Готові списки джерел за темами / Українська музика / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Українська музика.

Статті в журналах з теми "Українська музика"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 28 травня 2022
Оновлено: 31 липня 2025

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Українська музика".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Рябінін, Олексій Валерійович, та Олександра Олександрівна Рукомойнікова. "«МУЗИ́ КА» ЯК ДЖЕРЕЛО УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ СКРИПКОВОЇ МІНІАТЮРИ І.Ф. КАРАБИЦЯ «МУЗИКА»)". Слобожанські мистецькі студії, № 3 (5 січня 2024): 68–74. http://dx.doi.org/10.32782/art/2023.3.14.

Повний текст джерела
Анотація:
Українська музична спільнота завжди славилася своїми талановитими синами, прославляючи нашу країну. Українське музичне суспільство ставило перед собою завдання: доносити українську народну музику до людей, зберігати українське коріння, національну історію для майбутнього, виявляти та підтримувати таланти, любити країну. Усі якості патріота, талант організатора яскраво прослідковуються у видатного українського композитора І.Ф. Карабиця. Ця людина справді любила свою країна, і ця любов блискавкою проявляється в музиці. Музичні твори композитора стоять у низці українських шедеврів сучасного украї
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Скопцова, Олена, та Наталія Регеша. "Музичні стрімінгові платформи в аспекті розбудови національно-культурної ідентичності". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 48 (24 червня 2023): 88–94. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282458.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є з’ясування ролі музичних стрімінгових платформ у процесах розбудови української національної культурної ідентичності. Результати дослідження. У статті зазначено, що важливим складником формування сучасної культури в Україні є розвиток нових комп’ютерних технологій, інтерактивних медіатехнологій та візуального мистецтва. Доведено, що інтерактивні інструменти середовищ спілкування та відтворення мистецького досвіду отримали нові можливості для формування національних культурних ідентичностей та стали чинником активного спілкування між культурними спільнотами різних країн. Обґрунто
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

РУКОМОЙНІКОВА, Олександра, та Олексій РЯБІНІН. "КАМЕРНА МУЗИКА НА ШЛЯХУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОСТІ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (4 квітня 2023): 99–104. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-1-14.

Повний текст джерела
Анотація:
Народна українська музика, пройшовши нелегкий історичний шлях, вистоявши і відвоювавши право глибинної поваги, на етапі становлення сучасності та розвитку вільної незалежної України є національно-культурним, духовно-патріотичним надбанням, яке впливає на становлення української національної свідомості сучасного покоління, сприяє вдосконаленню та втіленню національних уявлень та особливостей нашого народу у часі та просторі на соціально-культурний розвиток. Вивчення та збереження своїх національних коренів, заглиблення вивчення фольклорних першооснов, освітлення та окреслення української культу
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

РЯБІНІН, Олексій. "СЕМАНТИКА МУЗИЧНОГО ПРОГРАМНОГО СПРИЙНЯТТЯ НА ФОНІ НАРОДНОСТІ". Fine Art and Culture Studies, № 6 (10 березня 2023): 29–34. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2022-6-4.

Повний текст джерела
Анотація:
Народна українська музика впродовж історії завжди прагнула виділяти та розкривати єдине, дароване життям, духовність народу. Відображаючи усі духовні зміни сучасності, мистецтво відроджує і знаходить нові шляхи, сучасні стилі, новітню мову для посилення національної єдності та пам’яті. Висвітлення історичного шляху народної музики, починаючи з джерел, її коріння та напрямків до сучасного яскраво-барвистого осмислення, дозволяють, дедуктивним методом, поступово розширювати зацікавленість та визначати багатовекторність вивчення. Розуміння нашої історії новим поколінням, інколи для нас не прийнят
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Устенко, Костянтин Олексійович. "М. В. ЛИСЕНКО – ПРОГРЕСИВНИЙ ДІЯЧ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 3 (21 січня 2025): 39–42. https://doi.org/10.32782/art/2024-3-7.

Повний текст джерела
Анотація:
У запропонованій статті розглядається досягнення сучасної української музики, яка є результатом її тісного зв'язку з традиціями української класичної музики, передові ідеї якої знайшли яскраве втілення у творчості композиторів-класиків, що виразили у своїх творах прагнення українського народу до вільного життя, його моральну вроду, характер, віру в краще майбутнє. Українська музика займає належне місце серед музичних культур, вона успішно розвивається, збагачуючись новими видатними здобутками. Спадщина засновника української композиторської школи у сучасних дослідницьких працях(понад тридцять)
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Ostrovskyi, Yurii. "НАУКОВО-ЛЕКТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ІГОРЯ СОНЕВИЦЬКОГО В УКУ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ПРОСВІТНИЦТВА". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 20 (1 червня 2021): 106–21. http://dx.doi.org/10.33287/222109.

Повний текст джерела
Анотація:
На основі опрацювання матеріалів архіву І. Соневицького[1], зокрема лекційних викладів у Римі в УКУ (1971 – 1980 рр.), проаналізовано лекції «Шевченко і музика», «Українська народна музика», «Козацькі думи»; розкрито їхній науковий зміст і культурно-просвітницьку мету, спрямовану на виявлення багатств української мистецької спадщини, осмислення її значущості та утвердження власної ідентичності серед тогочасних представників української нації. Мета статті – охарактеризувати лекційну діяльність І. Соневицького на прикладах вибраних лекцій: «Шевченко і музика», «Українська народна музика», «Козац
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Присяжнюк, Юрій. "Пісні, думи та тексти козацької тематики у музичних творах другої половини 50-х – першої половини 80-х рр. XX ст." Старожитності Лукомор'я, № 6 (30 грудня 2023): 70–78. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2023.6.241.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається роль козацьких пісень, дум і текстів козацької тематики у музичних творах з 1950-х по 1980-ті роки, коли країна була під впливом радянської ідеології. Автор вказує на те, що навіть у цих умовах обмежень, українська музична культура знайшла вираження для національної самосвідомості через твори, присвячені козацьким темам. Також зазначається, що радянське суспільство використовувало образ козацтва в рамках соціалістичної ідеології, підкреслюючи героїзм і великі подвиги козацьких вояків. У статті описується важливість роботи виконавців і композиторів, які зуміли передати ду
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Сбітнєва, О. Ф. "ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ЕСТЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (2019): 191–98. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-191-198.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується історико-генетичний аспект проблеми естетичного розвитку особистості засобами музичного мистецтва. Автор наголошує, що задовго до нашої ери у Греції, Римі, Китаї, Візантії та інших країнах світу музика, як один з найбільш емоційних видів мистецтва, вважалась найбільш важливим засобом впливу на внутрішній світ дитячої особистості й використовувалась у вихованні та навчанні.
 В різні історичні епохи музично-естетичне виховання займало значне місце у суспільному житті та входило в систему виховання особистості. В Давній Греції вважали музичне виховання важливою умовою
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

КУХАРИК, Ганна. "МІТ ЯК АРХЕТИПІЗОВАНИЙ ТЕКСТ КУЛЬТУРИ ТА ЙОГО ПРОЄКЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ХОРОВІЙ МУЗИЦІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ". Fine Art and Culture Studies, № 3 (3 вересня 2024): 30–36. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-3-5.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізується сутність одного з особливих феноменів, витворених колективною свідомістю, історичною ідіомою – міту (mithos) – як найдавнішої форми архетипізації культури, архетипізованого тексту, котрий трансформує архетипічні смисли у вигляді різноманітних сакральних образів і подій. Хорова музика, до якої звертаємося у даному контексті, є унікальним явищем української культури з огляду на особливо тісний звʼязок із національно-ментальною сферою. Сьогодні, в умовах російсько-української війни, максимально широкі верстви суспільства повинні бачити маркери архетипів національного мисленн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Ovcharuk, Kateryna Oleksandrivna. "АКТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА МУЗИЧНО-СЕМАНТИЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ХОРОВОЇ МУЗИКИ". Музичне мистецтво і культура, № 42 (30 грудня 2024): 56–71. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-42-4.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи. Метою дослідження є виявлення сучасних тенденцій у розвитку української духовної хорової музики в контексті соціально-історичних змін, а також осмислення впливу богословських, культурних і виконавських чинників на формування нового етапу сакрального музичного мислення. Особливу увагу зосереджено на композиторській практиці сучасних українських авторів, відродженні традиційного церковного співу та пошуках автентичного зв’язку між духовним змістом і музичною формою. Методологія роботи базується на міждисциплінарному підході, що поєднує аналітичні засоби музикознавства, історико-куль
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Гринчук, Ірина, Мирон Кріль та Анатолій Баньковський. "УКРАЇНСЬКА МУЗИКА В ОРКЕСТРОВОМУ РЕПЕРТУАРІ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ". Молодь і ринок, № 12/232 (16 січня 2025): 107–12. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.320542.

Повний текст джерела
Анотація:
Піднято проблему “репертуарної політики” в оркестрових та ансамблевих колективах у час складних суспільно-політичних викликів на прикладі діяльності академічного симфонічного оркестру Тернопільської обласної філармонії, студентських колективів ТНПУ імені В. Гнатюка. Представлено форму творчого магістерського проєкту, присвяченого українській музиці. Зроблено висновки про актуальність оновлення і збагачення виконавського репертуару творами українських композиторів різних поколінь.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Харитон, Ігор Миколайович. "ОНТОЛОГІЧНА ОСНОВА МУЗИКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ'Я". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 4 (27 грудня 2024): 117–22. https://doi.org/10.32782/art/2024-4-20.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті піддається осмисленню онтологічна ознака сакральної музики українського православ'я під кутом зору тлумачення найважливіших складових явища, спрямованих, з однієї сторони на створення, з іншого ж боку на відтворення його найрізноманітніших моделей життєдіяльності в рамках культової обрядовості української православної традиції. Найперше зосереджуємо свою увагу на відстеження специфіки творення тих чи тих музично-естетичних зразків, сповнених релігійної змістовності спрямованої на формування художньої образності студійованого явища, під кутом зору самовияву його особистісного начала, “
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Негрій, І. І. "УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Наукові записки, № 158 (19 грудня 2024): 70–78. https://doi.org/10.31392/nz-udu-158.2024.07.

Повний текст джерела
Анотація:
У науковій статті автор звертається до питання формування української національної ідентичності в дітей старшого дошкільного віку засобом вивчення української мови. Через мовну освіту діти не лише засвоюють мовні навички, а й отримують можливість інтегруватися в національну культуру, усвідомлюючи свою приналежність до українського народу. Одним із ключових факторів у формуванні національної ідентичності через мову є роль вихователя, який стає посередником між дитиною та національною культурою. Вихователь повинен активно використовувати українську мову як засіб комунікації, надаючи дітям можлив
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Тянь, Лін, Марія Василівна Кузів та Софія Вікторівна Бєдакова. "Роль української народної музики у формуванні культурної спадщини та її збереження в цифрову епоху". Південноукраїнські мистецькі студії, № 2 (24 квітня 2025): 101–7. https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-2.17.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто роль української народної музики як важливого елемента формування національної культурної спадщини та окреслено підходи до її збереження в умовах цифрової трансформації. Особливу увагу приділено хоровому мистецтву як формі автентичної трансляції народнопісенної спадщини, що має потенціал адаптації в новітніх медіасередовищах. Метою дослідження є наукове обґрунтування значення української народної музики у формуванні культурної спадщини та визначення ефективних стратегій її збереження в цифрову добу. Методологічну основу становить міждисциплінарний підхід, що поєднує культур
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Іванніков, Т. П. "Українська гітарна музика: жанрово-стильові ретроспекції". Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, Вип. 120 (2017): 188–208.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Іванніков, Т. П. "Українська гітарна музика: жанрово-стильові ретроспекції". Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, Вип. 120 (2017): 188–208.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Башмакова, Наталія Вікторівна, та Віктор Олександрович Дмитренко. "МОДУСИ ПРОГРАМНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЦИМБАЛЬНІЙ МУЗИЦІ". Слобожанські мистецькі студії, № 2 (26 травня 2025): 5–9. https://doi.org/10.32782/art/2025.2.1.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті охарактеризовано оригінальний репертуар цимбального мистецтва крізь призму вітчизняної теорії програмної музики, що представлена в роботах сучасних мистецтвознавців.Метою статті є розкриття специфіки та виявлення діапазону прояву модусів програмності у творах українських композиторів за участю цимбалів. Встановлено, що на сьогодні українська оригінальна цимбальна програмна музика за загальним кількісним показником дорівнює 70 композиціям. Для неї (як і в цілому для академічної традиції виконавства на народних інструментах) характерним є домінування парафрастичного модусу (26 творів).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

КИСЛЯК, Богдан. "СТВОРЕННЯ ВІДЕОКЛІПІВ «РІЗДВЯНОГО ЦИКЛУ» З ВИКОРИСТАННЯМ АКОРДЕОНА". Fine Art and Culture Studies, № 6 (28 грудня 2023): 25–29. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-6-4.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідження спрямоване на аналіз створення відеокліпів «Різдвяного циклу» з активним використанням акордеона як ключового музичного інструменту. У різдвяний цикл входять відомі композиції, такі як «Добрий вечір тобі», «Нова радість стала», кавер на «Last Christmas» та український колядковий мотив «Щедрик». Дослідження орієнтоване на вивчення взаємодії акордеона із різдвяним музичним контентом, а також визначення впливу цього інструменту на візуальну естетику відеокліпів. Акцент робиться на створенні унікальної атмосфери свята та емоційному враженні глядачів через поєднання музичного та візуаль
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Капічіна, О. О. "Українська авангардна музика в контексті семіотичного аналізу". Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, Вип. 23 (2009): 202–8.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Капічіна, О. О. "Українська авангардна музика в контексті семіотичного аналізу". Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, Вип. 23 (2009): 202–8.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Харченко, Михайло Володимирович. "МУЗИЧНІ ПРОЄКТИ ЗА ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ФОНДУ (2018–2024 РОКИ)". Culturological Almanac, № 4 (30 грудня 2024): 386–92. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.47.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена музичним проєктам, реалізованим в Україні за підтримки Українського культурного фонду. Аналіз звітної документації та архіву проєктів УКФ дав змогу виокремити проєкти, профінансовані фондом протягом 2018–2024 років («Поліфонія», Міжнародний форум бандуристів з нагоди 100-річчя Київської капели бандуристів, «Bandura & World Music », «Музичний світ України», «Звуки Чорнобиля», «Ковчег Україна: Музика», «Заборонена музика», «Головні хіти Незалежності. 30 років. 30 пісень. 30 артистів», «Народження Незалежності», «Український ГОПАК – на ЗЕМЛІ та в НЕБІ», «Територія Різдва. Си
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

ОХІТВА, Христина. "НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ТВОРЧОСТІ БОГДАНА ВЕСЕЛОВСЬКОГО У КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ ЕСТРАДНОЇ МУЗИКИ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ЛЬВОВА". Fine Art and Culture Studies, № 5 (13 лютого 2023): 32–39. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2022-5-5.

Повний текст джерела
Анотація:
Серед «знакових» імен української музичної культури ‒ Іван-Богдан Веселовський, чия діяльність у Львові в період міжвоєнного двадцятиріччя здійснила «вибух» у сфері естрадної музики. Мета статті – конструювання рис національної ідентичність у творчості Богдана Веселовського у контек- сті становлення естрадної музики полікультурного Львова. Наукова новизна полягає у маркуванні рис національної ідентичності у діяльності Богдана Веселовського та однодумців мистця у полікультурному Львові міжвоєнного двадцятиріччя ХХ століття. У висновку зазначається, що українська національно-ідентична естрадна м
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Карнак, А. "Українська сучасна музика початку ХХІ століття: Самоідентифікація маргінесу". МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія, № 7 (2010): 93–97.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Карнак, А. "Українська сучасна музика початку ХХІ століття: Самоідентифікація маргінесу". МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія, № 7 (2010): 93–97.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Калашник, Марія, та Семен Мельніков. "CAКРАЛЬНА ТРАДИЦІЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ БАЯННІЙ МУЗИЦІ". Молодий вчений, № 9 (97) (30 вересня 2021): 52–56. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті сучасна українська баянна музика позиціонована як концептуалізований перетин традицій та новацій, позначений розширенням стильової, жанрової, виразової палітри, креативною дуалістичністю й актуалізацією сакральної традиції. Як чинники її розвитку в сучасній національній баянній музиці визначені: академічний статус баяну, осмислення його як інструмента з безмежним потенціалом; органологічна специфіка інструмента; полілогічність культури межі XX–XXI ст., відродження релігійного світобачення та проблематизація духовних пошуків людини. Виявлено такі варіанти інтерпретації сакральної тради
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Horbal, Vadym, та Yaroslav Horbal. "ВІЙСЬКОВИЙ ОРКЕСТР В УКРАЇНІ: ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 26 (1 липня 2024): 407–18. http://dx.doi.org/10.33287/222430.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті полягає в окресленні та розкритті деяких історичних питань, пов’язаних з розвитком військової музики та функціонуванням військового оркестру в Україні періоду Гетьманщини. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході і полягає у поєднанні методів історизму та джерелознавства. Це дозволяє виокремити військову музику з-поміж інших сфер української музичної культури і сформувати струнку систему її побутування на основі систематизації відомостей з документальних джерел ХVІІ – першої половини ХVІІІ століть та пізніших публікацій. Наукова новизна матеріалів статті полягає
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Горбаль, Вадим, та Ярослав Горбаль. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ МУЗИКИ ЗА ЧАСІВ ГЕТЬМАНЩИНИ XVII – ТА ПЕРША ПОЛОВИНА XVIII СТОЛІТТЯ". Grail of Science, № 37 (25 березня 2024): 547–50. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.15.03.2024.093.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета доповіді полягає в окресленні та розкритті деяких історичних питань, пов’язаних з розвитком військової музики та функціонуванням військового оркестру в Україні періоду Гетьманщини. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході і полягає у поєднанні методів історизму та джерелознавства. Це дозволяє виокремити військову музику з-поміж інших сфер української музичної культури і сформувати струнку систему її побутування на основі систематизації відомостей з документальних джерел ХVІІ – першої половини ХVІІІ століть та пізніших публікацій. Наукова новизна матеріалів доповіді поля
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

ШУМАКОВ, Олександр, та Єлізавета ШУМАКОВА. "КОМПОЗИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ВІКТОРА КОСЕНКО НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕРТУ ДЛЯ ФОРТЕПІАНО З ОРКЕСТРОМ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (24 квітня 2025): 228–32. https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-33.

Повний текст джерела
Анотація:
Віктор Косенко – один із найяскравіших українських композиторів першої половини ХХ століття, відомий своєю багатогранною творчою діяльністю. Його внесок у розвиток фортепіанного мистецтва, камерно-інструментальної та симфонічної музики є надзвичайно цінним для української музичної культури. Особливе місце у його творчості займає Концерт для фортепіано з оркестром, який відображає індивідуальний стиль композитора та є знаковим твором у контексті української академічної музики. У статті розглядається композиторська діяльність Віктора Косенка через аналіз цього концерту. Досліджуються особливості
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Yeremenko, Andrii. "Баянні п’єси на фольклорні мотиви Анатолія Гайденка". Музичне мистецтво і культура, № 25 (20 грудня 2017): 312–26. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-312-326.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи. Розгляд баянних п’єс А. Гайденка, пов’язаних з опорою на фольклорні джерела – українські та інонаціональні, спрямований на виявлення способів відтворення композитором духу та стилю народної музики. Методологія дослідження базується на історичному, структурно-функціональному, жанрово-стильовому та інтонаційно-драматургічному методах, застосованих для вивчення жанрових, стилістичних та композиційних особливостей творів. Наукова новизна полягає у з’ясуванні характерних для Гайденка способів роботи з фольклорним матеріалом та впливу жанрових позначень, зафіксованих у заголовковому ком
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Харитон, Ігор Миколайович. "СМИСЛИ САКРАЛЬНОГО В КУЛЬТОВІЙ СПІВАЦЬКІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ`Я". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 1 (28 червня 2024): 105–10. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024-1-18.

Повний текст джерела
Анотація:
Автор статті аналізує культову хорову музику в системі координат обрядовості українського православ`я під кутом зору її сакральної ознаки, яка проявляється, з одного боку, комплементарною дієвістю літературно-поетичної та музичної фабул явища, а з іншого – достатньо широким спектром релігійного символізму та багатою його жанровою палітрою. Передусім доводиться, що музичний складник досліджуваного феномену нарівні з літературно-поетичною його фабулою є рівноцінним носієм смислів сакрального, адже у цьому синкретизмі формують цілісний, естетично привабливий образ священного як носія непорушних с
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Varakuta, Maryna, та Maryna Votintseva. "КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ CONCERTO GROSSO У ТВОРЧОСТІ А. ГАЙДЕНКА". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 23 (29 грудня 2022): 51–60. http://dx.doi.org/10.33287/222234.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження. У науковій статті порушується питання процесів відродження жанру concerto grosso в музиці ХХ століття, що одержали індивідуальні особливості у національних музичних культурах, у тому числі в українській академічній музиці. Науково-дослідницька увага концентрується на виявленні композиційних особливостей жанру concerto grosso у творчості відомого сучасного українського композитора Анатолія Гайденка. Методологія дослідження представляє комплексний підхід до вивчення зазначеного явища і ґрунтується на поєднанні історичного, а також аналітичного методів. Історичний метод надає мо
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Янишена, Вікторія Олександрівна, та Олена Володимирівна Спольська. "ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ". Мистецтвознавство: традиції та інновації, № 1 (10 лютого 2025): 50–55. https://doi.org/10.32782/art-studies.2025-1-7.

Повний текст джерела
Анотація:
Євроінтеграція відкриває нові можливості для популяризації українського музичного мистецтва за кордоном, створення інноваційних музичних проєктів та участі у міжнародних заходах. Дослідниця підкреслює, що інтеграція до європейського культурного простору має важливе значення для формування нових тенденцій у сучасній українській музиці, одночасно зберігаючи її національну ідентичність. У дослідженні детально аналізуються ключові етапи розвитку української музики, починаючи з андеграундного руху 1980-х років і до сучасних тенденцій, які охоплюють жанрову різноманітність – від етно- електроніки до
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Гудовсек, Оксана Анатоліївна. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ЕТНОПЕДАГОГІКИ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (2020): 132–37. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.320.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито сучасні підходи до естетичного виховання молодших школярів засобами української етнопедагогіки. На основі аналізу наукової та психолого-педагогічної літератури виокремлено педагогів, що досліджували філософські, педагогічні та психологічні аспекти естетичного виховання, питання формування естетичної культури учнів, основи зародження та сутності поняття «українська етнопедагогіка», вплив народної пісні, музика, мистецтва, інших фольклорних жанрів на розвиток особистості. З’ясовано, що українці здавна використовували народну гру як засіб естетичного виховання дітей. Визначено,
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Турчак, Леся Іванівна. "ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕСТОРА ГОРОДОВЕНКА В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 80–92. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236002.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — з’ясувати внесок Нестора Городовенка в музичне мистецтво не лише України, а й у світову культуру. Методологія дослідження ґрунтується на принципах системності та історизму. У статті використано методи наукового дослідження, серед яких дослідницько-пошуковий та джерелознавчий, системно-аналітичний, біографічний та метод типологічного аналізу, а також культурологічні й мистецтвознавчі теорії та розробки (теорія сучасного хорового мистецтва, теорія інтерпретації). Наукова новизна полягає у дослідженні творчої діяльності педагога, громадського діяча, хормейстера Н. Городовенка з акце
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

РУКОМОЙНІКОВA, Олександра. "СУЧАСНА СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА КОРІННЯ МУЗИЧНОЇ НАРОДНОЇ УКРАЇНІКИ НА ОСНОВІ КАМЕРНОЇ МУЗИКИ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (4 квітня 2023): 105–11. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-1-15.

Повний текст джерела
Анотація:
Наше сьогодення надсилає молодому поколінню меседжі швидкоплинного бачення збереження фундаментального пласту народної української музики, яка увібрала мужню столітню історію, яскраву і різнобарвну сучасність та незрозумілу і таємну майбутність. Тема народної української музики завжди актуальна, розкриває могутній потенціал можливостей і поєднання інколи непоєднуваного, тому що заснована на історичній пам’яті, етнічній особливості та свободи духу. Народна україніка в музиці, для кожного українця, це вираз гордості та незламності, прагнення свободи та процвітання, приклад доброти і мужності. Ва
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Майчик, Остап. "ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОСТІ ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА НА СТОРІНКАХ ЧАСОПИСУ «УКРАЇНСЬКА МУЗИКА» 1937–1939 РОКІВ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: культурологія) 48 (12 червня 2024): 114–19. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v48i.758.

Повний текст джерела
Анотація:
Висвітлено проблемні питання професійності хорового співу в Галичині крізь оптику змістового наповнення статей часопису «Українська музика», що виходив неповних три роки у Львові наприкінці 1930-х р. Чимало публікацій галицьких музикознавців, композиторів і виконавців (піаністів, вокалістів, диригентів) присвячені хоровому мистецтву, яке було тоді наймасовішим і охоплювало різні життєві сфери – такі як побутове дозвілля, концертні виступи, супровід Богослужінь, національно-громадські заходи, музичне шкільництво тощо. Проаналізовано статті визначних представників вокально-хорової галузі М. Анто
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Vereshchahina-Biliavska Olena Ye. та Frantsuzhan Olesia. "Сучасна українська фортепіанна музика як складова педагогічного репертуару (на прикладі творчості композиторів Поділля)". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University Series 14 Theory and methodology of arts education 28 (28 грудня 2022): 146–54. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2022.28.20.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито художньо-педагогічний потенціал фортепіанної музики подільських композиторів Г. Куркова та О. Рєзцова. З цією метою було здійснено комплексний аналіз фортепіанних циклів «Катрусин зошит» Г. Куркова та «Жираф-пустун» і «Паперовий кораблик» О.Рєзцова. Визначено стильові особливості їх музики, дидактичні і виховні завдання, досягти яких дозволяє робота над творами цих композиторів у класі фортепіано. Так, «Катрусин зошит» сприяє знайомству учнів з типовими ознаками і засобами виразності первинних жанрів; налаштуванню їх слуху на сприйняття сучасних гармонічних звучань та ускладн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Ван, Янь, та Н. О. Ткачова. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОГЛЯДІВ КИТАЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТІ, СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ". Теорія та методика навчання та виховання, № 52 (2022): 34–41. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2022.52.03.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті доведено, що в сучасному суспільстві значно підвищується роль музичної культури, сприяючи збагаченню внутрішнього духовного світу особистості, становленню її гуманних цінностей, розвитку вмінь сприймати й розуміти найтонші нюанси емоцій та почуттів. Тому проблема формування музичної культури особистості знаходиться в центрі уваги багатьох українських (О. Буров, Г. Падалка, О. Рудницька, Н. Чепіга) та китайських (Гао Цонжен, Дін Юнь, Лі Мін, Сюй Цзянь) науковців. Однак визначено, що не було проведено ґрунтовного порівняльного аналізу представлених у китайській та українській науковій д
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Лігус, Ольга. "Стильовий поступ романтизму в українській фортепіанній музиці ХІХ – початку ХХ ст. (на прикладі еволюції жанру пісні без слів)". Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, № 34 (5 червня 2016): 94–103. https://doi.org/10.31866/2410-1176.34.2016.158209.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується проблема стильового поступу романтизму в українській фортепіанній музиці ХІХ – поч. ХХ стст. на прикладі еволюції жанру пісні без слів – одного з найяскравіших репрезентантів романтичного стилю. Пісні без слів українських композиторів (Й. Витвицького, Т. Шпаковського, М. Лисенка, Я. Степового С. Людкевича), написані на різних етапах романтичної епохи, розглядаються в еволюційному русі в контексті європейського романтизму. На підставі компаративного аналізу виявлено жанрово-стилістичні риси, що свідчать про типологічну спільність розвитку романтизму в різних н
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

ЖОРНЯК, Б. Є., І. В. РЕГУЛІЧ та С. М. ТКАЧУК. "ОСОБЛИВОСТІ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», № 2 (16 жовтня 2023): 87–92. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.2.12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкривається актуальна проблема духовного становлення особистості майбутнього учителя музичного мистецтва. Важливість її пов’язана з нагальною потребою відродження духовних цінностей сучасної молоді, морально-духовного життя суспільства. Автори прослідковують генезис філософської думки про духовну сутність людини, починаючи з доісторичних часів і до наших днів. Поняття «духовність» трактується авторами як індивідуальна вираженість особистості у системі її мотивів – пізнання світу і соціальної потреби жити і діяти для інших. Духовне становлення особистості авторами розглядається як ск
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Vlasopolov, Yuriy Oleksandrovych. "ДУХОВНІСТЬ ЯК ПРОВІДНА ОЗНАКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ХОРОВОЇ МУЗИКИ: ДО ПРОБЛЕМИ КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПРАВОСЛАВНИХ КАНОНІЧНИХ ТЕКСТІВ". Музичне мистецтво і культура, № 39 (11 листопада 2024): 325–38. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2024-39-25.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – виявити особливості розуміння явища духовності як невід’ємної складової та провідної ознаки сучасної української хорової музики. Дана мета передбачає дослідження композиторського прочитання та авторського інтерпретування канонічних текстів, включаючи богослужбові та позахрамові параметри. Методологія роботи ґрунтується на комплексному жанрово-стильовому та музично-семантичному підході з виділенням структурно-композиційних та музично-стилістичних прийомів реалізації духовної тематики у музичному творі. Наукова новизна статті зумовлюється розкриттям стильового змісту духовної
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Крепак, Костянтин Валерійович. "Нові тенденції в українській музиці: інтеграція технологій, фольклору та міжнародного досвіду". Південноукраїнські мистецькі студії, № 2 (24 квітня 2025): 91–95. https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-2.15.

Повний текст джерела
Анотація:
Ця стаття аналізує сучасні тенденції в українській композиторській школі, зокрема інтеграцію технологій, переосмислення національної музичної спадщини, міжнародні колаборації та експериментування з нетрадиційними інструментами. Автор акцентує увагу на взаємозв’язку між традиціями та новаторством у творчості українських композиторів, які поєднують фольклорні мотиви із сучасними музичними техніками, що дозволяє зберігати культурну ідентичність у процесі глобалізації. Також у статті розглядається використання електроакустичних засобів та алгоритмічних методів у музичному мистецтві. Особлива увага
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

ZOSIM, Olga, та Yana PODUNAI. "Євроденс як стильовий напрям української пісенної естради 1990-х років". ART-platFORM 7, № 1 (2023): 32–54. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.32-54.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі окреслено специфічні риси стилю «євроденс» та охарактеризовано доробок українських виконавців, що працювали у цьому стилі, в контексті розвитку української пісенної естради 1990-х рр. Методологія дослідження передбачала застосування історико-культурного, порівняльного та музично-аналітичного методів, які дали можливість визначити специфічні риси європейських пісенних шлягерів, написаних у стилі «євроденс», та показати особливості його рецепції українськими естрадними виконавцями 1990-х рр. Євроденс як музичний стиль мав коротку історію (1992-1995 рр.), проте велика кількість шлягерів
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Бекіров, Усеїн. "ТЕАТРАЛЬНА МУЗИКА ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХІ СТОЛІТТЯ У ТЕОРЕТИКО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 50 (23 січня 2025): 134–39. https://doi.org/10.35619/ucpmk.50.949.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена виявленню особливостей трактування та дослідження театральної музики першої чверті ХХІ ст. у мистецтвознавчих працях На основі аналізу досліджень та публікацій українських науковців констатовано, що єдиного загальноприйнятого визначення поняття «театральна музика» не існує, а особливості його трактування авторами залежать від предмета дослідження. Запропоновано визначення поняття «театральна музика» в широкому розумінні як музика в театральних постановках різних видів театру (від, власне, музичного та музично-драматичного, до драматичного, пластичного, театру ляльок та ін.),
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Підгорбунський, Микола Анатолійович. "РОЗВИТОК ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРЕНАХ В ЕПОХУ РЕНЕСАНСУ". Culturological Almanac, № 1 (27 березня 2025): 375–84. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.43.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена складовим духовної культури в епоху Ренесансу, простеженню південнослов’янських та західноєвропейських впливів на українську культуру в окреслений період. Методологія дослідження включає системний аналіз, що сприяв осмисленню архівних матеріалів та рукописів; для окреслення часових характеристик досліджуваного матеріалу використано хронологічний метод, порівняльний аналіз дав змогу прослідкувати поступове удосконалення музичної теорії та майстерності багатоголосої музики. Актуальність публікації пов’язана із зростаючим інтересом до з’ясування південнослов’янського та західноє
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Lihus, Olha Markivna. "УКРАЇНСЬКА МУЗИКА ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ У СВІТЛІ СУЧАСНИИХ НАУКОВИХ СТУДІЙ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ". Музичне мистецтво і культура 2, № 35 (2022): 29–38. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-2-3.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

ГАВРИЛЕНКО, Тетяна. "ЛЕО КЕСТЕНБЕРГ «МУЗИЧНА ПЕДАГОГІКА ТА КУЛЬТИВУВАННЯ МУЗИКИ» («MUSIKERZIEHUNG UND MUSIKPFLEGE»): ПРОЧИТАННЯ УКРАЇНСЬКОЮ". NewInception, № 1-2 (11-12) (9 грудня 2023): 56–70. http://dx.doi.org/10.58407/ni.23.1-2.5.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті – представлення фрагмента праці відомого музичного педагога ХХ ст. Лео Кестенберга «Музична педагогіка та культивування музики» («Musikerziehung und Musikpflege») (1921), перекладеної з німецької мови. Методологія. Підготовка статті здійснювалася з опертям на низкуметодологічних підходів, а саме: історіографічний (сприяв виявленню стану вивчення життєвого шляху та творчої спадщини Лео Кестенберга в працях зарубіжних і українських науковців), джерелознавчий (надав можливість визначити доробок німецького педагога, митця та політика), герменевтичний (використовувався під час вивчення
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Tesler, Tamara Mykolayivna. "ВПЛИВ СВІНГУ НА УКРАЇНСЬКУ ЕСТРАДНУ ПІСЕННІСТЬ". Музичне мистецтво і культура, № 37 (28 грудня 2023): 270–80. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2023-37-19.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи є висвітлення процесів впливу свінгу як джазової складової на українську естрадну пісенність. Методологія дослідження спирається на мистецтвознавчий та аналітичний методи. Наукова новизна. У статті охарактеризовано тенденції впливу свінгу і взагалі джазової музики та джазового вокалу на розвиток української естрадної пісні. Виявлено основні концепції впливу свінгу, скет-вокалу, імпровізації що до української естрадної пісенності. З’ясовано, що українська естрадна пісня обмежено включає джазові елементи. Важливим фактором є вибір мови поетичного тексту: англійська мова більш спрямов
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Гнатишин, Оксана. "СТВОРЕННЯ МУЗИКОЗНАВЧОЇ КОМІСІЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА ЯК ЗАВЕРШЕННЯ ЕТАПУ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКОЛОГІЇ". Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем, № 23 (24 червня 2024): 165–78. http://dx.doi.org/10.31392/iscs.2023.23.165.

Повний текст джерела
Анотація:
Обґрунтована актуальність вивчення діяльності Музикознавчої комісії Наукового товариства ім. Шевченка періоду її становлення в контексті розвитку української музикології. Зауважено, що попередній досвід репрезентації цілісного і багатовимірного образу НТШ, зокрема його Музикознавчої комісії як першого українського науково-музичного осередку академічного спрямування, не передбачав дослідження якості набутків її членів на тлі еволюції загальних знань про музику. Тепер здійснено аналіз планів і завдань, що постали перед українськими музикознавцями у середині 1930-х років. Вивчено досягнення члені
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Борщевський, О. "Українська камерно-інструментальна музика другої половини XX ст.: Мирослав Скорик. Друга соната для скрипки та фортепіано". Сучасні проблеми художньої освіти в Україні, Вип. 5 (2009): 20–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Українська музика" для інших типів джерел:
Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії