини, відсутність зв’язку через несправний або розряджений гаджет. Найпопулярнішими та найефективнішими методами подолання тривожності є: комунікація з іншими людьми, перегляд фільмів, прослуховування музики, прогулянки, читання книг, заняття спортом. Висновки. Встановлено кореляцію між залежністю від гаджетів і рівнем тривожності: люди із залежністю більш схильні до підвищення рівня тривожності. Найбільше людей тривожить звикання до гаджетів, інформаційне перевантаження, відсутність фізичної активності, погані новини, відсутність зв’язку через несправні гаджети. Позитивно впливають на подолання тривожності комунікація з іншими, перегляд фільмів, заняття спортом та інші активності.
22
Nadyon, Viktoriya. "САМОРЕГУЛЯЦІЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ГУБРИСТИЧНОЇ МОТИВАЦІЇ ТА РІВНЯ ДОМАГАНЬ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 65 (2021): 182–95. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.65.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність і мета дослідження: вивчення губристичних мотивів молодших школярів є новим напрямком наукових розвідок, тому дослідження особливостей саморегуляції та особистісних рис молодших школярів в залежності від їх домінуючої губристичної мотивації є актуальним і визначило мету дослідження. Методи і вибірка дослідження: проективна методика «Казкове царство», проективний казковий тест, методика «Стиль саморегуляції поведінки дітей – ССПД М2», методика дослідження рівня домагань «Лабіринти». Вибірку склали 204 молодших школяра ХГ №169. Результати і висновки: В результаті нашого дослідження визначалися відмінності в показниках саморегуляції учнів початкових шкіл залежно від типу гербідної мотивації. Можливість моделювання, програмування, оцінки, гнучкості та автономії вища у школярів з «збалансованими рубцями». «Домінування прагнення до переваги» передбачає найнижчий рівень моделювання, оцінки результатів та автономії поведінки та найвищих показників гнучкості поведінки. Здатність програмування розроблена нижче у школярів з «вираженим домінуванням переслідування для переваги». Показники здатності планування діяльності та відповідальності саморегуляції в школярі з різними видами горбної мотивації не відрізняються. Встановлено відмінності у показниках саморегуляції учнів початкових шкіл залежно від рівня аспірації. У школярів з завищеним рівнем прагнень виявлено найнижчі показники планування та моделювання, а також автономію поведінки. Планування, моделювання, оцінка результатів та гнучкість поведінки найвища в школярів з заниженим рівнем аспірації. Показники здатності активності та гнучкості та гнучкості та відповідальності саморегуляції в школярі з різними рівнями прагнення не відрізняються. Школярі з дитячим рівнем прагнень і помірне домінування прагнення до переваги мають найменші можливості планування. Учні з інфантичними та завищеними рівнями прагнень та низької горбної мотивації мають найнижчі можливості моделювання. Прагнучи до переваги, яка характеризується першим і другим профілями на тлі завищеного рівня аспірації, викликає найвищий рівень оцінки результатів діяльності. Учні з завищеним рівнем прагнень та низької горбистичної мотивації мають найнижчу гнучкість. Учні з завищеним рівнем прагнень і помірним рівнем прагнення до переваги мають найнижчу гнучкість. Школярі з завищеним рівнем прагнень та помірним рівнем прагнення до переваги мають найнижчу відповідальність. Надутий рівень аспірації передбачає найвищий рівень запланованості у школярів. Учні з завищеним рівнем прагнень та збалансованих рубців мають найнижчі заплановані здібності.
23
Mykhalchyshyn, G. P., P. M. Bodnar та N. M. Kobyliak. "Кореляційні взаємозв’язки адипонектину у хворих на цукровий діабет типу 2 з неалкогольною жировою хворобою печінки залежно від рівня трансаміназ". Likarska sprava, № 5-6 (29 червня 2014): 130–38. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2014-(5-6)-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчали зміни сироваткового рівня адипонектину та його кореляційні взаємозв’язки у хворих на цукровий діабет типу 2 (ЦД 2) з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) залежно від рівня трансаміназ. Рівень адипонектину сироватки крові був достовірно нижчим у хворих на НАЖХП з підвищеним рівнем трансаміназ. Після поправки на вік, стать і ожиріння рівень адипонектину достовірно корелював у контрольній групі з рівнем інсуліну натще та індексом HOMA-IR; в групі з нормальними печінковими ферментами – з ЛПВЩ, тригліцеридами, інсуліном натще і HOMA-IR; в групі з їх підвищенням – з AлАT, інсуліном натще і HOMA-IR. Поетапний множинний регресійний аналіз показав, що у хворих на НАЖХП і нормальним рівнем трансаміназ незалежними предикторами адипонектину є індекс HOMA-IR, тригліцериди, індекс маси тіла і тривалість ЦД 2. У хворих з підвищеним рівнем трансаміназ адипонектин асоційований з HOMA-IR, індексом маси тіла, чоловічою статтю і AлАT.
24
Кікінежді, Оксана Михайлівна, Ярослава Зіновіївна Василькевич та Ярослав Павлович Розенко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНЦІВ ЗА КОРДОНОМ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (28 квітня 2025): 63–71. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті толерантність вимушено переміщених українців вивчалася в контексті соціально-психологічної адаптації за кордоном. Толерантність досліджувалася як психологічна стійкість до стресу й травматичних подій, як сукупність особистісних характеристик та як система позитивних базових переконань.Емпіричне дослідження дало змогу визначити прояв різних аспектів толерантності українських біженців: середньогрупові значення показників етнічної і соціальної толерантності відповідають середньому рівню, а толерантності як риси особистості – високому. Середнє значення індексу толерантності як загального показника толерантності особистості відповідає середньому рівню. Рівневий аналіз толерантності вибірки вимушених переселенців за кордоном показав, що за субшкалами «етнічна толерантність» і «соціальна толерантність» переважає середній рівень, за субшкалою «толерантність як риса особистості» домінує високий рівень толерантності. Аналіз представленості рівнів узагальненого індексу толерантності особистості показав переважання середнього рівня, для якого характерний прояв як толерантних, так й інтолерантних рис залежно від соціальних ситуацій, у яких перебувають біженці. Самооцінка досліджуваними актуального рівня стресу дала змогу визначити ступінь опірності стресу як показника адаптивності особистості: у вибірці вимушених переселенців за кордоном домінує низький рівень опірності стресу, їм характерний високий рівень стресового навантаження та низький рівень стресостійкості. Базові переконання вимушено переміщених українців за кордоном здебільшого перебувають у межах показників від середнього до високого рівнів, що свідчить про їх налаштування на успішну соціально-психологічну адаптацію та подальшу самореалізацію. Особи із заниженими показниками переконань у контрольованості світу та самоконтролі потребують як надання психологічної підтримки, так і сприяння в залученні в повноцінну життєдіяльність у новому соціокультурному середовищі з боку громади, що приймає.
25
Колісник, Роксолана, Вікторія Турбан, Наталія Завацька, Олена Смирнова та Олена Бровендер. "Емпіричне дослідження прояву емоційного інтелекту у дітей дошкільного віку". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(65) 2024 Том 1 (2024): 116–28. https://doi.org/10.33216/2219-2654-2024-65-3-1-116-128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкритоособливості емоційного інтелекту у дошкільників в емпіричному контексті проблеми. Використано психодіагностичні методики: методика М. Нгуена для визначення емоційного інтелекту дошкільників, що містить проєктивну методику «Домальовування: світ речей – світ людей – світ емоцій» та проективну методику «Три бажання»; методику «Що – чому – як»; методику «Емоційна ідентифікація» (О. Ізотова, Є. Нікіфоров); методику «Кактус» М. О. Панфілової. Проведене дослідження виявило, що у 53,8% дітей рівень емоційного інтелекту (ЕІ) середній, а у 26,7% – низький. Це свідчить про труднощі у розпізнаванні емоцій, обмежений емоційний словник і недостатню здатність контролювати емоції. Високий рівень ЕІ виявлено у 19,5% дітей, які демонструють розвинену емоційну децентрацію, експресивність і соціальну спрямованість.За показником «ідентифікація емоцій» лише 12,86% дітей досягли високого рівня, тоді як більшість (70%) мають середній рівень. Вербалізація емоцій розвинена слабо у 25,71% дітей, а відтворення емоцій характеризується низьким рівнем у 40%. Застосування U-критерію Манна-Уітні не виявило гендерних відмінностей, але аналіз показав значущі відмінності між групами дітей із різним рівнем ЕІ за шкалами «обережність», «відкритість» та «лідерство», які більш характерні для дітей із високим ЕІ.Діти з низьким рівнем ЕІ демонструють підвищену імпульсивність, тривожність та агресивність. Констатовано, що ті діти, у кого середній рівень ЕІ, схильні до інтровертованості й прагнення до самотності. Лише незначна частина дошкільників показала високий рівень розуміння й управління емоціями, тоді як більшість демонструють соціально-психологічні прояви егоцентризму та недостатню емоційну децентрацію. Ключові слова: емоційний інтелект, дошкільний вік, емоції, емпіричне дослідження.
