Готові списки джерел за темами / Чуттєве пізнання / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Чуттєве пізнання.

Статті в журналах з теми "Чуттєве пізнання"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 3 червня 2025
Оновлено: 31 липня 2025

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-38 статей у журналах для дослідження на тему "Чуттєве пізнання".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Дерполюк, Олена. "ПІЗНАННЯ ЯК ЗАСАДНИЧЕ ПІДҐРУНТЯ ВИКОРИСТАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ МЕТОДІВ У ПСИХОКОРЕКЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ ІЗ ЖІНКАМИ В Е КЗИЛІ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 4 (30 грудня 2024): 32–43. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-5.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню механізмів пізнання та їхньої інтеграції в невербальні методи психокорекції, зокрема в психокорекційному процесі із жінками у вимушеній міграції. На основі гносеологічного підходу проаналізовано основні рівні пізнання – чуттєве, емоційне та раціональне, які уможливлюють самопізнання й метапізнання. Пізнання розглядається не лише як теоретична категорія, а і як практичний інструмент для гармонізації внутрішнього світу, набутого травматичного досвіду й адаптації до нових життєвих умов. У статті висвітлюється метапізнання, яке включає самоусвідомлення та децентрацію,
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Басюк, Наталія. "ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНТЕКСТ ІДЕЇ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПОГЛЯДАХ АНТИЧНИХ МИСЛИТЕЛІВ". Education. Innovation. Practice 12, № 1 (2024): 25–31. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-004.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається історичне становлення та розвиток поняття «емоційний інтелект» у філософських поглядах мислителів Античного періоду. Ідея емоційного інтелекту, що сягає корінням первісного суспільства з його синкретичним характером мислення, знайшла продовження й розвиток у натурфілософії. На відміну від міфічно-релігійного світосприйняття первісних людей, яке об’єднувало в собі раціональне, чуттєве й емоційне ставлення до навколишнього світу, перші натурфілософи намагались пояснити походження Космосу, світу, життя, людини й усього сущого, керуючись теоретичними і логічними обґрунтуванн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Панчук, І., та М. Грицишина. "СТРУКТУРА ЛЮДСЬКОГО ДОСВІДУ ДЖ. ЛОККА: ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ УЧЕННЯ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(95) (27 червня 2024): 122–30. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(95).2024.122-130.

Повний текст джерела
Анотація:
Наприкінці XVII – першій половині XVIII століття актуалізується істотний переворот філософського мислення у намаганні пояснення реального змісту об’єктивного наукового пізнання. Одним з найавторитетніших та найвпливовіших філософів цієї доби став Дж. Локк – автор цілісної філософської системи, в якій органічно поєдналися теорія науки, ліберальна політична доктрина, концепція свободи совісті, педагогічні та економічні погляди. Дж. Локк як продовжувач матеріалістичної традиції, започаткованої Ф. Беконом, став на шлях ретельного аналізу і систематизації пізнавальних можливостей людини. Головним ф
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Рудік, І. В. "СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ POWER У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ, № 96 (30 грудня 2024): 130–36. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-16.

Повний текст джерела
Анотація:
Пропонована розвідка спрямована на виявлення способів вербалізації концепту POWER в англійській мові та моделювання його структури. Встановлено, що в англійській мові концепт POWER є сегментним утворенням зі складною структурою та включає такі компоненти: образний компонент, енциклопедичне поле, інтерпретаційне поле, що представляє периферію досліджуваного концепту. Когнітивний образ є об’ємним і представленим низкою метафоричних моделей, отриманих в результаті аналізу сполучуваності лексем-презентантів концепту POWER. Навколо образного компонента розташовані чотири сегменти, що мають у повсяк
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

ІВАНЧЕНКО, Марія. "МЕТАФОРИЧНА АКТУАЛІЗАЦІЯ СЕГМЕНТА ОБМАН КОНЦЕПТУ BETRAYAL У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Актуальні питання іноземної філології, № 19 (30 січня 2024): 26–30. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-5.

Повний текст джерела
Анотація:
Мова є одним із основних інструментів пізнання та концептуалізації навколишнього світу. Моделювання змісту концепту як глобальної ментальної одиниці передбачає визначення та аналіз мовних засобів, що його об’єктивують. Структура концепту містить понятійну, ціннісну та образну складову. Образна складова концепту може включати в себе яскраво-чуттєве представлення (перцептивний образ), а також поєднання концептуальних метафор, що об’єктивують концепт у мові (Приходько, 2008). Вивченню способів концептуалізації навколишньої дійсності як вторинного переосмислення не втрачає своєї актуальності з огл
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Стаценко, E. Н. "ГЕНЕЗИС КОГНІТИВНОГО ПІДХОДУ У ФІЛОСОФІЇ ТА ЛІНГВІСТИЦІ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 36–41. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.06.

Повний текст джерела
Анотація:
Cтаттю присвячено аналізу теорій мовного глотогенезу в період Середньовіччя, а також в епоху Відродження і Просвітництва, аж до початку XIX століття, що стали основою лінгвістичних наукових знань, а також виявили спроби вчених встановити зв'язок між мовою і розумовими процесами. Досліджуються роботи вчених, що стали базовими для розвитку мовознавства як науки і дали стимул для розробки нових парадигм у сфері сучасної когнітивної науки. Акцентується увага на тих філософських і лінгвістичних постулатах, які стояли біля витоків розробок науки про мову як засобу спілкування і пізнання світу людино
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

ПАВЛОВА, А. К. "ЕСТЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ В АСПЕКТІ ВСЕОСЯЖНОГО ДОСВІДУ ГАРМОНІЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ТРАДИЦІЙНОГО ЛІРО-ЕПОСУ)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 213–18. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.31.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті простежено концепти естетичного ідеалу в українському ліро-епосі, сутність естетичної любові в поетичній моделі фольклорного твору. На прикладі дум, балад, співанок-хронік виявлено ознаки відкритого та прихованого естетичного ідеалу. Цей феномен стає домінантою творчого процесу, оскільки митець у ході культуротворчості прагне наблизитися до омріяного й виплеканого уявою світу. Зокрема, в традиційному ліро-епосі ідеал розкривається на різних рівнях: у процесі текстотворення, виконання, сприйняття аудиторією, через розкодування певних символів, а також консекутивність. У формуванні есте
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

М.М., Шніцер. "ЗМІСТОВНІ ОЗНАКИ І ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПОКЛИКАННЯ МЕТАФОРИ". Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Філософія», № 49 (22 листопада 2017): 108–22. https://doi.org/10.5281/zenodo.1064623.

Повний текст джерела
Анотація:
Метафора – надзвичайно гнучкий інструмент смисловираження. Вона слунує засобом апробації і впровадження нових смислів в комунікативну сферу суспільної життєдіяльності. Завдяки метафорі відбувається стратифікація смислу: дефіцит значення на одному метафоричному рівні компенсується профіцитом значення на іншому рівні. Гносеологічна цінність метафори зумовлена насамперед можливістю здійснювати взаємодію чуттєвого та раціонального рівнів пізнання. З-поміж інваріантних властивостей метафори варто виокремити здатність поєднувати процеси мислення і мовної творчості, діалектично пов’язуват
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Гуртовенко, Наталія. "МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 4 (30 грудня 2024): 26–31. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-4.

