Добірка наукової літератури з теми "Стаціонарні умови"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Стаціонарні умови".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Стаціонарні умови"
1
Українець, Олег, and Ярослав Бігун. "Mathematical modeling of the body's immune response to infectious disease with external factors." Modeling, Control and Information Technologies, no. 7 (December 7, 2024): 223–24. https://doi.org/10.31713/mcit.2024.067.
Повний текст джерелаАнотація:
The article investigates a mathematical model of the immune response to an infectious disease, considering external factors that influence the course of the disease. Stationary solutions and their existing conditions have been identified, along with their medical interpretation and sufficient conditions for asymptotic stability. У статті досліджено математичну модель імунної відповіді на інфекційне захворювання з урахуванням зовнішніх факторів, які впливають на перебіг захворювання. Знайдено стаціонарні розв’язки та умови їх існування, дано їх медичне пояснення, вказано достатні умови асимптотичної стійкості.
2
Ільченко, Андрій Володимирович, та Олександр Олександрович Багінський. "Шляхи зменшення похибки вимірювання витрат палив тепловим витратоміром". Технічна інженерія, № 1(91) (3 липня 2023): 207–13. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-207-213.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі обґрунтовано необхідність та запропоновано можливі шляхи зменшення похибки вимірювання витрат палива за допомогою теплового витратоміра. Необхідність зменшення похибки виникає за специфічних умов експлуатації теплового витратоміра на транспортних засобах та вимогами, які до нього пред’являються в таких випадках, оскільки теплові витратоміри, як правило, орієнтовані на вузький діапазон вимірювання витрат палив та стаціонарні режими витрат, що не може бути прийнятим для транспортних двигунів внутрішнього згорання, які тривалий час працюють на змінних швидкісних і навантажувальних режимах. Розширення діапазону виміру витрат палив тепловим витратоміром запропоновано використанням послідовно аксіально встановлених його секцій з різними діаметрами. Сформульовано умову вибору співвідношення діаметрів секцій теплового витратоміра за умови перекриття всього можливого діапазону витрат палив транспортним двигуном внутрішнього згорання. Показано можливість отримання різних швидкостей руху палива в секціях теплового витратоміра, значення яких можуть відрізнятись у декілька разів.
 Проаналізовано шляхи впливу на показники радіального теплового потоку в тепловому витратомірі, що вплине на показники осьового теплового потоку, зробить їх більш інформативними, а це в свою чергу вплине на похибку вимірювання витрат палив.
 Для багатосекційного витратоміра сформульовано умову вибору розподілу температур зі мінімальною похибкою вимірювання. Її можна отримати за показаннями термоперетворювачів саме тій трубки багатосекційного теплового витратоміра, де виміряно максимальну сумарну різницю температур між всіма сусідніми термоперетворювачами.
3
Ларін, В. В., М. Ю. Гусак, Т. К. Короткий, О. М. Гук та О. Л. Кащишин. "МОДЕЛЮВАННЯ МНОЖИН ДВОХОПЕРАНДНИХ ТРЬОХРОЗРЯДНИХ ОПЕРАЦІЙ КРИПТОПЕРЕТВОРЕННЯ ШЛЯХОМ ПОЄДНАННЯ ОДНООПЕРАНДНИХ СЕТ-ОПЕРАЦІЙ". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(83) (27 червня 2025): 56–62. https://doi.org/10.30748/zhups.2025.83.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проводяться дослідження множин двохоперандних трьохрозрядних операцій криптоперетворення за рахунок поєднання однооперандних Cryptographic encoding theory (СЕТ)-операцій. Будуються двохоперандні трьохрозрядні операції криптографічного перетворення інформації шляхом поєднання однооперандних СЕТ-операцій обробки першого операнда та обробки другого операнда. Проводиться перевірка коректності результатів знайденого оберненого перетворення. Відповідність прямих та обернених операцій перевіряється на основі взаємозв’язків між ними. Представлена структурна схема пристрою реалізації оберненої двохоперандної CET-операції, з якої видно, що кожна пряма однооперандна CET-операція, замінена на відповідну їй обернену однооперандну CET-операцію. Така заміна не приводить до зміни взаємозв’язків між виходами елемента збереження другого операнда та входами елементів реалізації обернених однооперандних операцій. Наводиться, що за умови, якщо інформація, яка управляла процесом кодування співпаде з інформацією, яка управляє процесом розкодування, тоді буде коректно активізовано елемент реалізації оберненої однооперандної операції і значення першого операнда буде розкодоване. Розкодована інформація з виходу активізованого елементу реалізації обернених однооперандних операцій поступить на вихід пристрою. Досліджуються прямі і обернені однооперандних операцій. Показано, що в залежності від наборів прямих і обернених однооперандних операцій реалізація пристроїв може суттєво відрізнятися. Дане зауваження базується на можливості спрощення дискретних моделей деяких двохоперандних CET-операцій. Сфера використання отриманих результатів: мобільні і стаціонарні системи малоресурсного криптографічного захисту конфіденційної інформації.
