Дисертації з теми "Слідчий"

Актуальність теми наукової роботи. Розробка та запровадження нових правових інститутів, з метою вдосконалення системи кримінальних процесуальних гарантій, зумовлюється необхідністю охорони прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також забезпеченням неупередженого та ефективного розслідування. Для сприяння реалізації даних завдань Кримінальний процесуальний кодекс України, прийнятий 13 квітня 2012 року, вводить у сферу кримінального процесу новий процесуальний суб’єкт – слідчого суддю. На нього законодавство покладає повноваження щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Ковальська М.Ю. Основи методики розслідування бандитизму: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право / Ковальська Марія Юріївна. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2020. - 233 с.<br>Дисертацію присвячено дослідженню криміналістичної характеристики та особливостей розслідування бандитизму. На базі положень загальної теорії криміналістики, результатів узагальнення та аналізу судово-слідчої практики розроблено основи методики розслідування зазначеного різновиду кримінальних правопорушень. У роботі обґрунтовано тезу, що до структури методики розслідування бандитизму належить криміналістична характеристика, основи організації його розслідування та положення щодо організації й тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Висвітлення обраної тематики дослідження передбачає визначення поняття та змісту елементів криміналістичної характеристики цього виду кримінального правопорушення, кола обставин, що підлягають встановленню, окреслення типових слідчих ситуацій та побудову алгоритмів дій слідчого, організацію взаємодії слідчого з іншими органами та підрозділами, котрі залучаються до сфери досудового розслідування, а також визначення тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування. Окрім цього, у роботі сформульовано низку положень, висновків і рекомендацій, що характеризуються науковою новизною. Проведено дослідження літературних джерел у галузі кримінального права, кримінології, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності з питань виявлення та розслідування бандитизму. Аналіз монографічних, дисертаційних та інших наукових праць з окресленої проблематики підтвердив, що методика розслідування бандитизму на території України, досі залишається не розробленою на належному рівні. Наукову розвідку здійснено на основі загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціально-наукових методів. З’ясовано, що криміналістична характеристика бандитизму формується переважно на основі кримінально-правової характеристики та практики розслідування кримінальних правопорушень цієї категорії. Підкреслено її значущість в ході досудового розслідування, адже саме вона є джерелом відомостей для визначення обставин, які підлягають встановленню, вибору алгоритму розслідування. Проаналізовано особливості поняття та складові криміналістичної характеристики бандитизму. До її структури віднесено такі елементи: спосіб вчинення та відомості про типові засоби і сліди злочину, предмет злочинного посягання й обстановку, час та місце злочину, особу потерпілого та особу злочинця. Наявність взаємозв’язків між елементами криміналістичної характеристики злочинів обумовлює можливість використання системного підходу в дослідженні цієї проблеми. Спосіб бандитизму розглянуто як комплекс дій, котрі виконуються злочинцем у певному порядку і спрямовані на досягнення злочинної мети. Констатовано, що спосіб досліджуваного кримінального правопорушення є повноструктурним та охоплює дії з готування, вчинення та його приховання. Доведено, що способи вчинення злочину, передбаченого ст. 257 КК України, є різноманітними і злочинці в кожному конкретному випадку обирають певний спосіб залежно від конкретної обстановки й обставин. Наголошено, що повноструктурність способу вчинення визначається в криміналістичному аспекті виходячи з того, що дії з приховування злочину обиралися та планувалися ще під час готування до вчинення бандитизму. Підсумовано, що способом учинення бандитизму є організація, озброєння банди та розроблення плану з нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, що входитиме до способу підготовки злочину; участь у банді; участь у вчинюваному бандою нападі, що входитиме до способу безпосереднього вчинення; приховування речових доказів, слідів, знарядь тощо, що формуватиме спосіб приховування злочину. Способи приховування здебільшого пов’язані з організацією банди та реалізовуються у прямому взаємозв’язку із їх вчиненням; окрім цього, трапляються способи приховування, які можуть бути застосовані після фактичного здійснення нападу, вчиненого бандою. З’ясовано, що слідова картина бандитизму передбачає поєднання матеріальних та ідеальних слідів, відображених у довколишній обстановці під час вчинення злочину. Завдяки дослідженню предмета злочинного посягання встановлено вплив його на вибір способів підготовки, вчинення і приховування бандитизму. Наголошено, що за допомогою криміналістично значущих характеристик предмета бандитизму можна скласти уявлення про кількість злочинців, їх вік, навички та спеціальну підготовку. Констатовано, що зміст обставин бандитизму має охоплювати місце, час та інші умови, зокрема фізіологічні, психологічні фактори та фактори навколишнього середовища. До обстановки бандитизму слід відносити: обстановку організації банди; обстановку участі у банді; обстановку нападу банди на підприємства, установи, організації або окремих осіб. Місце й час бандитизму розглядаються як простір та часові рамки, у яких протікає і відображається реальна діяльність особи злочинця щодо виконання окремих злочинних дій, спрямованих на організацію банди та її діяльність, підготовку, безпосереднє вчинення нападу на підприємства, установи, організації, а також на приховування його слідів. Аргументовано позицію, що основними знаряддями та засобами вчинення бандитизму зазвичай є ті, використання яких спрямоване на підготовку до вчинення нападу (транспортні засоби, засоби зв’язку, маски, спецодяг тощо). Встановлено, що важливим для формування уявлень про бандитизм критерієм виокремлення різновидів злочинців є характер ієрархії банди та зв’язків її членів з іншими посадовими особами і злочинними угрупованнями. З огляду на це, виділено організаторів (керівників) та решту учасників банди, здійснено розмежування їхніх функцій. Потерпілими від бандитизму означено юридичних осіб (підприємства, установи, організації), а також окремі фізичні особи. Здійснено класифікацію та досліджено зміст обставин, які підлягають встановленню під час розслідування бандитизму, з урахуванням предмета доказування (ст. 91 КПК України), кримінально-правової та криміналістичної характеристики цього кримінального правопорушення. Запропоновано класифікувати обставини, що підлягають встановленню під час досудового розслідування бандитизму, на п’ять окремих груп: обставини про особу злочинця та банду в цілому; обставини щодо особи потерпілого (потерпілих); обставини про подію кримінального правопорушення; обставини про мотив та мету кримінального правопорушення; інші обставини, кожна з яких охоплює обставини групи, що підлягають доказуванню. Наголошено на доцільності розгляду слідчих ситуацій та алгоритмів розслідування кримінальних проваджень про бандитизм з урахуванням поділу процесу досудового розслідування на два етапи: початковий і подальший. Доведено ефективність розслідування завдяки взаємодії з оперативними підрозділами, спеціалістами, експертами, громадськістю та представниками ЗМІ. Досліджено тактику огляду, освідування, пред’явлення для впізнання, слідчого експерименту, допиту й обшуку. Встановлено, що особливу увагу під час розслідування доцільно приділяти вилученню основних знарядь і засобів учинення бандитизму. Проаналізовано тактику допиту потерпілого, підозрюваного та свідків, запропоновано перелік запитань, які потрібно ставити цим суб’єктам під час допиту. Аргументовано, що завданням освідування при розслідуванні бандитизму є виявлення та фіксація на тілі підозрюваного чи його одязі слідів кримінального правопорушення особливих прикмет чи стану сп’яніння. Доведено, що специфіка проведення пред’явлення для впізнання в разі розслідування бандитизму повʼязана з необхідністю забезпечення безпеки особи, що впізнає, за наявності відомостей про реальну загрозу її життю, здоров’ю, житлу чи майну або життю чи здоров’ю її близьких. Констатовано, що за відсутності умов проведення цього виду предʼявлення для впізнання таку дію проводять за фотознімками чи матеріалами відеозапису або в режимі відеоконференції. Одержані в дисертації наукові результати дають підстави для формулювання висновків і рекомендацій, що мають і теоретичне, і практичне значення. The dissertation is devoted to the investigation of the forensic characteristics and features of the gang investigation. On the basis of the provisions of the general theory of forensic science and the results of the generalization and analysis of the judicial-investigative practice, the bases of the methodology for investigating this type of criminal offence have been developed. The work shows that the structure of the methods of investigation of banditry includes the forensic characteristics, the basis for the organization of their investigation and the regulations for the organization and tactics of individual investigative (search) actions. The purpose of the study is to define the concept and elements of a forensic characterization of this type of criminal offence in terms of the circumstances to be established, Identification of typical investigative situations and the construction of algorithms for the investigator’s actions, organization of the investigator’s interaction with other bodies and units involved in pre-trial investigation, and definition of tactics for the conduct of individual investigations (wanted) during the investigation. There are also a number of provisions, conclusions and recommendations that are scientifically new. Research has been carried out on literary sources in the areas of criminal law, criminology, forensic science and criminal investigation. Analysis of monographic, dissertation and other scientific works on the identified problem confirmed that the methodology of investigation of banditry in the territory of Ukraine has still not been developed at the proper level. The methodological basis of the dissertation study based on general scientific, interdisciplinary and specialized scientific methods is proposed. It has been determined that the criminal characterization of banditry is, in most cases, based on the criminal-legal characteristics and the practice of investigating criminal offences in this category. Its importance in the pre-trial investigation has been emphasized, and it is the source of information for determining the circumstances to be established, the algorithm of the investigation. The concept and elements of the forensic characterization of banditry have been studied. Its structure consists of the following elements: the method of commission and information about the typical means and traces of the crime, the subject of the crime and the environment, the time and place of the crime, the identity of the victim and the perpetrator. The existence of links between the elements of the forensic characterization of crimes makes it possible to use a systemic approach in the study of the problem. The method of banditry is viewed as a combination of actions carried out by the offender in a certain manner and aimed at achieving a criminal objective. It has been established that the method of the criminal offence under investigation is complete and includes acts of preparation, commission and concealment. It has been proved that the methods of commission of a crime provided for in article. The 257 Criminal Code of Ukraine are diverse, and offenders in each specific case choose a specific image according to the specific situation and circumstances. It was noted that the concept of modus operandi was defined from a forensic perspective, on the basis that the concealment of the crime was selected and planned during the preparation for the commission of banditry. Review that the way in which banditry is committed is by organizing, arming a gang and devising a plan to attack enterprises, institutions, organizations or individuals, to be included in the image of preparing the crime; to participate in the gang; to participate in the gang attack, which will be in the image of direct commission, concealment of physical evidence, traces, tools, etc., form a way of concealing a crime. The methods of concealment are in most cases related to the organization of the gang and are realized in direct connection with their perpetration, as well as the methods of concealment that can be applied after the actual commission of the gang attack. It has been established that the following scenario of banditry represents a combination of material and ideal traces reflected in the surrounding environment at the time the crime was committed. A study of the subject of the offence revealed its impact on the choice of methods of training, perpetration and concealment of banditry. The criminally significant characteristics of the subject of banditry provide an indication of the number of perpetrators, their age, skills and specialized training. It was stated that the content of the climate of banditry should cover place, time and other conditions, in particular physiological, psychological and environmental factors. The circumstances of banditry should include: the organization of the gang; the conditions of participation in the gang; the circumstances in which the gang attacked businesses, institutions, organizations or individuals. The place and time of banditry shall be regarded as the space and time frame within which the actual activities of the individual offender in carrying out individual criminal activities aimed at the organization of the gang and its activities are carried out and displayed, Preparation, direct attack on enterprises, institutions and organizations, as well as concealment of its traces. It has been argued that the main weapons and means of banditry in most cases are those aimed at preparing the attack, such as vehicles, communications, masks, special clothing and the like. It has been established that the nature of the hierarchy of the gang and its links with other officials and criminal groups are important for the formation of the image of banditry and the criteria for distinguishing the types of offenders. Accordingly, the organizers (leaders) and other members of the gang have been identified and their functions have been delineated. The victims of banditry are legal persons (enterprises, institutions, organizations) as well as individuals. The circumstances to be established in the investigation of banditry have been classified and studied, taking into account the subject of the evidence (Code of Criminal Procedure, art. 91), and the criminal-law and forensic characteristics of this criminal offence. It is proposed to classify the circumstances to be established during the pre-trial investigation of banditry into five distinct groups: the circumstances of the offender and the gang as a whole; the circumstances of the victim(s) The circumstances of the occurrence of the criminal offence; the circumstances of the motive and purpose of the criminal offence; other circumstances, each of which includes the circumstances of the group to be proved. It has been pointed out that it is advisable to consider investigative situations and algorithms for investigating criminal proceedings involving banditry, taking into account the division of the pre-trial investigation into two stages: the initial and the following. The effectiveness of the investigation in cooperation with operational units, specialists, experts, the public and representatives of the media was noted. The tactics of examination, examination, presentation for identification, investigation experiment, interrogation and search have been investigated. It has been established that special attention should be paid during the investigation to the seizure of the main instruments and means of banditry. The interrogation tactics of victims, suspects and witnesses have been analysed, a list of circumstances has been established and it is necessary to establish during their interrogation. The interrogation tactics of the victim, the suspect and the witnesses have been analysed and a list of questions to be asked by these subjects during the interrogation has been proposed. It has been argued that the task of the examination during the investigation of banditry is to identify and fix on the body of the suspect or his clothes, traces of a criminal offence will assume a special state of inebriation. It has been proved that the specificity of the identification parade in the investigation of banditry is related to the need to ensure the safety of the person and learns if there is information about a real threat to his life, health, housing or property or to the life or health of his relatives. It has been established that, in the absence of conditions for this type of identification parade, such action is carried out by photographic or video recording or by videoconference. The scientific results of the dissertation give rise to conclusions and recommendations of both theoretical and practical significance.

Запобіжні заходи мають обиратися лише за наявності визначених у законі підстав та умов. Статтею 29 Конституції України встановлено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність є також однією із засад кримінального провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Ковальчук О. В. Методика розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» (081 – Право) / Ковальчук Ольга Вікторівна. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2020. - 236 с.<br>Дисертація охоплює комплексне вирішення наукового і прикладного завдання, спрямованого на розробку окремої методики розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, відповідальність за яке передбачена ст. 190 Кримінального кодексу України. Наукова новизна праці полягає в тому, що у роботі вперше: розроблено криміналістичну характеристику шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, виявлено особливості цього різновиду шахрайства, розкрито зміст її структурних елементів та кореляційні взаємозв’язки; запропоновано алгоритм дій слідчого залежно від слідчої ситуації, що виникає під час розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, та етапу розслідування; обґрунтовано потребу та можливість проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, визначено мету їх проведення. Розроблені у дисертації рекомендації використовуються в освітньому процесі та практичній діяльності підрозділів Національної поліції України, про що свідчать відповідні акти впровадження. У Розділі 1 «Теоретико-правові засади досудового розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки» проаналізовано стан наукової розробленості цієї проблеми та наведено криміналістичну характеристику цього виду шахрайства. Нині кредитна спілка є самоврядною, некомерційною організацією, діяльність якої спрямована на забезпечення інтересів її учасників у фінансовій сфері. Відтак розкрито основні етапи виникнення та розвитку кредитних спілок (кооперації) у світі загалом та Україні зокрема, а також визначено основні проблеми, з якими зіткнулася українська кооперація (спотворене уявлення про природу кредитної спілки, відсутність системного підходу щодо регулювання цієї діяльності з боку держави, прогалини в законодавстві). Аналіз національного законодавства та наукових поглядів на поняття шахрайства дав змогу сформулювати авторське визначення шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, – це передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне діяння, учинене особою з корисливих мотивів шляхом обману чи зловживання довірою членів кредитної спілки та спрямоване на заволодіння майном кредитної спілки. Криміналістична характеристика розглядається як система зведених відомостей про найбільш типові ознаки окремого виду (групи) кримінальних правопорушень, що мають криміналістичне значення, відображають закономірні зв’язки між ними та слугують основою наукового та практичного вирішення завдань розслідування. На основі вивчення судово-слідчої практики в системі криміналістичної характеристики шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, виокремлено й охарактеризовано такі її основні елементи: спосіб шахрайства (підготовка, безпосереднє вчинення та приховування); час і місце вчинення шахрайства; особа шахрая; предмет посягання; типові сліди шахрайства. До типових способів підготовки вчинення шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, належать: 1) отримання детальної інформації про нормативно-правові акти, що регламентують діяльність кредитної спілки; 2) вжиття заходів щодо встановлення фінансового стану та фінансових інтересів громадян із метою їх залучення до участі (членства) у кредитній спілці; 3) здійснення організаційно-правових та інших заходів (створення кредитної спілки; оренда офісу; прийняття на роботу персоналу та забезпечення діловою атрибутикою; розповсюдження реклами в засобах масової інформації з метою створення іміджу тощо). Типові способи безпосереднього вчинення досліджуваного виду шахрайства передусім пов’язані з цільовим використанням отриманих від членів кредитної спілки грошових коштів (надання кредиту, розміщення коштів на депозитний рахунок тощо) та діяльністю щодо забезпечення повернення наданого кредиту. Типовими способами приховування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, можуть бути: зміна юридичної адреси та фактичного місцезнаходження кредитної спілки; зміна її назви та організаційно-правової форми; ліквідація кредитної спілки; повне або часткове знищення речей і документів, за допомогою яких здійснювались шахрайські дії (договорів, бухгалтерської звітності, комп’ютерної техніки і програм тощо); підроблення бухгалтерської, статистичної, податкової та іншої документації; переведення коштів на банківські рахунки за кордон тощо. Місцем учинення досліджуваного виду шахрайства зазвичай є місце фактичного знаходження кредитної спілки (її фактична адреса). Саме ж шахрайство вчиняється і в час, що відповідає графіку роботи самої спілки, і в позаробочий час. Особу шахрая розглянуто у рамках характеристики його соціальнодемографічних і кримінально-правових ознак, соціальних проявів у різних сферах життя, моральних якостей та психологічних особливостей. Шахраїв у сфері діяльності кредитної спілки запропоновано групувати залежно від їх пов’язаності із кредитною спілкою (обіймає певну посаду, є чи колись був її членом, не має стосунку до кредитної спілки). Якщо шахрай працює в групі за попередньою змовою, то таку групу також можна класифікувати: 1) тільки представники кредитної спілки; 2) її представники і сторонні особи. Предметом посягання є майно кредитної спілки, до якого належить: вступні та обов’язкові пайові внески членів кредитної спілки; доходи від провадження статутної діяльності; придбані цінні папери; майнові пожертвування; благодійні внески, гранди тощо. Типові сліди шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, традиційно розглядаються з позиції їх поділу на матеріальні та ідеальні. Значну увагу приділено аналізу різних видів документів, які фактично є основним матеріальним слідом, що свідчить про вчинення шахрайських дій. Залежно від відображуваних у документах відомостей, вони класифіковані на: 1) документи, що мають кримінальний характер та є засобами вчинення шахрайства (підроблені паспорти організаторів та членів кредитної спілки, підроблені договори тощо); 2) документи, що мають правомірне походження, але були використані для реалізації злочинного наміру (документи господарської діяльності кредитної спілки; документи фінансової звітності та звітні дані; документи, які підтверджують надання кредитів членам кредитної спілки; ліцензії; платіжні доручення тощо); 3) документи, що мають інформаційне, пізнавальне чи орієнтуюче значення для встановлення обставин, що належать до предмета доказування (статут кредитної спілки; протоколи установчих і загальних зборів; засновницька угода; рішення спостережної ради тощо). У Розділі 2 «Організація досудового розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки» охарактеризовано типові слідчі ситуації та версії, що виникають під час досудового розслідування, та проаналізовано особливості взаємодії слідчого з іншими підрозділами Національної поліції України та органами державної влади і місцевого самоврядування. У рамках ситуаційної концепції розслідування (наявність початкового та наступного етапів розслідування) виокремлено особливості початкового етапу розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, та приводи для внесення відомостей про факт вчинення такого шахрайства, а саме: 1) заяви чи повідомлення членів кредитної спілки (потерпілих); 2) повідомлення членів спостережної ради чи ревізійної комісії кредитної спілки; 3) повідомлення за результатами перевірок та ревізій посадових осіб наглядового органу (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг); 4) рапорт про виявлення такого виду шахрайства, складений слідчим або працівником оперативного підрозділу. Як типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, окреслено такі: 1) кримінальне провадження, розпочате на підставі матеріалів, зібраних за результатами спеціальних перевірок або з інших гласних джерел; 2) кримінальне провадження, розпочате шляхом реалізації матеріалів, зібраних оперативними підрозділами; 3) кримінальне провадження, розпочате під час розслідування іншого кримінального правопорушення. Слідчі ситуації наступного етапу розслідування класифікуються залежно від наявності встановленої особи шахрая, його ставлення до повідомленої підозри та достатності доказової бази. Позаяк шахрайство, пов’язане з діяльністю кредитної спілки, зазвичай учиняється групою осіб, виокремлено низку чинників, що засвідчують доцільність і потребу планування під час розслідування: 1) велика кількість епізодів протиправної діяльності; 2) значна кількість версій про обставини вчинення шахрайства; 3) значна кількість осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за одним провадженням; 4) необхідність здійснення розслідування одночасно в різних місцях (населених пунктах); 5) необхідність провадження значної кількості процесуальних дій за стислий термін. Взаємодію традиційно розглянуто через її поділ на процесуальну (передача слідчому зібраних оперативним шляхом матеріалів, виконання письмових доручень, спільне проведення процесуальних дій) та організаційну (обмін інформацією, узгоджене планування розслідування, використання автоматизованих банків даних та обліків, консультації тощо). У Розділі 3 «Тактичне забезпечення досудового розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки» розкрито доцільність, потребу застосування під час розслідування тактичних операцій і спеціальних знань та значення їх використання, наведено тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Тактичні операції перш за все спрямовані на вирішення певних тактичних завдань, що виникають у процесі розслідування конкретного кримінального правопорушення. До основних тактичних завдань розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, належать: 1) затримання підозрюваного; 2) пошук інформації про всіх співучасників і роль кожного у вчиненні шахрайства; 3) виявлення ознак інших кримінальних правопорушень, пов’язаних із розслідуваною подією; 4) виявлення корупційних зв’язків; 5) забезпечення збереження документів як джерела доказової інформації; 6) збір доказової інформації. Відтак розглянуто можливість проведення під час розслідування тактичних операцій «Документ», «Співучасники», «Позичальник», «Кредитор» тощо. Розслідування шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, неможливе без використання спеціальних знань. З-поміж основних видів процесуальної форми їх використання слідчим виокремлено залучення спеціаліста у фінансовій сфері до проведення процесуальних дій (допиту, обшуку, тимчасового доступу до речей і документів) та призначення судових експертиз (економічної, технічної експертизи документів, почеркознавчої). Основним інструментом слідчого для збирання доказів під час досудового розслідування є слідчі (розшукові) дії. Зважаючи на специфіку шахрайства, пов’язаного з діяльністю кредитної спілки, детально охарактеризовано тактику проведення: 1) огляду місця події (приміщення, де розташована кредитна спілка), 2) огляду документів; 3) допиту (із зазначенням переліку типових запитань, які доцільно задати потерпілому, свідкові та підозрюваному); 4) обшуку. Для більш ефективного розслідування та встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, доведено доцільність проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій, як обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України), аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України) та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК України). The dissertation is devoted to the complex solution of the scientific and applied problem concerning the development of a separate (private) method of investigation of fraud related to the activities of the credit union, the responsibility for which is provided by Art. 190 of the Criminal Code of Ukraine. The scientific novelty of the work is that, for the first time, the acquirer offers: an authoritative definition of fraud related to the activities of the credit union; developed a forensic characterization of fraud related to the activities of the credit union, revealed the features of this type of fraud, revealed the content of its structural elements and correlated relationships; proposed an algorithm for the investigator's actions, depending on the investigative situation that arises during the investigation of the fraud related to the activity of the credit union and the stage of the investigation; justified need and possibility of conducting unspoken investigative (search) actions in the investigation of fraud related to the activities of the credit union, determined the purpose of their conduct. The recommendations elaborated in the dissertation are used in the educational process and practical activity of the units of the National Police of Ukraine, as evidenced by the relevant acts of implementation. Section 1 «Theoretical and Legal Principles of Pre-Trial Fraud Investigation» examines the state of the art of this problem and the forensic characteristics of this type of fraud. It is stated that today the credit union is a self-governing, non-profit organization whose activity is aimed at securing the interests of its participants in the financial sphere. The main stages of the emergence and development of credit unions in the world as a whole and Ukraine in particular are analyzed, as well as the main problems faced by the Ukrainian cooperative, the distorted view of the nature of the credit union, the lack of a systematic approach to regulating this activity by the state, and legislative gaps). An analysis of national law and various scientific views on the concept of fraud has made it possible to formulate a copyright definition of fraud related to the activity of the credit union – this is a socially dangerous act provided by the Criminal Code of Ukraine, committed by a person for self-motivated reasons by fraud or abuse of trust of members of the credit union and aimed at seizing their cash contributions. A forensic characteristic is considered to be a system of information about the elements of a mechanism of committing a particular type or group of criminal offenses, which display the legitimate links between these elements and which are used in the investigation. The investigation of the case law gave reason to distinguish in the system of forensic characteristics of fraud related to the activities of the credit union, and to characterize the following elements: the method of fraud (preparation, direct commission and concealment); the time, place and environment of the fraud; the identity of the fraudster; subject to criminal misconduct and typical fraud. The stage of preparation for committing fraud related to credit union activities includes: 1) obtaining detailed information on regulatory acts and other documents governing the procedure for creating and legal regulation of credit union activity; 2) taking intelligence measures to establish the financial status of citizens in order to further attract them to participate in the credit union; 3) implementation of organizational and technical measures (creation of a credit union; rent of offices, hiring of staff and provision of other business attributes; distribution of widespread advertising in the media for image creation, etc.). Typical types of fraud investigated are related to the targeted use of the funds obtained (granting credit, depositing into a deposit account, etc.) and activities to secure the repayment of a loan. Typical ways of hiding a credit union related fraud could be: changing the legal address and actual location of the credit union, changing its name and legal form; liquidation of the credit union; complete or partial destruction of fraudulent items and documents (contracts, accounting, computer programs, etc.); distortion of accounting, statistical, technological, tax and other documentation; legalization (laundering) of income, including transfer of funds abroad, etc. The place of the investigated type of fraud is usually the location of the legal and actual address of the credit union. The same fraud is committed both during the time, which corresponds to the work schedule of the union itself, and after hours. The identity of the fraudster is considered in terms of characteristics of his sociodemographic, criminal characteristics, social manifestations in various spheres of life, moral qualities and psychological characteristics. Credit union fraudsters are suggested to group according to their relationship to the credit union itself (holds a certain position, is or has ever been a member of the credit union, has nothing to do with the credit union). If fraudsters work in a group, they can also be classified into two groups: 1) only representatives of the credit union; 2) both its representatives and third parties. The subject matter of the encroachment is the property of the credit union (introductory and obligatory shareholdings of the credit union members, income from statutory activities, purchased securities, property donations, charitable contributions, grants, etc.). The traces of fraud associated with the activities of the credit union are traditionally viewed from the point of view of their division into material and ideal. Much attention is paid to the analysis of various types of documents, which are in fact the main material trace, indicating that the fraud was committed. Depending on the information displayed in the documents, they are classified into: 1) documents that are criminal in nature and are means of fraud (fake passports of credit union organizers, fake contracts); 2) documents that have a legitimate origin but were used to commit a criminal intent (documents of business activities of the credit union; documents of financial statements, documents confirming the granting of loans to members of the credit union, payment orders); 3) documents that are informative, cognitive and indicative in determining the circumstances of the subject of proof (statute, minutes of the general constituent assembly, the founding agreement, defining the structure and policies of service provision, etc.). Section 2 «Organizing a Credit Union Fraud Pre-Investigation Investigation» describes typical investigative situations and versions that arise during a pre-trial investigation, and examines the interaction of the investigator with other units of the National Police and the government. Defending the situational concept of the investigation (that is, the presence of the initial and subsequent stages of the investigation), identifies the features of the initial stage of the investigation of fraud related to the activities of the credit union, and indicates that the reasons for reporting the fact of committing such fraud are: 1) statements or reports to members credit union; 2) notification of the members of the credit union management (supervisory board, board, committees, audit committee); 3) notification of officials of the body responsible for regulating and overseeing the activities of credit unions (National Commission for Regulation of Financial Services Markets); 4) a report on the detection of such fraud, prepared by an employee of the operational unit. Typical investigative situations of the initial phase of a credit union fraud investigation are the following: 1) criminal proceedings have been initiated on the basis of materials gathered from special inspections or other public sources; 2) criminal proceedings begin with the implementation of materials collected by operational units; 3) criminal proceedings are initiated during the investigation of another criminal offense. Investigative situations of the next stage of the investigation are classified according to the presence of the fraudster installed and his attitude towards the suspected report. Due to the fact that fraud related to the activity of the credit union is usually committed by a group of persons, a number of conditions are indicated, which indicate the expediency and necessity of planning an investigation: 1) a large number of episodes of criminal activity; 2) a significant number of versions about the circumstances of the fraud; 3) a significant number of individuals prosecuted in one proceeding; 4) the need to carry out investigations simultaneously in different places; 5) the need to carry out a large number of investigative (search) actions within a short period of time, etc. The issue of interaction is traditionally considered from the point of view of its division into procedural (transfer of materials to the investigator, execution of orders, joint procedural actions) and organizational (exchange of information, coordinated planning of the investigation, use of automated databases and records, consultations, etc.). Section 3 «Tactical Support for Credit Union Fraud Pre-trial Investigation» discusses the expediency of using tactical operations in investigations, the tactical features of investigative (investigative) actions, and the importance of using specialized knowledge. The conduct of tactical operations is first and foremost related to the solution of certain tactical tasks that arise in the process of investigation of a specific criminal offense. The main tactical tasks of investigating fraud related to the activities of the credit union include: 1) detention of the suspect; 2) seeking information about all accomplices and the role of each in committing fraud; 3) detection of signs of other criminal offenses related to the investigated; 4) detecting corrupt relationships; 5) ensuring the preservation of documents that are relevant as sources of evidentiary information, and the collection of other evidential information, etc. In this regard, the possibility of conducting tactical operations «Document», «Contributors», «Borrower» and «Lender» is being considered. Investigating fraud related to credit union activity is impossible without the use of specialized knowledge. Among the main types of procedural form of their use are the involvement of a specialist in the financial sphere to conduct procedural actions (interrogation, search) and the appointment of judicial expertise (forensic, economic, tracological, technical and criminalistic, forensic writing). The main tool of the investigator during pre-trial investigation is investigative (search) actions. Taking into account the specifics of fraud related to the activity of the credit union, the tactics of conducting are detailed: 1) inspection of the scene (the premises where the credit union is located), 2) review of documents; 3) interrogation (indicating the list of common questions that should be asked to the victim, witness, suspect); 4) search; 5) presentation for recognition. For a more effective investigation and identification of circumstances to be proven in criminal proceedings, it is advisable to carry out such unspoken investigative (search) actions: inspection of publicly inaccessible places, housing or other possession of a person (Article 267 of the CPC of Ukraine) and audio, video control of a person (Article 260 of the CPC of Ukraine).