Повний текст джерела
Анотація:
Аналіз наукових літературних джерел дає змогу зробити висновки, що нині поєднання знань психологічної науки цілком закономірно зумовлює більш ширше вивчення поняття «поведінка». У сучасних дослідженнях структура поведінки розглядається з позиції взаємопов’язаних рівнів, а саме: мотивація, яка схиляє до поведінкових проявів; емоційні процеси, що суттєво забарвлюють поведінку особистості; поведінкова саморегуляція; обробка інформації за допомогою пізнання; а також зовнішні прояви та діяльність. Низка вчених стверджує, що в разі надання допомоги важливо дотримуватися основних принципів поведінков
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Трикоз, Сніжана. "ЗАСТОСУВАННЯ СЕНСОРНИХ ІГОР ТА ВПРАВ У НАВЧАННІ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 1, № 16 (2021): 328–44. http://dx.doi.org/10.33189/epsn.v1i16.158.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються актуальні психолого-педагогічні проблеми сенсорного виховання дітей дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку шляхом формування перцептивних дій. Сенсорне виховання дошкільників спрямоване на розвиток відчуттів та сприймань дитини, що забезпечує чуттєве пізнання дійсності. Сенсорний розвиток має суттєве значення для розумового, фізичного, естетичного розвитку дитини і необхідний для удосконалення практичної діяльності, оскільки будь-яка дія регулюється відчуттями і є необхідною умовою формування у дитини предметної, продуктивної, трудової та інших видів ді
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

ІЛЬЯНА, Валентина. "Сучасні погляди на процес читання в структурі писемного мовлення". Особлива дитина: навчання і виховання 107, № 3 (2022): 52–62. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v107i3.114.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено питанню читання як процесу в структурі писемного мовлення. Метою статті євисвітлення досліджень у галузі психолінгвістики і нейропсихології, що розкривають сутність про-цесу читання в структурі писемного мовлення.У статті репрезентовано психофізіологічний механізм читання. Автор підкреслює думку про те, щознання психології цієї навички є необхідним не лише методистам, а й кожному педагогу, який хоче на-вчати дітей свідомо і раціонально. Підкреслено, що в читанні формування навичок і вмінь відбуваєть-ся за рахунок активного функціонування і подальшого розвитку всіх пізнавальни
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Idrisova, Sevindzh. "Чуттєва культура і музикознавство: аналіз есею Жоржа Кастнера «Les Voix de Paris» (1857)". Musicology of Kyiv, № 59 (9 грудня 2019): 156–70. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2019.59.12.