4
Жебель, В. М., О. Л. Старжинська, С. М. Голодюк та ін. "МОЖЛИВОСТІ СТАЦІОНАРНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (9 червня 2023): 91–98. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13866.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою огляду є узагальнення поняття постковідного синдрому, визначення його поширеності, кола реабілітаційних проблем та шляхів їх вирішення в стаціонарних умовах для осіб, які перенесли тяжкий COVID-19 та/або були виписані з відділень інтенсивної терапії (ВІТ).
 Матеріали і методи. Застосували аналітичний та бібліосемантичний методи, аналізували публікації за темою у базах даних PubMed, Medline, Medscape, Google Scholar, нормативні документи – на сайтах національних служб здоров’я.
 Результати. Стаття присвячена проблемі постковідної реабілітації. На сьогодні існує чітке уявлення про те, що перенесений COVID-19 має різноманітні віддалені наслідки, остаточно сформульована клінічна класифікація довготривалих наслідків COVID-19. Пацієнти з тяжким та критичним варіантом перебігу зазвичай потребують подальшого лікування та реабілітації в умовах стаціонару. Для успішної реабілітації пацієнтів із наслідками COVID-19 необхідно планувати заходи з урахуванням таких принципів: визначати поточні порушення стану здоров’я за Міжнародною класифікацією функціонування, інвалідності та здоров’я, створювати план управління проблемами для досягнення максимальної функціональної незалежності пацієнта; застосовувати і для оцінки проблем, і для їх вирішення міждисциплінарний командний підхід; пам’ятати про етапність допомоги, навчати пацієнта, його близьких ще в стаціонарі для продовження реабілітації в домашніх умовах; дотримуватися принципів безпечності реабілітації як для пацієнта, так і для персоналу.
 Висновки. Перенесена коронавірусна хвороба має віддалені наслідки, інструменти прогнозування яких досі не стандартизовані. Переважна більшість пацієнтів, які перенесли тяжкий та критичний COVID-19, особливо в умовах ВІТ, має довготривалі наслідки, управління якими потребує залучення медичного персоналу та стаціонарних умов. Реабілітація повинна бути ранньою та комплексною із залученням мультидисциплінарної команди, на підставі гнучкого протоколу, у розділах якого максимально враховані потреби таких пацієнтів.
5
Олємской, О. І., О. В. Ющенко та Т. І. Жиленко. "Дослідження умов ієрархічної конденсації поблизу фазової рівноваги". Ukrainian Journal of Physics 56, № 5 (2022): 474. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.5.474.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано новий механізм утворення фази, який досліджується експериментально і теоретично на прикладі квазірівноважної стаціонарної конденсації в іонно-плазмовому розпилювачі. Отримано конденсати міді, які показують, що під час напилення реалізується режим самозбирання, результатом якого є характерна сітчаста структура. Отримана при цьому фрактальна картина розподілу зародків конденсату на поверхні підкладки нагадує картину, що спостерігаєтьсяу процесі утворення фази, обмеженому дифузією. Показано, що зародки конденсату формують статистичний ансамбль ієрархічно супідпорядкованих об'єктів, розподілених в ультраметричному просторі. Для опису цього ансамблю знайдено рівняння Ланжевена і Фоккера–Планка, які дозволяють визначити стаціонарний розподіл значень термодинамічного ефекту конденсації і відповідний потік імовірності. Отримано часові залежності імовірності формування розгалуженої структури конденсату, використання яких дозволяє пояснити формування сітчастої структури.
6
Коваленко, Р. Ю. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ВОДИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМПУЛЬСНОГО МЕТОДУ ПРОМИВКИ РІЧКИ ІНГУЛЕЦЬ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 2 (29 травня 2025): 504–9. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.2.51.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасні підходи до моніторингу якості води з метою підвищення ефективності імпульсного методу промивки річки Інгулець, яка є стратегічно важливою водною артерією для потреб зрошення та господарсько-питного водопостачання. Річка зазнає значного техногенного навантаження внаслідок скидів шахтних вод підприємств Криворізького промислового району, що призводить до хімічного забруднення, зокрема перевищення концентрацій хлоридів, сульфатів та важких металів. Стан річки погіршився також унаслідок воєнних дій, що вплинули на цілісність гідроспоруд, а також через зниження здатності до самоочищення водного середовища. У дослідженні проаналізовано обмеження чинний регламент промивки, який базується на періодичному відкритті шлюзів Карачунівського водосховища без урахування актуального гідрохімічного стану річки. Такий метод не забезпечує стабільного очищення води та не дозволяє оперативно реагувати на зміну екологічної ситуації, що особливо важливо в умовах змін клімату та інтенсивного забруднення. Запропоновано альтернативний – комбінований підхід до моніторингу, який поєднує геоінформаційні системи (ГІС), безпілотні літальні апарати (БПЛА) та стаціонарні автоматизовані сенсорні станції, здатні фіксувати зміни у якості води в реальному часі. Система дозволяє оцінювати основні гідрохімічні показники, здійснювати просторовий аналіз та моделювання, а також приймати управлінські рішення на основі актуальних даних. Такий підхід підвищує швидкість реагування на екологічні виклики та мінімізує витрати водних ресурсів, оскільки скиди з водосховища здійснюються лише за необхідності. У роботі запропоновано концептуальну модель локальної інформаційної системи управління промивками, яка передбачає архівацію даних, візуалізацію результатів моніторингу, автоматичне сповіщення про критичні відхилення та формування щоденної звітності. Запропоновано адаптувати цю модель для інших водозабруднених об’єктів України зі схожим техногенним навантаженням. Проведений аналіз підтверджує, що впровадження подібної системи сприятиме не лише покращенню екологічного стану басейну річки Інгулець, а й забезпечить умови для раціонального та сталого використання водних ресурсів. Практична реалізація методики дозволить оновити чинні регламенти та створити ефективну систему екологічного моніторингу, орієнтовану на попередження, а не лише констатацію наслідків.
7
Помаза-Пономаренко, Аліна, та Дмитро Тарадуда. "РЕФОРМУВАННЯ Й ОМОЛОГАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 10 (30 грудня 2024): 85–92. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2024-10-85-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано, що здоров’я – важлива складова соціального розвитку окремо взятої особистості й економічного розвитку територій. Про здоров’я має дбати сама людина, а також держава повинна створювати необхідні умови для належного соціального розвитку. Останнє передбачає результативне функціонування системи охорони здоров’я, розвиток інноваційної діяльності, інвестиційного клімату та ринку праці, високий рівень ВВП, стабільність у країні, безпечне навколишнє середовище тощо. На жаль, сучасні реалії та фінансування вітчизняної медичної сфери загалом вимагають омологації та завершення реформування системи публічного управління в цій сфері з огляду на стан її функціонування. Установлено, що європейські країни вже мають певний досвід реформування медичної сфери, а в Україні таке реформування почалося у 2018 р. Свідченням цього є прийнятий Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що став першим кроком серед суттєвих змін у системі охорони здоров’я. Акцентовано, що має бути завершено реформування медичної сфери й зреалізовано процеси омологації в цій сфері в Україні. Визначено, що омологація передбачає вдосконалення підходів до надання соціальних послуг у медичній сфері, і відповідно вдосконалення публічно-управлінських підходів. Виявлено, що у вітчизняному законодавстві містяться визначення таких послуг, як публічні (або адміністративні) і соціальні, причому саме соціальні стосуються медичної сфери. З’ясовано, що соціальні послуги в медичній сфері типологізуються залежно від їх спрямованості на профілактичні, пов’язані з наданням соціальної підтримки чи соціального обслуговування. Крім того, соціальні послуги у медичній сфері можуть бути класифіковані на прості, комплексні, комплексні спеціалізовані соціальні послуги та допоміжні соціальні послуги. Їх надавачі можуть належати до державного, комунального або недержавного секторів, що включають стаціонарні та реабілітаційні установи/заклади тощо. З’ясовано, що серед переваг реформування медичної сфери в Україні є такі: 1) розробка й активне впровадження електронної системи e-Health за зразком з іншими дієвими аналогічними закордонними е-системами у медичній сфері; 2) створення Національної служби здоров’я України тощо. У той же час, доведено, що потребують удосконалення наявні організаційно-правові механізми публічного управління у сфері охорони здоров’я України у таких напрямках, як методичне та фінансове забезпечення, що можливо за рахунок розвитку публічно-приватного партнерства.
8
Зуб, В. О., та А. С. Котуза. "АНАЛІЗ НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПАЦІЄНТАМ З ОНКОЛОГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (5 січня 2023): 35–40. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2022.3.13434.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: провести аналіз надання допомоги онкохворим пацієнтам в Україні в умовах воєнного стану.
 Матеріали і методи. Дослідження проведене на основі інформації, наданої Національною службою здоров’я України, та нормативно-правових актів, які регулюють питання реалізації Програми медичних гарантій.
 Використано статистичні методи (аналіз відносних величин, розрахунок темпу абсолютного приросту), структурно-логічний аналіз та системний підхід.
 Результати. У березні 2022 р. зафіксовано спад пацієнтів, які отримували стаціонарну та амбулаторну медичну допомогу за пакетами «Хіміотерапевтичне лікування», «Радіологічне лікування» та «Лікування онкогематологічних захворювань». Кількість пацієнтів, які отримали відповідну спеціалізовану медичну допомогу в умовах стаціонару, скоротилася на 17,38–26,56 %, а в межах амбулаторного пакета – на 36,34–46,46 % порівняно з лютим 2022 р. до початку введення воєнного стану.
 Зниження кількості пацієнтів дитячого віку спостерігалося вже у лютому 2022 р.: на 10,34 % – щодо хіміотерапевтичного лікування та на 77,78 % – з приводу радіологічного лікування. Проте найсуттєвішиий спад був зафіксований у квітні: на половину (53,43 %) – за пакетом «Хіміотерапевтичне лікування», на 45,82 % – за пакетом «Лікування онкогематологічних захворювань» та на третину (33,33 %) – за пакетом «Радіологічне лікування». Варто відзначити, що кількість дитячого населення, яке у травні 2022 р. отримувало спеціалізовану медичну допомогу з лікування онкопатології, є на половину нижчою показника січня 2022 р.
 Станом на березень 2022 р. кількість послуг із раннього виявлення онкологічних захворювань скоротилася на 34,04–67,71 % порівняно з лютим 2022 р.
 Незважаючи на позитивну динаміку приросту кількості пацієнтів із приводу лікування в стаціонарних умовах та амбулаторно, а також із приводу раннього виявлення новоутворень, зафіксовану у травні 2022 р., все ще не вдалося досягнути показника довоєнного стану.
 Висновки. Внаслідок російського воєнного вторгнення система охорони здоров’я України зазнала негативного впливу, однак онкологічна служба продемонструвала свою дієвість та мобільність, здатність адаптуватися до нових умов роботи. Утім, існує необхідність у розробці рекомендацій щодо вдосконалення системи надання медичної допомоги онкологічним хворим в умовах воєнного стану.
9
Мінцер, О. П., О. М. Шевцова та О. В. Сарканич. "ДИСТАНЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ". Medical Informatics and Engineering, № 4 (4 червня 2020): 73–75. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11023.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено питання віддаленої охорони здоров'я, особливо проблеми визначення стану пацієнтів за допомогою інформаційних технологій поза умов стаціонару. обґрунтовано необхідність прийняття системних рішень у технологіях використання дистанційного управління реабілітацією пацієнтів. Зроблено висновки про недостатність сучасного рівня інтерпретації інформації про пацієнтів для виявлення подібності та класифікації у клінічно обґрунтовані групи за спектром симптомів, ознак, біомаркерів. Запропонована реабілітаційно-орієнтована онтологія, що надає необхідні пояснення та забезпечує можливості персоналізаци діагностики та лікування пацієнтів, заснованих на структурних зв'язках між клінічними поняттями в онтології. Віддалене надання медичної допомоги можливе за умови відповідної концептуалізації, що базується на принципах обґрунтування сталих станів, тригерно-каскадних уявленнях, використання онтологій знань.
10
Агій, В. О., С. Л. Копій, Ю. Й. Каганяк та ін. "Особливості формування мішаних дубових молодняків в умовах Закарпаття". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (2020): 29–35. http://dx.doi.org/10.36930/40300305.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості формування мішаних дубових молодняків в умовах Закарпаття, що передбачає здійснення комплексу лісогосподарських заходів, які забезпечують умови для появи самосіву дуба звичайного, або штучне створення способом висаджування саджанців дуба на лісокультурних площах. Встановлено, що молоді деревостани за участю дуба звичайного характеризуються високою інтенсивністю нагромадження запасу та формування видового складу на початкових етапах росту і потребують належної оцінки їх таксаційних параметрів у молодому віці. Виконано низку облікових робіт, які спрямовані на оцінення лісівничо-таксаційних параметрів мішаних дубових молодняків на стаціонарних дослідних об'єктах з реалізацією різних варіантів системи рубок формування деревостанів. Відповідно до виконаних розрахунків на дослідних секціях зосереджені грабово-дубові та грабово-ясенево-дубові молодняки ІІ класу бонітету. Оцінка відносної повноти таких об'єктів показує, що мішані деревостани в цьому віці здатні рости з більшою фактичною продуктивністю. Показник відносної повноти перевищує норму в 2–3 рази. За густотою аналізовані об'єкти також істотно відрізняються між собою (приблизно в 4 рази). Сильно змінюється і частка дуба в деревостані (приблизно 5 одиниць). Отже, попри однакову потенційну продуктивність, дубові молодняки на секціях стаціонарів сильно відрізняються за іншими таксаційними параметрами. Відзначено, що за одночасного врахування показників частки дуба в складі, запасу деревостану, середньої висоти та кількості дерев дуба звичайного – оптимальним варіантом формування корінних, високопродуктивних мішаних деревостанів за участю дуба є лісостани, що сформовані за програмою заходів, які реалізовано на секції С-1 та секції СВ-1(1/3Гр), де зрубано 1/3 висоти стовбурів підросту граба. У будь-якому разі система лісогосподарських заходів, реалізована на стаціонарі С-1 та СВ-1(1/3Гр), дає на початковому етапі формування мішаних дубових деревостанів оптимальний результат, як для досягнення високого загального запасу деревостаном, так і для формування дубового елемента лісу, зокрема. На підставі здійснених досліджень встановлено, що зволікання з проведенням освітлення дуба звичайного у віці до 10 років, може зумовити різке випадання зі складу молодого насадження сіянців та саджанців головної лісотвірної деревної породи (Контроль та секція С-4). Своєчасне регулювання висоти граба звичайного (секція С-1 та СВ-1) дає змогу істотно посилити позиції дуба звичайного у конкурентній боротьбі з другорядними деревними породами. Недоцільною, на нашу думку, є суцільне вирубування підросту граба та інших деревних видів, тому що такий захід спричиняє сповільнення приросту верхівкового пагона дуба звичайного та сприяє розростанню бокових.
Дисертації з теми "Стаціонарні умови"
1
Мандрика, М. С., та Олена Петрівна Черних. "Оцінка впливу шуму на працездатність людини на робочому місці". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45482.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Стаціонарні умови"
1
Павлова, Олександра. "ВПЛИВ УМОВ СТАЦІОНАРУ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ДІТЕЙ". У INTEGRACIÓN DE LAS CIENCIAS FUNDAMENTALES Y APLICADAS EN EL PARADIGMA DE LA SOCIEDAD POST-INDUSTRIAL, chair Вікторія Старусева. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.04.2020.v3.19.
Повний текст джерела
2
Матвієнко, Ю. О., В. М. Жадан, О. М. Рекалова та ін. "Зміни інтегрального індексу неспецифічної реактивності у хворих на туберкульоз легень під впливом перенесеної COVID-19 і фактора стресу під час воєнного стану". У Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я: «Інноваційні підходи до діагностики, лікування туберкульозу та інших захворювань легень: практичні рекомендації для лікарів загальної практики, фтизіатрів і пульмонологів» 7 квітня 2025 року (онлайн), м. Київ, Україна. Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського, 2025. https://doi.org/10.32902/2663-0338-2025-1s-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтування. Стан неспецифічної реактивності організму зумовлює опірність до багатьох чинників, можливість виникнення хвороби та її ускладнень, особливості її перебігу та завершення. Надійним критерієм оцінювання стану здоров’я залишається дослідження периферичної крові, яке в динаміці відображає багатофакторні зовнішні та внутрішні процеси (Слонецький Б.Ш., 2011). Використання гематологічних показників за даними загальноклінічного аналізу крові дає змогу, не застосовуючи спеціальні методи дослідження, оцінити стан різних ланок імунної системи, тяжкість захворювання, його перебіг і прогноз (Сипливий В.О., 2012). Для оцінювання неспецифічної реактивності організму запропоновано показник – індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів (ІСЛМ), що визначає взаємовідносини ефекторної й афекторної ланок імунологічного процесу, тобто превалювання специфічної (ефекторної) імунної відповіді над неспецифічною (афекторною) за рахунок того, що лімфоцити – це єдині клітини організму, здатні специфічно розпізнавати та розрізняти різні антигени й відповідати активацією на контакт з певним антигеном, а мононуклеарні фагоцити забезпечують значною мірою неспецифічний захист організму завдяки своїй фагоцитарній функції (Дранік Г.М., 2006). Виявлення змін ІСЛМ у хворих на туберкульоз (ТБ) легень після перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19) за умов воєнного стану може сприяти розумінню, яка з ланок імунологічного процесу превалює та скоригувати лікування в потрібному напрямі. Мета. З’ясувати особливості змін ІСЛМ у пацієнтів із чутливим ТБ (ЧТБ) легень у доковідний (2018-2019 рр.), пандемічний довоєнний (2020-2021 рр.) та післяпандемічний воєнний періоди (2022-2024 рр.). Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження 66 хворих на ЧТБ, які проходили стаціонарне лікування в Національному науковому центрі фтизіатрії, пульмонології та алергології. Серед них було 36 чоловіків (54,5 %) і 30 жінок (45,5 %) з установленим діагнозом ЧТБ. Середній вік дорівнював 37,3±1,6 року. Вперше діагностований ЧТБ мали 77,3 % пацієнтів (51 хворий). У 32 (48,5 %) обстежених хворих на ЧТБ спостерігався деструктивний процес у легенях, у 34 (51,5 %) було виявлено бактеріовиділення. Хворим призначали стандартну чотирикомпонентну схему лікування. Першу (основну) групу становили 66 хворих на ЧТБ, які були розподілені на три підгрупи: 1-ша підгрупа – 37 осіб, які обстежувалися при надходженні в стаціонар у доковідний період 2018-2019 рр. (які не хворіли на COVID-19); 2-га підгрупа – 14 осіб, що до надходження в стаціонар перехворіли на COVID-19 у період 2020-2021 рр., 3-тя підгрупа – 15 осіб, що до надходження в стаціонар перехворіли на COVID-19 у воєнний період 2022-2024 рр. Підгрупи вірогідно не відрізнялися за віком, статтю, формами ТБ. Другу (контрольну) групу здорових осіб становили 60 донорів крові без клінічних ознак соматичної й інфекційної патології, середній вік – 37,6±2,3 року. Підгрупа 1К становила 20 осіб, які були обстежені в доковідний період 2018-2019 рр., підгрупа 2К – 15 донорів крові, які перехворіли на лабораторно підтверджену COVID-19 у 2020-2021 рр., підгрупа 3К – 25 донорів крові, які перехворіли на лабораторно підтверджену COVID-19 під час війни у 2022-2024 рр. Пацієнтам проводили визначення показників периферичної крові та розраховували інтегральний гематологічний ІСЛМ за формулою: ІСЛМ = L/Мо, де L – відсотковий уміст лейкоцитів у крові, Мо – відсотковий уміст моноцитів у крові (Зубач О.О., 2023). Математична обробка результатів досліджень проводилися за допомогою програми Minitab 21 з використанням вбудованих бібліотек статистики. Обчислювання критеріальних значень проводилося при заданому рівні значущості р≤0,05. Робота виконана коштом Державного бюджету України. Конфлікт інтересів відсутній. Результати та їх обговорення. Під час аналізу лейкоцитарної формули встановлено, що кількість лімфоцитів у хворих на ЧТБ всіх трьох підгруп майже не відрізнялася, але кількість лімфоцитів в 1-й і 2-й підгрупах була в межах значень здорових осіб підгруп порівняння, а в 3-й підгрупі вірогідно нижча на 18,8 % проти контролю (табл.). Кількість моноцитів також у підгрупах хворих на ЧТБ вірогідно не відрізнялася, але проти контрольних значень у хворих 1-ї підгрупи кількість моноцитів була вірогідно знижена на 26,9 % (р<0,05), у хворих 3-ї підгрупи – на 25,0 % (р<0,05) відповідно. Отже, не було встановлено вірогідної різниці в кількості лімфоцитів і моноцитів між підгрупами хворих на ЧТБ. Розрахувавши ІСЛМ, ми з’ясували, що в здорових осіб підгруп 2К та 3К показник ІСЛМ був вищий за такий у підгрупі 1К на 22,6 % (р<0,1) та 23,8 % (р<0,05) відповідно. Під час аналізу ІСЛМ установлено вірогідні зміни цього показника й у хворих на ЧТБ. Зокрема, в 1-й підгрупі хворих цей показник вірогідно вищий на 35,4 % (р<0,05) проти підгрупи 1К, на 47,7 % (р<0,05) порівняно з 2-ю підгрупою хворих і майже не відрізнявся від показників 3-ї підгрупи. Для хворих 2-ї підгрупи характерне вірогідне зниження ІСЛМ на 29,0 % (р<0,05) проти підгрупи 2К, на 32,3 % (р<0,05) та 30,2 % (р<0,05) порівняно з хворими 1-ї та 2-ї підгруп відповідно. ІСЛМ у хворих на ЧТБ 3-ї підгрупи був у межах значень здорових осіб відповідної підгрупи. Висновки. У здорових осіб після перенесеної COVID-19 і хронічного стресу воєнного періоду відбувається підвищення ІСЛМ, що свідчить про найвираженішу активацію ефекторної ланки імунітету за рахунок збільшення кількості лімфоцитів незалежно від фактора впливу. Також установлено, що для хворих на ЧТБ 1-ї підгрупи є характерним переважання ефекторної ланки імунітету (підвищення ІСЛМ за рахунок зменшення кількості моноцитів), тоді як у хворих 2-ї підгрупи відбувається активація афекторної (моноцитарної) ланки імунітету (зниження ІСЛМ за рахунок зростання кількості моноцитів). У хворих на ЧТБ 3-ї підгрупи, як і в здорових осіб після перенесеної COVID-19 і хронічного стресу воєнного періоду, відзначається напруга ефекторної клітинної ланки імунітету (підвищення ІСЛМ порівняно з ковідним періодом за рахунок перерозподілу клітин на користь лімфоцитів).
Звіти організацій з теми "Стаціонарні умови"
1
Сметана, Микола Григорович, та О. І. Маркевич. Екологічні умови існування панцирних кліщів Гурівського стаціонару. КДПУ, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5329.
Повний текст джерела