26
Марченко, Оксана, та Ольга Холодова. "Дослідження фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку в умовах воєнного стану". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (31 травня 2023): 70–74. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2023.1.70-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У статті подано результати педагогічного тестування та рівня фізичної підготовленості учнів 1–3-х класів в умовах воєнного стану. Мета. Дослідити рівень фізичної підготовленості учнів 1–3-х класів в умовах воєнного стану. Методи. Аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати. У ході дослідження показників рухових тестів виявлено незадовільний стан рівня фізичної підготовленості учнів 1–3-х класів. Висновок ґрунтується на тому, що низький рівень фізичної підготовленості (68,33 %) має переважна більшість хлопців і дівчат. Середній рівень фізичної підготовленості мають 28,33 % респондентів. Школярів з високим рівнем фізичної підготовленості не було виявлено. Зміст та спрямованість фізичного виховання в умовах воєнного стану не забезпечують належного рівня фізичної підготовленості і фізичного здоров’я учням молодшого шкільного віку тому потребують інтенсивного пошуку нових підходів та інноваційних форм організації освітнього процесу з фізичного виховання, що сприятимуть підвищенню рівня фізичної підготовленості та відновленню психоемоційного та фізичного стану школярів.
 Ключові слова: фізична підготовка, хлопці, дівчата, фізичне виховання, фізичні якості.
27
Крупник, Іван Романович. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences, № 2 (31 серпня 2023): 25–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-2-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – аналіз соціально-політичної активності студентської молоді та встановлення взаємозв’язку між мотивацією до успіху та політичною активністю. Методи. Теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, інтерпретація та систематизація – для з’ясування стану розробленості проблеми та визначення теоретико-методологічних засад дослідження. Емпіричні: анкетування – для визначення рівня політичної активності молоді; психодіагностичні методики: опитувальник О. Реана «Мотивація до успіху та страх невдачі», який дозволяє виявити рівень та полюс мотивації людини до діяльності. Результати. За результатами аналізу наукових джерел зазначено, що саме від свідомої, активної поведінки громадян, від їх політичної ідентифікації та мотивації залежить стан суспільства: стабільності або змін, розбудови, розвитку або стагнації. За результатами емпіричної частини дослідження встановлено, що рівень політичної активності молоді є середнім. Також у респондентів відзначається середній рівень мотивації до успіху. Виявлено взаємозв’язок між показниками рівня політичної активності та мотивації до успіху. Висновки. Проведений кількісний та якісний аналіз рівня політичної активності молоді дозволив з’ясувати таке: загалом молодь проявляє політичну активність на середньому рівні; респонденти вважають важливим бути інформованими стосовно політичного життя країни, розуміють впливовість фактора політики на їхнє життя, але при цьому половина опитаних не бере активної участі у політичних процесах; молодь бажає подальшої демократизації суспільства, вважає дуже важливим наявність зворотного зв’язку між політиками та електоратом; респонденти вважають мотивацію сучасних політиків доволі егоїстичною, націлену на задоволення власних матеріальних потреб. Можливо, саме такі уявлення про політиків відвертають молодь від активної участі у політичних процесах; встановлений взаємозв’язок між мотивацією до успіху та рівнем політичної активності, дає можливості намітити шляхи підвищення політичної активності молоді, оскільки успішна країна починається з успішних особистостей.
28
Е. Н. Лысенко, Н. П. Еременко та В. В. Соколов. "Реалізація функціонального потенціалу й особливості прояву спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів у циклічних видах спорту". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (28 лютого 2018): 37–46. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.37-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити значення рівня загального (базового) функціонального потенціалу організму кваліфікованих веслувальників-байдарочників для подальшої його ефективної реалізації в умовах виконання спеціальних тренувальних і змагальних навантажень. Методи. Визначалася фізична працездатність спортсменів і реакція дихальної і серцево-судинної систем у реальному масштабі часу «breath-by-breath» (ергоспірометричний комплекс «Oxycon Pro», VIASYS Health) на максимальні і стандартні фізичні навантаження (тредміл LЕ-200 CЕ, веслувальний ергометр «Paddlelite»). Результати. Для спортсменів-лідерів на дистанції 1000 м у веслуванні на байдарках характерний високий рівень фізичної працездатності і більш високий рівень реалізації аеробних можливостей організму в умовах виконання фізичної роботи різного характеру енергозабезпечення та проходження контрольної дистанції 1000 м. Спортсменівлідерів на дистанції 200 м відрізняв знижений рівень фізичної працездатності, який поєднувався з незначним рівнем аеробних можливостей і більшою часткою анаеробних гліколітичних процесів в енергозабезпеченні. Зі збільшенням максимальної потужності тестувальної роботи, досягнутої спортсменами-веслувальниками в лабораторних умовах, відзначається збільшення швидкості проходження контрольної дистанції 1000 м, що свідчить про збільшення рівня спеціальної працездатності і рівня тренованості спортсменів. Висновки. За результатами виконання тестових навантажень у лабораторних умовах, що дозволяють визначити аеробні та анаеробні можливості організму спортсменів, можна прогнозувати рівень спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів-веслувальників.
29
Єрмакова, Наталія Олександрівна. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ УСКЛАДНЕНОГО СПІЛКУВАННЯ В СТУДЕНТІВ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, № 1 (28 травня 2024): 43–49. http://dx.doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються особливості ускладненого спілкування. Розглядається його структура, чинники, різновиди (деструктивне, дефектне, дефіцитне), показники вимірювання та рівні. Ускладнене спілкування визначено як комунікацію, що характеризується зниженим рівнем усвідомленості труднощів у спілкуванні, зменшенням спроб пошуку самостійного виходу з ускладнень, які виникли, деструктивними змінами поведінки партнерів. Подаються результати проведеного теоретико-емпіричного аналізу проблеми. Методами діагностики досліджуваного психологічного явища були стандартизовані методики: «КОЗ-2» В. В. Синявського – Б. А. Федоришина; «Діагностика тривожності» Ч. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна; «Діагностика оцінки самоконтролю у спілкуванні» М. Снайдера, «Шкала емоційного відгуку» А. Меграбяна та Н. Епштейна. Під час емпіричного дослідження рівневої динаміки ускладненого спілкування в студентів ми визначили переважання середнього рівня сформованості комунікативних навичок, що є свідченням ускладненості спілкування. Досліджуючи емпатію як емоційний компонент прояву ускладненого спілкування, ми виявили, що низький рівень емпатії та самоконтролю переважає в респондентів з несформованими комунікативними навичками. Аналізуючи самоконтроль у спілкуванні як поведінковий компонент прояву ускладненого спілкування, ми виявили переважання низького рівня його прояву в студентів з низьким та середнім рівнем сформованості комунікативних навичок. Серед студентів з високим і середнім рівнем прояву ускладненого спілкування дві третини респондентів мають високий рівень особистісної тривожності. Виявлені під час дослідження тенденції вказують на важливість проведення своєчасної корекційної роботи зі студентами з метою зниження проявів ускладненості в спілкуванні. Розробка ефективних психокорекційних стратегій, спрямованих на оптимізацію ускладненого спілкування у студентів, є перспективним напрямом роботи в цьому напрямі.
30
КОНЯЄВА, Лілія, та Олександра ГУРОВИЧ. "ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ПСИХОЛОГІВ-КОНСУЛЬТАНТІВ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3(56) (7 березня 2023): 10–18. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено актуальну проблему особливостей синдрому емоційного вигорання у психологів-консультантів. Метою статті є дослідження особливостей синдрому емоційного вигорання у психологів-консультантів та характеру його взаємозв’язків з рівнем їх стресу та особистісної зрілості. У дослідженні використовувались методи теоретичного аналізу літератури, психологічне тестування з використанням методик діагностики рівня емоційного вигорання В.В. Бойко, професійного вигорання К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової, шкали психологічного стресу PSM-25 та теста-опитувача особистістної зрілості Ю.З. Гільбуха, методи математико-статистичної обробки та якісної інтерпретації отриманих даних. Емпіричним шляхом виявлено, що майже у половини психологів-консультантів спостерігається високий рівень емоційного вигорання, при цьому найбільш виразною у них була фаза резистенції (сформована у більшості досліджуваних). Проте, фази напруги та виснаження також були сформовані майже у половини респондентів. Переважна частина психологів-консультантів мала сформовані симптоми переживання психотравмуючих обставин, розширення сфери економії емоцій та емоційного дефіциту. У значної частини досліджуваних спостерігався високий рівень прояву усіх показників професійного вигорання, і особливо емоційного виснаження та деперсоналізації, а також незадовільний рівень особистісної зрілості та її аспектів. Виявлено, що для психологів-консультантів з вищим рівнем емоційного вигорання характерні вищий рівень психічної напруги, резистенції, виснаження, деперсоналізації та нижчий рівень особистісної зрілості та всіх її аспектів. Тобто, встановлено, що особистісна зрілість є одним з чинників протидії емоційному вигоранню психологів-консультантів, у чому і полягає новизна нашого дослідження.
31
Bohdanovych, Vladimir, Ivan Marko, Tetiana Yakovlieva та Serhii Saienko. "Рекомендації щодо забезпечення митної безпеки на основі адаптації до інтегрального рівня митної небезпеки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 6 (2021): 108–17. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.8.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються рекомендації щодо забезпечення митної безпеки на основі адаптації до інтегрального рівня митної небезпеки. Сучасне і майбутнє безпекове середовище характеризується широким спектром небезпек і загроз, загостренням боротьби за доступ до новітніх високих технологій, ресурсів та ринків збуту, що деструктивно впливає на економічну та митну безпеку держави. Пропонується провести декомпозицію небезпек та загроз за сферами прояву, побудувати трирівневу модель оцінювання за технологією методу аналізу ієрархій і оцінити інтегральний рівень митної небезпеки на вибраний момент часу. Далі експертним шляхом визначаються відмітні рівні та пороги митної небезпеки, зокрема: рівень (поріг) взаємовигідної співпраці; рівень (поріг) підвищеної митної небезпеки; рівень (поріг) передкризової митної обстановки; рівень (поріг) кризової митної обстановки. Це дає змогу системі забезпечення митної безпеки адаптуватися до величини інтегрального рівня митної небезпеки шляхом вибору того чи іншого режиму функціонування системи: режиму взаємовигідної співпраці; режиму підвищеної готовності; режиму передкризової митної обстановки, антикризового режиму. При цьому підвищується обґрунтованість управлінських рішень в системах забезпечення митної та економічної безпеки, підвищується оперативність реагування на небезпеки і загрози митного та економічного характеру, забезпечуються умови для більш раціонального використання наявних в системі людських та інших ресурсів, і в цілому підвищується ефективність забезпечення митної і економічної безпеки держави.
32
Mazur, A. P., та O. V. Vynnychenko. "Вплив внутрішньочеревного тиску на газообмін і механіку дихання у пацієнтів з морбідним ожирінням під час проведення штучної вентиляції легенів". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 8 (2019): 31–34. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.08.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Покращити результати штучної вентиляції легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням.
 Матеріали і методи. До даного дослідження залучено 81 хворого, якому виконали баріатричні лапаротомні операції. Під час оперативного втручання контролювали рівень внутрішньочеревного тиску (ВЧТ), парціальне напруження кисню в артеріальній крові (РаО2), середній артеріальний тиск (САТ) та розраховували абдомінальний перфузійний тиск (АПТ). Визначали залежність між АПТ та РаО2.
 Результати. У пацієнтів після інтубації рівень РаО2 становив у середньому (86,9 ± 24,1) мм рт. ст., після лапаротомії – (121,3 ± 25,2) мм рт. ст., після ушивання черевної порожнини - від 60,7 до 92 мм рт. ст., у середньому (69,8 ± 9,7) мм рт. ст. До розкриття черевної порожнини рівень ВЧТ становив у середньому (18,3 ± 1,8) мм рт. ст., після лапаротомії знизився в середньому до (15,1 ± 2,5) мм рт. ст., після ушивання черевної порожнини збільшився відносно вихідного рівня до (21,3 ± 2,4) мм рт. ст. Існує пряма пропорційна залежність між рівнем АПТ і РаО2 (ρ = 0,01, р < 0,05).
 Висновки. Рівень РаО2 прямо пропорційно залежить від рівня АПТ. ВЧТ у пацієнтів з морбідним ожирінням є одним із факторів розвитку гіпоксемії в інтраопераційному періоді.
33
Rymyk, Vladyslav. "Рівень аеробної витривалості курсантів Національної академії внутрішніх справ". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(62) (30 червня 2023): 49–55. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2023-02-49-55.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати власних досліджень рівня аеробної витривалості (VO2max) у майбутніх поліцейських під час навчання (1–3 курсів). Мета роботи – виявити рівень аеробної витривалості (VO2max) у майбутніх поліцейських у період навчання в Національній академії внутрішніх справ. У процесі дослідження показано динаміку показників аеробної витривалості (VO2max) від першого до третього року навчання. У дослідженні використано такі методи: теоретичний аналіз й узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Для визначення максимальної аеробної витривалості (VO2 max) застосовано «beep test», у літературі його можна знайти під кількома назвами, наприклад:
 «Багатоступеневий фітнес-тест» (MSFT), «Тест Легера», «Тест Пейсера». Результати обстеження курсантів Академії внутрішніх справ засвідчили, що на першому курсі 53,03 % обстежених мають недостатній рівень VO2max(v), 36,36 % (24 особи) відповідають середньому рівню аеробної витривалості, усього 10,61 % виявили високий рівень. На другому курсі кількість курсантів, які мають недостатній рівень VO2max(v), знизилася до 30,85 % і збільшилася кількість курсантів, які мають середній рівень, а саме 40 % обстежених, високий рівень – 26,15 % обстежених. На третьому курсі недостатній рівень VO2max(v) мають 25 % обстежених, що вдвічі менше, ніж на першому, середній рівень на третьому курсі вдалось отримати 41,67 % курсантам і високий рівень аеробної витривалості показали 33,33 % обстежених курсантів. За результатом проведеного дослідження ми виявили загальний рівень аеробної витривалості. Не виявлено жодного курсанта, який би мав дуже високий рівень. 23,38 % (44 особи) з усіх обстежених курсантів показали високий рівень аеробної витривалості, 39,34 % (75 осіб) – середній, 28,09 % (54 особи) – низький і 9,19 % (18 осіб) – дуже низький рівень аеробної витривало- сті. Третина обстежених курсантів Національної академії внутрішніх справ мають недостатній рівень аеробної витривалості (37,28 %), із якими потрібно додатково працювати для покращення аеробної витривалості.
34
Веклич, Ксенія, Микола Попов, Тетяна Лядова, Олександр Мартиненко та Ольга Сорокіна. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПРЕСІЇ TOLL-LIKE РЕЦЕПТОРІВ 9 ТИПУ НА ІМУНОКОМПЕТЕНТНИХ КЛІТИНАХ ПЕРИФЕРІЙНОЇ КРОВІ ПАЦІЄНТІВ З КОРОВОЮ ІНФЕКЦІЄЮ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ". Immunology and Allergy: Science and Practice, № 1-2 (21 травня 2021): 29–38. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.1-2-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: визначення рівню експресії Toll-like рецепторів 9 типу на лімфоцитах та моноцитах периферійної крові у пацієнтів з кором різногоступеня тяжкості як з ускладненнями, так і без них.Матеріали та методи. У дослідження було включено 65 пацієнтів з діагнозом «кір», що знаходились на лікуванні у КЗОЗ КНП ХОР ОКІЛ в період з 2017 до 2019 роки. В залежності від тяжкості перебігу захворювання та наявності ускладнень пацієнти, залучені у дослідження, були розділені на 4 групи. Контрольну групу склали 20 добровільних донорів, що на момент відбору зразків крові не мали критеріїв виключення. Усім пацієнтам у день надходження до стаціонару проводилось визначення у суспензії лейкоцитів рівню експресії Toll-like рецепторів 9 типу, концентрації у сироватці крові про- та протизапальних цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-4, ІЛ-10) та інтерферонів альфа і гамма, а також визначення рівня у сироватці крові вірус- специфічних імуноглобулінів класів М, А та G з рівнем авідності останніх. На підставі отриманих даних було проведено кореляційний аналіз між показниками рівню експресії Toll-like рецепторів та рівнями продукції вказаних показників.Результати. Проведена робота дозволила виявити серед пацієнтів з кором три типи цитокінового реагування – нормореактивний, дисоціативний та гіпореактивний, кожен з яких характеризується різним характером реакції цитокінової мережі на корову інфекцію та має прямий зв’зок з тяжкістю перебігу захворювання та ризиком розвитку ускладнень.Встановлено, що корова інфекція у дорослого населення розвивається на фоні низьких титрів специфічних антитіл і їх низької авідності, а тяжкий перебіг захворювання в певній мірі обумовлюється реакцією імунної системи за первинним типом, що підтверджується високими рівнями специфічних IgM на початку захворювання.Аналіз даних, отриманих при вивченні рівню експресії Toll-like рецепторів 9 типу, продемонстрував, що в пацієнтів 1 та 2 груп, що мали нормореактивний тип цитокінового реагування та достовірно вищі рівні IgA та IgG, рівень експресії TLR9 на мононуклеарах периферійної крові був вищим, ніж у осіб контрольної групи. У пацієнтів 3 групи, що мали дисоціативний тип цитокінового реагування та більш значне, у порівнянні з пацієнтами 1 та 2 груп, зниження рівнів IgA та IgG, рівень експресії TLR9 був у 1,33 рази нижчий, ніж у осіб контрольної групи. У пацієнтів 4 групи, що мали гіпореактивний тип цитокінового реагування та статистично значуще зниження рівнів IgA та IgG, рівень експресії TLR9 був найнижчим; у пацієнтів цієї групи показник експресії TLR9 був у 1,35 рази нижчий, ніж у осіб контрольної групиПроведення кореляційного аналізу Пірсона, проведеного щодо показників в день надходження пацієнтів до стаціонару, продемонструвало наявність прямого кореляційного зв’язку між рівнем експресії TLR9 та рівнем у сироватці крові інтерферону альфа, інтерферону гамма та прозапальних цитокінів (ІЛ-1 та ІЛ-6). У відношенні протизапальних цитокінів – інтерлейкінів 4 та 10 – встановлено зворотній кореляцій-ний зв’язок.Висновки. Тяжкість перебігу корової інфекції асоціюється з рівнем експресії Toll-like рецепторів 9 типу. Рівень експресії TLR9 знаходиться у прямомукореляційному зв’язку з активністю продукції прозапальних цитокінів, інтерферонів альфа та гамма і може розглядатися як фактор, що впливає на стан імунної відповіді на корову інфекцію. Зниження активності експресії TLR9 на мононуклеарах може розглядатися як фактор тяжкості перебігу корової інфекції і її ускладнень, ризику розвитку бактеріальної пневмонії. Дослідження порушення активності експресії TLR9 на імунокомпетентних клітинах переферійної крові може використовуватися для більш глибокого розуміння порушень імунної системи у пацієнтів із вірусними захворюваннями у якості предиктора та можливого фактора тяжкого перебігу захворювання та розвитку ускладнень.
35
Панченко, О. І., та Г. А. Павлишин. "РІВЕНЬ КОТИЗОЛУ У ШКОЛЯРІВ З ІНФЕКЦІЙНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (3 січня 2024): 29–34. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14257.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – оцінити рівень кортизолу в дітей шкільного віку з інфекційними захворюваннями під час пандемії COVID-19 як можливого маркера тяжкості захворювань. Матеріали та методи. Обстежено 124 дитини віком від 6 до 18 років: 62 пацієнти із лабораторно підтвердженою інфекцією SARS-CoV-2, 32 педіатричних хворих із ознаками інфекційних захворювань та негативними лабораторними тестами на COVID-19, 30 дітей – без ознак захворювання (контрольна група). Визначення рівня кортизолу вільної слини проводили у всіх дітей методом імуноферментного аналізу. Оцінювали деякі лабораторні показники (С-реактивний білок, швидкість осідання еритроцитів, прокальцитонін, глікемія, лейкоцити, рівень вітаміну D, наявність та тривалість гіпертермії, тривалість лікування. Результати досліджень та їх обговорення. Середній рівень вільного кортизолу слини у пацієнтів становив 0,417 [0,185; 1,003]. Середній рівень вільного кортизолу слини у дітей контрольної групи становив 0,158 [0,088; 0,365] мікрограм на децилітр, у дітей з проявами інфекції SARS-CoV-2 – 0,740 [0,313; 1,024] мкг/дл та у дітей з іншими інфекційними захворюваннями 0,410 [0,208; 0,653]. Рівень вільного кортизолу слини був найвищим у пацієнтів з SARS-CoV-2-інфекцією, менш високим у дітей з іншими інфекційними захворюваннями та найнижчим у контрольній групі (Н=20,82, Р<0,001). Спостерігається позитивний середньої сили кореляційний зв’язок між показниками вільного кортизолу слини та швидкості осідання еритроцитів (r=0,45, р<0,001), С-реактивного білка (r=0,46, р<0,001), рівня глюкози (r=0,43, р <0,001), прокальцитоніну (r=0,31, р=0,044), тривалості гіпертермії (r=0,39, р=0,006) та тривалості лікування (r=0,43, р<0,001). Спостерігається негативний середньої сили зв’язок (r=-0,60, p<0,001) між рівнем кортизолу та 25(ОН)вітаміном D. Висновки. Діти з COVID-19 мають вищий рівень кортизолу порівняно з групою дітей з іншими інфекційними захворюваннями. Підвищений рівень кортизолу в пацієнтів дитячого віку з інфекційними захворюваннями супроводжувався підвищенням швидкості осідання еритроцитів, С-реактивного білка, прокальцитоніну, глюкози, тривалості гіпертермії та тривалості лікування, зниженням рівня 25(ОН) вітаміну D, що свідчило про більш тяжкий перебіг захворювання.
36
Voloshyn, O. S., Н. B. Humenyuk, M. V. Voloshyn, Yu S. Smorshchok та N. H. Zinkovska. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ З РІЗНИМ РЕЗЕРВОМ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СЕРЦЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (17 серпня 2020): 70–76. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11009.
Повний текст джерелаАнотація:
Функціональний стан організму значною мірою визначається характером та ефективністю механізмів його адаптації. Дослідження функціональних можливостей серцево-судинної системи дозволяє отримати широкий масив інформації про реактивність організму у відповідь на коливання умов середовища.
 Мета – дослідити особливості показників діяльності серцево-судинної системи, рівень адаптаційного потенціалу, рівень тренованості апарату зовнішнього дихання, толерантність до розумових навантажень з метою оцінки функціонального стану організму осіб із різним рівнем працездатності серця.
 Матеріал і методи. В ході роботи обстежено 60 практично здорових осіб юнацького віку. Вивчали показники частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу за Баєвським, резервні можливості системи дихання за Скібінським і рівень тренованості апарату зовнішнього дихання за Розенталем, досліджували індекс Робінсона, а також показники толерантності до розумового навантаження.
 Результати. В обстежених із рівнем індексу Руф’є вище середнього (1-а група) 88,9 % осіб має задовільний рівень адаптаційного потенціалу, тоді як в осіб із середнім рівнем індексу Руф’є (2-а група) задовільний рівень адаптаційних реакцій мали лише 60,0 % обстежених.
 В осіб 1-ої групи резервні можливості системи дихання мають кращі показники: у 22,3 % осіб встановлено добрий рівень індексу Скібінського, 66,7 % обстежених мали задовільний рівень цього показника. Водночас в осіб 2-ої групи добрий рівень індексу Скібінського мали 10 % обстежених, 80 % осіб – задовільний, ще 10 % – низький рівень. Серед обстежених 1-ї групи домінують особи з високим рівнем толерантності до розумового навантаження – 60 %.
 Висновки. У групі з вищими показниками функціональних резервів серця на 20,8 % більше осіб із задовільним рівнем адаптаційного потенціалу, на 12,3 % більше обстежених із добрим рівнем індексу Скібінського. Особи з більшим резервом працездатності серця демонструють кращі показники толерантності до розумового навантаження.
37
Perevozova, I. V., та I. R. Popadynets. "СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Actual problems of regional economy development 2, № 12 (2016): 60–68. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.60-68.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зростання прибутковості та конкурентоспроможності, а також мінімізації ризиків. Соціальна результативності представлена як відповідність розвитку господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам трудового колективу і окремої людини. Дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності запропоновано аналізувати за допомогою соціальних факторів. Соціальні фактори характеризуються мінливістю очікувань, відносин та інтересам суспільства, колективу чи індивіда.
 Запропонована узагальнена класифікація факторів, що здійснюють вплив на соціальну результативність підприємницької діяльності, виділено зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх факторів віднесли: рівень доходів населення; диференціація населення за доходами; міграційні процеси; рівень заробітної плати; рівень легалізованості доходів населення; сімейний статус населення; рівень зайнятості населення; вікова структура населення тощо. Стосовно внутрішніх факторів, то доцільно виділити наступні: низький рівень професійної базової підготовки, використання низько кваліфікованих працівників, відсутність умов для застосування креативних здібностей, недосконалість ефективної системи мотивації професійного зростання, відсутність спеціалізованих центрів для підвищення кваліфікації тощо. Кількісний та якісний аналіз вище зазначених факторів дасть змогу визначити рівень соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності.
 Для аналізу ступеня впливу факторів на результативність діяльності розроблена анкета експертного оцінювання, яка представлена у вигляді оціночної шкали.
 Проведене анкетування та оброблення думок експертів і визначений ступінь впливу факторів на соціальну результативність підприємницької діяльності. Оцінка рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності експортним методом конкретного фактора і представлена формулою. Шкала оцінки рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності у відсотковому еквіваленті за окремими факторами: 100-90 – високий рівень; 89-75 – середній рівень; 74-60 – задовільний рівень; 59-40 – низький рівень; 30-0 – відсутній рівень.
 В статті окремо розраховані рівні соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності для зовнішніх та внутрішніх факторів. Встановлено, що і зовнішні, і внутрішні фактори знаходяться на середньому рівні, тобто попадають в проміжок 89%-75%.
 Дані розрахунки демонструють резерв для підвищення соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Основні заходи щодо підвищення соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності доцільно об’єднати в наступні групи: науково-технічна група; організаційно-економічна група; соціально-психологічна група; зовнішньоекономічна група. Дані резерви дозволяють максимально скоротити резерв рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності, що, у свою чергу, підвищить їхню ефективність і конкурентоспроможність, а також знизить підприємницькі ризики.
 Отже, зростання результативності виявляється в максимізації соціального та економічного ефекту і мінімізації робочого часу. Соціальний результат суб’єктів підприємницької діяльності знаходить вираження у забезпеченні кращих умов життя створюються передумови для майбутнього розвитку як колективу, так і індивіда загалом. Механізм соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності є основою розвитку, переходу від простих до складних потреб, від матеріальних до духовних, від економічних до політичних, отже, до всебічно розвиненої індивідуальності. При цьому вищі потреби повинні розглядатись як головне багатство суспільства, головний чинник його економічного і соціального прогресу. Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами додаткового часу, який може бути спрямований для задоволення їх в кожний певний момент, виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.
38
Файчак, Роман, Сергій Бублик, Ростислав Човган та Оксана Крижанівська. "ВПЛИВ САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ НА ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СТАРШИХ ШКОЛЯРІВ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 38 (6 грудня 2022): 51–58. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.1.51-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчення проблеми самостійних занять фізичними вправами, як засобу підвищення фізичної підготовленості ліцеїстів старших класів. Методи дослідження. Мотивацію до самостійних спортивно-оздоровчих занять виявляли анкетуванням. 100 ліцеїстів розділили на КГ-50 чол. та ЕГ- 50 чол. (середній вік 17,0±1,2 років). Констатуючий експеримент полягав у виявленні мотивації до самостійних занять, визначали рівень теоретичних знань та фізичної підготовленості Формуючий експеримент полягав у проведенні в ЕГ методичної роботи, спрямованої на підвищення рівня теоретичних знань для проведення самостійних занять фізичними вправами, та їх фізичної підготовленості Контрольний експеримент полягав у повторному визначенні рівня фізичної підготовленості учнів ЕГ. Результати. Констатуючий експеримент показав низький рівень теоретичної підготовки ліцеїстів, що визначає їх низьку мотивацію до самостійних занять. Після експерименту 66% учнів ЕГ показали високий рівень мотивації, що тісно корелює (r=0,89;p=0,0012) із збільшенням до 49,8% кількості ліцеїстів з вище середнього рівнем фізичної підготовленості. Висновки. 1. Після експерименту більшість ліцеїстів мають стійку мотивацію до самостійних занять.
39
Прядко, І. В., та А. І. Сомар. "БЕЗРОБІТТЯ ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ІНФЛЯЦІЄЮ". Підприємництво та інновації, № 18 (30 червня 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено питання взаємозв’язку між такими показниками, як безробіття та інфляція, та виявлено напрям зазначеного зв’язку. Проведено аналіз рівня безробіття в Україні, досліджено його структуру, визначено чинники, що впливають на показник. Досліджено рівень інфляції. Зроблено висновки щодо співвідношення цих показників в Україні. Проведено аналіз показників безробіття та інфляції у Греції як країні, що має найвищі темпи безробіття та найнижчі теми приросту інфляції серед країн Європи. Аналогічний аналіз проведено в Туреччині, яка останні роки має досить високі показники інфляції. Виявлено, що рівень зв’язку між безробіттям та інфляцією у зазначених країнах досить суттєвий. Зроблено висновок, що напрям взаємозв’язку між рівнем безробіття та рівнем інфляції залежить від співвідношення між даними показниками.
40
Dudar, I. O., V. M. Savchuk, O. M. Loboda, and S. L. Dudar. "Secondary hyperparathyroidism in diabetic kidney disease patients treated with hemodialysis." Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, no. 1(77) (January 18, 2023): 57–65. http://dx.doi.org/10.31450/ukrjnd.1(77).2023.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою нашої роботи було вивчити особливості ВГПТ у пацієнтів з діабетичною хворобою нирок, які лікуються методом гемодіалізу.
 Методи. Ми провели поперечне (одномоментне) дослідження. До дослідження були залучені 263 гемодіалізних пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом. У всіх хворих визначали рівні паратгормону (ПТГ), глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), 25-гідроксивітаміну Д (вітамін Д 25-ОН), холестерину (ХС), тригліцеридів (ТГ), лужної фосфатази (ЛФ), С-реактивного білку (СРБ), альбуміну сироватки крові, розраховувався тригліцерид-глюкозний індекс (ТГІ). Проведений аналіз кореляційних зв’язків між рівнями досліджуваних показників та рівнем ПТГ. Було оцінено зв'язок ТГІ з рівнями оцінюваних показників.
 Результати. У пацієнтів, які лікуються ГД з ДХН порівняно з хворими без діабету рівень ПТГ був достовірно нижчим. Рівень ЛФ, вітаміну Д 25-ОН, альбуміну були достовірно нижчими у пацієнтів з ДХН, а СРБ вищим ніж у хворих без діабету (р<0,05).
 Показники ліпідного обміну були достовірно вищими у пацієнтів з ДХН порівняно з пацієнтами без ЦД, а саме рівень ХС, ТГ, розрахунковий тригліцерид-глюкозний індекс.
 Виявлено негативний кореляційний зв’язок між рівнем HbAcl та ПТГ сироватки крові (r=-0,1743; p<0,01), між концентрацією вітаміну Д 25-ОН та ЛФ сироватки крові у пацієнтів на ГД (r=-0,14; p<0,05), між рівнем вітаміну Д 25-ОН та HbAcl сироватки крові (r=-0,26; p<0,0001). Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між рівнем ЛФ та сироватковим ПТГ (r=0,58; p<0,0001).
 ТГІ мав негативний кореляційний зв՚язок з рівнями сироваткового альбуміну (r=-0,220), вітаміну Д 25-ОН (r=-0,236), ПТГ (r=-0,184) та позивний кореляційний між показниками ЛФ (r=0,176), СРБ (r=0,292) та HbAcl (r=0,569).
 Висновки. Рівень ПТГ нижчий у пацієнтів з ДХН, що ймовірно обумовлено пригнічуючим впливом глюкози крові на його рівень.
 Виявлені кореляційні зв'язок між рівнем ПТГ та вітаміну Д 25-ОН та HbAcl, ЛФ, ГТІ можуть свідчити про негативний вплив продуктів глікозування на кістковий обмін та прогресування атеросклерозу.
41
Гладинець, Наталія, Марія Петричко та Уляна Росола. "ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНА". Mechanism of an economic regulation, № 3-4(97-98) (25 жовтня 2022): 78–82. http://dx.doi.org/10.32782/mer.2022.97-98.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми забезпечення економічної стабільності в Україні та зарубіжних країнах. Метою статті є оцінювання рівня економічної стабільності України та зарубіжних країн, а також дослідження проблем забезпечення економічної стабільності в сучасних умовах. Зазначено, що економічна стабільність країни залежить від процесу розробки та реалізації загальноекономічної політики. Важливим є врахування зарубіжного досвіду економічного регулювання, спрямованого на розвиток економічної системи та його узгодження із ключовими макроекономічними індикаторами та можливості його застосування в Україні. Встановлено, що на економічну стабільність країни впливає сукупність різноманітних чинників: рівень ВВП, рівень інфляції, рівень доходів населення, стабільність національної валюти, політична й економічна ситуація в країні, досконалість законодавства, система фінансового моніторингу в країні, стан платіжного балансу. В статті проаналізовано окремі макроекономічні індикатори, які відображають рівень розвитку країни та її економічний добробут: обсяг ВВП, обсяг ВВП на одну особу, рівень інфляції. Порівняння обсягів ВВП різних країн як загалом, так і на одну особу, дозволяє виявляти тенденції та параметри якості життя, рівень добробуту, а також формувати орієнтири загально-економічної політики країни на перспективу, визначати стратегічні та тактичні цілі соціально-економічного розвитку держави. Провівши порівняння обсягу ВВП України з іншими країнами, було встановлено, що за рівнем економічного розвитку Україна значно відстає від європейських країн. Динаміка обсягу ВВП на одну особу в Україні також значно відстає як від європейських країн, так і країн колишнього Радянського Союзу. Проаналізовано динаміку зміни рівня цін в Україні та окремих європейських країнах. Встановлено, що рівень інфляції суттєво посилився не лише в Україні, але і в інших європейських країнах через війну в Україні. Інфляція в багатьох країнах стрімко зросла, що викликано стрімким зростанням цін на енергоносії, продовольство та сировину, нестачею робочої сили та перебоями з постачанням.
42
Tseluyko, V. Y., N. V. Matviychuk та K. Yu Кinoshenko. "Oсновні тенденції зміни рівня NT-PRO BNP у хворих на хронічну серцеву недостатність". EMERGENCY MEDICINE, № 3.50 (1 серпня 2013): 107–12. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.3.50.2013.89612.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження — аналіз зв’язку рівня NT-pro BNP з клініко-інструментальними показниками у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) і виявлення прогностичного і діагностичного значення даного показника. Матеріали та методи. Всього нами були включені в дослідження 33 хворі з ХСН різної етіології. Усім хворим було проведене комплексне обстеження: стандартна ЕКГ у 12 відведеннях, тест із 6-хвилиною ходьбою, ЕхоКГ, моніторування ЕКГ за методом Холтера, визначення NT-pro BNP у сироватці крові. Період спостереження за хворими в середньому становив приблизно 6 місяців. Отримані дані оброблялися методами варіаційної статистики за допомогою програми Statistica® for Windows 6.0.Результати та обговорення. Дослідження рівня NT-pro BNP при ХСН показало високу варіабельність показника від 89,83 пг/мл до 1095,76 пг/мл (середній рівень NT-pro BNP — 317,5 ± 35,87 пг/мл). За даними нашого дослідження встановлено, що рівень NT-pro BNP у хворих із тривалістю анамнезу ХСН до 1-го року був вірогідно вищим, ніж у хворих із більш тривалим анамнезом ХСН (р < 0,05). Значення NT-pro BNP у хворих на ХСН із СН IIА ст. в нашому дослідженні було вірогідно нижчим за рівень NT-pro BNP у хворих із СН IIБ ст. (р = 0014). За даними нашого дослідження зазначено, що у хворих із вірогідною ХСН, які отримують стандартну медикаментозну терапію, відзначаються суттєві коливання рівня NT-pro BNP. Ми умовно розподілили хворих на дві групи. У 1-шу групу ми включили хворих, у яких рівень NT-pro BNP був меншим за 400 пг/мл (21 особа), а в 2-гу групу — хворих у яких рівень NT-pro BNP — понад 400 пг/мл (12 осіб). При проведенні оцінки наявності серцевої недостатності у хворих на ХСН було виявлено, що пацієнти 1-ї групи у 2,5 раза частіше мають СН IIА стадії, ніж хворі 2-ї групи (р < 0,05). Також нами було виявлено, що серед пацієнтів 2-ї групи у 2,5 раза частіше трапляються хворі на СН IIБ стадії порівняно з хворими 1-ї групи (р < 0,05). Показники ЕхоКС у хворих різних груп не мали вірогідних відмінностей. За даними моніторування ЕКГ за методом Холтера вірогідно більша середньодобова кількість шлуночкових екстрасистол відмічалась у групі з вищим рівнем NT-pro BNP (р < 0,05). Також вірогідно виявлено, що у хворих 2-ї групи зареєстрована вища кількість епізодів нестійкої шлуночкової тахікардії за добу (р < 0,05). Висновки. Визначено, що існує залежність рівня NT-pro BNP від тривалості анамнезу ХСН, найбільш високий рівень визначається при нетривалому перебігу захворювання. Рівень NT-pro BNP асоційований із клінічними проявами ХСН — при більш тяжкому перебігу захворювання (стадія СН, збільшення розмірів камер серця), концентрація пептиду в сироватці крові вища. Встановлена залежність між рівнем NT-pro BNP та частотою порушень ритму. У пацієнтів з рівнем NT-pro BNP понад 400 пг/мл вірогідно частіше зустрічаються шлуночкові екстрасистоли (р < 0,05), у тому числі й життєво небезпечні — епізоди нестійкої шлуночкової тахікардії (р < 0,05).
43
Тисевич, Тетяна. "АНАЛІЗ СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ МОЛОДШИХ КУРСІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я В ДИНАМІЦІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 184–88. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті теоретично обґрунтовано наявність психологічного стресу у житті студента. Визначено рівень фізичного здоров’я здобувачів, який є основою їхніх функціональних резервів, і забезпечує швидкий та успішний пристосувальний процес до стресора. Результати показують, що більшість студентів перебуває за межами «безпечного» рівня фізичного здоров’я. Проаналізовано стресостійкість 220 студентів першого курсу Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в залежності від інтенсивності інтелектуального навантаження протягом навчального року. Встановлено, що зі зниженням рівня фізичного здоров’я знижується і рівень стресостійкості досліджуваних. Також студенти з низьким та нижче середнього рівнем фізичного здоров’я гірше пристосовуються до максимального навчального стресу. В статті також запропоновано метод підвищення емоційної стійкості студентів-медиків в умовах навчального процесу.
44
Ткаченко, Т. Ю. "ВПЛИВ ПІДВИЩЕНОГО ВМІСТУ ЛІЗИНУ В РАЦІОНІ СВИНЕЙ НА РІВЕНЬ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 43 (10 липня 2024): 114–20. http://dx.doi.org/10.37406/2706-9052-2024-2.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Годівля тварин раціонами з підвищеним умістом лізину в сирому протеїні сприяє одержанню доброякісної свинини з пониженим умістом жиру. Оскільки нарощення м’язової тканини потребує постійного надходження амінокислот із крові, профіль амінокислот у плазмі є критичним фактором для максимального збільшення показників росту тварин, включаючи свиней. Більш інтенсивне формування м’язової тканини у свиней відбувається завдяки вищому рівню вмісту лізину в сирому протеїні кормів раціону, це твердження доведено результатами проведених досліджень. Під час забою піддослідних тварин отримані результати переконливо засвідчили різницю на користь дослідної групи в забійному виході, масі й виході туші. На основі одержаних показників установлено, що фізіологічно обґрунтований уміст лізину на рівні 6,6% у сирому протеїні раціону повинен бути в разі дорощування й відгодівлі свиней, що забезпечує нижчий рівень дезамінування амінокислот, як наслідок, вищий рівень синтезу білка в м’язових тканинах. Показники якості найдовшого м’яза спини засвідчують позитивний вплив рівня 6,6% лізину в сирому протеїні кормів раціону свиней дослідної групи порівняно з групою контролю з умістом 4,8 % лізину в раціоні. Експериментальним шляхом виявлено позитивний вплив підвищеного рівня лізину на рівні 6,6% у сирому протеїні кормів раціону на якість найдовшого м’яза спини за рахунок збільшення вмісту загальної вологи на 4,5%, білка на 1,3% та зменшення кількості жиру на 3%, що дає можливість одержати доброякісну свинину з пониженим умістом жиру.
45
Tsybulska, T. E., та O. U. Titkova. "Зміни рівня ретинолу та токоферолу у ротовій рідині дітей з міопією". Archive of Ukrainian Ophthalmology 12, № 1 (2024): 57–61. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.12.1.2024.353.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи — оцінити рівень ретинолу та токоферолу у ротовій рідині у дітей з прогресуючою міопією. Матеріали та методи. Обстежено 34 дитини (68 очей) з міопією слабкого ступеня, які становили І групу (основну), у якій було виділено підгрупу Іa — 16 дітей (32 ока) — з прогресуючим перебігом міопії та підгрупу Іb — 18 дітей (36 очей) — зі стабільним перебігом міопії. Контрольну групу становили 18 умовно здорових дітей (36 очей). Стандартне офтальмологічне обстеження включало: візометрію, авторефрактокератометрію до та після циклоплегії, біомікроскопію, офтальмоскопію. Імуноферментним методом визначено рівні ретинолу та токоферолу у ротовій рідині. Результати. У дітей з прогресуючим перебігом міопії показник ретинолу в середньому в 1,2 раза нижче, ніж у дітей зі стабільним перебігом міопії (р < 0,05); а також в середньому у 2,3 раза нижче, ніж у дітей контрольної групи (р < 0,05). При цьому у дітей з прогресуючим перебігом рівень токоферолу був у 1,3 раза нижче у пацієнтів зі стабільним перебігом міопії (р < 0,05). У підгрупі з прогресуючим перебігом цей показник був у 3 рази нижче, ніж у групі дітей без офтальмологічної патології (р < 0,05). Кореляційний аналіз показав помірний вірогідний зворотний зв’язок між рівнем ретинолу та прогресуванням міопічного процесу (r = –0,43, р < 0,05). Помірний вірогідний зворотний зв’язок виявлено між рівнем токоферолу та прогресуванням міопії (r = –0,47, р < 0,05). Кореляційним аналізом визначено вірогідний прямий зв’язок між рівнем ретинолу та токоферолу (r = 0,89, р < 0,05). Оптимальне значення порога відсікання, що забезпечує максимальні значення чутливості і специфічності, для показника ретинолу у ротовій рідині у дітей з прогресуючою міопією становить ≤ 99,602 нг/мл (р < 0,05). Висновки. У дітей з прогресуючим перебігом міопії рівень ретинолу у ротовій рідині в середньому у 2,3 раза, а рівень токоферолу — у 3 рази нижче відносно дітей без офтальмопатології (р < 0,05). Встановлено зворотний кореляційний зв’язок між рівнями ретинолу та токоферолу і прогресуючим перебігом міопії. Встановлено, що визначення рівня ретинолу та токоферолу у ротовій рідині дозволяє діагностувати прогресуючий перебіг міопії при рівнях ретинолу ≤ 99,602 нг/мл, токоферолу ≤ 5,129 нг/мл (р < 0,001).
46
Дорофєєва, З. Я., В. В. Тришин, Ю. Г. Якусевич та Олена Анатоліївна Дакі. "РОЗРОБЛЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ДЕКОМПОЗИЦІЇ СУДНОВОЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ УСТАНОВКИ ТА МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ КОМПРЕСОРА". Vodnij transport, № 1(37) (25 травня 2023): 194–200. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2023.1.37.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є розробка пропозицій щодо декомпозиції суднової холодильної установки та розробка математичної моделі компресора, що є основою для подальшої автоматизації відповідних процесів оцінки та контролю стану суднової холодильної установки в цілому. Поставлена мета досягається шляхом аналізу принципової схеми суднової холодильної установки з двоступеневою парокомпресійною холодильною машиною. Розглянуто найскладніший випадок двоступеневої холодильної машини, суміщеної зі споживачем холоду у вигляді морозильного комплексу (системи морозильних апаратів), усі інші випадки випливають з цього, як простіші та часткові. При цьому для вирішення різних завдань, в загальному сенсі, запропонована декомпозиція на трьох рівнях. Перший рівень декомпозиції передбачає розбивку суднової холодильної установки на два основні вузли: генератор холоду (холодильна машина або система холодильних машин) і споживач холоду. Другий рівень декомпозиції передбачає розбивку генератора і споживача холоду на окремі вузли, за допомогою математичних моделей, які синтезуються. Декомпозиція другого рівня дає змогу полегшити отримання рівнянь математичних моделей вузлів першого рівня за допомогою простіших рівняньматематичних моделей вузлів другого рівня. Третій рівень декомпозиції передбачає розбивку вузлів другого рівня на складові елементи з визначенням їхніх конструктивних характеристик, що використовується для проектування вузлів другого рівня. Визначено, що математичні моделі вузлів декомпозиції на другому рівні містять у собі рівняння трьох типів: рівняння першого типу, які дають взаємозв'язок між параметрами робочого процесу та конструктивними параметрами вузла; рівняння другого типу пов'язують конструктивні параметри з масогабаритними характеристиками, а рівняння третього типу пов'язують конструктивні параметри вузлів з їхніми економічними характеристиками. Найважливішим результатом досліджень є математична модель компресора у вигляді функції двох змінних із переходом до узагальненої математичної моделі компресора. Таким чином, використання математичних моделей компресора, розглянутих у статті, дає змогу розв'язати задачу автоматизованого проєктування оптимізованих конструкцій компресорів і загалом холодильних машин, а також низки інших завдань синтезу й аналізу суднових холодильних установок.Ключові слова:модель, декомпозиція, суднова холодильна установка, компресор, контроль, параметри.
47
Nikolaychuk, M. A., L. R. Shostakovych-Koretska, I. V. Budayeva та O. P. Shevchenko-Makarenko. "ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ВІТАМІНОМ D ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНИМ ГЕПАТИТОМ С". Інфекційні хвороби, № 3 (29 листопада 2019): 10–15. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10630.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – вивчити забезпеченість вітаміном D (25 гідроксикальциферол (25(OH)D) хворих на хронічний гепатит С (ХГС) перед початком противірусної терапії (ПВТ).
 Матеріали і методи. Досліджено 100 осіб, які перебували у реєстрі хворих на хронічний вірусний гепатит у Дніпропетровському регіоні, яким у сироватці крові визначали метаболіт вітаміну D, що синтезується печінкою – 25 гідроксикальциферол (25(OH)D), який на сьогодні є індикатором забезпеченості вітаміном D організму людини. Оцінка вітамін D-статусу проводилась відповідно до класифікації (M.F. Holick, 2011), згідно з якою рівень 25(OH)D у сироватці крові від 75-200 нмоль/л або 30-85 нг/мл є оптимальним, рівень 25-гідроксикальциферолу від 75 нмоль/л до 50 нмоль/л або 29-20 нг/мл у крові – субоптимальним рівнем вітаміну D, а показник нижчий 50 нмоль/л або менше 20 нг/мл відповідає дефіциту вітаміну D. Пацієнти були розподілені залежно від рівня вітаміну D на 3 групи (пацієнти з оптимальним рівнем, субоптимальним рівнем і дефіцитом вітаміну D).
 Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження продемонстрували, що лише 18 (18,0 %) пацієнтів мали оптимальний рівень вітаміну D, у 38 хворих (38,0 %) виявлено субоптимальний рівень вітаміну D, у більшості хворих – 44 (44,0 %) діагностовано дефіцит вітаміну D, що вказує на певну закономірність між рівнем вітаміну D та ХГС. Було встановлено, що дефіцит вітаміну D переважав у хворих у вікових межах 45-59 років (61,4 %) і 25-44 років (22,7 %). З’ясовано, що вміст вітаміну D при ХГС не залежав від статі й був знижений у більшості хворих жінок і чоловіків.
48
Добростан, О. В., Р. В. Іваненко та Л. А. Коваленко. "ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (23 вересня 2024): 49–54. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Мотивація до навчання є системою, яка спонукає особистість до пізнавальної діяльності. У психолого-педагогічних дослідженнях підтверджено, що між успішністю навчальної діяльності і мотивацією існує безпосередній зв’язок. А в реаліях сучасності, через постійну небезпеку, порушується психічне здоров’я дітей та з’являються невротичні стани. І тому фокус уваги змістився з академічних успіхів на підтримку і нормалізацію психічного стану. Все це впливає на рівень мотивації до навчання. А мотивація до навчання – є вирішальним фактором ефективності освітнього процесу. Тому метою нашого дослідження стало: вивчення мотивації до навчання старшокласників в умовах воєнного стану. В роботі представлені результати власних експериментальних досліджень. Обстежено 70 здобувачів освіти 15–16 років. Встановлено, що 45% досліджуваних мали високий, 38% – середній рівень мотивації до навчання, та 17% – низький рівень мотивації. З’ясовано, що в осіб з високим рівнем мотивації домінували внутрішні мотиви. У старшокласників з середнім рівнем мотивації у 56% осіб переважали внутрішні мотиви, у 44% осіб – внутрішні і зовнішні мотиви виражені однаково. Щодо обстежуваних з низьким рівнем мотивації, то в них домінували зовнішні мотиви. Виявлено, що найнижчий показник тривожності у старшокласників з високим рівнем мотивації, а найвищий – з низьким. Таким чином підтверджено вплив рівня тривожності на формування навчальної мотивації. Вивчення мотивів дає можливість зрозуміти, які чинники спонукають школярів старанно навчатися, а які навпаки можуть бути причиною зниження мотивації. Тому в подальшому плануємо дослідити детально структуру мотивів старшокласників. Такі знання допоможуть вдало побудувати освітній процес і таким чином підвищити рівень мотивації до навчання та якість освітнього процесу.
49
Venger, О. P., та V. S. Bilous. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПАРАНОЇДНОЮ ШИЗОФРЕНІЄЮ ТА ГОСТРИМ ПОЛІМОРФНИМ ПСИХОТИЧНИМ РОЗЛАДОМ". Вісник наукових досліджень, № 4 (1 листопада 2018): 114–18. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9549.
Повний текст джерелаАнотація:
Всесвітня психіатрична асоціація і Європейська асоціація психіатрів у якості основної стратегії лікування психозів у цілому, і шизофренії зокрема, особливу увагу приділяють рівню соціального функціонування та якості якості життя пацієнтів із даною патологією.
 Мета дослідження – вивчити особливості соціального функціонування соціально-психологічної адаптації пацієнтів із параноїдною шизофренією та гострим поліморфним психотичним розладом.
 Матеріали і методи. Було клінічно обстежено 137 пацієнтів із першим психотичним епізодом: 1) 65 пацієнтів (2–3 госпіталізації) – із діагнозом параноїдної шизофренії (ПШ) (F20.0); 2) 72 особи (перша госпіталізація) – з діагнозом гострого поліморфного психотичного розладу (ГППР) (F23.0, F23.1). Дослідження рівня соціального функціонування у хворих на ПШ та ГППР у різні вікові періоди життя було проведено за допомогою структурованого інтерв’ю PAS-SI, зіставленого з даними анамнезу.
 Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що у хворих на ПШ в продромальний період психозу (ППП) у всіх вікових періодах відзначався середньонизький рівень загального соціального функціонування з поступовим незначним зниженням цього рівня за рік до маніфестації психозу. Тоді як у хворих із ГППР виявлено хвилеподібні коливання рівня загального соціального функціонування, від високого – до середнього та від середнього – до високого, при середньому рівні загального соціального функціонування за рік до маніфестації психозу.
 Висновки. Стабільний та більш низький рівень загального соціального функціонування у всіх вікових періодах у хворих на ПШ, на відміну від пацієнтів із ГППР, свідчить про зниження адаптаційних можливостей психіки хворих на ПШ. Разом з тим, коли більш високий рівень соціального функціонування та його хвилеподібні коливання від високого – до середнього та від середнього – до високого свідчать про менш виражені зміни адаптації хворих із ГППР.
50
Щур, К. О., та І. М. Грінько. "ВПЛИВ ВІДКРИТОСТІ ЕКОНОМІК КРАЇН ЄС НА РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Трансформаційна економіка, № 5 (05) (29 грудня 2023): 122–27. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8141/2023-5-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено взаємозв'язок відкритості економік країн Європейського Союзу з розвитком глобальної економіки. Виявлено як негативні так і позитивні наслідки відкритості економік країн у розвитку глобальної економіки. Розглянуто та проаналізовано наукові підходи вчених щодо трактування сутності поняття «відкритість економіки». Систематизовано основні фактори впливу на ступінь відкритості економіки до яких віднесено обсяг внутрішнього ринку, структура виробництва країн, наявність та рівень природних ресурсів, загальний рівень економічного розвитку країни. Для дослідження відкритості економік країн ЄС було проаналізовано динаміку показників таких як: співвідношення торгівлі до ВВП Єврозони; обсяг прямих іноземних інвестицій; глобальний індекс інновацій; чисельність населення та рівень безробіття Єврозони. Розраховано коефіцієнт детермінації для виявлення змін рівня безробіття в Єврозоні. Проведений аналіз показників надав змогу виявити, що країни, які переважно експортують свою продукцію та послуги, демонструють вищий рівень відкритості, що призводить до збільшення обсягів міжнародної торгівлі, сприяє залученню значного обсягу іноземних інвестицій та розвитку виробництва товарів і послуг. Аналіз глобального індексу інновацій дозволив виявити національну інноваційну сферу країн ЄС та визначити позицію країни за рівнем інноваційного розвитку в глобальному масштабі. Вивчено укладені країнами ЄС торговельні угоди з іншими країнами та регіонами світу, як фактор відкритості економіки, що сприяє світогосподарському розширенню горизонтів міжнародної торгівлі та активну інтеграцію країн до глобального простору. Обґрунтовано, що рівень якості життя впливає на зростання чисельності населення, враховуючи міграцію та рівень безробіття, відповідно, це впливає на відкритість економік країн ЄС враховуючи забезпечення доступу до більшого резерву людських ресурсів для розробки та впровадження інновацій, і розвитку нових технологій. Запропоновані рекомендації для підвищення рівня відкритості економік країн ЄС для подальшого глобального економічного розвитку.