Повний текст джерела
Анотація:
Переосмислення ролі тілесного досвіду в процесі пізнання себе й навколишнього світу стало маркером «чуттєвого зрушення» в сучасній гуманітаристиці. У статті окреслено шляхи перетинів між «сенсуальними студіями» і музикознавством. На основі аналізу літературно-музичного есею Жоржа Кастнера «Голоси Парижа» (1857) ми дійшли висновку, що культурні практики повсякденності безпосередньо впливають на режими сприйняття композитора і можуть реалізовуватися у тканині музичного твору. Іншими словами, твір мистецтва виступає матеріальним втіленням чуттєвого буття його автора.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Фоменко, Олеся. "МИСТЕЦТВО І ТВОРЧІСТЬ ЯК ЗАСОБИ КОРЕКЦІЇ ТЯЖКИХ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Наша школа: науково-практичні студії, № 4(8) (19 грудня 2024): 47–53. https://doi.org/10.61339/2786-6947.2024.4(8).327867.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті зазначено особливості молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення та специфіку роботи з ними. Виділено основу формування ключової комунікативної компетенції, що задовольняє потреби у спілкуванні, пізнанні навколишнього світу та головну умову всебічного і повноцінного розвитку особистості, її успішної самореалізації. Розглянуто вплив мистецтва і творчості на результативність роботи з зазначеною категорією дітей з особливими освітніми потребами та можливості їх синтезу з класичними методами, прийомами корекційної роботи в школі. Проаналізовано засади опанування учнями мистецтва в п
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Ковпік, Світлана Іванівна. "Сенсибельність автобіографічного твору М. Старицького «Зо мли минулого»". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 5 (25 червня 2015): 200–208. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v5i0.1251.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті з точки зору психопоетики досліджено особливості світосприйняття малим Старицьким навколишнього світу в автобіографічному творі «Зо мли минулого». Авторка статті відзначила, що пам’ять дитини зафіксувала переважно найприємніші моменти зі свого дитинства, а саме: турботу бабусі, дорослі розмови з дідом, лагідна опіка няньки. У статті досліджено таке явище у психіці творчої особистості, як сенсибельність, тобто чуттєвий рівень пізнання світу митцем. З цієї точки зору М. Старицький мав високий рівень сенсибельності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Косоловський, І. С. "ОНТОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ІНСТИТУЦІЙНА ОСНОВА НООЕКОНОМІКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 79 (25 листопада 2024): 124–32. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-79-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджуються культурні конотації аксіологічних текстів економічної діяльності в їх інституційних модифікаціях економічного розвитку. На основі дихотомії форм культурної ментальності аналізуються патернальні конфігурації інституційної архітектоніки економічних систем та перспективи їх еволюції. Стверджується, що праксеологічний детермінізм ургійної діяльності постіндустріальної економіки чуттєвої культури, дійшовши меж субстанційного першоелемента матеріальної дійсності через застосування цифрових і квантових технологій та штучного інтелекту, опиниться перед континуальною безконечністю пізнанн
