Добірка наукової літератури з теми "Теплові схеми"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Теплові схеми".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Теплові схеми"

1

Gvozdeckiy, Oleksandr, Olha Milanko, Roman Tkachenko, Anna Yuzbashyan та Serhii Romanenko. "РОБОТА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ В УМОВАХ «ЗНИЖЕНОГО» ОПАЛЮВАЛЬНОГО ТЕМПЕРАТУРНОГО ГРАФІКА". Collection of Scientific Works of the Ukrainian State University of Railway Transport, № 211 (22 квітня 2025): 60–74. https://doi.org/10.18664/1994-7852.211.2025.327173.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто роботу розподільних теплових мереж з різними температурами теплоносіями в системі теплопостачання за опалювальним температурним графіком якісного регулювання. Порівняно теплові та гідравлічні втрати зі зміною температур опалювального температурного графіка з постійним наявним діаметром теплової мережі. Збільшення температури теплоносія призводить до зменшення його витрат, а отже, зменшення гідравлічних втрат у сучасних теплових мережах. Крім того, ремонтуючи або реконструюючи теплову мережу, можна зменшувати її діаметри. Однак збільшення температур теплоносія в деяких випадках може призвести до додаткових витрат, пов'язаних із необхідністю влаштування індивідуальних теплових пунктів із вузлами змішування або встановлення теплообмінних апаратів за незалежної схеми підключення систем опалення до теплових мереж, для необхідного зниження температурного потенціалу. Також використання «зниженого» температурного графіка в сучасних системах опалення забудови ХХ століття призводить до зменшення тепловіддачі наявних нагрівальних приладів, які були запроєктовані та встановлені в умовах роботи за температурними графіками, застосовуваними раніше. Наведено заходи, необхідні для використання «зниженого» температурного графіка в сучасних системах опалення. До них можна віднести реконструкцію системи опалення, пов'язану зі збільшенням площі нагріву нагрівальних приладів; модернізацію будівлі, пов'язану з підвищенням її енергоефективності, шляхом влаштування теплової ізоляції огороджувальних конструкцій, встановлення сучасних склопакетів тощо, що знизить необхідне теплове навантаження системи опалення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Галашов, Николай Никитович, Александр Анатольевич Туболев, Виктор Владимирович Беспалов, Александр Анатольевич Минор та Евгений Сергеевич Болдушевский. "РАСЧЕТ ПАРАМЕТРОВ СХЕМЫ ГАЗОПАРОВОЙ УСТАНОВКИ С ГЛУБОКОЙ УТИЛИЗАЦИЕЙ И ОТПУСКОМ ТЕПЛОТЫ". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 333, № 5 (2022): 43–55. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2022/5/3693.

Повний текст джерела
Анотація:
Ссылка для цитирования: Расчет параметров схемы газопаровой установки с глубокой утилизацией и отпуском теплоты / Н.Н. Галашов, А.А. Туболев, В.В. Беспалов, А.А. Минор, Е.С. Болдушевский // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2022. – Т. 333. – № 5. – С. 43-55.
 Актуальность работы обусловлена совершенствованием тепловых схем и оптимизацией параметров газопаровых установок с целью сокращения потребления при выработке электроэнергии и отпуске теплоты такого энергоресурса, как природный газ. Подкрепленные расчетами предложения по совершенствованию схем газопаровых установок позволят повысить их коэффициент использования теплоты топлива и сократить количество экологически вредных выбросов в окружающую среду. Цель: проведение по разработанной методике разностороннего параметрического анализа с выбором оптимальных параметров режимов работы предложенных тепловых схем газопаровых установок для повышения их энергоэффективности. Объекты: газопаровые установки с отпуском электроэнергии и теплоты на основе газовых турбин с впрыском пара в камеру сгорания и глубокой утилизацией теплоты, и влаги из продуктов сгорания. Методы: численные методы исследования на основе материальных и энергетических балансов систем и элементов газопаровых установок. Результаты. Разработана методика расчета тепловой схемы газопаровой установки с отпуском электроэнергии и теплоты, и глубокой утилизацией теплоты и влаги из продуктов сгорания. Определено, что введение в схему утилизатора теплоты и влаги позволяет понизить температуру выходящих из утилизатора теплоты продуктов сгорания до 15...45 °С, а также уловить из них до 90…120 % влаги. Для снижения температуры охлаждающей воды на входе в утилизатор теплоты и влаги в схему введен тепловой насос, который также позволяет повысить температуру сетевой воды в системе теплоснабжения. Новая схема за счет существенного сокращения потери теплоты с уходящими газами позволяет повысить коэффициент использования теплоты топлива на 45…100 % по сравнению со схемой без отпуска теплоты при расчете по низшей теплоте сгорания топлива. Выявлено, что применение данной схемы наиболее выгодно при степени сжатия в компрессоре от 20 до 80 и температуре на выходе камеры сгорания 1400…1700 °С, при этом коэффициент использования теплоты топлива нетто будет 102…107 %; электрический КПД нетто 50…58 %; расход впрыска пара 5,5…8,5 кг/кг топлива; избыток уловленного конденсата 0,2…1,2 кг/кг топлива; удельная тепловая нагрузка потребителя теплоты 23…28 МДж/кг топлива.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Тарахтій, Ольга, Владислав Жуковський, Андрій Іванеєв, Олександр Яворський та Данило Шувалов. "Аналіз теплових схем і динамічних властивостей когенераційної енергетичної установки за умови використання несиртифікованих видів палива". International Science Journal of Engineering & Agriculture 2, № 5 (2023): 9–19. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20230205.02.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті проведений докладний аналіз існуючих теплових схем когенераційних енергетичних установок (КЕУ) з регенерацією тепла вихідних газів. Метою аналізу було встановлення найбільш ефективної з точки зору утилізації тепла схеми регенерації і подальше її дослідження. В якості показників ефективності схеми регенерації, насамперед, приймалися: коефіцієнт використання теплоти палива (ККД установки) і величини витрат палива на одиницю вироблення теплової енергії (тепловий ККД) і електричної енергії (електричний ККД). Для цього були проведені розрахунки енергетичних показників когенераційної енергетичної установки при різних варіантах схем регенерації тепла відхідних газів. Результати теплових та економічних розрахунків показали, що для когенераційних установок, в яких використовується в якості первинного двигуна газова турбіна, в першу чергу тепло вихідних газів слід використовувати для підігріву повітря після компресору, а вже потім – на потреби теплопостачання. Таким чином обрана схема дозволяє знизити витрату палива на 12,5 % і підвищити ККД установки до 91,22 %. Для обраної схеми витрата палива має найменше значення, а ККД – найбільше з усіх розглянутих схем. Також в роботі було проведено вдосконалення математичного опису динамічних властивостей теплових двигунів подібних енергетичних установок з метою отримання можливості урахування змін теплотворної здатності палива. В диференційне рівняння, яке описує динаміку камери згоряння теплового двигуна КЕУ введена похідна за теплотворною здатністю палива. Це дозволило провести аналіз впливу змінення теплотворної здатності палива на основні параметри енергетичної установки. Запропонована математична модель когенераційної енергетичної установки, що враховує зміну якості палива справедлива в області малих відхилень. Дана математична модель послугує основою для подальшого проведення синтезу комплексної системи автоматичного управління КЕУ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Bosyi, M. V., та O. A. Bosa. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕПЛОВОГО НАСОСА «ВОДА – ВОДА» ДЛЯ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ КОНСТРУКЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ". Transport development, № 4(19) (20 грудня 2023): 36–47. http://dx.doi.org/10.33082/td.2023.4-19.03.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. У статті розглядається проблема застосування теплового насоса «вода – вода» (ТН «вода – вода»), який працює на альтернативних джерелах енергії, для теплопостачання та гарячого водопостачання будівель підприємств машинобудування у виробництві конструкційних матеріалів. Тепловий насос «вода – вода» у своїй роботі може використовуввати низькопотенційну теплоту води річок, озер, підземних вод. Метою роботи є термодинамічне обґрунтування та дослідження доцільності використання теплового насоса на підприємствах машинобудування під час виробництва конструкційних матеріалів. Результати. Виконано аналіз термодинамічних характеристик теплових насосів «вода – вода», що працюють з водним джерелом низькопотенційної теплоти. Визначено чинники, які впливають на енергетичну ефективність теплових насосів «вода – вода», оцінені особливості роботи водяних теплових насосів для підприємств машинобудування у виробництві конструкційних матеріалів. Для підвищення термодинамічної ефективності роботи системи теплопостачання підприємств машинобудування під час виробництва конструкційних матеріалів запропоновано схему вилучення низькопотенційної теплоти з використанням теплових насосів «вода – вода». На підставі проведених досліджень установлено, що перевагою води як теплоносія є те, що теплові насоси «вода – вода» можуть працювати практично повсюди. Натепер перспективним способом підвищення ефективності системи теплопостачання підприємств машинобудування у виробництві конструкційних матеріалів є використання теплового насоса «вода – вода» за річного циклу його роботи. Тому теплонасосна система «вода – вода» забезпечує високу теплопродуктивність протягом усього року та має вищий показник енергетичної ефективності порівняно із традиційними установками. Теплові насоси «вода – вода» мають значну перевагу перед іншими теплоенергетичними установками. Теплові насоси «вода – вода» споживають енергію відновлювальних джерел і знижують витрати на електропостачання. Висновки. Застосування теплових насосів «вода – вода» для утилізації низькопотенційної теплової енергії ґрунтових вод економічно вигідно, тому що вартість теплопостачання тепловим насосом становить 7 980 гривень на рік для житлового будинку площею 100 м2. Аналіз термодинамічної ефективності систем теплопостачання показує, що використання низькопотенційного джерела тепоти ґрунтових вод має переваги над джерелами теплоти ґрунту та повітря. У сучасних економічних умовах тенденція систем теплопостачання підприємств машинобудування під час виробництва конструкційних матеріалів може розвиватися в таких напрямах: застосування парокомпресійного теплового насоса «вода – вода», який має коефіцієнт трансформації теплоти 3,15 і ексергетичний ККД ТН 32%, використання вторинних енергоресурсів підприємств машинобудування у виробництві конструкційних матеріалів, а також можливе підвищення теплотехнічних характеристик машинобудівних будівель.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Абильдинова, Сауле, Мирас Достемес та Сауле Камарова. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТЕПЛОНАСОСНЫХ УСТАНОВОК В СХЕМАХ ОБОРОТНОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ С ГРАДИРНЯМИ". Вестник КазАТК 127, № 4 (2023): 471–79. http://dx.doi.org/10.52167/1609-1817-2023-127-4-471-479.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассмотрена комбинированная схема теплоснабжения с применением тепловых насосов, использующих низкопотенциальное тепло оборотной системы охлаждения конденсаторов паровых турбин ТЭС. Комбинированная схема оборотного водоснабжения с включением тепловых насосов позволяет дополнительно производить тепло для теплофикации и уменьшить тепловые выбросы в окружающую среду. Представлены результаты исследования эффективности применения теплонасосных технологии на промышленных тепловых электростанциях с паровыми турбинами типа ПТ-80-130. Дана технико-экономическая оценка схемы включения теплового насоса для использования низкопотенциального тела охлаждающей воды оборотного водоснабжения ТЭС с градирнями. Доказана перспективность применения теплового насоса в целях энергосбережения и утилизации сбросного тела от градирен в атмосферу, как имеющей низкие капитальные затраты и приемлимый срок окупаемости. Внедрение тепловых насосов в схему теплоснабжения электростанции снижает удельный расход топлива при выработке тепловой энергии. К научной новизне работы относится обоснование выбора конкретного хладагента для теплового насоса и анализ его технико-экономических показателей на хладагенте R-134a, подтверждающие эффективность его применения в оборотной системе охлаждения конденсаторов турбин ТЭЦ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Vasylkivskyi, I. S., V. O. Fedynets та Ya P. Yusyk. "Вимірювання теплопровідності листових матеріалів з урахуванням контактних теплових опорів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (2018): 106–10. http://dx.doi.org/10.15421/40280523.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто питання впливу контактних теплових опорів (КТО) на точність вимірювання теплопровідності матеріалів. Наведено конструкцію пристрою для визначення значень КТО. В основі пристрою є пакет із двох пар плоских зразків, розміщених у різній послідовності між джерелом тепла і приймачами тепла однакової температури. Один із зразків у всіх парах має одну і ту саму товщину, другий зразок у двох парах пакета відрізняється за товщиною вдвічі. Реєструють тепловий потік через пакети, різницю температур між серединними зразками пакетів та перепад температур на тонкому зразку і за отриманими даними розраховують шукану величину. Подано результати експериментального визначення КТО між різними матеріалами. Показано, що знехтувати впливом КТО на результат вимірювання у визначенні коефіцієнта теплопровідності різних матеріалів (особливо високотеплопровідних) не можна, оскільки він співвимірний з тепловими опорами досліджуваних зразків. Для виключення цього впливу на результат вимірювання теплопровідності розроблено вимірювальний перетворювач для вимірювання теплопровідності листових матеріалів на основі мостової теплової вимірювальної схеми. Наведено схему з'єднання теплових опорів і КТО, розподілу теплових потоків і температур у зрівноваженій мостовій тепловій вимірювальній схемі та принципову схему вимірювального перетворювача теплопровідності листових матеріалів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шлянін, О. С., К. М. Петренко, В. Я. Гарбар, О. М. Назаренко та О. Л. Іщенко. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТІ ЗМЕНШЕННЯ ВИТРАТ НА ІТП ГУРТОЖИТКУ №4 НУ «ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА» В МІСТІ ЗАПОРІЖЖЯ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 42 (11 лютого 2023): 295–305. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i42.32.

Повний текст джерела
Анотація:
Питання енергозбереження в житловому фонді - найбільш актуальне, оскільки стосується буквально всіх і кожного. Житловий фонд – це майже 80% усіх будівель та споруд, і енергоспоживання житлових будівель – це 23% первинної енергії, що споживається в країні. У багатьох випадках можливо уникнути схеми теплопостачання через ЦТП до прямого включення будівель до теплових трас через ІТП. При цьому квартальні теплові мережі будуть більше не потрібні, що забезпечить допоміжну теплоекономію і грошових витрат.Вимоги, що висуваються на сьогоднішній день до якості та енергоефективності об'єктів житлового та соціально-побутового значення, диктують необхідність включення до складу проекту сучасних підходів до контролю та управління інженерними мережами.Основними ознаками інженерних систем є максимальна автоматизація процесу, можливість віддаленого контролю та відповідно ефективне енергозбереження.В Україні актуальними питаннями залишаються зменшення використання енергоресурсів, які доводиться постачати та закуповувати з інших країн, збільшення енергоефективності будівництва, зменшення викидів вуглекислого газу та ефективного використання теплоти у існуючих будинках, особливо старої забудови. Саме останній проблемі присвячено ця стаття. Одним із шляхів її вирішення є впровадження автоматизованих індивідуальних теплових пунктів для ефективного 296регулювання теплоспоживання будинку [1]. Метою даної роботи є теоретичні дослідження особливостей експлуатації ІТП для ефективного регулювання теплоспоживання гуртожитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Шлянін, О. С., К. М. Петренко, В. Я. Гарбар, О. М. Назаренко та О. Л. Іщенко. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТІ ЗМЕНШЕННЯ ВИТРАТ НА ІТП ГУРТОЖИТКУ №4 НУ «ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА» В МІСТІ ЗАПОРІЖЖЯ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 42 (28 листопада 2023): 295–305. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i42.032.

Повний текст джерела
Анотація:
Питання енергозбереження в житловому фонді - найбільш актуальне, оскільки стосується буквально всіх і кожного. Житловий фонд – це майже 80% усіх будівель та споруд, і енергоспоживання житлових будівель – це 23% первинної енергії, що споживається в країні. У багатьох випадках можливо уникнути схеми теплопостачання через ЦТП до прямого включення будівель до теплових трас через ІТП. При цьому квартальні теплові мережі будуть більше не потрібні, що забезпечить допоміжну теплоекономію і грошових витрат.
 Вимоги, що висуваються на сьогоднішній день до якості та енергоефективності об'єктів житлового та соціально-побутового значення, диктують необхідність включення до складу проекту сучасних підходів до контролю та управління інженерними мережами.
 Основними ознаками інженерних систем є максимальна автоматизація процесу, можливість віддаленого контролю та відповідно ефективне енергозбереження.
 В Україні актуальними питаннями залишаються зменшення використання енергоресурсів, які доводиться постачати та закуповувати з інших країн, збільшення енергоефективності будівництва, зменшення викидів вуглекислого газу та ефективного використання теплоти у існуючих будинках, особливо старої забудови. Саме останній проблемі присвячено ця стаття. Одним із шляхів її вирішення є впровадження автоматизованих індивідуальних теплових пунктів для ефективного регулювання теплоспоживання будинку [1]. Метою даної роботи є теоретичні дослідження особливостей експлуатації ІТП для ефективного регулювання теплоспоживання гуртожитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Минор, Александр Александрович, та Ольга Юрьевна Ромашова. "АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОМЕЖУТОЧНОГО ПЕРЕГРЕВА ПАРА В КОТЛЕ-УТИЛИЗАТОРЕ ГТ-НАДСТРОЙКИ ТЕПЛОФИКАЦИОННОГО ЭНЕРГОБЛОКА". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 2 (2020): 54–63. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/2/2481.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальность. Модернизация существующего теплоэнергетического оборудования является одним из приоритетных направлений развития энергетики. Внедрение газотурбинной установки в тепловую схему паросилового энергоблока с сохранением инфраструктуры станции может быть менее затратным вариантом по сравнению с сооружением новых энергоблоков парогазовых установок. Одним из малозатратных вариантов интеграции газотурбинных установок в тепловую схему паротурбинных энергоблоков является использование тепловой мощности котла-утилизатора для промежуточного перегрева отработавшего в паровой турбине рабочего тела с утилизацией оставшейся теплоты для нагрева питательной воды и основного конденсата. По сравнению с наиболее распространенными схемами с вытеснением регенерации в котел-утилизатор предложенный альтернативный вариант позволяет повысить тепловую экономичность паротурбинного контура. Такая схема уступает в тепловой экономичности схеме с параллельной генерацией пара в котле-утилизаторе, однако не требует испарительного контура, что упрощает проектирование котла-утилизатора. Проведенный анализ энергетических характеристик газотурбинных установок показал необходимость исследования схемы и параметров промежуточного перегрева для теплофикационных энергоблоков с учетом режимов работы паровой турбины. Объект: паротурбинный энергоблок Т–165/210–130 с газотурбинной надстройкой (ГТ-надстройкой) для промежуточного перегрева отработавшего в паровой турбине рабочего тела с утилизацией оставшейся теплоты для нагрева питательной воды и основного конденсата. Цель: выбор схемы и расчет оптимальных параметров промежуточного перегрева применительно к паротурбинному энергоблоку Т–165/210–130 с ГТ-надстройкой, анализ его основных показателей при работе по тепловому графику при изменении температуры промежуточного перегрева в котле-утилизаторе. Методы: системный анализ и математическое моделирование. Результаты. Разработана математическая модель и программа расчета предложенной схемы. Выполнен анализ особенностей, связанных с организацией промежуточного перегрева в котле-утилизаторе ГТ-надстройки. Показано, что эффективность работы теплофикационного энергоблока с промежуточным перегревом может быть повышена путем организации промежуточного перегрева в котле-утилизаторе ГТ-надстройки. Определено, что в этом случае наивысшая экономичность паротурбинного энергоблока с ГТ-надстройкой при работе в расчетном теплофикационном режиме достигается при температуре промежуточного перегрева ниже номинального значения.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Золотовська, О. В., Г. В. Теслюк та В. Б. Бойко. "МОДЕЛЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРНОГО ПОЛЯ В ҐРУНТОВОМУ МАСИВІ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 49 (26 червня 2023): 60–67. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi49.1021.

Повний текст джерела
Анотація:
Постійне зростання вартості енергоресурсів, зокрема викопного палива, спричиняє необхідність пошуку нових способів виробництва енергії. Ефективний метод економії палива та захисту навколишнього середовища полягає в широкому використанні теплонасосних установок. Теплові насоси можуть відіграти вирішальну роль у використанні відновлювальних джерел енергії, зокрема в сільському господарстві. В статті подані результати дослідження температурного поля в ґрунтовому масиві навколо ґрунтового теплообмінника з використанням теплового насоса. Підвищення теплопродуктивності забезпечується внаслідок зменшення різниці температур теплоносія в ґрунтовому теплообміннику та у випарнику. Тому запропоноване додаткове джерело тепла, яке відбирається з системи теплопостачання. Також на зменшення діапазону температур між випарником та теплоносієм з ґрунтового теплообмінника впливають: температура шарів ґрунту; тепловий потік ґрунту; відстань між свердловинами, за якої зберігатиметься енергетичний потенціал масиву ґрунту. Процес підведення (відведення) тепла в низькопотенційне джерело енергії є функцією часу та простору. Температурне поле формується від геометричного центру – осі свердловини. Свердловина та низькопотенційне джерело теплоти є складним комплексним об’єктом розрахунку та характеризується змінними граничними умовами. Тому розв’язування цієї задачі виконується з використанням неявної різницевої схеми та методу контролю об’єму зі зміщеною сіткою. У статті подані результати обчислення температурного поля багатошарових ґрунтових масивів з різними температурами теплоносія, під час яких враховані теплофізичні параметри ґрунту навколо свердловини. Ця методика також може бути використана для прогнозування термічного режиму ґрунту, що дозволяє контролювати накопичення теплоти навколо ґрунтового теплообмінника.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Теплові схеми"

1

Бойко, Анатолій Володимирович, Юрій Миколайович Говорущенко, Олександр Павлович Усатий та О. С. Руденко. "Моделювання термодинамічних процесів в циклах газотурбінних установок". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37129.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Сапожніков, Сергій Вячеславович, Сергей Вячеславович Сапожников, Serhii Viacheslavovych Sapozhnikov та Д. С. Статива. "Розроблення схеми теплопостачання населеного пункту - необхідна умова енергозбереження". Thesis, Сумський дердавний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40517.

Повний текст джерела
Анотація:
В сучасних населених пунктах України більшість житлових та громадських будинків отримують теплову енергію від центральних систем теплопостачання, які були створені, головним чином, ще за радянських часів. За багатьох причин такі системи працюють край неефективно і мають дуже великі втрати теплової енергії. Тим більш, нові будинки будуються, переважно, з автономним опаленням. Тому такі системи потребують негайної модернізації і тому багато населених пунктів розробляють певну програму дій по їх модернізації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Бойко, Анатолій Володимирович, О. С. Руденко та Наталія Сергіївна Шаповалова. "Моделювання термодинамічних процесів теплових схем паротурбінних установок". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37133.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Зарубін, Олександр Олегович. "Термодинамічний аналіз ефективності теплонасосних схем опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/41699.

Повний текст джерела
Анотація:
Магістерська дисертація на тему «Термодинамічний аналіз ефективності теплонасосних схем опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів»: 92 с., 46 рис., 2 табл., 3додатки, 18 джерел. Об’єкт дослідження – теплонасосна система опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів теплоти. Мета роботи – розрахунок і аналіз оптимальних умов для максимізації енергетичної ефективності роботи теплонасосної схеми низькотемпературного водяного опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів, враховуючи такі фактори як умови навколишнього середовища та специфіку об’єкту теплопостачання. Наведено результати літературного огляду, в якому було досліджено шляхи вирішення глобальної проблеми енергозбереження шляхом впровадження теплонасосних технологій. Було встановлено, що в якості низькотемпературного вторинного джерела теплоти може бути використано витяжне вентиляційне повітря з підвищеним температурним потенціалом від високотемпературних технологічних установок, який раніше було змарновано. Представлено теплонасосну схему опалення, що працює за рахунок утилізації теплоти повітряних техногенних викидів. Базуючись на методі балансних рівнянь, було розроблено теоретичну модель теплонасосної системи теплопостачання та методику термодинамічного аналізу ефективності системи з урахуванням характеристик та умов навколишнього середовища. За допомогою числового розрахунку визначено умови досягнення максимального корисного ефекту у системі теплонасосної схеми опалення, отриманого в результаті утилізації теплоти техногенного повітряного джерела, та оптимальний ступінь охолодження теплоносія у випарнику теплового насоса. Наведено та проаналізовано графіки питомого корисного ефекту, отриманого внаслідок утилізації теплоти техногенних повітряних джерел теплоти за допомогою теплового насосу, оптимальної температури вентиляційних викидів на виході із випарника ТН та ступеню використання цих викидів від температури навколишнього середовища, температур гріючого теплоносія в системі опалення і температур техногенних повітряних викидів. Проаналізовано ефективність використання запропонованої системи. На основі проведених досліджень було підготовлено і подано до публікації статтю в науковому журналі і підготовлено тези доповіді на міжнародну конференцію.<br>Master's thesis on the topic " Thermodynamic analysis of the efficiency of heat pump heating schemes using the heat of man-made emissions ": 92 p., 46 fig., 2 tables, 3 annexes, 18 sources. The results of the literature review are presented, in which the ways of solving the global problem of energy saving by introduction of heat pump technologies were investigated. It was found that as a low-temperature secondary heat source can be used exhaust ventilation air with high temperature potential from high-temperature technological installations, which was previously wasted. The heat pump scheme of heating working at the expense of utilization of heat of air technogenic emissions is presented. Based on the method of balance equations, a theoretical model of the heat pump heat supply system and a method of thermodynamic analysis of the system efficiency taking into account the characteristics and environmental conditions were developed. Using numerical calculation, the conditions for achieving the maximum useful effect in the system of the heat pump heating scheme, obtained as a result of heat utilization of a man-made air source, and the optimal degree of cooling of the coolant in the heat pump evaporator are determined. Graphs of specific effect obtained due to heat utilization of man-made air heat sources by means of heat pump, optimal temperature of ventilation emissions at the outlet of the HP evaporator and the degree of use of these emissions from ambient temperature, temperatures of heating coolant in heating system and man-made air temperature. The efficiency of using the proposed system is analyzed.<br>Магистерская диссертация на тему «Термодинамический анализ эффективности теплонасосных схем отопления с использованием теплоты воздушных техногенных выбросов»: 92 с., 46 рис., 2 табл., 3 приложения, 18 источников. Приведены результаты литературного поиска, в котором были исследованы пути решения глобальной проблемы энергосбережения путем внедрения теплонасосных технологий. Было установлено, что в качестве низкотемпературного вторичного источника теплоты может быть использован вытяжной вентиляционный воздух от высокотемпературных технологических установок с повышенным температурным потенциалом, который ранее был неиспользован. Представлена теплонасосная схема отопления, которая работает за счет утилизации теплоты воздушных техногенных выбросов. Основываясь на методе балансных уравнений, было разработана теоретическая модель теплонасосной системы теплоснабжения и методика термодинамического анализа эффективности системы с учетом характеристик и условий окружающей среды. С помощью численного расчета определены условия достижения максимального положительного эффекта в системе теплонасосной схемы отопления, полученного в результате утилизации теплоты техногенного воздушного источника, и оптимальную степень охлаждения теплоносителя в испарителе теплового насоса. Приведены и проанализированы графики удельного полезного эффекта, полученного в результате утилизации теплоты техногенных воздушных источников теплоты с помощью теплового насоса, оптимальной температуры вентиляционных выбросов на выходе из испарителя ТН и степени использования этих выбросов от температуры окружающей среды, температур греющего теплоносителя в системе отопления и температур техногенных воздушных выбросов. Проанализирована эффективность использования предложенной системы. На основе проведенных исследований была опубликована статья в научном журнале.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Бойко, Анатолій Володимирович, Олександр Павлович Усатий та Наталія Сергіївна Шаповалова. "Моделювання процесів теплових схем ПТУ за допомогою сучасного програмного забезпечення". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19560.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Колесник, Н. С. "Оптимізація енергоефективності системи теплопостачання приватного житлового будинку". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86617.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі виконано розрахунок циклу теплового насосу для контролю клімат системи приватного житлового будинку, а також опис обладнання У результаті розрахунку було підібрано модель і потужність та кількість теплових насосів для енергоефективної роботи. У результаті розрахунку було прийнято два теплові насоси ESVMO-SF-MF-140(3). Також було виконано економічний розрахунок та розрахунок заземлення приміщення тепло генераторної від ураження електричним струмом.<br>В работе выполнен расчет цикла теплового насоса для контроля климата системы частного жилого дома. В результате расчета была подобрана модель и мощность и количество тепловых насосов для энергоэффективной работы. В результате расчета было принято два тепловых насоса ESVMO-SF-MF-140(3). Также был выполнен экономический расчет и расчет заземления помещения теплогенераторной от поражения электрическим током.<br>The calculation of the heat pump cycle for climate control of a private house system is performed in the work. As a result of the calculation, the model and capacity and number of heat pumps for energy efficient operation were selected. As a result of the calculation, two heat pumps ESVMO-SF-MF-140 (3) were adopted. An economic calculation was also performed and calculation of grounding of the heat generator room from electric shock.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Осташевский, Николай Александрович, Александр Николаевич Петренко, Николай Яковлевич Петренко та Виктор Петрович Шайда. "Математическая модель теплового состояния частотно-управляемого асинхронного двигателя в нестационарных режимах". Thesis, НТУ "ХПИ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25207.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Паливода, Олег Юрійович. "Опалювальна ТЕЦ для м. Рівне". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/28396.

Повний текст джерела
Анотація:
Виконано проект теплоелектроцентрали з відпуском технологічної пари у кількості 620 т/год та тепловою потужністю 950 МВт, що призначена для покриття потреб у парі та гарячій воді. За допомогою техніко-економічного розрахунку було проведено порівняльний аналіз варіантів вибору основного обладнання ТЕЦ та визначено оптимальний (найменш витратний) варіант. Цим варіантом виявилася установка парових турбін Т-100-130 та Р-100-130/15; було проведено розрахунок теплової схеми, вибір допоміжного обладнання і екологічний розрахунок. Графічна частина проекту складається з трьох креслень: - теплова схема ТЕЦ; - компонування головного корпусу; - генеральний план.<br>There is project the thermal power plant with the vacation technical vapor installed 620 t/h and the thermal installed capacity 950 MW using for covering needs in vapor and hot water. With the aid of technicoeconomic calculation was made the comparison analysis selection of principal and equipments TPP define alternative (economically more profitable) selection. This is selection – installation steam turbines T-100-130 and R-100-130/15. Also there was made calculation of the thermal scheme, choice of the additional equipments and ecological calculation. The project has the graphic part, which consist of the three drawings: - the thermal scheme TPP; - the arrangement of the main building; - the general plan of the TPP.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Егоров, Андрей Владимирович, та Николай Александрович Осташевский. "Математическая модель теплового состояния статора защищенного двигателя постоянного тока". Thesis, НТУ "ХПИ", 2009. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25810.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Кругол, М. М., та Олександр Павлович Лазуренко. "Підвищення енергоефективності схем електропостачання в системах власних потреб теплових електричних станцій". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19527.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Теплові схеми"

1

V, Mali︠u︡kin I︠U︡, and Institut monokristallov (Nat︠s︡ionalʹna akademii︠a︡ nauk Ukraïny), eds. Diėlektriki i poluprovodniki v detektorakh izluchenii︠a︡. In-t monokristallov, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Русаков, С. В. Разностные сплайн-схемы для задач тепло- и массопереноса. 1990.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Теплові схеми"

1

Кравець, Тарас, Григорій Рябоконь, Василь Кузьма, and Марія Заяць. "ПОБУДОВА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТУРБОУСТАНОВКИ К 325-23,5 ПРИ ВІДХИЛЕННІ ПОЧАТКОВИХ ПАРАМЕТРІВ ПАРИ ТА ЗМІНАХ У ТЕПЛОВІЙ СХЕМІ." In IMPROVEMENT OF SCIENTIFIC APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF ENGINEERING. International Science Group, 2022. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2022.mono.tech.4.6.4.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кравець, Тарас, Григорій Рябоконь, Василь Кузьма, and Марія Заяць. "ПОБУДОВА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТУРБОУСТАНОВКИ К 325-23,5 ПРИ ВІДХИЛЕННІ ПОЧАТКОВИХ ПАРАМЕТРІВ ПАРИ ТА ЗМІНАХ У ТЕПЛОВІЙ СХЕМІ." In IMPROVEMENT OF SCIENTIFIC APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF ENGINEERING. International Science Group, 2022. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2022.mono.tech.3.6.4.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Теплові схеми"

1

Rotkevich, A. A. "Обзор современных инструментов для разработки клиентских приложений". У INFORMACIONNYE TEHNOLOGII I MATEMATICHESKOE MODELIROVANIE SISTEM 2019. Центр информационных технологий в проектировании Российской академии наук, 2019. http://dx.doi.org/10.36581/citp.2019.26.70.002.

Повний текст джерела
Анотація:
В данной работе построены электрические и тепловые модели электронного блока, с помощью которых на ЭВМ рассчитаны мощности тепловыделений в электрорадиоэлементах (ЭРЭ) схемы и их температуры с применением разработанного метода итеративного моделирования с чередованием электрических и тепловых процессов. Сформированы карты итоговых электрических и тепловых режимов работы ЭРЭ. На основе проведенного моделирования была разработана методика по применению итеративных расчетов электрических и тепловых процессов с возможностью повышения точности получаемых при моделировании данных.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Dibirov, Ya A., A. B. Alkhasov, and K. Ya Dibirov. "ENERGY EFFICIENT SOLAR DRYING PLANTS." In RENEWABLE ENERGY: CHALLENGES AND PROSPECTS. ALEF, 2020. http://dx.doi.org/10.33580/2313-5743-2020-8-1-410-413.

Повний текст джерела
Анотація:
Разработана принципиально новая схема гелиосушилки с двумя отдельными гелиоприемниками-воздухонагревателями с тепловыми аккумуляторами, каждый из которых в отдельности предназначен для выработки тепловой энергии для сушки сырья и для выработки тепловой энергии для регенерации адсорбента в попеременно работающих двух адсорберах. Предназначением такой схемы гелиосушилки является непрерывное круглосуточное проведение процесса сушки различного сырья аграрного сектора и других смежных отраслей промышленности, связанных с сушкой различного сырья и продукции солнечной энергией, что достигается непрерывной подачей осушенного и нагретого до заданной темпе-ратуры воздуха в сушильную камеру с высушиваемым сырьем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Сенецький, Олександр, та Микола Бабак. "ПОБУДОВА ТА МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛОВИХ СХЕМ ДЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ПРИ УТИЛІЗАЦІЇ ТЕПЛОТИ ДИМОВИХ ГАЗІВ РАЙОННИХ КОТЕЛЕНЬ". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2022. http://dx.doi.org/10.36074/logos-08.07.2022.046.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кафиев, И. Р. "Тепловая схема замещения двухстороннего линейного асинхронного двигателя". У ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. НИЦ «Л-Журнал», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/lj-31-07-2017-35.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Кафиев, И. Р., та Р. Р. Нугуманов. "Обзор тепловых схем замещения линейного асинхронного двигателя". У ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. НИЦ «Л-Журнал», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/lj-25-12-2017-06.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Avdeenkov, V. A. "Моделирование физических процессов при проектировании лазерного гироскопа". У INFORMACIONNYE TEHNOLOGII I MATEMATICHESKOE MODELIROVANIE SISTEM 2019. Центр информационных технологий в проектировании Российской академии наук, 2019. http://dx.doi.org/10.36581/citp.2019.68.91.029.

Повний текст джерела
Анотація:
В данной работе исследованы условия работы лазерного гироскопа и разработана методика моделирования физических процессов с применением автоматизированной системы АСОНИКА и других программ моделирования. Проведено электрическое, тепловое и механическое моделирование вариантов построения схемы и конструкции проектируемого гироскопа. Сделан анализ результатов моделирования и сформулированы предложения по внесению изменений в конструкцию гироскопа.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Alkhasov, A. B., V. A. Butuzov, R. M. Aliev, and G. B. Badavov. "CURRENT STATE OF RESEARCH AND OPERATION GEOTHERMAL HEAT SUPPLY SYSTEMS IN DAGESTAN." In RENEWABLE ENERGY: CHALLENGES AND PROSPECTS. ALEF, 2020. http://dx.doi.org/10.33580/2313-5743-2020-8-1-67-80.

Повний текст джерела
Анотація:
Дагестан в России занимает первое место по разведанным запасам геотермальных вод и второе после Камчатки по их добыче. На 13 разведанных месторождениях пробурено 141 геотермальная скважина, из которых 4 эксплуатируется с 48 скважинами. Отмечено, что в Дагестане пробурены самые глубокие геотермальные скважины – 5500 м с дебитами до 7000 м3/сутки, а максимальная добыча геотермальной воды была достигнута в 1988 г – 9,4 млн. м3 в год. Анализируются достижения дагестанской геотермальной научной школы. Преемником академической геотермии Дагестана в настоящее время является Институт проблем геотермии и возобновляемой энергетики ОИВТ РАН. Описаны производственные структуры по бурению и эксплуатации геотермальных месторождений. Наибольшие успехи геотермии в СССР связаны с деятельностью НПО «Союзбургеотермия» (г. Махачкала) и его шестью региональными управлениями. Максимальная добыча геотермальной воды в СССР была в 1988 г. – 60 млн. м3. Геотермальные ресурсы Дагестана определяются тремя основными структурно-гидрогеологическими этажами [4]: плиоценовым, миоценовым и мезозойским, изолированными друг от друга пластами глин. Анализ добычи геотермальной воды с 1966-2019 гг. (55 лет) показал, что с 1997 г он изменялся от 3500 до 4500 тыс. м3 в год. Приведены основные характеристики разведанных и эксплуатируемых месторождений Дагестана: Кизлярского, Тернаирского, Избербашского. Описаны структуры и способы разработки месторождений. Указано, что наиболее полную информацию содержат отчеты института «ВНИПИгеотерм». Анализируется опыт создания Дагестанской ГеоТЭС, геотермальных циркуляционных систем (ГЦС), совместно-раздельной добычи геотермальной воды разных геологических горизонтов. Приведен пример успешной реализации поверхностной системы геотермального теплоснабжения (СГТ) с гелиоустановкой на полигоне ИПГВЭ в Махачкале. Представлены данные об опыте предотвращения отложений солей и коррозии оборудования и трубопроводов, а также нейтрализации фенолов при сбросе отработанной геотермальной воды в поверхностные водоемы. Описана концепция создания в Дагестане СГТ, их основные характеристики. Представлены типовые схемы эксплуатируемых термораспределительных станций (ТРС) в Махачкале, Кизляре, Избербаше общей тепловой мощностью 35 МВт с годовым отпуском тепловой энергии 148 тыс. МВт·ч/год. Предложена перспективная схема геотермального теплоснабжения для условий Дагестана.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Dibirov, Ya A., P. A. Musaeva, E. G. Iskenderov, and M. Sh Zeynalov. "SOLAR AIR HEATERS WITH HEAT ACCUMULATORS." In RENEWABLE ENERGY: CHALLENGES AND PROSPECTS. ALEF, 2020. http://dx.doi.org/10.33580/2313-5743-2020-8-1-393-397.

Повний текст джерела
Анотація:
Разработан и сконструирован экспериментальный образец принципиально новой установки солнечного воздухонагревателя с фазопереходным тепловым аккумулятором, предназначенный для высушивания плодоовощной продукции, позволяющий, используя только энергию солнечной радиации, круглосуточно вырабатывать нагретый воздух с заданными термическими параметрами. Примененная функциональная схема испытания образца установки с использованием современного цифрового приборного оснащения позволяет получить достоверные результаты данных ряда параметров функционирования данной установки в естественных условиях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Eshkuvatov, Lutfulla, Rakhimjan Babakhodjaev, Nazim Tashbaev та Djonrid Mirzaev. "ЧИСЛЕННОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ВКЛЮЧЕНИЯ В ТЕХНОЛОГИЧЕСКУЮ СХЕМУ ТЕПЛОВЫХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СТАНЦИИ СОЛНЕЧНЫХ ПОДОГРЕВАТЕЛЕЙ ДЛЯ МАЗУТА". У Современные тенденции развития физики полупроводников: достижения, проблемы и перспективы. Research Support Center LLC, 2020. http://dx.doi.org/10.47100/conference_physics/s4_36.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Еделева, О., та А. Еделев. "Структурно-параметрическая оптимизация энергоисточников в задачах развития систем теплоснабжения". У The International Workshop on Information, Computation, and Control Systems for Distributed Environments 2024. Crossref, 2024. http://dx.doi.org/10.47350/iccs-de.2024.16.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассмотрено решение задачи структурно-параметрической оптимизации энергоисточников систем теплоснабжения. Среди задач развития систем теплоснабжения она является наиболее актуальной для Байкальской природной территории (БПТ) из-за жестких экологических ограничений, накладываемых на работу энергоисточников. Разработана математическая модель оптимального развития энергоснабжающей системы с учетом представительных дней с часовой тепловой и электрической нагрузкой потребителя и учётом атмосферного загрязнения. Проведена апробация модели на практическом примере развития схемы энергонабжения небольшого поселка, находящегося на территории БПТ. Подготовка исходных данных и решение задачи структурно-параметрической оптимизации энергоисточников осуществлялась с помощью сервисов цифровой платформы экологического мониторинга БПТ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!