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Zhovtonoh, Iryna. "Місце і смисл комунікації у філософії Іншого". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (2020): 43–56. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.04.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено джерела концепції комунікації, що сформувалась у філософії «Іншого». Виявлено особливості побудови дискурсу з «Іншим» на основі філософії діалогу. Взаємодія з «Іншим» тут здійснюється через артикуляцію «Іншого», звернення і відповідь на звернення «Іншого», інтенційність, рефлексивність, взаємну направленість. Визначено специфіку орієнтації на особистісну, індивідуальну основу спілкування, що здійснюється у персоналістській філософії. Концепти відкритості, чутливості, небайдужості, відповідальності є визначальними для побудови комунікації у персоналістській філософії. Визнач
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Lehkyy, Oleh, та Svitlana Kondratenko. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 6, № 1 (2024): 1–4. http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2024.6123.

Повний текст джерела
Анотація:
Психолого-педагогічна підтримка та адаптація дітей з порушеннями зору в теперішній час є однією з найважливіших проблем навчально-виховної роботи. Проживаючи тривалий час в умовах воєнного стану та замкнутого простору, діти не мають змоги самостійно й повноцінно включатися в соціальне життя. Питання соціалізації дітей дошкільного віку актуалізуються з віком дитини, що входить у новий простір життя — дошкільне дитинство, у якому формується сприйняття довкілля та оточуючих, чуттєво-образні способи пізнання, набуття соціального досвіду. Соціалізація дітей з порушеннями зору здійснюється за трьома
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Сковронський, Богдан Володимирович. "КОМУНІКАЦІЯ ЯК СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ ЯВИЩ ДІЙСНОСТІ В НАУЦІ ТА МИСТЕЦТВІ". Culturological Almanac, № 1 (2 травня 2024): 244–50. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.30.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі порівнюються комунікативні засоби науки та мистецтва з точки зору комунікації як особистісного способу пізнання дійсності. Зокрема, здійснюється спроба знайти точки дотику комунікативних моделей, що пропонуються, з одного боку, наукою з її логічним апаратом осягнення дійсності, а з іншого боку, мистецтвом, яке вибудовує модель дійсності на основі відчуттів та апелює до емоцій і глибинних архетипів людської свідомості. У даному контексті пізнання може здійснюватися через посередництво комунікативних засобів, які надає мистецтво, зокрема через такі структури свідомості людини, як уява,
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Шульга, Л. М. "ТВОРЧЕ САМОВИРАЖЕННЯ ДІТЕЙ В ХУДОЖНЬО-ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (2021): 182–88. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-28.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено аналіз проблеми запровадження педагогічних підходів до творчого самовираження дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в художньо-практичній діяльності. Констатовано, що освітній процес з художньо-продуктивної діяльності дітей в закладі дошкільної освіти та початковій школі в основному зорієнтовано на оволодіння основ зображувальної грамоти, формування технічних навичок, наслідування зразка педагога, а наявні підходи до організації творчого самовираження в художньо-практичній діяльності є недосконалими, повною мірою не відповідають сучасним вимогам і не забезпечують нас
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Грицук, Юрій Валерійович, та Оксана Вікторівна Грицук. "Психологічні аспекти проведення мультимедійної лекції при викладанні IT-дисциплін". Theory and methods of e-learning 4 (17 лютого 2014): 59–64. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.370.

Повний текст джерела
Анотація:
На сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні використання мультимедійних технологій у навчальному процесі здобуває особливу актуальність. Інформатизація та комп’ютеризація освіти дозволяє по-новому поглянути на організацію навчально-виховного процесу, необхідність вироблення єдиного стандарту до проведення занять та оволодіння методикою застосування інформаційних, телекомунікаційних, комп’ютерних та мультимедійних продуктів професорсько-викладацьким складом вищого навчального закладу. Особливо це стосується застосування мультимедіа під час проведення лекцій.Мета статті полягає у дослідже
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Легкий, Олег, та Світлана Кондратенко. "ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ В ПРОЦЕСІ ВТОРИННОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Особлива дитина: навчання і виховання 110, № 2 (2023): 148–67. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v110i2.142.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблема соціалізації дітей актуалізується з віком дитини, що входить у новий простір життя – дошкільне дитинство, в якому формується сприйняття довкілля та оточуючих, чуттєво-образні способи пізнання, набуття соціального досвіду. У педагогіці під соціалізацією розуміють оптимізацію взаємин особистості дитини й групи, зближення мети їхньої діяльності, ціннісних орієнтирів, засвоєння індивідом норм і традицій групи, входження в її структуру. 
 Результатом соціалізації є соціальний досвід дитини. В його структуру входять такі компоненти: компонент, що відображає прагнення, бажання, орієнтац
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Шелепко, Галина. "Формування основ художньо-конструкторських умінь у дітей старшого дошкільного віку засобом ландшафтного дизайну: кластерний аналіз". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР, № 5 (2) (13 грудня 2023): 208–17. http://dx.doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.22.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено результати кластерного аналізу за допомогою методу – тестування вихователів приватного закладу дошкільної освіти «Wonderland» у Google Формі, за яким більшістю опитуваних визначено поняття «художньо-конструкторські (дизайнерські) уміння дітей старшого дошкільного віку» як здатності на основі вже сформованих художніх знань та уявлень здійснювати проєктування структури об’єкта, створювати художній образ та моделювати предметне середовище красиво та гармонійно. Прослідковано найбільш характерні дизайнерські уміння на думку вихователів. Встановлено якими методами та прийомами фор
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Герц, Ірина Іванівна, та Галина Юріївна Ніколаї. "Тілесність як концепт виразності в музичному та хореографічному мистецтві". Південноукраїнські мистецькі студії, № 3 (5 грудня 2024): 89–95. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.13.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті стало визначення концептуального поля тілесної виразності в музичному та хореографічному мистецтві. Методологія дослідження вибудовувалась з огляду на концептуалізацію проблематики тілесності (як багатомірного екзистенціального атрибуту людини), що вимагає методологічного плюралізму, а отже ґрунтується на низці наукових підходів. Так, історичний дискурс дозволяє послідовно простежити кардинальні зміни у трактовці категорії тілесності. Завдяки антропологічному підходу визначається: взаємозв’язок еволюції тілесного концепту і когнітивних механізмів музичної рецепції та творчості; фу
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Мукатаєва, Я. В. "ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ «ЗАПАХ» У РОМАНІ ПАТРІКА ЗЮСКІНДА «ПАРФУМИ. ІСТОРІЯ ОДНОГО ВБИВЦІ»". Nova fìlologìâ 2, № 81 (2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-2.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються засоби вербалізації концепту «запах» на лексичному, синтаксичному і фразеологічному рівнях на матеріалі роману Патріка Зюскінда «Парфуми. Історія одного вбивці». Зазначається, що саме ці чинники формують мовну і концептуальну картини світу. Методологічною основою дослідження є вивчення проблематики з позиції сучасної когнітивної парадигми. Аналізуються різні підходи щодо тлумачення понять «концепт» і «художній концепт», які є основними одиницями мовної картини світу письменника. Від мовних концептів і концептів культури текстові (художні) концепти відрізняються змістом і
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Сковронський, Богдан Володимирович. "ФОРМУВАННЯ ЦИКЛУ «СЕМИ ВІЛЬНИХ МИСТЕЦТВ» В АНТИЧНІЙ КУЛЬТУРІ: ЗНАННЯ ЯК ІНТЕНЦІЙНИЙ ПРЕДМЕТ". Culturological Almanac, № 2 (16 серпня 2024): 299–305. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.35.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі йдеться про те, що знання протягом усієї історії людської цивілізації було нерозривно пов’язане з досвідом. У цьому сенсі пізнати що-небудь – означає не що інше, як набути певного досвіду. Саме набутий досвід фіксується у свідомості людини як знання про певний предмет. Закріплення досвіду, як випливає зі сказаного, є ключовим чинником у формуванні знання як специфічної форми людської свідомості. Останнє є також передумовою іншої важливої функції, яка є ключовою як для збереження знання, так і для функціонування його у суспільстві – передавання знання. У цьому сенсі чим більшою мірою ф
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Pocelujko, A. O. "Соціальна перцепція: історико-філософські та загальнопсихологічні передумови дослідження". Grani 18, № 4 (2015): 54–61. http://dx.doi.org/10.15421/1715079.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються передумови аналізу соціальної перцепції в різних гносеологічних, загально­психологічних (периферійно­соціально­психологічних) теоріях. Гносеологія є розділом філософії, який досліджує загальні передумови пізнавальної діяльності, співвідношення пізнання і дійсності, встановлення умов істинного та достовірного знання створює стійкий фундамент для дослідження соціального сприйняття. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції, можна вирізняти різне розуміння образу в матеріалістичній та ідеалістичній гносеології, в раціоналізмі та емпіризмі. В матеріалістичній г
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

БРУШНЕВСЬКА, Ірина. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 145–50. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.22.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є аналіз та обґрунтування ефективності використання сучасних нетрадиційних методів і прийомів роботи у корекційній роботі із розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку із порушеннями психофізичного розвитку. Основний акцент зроблено на доцільності застосування ейдотехніки. Ейдетика – це особливий різновид образної пам’яті, здатність найбільш яскраво й точно відтворювати в усіх деталях наочні образи предметів, які в даний момент не діють на органи чуттів. Розглянуто основні засади становлення яви- ща ейдетизму як у психологічній, так і у педагогічних науках. Сьогодні ця ігр
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

МАФТІЙ, Анна-Любов. "КОНЦЕПТУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО: МИСТЕЦТВО ПІСЛЯ ФІЛОСОФІЇ ЧИ МИСТЕЦТВО ЯК ФІЛОСОФІЯ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 47 (21 грудня 2023): 98–114. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.47.6.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою роботи є осмислення феномену концептуального мистецтва, яке розглядається як візуальне філософствування. Для митців концептуального мистецтва важлива не форма, а те, який концепт вона собою виражає, адже концептуальне мистецтво прагне впливати, перш за все, на інтелектуальне, а не лише на емоційне чи естетичне сприйняття глядача. Методологія. Поставлена проблема передбачає задіювання методів герменевтичного розуміння, застосованного не тільки щодо ідейно-концептуального матеріалу, але й до феноменів мистецтва. При роботі з текстами автор дотримувався методу феноменологічної дескрипції, я
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Шелих, А. А. "ПРАВОСВІДОМІСТЬ: ДОКТРИНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (21 січня 2020): 14–19. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).180.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтована теоретична та практична зна-чимість правосвідомості як засобу усвідомлення суб’єк-тами необхідності правомірної поведінки, що забез-печує суспільний розвиток. Наголошено на проблемі поширення різноманітних форм деформації правосві-домості. Обґрунтовується необхідність переосмислен-ня цінності категорії «правосвідомість», вироблення механізмів підвищення її ролі як серед населення, так і серед представників влади. Актуальність досліджен-ня правосвідомості пов’язана також із її ключовим зна-ченням для правопорядку та розбудови держави.Правосвідомість досліджена як складне б
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Шевчик, Б. М. "КУЛЬТУРА, ІННОВАЦІЇ І ПРИБУТОК У СТАТИЧНІЙ ТА ДИНАМІЧНІЙ МОДЕЛЯХ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 45–54. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-06.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються особливості функціонування економічних систем з позицій їх статичної та ди-намічної ефективності. З’ясовується вплив панівної чуттєвої культури Заходу – нігілізму – на способи забез-печення прибутковості від економічної діяльності, зокрема через техногенез. Обґрунтовується неможливість вивести ідею розвитку з когнітивного патерна нормативного стандарту статичної ефективності – ринково-го гомеостазу. Ринок трактується як інформаційний механізм забезпечення інсайдерства нових комбінацій у режимі динамічної ефективності як єдиної умови прибутковості фірми. Прибуток трактується як до
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

N.M., Krasnova. "THE PHILOSOPHICAL, PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL APPROACHES TO THE PROBLEM OF THE WORLD EXPRESSION." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 92 (January 29, 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-92-4.

Повний текст джерела
Анотація:
The article says about the theoretical analyze of the philosophical, psychological and pedagogical literature according the world expression. It`s been proven that the definition of the word «world expression» changes depending on the direction of the study: the process of the expression in the philosophical conceptions is one of the form of the expression in which the material unity of the world is realized through the representation of objective reality of the human mind in the process of discovering the objects of the outside world. Based on this, information is accumulated. In psychology,
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

СТОЛЯРЧУК, Наталія. "СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК АРТ-ТЕРАПІЇ В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ". Fine Art and Culture Studies, № 3 (5 вересня 2023): 204–12. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-3-27.

Повний текст джерела
Анотація:
Сьогодні арт-терапія стала визнаною практикою, що використовується у багатьох клінічних, реабілітаційних, психологічних, освітніх і навіть розважальних установах. Вона допомагає людям виразити свої почуття, розвинути внутрішній потенціал і знайти способи подолання труднощів. Арт-терапевти використовують мистецтво як засіб спілкування і пізнання самого себе, сприяючи покращенню як фізичного, так і психічного здоров'я людини. Арт-терапія є цінним інструментом в умовах війни і конфліктів, допомагаючи людям пережити травматичні досвіди, розвинути свої сили і знайти вихід із складних життєвих ситуа
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Мельник, Валерія. "НЕВРОТИЧНА ОСОБИСТІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН В ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 51–67. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.03.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність. У статті досліджується проблема неврозу, який фактично є соціальною хворобою; але якщо більшість психоаналітиків і хочуть абстрактно визнавати цю істину, вони все ж або не бажають, або не здатні зайнятися вивченням тих елементів нашого суспільства, яке породжує цю хворобу. Невротизм є одним із соціальних проявів людської ідентичності, наділеної свідомістю і волею. Насамперед проблема неврозу є актуальною і поширеною в психологічному та релігійно-філософському пізнанні. Проте сьогодні очевидно, що тривожним екзистенціалам (не патологічним, а таким, як страх) ні в екзистенціалізмі,
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Старікова, Г. Г., та Л. А. Тіхонова. "Роль неявних знань на різних етапах наукового дослідження: за матеріалами міркувань та спогадів видатних вчених ХХ століття". Studies in history and philosophy of science and technology 32, № 2 (2024): 3–10. http://dx.doi.org/10.15421/272316.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідники феномену неявних знань не приділили достатньої уваги питанню про специфіку їх участі в різних етапах наукового дослідження. Одним зі змістовних джерелінформації щодо цього питання можна вважати роздуми на цю тему найвидатніших на уковців. Тому метою роботи є аналіз ролі та функцій неявного знання на різних етапах науково-дослідного процесу, спираючись на матеріали самоспостереження та самоаналізу дослідників-науковців, що брали безпосередню участь у науково-пізнавальній діяльності. Основними методами в нашій роботі були аналіз та синтез, порівняння й зіставлення, а також історичний
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

S.I., Yakymenko. "WORLDVIEW AS A COMPONENT OF MULTILEVEL STRUCTURE OF PERSONALITY WORLD PERCEPTION." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 90 (November 4, 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-90-8.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автор акцентує увагу на орієнтирах сучасної дошкільної та початкової освіти на особистіс-ний розвиток дитини, формування у неї свідомого, ціннісного ставлення до навколишнього середови-ща, забезпечення умов для її духовного зростання. Визначено поняття «світосприйняття» як складника багаторівневої структури світогляду особистості. Розглянуто наукові підходи до розуміння зазначено-го поняття, що визначає риси дитячого світосприйняття. Розкрито підходи до розуміння зазначеного поняття з точки зору різних наук. Світосприйняття як педагогічна категорія за своєю суттю є інте-гративною, оск
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

E.O., Veremchuk. "IMAGE COMPONENT OF THE ENGLISH LANGUAGE LINGUOETIC CONCEPT DIGNITY." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 76–79. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-11.

Повний текст джерела
Анотація:
Purpose. The purpose of this article is to highlight the image component of English-language concept of DIGNITY. The stated goal is realized by inventory of the main verbalizers of English concept of DIGNITY, analysis of their etymology, identification of the semes that form the basis of the verbalizers’ internal form, highlighting the figurative component of the macrostructure of the analyzed concept as a set of images of its verbalizers.Methods. The application of the lexicographic analyses method allowed to inventory the key verbalizers of the analyzed concept, the methods of semantic and e
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Віхрова, Олена Вікторівна, та Наталя Олексіївна Зінонос. "Дидактичні функції підручників з дисциплін природничо-математичного циклу для іноземних студентів підготовчого відділення". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (23 листопада 2013): 154–60. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.197.

Повний текст джерела
Анотація:
Підручник, залишаючись основним дидактичним засобом навчання у школі та вузі, відіграє важливу роль у навчальному процесі. Він окреслює предметний зміст освіти та визначає види діяльності, призначені програмою для обов’язкового засвоєння. Одним із напрямів побудови підручника є цілеспрямоване формування усіма доступними засобами системи дидактичних функцій підручника та їх реалізація в його структурі.Засновником теорії підручника став чеський педагог Ян Амос Коменський, який не тільки створив перший ілюстрований підручник «Світ чуттєвих речей у картинках», що на сторіччя визначив шлях розвитку
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Пономарьова, Галина. "ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА: ВІЧНЕ У СЬОГОДЕННІ". Григорій Сковорода і ми українці: диво першого кроку і сила ініціативи : кол. монографія, 2023, 159–71. http://dx.doi.org/10.34142/978-966-998-596-5.2023.mg.159-171.

Повний текст джерела
Анотація:
У світлі реалій, проблем і прагнень нинішнього світу людей феномен постаті Григорія Савича Сковороди особливо яскраво й актуально розкривається в уявленні про особистість, громадянина, трудівника, духовну людину в її вічному русі до пізнання, самовдосконалення, добра справедливості, моральності. Заявляючи про принципи самопізнання і внутрішню відповідність волі Божій, Григорій Сковорода вчить нинішні покоління жити за законами гармонії із собою і світом. Окреслені питання висвітлювались Григорієм Савичем в контексті тогочасної європейської соціально-політичної, етичної та філософсько-освітньої
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії